ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА ПРИ СИМПТОМАТИЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПОРУШЕНЬ ДІЯЛЬНОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Підвищена стомлюваність, слабкість, млявість, апатія, пригноблюваний настрій є ознаками значного числа гострих і хронічних захворювань, симптоми яких достатньо виразні і можуть бути діагностовані при відповідному обстеженні лікарем. Нерідко саме ознаки загального нездужання стають першими симптомами захворювання, що розвивається (наприклад, вірусного гепатиту, залізодефіцитної анемії, неврастенії, нейроциркуляторної дистонії і ін.).
При ознаках «безпричинної» втоми, що тривало зберігаються, слабкості пацієнт повинен обов’язково пройти обстеження у лікаря. В той же час у значного числа пацієнтів загальне нездужання (підвищена стомлюваність, слабкість, млявість, апатія) є основними скаргами. При ретельному лікарському обстеженні таких осіб виявити будь-яке захворювання, яке могло б бути причиною розвитку вказаних скарг, не вдається.
Втома, слабкість, зниження настрою і інтересу до того, що оточує часто виникають в результаті перевтоми, супроводять неправильному способу життя. Ці ознаки можуть бути проявами астенічного синдрому при різних захворюваннях, а також одним з проявів неврозу, зокрема одній з його форм — неврастенії.
Астенія (астенічний синдром) — симптомокомплекс, що характеризується станом загальної слабкості, підвищеною стомлюваністю і вразливістю, нестійкістю настрою і відчуттями тривалого неспокою без достатньої мотивації, відчуттям втоми і утрудненнями при виконанні навіть звичних видів роботи.
Ознаки астенії наростають у міру збільшення тривалості будь-яких видів навантаження (зазвичай під вечір), а відпочинок і сон не приносять відчуття бадьорості і відновлення сил.
Причинами астенії можуть бути захворювання нервової системи, порушення кровопостачання головного мозку, хвороби обміну речовин, перенесені інфекційні захворювання, вітамінна недостатність, тривалі хвороби внутрішніх органів, хронічні інтоксикації (зокрема алкогольна).
Чинники, що сприяють розвитку астенічного синдрому
Надмірні фізичні, психічні або розумові навантаження
Неправильне чергування роботи і відпочинку
Робота в незадовільних (з погляду гігієни) умовах
Систематичне недосипання
Адаптація до нових кліматичних умов
Різка зміна способу життя (вихід на пенсію, розлучення і ін.)
Надмірна вага
Зловживання алкоголем
Зловживання кави, шоколадом
Надмірно строга дієта
Недостатнє споживання рідини
Тривала дія токсичних хімічних речовин
Побічна дія лікарських препаратів.
Лікарські засоби, прийом яких найчастіше може супроводжуватися розвитком астенічного синдрому або депресивного стану
Прийом цілого ряду лікарських препаратів, що впливають на центральну нервову і ендокринну систему, може сприяти розвитку пригноблюваного настрою, сонливості, зниженню уваги, розумовій і фізичній працездатності:
антигіпертензивні засоби центральної дії ( резерпін, клонідин, метилдопа ),
β-адреноблокатори, снодійні, седативні засоби, транквілізатори, нейролептики,
антигістамінні препарати, глюкокортикостероїди (при системному застосуванні пероральних і/або ін’єкційних форм), пероральні контрацептиви.
Лікарські препарати, що використовуються при астенічному синдромі і умови їх раціонального застосування
Для самостійного симптоматичного лікування астенічного синдрому, підвищеної стомлюваності, зниження працездатності рекомендується використовувати адаптогени. Це речовини, що мають загальнотонізуючу і загальнозміцнюючу дію на організм. Вони володіють рядом унікальних властивостей: підвищують стійкість організму до радіоактивного опромінювання, холоду, жари, недостатку кисню, стресових чинників і ін.
Ерготропна дія (ерготропний — той, що підвищує працездатність) адаптогенних препаратів підсилює здатність організму пристосовуватися до підвищених фізичних і емоційних навантажень, інтенсивної розумової роботи. До цієї групи фармакологічних «відновників» відносяться рослинні препарати на основі женьшеню, елеутерокока, левзеї, аралії, китайського лимонника, родіоли і деякі інші.
