ДВНЗ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. І.Я.Горбачевського   МОЗ України»

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з  внутрішньої медицини

 

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ №3

Лікувальна справа 7.110101

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з внутрішньої медицини для студентів вищих медичних закладів III-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110104 напряму підготовки 1101 “Медицина” у відповідності з діючими нормативними документами. Згідно навчального плану підготовка лікарів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» вивчення навчальної дисципліни «Внутрішня медицина» здійснюється на IV-V-VI курсах (7-8; 9-10; 11-12 семестрах). Навчання за вищевказаними спеціальностями здійснюється впродовж 6 років, з них перші 5 років – за єдиним навчальним планом (загальнолікарська підготовка), а на 6 курсі має місце профілізація відповідно до напряму підготовки.

Програма складена на підставі наступних  нормативних документів:

– освітньо-кваліфікаційних характеристика (ОКХ) та освітньо-професійних програмам (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України №239 від 16.04.03 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 – Медицина”;

– рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджених наказом МОЗ України №152 від 24.03 2004 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України №492 від 12.10.2004 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

– наказу МОЗ України №148 від 31.01.03 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

–  експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 52.

– наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа»

Внутрішня медицина  як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується безпосередньо на вивченні студентами пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики інших клінічних дисциплін (педіатрії, загальної хірургії), а також інших базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, біоорганічної та біологічної хімії, гістології, цитології та ембріології,  анатомії людини, патоморфології, фізіології та патофізіології, мікробіології, вірусології та імунології, радіології) й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає фундамент для засвоєння студентами знань з профільних клінічних професійно-практичних дисциплін.

в) формує уміння застосовувати знання з патології внутрішніх органів у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини;

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців (наказ №52 МОЗ України 31.01.2005), дисципліна «внутрішня медицина» (33 кредити за спеціальністю “Лікувальна справа” ) вивчається студентами на IV-V-VІ курсах. На V курсі  для викладення внутрішньої медицини виділено 225 годин (7,5 кредитів): Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховують студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Програма дисципліни структурована на 4 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів.

 

Модуль 1(4-й курс).  Основи внутрішньої медицини  (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія,гематологія)

Всього годин – 185 / 6,2  кредитів (лекцій – 42, практичних занять – 126, СРС – 17)

 

Змістові модулі

      1.     Основи діагностики, лікування та профілактики основних ендокринологічних захворювань

 

2.     Основи діагностики, лікування та профілактики основних гастроентерологічних захворювань

 

3.     Основи діагностики, лікування та профілактики основних пульмонологічних захворювань

 

4.     Основи діагностики, лікування та профілактики основних гематологічних захворювань

 

Модуль 2 (5-й курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)

Всього годин – 225/ 7,5 кредитів (лекцій – 28, практичних занять – 144, СРС – 53)

Змістові модулі:

1.        Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань .

2.        Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань .

3.        Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань.

4.        Загальні питання внутрішньої медицини.

Модуль 3 (6-й курс). Сучасна практика внутрішньої медицини

Всього годин – 190/ 6,3 кредитів (практичних занять – 156, СРС – 34)

Змістові модулі:

1. Ведення хворих в кардіологічній клініці .

2. Ведення хворих в ревматологічній клініці .

3. Ведення хворих у гастроентерологічній клініці.

4. Ведення хворих в пульмонологічній клініці.

5. Ведення хворих в ендокринологічній клініці.

6. Ведення хворих в гематологічній клініці.

7. Ведення хворих в нефрологічній клініці.

Модуль 4 (6-й курс). Невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини.

Всього годин – 90/3,0 кредити (практичних занять – 78, СРС – 12)

 

1. Невідкладні  стани в кардіології, ревматології.

2. Невідкладні  стани в пульмонології та гастроентерології.

3. Невідкладні  стани в ендокринології, нефрології та гематології.

 

Програма з внутрішньої медицини на  V курсі передбачає вивчення основ внутрішньої медицини по  наступних  розділах ( гематологія, кардіологія, ревматологія, нефрологія ), куди входить вивчення основ діагностики, лікування та профілактики основних та найрозповсюдженіших захворювань внутрішніх органів.

Заняття проводяться за цикловою системою. Тривалість практичних занять – 6 години. Основа мета– ознайомлення студента з різними аспектами внутрішньої медицини. Акцент робиться на навичках збору  анамнезу, проведення фізикального обстеження та проведення диференціальної діагностики частих клінічних проявів та захворювань. Студенти приймають участь в діагностично- лікувальному процесі  стаціонарних пацієнтів під керівництвом асистентів та доцентів кафедри. Також передбачено ознайомлення з процедурами, що найчастіше зустрічаються в практиці внутрішньої медицини. Практичні заняття, клінічні обходи з асистентами та доцентами кафедри (можливо – і з інтернами) є найголовнішою частиною навчання. Кожен студент щоденно  оформляє протокол  практичного заняття , куди вносить основні дані про курованого хворого, скарги, анамнез, клінічні дані, виділяє синдроми, назначає план обстеження та лікування.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів внутрішньої медицини. У лекційному курсі максимально використовують дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних хворих).  Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при ротації модулів, начитувались одним блоком.

