МОДУЛЬ 1: ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

 

Змістовий  модуль 1: Технологія косметичних кремів, nдезодоруючих косметичних засобів та засобів декоративної косметики

 

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ М’ЯКОЇ КОНСИСТЕНЦІЇ. nКРЕМИ ЖИРОВІ, ГЕЛЕВІ, СУСПЕНЗІЙНІ, СКРАБИ.

 

КОСМЕТИЧНІ nЗАСОБИ ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. ДЕКОРАТИВНА КОСМЕТИКА ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ ТА nЇЇ ПРИДАТКАМИ. ДЕКОРАТИВНА КОСМЕТИКА ПО ДОГЛЯДУ ЗА ВОЛОССЯМ.

 

Відповідно до Державного nстандарту України 2472-94 Продукція парфюмерно-косметичної промисловості n«Терміни і визначення» косметичний крем – nзасіб по догляду за обличчям та  тілом у nвигляді мазеподібної маси з додаванням активнодіючих речовин. За складом креми nподіляють на жирові й емульсійні типу вода/олія, олія/вода і змішаний тип; за nконсистенцією поділяють на рідкі і густі.

Сучасні креми nкласифікуються:

За складом:

–         nжирові (кремоподібний стан яких забезпечується комплексом nжирів і жироподібних речовин);

–         nемульсійні (кремоподібний стан визначається наявністю і nспіввідношенням жирів і води);

–         nсуспензійний (кремоподібний стан забезпечується консистенцією nдисперсійного середовища і концентрацією твердої дисперсної фази);

–         nкомбіновані (суспензійні креми в яких як дисперсійне nсередовище використовуються емульсії);

–         nбезжирові – (креми, що не містять у своїй сполуці жирів і nжироподібних речовин).

За  nпризначенням:

–         nгігієнічні (у т.ч. креми спеціального призначення);

–         nлікувально-профілактичні;

–         nдекоративні.

за консистенцією:

–         nрідкі;

–         nвласне креми;

–         nгусті.

 

Емульсійні системи складають основу більшості форм косметичної nпродукції – кремів, лосьонів, аерозолей (мусів), бальзамів, декоративної nкосметики і т.д.. , Отже, найчисельнішою, найтиповішою і  показовою у всіх відношеннях (фізіологічних, nтехнологічних) є група емульсійних КЗ у формі крему. Це пов’язано, з тим, що nзасоби по догляду за шкірою є традиційною косметичною продукцією, здатною nзадовольнити ряд споживчих вимог, а саме:

·        nвільно видавлюватися з  nтуб чи виливатися з флакона (екструзія);

·        nлегко наноситися, швидко всмоктуватися шкірою;

·        nмати цілеспрямований косметичний вплив на шкірні покриви;

·        nлегко видалятися при необхідності з поверхні шкіри.

Виконання цих вимог забезпечують структурно-механічні nпараметри косметичних форм із пружно-в”зким дисперсійним середовищем.

 Залежно від nзначень фізико-хімічних параметрів (в’язкості, пружності, текучості й ін. nреологічних характеристик) емульсійні креми розрізняють за консистенцією: рідкі nкреми; власне креми; густі креми. Як рідкі так і густі креми можуть бути nпредставлені емульсіями 1 і 2 роду, оскільки консистентні властивості емульсій nв/о і о/в регулюються за допомогою допоміжних речовин (емульгаторів,  загущувачів і т.д.).

З огляду на властивості емульсійних систем, здатність nїхнього проникнення в шкіру, за ступенем впливу на структури шкіри емульсійні nкреми можна класифікувати на:

·        nкреми поверхневої дії (епідермальні);

·        nкреми трансдермальної дії.

До першої групи відносяться КЗ, рівень впливу, яких nобмежується зовнішнім шаром епідермісу і забезпечує:

·        nочищення шкіри;

·        nзволоження шкіри;

·        nзахист від несприятливих атмосферних впливів, дії хімічних nреагентів і т.д.

Друга група характеризується наявністю високоактивних nбіологічних добавок, здатних включатися в біохімічні процеси структур,шкіри, nстимулюючи трофіку тканин, і впливати на життєдіяльність організму в nцілому.  Залежно від специфічної nспрямованості дії креми цієї групи можна класифікувати на:

·        nстимулятори водно-сольового обміну

·        nстимулятори ліпідного обміну,

·        nстимулятори білкового обміну і т.д.

Звичайно цю групу ЕКЗ називають «живильними» кремами. nОднак, і ця класифікація відносна, оскільки сучасною тенденцією при розробці nкосметичних засобів є створення поліфункціональних високоактивних рецептур, nздатних мати, комплексний вплив на структури шкіри Прикладом може служити nкосметичне молочко, яке    містить   гідратуючі, утримуючі  і біокаталізуючі добавки; креми, що захищають nвід впливу Уф-променів з біоекстрактами; губні помади, тональні креми, фарби, nополоскувачі для волосся, що містять речовини,які зволожують шкіру.

За місцем  nзастосування емульсійні креми можна поділити, як засоби по догляду:

·        n

nза шкірою;

·        nза волоссям

 

У свою чергу, враховуючи анатомічні і фізіологічні nособливості різних областей тіла (наприклад, відсутність підшкірної жирової клітковини nв області шиї, навколо очей; інтенсивність секреції сальних і потових залоз в nобласті чола, носа, волосистої частини голови), що визначають необхідність nінтенсивного косметичного впливу а отже, вимог до складу, дерматологічних, nкосметичних, споживчих характеристик кремів (м’якші, «гіпоалергічні» засоби по nдогляду за областю навколо очей, шиї), засоби по догляду за шкірою класифікують nна:

–         nКЗ по догляду за шкірою обличчя (60 % усього торгового nобороту);

–         nКЗ по догляду за шкірою навколо очей;

–         nКЗ по догляду за шкірою шиї;

–         nКЗ по догляду за шкірою рук;

–         nКЗ по догляду за шкірою ніг.

Як уже відзначалося, емульсії  залежно від виду емульгатора, природи і nкількості дисперсної фази класифікують на: емульсії 1 роду типу олія/вода й nемульсії 2 роду – типу вода/олія.

Класифікація, nхарактеристика і номенклатура біологічно активних, діючих і допоміжних речовин, nякі використовуються у складі косметичних кремів

n

Створення nкосметичних кремів на основі таких потенційно хитливих дисперсних систем, якими nє емульсії, вимагає спільного використання цілого комплексу допоміжних речовин, nщо забезпечують фізичну, хімічну і мікробіологічну стабільність крему протягом nвизначеного проміжку часу. Це формотворні речовини, емульгатори, консерванти, nантиоксиданти, а також речовини, що поліпшують споживчі властивості nкосметичного препарату – барвники, ароматизатори.

Окремі nгрупи допоміжних речовин забезпечують не тільки необхідні фізико-хімічні nвластивості емульсій, але можуть володіти визначеною біологічною активністю, що nдозволяє їм включатися в ряд біохімічних процесів шкірних структур, потенціюючи nкосметичну ефективність діючих інгредієнтів. Для прикладу – високоактивні nформотворні речовини – натуральні жири й олії стимулюють обмінні процеси в nшкірі; ПАР ініціюють процеси всмоктування біологічно активних речовин і т.д.

Гелеутворюючі агенти

Гелі n— системи, в яких структура дисперсного компонента формується в молекулярно nпов’язаному середовищі внаслідок молекулярних, водневих та інших зв’язків. У nразі водних гідрогелів як структуроутворювачі використовуються органічні та nнеорганічні колоїди. Молекулярні колоїди у формі колоїдних розчинів можна легко nотримати простим розчиненням макромолекулярної речовини в придатному nрозчиннику. Обов’язково при цьому підвищується в’язкість дисперсного nсередовища. У косметичній практиці вже давно використовують гідрофільні nполімери, такі як гуміарабік (Gum Arabic, назва за номенклатурою INCI: Acacia nGum), агар, желатин та ін. Зараз використовують також напівсинтетичні або nповністю синтетичні полімери.

 

Класифікація речовин, які утворюють гідрогелі

 

Органічними nколоїдами є полімери з полярними функціональними групами, які в процесі nгелеутворення сольватуються. Утворені спочатку рідкі системи звуться золями. Для nтого щоб вони перейшли у напівтвердий стан, потрібна певна мінімальна nкоцентрація гелеутворювача. Гуміарабік n— це гелеутворювач рослинного походження. Він утворює в’язкі водні nрозчини і може використовуватися для стабілізації дисперсних систем як емульгатора nсистем «олія у воді», а також для мікрокапсулювання.

Денатурований білок желатину — це гелеутворювач тваринного походження; зараз його nвикористовують в косметиці менше. Найбільш типовими синтетичними nгелеутворювачами є прості ефіри nцелюлози. Вони відзначаються різними ступенями заміщення та nполімеризації і використовуються як структуроутворювачі та стабілізатори nемульсій.

Кремнезем, силікагель та бентоніт — неорганічні дисперсії, які можуть використовуватися для nутворення прозорих гелевих систем, але найчастіше в косметиці використовується nполіакрилова кислота та її модифікації (Carbomer). Для забезпечення nгелеутворення поліакрилову кислоту частково нейтралізують. Для набухання або nрозчинення полімер подають поступово при інтенсивному перемішуванні. Добре nдиспергування досягається тоді, коли умови обрані таким чином, щоб набухання nспочатку було обмеженим, а розчинність — малою.

Характеристика деяких гелеутворювачів

 

 

Агар-агар

 

Aagar-agar, Gelidium amansii Lamour

INCI: Agar

Синоніми: Seaweed, Aagar-agar, agal agal gum, layor carang, агар, кантен, nяпонский желатин, бенгальский желатин

Характеристики:

Зовнішній вигляд: сушені волокна, жовтувато-білий порошок чи пластинки

Колір: від білого до світло-жовтого, жовтого, темно-жовтого, nсвітло-коричневого

Запах: не має

Смак: не має

pH: 5,9 – 9,0

Розчинність: не розчинний у холодній воді. Він повністю розчиняється nтільки при температурах від 95 до 100 градусів.

Гарячий розчин є прозорим і обмежено в’язким. При охолодженні до nтемператур 35-40 градусів він стає чистим і міцним гелем. При нагріванні до n85-95 градусів він знову стає рідким розчином, знову перетворюється на гель при n35-40 градусах.

У порівнянні з іншими гелеутворювачами (такими, як карагенан, пектин, nжелатин), агар має найкращі показники густоти і геліфікаціі. Геліфікація nнезалежна від водневого показника, цукрових концентрації та наявності калієвих nкатіонів. Гелі, приготовані за допомогою агару, є термозворотні (желе плавиться nі знову застигає), однак при нагріванні кислотних розчинів агар-агару при nвисоких температурах може відбуватися гідролітичні розщеплення. Тому nрекомендується додавати кислоту / кислоти після розчинення агар-агару при nтемпературах до 60 градусів.

Хімічний склад: Містить близько 1,5-4% мінеральних солей, 10-20% води і n70-80% полісахаридів, у складі яких виявлені D-і L-галактози, n3,6-ангідрогалактози, пентози, D-глюкуронова і піровиноградна кислоти.

Дія: детоксикуюча, протизапальна, сорбційна, хелатуюча, заспокійлива, nживильна, зволожуюча

Гель агару

Косметичне застосування: У косметиці використовуються в якості nемульгуючого, що пом’якшує та загущающаючого компонента при виробництві кремів, nгелів, зубних паст, в засобах для жирної шкіри (через желюючу здатність і nвисоку стійкості до дії мікробів застосовується для приготування желе в тих nвипадках, коли шкіра не переносить жиру або коли при жирній шкірі бажають nуникнути мазевої основи). Завдяки яскраво вираженій стягуючій і звужуючій пори nдії агар-агар особливо підходить для жирного типу шкіри.

Широко поширений інгредієнт для рідких прозорих масок, які сприймаються nяк одне ціле. Ці маски дозволяють шкірі накопичити запас води. Дія цього nполісахариду направлено на зволоження шкіри, створює на поверхні шкіри плівку, nщо перешкоджає випаровуванню вологи з рогового шару епідермісу, дозволяючи при nцьому шкірі дихати. Гель на агарі – чудове SOS-засіб при недосипі, мішках під nочима, алергії і набряках. Надає щільність косметичному засобу, а не самій nшкірі, в порівнянні з синтетичними – безпечніший.

Косметичний агар використовується як желюючий, сполучний, загущаючий і nстабілізуючий агент, контролер в’язкості. Стабільний і інертний, він утворює nзворотні гелі, дуже корисні для косметичних складів, таких як креми, емульсії, nсуспензії, дисперсії, капсули, гелі і т.д.

Області застосування:

·                   nРозробка nкосметичної продукції

·                   nДезодоранти, nшампуні, зубні пасти

·                   nКреми nі лосьйони

Альгінат натрію

 

Sodium Аlginate

INCI: Sodium Alginate

Характеристики:

Зовнішній вигляд: жовтувато-білий, іноді з сіруватим відтінком, nволокнистий порошок, гранули чи пластинки

Запах: не має

Смак: нейтральний

Щільність: 1,601 г/см3

рН: 7,1

В’язкість: 865

Емпірична формула: (C6H706Na) n.

М. м. альгінат натрію: – 32 000-600 000.

Хімічний склад: Унікальність біохімічного складу морських nводоростей – у великій кількості біологічно активних речовин: мікроелементів n(особливо йоду), вітамінів, альгінової кислоти та її солей (альгінатів). Як і nінші полісахариди природного походження, альгінова кислота володіє цілим рядом nвідомих корисних властивостей, але в той же час її відрізняють і неповторні, nвластиві тільки їй якості.

Ланки гулуроновой і маннуроновой кислот, пов’язані в nосновному 1,4-р-глікозидними зв’язками, з невеликими розгалуженнями. У nкарбоксильних групах водень заміщений на натрій. Співвідношення маннуроновая: nгулуроновая кислота змінюється в залежності від виду водоростей від 1; 1,04 до n1:1,9.

Дія: протизапальна, ранозагоювальна, антимікробна, nантиалергічна, а також виведення токсинів і радіонуклідів. Загущувач, nгелеутворювач, засіб для капсулювання, вологоутримуючий агент, стабілізатор.

Косметичне застосування: Альгінат натрію використовують як nстабілізатори емульсії в кремах та лосьйонах, як середовище для приготування nкремів, мазей, помад і т.д. Альгінат в масках зменшує венозний і капілярний nтиск, змінює в’язкість крові, усуваючи застій крові в капілярах і венулах, nрегулює водний баланс, допомагає утримувати вологу. Зміцнює колагенові волокна, nпідвищує тонус шкіри і підшкірного шару. Надає комплексну антистресову і тонізуючу nдію, активізує захисні властивості шкіри. Регулює обмін речовин і нормалізує nроботу сальних залоз, завдяки чому підходить для всіх типів шкіри, від жирної і nпроблемної до дуже сухої. Стимулює обмінні процеси в шкірі.

Володіє яскраво вираженим ліфтінговим і зволожуючим ефектом, nщо обумовлено унікальними властивостями альгінової кислоти. Альгінати по праву nвизнані лідерами в області сучасної косметології для моделювання овалу обличчя.

Гель альгінату натрію

Властивості: 

·                   nЛегко розчиняється у воді;

·                   nУтримує воду;

·                   nВолодіє стабілізуючими і емульгуючими властивостями;

·                   nДопомагає зробити шкіру більш м’якою, гладкою, насиченою вологою.

·                   nМає протизапальну і антибактеріальну дію на шкіру.

·                   nПоказання: детоксикація організму, профілактика старіння шкіри, nсуха, жирна, атонічна шкіра, проблеми пігментації, целюліт, корекція локальних nжирових відкладень.

 

Гідроксиетилцелюлоза

 

Hydroxyethylcellulose

INCI: Hydroxyethylcellulose

Синоніми: Cellosize, ГЕЦ (гідроксиетиловий ефір целюлози), nоксиетилцелюлоза, нат-розол, целлозайс, тилоза, валоцел, целлобонд тощо.

Фізико-хімічні характеристики:

Зовнішній вигляд: сипкий, легкий, гранульований порошок

Колір: прозорий білий, жовтувато-білий

Запах: не має

Смак: не має

Питома вага: 1,33

Насипна щільність: 0,35-0,61 г / мл

В’язкість (1% водного розчину при 25 ° C): 3400-5000 гц

Температура плавлення: 140 ° C

Температура займання: 190 ° С

рН (1% у воді): 6,0

Розчинність: у воді (для 2% водного розчину1,003 г/см3 при 25 n° С),

Сумісність: у водних розчинах сумісний з хлоридами, нітратами nі карбонатами, з більшістю ПАР, полярними органічними розчинниками, іншими nводорозчинними синтетичними і природними полімерами (механічні властивості nхітозану значно поліпшуються в суміші з гідроксиетилцелюлозою), гірше – з nсульфатами і фосфатами лужних і лужноземельних металів і амонію.

Не кристалізується. Біологічно не активна.

Стабільність: водні розчини стабільні при рН 2 – 12; відносно nстійкі до ферментативного гідролізу (стерилізують їх нагріванням).

Дія: змочувальний агент, що зменшує поверхневий натяг nрозчину; полегшує вбирання інгредієнтів, змінюючи відповідним чином текстуру nкосметичного розчину, поверхнево-активна і желююча добавка, що забезпечує м’яку nта однорідну текстуру косметичним виробам.

 

 

Гель ГЕЦ

Властивості: швидко розчиняється у воді, утворюючи в’язкі nоднорідні розчини. На в’язкість розчинів невеликий вплив чинять слабкі кислоти nі луги. Завдяки неіонні характером володіє широким спектром сумісності з іншими nпродуктами. Одним з основних достоїнств є екологічна нешкідливість, так як nгідроксиетилцелюлоза піддається біологічному розкладанню, не утворюючи nшкідливих речовин. Володіє обезжирюючою дією, всмоктуючи в себе жир “як nгубка воду”.

Виключно добре сприймається шкірою і є ідеальним інгредієнтом nдля створення кристально прозорих сироваток для водорозчинних активних nінгредієнтів. Вона також може бути використана для прозорих водорозчинних гелів nдля укладання волосся. Крім того, гідроксиетилцелюлоза пропонує відмінну nфункціональність при використанні у водній фазі емульсій для створення nв’язкості і стабільності. Тим не менш, вона не емульгатор і не буде nемульгувати масла і воду.

Широко використовується в косметиці та засобах особистої nгігієни, включаючи продукти для волосся, очей і обличчя, засобах макіяжу та nдогляду за шкірою.

·                   nВиробляє кристально прозорі гелі

·                   nЗагущувач, стабілізатор, сполучний агент

·                   nЗагущувач і регулятор консистенції

·                   nМодифікація реологічних властивостей

·                   nСтабілізація O / W емульсій (виступає в якості захисного колоїду nвнаслідок підходящої хімічної структури)

·                   nВисока водоутримуюча здатність

·                   nПолімерна плівка надає відчуття гладкості

·                   nНе подразнює шкіру, ідеально для гіпоалергенних продуктів

·                   nВисокий ступінь стійкості до солей

·                   nПрекрасна сумісність з різними ПАР, поліетиленгліколем, nкрохмалями, декстринами і т.д.

·                   nВідмінна сумісність з більшістю електролітів

·                   nВідмінна розчинність в сумішах виду вода / органічний розчинник n(вода / етанол, вода / гліцерин)

·                   nВ’язкі властивості в порошкоподібних продуктах

·                   nЗнижує піноутворення

Гуарова камедь

Синоніми: Гуар, гуара, індійська акація і ін.

Гуар – це ендосперм насіння рослини Guar plant Cyamopsis ntetragonolobus L. Taub (сімейство бобових). Гуарова камедь головним чином nскладається з високомолекулярних полісахаридів – Галактіонівна і nманнопіранозних ланок, з’єднаних глікозидними зв’язками, хімічна назва n«галактоманнани».

Ендосперм насіння гуара (або гуарова подріблена) nперемелюється в порошок з використанням механічного впливу. Хімічні реагенти в nтакій технології не застосовуються. При пересушуванні насіння, для додання nнеобхідних властивостей дробленки, вона змочується водою перед подрібненням. nЗгодом, вода випаровується при нагріванні. Гуарова камедь є гігроскопічним nпродуктом, вологість порошку може досягати 11%.

Активні речовини: Розчинні харчові волокна, містить білки ~ 5.0%, nжири ~ 0.5%, галактоманнани ~ 80%.

Зовнішній вигляд: порошок від білого до світло-жовтого nкольору, практично без запаху

Розчинність: диспергується в холодній і гарячій воді, утворює nколоїдний розчин

pH-значення (1% розчин): 5.5 – 7.0

 

Гель гуарової камеді

Камедь гуара є стабілізатором, загусником і ущільнювачем. nКамедь швидко гідратується в холодній воді і створює в’язкий псевдопластичний nрозчин. Є хорошим емульгатором.

·                   nрегулює в’язкість,

·                   nстабілізує емульсії,

·                   nнадає кремоподібну консистенцію емульсійним продуктам

·                   nстабілізує збитість,

·                   nпідвищує еластичність емульсійних сумішей

Проявляє досить хорошу стійкість у процесах nзаморожування-відтавання.

У з’єднанні з ксантаном проявляє синергізм.

Порошкова гуарова камедь може бути диспергована і гідратована nв холодній і гарячій воді до утворення в’язкої колоїдної дисперсії або розчину. nДосягнута в’язкість залежить від температури, часу, концентрації, рН, швидкості nперемішування і розмірів частинок порошку.

У холодній воді максимальна в’язкість може бути досягнута nчерез 1-4 години.

Оптимальна концентрація в рецептах: 0,1-5%

Застосування в медицині: Застосовується усередину при nатеросклерозі, ожирінні, діабеті. Використовується в програмах очищення nорганізму та ін

гуарова камедь – кондиціонер, який зволожує і пом’якшує nволосся

 

Ксантан, ксантанова камедь

INCI: Xanthan Gum

Синоніми: Xanthum Gum, Xantan Gum, gummi xanthanum, CorSugar Gum, ксантанова смола, ксантанова камедь, ксантанова резина

Характеристики:

Хімічна формула: (C35H49O29) n)

Зовнішній вигляд: порошок білого або кремового кольору

Запах: без запаху

В’язкість: 1200 – 1800 (1% KCl)

рН: 6,0-8,0

Розчинність: розчинний в холодній і гарячій воді, розчинах nцукру, солі і молоці, розчиняється в маслах

Заряд: аніонний

Властивості: Одним із самих чудових властивостей ксантану є nйого здатність виробляти значне збільшення в’язкості рідини при додаванні дуже nмалої його кількості, порядку 1%. Молекули ксантану адсорбують воду з nутворенням тривимірної сітки з подвійних спіралей ксантану, за структурою nблизькою з гелем, але відрізняється меншою в’язкістю. У зв’язку з цим, ксантан nзазвичай використовують як загущувач або стабілізатор, а не гелеутворювач. nЗдатність ксантанової камеді до довготривалої стабілізації розчинів, тобто до nутримування частинок в суспензії, важлива при використанні цієї речовини в nпродуктах з тривалими термінами зберігання для запобігання, утворення осаду або nрозшарування.

Гель ксантанової камеді

Висока в’язкість при низькій концентрації і швидкості зсуву;

Стійкість до впливу ферментів, солей, кислот, основ;

Стійкість до змін іонної сили, температури;

Постійна висока в’язкість в широкому діапазоні рН від 2 до n12;

Висока псевдопласичність

Синергетична взаємодія з більшістю гідроколоїдів (з камеддю nріжкового дерева утворює стійкий гель)

Косметичне застосування: полісахарид з зволожуючими і nвологоутримуючими властивостями тривалої дії. Ксантанова камедь володіє nвинятковими якостями агента з регулювання реології в водних системах, nстабілізатора для емульсій і суспензій. Є дуже сильним загусником, чия дія не nзалежить від кислот, солей, нагрівання і механічної дії. Дозволяє освіжати nшкіру, підтримує її пружність, вологість, розгладжує, скорочує пори. Сильний nантиоксидант. Кондиціонує і очищає шкіру.

Використовується в якості стабілізатора, емульгатора, nзагусника, підсилювача піни, для приготування водних гелів у поєднанні з nбентонітовими глинами. Він також використовується в олійно-водних емульсіях, nщоб допомогти стабілізувати масляні краплі проти злиття.

Покращує текстуру, надає продукту приємне відчуття на шкірі, nв той же час допомагаючи проникненню активних інгредієнтів. Забезпечує гарне nковзання, створює красиві прозорі гелі.

Водні розчини ксантану формують прозору захисну плівку на nшкірі, перешкоджає випаровуванню вологи.

Має здатність утримувати воду, підвищує стабільність при nзаморожуванні-відтаванні, перешкоджає ретроградації крохмалю, підвищує термін nпридатності і допомагає в стабілізації продукту.

Хітозан

Chitosan

Опис: Порошок білого або білого з жовтуватим відтінком nкольору, або білуваті, напівпрозорі гранули. Добре розчинний у кислих водних nрозчинах, не розчинний у воді і органічних розчинниках.

Хітозан складається з хітину – клітковини панцирів nкрабоподібних.

Хітозан володіє спектром властивостей, що визначають nперспективи для його широкого використання в косметиці.

Полісахарид, децетильованний хітин. Розчиняється у воді і nкислотах. Одержують обробленням хітину концентрованими лугами при високій nтемпературі. Таким чином, хітозан є полікатіоном. Звідси випливають дві важливі nвластивості хітозану: розчинність у воді і здатність зв’язуватися з поверхнею nклітин, які несуть негативний заряд. Навпаки, ацетильована аміногруппа хітозану nне має заряду і відповідає за гідрофобні взаємодії. Хітозан і його водорозчинні nпохідні (сукцинат хітозану) застосовуються в сучасній косметиці як натуральні nгелеутворювачі і активні зволожуючі добавки в засобах по догляду за шкірою

Розробка препаратів на основі хітозану для косметики почалася nяк альтернатива синтетичним полімерам, використання яких має свої мінуси. Так, nсинтетичні полімерні матеріали утворюють на шкірі плівку, яка не пропускає nповітря, в результаті чого виникає відчуття дискомфорту. Крім того, синтетичні nполімери можуть містити у вигляді мікродомішок вихідні мономерні сполуки, які nчасто є токсичними або викликають алергічні реакції.

Гель хітозану

Хітозан вигідно відрізняється від синтетичних полімерів своїм nунікальною біологічною дією. Завдяки наявності аміногруп у молекулі, хітозан nздатний зв’язуватися з зовнішньою стороною клітинних мембран, поверхня яких при nбіологічних значеннях рН несе негативний заряд.

Будучи натуральним полімером, хітозан сумісний зі структурою nшкіри, в організмі він руйнується до природних компонентів, не викликає nалергії, не володіє токсичністю. Зв’язуючись з клітинами шкіри, хітозан утворює nпрекрасне вологоутримуюче покриття, яке дозволяє шкірі вільно дихати. nПроникаючи в шкіру, хітозан активізує процеси регенерації і сприяє її nомолодженню. Хітозан володіє антибактеріальною і протигрибковою дією.

Входячи в косметичні рецептури надає сильну антиоксидантну nдію, сприяє зволоженню шкіри за рахунок синтезу колагену і гіалуронової nкислоти, внаслідок чого сповільнюється утворення зморшок і пігментних плям. А nтакож володіє антицелюлітною дією, захищає шкіру від УФ-випромінювання, nполегшує наслідки сонячних опіків. Володіє вираженими гідратуючими nвластивостями, утворюючи навколо себе «шубу» з молекул води, включаючи міцно nзв’язану воду.

Є гелеутворювач

Здатний утворювати напівпроникні плівки, які зберігають шкіру nгідратованої, пропускаючи кисень, тобто дозволяє шкірі дихати.

Таким чином хітозан може використовуватися в зволожуючих nсонцезахисних кремах, у складі органічних кислот, збільшувати їх біологічну nактивність і ефективність. Океанічний хітозан помітно підвищить вологоутримуючу nздатність епідермісу, поліпшить його структуру і вигляд, зніме втому і nпожвавить шкіру.

Карбопол

INCI: Carbomer

Синонимы: Карбопол, Carbоmer.

Опис: карбоксиполіметилен, за міжнародною класифікацією – nкарбомер (Carbomer). Являє собою високомолекулярний карбоксивінілполімер. nКарбопол – це товарна марка крос-кополімер на основі поліакрилової кислоти.

Характеристики:

Хімічна назва: карбоксивініловий полімер

Молекулярна маса: 800 000 – 3 000 000

Зовнішній вигляд: дрібний порошок

Колір: білий,

Запах: без запаху

Смак: трохи кислий

Щільність (г / см): 0,20-0,23

В’язкість: 45,000-70,000 Гц (0,5% розчину)

рН (0,5% водна дисперсія при 25 С): 2,7 – 3,5

Сумісність: спостерігається несумісність з катіонними nречовинами, електролітами у високій концентрації і іонами полівалентних nметалів, тому в розчини рекомендується добавляти хелатні агенти типу EDTA.

Гель карбополу

Карбопол чутливий до величини pH у формулі. Для приготування nгелю карбомер повинен бути повністю змішаний з водою і гідратований. При nзбільшенні pH до 7 (діапазон 5-8) карбомер дає структуру гелю. Нейтралізація nвиконується неорганічними основами (NaOH, KOH) чи амінами (TEA).

Дія: Утворює захисну, зволожуючу плівку (без липкості), nрегулює в’язкість в кремах і гелях, стабілізує емульсії. Дає безбарвний або nзлегка опалесціюючий гель.

Властивості:

Дозволяє отримувати прозорі, не липким гелі

Утворює захисну, зволожуючу плівку (без липкості)

Біологічно не активний, не вступає у взаємодію з іншими nкомпонентами і зі шкірою

Регулює в’язкість в кремах і гелях

Стабілізує емульсії

Реагує з жировими частинками і утворює густі, стійкі емульсії nу воді

Згущується, що розподіляє і емульгуючу речовина

Використовується як загусник для кремів і іншої косметичної nпродукції

Області використання: широко застосовується в косметичній та nфармацевтичній промисловості, використовується в краплях для очей, зубних nпастах, дитячих гелях для ясен, в натуральній косметиці. Підходить для крему, nлосьйону, гелю, серуму, шампуню, кондиціонеру, гелю для вмивання, гелю для nдушу, гелю для укладання волосся.

Біологічно активні речовини

Біологічно активні речовини — це насамперед вітаміни — біологічно активні низько nмолекулярні органічні сполуки життєво необхідні для організму людини. Вони nпотрібні йому в дуже малій кількості, але виконують при цьому дуже важливі nспецифічні функції: сприяють обміну речовин, полегшують засвоювання продуктів nхарчування, надходять з кров’ю у поверхневі шари шкіри і цим підвищують їхній nтонус. Вони застерігають та усувають млявість шкіри й передчасне утворення nзморщок. Відомо більше 20 природних вітамінів, значна більшість їх — рослинного nпоходження. Вітаміни широко використовуються в сучасних косметичних виробах n(вітаміни А, В1, В2, В3, В5, та В6, В12, і С, вітаміни групи D, вітамін Е, Н, Р nі РР, К та F).

Вітамін А — первинний алкілциклогексанол (ретинол) С20Н30О є корисним компонентом nу кремах. Він запобігає старінню шкіри, оскільки посилює поділ клітин nбазального (нижнього) шару епідермісу. Шкіра робиться еластичною і піддається nменшому впливу ультрафіолетового проміння. Вітамін А входить до складу кремів, nпризначених для лікування себорейної екземи.

Ретинол (вітамін А) у рослинах знаходиться як провітамін — каротин, котрий у nорганізмі перетворюється на вітамін. Каротин у великій кількості міститься в nморкві, помідорах, буряках, зеленій петрушці та цибулі, звіробої, дині, гарбузах, nаґрусі, малині, сливах, смородині, абрикосах, персиках, плодах обліпихи, nшипшини, горобини, горіхах. Недостатність вітаміну А в організмі приводить до nсивіння та ламкості волосся, сухості, лущення та ороговіння шкіри, ламкості nнігтів.

Тіамін (вітамін В1) корисний при різних висипках та вуграх на шкірі, випадінні nта поганому рості волосся, їх ранньому посивінні. Міститься в кропиві, бананах, nвинограді, малині, лимонах, кавунах, капусті, картоплі, буряках, кабачках, nполуницях, пшеничних та рисових висівках, калині та ін.

Рибофлавін (вітамін В2) допомагає при себореї, себорейному випадінні волосся, nзаїдах, виразках. Проявляє позитивний вплив на старіючу шкіру. Бере участь у nокислювально-відновлювальних процесах, вуглеводному, білковому та жировому обміні nшкіри. Міститься в злаках, кабачках, капусті, картоплі, цибулі та абрикосах, nапельсинах, лимонах, малині, обліписі, кропиві, ромашці та багатьох інших nрослинах.

 Пантотенова кислота n(вітамін В3) необхідна для процесів обміну речовин, регулює утворення nпігменту у волоссі, при її недостатності проходить передчасне посивіння та nвипадіння волосся. Застосовується при сухості та дряблості шкіри, себореї, для nлікування ран, опіків та виразок.Міститься в рисових висівках, пшениці, моркві, nпетрушці, огірках, салаті, сливах, смородині, помідорах, гарбузах, кабачках, nбобових та інших рослинах.

Вітаміни В3 та В5 (пантотенова кислота) С6Н5NO2 — є регуляторами обміну речовин у клітинах nшкіряного покриву, вони підвищують еластичність шкіри та знижують запальні процеси. nЇх широко використовують у засобах по догляду за волоссям, запобігаючи nвипаданню волосся і надання йому блиску.

Піридоксин (вітамін В6) корисний при себореї, вугровому висипі, себорейному nвипадінні волосся, дерматитах. При його не- достатності має місце атрофія nклітин епідермісу, коренів волосся та сальних залоз. Міститься в полину, nцибулі, капусті, картоплі, огірках, петрушці, помідорах, рисі, пшениці, в nбагатьох фруктах та ягодах.

Фолієва кислота (вітамін В9) стимулює діяльність шкіри, сприяє росту волосся, корисна nпри ранніх зморшках, вуграх, дерматозах. Міститься в кавунах, динях, капусті, nморкві, цибулі, огірках, петрушці, салатах, помідорах, малині, обліписі, nяблуках.

 Ціанокобаламін n(вітамін В12) корисний при себорейному дерматиті, випаданні волосся, nвуграх, дерматозах. Міститься в продуктах тваринного походження і значно рідше n— в деяких рослинах (винограді).

 Вітамін С n(аскорбінова кислота) С6Н8О6, використовується для зменшення вмісту холестерину в nклітинах шкіри (етерифікація ОН-груп з утворення ефірів), запобігає процесу nстаріння, є антизапальним засобом, посилює дію вітаміну А. Вітамін С nрекомендується при дряблій шкірі, вуграх, ластовинні, хворобі волосся, nдерматозах. Поліпшує стан шкіри при себореї та старінні; його нестача підсилює nпігментацію шкіри. Аскорбінова кислота має важливе значення в життєдіяльності nорганізму, регулює окисновідновні процеси, стимулює синтез колагену, прискорює nрегенерацію клітин, загоєння ран. Основні вмістилища вітаміну С — овочі, фрукти nта ягоди.

 Вітаміни групи D — кальцифероли. Вітаміни групи D посилюють дію вітаміну А, поліпшують ріст nволосся, нормалізують вміст вологи в шкірі. Однією з необхідних умов nбіологічної активності вітамінів групи D є наявність у молекулі системи з трьох nприлеглих подвійних зв’язків. Вітаміни групи D синтезуються лише в тваринних nорганізмах. Рослини синтезують лише стероли — провітаміни D, з яких під дією nультрафіолетового проміння утворюються вітаміни групи D. Так, вітамін D2 nутворюється з ергостеролу в ультрафіолетовому промінні. Практичне значення nмають вітамін D2 (кальциферол), вітамін D3 (холекальциферол). Вітамін D в nорганізмі впливає на фосфорний, кальцієвий та водний обміни. У людини вітамін D nутворюється в поверхневих шарах шкіри під впливом UF променів. Підсилює дію вітаміну nА. Під впливом вітаміну D підсилюється пото та саловиділення, покращується ріст nволосся, нормалізується вміст води у шкірі. Вітамін Е С29Н50О — суміш токоферолів, відзначається високою nантиокислювальною дією, запобігає окисленню жирових компонентів кремів, має nзагоювальні властивості, тому особливо важливе його використання в кремах з nпрофілактичною дією.

 Вітамін Е токоферол n(вітамін Е) — використовується, особливо з вітаміном А, при в’ялій nдряблій шкірі, себореї, вуграх та дерматозах. Міститься в бананах, вишнях, nапельсинах, аґрусі, горобині, порічках, смородині, вершках, цибулі, салаті, nморкві, петрушці, звіробої, кульбабі. Багато його в олії кукурудзи, обліпихи, nсоняшника.

Біотин (вітамін Н). При його дефіциті розвиваються дерматози, гіперпігментація nта лущення шкіри, порушується ріст нігтів. Допомагає при себореї, зморшках, nв’ялій шкірі, при облисінні. Міститься в цибулі, моркві, огірках, салатах, nпорічках, смородині, горіхах, дріжджах.

Рутин (вітамін Р) — допомагає при вуграх, почервонінні обличчя, випадінні nволосся. Трапляється в різних овочах та плодах (капусті, буряку, горобині, nсмородині, чорному винограді, грецьких горіхах, шипшині), а також у лікарських nрослинах (звіробої, м’яті, ромашці, шавлії).

Нікотинова кислота (вітамін РР) — застосовується при себореї, вуграх, сухості, запаленні та nзагрубілості шкіри, випадінні волосся, дерматозах. прискорює загоєння ран та nвиразок. Накопичується у більш-менш значній кількості в багатьох злаках, nбобових, овочах, фруктах, та інших рослинах (пшеничні висівки, кавуни, кабачки, nкапуста, картопля, цибуля, морква, огірки, петрушка, салат, буряки, помідори, nгарбузи, хрін, часник, абрикоси, апельсин, банан, виноград, малина, дуб, роза, nчай, ревінь, шавлія).

 Філохінон (вітамін nК) підвищує nміцність капілярів, сприяє зупинці кровотечі та крововиливів у шкірі, прискорює nзаживлення ран та виразок. Один з цих вітамінів — К1 міститься в зелених nчастинах рослин — кропиви, полину гіркого, деревію, плодах шипшини, калини, nвинограду, сливи, чаї, картоплі, листях моркви та злакових рослинах.

Вітамін F — це суміш жирних алкендієнових та полієнових кислот, які nмають біологічну активність. Застосовуються переважно в засобах для догляду за nволоссям, для запобігання їх випадіння та утворення лупи.

До біологічних стимуляторів відносяться також гормони, nферменти та продукти життєдіяльності бджіл.

Гормони, наприклад екстракт плаценти, видобутий із дитячого місця n(посліду), сприяють утворенню нових клітин шкіри, підтримують їх життєвий nтонус.

Із ферментів, що використовуються в nкосметиці, слід виділити панкреатин — nпрепарат підшлункової залози, який використовується для видалення зубного nкаменю; пепсин — діюча частина nшлункового соку теплокровних тварин; лізоцим n— виробляють із курячих яєць.

Амінокислоти

Амінокислоти — це будівельний матеріал для клітин епідермісу, в якому, nпо-перше, постійно проходять процеси їх росту та відторгнення. По-друге, nамінокислоти — необхідні компоненти в рогових лусочках, тому що вони входять до nкомплексу гігроскопічних молекул, які притягують вологу повітря до рогового nшару (NMF-факор). До складу NMF входять гіалуронова кислота, амінокислоти n(L-серин, L-гліцин, L-аланін, L-пролін) та сечовина. Якщо шкіра має їх дефіцит, nто її поверхня робиться сухішою.

Мінерали

Мінеральні речовини необхідні шкірі для її росту та nрозмноження клітин і роботи ферментів. Найважливіші мікроелементи для шкіри — nцинк, мідь, марганець, магній, селен. Дефіцит міді знижує оновлення шкіри, nпризводить до випадіння волосся. Цинк регулює обмін чоловічих статевих гормонів nу шкірі і використовується для зниження виділення шкірного сала та запобігає nоблисінню. Марганець та магній необхідні для роботи протиокислювальних nферментів. Із макроелементів найважливіші кальцій та калій. Життя зароджувалось nу Світовому океані, тому найкращим рішенням проблеми мікро- та макроелементів nдля шкіри є косметичні препарати на основі мінералів Мертвого моря, морських nводоростей, природних глин та грязей. Вода Мертвого моря містить 345 г солей на 1 літр, це в 10 разів більше nніж в океанській воді. Вода та грязі Мертвого моря поповнюють дефіцит важливих nмінералів у шкірі, що приводить до нормалізації роботи ферментів, активації nпроцесів обміну в клітинах.

Водорості

Водорості називають інгредієнтами косметики ХХІ ст., nпрогнозують зростання їх використання як сировини, оскільки запаси біологічно nактивних речовин у Світовому океані вважаються невичерпними. Зараз виробництвом nБАР із морських водоростей займається лише декілька фірм. Найкраще налагоджене nвиробництво БАР із ламінарії. Ця водорість так давно і так успішно nвикористовується як продукт харчування, що її безпека перевірена часом. Крім nнеї, в косметиці використовуються фукусові водорості, бура водорість Padina npavonica та мікроводорості (спіруліна, хлорела).

Водорості — це джерело важливих та необхідних для шкіри nмінералів, а також полісахаридів (вони потрібні для відновлення епідермального nбар’єру), регуляторних молекул (цитокінів), антиоксидантів та багатьох інших nБАР.

Інноваційні технології в розвитку nсировинної базикосметичних товарів

Останніми роками поряд з традиційними компонентами в nкосметичних засобах з’явилися нові компоненти, речовини, які є останнім словом nнауки.

Споживчі властивості косметичних препаратів значно nполіпшилися внаслідок широкого використання відомих речовин, дія яких раніше nбула недостатньо вивчена (фруктові кислоти, вітамін Е та ін.).

Їх можна поділити на три основні групи:

— речовини, які зв’язують вологу;

— нові активні речовини;

— сонцезахисні фільтри.

Речовини, які зв’язують вологу.

Накопичення та збереження вологи — одна з найважливіших nумов збереження шкіри пружною та еластичною. Здатність рогового шару шкіри до nнакопичення вологи часто характеризують вмістом «природного фактора зволоження». З роками його вміст значно nзнижується. У косметичні засоби почали вводити спеціальні компоненти, які nздатні утримувати вологу. Такою є гіалуронова кислота. Вона утворює еластичну nплівку, зменшуючи випаровування вологи. Широко використовуються також природні nводозв’язувальні речовини — витяжки з водоростей, протеїни шовку. Ці компоненти nвводять у дорогі косметичні засоби.

До компонентів морського походження належать:

— екстракт та концентрат бурої водорості ламінарії;

— водорості фукус та спіруліна;

— препарати виготовлені на основі ікри осетрових та nлососевих риб;

— ліпідні похідні хлорофілу.

Препарати на основі ікри осетрових та лососевих риб nпроявляють регенерувальну та зволожувальну дію, поліпшують клітинне дихання.

Екстракти бурої водорості ламінарії активно живлять шкірні nклітини, насичуючи їх вітамінами групи В та РР, містять багато вуглеводів, nорганічних кислот, мінеральних солей та йоду. Вони тонізують тканини, nпідтягують шкіру, чим суттєво знижують швидкість її старіння.

Серед зволожувачів тваринного походження виділяють:

хітин — складний цукор, будівельний елемент крил комах та nпанцирів ракоподібних;

еластин та колаген — тваринні білки; їх виробляють із обрізків шкур домашніх nта морських тварин.

У вітчизняній практиці, як і в Росії, у більшості фірм — виробників nкосметичних препаратів для зволоження шкіри використовується лише більш проста nта дешева, але не така ефективна речовина — гліцерин. Рідше використовуються nбагатоатомні спирти — пропіленгліколь та сорбітол.

Активні речовини

Основна функція цих речовин — підвищувати тонус шкіри, а nтакож поліпшувати її водний баланс, активізувати кровопостачання, хімічне nвідлущення верхнього шару епідермісу, заспокійлива дія та ін.

Останнім часом на ринку продукції для догляду в’янучої nшкіри (ліфтінг-креми) особливу популярність набули фруктові кислоти (АНА — nAlpha Hidrocy Acid), або -гідроксикислоти. Найбільш поширеними nта використовуваними АНА-кислотами є гліколева, молочна, лимонна, яблучна та nвинна.

При нанесенні на шкіру АНА-кислоти проявляють ефективну nвідлущувальну, зволожувальну, протизапальну та антиоксидантну дію, а також nстимулюють синтез колагену в шкірі. Відлущувальна дія АНА-кислоти пояснюється nїї здатністю послаблювати когезію корнеоцитів у роговому шарі шкіри. Як nвідповідь на це в шкірі відбувається активація ділення клітин базального шару. nЗволожувальна дія на шкіру АНА відбувається завдяки прискоренню оновлення nепідермісу. Відомо, що на поверхні кератиноцитів знаходиться комплекс nгігроскопічних молекул, або природний зволожуючий фактор — NMF. Найбільше його nв молодих клітинах, бо в старих рогових клітинах він деградує. Усе це приводить nдо того, що в шкірі підвищується NMF, і шкіра краще зволожується.

Таким чином, під дією АНА епідерміс стає тонкішим, а дерма nпотовщується. Роговий шар стає більш пружним та еластичним, а на шкірі nрозгладжуються дрібні зморшки. АНА-препарати розробляються з урахуванням різних nтипів шкіри. Креми з АНА краще підходять для сухої шкіри, в тому числі і для nпацієнтів похилого віку з пігментованою шкірою.

Найастіше використовуються декілька кислот, дія котрих nдоповнює одна одну. Де ж містяться ці кислоти?

— гліколева кислота nзнаходиться в цукровій тростині та зеленому винограді. Серед АНА-кислот nвона має найменшу масу і тому легше проникає крізь епідермальний бар’єр і nпроявляє найбільший ефект. Вона також зменшує гіперпігментацію;

— молочна nкислота міститься в кислому молоці, йогуртах, чорниці, стратоцвіті, nкленовому сиропі, яблуках, томатному соку та винограді. Проявляє відлущувальну nта зволожувальну дію;

— яблучна кислота nміститься в багатьох фруктах, особливо багато її в яблуках та помідорах. nКрім відлущувальної дії, стимулює клітини, підсилює клітинний метаболізм;

— винна кислота nміститься у вільному стані або в етерифікваному вигляді в зрілому винограді, nстарому витриманому вині, апельсинах. Має відлущувальну, відбілювальну та nзволожувальну дію;

— лимонна nкислота міститься в цитрусових плодах (лимон, лайм, грейпфрут, nапельсин). Має найвищу масу з усіх названих кислот. На шкіру чинить відбілювальну nдію, котра підсилюється за наявності винної кислоти. Має антиоксидантну та nбактерицидну дію;

— саліцилова кислота n— гідрокислота з фенольною групою. Хоч вона і не АНА, але nвикористовується в комбінації з фруктовими кислотами для підсилення відлущення. nМіститься у вигляді ефірів у корі берези. Має виражену антисептичну, nпротигрибкову дію. Вміст АНА-кислот у косметичних препаратах значний: від 5 до n35 %. Але частіше трапляється косметика з 5–10 % АНА, тому що більший їх вміст nу чутливої шкіри може спричинити почервоніння та свербіж.

Велику позитивну активність до шкіри проявляють і інші nекстрактивні речовини:

— ментол (охолоджувальна nдія. Використання: зубні пасти, креми, лосьйони);

— пантенол — nпровітамін В, виготовляється з дріжджів та пророщеної пшениці. Живить шкіру;

— кофеїн — активізує кровообіг та кровопостачання;

— алантоїн — біокомпонент рослинного походження, заспокоює шкіру, звужує nпори, надає шкірі гладкості та еластичності. Виділяють з проростків пшениці або nсинтезують;

— вітасел — дріжджовий екстракт, містить у собі велику групу вітамінів;

— бетаїн — видобувають з цукрових буряків, діє подібно до nамінокислот.

До активних речовин відносяться також мінеральні речовини nта субстанції, які їх містять, — мумійо, nглини, каолін, бентоніт, грязі, мул із дна боліт та морів, морська сіль.

Грязь Мертвого моря (Ізраїль) використовують понад 40 косметичних фірм. Одне з nнайпомітніших відкриттів у галузі косметології — це ліпосоми. Кожна солідна nкосметична фірма має свій досвід отримання ліпосомів. Ліпосом у перекладі з nгрецької мови означає «жирове тіло». Він являє собою сферу з жиромісткою nподвійною оболонкою та водною фазою в центрі. Ця водна фаза містить у собі, nкрім води, активні речовини. Ліпосоми мають розмір від 20 до 35000 нанометрів. nЇхня функція — проникнути крізь бар’єр між роговим та клітинним шарами nепідермісу, щоб доставити живим клітинам вологу та цінні активні речовини. nЛіпосоми — це чудовий транспортний засіб для перенесення водорозчинних активних nречовин. Останнім відкриттям ХХІ ст. є наночастинки, усередині яких знаходяться nліпідне ядро, яке містить у собі олії та жиророзчинні вітаміни А і Е. Префікс n«нано» свідчить про малесенькі розміри цих частин (мільярдні частки метра, або nдесятимільйонні частки сантиметра).

Сонцезахисні фільтри

Сонцезахисні фільтри — це речовини, які широко nзастосовуються у зв’язку із зростанням ракових захворювань шкіри. Наприклад, у nВеликій Британії ця хвороба посідає друге місце серед захворювань на рак. Кожен nрік там реєструють майже 40 тисяч таких захворювань, тому в цій країні тільки nна фотозахисні засоби із бюджету виділяється більше 100 мільйонів фунтів nстерлінгів. Їх стали вводити не лише в засоби для засмаги, а й у звичайні денні nкреми, а також у декоративну косметику.

Сонцезахисний фактор (Sun Protector Factor) вказують на nетикетці цифрою після літер LSE та SPF. Наприклад SPF-10 означає, що якщо шкіра nв людини червоніє після перебування її на сонці протягом 10 хв, то, nвикориставши крем, людина без ризику опіку може знаходитись на сонці в 10 разів nбільше часу, тобто 100 хв. Сонцезахисні креми містять у собі різні SPF від 10 nдо 35 одиниць. Використовують у косметиці як хімічні фільтри n(наприкладоксибензон), які поглинають ультрафіолетову частину випромінювання, nтак і фізичні фільтри (мінеральні пігменти супертонкого помелу — діоксид титану nта оксид цинку), які відбивають промені. Використовують також комбіновані nфільтри. Але потрібно враховувати, що наявність хімічних фільтрів часто nпідвищує алергенність косметичних засобів. Можливі також і інші побічні дії.

Консерванти, віддушки, барвники

Консерванти

Основна мета введення консервантів у косметичні препарати — nзахистити їх компоненти від мікробіологічного розпаду. При виробництві, а nособливо при відкриванні упаковки з косметичним засобом до його вмісту обов’язково nпотрапляють бактерії, причому в прямій залежності від діаметра отвору. Потім у nцю баночку з кремом обов’язково сотні разів будуть занурювати пальчик і nпереносити на руки, обличчя і т.ін. Особлива загроза випадає на препарати, які nмістять велику кількість води, білкових, ліпідних компонентів, емоліентів та nнатуральних екстрактів.

 

Віддушки

Сучасні косметичні товари важко уявити без приємного nзапаху. Про значення запаху в житті людини вже було сказано в першому розділі nпідручника. Як правило, усі фірми, які займаються постачанням сировини для nкосметики, пропонують віддушки для косметики. Переважно віддушки випускаються nнаступних дев’яти напрямів:

— цитрусово-фруктові;

— м’ято-трав’яні;

— квіткові;

— трав’яна лінія лікарських рослин;

— хвойно-ялицеві;

— озон, морські водорості та океан;

— молоко, вершки, мед, пиво, хміль, чай;

— віддушки дитячої лінії (тутті-фрутті);

— водорозчинні віддушки.

 

 

Технологія кремів

Готування суспензійних кремів на гелевій основі включає наступні nоперації:

–          nготування nгелю;

–          nпідготовка nпорошкоподібної сировини;

–          nвведення порошкоподібних компонентів у nгелеву основу;

–          nвведення БАР;

–          nвведення парфумерної коипозиції;

–          nгомогенізація крему

–          nфасовка й упакування готового продукту.

Технологія гелевих кремів:

–          nпідготовка виробництва;

–          nпідготовка сировини;

–          nпідготовка гелю(набрякання гелеутворювача з водою);

–          nвведення БАР, парфумерних композицій;

–          nфасовка, упаковка, маркіровка.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ КОСМЕТИЧНИХ КРЕМІВ

Косметичні nкреми виготовляються відповідно до вимог нормативної документації, за nтехнологічними інструкціями і рецептурами, затвердженими у встановленому nпорядку.

Відповідно до вимоги ДСТ 29189-91 «Креми косметичні» за органолептичними nі фізико-хімічними показниками повинні відповідати вимогам і нормам, приведеним nу табл. 12. Конкретні значення приводяться в нормативно-технічній документації nна кожне найменування крему.

Косметичні креми зберігають у сухих приміщеннях з відносною вологістю не nбільш 70,0 %, при температурі не нижче +5 ^ос і не вище +25 ^ос. nУ процесі збереження емульсійних кремів в/о, що містять більш 50 % натуральних nжирів допускається поява тонкої окисної плівки. Допускається також незначне nрозшарування рідких кремів, однорідність яких відновлюється після легкого nзбовтування.

Гарантійний термін збереження косметичних кремів – 12 nмісяців; рідких кремів і біокремів – 6 місяців з моменту виготовлення.

Методи nвипробовування косметичних кремів

Зовнішній nвигляд і колір косметичних кремів визначають переглядом nпроби, поміщеної тонким, рівним шаром на предметне  скло чи лист білого паперу. Однорідність – nвідсутність грудок і крупинок – визначають на дотик долонею, розтиранням проби.

Запах nкремів визначають органолептичним методом.

Методи контролю косметичних кремів можуть бути розділені на nфізико-хімічні і хімічні. Хімічний^-фізико-хімічні методи передбачають nвизначення таких показників, як стабільність, рН, типу емульсії, консистенції. nЦі показники характеризують споживчу якість косметичних кремів. Хімічні методи nаналізу дозволяють визначити компоненти, що входять до складу кремів.

КОСМЕТИЧНІ nЗАСОБИ ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. ДЕКОРАТИВНА КОСМЕТИКА ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ ТА nЇЇ ПРИДАТКАМИ.

                                              

Декоративна косметика – група косметичних препаратів, призначена для nмаскування або сприяння маскуванню косметичних недоліків шкіри, волосся, нігтів nі поліпшення їхнього виду. До декоративної косметики відносять два види гриму n(у залежності від призначення): побутовий і театральний (професійний).

Декоративний косметичний засіб – виріб декоративної nкосметики на жировій основі, порошкоподібне або компактне, призначене для nмакіяжу. З огляду на сучасні тенденції створення багатофункціональних nкосметичних засобів, складно визначити чітку границю між гігієнічною n(профілактичної), лікувальною і декоративною косметикою.

Існує кілька класифікацій косметичних засобів декоративного nпризначення.

По області застосування:

По догляду за нігтями: лаки, емалі;

По догляду за волоссям (естетичного nпризначення):

–          nзасобу для зміни форми волосся (препарати nдля хімічної завивки);

–          nзасобу nдля укладання волосся і фіксації зачіски (муси, піни, лаки);

–          nзасобу для зміни кольору волосся (фарби, nвідтінкові шампуні, освітлювачі волосся).

По догляду за  областю обличчя:

–          nповік (тіні для вік, контурні олівці, кайали, підводки, лайнери);

–          nвій (туш для вій);

–          nбрів (олівці, туш для брів);

–          nщік (рум’яна);

–          nчервоної облямівки губ (губні помади, nблиск для губ, контурні олівці);

–          nобличчя в цілому (пудра, тональні креми, nґрунтовка).

По природі дисперсної системи:

гомогенні системи (істинні розчини) – лаки nдля нігтів.

гетерогенні системи:

–          nпорошки – пудра, рум’яна, тіні для вік і nін.;

–          nсуспензії – рідка пудра, брускова туш для nвій, емалі для нігтів і ін.;

–          nаерозолі – піни, муси, лаки для волосся й nін.;

–          nгелі – гелі для укладання волосся й ін.;

комбіновані системи – nкремові рум’яна, тональні креми, рідка туш для вій і ін.

По дії:

–          nстійкі;

–          nвідтінюючі;

–          nосвітлюючі;

–          nфарбуючі;

–          nтональні.

За формою випуску:

Безформні:

–          nпорошкоподібні (тіні для вік, рум’яна, nпудра);

–          nрідкі (тіні для вік, відтінкові шампуні, nосвітлювачі волосся, лаки й емалі для нігтів, засоби для зняття лаку);

–          nкремоподібні n(крем-пудри, тональні засоби, фарби для волосся, рум’яна);

–          nпастоподібні (туш для вій і брів);

–          nгелеподібні (гелі nдля волосся).

Формовані:

–          nкомпактні (тіні для вік, рум’яна, пудра);

–          nбрускові (туш для вій і брів);

–          nу формі олівця (тіні для вік, губні nпомади);

–          nу формі стрижня (губні помади, підводки nдля очей).

 

Виробу nдекоративної косметики порошкоподібні і компактні – барвні, ароматизовані nсуміші мінеральних і органічних речовин, призначені для макіяжу (Державний nстандарт України на продукцію парфюмерно-косметичної nпромисловості «Терміни і визначення»). До порошкоподібних і компактних виробів nдекоративної косметики відносяться пудри, рум’яна і тіні для вік.

Пудра косметична – виріб декоративної nкосметики у формі пудри, застосовуване для маскування косметичних дефектів, nтонування і захисти шкіри; розрізняють порошкоподібну, компактну і рідку пудру.

Пудра компактна – пудра косметична зі nвмістом зв’язувальних речовин у вигляді компактних блоків, що вставлені в nпудреницю, або кульок.

Пудра порошкоподібна – пудра косметична у nвигляді порошку визначеного кольору і тону.

Рум’яна – виріб декоративної косметики nпорошкоподібний, або компактний, або на жировій основі, призначений для надання nшкірі обличчя визначеного кольору і відтінку.

Тіні для вік – виріб декоративної nкосметики порошкоподібний, або компактний, або на жировій основі, призначений nдля підфарбовування шкіри повік з метою додання блиску і виразності очам.

Тіні для брів – виріб декоративної nкосметики порошкоподібний, або компактний, або на жировій основі, призначений nдля надання бровам різних колірних відтінків.

Одним nз найбільш розповсюджених виробів порошкоподібної і компактної декоративної nкосметики є пудра. Пудра – ароматизована, однорідна, тонкодисперсна nсуміш мінеральних і органічних речовин, призначена для нанесення на шкіру nтонким шаром з метою поліпшення кольору шкіри, маскування косметичних nнедоліків, поглинання виділень шкіри (секрету сальних і потових залоз), а також nдля захисту шкіри від шкідливих впливів навколишнього середовища. Таким чином, nпудра забезпечує одночасно декоративний, гігієнічний і профілактичний ефект. nПудри додатково мають протизапальну, охолодну дію, підсушують шкіру і зменшують nсверблячку.

У залежності від агрегатного стану n(консистенції) пудри випускають: порошкоподібні – у коробках і пакетах; nкомпактні (пресовані) – у спеціальному упакуванні; рідкі – у флаконах; кремоподібні – у тубах і банках.

Виходячи nз призначення, до пудр висувають вимоги, виконання nяких забезпечується наступними групами речовин:

–        nзасоби, що надають пудрі добру покривну здатність;

–        nречовини, що всмоктують виділення шкіри; n

–        nпосилюючі прилягаємість;

–        nрозріджувачі;

–        nбарвники і пігменти;

–        nпарфумерні композиції.

 До речовин, що використовуються в складі nпудри, пред’являються наступні вимоги:

–          nне повинні мати занадто велику твердість, а кристали не nповинні мати гострих країв, що могли б стати причиною мікроушкодження nшкіри;

–          nне повинні розчинятися у воді й у жирах;

–          nповинні бути хімічно індиферентними і не подразнювати шкіру.

Як nсировину для готування основи пудри використовують:

–          nсилікати (тальк, каолін, кислота кремінна);

–          nкарбонати (кальцію і магнію карбонат);

–          nоксиди металів (цинку, титана);

–          nсолі органічних кислот (стеарат nцинку, магнію й алюмінію);

–          nполісахариди (крохмаль, декстрин, амілопектин);

–          nбілкові продукти (лабілін, дериват nказеїну, лікоподій).

Відсотковий вміст складових частин у пудрах nприведено в табл. 1:

Таблиця 1

 

Кількість компонентів у пудрах

 

n

Складені речовини в пудрі	Припустимий зміст стосовно ваги пудри	Складені речовини в пудрі	Припустимий зміст стосовно ваги пудри
Титану оксид	5 – 15	Окис цинку	5 – 20
Каолін	15 – 20	Окис берилію або карбонат берилію	5 – 10
Колоїдний каолін	15 – 20
Рисовий або куку-рудзяний крохмаль	5 – 10
		Барвники	до 0,2
Стеарат цинку	5 – 20	Ароматизатори	до 1,0
Стеарат магнію	3 – 10	Мінеральні фарби	до 1,0
Стеарат берилію	5 – 13
Тальк	10 – 25	Лаки	до 2,0

Покриваюча nздатність досягається введенням до складу пудри речовин, що володіють великою nпокриваючою здатністю, наприклад, оксид цинку, оксид титана.

 Покриваюча здатність – nвластивість пудри при нанесенні на шкіру найтоншим шаром не просвічувати, nзакривати і робити менш виразну «фактуру» шкіри, маскувати її недоліки. n

 До речовин, що усмоктують виділення шкіри, відноситься nкрохмаль і карбонат кальцію, оброблений на колоїдному млині. Крохмаль не nпорушує діяльність шкірних залоз, прекрасно поглинає надлишки їхніх виділень і nзахищає шкіру від зовнішніх впливів.

У nпорядку зменшення здатності усмоктувати виділення шкіри випливають крохмаль, nокис цинку, карбонат кальцію, оксид титана і тальк.

У nскладі пудри можна виділити групу речовин, що підвищують прилягаємість n– стеарати цинку і магнію, і в певній мірі колоїдний nкаолін.

Прилягаємість – ступінь зчеплення пудри nзі шкірою. Вони володіють гарною здатністю зчіплятися зі шкірою і пушком для nнанесення пудри і високою опірністю до злипання, а також слабким дезодоруючим і nв’яжучим ефектом. До них належать стеарати цинку і nмагнію, і в певній мірі, колоїдний каолін.

 Застосування речовин у рецептурі пудри визначається в nосновному фізико-хімічними властивостями. Незначні розміри часток порошків nзабезпечують одержання великої площі покриття шкіри малою масою. Крім того, nпорошки повинні мати здатність до розсіювання світла, гарною теплопровідністю і nробити охолоджуючу дію на шкіру.

Найпоширеніші nкольори пудри: білий, рожевий, рожево-жовтий, жовтий, кольору персика і кольору nзасмаги.

Барвники, nзастосовувані у виробництві виробів декоративної косметики, класифікуються:

Пігменти:

–          nнатуральні nнеорганічні: охра (золотавий колір), умбра, сієнска земля;

–          nнатуральні nорганічні: кармін (червоний), краплак (червоний, рожевий, пурпурний);

–          nштучні nнеорганічні: марси (залізоокисні пігменти в nзалежності від марки бувають жовті, сині, жовтогарячі, червоні, коричневі й nін.), ультрамарин (синій), сажа (чорний) і ін.

Органічні барвники: родамін nрізних марок (від червоного до фіолетово-червоного), еозин (червоний), еозинова кислота, аурамин, еритрозин (червоний) і ін.

Лаки: штучно одержувані суміші nабо сполуки органічних барвників з пофарбованими мінеральними речовинами, так nназиваними «субстратами».

Технологічний процес готування nпорошкоподібної пудри nскладається з наступних операцій: зважування компонентів, здрібнювання, nпросівання, змішування, готування сухого розчину барвників, уведення сухого nрозчину барвників до основи пудри, здрібнювання, просівання, фасовка, упакування, маркірування готової пудри. Процес nвиробництва порошкоподібних рум’яний і тіней аналогічний виробництву пудри.

Технологічний процес виробництва компактних пудр nі рум’яний nскладається з наступних операцій: готування жирової добавки, готування рідкої nз’єднуючої добавки, готування «сухого» розчину барвників, зважування і nзмішування компонентів, просівання маси, компактування, nупакування і маркірування готового продукту.

Контроль якості порошкоподібних і компактних виробів nдекоративної косметики

Споживчі властивості характеризують наступні показники: nкристалографічна характеристика препарату, вологоємність і ліпоємність, nприлягаємість, рН водного nвитягу.

Порошкоподібні і компактні вироби nдекоративної косметики виготовляються відповідно до вимог нормативно-технічної nдокументації по технічній документації, рецептурам і технологічним регламентам nпри дотриманні затверджених санітарних норм і правил.

Зі споживчих показників визначають nкристалографічні характеристики препарату, вологоємність і ліпоємність, nприлягаємість, рН водного nвитягу.

Гарантійний термін збереження  поошкоподібних і nкомпактних виробів декоративної косметики – 18 місяців.

Методи іспитів

Для перевірки nпорошкоподібних і компактних виробів декоративної косметики по органолептичних nі фізико-хімічних показниках відбирають: 12 штук (коробочки, пакети, пудрениці і nт.д.) виробів від партії до 10 тис. шт. і 0,1 % виробів від партії понад 10 nтис. шт.

При одержанні nнезадовільних результатів іспитів хоча б по одному з показників проводять nповторні випробування на подвоєній вибірці. Результати повторних випробувань nпоширюються на всю партію.

З відібраних пакувальних nодиниць складають об’єднану пробу, ретельно перемішують. Маса середньої проби – nне менш 150 г.

1. Визначення зовнішнього вигляду і кольору. Зовнішній вигляд і колір nпорошкоподібних виробів декоративної косметики визначають переглядом проби в nкількості 0,5 г нанесеної рівним шаром на скляну пластинку. Пластинку з масою nпокривають іншим склом для одержання рівної поверхні.

Зовнішній вигляд і колір компактних виробів визначають переглядом поверхні nвиробу.

Запах виробів декоративної косметики визначають органолептичним методом.

2. Масову частку води і летких речовин визначають гравіметричним методом.

3. Визначення масової частки стеариновокислого nцинку або магнію nздійснюють титриметричним методом. 

4. Визначення залишку на nситі в пудрі «Экстра» і компактних виробах. 50,0 г маси виробу в nпорцеляновій чашці зважують на вагах, результат зважування в грамах записують nдо другого десяткового знака. Наважку заливають 50 см³ етилового nспирту для змочування часток. Після 20 хв nвистоювання, масу виробу розтирають у чашці чистою твердою волосяною кистю або nшпателем, додають ще 150 см³ етилового спирту і скаламучену nсуспензію зливають з чашки на попередньо висушене, чисте і зважене сито.

Для полегшення проходження nсуспензії через сито останнє переносять в іншу порцелянову чашку або скляний nкристалізатор і поверхню сита з масою злегка протирають м’якою волосяною кистю. nЗалишок навішення на стінках чашки ретельно змивають 50 см³ nетилового спирту і суспензію виливають на поверхню сита. Остання операція nвідмивання залишку маси на ситі може бути здійснена промиванням тонким струмком nводи, злегка протираючи поверхню сита волосяною кистю або шпателем. Залишок на nситі висушують при температурі 105-110 ˚С до постійної маси.

Залишок на ситі:

де        m – маса наважки випробуваних виробів, nм;

m₁ – nмаса сита, м;

m₂ – nмаса сита з залишком, м.

5. Визначення залишку на ситі в пудрі 1-й групи.

100 г виробу зважують nу склянці на вагах (результат зважування в грамах записують до другого nдесяткового знака). Потім уміст склянки просівають через сито. Поверхня сита з nвиробами декоративної косметики злегка протирають м’якою волосяною кистю, nзалишок у ситі переносять на попередньо зважене годинникове скло і зважують.

Залишок на ситі n(Х₃) у відсотках обчислюють по формулі:

де        m₂ – маса вартового скла з nзалишком, м;

m₁ – nмаса вартового скла, м;

m – маса nнавішення виробу, м.

6. Визначення ступеня компактності.

Піддонник з nкомпактним виробом денцем кидають три рази з висоти 20 см на тверду поверхню, nпокриту шаром лінолеуму. Компактні вироби не повинні розтріскуватися. Іспиту nпроводять на трьох зразках.