Прийом адаптогенів в рекомендованих дозах дозволяє ефективно долати астенічні стани і їх наслідки, приводить до відновлення самопочуття, підвищення працездатності, поліпшення настрою.
Необхідно знати, що малі дози рослинних адаптогенів здатні надавати прямо протилежний великим дозам ефект на ЦНС. Якщо великі дози підсилюють процеси збудження і дають прилив рухової і інтелектуальної активності, легке збудження вдень і міцний сон вночі, то малі дози, навпаки, можуть викликати загальмованість, обмеження активності, постійну сонливість і т.д.
Наприклад: одноразовий прийом вранці 10 крапель спиртового екстракту елеутерокока викликає сильну загальмованість протягом дня, але прийом того ж елеутерокока в дозі 25 крапель має виражений активізуючий ефект. Спиртовий екстракт родіоли рожевою викликає загальмованість в дозі 25 крапель і активація в дозі від 10 крапель і вище. Аралія маньчжурська викликає гальмування в дозах до 6 крапель і різкої активації від 7 крапель і вище.
Слід також пам’ятати, що всі рослинні адаптогени при завищенні їх дози можуть викликати стійке безсоння, збудження нервової системи, серцебиття і т. д., тому до питання про дозування слід підходити дуже обережно, постійно контролюючи самопочуття.
При призначенні рослинних адаптогенів необхідно враховувати динаміку добових біоритмів і тоді буде можливим посилення (синхронізація) останніх. В той же час неправильний режим призначення цих препаратів може викликати порушення добових біоритмів (десинхронізацію).
За орієнтир необхідно приймати добовий ритм екскреції катехоламінів (катехоламіни — високоактивні ендогенні речовини, однією з функцій яких є посилення процесів збудження в центральній нервовій системі).
Враховуючи, що всі рослинні адаптогени в різному ступені володіють здатністю до посилення синтезу катехоламінів, їх потрібно призначати строго 1 раз на день вранці, щоб посилення синтезу катехоламінів, викликане препаратами, «вписалося» у фізіологічний уранішній підйом їх рівня в організмі. Фізіологічне посилення підйому катехоламінів в першій половині дня приводить до такого ж фізіологічного посилення нічного спаду цих біологічно активних речовин. В результаті цього у осіб, що приймають рослинні адаптогени з урахуванням біоритмів, спостерігається вища працездатність вдень і глибший сон вночі.
Рослинні адаптогени протипоказані при підвищеній нервовій збудливості, безсонні, підвищеному артеріальному тиску, порушеннях серцевої діяльності, гарячкових станах. Необхідна періодична зміна адаптогенів для попередження звикання до них.
Адаптогени рослинного походження
Женьшень
стимуляція центральної нервової системи, вищої нервової діяльності, особливо функцій пам’яті і мислення; стимуляція серцевосудинної системи (у невеликих кількостях декілька підвищує артеріальний тиск, а у великих кількостях знижує його; під впливом препарату збільшується сила і знижується частота серцевих скорочень); захист від радіаційної дії; поліпшення клітинного метаболізму і засвоєння кисню клітками організму; стимуляція імунної системи; нормалізація і помірна стимуляція функцій ендокринної системи; стимуляція статевої функції; загальнотонізуюча дія; стимуляція кровотворення; нормалізація ліпідного обміну і пониження вмісту в крові холестерину, ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності
Женьшень випускається у вигляді настоянки, порошку в капсулах і таблетках. Спиртову настоянку кореня женьшеню (10%) приймають по 20 – 25 крапель 2 рази на день до їжі (у першій половині дня), порошок і таблетки — по
Аралія маньчжурська
Препарати з цієї рослини по своїй дії відносять до групи женьшеню. Використовують як тонізуючий засіб для підвищення фізичної и розумової працездатності у відновлювальні періоди після тренувань, а також для профілактики перевтоми и при астенічних станах. Відмінна риса аралії — здатність викликати досить відчутну гіпоглікемію (зниження цукру в крови). Оскільки гіпоглікемія в цьому випадку супроводиться викидом соматотропного гормону, прийом аралії маньчжурської може викликати значне підвищення апетиту и прибавку маси тіла (анаболічна дія).