Практичні заняття (6 годин) проводять на клінічних базах кафедри. Методика організації клінічних практичних занять з внутрішньої медицина передбачає необхідність:

– зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх госпіталізації, обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару;

– оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

– сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

–           

Для реалізації зазначеного необхідно на першому занятті з відповідного модуля надати студенту докладний план його роботи в клініці та забезпечити організацію його реалізації. Цей план повинен включати:

–          методи дослідження, які має засвоїти студент (або ознайомитись);

–          алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини; 

–          кількість пацієнтів для курації, яку має здійснювати студент  протягом циклу;

–          доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах, практичних конференціях.

Курація пацієнта передбачає:

1)               з’ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами;

2)               проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;

3)               аналіз даних лабораторного та інструментального обстеження хворого;

4)               формулювання діагнозу хворого;

5)               призначення лікування;

6)               визначення заходів первинної та вторинної профілактики;

7)               доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагноз, обсяг призначеного обстеження, лікувальну тактику, оцінку прогнозу та працездатності;

СРС та індивідуальна робота студентів складає 30% у навчальному плані. Вона містить:

–          опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять

–          роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у лабораторіях та відділеннях (кабінетах) функціональної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при внутрішній патології  у позааудиторний час

–          засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими (згідно переліку)

–          індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки, написання статей, доповідь реферату на практичному занятті,  тощо).

 

Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС, під час практичних занять та підсумкового модульного контролю проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, що винесено на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.

Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності та визначення успішності навчання. Оцінка з дисциплини виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

 

Методика поточного оцінювання студента:

за одне заняття студент отримує лише одну кінцеву оцінку, яка є середнім арифметичним з оцінок отриманих за кожен вид діяльності (практична робота, семінарське обговорення практичної роботи, письмовий контроль), незалежно від кількості тем, що вивчаються згідно з навчальною програмою.

Практична робота передбачає безпосередню участь та активність студента  під час

виконання роботи, об’єм і якість виконаної роботи, оформлення протоколу. Письмовий контроль включає вирішення тестових завдань, ситуаційних задач, конструктивних питань, які складають варіанти контролюючої програми.

Усі оцінки виставляються за 12-бальною шкалою. 10-12 балів (оцінка 5 “відмінно”) – виставляється студентам, які оволоділи теоретичними знаннями згідно програми, проявили вміння використовувати ці знання при оцінці практичних навиків , оволоділи практичними навиками, що передбачені програмою.

7-9 балів (оцінка 4 “добре”) виставляється студентам, які оволоділи теоретичними знаннями згідно програми, оволоділи практичними навиками, що передбачені програмою, але при оцінці знань та вмінь допускають незначні, непринципові помилки.

4-6 балів (оцінка 3 “задовільно”) виставляється студентам, які оволоділи теоретичним матеріалом і практичними навиками, але в процесі їх оцінки допустили серйозні помилки або проявили недостатні знання з окремих питань.

1-3 бали (оцінка 2 “незадовільно”) виставляється студенту, який не оволодів програмою, його знання та вміння повинні далі вдосконалюватися в години відведені для самостійної роботи студента.

Відпрацювання пропущених занять здійснюються згідно графіку, який складається на кожний семестр. Структурно-організаційний зміст відробок аналогічний календарному заняттю.

 

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль здійснюється  в кінці семестру шляхом складання семестрового тестового іспиту.   До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважних причин мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80. Підсумковий модульний кредит вважається зарахованим, якщо студент набрав на менше 50 балів.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальний план з дисципліни “Внутрішня медицина”

для студентів вищих медичних закладів III-IV рівнів акредитації спеціальності “Лікувальна справа” 7.110104

 

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.; Аудиторне навантаження – 70%, СРС – 30%

Примітка: Змістовий модуль 4 викладається на кафедрі функціональної діагностики

 

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета (кінцеві цілі) вивчення внутрішньої медицини  встановлена на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

·         3770 Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених терапевтичних захворювань згідно списку 1 ОКХ

·         3771 Аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених терапевтичних захворювань

·         3774  Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

·         3775 Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і сформулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

·         3776, 3791  Визначити тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, медикаментозного лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях

·         3798 (3805) Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених терапевтичних захворювань та їх ускладненнях

·         3801 Оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях

·         20153 (3803) Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах у клініці внутрішніх хвороб

·         6106 (3791) Проводити первинну і вторинну профілактику найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

·         Проводити медичні маніпуляції згідно списку 5 ОКХ

·         20158 (20152) Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у терапії.

