ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

 

 

 

 

Навчальна програма

з медичної психології

Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології

Спеціальність – 7.110101 – лікувальна справа

 

1.     Пояснювальна записка і структура дисципліни

Програма з медичної психології містить 1 модуль:

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року і має забезпечити підвищення якості підготовки студентів.

 Програма з медичної психології для вищих медичних закладів освіти України складена для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101. “‘Педіатрія 7.110104. “Медико-профілактична справа” 7.110105 напрямку підготовки 1101 ‘Медицина” у відповідності до освітньо-кваліфікаціііної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОЗ України №239 від 16.04.03, та навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТБ) і затвердженим наказом МОЗ України Х«221 від 18.06.2002р. Кінцеві цілі з дисципліни однакові й складена едина програма з медичної психології для зазначених спеціальностей.

Згідно з навчальним планом вивчення медичної психології здійснюється впродовж 4-го року навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).

 Навчальна дисципліна „Медична психологія”:

а) грунтується на вивченні студентами основ загальної психології, анатомії людини та фізіології людини, патоморфології та патофізіології, деонтології в медицині та інтегрується з цими дисциплінами:

б) закладає основи вивчення студентами психіатрії, наркології та інших клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами

в) забезпечує формування умінь застосовувати знання з медичної психологи в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

г) закладає основи пізнання лікарем психології хворої людини, формування здорового способу життя та профілактики порушення психічних функцій в процесі життєдіяльності та при різних захворюваннях.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕCTS залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту). Програму дисципліни «Медична психологія» складає 1 модуль, який у свою чергу поділяється на 2 змістові модулі.

Модуль 1.Медична психологія

Змістові модулі:

1. Загальні питання медичної психології.

2. Прикладні аспекти медичної психології

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів медичної психології.

Під час практичних занять рекомендовано звернути увагу, що психологічний стан людини мас велике значення у виникненні соматичної хвороби, обумовлює особливості її перебігу, визначає розвиток та успіх лікування. Правильне розпізнання та вірне розуміння хвороби можливі при умові знання індивідуальних особливостей хворого, індивідуальний підхід до хворого забезпечує глибину та витонченість діагностики, визначення прогнозу хвороби, раціональний вибір найбільш ефективного лікування. Особливо слід виділити особливості психологічного стану хворих з різними хворобами, широко впроваджувані міжпредметні зв’язки з усіма клінічними дисциплінами.

Під час вивчення теми “Медична психологія в діяльності лікаря і лікувальних колективів’” потрібно звернути увагу на психологічний  аналіз професійної діяльності лікаря, медичного персоналу, їх ставлення до хворого, психологію хворих, на їх стосунки між собою, ролі психічних факторів у виникненні психосоматичних хвороб, ятрогенії, психологічний клімат в медичних установах.

       Інтенсифікація сучасного виробництва, урбанізація, різноманітність та ускладненість форм людських взаємовідносин пред’являють підвищені вимоги до психоемоційного стану людей. У зв’язку з цим рекомендовано приділити особливу увагу проблемі формування та підтримання психічного здоров’я людини.

Практичні заняття повинні допомогти майбутньому лікарю пізнати свої особистісні якості та індивідуальні особливості за допомогою тестів, вправ, виробити свою тактику поведінки з хворими, залежно від хвороби, набути навички корекції переживань хворого у зв’язку з хворобою, корекції психологічного реагування особистості на ті чи інші стресори, формувати адекватні взаємовідносини лікаря, медичного персоналу і хворого, моделювати навички професійної поведінки, імідж медичного працівника.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: співбесіди з хворими, тести (в чому числі комп’ютерні), розв’язування ситуаційних задач, експериментально-психологічне обстеження хворих, контроль практичних навичок, інші.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.

 

 

Структурований навчальний план з дисципліни

 

Примітка: 1 кредит

 

 ЕСТS – 30 год.