Випускається у вигляді настойки кореня аралії, а також таблеток «Сапарал». На відміну від настойки аралії сапарал не має такої сильної гіпоглікемічної и анаболічної дії.
Настойку вживають по 30-40 крапель 2 рази в день, звичайно в першій половині дня; таблетки «Сапарал» — після їжі по
Левзея сафлоровидна (мараловий корінь)
Містить сполуки, що мають значну анаболічну активність. Введення екстракту левзеї в організм посилює білково-синтетичні процеси, сприяє накопиченню білка в мязах, печінці, серці и нирках. Значно підвищується фізична витривалість и розумова працездатність. При тривалому застосуванні левзеї відбувається поступове розширення судинного русла і, як наслідок, поліпшується загальний кровообіг. Сповільнюється частота серцевих скорочень, що зв’язано як с підвищенням тонусу парасимпатичної нервової системи, так і із збільшенням потужності серцевого м’яза. Відмінною особливістю левзеї є здатність поліпшувати склад периферичної крові шляхом посилення мітотичної активності в клітинах кісткового мозку. В крові підвищується зміст еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну. Підвищується активність імунітету.
Левзея випускається у вигляді спиртового екстракту і таблеток «Екдістерон». Рекомендоване дозування спиртового екстракту — по 20-30 крапель 2-3 разу в день. Таблетки по 5 мг. Приймається всередину по 5-10 мг 3 рази в день.
Золотий корінь (родіола рожева)
Оптимізує відновні процеси в ЦНС, поліпшує зір и слух, підвищує адаптивні можливості організму до дії екстремальних чинників, знімає втому и підвищує працездатність. Відмітна особливість золотого кореня — ця найсильніша дія по відношенню до мязової тканини. При використанні родіоли у молодих осіб, що займаються спортом, збільшується м’язова сила и силова витривалість, зростає активність скоротливих білків актину і міозину. Випускається у вигляді спиртового екстракту. Рекомендується прийом по 5-10 крапель 2 рази в день за 15-30 хв. до їжі на протязі 10-15 днів.
Лимонник китайський
Лимонник має стимулюючу і тонізуючу дію на центральну нервову систему, посилює позитивні рефлекси, стимулює рефлекторну збудливість, підвищує світлочутливість очей, тонізує діяльність серцево-судинної системи, при гіпотонії підвищує артеріальний тиск, порушує дихання, сприяє більш швидкому відновленню сил при фізичному і розумовому стомленні, збереженню працездатності, усилює гостроту нічного зору. Встановлено також, що лимонник змінює моторну и секреторну функції травного апарату, тонізує діяльність матки и скелетної мускулатури, активує обмін речовин, регенеративні процеси и підвищує імунобіологічні рефлекси, підвищує стійкість організму до кисневого голодування. Основні фармакологічні ефекти лимонника обумовлені вмістом кристалічної речовини — схизандрина. Він також містить велику кількість органічних кислот, вітаміни С, Р, Е, ефірні олії, велика кількість мікро- і макроелементів. Характерні риси лимонника — значне підвищення працездатності, поліпшення настрою, підвищення гостроти зору. Всі ці ефекти обумовлені здатністю лимонника поліпшувати нервову провідність, чутливість нервових кліток і посилювати процеси збудження в центральній нервовій системі. Він призначається при фізичній і розумовій перевтомі, зниженій фізичній і розумовій працездатності, при астенічному и депресивному стані у психічних и нервових хворих, гіпотонії, сонливості, при загальному упадку сил в зв’язку з хронічними інфекційними захворюваннями і інтоксикаціями, а також для підвищення працездатності у здорових осіб, для активізації обміну речовин, прискорення відновлення організму при великих фізичних навантаженнях. Відсутність побічних явищ и кумулятивних властивостей дозволяє віднести препарати лимонника до цінних стимулюючих засобів. Випускається у вигляді спиртової настойки, порошку, таблеток, відвару сухих плодів. Іноді добавляють в чай сухі плоди, свіжий сік. Спиртова настойка приймається по 20-25 крапель 2-3 рази в день на протязі 2-4 тижнів. Теплий відвар сухих плодів (
