Фармацевтична nопіка хворих із печією, закрепом, діареєю.
Симптоматичне лікування печії
Захворювання шлунково-кишкового тракту n— одні з найпоширеніших. Часто вони приймають хронічний характер, вимушують до nобтяжливих дієт, що погіршує якість життя. В даний час в структурі захворювань nшлунково-кишкового тракту домінує функціональна диспепсія — симптомокомплекс, nсупроводиться болями в шлунку, печією, відрижкою, нудотою, блювотою, відчуттям nтягаря в животі і іншими неприємними суб’єктивними відчуттями. Скарги на диспептичні явища пред’являють 30–40% населення індустріально розвинених країн. Ці nскарги є причиною 5% звернень до лікарів загальної медичної практики і 40–50% nзвернень до гастроэнтеролога. Серед осіб, страждаючих диспепсією, переважають люди молодого і nсереднього віку, найактивніші і працездатні. Одним з виявів диспепсії є печія.

Печія (pyrosis) — відчуття паління в епігастральній nділянці і за грудиною, супроводиться кислим присмаком в роті.
nПояву печії пов’язують з підвищенням кислотності шлункового вмісту і його nпопаданням в нижній відділ стравоходу.
nПечія може бути як ознакою конкретних, серйозних захворювань шлунково-кишкового nтракту, так і одним з виявів диспепсії або самостійним симптомом.
l Найчастіші причини печії
При з’ясуванні причин, викличних печію, потрібно nрозрізняти дві групи пацієнтів.
l Печія у хворих із захворюваннями nшлунково-кишкового тракту:
хронічний гастрит з підвищеною кислотністю n(гастрит типу В);
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки; n
хронічний холецистит;
шлунково-стравохідний рефлюкс.
l Печія у здорових осіб:
нераціональне харчування
переїдання;
швидка їжа «на ходу», в стресовій обстановці;
зловживання здобною і жирною їжею;
споживання великої кількості солодощів і nпродуктів, що містять кофеїн (кава, чай, шоколад);
зловживання гострою і пряною їжею;
індивідуальна підвищена чутливість до харчових nпродуктів — цитрусових, цибулі, часнику, продуктів з томатів (соки, nпасти, соуси);
перша половина вагітності;
прийом лікарських препаратів (НПЗЗ, стероїдних nгормонів, холіноміметиків і деяких інших препаратів).
l Чинники, що сприяють виникненню печії:
зловживання алкоголем;
куріння;
сон або відпочинок лежачи відразу після прийому nїжі;
носіння тісного одягу;
гіподинамія;
ожиріння.
«Загрозливими» симптомами, які дозволяють запідозрити у хворого серйозне nзахворювання, яке вимагає обов’язкового втручання лікаря, при печії є:
печія, що супроводиться блювотою кольору n«кофейної гущі» або кров’ю;
наявність чорного (дьогтеподібного) стільця;
постійна печія протягом 3 днів і більше;
печія, що супроводиться задишкою, потовиділенням, затруднює nковтання;
Печія, що поєднується з болем в животі;
прогресуюча втрата ваги;
печія пов’язана з прийомом певних лікарських nзасобів.
Загальні підходи до nлікування печії
Лікування печії ґрунтується на виявленні її причини. При гастритах, nвиразковій хворобі під спостереженням лікаря проводиться тривале (4–8 тижнів і nбільш) лікування засобами, що знижують шлункову секрецію (блокаторами nН2-гістамінових рецепторів, інгібіторами протонної помпи і др.). Одночасно nпроводиться антихелікобактерна терапія, застосовуються засоби nгастропротекторної дії (захищаючі слизову шлунка).
При печії, причиною якої є шлунково-стравохідний рефлюкс, також nзастосовуються засоби, що знижують шлункову секрецію в поєднанні з антацидами і nпрокінетиками — препаратами, що прискорюють евакуацію шлункового вмісту n(метоклопрамід, цизаприд, домперидон).
Для попередження печії у здорових осіб (без органічних захворювань nшлунково-кишкового тракту) потрібно правильно регулярно харчуватися, уникати nгострої і жирної їжі, відмовитися від куріння, стежити за масою свого тіла. Ці nзаходи будуть сприяти ліквідації проблем, пов’язаних з шлунком. Проте в nреальному житті дотримуватися всіх указаних правил важко, а часто навіть nнеможливо. Тому при печії у цілому ряді випадків доводиться вдаватися до nдопомоги лікарських препаратів.
Загальні nрекомендації для пацієнтів з немедикаментозних методів лікування печії:
не зловживати продуктами, стимулюючими кислотоутворення в шлунку: гостра, nпряна їжа, цитрусові, пасти і соки з томатів, цибуля, часник;
не допускати переїдання, швидкої їди;
виключити або зменшити куріння;
уникати відпочинку лежачи після прийняття їжі;
обмежувати споживання продуктів, що містять гази (здобна випічка, суфле, nзбиті вершки, газовані напої);
лікарські препарати, що посилюють кислотність, приймати разом з їжею або nмолоком;
при печії під час сну підвести узголів’я ліжка;
схуднути.
Найпоширенішою групою безрецептурних препаратів, вживаних при nпечії, є антациди.
Антациди — nгрупа препаратів, що зменшують агресивність шлунка і дванадцятипалої кишки за nрахунок прямої хімічної взаємодії. На фізіологічні механізми шлункової секреції nдана група препаратів не впливає.
nБільшість антацидних препаратів поступово знижують кислотність шлункового nсередовища, при цьому утворюючи в шлунку рівномірний захисний шар, який не дає nшлунковому соку стикатися із запаленими ділянками шлункової стіни.
Сучасна nкласифікація антацидних препаратів

Порівняння дії антацидів, що всмоктуються і антацидів, nякі не всмоктуються

Антациди, що nвсмоктуються
Натрію гідрокарбонат (сода).
В nшлунку відбувається необоротна одностороння взаємодія з соляною кислотою.
NaHCO3 + HCl = NaCl + Н2О + CO2
Ø Головна перевага препарату — миттєва нейтралізація соляної кислоти. За цю nякість соду образно називають «нітрогліцерином печії». Проте у натрію nгідрокарбонату коротка тривалість дії. Через 15–20 хв. виникає різке залужнення nсередовища (до рН = 7 і вище), що в поєднанні з розтягуванням стінок шлунка nвуглекислим газом викликає повторне підвищення секреції (синдром віддачі). За nнаявності виразкового дефекту, глибоко проникаючого в стіну шлунка, nрозтягування стінки вуглекислим газом небезпечно — можлива перфорація.
Ø На відміну від соляної кислоти, натрію хлорид, що утворився в шлунку, не nвзаємодіє з гідрокарбонатом кишкового і панкреатичного соку. Тому надлишок nендогенного лугу, а також кількість натрію гідрокарбонату, що не прореагував, легко всмоктується і збільшує лужний резерв nплазми, що є причиною системної дії даного антациду. Особливо швидко може nвиникнути у осіб з порушеною функцією нирок. Системний алкалоз супроводиться погіршенням апетиту, нудотою, блювотою, слабістю, болями в nживоті, спазмами м’язів, іноді судомами.
Ø Екскреція додаткової кількості гідрокарбонату натрію з сечею приводить до nїї залужшенню, що сприяє утворенню фосфатного каміння в сечовидільних шляхах.
Ø При тривалому застосуванні натрію гідрокарбонату в організмі відбувається nнакопичення іонів натрію, що супроводиться підвищенням артеріального тиску і nрозвитком набряків.
Ø
Кальцію карбонат .
В nшлунку відбувається наступна реакція.
CaCO3 + 2HCl = CaCl2 n+ Н2О + CO2
Ø Суспензія кальцію гідрокарбонату реагує з соляною кислотою досить повільно.
Ø Вважається, що кальцію карбонат сильніше, ніж всі решта антациди, стимулює nповторну секрецію соляної кислоти, що пов’язано з прямою стимулюючою дією nкальцію на секрецію гастрина клітками слизової оболонки шлунка.
Ø Близько 10% кальцію хлориду всмоктується, що при постійному прийомі кальцію nкарбонату може навести до гіперкальціемії, особливо при порушеній nфункції нирок.
Ø Тривалий прийом кальцію карбонату може супроводитися розвитком нефрокальцинозу і закрепів.
Антациди, що nне всмоктуються
Алюмінію гідроксид. Володіє обволікаючою і адсорбуючою дією. Здатний зв’язувати пепсин. Ефект nрозвивається поволі.
Ø Навіть надлишок препарату не викликає повної нейтралізації HCl, що дуже nважливо для збереження активності пепсину, що переварює білки. Адсорбує жовчні nсолі, що зменшує їхню ушкоджувальну дію на слизову шлунка. Підвищує синтез простагландинов в слизовій шлунка, завдяки чому поліпшується кровопостачання слизовою і nпідвищується секреція захисного слизу. Не порушує кислотно-лужної рівноваги.
Ø Тривале призначення при нирковій недостатності може приводити до nнакопичення в тканинах (кістки, м’язи, головний мозок) алюмінію, що приводить nдо виникнення болів в кістках і м’язах, энцефалопатії nпо типу Альцгеймера. Викликає гіпофосфатемію (слабість, нездужання, порушення nмислення, зниження апетиту), гіпофосфатурію, гіперкальціурію і кальцієвий nнефролітіаз. Через зменшення всмоктування кальцію в кишечнику і вимивання nкальцію з кісток можливий остеопороз. Гальмує моторику ШКТ, сприяє розвитку nзакрепів.
Алюмінію фосфат. nВолодіє буферно-антацидними і адсорбційними властивостями. Завдяки буферній дії nсприяє зниженню підвищеної кислотності до норми і не викликає кислотного n«рикошета». Адсорбційні властивості міцел алюмінію фосфату дозволяють nзв’язувати бактерії, ендогенні і екзогенні токсичні речовини, а також гази, що nутворилися унаслідок патологічного бродіння і гниє в товстому кишечнику. Не nвикликає закрепів, зсуви кислотно-лужної рівноваги, не порушує всмоктування nфосфатів.
Магнію оксид. Не викликає nповторної гіперсекреції шлункового соку (феномен «віддачі»). Не порушує nкислотно-лужного стану. Ефект розвивається поволі.
Ø Прискорює перистальтику ШКТ, завдяки чому надає послабляючу дію. Це nпов’язано із здатністю осмосу іонів магнію, а також з їхньою властивістю nусилювати секрецію холецистокініну, який стимулює перистальтику кишечника.
Ø При нирковій недостатності можливі неврологічні і серцево-судинні nпорушення.
Вісмуту нітрат основний. nНадає терпку і протизапальну дію. Не порушує кислотно-лужного стану. При nзастосуванні препаратів, що містять вісмут, можливе темне (чорна) забарвлення nкалу, що важливо ураховувати при діагностиці шлункових кровотеч.
Ø Окрім монопрепаратів на фармацевтичному ринку широко представлені nкомбіновані антацидні засоби (друге покоління), що поєднують позитивна дія nдекількох активних речовин.
Ø До складу комплексних препаратів «третього покоління» входить альгінінова кислота. Вона надає виражений антипептичний ефект nшляхом скріплення кислих шлункових протеаз і надає цитопротекторну дію, nутворюючи разом з солями магнію плаваючий шар в порожнині шлунка.
Порівняльна характеристика місцевої дії катіонів металів, що входять до nскладу антацидних препаратів
|
Дія |
Катіони |
|||
|
Mg |
Ca |
Al |
Bi |
|
|
Нейтралізуюча |
+++ |
+ |
+++ |
– |
|
Адсорбуюча |
+ |
+ |
+++ |
+ |
|
Обволікаюча |
– |
– |
+ |
– |
|
В’яжуча |
– |
– |
+ |
+++ |
|
Цитопротекторна |
– |
– |
+++ |
+ |
Порівняльна характеристика основних комбінованих антацидних препаратів
|
Препарат |
Склад |
Фармакологічні ефекти |
Особливості |
|||||
|
Анта цидний |
Адсор бую чий |
Обво лікаю чий |
В’яж учий |
Цито про тект |
Антип ептиний |
|||
|
Альмагель |
Алюмінію гідроксид, магнію оксид, сорбіт |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
+ |
Має місцевоанестезуючий ефект, оскільки містить анестезин Знижує всмоктування антибіотиків |
|
Альмагель-А |
Алюмінію гідроксид, магнію оксид, сорбіт, анестезин |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
+ |
|
|
Альмапур |
Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид |
+ |
+ |
+ |
– |
+/- |
– |
|
|
Альфогель |
Алюмінію фосфат |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
+ |
|
|
Алюгастрин |
Дигідрокси-алюмінію натрію карбонат |
+ |
– |
+ |
+ |
+ |
– |
Знижує всмоктування антибіотиків тетрациклінової групи. Потенціює дію похідних морфіну і хінідину |
|
Алюмаг |
Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид |
+ |
+ |
+ |
– |
+/- |
+ |
Зменшує всмоктування антибіотиків, серцевих глікозидів, салицилатів, НПЗЗ, β– адреноблокаторів |
|
Гастал |
Алюмінію гідроксиду- магнію карбонат, магнію гідроксид |
+ |
+ |
+ |
– |
+/- |
+ |
Зменшує абсорбцію тетрацикліну, пропранололу, ізоніазиду, препаратів заліза. Посилює ефект леводопи, аспірину, налідиксової кислоти |
|
Гастерин |
Колоїдний фосфат алюмінію, пектин |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
+ |
Знижує абсорбцію фуросеміду, тетрацикліну, дигоксину, ізониазіду, індометацину, ранітидину. Має пригнічуючий вплив на Helicobacter pylori і зв’язує токсичні продукти їхньої життєдіяльності |
|
Гелусил |
Магній-алюміній- силікат гідрату, знежирене молоко |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
+ |
Зменшує абсорбцію тетрацикліну, пропранололу, ізоніазиду, препаратів заліза. Знижує активність алопуринолу. Під час лікування не рекомендується їжа, багата протеїнами. |
|
Маалокс |
Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
– |
Знижує абсорбцію індометацину, саліцилатув, Н2-блокаторув гістаміну, β- адреноблокаторів, аміназину, фенутоїну, тетрацикліну, фосфорвмісних препаратів |
|
Міланта |
Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
– |
Знижує абсорбцію індометацину, саліцилатів, Н2-блокаторів гістаміну, β-адреноблокаторів, аміназину, фенітоїну, тетрацикліну, фосфорвмісних препаратів |
|
Ренні |
Кальцію карбонат, магнію карбонат |
+ |
– |
+ |
– |
– |
– |
Один з найбезпечніших антацидів |
|
Риволокс |
Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид |
+ |
+ |
+ |
– |
+/- |
+ |
Знижує всмоктування антибіотиків |
|
Топалкан |
Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид, алгінова кислота |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
+ |
Зменшує всмоктування антибіотиків, серцевих глікозидів, саліцилатів, НПВС, β- адреноблокаторів |
|
Фосфалюгель |
Алюмінію фосфат, пектин, агар-агар з коригуючою речовиною |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
+ |
Можна призначати хворим цукровим діабетом, оскільки не містить цукру. Можна призначати спільно з циметидином, кетопрофеном, дизопірамідом, преднізолоном, амоксициліном. |
Вплив антацидів на препарати інших груп
|
Вплив |
Препарати |
|
Зниження абсорбції |
Бензодіазепіни, карбеноксолон, гастроцепін, препарати заліза, пропранолол, тетрациклін, фуросемід, циметидин, етамбутол |
|
Підвищення абсорбції |
Леводопа, сульфаніламіди |
|
Підвищення ниркової елімінації |
Саліцилати |
|
Зниження ниркової елімінації |
Дигоксин, хінідин |

l nСеред широкого спектру nантацидних препаратів особливе місце займає новий препарат Тальцид компанії nBayer AG. Перевагою Тальциду є його специфічна пошарово – сітчата структура, що утворює основу для оптимального рН nконтролю, що створюється препаратом.
l nМеханізм дії даної nструктури полягає в тому, що коли гідротальцит взаємодіє з кислотою, активні nтільки поверхневі шари таблетки, що включають гідоксиди алюмінію і магнію.
l nПротягом 1–2 хвилин після nвживання Тальциду рН в шлунку досягає рівня від 3 до 5. Як nтільки показник рН стає більше 5, реакція зупиняється. Шари решітки, що nзалишилися, представлені прошарками води і аніонів вугільної кислоти, nзберігаються до тих пір, поки секреція кислоти знов не зросте. Далі включається nв дію наступний шар гідротальциту. Завдяки цьому препарат не тільки швидко nпозбавляє від печії, болю, тяжкості в шлунку, але і довше, ніж інші антациди, nутримує рН на рівні 3, не порушуючи при цьому процесу травлення.

До основних характеристик Тальциду відносяться:
– висока кислотонейтрализуюча здатність, що становить 27,8 мекв/моль на
– здатність нейтралізувати соляну кислоту, досягаючи оптимального nтерапевтичного рівня кислотності шлункового соку вже через 10 хвилин;
– забезпечувати саморегульовану підтримку рН на рівні 3–5 протягом 90 nхвилин завдяки специфічній пошарово-сітчатій структурі;
– здатність інактивувати пепсин;
– здатність зв’язувати жовчні кислоти;
– гастропротективна дія – завдяки своїй пошарово-сітчатій структурі
Тальцид nздатний накопичувати бікарбонат і, вступаючи в контакт з пошкодженою ділянкою nслизовою, заміщати втрачену функцію бікарбонатної батареї;
l n– стимуляція синтезу простагландинів.

Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного nлікування печії (антацидів)
F nВсі антациди приймаються тільки перорально — при виникненні печії або через 1 год nпісля їжі.
F nЩоб уникнути лікарської nвзаємодії антациди потрібно застосовувати за n2 год до або через 2 год після прийому інших препаратів.
F nАнтацидні препарати, що nмістять алюміній, показані при схильності до проносів, а ті, що містять магній n— при схильності до закрепів.
F nАнтациди на основі nалюмінієвої солі фосфорної кислоти першого покоління (фосфалюгель, компенсан, nпенсамар) проявляють терапевтичний ефект поволі.
F nВсі алюминійвмісні nантациди порушують всмоктування фосфору, утворюючи нерозчинні солі фосфату nалюмінію. Клінічно ця виявляється м’язовою слабістю, нездужанням, остеопорозом. n
F nПідвищення змісту алюмінію nв організмі, унаслідок надмірного застосування препаратів, може викликати nенцефалопатію (порушення мови, м’язові сіпання, судоми), а надалі недоумство.
F nНадлишок алюмінію, при nвикористанні антацидів, що не всмоктуються, nнагромаджується в ниркових клубочках, що може навести до розвитку ниркової nнедостатності.
F nАнтациди, що не всмоктуються nгальмують всмоктування деяких лікарських препаратів: тетрацикліну, nнорфлоксацину, серцевих глікозидів, кортикостероїдів.
F nПрийом антацидів, що всмоктуються часто супроводиться феноменом «рикошета» — повторним nпідвищення секреції соляної кислоти після початкового нейтралізуючого ефекту.
F nАнтациди, що всмоктуються, у nвеликих дозах можуть викликати системні метаболічні реакції — алкалоз і молочнокислий синдром.
F nХворим з гіпертонєю, nсерцевою і нирковою недостатністю, цирозом печінки протипоказані антациди, що nмістять бікарбонат натрію. В результаті хімічної реакції з соляною кислотою nвони утворюють хлористий натрій, який добре всмоктується і викликає затримку nводи в організмі.
F nХворим з сечокамʼяною nхворобою не потрібно приймати антациди, що містять кремній (у вигляді nтрисілікату магнію) — виділяючись з сечею, він сприяє утворенню каміння в nсечовивідних шляхах.
F nПри тривалому прийомі антацидів виникає схильність до інфекцій шлунково-кишкового тракту як результат nзниження захисної ролі соляної кислоти.
F nАнтациди не можна nпоєднувати з де-нолом і сукральфатом (фармакодинамічна несумісність).
nСимптоматичне лікування діареї
В шлунково-кишковому тракті nвідбувається всмоктування води, електролітів і поживних речовин.
У дорослої людини маса нормального nстільця складає в середньому близько
Традиційне уявлення про те, що в нормі nчастота стільця повинна складати 1 раз на день, в уранішні години, далеко не nзавжди відповідає дійсності. Дефекація схильна до значної мінливості і nпіддається численним стороннім впливам.
Ця функція кишечника в значній мірі nміняється з віком, знаходиться під впливом індивідуальних фізіологічних, nдієтичних, соціальних і культурних чинників. У здорових людей частота стільця nможе варіювати від 3 раз на день до 3 раз на тиждень, і лише зміна об’єму і nконсистенції стільця, а також поява домішок (крові, залишків їжі і др.) nсвідчать про розвиток патологічного процесу.
Діарея (diarrhoea) n— почащення (більше 3 раз на доби) і/чи розрідження стільця, і/чи збільшення nмаси стільця.
В основі діареї nлежить порушення водно-електролітного балансу в кишечнику.
Середнє споживання nводи людиною складає близько
Вода, що nвсмоктується в кишечнику, повторно поступає із слиною і травними соками.
Всмоктування води nвідбувається в основному в тонкому кишечнику, і лише 1–1,5 літра доходять до nтовстої кишки, де вона продовжує всмоктуватися, а залишок (близько 100 мл) nвиділяється з калом. В товстому кишечнику може всмоктуватися до
Подібні порушення nможуть виникати унаслідок розладу травлення, всмоктування, секреції і моторики кишечника. При цьому тонку і товсту кишку потрібно розглядати як єдину nфізіологічну одиницю.

Розрізняють nгостру і хронічну діарею, причини яких різні.
Діарея вважається гострою, коли її тривалість не nперевищує 2–3 тижні і в анамнезі немає відомостей про подібні епізоди.
Причини гострої діареї
Ø інфекція (вірусна, бактерійна, паразитарная); n
Ø запальні процеси в кишечнику;
Ø прийом лікарських препаратів.
Чинники, що nспричиняють виникнення діареї:
Ø різка зміна раціону харчування;
Ø відрядження, подорожі, пов’язані з ризиком виникнення інфекції n«незвичайної» для постійного місця перебування;
Ø вживання незрілих фруктів;
Ø раптовий переляк (« ведмежа хвороба »).
Ліки, що викликають діарею:
Ø nпослаблюючі;
Ø nантациди, які містять солі магнію;
Ø nантибіотики: кліндаміцин, nлінкоміцин, ампіцилін, цефалоспорини;
Ø nантиаритмічні засоби: хінідин, пропранолол (анаприлін);
Ø nсерцеві глікозиди n(препарати дигіталісу);
Ø nпрепарати калію;
Ø nхолестирамін;
Ø nсульфасалазин;
Ø nантикоагулянти;
Ø nхенодеоксихолева кислота;
Ø nзамінники цукру — nсорбітол, манітол.
Потрібно завжди пам’ятати, що гостра діарея може бути nодним з перших симптомів таких важких інфекційних захворювань, як холера, nдизентерія, сальмонельоз. Гостра діарея з домішкою крові може бути першим nвиявом хвороби Крона або виразкового коліту.
«Загрозливимии» симптомами, які nдозволяють запідозрити у хворого серйозне захворювання, що вимагає nобов’язкового втручання лікаря, при гострій діареї є:
F nнаявність крові в калових nмасах;
F nстілець у вигляді n«рисового отвара»;
F nпідвищення температури nтіла;
F nнудота;
F nблювота;
F nдіарея, що супроводиться nсильним болем в животі;
F nдіарея спостерігається nодночасно у декількох членів сім’ї;
F nдіарея, яка триває nпротягом декількох останніх тижнів;
F nдіарея, що супроводиться nвтратою свідомості;
F nдіарея, що супроводиться nсильною спрагою, сухістю в роті, сухістю шкірних покривів;
F nдіарея, що супроводиться nвиділенням малої кількості сечі;
F nдіарея при вагітності.
Діарея, що nпродовжується понад 3 тижні, вважається хронічною. Виключення складають лише nважкі інфекції, які можуть продовжуватися тривалий час, але закінчуються nодужанням.
Хронічна діарея nможе бути симптомом багатьох захворювань. Так, вона супроводжує запальні nзахворювання кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, СНІД), nінших органів черевної порожнини (печінки, підшлункової залози), деякі загальні nзахворювання (порушення функції щитовидної залози, емоційний стрес і др.), nпорушення перистальтики (синдром роздратованої товстої кишки).
Нерідко тривала nдіарея є наслідком порушеного всмоктування деяких речовин, які входять до nскладу харчових продуктів (молочний і інші цукри, білок клейковини — nглутенін, білки коров’ячого молока, жир), або харчової алергії (молоко, злакові nі ін.).
Лікування хронічної діареї обов’язково nповинне проводитися лікарем після встановлення діагнозу основного захворювання.
Загальні рекомендації для пацієнтів по немедикаментозних nметодах нормалізації функції кишечника при діареї
Ø не припускати обезводнення — вживати велику кількість рідини. При nводянистому поносі випивати 1 стакан рідини після кожного випорожнення nкишечника. Використовують підсолоджений чай, соки, компоти, морси, злегка підсолені овочеві відвари або супи;
Ø виключити вживання гострих, пряних, жирних продуктів і напоїв, що містять nкаву і алкоголь;
Ø віддавати перевагу кисломолочним продуктам.
F nДіарея часто буває у nдітей. Необхідно підкреслити, що лікування діареї у маленьких дітей (до 1 року) nвимагає обов’язкової участі лікаря!

Загальні підходи до лікування діареї
n nУ розвитку діареї завжди nберуть участь декілька чинників, тому симптоматичне лікування діареї повинне nбути комплексним
Клінико-фармацевтична характеристика основних груп nлікарських препаратів, вживаних для симптоматичного лікування діареї
1. Засоби для пероральної регідратації
n nрегідратація складає nоснову лікування гострих водянистих діарей. Поповнення підвищених втрат води і nсолей в більшості випадків здійснюється пероральним шляхом. Застосовуються nрозчини, що містять збалансовані кількості іонів натрія, калія, хлору, nгідрокарбонату, цитрату, а також глюкозу, сахарозу або декстрозу. Застосування nцих препаратів засновано на тому, що при діареї будь-якого походження, у тому nчислі інфекційною, збережені процеси пристінкового nгідролізу і всмоктування слизовою кишечника.
n nОральні регідратаційні nсуміші є препаратами замісної дії відносно електролітного складу крові. Вони nмають швидку дію, не мають протипоказань і побічних ефектів.
n nДані препарати nвипускаються у вигляді порошків, з яких легко і швидко можна приготувати nрозчини, а також у вигляді готових до вживання розчинів.
Порівняльна nхарактеристика основних пероральних регідратантів
|
Торгова назва |
|
Виробник |
|
Склад |
|
|
Гастроліт |
|
АТ Кутновській ФЗ «Польфа» (Польща) |
|
натрію хлорид – 0,35 |
|
|
Гастроліт з апельсиновим ароматом |
|
Rhone-Poulenc Rorer (Австрія) |
|
натрію хлорид – 0,47 |
|
|
Регідрон |
|
Orion (Фінляндія) |
|
натрію хлорид – 3,5 |
|
|
Цитроглю коссолан |
|
Мосхимфармпрепарати (Росія) |
|
натрію хлорид – 1,75 |
|
Сорбенти
n nПризначення сорбентів nсприяє профілактиці і лікуванню синдрому ендогенної інтоксикації. Препарати nцієї групи ефективно адсорбують з кишечника (а деякі — з крові: nтрансмембранно з капілярів ворсинок слизової кишечника) різні токсичні nметаболіти.
n nДеякі адсорбенти можуть nсорбувати також мікроорганізми і навіть віруси.
|
Назва |
Міжнародна торгівельна назва |
Клініко-фармакологічна характеристика |
|
Аттапульгіт |
· Аттапульгіт-Дарниця ( « Дарниця », Україна ) Каопектат ( « Фармація і Апджон », США ) |
Очищена суміш гідратів силікату магнія і алюмінія мінерального походження. Препарат в кишечнику не всмоктується, адсорбує токсичні речовини, а також гази і після скріплення виводить їх з калом. Завдяки значній обволікаючій дії речовини на слизовій оболонці кишечника утворюється тонка захисна плівка. Здатний адсорбувати бактерії і віруси. При діареї разову дозу аттапульгіту приймають після кожної дефекації. Протипоказаний при високій температурі і непереносимості компонентів препарату Не призначається в період вагітності і лактації. Дітям можна застосовувати після 3 років (суспензії) і 6 років (таблетки) |
|
Діосмектит |
Смекта ( « Бофур Ібсен », Франція ) |
Володіє високою обволікаючою здатністю по відношенню до слизової оболонки травного тракту, попереджає водно-електролітні втрати. Взаємодіючи з глікопротеїнами слизу, підвищує бар’єрну функцію слизової оболонки, захищає її від несприятливої дії кишкових мікроорганізмів, їхніх токсинів і інших подразників. Здатний адсорбувати бактерії. Не має протипоказань. |
|
Поліфепан |
· Поліфепан ( « Экосфера », Росія ) |
Препарат, одержуваний при переробці лігніну, продукту гідролізу вуглеводних компонентів деревини. Володіє високою адсорбційною активністю, здатний адсорбувати бактерії в ЖКТ. Володіє гіпохолестеринемічною дією. При застосуванні в рідких випадках можлива слабість, відчуття тягаря в епігастрії, закрепи. |
|
Метилсиліконова кислота |
Ентеросгель ( Креома – Фарм », Україна ) Сорбогель ( « Гефест », Україна; « Сорби », Україна ) |
При прийомі всередину не всмоктується, адсорбує з кишкового вмісту і крові ( трансмембранно з капілярів ворсинок слизової оболонки кишечника) і виводить з організму різні токсичні речовини, надає обволікаючу дію на слизову оболонку кишечника. Володіє сорбційною селективністю – сорбує середньомолекулярні токсичні метаболіти, а високомолекулярні речовини (білки, імуноглобуліни ) і іони сорбції не піддаються. Селективний відносно сорбції мікроорганізмів – сорбирует тільки умовно-патогенну і патогенну флору, тому не викликає дисбактеріозу. Не має протипоказань. |
|
Кислота альгінова |
Альгігель ( « Днепромед », Україна ) Альгісорб « Биотехнология », Росія ) |
Володіє здатністю адсорбувати важкі метали і радіонукліди, запобігає їхньому накопиченню в організмі. Застосовується при діареї у складі комплексної терапії. Може викликати диспепсію. |
|
Вугілля активоване |
Карболонг ( « Екосорб », Україна ) Вугілля активоване ( « Стома » , « Борщагівский ХФЗ », Україна ) |
Ентеросорбент пролонгованої дії. Фізично сорбує токсичні речовини, що поступають в травний тракт ззовні, з крові або утворюються в травному тракті. Не метаболізується в організмі і повністю виводиться через 36-48 ч. При діареї потрібно застосовувати по 2- |
Засоби, що nуповільнюють перистальтику
n nПризначаються, як правило, nу складі комплексної терапії. Знижують тонус і моторику nкишечника, але практично не впливають на процеси всмоктування.

Порівняльна nхарактеристика антиперистальтичних препаратів
|
Препарат |
Синоніми |
Властивості |
Особливості застосування |
|
Лоперамід |
Діарол, Імодіум, Лопедіум, Лоперамід-КМП, Лоперамід-Ріво |
Дія обумовлена зв’язуванням препарату з опіоїдними рецепторами в стінці кишечника, інгібуванням вивільняється ацетилхолина і простагландинов. Все це супроводиться зниженням тонусу і моторики кишечника, пригнічує секрецію води в просвіт кишечника. |
Протипоказаний дітям до 5 років, в перший триместр вагітності і при лактації. Можлива стомлюваність, біль в животі, апатія, головний біль, нудота, блювота, сонливість або безсоння |
|
Октреотід |
Сандостатин |
Синтетичний аналог соматотропного гормону. Робить вплив на процеси всмоктування і секреції в кишечнику, пригнічує моторику кишечника |
Призначається тільки лікарем. |
Ферментні препарати
n nВисокоефективні при nдіареї, пов’язаній з порушенням функції травних ферментів. Можуть також nзастосовуватися у складі комплексної терапії.

Порівняльна nхарактеристика ферментних препаратів
|
Торгова назва |
Ферментативна активність |
Здатність розщеплювати рослинні волокна |
Жовчо- гінна дія |
Клініко-фармакологічні особливості і можливі побічні ефекти |
||
|
ліпо-літична |
аміло-літична |
про-теолітична |
||||
|
Ораза |
— |
+ |
+ |
— |
— |
Кислотостійкий комплекс амілолітичних і протеолітичних ферментів. Сприяє перетравленню всіх основних харчових речовин. У пацієнтів з діареєю можливе її посилення . |
|
Дигестин |
+ |
+ |
+ |
+ |
— |
Містить панкреатин, геміцелюлозу і суху жовч. Протипоказаний при гепатитах, жовчнокам’яній хворобі. Не рекомендується призначати при вагітності.
|
|
Іпентал |
+ |
+ |
+ |
— |
+ |
Містить панкреатин, геміцелюлозу і суху жовч. Протипоказаний при гепатитах, жовчнокам’яній хворобі. Не рекомендується призначати при вагітності. |
|
Креон |
+ |
+ |
+ |
— |
— |
Не рекомендується призначати при вагітності. При застосуванні можлива нудота, замок, дискомфорт в області шлунка, шкірні реакції. |
|
Лікреаз |
+ |
+ |
+ |
— |
— |
Завдяки розчинній у кишечнику оболонці надає дію виключно в дванадцятипалій кишці. Може застосовуватися у дітей грудастих віку. При застосуванні можливі замок, нудота, у хворих з діареєю – посилення діареї. |
|
Мезим форте 3500 |
+ |
+ |
+ |
— |
— |
Забезпечує добру перетравлюваність жирів, білків і вуглеводів. Протипоказаний при гепатитах, жовчнокам’яній хворобі, кишковій непрохідності. При застосуванні у хворих з діареєю можливе її посилення. |
|
Нігедаза |
+ |
— |
— |
— |
— |
Викликає гідролитичне (з участю води) розщеплювання рослинних і тваринних жирів. При застосуванні можливі болі в животі, зникаючі при зменшенні дози. |
|
Орнізім-Д |
+ |
+ |
|
— |
— |
Комплексний препарат, що містить оразу і нігедазу. |
|
Пангрол 10 000 |
+ |
+ |
+ |
— |
— |
Протипоказаний при гепатитах, жовчнокам’яній хворобі, кишковій непрохідності. При застосуванні у хворих з діареєю можливе посилення діареї. |
|
Панзинорм форте |
+ |
+ |
+ |
— |
— |
Містить хлористоводневу кислоту, гідрохлориди амінокислот, холеву кислоту Заміняє ферменти шлунка і підшлункової залози, стимулює їхнє виділення. Протипоказаний при гепатитах, жовчнокам’яній хворобі, кишковій непрохідності, підвищеній чутливості до препарату. При застосуванні у хворих з діареєю можливе її посилення. |
|
Панкреатин |
+ |
+ |
+ |
— |
— |
Компенсує недостатність секреторної функції підшлункової залози. При тривалому застосуванні можлива урикозурія (підвищення змісту сечової кислоти в сечі). Протипоказаний при гострому панкреатиті і загостренні хронічного панкреатиту. Можливі алергічні реакції. |
|
Солізим |
+ |
— |
— |
— |
— |
Ліполітичний препарат, сприяє перетравленню і засвоєнню жирів. Побічні ефекти і протипоказання не виявлені. |
|
Фестал |
+ |
+ |
— |
— |
+ |
Містить стандартизовані панкреатичні ферменти, геміцелюлозу і суху жовч. Сприяє розщеплюванню і засвоєнню продуктів, що містять білки, жири, вуглеводи і рослинні баластні речовини. Може застосовуватися тривало. Протипоказаний при гепатитах, жовчнокам’яній хворобі. Не рекомендується при годуванні грудьми.
