ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

 

 

 

 

Навчальна програма з

ХІРУРГІЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ

 

для студентів 3 курсу

 

стоматологічного факультету

 

Кафедра хірургічної стоматології

 

Спеціальність 7.110106 “Стоматологія”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.     ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

 

Програма з хірургічної стоматології для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації складена з урахуванням виконання наказуМОЗ України від 07.12.2009 №929 із змінами, внесеними наказом МОЗ України від 08.07.2010 №541 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар-стоматолог» у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації за спеціальністю 7.110106 «Стоматологія».

Головним завданням кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії вищого навчального закладу ІІІ-IV рівнів акредитації надодипломному етапі є підготовка лікаря, який засвоїв питання теорії й практики всіх розділів хірургічної стоматології та основ щелепно-лицевої хірургії, починаючи з організації роботи хірургічного відділення стоматологічної поліклініки та щелепно-лицевого стаціонару до надання кваліфікованої хірургічної стоматологічної допомоги та невідкладної щелепно-лицевої хірургії.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

– наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

– освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

– рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗУкраїни від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

– експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (Е-СТ8) і затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 52;

– наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах 111-1V рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа»;

– наказу МОЗ України №414 від 2007 «Про зміни до наказу МОЗ України №52 від 31.01.2005»;

– інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

З введенням в методологію викладання стоматологічних дисциплін освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) та ОПП, ступеневої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 р. № 65) чітко визначилися рангові критерії навчання розділів пропедевтики хірургічної стоматології, факультетської хірургічної стоматології й щелепно-лицевої хірургії та госпітальної щелепно-лицевої хірургії.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України  від 12.10.2004 р. № 492).

 

Хірургічна стоматологія як навчальна дисципліна

базується на вивченні студентами нормальної та патологічної анатомії та фізіології, хімії, біології, мікробіології, біохімії, біофізики, фармакології, латини та інтегрується з цими дисциплінами та має цілі:

– проводити обстеження стоматологічного хворого, вивчення провідних синдромів і симптомів у хірургічній стоматології, обґрунтування та формулювання попереднього діагнозу;

– набувати вміння аналізувати результати обстеження та проводити диференційну діагностику;

– ставити остаточний діагноз основних захворювань, виявляти та ідентифікувати прояви соматичних захворювань в порожнині рота;

– визначати принципи  комплексного лікування в клініці хірургічної стоматології, виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених хірургічних стоматологічних захворювань у дорослих.

– оволодівати основними стоматологічними маніпуляціями та методами діагностики у дорослих з хірургічними стоматологічними захворюваннями для постановки діагнозу і вибору правильного методу лікування;

– формувати відповідальність студента, як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки та її вдосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

Згідно з Навчальним планом (2011р.) підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним  рівнем «спеціаліст» кваліфікації «лікар-стоматолог» у вищих навчальних закладах III – IV рівня акредитації України, на викладання дисципліни «Хірургічна стоматологія» відводиться 225 годин (з них – 146-аудиторних годин і  79 годин для самостійної позааудиторної роботи студентів). Вивчення навчальної дисципліни «Хірургічна стоматологія» здійснюється з V по Х семестри навчання.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

 

Дисципліна структурована на 6 модулів, з яких на третьому курсі вивчається 2:

 

Модуль 1. Пропедевтика хірургічної стоматології

Змістові модулі:

1. Методи обстеження, знеболення та видалення зубів.

2. Захворювання зубів та гострі запальні процеси ЩЛД.

 

Модуль 2. Запальні процеси м’ягких тканин ЩЛД

 Змістові модулі:

3. Одонтогенні запальні процеси ЩЛД.

4. Неодонтогенні запальні процеси ЩЛД.

 

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), індивідуальна самостійна робота студентів.

На лекціях і практичних заняттях слід висвітлювати досягнення науково-технічного процесу, медицини, зокрема, хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії та їх впровадження в практику. З метою оволодіння мануальними навичками надання хірургічної стоматологічної допомоги, поряд з вивченням теоретичних питань, студенти під керівництвом та контролем викладача самостійно проводять амбулаторний прийом пацієнтів з різними захворюваннями. Маніпуляції спочатку відпрацьовують на фантомах і муляжах, студент на студентові, а потім приймають хворих.

У лекційних курсах слід викладати основні й найбільш складні розділи з хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії, в тому числі проблеми взаємозв’язку всіх розділів стоматології із загальною патологією, екологією, етіологією та патогенезом різних стоматологічних та соматичних захворювань, нозологічною діагностикою, хірургічним та консервативним лікуванням, профілактикою, соціально-трудовою реабілітацією та експертизою, особливо у хворих з деформаціями та дефектами щелепно-лицевої ділянки.

На практичних заняттях в умовах стоматологічної поліклініки і в клініці щелепно-лицевої хірургії студенти в процесі безпосереднього спілкування з хворими, їх обстеження і курації самостійно вивчають симптоми хірургічних стоматологічних захворювань, набувають навичок в діагностиці щелепно-лицевих розладів і захворювань, їх лікуванні, експертизі та трудовій реабілітації.