Стеркулія платанолиста Подібно елеутерококу и женьшеню стимулює працездатність і анаболічні процеси. Потрібно врахувати, що анаболічна дія стеркулії реалізується лише на тлі тренувальної дії, тому застосовувати її потрібно на тлі адекватних фізичних навантажень. Не містить сильнодіючих речовин, тому володіє найбільш «м′якою» психостимулюючою дією у порівнянні с іншими препаратами групи женьшеню. Приймають при перевтомі, астенії, загальній слабості, виникненні стану млявості, при головному болі, поганому настрої, зниженні м’язового тонусу і після перенесених інфекційних захворювань. Проте, не дивлячись на надзвичайно низьку токсичність, препарати стеркулії небажано приймати увечері, а також на протязі довгого часу. Випускається у вигляді спиртової настойки. Рекомендоване дозування: 20-30 крапель 2-3 рази в день на протязі 3-4 тижнів. Не рекомендується приймати препарат більш довгий час і на ніч.
Елеутерокок колючий
Містить суму глікозидів — елеутерозидів, які підвищують працездатність і посилюють синтез білка. Синтез вуглеводів також зростає, а синтез жирів гальмується. Посилюється окислення жирних кислот при фізичній роботі. Особливість елеутерокока заключається в його здатності поліпшувати кольоровий зір и роботу печінки. Екстракт елеутерокока застосовують по тих же показаннях, що й женьшень. Разом с тим елеутерокок має більш сильну антитоксичну, антигіпоксичну, антистресову и радіозахисну дію, а при променевій хворобі ефективніший, ніж женьшень. Це можна пов’язати с тим, що на відміну від інших рослин сімейства аралієвих елеутерокок вибірково накопичує такі мікроелементи, як мідь, марганець и особливо кобальт, які у вигляді металоорганічних сполук стимулюють еритропоез і імунітет, мають антигіпоксичену, протистресову, радіозахисну дію. В спортивній медицині використовують як тонізуючий и відновлювальний засіб при великих фізичних навантаженнях, перевтомі. Випускається елеутерокок у вигляді спиртового екстракту з кореневищ с коренями. Рекомендоване дозування: індивідуально від 10 крапель до 1 чайної ложки 1 раз в день вранці за 30 хв до їжі на протязі 2-3 тижнів.
Пантокрин
Препарат тваринного походження — з пантів оленів — по фармакологічних властивостях близький до рослинних адаптогенів, має тонізуючу дію при перевтомі, астенічних и неврастенічних станах, гіпотонії. Застосовується при підвищених фізичних навантаженнях для попередження несприятливих порушень в організмі і прискорення процесів відновлення. Випускається у вигляді спиртового екстракту, в таблетках и в ампулах для ін’єкцій. Рекомендоване дозування: по 25-40 крапель або по 1-2 таблеток за 30 хв до їжі 2 разу в день на протязі 2-3 тижнів.
Фармацевтична опіка при застосуванні рослинних адаптогенів і препаратів загальнотонізуючої дії
Видимий ефект адаптогенів розвивається тільки у разі регулярного і тривалого (46 тижнів) прийому.
При нервовому перезбуджуванні, безсонні, гіпертензії рослинні адаптогени протипоказані.
Адаптогени не слід приймати при поєднанні симптомів слабкості, підвищеної стомлюваності з вираженою емоційною лабільністю, дратівливістю, порушеннями сну. У таких ситуаціях показані комплексні препарати, що містять разом з адаптогенами рослинні засоби седативного дії.
У дітей до 16 років адаптогенні препарати слід застосовувати тільки за призначенням лікаря і під його контролем (можна спровокувати порушення гормональної рівноваги).
Рослинні адаптогени не слід приймати при підвищеній нервовій збудливості, безсонні, підвищеному артеріальному тиску, порушеннях серцевої діяльності.
Тривалий прийом адаптогенних препаратів може супроводжуватися розвитком підвищеної емоційної лабільності, дратівливості, безсоння.
Прийом адаптогенів показаний в осінньо-зимовий період і не рекомендується в жарку пору року.
Рослинні адаптогени слід приймати вранці (одноразовий прийом протягом доби) або в першій половині дня (при прийомі препарату 23 рази на день).
Дія лікувальних бальзамів і еліксирів виявляється при регулярному прийомі в рекомендованих дозах протягом 34 тижнів — не раніше.
З огляду на те, що всі бальзами містять етанол, їх не рекомендується застосовувати у дітей до 16 років.
Спиртовмісні бальзами не рекомендується застосовувати під час роботи водіям транспортних засобів, людям, професія яких вимагає підвищеної уваги.
При сумісному застосуванні бальзаму «Тонік» з антибіотиками ципрофлоксацином, норфлоксацином можливо виражене підвищення рівня кофеїну в плазмі крові, що може приводити до вираженого збудження, галюцинацій.
При сумісному застосуванні бальзаму «Тонік» із засобами, не сумісними з етанолом, можлива різка гіперемія шкіри, блювота, тахікардія.
Симптоматичне лікування тривожних станів
Тривожний стан — це нав’язливе відчуття очікування чогось неприємного, невизначеної загрози, небезпеки, що насувається. На відміну від емоції страху тривога не має певного джерела, це «страх невідомо чого».
Тривожний стан, що тривало зберігається, супроводжується пригніченістю настрою, втратою інтересу до улюбленого роду занять, агресивністю по відношенню до тих, що оточують. Частим супутником тривожних станів є головний біль, серцебиття, погіршення апетиту, розлади сну, які істотно впливають на якість життя. Без відповідної медикаментозної і/або немедикаментозної корекції тривожний стан може стати першим передвісником неврозу, тому слід використовувати всі наявні можливості для його лікування.
Найпоширеніші причини тривожних станів
Найчастіше в основі цих розладів лежать виробничі або побутові проблеми, що вселяють тривогу або що супроводжуються невизначеністю: стан здоров’я рідних і близьких; неприємності на роботі або в сім’ї, очікування вирішення життєво важливих проблем, очікування важливих подій (іспити, зміна сімейного статусу, зміна місця роботи і ін.).У ряді випадків стан підвищеної тривожності є проявом одного з соматичних захворювань: тиреотоксикозу, стенокардії, синдрому абстиненції. Підвищена тривожність може бути симптомом серйозного психічного захворювання — шизофренії, маніакально-депресивного психозу.
Лікарські засоби, прийом яких найчастіше може супроводжуватися підвищеною тривожністю, емоційною збудливістю
Симпатоміметики (зокрема препарати для лікування бронхіальної астми, судинозвужувальні препарати для лікування риніту, комплексні засоби для зняття симптомів простуди).
Препарати гормонів щитовидної залози.
Загальнотонізуючі засоби (настоянка женьшеня, лимонника і ін.) – при передозуванні.
Препарати, що містять кофеїн, при тривалому прийомі або прийомі великих доз.
« Загрозливі » симптоми при підвищеній тривожності
При виникненні підвищеної тривожності на тлі якоїсь складної життєвої ситуації дуже важливо не пропустити серйозне захворювання, яке може супроводжуватися симптомом тривоги. Ознаками такого захворювання можуть бути:
біль в грудях, які віддають в руку, шию, щелепу (особливо в ліву половину тіла); нерівномірне або прискорене серцебиття;
задишка, прискорене або утруднене дихання;
високий артеріальний тиск;
тривога супроводжується нудотою, блювотою, розладами стільця, втратою ваги;
тривога супроводжується відчуттям жару, пітливістю, сухістю в роті;
тривога виникає натщесерце або після фізичного навантаження (нерідко наголошується при цукровому діабеті);
тривога з’являється на тлі прийому якогонебудь лікарського препарату або його відміни;
тривога супроводжується панічними настроями, страхами.
