ФОНЕТИКА. ЛАТИНСЬКИЙ АЛФАВІТ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ. ДИФТОНГИ

ФОНЕТИКА. ЛАТИНСЬКИЙ АЛФАВІТ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ. ДИФТОНГИ. БУКВОСПОЛУЧЕННЯ

 

Invia est in medicīna via sine lingua Latina.-

Непрохідним є шлях в медицині без латинської мови.

 

Так говорить латинське прислів’я, добре відоме лікарям і фармацевтам, бо всі галузі медицини, і фармація зокрема, базуються в своїй термінології на латинській і старогрецькій мовах. Медичні терміни пишуться по-латинськи, але їх походження може бути як латинське, так і старогрецьке, що необхідно обов’язково  враховувати при написанні рецептів.

Медична наукова термінологія в процесі утворення завжди синхронізувалася з розвитком самої медицини. Нові назви хвороб, явищ, лікарських засобів вимагають нових термінів, які протягом багатьох віків і до сьогодні утворюються на базі латинсько-грецької лексики. У перекладі з латинської мови слово termĭnus означає “межа, границя” (Термін – ім’я римського бога кордонів і меж). Отже, основна функція терміну полягає в тому, щоб однозначно, точно називати певні наукові поняття. Терміном може бути як окреме слово, так і словосполучення.

Сукупність найменувань, слів і словосполучень, які використовуються для однозначного визначення відповідних понять в певній галузі знань, називається термінологією.

Фармацевтична термінологія (від гр. pharmăcon – ліки) складається з термінологічних підсистем багатьох областей знань:

1) фармакологічної номенклатури, яка включає в себе назви груп лікарських засобів, номенклатурні найменування окремих лікарських препаратів та стандартні рецептурні вирази;

2) міжнародної латинської ботанічної номенклатури разом з фармакогностичною термінологією;

3) термінології фармацевтичної хімії;

4) технологічної термінології, яка включає назву лікарських форм та галенових препаратів, виробничних та аптечних процесів і операцій;

5) медико-біологічної термінології.

Латинська мова (lingua Latīna), як і старогрецька, староперсидська, староєврейська, які вже не є засобом спілкування між людьми, відноситься до числа так званих мертвих мов, хоч колись ця мова була розмовною. Свою назву латинська мова отримала від назви племені латинян, яке з початку І тисячоліття до н.е.  населяло  невелику область Лацій (Latium), розміщену в середній частині Апеннінського півострова вздовж нижньої течії ріки Тібр.

У VIII ст.  до н.е.  перші общини, які жили на семи пагорбах, об‘єдналися в союз (Семигір’я) і, як розповідає легенда, саме на цей час припадає заснування міста Рим (Roma) братами Ромулом і Ремом (754/753р. до н.е).  Рим став центром Лація, перетворившись з плином часу на місто-державу. Мешканці Риму почали називатися римлянами.

В ході завойовницьких війн і насильницької колонізації Рим поширив свою владу на весь Апеннінський, потім Піренейський півострови, на значну частину Європи – від Британських островів до Румунії і Молдови, Північну Африку, Грецію, Малу Азію, Єгипет, Сірію і ряд інших земель відомого тоді світу. Завоювання закінчуються лиш при Трояні (98-117рр.  н.е.). Рим  до початку нашої ери став центром величезної держави стародавнього світу – Римської імперії.

Одночасно з розширенням території поширюється латинська мова. Але якщо серед малокультурних племен Європи того часу латинська мова поширилась досить скоро, не зустрічаючи супротиву племінних мов, то в Греції, Малій Азії, Єгипті вона зіткнулася з місцевими мовами, які мали довшу писемну традицію і високу культуру. Рим, завоювавши Грецію, сам підпав під вплив грецької мови і вищої еллінської культури. Освічені римляни, як правило, читали і розмовляли грецькою мовою, бо знання її відкривало доступ до різних галузей наук. На латинську мову перекладають багато творів грецьких мислителів, істориків, письменників, лікарів. У  латинську мову було запозичено багато слів як побутового, так і наукового змісту, тобто термінів. Грецька медична наука, потрапивши на римський грунт, зберегла багато грецьких термінів. Одні з них латинізувались, тобто набули форми латинських слів, інші частково зберегли форму грецьких слів.

Карта древнього Риму

Засновником наукової медицини був знаменитий грецький лікар Гіпократ (460-377рр.  до н.е.). В його працях, деякі з яких дійшли до нашого часу, були закладені основи наукової медичної термінології. Він заснував школу, в якій численні учні і послідовники продовжували і розвивали праці свого вчителя. Система грецької медичної термінології дістала подальший розвиток в працях Олександрійської школи.

Багато зробив для подальшого розвитку медичної термінології на латинській мові римський вчений-енциклопедист і лікар Авл Корнелій Цельс (кінець І ст. до н.е. – перша половина I ст. н.е.), автор твору “Де medicīna” (“Про медицину”) у 8 книгах. Паралельно до традиційної грецької медичної термінології він ввів в медичну науку багато латинських термінів.

Видатним лікарем античності був Клавдій Гален (131-201рр.) ім’я якого в наш час пов’язано з так званими галеновими препаратами.

