ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

Навчальна програма

З    ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ

Кафедра загальної гігієни та екології

Спеціальність 7.110101 “Лікувальна справа”

 

 

Пояснювальна записка

Програма з гігієни та екології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.110101 „Лікувальна справа”, 7.110104 – „Педіатрія”, 7.110105 – „Медико – профілактична справа” напрямку підготовки 1101 „Медицина” у відповідності з освітньо-кваліфікаційними  характеристиками  (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки (МОН) України від 16.04.03 №239, експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ECTS) і затвердженим наказом Міністерства охорони здоров”я (МОЗ) України від 31.01.2005 № 52. Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 6 років, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з гігієни та екології для зазначених спеціальностей. Вивчення загальної гігієни та екології здійснюється впродовж  V-VΙ семестрів (6,5 кредитів, 195 годин) 3-го року навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами „Рекомендацій щодо розроблених навчальних програм навчальних дисциплін” ( наказ МОЗ України від 12.10.2004 року № 492).

Гігієна та екологія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін, мікробіології та вірусології) та інтегрується з цими дисциплінами відповідно з робочою міжкафедральною програмою екологічної освіти;

б) базується на визнанні пріоритетного значення соціальних умов серед чинників навколишнього середовища, що впливають на організм та визначають рівень здоров’я населення;

в) є основою використання сприятливих оздоровчих факторів навколишнього середовища для зміцнення здоров’я людини, загартування організму;

г) закладає основи вивчення студентами навколишнього екологічного середовища як джерела етіологічних факторів та етіологічних факторів ризику виникнення і розповсюдження захворювань;

д) на підставі вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм  і здоров’я закладає основи здорового способу життя, профілактики захворювань, майстерності діагностики захворювань.

 

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний в кредитах  ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Дисципліна гігієна та екологія структурована на 2 модулі, кожен з яких у свою чергу поділяються на 6 та 4 змістових модулів.

Модуль 1. Загальні питання гігієни та екології

6 змістових модулів:

1.Вступ в гігієну та екологію. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

2.Навколишнє середовище та методи його дослідження. Гігієна населених місць та жител.

3.Гігієна води та водопостачання, гігієна повітряного середовища, гігієна ґрунту, санітарна очистка населених місць.

4. Гігієна харчування.

5. Гігієна праці.

6. Гігієна дітей та підлітків.

 

Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології

4 змістові модулі:

7. Екологія людини, її методи та основні закони

8. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна та психогігієна.

9. Гігієна  лікувально-профілактичних закладів. Радіаційна гігієна.

10. Гігієна надзвичайних станів (для вітчизняних студентів).

10′. Тропічна гігієна (для іноземних студентів).

 

Кредитно-модульна система організації навчального процесу сприяє здійсненню засвоєння навчального матеріалу протягом всього навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів гігієни та екології.

Навчальні заняття за їх організацією є практичними і передбачають:

1) дослідження студентами факторів навколишнього середовища та їх відповідності природним рівням і гігієнічним  нормативам;

2)     дослідження впливу цих факторів на організм людини і здоров’я населення;

3) оформлення на підставі результатів цих досліджень профілактичних рекомендацій;

4) вирішення ситуаційних задач.

Студенти зобов’язані вести протоколи практичних занять, де зазначати мету дослідження, принцип методу, хід роботи, результати дослідження та формувати висновки. При використанні приладів на практичних заняттях необхідне їх схематичне зображення: зокрема назва приладу, його призначення, принцип роботи, одиниці вимірювання.

Кафедри гігієни та екології окремих  вищих медичних навчальних закладів України мають право вносити зміни до навчальної програми в межах 15% навчальних годин, виходячи з конкретних особливостей, зокрема матеріально-технічного стану, напрямків наукових досліджень та інш. Проте кафедри мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми  (ОПП) за напрямом підготовки та навчальним планом.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час виконання індивідуальної роботи студентами.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які бажають поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий модульний контроль засвоєння здійснюється у відповідності з нормативними документами додатково за графіком, затвердженим навчальним закладом.

Оцінка засвоєння окремих тем (поточний контроль) проводиться на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей, оцінка засвоєння модуля – здійснюється на останньому навчальному занятті модуля. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів як-то: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень та оцінка їх результатів, аналіз та оцінка результатів інструментальних досліджень і показників, що характеризують функції організму людини, його органів та систем, стан здоров’я в цілому.

 

ОПИС НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ПІДГОТОВКИ З ДИСЦИПЛІНИ „ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

 

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 годин.

Модуль практичних навичок становить 60% від кількості годин, наданих на самостійну роботу

 

 

Мета вивчення навчальної дисципліни

(кінцеві цілі)

Мета вивчення гігієни та екології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно  до блоку її змістового модулю (природничонаукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей оформлений через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

 

Кінцеві цілі дисципліни

–       Аналізувати стан навколишнього середовища та вплив його факторів на здоров’я різних груп населення.

–       Демонструвати володіння методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

–       Інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами середовища життєдіяльності.

–       Обґрунтувати гігієнічні заходи з профілактики захворювань інфекційного походження.

–       Планувати заходи по дотриманню здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в практику охорони здоров’я

–       Планувати організаційні і змістовні заходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду.

–       Узгоджувати плани проведення профілактичних заходів з планами розвитку територіальних, адміністративних та виробничих одиниць.

–       Аналізувати  стан навколишнього середовища на підставі інтегральних критеріїв оцінки стану здоров’я населення.

–       Обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.

 

Зміст програми

 

Модуль 1. Загальна гігієна та екологія.

Змістовий модуль 1. Вступ до гігієни та екології. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

Конкретні цілі:

–         Трактувати поняття про гігієну як теоретичну основу профілактичної медицини.

–         Пояснювати закони (постулати) гігієни та вміти використовувати їх в практичний діяльності лікаря.

–         Інтерпретувати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах.

–         Аналізувати етапи розвитку гігієни, становлення санітарно-гігієнічної служби як галузі практичної охорони здоров’я, внесок окремих вчених-гігієністів у досягнення її сучасного рівня.

 

Тема 1. Гігієна як наука, її мета, завдання, зміст,

методи гігієнічних досліджень.

Визначення гігієни, її мета, завдання, зміст, зв`язок з іншими науками.

Профілактична спрямованість вітчизняної медицини,  профілактика громадська та особиста, первинна,   вторинна та третинна, визначальні пріоритети.

Значення знань гігієни для формування професійного мислення та  практичної діяльності лікарів різних  фахів.

Поняття про  методологію як вчення про наукове пізнання дійсності. Основи методології гігієни: загальнофілософські закони та категорії, їх  використання в гігієні.

Теоретичні основи гігієни, їх сутність, внесок найбільш визначних вітчизняних вчених-гігієністів для їх наукового обґрунтування, тлумачення і практичного використання.

Методи та методики гігієнічних досліджень, їх класифікація. Методи  вивчення стану навколишнього середовища і його гігієнічної оцінки, методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров`я людини. Специфічні методи гігієнічних досліджень

·  Поняття про гігієнічний норматив та принципи гігієнічного нормування.

Поняття про гігієнічний норматив, його різновиди, об`єкти, що підлягають нормуванню, значення у проведенні профілактичних заходів.

Принципи гігієнічного нормування

Наукові заклади  та установи, що здійснюють гігієнічне нормування.

·  Санітарія як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров`я.

Санітарія як галузь практичної діяльності охорони здоров`я. Різновиди санітарії.

Санітарно-епідеміологічна служба-державна та відомча, структура державної служби в Україні.

Запобіжний державний та відомчий санітарний нагляд, його сутність, основні етапи та форми діяльності санітарного лікаря.

Поточний державний  та відомчий санітарний нагляд.

Основи санітарного законодавства, його найважливіші елементи та значення для реалізації профілактичних заходів.

 

Тема 2. Історія виникнення, основні етапи розвитку та сучасний стан гігієни.

·  Емпіричний етап в історії гігієни.

