Головний біль — одна з найчастіших скарг, з якою хворі звертаються до лікаря. Він може бути головною, а іноді і єдиною скаргою більш, ніж при 45 різних захворюваннях: неврозах, депресивних станах, гіпертонічній хворобі, артеріальній гіпотонії, нирковій і ендокринній патології, захворюваннях нервової системи, ЛОР – органів і очей, а як один з симптомів може супроводжувати практично будь – який патологічний процес.
n
Особливої актуальності останніми роками набула проблема хронічних головних болів. За даними епідеміологічних досліджень, в Європі 78 % жінок і 64 % чоловіків, як мінімум, один раз на рік відчувають головні болі, а 36 % жінок і 19 % чоловіків страждають на хронічний больовий синдром цієї локалізації. До цього страждання схильні не тільки дорослі, але і діти — до 7 років головний біль хоча б раз виникає у 40 % дітей, а у віці до 15 років — у 75 % дітей. Не менше 90% населення періодично відчувають головні болі, більше половини з них приймають безрецептурні анальгетики, часто зловживаючи прийомом препаратів цієї групи, не дотримуючись умов їхнього раціонального застосування. Це часто призводить до розвитку побічної дії препаратів.
n
Головний біль виникає при подразненні больових рецепторів у шкірі, підшкірній клітковині, в судинах м’яких покривів голови, окісті черепа, оболонках мозку, внутрічерепних артеріях, венах і венозних синусах. Кістки черепа і речовини мозку больових рецепторів позбавлені.
n
Головний біль виникає при розтягуванні або здавленні структур, що містять больові рецептори.
n
Залежно від причини і з урахуванням характерних ознак виділяють декілька патогенетичних типів головного болю. Визначення патогенетичного типу головного болю має практичне значення для лікарської терапії.
n
Патогенетичні типи головного болю
n
Судинний тип головного болю
n
Цей тип головного болю виникає при порушенні тонусу судин головного мозку.
n
Головний біль м’язової напруги
n
Ліквородинамічний тип головного болю
n
Характерними ознаками головного болю такого типу є розпираючий характер, відчуття « тиску зсередини », посилення болю при натужуванні, кашлі, зміні положення голови, посилення болю у вертикальному положенні, при ходьбі. Можливі осередкові неврологічні симптоми, менінгіальні синдроми, порушення свідомості.
n
Галюцинаторний головний біль
n
В цьому випадку формування патологічного осередку відбувається в системі центральних структур больової рецепції, структурах центрального психоемоційного сприйняття болю. Для нього характерна відсутність конкретних фізичних характеристик при описі головного болю ( наприклад, пульсуючий, тиснучий ), його певні метафоричні характеристики ( наприклад, «як змія гризе» і ін.). Психогенний головний біль, як правило, двосторонній, виникає щодня, продовжується декілька годин, спостерігається на тлі психоемоційного стресу (хоча хворі часто це заперечують). При інструментальних методах дослідження пацієнтів з психогенним головним болем відсутні які – небудь патологічні відхилення.
n
Один і той же патогенетичний тип головного болю може спостерігатися при різних захворюваннях, і, навпаки, при одному захворюванні можуть бути різні типи головного болю.
n
Приймаючи до уваги, що головний біль може бути при різних захворюваннях, зокрема тих, що представляють серйозну загрозу для здоров’я і навіть життя пацієнта, перш за все, слід спробувати встановити можливу причину головного болю у пацієнта і виявити наявність (або відсутність) у нього «загрозливих» симптомів.
n
Найпоширеніші причини головного болю
n
- Емоційна напруга, стрес.
- Інфекційні захворювання, що супроводжуються інтоксикацією (грип, харчові токсикоінфекції і ін.).
- Запалення додаткових пазух носа (синусит).
- Захворювання органу зору — глаукома, високий ступінь короткозорості.
- Гіпертонічний криз.
- Захворювання головного мозку:
- пухлини головного мозку;
- підвищення внутрічерепного тиску;
- запальні захворювання (менінгіт, енцефаліт, арахноїдит);
- порушення кровопостачання головного мозку.
- Захворювання чутливих нервів (невралгії, найчастіше — трійчастого нерва).
- Гормональні порушення (передменструальний синдром, гіпоглікемія).
- Залізодефіцитна анемія.
- Мігрень, при якій біль виникає в результаті порушення тонусу мозкових артерій.
- Психогенні головні болі.
- Головні болі напруги (не мають конкретної причини, пов’язані з поряд сприяючих чинників, що призводять до напруження м’язів голови).
- Нераціональний прийом лікарських препаратів.
n
n
На жаль, не тільки дорослі, але і діти страждають від головного болю. Скарги їх можуть бути вельми різноманітні, що значно утрудняє діагностику і лікування. Діти скаржаться на порушення зору, нудоту, раптово виникаючі болі, що проходять, в животі і дуже рідко на власне головні болі, тому не тільки батькам, але і лікареві важко поставити діагноз. Зі всіх видів головного болю у дітей найчастіше зустрічаються два види: мігрень і головні болі напруження. При мігрені напади головного болю у дітей можуть тривати від двох годин до двох днів. Біль з одного боку голови, пульсуючий, дуже сильний, практично позбавляє дитину здатності нормально поводитися, тобто бігати, стрибати, веселитися. Іноді виникає нудота (блювота), болі в животі, різке « несприйняття » яскравого світла і запахів. Діти можуть скаржитися на порушення зору, безпричинний страх, а іноді і порушення чутливості в руках і ногах. Головний біль напруження виникає епізодично і триває від півгодини до тижня. Головний біль двосторонній, постійний, але не впливає на рухову активність дитини. Ніякої блювоти, нудоти і інших ознак, характерних для мігрені, не спостерігається.
n
Найпоширеніші причини головного болю у дітей шкільного віку
n
- Емоційна напруга, стрес.
- Короткий або, навпаки, дуже довгий сон.
- Тривалий перегляд телевізора або гра за комп’ютером.
- Стрес в сім’ї.
- Стрес і невдачі в школі (страх перед контрольними роботами або поганою оцінкою і т. і.).
- Різка зміна погоди.
- Розчарування, нездійснені мрії і надії (особливо у дівчаток).
- Надмірно інтенсивні заняття спортом.
- Нерегулярне харчування ( у ряді випадків — просто пропущений обід ).
- Непереносимість деяких продуктів, наприклад, сира, шоколаду, молока та інш.
n
n
Для певних вікових груп найтиповішими є різні причини головного болю. Це вимагає принципово різних підходів до лікування — як медикаментозних, так і немедикаментозних.
n
Основні причини головного болю в різних вікових групах
n
Діти
n
- Різні інфекції ( у дітей віком 6 міс. при виникненні головного болю висока вірогідність менінгіту).
- Психічні порушення.
- Мігрень.
- Черепномозкова травма.
n
n
Особи середнього віку
n
- Мігрень.
- Психічні порушення.
- Порушення артеріального тиску ( як підвищення, так і зниження АТ ).
- Захворювання шийного відділу хребта.
- Субарахноїдальний крововилив.
- Неспецифічний головний біль ( синусит, невралгія трійчастого нерва, каріозний зуб, куріння, зловживання алкоголем та інш. ).
- Прийом і / або відміна лікарських препаратів.
n
n
Особи літнього віку
n
- Захворювання шийного відділу хребта.
- Пухлини головного мозку.
- Невралгії.
- Глаукома (підвищення внутрішньоочного тиску).
- Субдуральна гематома.
- Прийом і / або відміна лікарських препаратів.
n
n
Слід особливо відзначити, що причиною головного болю часто є прийом лікарських препаратів різних груп. Для постановки діагнозу такого головного болю необхідний ретельний збір анамнезу. Ефективним методом його профілактики є раціональний вибір лікарських препаратів, а також поступова відміна ліків, для яких характерний «синдром рикошету» (погіршення стану на тлі різкої відміни препарату).
n
Лікарські речовини, що найчастіше викликають головний біль:
n
- алкалоїди ріжків ( синдром рикошету )
- анальгетики і нестероїдні протизапальні засоби ( особливо аспірин, індометацин, кодеїн ) — синдром рикошету
- антимікробні засоби
- Н2- блокаторы ( ранітидин, циметидин )
- нітрати
- гіпотензивні засоби ( антагоністи кальцію, метилдофа, резерпін )
- дипіридамол
- інгібітори МАО
- нітразепам
- пероральні контрацептиви
- симпатоміметики ( судинозвужувальні препарати для лікування риніту, комплексні засоби для лікування симптомів застуди )
- теофілін
n
n
Чинники, що сприяють розвитку нападу головного болю
n
- Емоційна напруга, стрес.
- Різка зміна настрою (збудження, страх).
- Перебування в задушливому, печені, задимленому приміщенні.
- При мігрені — ряд продуктів харчування (горіхи, шоколад, сири, копченості, напої, що містять кофеїн, алкоголь).
n
n
« Загрозливі » симптоми при головному болю
n
- Виникнення болю пов’язане з травмою голови ( особливо небезпечно, якщо було знепритомнення ).
- Головний біль виник раптово, інтенсивність його значно сильніша, ніж зазвичай.
- Головний біль триває 2–3 дні і посилюється.
- Головний біль виник в процесі захворювання, що супроводжується високою лихоманкою.
- Головний біль супроводжується малорухомістю шиї.
- Біль супроводжується відчуттям здавлення, нудотою, потемнінням в очах, «мушками» перед очима.
- Біль супроводжується підвищеною чутливістю до гучних звуків, яскравого світла, підвищеною дратівливістю.
- Біль розпираючого характеру, відчуття « тиску зсередини », посилення болю при натужжуванні, кашлі, зміні положення голови.
- Головний біль поєднується з болями в ділянці серця.
- Головний біль поєднується з почервонінням очей, зниженням зору.
- Головний біль пульсуючого характеру.
- Головний біль супроводжується втратою ( зниженням ) чутливості в кінцівках.
- Головний біль з’явився після прийому ( відміни ) лікарського препарату.
n
n
Ситуації, що вимагають екстреної діагностики і лікування
n
- Раптово змінилися характер і частота нападів хронічного головного болю і / або вони стали значно інтенсивнішими.
- Головний біль поєднується з раптовим розвитком неврологічних симптомів ( утруднення мови, рухів і т. п. ) або пригніченням свідомості.
- Головний біль розвивається через декілька діб або тижнів після травми голови.
- За оцінкою хворого — це найсильніший головний біль, який він коли – небудь відчував у житті ( характерно для спонтанного субарахноїдального крововиливу ).
n
n
Якщо жоден з «загрозливих симптомів» у відвідувача аптеки не виявлений, для лікування головного болю можна прийняти один з безрецептурних препаратів.
n
Якщо головний біль регулярно повторюється, перед вживанням лікарських препаратів потрібна обов’язкова консультація лікаря і повне обстеження для постановки точного діагнозу, оскільки в основі такого головного болю може лежати серйозне захворювання. Неможливо правильно лікувати хворого, не поставивши правильний діагноз. Кращими фахівцями з проблеми головного болю є лікарі – невропатологи.
n
Напрями симптоматичного лікування хворих з головним болем
n
1. Використання медикаментозних препаратів — анальгетиків – антипіретиків, засобів для лікування мігрені.
n
2. Немедикаментозні методи лікування, що включають психотерапію, масаж, рефлексотерапію.
n
Загальні рекомендації для пацієнтів
n
- Найчастіша причина короткочасного головного болю — гострі респіраторні інфекції, в цьому випадку зміряйте температуру, прийміть анальгетик.
- Під час гострого нападу для полегшення головного болю слід полежати в тихому приміщенні без яскравого світла.
- Для лікування регулярних головних болів, що не мають характеру мігрені і не пов’язаних із загальними захворюваннями, рекомендується:
- регулярне харчування, прийом вітамінів групи В, препаратів кальцію і магнію;
- нормалізувати режим сну;
- утримуватися від куріння, зокрема від пасивного вдихання тютюну;
- уникати задушливих, загазованих приміщень;
- постаратися визначити зв’язок нападів головного болю з прийомом певних продуктів, за наявності такого зв’язку — виключити певні продукти харчування з раціону.
n
n
Поради для батьків
n
- Маленькі діти не уміють скаржитися на головний біль, але стають неспокійними і дратівливими.
- При частих головних болях у дітей обов’язково слід встановити їх причину за допомогою лікаря.
- У школярів причиною головних болів найчастіше буває перевтома.
- Треба спланувати день дитини так, щоб був вільний час для відпочинку а також, щоб фізичні і психічні навантаження не перевищували можливостей дитини.
- Під час нападу болю потрібно бути, по можливості, поряд з дитиною. Проте не можна допускати, щоб дитина з – за головних болів перетворилася на домашнє « божество », це сприяє закріпленню патологічного больового рефлексу, особливо у разі психогенного болю.
n
n
Лікарські препарати для лікування головного болю і умови їх раціонального використання
n
Для симптоматичного лікування головного болю фармацевтична промисловість пропонує значну кількість препаратів безрецептурного відпуску з групи анальгетиків – антипіретиків, зокрема комплексних, до складу яких входять кодеїн і / або кофеїн.
n
Анальгетики – антипіретики ( ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, метамізол ) разом з анальгезуючою дією мають помірно виражену протизапальну, що також сприяє зменшенню больового синдрому.
n
Кодеїн достатньо ефективний анальгетик центральної дії. При його сумісному призначенні з анальгетиками - антипіретиками виникає фармакологічне потенціювання, коли сумарний знеболюючий ефект виявляється більшим, ніж проста арифметична сума ефектів двох препаратів.
n
Кофеїн регулює процеси збудження в головному мозку, підсилює позитивні рефлекси, нормалізує тонус судин головного мозку. Існує точка зору, що кофеїн підвищує проникність гематоенцефалічного бар’єру для вживаних спільно з ним препаратів.
n
Окрім анальгетиків – антипіретиків для купірування головного болю використовуються препарати, що містять алкалоїд ріжків, — дигідроерготамін. Він викликає розширення спазмованих судин, покращує кровопостачання головного мозку, має седативну дію.
n
Останніми роками при лікуванні мігрені добре зарекомендували себе препарати, що впливають на специфічні серотонінові рецептори головного мозку — препарати групи суматриптану.
n
Суматриптан є специфічним селективним агоністом 5 – НТ1серотонінових рецепторів. Вибірково звужує просвіт судин системи сонної артерії, не впливаючи на мозковий кровотік. Вважається, що розширення саме судин системи сонної артерії, які забезпечують мозкові оболонки, є основною причиною розвитку нападу мігрені у людини.
n
Суматриптан слід приймати якомога раніше від початку нападу мігрені, але він однаково ефективний на будь – якій стадії нападу. Для профілактики нападів препарат не застосовується.
n
Слід пам’ятати, що препарати групи суматриптану показані тільки при встановленому діагнозі мігрені — після консультації з лікарем і проведення необхідного для постановки діагнозу обстеження.
n
Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування головного болю
n
- Головний біль може бути симптомом серйозних захворювань, тому обов’язково слід звернутися до лікаря для виключення небезпечних для життя і здоров’я станів.
- Анальгетичні препарати при головному болю не приймають довше двох днів без консультації з лікарем.
- Анальгетичні препарати при головному болю не слід приймати частіше двох разів на тиждень через можливе зниження порогу больової чутливості і збільшення частоти і сили нападів головного болю.
- Якщо біль при мігрені не минає протягом 12 годин, слід обов’язково звернутися до лікаря, оскільки виникає загроза порушення мозкового кровообігу.
- Комбіновані препарати з групи анальгетиків – антипиретиків, що містять кофеїн, не слід поєднувати з прийомом кави або чаю у великих кількостях щоб уникнути передозування.
- Препарати, що містять парацетамол, слід з обережністю призначати особам з важкими порушеннями функції печінки.
- При тривалому прийомі препаратів, що містять парацетамол низького ступеня очищення, слід контролювати склад периферичної крові.
- Препарати, що містять ацетилсаліциловую кислоту, рекомендується приймати після їжі.
- Препарати, що містять ацетилсалицилову кислоту, не слід приймати спільно з антикоагулянтами.
- Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід поєднувати з алкоголем (різко зростає небезпека ульцерогенного дії, шлункової кровотечі ).
- При тривалому прийомі препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, рекомендується дослідження калу на приховану кров.
- Препарати, що містять ацетилсалиіцилову кислоту, не слід приймати під час вагітності і лактації.
- Лікарські препарати групи суматриптану можна застосовувати тільки після постановки діагнозу мігрені лікарем.
- Лікарські препарати групи суматриптану не слід застосовувати під час вагітності і лактації, у дітей молодшого віку.
- Лікарські препарати, що містять суматриптан, не слід застосовувати у хворих із захворюваннями серця, судин, при гіпертонічній хворобі.
- Лікарські препарати, що містять суматриптан, не застосовують для профілактики нападу мігрені.
- При тривалому прийомі препаратів, що містять кодеїн, можливий розвиток звикання.
- Суматриптан не слід поєднувати з препаратами ріжків — може розвинутися виражений вазоспазм.
- Після прийому препаратів, що містять алкалоїди ріжків ( дигідроерготамін ), препарати групи суматриптану можна приймати, зробивши перерву на 24 години.
- Після прийому препаратів групи суматриптану, препарати, що містять алкалоїди ріжків ( дигідроерготамін ), можна приймати тільки після 6 – годинної перерви.
- Інтервал між прийомом різних препаратів групи суматриптану — не менше 12 годин.
- Якщо прийом однієї дози препарату групи суматриптану не мав ефекту, прийом повторної дози можливий не раніше, ніж через 3 години.
n