З урахуванням великої значимості нетрадиційних і фізіотерапевтичних методів лікування, слід на лекціях і практичних заняттях звертати увагу на необхідність застосування цих методів лікування, особливо в комплексній терапії хворих з запальними захворюваннями і травматичними пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Рекомендується застосувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, та оцінка їх результатів, контроль практичних навичок.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та за традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які хочуть покращити успішність з дисципліни за шкалою ЕСТS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за графіком у навчальному закладі під час зимових канікул або в останні 2 тижні навчального року.

 

Опис навчального плану з дисципліни «Хірургічна стоматологія»

для студентів стоматологічних факультетів

 

 

Примітка:

1 кредит ECTS – 30 годин

Аудиторна робота  – 74%, СРС – 26%

 

 

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ –“ХІРУРГІЧНА СТОМАТОЛОГІЯ”

 

Мета вивчення – підготувати лікаря-стоматолога-хірурга для надання планової та невідкладної допомоги на амбулаторному прийомі, при запальних захворюваннях щелепно-лицевої ділянки.

Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми і передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модулю.

Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни „Хірургічна стоматологія” полягають в тому, що студент в своїй майбутній професійній діяльності повинен вміти:

1. Зібрати анамнез та провести клінічне обстеження хворого, правильно оформити історію хвороби, встановити діагноз і призначити лікування.

2. Виконати будь-який вид місцевого знеболення в щелепно-лицевій ділянці.

3. Провести типову операцію видалення зуба.

4. Провести атипову операцію видалення зуба

5. Самостійно провести розтин при періоститі та пародонтальному абсцесі.

6. Зупинити кровотечу після видалення зуба.

7. Встановити діагноз та надати допомогу хворому з альвеолітом та альвеолоневритом.

8. Оперувати з приводу гострого краю ямки.

9. Обстежити хворого з гематомою, контрактурою та призначити лікування.

10. Обстежити хворого з перикоронітом, встановити діагноз та надати допомогу (розтин слизової оболонки, видалення її або зуба мудрості).

11. Обстежити хворого з гайморитом, встановити діагноз і призначити лікування.

12. Встановити діагноз та надати допомогу при перфорації гайморової пазухи.

13. Провести обстеження, поставити діагноз при захворюванні слинних залоз.

14. Провести бужування проток слинних залоз.

15. Обстежити хворого з флегмоною, встановити діагноз та призначити лікування.

16. Надати допомогу хворому при зомлінні, колапсі, шоку.

17. Надати допомогу хворому при набряку Квінке, анафілактичному шоку.

18. Провести штучне дихання та непрямий масаж серця.

19. Правильно зробити виписку з історії хвороби.

20. Правильно визначити термін непрацездатності хворого з ураженням щелепно-лицевої ділянки та оформити лікарняний лист.

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

Модуль 1. Пропедевтика хірургічної стоматології

Змістовий модуль 1. Методи обстеження, знеболення та видалення зубів.

Конкретні цілі:

1.                 Вміти зібрати анамнез та провести клінічне обстеження хворого, правильно оформити історію хвороби, встановити діагноз і призначити лікування.

2.                 Вміти виконати будь-який вид місцевого знеболення в щелепно-лицевій ділянці.

3.                 Провести типову операцію видалення зуба.

4.                 Провести атипову операцію видалення зуба

5.                 Вміти зупинити кровотечу після видалення зуба.

6.                 Встановити діагноз та надати допомогу хворому з альвеолітом та альвеолоневритом.

7.                 Вміти оперувати з приводу гострого краю ямки.

8.                 Надати допомогу хворому при зомлінні, колапсі, шоку.

9.                 Надати допомогу хворому при набряку Квінке, анафілактичному шоку.

10.            Вміти провести штучне дихання та непрямий масаж серця.

11.            Вміти правильно зробити виписку з історії хвороби.

12.            Вміти правильно визначити термін непрацездатності хворого з ураженням щелепно-лицевої ділянки та оформити лікарняний лист.

 

Тема 1. Історія створення і організація хірургічної стоматологічної допомоги. Забезпечення, документацiя амбулаторногостоматологiчного кабiнету i віддiлення, знайомство зi структурою вiддiлення щелепно-лицевої хiрургiї у клiнiчнiй лiкарнi. Методика обстеження порожнини рота, щелеп, обличчя та шиї. Біль, його компоненти, провідні шляхи болю. Значення болю в медицині, стоматології.

Основні етапи становлення та розвитку хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії, роль вітчизняних вчених. Хірургічна стоматологія і щелепно-лицева хірургія як медичні дисципліни і завдання. Місце хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії серед інших медичних дисциплін. Взаємозв’язок їх з іншими розділами медицини, стоматології. Стоматологічні наукові школи в Україні, СНД, світі, їх внесок у розвиток хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії.

Сучасні принципи організації хірургічної стоматологічної та щелепно-лицевої допомоги населенню в містах і сільській місцевості.