|
|
Форте ензим |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Містить панкреатин, геміцелюлозу і суху жовч. Протипоказаний при гепатитах, жовчнокам’яній хворобі, підвищеній чутливості до препарату. Не рекомендується призначати при вагітності. |
|
Ензимтал |
— |
+ |
+ |
— |
— |
Містить симетікон, активоване вугілля, нікотинамід. Володіє властивостями сорбента. |
|
Ензистал |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Містить панкреатин, геміцелюлозу і компоненти жовчі. Може застосовуватися тривало. Протипоказаний при гепатитах, жовчнокам’яній хворобі, кишковій непрохідності, підвищеній чутливості до препарату. При застосуванні можливі нудота, рідко блювота, алергічні реакції. |
Препарати для корекції фізіологічної рівноваги кишкової флори
n Нормалізують мікрофлору в організмі господаря пробіотики — речовини nмікробного або немікробного походження, які при природному способі введення nсприятливо впливають на гомеостаз в кишечнику.

З метою заповнення дефіциту nфізіологічного складу мікрофлори товстого кишечника застосовуються препарати, nщо містять живі лактобактерії (лактобактерин сухий, йогурт, екстралакт), nбіфідумбактерії (біфідумбактерин сухий, біфідумбактерин форте), кишкову nпаличку (колібактерин) і їхні комбінації — біфікол, біфіформ, nлінекс.
Засоби рослинного походження
n nРослинні засоби для nлікування діареї застосовуються давно. Їхньою основною властивістю є терпка nдія. Дубильні речовини, що містяться в рослинах (таніни, поліфеноли) володіють nздатністю при взаємодії з білком клітин, тканин, ферментів тканинних рідин nутворювати на поверхні клітин щільні альбумінати. Крім того, рослинні засоби nвиявляють протизапальну дію. Рослинні препарати мають певну кишкову nцитопротекцію — здатність зберігати і відновлювати кишковий слизовий бар’єр.
n nНезвжаючи на низьку nспецифічність при діарейному синдромі, всі nвищеперелічені властивості рослинних препаратів дозволяють рекомендувати їх при nневажких станах, а також у складі комплексної терапії. Вони використовуються у nвигляді відварів, трав’яних чаїв, що є мало зручним при nзастосуванні і не гарантує стабільності діючих речовин.
n nДля лікування діареї nрекомендуються квіти ромашки, плоди чорниці, плоди черемхи, кореневища з nкорінням кровохлібки, супліддя вільхи, кора дуба, трава звіробою, кореневища nбадана, лапчатки і ін.
Препарати комбінованої дії
n nДо цієї групи входять nпрепарати, в яких комбінуються в’яжучі, адсорбуючі засоби, регідранти і антисептики.
n nТакими препаратами є:
n nбепасал (містить антисептик салол і спазмолітики nпапаверин і екстракт беладонни),
n nтаннакомп (таніну альбумінат як в’яжучий і nпротизапальний і етакридину лактат як антибактеріальний і антисептичний засіб), n
n nентероседил (каолін, пектин і натрію цитрат).
Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного nлікування діареї
F nПри nдіареї відбувається втрата рідини і електролітів, тому необхідне призначення nпрепаратів для пероральної регідратації.
F nБезконтрольне nзастосування сольових препаратів для пероральної регідратації може супроводитися водно-електролітним nдисбалансом.
F nНеприпустима nдобавка цукру в розчини для пероральної регідратації (підвищується осмолярність nрозчину і, як наслідок, посилення діареї).
F nУ nзв’язку з адсорбційними властивостями препарати групи сорбентів здатні nзменшувати ефективність пероральних лікарських засобів, що призначаються nодночасно.
F nРекомендується nдотримувати інтервал між прийомом адсорбентів і інших лікарських засобів.
F nПри nтривалому застосуванні адсорбентів відбувається збіднення організму вітамінами, nбілками, жирами і т. д.
F nАдсорбенти, nунаслідок помірної закріплюючої дії при тривалому застосуванні (і/чи nзастосуванні у високих дозах), можуть сприяти закрепам.
F nАктивоване nвугілля забарвлює кал в чорний колір.
F nАттапульгіт nпротипоказаний при високій температурі.
F nАттапульгіт nпротипоказаний в І триместрі вагітності і при лактації.
F nАттапульгіт nу формі таблеток можна призначати дітям тільки після 6 років, у формі суспензії n— після 3 років.
F nПри nдіареї разову дозу аттапульгіту приймають після кожної дефекації.
F nДіосмектін nможна застосовувати в ранньому дитячому віці, у тому числі у недорозвинених nдітей.
F nХолестирамін, nвидаляючи жовчні кислоти з просвіту кишечника, порушує всмоктування жирів і nжиророзчинних вітамінів.
F nФерментні nпрепарати потрібно приймати під час їжі або відразу після їжі.
F nТаблетку nферментних препаратів не потрібно розжовувати.
F nЛоперамід nз обережністю призначається пацієнтам з порушенням функції печінки.
F nПри nвиникненні закрепу прийом антиперистальтичних препаратів необхідно негайно nприпинити.
F nПри nпризначенні лопераміду може з’явитися біль в нижній частині живота, підвищена стомлюваність, nапатія, головний біль.
F nСандостатін nпризначається тільки лікарем.
F nНа nфоні антимікробній терапії можливе застосування пробіотиків або препаратів nлінекс або біфіформ, оскільки в їхній склад входить антибіотикорезистентні nштами кишкової флори.
F nПрепарати nхілак і хілак форте не nрекомендується приймати з молоком і іншими молочними продуктами.
F nНедопустимий nодночасний прийом препаратів хілак і хілак форте з антацидами.
F nПрепарати nлактобактерин і лактобацілус ацидофілус nрекомендується запивати молоком.
Симптоматичне лікування закрепу
Закреп ( obstipatio ) — порушення nфункції кишечника, що виражається в збільшенні інтервалів між актами дефекації n( більше, ніж на 48 год. ) в порівнянні з індивідуальною фізіологічною nнормою або в систематичному недостатньому спорожненні кишечника.
Регулярне спорожнення кишечника 1 раз в 2–3 дні – nможливий варіант фізіологічної норми, тому така затримка стільця не представляє nзагрозу для організму і не є закрепом.
У хворих, що страждають закрепами, нерідко nспостерігаються:
зниження апетиту,
відрижка,
неприємний присмак в роті.
Характерні відчуття важкості, переповнювання в животі.
У багатьох хворих спостерігаються зміни шкірного покриву: блідість із nземлистим відтінком, сухість, підвищене злущування, явища дерматиту.
Шаруються нігті, з’являється лупа, легко випадає і січеться волосся.
У зв’язку з постійною інтоксикацією розвивається слабість, головний біль, nзниження настрою і працездатності (у важких випадках — депресія), порушений nсон, нерідкі скарги на зниження пам’яті.
Хронічні закрепи сприяють розвитку повторних ентероколітів, геморою, nанальних тріщин.
Їх звичайно супроводять дисбактеріоз, порушення імунної системи, розлади nобміну речовин.
Сповільнене спорожнення кишечника приводить до підвищення концентрації в nкрові і лімфі різних токсинів, у тому числі і канцерогенних речовин.
Сильні натужування при закрепах можуть спровокувати ускладнення захворювань nсерцево-судинної системи, особливо у людей похилого віку (інсульти, інфаркти, тромбоемболії).


Рис. Наслідки nзакрепу
Тому nхронічний закреп вимагає обов’язкового лікування.
Найчастіші причини закрепу
Закреп — симптом різних патологічних процесів, що відбуваються як в самому nкишечнику, так і в інших органах. Різноманітні причини, що викликають закрепи, nможна підрозділити на декілька груп:
патологія товстого кишечника
n nколіт,
n nатонія кишечника,
n nспазм товстого кишечника,
n nмегаколон,
n nполіпоз товстої кишки;
порушення обміну речовин
n nзневоднення,
n nгіпофункція щитовидної nзалози,
n nгіпофункція надниркових nзалоз;
особливості харчування
n nрізка зміна раціону,
n nнедостаток в їжі рослинної nклітковини (харчових волокон),
n nнадлишок жиру в раціоні,
n nнедостатнє споживання nрідини,
n nнадлишок заліза в їжі,
n nдефіцит фолієвої кислоти;
болючий акт дефекації
n nтріщини заднього проходу,
n nгеморой;
застосування лікарських засобів
n nантацидів, що містять солі nалюмінію;
n nантигістамінних nпрепаратів;
n nпрепаратів, що містять nкодеїн;
n nхолінолітиків;
n nгіпотензивних засобів n(блокаторів кальцієвих каналів);
n nпрепаратів заліза, nкальцію;
n nпсихотропних засобів nантидепресантів, нейролептиків; і ряду інших препаратів.
Чинники, nщо сприяють виникненню закрепів:
системні захворювання сполучної тканини (ревматизм, ревматоїдний артрит, nсистемний червоний вівчак, склеродермія);
переважання в харчовому раціоні білкової їжі, жирної їжі;
недостатня фізична активність;
тривале застосування послаблюючих засобів;
часте застосування клізм.
«Загрозливими» симптомами, які nдозволяють запідозрити у хворого серйозне захворювання, що вимагає nобов’язкового втручання лікаря, при закрепах є:
F nпідвищення температури;
F nсліди крові в калі;
F nсильний біль в животі;
F nрізке здуття живота;
F nблювота;
F nвтрата маси тіла;
F nзв’язок закрепу з прийомом nтого або іншого лікарського препарату.
Алгоритм розмови з nпацієнтом, що страждає закрепом

Загальні підходи до лікування закрепів
n nПерш ніж рекомендувати nлікарський препарат необхідно з’ясувати можливі причини, що сприяють розвитку nзакрепу. Нерідко усунення причини приводить до нормалізації стільця.
n nЛікування закрепів nнаправлене на відновлення нормальної функції кишечника при мінімальному використанні nпослаблюючих засобів і очисних клізм. Тому перед застосуванням лікарських nпрепаратів, направлених на нормалізацію функції кишечника, потрібно nрекомендувати ряд немедикаментозних заходів, сприяючих нормалізації стільця.