Емпіричний етап в історії гігієни. Емпірична гігієна в країнах  Стародавнього Сходу, Китаю, Греції, Древнього Риму, Росії. Досягнення Гіппократа, Авіценни, Д. Фракасторо, Б. Рамаціні, у галузі профілактичної медицини.

Санітарна культура Київської Русі в період емпіричного етапу розвитку гігієни. Діяльність Євпраксії, Феодосія Печерського, Агапіта Печерського, Петра Могили, Данили Самойловича в галузі збереження здоров’я. Погляди М.Я. Мудрова, Г.А. Захар’їна, С.П. Боткіна, М.І. Пирогова на роль профілактичної медицини.

·  Науково-експериментальний етап розвитку гігієни.

Науково-експериментальний етап розвитку гігієни. Роль М.Петтенкофера, Ф.Ф. Ерісмана, О.П. Доброславіна, В.А. Субботіна, Г.В Хлопіна та інших вчених у становленні науково-експериментального етапу розвитку гігієни.

·  Становлення гігієнічної науки в Україні.

Внесок В.В. Удовенка, В.Я. Підгаєцького, І.Я. Горбачевського, О.В. Корчак-Чепурковського, О.М. Марзєєва, Л.І. Медвідя, П.І. Баранніка,  Д.М. Калюжного, В.З. Мартинюка, Г.Х. Шахбазяна, Р.Д. Габовича, Є.Г. Гончарука, І.І. Сліпушкіної.

·  Внесок визначних російських вчених у розвиток  гігієнічної науки ХХ століття.

Внесок визначних російських вчених О.О. Мінха, Ф.Г. Кроткова, З.Г. Френкеля, П.Е. Калмикова, М.Ф. Галаніна, Р.А. Бабаянца, А.А. Лєтавета, С.Н. Черкінського, В.О. Рязанова, Г.І. Румянцева, Г.І. Сидоренка, Г.І. Сердюковської, Ю.П. Пивоварова, П.О. Золотова, Г.В. Селюжицького та інших у розвиток  гігієнічної науки ХХ століття.

Міжнародне співробітництво у гігієнічній науці в сучасний період.

 

Змістовий модуль 2. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна ґрунту, санітарна очистка населених місць. Гігієна населених місць та житла. Гігієна повітряного середовища.

Конкретні цілі:

–                                 Трактувати основні поняття про біосферу , про фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, психогенні) їх вплив на організм та здоров’я населення та провідну роль соціальних умов.

–                     Аналізувати і використовувати в практичній лікарській діяльності сприятливі (оздоровчі) чинники навколишнього середовища (сонячної радіації, клімату, погоди, інших фізичних, хімічних, біологічних факторів та умов).

–                     Пояснювати та використовувати методи і засоби захисту від впливу несприятливих факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я (етіологічних факторів, етіологічних факторів ризику) в побутових виробничих умовах, в лікарняних дитячих навчальних, виховних та оздоровчих закладах.

–         Інтерпретувати загальні основи планування та забудови  населених місць, розташування та санітарного благоустрою в них побутових, промислових, навчально-виховних, лікувально-профілактичних, оздоровчих об’єктів, закладів та установ.

–               Робити висновки про вплив планування, забудови, благоустрою та внутрішнього обладнання різного типу житлових, промислових, громадських будівель на санітарні умови проживання та здоров’я населення.

–               Засвоїти методи визначення хімічного забруднення  повітря приміщень.

–      Описувати методи медичного обстеження індивідуальних жител  (сімейний лікар), громадських жител (гуртожитків, приміщень оздоровчих, лікувально-профілактичних закладів), давати гігієнічну оцінку на підставі результатів цих обстежень.

 

Тема 3. Гігієнічне значення сонячної радіації, фізичних властивостей та хімічного складу повітряного середовища. Біосфера, її складові.

·  Фізичні основи випромінювання Сонця.

Фізичні основи випромінювання Сонця. Поняття про сонячну активність, “сонячний вітер”,  міжпланетне магнітне поле.  Взаємодія складових сонячної радіації з магнітосферою і атмосферою Землі.  Значення озонового  шару атмосфери, озонові “дірки”. Сонячний спектр на межі атмосфери та земній поверхні.  Вплив сонячної активності на біосферу, організм людини та здоров’я населення.

Гігієнічне значення інфрачервоного випромінювання Сонця, патологія, що викликається надмірною його дією, її  профілактика. Інфрачервоне випромінювання штучного походження та використання його джерел в медицині.

Гігієнічне значення видимого випромінювання Сонця та використання його в медицині, прилади для визначення.

·  Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання Сонця

Гігієнічне значення  ультрафіолетового випромінювання Сонця та використання його в медицині, прилади для визначення. Біогенна та абіогенна дія ультрафіолетових променів. Недостатнє та надмірне ультрафіолетове опромінення, їх негативний вплив на організм. Поняття про еритемну та профілактичну  дозу ультрафіолетового опромінення. Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання та їх порівняльна  гігієнічна характеристика. Використання природної та штучної ультрафіолетової радіації для  профілактики захворювань людини,  профілактики шкідливого впливу фізичних, хімічних та біологічних чинників.

Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери).

Біосфера, її складові (атмосфера, гідросфера, літосфера). Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.

Атмосфера та її будова.  Природний хімічний склад атмосферного повітря та гігієнічне значення окремих його складових. Кисень, азот, діоксид вуглецю, озон, їх біологічна роль. Атмосферний тиск та його вплив на організм.

Гігієнічне значення фізичних властивостей повітря (температури, вологості та швидкості руху). Мікроклімат і його гігієнічне значення. Види та  вплив дискомфортного (охолоджуючого і нагріваючого) мікроклімату на теплообмін людини та її здоров`я.  Методи і показники оцінки комплексної дії мікроклімату на організм людини (фізичне моделювання, ефективно-еквівалентні температури, результуючі температури та інші).

Електричний стан атмосфери (іонізація повітря, електричне поле Землі, геомагнітне поле, електромагнітні поля радіочастот та інші), його гігієнічне значення.

Механічні та газоподібні домішки до повітря. Аерозолі повітря, властивості, що визначають їх шкідливу дію на організм (концентрація, дисперсність, хімічний склад, форма та інші). Методи кількісного визначення  вмісту механічних та газоподібних домішок у повітрі, прилади, що використовуються з цією метою.

Основні джерела, види і наслідки антропогенного забруднення атмосферного повітря та повітря закритих приміщень. Характеристика джерел забруднення атмосфери у населеному пункті. Закономірності розповсюдження забруднень в атмосфері, фактори, від яких залежить рівень забруднення повітря. Трансформація хімічних речовин у атмосферному повітрі. Вплив забрудненого повітря на здоров`я і умови проживання населення. Безпосередня дія на організм: гострі отруєння, хронічні специфічні та неспецифічні захворювання. Опосередкована дія за рахунок атмосферної циркуляції, послаблення ультрафіолетової радіації, зниження рівня освітленості тощо. Шляхи та засоби профілактики негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров`я.

 

 

Тема 4. Гігієна населених місць. Гігієна житла. Мікроклімат, опалення, вентиляція, природне та штучне освітлення, методи їх вимірювання і гігієнічна оцінка.

Житло, соціально-гігієнічні проблеми житлового будівництва в Україні та інших країнах світу. Види житлових та громадських будівель. Гігієнічна характеристика будівельних і оздоблювальних матеріалів. Гігієнічне значення мікроклімату, повітряного середовища, природного і  штучного  освітлення в житлових та громадських приміщеннях, їх гігієнічна оцінка.

Методи визначення і гігієнічної оцінки пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень повітря. Основні поняття про види, гігієнічне значення та показники  вентиляції. Необхідний та фактичний об’єм  і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування. Поняття про повітряний куб.

Несприятливі фізичні та хімічні фактори при експлуатації побутової техніки. Гігієнічна характеристика природних і синтетичних будівельних та оздоблювальних матеріалів і виробів з них.

