ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського»
Кафедра педіатрії з дитячою хірургією №1
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ
медичного факультету
Модуль 4
Змістовий модуль № 14
Гострі кишкові інфекції та вірусні гепатити
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5
(6 год.)
Тема 6. Шигельози. Сальмонельози. Ешерихіози. Кишковий єрсиніоз. Ротавірусна інфекція
Тема 7. Вірусні гепатити А, В, С, D та інші
Мета: навчитися збирати анамнез та епіданамнез у дітей хворих на гострі кишкові інфекції та вірусні гепатити з метою клінічної діагностики цієї патології, визначати, критерії діагнозу, тяжкість захворювання, виявляти та давати характеристику ускладненням, проводити диференційний діагноз із схожими захворюваннями, призначати лікування, проводити протиепідемічні заходи у вогнищі.
Конкретні цілі:
1. Визначити місце гострих кишкових інфекцій та вірусних гепатитів в структурі інфекційної захворюваності у дітей.
2. Визначити етіологію, особливості епідпроцесу, основні фази патогенезу захворювань.
3.Провести клінічне обстеження хворої дитини, виявити симптоми та синдроми, які характеризують інфекційне захворювання, встановити клінічний діагноз, оцінити тяжкість хвороби, наявність невідкладних станів.
4. Скласти план обстеження, оцінити результати обстеження.
5. Визначити показання до госпіталізації, призначити лікування.
6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.
Професійна орієнтація студентів:
Тема 6. Шигельози. Сальмонельози. Ешерихіози. Кишковий єрсиніоз. Ротавірусна інфекція
Найчастіше на гострі кишкові інфекції хворіють діти, особливо перших 2-х років. Шигельози посідають одне із провідних місць у структурі захворюваності на гострі кишкові інфекції у дітей. Вони характеризуються тяжким перебігом, особливо у немовлят. Знання епідеміології, клініки, діагностики шигельозів потрібне лікарям для якомога раннього виявлення недуги, лікування хворого та застосування необхідних заходів для припинення поширення інфекції. Останніми десятиліттями спостерігається зростання захворюваності на сальмонельоз як в Україні, так і у всьому світі. У зв’язку із високою резистентністю сальмонел до антибіотиків почастішали випадки нозокомеального сальмонельозу. Зумовлений госпітальними штамами сальмонельоз особливо тяжко перебігає у дітей раннього віку – у немовлят та дітей 2-го року життя, у яких може приймати затяжний та хронічний перебіг, приводить до ускладнень. Своєчасна діагностика, адекватне лікування попередять розвиток ускладнень, рецидивів та бактеріоносійства. Єрсиніоз є однією з важливих проблем серед гострих кишкових інфекцій у дітей. Це зумовлено значним поліморфізмом клінічних проявів цієї інфекції, труднощами клінічної та лабораторної діагностики, можливістю виникнення ускладнень і рецидивів. Зростання захворюваності на єрсиніоз серед дитячого населення зумовлене збільшенням чисельності мишовидних гризунів не тільки у сільській місцевості, але й у містах. Це вимагає від лікаря широких знань для своєчасної діагностики, лікування та попередження захворювання. Одне із значних місць в етіологічній структурі гострих кишкових інфекцій посідають ешерихіози. Надто широкий діапазон серотипів ешерихій і різнобічність клінічних проявів ешерихіозів диктують необхідність детального вивчення їх і поглиблення знань з питань клініки, діагностики, диференційної діагностики і лікування цих захворювань. Ротавіруси – провідні етіологічні агенти гострих гастроентеритів у дітей. Особливо часто хворіють діти раннього віку. Ротавірусна інфекція висококонтагіозна, широко розповсюджена в усьому світі. Розвиток секреторної діареї призводить до ексикозу ІІ і навіть ІІІ ступеню, що зумовлює необхідність диференціації ротавірусної інфекції з холерою, ешерихіозом, викликаним ентеротоксигенними кишковими паличками, іншими секреторними діареями та правильно вибрати тактику лікування.
Тема 7. Вірусні гепатити А, В, С, D та інші
Вірусні гепатити є розповсюдженими інфекційними захворюваннями у дітей. Важливість вивчення цієї проблеми зумовлена не тільки високою захворюваністю, а й, тяжкістю клінічних проявів, тривалим перебігом і нерідкими тяжкими наслідками – розвитком злоякісних форм або хронічного гепатиту, цирозу печінки. Переважання безжовтяничних та інапарантних форм вірусних гепатитів сприяє епідемічному росту захворюваності. Широкий діапазон клінічних проявів – від субклінічних і безжовтяничних форм до блискавичного перебігу вірусного гепатиту створює значні труднощі для діагностики. Тому знання діагностичних критеріїв вірусних гепатитів необхідні лікарям для ранньої діагностики, своєчасного лікування і профілактики цього захворювання.
Методика виконання практичної роботи.
Практична частина заняття – 9.00 – 12.00
Тема 6. Шигельози. Сальмонельози. Ешерихіози. Кишковий єрсиніоз. Ротавірусна інфекція
Тема 7. Вірусні гепатити А, В, С, D та інші
Робота 1 Збір скарг та анамнезу у дітей
Комунікативні навички
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.
