Методична вказівка
до проведення практичного заняття № 7 (6 год)
для студентів ННІ медсестринства
Тема: Дифтерія, менінгококова інфекція. Клініка, діагностика, профілактика, організація карантинних заходів, принципи лікування та догдяду, покази до госпіталізації.
Мета: навчитися збирати анамнез та епіданамнез у дітей, хворих на дифтерію і менінгококову інфекцію з метою діагностики даної патології, вміти визначати діагностичні критерії, складати план медсестринських втручань, проводити протиепідемічні заходи у вогнищі.
Професійна орієнтація студентів:
У зв’язку із імунізацією дитячого населення захворюваність на дифтерію знизилася, але почастішали випадки цієї інфекції у дорослих та підлітків. Це призвело до необхідності продовжити ревакцинацію проти дифтерії населення вказаних вікових груп. Зараз спостерігається переважно дифтерія ротогорла, рідше гортані і носа. Захворювання має більш легкий перебіг, проте відзначається летальність від ускладнень, що виникають внаслідок пізньої діагностики та запізнілого введення протидифтерійної сироватки. Знання цієї патології особливо необхідне педіатрам, терапевтам, інфекціоністам, отоларингологам, невропатологам.
Менінгококова інфекція – тяжка недуга, до якої найбільш сприйнятливі діти віком до 5 років (близько 70% випадків захворювання). Протягом останніх десятиріч частіше стали реєструватися менінгококемія і комбіновані форми хвороби, які нерідко зумовлюють несприятливі наслідки. Прогноз захворювання, смертність дітей залежать від своєчасності діагностики, госпіталізації хворого, адекватності терапії, часу проведення протиепідемічних заходів в осередку інфекції. Це вимагає від лікаря знання діагностичних критеріїв, перебігу, лікування та профілактики названої патології.
Програма самопідготовки студентів
За базовими знаннями
1. Основні ланки епідемічного процесу.
2. Поняття про активний та пасивний імунітет.
3. Допоміжні методи лабораторних досліджень (вірусологічні, серологічні, імунофлюоресценція).
4. Характеристика збудника дифтерії.
5. Анатомо-фізіологічні особливості ротогорла, дихальних шляхів у дітей раннього віку.
6. Патоморфологічні зміни у органах та системах при дифтерії ротогорла, дихальних шляхів, носа та при її ускладненнях.
7. Бактеріологічні дослідження при дифтерії.
8. Препарати, що застосовують у лікуванні інфекційних захворювань.
9. Основні властивості збудника менінгококової інфекції.
10. Методи лабораторного дослідження, що використовуються для діагностики менінгококової інфекції.
11. Які патоморфологічні зміни виникають характерні для менінгококової інфекції та її ускладнень.
12. Які симптоми характерні для гнійного менінгіту.
За темою заняття
1. Вивчити етіологію, епідеміологію та патогенез дифтерії.
2. Вивчити основні клінічні форми дифтерії у дітей, їхні діагностичні критерії.
3. Класифікація дифтерії.
4. Діагностичні критерії ускладнень при дифтерії, строки їх розвитку.
5. Вивчити основні принципи лікування дифтерії.
6. Вивчити правила проведення протиепідемічних заходів при дифтерії.
7. Вивчити етіологію менінгококової інфекції, властивості збудника, епідеміологію та патогенез розвитку захворювання.
8. Вивчити основні клінічні форми менінгококової інфекції у дітей, їхні діагностичні критерії.
9. Принципи класифікації клінічних форм менінгококової інфекції.
10. Вивчити основні принципи лікування різних форм менінгококової інфекції.
11. Вивчити правила проведення протиепідемічних заходів при менінгококовій інфекції.
Методика виконання практичної роботи (900-1200).
Робота 1
Збір скарг та анамнезу у дітей
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.
5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.
6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.
1. Зібрати скарги:
· гарячка, млявість, зниження апетиту, утруднене дихання носом, серозно-кров’янисті виділення з носа, хропіння вві сні, біль у ротогорлі, збільшення шийних лімфовузлів, набряк шиї, осиплий голос, “гавкаючий” кашель, задишка.