Науково-технічний прогрес і впровадження в стоматологічну практику наукових досягнень. Перспектива використання сучасних засобів інформатики і електронно-обчислювальної техніки в лікувальній роботі та наукових дослідженнях. Міжнародне співробітництво в галузі хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії.

Види хірургічної стоматологічної допомоги: поліклінічна і стаціонарна (невідкладна і планова). Особливості організації надання допомоги в екстремальних ситуаціях.

Організація роботи і оснащення хірургічного відділення (кабінету) стоматологічної поліклініки, щелепно-лицевого відділення стаціонару, операційної, перев’язувальної.

Спеціальне обладнання, апаратура та інструменти для обстеження хворих і виконання стоматологічних втручань.

Асептика і антисептика при операціях на обличчі та в порожнині рота. Підготовка ротової порожнини до операції. Обробка операційного поля.

Стерилізація нструментів і перев’язувального матеріалу, матеріалу для накладання швів (шовк, кетгут, нитки із синтетичних матеріалів). Підготовка рук хірурга до операції.

Особливості догляду за амбулаторними та стаціонарними хворими  із запальними захворюваннями, пошкодженнями та після планових оперативних втручань в щелепно-лицевій ділянці, їх харчування.

Медична документація в хірургічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки та в щелепно-лицевому відділенні лікарні. Показники роботи хірурга-стоматолога.

Показання до госпіталізації хворих з  патологією  щелепно-лицевої ділянки, особливості їх обстеження та реабілітації.

Внутрішньогоспітальна інфекція в стоматологічній поліклініці та щелепно-лицевому стаціонарі, шляхи передачі інфекції. Захист пацієнтів і медичного персоналу від госпітальної інфекції, вірусного гепатиту, ВІЛ-інфекції та інших.

Обстеження хірургічного стоматологічного хворого

Особливості обстеження хворих із захворюваннями зубощелепної системи, пошкодженнями, запальними процесами, доброякісними, злоякісними та пухлиноподібними утвореннями, природженими і набутими дефектами, деформаціями щелепно-лицевої ділянки.

Значення особистого спілкування лікаря з хворим. Емоційні фактори, пов’язані із захворюваннями, пошкодженнями і дефектами обличчя та лікуванням, що проводиться. Деонтологія та лікарська етика в хірургічній стоматології і щелепно-лицевій хірургії.

Збір суб’єктивних даних хворого:

Скарги на момент звернення до медичної установи.

Анамнез хвороби: розвиток захворювання, його динаміка, попереднє лікування.

Анамнез життя: спадкові, перенесені та супутні захворювання, шкідливі звички – вживання наркотиків, алкогольних напоїв, паління; спадковість, алергологічний анамнез.

Об’єктивне обстеження: загальний стан, свідомість.  Обстеження органів і систем у стаціонарі.

Обстеження щелепно-лицевої ділянки. Огляд обличчя. Пальпація. Огляд органів та м’яких тканин порожнини рота, обстеження зубів.Загальноклінічні, лаболаторні та спеціальні методи дослідження. Дослідження функції рухових і чутливих нервів. Обстеження слинних залоз та їх проток, скронево-нижньощелепних суглобів, лімфатичного апарату обличчя та шиї. Встановлення характеру та величини дефектів і деформацій тканин обличчя і порожнини рота, стан навколишніх тканин. Оцінка ступеня, анатомічних, функціональних і естетичних порушень.

Об’єктивні методи дослідження із застосуванням сучасної діагностичної апаратури. Рентгенологічні: рентгенографія, томографія, панорамна рентгенографія і пантомографія. Застосування штучного контрастування. Комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, радіоізотопна, ультразвукова діагностика, дистанційна та контактна термографія. Морфологічні методи: цитологічне дослідження відбитків, зішкрябів, пункційного матеріалу; гістологічне дослідження біопсійного матеріалу. Методи функціональної діагностики: рео-, поляро- та електроміографія, електроодонтодіагностика. Застосування комп’ютерів у діагностиці: розшифрування рентгенограм, планування операцій, результатів лікування.

Обсяг обстеження хворих з патологією щелепно-лицевої ділянки під час лікування в умовах поліклініки та стаціонару, участь суміжних спеціалістів в обстеженні.

Тема 2. Iнструментарiй для видалення зубiв. Методики видалення зубiв, показання та протипоказання до видалення зубiв, пiдготовкахворого до операцiї. Ускладнення пiд час видалення зубів i в пiсляoперацiйному перiодi: клiнiка, дiагностика, лiкування i профiлактика.

 

Видалення зубів. Інструменти для видалення зубів, їх будова та принципи роботи.

Видалення зубів як оперативне втручання із своєрідним операційним полем і операційною технікою. Показання та протипоказання до операції видалення зубів. Особливості підготовки хворого і проведення операції у хворих із змінами серцево-судинної системи, захворюваннями крові та іншими системними порушеннями, у вагітних і дітей.