Загальні рекомендації для пацієнтів з немедикаментозних методів nнормалізації функції кишечник
n nВживати їжу, багату nхарчовою клітковиною, передусім пектином, розчинними харчовими волокнами n(буряк, яблука, сливи, вівсяна і інші каші з цільних зерен, а також листові nовочі, капуста, хліб грубого помелу, висівки).
n nЗменити nспоживання тваринних жирів.
n Вживання рідини не менше 8 стаканів в день.
n При необхідності прийому препаратів заліза або nкальцію віддавати перевагу вітамінно-мінеральним комплексам.
n Підвищити фізичне навантаження.
n Здійснювати дефекацію не поспішавши, в спокійній, nобстановці.
n Лікувати геморой або тріщини заднього проходу n(гігієна заднього проходу, використання пом’якшувальних засобів і кремів).
n Не зловживати очисними клізмами і послаблюючими nзасобами, що стимулюють перистальтику.
При безуспішності заходів щодо нормалізації моторно-евакуаторної функції nкишечника фізіологічними немедикаментозними методами в терапію закрепу nвключаються препарати з групи послаблюючих.
Успіх терапії закрепів складається з трьох компонентів:
n nступені виявлення і nповноти усунення причин, що викликали затримку стільця;
n nготовності пацієнта до nзміни способу життя, харчових звичок, виконанню рекомендацій лікаря і провізора n(комплаєнтність пацієнта до лікування);
n nготовності лікаря і nпровізора до проведення комплексної, індивідуалізованої терапії кожного nпацієнта.
Порушення моторної функції товстої кишки можливі по типу гіпертонії n(підвищення тонусу гладкої мускулатури кишечника) і атонії (зниження тонусу nгладкої мускулатури кишечника).
Лікувальні заходи мають істотні відмінності залежно від переважаючих nпорушень моторної функції товстої кишки.
В основі дії послаблюючих засобів лежить механічне або хімічне подразнення nрецепторів слизової оболонки кишечника. По основній спрямованості дії розрізняють nзасоби які:
n nстимулюють рухову функцію nкишечника;
n nрозм’якшують фекалії;
n nзбільшують об’ємний вміст nкишечника.
Диференційована терапія nзакрепів в залежності від переважаючих порушень моторної функції товстої nкишки
|
Лікувальні заходи |
Спастичні закрепи |
Атонічні закрепи |
|
Дієта |
Щадна дієта, їда в теплому вигляді |
Дієта, що містить сирі овочі і фрукти, включення холодних блюд |
|
Мінеральні води |
1-1,5 стакана теплої води без газу 2-3 разу на день за 1 година до їжі |
1 стакан холодної газованої води 2-4 разу на день за 1-1,5 години до їжі |
|
Нормалізація моторної функції |
Спазмолітіки — галідор, дротаверин, папаверин, фенікаберан Холінолітіки — пірензепін Дофамінолітіки — сульпірид (догматил, эглоніл) і метоклопрамід (реглан, церукал) Невеликі дози ніфедипіну Фітотерапія: настої квітів липи, ромашки, календули, деревію, трави материнки, меліси, м’яти, суплідь хмелю, плодів фенхеля, моркви |
Антіхолінестеразні засоби — прозерин, галантамін Невеликі дози резерпіну, α– і β-адреноблокаторів Фітотерапія: невеликі дози адаптогенів — настойок і екстрактів кореня і листя женьшеня, родіоли, лимонника, левзеї, елеутерокока, відварів коріння аралії, заманихи і ін., настоі трави вербени, горця почечуйного, чистецю буквицецвітного, льнянки звичайної* |
|
Лікувальна фізкультура |
Вправи на розслаблення |
Вправи, що тренують м’язи живота і тазового дна |
|
Фізіотерапія |
Електрофорез з папаверином, дибазолом, дротаверином, солями магнію; теплові процедури (діатермія, аплікації парафіну, теплі ванни і др.) |
Електрофорез солей кальцію, електростимуляція товстої кишки за допомогою апарату «Ампліпульс», кишковий душ і ін. |
Клініко-фармацевтична характеристика основних груп послаблюючих засобів
1. Засоби, що гальмують абсорбцію води і посилюють перистальтику кишечника n(контактні послаблюючі)
Засоби, стимулюючі рухову функцію кишечника, складають найбільшу групу nпослаблюючих. Значна частина цієї групи представлена препаратами рослинного nпоходження, до складу яких входять антраглікозиди.
1.1. Препарати, що містять антраглікозиди, подразнюють хеморецептори слизової оболонки товстого кишечника, що у свою nчергу порушує перистальтику. Практично не впливають на мускулатуру тонкого nкишечника, тому не порушують процеси травлення і всмоктування. Послаблюючі nпрепарати цієї групи діють через 8–12 годин після прийому.
1.2. Препарати — похідні дифенілметану nстимулюють рецептори стінки товстої кишки шляхом безпосереднього контакту із nслизовою оболонкою кишечника. В результаті підвищується секреція слизу в nтовстій кишці, швидшає і посилюється її перистальтика.
1.3. Синтетичні препарати інших груп n(натрій пікосульфат) активується в товстій кишці під впливом бактерійних nсульфатаз, і при цьому утворюється речовина, що стимулює нервові закінчення nслизової кишки, посилюючи її моторику. У дітей грудного віку препарат nнеефективний через незначну кількість бактерійної флори і відповідно сульфатаз.
1.4. Осмотичні послаблюючі засоби — nсольові послаблюючі діють на всьому протязі кишечника. Солі мають у складі nаніони і катіони, погано всмоктуються з кишечника і створюють підвищений nосмотичний тиск. Це перешкоджає зворотному всмоктуванню води з кишечника.
Збільшення об’єму приводить до розтягування і рефлекторної стимуляції nперистальтики, а також до збільшення кількості холецистокініну, що вивільняється nіз слизової оболонки тонкої кишки, який посилює перистальтику.
На фоні тривалого прийому сольових послаблюючих можуть розвиватися nатрофічні і запальні зміни слизової оболонки кишечника, обумовлені місцевою nподразнювальною дією.
Лактулоза — синтетичний дисахарид, який після nприйому всередину не руйнується дисахаридазою тонкої кишки, не всмоктується в nтонкій кишці, досягає товстої кишки, де в процесі бактерійного розкладання nрозпадається на жирні кислоти коротких ланцюгів (молочну, оцтову, пропіонову і nмасляну). Це знижує рН вмісту товстої кишки і стимулює перистальтику. Крім nтого, розкладання на жирні кислоти коротких ланцюгів підвищує осмотичний тиск в nпросвіті кишки.
Форлакс — послаблюючий осмотичний засіб, що діє на nвсьому протязі кишечника. Він викликає збільшення об’єму кишкового вмісту і nйого розм’якшення за рахунок утворення додаткових водневих зв’язків з nмолекулами води, її затримкою і накопиченням в просвіті кишки, підвищуючи nвнутріклітинний осмотичний тиск. По хімічному складу форлакс є макрогелем 4000, який завдяки своїй високій молекулярній масі не всмоктується і не метаболізуеться в шлунково-кишковому тракті.

1.5. Касторова олія в тонкій кишці nрозщеплюється ліпазою з утворенням рицинолевої кислоти і гліцерину, що nподразнює рецептори кишечника на всьому протязі і посилює рефлекторно його nперистальтику.
Ці речовини паралельно пригнічують процеси всмоктування води і nелектролітів, порушуючи активність поверхневого епітелію кишки, сприяють nзбільшенню об’ємного вмісту кишечника.
Касторова олія, окрім вищезгаданих ефектів, частково виводиться в nнезміненому стані і у вигляді гліцерину, розм’якшуючи калові маси.
Послаблюючий ефект розвивається через 5–6 годин
2. Засоби, що сприяють збільшенню об’ємного вмісту кишечника,— n«наповнювачі»
Сюди входять рослинні волокна і гідрофільні колоїди (осмотичні nпослаблюючі). Послаблюючий ефект їх пов’язаний із здатністю високомолекулярних nполісахаридів рослинної сировини набухати в шлунково-кишковому тракті за nрахунок зв’язування з водою і, збільшуючись в об’ємі, подразнювати рецептори nслизової оболонки кишечника, сприяючи його спорожненню.
3. Засоби, що змащують слизову оболонку кишечника, розм’якшуючи калові маси
Рослинні олії механічно полегшують проходження калових мас і викликають nїхнє розпушування.
Вазелінова олія (рідкий парафін) — мінеральна олія, nне всмоктується в кишечнику і не розщеплюється. Вона зменшує всмоктування nрідини, прискорюючи просування вмісту і по тонкій, і по товстій кишці. При nтривалому її застосуванні знижується всмоктування жиророзчинних вітамінів.
Розм’якшуючі послаблюючі засоби застосовують в основному тоді, коли nпотрібно досягти швидкого ефекту, наприклад при отруєннях, у хворих в nпісляопераційному періоді, при підготовці до діагностичного дослідження nкишечника.
Порівняльна характеристика основних послаблюючих засобів
|
|
Міжнародна назва |
Торгова назва |
Основні небажані побічні ефекти |
Показання до застосування |
||||||||||||||||||
|
|
1. Засоби, гальмуючі абсорбцію води і посилюють перистальтику кишечника (контактні послаблюючі) |
|||||||||||||||||||||
|
|
Препарати, що містять антраглікозиди |
|||||||||||||||||||||
|
|
Сенна (листя) |
Сенаде, сенадексин, глаксена, антрасеннін, тисасен, екстракт сухий, настій 1:50-1:30 |
При тривалому застосуванні: звикання; коліт з подальшою атрофією слизової і м’язової оболонок, Атонія кишечника і формування хронічного звичного закрепу; меланоз; гепатотоксичність; забарвлення поту, сечі, молока (в кислому середовищі — в жовтий колір, в лужному — у червоний); гіпокаліємія |
Хронічні атонічні закрепи. Полегшення дефекації при геморої і тріщинах прямої кишки, підготовка до оперативних втручань і діагностичних процедур |
||||||||||||||||||
|
|
Крушина (кора) |
Відвар 1:50, рідкий екстракт, сухий екстракт, рамніл, кофраніл |
Див. сенна |
Див. сенна |
||||||||||||||||||
|
|
Ревінь (корінь, кореневи ще) |
Екстракт |
Див. сенна |
Див. сенна |
||||||||||||||||||
|
|
Препарати — похідні дифенілметану |
|
||||||||||||||||||||
|
|
Бісакоділ |
Дульколакс, лаксбене, лелакс, лаксакодил |
Біль в животі спастичного характеру, при передозировке — понос, шкірний висип. При тривалому употреблении — простатит. Протипоказаний при проктиті, кишкової непрохідності |
Закрепи різного генезу, метеоризм, підготовка до оперативних і діагностичних процедур |
|
|||||||||||||||||
|
|
Ізафенін |
Лаксил |
Біль в животі, нудота |
Див. бісакодил |
|
|||||||||||||||||
|
|
Фенолфталєїн |
Пурген |
Найтоксичніший в цій групі препарат. Викликає гіпокаліемію, кишкові кольки, тахікардію, колапс, нефро- і гепатотоксичну дію, остеомаляцію, важкі алергічні реакції (від висипу до анафілактичного шоку). Протипоказаний при кишковій непрохідності, захворюваннях нирок |
див. бісакодил |
|
|||||||||||||||||
|
|
Синтетичні препарати інших груп |
|
||||||||||||||||||||
|
|
Натрія пікосульфат |
Гутталакс, лаксигал |
При тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток дегідратації, порушення електролітного балансу. Протипоказаний при кишковій непрохідності, болі в животі невиясненої етіології |
Закреп (окрім атонічного), обумовлений зміною характеру і режиму живлення, імобілізацією, важкими захворюваннями серцево-судинної системи; для очищення кишечника в до- і післяопераційний період, в акушерскій і гінекологічній практиці, для полегшення дефекації при геморої |
|
|
||||||||||||||||
|
Послаблюючі осмотичні засоби |
|
|||||||||||||||||||||
|
Магнію сульфат |
Англійська сіль |
При передозировці — пригнічення ЦНС, седативна, снодійна дія, порушення нервово-м’язової передачі і скоротності міокарда, обезводнення. Протипоказання: ентероколіти, жовчнокам’яна хвороба |
Харчові і ін. отруєння, хронічний гепатит, холецистит, набряк мозку, ожиріння, очищення кишечника при терапії протисними препаратами |
|
|
|||||||||||||||||
|
Натрію сульфат |
Глауберова сіль |
Гипокаліємія Протипоказання: див. Магнію сульфат |
Див. магнію сульфат |
|
|
|||||||||||||||||
|
Карловарська сіль |
Сіль «Барбара»: |
Нудота, диспепсія, кишкова колька, поліурія. Протипоказання: див. магнію сульфат |
Закрепи в поєднанні с холециститом, гіперацидним гастритом |
|
|
|||||||||||||||||
|
Лактулоза |
Дуфулак, нормазе |
Метеоризм в перші дні лікування. При частому застосуванні у великих дозах — порушення водно-електролітного балансу. Протипоказання: кишкова непрохідність, галактоземія |
Хронічний закреп, гепатити, печінкова недостатність, печінкова кома, печінкова енцефалопатія, цироз печінки, гіперазотемія, сальмонельоз, дисбактеріоз |
|
|
|||||||||||||||||
|
Макроголь 4000 |
Форлакс |
Добре переноситься, побічні ефекти не виявлено |
Закреп, особливо у немолодих хворих с сахарным діабетом, хворобою гіпертонії, нирковою і печінковою недостатністю, серцево-судинними захворюваннями |
|
|
|||||||||||||||||
|
Послаблюючі осмотичні засоби |
|
|||||||||||||||||||||
|
Магнію сульфат |
Англійська сіль |
При передозировці — пригнічення ЦНС, седативна, снодійна дія, порушення нервово-м’язової передачі і скоротності міокарда, обезводнення. Протипоказання: ентероколіти, жовчнокам’яна хвороба |
Харчові і ін. отруєння, хронічний гепатит, холецистит, набряк мозку, ожиріння, очищення кишечника при терапії протисними препаратами |
|
|
|||||||||||||||||
|
Натрію сульфат |
Глауберова сіль |
Гипокаліємія Протипоказання: див. Магнію сульфат |
Див. магнію сульфат |
|
|
|||||||||||||||||
|
Карловарська сіль |
Сіль «Барбара»: |
Нудота, диспепсія, кишкова колька, поліурія. Протипоказання: див. магнію сульфат |
Закрепи в поєднанні с холециститом, гіперацидним гастритом |
|
|
|||||||||||||||||
|
Лактулоза |
Дуфулак, нормазе |
Метеоризм в перші дні лікування. При частому застосуванні у великих дозах — порушення водно-електролітного балансу. Протипоказання: кишкова непрохідність, галактоземія |
Хронічний закреп, гепатити, печінкова недостатність, печінкова кома, печінкова енцефалопатія, цироз печінки, гіперазотемія, сальмонельоз, дисбактеріоз |
|
|
|||||||||||||||||
|
Макроголь 4000 |
Форлакс |
Добре переноситься, побічні ефекти не виявлено |
Закреп, особливо у немолодих хворих с сахарным діабетом, хворобою гіпертонії, нирковою і печінковою недостатністю, серцево-судинними захворюваннями |
|
|
|||||||||||||||||
|
|
Засоби, що змащують слизову оболонку кишечника, розм’якшуючі калові маси |
|
||||||||||||||||||||
|
|
Вазелінова олія |
Рідкий парафін |
Нудота, зниження апетиту. При тривалому прийомі порушення травлення і всмоктування жиророзчинних вітамінів, парафіноз бронхіального дерева |
Гострі отруєння ліпофільними отрутами, хронічні закрепи |
|
|||||||||||||||||
Характеристика комбінованих послаблюючих препаратів
|
Препарат |
Склад |
Добові дози |
Примітки |
|
Агіолакс |
В 5 г гранул насіння подорожника — 2,6 г, шкірки насіння подорожника — 0,11 г, плодів сени — 0,62 г, сахароза |
По 1 чайній ложці натщесерце проти ночі запити стаканом води |
При тривалому застосуванні може розвинутися звичний закреп, дефіцит іонів натрію, калію, хлору, меланоз, алергічні реакції. Протипоказання: гострі захворювання ЖКТ, кишкова непрохідність, захворювання нирок, вагітність, маточні і кишкові кровотечі, дитячий вік |
|
Кафіол |
В 1 брикеті листя сени — 0,7 г, плодів сени — 0,3 г, м’якоті плодів сливи — 2,2 г, плодів інжира — 4,4 г, вазелінового олії — 0,84 г |
По 0,5-1 брикету (розжувати), натщесерце, проти ночі, запити 0,5-1 стаканом води |
Колікоподібні болі в животі, пронос, анорексія. При тривалому застосуванні і протипоказання див. вище |
|
Регулакс |
В 1 кубику листя сени — |
По 0,5-1 кубику (розжувати) натщесерце, проти ночі |
Див. ангіолакс і кафіол |
|
Каліфіг |
В 1 мл сиропу екстракту сени — 0,0005 г, олії гвоздики, м’яти, сени, екстракт інжиру, 0,52 г сахарози |
По 15-30 мл натщесерце, проти ночі |
Переносимість препарату звичайно добра. Протипоказання див. вище. Зважаючи на малий зміст сеннозидів дозволений до застосуванню у дітей |
Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного nлікування закрепів (послаблюючих засобів)
F nПослаблюючі засоби бажано nпризначати натщесерце.
F nПри тривалому прийомі nпослаблюючих розвивається гіпокаліємія, nтому прийом послаблюючих рекомендується поєднувати з прийомом препаратів калію. n
F nПослаблюючі, що містять антраглікозиди, діють через 8–12 годин після прийому, тому їх рекомендується приймати nувечері, перед сном.
F nПослаблюючі, що містять антраглікозиди, не застосовують при спастичних закрепах, оскільки вони можуть викликати nбіль в товстій кишці.
F nАнтрахінонові глікозиди nпереходять в молоко матері, тому препарати, що містять їх, не можна призначати nгодуючим матерям.
F nПослаблюючими препаратами nз групи антраглікозидів не рекомендується nкористуватися тривало.
F nПослаблюючі з групи nпохідних антрахінону при кислій реакції сечі можуть забарвлювати її в nінтенсивно жовтий колір, при лужній — в червоний колір.
F nНатрій пікосульфат у дітей грудного віку неефективний.
F nПри тривалому застосуванні nвазелінової олії знижується всмоктування жиророзчинних вітамінів (А і D) і nпідвищується ризик утворення злоякісних пухлин в шлунково-кишковому тракті.
F nПослаблюючі препарати лактулози можна призначати дітям молодшого і середнього віку.
F nЛактулозу не потрібно nприймати хворим з гострими запальними захворюваннями кишечника.
F nКасторова олія проявляє nпослаблюючий ефект через 5–6 годин.
F nКасторову олію категорично nне можна призначати вагітним.
F nКасторова олія nпротипоказана при отруєнні жиророзчинними отрутами.
F nСольові послаблюючі nпроявляють ефект через 4–6 годин.
F nСольові послаблюючі nпротипоказані при вагітності, оскільки бурхлива перистальтика може стимулювати nскоротливу активність матки.
F nПри прийомі послаблюючих, nщо містять рослинні волокна, потрібно випивати за добу не менше 1,5 літри nрідини.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
16.05.2011 N 284
1.24. ПРОТОКОЛ
провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів
Симптоматичне лікування печії
1. Паспортна частина
1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за nліками з приводу печії
1.2. Код за МКХ-10: Z71
1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по nвідпуску готових лікарських засобів.
1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску nбезрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.
1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.
1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.
1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в nрозробці протоколу:
------------------------------------------------------------------
Укладачі: Установи-розробники:
------------------+---------------------------------------------
Бліхар В.Є., ДП "Державний експертний центр МОЗ України"
Чумак В.Т.,
Морозов А.М.,
Степаненко А.В.,
Ліщишина О.М.,
Шилкіна О.О.
------------------+---------------------------------------------
Черних В.П., ДУ "Національний фармацевтичний університет"
Зупанець І.А.,
Бездітко Н.В.,
Пропіснова В.В.
------------------+---------------------------------------------
Зіменковський А.Б. ДУ "Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького"
------------------+---------------------------------------------
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені
О.О.Богомольця, МОЗ України
------------------------------------------------------------------
2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, nзнайомі – діти чи дорослі);
2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.
3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
3.1. печія супроводжується блюванням кольору “кавовою nгущі” або кров’ю;
3.2. печія супроводжується появою випорожнень чорного n(дьогтьоподібного) кольору;
3.3. постійна печія протягом 3-х діб та більше;
3.4. печія супроводжується задишкою, потовиділенням, nутрудненням ковтання;
3.5. печія супроводжується болем в животі;
3.6. на фоні постійної печії відмічається прогресуюча втрата nваги тіла;
3.7. поява печії пов’язана з прийомом лікарських засобів.
4. Алгоритм фармацевтичної опіки при печії
------------------------------------------------------------------
N Питання провізора Відповіді пацієнта Рекомендації
з/п (фармацевта) до
пацієнта
----+--------------------+------------------+-------------------
1 Чи наявні у пацієнта так Необхідно
захворювання звернутись до
шлунково-кишкового лікаря для
тракту призначення
лікування
------------------+-------------------
ні Продовжити
опитування
----+--------------------+------------------+-------------------
2 Чи супроводжується так Для уточнення
печія болем та діагнозу і
важкістю в призначення
епігастральній лікування необхідно
ділянці, нудотою, терміново
блюванням, звернутись до
відрижкою, лікаря
зригуванням, гірким ------------------+-------------------
смаком в роті, ні Продовжити
здуттям живота, опитування
загрозливими
симптомами, виникає
натще або вночі
----+--------------------+------------------+-------------------
3 Чи наявні фактори, так Необхідно
які можуть дотримуватись
спричиняти печію: раціонального
- переїдання режиму харчування
- швидке вживання та здорового
їжі способу життя
- вживання пряної, Для усунення печії
гострої, жирної, призначити
пересмаженої їжі антациди, прийом
- надмірне вживання яких повинен бути
цитрусових, нетривалим
солодощів, кави, ------------------+-------------------
чаю, алкоголю ні Продовжити
- звичка лягати опитування
після прийому їжі
- тютюнопаління
- стрес
- безсоння
- ожиріння
----+--------------------+------------------+-------------------
4 Чи наявна вагітність так При тривалій печії
(якщо пацієнт - необхідно
жінка) звернутись до
лікаря для
призначення
лікування;
Для усунення
епізодичної появи
печії призначити
антациди, приймання
яких повинно бути
нетривалим
------------------+-------------------
ні Для усунення
епізодичної появи
печії призначити
антациди, прийом
яких повинен бути
нетривалим
------------------------------------------------------------------
5. Перелік безрецептурних nлікарських засобів для симптоматичного лікування печії
5.1. Антациди
5.1.1. Сполуки алюмінію
5.1.1.1. Алюмінію фосфат
5.1.1.2. Гідротальцит
5.1.2. Комбіновані препарати та комплексні сполуки алюмінію, nкальцію і магнію
5.1.2.1. Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид
5.1.2.2. Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид + бензокаїн
5.1.2.3. Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид + симетикон
5.1.2.4. Алюмінію гідроксид + магнію карбонат + магнію nгідроксид
5.1.2.5. Алюмінію гідроксид + магнію оксид
5.1.2.6. Кальцію карбонат + магнію карбонат
5.2. Антагоністи H -рецепторів
2
5.2.1. Ранітидин n(75 мг)
5.2.2. Фамотидин (10 мг)
5.2.3. Фамотидин + кальцію карбонат + магнію гідроксид
6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для nвідповідального самолікування
6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського nзасобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;
6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, nпобічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);
------------------------------------------------------------------
N Розділ Державного формуляра Інформація для пацієнта щодо
з/п третього випуску особливостей застосування
лікарських препаратів
----+-----------------------------+-----------------------------
1 Антациди, Антациди застосовують тільки
п. 3.1.1 при виникненні печії або
розділу "Гастроентерологія. через 1-2 год після прийому
Лікарські засоби" їжі
Самостійний прийом антацидів
не повинен перевищувати
2-х тижнів
При тривалому застосуванні
антацидів, що містять сполуки
алюмінію (особливо у великих
дозах), існує загроза
розвитку ниркової
недостатності внаслідок
кумуляції алюмінію в ниркових
клубочках, а у хворих з
порушенням функції нирок -
загроза розвитку
енцефалопатії
Антациди необхідно приймати
окремо від інших лікарських
препаратів (за 2 години перед
або після їх прийому) для
запобігання лікарської
взаємодії або зниження
абсорбції
Тривалий прийом антацидних
препаратів може спричинити
розвиток дисбактеріозу.
Антациди не можна поєднувати
з препаратами колоїдного
вісмуту та сукральфату
Антацидні лікарські засоби,
що містять сполуки алюмінію
або з їх переважним вмістом в
складі комбінованих
препаратів можуть спричинити
запор, а лікарські засоби що
містять сполуки магнію або з
їх переважним вмістом в
складі комбінованих
препаратів можуть викликати
діарею
При застосуванні антацидів,
які містять карбонат кальцію
або магнію силікат, у хворих
з сечокам'яною хворобою існує
загроза загострення стану
внаслідок утворення каменів в
сечовивідних шляхах
Прийом антацидів, які містять
кальцію карбонат, може
супроводжуватись повторним
підвищенням секреції соляної
кислоти
При поєднанні печії з
метеоризмом переважними е
препарати, що містять
алюмінію фосфат (завдяки його
сорбційним властивостям) або
комбіновані препарати, що
додатково містять симетикон
або диметикон
При вагітності і в період
годування грудьми можливо
періодичне короткочасне
застосування комбінації
кальцію та магнію карбонатів
в рекомендованих дозах.
----+-----------------------------+-----------------------------
2 Антагоністи Для лікування печії
H -рецепторів антагоністи H -реценторів
2 2
п. 3.1.1 застосовують у низьких
розділу "Гастроентерологія. дозах - ранітидин 75 мг та
Лікарські засоби" фамотидин 10 мг.
Не застосовують в період
вагітності та годування
грудьми, у дітей віком до
12 років
Курс лікування антагоністами
H -рецепторів не повинен
2
перевищувати 2 тижнів, якщо
симптоми не зникають,
необхідно звернутись до
лікаря для встановлення
діагнозу і призначення
лікування
------------------------------------------------------------------
6.3. Довести до nвідома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в nлистку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно nзатверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.
6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський nзасіб:
6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію
6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу nінформацію
6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання
|
Генеральний директор ДП “Державний експертний центр МОЗ України” |
В.Є.Бліхар |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
16.05.2011 N 284
1.21. ПРОТОКОЛ
провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів
Симптоматичне лікування запору
1. Паспортна частина
1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за nліками з приводу запору
1.2. Код за МКХ-10: Z71
1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по nвідпуску готових лікарських засобів.
1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску nбезрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.
1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.
1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.
1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в nрозробці протоколу:
------------------------------------------------------------------
Укладачі: Установи-розробники:
------------------+---------------------------------------------
Бліхар В.Є., ДП "Державний експертний центр МОЗ України"
Чумак В.Т.,
Морозов А.М.,
Степаненко А.В.,
Ліщишина О.М.,
Шилкіна О.О.
------------------+---------------------------------------------
Черних В.П., ДУ "Національний фармацевтичний університет"
Зупанець І.А.,
Бездітко Н.В.,
Пропіснова В.В.
------------------+---------------------------------------------
Зіменковський А.Б. ДУ "Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького"
------------------+---------------------------------------------
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені
О.О.Богомольця, МОЗ України
------------------------------------------------------------------
2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, nзнайомі – діти чи дорослі);
2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.
2.2. Запор – порушення функції кишечнику, яке проявляється nзбільшенням інтервалу між актами дефекації (більше 48 годин) у порівнянні з nіндивідуальною фізіологічною нормою або систематичне недостатнє випорожнення nкишечнику Вважається, що фізіологічною нормою у різних людей є кількість nвипорожнень від 2-3 разів на день до 1 разу на 2-3 дні
3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
3.1. запор супроводжується підвищенням температури тіла;
3.2. наявність домішки крові в калі та болі при дефекації;
3.3. сильний біль у животі;
3.4. різке здуття живота;
3.5. запор супроводжується нудотою, блюванням, nзапамороченням, головним болем, зміною кольору шкіри (блідий або сіруватий);
3.6. зниження ваги тіла;
3.7. запор у дітей раннього віку та у вагітних;
3.8. отруєння токсичними речовинами (ртуть, свинець тощо).
4. Алгоритм фармацевтичної опіки при запорі
------------------------------------------------------------------
N Питання провізора Відповіді пацієнта Рекомендації
з/п (фармацевта) до
пацієнта
----+--------------------+------------------+-------------------
1 Чи дефекація так Продовжити
відсутня більше 48 опитування
годин ------------------+-------------------
ні Дефекація 1 раз у
2-3 дні не
являється запором і
вважається
фізіологічною;
для нормальної
роботи кишечнику
необхідно
дотримуватись
раціонального
режиму харчування,
пити достатню
кількість рідини,
підвищити (по
можливості) фізичну
активність
----+--------------------+------------------+-------------------
2 Чи наявні у пацієнта так Для уточнення
один або декілька діагнозу і
загрозливих призначення
симптомів лікування необхідно
терміново
звернутись до
лікаря
------------------+-------------------
ні Продовжити
опитування
----+--------------------+------------------+-------------------
3 Чи має місце прийом так Оскільки прийом
лікарських засобів: лікарських засобів
- антациди, що може викликати
містять сполуки медикаментозний
алюмінію; запор, необхідно
- антигістамінні звернутись до
засоби; лікаря за
- антидепресанти; консультацією і
- нейролептики корекцією лікування
та/або психотропні ------------------+-------------------
препарати; ні Продовжити
- антагоністи опитування
кальцію;
- препарати заліза;
- ентеросорбенти;
- опіоїди (кодеїн та
інш.)
----+--------------------+------------------+-------------------
4 Чи мають місце так Необхідно
системні звернутись до
захворювання лікаря для
сполучної тканини призначення
або інші лікування
захворювання, що ------------------+-------------------
зумовили ні Продовжити
знерухомлений стан опитування
пацієнта
----+--------------------+------------------+-------------------
5 Чи запор у пацієнта так Крім вживання
виникає постійно проносних засобів
необхідно
дотримуватись
рекомендацій, щодо
немедикаментозного
лікування запору
(раціональне
харчування, фізична
активність тощо)
------------------+-------------------
ні Лікування запору
необхідно
розпочинати із
немедикаментозних
методів;
можливо призначити
будь-який проносний
лікарський засіб з
урахуванням терміну
розвитку проносної
дії
------------------------------------------------------------------
5. Перелік безрецептурних nлікарських засобів для симптоматичного лікуванні запору
5.1. Контактні проносні засоби
5.1.1. Бісакодил
5.1.2. Глікозиди сенни
5.1.3 Крушини кора
5.1.4 Ламінарії слані
5.1.5. Натрію пікосульфат
5.1.6. Рицинова олія
5.2. Засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту
5.2.1. Подорожник яйцевидний (блошиний)
5.3. Осмотичні проносні засоби
5.3.1. Лактулоза
5.3.2. Магнію сульфат
5.3.3. Макрогол
5.3.4. Макрогол + калію хлорид + натрію хлорид + натрію nбікарбонат
5.4. Комбіновані проносні засоби
5.4.1. Крушина + деревій + кропива
5.4.2. Крушина + алое
5.4.3. Подорожник яйцевидний + сенна + солодка гола + nтерміналія хебула + троянди пелюстки + фенхель
5.4.4. Сенна + ревень + вугілля медичне активоване
6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для nвідповідального самолікування
6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського nзасобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;
6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, nпобічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);
6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до nДержавного Формуляра
------------------------------------------------------------------
N Розділ Державного формуляра Інформація для пацієнта щодо
з/п третього випуску особливостей застосування
лікарських препаратів
----+-----------------------------+-----------------------------
1 Контактні проносні засоби Не призначають при спастичних
п. 3.11.1 запорах, оскільки контактні
розділу "Гастроентерологія. проносні засоби можуть
Лікарські засоби" викликати біль в товстій
кишці
Проносні, що містять
антраглікозиди, виявляють
свою дію через 8-12 годин
Проносні, що містять
антраглікозиди, протипоказані
при шлунково-кишкових і
маткових кровотечах,
захворюваннях прямої кишки,
гострому проктиті, гострому
геморої, анальних тріщинах, а
також в період годування
грудьми
Тривале застосування
проносних, що містять
антраглікозиди, може
призвести (особливо у
пацієнтів похилого віку) до
втрати води, калію та інших
солей, атонії кишечнику,
порушення серцевої
діяльності, м'язової
слабкості, порушення
координації, гіпотензіії, а
також до звикання та
ослаблення або відсутності
проносного ефекту
Рицинова олія виявляє свою
дію через 5-6 годин
Рицинова олія протипоказана
при вагітності та дітям до
1 року
Використання рицинової олії
при отруєнні жиророзчинними
хімічними сполуками
заборонене
Натрію пікосульфат не
призначається дітям до
4 років
----+-----------------------------+-----------------------------
2 Засоби, що збільшують об'єм Під час лікування препаратами
кишкового вмісту подорожника яйцевидного для
п. 3.11.2 попередження зневоднення
розділу "Гастроентерологія. необхідно вживати достатню
Лікарські засоби" кількість рідини (2-2,5 літри
на добу)
В перші дні лікування
препаратами подорожника
яйцевидного можливо посилення
газоутворення в кишечнику
Не призначають при порушеннях
водно-електролітного балансу,
а також порушеннях, що
супроводжуються обмеженням
споживання води
Препарати подорожника
яйцевидного можуть зменшувати
всмоктування інших препаратів
(особливо засобів, що містять
літій і залізо), тому
проміжок між прийомами цих
лікарських засобів повинен
становити не менше
30-60 хвилин
Не призначають дітям до
12 років
----+-----------------------------+-----------------------------
4 Осмотичні проносні засоби Осмотичні проносні засоби
п. 3.11.3 виявляють свою дію через
розділу "Гастроентерологія. 4-6 годин
Лікарські засоби" Осмотичні проносні засоби
застосовуються зазвичай
одноразово, коли необхідне
швидке випорожнення кишечнику
Сольові проносні засоби не
застосовують при хронічних
запорах, вони протипоказані в
період вагітності
Лактулозу можна застосовувати
у немовлят та вагітних жінок,
але вона протипоказана при
гострих запальних
захворюваннях кишечнику
------------------------------------------------------------------
6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до nДержавного формуляра
------------------------------------------------------------------
N Фармакотерапевтична група Інформація для пацієнта щодо
з/п лікарських засобів особливостей застосування
лікарських препаратів
----+-----------------------------+-----------------------------
1 Контактні проносні засоби Лікарські засоби, що містять
ламінарію, протипоказані при
гіпертиреозі,
гломерулонефриті,
геморагічному діатезі
Тривале застосування
препаратів, що містять
ламінарію, може призвести до
розвитку явищ йодизму (риніт,
кашель, металевий присмак в
роті тощо)
------------------------------------------------------------------
6.3. Загальні nрекомендації щодо профілактики запору
6.3.1. харчування nповинно бути повноцінним, хімічно, механічно і термічно щадним;
6.3.2. необхідно nвживати продукти, багаті на харчові волокна, а саме: хліб з висівками, кислі nфрукти, сирі овочі і соки, гречану кашу, кисломолочні продукти, знизити nвживання тваринних жирів;
6.3.3. при відсутності протипоказань пити не менше 1,5 nлітрів води на день;
6.3.4. при метеоризмі необхідно обмежити вживання бобових, nкапусти, продуктів з високим вмістом глюкози – мед, варення, цукерки, виноград;
6.3.5. у дітей доцільно використовувати традиційні nкисломолочні продукти і адаптовані молочні суміші;
6.3.6. необхідно вести активний спосіб життя – забезпечити nдостатню фізичну активність, приймати водні процедури, прогулянки на свіжому nповітрі, дотримуватись раціонального режиму сну і відпочинку;
6.3.7. доцільно виробити щоденний рефлекс на дефекацію і nдобиватися випорожнення кишечнику вранці після достатньо об’ємного сніданку, за n30 хвилин до сніданку слід випити склянку холодної води;
6.3.8. необхідно лікувати геморой або тріщини заднього nпроходу, виконувати щоденні гігієнічні процедури з використанням пом’якшуючих nзасобів.
6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про nлікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський nпрепарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню nлікарського препарату.
6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський nзасіб:
6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію
6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу nінформацію
6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання
|
Генеральний директор ДП “Державний експертний центр МОЗ України” |
В.Є.Бліхар |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
16.05.2011 N 284
1.4. ПРОТОКОЛ
провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів
Симптоматичне лікування при діареї
1. Паспортна частина
1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з nприводу наявності у пацієнта діареї.
1.2. Код за МКХ-10: Z71
1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по nвідпуску готових лікарських засобів.
1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску nбезрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.
1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.
1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.
1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в nрозробці протоколу:
------------------------------------------------------------------
Укладачі: Установи-розробники:
------------------+---------------------------------------------
Бліхар В.Є., ДП "Державний експертний центр МОЗ України"
Чумак В.Т.,
Морозов А.М.,
Степаненко А.В.,
Ліщишина О.М.,
Шилкіна О.О.,
Савін І.В.
------------------+---------------------------------------------
Черних В.П., ДУ "Національний фармацевтичний університет"
Зупанець І.А.,
Бездітко Н.В.,
Пропіснова В.В.
------------------+---------------------------------------------
Зіменковський А.Б. ДУ "Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького"
------------------+---------------------------------------------
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені
О.О.Богомольця, МОЗ України
------------------------------------------------------------------
2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі n- діти чи дорослі);
2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;
2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;
2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.
2.2. Частота дефекації до 3 разів на добу вважається nфізіологічною
3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
3.1. загальний важкий стан хворого, що викликаний діареєю;
3.2. діарея триває більше 48 годин
3.3. діарея супроводжується підвищенням температури тіла;
3.4. виділяється багато слизу та/або присутня кров в калі;
3.5. часті болісні позиви і болісна дефекація;
3.6. діарея супроводжується нудотою і блюванням;
3.7. наявні ознаки загального зневоднення: сильна спрага, nвідчуття сухості в роті, зморщена шкіра, зниження ваги тіла, значне зменшення nкількості сечі;
3.8. діарея у вагітних;
3.9. діарея у дітей віком до 1 року
3.10. наявність діареї одночасно у декількох членів родини
4. Алгоритм фармацевтичної опіки при діареї
------------------------------------------------------------------
N Питання провізора Відповіді пацієнта Рекомендації
з/п (фармацевта) до
пацієнта
----+--------------------+------------------+-------------------
1 Який характер мають так Для уточнення
випорожнення діагнозу і
(відмічається зміна призначення
кольору - до чорного лікування необхідно
і консистенції - звернутись до
"рисового відвару"), лікаря
мають місце ------------------+-------------------
загрозливі симптоми ні Призначити
лікарські
препарати, що
пригнічують
перистальтику,
додаткова терапія
призначається після
з'ясування причин
діареї
----+--------------------+------------------+-------------------
2 Якого режиму так Дотримання звичного
харчування раціона харчування
дотримується Призначити
пацієнт, чи має ферментні препарати
місце переїдання,
різка зміна режиму
харчування, вживання
продуктів, що
викликають посилення
перистальтики
----+--------------------+------------------+-------------------
3 Чи пов'язане так Можливо, діарея
нездужання з пов'язана з
вживанням в їжу нестачею лактози,
незбираного молока необхідна
консультація лікаря
і виключення із
раціону незбираного
молока
----+--------------------+------------------+-------------------
4 Чи має місце так Необхідно
загострення звернутись до
хронічних хвороб лікаря для
шлунково-кишкового лікування основного
тракту (гіпоацидний захворювання
гастрит, панкреатит,
коліт, холецистит
тощо)
----+--------------------+------------------+-------------------
5 Чи пов'язане так Призначити
нездужання з седативні препарати
переляком або
стресом
----+--------------------+------------------+-------------------
6 Чи пов'язане так Для уточнення
нездужання з діагнозу і
прийманням призначення
антимікробних лікування необхідно
препаратів звернутись до
лікаря
----+--------------------+------------------+-------------------
7 Чи пов'язане так Необхідно
нездужання з звернутись до
прийманням лікаря для
лікарських подальшої корекції
препаратів - лікування
непрямих
антикоагулянтів,
нестероїдних
протизапальних
засобів, антацидних
засобів, що містять
магній, серцевих
глікозидів,
препаратів калію,
антиаритмічних
засобів (хінідин,
пропранолол),
замінювачів цукру
(маннітол, сорбітол)
------------------------------------------------------------------
5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування nдіареї
5.1. Пробіотики і пребіотики
5.1.1. Лактобактерин
5.1.2. Біфідумбактерин
5.1.3. Біфі-форм
5.1.4. Сахароміцети буларді
5.1.5. Bifidobacterium longum + Enterococcus faecium
5.1.6. nLactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium
5.1.7. Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти
5.1.8. Лактулоза
5.1.9. Продукти життєдіяльності лактобактерій
5.1.10. Продукти життєдіяльності Escherichia coli + Streptococcus faecalis + nLactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus
5.2. Ентеросорбенти
5.2.1. Вугілля медичне активоване
5.2.2. Діосмектит
5.2.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти
5.3. Засоби, що пригнічують перистальтику
5.3.1. Лоперамід
5.3.2. Лоперамід + дицикломін + Lactic Acid Bacillus
5.4. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки nдля пероральної регідратації
5.4.1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + nглюкоза
5.4.2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + nглюкоза + екстракт ромашки
5.5. Препарати ферментів
5.5.1. Солізим
5.5.2. Панкреатин
5.5.3. Ацидин + пепсин
5.5.4. Ліпаза + Трипсин + Хімотрипсин + Амілаза + Холієва nкислота + Пепсин
5.6. Протимікробні препарати що застосовуються при кишкових nінфекціях
5.6.1. Фталілсульфатіазол
6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для nвідповідального самолікування
6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського nзасобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;
6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, nпобічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);
------------------------------------------------------------------
N Розділ Державного формуляра Інформація для пацієнта щодо
з/п третього випуску особливостей застосування
лікарських препаратів
----+-----------------------------+-----------------------------
1 Засоби, що пригнічують Можливі втомлюваність, біль в
перистальтику шлунку, головний біль,
п. 3.12.3 апатія, сонливість або
розділу "Гастроентерологія. безсоння
Лікарські засоби" Обережно застосовують при
порушені функції печінки
Не призначають при підвищеній
температурі
Не призначають одночасно з
лікарськими препаратами, що
посилюють перистальтику
Не призначають вагітним в
I триместрі та в період
годування грудьми, дітям до
5 років
При виникненні запору слід
негайно зупинити приймання
препарату
----+-----------------------------+-----------------------------
2 Препарати електролітів з Призначення при діареї будь-
вуглеводами, сольові сполуки якого походження необхідне у
для пероральної регідратації. зв'язку із втратою організмом
п. 3.13 рідини і електролітів
розділу "Гастроентерологія. Безконтрольне приймання
Лікарські засоби" лікарських препаратів може
привести до водно-
електролітного дисбалансу
Недопустимо додавання цукру в
розчини для пероральної
регідратації (посилюється
осмолярність розчину і як
наслідок - посилення діареї)
----+-----------------------------+-----------------------------
3 Ентеросорбенти Рекомендується дотримуватись
п. 3.12.2 інтервалу між прийманням
розділу ентеросорбентів та інших
"Гастроентерологія. лікарських засобів, оскільки
Лікарські засоби" можливо уповільнення і/або
зниження абсорбції лікарських
препаратів
При тривалому застосуванні
можуть виникати запори
Вугілля активоване може
забарвлювати кал в чорний
колір
----+-----------------------------+-----------------------------
4 Препарати ферментів Лікарські препарати потрібно
п. 3.17 приймати під час або відразу
розділу "Гастроентерологія. після їжі
Лікарські засоби" Лікарські препарати в формі
капсул і мікросфер, таблеток
слід ковтати цілими, не
розжовуючи
Не слід одночасно
застосовувати з
антидіарейними мікробними
препаратами (пробіотиками)
----+-----------------------------+-----------------------------
5 Протимікробні препарати для В період прийому
лікування кишкових інфекцій протимікробних лікарських
п. 3.12.1 засобів необхідно
розділу "Гастроентерологія. застосовувати вітаміни групи
Лікарські засоби" B (тіамін, рибофлавін,
нікотинова кислота)
Під час вагітності слід
застосовувати протимікробні
препарати тільки за наявності
чітких показань і тільки у
тих випадках, коли потенційна
користь від лікування
перевищує можливий ризик
----+-----------------------------+-----------------------------
6 Пробіотики і пребіотики Пробіотики можливо
п. 3.15 застосовувати на фоні
розділу "Гастроентерологія. антимікробної терапії,
Лікарські засоби"; оскільки до їх складу
п. 18.1.6 входять
розділу "Імуномодулюючі та антибіотикорезистентні штами
протиалергічні засоби" мікроорганізмів
Лікарські препарати, що
містять лактобактерії,
рекомендується запивати
молоком або молочними напоями
Неприпустимо одночасно
приймати пробіотики з
ферментними препаратами і
антацидами
Лікарські препарати, що
містять продукти
життєдіяльності
мікроорганізмів (пребіотики)
не рекомендується приймати з
молоком або молочними напоями
Пробіотики не можна запивати
гарячими напоями та вживати
одночасно з алкоголем
------------------------------------------------------------------
6.3. Довести до nвідома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в nлистку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно nзатверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;
6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський nзасіб:
6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію
6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу nінформацію
6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання
|
Генеральний директор ДП “Державний експертний центр МОЗ України” |
В.Є.Бліхар |