Лікарські препарати, що використовуються при підвищеній тривожності і умови їх раціонального застосування
Для симптоматичного лікування підвищеної тривожності широко використовуються рослинні препарати.
Валеріана лікарська
Препарати на її основі (настої, настоянки, екстракти, а також мікстури в комбінації з іншими комплексними засобами) зменшують рефлекторну збудливість в центральних відділах нервової системи і підсилюють гальмівні процеси в нейронах кіркових і підкіркових структур головного мозку.
Пустирник (собача кропива)
Препарати пустирника — настої, настоянки і екстракти — використовують при підвищеній збудливості, неврастенії і неврозах як у дорослих, так і у дітей і підлітків. Встановлено, що препарати пустирника володіють заспокійливою дією на центральну нервову систему, уповільнюють ритм серця, збільшують силу серцевих скорочень і знижують артеріальний тиск. Вважається, що седативний ефект настоянки пустирника в 2–3 рази сильніший, ніж настоянки валеріани.
Пасифлора
Діє як заспокійливий засіб, її ефект сильніше за дію бромідів і при цьому не викликає неприємного важкого самопочуття після пробудження. Пасифлора чудово знімає нервове збудження, пов’язане з відміною алкоголю і наркотичних препаратів. Препарати пасифлори протипоказані при стенокардії, вираженому атеросклерозі.
Піон
Має заспокійливу дію на ЦНС, добре знімає підвищене збудження, відчуття тривоги, наслідки стресу, сприяє відновленню сил під час сну. Показаний при порушеннях судинного тонусу (вегетосудинній дистонії), безсонні невротичного характеру, клімактеричних неврозах.
М’ята
М’ята перцева містить ментол, що володіє вираженою здатністю розширювати судини серця і головного мозку (рефлекторна дія), а також діяти заспокійливо при неврозах, безсонні, підвищеній збудливості. Разом із заспокійливими, м’ята перцева володіє також жовчогінними і спазмолітичними властивостями. Схожим ефектом володіє також м’ята лимонна (меліса).
Глід
Препарати глоду знижують збудливість центральної нервової системи, тонізують серцевий м’яз, підсилюють кровообіг в судинах серця і мозку, зменшують явища тахікардії і аритмії, знімають неприємні відчуття в області серця, покращують сон і загальний стан хворих. Показані при вегетоневрозах з ознаками розладу кровообігу, тахікардії, підвищеному артеріальному тиску, атеросклерозі судин, безсонні, при підвищеній функції щитовидної залози, клімактеричних розладах.
Хміль звичайний
Цінність цієї трав’янистої багаторічної рослини не обмежується його використанням як сировина для пивоварної промисловості. Нейротропну дію препаратів з шишок хмелю пов’язують з наявністю в них лупулину, що надає заспокійливу дію на ЦНС. У педіатрії він може застосовуватися по 3–15 крапель 3 рази на день (до їжі з невеликою кількістю рідини) залежно від віку і симптомів.
Броміди
Основну дію солей брому (бромідів) пов’язують з посиленням процесів гальмування в корі головного мозку. Ефект бромідів значною мірою залежить від типу нервової системи і її функціонального стану: у людей з сильним типом вищої нервової діяльності для отримання однакового ефекту необхідні великі дози, чим у людей із слабким типом. Найбільш виразна дія бромідів виявляється при вираженій емоційній лабільності, неврозах.
Транквілізатори
Транквілізатори, або анксіолітики (діазепам, нітразепам, тазепам і ін.) володіють більш вираженою дією на ЦНС, ніж рослинні препарати і броміди. Вони зменшують внутрішню напругу, усувають відчуття неспокою, тривоги, страху. Зменшуючи емоційну напругу, сприяють настанню сну.
У зв’язку з тим, що до даних препаратів можливе звикання, розвиток психічної залежності, вони призначаються лікарем і відпускаються строго по рецептах, виписаних на бланках форми № 3
Фармацевтична опіка при застосуванні седативних препаратів
Застосування спиртовмісних настоянок у ряді випадків ( діти раннього віку, вагітні, особи, що відвикають від алкогольної залежності і ін.) недоцільне — спирт може викликати як зміни у вираженості ефекту діючих речовин, так і реакцію на нього пацієнта.
Всі седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі чинити снодійний ефект при прийомі великих доз.
Прийом седативних препаратів перед сном сприяє засипанню при безсонні.
Седативні препарати можуть підсилювати дію анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю.
Якнайкращий ефект седативні препарати проявляють при тривалому систематичному застосуванні ( 2–3 тижні і більше ).
Настоянки лікарських рослин слід зберігати в темному прохолодному місці.
Адонісбром починає діяти через 2–4 години. Під час прийому адонісброму слід зменшити споживання кухонної солі. Під час прийому адонісброму слід дотримуватись дієти, багатої на калій.
Адонісбром і бромкамфора разом з седативною дією покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із захворюваннями серцевосудинної системи.
Бромкамфору слід приймати після їжі — при прийомі натщесерце вона може викликати болі в шлунку.
Солі брому поволі виводяться з організму, можуть кумулювати і викликати явища бромізму.
При перших проявах «бромізму» прийом препаратів слід негайно припинити! Антидотом є хлорид натрію.
Препарати валеріани підсилюють дію снодійних.
Препарати валеріани володіють жовчогінною дією, стимулюють секрецію залоз шлунково – кишкового тракту.
При лікуванні дітей раннього віку частіше використовують настої кореня валеріани. Дітям призначають рідкі препарати валеріани — стільки крапель на один прийом, скільки років дитині.
Пігулки екстракту валеріани зручніші в застосуванні, але настоянка надає більш виражений ефект.
Екстракт пустирника протипоказаний при вагітності.
При прийомі новопасситу слід утримуватися від видів діяльності, що вимагають концентрації уваги (водіння автомобіля і т.п.).
Фармацевтична опіка при застосуванні рослинних адаптогенів і препаратів загальнотонізуючої дії
F Видимий ефект адаптогенів розвивається тільки у разі регулярного і тривалого (46 тижнів) прийому.
F При нервовому перезбуджуванні, безсонні, гіпертензії рослинні адаптогени протипоказані.
F Адаптогени не слід приймати при поєднанні симптомів слабкості, підвищеної стомлюваності з вираженою емоційною лабільністю, дратівливістю, порушеннями сну. У таких ситуаціях показані комплексні препарати, що містять разом з адаптогенами рослинні засоби седативного дії.
F У дітей до 16 років адаптогенні препарати слід застосовувати тільки за призначенням лікаря і під його контролем (можна спровокувати порушення гормональної рівноваги).
F Рослинні адаптогени не слід приймати при підвищеній нервовій збудливості, безсонні, підвищеному артеріальному тиску, порушеннях серцевої діяльності.
F Тривалий прийом адаптогенних препаратів може супроводжуватися розвитком підвищеної емоційної лабільності, дратівливості, безсоння.
F Прийом адаптогенів показаний в осінньо-зимовий період і не рекомендується в жарку пору року.
F Рослинні адаптогени слід приймати вранці (одноразовий прийом протягом доби) або в першій половині дня (при прийомі препарату 23 рази на день).
F Дія лікувальних бальзамів і еліксирів виявляється при регулярному прийомі в рекомендованих дозах протягом 34 тижнів — не раніше.
F З огляду на те, що всі бальзами містять етанол, їх не рекомендується застосовувати у дітей до 16 років.
F Спиртовмісні бальзами не рекомендується застосовувати під час роботи водіям транспортних засобів, людям, професія яких вимагає підвищеної уваги.
F При сумісному застосуванні бальзаму «Тонік» з антибіотиками ципрофлоксацином, норфлоксацином можливо виражене підвищення рівня кофеїну в плазмі крові, що може приводити до вираженого збудження,ю галцинацій.
F При сумісному застосуванні бальзаму «Тонік» із засобами, не сумісними з етанолом, можлива різка гіперемія шкіри, блювота, тахікардія.
Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування стресу: (протоколи провізора)
5.1. Амінокислоти
5.1.1. Гліцин
5.2. Анксиолітики
5.2.1. Мебікар
5.3. Антидепресанти рослинного походження
5.3.1. Гіперицин
5.4. Гомеопатичні лікарські засоби
5.5. Снодійні та седативні засоби рослинного походження
5.5.1. Валеріана
5.5.2. Пустирник
5.5.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана
5.5.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
5.5.5. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід
5.5.6. Валеріана + меліса + м’ята перцева
5.5.7. Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + шишки хмелю + піридоксину гідрохлорид + нікотинамід
5.5.8. Пасифлора
Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
3.1. біль в грудях, який віддає в руку, шию, щелепу (особливо в ліву половину тіла) і триває більше 20 хв.;
3.2. реакція на стрес супроводжується важкою задишкою, ускладненням дихання, нерівномірним або прискореним серцебиттям, високим артеріальним тиском;
3.3. з часом відмічається збільшення інтенсивності будь-якого болю, що виникає у відповідь на стрес;
3.4. у відповідь на стрес відмічається значне (вище 38°С) підвищення температури тіла;
3.5. реакція на стрес супроводжується сильним головним болем з раптовим розвитком неврологічних симптомів (ускладнення мови, рухів, тремтіння кінцівок тощо) або порушенням свідомості;
3.6. тривожні стани, що виникають внаслідок стресу, супроводжуються панічними настроями, страхами, фобіями, депресією;
3.7. тривожний стан виникає натще або після фізичного навантаження (часто відмічається при цукровому діабеті);
3.8. при проносі, що виник у відповідь на стрес, відмічаються кров’яні прожилки в калі;
3.9. вагітність.
Фармацевтична опіка при прийомі седативних засобів
Після приймання седативних і снодійних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів
Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийманні у високих дозах
Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю
Седативні препарати найбільш ефективні при тривалому застосуванні (2-3 тижні і більше)
Спиртовмісні настоянки не призначають дітям до 3 років, вагітним, особам, що лікуються від алкогольної залежності, в окремих випадках питання доцільності призначення вирішує лікар
Рослинні седативні препарати не викликають залежності і підходять для тривалого застосування
Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту
Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності
Лікарські препарати, що містять бром, покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із серцево-судинними захворюваннями
Під час приймання лікарських препаратів, що містять бром, необхідно дотримуватись дієти, багатої на калій, а також зменшити вживання натрію хлориду
Солі брому повільно виводяться із організму, можуть кумулюватись і викликати явище бромізму, при перших проявах якого треба негайно припинити приймання лікарського засобу
При застосуванні мебікару можливі зниження артеріального тиску і температури тіла, які нормалізуються самостійно і не потребують відміни препарату
При застосуванні великих доз мебікару можливі диспепсичні розлади
Оптимальний ефект при застосуванні препаратів на основі звіробою наступає після 10-14 днів регулярного прийому
При застосуванні лікарських препаратів на основі звіробою можливо розвинення фотосенсибілізації, тому необхідно уникати перебування на сонці і відвідування солярію
Лікарські препарати на основі звіробою не призначають дітям до 6 років
При застосуванні препаратів на основі звіробою необхідно утримуватись від вживання алкогольних напоїв
Лікарські препарати на основі звіробою не викликають залежності і не впливають на концентрацію уваги і пам’ять, їх можна застосовувати у активно працюючих людей
При відсутності терапевтичного ефекту після 4-6 тижнів лікування препаратами на основі звіробою необхідно звернутись до лікаря
Гліцин застосовують сублінгвально і утримують в роті до повного розчинення таблетки
У пацієнтів, схильних до гіпотензії, можливе зниження артеріального тиску, тому гліцин призначають в нижчих дозах і при умові постійного контролю артеріального тиску