 

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ .

 

Модуль 2 (5-й курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)

Всього годин – 225 / 7,5 кредитів (лекцій – 28, практичних занять – 144, СРС – 53)

Змістові модулі:

1.        Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань (109/3,6)

2.        Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань (58/1,9)

3.        Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань (41/1,4)

4.        Загальні питання внутрішньої медицини (17/0,6)

 

Закінчуючи модуль, студенти повинні показати:

Знання:

·         Продемонструвати здібність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів з області кардіології, ревматології, нефрології.

·         Продемонструвати здібність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань з області кардіології, ревматології, нефрології.

·         Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при внутрішніх захворюваннях з області кардіології, ревматології, нефрології.

·         Знати основні класи препаратів, що застосовуються в кардіології, ревматології, нефрології, показати здібність застосувати відповідні клініко-фармакологічні принципи для ведення пацієнтів з найбільш частими станами з цих областей внутрішньої медицини.  Прицьому керуватися постановою Кабінету Міністрів України №340 від 25 квітня 2012 року «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного  регулювання цін на лікарські засоби  для лікування осіб з гіпертонічною хворобою»

·         Скласти та обґрунтувати список з двадцяти показань для направлення пацієнта у відділення невідкладної допомоги або прямої госпіталізації.

·         Написати направлення на госпіталізацію по 10 найбільш частим медичним проблемам з в галузі  кардіології, ревматології, нефрології.

·         Написати 10 виписок зі стаціонару.

·         Продемонструвати знання загальних питань внутрішньої медицини, таких як ожиріння, лікування геріатричних пацієнтів, первинна та вторинна профілактика, основи клінічної епідеміології та біостатистики.

Уміння:

·         Продемонструвати здібність проводити фокусований медичний огляд та націлене фізикальне обстеження відповідно ведучим скаргам пацієнта та історії захворювання.

·         Показати здібність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд.

·         Продемонструвати здібність оцінки стану здоров”я дорослих та застосування відповідних рекомендацій по профілактиці.

·         Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаціоних технологій та критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в області кардіології, ревматології, нефрології.

·         Продемонструвати уміння застосовувати методи біостатистики та клінічної епідеміології в клініці внутрішніх хвороб

Судження:

·         Показати здібність обґрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби.

·         Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні пацієнтів.

·         Показати ефективну здібність до контакту з різним оточенням пацієнта, докторами та іншими медичними працівниками.

·         Показати основне розуміння того, як вік, стать, культура, соціальний та економічний стан впливають на ведення пацієнтів в клініці внутрішньої медицини.

При вивченні кожного змістового модуля (кардіологія,ревматологія, нефрологія) студент пише навчальну історію хвороби і захищає її.

Асистенти слідкують за тим, щоби кожен студент отримав необхідну компетенцію з наступних розділів: фізикальне обстеження та розпитування хворого, усна доповідь, заповнення документації, прийняття діагностичних рішень (критичне мислення). Окрім того, асистенти слідкують за активністю студентів для того, щоби бути впевненими в тому, що ті опанували практичні навички.

 

1. Змістовий модуль 1. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань”

Конкретні цілі:

·         Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними кардіологічними захворюваннями

·         Обгрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються в кардіології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення

·         Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань серця

·         Виявляти типову клінічну картину основних захворювань серця

·         Виявляти різні варіанти перебігу та ускладнення основних захворювань серця

·         Складати план обстеження хворих з основними захворюваннями серця

·         Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях серця  на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження

·         Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях серця . При цьому  керуватися постановою Кабінету Міністрів України №340 від 25 квітня 2012 року «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного  регулювання цін на лікарські засоби  для лікування осіб з гіпертонічною хворобою»

·         Діагностувати та надавати допомогу при гострій серцевій недостатності

·         Реєструвати та інтерпретувати ЕКГ у 12 відведеннях

·         Вимірювати та інтерпретувати артеріальний тиск

·         Діагностувати та надавати допомогу при зупинці кровообігу та дихання

·         Діагностувати та надавати допомогу при гіпертензивному кризі

·         Діагностувати та надавати допомогу при шоках

·         Діагностувати та надавати допомогу при пароксизмальних порушеннях серцевого ритму

·         Діагностувати та надавати допомогу при синдромі Морган’ї-Едемса-Стокса

·         Проводити легенево-серцеву реанімацію

·         Демонструвати володіння  морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації

Тема 1. Основні симптоми  та  синдроми в кардіології.  Есенціальна артеріальна гіпертензія.                                