Типове видалення зубів: Підготовка операційного поля. Методика видалення зуба з урахуванням анатомічних умов, будови та механізму дії інструментів. Розміщення та положення лікаря і хворого при видаленні зубів. Інструментарій для видалення зубів. Види щипців, елеваторів, їх будова, механізм роботи, призначення. Видалення зубів щипцями. Окремі етапи видалення зубів щипцями. Особливості видалення окремих груп зубів та коренів. Техніка та механіка застосування елеваторів різних типів.

Загоєння рани після типового видалення зуба.

Методика видалення глибоко розміщених уламків коренів. Вибір доступу під час типового видалення зуба в передньому та боковому відділах верхньої і нижньої щелеп. Методика видалення третього великого корінного зуба на нижній щелепі при неповному його прорізуванні або неправильному положенні.

Атипове видалення зубів: показання, методика, знеболення, інструментарій.

Обробка рани після видалення зуба і догляд за нею. Особливості загоєння альвеоли. Показання до застосування та методика альвеолоектомії за допомогою бормашини.

Ускладнення під час видалення зубів і коренів. Попадання зуба в дихальні шляхи та травний канал. Перелом і вивих сусідніх зубів. Відлом частин альвеолярного паростка, перелом і вивих щелеп. Пошкодження дна верхньощелепної пазухи і проштовхування в неї кореня зуба. Кровотеча під час видалення зуба, їх профілактика. Лікувальна тактика при цих ускладненнях, їх профілактика.

Ускладнення після видалення зуба. Кровотеча. Етіологія. Засоби зупинення кровотечі з рани м’яких тканин і кісток. Хірургічні, фармакологічні і біологічні методи боротьби з післяопераційною кровотечею. Післяопераційний лунковий біль. Альвеоліт, причини виникнення, профілактика. Лікування інших післяопераційних ускладнень.

Хірургічні втручання на альвеолярному паростку з метою підготовки до ортопедичного лікування.

 

ТЕМА 3. Мiсцеве потенцiйоване знеболення. Загальне знеболення. Серцево-легенева реанімація. Місцеві анестетики, їх властивості,побічні дії. Обладнання для місцевого знеболення.

Знеболення в хірургічній стоматології та щелепно-лицевій хірургії

Мета, види та завдання знеболення в стоматології. Організація та забезпечення анестезіологічної та реанімаційної служби в стоматологічній поліклініці і стаціонарі.

Біль, його види, компоненти болю, його значення для організму. Реакція організму на біль, оперативну травму.

Місцеве знеболення в стоматології

Основні етапи розвитку місцевого знеболення. Внесок вітчизняних вчених. Види місцевого знеболення. Неін’єкційні методи місцевого знеболення: хімічні, фізичні, фізико-хімічні, електрознеболення. Ін’єкційні методи. Спосіб безголкової ін’єкції, з використанням карпульних шприців.

Клініко-фармакологічна характеристика місцевих знеболювальних препаратів, що використовуються в стоматології: новокаїну, тримекаїну,лідокаїну, дикаїну, піромекаїну, ультракаїну та ін. Застосування судиннозвужувальних засобів при місцевому знеболенні. Залежність ефективності знеболення від загального стану хворого, вживання алкогольних напоїв та інших шкідливих факторів.

Премедикація, її принципи, завдання, дія. Показання до застосування. Особливості проведення в умовах поліклініки і стаціонару. Групи та клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, які застосовуються для премедикації (анальгетиків, транквілізаторів, антигістамінних засобів та ін.). Види премедикації, що застосовує лікар-стоматолог і анестезіолог.

Загальне знеболення при операціях в щелепно-лицевій ділянці

Показання до застосування загального знеболення залежно від обсягу та характеру оперативного втручання і стану хворого. Стадії наркозу. Види наркозу: інгаляційний, дожильний, внутрішньом’язовий, ректальний, комбінований. Показання до кожного з них. Обстеження хворого і загальна підготовка до наркозу. Переднаркозна медикаментозна підготовка до оперативного втручання. Особливості загального знеболення в стоматології, щелепно-лицевій хірургії.

Неінгаляційні способи наркозу. Дожильний наркоз при хірургічних втручаннях в стаціонарі і поліклініці. Комбіноване знеболення -нейролептаналгезія. Показання, розрахунок дози і техніка проведення. Можливі ускладнення, їх запобігання і усунення.

Інгаляційні способи наркозу. Особливості проведення інтубаційного наркозу у хворих з патологією щелепно-лицевої ділянки. Масковий таназофарингеальний наркоз в стоматологічній практиці. Показання до вибору різних способів інтубації (через рот, ніс, трахеостому, оростому, через ніс “всліпу”, ретроградна інтубація). Обладнан-ня для цього.

  Контроль  за  станом  хворого, можливі ускладнення. Ларінгеальна маска, її застосування, показання.

Невідкладні стани і принципи реанімації в стоматологічній практиці

Невідкладні стани під час виконання стоматологічних втручань, які потребують термінової лікарської допомоги: респіраторні ускладнення, серцево-судинні, коматозні, шокові прояви та ін.