· пронизливий крик, неспокій, біль голови, безсоння, судоми, нудота, блювання,
· гарячка,
· висипка,
· кашель, нежить.
2. Зібрати анамнез захворювання, епіданамнез.
3. Обстежити хворого (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)
Фізикальні методи обстеження дітей
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови
3. Привітатись та представити себе.
4. Пояснити батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.
5. Встановити контакт із дитиною та спробувати викликати її довіру.
6. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).
7. Проведення обстеження.
· Пояснення результатів обстеження батькам дитини.
· Завершення бесіди.
Робота 2
1. Обгрунтувати клінічний діагноз і виставити медсестринський діагноз.
2. Скласти план лікування.
Робота 3
Оцінити результати додаткових досліджень:
При повідомленні результатів обстеження.
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення результатів того чи іншого обстеження.
5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Перерва (1200-1230)
Семінарське обговорення теоретичних питань (1230-1400)
Студент повинен знати:
1. Етіологію та епідеміологію сучасної дифтерії.
2. Клінічні форми дифтерії.
3. Діагностичні критерії дифтерії ротогорла (локалізованої, поширеної, токсичної), дихальних шляхів (стадії крупу), носа.
4. Допоміжні методи дослідження при дифтерії (пряма мікроскопія, бактеріологічні та серологічні дослідження).
5. Схеми лікування різних форм дифтерії.
6. Протиепідемічні заходи в осередку, активну профілактику дифтерії.
7. Етіологію та епідеміологію менінгококової інфекції.
8. Класифікацію клінічних форм менінгококової інфекції.
9. Діагностичні критерії менінгококової інфекції: локалізованих та генералізованих форм.
10. Ускладнення менінгококової інфекції.
11. Допоміжні методи дослідження при менінгококовій інфекції (товста крапля, бактеріологічні та серологічні дослідження).
Студент повинен вміти:
1. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого, правильно розміщувати хворих у стаціонарі.
2. Зібрати анамнез хвороби.
3. Зібрати епідеміологічний анамнез.
4. Оцінити профілактичні щеплення, їх своєчасність та повноту згідно календаря щеплень.
5. Оглянути хворого, виявити характерні клінічні симптоми різних клінічних форм дифтерії і менінгококової інфекції.
6. Обгрунтувати діагноз згідно класифікації.
7. Призначити лабораторні методи обстеження хворому на дифтерію чи менінгококову інфекцію.
8. Провести забір патологічного матеріалу з ротогорла та носа для бактеріологічних досліджень.
9. Дати оцінку результатам лабораторних досліджень.
10. Призначити та провести лікування хворого, вміти ввести протидифтерійну сироватку.
Перерва (1400-1415)
Самостійна робота студентів (1415-1500)
– оцінювання студентів, що не пройшли тестування за системою оцінювання moodle;
– розбір тестів системи оцінювання «Крок М»;
– викладач приймає практичні навички із записом у матрикул
ЗРАЗКИ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Задача 1
Дитина 5 міс. вступила у дитяче інфекційне відділення зі скаргами на “гавкаючий” кашель, охриплість голосу, субфебрильну температуру тіла, хворіє 3-й день. Загальний стан поступово погіршується. При огляді відмічається блідість шкіри з периоральним, периназальним ціанозом, задишка, (яка з’явилась у день вступу до стаціонару); при аускультації легень – жорстке дихання, тахікардія.
1. Яке захворювання можна запідозрити у дитини?
2. Які додаткові обстеження слід провести із метою підтвердження діагнозу?
Задача 2
Дитині 10 міс. Госпіталізована із діагнозом ГРВІ. Стан тяжкий, температура тіла 39,5° С, неспокійна, здригається. Захворювання розпочалося 4 години тому. При огляді шкіра чиста, бліда. Слизова оболонка ротогорла, кон’юнктив гіперемійовані. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС – 176 за 1 хв. Дихання пуерильне, частота дихання – 62 за 1 хв. Живіт м’який. Через 2 години після госпіталізації у дитини з’явився щільний на дотик (у вигляді зірочок) геморагічний висип на сідницях, задній поверхні стегон, гомілках.
