ДИЗЕНТЕРIЯ
МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: палати, навчальна кiмната.
МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: вмiти дiагностувати дизентерiю, лабораторно пiдтвердити дiагноз, проводити протиепiдемiчнi заходи в осередках iнфекцiї та органiзувати диспансерне спостереження за тими, хто перехворів.
ПРОФЕСIЙНА ОРIЄНТАЦIЯ СТУДЕНТIВ. Незважаючи на те, що за останнi роки на Українi досягнуто значних успiхiв у боротьбi з гострими кишковими iнфекцiями, вони залишаються однiєю з серйозних проблем охорони здоров’я. Зокрема, залишається високою захворюванiсть на дизентерiю, лiкування якої вимагає подальшого удосконалення не тiльки для скорочення тривалостi перебiгу гострого перiоду, але й лiквiдацiї наслiдкiв перенесеної хвороби.
БАЗОВИЙ РIВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМIННЯ
Уміти проводити фiзикальне обстеження хворого (каф. проптерапiї); визначити необхiдний об’єм клiнiчного (каф. проптерапiї), бактерiологiчного та серологiчного (каф. мiкробiологiї) дослiджень; застосовувати препарати етiотропної та патогенетичної терапiї, виписувати рецепти (каф. фармакологiї); скласти карту термiнового повiдомлення про iнфекцiйне захворювання (каф. соцiальної гiгiєни i ООЗ).
ПРОГРАМА САМОСТIЙНОЇ ПIДГОТОВКИ СТУДЕНТIВ
|
Навчальне завдання |
Конкретизацiя завдань |
|
Вивчити клiнiку дизентерiї
Вивчити лабораторну діагностику
Вивчити лікування дизентерії
Вивчити профiлактику
|
– дати визначення хвороби – знати основнi клiнiчнi симптоми, класифiкацiю хвороби – провести диференцiальну дiагностику дизентерiї iз сальмонельозом, харчовими токсикоiнфекцiями, холерою, протозойними колiтами, ешерихiозом, гострими хiрургiчними захворюваннями органiв черевної порожнини, пухлинами – визначити об’єм необхiдних лабораторних дослiджень для пiдтвердження дiагнозу i правила забору матерiалу – знати етiотропну, патогенетичну, симптоматичну терапiю захворювання та невiдкладну допомогу при iнфекцiйно-токсичному шоцi – знати джерела iнфекцiї, механiзм i фактори передачi збудника, термiни і правила виписки реконвалесцентiв iз стацiонару, диспансеризацiю перехворiлих |
СИТУАЦIЙНI ЗАДАЧI
1. Хворий К. поступив в iнфекцiйне вiддiлення на другий день хвороби зi скаргами на переймоподiбний бiль у животi, повторну блювоту. Випорожнення 5 разiв, рiдкі, з домiшками слизу. При оглядi температура тiла 37,6о С, язик вологий, обкладений. При пальпацiї – бiль у лiвiй здухвиннiй дiлянцi, визначається спазмована сигмовидна кишка. Попереднiй дiагноз.
2. У хворого на гостру дизентерiю позитивний результат посiву калу на дизгрупу. Умови його виписки iз стацiонару.
3. Хворий В. поступив у стацiонар з пiдозрою на дизентерiю. Якими методами можна пiдтвердити дiагноз?
4. В стацiонар поступила дитина 12 рокiв зi скаргами на повторну блювоту, рiзкий переймоподiбний бiль в животi. Двiчi були рiдкі випорожнення з невеликими домiшками слизу. При оглядi – температура тiла 38,4о С, язик сухий, тахiкардiя, бiль при пальпацiї в правiй здухвиннiй дiлянцi, слабопозитивний симптом Щоткiна. В класi є випадки дизентерiї. Диференцiальний дiагноз.
5. На лiкарськiй дiльницi виявлено хворого на дизентерiю (проживає в гуртожитку). Тактика лiкаря стосовно хворого i оточуючих?
ЕТАЛОНИ ВIДПОВIДЕЙ
1. Дизентерiя.
2. Клiнiчне видужання, одноразове (для декретованих груп – дворазове) дослiдження випорожнень на дизгрупу (з негативним результатом).
3. Копрограма, бакпосiв випорожнень, РНГА з дизентерiйними дiагностикумами, ректороманоскопiя, проба Цуверкалова.
4. Гостра дизентерiя. Гострий апендицит.
5. Хворого госпiталiзувати, повiдомлення в СЕС, бакдослiдження контактних та спостереження за осередком протягом 7 днiв.Санiтарно-освiтня робота в осередку, дезiнфекцiя.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
1. Програм-контроль.
2. Курацiя хворих, обгрунтування клiнiчного дiагнозу, складання плану обстеження i лiкування, виписування рецептiв.
3. Розв’язування ситуацiйних задач.
ЛIТЕРАТУРА
Основна
1. Дiагностика, терапiя та профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки / За ред. М.А. Андрейчина. – Львiв: вид-во “Медична газета України, 1996. – 352 с.
2.Iнфекцiйнi хвороби / За ред. Тiтова М.Б.- Київ: Вища школа, 1995. – 568 с.
3. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996. – 656 с.
Додаткова
1. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.
2. Покровский В.И., Ющук Н.Д. Бактериальная дизентерия. – М.: Медицина, 1994. – 256 с.
- Постовит В.А. Инфекционные болезни: Руководство. – Санкт-Пе тербург: Сотис, 1997. – С. 90-118.
- Дифференциальная диагностика инфекционных болезней / Зубик Т.М., Иванов К.С., Казанцев А.П., Лесников А.А. – Ленинград: Медицина, 1991. – 336 с.