Широко відомою в античності була праця Плінія Старшого (23-79рр.) в 37 книгах, із яких в IVст.  н.е.  було зроблено “Скорочення”-“Медицина Плінія”. Ці праці мали великий вплив на медичну науку раннього середновіччя.

В 395р.  н.е.  Римська імперія розпалася на дві імперії – Східну і Західну. В Східній, Візантійскій імперії, панівною стала грецька мова, в Західній – державною мовою залишилася латинська.

Після падіння Західної Римської імперії у V столітті і нападу варварів Рим втратив своє політичне значення, а разом з тим і латинська мова перестала бути загальнодержавною мовою. Розмовна латина в процесі взаємодії з мовами народностей, які населяли Римську державу, вбираючи в себе елементи місцевих говірок тих провінцій, які відокремилися від імперії, дала початок формуванню якісно нових, так званих романських мов. До них належать сучасні мови: італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська. В епоху Середньовіччя (V–XIV ст.) латинська мова продовжувала і своє самостійне існування в світському і церковному житті, однак класична латинська мова перепліталась з народною, або вульгарною латиною. Латинською мовою вели викладання як в початковій, так і у вищій школі. Законодавчі, судові і дипломатичні акти писалися переважно латинською мовою. В римокатолицькій церкві вона була єдиною мовою до недавнього часу.

Нове піднесення пережила латинська мова в епоху Відродження (ХІV–XVІ ст.), ставши міжнародною мовою науки. Учені-гуманісти епохи Відродження боролися за очищення класичної латини від вульгаризмів, заклали основи міжнародної медичної термінології, на латинській мові видавались лексикони, каталоги з окремих розділів наук. Навіть у ХVІІІ ст. латинською мовою писали свої праці багато вчених. Так, шведський ботанік Карл Лінней створив на латинській мові свої всесвітньовідомі праці, а латинські назви рослин, які вперше увів в ботаніку Лінней, є узаконеними міжнародними назвами і в наш час.

В Росії у XVІІІ ст. перші кроки науки були пов’язані з перекладами наукових праць, написаних латинською або старогрецькою мовами. Свої наукові твори писали латинською мовою такі визначні вчені, як М.В. Ломоносов, Н.І. Пірогов і ін.

В повазі була латинська мова і в Україні. Вже в ХV–XVІ ст.  в шкільну програму вводять латинську мову. Досконало володіли нею такі визначні вітчизняні діячі, як Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа і ін.

У Києво-Могилянській академії, заснованій у 1632р., багато предметів викладалось латинською мовою. Вихованцями Києво-Могилянської академії були такі відомі вчені-лікарі, як Н.М. Максимович-Амбодик, П.І. Погорецький, І.А. Полетина, О.М. Шумлянський, Д.В. Понирко, Д.С. Самойлович і ін., які багато зробили для створення наукової термінології з анатомії, фізіології, природознавства, розвитку практичної медицини.

В наші дні наукові праці пишуться переважно національними мовами. Але і в наш час старогрецька і латинська мови, які мали такий великий вплив на культурний і науковий розвиток людства, залишаються основними міжнародними джерелами для утворення нової термінології в усіх галузях знань і, зокрема, фармації.

Назви ліків, як правило, будуються на основі грецьких або латинських словотворчих елементів. Знання цих терміноелементів, які мають загальноприйняте міжнародне значення, дозволяє, по-перше, конструювати більшість назв ліків за певним узгодженим принципом, по-друге, допомагає зрозуміти, з чого виготовлений лікарський засіб, його хімічний склад і область  застосування. Наприклад, терміноелемент  руr–жар, вогонь вказує, що дані ліки є жарознижуючі: Pуramidōnum, Antipyrīnum, Pyrcophēnum, Pyridoxīnum.

В наш час більшість галузей медицини мають латинську міжнародну термінологію, затверджену з’їздами вчених – медиків всіх країн світу. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) видає міжнародну фармакопею (Pharmocopoea Internationalis) – перелік міжнародних латинських назв лікарських препаратів. Латинською мовою у багатьох країнах світу виписуються рецепти. Отже, знання основ латинської граматики, певного лексичного мінімуму, принципів словотворення, вміння написати і прочитати по-латині рецепти забезпечують професійну термінологічну грамотність майбутнього спеціаліста – фармацевта.

Латинська і старогрецька мови продовжують жити в термінології всіх наук і, перш за все, в медичній термінології, яка нараховує понад 100 тисяч термінів.

 

 

Вступ. Латинський алфавіт. Особливості вимови голосних, приголосних дифтонгів. Буквосполучення. Наголос. Довгота і короткість складів. Вправи в читанні та постанові наголосу. Морфологія. Система іменників. Граматичні категорії іменника. П’ять відмін іменників. Визначення основи іменника. Словниковий запис. І-а відміна іменників. Грецькі іменники І-ої відміни.

Латинська сова відноситься до так званих літературно-історичних мов. ЇЇ називають “мертвою”, як і деякі інші мови, бо зараз нема народу, який  би спілкувався нею. Але знання основ латинської мови завжди вважалося ознакою високої культури людини, її освіченості. І до нашого часу актуальні слова римського оратора, філософа та письменника Цицерона:

“Non tam praeclare est scire Latine, quam turpe nescire” – Не так похвально знати латинську мову, як ганебно її не знати

Медична наукова термінологія в процесі утворення завжди синхронізувалася з розвитком самої медицини. Нові назви хвороб, явищ, лікарських засобів вимагають нових термінів, які протягом багатьох віків і до сьогодні утворюються на базі латинсько-грецької лексики. У перекладі з латинської мови слово termĭnus означає “межа, границя” (Термін – ім’я римського бога кордонів і меж). Отже, основна функція терміну полягає в тому, щоб однозначно, точно називати певні наукові поняття. Терміном може бути як окреме слово, так і словосполучення.

Сукупність найменувань, слів і словосполучень, які використовуються для однозначного визначення відповідних понять в певній галузі знань, називається термінологією.

Фармацевтична термінологія (від гр. pharmăcon – ліки) складається з термінологічних підсистем багатьох областей знань:

1) фармакологічної номенклатури, яка включає в себе назви груп лікарських засобів, номенклатурні найменування окремих лікарських препаратів та стандартні рецептурні вирази;

2) міжнародної латинської ботанічної номенклатури разом з фармакогностичною термінологією;

3) термінології фармацевтичної хімії;

4) технологічної термінології, яка включає назву лікарських форм та галенових препаратів, виробничних та аптечних процесів і операцій;

5) медико-біологічної термінології.

Латинська мова (lingua Latīna), як і старогрецька, староперсидська, староєврейська, які вже не є засобом спілкування між людьми, відноситься до числа так званих мертвих мов, хоч колись ця мова була розмовною. Свою назву латинська мова отримала від назви племені латинян, яке з початку І тисячоліття до н.е.  населяло  невелику область Лацій (Latium), розміщену в середній частині Апеннінського півострова вздовж нижньої течії ріки Тібр.

У VIII ст.  до н.е.  перші общини, які жили на семи пагорбах, об‘єдналися в союз (Семигір’я) і, як розповідає легенда, саме на цей час припадає заснування міста Рим (Roma) братами Ромулом і Ремом (754/753р. до н.е).  Рим став центром Лація, перетворившись з плином часу на місто-державу. Мешканці Риму почали називатися римлянами.

В ході завойовницьких війн і насильницької колонізації Рим поширив свою владу на весь Апеннінський, потім Піренейський півострови, на значну частину Європи – від Британських островів до Румунії і Молдови, Північну Африку, Грецію, Малу Азію, Єгипет, Сірію і ряд інших земель відомого тоді світу. Завоювання закінчуються лиш при Трояні (98-117рр.  н.е.). Рим  до початку нашої ери став центром величезної держави стародавнього світу – Римської імперії.

Одночасно з розширенням території поширюється латинська мова. Але якщо серед малокультурних племен Європи того часу латинська мова поширилась досить скоро, не зустрічаючи супротиву племінних мов, то в Греції, Малій Азії, Єгипті вона зіткнулася з місцевими мовами, які мали довшу писемну традицію і високу культуру. Рим, завоювавши Грецію, сам підпав під вплив грецької мови і вищої еллінської культури. Освічені римляни, як правило, читали і розмовляли грецькою мовою, бо знання її відкривало доступ до різних галузей наук. На латинську мову перекладають багато творів грецьких мислителів, істориків, письменників, лікарів. У латинську мову було запозичено багато слів як побутового, так і наукового змісту, тобто термінів. Грецька медична наука, потрапивши на римський грунт, зберегла багато грецьких термінів. Одні з них латинізувались, тобто набули форми латинських слів, інші частково зберегли форму грецьких слів.

Засновником наукової медицини був знаменитий грецький лікар Гіпократ (460-377рр.  до н.е.) В його працях, деякі з яких дійшли до нашого часу, були закладені основи наукової медичної термінології. Він заснував школу, в якій численні учні і послідовники продовжували і розвивали праці свого вчителя. Система грецької медичної термінології дістала подальший розвиток в працях Олександрійської школи.

Багато зробив для подальшого розвитку медичної термінології на латинській мові римський вчений-енциклопедист і лікар Авл Корнелій Цельс (кінець І ст. до н.е. – перша половина I ст. н.е.), автор твору “Де medicīna” (“Про медицину”) у 8 книгах Паралельно до традиційної грецької медичної термінології він ввів в медичну науку багато латинських термінів.

Видатним лікарем античності був Клавдій Гален (131-201ррім’я якого в наш час пов’язано з так званими галеновими препаратами.

Широко відомою в античності була праця Плінія Старшого (23-79рр.) в 37 книгах, із яких в IVст.  н.е.  було зроблено “Скорочення”-“Медицина Плінія”. Ці праці мали великий вплив на медичну науку раннього середновіччя.

В 395р.  н.е.  Римська імперія розпалася на дві імперії – Східну і Західну. В Східній, Візантійскій імперії, панівною стала грецька мова, в Західній – державною мовою залишилася латинська.

Після падіння Західної Римської імперії у V столітті і нападу варварів Рим втратив своє політичне значення, а разом з тим і латинська мова перестала бути загальнодержавною мовою. Розмовна латина в процесі взаємодії з мовами народностей, які населяли Римську державу, вбираючи в себе елементи місцевих говірок тих провінцій, які відокремилися від імперії, дала початок формуванню якісно нових, так званих романських мов. До них належать сучасні мови: італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська. В епоху Середньовіччя (V–XIV ст.) латинська мова продовжувала і своє самостійне існування в світському і церковному житті, однак класична латинська мова перепліталась з народною, або вульгарною латиною. Латинською мовою вели викладання як в початковій, так і у вищій школі. Законодавчі, судові і дипломатичні акти писалися переважно латинською мовою. В римокатолицькій церкві вона була єдиною мовою до недавнього часу.

Нове піднесення пережила латинська мова в епоху Відродження (ХІV–XVІ ст.), ставши міжнародною мовою науки. Учені-гуманісти епохи Відродження боролися за очищення класичної латини від вульгаризмів, заклали основи міжнародної медичної термінології, на латинській мові видавались лексикони, каталоги з окремих розділів наук. Навіть у ХVІІІ ст. латинською мовою писали свої праці багато вчених. Так, шведський ботанік Карл Лінней створив на латинській мові свої всесвітньовідомі праці, а латинські назви рослин, які вперше увів в ботаніку Лінней, є узаконеними міжнародними назвами і в наш час.

В Росії у XVІІІ ст. перші кроки науки були пов’язані з перекладами наукових праць, написаних латинською або старогрецькою мовами. Свої наукові твори писали латинською мовою такі визначні вчені, як М.В. Ломоносов, Н.І. Пірогов і ін.

В повазі була латинська мова і в Україні. Вже в ХV–XVІ ст.  в шкільну програму вводять латинську мову. Досконало володіли нею такі визначні вітчизняні діячі, як Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа і ін.

У Києво-Могилянській академії, заснованій у 1632р., багато предметів викладалось латинською мовою. Вихованцями Києво-Могилянської академії були такі відомі вчені-лікарі, як Н.М. Максимович-Амбодик, П.І. Погорецький, І.А. Полетина, О.М. Шумлянський, Д.В. Понирко, Д.С. Самойлович і ін., які багато зробили для створення наукової термінології з анатомії, фізіології, природознавства, розвитку практичної медицини.

В наші дні наукові праці пишуться переважно національними мовами. Але і в наш час старогрецька і латинська мови, які мали такий великий вплив на культурний і науковий розвиток людства, залишаються основними міжнародними джерелами для утворення нової термінології в усіх галузях знань і, зокрема, фармації.

Назви ліків, як правило, будуються на основі грецьких або латинських словотворчих елементів. Знання цих терміноелементів, які мають загальноприйняте міжнародне значення, дозволяє, по-перше, конструювати більшість назв ліків за певним узгодженим принципом, по-друге, допомагає зрозуміти, з чого виготовлений лікарський засіб, його хімічний склад і область  застосування. Наприклад, терміноелемент  руr–жар, вогонь вказує, що дані ліки є жарознижуючі: Pуramidōnum, Antipyrīnum, Pyrcophēnum, Pyridoxīnum.

В наш час більшість галузей медицини мають латинську міжнародну термінологію, затверджену з’їздами вчених – медиків всіх країн світу. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) видає міжнародну фармакопею (Pharmocopoea Internationalis) – перелік міжнародних латинських назв лікарських препаратів. Латинською мовою у багатьох країнах світу виписуються рецепти. Отже, знання основ латинської граматики, певного лексичного мінімуму, принципів словотворення, вміння написати і прочитати по-латині рецепти забезпечують професійну термінологічну грамотність майбутнього спеціаліста – фармацевта.

Латинська і старогрецька мови продовжують жити в термінології всіх наук і, перш за все, в медичній термінології, яка нараховує понад 100 тисяч термінів.

Фонетика

 

Латинський алфавіт

 

Латинський алфавіт має 25 букв

 

 

В латинській мові з великої букви пишуться власні імена, назви місяців, народів, географічні назви, прикметники і прислівники, утворені від власних імен. Наприклад: Celsus – Цельс, Roma – Рим, Romanus – римлянин, September – вересень, Latinus – латинський, Latine – по-латинськи. У фармацевтичній термінології з великої букви пишуться назви рослин і лікарських засобів. Наприклад: tinctura Valerianae – настоянка валеріани, tabulettae Analgini – таблетки анальгіну.

Звукова система латинської мови складається з голосних, приголосних, сполучень двох голосних (дифтонгів) і сполучень приголосних (диграфів).

 

Голосні

 

Вимова латинських голосних а, е, о, u відповідає вимові відповідних голосних в українській мові. Голосна і вимовляється найчастіше як українське і: linimentum – мазь (рідка), bilirubinum – білірубін.

Якщо і стоїть на початку слова або складу перед голосним, а також між голосними, то вимовляється як й. В таких випадках в сучасній фармацевтичній номенклатурі вживається буква j^[1][1]. Наприклад: Júglans (юґлянс) – грецький горіх; majalis (маяліс) – травневий; injectio (ін’єкціо) – ін’єкція, впорскування; májor (майор) – більший, великий. Отже, для передачі звуків, які відповідають українським я, ю, є, йо вживаються сполучення букв ja, ju, je, jo.