1. Який діагноз можна поставити дитині?
2. Призначте додаткові методи обстеження.
3. Що загрожує життю дитини у цій ситуації?
Задача 3
Дитині 6 міс. Мати скаржиться на підвищення температури тіла до 40° С, неспокій, повторне блювання, відмову від їжі. Захворювання розпочалось раптово близько 10 годин тому із підвищення температури тіла до 38° С, блювання, неспокою, який посилювався, коли дитину брали на руки.
При огляді стан тяжкий: температура тіла 39,8° С. Немовля неспокійне. Неспокій посилюється при дотику до тіла дитини, малюк здригається. Спостерігалося блювання. Шкіра чиста, бліда, велике тім’ячко напружене. Ригідність м’язів потилиці. Дихання пуерильне, 58 дихальних рухів за 1 хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС – 168 за 1 хв. Живіт м’який. Випорожнення 2 рази на добу, кашкоподібні, без патологічних домішок. Старший брат лікується у стаціонарі з приводу менінгококкемії.
1. Поставте діагноз згідно класифікації, вкажіть його критерії.
2. Де слід обстежувати і лікувати дитину?
Відповіді на ситуаційні задачі
Відповідь на задачу №1
1. Дифтерія дихальних шляхів, локалізований круп, стенотична стадія, стеноз гортані ІІ ст.
2. Мазок із ротогорла і носа на дифтерійну паличку, бактеріоскопія мазків; РПГА із дифтерійним діагностикумом в динаміці; огляд дитини ЛОР-лікарем (пряма ларингоскопія).
Відповідь на задачу №2
1. Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококкемія, ІТШ І ст.
2. Загальний аналіз крові, сечі. Товста крапля крові на менінгокок. Бактеріологічний посів носоглоткового слизу, зішкребу висипання, крові, спинномозкової рідини. Серологічне дослідження крові (реакція ЗІЕФ).
3. Бактеріальний шок, крововиливи у надниркові залози.
Відповідь на задачу №3
1. Менінгококова інфекція, генералізована форма: гнійний менінгіт, ІТШ І ст. Критерії діагнозу: менінгококкемія у старшого брата; гострий розвиток захворювання; менінгеальні симптоми (блювання, напруження великого тім’ячка, гіперестезія, ригідність потиличних м’язів, тахікардія, тахіпное, ослаблення тонів, блідість шкіри.
2. У дитячому інфекційному відділенні.
Джерела інформації:
Література:
1. Інфекційні хвороби у дітей / С.О. Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін.; за ред. С.О. Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ «Медицинв». – 2010. – 392 с. + 14 c. кольор. вкл.
2. Матеріали підготовки до практичного заняття
3. Справочник по инфекционным болезням у детей /Под общей редакцией проф. И.В.Богадельникова, проф. А.В.Кубышкина и доц. КаудДия. Издание 8-е дополненное и переработанное. – Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2012. – 304 с.
4. Учайкин В.Ф. Руководство по детским инфекционним болезням. – М.: ГЕОТАР-МЕД, 2001 ─ С. 262─283, 576–607.
5. Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3─ К.: Здоров’я, 1999.─ С.127 ─ 139, 173 ─ 189.
6. Практична педіатрія / за ред. І.С.Сміяна. – К.: Здоров’я, 1993. – 240 с.
7. Мостюк А.І., Марієвський В.Ф., Прокопів О.В. Дифтерія. – Львів: Світ, 1996. – 208 с.
8. Клініка, діагностика та лікування дифтерії у дітей (методичні рекомендації). – Київ, 1996. – 36 с.
Методичну вказівку склала: доц. Шульгай О.М.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
“__27_” “____08_____ 2013 р., протокол № 1