Аудиторне навантаження –  70 %, СРС – 30 %

 

 

 

 

2.    Мета вивчення навчальної дисципліни

 Мета вивчення медичної психології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

 Кінцеві цілі дисципліни

·Демонструвати володіння принципами медичної деонтології, запобігати виникненню ятрогенні і корегувати наслідки ятрогенних впливів

·Використовувати засоби психогігієни, психопрофілактики та основні мето психотерапії у медичній практиці

·Визначати психосоматичні і соматопсихічні взаємовпливи  у хворих

·Визначати психічний стан та рівень соціально-психологічні адаптації хворих за допомогою методів психологічного дослідження

·Демонструвати вміння спілкуватися з колегами, хворими та їх родичами, з урахуванням їх психологічних особливостей, сприяти створенню здорового психологічного клімату у медичному середовищі

 3. Зміст програми

Модуль 1. Медична психологія

 

Змістовий модуль 1.

Загальні питання медичної психології

Конкретні цілі:

>   Трактувати основні завдання медичної психології

>   Пояснювати місце медичної психології серед медичних дисциплін

>    Засвоїти поняття “психіка “, “психічне здоров ‘я “

>Пояснювати принципи та методи проведення психологічного дослідження

та інтерпретації його результатів

>Пояснювати структуру особистості

          >Визначати  тактику поведінки у спілкуванні з людьми,  які мають    акцентуйовані риси          характеру

          >Робити висновки про рівень інтелектуального розвитку хворого

>   Пояснювати вплив хвороби на пізнавальні процеси людини

>   Аналізувати вплив емоцій на стан здоров я людини

> Пояснювати вплив хвороби на свідомість та самосвідомість людини

>   Робити висновок про тип відношення хворого до його хвороби

 

Тема 1. Предмет, завдання та методи дослідження психологічного стану подіти. Поняття про психічне здоров’я.

 

 Предмет і задачі медичної психології. Медична психологія як одночасно і психологічна, і медична наука. Теоретичні і методологічні основи медичної психології. Роль медичної психології у формуванні сучасних уявлень про єдність соматичного і психічного. Роль медичного психолога у діагностичному, лікувальному, реабілітаційному процесах.

Розвиток медичної психології у світі і на Україні. Внесок робіт О.Р.Лурія, П.С.Виготського, М.О.Бернштейна, П.К.Анохіна, К.К.Платонова, Б.В.Зейгарнік. П.Ф.Бурлачука, В.М.Блейхера на розвиток світової та вітчизняної медичної психології. Перспективи розвитку медичної психології.

 Методи психологічного дослідження: спостереження, самоспостереження, цілеспрямована психологічна бесіда. Експериментально-психологічні методи, їх роль у психологічній діагностиці хворих.  Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культурних особливостей пацієнтів.

Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людини. Критерії здоров’я ВООЗ.

  Тема 2. Особистість та хвороба. Внутрішня картина хвороби.

Психічна структура особистості: темперамент, характер, інтелект, здібності.  Класифікація темпераментів. Їх роль у формуванні характера. Вплив особливостей піку та хронічних захворювань на особистість людини.

 Визначення акцентуації особистості. Типологія акцептуацій, класифікації акцептуацій особистості по К.Леонгарду, М.Є.Личко. Тактика поведінки лікаря з пацієнтами. що мають акцептуйовані риси особистості.

Внутрішня картина хвороби: суб’єктивне сприймання захворювання пацієнтом. Основні сфери внутрішньої картини хвороби: сенсорна, емоційна, вольова, раціонально-інформативна. Роль особливостей клінічних проявів захворювання, тяжкості перебігу та прогнозу. Обставини життя хворого, при яких перебігає хвороба ”Преморбідні особливості (вік, темперамент, акцентуація характеру, ступінь чутливості до стресу). Типи хворих. Класифікація   основних   типів    відношення    до хвороби (гармонійний анозогнозичний іпохондричний, депресивний, зневажливий, нозофобний, нозофільний, утилітарний та ін). особливості поведінки хворих з такими типами реагування на хворобу.

Діагностика основних типів відношення до хвороби. Додаткові психодіагностичні методики, трактовка результатів дослідження.

 Вплив відношення до хвороби на подальший перебіг захворювання та прогноз. Агравація, симуляція, дисимуляція, госпіталізм. Принципи психотерапевтичної корекції відношення до хвороби, тактика лікаря відносно хворих з патологічними типами реагування на хворобу.

Тема 3. Стан  психічних функцій і хвороба  

Клініко-психологічні аспекти пізнавальної діяльності. Вплив хвороби на пізнавальні процеси людини: особливості відчуттів та сприймання у соматично хворих, зміни уваги. Вплив особливостей інтелекту хворого на лікувальний процес: інфантилізм, олігофренія, деменція. Вплив порушень мови на лікувальний процес: дизартрія, заїкуватість, мутизм.

Клініко-психологічні аспекти емоційно-вольової сфери. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини. Проблема невідреагованих емоцій та ауторелаксація. Вплив хвороби на емоційний стан. Нозогенії. Хворобливі зміни емоцій: тривога, депресія, емоційна лабільність. Вольові якості особистості: витримка, рішучість, наполегливість, ініціативність, організованість та їх роль у лікувальному процесі. Зміни волі, потягів та поведінки під час хвороби (гіпобулія, абулія, астенія).

 Свідомість, самосвідомість, їх рівні. Теорія безсвідомого. Психодинамічний підхід у медицині. Критерії не порушеної свідомості. Стани свідомості у хворого: при стомленості, сонливості, афективно-звужений стан. Особливі стани свідомості.

Змістовий модуль 2.

Практичні аспекти медичної психології

Конкретні цілі

 >Інтерпретувати професійні якості медичних працівників,

 > Аналізувати психологічні основи взаємовідношень у медичному колективі

 >  Трактувати   умови   створення   здорового   психологічного   клімату у

медичному середовищі

>Інтерпретувати методи попередження і вирішення конфліктів

>Аналізувати психологічні особливості хворих з різними видами патології

> Інтерпретувати вплив на перебіг і лікування основного захворювання психологічних змін у хворих

> Пояснювати   особливості   суїцидальної   поведінки   хворих   з різними захворюваннями.

>Трактувати поняття „психосоматика “, „психосоматичний “

>Пояснювати механізми впливу гострого  емоційного  стресу на стан

психічного здоров‘ я людини

>Пояснювати   особливості    психосоматичних реакцій,    психосоматичних розладів

> Аналізувати умови праці та побуту, особливості сімейних і шлюбних взаємин та робити висновки про наявність факторів,  які негативно впливають на психічне здоров ‘я

 >Робити висновки про шляхи первинної або вторинної психопрофілактики реабілітації для хворих з різними захворюваннями

         >Пояснювати    особливості    методів     психотерапії,     показання  та протипоказання до їх використання

  > Робити висновок про напрямок корекції патологічного відношення хворого до його хвороби

 Тема 4. Психологія медичних працівників

 Основні мотиви вибору професії медичного працівника. Основні вимоги до особистості медичних працівників. Значення професіональної орієнтації у виборі професії медика.

Важливі професійні якості лікаря. Визначення понять „лікарський обов’язок” і „лікарська таємниця”. Лікарські помилки: причини і види. Психологічні типи лікарів. Професіограма лікаря загальної практики (знання і уміння, професійні практичні навички) та вимоги до особистості.

Поняття про професійну деформацію. Особливості професій, при яких розвивається професійна деформація. Ознаки професійної деформації, „синдром вигоряння“. Шляхи його попередження.

Основи спілкування з колегами, умови створення здорового психологічного клімату у медичному середовищі. Дотримання правил деонтології і субординації. Дотримання морально-етичних вимог. Здатність до емпатії та стиль спілкування. Емоційне задоволення від контактів між членами колективу. Створення умов для самоактуалізації особистості. Види спілкування в медичному середовищі міжособисте. індивідуально-групове, колективно-індивідуальне. групове. Особливості спілкування між лікарями, лікар-медсестра.

 Тема 5. Психологія лікувально-діагностичного процесу.

 Психологічні основи спілкування у лікувальному процесі. Комунікативна компетентність, її роль в ефективній і безконфліктній взаємодії. Функції спілкування: інформаційно-комунікативна, регуляторно-комунікативна. афективно-комунікативна. Роль психологічних особливостей лікаря і медичної сестри, „ідеальний лікар” та „ідеальна медична сестра“.

Психологічні особливості етапі» діагностичного процесу. Медична деонтологія. Інформування хворого про діагноз. Взаємодія та спілкування лікаря з хворими та їх родичами. Патерналізм, його роль в діагностичному процесів.  Значення психологічної установки хворого.

Конфлікти в медичному середовищ, їх різновиди. Схема розвитку конфлікту. Конфлікти в діяльності лікаря. Особливості конфліктів між особами, що діють в лікувально-діагностичному процесі. Способи вирішення та попередження конфліктів.

 Тема 6. Психосоматичні розлади

 Психосоматичний підхід и медичній психології та медицині. Психосоматичний підхід як принцип лікувальної діяльності . Біопсихосоціальна концепція хвороби.

 Емоційний стрес як фактор етіопатогенезу психосоматичних розладів. Психосоматичні взаємозв’язки. Вплив психологічних факторів на перебіг соматичних розладів. Теорії психосоматичних взаємовідношень: психоаналітична, нейрогуморальна, фізіологічна, кортико-вісцеральна“. Механізми психологічного захисту особистості. Поняття адаптації та дезадаптації. Порушення адаптації, дистрес.

Класифікація психосоматичних розладів. Непатологічні психосоматичні реакції: моторні, вісцеральні, сенсорні та ін. “Великі” психосоматичні захворювання. Принципи профілактики психосоматичних розладів.

 Тема 7. Психологічні особливості хворих з різними захворюваннями.

 Психологічні зміни при захворюваннях серцево-судинної системи, бронхів та легень, травного тракту, нирок, при інфекційних захворюваннях, туберкульозі, СНІДі, ендокринних, нервових та психічних захворюваннях. Психологічні зміни у хворих жінок в гінекологічному стаціонарів. Психологічні особливості жінок у період вагітності та родів. Особливості психології хворих дітей та людей похилого віку.

 Психологічні особливості хворих в хірургічному стаціонарі в до– і післяопераційному періоді. Психологічні особливості хворих в стоматології, офтальмології, отоларингології, ортопедії і травматології,  онкології. Вплив на психіку людини вроджених та набутих фізичних дефектів.

Тема 8. Психологічні аспекти залежної, суїцидальної поведінки, танатології та евтаназії.

  Психологічні аспекти залежності від психоактивиих речовин, надцінні захоплення захоплення, інтернет-залежність, залежність харчової поведінки. Психологічні особливості залежної особи в лікувальному процесі: сімейні та соціальні відношення залежної особи, співзалежність.

Суїцидальна поведінка, профілактика і раннє розпізнавання суїцидальиих тенденцій. Суїцид, мотиви і цілі . Різновиди суїцидальної поведінки: протестна. “заклик”, “самопокарання“, „відмови“.  Своєчасне виявлення суїцидальних думок та намірів. Роль соціальних служб, служба довіри.

Особливості суїцидальної поведінки у соматично хворих: СНІД , в онкології, при вроджених та набутих фізичних дефектах. Психологічні особливості суїцидальної поведінки при залежностях.

Психологічні аспекти умирання та смерті. Евтаназія:   за і проти.

 Тема 9. ІІсихогігієна, психопрофілактика, основи психотерапії.

Визначення понять “психогігієна”, “психопрофілактика”, первинна та вторинна психопрофілактика. Основні розділи психогігієни: вікова психогігієна, психогігієна праці і побуту, сім’ї і сексуального життя. Шляхи збереження і зміцнення психічного здоров’я. Принципи психопрофілактики праці, побуту, сім“ї і сексуальних відносин. Роль лікаря загальної практики в профілактиці нозопсихологічних проявів. Реабілітація соціальна та професійна, її основні розділи. Адаптація та компенсація.

Психотерапія як галузь медичної психології та медицини. Основні сучасні методи психотерапії. Принципи психотерапії . Непряма психотерапія, плацебо.

 Методи та техніка проведення, раціонального переконання, сугестії у стані бадьорості (навіювання), релаксаціі. Показання та протипоказання для проведення гіпносугестії, індивідуальної та групової раціональної психотерапії, методів психоаналітичної та психодинамічної психотерапії, аутопсихотерапії (аутотренінг та медитативні техніки), гештальт-терапії, нейро-лінгвістичного програмування, арт-терапіі. Психотерапія в роботі  лікаря загальної практики. Психотерапевтична корекція відношення до хвороби.  Психологічна допомога у кризових періодах та психологічні особливості надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

                                                                                                                        3.1. Тематичний план лекцій

3.2. Тематичний план практичних занять

 

 

 

3.3. Тематичний план самостійної підготовки студентів