Принципи серцево-легеневої реанімації. Надання допомоги при виведенні хворого з термінального стану: на вулиці, в умовах амбулаторного стоматологічного прийому, в щелепно-лицевому стаціонарі. Профілактика невідкладних станів у стоматології, щелепно-лицевій хіріргії (в тому числі організаційні заходи).

Загальні ускладнення: реакції з боку серцево-судинної системи і ЦНС – зомління, колапс; анафілактичний шок, інші алергічні реакції. Надання невідкладної допомоги.

 

Тема 4. Аплiкацiйна, iнфiльтрацiйна анестезії. Ускладнення, їх профiлактика i лiкування. Видалення зубiв пiд аплiкацiйним,iнфiльтрацiйним знеболенням. Центральнi провiдниковi методи знеболення щелеп і прилеглих тканин.

Класифікація методів знеболення в стоматології і щелепно-лицевій хірургії

Аплікаційне знеболення. Техніка, показання та протипоказання, можливі ускладнення.

Інфільтраційна (термінальна) анестезія при хірургічних втручаннях на м’яких тканинах і альвеолярних паростках. Показання і протипоказання до використання.

Тема 5. Позаротове знеболення нижньої щелепи: показання, ускладнення i їх лiкування. Видалення зубiв нижньої щелепи.Внутрiшньоротове знеболення нижньої щелепи: показання, ускладнення, їх лiкування. Видалення зубiв нижньої щелепи.

Знеболення при хірургічних втручаннях на нижній щелепі. Регіональне (стовбурове) знеболення. Методика виключення ІІІ гілки трійчастого нерва біля овального отвору, біля входу в нижньощелепний канал (мандибулярна та торусальна анестезія), біля ментального отвору.

Внутрішньо- та зовнішьоротові способи знеболення. Показання і протипоказання до застосування. Помилки, ускладнення, їх профілактика та лікування.

Тема 6. Підочноямкова, рiзцева анестезiї: показання, можливi ускладнення, їх профiлактика. Видалення зубiв верхньої щелепи. Туберальна, пiднебiнна анестезiя: показання, можливi ускладнення, їх профiлактика. Видалення зубiв верхньої щелепи.

 Знеболення при хірургічних втручаннях на верхній щелепі. Провідникове знеболення. Методика блокування II гілки трійчастого нерва біля круглого отвору, біля підочного отвору, горба верхньої щелепи, великого піднебінного і різцевого отвору. Внутрішньо- та зовнішньоротові способи. Показання та протипоказання до застосування. Помилки, ускладнення, їх профілактика та лікування.

Поєднання провідникового та інфільтраційного знеболення при оперативних втручаннях на щелепно-лицевій ділянці, операціях видалення зубів. Протипоказання до застосування місцевого знеболення.

Підокісна анестезія, показання, методика, ускладнен-ня.   Інтралігаментарна анестезія, показання, методика, переваги та недоліки, ускладнення.

Внутрішньопульпарна анестезія, показання, методика, ускладнення.

Внутрішньокісткова анестезія, показання, методика, ускладнення.

Помилки та ускладнення при місцевому знеболенні: введення тканинних отрут, пошкодження нервів і судин, м’язів, інфікування, інші.Післяін’єкційне зведення шелеп.

 

Змістовий модуль 2. Захворювання зубів та гострі запальні процеси ЩЛД

Конкретні цілі:

1.                 Обстежити хворого з формами періодонтитів, встановити діагноз та призначити метод лікування.

2.                 Встановити діагноз та призначити метод лікування при одонтогенній гранульомі обличчя. 

3.                 Самостійно провести розтин при одонтогенному періоститі та пародонтальному абсцесі, призначити фізіотерапевтичне лікування.

4.                 Обстежити хворого з перикоронітом, встановити діагноз та надати допомогу (висічення капюшона, видалення  зуба мудрості).

5.                 Самостійно описати ренгенологічні знімки при дистопії, ретенції.

6.                 Обстежити хворого з гострим одонтогенним остеомiєлiтом щелеп, та призначити метод лікування.

7.                   Обстежити хворого з хронічним одонтогенним остеомiєлiтом щелеп, призначити метод лікування. Самостійно описати ренгенологічнізнімки.

8.                   Знати прояви в порожніні рота, щелепно-лицевій ділянці у хворих на ВІЛ інфекцію / СНІД, Дифтерію, Сифіліс, діагностику та лікарську тактику.

9.                 Обстежити хворого з гематомою, контрактурою та призначити лікування.

 

Тема 7.  Перiодонтити: класифiкацiя, клiнiка, профiлактика, хiрургiчнi методи лiкування. Одонтогенна гранульома обличчя: клiнiка, лiкування. Одонтогенний перiостит щелеп (гострий, хронiчний): клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення, фiзiотерапiя.

Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки

Етіологія і патогенез гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої локалізації. Класифікація. Значення карієсу зубів і стоматогенних пошкоджень у розвитку і поширенні запального процесу. Визначення поняття “одонтогенна інфекція” і сучасні уявлення про її значення в розвитку місцевої загально-соматичної патології.

Періодонтит. Класифікація. Гострий серозний та гнійний періодонтит, загострення хронічного періодонтиту. Етіологія, патогенез патологічна анатомія, шляхи поиширення інфекційного  процесу. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика, хірургічне лікування.

Хронічний періодонтит. Класифікація. Клінічна та рентгенологічна діагностика, диференціальна діагностика, хірургічні методи лікування.

Операції: резекція верхівки кореня зуба, гемісекція, ампутація кореня зуба, реплантація, трансплантація зуба та інші.

Операція реплантації зубів (види операцій, методика видалення і обробка зуба). Особливості приживленя зуба після реплантації.. Показання до операції та техніка її виконання на різних групах зубів. Можливі ускладнення і прогноз.

Періостит щелеп. Класифікація. гострий гнійний періостит щелеп. Патогенетичний зв’язок з періодонтитом. Поширення запального процесу залежно від розташування коренів різних груп зубів. Патологічна анатомія. Клінічна картина. Диференціальна діагностика. Лікування. Показання до видалення зуба у разі гострого одонтогенного періоститу щелеп.

Хронічний періостит. Клініка, лікування.

Тема 8. Гострий одонтогенний остеомiєлiт щелеп: етіологія, патогенез, класифiкацiя. Хвороби прорізування зубів. Затриманi та напiвзатриманi зуби. Перикоронiт: клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення.

Остеомієліт щелеп. Класифікація. Одонтогенний, контактний, гематогенний. Роль мікрофлори, неспецифічної резистентності, імунологічного статусу хворого, анатомічної будови щелеп у розвитку захворювання. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез одонтогенного остеомієліту щелеп.

Клініка і диференціальна діагностика гострого одонтогенного остеомієліту. Комплексне патогенетичне лікування: хірургічне, медикаментазнатерапія, застосування фізіотерапевтичних методів. Наслідки та можливі ускладнення.

Хвороби прорізування зубів

Дистопія зубів. Ретенція та інклюзія зубів. Утруднене прорізування, причини. Клінічні прояви. Показання до хірургічного лікування. Ускладнення, їх класифікація. Методи оперативного втручання при дистопії і ретенції зубів.

Перикороніт: класифікація, клініка, діагностика, лікування.

 

Тема 9. Гострий одонтогенний остеомiєлiт щелеп: клiнiчний перебiг, диференцiйна дiагностика, профiлактика, лiкування (хiрургiчне, медикаментозне, фiзiотерапевтичне тощо), ускладнення. Перебіг остеомієліту верхньої та нижньої щелеп різного походження. Лікування залежно від особливостей патогенезу захворювання.

Клініка і диференціальна діагностика гострого одонтогенного остеомієліту. Комплексне патогенетичне лікування: хірургічне, медикаментазнатерапія, застосування фізіотерапевтичних методів. Наслідки та можливі ускладнення.

 

Тема 10. Хронiчний одонтогенний остеомiєлiт щелеп: клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення, їх профiлактика.

Підгостра та хронічна стадія остеомієліту щелеп. Клінічна та рентгенологічна картина різних його форм (секвеструючої, рарифікуючої,гіперпластичної), диференціальна діагностика. Особливості перебігу на верхній і нижній щелепах. Первинно-хронічний остеомієліт. Комплексне лікування на різних стадіях розвитку.

Клініка і диференціальна діагностика  хронічного одонтогенного остеомієліту. Комплексне патогенетичне лікування: хірургічне, медикаментазнатерапія, застосування фізіотерапевтичних методів. Наслідки та можливі ускладнення.

Терміни та техніка виконання секвестр – і секвестрнекректомії. Можливі ускладнення: резорбційний перелом, дефект і деформація щелеп, сепсис, пневмонія та ін. Інші форми остеомієліту: Гарре, Броді, променевий остеонекроз.

 

Тема 11. Специфiчнi запальнi процеси ЩЛД (актиномікоз, туберкульоз, сифiлiс), СНІД: класифiкацiя, клiнiчний перебiг, діагностика, лiкування.

Специфічні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки

Актиномікоз щелепно-лицевої ділянки. Етіологія і патогенез. Шляхи проникнення інфекції. Класифікація актиномікозу за Т.Г. Робустовою. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика, загальні принципи лікування.

Туберкульозне ураження органів порожнини рота і щелеп. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.

Сифіліс. Прояви в щелепно-лицевій ділянці. Діагностика, лікарська тактика. Профілактика.

Дифтерія. Поширення. Клініка, діагностика, профілактика.

ВІЛ інфекція/ СНІД. Прояви в порожніні рота, щелепно-лицевій ділянці.

 

Тема 12. Артрит і артроз скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС): класифікація, клінічний перебіг, діагностика, лікування, ускладнення і профілактика. Синдром больової дисфункції СНЩС. Хірургічна артроскопія СНЩС. Пластика СНЩС та його компонентів.