Основні кардіологічні скарги та визначення основних кардіологічних симптомів (біль за грудиною, задишка, ядуха, набряки, біль у правому підребір”і, гепатомегалія, асцит тощо). Загальні та специфічні симптоми. Фізикальні симптоми кардіологічної патології. Методи фізикального обстеження хворих з кардіологічною патологією. Стандартна електрокардіографія та стрес-тести. показання, протипоказання та обмеження до їх проведення, можливі ускладнення, інформативність та клінічна оцінка результатів. Моніторування ЕКГ та АТ. Стандартна ехокардіографія та доплерографія. Рентгенологічні та ізотопні методи діагностики захворювань серця та судин. Імуноферментні та біохімічні методи дослідження.

Визначення. Роль порушень центральних та ниркових механізмів регуляції тиску, ендотеліальної функції та інших факторів. Класифікація. Клінічні прояви та дані додаткових методів дослідження. Ураження органів-мішеней. Диференційний діагноз. Стратифікація ризику. Ускладнення. Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія. Лікування. Ускладнені та неускладнені гіпертензивні кризи, особливості лікувальної тактики. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Постанова Кабінету Міністрів України №340 від 25 квітня 2012 року «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного  регулювання цін на лікарські засоби  для лікування осіб з гіпертонічною хворобою»

 

Тема 2. Вторинні артеріальні гіпертензії.  

   Визначення. Основні причини. Особливості клініки, діагностики ниркових (реноваскулярних, ренопаренхіматозних), ендокринних (синдром і хвороба Іценко-Кушинга, феохромоцитома, синдром Конна, дифузний токсичний зоб) і гемодинамічних артеріальних гіпертензій. Артеріальна гіпертензія при вагітності, метаболічних порушеннях (метаболічний синдром). Значення лабораторних і інструментальних методів для диференційної діагностики та верифікації діагнозу. Терапевтичне та хірургічне лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Постанова Кабінету Міністрів України №340 від 25 квітня 2012 року «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного  регулювання цін на лікарські засоби  для лікування осіб з гіпертонічною хворобою»

Тема 3. Гострі коронарні синдроми .Гострий інфаркт міокарда . 

 Визначення.  Особливості клінічних проявів, критерії діагнозу гострого коронарного синдрому,гострого інфаркту міокарда .

 Ускладнення гострого інфаркту міокарда (гостра лівошлуночкова недостатність, порушення ритму серця і провідності, розрив міокарда, гостра аневризма серця, післяінфарктний синдром Дреслера та ін.).

Лікувальна тактика в різні періоди гострого інфаркту міокарда. Показання до хірургічного лікування. Реабілітація. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність при інфаркті міокарда.

Тема 4. Атеросклероз . Хронічні форми ішемічної хвороби серця.                       

Визначення. Роль гіперліпідемій, загального та місцевого запалення,  ушкодження судинної стінки і тромбоцитів у розвитку атеросклерозу. Фактори ризику. Особливості клінічних проявів залежно від переважної локалізації (аорта, коронарні, мезентеріальні та ниркові артерії, артерій нижніх кінцівок). Значення лабораторних, променевих та інших інструментальних методів дослідження. Диференційний діагноз. Ускладнення. Загальні принципи лікування. Лікувальна тактика при різних варіантах перебігу. Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Роль атеросклерозу, дестабілізації атеросклеротичної бляшки і функціональних факторів в патогенезі різних форм ІХС. Класифікація.  Особливості клінічного перебігу і діагностики різних варіантів стабільної стенокардії, гострого інфаркту міокарда. Поняття “гострий коронарний синдром”. Різні форми ІХС.  Критерії діагнозу. Диференційний діагноз різних форм ІХС. Безбольові форми ІХС (безбольова ішемія міокарду, післяінфарктний та дифузний кардіосклероз). Особливості клінічних проявів, критерії діагнозу.

Диференційована терапія різних форм ІХС. Терапія нападів стенокардії, гострої лівошлуночкової недостатності. Прогноз та працездатність при різних формах ІХС.                                            

Тема 5. Набуті вади серця .

Визначення. Вади мітрального, аортального, трикуспідального клапанів. Етіологія, механізми порушень геодинаміки. Класифікація. Комбіновані мітральні та аортальні вади. Клінічні прояви. Значення неінвазивних та інвазивних методів. Диференційний діагноз. Ускладнення. Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.                                                           

Тема 6..Вроджені вади серця. 

Визначення. Дефект міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок, відкритий артеріальний проток, коарктація аорти. Механізми порушень гемодинаміки, значення легеневої гіпертензії. Значення неінвазивних і інвазивних методів для діагностики і диференційної діагностики. Ускладнення. Синдром Ейзенменгера. Показання до хірургічного лікування. Профілактика ускладнень. Прогноз та працездатність.

 

Тема 7. Міокардити та   перикардити.

 Визначення. Класифікація. Етіологія та патогенез основних видів кардіоміопатій (запальних, метаболічних, ідиопатичних). Клінічні прояви, зміни ЕКГ, ЕхоКГ та інших променевих методів дослідження залежно від етіології і варіанту перебігу. Критерії діагнозу та диференційний діагноз. Ускладнення. Особливості лікування різних кардіоміопатій. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клініки, перебігу і діагностики різних варіантів перикардитів. Методи верифікації діагнозу. Диференційний діагноз з ураженнями міокарду.  Тампонада серця. Показання до пункції перикарду, її діагностичне та лікувальне значення. Диференційована терапія різних форм із урахуванням етіологічних факторів. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 8. Кардіоміопатії.

Визначення. Класифікація. Етіологія та патогенез основних видів кардіоміопатій (запальних, метаболічних, ідиопатичних). Клінічні прояви, зміни ЕКГ, ЕхоКГ та інших променевих методів дослідження залежно від етіології і варіанту перебігу. Критерії діагнозу та диференційний діагноз. Ускладнення. Особливості лікування різних кардіоміопатій. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема9  Легеневе серце. Тромбоемболія легеневої артерії.    

Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні прояви, зміни даних інструментальних методів дослідження у залежності від етіологічного фактора і стадії (компенсація або декомпенсація). Диференційний діагноз. Принципи диференційованого лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення. Класифікація. Фактори ризику. Патогенез порушень гемодинаміки. Клінічний перебіг різних форм. Критерії діагнозу, диференційний діагноз. Діагностичне значення змін даних інструментальних методів дослідження. Лікувальна тактика. Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

            Тема 10.  Порушення серцевого ритму.  Порушення провідності.

 Визначення. Етіологія. Електрофізіологічні механізми аритмій (екстрасистолія, фібриляція та тріпотіння передсердь, шлуночкові тахікардія та фібриляція шлуночків).  Клініка, ЕКГ-діагностика та диференційна діагностика. Ускладнення. Медикаментозні та немедикаментозні методи лікування. Роль електроімпульсної терапії. Невідкладна терапія при пароксизмальних порушеннях ритму та раптовій зупинці серця.  Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення. Етіологія. Класифікація. Клініка та ЕКГ- діагностика атріовентрикулярних блокад та  блокад ніжок жмутка Гіса. Тактика при гострих та хронічних порушеннях провідності. Невідкладна допомога при нападах Моргань-Адамса-Стокса. Показання та принципи електрокардіостимуляції (тимчасової, постійної). Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. 

Тема 11. Серцева недостатність Нейроциркуляторна дистонія.

Визначення. Основні причини. Патогенез порушень центральної та периферичної гемодинаміки при різних формах (лівих та правих відділів серця). Роль нейрогуморальної активації та ремоделювання серця. Класифікація. Клінічні прояви та їх особливості  залежно від варіанту (систолічний, діастолічний), стадії та функціонального класу. Діагностика. Значення ехокардіографії. Лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клінічних синдромів. Критерії діагнозу, Диференційний діагноз. Диференційована терапія.  Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

 

 

 

Тематичний план лекцій

Змістового модуля 1: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань.”

 

Тематичний план практичних занять

Змістового модуля 1: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань.”

№  з/п	Тема	Кількість годин
1.	Основні симптоми  та  синдроми в кардіології. Есенціальна артеріальна гіпертензія.	6
2.	Вторинні артеріальні гіпертензії.	6
3.	Гострі коронарні синдроми . Гострий інфаркт міокарда .	6
4.	Атеросклероз . Хронічні форми ішемічної хвороби серця.	6
5.	Набуті вади серця .	6
6.	Вроджені вади серця .	6
7.	Міокардити та   перикардити.	6
8.	Кардіоміопатії.	6
9.	Легеневе серце та тромбоемболія легеневої артерії.	6
10.	Порушення серцевого ритму. Порушення провідності.	6
11.	Серцева недостатність . Нейроциркуляторна  дистонія.	6
Разом		66

 

 

 

 

види самостійної роботи студентів

Змістового модуля 1: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань.”

№ з/п	Тема	Кількість годин
1.	Підготовка до практичних занять, у тому числі: – Опанування навичками трактування даних допплерехокардіоскопічного дослідження – Опанування навичками трактування стресс-тестів – Опанування навичками трактування електрокардіограми – Опанування навичками трактування даних рентгенконтрастної ангіографії – Опанування навичками трактування даних рентгенологічного дослідження органів грудної клітки – Опанування навичками аналізувати данні лабораторних методів дослідження (мікробіологічне дослідження крові, гострофазові показники крові, загальний білок та білкові фракції, трансамінази крові, коагулограма, лабораторні маркери некрозу міокарду, ліпідний спектр крові, креатинин крові, кліренс креатинину, електроліти крові,  дані серологічних досліджень при аутоімунних процесах – Опанування навичками надання медичної допомоги при гострій серцевій недостатності, колапсі, шоках – Опанування навичками надання медичної допомоги при гіпертензивному кризі – Опанування навичками надання медичної допомоги при пароксизмальних порушеннях ритму, при синдромі Морган’ї-Едемса-Стокса – Опанування навичками надання медичної допомоги при зупинці кровообігу та дихання, проведення легенево-серцевої реанімації – Опанування навичками реєстрації та інтерпретування ЕКГ – Опанування навичками вимірювання артеріального тиску	20
2.	Курація хворого з написанням історії хвороби	2
3.	Індивідуальна робота: Доповідь реферату на практичному занятті Доповідь  на клінічних конференціях баз кафедр Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті Написання тез, статей	1
разом		23

 

2. Змістовий модуль 2. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань”.

