Мал. 54. Схематичне зображення поперечного розрізу хребетного стовпа:
|
1 – зовнішня пластинка твердої оболонки спинного мозку; 2 – внутрішня пластинка твердої оболонки спинного мозку; 3 – павутина оболонка; 4 – біла сполучна гілка; 5 – симпатичний вузол; 6 – передній корінець; |
7 – спинномозковий вузол; 8 – задній корінець; 9 – підпавутиний простір; 10 – субдуральний простір; 11 – епідуральний простір.
|
Мал. 55. Схематичне зображення сегментів спинного мозку і хребетного стовпа в сагітальному розрізі. Проекція спинномозкових сегментів на шкіру.
Мал. 56. Положення хворого при пункції епідурального простору:
|
1 – остистий відросток Т12; |
2 – задньогребінцева лінія. |
Мал. 57. Положення хворого на боці. Типові точки для пункції епідурального простору в поперековій ділянці (3-4 поперекові хребці).
Мал. 58. Техніка пункції і катетеризації епідурального простору:
1 – голкою проколюють шкіру, підшкірну клітковину і поверхневу фасцію, вводять розчин місцевої дії анестетика;
2 – під час подальшого просування голка зустрічає опір – який створює жовта зв’язка;
3 – після проколу жовтої зв’язки опір зменшується, відтискується розчином анестетика тверда мозкова оболонка;
4 – через голку в перидуральний простір вводять катетер. Можливі ускладнення при виконанні епідуральної анестезії