 

 

Тематичний план лекцій з модуля 1 –

«Пропедевтика хірургічної стоматології»

 

Тематичний план практичних занять з модуля 1 –

«Пропедевтика хірургічної стоматології»

 

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС) з модуля 1 –

«Пропедевтика хірургічної стоматології»

 

Модуль 2. ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ М’ЯГКИХ ТКАНИН ЩЛД

Змістовий модуль 3. Одонтогенні запальні процеси ЩЛД

Конкретні цілі:

1.     Вміти обстежити хворого з флегмоною, встановити діагноз та призначити лікування.

2.     Вміти обстежити хворого з абсцесом, встановити діагноз та призначити лікування.

3.     Вміти призначити лікування хворих з ускладненнями запальних процесів у щелепно-лицевій ділянці.

4.     Вміти правильно зробити виписку з історії хвороби.

 

Тема 13. Флегмони та абсцеси щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД): класифікація, етіологія, патогенез, клініка, перебіг, принципи лікування, профілактика ускладнень. Запальний процес ЩЛД: етіологія, патогенез, типи клінічних реакцій та особливості перебігу одонтогенних запальних захворювань. Роль імунної, гормональної, судинної, кровозгортувальної системи, тощо.

Абсцес і флегмона щелепно-лицевої ділянки та шиї

Хірургічна анатомія міжфасціальних і міжм’язових клітковинних просторів голови та шиї.

Визначення понять абсцесу та флегмони.

Етіологія та патогенез абсцесу і флегмони щелепно-лицевої ділянки та шиї. Шляхи та механізми поширення інфекційного процесу.

Класификація, поверхневі та глибокі процеси. Загальна і місцева клінічна характеристика абсцесу і флегмони навколощелепних і суміжних з ними ділянок. Етіологічні та патогенетичні принципи загального і місцевого лікування запальних процесів. Хірургічне лікування, його цілі. Значення вибору та техніки виконання оперативного доступу. Знеболення при оперативних втручаннях у зв’язку з абсцесом і флегмоною щелепно-лицевої локалізації, різних локалізацій.

Застосування медикаментозних засобів, імунотерапії та фізіотератевтих процедур.

Остеофлегмона та аденофлегмона, поверхневий та глибокий абсцес і флегмона: порівняльна характеристика етіології, патогенезу, клінічного перебігу, лікування ускладнень, реабілітації хворих.

Абсцес і флегмона  клітковинних просторів, що розташовані біля тіла нижньої щелепи: піднижньощелепного та підпідборіднього трикутника, щелепно-під’язикового жолобка. Флегмона дна порожнини рота та шиї. Гнилісно-некротична флегмона обличчя та шиї. Флегмона, що прогресує.

Абсцес і флегмона клітковинних просторів, що прилягають до гілки нижньої щелепи: привушно-жувального, позадущелепного, крилоподібно-щелепного і навкологлоткового. Абсцес і флегмона язика.

Абсцес і флегмона поверхневих і глибоких ділянок середньої зони обличчя: щічної, вилицевої, підочної, скроневої, підскроневої, крилоподібно-піднебінної ямок. Особливості хірургічного лікування флегмони очниці.

Тема 14. Ускладнення запальних процесів, які виникають від флегмон, що локалізуються навколо верхньої щелепи: сепсис, абсцес мозку, тромбоз печеристого синусу. Ускладнення запальних процесів, які виникають від флегмон, що локалізуються навколо нижньої щелепи: медіастиніти, пневмонії та інші: класифікація, патогенез, особливості клінічного перебігу, діагностика, клініка, лікування, прогноз. Інфекційно-токсичний шок.

Ускладнення запальних процесів у щелепно-лицевій ділянці

Гнійний тромбофлебіт, тромбоз печеристого синусу, менінгіт, медіастеніт, енцефаліт, сепсис, інфекційно-токсичний шок. Їх етіологія, патогенез, клінічна картина, лікування. Принципи терапії.

 

 

Змістовий модуль 4. Неодонтогенні запальні процеси ЩЛД

Конкретні цілі:

1.                 Вміти обстежити хворого з лiмфаденiтом, аденофлегмоною ЩЛД, встановити діагноз, призначити лікування.

2.                 Вміти провести розкриття карбункула, фурункула.

3.                 Знати види швів, та заходи щодо запобігання утворенню грубих рубців ЩЛД.

4.                 Знати основи техніки оперативних втручань на альвеолярних паростках і щелепних кістках.  

5.                 Знати етапи операції пластичного усунення оро-антрального сполучення.

6.                 Вміти провести обстеження, поставити діагноз при захворюванні слинних залоз.

7.                 Вміти провести бужування протоків слинних залоз.

8.                 Вміти призначити лікування хворих з ускладненнями запальних процесів у щелепно-лицевій ділянці.