Конкретні цілі:

·         Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними захворюваннями суглобів  та сполучної тканини

·         Обгрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються в ревматології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення

·         Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань суглобів та сполучної тканини

·         Виявляти типову клінічну картину основних захворювань суглобів та сполучної тканини

·         Виявляти типові варіанти  перебігу та ускладнення основних захворювань  суглобів та сполучної тканини

·         Складати план обстеження хворих з основними захворюваннями суглобів та сполучної тканини

·         Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях суглобів та сполучної тканини на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження

·         Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях кістково-м’язової  системи та сполучної тканини

·         Вміти трактувати дані ехокардіографічного дослідження та променевого обстеження суглобів

·         Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації

 

Тема 12. Основні симптоми та  синдроми в ревматології . Анкілозуючий спондилоартрит

Основні ревматологічні скарги та визначення основних ревматологічних симптомів (біль у м”язах та суглобах, біль в спині тощо). Загальні та специфічні симптоми. Фізикальні симптоми ревматологічної патології. Методи фізикального обстеження хворих з ревматологічною патологією. Стандартна ехокардіографія, показання до проведення,  інформативність та клінічна оцінка результатів. Стандартна ехокардіографія та доплерографія. Рентгенологічні методи діагностики захворювань серця, суглобів та хребта. Комп”ютерна та ЯМР-томографія. Імунологічні та біохімічні методи дослідження.

Визначення анкылозивного спондилоартриту. Етіологічні фактори, патогенез. Класифікація. Клінічна картина. Значення інструментальних та  лабораторних методів. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 13. Ревматична лихоманка .Інфекційний ендокардит.

Гостра ревматична лихоманка та хронічна ревматична хвороба серця. Визначення. Роль  стрептококової інфекції та імунологічної реактивності у розвитку гострої ревматичної лихоманки. Класифікація. Клінічна картина (кардит, поліартрит, хорея, ураження шкіри). Значення лабораторних та інструментальних методів дослідження. Критерії діагностики. Диференційний діагноз Ускладнення. Лікування з урахування ступеня активності. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення інфекційного ендокардиту . Етіологія, патогенез. Особливості перебігу залежно від збудника. Діагностичні критерії. Значення лабораторних методів і  ехокардіографічного дослідження в діагностиці. Диференційний діагноз. Ускладнення (серцева недостатність, емболії, абсцеси). Лікування. Режими антибактеріальної терапії. Показання до хірургічного лікування. Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

 

Тема 14. Ревматоїдний артрит Реактивні артрити. Визначення ревматоїдного артриту. Етіологічні фактори, патогенез. Роль порушень імунного статусу в розвитку захворювання. Класифікація та номенклатура. Клінічна картина з урахуванням активності патологічного процесу, стадії захворювання, системних проявів. Значення лабораторних та інструментальних методів для діагностики захворювання, його стадії та активності. Критерії діагностики, значення дослідження синовіальної рідини. Диференційний діагноз. Ускладнення. Стратегія лікування. Базисна терапія. Тактика лікування глюкокортикостероїдами та нестероідними протизапальними засобами. Профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення реактивних артритів. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні прояви реактивних артритів різної етіології. Синдром Рейтера, значення лабораторних і інструментальних методів діагностики. Критерії діагностики, Диференційний діагноз. Лікування, роль антибактеріальної терапії. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 15. Остеоартроз. Подагра.. Визначення остеоартрозу.  Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина в залежності від переважної локалізації уражень. Діагностика. Диференційний діагноз. Медикаментозне та немедикаментозне лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення подагри. Етіологія, патогенез. Класифікація. Особливості  суглобового синдрому та ураження внутрішніх органів. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи диференційованого лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 16. Системні хвороби сполучної тканини

Системний червоний вовчак. Визначення.  Етіологічні фактори та патогенез. Класифікація. Клінічні прояви залежно від ураження органів та систем, активності хвороби. Значення лабораторних, у тому числі імунологічних, методів дослідження. Діагностичні критерії. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Пульс-терапія. Профілактика. Прогноз та працездатність.

Системна склеродермія. Визначення. Етіологічні фактори,  патогенез. Класифікація. Клінічна картина залежно від ураження органів та систем. Діагностичні критерії, Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 17. Системні васкуліти

Геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейн-Геноха, гіперсенситивний васкуліт). Визначення. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви, критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність. 

Вузликовий поліартеріїт. Визначення. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви, критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність

 

Тематичний план лекцій

Змістового модуля 2: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань”

№ з/п	Тема	Кількість годин
11.	Ревматоідний артрит.	2
12.	Системні хвороби сполучної тканини	2
Разом		4

 

 

Тематичний план практичних занять

Змістового модуля 2: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань”

№  з/п	Тема	Кількість годин
12.	Основні симптоми та  синдроми в ревматології . Анкілозуючий спондилоартрит	6
13.	Ревматична лихоманка Інфекційний ендокардит	6
14.	Ревматоїдний артрит Реактивні артрити	6
15.	Остеоартроз Подагра	6
16.	Системні хвороби сполучної тканини	6
17.	Системні васкуліти	6
Разом		36

 

види самостійної роботи студентів

Змістового модуля 2: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань”

№ з/п	Тема	Кількість годин
4.	Підготовка до практичних занять, у тому числі: – Опанування навичками трактування даних променевих досліджень суглобів – Опанування навичками трактування даних ехокардіографія – Опанування навичками аналізувати лабораторні дані (загальний аналіз крові, загальний білок та білкові фракції, креатинин, сечовину,  сечову кислоту крові, електроліти крові, показники імунного статусу, гострофазові показники крові, дані серологічних досліджень при аутоімунних процесах, лабораторні показники функціонального стану печінки та нирок) – Опанування навичками реєстрації та інтерперетування  ЕКГ	15
5.	Курація хворого з письмовим обґрунтуванням діагнозу	2
6.	Індивідуальна робота: ·       Доповідь реферату на практичному занятті ·       Доповідь  на клінічних конференціях баз кафедр ·       Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті ·       Написання тез, статей	1
Разом		18

 

3. Змістовий модуль 3. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань”

Конкретні цілі:

·         Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями сечовивідної системи

·         Знати основні інвазивні та неінвазивні діагностичні методи, що застосовуються в нефрології, показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення

·         Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань сечовивідної системи

·         Виявляти типову клінічну картину захворювань сечовивідної системи

·         Виявляти основні варіанти  перебігу та ускладнення захворювань  сечовивідної системи

·         Складати план обстеження хворих з захворюванням сечовивідної системи

·         На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при захворюваннях сечовивідної системи

·         Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при захворюваннях сечостатевої системи

·         Діагностувати та надавати допомогу при гострій нирковій недостатності

·         Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації

Тема 18. Основні  симптоми та  синдроми  в нефрології.

 Основні урологічні та нефрологічні скарги та визначення основних симптомів ушкодження сечовивідної системи (біль в спині, ниркова коліка, набряки, затримка сечі тощо). Загальні та специфічні симптоми. Фізикальні симптоми нефрологічної патології. Методи фізикального обстеження хворих з нефрологічною патологією. Ультразвукрове дослідження нирок, показання до проведення,  інформативність та клінічна оцінка результатів. Біопсія нирок. Рентгенологічні та ізотопні методи дослідження нирок, комп”ютерна та ЯМР-томографія. Імунологічні та біохімічні методи дослідження.

Тема 19. Гломерулонефрити. Нефротичний синдром Визначення. Етіологія, роль стрептококової інфекції та імунологічних порушень в розвитку хвороби. Патогенез основних клінічних синдромів. Класифікація. Клінічні прояви та діагностика окремих форм. Диференційний діагноз. Ускладнення (еклампсія, гостра ниркова та хронічна ниркова недостатність и др.). Лікування з урахуванням морфологічного варіанту та клінічного перебігу. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 20. Пієлонефрити.  Визначення. Роль інфекції при запальних захворюваннях нирок та сечовивідних шляхів. Первинний та вторинний пієлонефрит. Клінічні прояви. Інструментальні та лабораторні методи діагностики. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування.  Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 21. Гостра і хронічна ниркова недостатність.  Визначення. Етіологічні фактори. Патогенез уражень органів та систем, їх клінічні прояви. Поняття “хронічна хвороба нирок”. Класифікація. Клініка та зміни лабораторних показників залежно від стадії. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування на різних стадіях. Нирково замісна терапія: гемодіаліз, трансплантація нирок. Показання та протипоказання до нирково замісної терапії, ускладнення. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

 Тема 22.  Тубулоінтерстиціальний нефрит та амілоїдоз нирок.  Визначення тубуло-інтерстиціального нефриту. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви. Критерії діагностики та диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення амілоїдозу. Етіологія, патогенез амілоїдозу. Класифікація. Клінічні прояви амілоїдозу нирок. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

 

 

Тематичний план лекцій

Змістового модуля 3. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань”

№ з/п	Тема	Кількість годин
13.	Гломерулонефрити.	2
14.	Хронічна хвороба нирок	2
Разом		4

 

 

Тематичний план практичних занять

Змістового модуля 3. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань”

№  з/п	Тема	Кількість годин
	Основні  симптоми та  синдроми  в нефрології	6
	Гломерулонефрити                                                              Нефротичний синдром	6
	Пієлонефрити	6
	Гостра та хронічна ниркова недостатність	6
	Тубулоінтерстиціальний нефрит та амілоїдоз нирок	6
Разом		24

 

 

 

види самостійної роботи студентів

Змістового модуля 3. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань”

№ з/п	Тема	Кількість годин
7.	Підготовка до практичних занять, у тому числі: – Опанування навичками трактування даних променевих досліджень органів сечовивідної системи – Опанування навичками аналізувати лабораторні дані (загальний аналіз сечі, за Нечипоренком та Зимницьким, дані мікробіологічного дослідження сечі, загальний аналіз крові, загальний білок та білкові фракції, креатинин, сечовину,  сечову кислоту крові, електроліти крові) – Опанування навичками надання медичної допомоги при гострій нирковій недостатності	4
8.	Курація хворого з письмовим обґрунтуванням діагнозу	2
9.	Індивідуальна робота: Доповідь реферату на практичному занятті Доповідь  на клінічних конференціях баз кафедр Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті Написання тез, статей	1
Разом		7

 

 

 

Змістовий модуль 4. „Загальні питання внутрішньої медицини”

Конкретні цілі:

·         Знати первинні та вторинні фактори ризику основних захворювань внутрішніх органів

·         Вміти проводити первинну та вторинну профілактику внутрішніх захворювань

·         Знати актуальність проблеми надлишкової ваги та ожиріння та його медичні наслідки

·         Вміти проводити обстеження та діагностику захворювань внутрішніх органів у осіб з ожирінням

·         Вміти проводити обстеження та діагностику захворювань внутрішніх органів у осіб похилого віку

·         Знати основні біостатистичні критерії та методи, що застосовуються в клінічній епідеміології та доказовій медицині

 

Тема 23. Первинна та вторинна профілактика внутрішніх хвороб. Основні первинні та вторинні фактори ризику захворювань внутрішніх органів. Модифіковані та не модифіковані фактори ризику. Основні шляхи профілактики найрозповсюджених внутрішніх захворювань.

Тема 24. Діагностика та лікування людей похилого віку. Особливості обміну речовин у похилому віку. Частота коморбідної патології у людей похилого віку. Особливості дії ліків на організм похилої людини. Особливості діагностики та лікування у похилому віці.

 

 

 

Тематичний план практичних занять

Змістового модуля 4. „ Загальні питання внутрішньої медицини ”

Змістовий модуль 4. „Загальні питання внутрішньої медицини”
23.	Первинна та вторинна профілактика внутрішніх хвороб	6
24.	Діагностика та лікування людей похилого віку	6
Разом		12

 

 

види самостійної роботи студентів

Змістового модуля 4. „ Загальні питання внутрішньої медицини ”

№ з/п	Тема	Кількість годин
10.	Підготовка до практичних занять, у тому числі: – Опанування навичками обстеження та лікування осіб похилого віку з патологією внутрішніх органів	2
11.	Курація хворих похилого віку	2
12.	Індивідуальна робота: Доповідь реферату на практичному занятті Доповідь  на клінічних конференціях баз кафедр Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті Написання тез, статей	1
Разом		5

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ВНЕСЕНИХ У МАТРИКУЛИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

 

№п.п	Назва практичної навички	Рівень опанування	Лінія матрикула	Назва модуля у матрикулі
1.	Курація хворого з вторинною артеріальною гіпертензією	4	V	Змістовий модуль 1: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань.”
2.	Курація хворого з есенціальною артеріальною гіпертензією	4	V	Змістовий модуль 1: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань.”
3.	Курація хворого з ішемічною хворобою серця	4	V	Змістовий модуль 1: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань.”
4.	Курація хворого з порушенням серцевого ритму	4	V	Змістовий модуль 1: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань.”
5.	Курація хворого з пієлонефритом	4	V	Зміст-овий модуль 3. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань”
6.	Курація хворого з нирковою недостатністю	4	V	Зміст-овий модуль 3. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань”
7.	Курація хворого з гломерулонефритом	4	V	Зміст-овий модуль 3. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань”
8.	Курація хворого з артрозом	4	V	Змістовий модуль 2: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань”
9.	Курація хворого з ревматоїдним артритом	4	V	Змістовий модуль 2: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань
10.	Курація хворого з системними хворобами сполучної тканини	4	V	Змістовий модуль 2: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань
11.	Курація хворого з набутими вадами серця	4	V	Змістовий модуль 1: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань.”, Змістовий модуль 2: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань