Фізичні методи діагностики і лікування в стоматології
Ще в далеку давнину для лікування різного роду захворювань використовували природні фізичні фактори (водолікування, теплолікування, масаж та ін.).
Фізичні методи в медицині для лікування стали застосовуватися близько ста років тому. Основою для цього послужив розвиток наук – фізики, біології, фізіології та ін.
Фізіотерапевтична стоматологія – це одна із гілок сучасної стоматології, яка використовує різні фізіотерапевтичні методи з профілактичною, лікувальною та контрольно – діагностичною ціллю.
Слід відмітити, що фізіотерапевтичним методам властиві ряд особливостей:
- безболістніть і комфорт для пацієнта;
- простота проведення методик;
- достаньо висока ефективність;
- можливість застосування в складних випадках (коли доступ до вогнища запалення складний навіть хірургічним шляхом);
- стійкий лікувальний ефект;
- доволі часте спасіння зуба, який приречений на видалення.
Фізичні методи лікування крім місцевої дії на патологічний процес, нормалізовують обмінні процеси та покращують загоєння ран слизової оболонки порожнини рота.
На протязі багатьох років існувала думка, що фізичні фактори в стоматології повинні застосовуватись в стадії “доліковування”, або в тих випадках коли хвороба набуває хронічний або рецедивуючий перебіг. Але це далеко не так.
Комплексне застосування фізіотерапії в поєднанні із іншими методами лікування дозволяє впливати на різні сторони патогенетичних механізмів розвитку хвороби.
Тепер, все частіше фізіотерапія використовується на ранніх та гострих стадіях розвитку захворювання стоматологічного профілю, виступаючи складовою частиною процедури лікування, а подекуди самостійною програмою лікування, приносячи при цьому значимі результати.
Фізіотерапевтичні методи лікування захворювань твердих тканин тимчасових і постійних зубів у дітей
Фізіотерапія – Це галузь медицини, яка вивчає особливості та лікувальні властивості фізичних чинників, розробляє методи їх застосування для лікування, профілактики захворювань та медичної реабілітації. Останнім часом в стоматологічну практику все ширше впроваджуються фізичні методи лікування, які в поєднанні з іншими методами лікування дозволяють швидко купірувати різні пат. процеси в ЩЛД. Фізичні фактори застосовуються головним чином при лікуванні багатьох стоматологічних захворювань у фазі починається або повної ремісії при запальних, дистрофічних і функціональних змінах, використовуються при організаціях диспансерного спостереження за пацієнтами, при реабілітації хворих після травматичних ушкоджень ЧЛО. Фізичні фактори дозволяють здійснювати більш точну діагностику захворювань, контролювати ефективність проведеного лікування.
При лікуванні стоматологічних захворювань використовуються природні штучні фізичні фактори: постійний електричний струм, імпульсний струм низької напруги і частоти, змінні електричні струми і електричне поле високої, надвисокої і ультрависокої частоти. Застосовується магнітортерапія, світлолікування, постійне електричне поле високої напруги, аеронотерапія, аерозольтерапія, ультразвукова терапія, кріотерапія. У стоматологічній практиці знаходить застосування гіпотермія, парафіно-, озокерито-і грязелікування, застосовують також гідротерапію, вакуум-терапію і масаж. Призначати необхідно не більше 2х процедур за умови, що одна з них діє переважно місцево, і не призначають одночасно фізичні фактори протилежної дії (заспокійливі і збуджуючі процедури). У стоматологічній практиці фізіотерапія застосовується в комплексі з іншими методами лікування, займає гідне місце і має великі перспективи.
У стоматологічній практиці знаходить застосування електротерапія:
• Постійним електричним струмом низької напруги (гальванізація, лікарський електрофорез, електрознеболення);
• імпульсними струмами низької частоти і низької напруги (лікування діадинамічними, синусоїдальними, модульованими, флюктуірующіе струмами, імпульсний струм низької напруги, який використовується для електродіагностики і ЕОД);
• Перемінними електричними струмами високої частоти (дарсонвалізація, діатермокоагуляція);
• Електричним, магнітним, електромагнітним полем (електричне поле ультрависокої частоти – ЕГ-УВЧ, змінне магнітне поле ультрависокої частоти – МП-УВЧ, мікрохвильова терапія, магнітотерапія).
Електородонтодіагностика
ЕОД – це визначення реакції нервових рецепторів пульпи на електричний струм. Методика була розроблена Рубіним Л.Р., але в 1866 р. A. Maigtioпредложіл використовувати електричний струм для діагностики карієсу.
При патології зубів і періодонтальних тканин знижується поріг збудливості в межах 7-60 мк А, що свідчить про патологічний процес в коронкової пульпи. Зниження збудливості в межах 60-90мкА – в кореневій пульпі. Реакція на 100 мкА з’являється при нормальному стані періодонта, на 300мкА і вище – при патологічному процесі в періодонті. Зниження збудливості до 101-200 мкА відбувається при загибелі пульпи і реагуванні тактильних рецепторів періодонта. При пародонтозі, невриті іноді відзначається підвищення збудливості до 1,5 – 0,5 мкА, що використовується при диф. діагностиці.
Показання до застосування ЕОД:
Карієс, пульпіт, періодонтит
Пародонтит
Радікулярная кіста
Травма зубів і щелеп
Гайморит
Остеомієліт
Неврит
Пухлина щелеп.
Техніка та методика електроодонтодіагностики
1. Підготувати апарат до роботи: під’єднати активний і пасивний електрод до відповідних клавішах, заземлити; включити в мережу.
2. Підготувати пацієнта до процедури: усадити зручно; пояснити, можливі відчуття під час електроодонто діагностики; покласти гумовий килимок на підлогу для ізоляції крісла хворого і лікаря; підготувати зуб для дослідження.
Для дослідження зуб необхідно ізолювати від слини, висушити ватним кулькою в напрямку від ріжучого краю до екватора (не можна застосовувати спирт, ефір). За наявності зубних відкладень їх обов’язково видаляють. Якщо зуби каріозні, то необхідно прибрати розм’якшений дентин і просушити порожнину. Для точної діагностики при наявності пломби з амальгами її видаляють, тому що пломба з амальгами – добрий провідник електричного струму, за яким електричний струм добре розгалужується. Щоб уникнути витоку струму при перевірці збудливості зуба з пломбою, яка має контакт з сусідньою пломбою, необхідно ввести целулоїдну пластину, змащену вазеліном між ними. Розташувати електроди в залежності від використовуваного апарату. Так, пасивний електрод при роботі з апаратом ЕОД-2м розташовується разом з зволоженою прокладкою на тилу кисті і фіксується бинтом; при роботі з апаратом ЕОМ-1 дається хворому в руку.
Активний електрод розташовують на чутливих точках:
• середина ріжучого краю фронтальних зубів;
• верхівка переднього бугра у премолярів;
верхівка переднього щокового бугра у молярів;
• з дна каріозної порожнини в 3-4 точках.
3. Провести процедуру:
– натиснути клавіші «50-200» (перемикання діапазонів), при цьому загоряється сигнальна лампочка «50» або «200». Починають дослідження на діапазоні 50 мкА. При роботі з апаратом ЕОМ-3 після розміщення електродів на пацієнті медсестра плавно і повільно виводить ручку потенціометра вправо до появи відчуття в зубі (тепло, печіння, поштовх), про що пацієнт сповіщає звуком «А-А». Медсестра реєструє порогову силу струму і відпускає ручку потенціометра, вимикає клавішу «Мережа».
При роботі з апаратом ЕОМ-1 після розміщення електродів пацієнт натискає кнопку вимикача і імпульси надходять в ланцюг пацієнта (рука лікаря, що тримає активний електрод, повинна бути в гумовій рукавичці). При появі мінімальних відчуттів в зубі пацієнт знімає великий палець з кнопки і розмикає ланцюг (перед кожним дослідженням стрілка повертається на нуль). Лікар реєструє порогову силу струму за шкалою міліамперметра. Не можна проводити дослідження електровозбудімості з пломби, прилеглої до ясен, необхідно стежити, щоб не було контакту електротримачі активного електрода зі слизовою оболонкою. Під час процедури зуби періодично висушуються, тому що вони зволожуються при диханні.
Загальні протипоказання до фізіотерапевтичних процедур:
– Хвороби крові і схильність до кровотеч;
– Виражена серцево-судинна і легенево – серцева недостатність;
– Виражений атеросклероз судин різної локалізації
– Злоякісні новоутворення
– Гострий інфекційний процес
– Вагітність
– Непереносимість індивідуального фізичного чинника.
До специфічних протипоказань відносяться:
Гальванізація і електрофорез –
– епілепсія
– гострі захворювання шкіри
– гострі запальні процеси, особливо гнійні
– токсичні захворювання
– фармакологічні
протипокази
до препарату
Електросон – захворювання шкіри вік.