Міський транспорт та інші несприятливі фактори навколишнього середовища в умовах  населеного  пункту (шум, вібрація, електромагнітні поля, забруднення повітря, надмірні психогенні навантаження тощо), їх джерела та заходи  по усуненню шкідливої дії.

Гігієнічні та соціально-гігієнічні проблеми сучасного села.

Гігієнічні особливості планування і забудови сільських населених пунктів. Санітарно-технічне оснащення сільського житла. Шляхи підвищення рівня комунальних умов  для жителів сільської місцевості.

Державний санітарний нагляд за будівництвом житлових і громадських будівель,  їх санітарно-технічним устаткуванням.

 

 

Тема 5. Гігієна населених місць. Основи запобіжного санітарного нагляду. Методика експертизи будівельних проектів. Методика санітарного обстеження населених місць і житла.

Умови життя в населених пунктах та здоров`я людини. Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті.  Урбанізація  як соціально-гігієнічна проблема.

Планування та забудова території населеного пункту. Принципи функціонального зонування території населених пунктів, розміщення в них житлових, промислових, будівельних, складських та рекреаційних зон.

Гігієнічне значення зелених насаджень у населених пунктах.

 

Тема 6. Гігієна ґрунту та очистка населених місць.

Грунт, визначення поняття.  Походження, формування, механічна структура, фізичні властивості та хімічний склад ґрунту. Гігієнічна  оцінка різних видів ґрунтів. Геохімічна, геоендемічна характеристика ґрунтів.

Джерела забруднення ґрунту в сучасних умовах індустріалізації та  хімізації народного господарства. Вплив забруднення ґрунту на здоров`я і санітарні умови життя населення. Роль ґрунту  у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань (анаеробних інфекцій) та інвазій. Грунт і захворювання неінфекційної етіології. Процеси та показники самоочищення ґрунту. Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічними і біологічними показниками.

Теоретичні основи і методика гігієнічного нормування – гранично допустимих концентрацій вмісту шкідливих хімічних речовин у ґрунті.

Принципи очищення населених  місць. Системи та споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження та  утилізації твердих і рідких відходів побутового та виробничого походження.

Рідкі відходи, їх класифікація та санітарно-епідемічне значення.

Каналізування населених місць, його  значення в профілактиці інфекційних захворювань. Вплив каналізування населених місць на санітарний стан ґрунту і умови проживання населення.

Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод.  Очистка стічних вод та санітарна охорона водойм.  Наукові основи охорони відкритих водойм. Поняття про малу каналізацію та умови її використання.

Особливості збору, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних закладів (стічних вод, відходів хірургічних, інфекційних та інших відділень).

Методики знешкодження і утилізації промислових та радіоактивних відходів. Гігієнічні вимоги до  місць та видів поховання померлих. Гігієнічна характеристика кремації.

 

 

Змістовий модуль3. Гігієна води  та водопостачання, гігієна ґрунту, санітарна очистка населених місць.

Конкретні цілі:

–                                                                    Аналізувати гігієнічне, фізіологічне та епідеміологічне значення води, її роль у виникненні ендемічних та поширенні інфекційних захворювань та гельмінтозів з водним механізмом передачі збудників.

–                                                                    Інтерпретувати органолептичні, хімічні і бактеріологічні показники якості води різних джерел.

–                                                                    Описувати види водопостачання населених місць – централізованих та  децентралізованих систем. Визначати та оцінювати види покращання якості води – знезараження, знешкодження, очистку (освітлення), опріснення, дезактивацію та інші (спеціальні) види обробки води.

–                                                                    Інтерпретувати гігієнічне значення ґрунту.

–                                                                    Планувати і проводити профілактичні заходи по санітарній охороні ґрунту, з метою профілактики захворювань.

–                                                                    Описувати та пояснювати особливості збору, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних, закладів (стічних вод, відходів хірургічних, інфекційних відділень), та оздоровчих закладів (баз відпочинку) з наявністю та відсутністю каналізації.

 

Тема 7. Гігієна води та водопостачання.

Вода як фактор навколишнього середовища, її гігієнічне значення.       Норми  споживання води в залежності від рівня комунального  і санітарно-технічного благоустрою населеного пункту, умов життя, перебування і діяльності людини.

Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичних властивостей, хімічного складу, епідемічної безпеки.

Вплив органолептичних властивостей питної води на рівень споживання води  і стан санітарної культури населення.

Вода як етіологічний фактор захворювань неінфекційної природи.    Небезпечність для здоров`я людини надмірного вмісту у воді різноманітних хімічних речовин природного походження та хімічних сполук, що потрапляють внаслідок антропогенного забруднення у водні джерела та питну воду при її очистці та інших способах поліпшення якості. Поняття про  біогеохімічні провінції. Ендемічний флюороз, водно-нітратна метгемоглобінемія.

Гігієнічне значення недостатнього вмісту деяких мікроелементів у воді для виникнення карієсу (фтор), ендемічного зобу (йод) та інших захворювань.

Епідеміологічне значення води. Роль води  і умов водопостачання у розповсюдженні інфекційних захворювань.  Класифікація інфекційних захворювань, збудники яких передаються водою (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.). Роль санітарно-показових мікроорганізмів для оцінки якості питної води  за бактеріальним складом (колі-індекс, колі-титр, мікробне число).

Джерела водопостачання, їх порівняльна гігієнічна  характеристика.

Централізована і децентралізована системи водопостачання,  їх порівняльна гігієнічна характеристика. Наукове обґрунтування нормативів якості питної води.

Державний стандарт  якості питної води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання. Методи очистки води: основні (освітлення, знебарвлення та знезараження) та спеціальні (знезалізнення, пом`якшення,  демінералізація, дезодорація, дезактивація, фторування, дефторування та інші).

Державні санітарні правила і норми якості води централізованих систем водопостачання – ДержСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання” (1996).

Децентралізована система водопостачання. Гігієнічні вимоги до облаштування і експлуатації шахтних колодязів та каптажів джерел. “Санація”  колодязів і знезараження води  в них.

Загальна схема облаштування головних споруд водопроводу з підземних та  поверхневих джерел водопостачання. Водопровідна мережа  та її облаштування. Причини забруднення та інфікування води у водопровідній мережі; методи попередження. Санітарний нагляд за водопостачанням населених міст. Зони санітарної охорони головних споруд водопроводу.

 

 

Змістовий модуль 4. Гігієна харчування.

Конкретні цілі:

–                                                              Інтерпретувати значення раціонального харчування для нормального росту, фізичного розвитку, збереження і зміцнення здоров’я, забезпечення активного довголіття людини.

–                                                              Пояснювати функції окремих харчових нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, смакових речовин).

–                                                              Планувати організацію профілактичних заходів щодо запобігання виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань з аліментарним механізмом передачі, біо-та геогельмінтозів, харчових отруєнь.

–                                                              Обґрунтовувати значення дотримання умов раціонального харчування (його кількісної та якісної повноцінності, дотримання режиму харчування, відповідності якості продуктів і страв ферментним можливостям травної системи індивіда, безпечності  в токсикологічному і епідемічному відношенні) у збереженні та зміцненні здоров’я.

–                                                              Обґрунтовувати і планувати організацію відповідним категоріям населення і окремим  особам дієтичне, лікувально-профілактичне.

–                                                              Планувати організацію санітарного обстеження харчоблоків лікарень, оздоровчих закладів, відбір проб продуктів і блюд для лабораторних аналізів, оцінювати їх результати.

 

Тема 8. Гігієна харчування, його екологічні та соціальні проблеми. Методика оцінки харчового статусу людини, її потреб в харчових речовинах та енергії.

Фізіологічні та гігієнічні основи харчування.  Значення  харчування   для здоров`я і фізичного розвитку.

Аліментарна патологія, її розповсюдженість  та класифікація.

Теорії харчування, функції їжі та види харчування. 

Методики визначення енерговитрат людини та потреб в основних нутрієнтах.

Законодавчі норми фізіологічної потреби у харчових речовинах та енергії для різних груп населення їх наукове обґрунтування.