Тема 15. Лiмфаденiти, аденофлегмони ЩЛД: етiологiя, патогенез, дiагностика, клiнiка, лiкування, профiлактика.. Фурункули і карбункули обличчя: класифікація, етiологiя, патогенез, клiнiчний перебiг, лiкування, ускладнення.

Неодонтогенні запальні захворювання обличчя

Анатомія та функції лімфатичної системи обличчя і шиї, класифікація. Гострий і хронічний лімфаденіт. Абсцедуючий лімфаденіт. Аденофлегмона. Діагностика та диф. діагностика, клініка, лікування. Ендолімфатична терапія.

Фурункул, карбункул. Клініка, лікування, запобігання ускладнень.

Бешихове  запалення. Нома, етіологія, патологічна анатомія, профілактика, лікування. Ускладнення та наслідки.

Некротичні процеси тканин щелепно-лицевої ділянки іншого походження.

Тема 16. Етіологічні та патогенетичні принципи загального і місцевого лікування одонтогенних запальних процесів обличчя та шиї. Накладання вторинних швів, косметичні аспекти. Гострий і хронічний одонтогенний гайморит: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, диференційна діагностика, профілактика, лікування, ускладнення. Пластичне усунення оро-антрального сполучення.

Хірургічні втручання в порожнині рота, на обличчі та щелепах

Особливості оперативних втручань на обличчі та в порожнині рота: типові розтини для підходу до органів із урахуванням будови шкіри, розташування нервів, великих судин, жувальних та мімічних м’язів. Види швів: вузловий, занурений, косметичний, розвантажувальний, пластинковий. Заходи щодо запобігання утворенню грубих рубців.

Основи техніки оперативних втручань на альвеолярних паростках і щелепних кістках. Розтин кістки бором, диском, дротяною пилкою. Розкриття порожнин у кістках. З’єднання розрізаної кістки. Сучасні способи лікування хвороб порожнини рота, щелеп, м’яких тканин обличчя з використанням лазерних пристроїв, кріодеструкції та ультразвуку, їх дія на тканини.

Одонтогенний гайморит

Анатомічні передумови виникнення. Етіологія, патогенез. Класифікація. Гострий одонтогенний гайморит. Методи діагностики і лікування. Хронічний одонтогенний гайморит: класифікація, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, методи хірургічного і консервативного лікування.

Ороантральні сполучення. Клініка, діагностика, показання до їх закриття. Методи оперативних втручань. Профілактика виникнення ороантральнихсполучень.

Тема 17. Гострий, хронічний некалькульозний сіалоаденіт: етіологія, класифікація, клініка, діагностика, лікування, попередження ускладнень, профілактика. Пластика протоків слинних залоз. Слинно-кам’яна хвороба (сіалолітіаз): етіологія, патогенез, клініка, диференційна діагностика, лікування, ускладнення та їх попередження. Сіалози: класифікація, клініка, діагностика, профілактика, лікування.

Захворювання слинних залоз

Класифікація захворювань слинних залоз. Методи обстеження хворих:
клінічні, лабораторні, рентгенологічні (сіалографія), радіологічні: пантомо- і радіосіалографія, сіалосцинтиграфія.

Запалення слинних залоз. Класифікація, етіологія, патогенез. Епідемічний паротит. Банальний бактеріальний сіаладеніт. Гострий лімфогенний і контактний сіаладеніт. Післяопераційний і післяінфекційний паротит. Гостре запалення піднижньощелепних і під’язикових слинних залоз. Клініка, диференціальна діагностика. Лікування гострого сіаладеніту (консервативне і хірургічне). Несправжній паротит, диференціальна діагностика.

Хронічне запалення слинних залоз. Паренхіматозний, інтерстиціальний і протоковий (сіалодохіт) сіаладеніт: етіологія, патогенез, клініка, диференціальна діагностика. Методи лікування.

Конкрементозний (калькульозний) сіаладеніт – слинокам’яна хвороба. Утворення і склад слинних камінців. Клініка, діагностика, ускладнення, лікування. 0перативні доступи і знеболення під час видалення слинних камінців.

Стеноз і атрезія слинних проток. Діагностика, лікування.

Пошкодження слинних залоз. Класифікація, клінічна картина, лікування.

Нориці слинних залоз. Причини утворення нориць слинних залоз. Повні і неповні нориці. Методи обстеження: фістулографія, зондування. Диференціальна діагностика та лікування. Пригнічення функції залози (медикаментозне, променеве). Пластика вивідних протоків.

Реактивно-дистрофічні захворювання слинних залоз. Хвороба Мікуліча (лімфоматоз залоз). Синдром та хвороба Шегрена. Ксеростомія як симптом порушення функції слинних залоз.

 

Тематичний план лекцій з модуля 2 –

«ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ М’ЯГКИХ ТКАНИН ЩЛД»

 

 

                          Тематичний план практичних занять з модуля 2 –             

«ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ М’ЯГКИХ ТКАНИН ЩЛД»

 

 

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС) з модуля 2 –

«Запальні процеси ЩЛД»

 

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК,

ВНЕСЕНИХ У МАТРИКУЛИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК