ДВНЗ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ»

Навчально-науковий інститут медсестринства

 

 

 

 

                                         

РОБОЧА ПРОГРАМА

з БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

 

 

Кафедра біологічної хімії

 

 

Спеціальність: 6.120101 “Сестринська справа” (бакалавр)

(Дистанційна форма навчання)

 

 

 

 

1. Пояснювальна записка і структура дисципліни.

Програма з біохімії  для вищих медичних закладів освіти України Ш- IV рівнів акредитації складена для спеціальності  6.120101 „Сестринська справа” (дистанційна форма навчання) напряму  підготовки  відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) і освітньо-професійних програмам (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 № 239, експериментальним навчальним планом, розробленим за принципами Європейської кредитно-трансферної системи (ESTS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005, №_____. Вивчення біохімії здійснюється впродовж IІ семестру 1-го року навчання. Біологічна хімія, як навчальна дисципліна вивчає сучасні методи біохімічних досліджень, їх уніфікацію, застосування готових наборів хімічних реактивів. Матеріали для біохімічних досліджень в клінічній лабораторії. Організація робочого місця, дотримання техніки безпеки. Приготування реактивів, побудова калібрувального графіка.

Програма розрахована на  108 годин.

 

ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

 

 

 

 

1. МЕТА ВИВЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

“Біологічна хімія”

         Робоча програма складена з врахуванням кінцевих результатів навчання  і передбачає підготовку спеціалістів у відповідності з кваліфікаційною характеристикою спеціальності 6.120101 „Сестринська справа”  (дистанційна форма навчання).  

Мета вивчення навчальної дисципліни „Біологічна хімія                                                                                                                                                                                                                                                     ” полягає в тому, що студент в своїй майбутній професійній діяльності повинен вміти:

– Готувати лабораторний посуд, реактиви для біохімічних досліджень;

– Визначати головні біохімічні показники крові і сечі (білок загальний, білкові фракції, глюкозу, холестерин, ліпопротеїни, кетонові тіла, сечовину, білірубін, діастазу та ін.), досліджувати травні секрети;

– Працювати з сучасного лабораторного апаратурою;

– Давати клінічне пояснення відхилень показників від фізіологічної норми;

– Готувати і використовувати в аналізах калібрувальні графіки.

– Дотримуватись правил техніки безпеки під час роботи в лабораторії.

 

Після вивчення курсу студент повинен знати:

– Значення біохімічних методів дослідження в загальному комплексі сучасних методів обстеження хворого;

– Принципи біохімічних досліджень;

– Нормальні біохімічні показники крові, сечі, травних секретів і їх зміни при патологічних процесах;

– Основи медичної термінології;

– Комплекс біохімічних досліджень при хворобах травного тракту, підшлункової залози, печінки, серця, м’язів, кісткової системи.

 

2. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

 

Курс біологічної хімії включає теоретичні і практичні заняття. Передбачено опанування біохімічними методиками, які найчастіше застосовуються в діагностиці хвороб людини.

 

1. Організація роботи в біохімічних лабораторіях.

Вступ. Предмет і завдання клінічної біохімії. Значення біохімічних методів дослідження в загальному комплексі сучасних методів обстеження хворого. Перспективи клінічної біохімії: розкриття механізмів генетичних, мембранних хвороб, серцево-судинної патології, СНІДу, алергії та ін., їх біохімічна діагностика.

 

2. Хімія білків.  Ферменти.

Загальна характеристика білків, значення їх в організмі. Амінокислоти, їх класифікація, властивості. Структурна організація білків. Прості і складні білки, їх види, представники. Фізико-хімічні властивості білків, методи їх осадження. Білки плазми крові. Хімічна природа і будова ферментів. Коферменти, зв’язок з вітамінами і мінеральними речовинами. Загальні уявлення про механізм дії ферментів. Ізоферменти. Властивості ферментів: специфічність, вплив t⁰ , рН середовища, активаторів, інгібіторів. Класифікація ферментів. Діагностичне значення, визначення активності ферментів у крові і сечі.