 

Тема 9. Наукові основи раціонального, превентивного, лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного  харчування. Методи оцінки адекватного харчування за меню-розкладкою, забезпечення вітамінами.

 Поняття про раціональне превентивне, лікувально-дієтичне та лікувально-профілактичне  харчування та основні їх принципи.

 Методики оцінки адекватності харчування.

 Поняття про харчовий статус організму та методики його оцінки.

 Методи оцінки адекватного харчування за меню-розкладкою, забезпечення вітамінами.

 

Тема 10. Фізіолого-гігієнічне значення нутрієнтів та гігієнічна характеристика харчових продуктів

Фізіолого-гігієнічна роль білків. Наукове обґрунтування потреб у білках. Гігієнічні характеристики білків тваринного та рослинного походження. Показники якості білків. Джерела білків та незамінних амінокислот.

Фізіолого-гігієнічна роль жирів.  Показники якості жирів різного походження. Фізіолого-гігієнічна роль поліненасичених жирних кислот, фосфатидів, стеринів. Наукове обґрунтування потреб організму в жирах. Джерела жирів.  Кулінарні жири. “Перегріті жири”.

Фізіолого-гігієнічна роль вуглеводів. Наукове обґрунтування потреб організму у простих та складних вуглеводах. Показники якості вуглеводів.  Джерела вуглеводів. Поняття про рафіновані  та “захищені” вуглеводи.

Вітаміни, мінеральні солі, смакові речовини, їх фізіолого-гігієнічна роль. Джерела вітамінів і мінеральних речовин. Мікро- та макроелементози, їх клінічні прояви і профілактика.

Гігієнічна характеристика харчових продуктів.  Санітарна експертиза харчових продуктів. Зернові, бобові та олійні культури, овочі, фрукти і ягоди.  М`ясо і м`ясопродукти. Риба, птиця та інші харчові продукти. Яйця. Молоко і молочні продукти. Молочні  жири.

Науково-технічний прогрес та його вплив на якість продуктів харчування.

Генетично-модифіковані продукти та соціально-гігієнічні проблеми, пов’язані з їх використанням.

Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.

Аліментарні захворювання,  їх класифікація (білково-енергетична недостатність, гіповітамінози, авітамінози), їх клінічні прояви і профілактика.

 

Тема 11. Методика розслідування та профілактика харчових отруєнь.

Харчові отруєння, їх класифікація.

Харчові токсикоінфекції, етіологія, патогенез, профілактика.

Бактеріальні токсикози. Ботулізм, етіологія, патогенез, профілактика.    Стафілококовий токсикоз, етіологія, патогенез, профілактика.

Харчові отруєння немікробної природи. Значення харчових ланцюгів в міграції токсичних і радіоактивних речовин з різних об`єктів навколишнього середовища до організму людини. Значення залишкових кількостей хімічних речовин в харчових продуктах.

Профілактика харчових отруєнь мікробної, немікробної природи  та нез`ясованої  етіології, обов`язки лікаря  при розслідуванні харчових отруєнь та в їх профілактиці.

Роль аерогенних, гнійних захворювань, здорового носійства збудників кишкових інфекцій серед персоналу харчоблоків у виникненні харчових отруєнь мікробної природи та інфекцій. 

 

Тема 12. Гігієнічний нагляд за харчуванням  різних вікових груп, професій, хворих в стаціонарах, оздоровчих закладах.

Харчування в умовах екологічно несприятливого навколишнього середовища та шкідливих виробництв.

Лікувально-профілактичне харчування.  Склад раціонів лікувально-профілактичного харчування.

Лікувальне та дієтичне харчування. Лікувальні та дієтичні  властивості окремих продуктів. Характеристика лікувальних дієт.

Продукти та суміші дитячого  харчування.

Продукти геропротекторного спрямування.

Гігієна підприємств громадського харчування.

Організація лікувального та дієтичного харчування в лікувально-профілактичних закладах та контроль за ним.

Методи і засоби  медичного контролю за харчуванням окремих груп населення.

 

Змістовий модуль 5. Гігієна праці.

Конкретні цілі:

–                                                                    Інтерпретувати поняття „робота, праця” з фізичної, фізіологічної, соціальної точок зору.

–                                                                    Пояснювати фізіологічні зміни  в організмі, що виникають  в процесі фізичної та розумової праці з метою попередження і запобігання передчасної втоми, попередження перевтоми та виникнення порушень у стані здоров’я працюючих.

–                                                                    Пояснювати основи профілактичних заходів щодо усунення вимушеного положення тіла, перенапруження окремих органів і систем, монотонності праці, її важкості і напруженості і пов’язаних з ними патологічних станів.

–                                                                    Описувати профілактичні заходи щодо негативного впливу шкідливих і небезпечних факторів і виробничого середовища  (фізичних, хімічних, біологічних, психологічних, соціальних) та умов праці  на організм працюючих.

–                                                                    Інтерпретувати основи санітарного та трудового законодавства в галузі гігієни праці і використовувати  їх при роботі в медико-санітарних частинах, лікарських здоровпунктах виробничих підприємств.

 

Тема 13. Гігієна та фізіологія праці.

Методика гігієнічної оцінки важкості і напруженості праці, шкідливостей трудового процесу. Санітарне законодавство в галузі охорони праці.

Робота і праця,  визначення понять, соціально-гігієнічне значення праці. Фізіологія праці, шкідливі фактори трудового процесу. Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час виконання роботи та їх фізіолого-гігієнічна  оцінка.

Втома та перевтома, заходи попередження перевтоми.

Поняття про професійні шкідливості та  професійні захворювання, їх класифікація.

Захворювання, пов`язані  з високим рівнем нервово-психічного напруження,  інтенсифікацією виробничих процесів.

Організація робочого місця.  Монотонність праці, її профілактика. Вимушене положення тіла, напруження окремих органів і систем та профілактика захворювань, пов`язаних з ними. Поняття про важкість та напруженість праці. Ергономіка.

 

Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих факторів виробничого середовища та реакції організму на їх вплив .

Шкідливі та небезпечні фактори умов праці та виробничого середовища. Вплив фізичних факторів виробничого середовища (шум, вібрація, високочастотні електромагнітні коливання  тощо) на здоров`я працюючих. 

„Шумова” хвороба та її профілактика.

Вібраційна хвороба та її профілактика.

Виробничий мікроклімат, фактори, що його зумовлюють,  вплив несприятливого мікроклімату на здоров`я працюючих, профілактичні заходи.

Особливості гігієни праці при зниженому та підвищеному атмосферному тиску. Висотна, гірська, декомпресійна, кесонна хвороби, їх профілактика.

Методика визначення запиленості, хімічних забруднень виробничого середовища.

Хімічні фактори виробничого середовища. Канцерогенні, мутагенні, алергенні чинники у виробництві, профілактика їх шкідливого впливу.

Виробничий пил, його класифікація, профілактика шкідливої дії. Виробнича токсикологія. Комплексна, комбінована, поєднана дія виробничих шкідливостей.

Біологічні фактори у виробництві, профілактика їх несприятливої дії.

Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції та освітлення виробничих приміщень. Методи і засоби профілактики виробничого травматизму.

 

Тема 15. Методика розслідування професійних захворювань та отруєнь. Попередні та періодичні медичні огляди як заходи їх профілактики.

професійні отруєння та їх профілактика

Гігієна праці в основних галузях промислового та сільськогосподарського виробництва, жінок та підлітків, осіб похилого віку та інвалідів.

Роль лікувально-профілактичного харчування у профілактиці професійних захворювань.

Засоби індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища (захист тіла, зору, слуху, органів дихання).

 

Тема 16. Медико-санітарна частина та оздоровчі пункти

промислових підприємств, гігієнічні аспекти їх роботи.

Зміст роботи лікарів медико-санітарних частин промислових підприємств. Цеховий лікар, організація та основні напрямки його роботи.

Санітарне законодавство в галузі гігієни праці. Кодекс законів про охорону праці (КЗОП).

Основи охорони праці  у медицині та фармації.

 

Змістовий модуль 6. Гігієна дітей і підлітків.

Конкретні цілі:

–                                                                    Описувати та ідентифікувати фактори та умови навколишнього середовища, що впливають на формування здоров’я дітей та підлітків.

–                                                                    Аналізувати основні критерії здоров’я дітей та підлітків (функціональний стан, опірність, гармонійність розвитку провідних систем організму).

–                                                                    Пояснювати та використовувати  методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків та організованих дитячих колективів.

–                                                                    Пояснювати та вміти планувати та здійснювати заходи навчального і виховного процесу в дошкільних та шкільних навчальних закладах різного типу (регламентація  режиму дня, шкільного і позашкільного навантаження та відпочинку, елементів фізичного навантаження, харчування дітей різних вікових груп).

–                                                                    Пояснювати гігієнічні особливості  планування та режими експлуатації дошкільних  та шкільних будівель і окремих приміщень (класів, кабінетів, майстерень) для забезпечення належних умов перебування в них дітей і підлітків.

–                                                                    Описувати основи санітарного законодавства  у галузі  гігієни дітей та підлітків.

 

Тема 17. Гігієна дітей і підлітків. Закономірності росту і розвитку дитячого організму.  Гігієна трудового, фізичного, психофізіологічного навчання і виховання дітей і підлітків. Методика їх гігієнічної оцінки.

Фактори та умови навколишнього середовища, що впливають на формування здоров`я дітей та підлітків.

Роль сімейного лікаря у формуванні сприятливих гігієнічних умов виховання і навчання дитини.

Задачі лікаря з регламентації режиму дня, умов перебування та  проведення оздоровчих заходів у дитячих колективах (школах, гімназіях, ліцеях, коледжах, інтернатах, професійно-технічних училищах (ПТУ), дитячих будинках, дошкільних закладах, таборах праці та відпочинку, позашкільних закладах).

Гігієнічні вимоги до організації харчування дітей різних вікових груп.

·  Фізичний розвиток як провідний показник стану здоров`я.

Фізичний розвиток як провідний показник стану здоров`я. Основні показники та регіональні стандарти фізичного розвитку.

Методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку індивідуума та дитячого колективу. Регіональні стандарти фізичного розвитку.

Сучасні уявлення про епохальну та внутрішньо-вікову акселерацію. Поняття про біологічний та календарний вік.

·  Гігієна фізичного виховання дітей і підлітків.

Гігієна фізичного виховання дітей і підлітків. Поняття про рухову активність. Основні показники рухової активності, їх наукові основи та гігієнічна оцінка.  Профілактика гіпокінезії. Основні види, форми та засоби фізичної культури. Методика гігієнічної оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять фізичною культурою. Лікарський контроль за організацією фізичного виховання у різних типах навчально-виховних закладів.

Гігієна трудового та політехнічного виховання дітей і підлітків. Гігієнічна оцінка уроків трудового навчання.  Задачі гігієни дітей та підлітків у зв`язку з профілізацією освіти. Професійна орієнтація школярів. Санітарне законодавство в області гігієни дітей та підлітків.

 

Тема 18. Гігієнічні основи планування і обладнання дошкільних і

шкільних навчальних закладів, методика їх гігієнічної оцінки.

Земельна ділянка дитячих закладів як фактор оздоровлення.

Гігієнічні вимоги до планування, облаштування, обладнання, санітарно-технічного благоустрою будівель дитячих закладів.

Гігієнічні вимоги до обладнання та предметів дитячого вжитку (меблі, іграшки, книги, шкільні підручники та навчальні посібники).

 

Тема 19. Методи дослідження та оцінка впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей і підлітків, визначення групи здоров’я та фізичного розвитку.

Методика комплексної оцінки стану здоров`я дітей і підлітків. Основні критерії здоров`я (наявність або відсутність хронічних захворювань, функціональний стан провідних систем організму, ступінь опірності організму на несприятливий вплив чинників навколишнього середовища, рівень гармонійності фізичного та нервово-психічного розвитку). Розподіл дітей і підлітків за групами здоров`я.

 

Тема 20. Методи вивчення вікових психофізіологічних особливостей дітей та підлітків. Гігієнічна оцінка навчально – виховного режиму дітей різних вікових груп.

·  Принципи гігієнічного нормування навчальної діяльності.

Шкільна зрілість. Методика визначення функціональної готовності дитини до навчання у школі. Поняття про режим дня, їх типи. Види діяльності.        Принципи гігієнічного нормування навчальної діяльності. Гігієна навчальних занять у школі. Особливості навчання дітей шестирічного віку.  Організація позашкільної діяльності та вільного часу.  Організація навчально-виховного процесу в закладах освіти нового типу (гімназії, ліцеї, коледжі тощо), спеціалізованих школах, дитячих санаторно-оздоровчих установах. Методика гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу уроків, організації проведення уроку в школі.

 

Тематичний план лекцій з МОДУЛЯ №1

 

Тематичний план практичних занять з МОДУЛЯ №1

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З МОДУЛЯ 1

 

Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології.

 

Змістовий модуль 7.  Екологія людини, її методи та основні закони

Конкретні цілі:

–         Дати визначення поняття екології людини, її предмету, методів та розглянути її зв’язок з гігієною.

–         Пояснити холістичний, мерологічний, експериментальний методи екології та методи моделювання екологічних систем.

–         Познайомитись зі структурою та функціонуванням екосистем та з найбільшою із них – біосферою.

–          Інтерпретувати дію екологічних факторів на біосистеми.

–         За допомогою кількісних методів уміти вивчати структуру та функціонування природних і створених людиною екосистем та дію денатурованої біосфери на здоров’я людей.

–         Познайомитись з основними законами екології та вміти використовувати їх в гігієні.

–         Уміти прогнозувати антропогенні зміни природи та розробляти заходи збереження середовища існування людини, користуючись науковими основами раціональної експлуатації природних ресурсів.

 

Тема 1. Екологія людини, як наука. Структура та функціонування екологічних систем. Екологічні фактори та їх дія на екосистеми. Основні закони екології.

Предмет екології. Взаємовідношення екології та гігієни. Методи екології (холістичний, мерологічний, експериментальний методи, методи моделювання). Екосистеми. Біосфера та її еволюція. Кібернетична природа та стабільність екологічних систем. Структура та функціонування екологічних систем. Біогеохімічні цикли. Однонаправленість руху енергії в біогеоценозах. Підтримуюча здатність середовища і її зв’язок з ростом популяції людей. Урбанізація населення. Основні закони екології.

Екологічні фактори та денатурована біосфера і їх дія на здоров’я людей.

Захист природного середовища.

 

Тема 2. Методи вивчення дії денатурованої біосфери на здоров’я населення.

Сучасні проблеми поширеності та характеру патології людини. Зміст поняття здоров’я. Критерії здоров’я та розподіл населення на групи здоров’я. Методичні принципи вивчення впливу чинників оточуючого середовища на здоров’я людей. Визначення мети, завдань і програми досліджень. Зони спостереження. Форми методи, схеми досліджень здоров’я населення в зв’язку з впливом факторів забрудненого навколишнього середовища. Комплексні методи оцінки забруднення навколишнього середовища та здоров’я населення. Методи математичної статистики в аналізі гігієнічних досліджень. Ступінь впливу денатурованої біосфери на здоров’я людей. Зони забруднення біосфери. Зони забруднення території України внаслідок Чорнобильської катастрофи. Поняття адаптації та компенсації організму до факторів навколишнього середовища. Стадії адаптації. Захист навколишнього середовища від забруднення.

 

Тема 3. Гігієнічне значення клімату, погоди, їх вплив на здоров’я

населення.

Погода, визначення поняття. Формування погоди. Погодоформуючі  та погодохарактеризуючі фактори. Види атмосферної циркуляції, основні термобаричні утворення:  антициклони, циклони, атмосферні фронти. Прямий і опосередкований вплив погоди на здоров`я людини. Геліометеотропні  реакції здорової та хворої людини. Медичні класифікації погоди. Профілактика геліометеотропних реакцій:  перманентна, сезонна, термінова. Вплив погоди на динаміку забруднення атмосферного повітря. Поняття про температурну інверсію.