5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.
6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.
1. Зібрати скарги:
· випорожнення ─ почащені, рідкі, водянисті, жовто-оранжеві (чи типу баговиння, у вигляді ректального плювка), нестравлені, з домішкою зелені, слизу, крові; зригування, блювання, відмова від їди, знижений апетит;
• болі в животі, тенезми, несправжні поклики на дефекацію;
• гарячка, озноб, слабкість, біль голови, безсоння, м’язові, суглобові болі, збудження, млявість, спрага, відмова від пиття; втрата маси тіла, закладеність носа, біль у горлі при ковтанні, висипка на шкірі.
2. Зібрати анамнез захворювання, епіданамнез:
• гострий початок захворювання з гарячки, інтоксикаційного синдрому, диспепсичних проявів; наростання симптомів хвороби протягом 5-7 днів, приєднання ознак зневоднення;
• Поступовий чи гострий початок захворювання із диспепсичного, абдомінального синдрому, гарячки, інтоксикаційного синдрому, приєднання висипки, артралгічного синдрому.
• Контакт із хворим із кишковими розладами за 5-8 днів до захворювання, вживання недоброякісних, (термічно необроблених продуктів тваринного походження) за 1-2 доби (кілька годин) до початку захворювання;
• Лікування за 5-7 днів до захворювання у стаціонарі, де реєструвалися внутрігоспітальні спалахи кишкових інфекцій;
• Вживання продуктів, що не підлягали термічній обробці, із овочесховищ за 3-20 діб до початку захворювання, схожа симптоматика у оточуючих, які вживали ті ж продукти.
• гострий чи поступовий початок захворювання з гарячки, катарального, астеновегетативного, артралгічного синдрому, приєднання диспепсичного синдрому, темного забарвлення сечі, знебарвлення випорожнень, жовтяниці;
• контакт із хворим на вірусний гепатит А, Е за 10-45 днів до початку хвороби;
• парентеральні маніпуляції, операції, екстракції зубів, побутові травми за 1,5-6 міс. до захворювання.
Завершення бесіди.
Робота 2 Обстежити хворого: фізикальні методи обстеження дітей
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови
3. Привітатись та представити себе.
4. Пояснити батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.
5. Встановити контакт із дитиною та спробувати викликати її довіру.
6. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).
7. Проведення обстеження.
А. Огляд:
• неспокій, млявість; почащене шумне дихання; мармуровий відтінок, сухість шкіри, слизових, гіперемія, блідість слизових; гіперемія, мацерація періанальної ділянки; западіння очей, загострені риси обличчя; здуття живота чи запалий живіт; зімкнений чи зяючий анус; почервоніння, крик під час дефекації у немовлят.
• висипка ─ дрібноплямиста, крупно-плямиста, на гіперемійованому фоні, згущена в складках, навколо суглобів, на бокових поверхнях тулуба, попереку; шкіра ─ бліда, жовта, шерехата, гіперемія обличчя, кистей, стоп; висівковидне, пластинчасте лущення. Гіперемія кон’юнктив. “Малиновий” язик. Гіперемія задньої стінки горла. Дефігурація суглобів.
Б. Пальпація:
• Бурчання, болючість за ходом товстої кишки, спазмована, болючасигмоподібна кишка;
• зниження еластичності шкіри, зниження тургору м’яких тканин, западіння великого тім’ячка, гіперемія перианальної ділянки, збільшені підщелепні, шийні, під-, надключичні, пахвові, пахові лімфовузли.
• Болючість при пальпації живота у правій здухвинній ділянці, бурчання по ходу тонкої кишки, гепатомегалія, спленомегалія, жовтяниця шкіри, склер, видимих слизових оболонок, висипка, розчухи, геморагії, кровотечі із слизових, крововиливи у місцях ін’єкцій, печінкові долоні.
• Болючість у правому підребер’ї, печінка збільшена, щільна, гладка, край гострий, заокруглений, скорочення розмірів печінки на фоні зростання жовтяниці; спленомегалія.
В. Перкусія: позитивний с-м Ортнера.
В. Аускультація: посилені кишкові шуми; тахікардія, підсилення, глухість серцевих тонів; тахіпное, жорстке дихання.
Пояснення результатів обстеження батькам дитини.
Завершення бесіди.
Робота 3 Обгрунтувати попередній діагноз.
Робота 4 При плануванні і прогнозуванні результатів консервативного лікування
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення необхідності лікування, що призначається дитині.
5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалість прийому, можливих побічних діях; з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
2. Призначити лікування: режим, дієта, омолоджене харчування, зменшення добового об’єму їжі, антибіотики, регідратація, дезінтоксикація, ентеросорбція, ферментні засоби, еубіотики, десенсибілізуючі, адаптогени, полівітаміни, симптоматичне лікування, лікувальні мікроклізми для репарації слизової оболонки прямої кишки.
3. Базисна терапія при гепатитах: режим, дієта, вітаміни, жовчогінні засоби (із 3-го тижня хвороби), оральна детоксикація; в/в детоксикація, кортикостероїди, гепатопротектори, інгібітори протеаз, гепарин, сечогінні, санація кишківника. Інтенсифікація: ентеросорбція, препарати рекомбінантного інтерферону.
При повідомленні прогнозу лікування.
2. Привітний вираз обличчя, усмішка.
3. Лагідний тон розмови.
4. Привітатись та представити себе.
5. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається дитині.
6. Залучення батьків до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
7. Завершення бесіди.
Робота 5 Оцінити результати додаткових досліджень:
Комунікативні навики:
При повідомленні результатів обстеження.
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення результатів того чи іншого обстеження.
5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
При повідомленні прогнозу лікування.
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається дитині.
5. Залучення батьків до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
• Загальний аналіз крові:
• лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом вліво, прискорення ШОЕ.
• еозинофілія, лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом вліво, прискорення ШОЕ.
• Лейкопенія, лімоцитоз, прискорення ШОЕ.
• Загальний аналіз сечі: протеїнурія, лейкоцитурія, еритроцитурія, циліндрурія, бактеріурія.
• Біохімічний аналіз крові: підвищений, нормальний чи знижений вміст електролітів; підвищення рівня СРБ, диспротеїнемія.
• Копрограма: запальні зміни, порушення перетравлюючої здатності кишківника.
• Бактеріологічне дослідження випорожнень: виділення патогенних штамів кишкової палички (ЕІЕ, ЕТЕ, ЕПЕ понад 106 мікробних тіл у
• Серологічні реакції: РА, РПГА, РНГА із дизентерійним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці, РНГА із ешерихіозним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці, РНГА із ешерихіозним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці, РНГА із єрсиніозним діагностикумом (титри 1:100 – 1:200), РА з парними сироватками (титри 1:40 – 1:160)
• Вірусологічне дослідження: видлення ротавірусів з випорожнень.
Робота 6 Робота в Інтернеті, читальному залі кафедральної бібліотеки з
тематичною літературою
Програма самопідготовки студентів
Тема 6. Шигельози. Сальмонельози. Ешерихіози. Кишковий єрсиніоз. Ротавірусна інфекція
За базовими знаннями:
1. Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту у дітей.
2. Бактеріологічна характеристика збудників шигельозів.
3. Морфологічні, культуральні властивості сальмонел та їх стійкість до впливу факторів зовнішнього середовища.
4. Характеристика збудників ешерихіозів, їхні властивості.
5. Морфологічні, культуральні властивості єрсиній.
6. Морфологічні, культуральні властивості ротавірусів.
7. Основні ланки епідемічного процесу.
8. Патоморфологічні зміни у шлунково-кишковому тракті при шигельозах.
9. Патоморфологічні зміни у шлунково-кишковому тракті при сальмонельозах.
10. Патоморфологічні зміни у шлунково-кишковому тракті при ешерихіозах.
11. Патоморфологічні зміни при єрсиніозі.
12. Патоморфологічні зміни у шлунково-кишковому тракті при ротавірусному гастроентериті.
13. Клінічні синдроми, що мають місце при діарейних захворюваннях.
14. Види ексикозу, їх прояви.
15. Допоміжні методи лабораторних досліджень (бактеріологічні, серологічні, копрологічне).
16. Препарати, що застосовують у лікуванні діарейних захворювань.
За темою заняття:
1. Джерело шигельозної інфекції інфекції та механізми її передачі.
2. Діагностичні критерії шигельозів.
3. Характеристика шигельозів у дітей грудного віку.
4. Характеристика шигельозів у дітей старшого віку.
5. Назвати головні ознаки для оцінки тяжкості шигельозів у дітей раннього та старшого віку.
6. Основні показники для обов’язкової госпіталізації дітей з шигельозами.
7. З якими захворюваннями потрібно провести диференціацію шигельозів?
8. Принципи лікування дітей з шигельозами.
9. Критерії виписки реконвалесцентів шигельозів із стаціонару.
10. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
11. Джерело сальмонельозної інфекції та механізми її передачі.
12. Особливості специфічного імунітету при сальмонельозі у дітей.
13. Клінічна класифікація сальмонельозів.
14. Діагностичні критерії сальмонельозів у дітей.
15. Основні покази для обов’язкової госпіталізації дітей із сальмонельозами.
16. З якими захворюваннями потрібно провести диференціацію сальмонельозів?
17. Принципи лікування дітей з сальмонельозами.
18. Критерії виписки реконвалесцентів сальмонельозу із стаціонару, умови допуску у дитячі заклади реконвалесцентів сальмонельозу.
19. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
20. Етіологія та епідеміологія ешерихіозів.
21. Патогенез ешерихіозів.
22. Діагностичні критерії ешерихіозів в залежності від типу збудника.
23. Особливості ешерихіозів у дітей грудного віку.
24. Особливості ешерихіозів у дітей старшого віку.
25. Діагностичні критерії тяжкості ешерихіозів у дітей раннього та старшого віку.
26. Назвати основні симптоми токсико-ексикозів при ешерихіозах у грудних дітей.
27. Основні покази до обов’язковоїгоспіталізації дітей з ешерихіозами.
28. З якими захворюваннями диференціюють ешерихіози?
29. Принципи лікування дітей з ешерихіозами.
30. Критерії виписки реконвалесцентів ешерихіозів із стаціонару.
31. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
32. Етіологія та епідеміологія єрсиніозу.
33. Особливості патогенезу єрсиніозу.
34. Клінічні форми єрсиніозу, їх діагностичні критерії.
35. Лабораторні методи підтвердження єрсиніозу.
36. Диференційна діагностика єрсиніозу зі схожими за клінікою захворюваннями.
37. Принципи лікування дітей, хворих на єрсиніоз.
38. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
39. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
40. Джерело ротавірусної інфекції та механізми її передачі.
41. Умови, необхідні для розвитку ротавірусної інфекції у дітей.
42. Клінічна класифікація ротавірусної інфекції.
43. Діагностичні критерії ротавірусної інфекції у дітей.
44. Основні показники для обов’язкової госпіталізації дітей з ротавірусною інфекцією.
45. З якими захворюваннями потрібно провести диференціацію ротавірусної інфекції?
46. Покази до госпіталізації хворих та принципи їх розподілення в кишковому відділенні.
47. Принципи лікування дітей з ротавірусною інфекцією.
48. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
Тема 7. Вірусні гепатити А, В, С, D та інші
За базовими знаннями:
1. Збудники вірусного гепатиту. Основні властивості збудників.
2. Лабораторні методи діагностики вірусних гепатитів (серологічні, біохімічні).
3. Патоморфологічні ознаки враження печінки при вірусних гепатитах.
4. Семіотика захворювання печінки.
5. Патологічна фізіологія печінки (функціональна недостатність печінки: порушення обміну речовин (білків, жирів,
вуглеводів, вітамінів); захисної функції печінки, жовчоутворювальної та жовчовивідної функції печінки, порушення
еритропоезу і зсідання крові при недостатності печінки).
За темою заняття:
1. Етіологія вірусних гепатитів. Характеристика збудників.
2. Епідеміологія вірусних гепатитів.
3. Особливості патогенезу вірусних гепатитів.
4. Класифікація вірусних гепатитів.
5. Діагностичні критерії вірусних гепатитів.
6. Перебіг та наслідки вірусних гепатитів.
7. Лабораторна діагностика вірусних гепатитів.
8. Диференційна діагностика вірусних гепатитів в продромальному та жовтяничному періодах.
9. Принципи терапії вірусних гепатитів.
10. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
11. Покази до виписки хворих із стаціонару.
12. Диспансерний нагляд за дітьми, які хворіли вірусним гепатитом.
13. Профілактика вірусного гепатиту А.
14. Профілактика вірусного гепатиту В.
15. Особливості перебігу вірусного гепатиту В у дітей першого року життя.
Перерва -12.00 – 12.30
Семінарське обговорення теоретичних питань -12.30 – 14.00
1. Джерело шигельозної інфекції інфекції та механізми її передачі.
2. Діагностичні критерії шигельозів.
3. Основні показники для обов’язкової госпіталізації дітей з шигельозами.
4. З якими захворюваннями потрібно провести диференціацію шигельозів?
5. Принципи лікування дітей з шигельозами.
6. Критерії виписки реконвалесцентів шигельозів із стаціонару.
7. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
8. Джерело сальмонельозної інфекції та механізми її передачі.
9. Клінічна класифікація сальмонельозів.
10. Діагностичні критерії сальмонельозів у дітей.
11. Принципи лікування дітей з сальмонельозами.
12. Критерії виписки реконвалесцентів сальмонельозу із стаціонару, умови допуску у дитячі заклади реконвалесцентів сальмонельозу.
13. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
14. Етіологія та епідеміологія ешерихіозів.
15. Діагностичні критерії ешерихіозів в залежності від типу збудника.
16. Назвати основні симптоми токсико-ексикозів при ешерихіозах у грудних дітей.
17. Основні покази до обов’язкової госпіталізації дітей з ешерихіозами.
18. Принципи лікування дітей з ешерихіозами.
19. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
20. Етіологія та епідеміологія єрсиніозу.
21. Клінічні форми єрсиніозу, їх діагностичні критерії.
22. Лабораторні методи підтвердження єрсиніозу.
23. Принципи лікування дітей, хворих на єрсиніоз.
24. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
25. Джерело ротавірусної інфекції та механізми її передачі.
26. Клінічна класифікація ротавірусної інфекції.
27. Діагностичні критерії ротавірусної інфекції у дітей.
28. Принципи лікування дітей з ротавірусною інфекцією.
29. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
Тема 7. Вірусні гепатити А, В, С, D та інші
1. Етіологія вірусних гепатитів. Характеристика збудників.
2. Епідеміологія вірусних гепатитів.
3. Особливості патогенезу вірусних гепатитів.