 

3. Біохімія водо – та жиророзчинних вітамінів.

Загальна характеристика, класифікація та номенклатура вітамінів. Хімічна структура, біологічна роль, гіпо- гіпер-, авітамінози водо- і жиророзчинних вітамінів. Вітаміни та їх похідні як фармпрепарати.

 

4. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії, шляхи його регуляції. Гормони.

Поняття “обмін речовин”, його стадії. Єдність процесів асиміляції і дисиміляції. Специфічні і загальні шляхи обміну вуглеводів, білків, жирів. Основні етапи вивільнення енергії харчових речовин. Біологічне окиснення. АТФ – основний біологічний акумулятор енергії. Гормони як чинник регуляції процесів метаболізму.

 

5. Обмін вуглеводів.

Біологічні функції перетравлення і всмоктування вуглеводів. Проміжний обмін, синтез і мобілізація глікогену, аеробне та анаеробне окиснення. Регуляція вуглеводного обміну, роль печінки. Клініко діагностичні методи дослідження вуглеводного обміну. Біохімія цукрового діабету.

 

6. Обмін ліпідів.

Біологічні функції травлення і всмоктування ліпідів, роль жовчі. Транспорт ліпідів у крові. Проміжний обмін (окислення, синтез, кетогенез, кеталіз, значення для організму. Регуляція та патологія ліпідного обміну (ожиріння, атеросклероз, кетоз та ін.). Лабораторна діагностика ліпідного обміну.

 

7. Обмін простих білків.  Обмін складних білків.

Травлення і всмоктування білків. Азотовий баланс. Проміжний обмін, загальні шляхи перетворення амінокислот: дезамінування, декарбоксилування, трансамінування. Шляхи знешкодження аміаку, синтез сечовини, рівень її в крові як показник стану обміну білків, функціональної активності печінки і нирок. Креатин і креатинін. Залишковий азот, види азотемій. Регуляція та патологія білкового обміну, лабораторна діагностика. Травлення, засвоєння нуклео- і хромопротеїнів, проміжний обмін: розпад і синтез пуринових і піримідинових нуклеотидів. Сечова кислота, діагностичне значення її визначення. Білірубін, його фракції, перетворення у печінці і кишечнику. Пігменти калу і сечі. Патологія обміну складних білків: подагра, жовтяниці, лабораторна діагностика.

 

8. Біохімія нирок і сечі. Роль печінки в обміні речовин.

Функції нирок, механізм утворення сечі. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад сечі в нормі і при патології. Регуляція сечоутворення. Функції печінки: роль в обміні вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеотидів, жовчних пігментів, вітамінів. Знешкоджувальна функція печінки. Лабораторна діагностика хвороб нирок і печінки.

 

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

 

 

 

 

 

тематичний план ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ з  БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

 

 

 

4. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ

 

ХІМІЯ БІЛКІВ

 

1.     Білки: визначення поняття, біологічні функції білків і пептидів в організмі людини.

2.     Амінокислоти як складові компоненти білків. Загальна формула амінокислот. Класифікація амінокислот. 

3.     Структурна організація білків. Первинна, вторинна, третинна і четвертинна структури молекули білків. Методи їх визначення. Доменні білки.

4.     Фізико-хімічні властивості білків: молекулярна маса і методи її визначення, електричний заряд, колоїдно-осмотичні та  амфотерні властивості білків.

5.     Фактори стабілізації молекули білка в розчині. Пояснити. Ізоелектричний стан та ізоелектрична точка білків. Властивості білків в  ізоелектричному стані.

6.     Види осадження білків, фактори, що викликають осадження білків, механізм їх дії. Застосування методів осадження в медичній практиці.

7.     Хроматографія амінокислот. Види хроматографій. Принцип розподільної хроматографії на папері.

8.     Класифікація білків. Назвати представників кожної групи, їх біологічна роль.

9.     Хромопротеїни. Будова гемоглобіну, типи та похідні гемоглобіну, біологічна роль. Написати формулу гему.

10. Нуклео-, фосфо-, ліпо- та глікопротеїни. Визначення, приклади, функції.

11. Вміст загального білка в сироватці крові в нормі. Гіпо- та гіперпротеїнемії. Причини та наслідки.

12. Альбуміни, глобуліни: фізико-хімічні властивості, функції, вміст в сироватці крові, причини і наслідки гіпо- і гіперальбумінемії.

13. Фракції глобулінів: вміст в плазмі крові кожної фракції, представники кожної підфракції, їх біологічна роль.

14.            Протеїнурія: види протеїнурій, причини, наслідки.

 

ФЕРМЕНТИ

 

1.     Ферменти: визначення, хімічна природа та класифікація ферментів за будовою.  Спільні властивості ферментів і неорганічних каталізаторів, відмінність між ними.

2.     Будова складних ферментів. Кофактор, відмінність між коферментом та простетичною групою.  Роль апоферменту і кофактора у ферментативному процесі.

3.     Активний та алостеричний центри ферментів. Алостеричні ефектори, механізм їх впливу на активність ферментів.

4.     Що таке ізоферменти? Наведіть приклади. Значення визначення їх активності в клінічній практиці.

5.     Енергетичні особливості ферментативних реакцій. Енергія активації, енергетичний бар”єр.

6.     Теорії механізму ферментаитивних реакцій. Пояснити залежність швидкості реакції від концентрацій ферменту та субстрату, рН середовища та температури.

7.     Специфічність дії ферментів. Види специфічності, навести приклади. Значення в медичній практиці.

8.     Що таке проферменти? Навести приклади. Механізм їх активації, навести приклади.

9.     Конкурентне та неконкурентне гальмування ферментів. Інгібітори ферментів.

10. Механізми регуляції активності ферментів.

11. Принципи методів визначення активності ферментів. Одиниці в виміру активності ферментів.

12. Класифікація ферментів. Номенклатура та шифри ферментів. Характеристика окремих класів, представники.

13. Органоспецифічність ферментів. Значення у діагностиці захворювань різних органів. Конституційні та індуковані ферменти.

14. Ензимопатії. Ензимотерапія.

15. Імобілізовані ферменти. Переваги їх дії в організмі.

 

ВІТАМІНИ

 

1.     Вітаміни. Визначення, класифікація, представники кожної групи. Відмінності водо- і жиророзчинних вітамінів, як біологічних сполук. Провітаміни. Навести приклади.

2.     А- та гіповітамінози. Причини ендо- та екзогенних а- та гіповітамінозів. Антивітаміни, приклади, механізм дії. Назвати вітаміни, що синтезуються в організмі людини, вказати місце синтезу та субстрати.

3.     Вітамін В1. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова  потреба, джерела, коферментні форми, біологічна дія, ознаки гіповітамінозу. Методи визначення забезпечення організму вітаміном В1, практичне застосування.

4.     Вітамін В2. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, коферментні форми, біологічна дія. Ознаки гіповітамінозу, практичне застосування..

5.     Вітамін В3. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, коферментні форми, біологічна дія, ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

6.     Вітамін В5. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, хімічна формула, добова потреба, джерела. Коферментні форми вітаміну В5, біологічні функції. Ознаки гіповітамінозу.

7.     Вітамін В6. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, коферментні форми, біологічні функції. Ознаки гіповітамінозу, практичне застосування..

8.     Вітамін В10. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, активна форма. Біологічні функції, ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

9.     Вітамін В12. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, біологічні функції, ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

10. Вітамін С. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією. Написати хімічну формулу аскорбінової та дегідроаскорбінової кислот. Добова потреба, джерела, біологічні функції, ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

11. Вітамін Р. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією. Добова потреба, джерела, біохімічні функції, ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

12. Вітамін Н. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією. Добова потреба, біохімічні функції, ознаки гіповітамінозу.

13. Вітаміноподібні речовини: убіхінон, холін, інозит, ліпоєва кислота. Джерела, біохімічні функції, практичне застосування.

14. Вітаміноподібні речовини: карнітин, пангамова кислота, вітамін U, параамінобензойна та оротова кислоти. Джерела, біохімічні функції, застосування.

15. Вітамін А. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, провітаміни, біологічні функції. Ознаки гіпо- та гіпервітамінозу, практичне застосування.

16. Вітамін D. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, активні форми вітаміну, біологічні функції. Ознаки гіпо- та гіпервітамінозу, практичне застосування.

17. Вітамін E. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, біологічні функції. Ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

18. Вітамін К. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, водорозчинна форма вітаміну та її переваги, біологічні функції. Ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

19. Вітамін F. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, біологічні функції. Ознаки гіповітамінозу.

 

ГОРМОНИ

1.     Поняття про гормони. Класифікація за хімічною природою та біологічними функціями. Представники кожного класу. Поняття про тканинні гормони (гормоноїди).

2.     Механізм дії гормонів, що не здатні проникати через плазматичні мембрани клітин. Рецептори гормонів, циклічні нуклеотиди та інші вторинні посередники впливу гормонів на клітину.

3.     Механізм дії стероїдних і тиреоїдних гормонів.

4.     Гормони гіпоталамусу: ліберини і статини. Їх природа та механізм впливу на  гіпофіз.

5.     Гормони передньої долі гіпофізу: соматотропін, природа, вплив на білковий, ліпідний та вуглеводний обмін, взаємовідношення із соматомединами, прояви гіпо- та гіперпродукції соматотропіну.

6.     Гормони передньої долі гіпофізу: АКТГ, ТТГ, гонадотропні гормони. Природа, функції.

7.     Вазопресин і окситоцин. Природа. Місце утворення і депонування. Біологічна роль. Прояви недостатності антидіуретичного гормону.

8.     Йодвмісні гормони щитоподібної залози: будова і синтез йодтиронінів.

9.     Вплив йодтиронінів на процеси розвитку організму, білковий, ліпідний та вуглеводний обмін і теплопродукцію.

10. Гіпофункція щитоподібної залози: причини, особливості порушень обмінних процесів, прояви.  Гіпертиреоз: особливості порушень обмінних процесів, прояви.

11. Кальцитонін і паратгормон. Природа. Вплив на  обмін кальцію і фосфору. Біохімічні прояви гіпо- та гіперпродукції.

12. Інсулін – будова, біосинтез та екскреція. Вплив на траспорт через плазматичні мембрани іонів Н+, К+, Na+ та глюкози.

13. Дія інсуліну на обмін вуглеводів, білків і ліпідів.

14. Глюкагон: будова, місце утворення, механізм  дії.

15. Гормоноїди травного тракту: гастрин, холецистокінін, секретин. Біологічні функції.

16. Катехоламіни – місце  утворення, будова. Механізм дії на обмін речовин. Вплив на фізіологічні функції організму.

17. Глюкокортикоїди: представники, місце  утворення, будова, механізм дії на обмін білків, вуглеводів, ліпідів. Чим регулюється їх виділення. Прояви недостатності та надмірної кількості цих гормонів. Стероїдний діабет: причини, прояви. Застосування глюкокортикоїдів у медицині.

18. Мінералкортикоїди: представники, місце  утворення, будова, механізм дії. Чим регулюється їх виділення. Прояви недостатності та надмірної кількості цих гормонів. 

19. Чоловічі статеві гормони. Представники. Місце утворення. Чим регулюється їх виділення. Механізм дії на обмін речовин та фізіологічні функції. Застосування в медицині.

20. Естрогенні гормони. Представники. Місце утворення. Чим регулюється їх виділення. Механізм дії на обмін речовин та фізіологічні функції організму. Застосування в медицині.

21. Калікреїн-кінінова та ренін-ангіотензинова система.

 

ВСТУП ДО ОБМІНУ РЕЧОВИН

 

1.     Поняття про обмін речовин. Стадії перетворення речовин. Схематичне зображення процесів катаболізму вуглеводів (полісахаридів), білків і ліпідів до кінцевих продуктів розпаду.

2.     Окиснювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти. Призначення. Піруватдегідрогеназний комплекс. Складові ферменти. Коферменти та вітаміни, що входять до його складу. Написати сумарне рівняння.

3.     Поняття про цикл Кребса. Назвати синоніми цього процесу. Місце його в клітині та  функції. Навести схему циклу трикарбонових кислот, вказати всі субстрати і ферменти.

4.     Хімізм першої реакції циклу Кребса.

5.     Хімізм реакції субстратного фосфорилювання в циклі Кребса. Енергетичний вихід реакції.

6.     Приклад НАД-залежної реакції циклу Кребса (хімізм).

7.     Хімізм ФАД-залежної реакції циклу Кребса. Вказати можливий вихід АТФ, якщо продукт реакції потрапляє в дихальний ланцюг.

8.     Перетворення яблучної кислоти в щавелевооцтову (оксалоацетат). Енергетичний вихід, якщо продукт реакції надходить у дихальний ланцюг.

9.     Енергетичний вихід АТФ при повному окисненні  ацетил-КоА в циклі Кребса та дихальному ланцюгу (підрахувати).

 

БІОЕНЕРГЕТИКА

 

1.     Поняття про анаболічні та катаболічні процеси. Енергетичні взаємозв”язки між ними. Приклади.

2.     Загальні та специфічні шляхи катаболізму на  прикладі обміну вуглеводів, ліпідів і білків.

3.     Макроергічні сполуки. Макроергічні зв”язки. Шляхи утворення АТФ в організмі.

4.     Поняття про енергетичний обмін, біологічне окиснення і тканинне дихання. Дихальний ланцюг транспорту електронів. Локалізація в клітині. Біологічна роль.

5.     Компоненти дихального ланцюга, місце і послідовність розташування окремих компонентів. НАД+, ФАД+-залежні дегідрогенази. Цитохроми. Принцип їх дії.

6.     Функціональні ферментні комплекси (І, ІІ, ІІІ, ІУ) дихального ланцюга. Їх біологічна роль, розміщення в дихальному ланцюгу.

7.     Механізм окиснювального фосфорилювання згідно хеміосмотичної  теорії Мітчела.

8.     Роз”єднання тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання. Навести приклади роз’єднувачів. Механізм їх дії.

9.     Мікросомальне окиснення. Місце знаходження в клітинах. Біологічна роль. Схема розміщення головних компонентів транспорту  електронів в монооксигеназній системі. Роль цитохрому Р-450.

 

ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ

 

1.     Що таке вуглеводи? Класифікація,  представники кожної групи. Біологічні функції вуглеводів.

2.     Добова потреба людини у вуглеводах, місце і механізм їх травлення, роль ферментів.

3.     Глікоген, будова, типи зв”язків. Біологічні функції глікогену.

4.     Місце і механізм синтезу глкогену, роль ферментів і гормонів у глікогенезі.

5.     Клітковина, будова, біологічні функції. Місце та фактори її травлення в людському організмі. Наслідки для  організму надлишку та нестачі в їжі клітковини.

6.     Гетерополісахариди. Представники, їх  біологічні функції.

7.     Хімізм фосфоролізу глікогену до глюкози,  роль ферментів. Гормональна регуляція процесу.

8.     Поняття “гліколіз” і “глікогеноліз”. 2 фази цих процесів. Хімізм 1-ої фази, її особливості і регуляція.

9.     Хімізм гліколітичної оксидоредукції. Значення цього етапу гліколізу.

10. Спільні риси гліколізу, глікогенолізу, спиртового бродіння та їх відмінності. Хімізм відмінності цих процесів.

11. Спосіб утворення АТФ в реакціях гліколізу. Хімізм відповідних реакцій.

12.  Спільні риси аеробного та анаеробного  гліколізу і їх відмінності.

13.  Підрахувати енергетичний ефект аеробного окиснення глюкози до СО2 і Н2О.

14.  Глюконеогенез. Субстрати цього процесу, його біологічна роль, гормональна регуляція.

15. Пентозо-фосфатний цикл. Хімізм перших трьох реакцій. Біологічна роль цього процесу.

16.  Вміст глюкози в крові. Причини і біохімічні процеси, що викликають її збільшення і зменшення. Наслідки гіпер- і гіпоглікемії. Нирковий поріг для глюкози, його величина в нормі. Фізіологічні і патологічні типи глюкозурій.

17.  Цукрове навантаження, суть виконання. Цукрова крива здорової людини і хворого на приховану форму діабету.

18.  Цикл Корі, умови його активації.

19.  Цукровий діабет. Типи, причини та біохімічні прояви. Принципи лікування. Ускладнення.

20. Стероїдний діабет, причини. Спільні біохімічні прояви з цукровим. Біохімічний показник, що відрізняє їх.

21.  Глікогенні хвороби, їх типи, причини розвитку, прояви.

 

ОБМІН ЛІПІДІВ

 

1.     Що таке ліпіди? Класифікація за  фізіологічним значенням, будовою. Представники кожної групи. Біологічні функції ліпідів.

2.     Вищі жирні кислоти, класифікація,  представники кожної групи. Будова нейтрального жиру, залежність його властивостей від будови.

3.     Будова, властивості, представники фосфоліпідів, гліколіпідів, їх функції.

4.     Будова  і функції холестерину, вміст у  крові, його головні транспортні форми.

5.     Добова потреба в ліпідах, місце і фактори їх травлення. Роль жовчних кислот. Хімізм розщеплення триацилгліцерину. Травлення фосфоліпідів і стеридів. Види фосфоліпаз, місця їх дії.

6.     Продукти травлення ліпідів, механізм їх всмоктування. Гепато-ентеральна циркуляція жовчних кислот, суть, значення.

7.     Транспортні форми ліпідів: хіломікрони, ЛДНГ, ЛНГ, ЛВГ, місце утворення, будова, функції. Роль ЛХАТ. Атерогенність ЛНГ.

8.     Типи тканинних ліпаз, механізм їх активації, роль гормонів. Транспорт вільних жирних кислот у крові.

9.     Окиснення гліцерину, хімізм перших трьох реакцій, шляхи подальшого перетворення в анаеробних і аеробних умовах. Енергетичний баланс цих процесів.

10. Місце окиснення жирних кислот у клітинах. Активація і транспорт  ацил-КоА в мітохондрії.  b-окиснення жирних кислот, хімізм одного циклу, його енергетичний ефект.

11. Біологічна роль ПОЛ у здоровому організмі. Причини і наслідки активації цього процесу. Антиоксиданти.

12. Місце синтезу жирних кислот у клітині. Способи транспорту ацетил-КоА з матрикса в цитоплазму. Будова поліферментного комплексу пальмітат-синтази.

13. Хімізм утворення малоніл-КоА в  процесі синтезу жирних кислот. Шляхи утворення ацетил-КоА, що  використовується для цього процесу.

14. Хімізм одного циклу синтезу жирної кислоти на пальмітатсинтазному комплексі. Роль НАДН+Н+ і його походження.

15. Синтез триацилгліцерину, місце і хімізм процесу. Роль гормонів в ліпогенезі.

16. Біосинтез фосфоліпідів, способи і місце процесу. Роль вітамінів, амінокислот. Ліпотропні фактори.

17. Біосинтез холестерину, місце процесу, хімізм до мевалонової кислоти. Умови, за яких активується і пригнічується цей процес.

18. Представники кетонових тіл. Місце, хімізм і призначення кетогенезу. Вміст кетонових тіл в крові і сечі.

19. Способи перетворення кетонових тіл в тканинах з ціллю вилучення енергії (хімізм). Причини і  наслідки кетонемії.

20. Механізм кетонемії при голодуванні, цукровому діабеті, тривалих стресах.

21. Роль печінки в обміні ліпідів.Зв”язок ліпідного обміну з вуглеводним.

22. Регуляція ліпідного обміну: роль нервової системи, гормонів, вітамінів.

23. Порушення обміну ліпідів: причини і наслідки порушення травлення і всмоктування ліпідів. Жирова  інфільтрація печінки, причини. Ліпотропні фактори.

24. Порушення ліпідного обміну: гіперліпопротеїнемії, типи, прояви.

25. Порушення ліпідного обміну: ожиріння, види, причини. Атеросклероз, причини, механізм розвитку, наслідки.

 

 

ОБМІН БІЛКІВ

 

1.     Добова потреба у білках, від чого вона залежить, біологічна цінність білків. Приклади повноцінних та менш повноцінних білків. Азотовий баланс, його види, приклади.

2.     Травлення білків у шлунку, тонкому кишечнику. Хімічний склад травних секретів, роль соляної кислоти. Механізми всмоктування продуктів травлення білків.

3.     Кислотність шлункового соку, види, методи визначення, показники кислотності  в нормі. Патологічні компоненти шлункового соку.

4.     Гниття білків в товстому кишечнику, утворення токсичних продуктів із амінокислот, шляхи їх знешкодження.

5.     Загальні шляхи перетворення вільних амінокислот. Дезамінування, роль вітамінів у дезамінуванні. Хімізм окисного дезамінування глутамінової кислоти.

6.     Трансамінування амінокислот, біологічна роль,  хімізм трансамінування аланіну та аспартату. Роль вітаміну В6 у трансамінуванні амінокислот. Зв”язок трансамінування з дезамінуванням. Зобразити схему.

7.     Декарбоксилювання амінокислот, ферменти і коферменти декарбоксилювання. Найважливіші біологічно активні аміни, їх роль в організмі.

8.     Хімізм декарбоксилювання глутамінової кислоти, продукт реакції, біологічна роль.

9.     Хімізм декарбоксилювання гістидину, продукт реакції, його біологічна роль.

10. Хімізм декарбоксилювання 5-окситриптофану, продукт реакції, його біологічна роль.

11. Перетворення вуглецевих скелетів амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.

12. Джерела аміаку в організмі, концентрація його в  крові, шляхи знешкодження. Назвати органи, в яких знешкоджується аміак.

13. Схема орнітинового циклу сечовини, його роль та зв”язок з іншими метаболічними шляхами, локалізація процесу.

14. Хімізм синтезу сечовини до утворення аргінінсукцинату, назвати ферменти.

15. Хімізм біосинтезу сечовини починаючи з аргінінсукцинату до кінцевих продуктів, назвати ферменти.

16. Вміст сечовини в крові і сечі. Причини і біохімічні процеси, що викликають її збільшення і зменшення. Уремія, причини виникнення.

17. Травлення нуклеопротеїнів і нуклеїнових кислот в  шлунково-кишковому тракті. Написати схему гідролізу нуклеопротеїнів в кишечнику. Назвати ферменти і кінцеві продукти.

18. Розпад пуринових нуклеотидів до кінцевих продуктів. Сечова кислота, хімізм її утворення. Праці академіка І.Я.Горбачевського.

19. Концентрація сечової кислоти в крові і сечі. Гіперурікемія, причини виникнення. Подагра, синдром Леша-Ніхана, прояви, лікування.

20. Метаболіти, необхідні для синтезу пуринових і  піримідинових нуклеотидів. Написати формулу пурину, пронумерувати всі атоми, вказати джерела їх походження.

21. Назвати кінцеві продукти розпаду піримідинових нуклеотидів. Оротацидурія, причини, прояви, лікування.

22. Обмін хромопротеїнів. Схема розпаду гемоглобіну в клітинах РЕС до непрямого білірубіну. Утворення прямого білірубіну в печінці. Перетворення білірубіну в кишечнику.

23.  Вміст білірубіну в крові в нормі. Жовтяниці, види, їх характеристика і біохімічна диференціація.

24. Залишковий азот, основні компоненти, шляхи їх утворення і вміст у крові.

25. Молекулярні хвороби, зумовлені порушенням обміну амінокислот (фенілкетонурія, алкаптонурія, тирозинози, альбінізм), причини, прояви.

26. Нуклеїнові кислоти, види, будова, місце знаходження в клітині, біологічна роль. Написати формулу мононуклеотиду.

27. Просторова структура ДНК, РНК, правило комплементарності, Чаргаффа.

28. Центральний постулат молекулярної біології. Способи передачі генетичної інформації, їх матричний механізм.

29. Генетичний код, його властивості: триплетність, неперекриття, виродженість, специфічність, універсальність. Ген, цистрон, кодон, антикодон.

30. Реплікація ДНК, напівконсервативний спосіб реплікації. Механізм реплікації.

31. Транскрипція, умови і механізм транскрипції, посттранскрипційна модифікація РНК. Інгібітори транскрипції.

32. Трансляція: рекогніція (етапи, роль транспортних РНК), етапи біосинтезу білка, фактори і механізм кожного етапу.

33. Посттрансляційні зміни білка.

34. Регуляція біосинтезу білка. Механізм індукції і  репресії. Функції гена-регулятора і оперона. Роль гістонів та кислих негістонових білків. Фактори, що впливають на синтез білка: індуктори і інгібітори.

35. Генна інженерія, біологічне значення.

 

БІОХІМІЯ КРОВІ

 

1.     Кров, функції, клітинні елементи крові.

2.     Еритроцити, особливості будови та енергозабезпечення, функції еритроцитів. Гемоглобін, будова, написати формулу гему.

3.     Типи гемоглобінів. Аномальні гемоглобіни, їх відмінність від нормального. Молекуряні хвороби, зв”язані з патологією гемоглобіну.

4.      Похідні гемоглобіну, умови їх утворення, функції.

5.     Лейкоцити (гранулоцити і агранулоцити), їх функції, особливості обмінних процесів та енергозабезпечення.

6.     Активні форми кисню, місце і механізм утворення. Роль активних форм кисню, написати їх символи.

7.     Буферні системи крові – плазменні та еритроцитарні. Будова, механізм дії.

8.     рН крові в нормі. Ацидоз, алкалоз, причини і наслідки для організму.

 

НИРКИ І СЕЧА

 

1.     Функції нирок. Механізм  утворення сечі, характеристика стадій. Первинна і вторинна сеча.

2.     Кліренс, його величина для різних речовин. Регуляція утворення сечі.

3.     Роль нирок у регуляції артеріального тиску, осмотичного тиску крові, рН крові.

4.     Фізико-хімічні властивості сечі,  методи дослідження, можливі патологічні зміни.

5.     Хімічний склад сечі: мінеральні, органічні компоненти, їх вміст у нормі, причини змін.

6.     Патологічні компоненти сечі,  викликані порушеннями обміну речовин і функції нирок.

 

БІОХІМІЯ ПЕЧІНКИ

 

1.     Біохімічні функції печінки. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, білків, вітамінів.

2.     Детоксикаційна функція печінки: модифікація ксенобіотиків та ендогенних токсинів, реакції кон”югації, роль монооксигеназ.

3.     Сечовиноутворювальна функція печінки. Роль печінки в обміні жовчних пігментів.