Клімат, визначення поняття. Кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори і показники.  Загальні та прикладні (медична, будівельна) класифікації клімату. Кліматичні особливості різних географічних регіонів. Клімат, здоров`я і працездатність. Поняття про медичну географію і медико-географічне картографування. Акліматизація. Фази акліматизації. Кліматотропні реакції здорової та хворої людини,  їх профілактика. Особливості акліматизації в умовах полярних  зон, пустель, високогір`я,  сухих та вологих тропіків.     Використання клімату з лікувально-оздоровчою метою.

 

Тема 4. Практичні навички з гігієнічної оцінки навколишнього середовища та методи його дослідження. Методи санітарного обстеження об’єкту та оформлення акта обстеження чи санітарного опису.

Розрахувати та оцінити окремі показники та показники комплексної дії мікроклімату на організм людини. Засвоїти методи кількісного визначення вмісту хімічних, механічних та газоподібних домішок у повітрі.

Розрахувати і графічно зобразити різні варіанти визначення кутів отвору, падіння, затінення. Розрахувати та оцінити необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, повітряний куб.

Розрахувати та оцінити показники гігієнічного значення мікроклімату, повітряного середовища, природного та штучного освітлення, тривалості УФ-опромінення в житлових та громадських приміщеннях.

 

 

Змістовий модуль 8. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна та психогігієна

Конкретні цілі:

–                     Пояснювати основи здорового способу життя, методи і засоби  боротьби з тютюнопалінням, алкоголізмом, наркоманією, токсикоманією, впроваджувати їх серед різних контингентів населення.

–                     Пояснювати оздоровче значення елементів особистої гігієни (гігієни тіла, волосся, ротової порожнини), методів і засобів загартування організму (Сонце, повітря, вода, фізична культура) та планувати їх впровадження.

–                     Планувати впроваджування серед контингентів населення, які обслуговуються, пацієнтів гігієнічні знання щодо вибору  і використання миючих засобів, хімічних засобів захисту шкіри, використання парових, сухожарових лазень.

–                     Інтерпретувати гігієнічні вимоги до одягу і взуття різного призначення та індивідуальних засобів захисту тіла, зору, слуху, органів дихання на виробництвах з різними шкідливостями.

–                     Пояснювати та застосовувати у лікарській практиці принципи і основи психогігієни, психопрофілактики, біоритмології, аутотренінгу.

–                     Описувати у взаєминах з пацієнтами лікувальне, профілактичне значення слова, не допускати проявів ятрогенії.

 

Тема 5. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна. Фізична культура, основи загартовування. Профілактика алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, табакопаління.

Здоровий спосіб життя,  визначення, зміст. Особиста гігієна  як галузь гігієнічної науки, її зміст та значення для збереження і зміцнення  здоров`я в сучасних умовах.

Гігієна тіла, шкіри та волосся. Сучасні мийні засоби, їх  гігієнічна оцінка. Гігієна порожнини рота та зубів, засоби догляду за ними, їх гігієнічна оцінка.

Загартовування. Визначення поняття, фактори загартовування. Принципи, методи, засоби та режим загартовування з використанням  природних чинників (сонячне  випромінювання, повітря, вода тощо).  Вимоги до організації, планування і режиму роботи соляріїв та фотаріїв.

Гігієнічна оцінка  парових та сухожарових лазень.

Профілактика гіпокінезії. Фізична культура як один з  найважливіших елементів особистої гігієни в сучасних умовах. Види фізичної культури, значення ранкової гігієнічної гімнастики, перебування та прогулянок  на свіжому повітрі. Дозування фізичних навантажень та їх контроль.

Негативні наслідки активного та пасивного паління тютюну для здоров`я. Несприятливий вплив на здоров`я надмірного вживання алкоголю. Наркоманії та токсикоманії, їх шкідливий вплив на здоров`я.

Медико-соціальні проблеми, значення, шляхи і засоби профілактики шкідливих звичок та наркоманій.

Критерії ефективності роботи лікаря з формування здорового способу життя.

 

Тема 6. Поняття про психогігієну, психопрофілактику, медичну біоритмологію та хроногігієну, методи їх дослідження та гігієнічна оцінка.

Основи психогігієни. Психопрофілактика. Особливості впливу  спадкових факторів та факторів середовища на психічне здоров`я дітей і підлітків.

Структура особливостей особистості людини (властивості темпераменту та характеру, мотиваційна спрямованість, особливості нервово-психічного стану).

Психогігієнічні принципи раціональної організації навчальної та професійної діяльності.

Ятрогенне, лікувальне, профілактичне значення слова у побуті, на виробництві, у взаєминах між лікарем та хворим. Аутотренінг.

Біологічні ритми та стан здоров`я. Основні біоритмологічні типи. Десинхроноз як основний вид  хронопатології.  Біоритмологічні принципи раціональної організації навчальної  та професійної діяльності.

Поєднання часу навчальних занять з часом оптимуму фізіологічних функцій організму.

Рухова активність як синхронізатор біологічних ритмів.

Раціональна організація вільного часу як важливий фактор реалізації амплітудно-фазової програми біоритмів. Поняття про активний та пасивний відпочинок. Гігієна сну.

Основні шляхи  та засоби гігієнічного навчання та виховання різних груп населення.

Організація та гігієна розумової і операторської  праці.

 

Тема 7. Гігієна одягу та взуття. Гігієнічна оцінка миючих засобів, тканин та побутового, виробничого, лікарняного одягу.

Гігієна одягу та взуття. 

Порівняльна гігієнічна характеристика одягу та взуття з природних і штучних тканин та матеріалів.

Вимоги до одягу і взуття для різних вікових груп населення.

 

 

Змістовий модуль 9. Гігієна лікувально-профілактичних закладів. Радіаційна гігієна.

Конкретні цілі:

–               Інтерпретувати значення оптимального гігієнічного режиму лікувально-профілактичних закладів для підвищення ефективності  лікування  хворих, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, створення оптимальних умов  праці персоналу та їх поліпшення.

–               Пояснювати гігієнічні вимоги до земельних ділянок для розміщення лікувально-профілактичних, оздоровчих закладів, їх забудови, до планування, обладнання і режиму експлуатації окремих відділень (приймальних, соматичних, дитячих, інфекційних, психоневрологічних) палатних секцій і палат, спеціалізованих приміщень.

–               Пояснювати дотримання санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму у лікарнях, оздоровчих закладах, заходів профілактики внутрішньо-лікарняних  інфекцій.

–               Інтерпретувати гігієнічне значення для лікування, реабілітації пацієнтів, створення оптимальних умов роботи персоналу: освітлення, опалення, вентиляції, санітарної обробки приміщень, пацієнтів, збору, видалення і знешкодження рідких і твердих відходів.

–               Описувати зони спостереження (дослідну і контрольну), розраховувати та аналізувати інтегральні індекси забруднення навколишнього середовища за кратністю перевищення ГДК і за бальною оцінкою, розраховувати та тлумачити показники, що характеризують рівень здоров’я та інтегральний індекс здоров’я, розробляти на їх підставі, профілактичні заходи.

–               Пояснювати основи та біологічну дію джерел іонізуючої радіації, її використання в медицині, науці, енергетиці, інших  галузях.

–               Робити висновки щодо радіаційного контролю за умовами роботи з закритими та відкритими джерелами іонізуючої радіації та захисту від її несприятливої дії законодавчими, організаційними методами та методиками, основаними на фізичних законах послаблення випромінювань.

–               Трактувати (аналізувати) протирадіаційний захист персоналу та радіаційну безпеку пацієнтів в рентгенологічних, радіологічних  підрозділах лікувальних закладів.

 

Тема 8. Гігієна лікувально-профілактичних закладів, їх планування та устаткування. Гігієнічні заходи оптимізації умов перебування хворих у лікарнях, гігієна праці медичних працівників.