– Діадинамо – і ампліпульстерапія – гнійні процеси до хірургічних втручань, переломи кісток до їх консолідацій, вивихи в області додатка електроду.
– Флюктуоризація – синдром Міньера.
– Дарсонвалізація – активний туберкульоз.
– УВЧ і Мікрохвильова терапія – гіпотонічна хвороба.
– УФО – захворювання нервової системи з різким виснаженням, червоний вовчак, ендокринопатії, активний туберкульоз.
§ Теплоносії (парафіно-, грязелікування)
– гострі запальні процеси
– виснаження
– гарячкові стани.
§ Масаж
– гострі запальні, особливо гнійні
– порушення видільної функції нирок
– виснаження.
§ Вакуум – терапія
– виснаження
– вітамінна недостатність
З метою
– нормалізації загальної реактивності організму,
– підвищення неспецифічної імуно – імульснобіологічної стійкості,
– десенсибілізації організму
на всіх стадіях захворювання СОПР пацієнтам показані
наступні методи
фізіотерапії:
§ УФО (загальне) навіть вагітним, оскільки активізує функціональний стан нервової системи, ендокринної системи.
– Підвищує змінні процеси
– регулює вітамінний баланс
– надає десенсибілізуючу дію
– нормалізує реактивність організму і підвищує неспецифічний імунітет.
Аероіонотерапія – надає гіпотензивне, десенсибілізуючу дію, що підвищує тканинне дихання
§ Франклінізація (дія постійним електричним полем високої напруги)
– зменшує болі
– знижує чутливість рецепторів
– зменшує шкірний свербіж
– гіперестезію
– прискорює обмін речовин
– стимулює репаративні процеси
– надає бактерицидну дію.
§ Електросон – дія постійного імпульсного струму прямокутної форми імпульсів, низької частоти і малої сили струму.
§ Сприяє нормалізації основних процесів ЦНС, покращує вегетативні функції, нормалізує основний обмін, викликає анальгізуючий ефект.
§ Гальванічний комір по Щербаку. Анод – на комірну область, катод – попереково-крижову ділянку.
Місцеве лікування захворювань СОПР можна проводити
із застосуванням фізіотерапії,
використовуючи різні методи диференційовано по стадіях захворювань
і з врахуванням
конкретних
симптомів
Для зняття больового симптому показані імпульсні струми
Застосовують один з їх видів:
– Діадинамометрія внутрішньоротова або на область шийних симпатичних вузлів
– СМТ терапія
– Флюктурізация
§ На стадії висипань елементів уражень показані:
1. Гідротерапія препаратами протизапального, антимікробного, болезаспокійливого, гіпосенсибілізуючої дії.
Можна застосовувати полокання,
ротові ванни,
аплікації і зрошування з
використанням спеціальних
наконечників
Комплексний апарат для лікування тіла та обличчя. Це можливість проведення процедур із застосуванням вакуумного або озоновакуумного масажу, різних видів електропроцедур (іонофорез, електрофорез, електроліполіз) методом впливу на поверхню шкіри імпульсним або постійним електричним струмом, озонотерапію, включаючи аерування косметологічних препаратів (олії та рідини), пневмоозоновий масаж і аерозольтерапія.
УФО
а) інтегральний. Для цього слід визначити біодозу – той мінімальний час, за який утворюється видима еритема з чіткими кордонами на СОПР. Визначається видозміненим біодозиметром Горбачова.
Біодоза індивідуальна у кожної людини, але в середньому вона складає на слизовій оболонці у фізично здорових людей – 2,2 хв.
б) КУФ – короткохвильова дія більш виражений бактерицидний ефект.
При цьому виявляється протизапальний, бактерицидний, анальгізуючий, десинсибілізуючий ефекти, що підвищують імунітетні реакції організму.
УФО протипоказаний при гарячкових станах, лейкоплакії, папіломатозі, ромбоподібному глоситі.
УФО протипоказаний при:
– гарячкових станах,
– лейкоплакії,
– папіломатозі,
– ромбоподібному глоситі
На стадії епітелізації показані:
Аерозольтерапія препаратами, що підвищують активність репаративних процесів
§ УФО інтегральним потоком
§ Гелій – неоновий лазер
§ Дарсонвалізація
§ Магнітотерапія.
На стадії рубцювання показані:
§ Ультразвукова терапія
§ Електрофорез – лідази, йоду.
При цьому зменшуються, згладжуються, розсмоктуються рубці і спайки
Протипоказано при гострих гнійних захворюваннях СОПР
§ Парафінотерапія
Декубітальні виразки.
§ Куф промені.
§ Іскрова дарсонвалізація.
§ Аерозольтерапія протизапальних, кератопластичних засобів.
При уповільненому процесі загоєння:
§ Аероіонотерапія
§ Франклінізація загальна або на комірну область з попереднім нанесенням на виразку ліків
§ Гідротерапія антисептиками
Аутоінфекційні стоматити
З першого дня при появі бульбашок, ерозій, афт показані:
§ Опромінення куф – променями. Можна застосовувати інтегральний УФО.
§ Гелій – неонова і інфрачервона лазеротерапія.
§ Аероіонотерапія антисептиками –
для дії на мікрофлору (етакридином лактактом, фурациліном),
для епітелізації – інгаліптом, кератопластичними засобами.
§ Кріообробка кожного елементу
При оперізуючому лишаї
Для зняття больового синдрому, окрім УФ – облучення застосовують діадинамофорез анестетиків
§ Якщо після епітелізації в зоні ураження зберігаються болі – ультрафонофорез з 10 % анальгезиновою маззю або гідрокортизоном.
При грибкових ангулярных хейлитах
§ опромінення куф – променями або інтегральним пучком
§ електрофорез ністатину
§ ультрафонофорез ністатину і галаскорбіну
§ загальне УФО або франклінізація
ХРАС
§ У продромальному періоді – припинення розвитку афт можливо при локальній гіпотермії охолодженим киснем, яке діє як місцевий неспецифічний тканинною стимулятор,
– сприяючий поліпшенню кровообігу,
– знеболенню,
– володіє протизапальною дією, що негативно впливає на мікрофлору.
В період клініки захворювання –
§ УФ – опромінення афт у поєднанні з опроміненням області і області надниркових, шийних симпатичних вузлів і області грудної клітки.
§ Місцева іскрова дарсонвалізація – на афту
§ Аероіонометрія.
§ Франклінізація комірної області.
§ Гірудотерапія – лікування п’явками.
Механізми загальної дії
– протитромботичний
– антиагрегантний
– тромболітичний
– рефлекторний.
Механізми місцевої дії
– деконгестія тканин
– активізація регіонарної гемодинаміки
– проникнення протизапальних, анальгезуючих, коллагенотичних компонентів секрету слинних залоз в глиб тканин.
§ Для знеболення використовують аерозольтерапію з новокаїном, а для епітелізації – інгаліптом.
Гідротерапія мінеральними водами, антисептиками і вона повинна передувати іншим діям.
В період ремісії профілактично призначають загальні УФО 2 рази в рік в період найбільшого сонячного голодування (листопад, квітень) для дії на імунобіологічні процеси в організмі.
Багатоформна ексудативна еритема
В період клініки захворювання
§ для запобігання вторинному інфікуванню і прискоренні епітелізації УФ – опромінення інтегральним потоком або КУФ осередків ураження
§ для поліпшення епітелізації аероіонотерапія, франклінізація
§ для зняття хворобливості при великих площах ураження аерозольтерапія анестетиків
§ для очищення – ферменти
§ для епітелізації – кератопластики
§ для очищення від некротичного нальоту, епітелізації, нормалізації загального стану, секреції слинних залоз – локальна гіпотермії охолодженим киснем.
В період ремісії
проводять 2 – 3 лікувальних фізіотерапевтичних процедур, що включають:
§ загальне УФО (листопад, квітень)
§ аероіонізація
§ загальна франклінізація
§ загальна гальванізація
§ електрофорез магнію на комірну область
Червоний плоский лишай
При всіх формах дії на загальну реактивність можна користуватися
§ Гальванічний комір
§ Електрофорез на комірну область
§ Назальний електрофорез вітаміну В1, брому, анестетиків
§ На вогнище ураження призначають
§ Місцеву дарсонвалізацію.
§ Два курси електрофорезу
перший – нікотинової і аскорбінової кислоти.
другий – вітамін В1 з тримекаїном
При ерозійний – виразкових ураженнях
§ КУФ – опромінення
§ Аерозольтерапія з анестетиками, кератопластиками, ферментами.
§ Гірудотерапія.
§ Вакуум – форез
Перш ніж проводити
фонофорез роблять
6 – 8 гематом
в осередку ураження
Захворювання язика
§ Десквамативний глосит
Для зняття больового синдрому застосовують
– Електрофорез анестетиків
– Діадінамофорез анестетиків
– Ультрафонофорез 10%
розчину анальгіну
– Іскрова дарсонвалізація
язика
Для покращення нервової трофіки
§ Електро – діадинамо – ампліпульсфорез вітаміном В1 з анестетиком, а також гістидину і ангіотрофину.
Кріогормональная терапія.
§ Вона полягає в багатократному кріовпливу послідовного охолоджування різних ділянок слизової оболонки язика шляхом переміщення струменя кріоагента по поверхні осередків ураження за схемою:
§ – права бічна поверхня язика
§ – ліва бічна поверхня язика
§ – передня третина спинки
§ – середня третина спинки
§ Лазерна терапія — це дія на біологічний об’єкт з лікувальною метою низькоенергетичним лазерним випромінюванням, яке є електромагнітним випромінюванням оптичного діапазону (світло), що володіє такими властивостями:
§ когерентність
§ монохроматичність
§ поляризована
§ направленість потоку випромінювання
§ Це дозволяє створювати строго певну потужність дії на поверхні опромінюваного об’єкту.
У зв’язку з цим лазерна терапія відноситься до розділу фізіотерапії, а саме до світлолікування (фототерапії).
Гінгівіт
§ Лазерну терапію проводять після
видалення зубних відкладень
і усунення травмуючих чинників.
§ Опромінюють зубоясенні сосочки спочатку з вестибулярною, потім з орального боку.
§ Методика опромінення — контактна стабільна або лабільна.
§ При гострому гінгівіті
призначають
протизапальні
і анальгізуючі засоби.
Пародонтит
Пародонтоз
§ Курс лазерної терапії призначають після ретельного видалення зубних відкладень і усунення травмуючих чинників, проведення хірургічних втручань за показами.
§ Доцільно також поєднувати медикаментозну і лазерну терапію, використовуючи ефект лазерного фотофорезу — процесу інтенсифікації поглинання і депонування лікарських засобів тканинами патологічної зони за рахунок місцевої стимуляції метаболічних процесів під впливом лазерного випромінювання.
Стоматити
Лазерне опромінення застосовується як самостійно, так і в комплексі з медикаментозною терапією.
§ При лікуванні стоматитів необхідно з’ясувати етіологію патологічного процесу і виключити онкологічні захворювання.
§ Методика опромінення — контактна, стабільна.
§ Для доставки випромінювання до патологічного осередку використовується інструмент світлопроводу з циліндровою діаграмою розсіювання.
При хронічному рецидивуючому афтозному стоматиті впливають безпосередньо на афтозні елементи.
§ Параметри опромінення: щільність потужності 100—200 мВт/см2; питома доза 8—10 Дж/см2, що відповідає опроміненню лазером потужністю 30 мВт, оснащеним насадкою К80, при експозиції 50 с. на одне поле (коефіцієнт ослаблення врахований).
§ Доцільно використовувати модуляцію випромінювання частотою 10 Гц. В цьому випадку експозицію необхідно збільшити до 1,5— 2 хв.
§ Сумарний час опромінення за сеанс — не більше 15 хв.
Простий герпес.
Лазерну терапію застосовують на будь-якій стадії патологічного процесу.
Найбільший ефект дії отримують на ранній стадії прояви патологічного процесу, за наявності лише свербіння або паління і відсутності інших елементів герпетичного процесу (папул або везикул).
Лазерна терапія на цій стадії дозволяє перервати подальший розвиток захворювання і появу послідовних патологічних шкірних елементів.
Десквамативний глосит
При лікуванні глоситу вибір зон опромінення залежить від локалізації больових відчуттів: на бічній, дорзальній поверхні язика, його кінчику і так далі
§ Як правило, використовують скануючу безконтактну методику.
§ Поява ознак клінічного поліпшення (зменшення і зникнення паління, хворобливості) є підставою до припинення опромінення.
Багатоформна ексудативна еритема
Лазерну терапію застосовують з метою прискорення репаративних процесів, але лише після:
§ ліквідації гострого періоду
§ нормалізації температури
§ зникнення ознак інтоксикації, а також симптомів приєднання вторинної інфекції в порожнині рота.
§ методика контактна, стабільна.
Травми слизової оболонки порожнини рота
§ Для лікування травм, що виникають в результаті дії на слизову оболонку різних чинників, у тому числі хімічних і термічних опіків, механічних пошкоджень і тому подібне, використовують протизапальну і стимулюючу регенерацію дію лазерного випромінювання.
§ Після антисептичної обробки рани проводять опромінення осередку ураження, охоплюючи у тому числі здорові тканини в межах 0,5 см від краю рани.
Методика опромінення контактна, стабільна або лабільна залежно від розмірів осередку ураження.