4. Класифікація вірусних гепатитів.
5. Діагностичні критерії вірусних гепатитів.
6. Перебіг та наслідки вірусних гепатитів.
7. Лабораторна діагностика вірусних гепатитів.
8. Диференційна діагностика вірусних гепатитів в продромальному та жовтяничному періодах.
9. Принципи терапії вірусних гепатитів.
10. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
11. Покази до виписки хворих із стаціонару.
12. Диспансерний нагляд за дітьми, які хворіли вірусним гепатитом.
13. Профілактика вірусного гепатиту А.
14. Профілактика вірусного гепатиту В.
15. Особливості перебігу вірусного гепатиту В у дітей
Перерва -14.00 – 14.15
Годна самостійної роботи студента – 14.15 – 15.00
– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів “Крок”;
-оцінювання студентів, які напередодні не склали тестовий контроль за системою “Moodle”;
– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку.
ЗРАЗКИ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ ТА ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Тема 6. Шигельози. Сальмонельози. Ешерихіози. Кишковий єрсиніоз. Ротавірусна інфекція
Задача 1:
Дитина 5 років, що відвідує дитячий садок захворіла на дизентерію Зонне середньо-тяжкої форми. Лікується в стаціонарі.
1. Які протиепідемічні заходи повинен здійснити лікар дитячого садка?
2. Порядок виписки дитини із стаціонару.
Задача 2:
Дитині 10 діб. Госпіталізована у інфекційне відділення із діагнозом ГРВІ. Народжена від І вагітності, маса тіла при народженні
1. Поставте орієнтовний діагноз.
2. З якими захворюваннями слід провести диференційну діагностику у першу чергу?
3. Які дослідження підтвердять Ваш діагноз?
Задача 3.
Дитина 10 міс. захворіла 4 дні тому: підвищилась температура до 37,5о С, було 2 рази на добу блювання, відмовляється від їжі, стала млявою, капризною. Всі попередні дні температура тримається на фебрильних цифрах, не їсть, щоденно повторюється блювання, значно впала маса тіла. Кал 6-8 раз за добу, водянистий, з домішками слизу. Звернулися в інфекційну лікарню. Об’єктивно: стан дитини тяжкий: температура 38 оС, виражені млявість, дряблість і сухість шкіри, “мармуровий” малюнок, риси обличчя загострені, голос хриплий, слизові оболонки ротової порожнини сухі, тахікардія до 160 за хв., ослаблені тони серця, тахіпное до 46 за хв., живіт здутий, при пальпації болючий.
1. Поставте попередній діагноз
2. Яка інфекція може визвати таку клініку?
3. Призначте план обстеження хворого
Задача 4.
Дівчинка 5,5 років, захворіла гостро: підвищилась температура до 38˚С, блювання, болі в животі. Протягом двох наступних днів болі в животі посилилися, блювання 2-3 рази, відмовляється від їжі, температура 38,5˚С. Дівчинка відвідує дитячий садок, де спостерігалися схожі захворювання впродовж тижня. Об’єктивно: стан середньотяжкий, температура 38,5˚С, шкіра бліда, на кистях і стопах – плямисто-папульозний висип, язик обкладений сірим нальотом, ротогорло помірно гіперемійоване. Тони серця приглушені, ЧСС – 90 за хв. Живіт при пальпації болючий в правій здухвинній ділянці, навколо пупка, позитивні симптоми подразнення очеревини. Печінка виступає на
1. Поставте клінічний діагноз.
2. Які діагностичні критерії дали змогу Вам це зробити?
3. Призначте етіотропне лікування.
Задача 5:
Хвора Г. 5,5 років. Захворіла гостро: підвищилась температура до 38,0 оС. Скаржиться на болі у животі, нудоту, було повторне блювання із великою кількістю рідини, знижений апетит, почащені до 10 разів випорожнення. Шкіра бліда, слизова губ суха, язик обкладений білим нальотом. ЧСС – 116 за хв., ЧД – 26 за хв. Живіт піддутий, болючий в ділянці пупка, при пальпації відділів товстої кишки гурчить, кишкові шуми вислуховуються на відстані. Печінка на
1. Поставте клінічний діагноз.
2. З якими захворюваннями слід диференціювати?
3. Який вид діареї спричиняє виділений збудник?
4. Перелічіть принципи лікування.
Тема 7. Вірусні гепатити А, В, С, D та інші
Задача 1
В дитячому садку 3 випадки вірусного гепатиту А. Які протиепідемічні заходи слід провести в осередку?
Задача 2
Дитина 1 року, захворювання почалося з млявості, відмови від їжі, на 3-й день з’явилося блювання, потемніла сеча. З анамнезу відомо, що у віці 7 місяців дитина хворіла на запалення легень, отримувала лікування, в тому числі й переливання препаратів крові. На 5-й день хвороби госпіталізована у інфекційну лікарню. При огляді: дитина адинамічна, знижений апетит, шкіра та склери жовтяничні. Печінка на
1. Що розвинулось у дитини?
2. Оцініть результати лабораторних досліджень.
3. Сформулюйте заключний діагноз.
Зразки тестових завдань:
1. У селищі, розташованому поблизу моря, виник спалах холери. Вкажіть збудник захворювання:
A. зігнуті Грам-негативні палички із джгутиком
B. ДНК-вмісний вірус
C. РНК-вмісний вірус
D. Грам-негативні диплококи
E. паличка булаво подібної форми
2. В інфекційне відділення госпіталізовано 3 дитини із осередку холери. Вкажіть механізми передачі збудника:
A. фекально-оральний;
B. повітряно-краплинний;
C. водний
D. харчовий;
E. побутово-контактний.
3. У селищі, розташованому поблизу моря, виник спалах холери. В яку пору року спалахи бувають найчастіше?
A. липні-вересні
B. січні-березні
C. квітні-червні
D. серпні-листопаді
E. жовтні-грудні.
4. Основними клінічними ознаками холери є наступні:
A. нестримні пронос і блювання на фоні нормальної температури тіла
B. біль в животі, нудота, блювання
C. гарячка, блювання, що передує проносу
D. гарячка, спрага, нестримні блювання і пронос
E. тенезми, болі в животі, зяяння ануса
5. Якi з наведених представникiв бактерiй роду E.coli викликають колiентерити у дiтей вiком до року?
A. E.coli, що входять до складу нормальної мiкрофлори кишечника
B. Ентеропатогеннi E.coli
C. Ентероадгезивні E.coli
D. Ентероінвазивні E.coli
E. Ентерогемолітичні E.coli
6. При обстеженні групи дитячого колективу, де виявлено спалах кишкової інфекції виявлено патогенні ешерихії. Якi з наведених представникiв бактерiй роду Escherichia викликають дизентерiєподiбнi захворювання у дiтей, старших 1-го року та у дорослих людей?
A. Ентеропатогеннi E.coli
B. Ентеротоксигеннi E.coli
C. Ентероiнвазивнi E.coli
D. Ентерогемолітичні E.coli
E. E.coli, що входять до складу нормальної мiкрофлори кишечника
7. Хворого з вогнища черевного тифу госпіталізовано в інфекційну лікарню зі скаргами на головний біль, загальну слабість На який тиждень хвороби виникає інтоксикація організму?
A. на 1-ий
B. на 2-ий
C. на 3-ій
D. на 4-ий
E. на 5-ий
8. Хворого з вогнища черевного тифу госпіталізовано в інфекційну лікарню на 8-й день після нездужання зі скаргами на головний біль, загальну слабість. Де в організмі збудники хвороби зберігаються найдовше?
A. в селезінці
B. в нирках
C. в жовчевому міхурі
D. у 12-палій кишці
E. у печінці
9. Посилення клініко-лабораторних ознак вірусного геппатиту на фоні незакінченого патологічного процесу – це:
A. загострення хвороби
B. рецидив хвороби
C. хронізація процесу
D. аутоімунний гепатит I типу
E. аутоімунний гепатит II типу
10. Ознакою повного загострення вірусного гепатиту А є:
A. посилення клініко-біохімічних показників
B. підвищення рівню білірубіну
C. підвищення рівню тимолової проби
D. виявлення в фекаліях НААg
E. виявлення в сироватці Аnti-HAV IgM
11. Підвищення рівнів ферментів крові, рівню білірубіну і тимолової проби через 1,5 місяця після перенесеного вірусного гепатиту А є свідченням:
A. специфічного неповного загострення
B. специфічного повного загострення
C. неспецифічного повного загострення
D. рецидиву гепатиту
E. хронізації процесу
Відповіді на ситуаційні задачі
Тема 6. Шигельози. Сальмонельози. Ешерихіози. Кишковий єрсиніоз. Ротавірусна інфекція
Відповідь на задачу №1:
1. А.Однократне обстеження випорожнень у всіх контактних дітей.
Б. Нагляд за контактними протягом 7 днів (огляд випорожнень, термометрія).
В. Заключна дезінфекція.
2. Нормалізація загального стану, температури, оформлені випорожнення протягом 3-ьох днів. Нормалізація аналізу крові, копрограми, негативний результат однократного бактеріологічного дослідження калу на дизентерію після закінчення курсу антибіотиків через 2 дні.
Відповідь на задачу №2:
1. Сальмонельоз, генералізована септична форма, тяжкого ступеня.
2. Із сепсисом іншої етіології.
3. Бактеріологічне дослідження випорожнень, рідини, отриманої при пункції колінного суглоба, висів крові на стерильність.
Відповідь на задачу №3:
1. Гостра кишкова інфекція (гастроентерит) нез’ясованої етіології, токсико-ексикоз III ст.
2. Ешерихії. (ЕПЕ)
3. Бактеріологічні аналізи фекалій на кишкову групу інфекцій, копрограму, загальний аналіз крові, сечі, КЛР крові.
Відповідь на задачу №4:
1. Єрсиніоз, комбінована форма (псевдоапендикулярна і шлунково-кишкова), середньої тяжкості, період розпалу, гладкий перебіг.
2. Захворювання дітей в дитячому садку, синдроми: інтоксикації, диспепсичний, абдомінальний, екзантема, респіраторний.
3. Левоміцетин
Відповідь на задачу №5:
1. Ротавірусна інфекція, середнього ступеня тяжкості.
2. З холерою, гастро-інтестінальної формою сальмонельозу, ентеровірусною діареєю, кишковою коліінфекцією, зумовленою ЕТЕ.
3. Секреторну.
4. Дієтотерапія. Дезінтоксикаційна терапія в режимі регідратації. Вітамінотерапія. Ентеросорбенти. Ферментні препарати. Бактерійні засоби.
Тема 7. Вірусні гепатити А, В, С, D та інші
Відповідь на задачу №1:
1. Ізоляція і госпіталізація хворих.
2. Термінове повідомлення в СЕС.
3. Щоденний огляд контактних дітей.
4. Щоденна термометрія.
5. Біохімічне обстеження контактних дітей (трансамінази) протягом 35 днів: 1 раз на 10 днів.
6. Нагляд за кольором сечі й калу.
7. Заключна та щоденна дезінфекція.
8. Карантин на 35 днів.
Відповідь на задачу №2:
1. Гепатодистрофія.
2. Гіпербілірубінемія, головним чином за рахунок непрямої фракції, підвищений рівень АлАТ, знижений протромбіновий час, знижена сулемова проба.
3. Вірусний гепатит В, типова жовтянична тяжка форма, гострий перебіг. Ускладнення – гепатодистрофія.
Відповіді на тестові завдання: 1-4-A; 5- B; 6- C; 7-В; 8- C; 9-А; 10-11-А.
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання. (наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).
Тема 6. Шигельози. Сальмонельози. Ешерихіози. Кишковий єрсиніоз. Ротавірусна інфекція
Студент повинен знати:
1. Етіологію шигельозів.
2. Джерело інфекції, механізм її передачі, сприйнятливість до неї.
3. Основні ланки патогенезу шигельозів.
4. Клінічну класифікацію шигельозів, критерії тяжкості шигельозів.
5. Клінічні симптоми захворювання в залежності від типу шигел та віку хворого.
6. Варіанти перебігу, наслідки та ускладнення хвороби.
7. Лабораторні методи діагностики шигельозів.
8. Питання диференціації шигельозів з іншими гострими кишковими захворюваннями.
9. Основні принципи терапії хворих на шигельоз.
10. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
11. Заходи профілактики шигельозів.
1. Етіологію сальмонельозів, характеристику властивостей збудника.
2. Особливості епідеміології сальмонельозів на сучасному етапі.
3. Основні ланки патогенезу сальмонельозів.
4. Клінічну класифікацію сальмонельозів, критерії тяжкості.
5. Діагностичні критерії захворювання в залежності від варіанта перебігу.
6. Наслідки та ускладнення хвороби.
7. Лабораторні методи діагностики сальмонельозів.
8. Диференційну діагностика сальмонельозів.
9. Основні принципи терапії хворих на сальмонельоз.
10. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
11. Заходи профілактики сальмонельозів.
12. Класифікацію ешерихій, їх основні властивості.
13. Епідеміологію ешерихіозу.
14. Основні ланки патогенезу ешерихіозів.
15. Клінічну класифікацію ешерихіозів.
16. Клінічні симптоми захворювання в залежності від групи ешерихій та віку хворого.
17. Види ексикозу, їхні діагностичні критерії.
18. Діагностичні критерії токсикозу.
19. Лабораторні методи діагностики ешерихіозів.
20. Критерії диференційної діагностики ешерихіозів з іншими гострими кишковими інфекціями.
21. Основні принципи терапії хворих на ешерихіози.
22. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
23. Заходи профілактики ешерихіозів.
24. Етіологію єрсиніозу, характеристику властивостей збудника.
25. Особливості епідеміології єрсиніозу.
26. Основні ланки патогенезу єрсиніозу.
27. Клінічну класифікацію єрсиніозу, критерії тяжкості.
28. Діагностичні критерії єрсиніозу.
29. Лабораторні методи діагностики єрсиніозу.
30. Диференційну діагностику єрсиніозу з іншими схожими за клінікою захворюваннями.
31. Основні принципи терапії хворих на єрсиніоз.
32. Покази до госпіталізації хворих на єрсиніоз та умови виписки реконвалесцентів із стаціонару.
33. Профілактику єрсиніозу.
34. Етіологічну структуру ротавірусної інфекції. Характеристику властивостей збудника.
35. Особливості епідеміології ротавірусної інфекції на сучасному етапі.
36. Основні ланки патогенезу ротавірусної інфекції.
37. Клінічну класифікацію ротавірусної інфекції, критерії тяжкості.
38. Діагностичні критерії ротавірусної інфекції.
39. Види ексикозу, їхні діагностичні критерії.
40. Лабораторні методи діагностики ротавірусної інфекції.
41. Диференційну діагностику ротавірусної інфекції з іншими гострими кишковими захворюваннями.
42. Основні принципи терапії хворих на ротавірусну інфекцію.
43. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
44. Заходи профілактики ротавірусної інфекції.
Студент повинен вміти:
1. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого.
2. Зібрати анамнез хвороби і з’ясувати епідстановище.
3. При обстеженні хворого виявити у нього характерні ознаки шигельозу.
4. При обстеженні хворого виявити у нього клінічні критерії сальмонельозу.
5. При обстеженні хворого виявити у нього характерні ознаки для ешерихіозу.
6. При обстеженні хворого виявити у нього характерні ознаки для єрсиніозу.
7. При обстеженні хворого виявити у нього характерні ознаки для ротавірусної інфекції.
8. Скласти план допоміжних методів обстеження для підтвердження діагнозу.
9. Провести забір матеріалу для бактеріологічного та копрологічного дослідження, забір крові для серологічних
досліджень.
10. Обгрунтувати клінічний діагноз згідно класифікації з урахуванням клінічних та лабораторних даних, оцінити
тяжкість процесу.
11. Провести диференціальний діагноз з подібними гострими кишковими інфекціями.
12. Призначити хворому лікування, враховуючи його вік та тяжкість процесу.
13. Накреслити план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.
14. Виписати рецепти на основні препарати, які призначені хворому.
15. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та рекомендації по
амбулаторному лікуванню та спостереженню за реконвалесцентом ГКІ.
Тема 7. Вірусні гепатити А, В, С, D та інші
Студент повинен знати:
1. Етіологічну структуру, епідеміологію вірусних гепатитів.
2. Основні ланки патогенезу вірусних гепатитів.
3. Клінічну класифікацію вірусних гепатитів, критерії тяжкості.
4. Діагностичні критерії вірусних гепатитів.
5. Варіанти перебігу, наслідки та ускладнення хвороби.
6. Лабораторні та інструментальні методи діагностики вірусних гепатитів.
7. Диференційну діагностику вірусних гепатитів.
8. Основні принципи терапії хворих на вірусний гепатит.
9. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
10. Заходи профілактики вірусних гепатитів.
Студент повинен вміти:
1. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого, правильно розміщувати хворих у
стаціонарі.
2. Зібрати анамнез хвороби і з’ясувати епідстановище.
3. При обстеженні хворого виявити у нього характерні ознаки для вірусних гепатитів.
4. Скласти план допоміжних методів обстеження для підтвердження діагнозу.
5. Провести забір крові для біохімічного, імунологічного, серологічних досліджень.
6. Обгрунтувати клінічний діагноз згідно класифікації з урахуванням клінічних та лабораторних даних, оцінити
тяжкість процесу.
7. Провести диференційний діагноз з подібними захворюваннями (ГРВІ, кишкова інфекція, різні види жовтяниць).
8. Призначити хворому лікування, враховуючи його вік та тяжкість процесу.
9. Накреслити план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.
10. Виписати рецепти на основні препарати, які призначені хворому.
11. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та рекомендації по
амбулаторному лікуванню та спостереженню за реконвалесцентом вірусного гепатиту.
Джерела інформації:
А – Основні:
1. Інфекційні хвороби в дітей: підручник /С.О.Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін..; за ред.. проф. С.О.Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ ≪Медицина≫. –2010. –392 с.
2. Матеріали підготовки до практичних занять.
3. Матеріали підготовки до лекцій.
Інфекційні хвороби у дітей / А.М.Михайлова, Л.О.Трішкова, С.О.Крамарєв, С.М.Кочеткова. – К.: Здоров’я,1998. ─ С. 44-50; 245-266; 272-280; 304-308; 323-339; 355-360.
4. Учайкин В.Ф. Руководство по детским инфекционным болезням. – М.: ГЕОТАР-МЕД, 2001 ─ С. 84─143; 381-428; 454-462; 630─636.
Матеріали підготовки до практичних занять
Матеріали підготовки до лекцій
В – Додаткові:
4. Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3 ─ К.: Здоров’я, 1999.─ С. 101 ─ 127;131─ 133; 238 ─ 269.
5. Сміян І.С. Педіатрія: цикл лекцій. ─ Тернопіль, 1999. ─ С. 325-375.
6. Практична педіатрія / за ред. І.С.Сміяна. – К.: Здоров’я, 1993. – 240 с.
7. Тимофеева Г.А., Цинзерлинг А.В. Острые кишечные инфекции у детей. –Ленинград, 1983. – 304 с.
8. Ротавирусная инфекция / А.Г.Букринская, Н.М.Грачева, В.И.Васильева. – М.: Медицина, 1989. – 224 с.
9. Вирусные гепатиты у детей / П.С.Мощич, Л.А.Тришкова, И.В.Штырев, Н.В.Юрков. – Киев: Здоров’я, 1991. – 160 с.
10. Нисевич Н.И., Учайкин В.Ф. Тяжелые и злокачественные формы вирусного гепатита у детей. – М.: Медицина, 1982. – 288 с.
Методичну вказівку склала Волянська Л.А.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
“__28_”06 “___________ 2013_р., протокол №10