Значення оптимального гігієнічного режиму лікувально-профілактичних закладів для підвищення ефективності лікування хворих, профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій,  створення безпечних умов праці персоналу та їх поліпшення.

Сучасні системи забудови лікарень (централізована, блочна, децентралізована, павільйонна, змішана), їх  порівняльна гігієнічна оцінка, перспективи удосконалення. Гігієнічні вимоги до земельних ділянок розміщення лікарень.

Ситуаційний та генеральний плани забудови лікарняних закладів, гігієнічні вимоги до основних показників забудови (віддаленість від джерел забруднення повітря, ґрунту, площа, щільність забудови та озеленення, взаєморозміщення  будівель, санітарний благоустрій ділянки), функціональне зонування території.

Гігієнічні вимоги до планування, обладнання і режиму експлуатації відділень: приймальних (для соматичних, інфекційних, дитячих відділень), терапевтичного, хірургічного, інфекційного профілю, дитячих відділень, спеціалізованих лікарень  (психоневрологічних, фтизіатричних та інших).

Палатна секція, її склад, лікарняна палата, варіанти її планування і обладнання для соматичних хворих, інфекційних, психічних, реанімацій, реабілітації. Особливості планування боксів, напівбоксів в інфекційних, дитячих відділеннях лікарні.

Гігієнічні вимоги до площі, кубатури палат, їх наукове обґрунтування.

Вимоги до орієнтації вікон палат, мікроклімату, повітряного середовища, освітлення, опалення, вентиляції, шумового режиму. Нормативи освітлення, мікроклімату, вмісту двоокису вуглецю як показника хімічного забруднення повітря, бактеріального обсіменіння.

·  Санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим у лікарні, поліклініці.

Заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні вимоги до санітарної обробки хворих, їх туалету, зміни білизни.

Вимоги до режиму профілактики респіраторних та кишкових захворювань серед хворих і персоналу під час епідемій.

Режим, методи і засоби вологого прибирання приміщень з застосуванням антисептичних препаратів, провітрювання приміщень, ізоляція хворих.

Видалення і знешкодження твердих відходів, знезараження каналізаційних стічних вод в лікувальних закладах., їх особливості у сільських лікарнях, окремо розміщених оздоровчих закладах.

·  Організація лікувального та лікувально-профілактичного   харчування хворих у стаціонарах.

Гігієнічні вимоги до розміщення, планування, обладнання, технології приготування їжі в харчоблоках лікарні.

Профілактика харчових отруєнь і аліментарних інфекцій у стаціонарі.

Медичний контроль за заготівлею, зберіганням  харчових продуктів, приготуванням їжі, забезпеченням доброякісності та смакових якостей продуктів і готової їжі, їх роздачею у відділення.

Відбір проб і оцінка повноцінності та доброякісності страв черговим лікарем.

Організація і засоби об’єктивного контролю за здоров’ям персоналу харчоблоків лікарень  та дотриманням ним вимог особистої гігієни.

 

Тема 9. Методологічні та методичні основи вивчення здоров’я у залежності від стану навколишнього середовища.

Методологічні та методичні основи вивчення здоров’я  населення: вивчення закономірностей демографічних змін у залежності  від стану навколишнього середовища; епідеміологічний метод  (санітарно-статистичні  дослідження, медичне  обстеження, клінічні спостереження, натурний епідеміологічний експеримент).

Розробка завдань і програми дослідження навколишнього середовища.

Вибір і обґрунтування зон спостереження (дослідної і контрольної). Оцінка санітарно-гігієнічної ситуації в зонах спостереженнях (санітарно-епідеміологічного, санітарно-топографічного, санітарно-технічного), лабораторні дослідження об’єктів навколишнього середовища  (інструментальні, санітарно-хімічні, бактеріологічні та інші).

Розрахунок інтегрального показника забруднення навколишнього середовища в зонах спостереження.

Методи вивчення здоров’я населення: поперечне – паралельне, непаралельне; поздовжнє – ретроспективне, проспективне;

Збір даних про здоров’я населення в зонах спостереження, їх медико-статистичне дослідження. Розрахунки показників та інтегрального індексу здоров’я.

Оцінка зв’язку між чинниками навколишнього середовища та здоров’я населення (математичне моделювання).

Розробка та впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності та корекція.

 

Тема 10. Радіаційна гігієна, протирадіаційний захист в медичних закладах та інших об’єктах, де використовуються джерела іонізуючої радіації. Методи і засоби радіаційного контролю – розрахункові та інструментальні.

Актуальність гігієнічних проблем  радіаційної природи, обумовлених науково-технічним прогресом, протирадіаційного захисту працюючих з індустріальними джерелами іонізуючих випромінювань та радіаційної безпеки населення в місцях його мешкання.

Фізичні основи радіаційної безпеки та  протирадіаційного захисту: сутність і  природа радіоактивності, види ядерних перетворень, іонізуючі випромінювання, виникненням яких вони  супроводжуються, їх якісні та  кількісні характеристики, використання в практичній діяльності.

Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів.

Гігієнічна характеристика іонізуючих випромінювань та їх  джерел. Сутність та особливості взаємодії іонізуючих випромінювань з речовинами, практичне  використання цих знань.

Біологічна дія іонізуючих випромінювань, її особливості та основні умови, від яких вона залежить. Детерміністичні та стохастичні ефекти опромінення людей, умови їх виникнення.

Іонізуючі випромінювання  як чинник навколишнього середовища, їх джерела (природні, техногенно підсилені природного походження, індустріальні), їх характеристики. Радіаційний  фон.

Закономірності формування променевого навантаження населення, його гігієнічна оцінка, шляхи зниження.

·  Радіаційна безпека населення в місцях його мешкання

Радіаційна безпека населення в місцях його мешкання, чинники, що її визначають (хронічне опромінення техногенно підсиленими джерелами природного походження, медичне опромінення, радіоактивне забруднення навколишнього середовища).

Природний радіонуклід радон та медичні рентгено-радіологічні діагностичні процедури для населення  як основні компоненти променевого навантаження людини,  їх гігієнічна оцінка та спеціальні заходи відносно зниження променевого навантаження людей за рахунок цих чинників.

·  Концепція проживання населення на територіях України у зв’язку з Чорнобильською катастрофою

Чорнобильська катастрофа та її наслідки для здоров`я населення і навколишнього середовища. Гігієнічні аспекти побуту, харчування, праці та відпочинку населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення.

Концепція проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи і Закони України  про правовий режим цих територій та правовий статус потерпілого населення.

Тема 11. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні іонізуючої радіації в лікувальних закладах.

Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість. Умови, від яких залежить  радіаційна небезпека при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань. Закриті джерела іонізуючих випромінювань,  їх призначення, особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту при роботі з ними (зовнішнє опромінення). Відкриті джерела іонізуючих випромінювань, їх призначення, особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту при роботі з ними (зовнішнє і внутрішнє опромінення).

Протирадіаційний захист персоналу та радіаційна безпека пацієнтів в  рентгенологічних підрозділах лікувальних закладів. Особливості радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту в структурних підрозділах радіологічного відділення лікарні.

Радіаційний і медичний контроль під час роботи з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань, його організаційні форми, види, програми, прилади,  критерії для оцінки результатів, керівні документи.

Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань, наукові концепції, на яких воно базується. Основні положення “Норм радіаційної безпеки України (НРБУ – 97)” та “Основних санітарних правил протирадіаційного захисту  України (ОСПУ – 2001)”.

 

Змістовий модуль 10. Гігієна надзвичайних станів .

Конкретні цілі:

–                     Пояснювати необхідність і невідкладність медичної, протипожежної та інших видів допомоги потерпілим від лихоліть різного генезу (природних, техногенних, соціальних).

–                     Вирізняти міжнародні та національні організаційні структури по наданню допомоги потерпілим від різного виду лихоліть та ліквідації їх наслідків.

–                     Планувати медичну допомогу потерпілим у катастрофах, інших катаклізмах, їх життєзабезпечення (розміщення, водопостачання, харчування, зняття стресу).

–                     Пояснювати принципи організації та проведення санітарного нагляду за розміщенням у польових умовах, водопостачанням, харчуванням, умовами праці ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.

 

Тема 12. Організація санітарно – гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях. Гігієна польового розміщення цивільних формувань та умови їх праці при ліквідації наслідків катастроф.

Визначення та зміст гігієни надзвичайних ситуацій.

Роль і місце санітарно-гігієнічних заходів у загальній системі медичного забезпечення формувань цивільної оборони та інших формувань, що призначені для дій  в надзвичайних ситуаціях, ліквідації наслідків катастроф.

Особливості організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів в надзвичайних ситуаціях.

Міжнародні та національні формування з  медицини катастроф.

Контроль за лазнево-пральним обслуговуванням потерпілого населення та цивільних формувань при ліквідації наслідків катастроф.

  Збирання і видалення нечистот та покидьків.

 

Тема 13. Організація і проведення санітарного нагляду за харчуванням цивільних формувань та потерпілого населення у польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

Контроль за повноцінністю і безпечністю харчування .

Організація харчування у польових умовах. Організація та проведення санітарного нагляду і медичного контролю за харчуванням у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. Задачі  медичної служби з нагляду за харчуванням в обстановці надзвичайних ситуацій.

Харчування в умовах зараження місцевості та об`єктів сильнодіючими отруйними речовинами і радіоактивними речовинами, в умовах  можливого застосування зброї масового ураження.

Шляхи та механізми зараження продовольства радіоактивними, отруйними речовинами і бактерійними засобами. Захист продовольства від них при транспортуванні, зберіганні, приготуванні, роздачі та прийнятті їжі.

 

Тема 14. Проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

Організація та проведення медичної експертизи продовольства в умовах можливого зараження радіоактивними та отруйними речовинами і бактеріальними засобами. Етапи, сили, засоби та методи експертизи. Обсяг і можливості лабораторних досліджень. Характеристика табельних лабораторних комплектів та приладів. Методи дослідження, що використовуються при експертизі. Гранично допустимі рівні  радіоактивних та концентрації  отруйних речовин в продуктах при надзвичайних станах Способи дезактивації та дегазації продовольства і тари.

 

Тема 15. Організація і проведення санітарного нагляду за водопостачанням цивільних формувань і потерпілого населення у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. Вибір джерел води та оцінка їх якості за допомогою табельних засобів.

Обов`язки різних служб з організації водопостачання особового складу формувань та населення у польових умовах. Організація та проведення розвідки джерел води. Оцінка якості води,  табельні комплекти і прилади, їх тактико-технічні дані, методи дослідження.

Пункти польового водопостачання, гігієнічні вимоги до їх обладнання.

 

Тема 16. Організація і проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

Очистка, знезараження, дезактивація, опріснення води у польових умовах, при надзвичайних ситуаціях.

Санітарний та медичний нагляд за водопостачанням цивільних формувань та потерпілого населення у польових умовах при надзвичайних станах, в наявності забруднення води радіоактивними та отруйними речовинами.

 

Тема 17. Гігієнічна характеристика основних факторів, що визначають умови праці при надзвичайних ситуаціях.

Гігієна праці при надзвичайних ситуаціях.

Гігієнічна характеристика основних факторів, що визначають умови праці, профілактика їх несприятливої дії на організм.

Характеристика робочих  місць.

Забруднення повітря шкідливими газами, їх склад, вплив на організм людини.

Психоемоційне напруження та стрес, їх подолання.

Санітарно-гігієнічні заходи, що проводяться при переміщенні та базуванні формувань, їх особливості в умовах низьких та високих температур.

Гігієнічні особливості праці медичних працівників та рятувальників при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Гігієнічні особливості використання індивідуальних засобів захисту при, ліквідації пожеж, робіт при  повенях та інших надзвичайних ситуаціях.

 

 

 

Змістовий модуль 10‘. Тропічна гігієна.

Конкретні цілі:

–   Засвоїти гігієгнічні особливості проживання та праці населення в умовах тропічного і жаркого клімату

–   Оволодіти методикою оцінки теплообміну та терморегуляції організму в умовах жаркого і тропічного клімату.

–   Ознайомитись з видами патології населення жарких і тропічних країн.

–   Засвоїти особливості водопостачання населення тропічних регіонів.

–   Оволодіти методами медичного контролю за водопостачанням населення жарких і тропічних регіонів та профілактики захворювань водного походження.

–   Ознайомитись з соціально-гігієнічними, токсикологічними, епідеміологічними особливостями харчування населення тропіків.

 

Тема 12. Гігієнічна характеристика клімату та погоди жарких і тропічних широт (особливості сонячної радіації, добових і сезонних коливань параметрів мікроклімату). Особливості впливу тропічного клімату на умови життя, працездатність і здоров’я населення.  Особливості планування та забудови  і санітарного благоустрою населених місць в умовах аридного і гумідного тропічного клімату.

Гігієнічна характеристика клімату та погоди жарких та тропічних широт.

Фізіологічні особливості механізмів терморегуляції в умовах нагріваючого мікроклімату та його впливу на організм та здоров’я.

Адаптація та акліматизація людини в жаркому та тропічному кліматі

Порушення здоров’я та захворювання, характерні для умов жаркого і тропічного клімату та їх профілактика.

Особливості особистої гігієни в умовах аридного і гумідного клімату тропічної зони.

Особливості планування та забудови населених місць в умовах аридного і гумідного  тропічного клімату.

Розрахункові методи оцінки впливу тропічного клімату на тепловий стан організму

 

Тема 13.Гігієнічні, токсикологічні та епідеміологічні проблеми харчування населення тропічних регіонів. Гігієна води та особливості водопостачання населення в умовах тропічного клімату.

Особливості потреб організму в енергії, кількості та співвідношенні нутрієнтів в умовах тропічного клімату.

Загальна характеристика захворювань аліментарного походження серед населення тропічних регіонів та методи і засоби їх профілактики.

Особливості фізіологічних функцій води в умовах тропіків (структурна, обмінна, транспортна, видільна, теплообмінна та інші).

Гігієнічні вимоги до якості питної води та їх особливості в умовах тропічного клімату. Міжнародний стандарт до якості питної води та особливості його використання в умовах тропіків.

 

Тема 14. Організація і проведення санітарної експертизи харчових продуктів і готової їжі в країнах тропічного поясу. Методи медичного контролю за харчуванням населення країн тропічного регіону.

Гігієнічні вимоги до якості харчових продуктів та їх особливості в умовах тропічного клімату.

 

Тема 15. Організація і проведення санітарного нагляду за водопостачанням населення в умовах аридних та гумідних зон тропіків. організація і проведення розвідки водних ресурсів та джерел водопостачання в умовах тропіків.

Гігієнічна характеристика водних ресурсів  та джерел водопостачання в аридних (засушливих) та гумідних (зволожених) зонах тропіків.

 

Тема 16. Організація та проведення санітарного нагляду за методами і засобами очистки, знезараження та спеціальними методами кондиціонування води в умовах тропіків.

Гігієнічна характеристика методів і засобів очистки, знезараження, спеціальних методів кондиціювання води в умовах тропіків.

Організація та методи санітарного контролю за якістю питної води при централізованому і місцевому водопостачанні у розвинених країнах тропічного поясу та в країнах, що розвиваються.

Методи санітарного обстеження джерел водопостачання, відбору проб води для лабораторних аналізів та оцінка їх результатів. Методи консервування проб води в умовах жаркого клімату.

 

Тема 17. Особливості організації та режиму праці в умовах аридного і гумідного клімату тропічної зони.

Особливості організації та режиму праці в умовах аридного і гумідного клімату тропічної зони. Параметри мікроклімату, при яких виконання фізичної праці стає неможливим.

 

Тематичний план лекцій з МОДУЛЯ №2

 

 

 

Тематичний план практичних занять з МОДУЛЯ №2

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З МОДУЛЯ 2

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ВНЕСЕНИХ У

МАТРИКУЛИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК