ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ
Вода
Agua
H2O
М. м. = 18,02 г/моль
Фізико-хімічні властивості води
Вода – унікальна рідина для розвитку живої матерії, що має ряд специфічних і аномальних властивостей. До аномальних властивостей води належать такі:
– велика теплота пароутворення (539 кал/г);
– велика теплота плавлення (80 кал/г);
– максимум густини при 4 °С;
– великий поверхневий натяг (72×10–3 Па×с);
– великий внутрішній тиск;
– велика діелектрична проникність (e = 81).
Чиста вода – дуже слабкий амфоліт:
НОН Û Н+ + ОН–,
ступінь дисоціації дорівнює 1,8×10–9 і тому дуже мала електропровідність k = 3,8×10–8 См ×см–1.
У природній воді завжди присутні солі, гази, гумусові речовини, органічні водорозчинні сполуки типу білків, спиртів, цукрів і ін.
У питній воді вміст нерозчинних речовин не перевищує 1 г/л. Якісна питна вода є субстанцією для одержання високоочищеної води, що використовують у виробництві ін’єкційних розчинів, біопрепаратів, ветеринарних препаратів, а також в електронній промисловості.
Типи забруднень і способи очищення води
1. Нерозчинні у воді домішки з розміром часток r ³ 10–6 м, що утворюють у воді зависі (суспензії). Способи очищення від таких домішок: відстоювання, мікропроціджування, фільтрування.
2. Колоїдні домішки (гідрофільні і гідрофобні) з розміром часток r = 10–7–10–8 м, що утворюють тонкодисперсні системи, золі, а також віруси, патогенні бактерії й ін. Їх усувають попередньою обробкою води окисниками: хлором (хлорування води), озоном (озонування). При цьому гинуть мікроорганізми, руйнуються гідрофільні колоїди, що виявляють захисну дію стосовно гідрофобних колоїдних домішок.
3. Розчинні у воді гази й органічні сполуки, що утворять гомогенну систему (r < 10–9 м). Ці домішки можуть бути як біологічного походження, так і з’являтися у воді за рахунок стоків промислових підприємств. Для їхнього усунення використовують аерацію, окиснення, адсорбцію.
4. Домішки речовин-електролітів, що дисоціюють на йони (в основному, солей неорганічних кислот) (r = 10–10 м), усувають шляхом переведення у нерозчинні або малодисоційовані сполуки.
Якість отриманої очищеної води перевіряють за рядом показників: питомою електропровідністю, вмістом органічних та ізотопних речовин, пірогенністю, величиною рН, цитотоксичністю.
Фармакопейні вимоги до якості води
У Додатку 1 до Фармакопеї України є такі монографії на воду:
вода очищена (вода очищена “in bulk” і вода очищена в контейнерах);
вода для ін’єкцій (вода для ін’єкцій “in bulk” і вода для ін’єкцій стерильна);
вода високоочищена
Вода очищена
ДФУ, додаток 1
Agua purificata
WATER, PURIFIED
H2O
М. м. = 18,02 г/моль
Назва “Вода очищена” – більш точна, тому що регламентовані фізико-хімічні й інші показники якості води зумовлені медичними і фармацевтичними вимогами, а не способом її одержання.
Вода очищена – це вода для приготування лікарських засобів, крім тих, які мають бути стерильними й апірогенними, якщо немає інших зазначень і дозволів компетентного уповноваженого органу.
Виробництво
Воду очищену “in bulk” для медичних цілей одержують із води питної не тільки методом дистиляції, але і методом зворотного осмосу, хімічного йонообмінного знесолення, ультрафільтрації, усунення мікробних і пірогенних речовин.
Вода очищена в контейнерах – це вода очищена “in bulk”, розфасована у відповідні контейнери, які зберігаються в умовах, що забезпечують мікробіологічну чистоту, що вимагається, і яка не містить ніяких доданих речовин.
Опис. Прозора, безбарвна рідина без запаху і смаку.
Випробування на чистоту
Вода очищена “in bulk”
1. Нітрати (недопустима домішка). Виявляють за допомогою розчину дифеніламіну в присутності кислоти сульфатної H2SO4, вільної від Нітрогену; не повинно з’являтися синє забарвлення:
дифенілбензидин окиснення
сульфоімонієва сіль дифенілбензидину, барвник синього кольору
2. Алюміній. 10 мкг/л, якщо субстанція призначена для виробництва розчинів для діалізу.
3. Важкі метали. Не більше 0,1 ppm.
4. Вміст загального органічного Карбону або “Речовини, що окиснюються”
До 100 мл субстанції (води) додають 10 мл кислоти сульфатної розведеної Р H2SO4 0,1 мл
5. Питома електропровідність. Не більше 4,3 мкСм×см–1.
4. Бактеріальні ендотоксини. Менше 0,25 МО/мл, якщо субстанція призначена для виробництва розчинів для діалізу без подальшої процедури видалення бактеріальних ендотоксинів.
Зберігання
Воду очищену “in bulk” зберігають і використовують в умовах, що дозволяють запобігти росту мікроорганізмів і уникнути будь-яких інших забруднень.
Маркування
У необхідних випадках зазначають:
– субстанція придатна для виробництва розчинів для діалізу.
Вода очищена в контейнерах
Вода очищена в контейнерах має витримувати вимоги до води очищеної “in bulk”, а також такі додаткові випробування.
1. Кислотність або лужність. рН від 5,0 до 7,0. При додаванні до 10 мл свіжопрокип’яченої субстанції 0,05 мл розчину метилового червоного Р розчин не має забарвлюватися у червоний колір, а при додаванні 0,1 мл розчину бромтимолового синього – у синій колір.
2. Речовини, що окиснюються. До 100 мл субстанції (води) додають 10 мл кислоти сульфатної розведеної Р H2SO4 0,1 мл
3. Сухий залишок. 100 мл води випарюють на водяному нагрівнику досуха і сушать при температурі від 100 °С до 105 °С до постійної маси. Маса сухого залишку не має перевищувати 1 мг (0,001%).
4. Хлориди (недопустима домішка). При додаванні до 10 мл субстанції 1 мл кислоти нітратної розведеної HNO3 і 0,2 мл розчину аргентум нітрату AgNO3 протягом 15 хв не має бути видимих змін розчину.
Не має спостерігатись опалесценції:
Cl– + Ag+ AgCl¯ опалесценція
5. Сульфати (недопустима домішка). При додаванні до випробовуваної води розчину барій хлориду BaCl2 у присутності хлоридної кислоти розведеної HCl протягом 1 год не має бути видимих змін розчину.
У випадку присутності домішки сульфатів спостерігатиметься опалесценція:
SO42– + Ba2+ BaSO4¯
6. Амонію солі, Кальцій і Магній – в межах еталона.
7. Мікробіологічна чистота. Загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів має бути не більше 100 мікроорганізмів в 1 мл. Визначення проводять методом мембранної фільтрації, використовуючи густе живильне середовище В.
Маркування
У необхідних випадках зазначають:
– субстанція придатна для виробництва розчинів для діалізу.
Вода для ін’єкцій
ДФУ, додаток 1
Agua ad iniectabilia
WATER FOR INJECTIONS
Agua pro injectionibus
H2O
М. м. = 18,02 г/моль
Вода для ін’єкцій – вода, яка використовується як розчинник при приготуванні лікарських засобів для парентерального застосування (вода для ін’єкцій ”in bulk”) або для розчинення або для розведення субстанцій або лікарських засобів для парентерального застосування перед використанням (вода для ін’єкцій стерильна).
Вода для ін’єкцій “in bulk”
Виробництво
Воду для ін’єкцій “in bulk” одержують із води питної або води очищеної шляхом дистиляції. Під час виробництва і подальшого зберігання належним чином контролюють загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів (не більш 10 життєздатних аеробних мікроорганізмів у 100 мл води) методом мембранної фільтрації, використавуючи густе живильне середовище S.
При виробництві води для ін’єкцій “in bulk” в асептичних умовах може виникнути необхідність встановити більш жорсткі попереджувальні межі.
Для забезпечення належної якості води слід використовувати валідовані процедури і регулярний контроль питомої електроповідності (не більше 1,1 мкСм×см–1) та мікробіологічної чистоти у процесі виробництва.
Випробування на чистоту
При випробуванні на чистоту води для ін’єкцій проводять усі вищевказані випробування на воду очищену “in bulk”, а також випробування на бактеріальні ендотоксини (менше 0,25 МО/мл).
Вода для ін’єкцій стерильна
Вода для ін’єкцій стерильна – це вода для ін’єкцій ”in bulk”, що розфасована в придатні контейнери, укопорена і стерилізована нагріванням в умовах, які гарантують, що отриманий продукт витримує випробування на бактеріальні ендотоксини. Вона не може містити ніяких доданих речовин.
Вода для ін’єкцій стерильна має бути прозорою і безбарвною.
Випробування на чистоту
Вода для ін’єкцій стерильна має витримувати вимоги до води очищеної в контейнерах, а також такі додаткові випробування.
1. Механічні включення: невидимі частки.
2. Стерильність.
3. Бактеріальні ендотоксини. Менше 0,25 МО/мл.
Зберігання
Воду для ін’єкцій зберігають і використовують в умовах, що дозволяють запобігти росту мікроорганізмів і уникнути будь-яких забруднень.
При цьому використані рекомендації Фармакопеї Японії: “воду зберігають у закритих посудинах з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від сторонніх часток і мікробного забруднення”.
Вода високоочищена
ДФУ, додаток 1
Agua valde purificata
WATER, HIGHLY PURIFIED
H2O
М. м. = 18,02 г/моль
Виробництво
Воду високоочищену одержують із води питної. У цей час у виробництві використовують метод подвійного зворотного осмосу спільно з іншими відповідними методами, наприклад, ультрафільтрацією і деіонізацією. Необхідне належне утримування і технічне обслуговування системи очищення води.
Під час виробництва і подальшого зберігання належним чином контролюють і відстежують загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів (не більш 10 життєздатних аеробних мікроорганізмів у 100 мл води) методом мембранної фільтрації, використавуючи густе живильне середовище S.
Для забезпечення належної якості води слід використовувати валідовані процедури і регулярний контроль питомої електроповідності (не більше 1,1 мкСм×см–1) та мікробіологічної чистоти у процесі виробництва.
Випробування на чистоту
Вода високоочищена має витримувати такі ж вимоги, як і до води очищеної.
Зберігання
Воду високоочищену зберігають “in bulk” і використовують в умовах, що дозволяють запобігти росту мікроорганізмів і уникнуити будь-яких інших забруднень.
Застосування
Вода високоочищена призначена для приготування лікарських засобів, коли потрібна вода підвищеної біологічної якості, крім тих випадків, в яких необхідне використання тільки Води для ін’єкцій.
Экспресс-анализ лекарственных форм
Необходимость внутриаптечного контроля обусловлена высокими требованиями к качеству лекарственных форм, изготавливаемых в аптеках. Поскольку изготовление лекарств в аптеках ограничивается сжатыми сроками, оценку их качества осуществляют экспресс-методами. Основные требования, предъявляемые к экспресс-анализу, — расход минимальных количеств лекарственных форм, простота и быстрота выполнения, достаточная точность и возможность проведения анализа без изъятия приготовленного лекарства.
В настоящее время в аптеках широко используют различные методы как качественного, так и количественного экспресс-анализа. Для этого применяют различные химические и физико-химические методы.
1. Качественный экспресс-анализ
Качественный экспресс-анализ лекарственных форм отличается от макроанализа только тем, что на его выполнение расходуется меньшее количество вещества и реактива. Анализ растворов и порошков выполняют без предварительного выделения лекарственных веществ, когда наполнители не мешают выполнению качественных реакций. Для выделения лекарственного вещества из таблеток, драже, мазей, суппозиториев достаточно перемешивания или растирания с растворителем.
Для выполнения качественного экспресс-анализа используют цветные или осадочные химические реакции на соответствующие катионы, анионы неорганических или функциональные группы органических веществ. Анализ выполняют капельным методом, при котором расходуется от 0,001 до
Цветные реакции выполняют на фильтровальной бумаге или в фарфоровых чашках, а осадочные — на часовых стеклах. Чувствительность реакций, выполняемых на фильтровальной бумаге, можно повысить, используя такие физические явления, как поверхностное натяжение, капиллярность, адсорбция, диффузия. Так, например, за счет различия в скорости диффузии растворенных компонентов лекарственной смеси можно одновременно идентифицировать без разделения два и даже три лекарственных вещества. Они образуют с реактивом окрашенные кольца, отличающиеся по цвету и расположенные на различном расстоянии от центра. Избирательность цветных реакций можно также повысить обработкой полосок фильтровальной бумаги парами летучих веществ.
Для экспресс-анализа многокомпонентных жидких и твердых лекарственных форм представляют интерес и другие методы, позволяющие идентифицировать компоненты смеси без их разделения. Иногда можно одним реактивом обнаружить два ингредиента. Например, действуя окислителями, можно последовательно открывать бромиды и иодиды, раствором хлорида железа (III) — бензоаты и салицилаты и т. д. Можно подобрать реактив, который с одним лекарственным веществом, содержащимся в смеси, образует окрашенное соединение (растворимое или нерастворимое в воде), а с другим выделяет газообразный продукт. Такого результата достигают, действуя концентрированной серной кислотой на смесь, содержащую гидрокарбонаты и алкалоиды.
Если не удается выполнить анализ без разделения компонентов, то используют те же принципы разделения, что и при макроанализе. Они основаны на различии в растворимости лекарственных веществ. С помощью воды, этилового спирта, ацетона, хлороформа можно разделять смесь, состоящую из веществ, растворимых и нерастворимых в указанных растворителях. Растворы кислот, щелочей, буферные растворы позволяют последовательно извлекать из смеси вещества, различающиеся по кислотно-основным свойствам. Идентификацию выделенных индивидуальных лекарственных веществ осуществляют теми же реакциями, которыми испытывают на подлинность субстанции.
Качественный экспресс-анализ лекарственных веществ, содержащихся в мазях, суппозиториях и пастах, можно выполнять смешиванием и растиранием на стеклянной пластинке с соответствующим реактивом. Если такой способ не дает положительных результатов, то небольшую массу мази (пасты) предварительно обрабатывают спиртом, бензолом, эфиром или хлороформом для растворения основы (жиров, вазелина). Можно также извлекать из мази (пасты) лекарственное вещество водой или растворами кислот и щелочей при слабом подогревании. Иногда сочетают оба эти способа, а затем отделяют полученное извлечение (декантацией, фильтрованием) от мазевой основы, растворенной в органическом растворителе. Если компоненты, содержащиеся в мази, нерастворимы в воде (растворах кислот, щелочей, в органических растворителях), то мазевую основу растворяют в эфире, бензине или хлороформе. Затем фильтруют и остаток на фильтре растворяют, подбирая для этого соответствующий растворитель, в котором растворяется компонент мази. Полученные экстракты анализируют соответствующими реактивами теми же методами, что и сухие или жидкие лекарственные формы.
Очень перспективным оказался качественный экспресс-анализ, основанный на использовании реактивных бумажек, палочек и пленок.
Реактивные бумажки готовят, пропитывая раствором реактива полоски фильтровальной бумаги. Затем их сушат на воздухе при комнатной температуре и сохраняют в месте, защищенном от действия света, влаги, паров аммиака, углекислого газа и др. При выполнении анализа на реактивную бумажку наносят одну – две капли исследуемого раствора. При анализе сухих лекарственных форм на реактивную бумажку помещают несколько крупинок порошка и в зависимости от условий проведения реакции — каплю дистиллированной воды, раствора кислоты или щелочи. Заключение о результате реакции делают по характерной окраске.
Для экспресс-анализа применяют реактивные бумажки с одним или несколькими реактивами, нанесенными на ограниченные поверхности, которые разделены гидрофобным веществом (воск, парафин) на отдельные зоны.
Реактивные пасты готовят смешиванием 2%-ного раствора желатины с раствором реактива, концентрация которого в два раза превышает фармакопейную. Полученную пасту наносят на пленку отдельными каплями на расстоянии
ФМетодика выполнения качественного анализа на реактивных пленках и реактивных бумажках идентична. Реактивные палочки погружают в небольшое количество (3—5 капель) исследуемого раствора. При этом можно использовать не только цветные реакции, но и наблюдать выделение газообразных продуктов реакции.
Реактивные пленки и палочки отличаются от реактивных бумажек большей устойчивостью к влиянию внешних факторов и поэтому имеют более продолжительный срок годности.
Качественный экспресс-анализ в условиях аптеки осуществляют не только химическими, но и физическими или физико-химическими методами.
Идентификацию лекарственных веществ в двух- и более компонентных смесях можно выполнять с помощью такого физического метода, как микрокристаллоскопия. Получают микрокристаллы путем кристаллизации из растворов на предметных стеклах, предварительно обработанных хромовой смесью, тщательно промытых водой и высушенных. Нанесенный на предметное стекло раствор испытуемого лекарственного вещества испаряют на воздухе или под часовым стеклом при комнатной температуре. Идентифицируют вещества по форме микрокристаллов, которая зависит от химической структуры, свойств растворителя, концентрации раствора, температуры, при которой происходит испарение. Растворителями служат 96%-ный и 70%-ный этиловый спирт, хлороформ, ацетон. Можно получать также микрокристаллы продуктов взаимодействия лекарственных веществ с различными реактивами. Идентификацию микрокристаллов осуществляют с помощью микроскопа (с 70—300-кратным увеличением) сравнением микроскопической картины с соответствующим рисунком.
Поляриметрия позволяет сделать заключение о подлинности лекарственного вещества в растворе по значению удельного вращения, рефрактометрия — по показателю преломления раствора определенной концентрации.
Доступным для использования во внутриаптечном контроле является метод флуориметрии. По характеру флуоресценции кристаллов или растворов можно, например, осуществлять идентификацию препаратов некоторых алкалоидов, витаминов и др. Для возбуждения флуоресценции на растворы испытуемых веществ воздействуют ультрафиолетовым излучением с длиной волны 365—366 нм. Некоторые лекарственные вещества сами не флуоресцируют, но при взаимодействии с рядом реактивов образуют флуоресцирующие продукты.
Для выделения анализируемого лекарственного вещества из многокомпонентной лекарственной формы используют хроматографию. Особенно перспективно применение для экспресс-анализа распределительной хроматографии на бумаге и тонкослойной хроматографии. После выделения лекарственного вещества из лекарственной формы выполняют химические реакции на ионы или функциональные группы. Причем, эти реакции могут быть выполнены прямо на хроматограмме.
Для качественного экспресс-анализа настоек, экстрактов, настоев и отваров может быть применено сочетание адсорбционной хроматографии и люминесцентного анализа. Вначале, используя различие в адсорбционной способности, компоненты лекарственных форм разделяют на отдельные зоны в колонках из оксида алюминия. Полученные хроматограммы идентифицируют в ультрафиолетовом излучении или с помощью групповых реакций на алкалоиды, гликозиды, сапонины, дубильные и другие вещества.
ПРАВИЛА ВИГОТОВЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ АПТЕКИ
Наказ Міністерства охорони здоров’я України 15.12.2004 N 626
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров’я N 361 від 19.07.2005, N 53 від 05.02.2007}
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2004 р.за N 1606/10205
Правила набувають чинності з 1 січня 2005 року. Правила застосовуються з 01.06.2006, окрім пункту 4.4 Правил, який застосовується з 01.01.2009.
1. Загальні положення
1.1. Ці Правила, розроблені відповідно до Закону України “Про лікарські засоби” та Указів Президента України від 07.02.2003 91 “Про заходи щодо поліпшення забезпечення населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, а також підвищення ефективності державного управління у цій сфері” та від 17.12.2003 N1455 “Про невідкладні заходи щодо забезпечення права громадян на охорону здоров’я і медичну допомогу”, на виконання Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 N 1570, визначають основні вимоги до виробництва (виготовлення) лікарських засобів в аптеках.
1.2. Дія Правил поширюється на всіх суб’єктів господарської діяльності,якізаймаються виробництвом (виготовленням) лікарських засобів в умовах аптеки (далі – суб’єкти господарювання).
1.3. Основні терміни, які використовуються в цих Правилах:
-асистентська-окреме відповідно обладнане виробниче приміщення для виробництва виготовлення) лікарських засобів в аптеці;
-асептичний блок-комплекс виробничих приміщень, до складу якого входять шлюз, асептична асистентська, приміщення для фасування, закупорювання та стерилізації ліків;
-валідація-документальне підтвердження того, що певна методика, процес, обладнання, діяльність або система дій приводять до очікуваного гарантованого результату;
-виготовлення лікарських засобів-виготовлення лікарських засобів (далі-ЛЗ) в аптеці за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів (далі- ЛПЗ);
-виробничі приміщення – приміщення в аптеках, у яких виробляються (виготовляються), контролюються, пакуються, маркуються та зберігаються вироблені лікарські засоби;
-внутрішньоаптечна заготовка концентровані розчини і напівфабрикати, що використовуються в аптеці для виготовлення готових ЛЗ,та ЛЗ, виготовлені за часто повторюваними прописами;
-внутрішньоаптечний контроль-комплекс запобіжних заходів та видів контролю, який здійснюється безпосередньо в аптеці;
-контамінація-забруднення концентрованих розчинів, напівфабрикатів та готових лікарських засобів;
-концентровані розчини (концентрати) – внутрішньо аптечна заготовка у недозованому вигляді, яка застосовується для виробництва (виготовлення) лікарських засобів з рідким дисперсійним середовищем, шляхом розведення чи в суміші з іншими лікарськими речовинами; лікарська форма-наданий лікарському засобу зручний для вживання стан, при якому забезпечується необхідний лікувальний ефект; напівфабрикати-недозований вид внутрішньоаптечної заготовки, попередньо виготовлені в аптеці суміші двох чи більше лікарських речовин, що взяті у співвідношеннях, які найчастіше зустрічаються у прописах на лікарські засоби. Використовуються самостійно після розфасування або в суміші з іншими інгредієнтами;серія лікарського засобу – визначена кількість однорідної продукції (лікарського засобу),виготовленої в умовах аптеки з певної кількості сировини відповідно до технологічної інструкції в єдиному технологічному процесі від одного завантаження в одиниці ємнісного обладнання; технологічна інструкція-внутрішній документ суб’єкта господарювання,що належить до категорії виробничих інструкцій, у якому визначено технологічні методи, технічні засоби, норми та нормативи виробництва лікарського засобу, методи контролю, і встановлює якісні та кількісні показники лікарського засобу, їх допустимі межі,вимоги до його упаковки, маркування, умов зберігання,терміну придатності; – чисте приміщення (зона) – приміщення (зона), у якому контролюється концентрація завішених у повітрі часток і яке побудоване і використовується таким чином, щоб звести до мінімуму надходження, утворення і втримання цих часток усередині приміщення.
Зміст інших термінів цих Правил визначається чинним законодавством України.
1.4. Виготовлені в аптеках лікарські засоби повинні відповідати вимогам Державної Фармакопеї України (далі – ДФУ), чинних нормативно-правових документів МОЗ України та цим Правилам.
1.5 Кожна серія ЛЗ виготовляється відповідно до технологічної інструкції.
1.6. У виробництві (виготовленні) лікарських засобів можуть використовуватися лише зареєстровані в Україні чи дозволені до застосування МОЗ України діючі (субстанції) і допоміжні речовини, матеріали первинної упаковки, які відповідають вимогам, визначеним нормативно-технічними документами (аналітично-нормативною документацією-АНД, ДФУ, технологічною інструкцією чи технічною документацією тощо).
Субстанції та допоміжні речовини (кожна серія, партія), які використовуються при виробництві (виготовленні) лікарських засобів в умовах аптеки, повинні супроводжуватися висновком щодо їх якості, виданим лабораторією, атестованою та/або акредитованою згідно з Порядком проведення атестації та акредитації лабораторій з контролю якості та безпеки лікарських засобів, який затверджений наказом МОЗ України від 14.01.2004 N10, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.01.2004 за N130/8729
(далі-Порядок).
1.7. Виробництво (виготовлення) лікарських засобів здійснюється в умовах аптеки за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів за наявності ліцензії на виробництво лікарських засобів в умовах аптеки.
1.8. Виготовлені в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації, а їх продаж іншим суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію (торгівлю) лікарських засобів, крім ЛПЗ,
заборонено.
1.9.ЛЗ,виготовлені в аптеці, та внутрішньоаптечна заготовка підлягають внутрішньоаптечному контролю відповідно до цих Правил.
1.10 Результати контролю повинні бути зареєстровані в журналах за формами,що додаються. У всіх журналах повинні бути пронумеровані сторінки,журнали повинні бути прошнуровані,скріплені печаткою суб’єкта господарювання і завірені підписом керівника/завідувача аптеки.
2.Нормативні посилання
При виробництві (виготовленні) лікарських засобів в аптеках суб’єкти господарювання повинні дотримуватися вимог:
Законів України:
“Про лікарські засоби” (із змінами);
“Про захист прав споживачів” (із змінами);
“Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”) (із змінами);
“Про ліцензування певних видів господарської діяльності”) (із змінами);
постанови КМУ N610 від 26.04.2003 “Про затвердження Порядку відбору зразків лікарських засобів для державного контролю їх якості”;
наказів МОЗ України:
від 15.05.2006 N275"Про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів",зареєстрованого в Мін'юсті України 31 травня 2006 року за N642/12516;
від 19.07.2005 N360″Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень”, зареєстрованого в Мін’юсті України 20 липня 2005 року за N 782/11062 (із змінами);
від 18.12.97 N 356) “Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я України” (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Мін’юсті України 03.02.98 за N67/2507;
від 31.07.98 N231″Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів”, зареєстрованого в Мін’юсті України 17.08.98 за N 513/2953;
від 30.10.2001 N436″Про затвердження Інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі” (зі змінами), зареєстрованого в Мін’юсті України 05.02.2002 за N107/6395;
від 12.12.2001 N497″Про затвердження Порядку заборони (зупинення) та вилучення з обігу лікарських засобів на території України” (із змінами), зареєстрованого в Мін’юсті України 28.12.2001 за N1091/6282;
від 15.01.2003 N8 “Про затвердження переліків допоміжних речовин та барвників, дозволених для застосування у виробництві лікарських засобів, що (лікарські засоби) реєструються в Україні та виготовляються в аптечних умовах за рецептами лікарів і замовленнями лікувально-профілактичних закладів” (із змінами), зареєстрованого в Мін’юсті України 29.01.2003 за N 69/7390;
спільного наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та МОЗ України від 12.01.2001 N 3/8″Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами” (із змінами), зареєстрованого в Мін’юсті України 26.01.2001 за N 80/5271;
спільного наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та МОЗ України від 20.02.2001 N 39/66″Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, зареєстрованого в Мін’юсті України 13.03.2001 за N224/5415; ДФУ; ДФУ (доповнення 1); цих Правил та інших нормативно-правових документів, що регулюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів.
3. Загальні вимоги до виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки
3.1. Суб’єкт господарювання,який здійснює діяльність з виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки, повинен:
забезпечити відповідність матеріально-технічної бази, наявність виробничих та допоміжних приміщень для виробництва (виготовлення) лікарських засобів та зберігання сировини, внутрішньоаптечної заготовки (концентратів, напівфабрикатів), готових лікарських засобів відповідно до їх фізико-хімічних властивостей та вимог ДФУ чи інших чинних нормативних документів;
дотримуватися кваліфікаційних вимог до персоналу аптеки,який займається виробництвом (виготовленням) та контролем якості лікарських засобів;
дотримуватися санітарних норм і правил санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму та цих Правил;
забезпечити провадження всіх видів контролю якості виготовлених лікарських засобів;
мати план термінових дій для вилучення, у разі необхідності, з обігу виготовлених лікарських засобів з їх подальшою утилізацією чи знищенням, зокрема тих, термін придатності яких закінчився;
забезпечити належну схоронність виготовлених лікарських засобів;
призначити уповноважену особу;
забезпечити наявність та справність усіх засобів вимірювань шляхом їх калібрування та регулярної метрологічної повірки згідно із законодавством;
мати в наявності ДФУ, необхідну нормативну та технічну документацію, технологічні інструкції;
забезпечити розгляд рекламацій на виготовлені та реалізовані лікарські засоби, систематизацію повідомлень про побічні реакції та побічні дії лікарських засобів від лікувально-профілактичних закладів і амбулаторно-поліклінічних хворих для виявлення неякісних лікарських засобів і запобігання подібним випадкам.
3.2. Якщо це визначено лікарем у прописі, при виготовленні ЛЗ для перорального та зовнішнього застосування можуть використовуватися готові ЛЗ.
3.3. Лікарські засоби для новонароджених:
3.3.1. Повинні виготовлятися в асептичних умовах масооб’ємним способом.
3.3.2. Розчини для внутрішнього застосування для новонароджених дітей готуються на стерильній воді очищеній або воді для ін’єкцій в асептичних умовах без додавання стабілізаторів та консервантів.
3.4. Підготовка води при виробництві (виготовленні) лікарських засобів повинна здійснюватися у відповідності до вимог ДФУ (доповнення 1) до води очищеної та води для ін’єкцій:
3.4.1. Воду очищену слід одержувати з питної води, використовувати свіжоприготованою або протягом трьох діб з моменту її одержання за умови зберігання у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від сторонніх часток і мікробіологічних забруднень.
3.4.2. Воду для ін’єкцій одержують із води питної або води очищеної відповідно до вимог ДФУ. Вода для ін’єкцій, що використовується для виготовлення парентеральних ЛЗ,які в подальшому підлягають термічній стерилізації, повинна відповідати вимогам монографії ДФУ (доповнення 1) “Вода для ін’єкцій “in bulk”. Її слід використовувати свіжоприготовленою або зберігати не більше 24-х годин у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів,що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних, мікробіологічних та інших контамінацій.
3.4.3. Для приготування внутрішньовенних ін фузійних лікарських засобів, ін’єкційних лікарських засобів, що не підлягають термічній стерилізації, необхідно використовувати стерильну воду для ін’єкцій.
Для приготування очних крапель, що підлягають подальшій термічній стерилізації, необхідно використовувати воду, що відповідає вимогам монографії ДФУ (доповнення 1) “Вода очищена в контейнерах”.
3.4.4. Вода очищена (з кожного балона, а при подаванні води трубопроводом – на кожному робочому місці) повинна витримувати перевірку за показниками “Випробування на чистоту” монографії ДФУ (доповнення 1) “Вода очищена “in bulk”. Результати аналізів реєструються у відповідному журналі (рекомендовані форми яких наведені у додатках 1-2).
3.4.5 Забезпечення належних умов отримання води очищеної в аптеці контролюється органами державного контролю якості ЛЗ, зазначеними в розділі 8 цих Правил (далі – органи державного контролю). Відібрані посадовими особами органів державного контролю зразки води перевіряються в лабораторіях, атестованих чи акредитованих згідно з Порядком, за показниками: “Вміст загального органічного вуглецю” або “Речовини, що окиснюються”, “Питома електропровідність”, “Загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів” та за показниками “Випробування на чистоту” монографії ДФУ (доповнення 1) “Вода очищена “in bulk” один раз на квартал.
3.4.6. Вода для ін’єкцій,призначена для виготовлення парентеральних, офтальмологічних ЛЗ, ЛЗ для новонароджених, що підлягають подальшій термічній стерилізації (з кожного балона,а при подаванні води трубопроводом – на кожному робочому місці), повинна перевірятися за показниками “Випробування на чистоту” відповідно до монографії ДФУ (доповнення 1) “Вода для ін’єкцій “in bulk” із встановленою для конкретної аптеки періодичністю. Результати аналізів реєструються у відповідному журналі за рекомендованою формою.
3.4.7. Забезпечення належних умов отримання води для ін’єкцій “in bulk” в аптеці контролюється органами державного контролю. Відібрані посадовими особами органів державного контролю зразки води перевіряються в лабораторіях, атестованих чи акредитованих згідно з Порядком, за показниками: “Вміст загального органічного вуглецю” або “Речовини, що окиснюються”, “Питома електропровідність”, “Загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів”, “Бактеріальні ендотоксини” та за показниками “Випробування на чистоту” монографії ДФУ (доповнення 1) “Вода для ін’єкцій “in bulk” один раз на квартал.
3.4.8. Вода для ін’єкцій стерильна (кожна серія), яка використовується для виготовлення стерильних ЛЗ, що не підлягають подальшій термічній стерилізації, повинна перевірятися за показниками “Випробування на чистоту” відповідно до монографії ДФУ (доповнення 1)”Вода для ін’єкцій стерильна, крім показників “Сухий залишок”, “Стерильність”, “Бактеріальні ендотоксини”. Результати аналізів реєструються у відповідному журналі за рекомендованою формою.
3.4.9. Перевірка якості води для ін’єкцій стерильної за показниками “Випробування на чистоту” монографії ДФУ (доповнення 1) “Вода для ін’єкцій стерильна”, у тому числі за показниками “Сухий залишок”, “Стерильність”, “Бактеріальні ендотоксини”, здійснюється вибірково один раз на квартал лабораторіями, атестованими чи акредитованими згідно з Порядком.
3.4.10. Вода очищена в контейнерах (кожна серія) повинна перевірятися за показниками “Випробування на чистоту” відповідно до монографії ДФУ (доповнення 1) “Вода очищена в контейнерах”, крім показників “Сухий залишок”, “Мікробіологічна чистота”. Результати аналізів реєструються у відповідному журналі за рекомендованою формою.
3.4.11. Контроль якості води очищеної в контейнерах за показниками “Випробування на чистоту” монографії ДФУ (доповнення 1) “Вода очищена в контейнерах” здійснюється вибірково один раз на квартал лабораторіями, атестованими або акредитованими згідно з Порядком.
3.5. Усі діючі речовини (субстанції) (далі – лікарські речовини) повинні зберігатися до порушення цілісності в оригінальних контейнерах у зонах (приміщеннях) для зберігання, а після відкриття контейнерів – у спеціально відведених чистих зонах (приміщеннях), які можуть бути обладнані в асистентській кімнаті, – у штанглазах, які повинні бути чисті (вимиті та простерилізовані) і відповідно промарковані:
3.5.1. На всіх штанглазах з лікарськими речовинами, що містяться в приміщеннях зберігання, необхідно зазначати їх найменування, країну, назву виробника, номер серії заводу-виробника, номер сертифіката аналізу лабораторії, термін придатності, дату заповнення штанглаза та підпис особи, яка його заповнила.
3.5.2. На штанглазах з лікарськими речовинами, які містять вологу, слід зазначати відсоток вологи; на балонах з рідинами (водню пероксиду розчин, формальдегіду розчин, аміаку розчин тощо) – фактичний вміст діючої речовини.
3.5.3. На всіх штанглазах з лікарськими речовинами в асистентській кімнаті слід зазначати: їх найменування, країну, назву виробника, номер серії заводу-виробника, номер сертифіката аналізу лабораторії, термін придатності, дату заповнення, підписи осіб,які заповнили та перевірили ідентичність речовини.
3.5.4. Штанглази з розчинами,настойками та рідкими напівфабрикатами при потребі забезпечуються нормальними краплемірами або піпетками. Число крапель у визначеному об’ємі визначається зважуванням та зазначається на штанглазі. Малі кількості рідких лікарських засобів, які в прописі зазначені в стандартних краплях, слід відмірювати емпіричним краплеміром (очною піпеткою), прокаліброваним за відповідною рідиною.
3.5.5. Повторне заповнення штанглазів слід проводити тільки після повного використання лікарської речовини та відповідної обробки штанглаза.
3.6. Увесь посуд, який використовується при виготовленні ЛЗ, обов’язково миється з використанням дозволених до застосування МОЗ України мийних засобів з попереднім замочуванням, стерилізується, закупорюється і зберігається в щільно закритих шафах. Термін зберігання стерильного посуду, який використовується при виготовленні нестерильних ЛЗ, становить не більше трьох діб.
Для пакування ін’єкційних, внутрішньовенних інфузійних ЛЗ слід використовувати контейнери і корки, які відповідають вимогам ДФУ та технічної документації на них.
3.7. Виготовлення серій ЛЗ, внутрішньоаптечної заготовки в аптеках здійснюється згідно з технологічними інструкціями.
3.8. Відпускають лікарські засоби, виготовлені в аптеці, тільки після перевірки їх якості провізором-аналітиком чи провізором та надання дозволу на реалізацію уповноваженою особою, а у разі її відсутності, іншим персоналом, зазначеним у пункті 5.5.
3.9. При виготовленні (виробництві) лікарських засобів в умовах аптеки суб’єкт господарювання забезпечує:
3.9.1. Проведення вхідного контролю якості субстанцій, лікарської рослинної сировини та допоміжних речовин, а саме: перевірку наявності ліцензій у постачальника, сертифікатів якості виробника, реєстрації або дозволу МОЗ України, відсутності заборони органів державного контролю якості лікарських засобів на одержані серії, відповідності вимогам АНД за візуальними та органолептичними характеристиками, наявності висновку лабораторії щодо якості тощо.
3.9.2. Здійснення постійного контролю за змістом усіх рецептів і замовлень (вимог) ЛПЗ,що надходять в аптеку, з метою перевірки: правильності оформлення; сумісності інгредієнтів,що входять до складу лікарських засобів; відповідності прописаних доз віку хворого тощо; а також повідомлення (довільної форми) відповідного ЛПЗ про всі випадки виявлених порушень або помилок при виписуванні рецептів чи замовлень.
3.9.3. Дотримання санітарних норм та правил санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму та цих Правил.
3.9.4. Забезпечення належного зберігання виготовлених лікарських засобів.
3.9.5. Додержання вимог нормативно-технічних документів при виготовленні (виробництві) та контролі якості лікарських засобів в аптеці.
3.9.6. Мікробіологічний контроль з відбором проб повітря, води очищеної та води для ін’єкцій, змивів з устаткування та обладнання, рук та одягу персоналу, аптечного посуду, сировини та готових ЛЗ повинен проводитися в аптеці з виготовленням ЛЗ не менше двох разів на квартал. При цьому бактеріологічний контроль проб повітря, змивів з устаткування та обладнання, рук та одягу персоналу, аптечного посуду, води очищеної та води для ін’єкцій провадиться мікробіологічними підрозділами СЕС у рамках державного контролю чи лабораторіями, акредитованими або атестованими згідно з Порядком. Мікробіологічний контроль сировини та готових ЛЗ здійснюється лабораторіями, акредитованими або атестованими згідно з Порядком.
4. Загальні вимоги до приміщень та обладнання аптеки
4.1. Приміщення та обладнання аптеки слід пристосовувати й експлуатувати таким чином, щоб вони відповідали процесам, які в них проводяться та на них виконуються, і негативно не впливали на якість виготовлених лікарських засобів.
4.2. Розташування виробничих приміщень має відповідати послідовності виконання операцій виробничого процесу і вимогам до рівня чистоти, унеможливлювати перехрещення технологічних, матеріальних та людських потоків.
4.3. Повинні бути вжиті заходи до запобігання входу в приміщення сторонніх. Зони виробництва (виготовлення), зберігання та контролю якості сировини та готових лікарських засобів не повинні використовуватися як прохідні для персоналу, що в них не працює.
4.4. Суб’єкт господарювання повинен уживати заходів щодо валідації технологічних процесів, які здійснюються у виробничих приміщеннях, і методик контролю якості сировини та виготовлених лікарських засобів.
4.5. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити обов’язковий склад та площу виробничих та допоміжних приміщень аптеки:
-аптека з виготовленням нестерильних лікарських засобів повинна мати такі окремі виробничі приміщення: асистентську – не менше 20 кв.м; для одержання води очищеної – не менше 8 кв.м; для миття та стерилізації посуду – не менше 8 кв.м; окреме приміщення – кабінет провізора-аналітика або окреме робоче місце провізора-аналітика в асистентській; аптека з виготовленням стерильних лікарських засобів в асептичних умовах повинна мати всі вищезазначені приміщення та додатково обладнані такі виробничі приміщення: для одержання води для ін’єкцій – площею від 8 кв.м (можливе суміщення з приміщенням для одержання води очищеної); асептична асистентська зі шлюзом – від 13 (10 + 3) кв. м; для стерилізації виготовлених лікарських засобів – від
Для аптек, які виготовляють в асептичних умовах лише очні краплі, наявність у складі асептичного блока окремих приміщень для стерилізації виготовлених ЛЗ та для контрольного маркування і герметичного закупорювання ЛЗ не є обов’язковою.
Допускається зменшення площ зазначених виробничих приміщень при обов’язковому виконанні суб’єктом господарювання вимог законодавства щодо якості виготовлених ЛЗ;
службово-побутові приміщення для персоналу (кімната персоналу, гардеробна (можливе суміщення кімнати персоналу та гардеробної), вбиральня), окреме приміщення або шафа для зберігання господарського та іншого інвентарю;
приміщення/зони для зберігання сировини, внутрішньо аптечної заготовки (концентратів, напівфабрикатів),готових лікарських засобів, допоміжних матеріалів, тари тощо;
інші приміщення,кількість та склад яких визначається суб’єктом господарювання.
4.6. Виробничі приміщення аптеки з виготовленням лікарських засобів повинні бути забезпечені необхідним обладнанням та устакуванням для належного виготовлення та зберігання лікарських засобів (виробниче устаткування, лабораторне обладнання, вимірювальні прилади, шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо) і технічними засобами для постійного контролю за температурою та вологістю. Забороняється розміщувати у виробничих приміщеннях обладнання та устаткування, які не стосуються виконуваних у них робіт.
4.7. Розміщення та робота обладнання повинні здійснюватися таким чином, щоб звести до мінімуму ризик помилок, а також забезпечити ефективне очищення та експлуатацію, що дадуть змогу уникнути контамінації та будь-якого шкідливого впливу на якість лікарського засобу.
4.8. У виробничих приміщеннях аптеки повинна забезпечуватись можливість щоденного вологого прибирання з використанням дезінфекційних засобів.
4.9. Виробничі приміщення аптеки, що займається виробництвом (виготовленням) лікарських засобів,слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням для досягнення відповідного очищення повітря.
4.10. Гардеробна повинна бути відповідно обладнаною для забезпечення утримання та схоронності особистого та спецодягу персоналу відповідно до вимог санітарно-протиепідемічного режиму аптек.
4.11. Вимоги до приміщень та обладнання аптеки, що займається виробництвом (виготовленням) стерильних лікарських засобів:
виготовлення (виробництво) стерильних лікарських засобів повинно здійснюватися в чистих зонах (приміщеннях) в асептичних умовах;
асептичний блок складається із шлюзу, асептичної асистентської, приміщення для отримання води для ін’єкцій, фасування, укупорювання та стерилізації ліків. Можливе суміщення асистентської та фасувальної кімнат;
приміщення асептичного блока повинні бути максимально ізольовані від інших приміщень аптеки, раціонально взаємопов’язані між собою для забезпечення прямопоточних робочих процесів і скорочення потоку руху ліків у процесі їх виробництва (виготовлення); обладнані шлюзами, які захищають іззовні повітря асептичної кімнати від контамінації;
вікна в асептичній асистентській повинні бути герметично зачинені;
асептичний блок обладнується припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря перед витяганням, яка забезпечує не менше ніж 10-кратний обмін повітря за годину.Система вентиляції повітря повинна враховувати: розмір приміщення, обладнання і персонал, який у ньому перебуває, і мати відповідні фільтри;
доступ до асептичного блока повинен мати тільки визначений персонал аптеки.
5. Вимоги до персоналу
5.1. Аптека, що займається виготовленням лікарських засобів, укомплектовується необхідною кількістю персоналу, який відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, установленим МОЗ України.
5.2. Персонал аптеки, яка здійснює виробництво (виготовлення) лікарських засобів, улаштовуючись на роботу, проходить обов'язкове медичне обстеження та періодичний медичний огляд відповідно до вимог чинного законодавства. Результати всіх обстежень заносяться до медичної книжки.
5.3. До персоналу ставляться вимоги щодо особистої гігієни та чистоти відповідно до вимог технологічної інструкції, інших чинних нормативних документів.
5.4. Керівник суб'єкта господарювання повинен забезпечити постійне навчання персоналу відповідно до чинних нормативних документів.
5.5. Завідувач аптеки, його заступники, уповноважена особа повинні володіти всіма видами внутрішньоаптечного контролю якості виготовлених лікарських засобів і в разі відсутності провізора-аналітика забезпечити їх виконання.
5.6. Провізор-аналітик здійснює систематичний нагляд за технологічним процесом виробництва (виготовлення) лікарських засобів та інструктаж осіб, які беруть у ньому участь.
5.7. Відповідальними за належну організацію роботи асептичних блоків і приготування стерильних лікарських засобів є керівники/завідувачі аптек, які проводять щорічний інструктаж та перевірку знань працівників асептичних блоків щодо правил приготування лікарських засобів.
6. Контроль якості лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки
Виготовлення титрованих розчинів та реактивів для потреб аптек з виробництвом (виготовленням) може здійснюватися на договірних засадах в лабораторіях, акредитованих та/або атестованих згідно з Порядком.
6.1. Письмовий контроль
6.1.1.При виробництві (виготовленні) усіх лікарських засобів за індивідуальними рецептами (прописами) та на замовлення (вимоги) ЛПЗ заповнюються паспорти письмового контролю, крім тих, що виготовляються серіями на замовлення ЛПЗ, для яких найменування та кількість вихідних речовин зазначається у відповідному журналі (додаток 3).
6.1.2. У паспорті письмового контролю зазначаються: дата, номер рецепта (замовлення), узяті лікарські речовини та їх кількість; число доз; загальна маса чи об'єм лікарської форми, проставляються підписи осіб, які приготували, розфасували та перевірили вироблений лікарський засіб.
6.1.3. Запис у паспорті письмового контролю повинен відображати технологію (порядок змішування інгредієнтів) і робиться латинською мовою з пам'яті негайно після приготування лікарського засобу. При використанні напівфабрикатів і концентратів у паспорті зазначається їх концентрація, відібрана кількість та серія.
Якщо до складу лікарської форми входять отруйні речовини, наркотичні і психотропні лікарські засоби та ті, що підлягають предметно-кількісному обліку, то письмовий контроль заповнюється тільки на зворотному боці рецепта.
У паспорті письмового контроля зазначаються використані при розрахунках коефіцієнти водопоглинання для лікарської рослинної сировини, коефіцієнти збільшення об'єму водних розчинів при розчиненні лікарських речовин.
6.1.4. У разі якщо лікарські засоби виробляються/виготовляються та відпускаються однією і тією самою особою,паспорт письмового контролю заповнюється у процесі виробництва/виготовлення лікарського засобу.
6.1.5. Паспорт письмового контролю зберігається в аптеці протягом двох місяців.
6.1.6. Виготовлені лікарські засоби, рецепти та заповнені паспорти письмового контролю передаються на перевірку провізору-аналітику або особі, яка виконує його функції. Контроль полягає у перевірці дотримання правил технології (послідовності змішування), відповідності записів у паспорті письмового контролю пропису в рецепті, правильності проведених розрахунків. Якщо провізором-аналітиком або особою, яка виконує його функції, проводиться фізичний та хімічний контроль лікарського засобу, то на паспорті проставляються номер аналізу та його підпис.
6.1.7. При виробництві (виготовленні) ін'єкційних лікарських засобів та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів усі стадії виготовлення (виробництва) та контролю якості реєструються у відповідному журналі (додаток 3).
6.1.8. При виробництві концентратів,напівфабрикатів, внутрішньоаптечної заготовки і розфасовці лікарських засобів всі записи проводяться в журналі за додатком4.
6.2. Опитувальний контроль
6.2.1.Опитувальний контроль застосовується вибірково для ЛЗ,що виготовляються за індивідуальними прописами. Проводиться після виробництва (виготовлення) фармацевтом (провізором) не більше як п'яти лікарських форм.
6.2.2. При проведенні опитувального контролю провізор-аналітик або персонал, зазначений у пункті 5.5. називає перший інгредієнт, який входить до складу лікарської форми, а в складних лікарських формах зазначає також його кількість, після чого фармацевт (провізор) називає з пам'яті всі взяті ним для виробництва інгредієнти та їх кількість. При використанні напівфабрикатів (концентратів) фармацевт (провізор) називає також їх склад і концентрацію.
6.3. Органолептичний контроль.
6.3.1. Органолептичний контроль є обов'язковим видом контролю і полягає в перевірці зовнішнього вигляду лікарського засобу, у тому числі якості закупорювання, його кольору, запаху, однорідності змішування, відсутності механічних включень у рідких лікарських формах.
6.3.2. Однорідність умісту порошків перевіряється за вмістом діючої речовини в одиниці дозованого лікарського засобу, мазей, супозиторіїв за методикою визначення однорідності відповідно до вимог ДФУ. Перевірка здійснюється вибірково в кожного фармацевта (провізора) протягом робочого дня.
6.3.3. Результати органолептичного контролю лікарських засобів реєструються в журналі (додаток 4).
6.4. Фізичний контроль.
6.4.1. Фізичний контроль полягає в перевірці загальної маси або об'єму лікарського засобу, кількості та маси окремих доз, що входять в цю лікарську форму (але не менше трьох доз).
6.4.2. Перевіряються:
- кожна серія фасовки та внутрішньоаптечної заготовки в кількості трьох-п'яти одиниць фасовки або одиниць заготовки;
- лікарські засоби, вироблені за індивідуальними рецептами, замовленнями (вимогами), вибірково протягом робочого дня з урахуванням усіх видів лікарських форм, вироблених за день;
- лікарські засоби,що вимагають стерилізації,після розфасовки до їх стерилізації;
- лікарські засоби для дітей віком до 1 року;
- отруйні, наркотичні (психотропні) лікарські засоби;
- лікарські форми, призначені для новонароджених, до їх стерилізації.
6.4.3. Результати фізичного контролю реєструються в журналі (додаток 4),допустимі норми відхилень наведені в таблиці (додаток 5).
6.5. Хімічний контроль
Хімічний контроль полягає в ідентифікації та визначенні кількісного вмісту лікарських речовин, що входять до складу лікарського засобу.
6.5.1. Ідентифікації підлягають:
- усі лікарські засоби, концентрати та напівфабрикати, що надходять з приміщень зберігання в асистентську;
- концентрати, напівфабрикати та рідкі лікарські форми в бюреточній установці та штанглазах з емпіричним краплеміром в асистентській кімнаті при заповненні;
- лікарські засоби, виготовлені за індивідуальними рецептами та на замовлення ЛПЗ, вибірково в кожного провізора (фармацевта) протягом робочого дня,але не менше 10% від їх загальної кількості.
Результати аналізів реєструються в журналах (додатки 4, 6).
6.5.2. Ідентифікації та кількісному аналізу підлягають:
- усі ін'єкційні та внутрішньовенні інфузійні ЛЗ, очні краплі, ЛЗ для новонароджених, що виготовляються серіями, до стерилізації та після стерилізації. У разі неможливості визначення кількісного вмісту стабілізаторів та антимікробних консервантів в очних краплях їх введення у ЛЗ проводиться під контролем провізора-аналітика або у разі його відсутності персоналу, зазначеного у пункті 5.5;
- усі ін'єкційні та внутрішньовенні інфузійні ЛЗ, у тому числі вміст ізотонуючих речовин і стабілізаторів, ЛЗ для новонароджених за індивідуальними рецептами до стерилізації.
Контроль якості здійснюється в асептичних умовах. У разі неможливості визначення кількісного вмісту стабілізаторів та антимікробних консервантів в очних краплях їх введення у ЛЗ проводиться під контролем провізора-аналітика або у разі його відсутності персоналу, зазначеного у пункті 5.5;
- очні краплі та мазі за індивідуальними рецептами, що містять отруйні речовини;
- розчини кислоти хлористоводневої (для внутрішнього застосування), атропіну сульфату та нітрату срібла;
- уся внутрішньоаптечна заготовка (кожна серія);
- стабілізатори, що використовуються у виготовленні розчинів для ін'єкцій і буферних розчинів та очних крапель;
- концентрація спирту етилового (визначається спиртометром або рефрактометричним методом при розведенні в аптеці).
Результати цих досліджень реєструються в журналі (додаток 4).
Усі лікарські форми для новонароджених, очні краплі та мазі за індивідуальними прописами готуються у присутності (під наглядом) провізора-аналітика або у разі його відсутності персоналу, зазначеного у пункті 5.5.
6.5.3. Результати хімічного контролю реєструються в журналі (додаток4). У цьому самому журналі фіксуються всі випадки неякісного виробництва (виготовлення) лікарських засобів. Неякісні лікарські засоби на підставі рішення уповноваженої особи вилучаються у карантин, утилізуються чи знищуються в установленому законодавством порядку.
6.6.Вимоги до контролю якості парентеральних, офтальмологічних та інших ЛЗ, що виготовляються серіями та до яких ставляться вимоги щодо їх стерильності:
6.6.1.Контроль якості парентеральних, офтальмологічних та інших ЛЗ, що виготовляються серіями, повинен охоплювати всі стадії їх виготовлення. Перелік заходів,які здійснюються при постадійному контролі, повинен бути внесений у технологічну інструкцію. Результати постадійного контролю виготовлення цих ЛЗ реєструються у відповідному журналі (додаток 3).
6.6.2. Контроль парентеральних, офтальмологічних та інших ЛЗ, що виготовляються серіями, як готової продукції, повинен здійснюватися за всіма показниками якості, які внесені у відповідну специфікацію технологічної інструкції. Виготовлений ЛЗ повинен відповідати всім вимогам, зазначеним у технологічній інструкції. Результати контролю реєструються у відповідному журналі.
6.6.3. Стерилізація розчинів повинна здійснюватися не пізніше трьох годин від початку приготування під контролем спеціально призначеної особи (фармацевт або провізор).Стерилізація розчинів глюкози повинна здійснюватися зразу ж після їх приготування. Повторна стерилізація ін'єкційних розчинів не допускається. Реєстрація параметрів стерилізації проводиться в журналі (додаток 7).
6.6.4. Контроль ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів на механічні включення (видимі частки) проводиться відповідно до вимог ДФУ з обов'язковою перевіркою кожного контейнера. Одночасно проводиться перевірка якості закупорювання контейнерів (алюмінієвий ковпачок не повинен прокручуватися при перевірці вручну) та об'єм, що витягається відповідно до вимог ДФУ.
6.6.5. На постійній основі проводиться контроль ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, води для ін'єкцій на відсутність бактеріальних ендотоксинів або пірогенів у відповідності до вимог ДФУ.
6.6.6. Контроль на стерильність ін'єкційних, внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, офтальмологічних, інших неін'єкційних лікарських засобів, до яких ставляться вимоги щодо їх стерильності, здійснюється щомісяця (вибірково).
6.6.7. Забороняється одночасне виготовлення в одному виробничому приміщенні кількох найменувань ін'єкційних, внутрішньовенних інфузійних ЛЗ.
6.7. Контроль при відпуску/
6.7.1. Контролю при відпуску підлягають усі виготовлені в аптеках лікарські засоби. Цей вид контролю здійснює провізор аптеки, який відпускає ліки.
При цьому перевіряється відповідність:
- упаковки лікарських засобів - фізико-хімічним властивостям інгредієнтів, що входять до їх складу;
- оформлення лікарських засобів - вимогам чинних нормативних документів;
- зазначених у рецепті доз отруйних та наркотичних (психотропних) ЛЗ віку хворого;
- номера на рецепті та номера на етикетці; прізвища хворого на квитанції - прізвищу на етикетці, у рецепті або його копії;
- відповідністьскладу лікарського засобу, указаному на етикетці,
- пропису в рецепті.
6.7.2. Особа,яка відпустила лікарський засіб, зобов'язана поставити свій підпис та дату відпуску на зворотному боці рецепта (замовлення) та в паспорті письмового контролю.
7. Основні правила маркування (оформлення) лікарських засобів, які виготовлені в умовах аптеки
7.1. Усі лікарські засоби, вироблені в умовах аптеки, оформлюються етикетками визначеного зразка залежно від способу використання/застосування: "Внутрішнє", "Зовнішнє", "Для ін'єкцій", "Для інфузій" (для парентерального застосування) тощо та лікарської форми:"Очні краплі","Вушні краплі","Назальні
краплі", "Порошки", "Мікстура" тощо.
7.2. Етикетки на білому фоні повинні мати такі сигнальні кольори:
- зелений - для лікарських засобів, призначених для внутрішнього вживання;
- оранжевий - для лікарських засобів, призначених для зовнішнього застосування;
- синій - для лікарських засобів парентерального застосування;
- рожевий - для очних лікарських засобів.
7.3. На всі етикетки друкарським способом повинні бути нанесені попереджувальні написи:
для мікстур та суспензій - "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці", "Перед уживанням збовтувати";
для мазей, супозиторіїв, очних мазей і очних крапель - "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці";
для крапель для внутрішнього вживання - "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці".
Усі етикетки обов'язково повинні містити попереджувальний напис "Берегти від дітей".
Для звернення особливої уваги на призначення ЛЗ або його специфічні властивості застосовують також додаткові попереджувальні написи "Дитячий" (на зеленому фоні білий шрифт), "Серцевий" (на оранжевому фоні білий шрифт), "Берегти від вогню" (на червоному фоні білий шрифт) "Поводитись обережно!" (на білому фоні червоний шрифт), "Зберігати в прохолодному місці" (на синьому фоні білий шрифт), "Зберігати в захищеному від світла місці" (на синьому фоні білий шрифт), "Перед уживанням збовтувати" (на білому фоні зелений шрифт).
7.4. На всіх видах внутрішньоаптечних заготовок та ЛЗ, до яких ставляться вимоги щодо стерильності, повинно додатково вказуватися "Стерильно" (на білому фоні синій шрифт) або "Приготовлено асептично" (на білому фоні синій шрифт) - для препаратів, які не підлягають стерилізації.
7.5. На лікарські засоби, що містять отруйні речовини, а також при відпуску кислот концентрованих, розчинів пероксиду водню, фенолу в чистому вигляді або в розчинах з концентрацією понад 5% ,повинна наклеюватися попереджувальна етикетка "Поводитись обережно!".
7.6. Контейнери, у яких відпускають отруйні лікарські засоби, оформляють попереджувальними написами "Отрута" (із зображенням перехрещених кісток і черепа), "Поводитись обережно!", а на етикетці повинні бути вказані назва розчину українською мовою та його концентрація.
7.7. Тексти етикеток повинні містити такі позначення й інформацію:
Емблема медицини чи емблема медицини та емблема (логотип) суб'єкта господарювання або емблема (логотип) суб'єкта господарювання.
Номер або назва аптеки,адреса,назва суб'єкта господарської діяльності.
Номер рецепта або замовлення ЛПЗ.
Прізвище, ініціали хворого або номер та назва лікарні, відділення.
Назва та/або склад ЛЗ. Склад ЛЗ повинен бути вказаний українською та латинською мовами; заповнюється від руки або наноситься штампом. При відсутності місця на етикетці дозволяється склад ЛЗ вказувати однією мовою.
Спосіб застосування (при позначенні способу застосування вказати дозу, частоту та час приймання до чи після їжі) чи введення (для ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних ЛЗ) тощо.
Приготував, перевірив, N аналізу.
Серія (для серійного виготовлення). Серія для продукції серійного виготовлення позначається цифрою, що відповідає порядковому номеру за журналом лабораторно-фасувальних робіт.
Дата приготування.
Термін придатності.
Ціна.
На етикетках внутрішньовенних інфузійних ЛЗ додатково вказуються значення осмоляльності (осмолярності) та іонний склад розчину.
7.8. Наклеювання етикеток слід проводити негайно після наповнення контейнерів чи пакування виготовлених лікарських засобів,щоб запобігти змішуванню продуктів та помилковому маркуванню. Наклеювання етикеток на ЛЗ, що виготовляються серіями та підлягають перевірці за показником "Механічні включення (видимі частки)", проводиться після стерилізації та проведення цього виду контролю.
8. Державний контроль якості лікарських засобів, виготовлених в аптеках
Державний контроль за якістю лікарських засобів, виготовлених в аптеках, здійснюється спеціалістами - посадовими особами органів державного контролю - Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення та Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів.
Додаток 5
до пункту 6.4.3 Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки
НОРМИ відхилень при перевірці якості ліків
Таблиця А.
Відхилення, допустимі при розваженні порошків на дози
|
Таблиця Г
Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у рідких лікарських формах при виготовленні масо-об'ємним способом
|
||
Прописана маса, г
|
Відхилення, %
|
Прописана маса, г
|
Відхилення, %
|
До 0,1
|
±15
|
До 0,02
|
±20
|
Від 0,1 до 0,3
|
±10
|
Від 0,02 до 0,1
|
±15
|
Від 0,3 до 1
|
±5
|
Від 0,1 до 0,2
|
±10
|
Від 1 до 10
|
±3
|
Від 0,2 до 0,5
|
±8
|
Від 10 до 100
|
3
|
Від 0,5 до 0,8
|
±7
|
Від 100 до 250
|
±2 |
Від 0,8 до 1
|
±6 |
Понад 250
|
±0,3 |
Від 1 до 2
|
±5
|
Таблиця Б.
Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у порошках, свічках і пілюлях
|
Від 2 до 5
|
±4
|
|
Прописана маса, г
|
Відхилення, %
|
Понад 5
|
±3
|
До 0,02
|
±20
|
Таблиця Д.
Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у рідких лікарських формах, при виготовленні масовим способом і в мазях
|
|
Від 0,02 до 0,05
|
±15
|
Прописана маса, г
|
Відхилення, %
|
Від 0,05 до 0,2
|
±10
|
До 0,1
|
±20
|
Від 0,2 до 0,3
|
±8
|
Від 0,1 до 0,2
|
±15
|
Від 0,3 до 0,5
|
±6
|
Від 0,2 до 0,3
|
±12
|
Від 0,5 до 1
|
±5
|
Від 0,3 до 0,5
|
±10
|
Від 1 до 2
|
±4
|
Від 0,5 до 0,8
|
±8
|
Від 2 до 5
|
±3
|
Від 0,8 до 1
|
±7
|
Від 5 до 10
|
±2
|
Від 1 до 2
|
±6
|
Понад 10
|
±1
|
Від 2 до 10
|
±5
|
|
Понад 10
|
±3
|
|
Таблиця В.
Відхилення, допустимі в загальному об'ємі рідких лікарських форм, при виготовленні масо-об'ємним способом
|
Таблиця Ж.
Відхилення, допустимі в загальній масі мазі
|
||
Пописаний об'єм, мл
|
Відхилення, %
|
Прописана маса, г
|
Відхилення, %
|
До 10
|
±10
|
До 5
|
±15
|
Від 10 до 20
|
±8
|
Від 5 до 10
|
±10
|
Від 20 до 50
|
±4
|
Від 10 до 20
|
±8
|
Від 50 до 150
|
±3
|
Від 20 до 30
|
±7
|
Від 150 до 200
|
±2
|
Від 30 до 50
|
±5
|
Понад 200
|
±1
|
Від 50 до 100
|
±3
|
Відхилення, допустимі у масі окремих інгредієнтів в концентратах: при вмісті речовини до 20% не більше +-2%, а при вмісті речовини понад 20% не більше +-1% від зазначеного відсотка
|
Понад 100
|
±2
|
|
Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у розчинах для ін'єкцій,-не більше +-3% від зазначеного відсотка незалежно від умісту речовини.
|
Додаток 6
до пункту 6.5.1 Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки
ЖУРНАЛ реєстрації ідентифікації лікарських засобів
Дата
|
N з/п, він же N аналізу
|
Наймену-вання
|
N серії або аналізу заводу-виробника або сертифіката аналізу лабораторії |
N заповненого штанглаза
|
Речовина, що визначається (іон)
|
Результат контролю (+) або (-)
|
Підпис
|
|
особи, яка заповнила штанглаз
|
особи, яка провела перевірку
|
|||||||
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітки.
(1)За цією формою реєструються також результати контролю на ідентичність розчинів у бюретковій установці.
(2)Дата та підписи осіб, які заповнили та перевірили, проставляються також і на штанглазі.
Додаток 7
до пункту 6.6.3 Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки
ЖУРНАЛ реєстрації стерилізації лікарських засобів, допоміжних матеріалів, посуду тощо (1)
Дата
|
№ з/п
|
Номер рецептів (вимог, серія)
|
Наймену-вання лікарсько-го засобу до стери-лізації
|
Кількість
|
Умови стерилізації
|
Термо-тест
|
Підпис особи, яка провела стериліза-цію
|
||
до стери-лізації
|
після стери-лізації
|
темпера-тура
|
час (2)
|
||||||
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1) У журналі реєструються стерилізація лікарських засобів (за винятком ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів), а також робиться відмітка про прожарювання натрію хлориду (параметри прожарювання натрію хлориду - 180 град. С протягом двох годин, термін використання - 1 доба). Реєстрація стерилізації лікарських засобів, допоміжних матеріалів, засобів малої механізації, посуду тощо проводиться у відповідних розділах журналу.
(2) Зазначається час початку та закінчення стерилізації.
Таблиця якісних реакцій, які застосовуються в експрес-аналізі
Досліджувана речовина |
Методика дослідження та реактиви |
Результати реакції |
Хімізм реакції |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
Al 3+ |
На фільтрувальний папір поміщують краплю досліджуваного розчину і обробляють парою амоніаку. На пляму, яка утворилась, наносять краплю розчину алізарину і знову обробляють парою амоніаку |
Червонувато-рожева пляма на фіолетовому фоні, при нагріванні фіолетовий фон зникає |
При обробці амоніаком розчину солі алюмінію утворюється гідроксид алюмінію, який з алізарином дає алюмінієвий лак червонувато-рожевого кольору [C14H5O2(OH)2SO3Al * xH2O ] Фіолетовий колір обумовлений алізарином, який забарвлюється від дії амоніаку. При нагріванні амоніак випаровується та забарвлення зникає. |
||
NH4+ |
На предметне скельце наносять краплю досліджуваного розчину, краплю розчину NaOH; перемішують, збоку кладуть змочений водою червоний лакмусовий папірець або краплю реактиву Неслера. |
Червоний лакмусовий папірець синіє, а реактив Неслера забарвлюється в жовто-бурий колір |
NH4Cl + NaOH → NaCl + NH3 + H2O Газ амоніак, що виділився змінює забарвлення червоного лакмусового папірця, а також реактиву Неслера. 2[HgI4]2- + NH3 + 3OH– → [OHg2NH2]+I– + 7I– + H2O |
||
Ag+ |
1. На фільтрувальний папір вносять послідовно по 1 краплі розв. HCl, досліджуваного розчину, Mn(NO3)2 і розчин NaOH 2. На амідопіриновий папірець наносять краплю досліджуваного розчину |
1. Чорна пляма
2. Фіолетова пляма, яка переходить в чорну |
1. 2 Ag+ + Mn2+ + 4OH– → 2 Ag + MnO2 + 2H2O
2. Амідопірин, як сильний відновник, відновлює Ag+ до вільного Ag |
||
Bi3+ |
На фільтрувальний папір наносять 0,01г досліджуваного порошку і краплю розчину KI |
Чорний осад, розчинний в надлишку реактиву, з утворенням жовтого або оранжевого забарвлення |
Bi3+ + 3I– → BiI3 BiI3 + I– → [BiI4]– |
||
Ca2+ |
На предметне скельце наносять краплю дослідженого розчину і краплю розчину (NH4)2C2O4 |
Білий кристалічний осад розчинний в мінеральних кислотах.
|
Ca2+ + C2O42- → CaC2O4 CaC2O4 + 2HCl → CaCl2 + + H2C2O4 CaC2O4 + 2HNO3 → Ca(NO3)2 + H2C2O4 |
||
Fe2+ |
До краплі досліджуваного розчину або |
Синє забарвлення турбуленової сині |
3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3- → Fe3[Fe(CN)6]2 |
||
Fe3+ |
До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину NH4SCN |
Червоно-буре забарвлення |
Fe3+ + 3SCN– → Fe(SCN)3 |
||
Hg22+ |
1. Дo
2. До |
1. Зелено-жовтий осад, розчинний в надлишку реактиву з виділенням чорного осаду
2. Чорний осад |
1.2Hg+ + 2I– → Hg2I2 Hg2I2 + 2KI → K2[HgI4] + Hg
2. Hg2Cl2 + 2NaOH → Hg2O + 2 NaCl + H2O |
||
Hg2+ |
1. Дo
2. До |
1. Червоний осад, розчинний в надлишку реактиву 2. Жовтий осад, розчинний в розчині KI |
1. Hg2+ + 2I– → HgI2 HgI2 + 2KI → K2[HgI4]
2. HgCl2 + 2 NaOH → HgO + 2 NaCl + H2O |
||
K+ |
1. Крупинку солі або краплю розчину вносять на графітовому стержні в безбарвне полум`я пальника
2. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину Na3[Co(NO2)6]. Якщо розчин лужний, то підкислюють розв. CH3COOH |
1. Фіолетове забарвлення. Спостереження проводять через синє скло 2. Золотисто-жовтий кристалічний осад |
1. K+ + hv →*K+ →K+ + hv1
2. 2K+ + 3 Na+ +[Co(NO2)6]3-→ K2Na[Co(NO2)6] + 2 Na+ |
||
Mg2+ |
До досліджуваного розчину додають послідовно краплями розчини NH4OH, NH4Cl, Na2HPO4 |
Білий кристалічний осад, розчинний в розв. мінеральних кислотах і ацетатній кислоті |
MgCl2 + NH4OH + Na2HPO4 → MgNH4PO4↓ + 2 NaCl + H2O |
||
Na+ |
З кристаликом солі натрію або змочений розчином солі натрію графітовий стрижень вносять в безбарвне полум`я пальника |
Жовте забарвлення полум’я |
Na+ + hv →* Na+→Na+ + hv1
|
||
Pb2+ |
До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину KI |
Жовтий осад, розчинний при нагріванні і знову випадає при охолодженні |
Pb(NO3)2 + 2 KI → PbI2↓ + + 2 KNO3 Pb2+ + 2I– → PbI2↓ |
||
CH3COO– |
1. До
2. До 3 крапель досліджуваного розчину додають 3 краплі C2H5OH, краплями конц. H2SO4 і нагрівають |
1. Червоно-буре забарвлення
2. Запах CH3COOC2H5 |
1. При кип`ятінні випадає осад ацетату основного заліза: 9СН3СООК + 3FeCl3 + 2H2O = 2CH3COOH [Fe3(OH)2(CH3COO)6]CH3COO+ 9KCl 2. CH3COO– + C2H5OH + H2SO4 (конц.) → CH3COOC2H5 + HSO4– + H2O |
||
C6H5COO– |
До |
Бурувато-рожевий осад |
C6H5COO– + 2 FeCl3 + 10H2O→ 3 C6H5COOH + (C6H5COO)3Fe*Fe(OH)3*7H2O + 6 Cl– |
||
HCO3– |
1. До краплі досліджуваного розчину додають 1 краплю розчину фенолфталеїну
2. В пробірку поміщають |
1. Блідо-рожеве забарвлення – гідрокарбонати
2. Виділяється CO2 (шипіння) |
2. HCO3–+ H2SO4 → CO2↑ + HSO4– + H2O |
||
CO32- |
1. Див. реакцію 1 для гідрокарбонатів 2. Див. реакцію 2 для гідрокарбонатів |
1. Яскраво-червоне забарвлення |
|
||
BO33- |
1. До 2. На куркумовий папірець наносять краплю досліджуваного розчину, підкисленого розв. HCl
3. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину фенолфталеїну |
1. Полум`я забарвлюється в зелений колір
2. При висушуванні утворюється червоно-бура пляма, яка при змочуванні розчином NH4OH переходить в бурувато-зелену 3. Рожеве забарвлення, яке зни кає від краплі гліцерину |
1. Утворюється борноетиловий ефір: H3BO3 + 3C2H5OH → (C2H5O)3B + 3 H2O
2. Утворюється розоціанін: 3. Водні розчини натрію тетраборату мають лужну реакцію. При додаванні гліцерину утворюється гліцерино-боратна кислота |
||
Br– |
В пробірку поміщають краплю досліджуваного розчину, 2 мл води, 0,5 мл хлороформу, краплю конц. H2SO4, декілька крапель KMnO4 і енергійно збовтують |
Хлороформ забарвлюється в жовто-бурий колір бромом, який виділився |
10 Br– + 2 MnO4– + 16 H+ → 5Br2 + 2Mn2+ + 8H2O |
||
Cl– |
1. До краплі досліджуваного розчину додають по 1 краплі розв. HNO3 і розчину AgNO3
2. Солі галогенідів вносять на мідній пластинці в безбарвне полум`я пальника |
1. Сироподібний осад, розчинний в розчині NH4OH 2. Забарвлення полум`я в зелений колір |
Cl– + Ag+ → AgCl↓ AgCl↓ + 2NH4OH → [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O
2. Утворюються леткі солі купруму |
||
ClO3– |
На йодкрохмальний папірець наносять краплю досліджуваного розчину, підкисленого розв. HCl
|
Синя пляма |
KClO3 + 6HCl →3Cl2 + +KCl +3H2O Cl2 + KI → 2KCl +I2 |
||
S2O32- |
1. До краплі досліджуваного розчину додають краплю конц. H2SO4 2. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину AgNO3 |
1. Запах SO2 і білий осад
2. Випадає білий осад, що переходить в жовтий, чорний |
1. Na2S2O3+ H2SO4→SO2↑+ +S↓ + Na2SO4 + H2O
2. Na2S2O3 + 2AgNO3 →Ag2S2O3↓ + 2NaNO3 Ag2S2O3+H2O→Ag2S+ +H2SO4 |
||
I– |
В пробірку поміщають краплю досліджуваного розчину, 3 мл води, 1 краплю конц. H2SO4, 0,5 мл CHCl3, декілька крапель KMnO4, енергійно збовтують |
Рожеве забарвлення хлороформу |
10 I– + 2MnO4– +16H+→5I2 + 2Mn2+ + 8H2O |
||
Сумісне відкриття: Cl–, Br–, I– |
1. В роздільну лійку поміщають краплю досліджуваного розчину (якщо вміст бромідів та йодидів більше 1%, то розчин повинен бути попередньо розведеним), 2 мл води, 3 краплі розв. H2SO4, 1 мл CHCl3, краплю розчину KMnO4 (1:500) і енергійно збовтують. Далі додають краплями KMnO4 при сильному збовтуванні від переходу рожевого забарвлення хлороформу в жовто–бурий колір. Після відкриття броміду додають краплю розчину KMnO4 краплями до рожевого забарвлення водного шару. Дають відстоятися, хлороформ відділяють і додають в ділильну лійку ще 0,5 мл хлороформу. Якщо хлороформ більше не забарвлюється після збовтування, то рожеве забарвлення водного шару позбуваються додаванням краплі розчину Н2О2 або С2Н5ОН і додають краплю розчину AgNO3 2. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину (CH3COO)2Pb |
1. Рожеве (І2), або жовто-буре (Br2) забарвлення хлороформу
Утворюється біла муть (хлориди)
2. Жовтий осад, розчинний при нагріванні і знову випадає при охолодженні |
1. 10 I– + 2MnO4–+16H+→5I2 + 2Mn2+ + 8H2O
2. 10 Br– + 2MnO4–+16H+→5Br2 + 2Mn2+ + 8H2O
3. Cl– + Ag+ → AgCl↓
2. 2KI + (CH3COO)2Pb→ →PbI2 ↓+ 2 CH3COOK
|
||
CH3CH(OH)COO– |
На предметне скло наносять |
Розчин знебарвлюється, виникає запах оцтового альдегіду |
5СH3CH(OH)COOH + 2KMnO4+3H2SO4→ 5CH3CHO + 5CO2↑ + +K2SO4 + 2MnSO4 +8H2O |
||
NO3– |
1. Кристалик FeSO4 змочують краплею досліджуваного розчину. Поруч поміщають краплю конц. H2SO4, і обережно з`єднають скляною паличкою з досліджуваним розчином 2. На предметне скло поміщають краплю досліджуваного розчину, краплю розчину NaOH і кусочок цинку, краплю реактиву Неслера або рожевий лакмусовий папірець, змочений водою |
1. Навколо кристалика FeSO4 утворюється буре забарвлення 2. Крапля реактиву Несле-ра забарвлюєть-ся в бурий колір, лакмусо-вий папірець – в синій |
1. Буре забарвлення – результат утворення комплексної сполуки FeSO4* NO: 6FeSO4 + 2KNO3 + 4H2SO4→3Fe2(SO4)3 + 2NO↑ + 4H2O + K2SO4 FeSO4 + NO→ FeSO4* *NO 2. NaNO3 + 4Zn + 8NaOH →NH3↑ + 4Na2ZnO2 + 2H2O + NaOH Амоніак, що виділився зумовлює зміну забарвлення реактиву Неслера і лакмусового папірця NH3 + 2K2[HgI4] + 3KOH→[OHg2H2 N+]I– + 7KI + 2H2O |
||
NO2– |
1. До краплі конц. H2SO4 додають краплю досліджуваного розчину. 2. Краплю досліджуваного розчину додають до розчину декількох кристаликів антипірину і 1 краплю розв. HCl 3. До 3 крапель досліджуваного розчину додають 1 краплю розчину сульфанілової кислоти і 1 краплю лужного розчину β-нафтолу |
1. Жовто-бурі пари
2. Зелене забарвлення
3. Червоне забарвлення |
1. 2NaNO2 + H2SO4 → →Na2SO4 + 2НNO2 2НNO2 ® NO + NO2 + H2O 2. В результаті реакції утворюється нітрозо антипірин:
|
||
PO33- |
До 3 крапель досліджуваного розчину на годинниковому склі додають 1 краплю розв. HNO3, крупинку NH4NO3, 3 краплі розчину молібдату амонію |
Жовте забарвлення і жовтий осад |
H3PO4 + 21HNO3 + 12(NH4)2MoO4→ (NH4)3PO4*12MoO3* 2H2O↓+21NH4NO3+ +10H2O |
||
C6H4(OH)COO– |
До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину FeCl3
|
Фіолетове забарвлення |
|
||
SO42- |
До краплі досліджуваного розчину додають краплю розв. HCl і краплю розчину BaCl2 |
Білий осад, нерозчинний в кислотах |
SO42- + Ba2+ → BaSO4↓ |
||
AsO33-, AsO43-
|
1. На предметне скло поміщають гранулу цинку, краплю розв. H2SO4, краплю досліджуваного розчину або
2. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину AgNO3 |
1. Папір, змочений AgNO3, синіє
2. Жовте забарвлення (арсеніти), коричневе забарвлення (арсенати) |
1.2Na3AsO3+ H2SO4→2H3AsO3 + 3Na2SO4 2Na3AsO4 + 3H2SO4 → 2H3AsO4 + 3Na2SO4 H3AsO3+3Zn+3H2SO4→AsH3+3ZnSO4+3H2O H3AsO4+4Zn+4H2SO4→AsH3+4ZnSO4+4H2O AsH3+6AgNO3→AsAg3*3AgNO3+3HNO3
2.AsO33-+3Ag+→Ag3AsO3 AsO43-+3Ag+→Ag3AsO4 |
||
Органічні сполуки |
|||||
Кислота ацетилсаліцилова |
1.
2. 50 мг речовини нейтралізують 0,1М розчином NaOH (фенолфталеїн) до блідо-рожевого забарвлення і розливають в 3 пробірки. В одну з пробірок додають розчин FeCl3, в другу – розчин CuSO4, в третю – розчин Co(NO3)2 3. До |
1. Запах етилацетату і осад саліцилатної кислоти, фіолетове забарвлення
2. Рожевий осад (з FeCl3), блакитний розчин або осад (з CuSO4), рожеве забарвлення розчину (з Co(NO3)2
3. Рожеве забарвлення |
1. 2СН3СOONa+H2SO4+2C2H5OH→2CH3COOC2H5+Na2SO4+H2O
2. Утворення відповідних солей:
3. HO-(COOH)C6H3 │ O=C6H3(COOH)=C-C6H3-OH(COOH)
|
||
Кислота аскорбінова |
1. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину AgNO3
2.
3. Кристалик речовини розчиняють в 2 мл води і додають краплями 0,1 Н розчин I2 |
1. Чорний осад
2. Через деякий час виникає темно-фіолетове забарвлення
3. Знебарвлення розчину І2 |
1.
2. Утворення аскорбіназу феруму:
3. |
||
Кислота фолієва |
1. Декілька кристаликів речовини змішують з 10 мл води, додають 1 краплю розчину NaHCO3, 1 мл розв. HCl, 1 мл 1% розчину KMnO4і нагрівають 3-5 хв на водяному огрівнику. Після охолодження додають краплями Н2О2 до знебарвлення
2. Декілька кристаликів речовини розчиняють в 2 мл |
1. Голуба флюоресценція в УФ-світлі
2. Жовто-зелений осад |
1. Утворення 6-птеридинкарбонової кислоти
2. Утворення комплексної сполуки купруму |
||
Кислота нікотинова |
|
Осад блакитного кольору |
Утворення нікотинату купруму |
||
Адреналін гідрохлорид |
1. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину FeCl3
2. 0,5 мл 0,2% розчину препарату змішують з 2,5 мл гідротартратного буферу з pH 3,5, 1 мл 0,1 Н розчину І2і залишають на 5 хв. Далі додають 1,5 мл 0,1 Н розчину Na2S2O3 |
1. Смарагдово-зелене забарвлення, яке переходить від додавання краплі розчину NH4OH в червоно-коричневе
2. Темно-червоне забарвлення |
1.
2. |
||
Етинілестрадіол |
2 мл препарату розчиняють в 2 мл конц. H2SO4 |
Оранжево-червоне забарвлення, через 20 хв жовто-зелена флюоресценція в УФ-світлі |
1. Реакція на стероїдну систему |
||
Анальгін |
1. 0,01-
2. |
1. Синє забарвлення, яке з часом зникає
2. Спочатку відчувається запах діоксиду сульфуру, а потім формальдегіду |
1. Анальгін відновлює хлор, що виділився при взаємодії хлораміну з хлоридною кислотою до хлоридної кислоти, а проміжний продукт його окиснення забарвлюється в синій колір: 2. Хлоридна кислота руйнує структуру анальгіну по положенню 4 з утворенням 1-феніл,2,3-диметил-4-метиламінопіразолону-5, діоскиду сульфуру і формальдегіду:
|
||
Анестезин |
1.
2. |
1 Запах йодоформу
2. Темно-оранжеве забарвлення |
1.
C2H5OH + 4I2 + 6NaOH → CHI3↓ + 5NaI + HCOONa + 5H2O.
2. Утворення азобарвника:
|
||
Антипірин |
1. До досліджуваного порошку додають 2 краплі розчину NaNO2 і 3 краплі розв. H2SO4
2. До |
1. Зелене забарвлення
2. Червоне забарвлення |
1. Утворення нітрозо антипірину:
2. Утворення феррипірину: |
||
Атропін сульфат |
Декілька кристаликів речовини змочують у фарфоровій чашці 2 краплями конц. HNO3 і випарюють на водяному огрівнику досуха. Далі до залишку додають декілька крапель |
Фіолетове забарвлення |
Утворення солей ізонітрокислот: |
||
Барбітал |
Досліджуваний порошок (в надлишку) розчиняють в 0,1М розчині NaOH, додають 2 краплі розчину Co(NO3)2
|
Бузковий осад, який переходить в синій (відмінність від фенобарбіталу) |
Утворення комплексної солі кобальту: |
||
Бензилпеніциліну натрієва сіль |
Декілька кристаликів речовини поміщають у фарфорову чашку і додають 1 краплю розчину , який вміщує 1 мл 1М розчину NH2OH*HCl і 0,3 мл 1М розчину NaOHез 3 хв додають до одержаної суміші 1 краплю розчину CH3COOH, перемішують і додають 1 краплю розчину Cu(NO3)2 |
Зелений осад |
Утворення гідроксамату купруму: |
||
Бромкамфора |
1.
2. Декілька кристаликів речовини розчиняють в 1 мл спирту, додають 0,5 мл розчину NaOH, |
1. Зелене забарвлення полум`я
2. Жовтуватий осад |
1. Реакція на Br– (CuBr2).
2. Реакція на Br– Zn+2NaOH→Na2ZnO2+H2↑ R-Br+ H2+NaOH→R-H+NaBr+H2O NaBr+AgNO3→AgBr↓+NaNO3 |
||
Хінін |
1. В пробірку поміщають
2. В фарфоровій чашці нагрівають |
1. Голуба флуоресценція, яка зникає від краплі HCl
2. Зелене забарвлення, яке переходить в синє при нейтралізації кислотою, а при надлишку кислоти – в червоне |
2. Талейохінна проба |
||
Хлоралгідрат |
1. До розчину з вмістом
2. До такого ж розчину речовини додають 2 краплі розчину Ag(NH3)2NO3 |
1. Виникає помутніння і запах хлороформу
2. Випадає чорний осад |
1. ССl CH(OH)2 +2NaOH→CHCl3+HCOONa+H2O
2. 2Ag(NH3)2NO3+CClCH(OH)2→2Ag↓+CClCOONH4+NH3↑+2NH4NO3 |
||
Кофеїн |
|
Жовта пляма, яка переходить в пурпурову від дії парів NH4OH |
Утворення мурексиду Див. нижче:
|
||
Мурексидна реакція:
|
|||||
Кортизон у ацетат |
1. Крупинку речовини розчиняють в 1 мл СН3ОН , додають 1 мл реактиву Фелінга і нагрівають на киплячому водному нагрівнику
2. 1 мл кортизон ацетату розчиняють в 1 мл С2Н5ОН, додають 5 мл розчину C6H5NHNH2H2SO4 і нагрівають на водяному нагрівнику 3. Декілька кристали-ків речовини розчи-няють в 5 мл С2Н5ОН і додають 1 мл розчину 2,4-динітро-фенілгідразину |
1. Червоно-оранжевий осад
2. Жовте забарвлення
3. Оранжево-червоний осад |
1. Утворення Сu2O: 2CuOH = Сu2O+H2O
2. Утворення фенілгідразону кортизону ацетату:
3. Утворення 2,4-динітрофенілгідразону кортизону ацетату |
||
Дезоксикортикостерону ацетат |
2 мг речовини розчиняють в 2 мл конц. H2SO4, додають 1,5 мл води, збовтують, знову додають 1,5 мл води і збовтують |
Вишневе забарвлення, зеленувато-коричнева флуоресценція |
Реакція на стероїдну систему |
||
Діетилсільбестролу пропіонат |
5 мг речовини розчиняють в 2 мл C2H5OH, змішують з 1 мл лужного розчину гідроксиламіну і залишають на 5 хв. Додають 2 мл розв. HCl і краплями 10% розчин FeCl3 |
Темно-вишневе забарвлення |
Утворення гідроксамату феруму: (С2H5C(O)NHO–)3Fe |
||
Дибазол |
До 0,005- |
Голубе забарвлення |
Утворення комплексної солі кобальту:
|
||
Дикаїн |
До |
Жовте забарвлення |
Нітрування бензольного кільця: |
||
Димедрол |
До 0,001 |
Оранжеве забарвлення |
Утворення оксонієвої солі: |
||
Ефедрину гідрохлорид |
|
Ефірний шар забарвлюється в фіолетовий колір |
Утворення комплексної солі купруму: |
||
Глюкоза |
На предметне скло наносять краплю розчину AgNO3 і краплями розчин NH4OH до розчинення осаду, що утворився спочатку. Далі додають краплю досліджуваного розчину |
Утворення „срібного дзеркала” |
Реакція на альдегіди: R-CHO+ 2Ag(NH3)2NO3+H2O→RCOONH4+2NH4NO3+2Ag↓+NH3 |
||
Гліцерин |
1. На предметне скло поміщають краплю гліцерину і декілька кристаликів KHSO4. На смужку поміщають краплю реактиву Неслера
2. До 2 крапель гліцерину додають 2 краплі розчину CuSO4 і краплю розчину NaOH
|
1. Чорне забарвлення рідини
2. Інтенсивне синє забарвлення
|
1. KHSO4 дегідратує гліцерин з утворенням акролеїну, який відновлює Hg2+ реактиву Неслера до металічної ртуті:
2. Утворення сполук купруму з гліцерином: |
||
Гексаметилентетрамін |
До |
Червоне забарвлення |
(CH2)6N4 + 2H2SO4 + 6H2O |
||
Ізоніазид |
До |
Буро-червоне забарвлення |
Реакція на визначення піридинового циклу |
||
Левоміцетин |
1.
2. |
1. Червоно-оранжеве забарвлення рідини
2. Червоне забарвлення |
1. Див. нижче 2. Див. нижче
|
||
1. 2. Реакція утворення азобарвника:
|
|||||
Метилтестостерон |
2 мг речовини розчиняють в 2 мл конц. H2SO4. До реакційної суміші додають при збовтуванні 2 рази по 1,5 мл води |
Ясне жовтувато-оранжеве забарвлення. Жовтувато-оранжеве забарвлення, зелена флюоресценція |
Реакція на стероїдну систему. |
||
Нікотинамід |
|
Запах амоніаку |
NC5H4-CONH2 + NaOH → NC5H4-COONa +NH3↑ |
||
Новокаїн |
1. Дає реакції утворення йодоформу і азобарвника (див. анестезин). Для відрізнення з анестезином проводять реакцію на Cl–
2. До |
2. Утворюється осад синього кольору, нерозчинний в CHCl3 і розчинний в ацетоні з утворенням синього забарвлення |
Див. Аміназин |
||
Пахікарпіну гідрохлорид |
До 0,02- |
Після додавання хлороформу останній забарвлюється в фіолетовий колір |
Реакція на I– |
||
Папаверину гідрохлорид |
До |
Оранжево-золотисте забарвлення |
|
||
Резорцин |
1. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину FeCl3
2. Декілька кристаликів речовини розчиняють в 0,5 мл розчину NH4OH, додають 3 краплі розчину хлораміну і нагрівають на киплячому водяному нагрівнику |
1. Синьо-фіолетове забарвлення
2. Бурувато-жовте забарвлення, яке при додаванні кислоти стає червоним |
1. Реакція на фенольну групу:
2. Індофенольна реакція: |
||
Рибофлавін |
1. 1 мл 0,1 % досліджуваного розчину розводять водою до 100 мл
2. До 1 мл 0,1 % розчину рибофлавіну додають 2 краплі реактиву Драгендорфа
3. До 1 мл 1 % розчину рибофлавіну додають 0,5 мл 2 % розчину AgNO3 |
1. Інтенсивна зелена флюоресценція
2. Червоно-бурий осад
3. Оранжеве забарвлення, яке переходить в червоне |
2. Реакція на гетероциклічний атом N
3. Утворення комплексної солі аргентуму |
||
Розчин формальдегіду |
1. До краплі сильно розведеного розчину CH2O додають 2 краплі конц. H2SO4 і декілька кристаликів саліцилатної кислоти 2. Краплю досліджу-ваного розчину помі-щають на годинни-кове скло газової камери, на поличку поміщають краплю реактиву Неслера. |
1. Яскраво-червоне забарвлення
2. Чорне забарвлення |
1. Утворення ауринового барвника: 2. CH2O + K2[HgI4] + 3KOH = Hg¯ + HCOOK + 4KI + 2H2O
|
||
Фенобарбітал |
1. Досліджуваний порошок (в надлишку) розчиняють в
2. До |
1. Фіолетовий осад
2. Рожеве забарвлення |
1. Утворення комплексної солі кобальту: |
||
Фенілсаліцилат |
1. До
2. Декілька кристаликів речовини розчиняють в 0,5 мл розчину NH4OH , додають 3 краплі розчину хлораміну і нагрівають на киплячому водяному нагрівнику |
1. Фіолетове забарвлення
2. Зелене забарвлення, при додаванні кислоти – рожеве |
1. Реакція на фенольний гідроксил: С6Н5ОСОС6Н4ОН + FeCl3 = С6Н5ОСОС6Н4ОFeCl2 + HCl
2. Індофенольна реакція: |
||
Стрептоміцин сульфат |
1. 5 мл 0,5 % розчину досліджуваної речовини змішують з 0,5 мл
2. До 5 мл 0,5 % розчину досліджуваної речовини додають 1 мл розчину NaOH і 1 мл 0,5 % розчину α-нафтолу в 40 % С2Н5ОН. Суміш охолоджують до 15ºС і додають 3 краплі 5 % розчину NaBrO |
1. Фіолетове забарвлення
2. Фіолетове забарвлення |
1. Утворення мальтозу, який реагує з Fe3+:
2. Утворення барвника (реакція Сакагучі) |
||
Строфантин |
1. 2 мг порошку змочують 3 краплями конц. H2SO4
2. Розчин 2 мг речовини в 1 мл ацетангідриду вливають в пробірку з 1 мл H2SO4
3. До розчину 2 мг порошку в 1 мл 95 % С2Н5ОН додають 1 мл розчину нітропрусиду натрію і 2 краплі розчину NaOH |
1. Зелене забарвлення
2. Шар ацетангідриду набуває зеленого забарвлення
3. Червоне забарвлення |
1. Реакція на стероїдну систему
2. Реакція Лібермана на стероїдну систему
3. Реакція Легаля на п`ятичленний лактонний цикл |
||
Тетрациклін гідрохлорид |
До |
Фіолетове забарвлення, яке переходить в темно-жовте і червоно-коричневе |
Утворення солі феруму і продуктів розкладу тетрацикліну |
||
Теофілін |
1. До 0,01-
2. Наважку досліджуваної суміші, яка містить 0,005- |
1. Бузково-фіолетове забарвлення
2. Пурпурове забарвлення |
1. Утворення комплексної солі кобальту:
2. Утворення мурексиду: |
||
Тіамін гідрохлорид |
0,5 0,2 % розчину речовини змішують з 1 мл розчину NaOH, 2 мл розчину K3[Fe(CN)6] і 5 мл ізоамілового спирту і залишають на деякий час |
Синя флюоресценція в УФ-світлі |
Див. нижче. |
||
Тіохромна реакція: |
|||||
Токоферолу ацетат |
До |
Червоне забарвлення |
Утворення о-токоферилхінону |
||
Вікасол |
|
Жовтий осад |
Утворення 2-метил-1,4-нафтохінону: |
||