Буква j не пишеться в словах, запозичених з грецької мови, напр.,  Iodum (йодум) – йод та всіх складних словах з коренем iod–: Iodoformium (Йодоформіум) – йодоформ.

Голосна у пишеться тільки в словах грецького походження і вимовляється як і. Наприклад: Hydrargyrum (гідрарґірум) – ртуть.

 

 Двоголосні (дифтонги)

 

Сполучення  двох голосних, які вимовляються як один голосний звук або як один склад, називаються дифтонгами. В латинській мові є такі дифтонги: ae, oe, au, eu.

Дифтонги ае і ое вимовляються як українське е: Наприклад: Synoestrolum (сінестролюм) – синестрол,  Aether (éтер) – ефір;

У тих випадках, коли графічні сполучення ае і ое не утворюють дифтонгів, тобто кожна голосна вимовляється окремо, над е ставиться дві крапки: aër (áep) – повітря; Aloë (áлoe) – алое, сабур; benzoë (бéнзое) – бензойна смола, ладан.

Дифтонги au, eu вимовляються як один склад ау, еу: Daucarínum (даукарінум) – даукарін; Eucalýptus (еукаліптус) – евкаліпт.

 

Приголосні

 

Більшість приголосних в латинській мові вимовляються як відповідні приголосні в українській мові. Окремого пояснення потребують лише деякі з них. Так, приголосна с перед двома звуками: е (латинські букви е, ае, ое) та і (і, у) читається як ц. Наприклад:

 

acétum (ацéтум) – оцет                ácidum (áцідум) – кислота

báccae (бáкце) – ягоди                            Hyoscýamus (гіосцíамус) – блекота

coerúleus (церýлеус) – синій

 

В усіх інших випадках, тобто перед голосними а, о, u, перед приголосними та в кінці слова с вимовляється як к. Наприклад:

 

carbo (кáрбо) – вугілля                           сrystállus (крістáллюс) – кристал

decoctum (декóктум) – відвар      lac (ляк) – молоко

Cucúrtiba (кукýрбіта) – гарбуз    spica (спíка) – колосок

                                     ц – перед е, і, у, ае, ое

с

к – в інших випадках

 

Буквосполучення

 

Сполучення ngu перед голосними вимовляється як нґв, наприклад: unguéntum (унґвентум) – мазь; língua (лінґва) – язик, мова; sánguis (санґвіс) – кров.

Сполучення su перед голосними звичайно вимовляється як св, наприклад: consuetúdo (консветудо) – звичка; suávis (cвавіс) – приємний.

Але в деяких словах це сполучення читається так, як пишеться, наприклад: súus (сýус) – свій; suíllus (суіллюс) – свинячий.

Сполучення ti перед голосними вимовляється як ці, наприклад: solútio (солюцio) – розчин; rátio (раціо) – розум, думка.

Але після s, x сполучення ti вимовляється так, як пишеться, наприклад: míxtio (мікстіо) – суміш; combústio (комбустіо) – опік.

В словах грецького походження зустрічаються сполучення ch, ph, rh, th, які називаються диграфами.

 

 

Вправи

 

І. Прочитайте слова. Зверніть увагу на вимову окремих букв чи буквосполучень:

tabuléttae ácidi acetylsalicýlici, praeparáta pharmacéutica, solútio aquósa, sémina Cucúrbitae, remédia haemostática, fólia Eucalýpti, charta ceráta, liniméntum Synthomycíni, Centáurea, cyánus, unguéntum Tetracyclíni, Cámphora trita, emplástrum adhaesívum, flóres Chamomíllae, Dáucus caróta, pro injectiónibus, rhizóma et radix Valeriánae, Léuzea, Codeíni phosphátis, Aethimidínum, Oestradiólum, Pyrogenálum, óleum Terebínthinae, Liquіrítia seu Glycyrrhíza, laxántia, quántum satis, Cyclophosphánum, Rhámnus cathártica.

ІІ.  Напишіть латинськими буквами такі слова:

гідроґеніум, віпраксінум, ліквор, квінкве, хлоралюм гідратум, оксіпроґестеронум, санґвісорба, ехінопанакс, фенобарбіталюм, капсікум, ад’юванс, аускультаціо, єкур, ксероформіум, баціллюс, кверкус, еквізетум, сімплєкс, мікстура, екземпляр, конваллярія маяліс, ляксанція, аква, кохлєар, раунатінум, плянтаґо майор.

ІІІ. Прочитайте слова, зверніть увагу на вимову дифтонгів:

         pίlulae – пілюлі                      auscultátio aegróti – вислуховування хворого

         altháea – алтей                       eúpnoë – нормальне дихання

         praeparátio – приготування  cóena – обід

         aéger – хворий                       Euphyllínum – еуфілiн

         aequalis – рівний                   aéther – ефір

         rosáceae – розоцвіті

IV. Прочитайте, зверніть увагу на вимову буквосполучень qu, ngu, ti:

solútio – розчин                  inguinális – паховий

aquósa – водна           Liquirítia – лакриця, солодковий корінь

quántum – скільки      quínque – п’ять

quo – куди                           quártus – четвертий

sterilisátio – стерилізація

sánguis – кров

V. Напишіть латинськими буквами такі слова, зверніть увагу на вимову приголосної  x  та буквосполучень в грецьких словах:

         хамомілля – ромашка           ксеродéрма – суха шкіра

         оксідáтус – окисний              фармакольоґія – фармакологія

         гідроґеніум – водень             фармакон – ліки

         оксіґеніум – кисень               фармокотерапія –лікування лікарськими

         схізма – щілина                                                  засобами

VI. Прочитайте, зверніть увагу на вимову букв  i, j:

Iodum, Zincum, injectio, mixtura, adjuvans, Juglans, pilula, antipyreticus, majalis.

 

Вживання букви у в латинізованих грецьких словах

В словах грецького походження звук і виражається графічно двояко: буквою і або буквою у (іпсилон (υ) чи ігрек, тобто і грецьке), які вимовляються як українське і. Для того, щоб дещо облегшити запам’ятовування слів грецького походження, в яких пишеться буква іпсилон, слід запам’ятати написання і значення деяких грецьких префіксів і коренів, які часто вживаються в медичній термінології:

 

hyper– над, понад, вище норми: hypertonia – підвищення артеріального тиску, гіпертонія;

hypo– під, нижче, менше норми: hypotonia – пониження артеріального тиску, гіпотонія;

dys– розлад функції: dyspepsia – розляд травлення, діспепсія;

syn-(sym– перед m, p, ph) – з, з’єднання: Synthomycínum – синтетичний антибіотик, синтоміцин; sýmphysis – зрощення, сімфізіс; Sýnalar – сіналар; Sýncumar – сінкумар;

hydr– вода: Hydrogénium (гідроґеніум) – водень;

oxy– кислий: Oxygénium (оксіґеніум) – кисень;

glyc-, glyk-, gluc– солодкий: Glycerínum – гліцерин; Glucosum – глюкоза; hyperglykaemía – підвищення цукру в крові;

pyr– вогонь, жар: Pyramidónum – пірамідон, жарознижуючий засіб;

myc– гриб, грибок: Streptomycínum – стрептоміцин, синтетичний антибіотик;

cycl(o)- круг, цикл: Cyclopropánum – циклопропан, антибіотик;

pyo– гній: Pyocranínum – піокранін, знезаражуючий засіб;

 

Вправи

 

І. Прочитайте слова, зверніть увагу на вимову звука  у  в коренях, префіксах, суфіксах слів грецького походження:

Hydrópiper – водяний перець; Synoestrólum – сінестрол (синтетична назва гормонального препарату); Tetracyclínum – тетрациклін, антибіотик; Pyrogenálum – пірогенал, жарознижуючий препарат; Glycyrrhíza – солодка (назва рослини); Hypernephrínum – гіпернефрин, назва препарату надниркової дії; Cyclophosphánum – циклофосфан, антибіотик; Oxytetracyclínum – оксітетрациклін, антибіотик.

II. Напишіть латинськими буквами такі слова:

оксідатус, оксідулятус, антіпірінум, біоміцiнум, пірідоксінум, лєвоміцетінум, оксідаціо, піоцідум, пероксідатус, піоґенес, мікозіс, гіподерматікус, піоктанінум, сінтоміцінум, пірамідонум, гідропіпер, піретрум, гідрозіс.

 

 

 Наголос. Довгота і короткість складів

 

В латинській мові наголос ніколи не падає на останній склад. Він може падати на другий або третій склад з кінця слова. Наголос в латинських словах залежить від довготи чи короткості передостанього складу. Якщо він довгий, то наголос подає на нього. Якщо ж передостанній склад короткий, то наголос падає на третій склад з кінця слова. Тому рахуватимемо склади, починаючи від кінця. Наприклад: me⁵ – di⁴ – ca³ – men² – tum¹. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних. На письмі довгота голосного позначається знаком ˉ, а короткість – знаком ˘ , які ставляться над голосними.

Склади можуть бути довгими або короткими з природи (ex natūra). В таких випадках в словниках і підручниках над другою голосною з кінця слова поставлено значок довготи ( ˉ ) або короткості ( ˘ ). Наприклад: tinctūra, infūsum, spirĭtus, sirŭpus, antidŏtum, hyoscyămus, piperītus.

В інших випадках для правильної постановки наголосу необхідно знати правила давготи чи короткості передостаннього складу, що залежить від його положення в слові (ex positiōne).

 

Два основні правила довготи:

Склад довгий, якщо:

1.     Він виражений дифтонгом:

Наприклад:    Althāēa – алтей

                       Cratāēgus – глід

2.     Після голосної передостаннього складу стоять дві або більше приголосних, х або z. 

Наприклад:    emplāstrum – пластир

                       tabulētta – таблетка

                       Orуza – рис

                       Vipratōxum – віпратокс

 

Однак, склад не вважається довгим, якщо після голосної передостаннього складу є збіг приголосних, перша з яких b, c, d, p, t, g, a друга l або r (muta cum liquĭda – німа з плавною). Наприклад: Ephĕdra – хвойник, anhўdrus – безводний, cerĕbrum – мозок.

Склад короткий, якщо після голосного стоїть ще один голосний або h. В таких випадках наголошується третій склад з кінця слова.

Наприклад:         Áloё – алое

сinéreum – сіре

aethérea – ефірна

éxtraho – видаляю

Проте, деякі слова грецького походження зберігають свою довготу чи короткість другого складу. Наприклад: trachéa – трахея, anamnésis – анамнез, therapía –  терапія, лікування, pharmacía – фармація, наука про ліки; але pharmacológia, anatómia, chirúrgia.

Перед буквосполученнями ch, ph, rh, th голосні короткі, оскільки ці сполучення мають вартість одного звука. Наприклад: stomăchus – шлунок, philósŏphus – філософ.

 

Вправи

 

І. Прочитайте, поставте наголос, враховуючи довготу чи короткість другого складу; поясніть вимову голосних, приголосних, буквосполучень:

 

Tinctūrae Valeriānae aethereae – ефірної настойки валеріани; remedium adjŭvans – допомiжний лікарський засіб; Pyramidōni – пiрамiдону; oxydatio – окислення; acĭdum salicylĭcum – салiцилова кислота; Citrum – лимон; Cuprum – мідь; spicae Tritĭci – колоски пшеницi; Hydrolysīnum – гідролізин; Eleuterococcus – елевтерокок;  Absinthium – полин; Rheum – ревінь; Oestradiōli benzoas – бензоат естрадіолу; Chelidonium – чистотіл.

 

ІІ. Напишіть латинськими буквами такі слова, поставте наголос:

 

аускультаціо еґроті; солюціо аквоза, спірітуоза; ліквор аммоніі каустіці; камфора (грец.); мікстура; еукаліптус; аксунґія; йодоформіум; церебраліс –унґвентум цінці; схізандра хінензіс.

 

ІІІ. Прочитайте слова, визначивши довготу або короткість (за положенням) передостаннього складу:

 

Helianthus – соняшник; Convallaria – конвалія; Xeroformium – ксероформ; Hippophaё – обліпиха; aethereus – ефірний; extractum – витяжка; diarrhoea – пронос, suppositorium – свічка; remedium – лікарство; Crataegus – глід; Salvia – шавлія; frigidus – холодний; anhydrus – безводний; paluster – болотний; Althaea – алтей; Opium – опій; Chloroformium – хлороформ.

 

IV. Перепишіть, враховуючи знаки довготи або короткості, поставте наголос в таких словах:

 

Sacchărum – цукор; pilŭla – пілюля; gracĭlis – ніжний, тонкий; calĭdus – теплий, гарячий; amārus – гіркий; Hyoscyămus – блекота; amўlum Tritĭci – пшеничний крохмаль; numĕrus – число, кількість; spirĭtus – спирт; infūsum – настій; sirŭpus – сироп; virĭdis – зелений; pix liquĭda – рідка смола, дьоготь; axungia porcīna depurāta- очещений свинячий жир; acĭdum nitrĭcum – азотна кислота; remedia somnifĕra seu hypnotĭca- снодійні або снотворні засоби; Erysĭmum – жовтушник; Urtīca – кропива; Arnĭca – арніка.

 

V. Поділіть слова на склади, поставте наголос:

 

Nitrogenium, bronchialis, centaurium, chinensis, Сrataegus, chartaceus, Sanguisorba, vertebra, bacillus, cinereus, praecipue, subcutaneus.

 

 

 Найбільш вживані довгі чи короткі суфікси

другого складу з кінця слова

 

І. Завжди довгий голосний у суфіксах:

 

 

ІІ. Завжди короткий голосний в таких суфіксах, найчастіше вживаних у фармацевтичній термінології:

 

 

Вправа

 

Перепишіть латинські слова, поставте над суфіксами відповідні знаки; прочитайте вголос:

pilula, elasticum, liquidus, alveolus, gastricus, naturalis, depuratus, rectificatus, nitrosus, Arsenicum, granulum, humidus, spirituosus, Aspirinum, Glycerinum, Theobrominum, foveola, mineralis, fossula, anaesthetica, immortalis, utilis, filtratum, colatura.

 

Морфологія

 

 Іменник (Nomen substantīvum)

 

Усі фармацевтичні терміни складаються або з окремого іменника, або із словосполучень: іменника з іншими іменниками чи іменника з прикметником в різних відмінках. Для того, щоб правильно побудувати термін латинською мовою і зрозуміти точний зміст терміну, написаного по-латині, треба враховувати граматичні категорії іменника (число, відмінок, рід, відміну).

 

Число (numĕrus)

В латинській мові є два числа:

numerus singulāris (sing.) – однина

numerus plurālis (plur.) – множина

 

Рід (genus)

В латинській мові, як і в українській, кожний іменник має певний рід:                                   

чоловічий рід – genus masculīnum (m)

жіночий рід – genus feminīnum (f)

середній рід – genus neutrum (n)

 

Рід латинських іменників може не співпадати з родом відповідних іменників в українській мові, тому потрібно навчитися визначати рід латинських іменників за закінченнями в називному відмінку однини або за значенням слова. Бувають винятки щодо роду, тому в словниках завжди вказується рід іменників.

Відмінки (casus)

Іменник в латинській мові має 6 відмінків:

Nominatīvus (Nom.) – називний (хто? що?)

Genetīvus (Gen.) – родовий (кого? чого?)

Datīvus (Dat.) – давальний (кому? чому?)

Accusatīvus (Acc.) – знахідний (кого? що?)

Ablatīvus (Abl.) –        а) орудний (ким? чим?)

б) місцевий (на, в кому? в чому? де?)

Vocativus (Voc.) – кличний (вживається при звертанні; у фармацевтичній термінології не зустрічається, тому ми його не вивчаємо).

У латинській мові п’ять відмін. Належність іменника до певної відміни визначається за закінченням родового відмінка однини (Gen. sing.).

 

В словниках іменники подаються в двох формах: називному і родовому відмінках, при чому родовий відмінок вказується не повністю, а тільки його закінчення. Такі вказівки про іменник називаються словниковою формою іменника. Наприклад:     

 

tabuletta, ae f – таблетка

                            medicamentum, i n – лікарство

                            liquor, ōris m – рідина

                            spirĭtus, us m – спирт

                            species, ēi f – збір трав, вид

 

Основу іменника визначають шляхом відкидання закінчення родового відмінка однини. У деяких іменників ІІ відміни із закінченням –er та в більшості іменників ІІІ відміни при відмінюванні змінюється основа. Тому в словниковій формі перед закінченням родового відмінка подається також кінцева частина основи. Односкладові іменники записуються повністю в називному і родовому відмінках. Наприклад:

 

aqua, ae f                      основа                 aqu–

sirupus, i m                   основа                 sirup-

Oleander, dri m            основа                 Oleandr-

pulvis, ĕris m                основа                 pulver–

lac, lactis n          основа                 lact-

 

Перша відміна (Declinatio prima)

 

До І відміни відносяться іменники жіночого роду, які в родовому відмінку однини закінчуються на –ае, а в називному однини на –а. Наприклад: aqua, ae f – вода; pilŭla, ae f – пілюля; tinctūra, ae f – настоянка.

Деякі іменники І відміни за значенням відносяться до чоловічого роду. Наприклад: collēga, ae m – товариш; oculista, ae m – окуліст;  pharmaceuta, ae m – фармацевт; pharmacopōla, ae m – аптекар, провізор.

 

Відмінкові закінчення іменників І відміни

 

 

 

Зразок відмінювання

Singulāris                                                 Plurālis

Nom.          herb – ă (трава)                                         herb – ae (трáви)

Gen.           herb – ae                                                    herb – ārum         

Dat.            herb – ae                                                    herb – is

Acc.            herb – am                                                   herb – as    

Abl.            herb – ā                                                      herb – is

 

Дієслово esse – бути та його вживання

 

В українській мові дієслово бути в теперішньому часі не змінюється за особами, в усіх особах однини і множини зберігається форма  є. В латинській мові, як і в іноземних мовах, дієслово esse змінюється  за особами:

 

Зразок відмінювання дієслова esse в теперішньому часі дійсного способу

                  

 

Це дієслово може вживатися:

а) як самостійне дієслово, наприклад: In officīna variae tinctūrae sunt. – В аптеці є різні настоянки.

б) як допоміжне дієслово-зв’язка в іменному складеному присудку, при цьому іменна частина складеного присудка перекладається на українську мову називним або орудним відмінком, а по-латинськи – тільки називним. Наприклад: Я є студент (студентом). – Studens sum. Ми – студенти. – Studentes sumus.

 

Лексичний мінімум

Назви рослин

 

Althaea, ae f – алтей

 

Belladonna, ae f – красавка,

                                 беладонна

 

 

Betŭla, ae f – береза

 

Farfăra, ae f – мати-й-мачуха

 

Glycyrrhza, ae f – солодка,

солодковий корінь

 

Valeriāna, ae f – валеріана

 

 

Salvia, ae f – шавлія

 

Urtīca, ae f – кропива

 

Viŏla, ae f – фіалка

 

 

 

 

Інші назви

aegrōta, ae f –  хвора

ampulla, ae f – ампула

apothеca (грец.) – аптека

aqua, ae f – вода

axungia, ae f – жир

bacca, ae f – ягода

cera, ae f – віск

charta, ae f – папір

gemma, ae f – брунька

gutta, ae f – крапля

herba, ae f – трава

lagēna, ae f – пляшка

mixtūra, ae f – мікстура, суміш

officīna, ae f – аптека (лат.);

olla, ae f – банка

pilŭla, ae f – пілюля

planta, ae f – рослина

tabuletta, ae f – таблетка

tela, ae f – марля

tinctūra, ae f – настойка, настоянка

 

Вправи

 

І. Перекласти українською мовою:

 

1.     Multae plantae in officīna sunt: Chamomilla, Betŭla, Althaea, Farfăra, Salvia, Glycyrrhīza et ceterae(інші). 2. In apothēca tinctūrae, guttae, mixtūrae, tabulettae, pilŭlae, oblātae sunt. 3. Multae herbae et plantae in silvіs sunt. 4. Aqua Chamomillae in apothēca est. 5. Lagēnae et ollae sterilisātae sunt. 6. Tinctūra Valerianae aegrotae necessaria est. 7. Massa pilulārum. 8. Recipe (візьми) guttas tinctūrae Valeriānаe. 9. Pharmacopōlae in officīnis formas medicātas varias praeparant (готують). 10. Herba Menthae piperītae. 11. Multae plantae in pharmacia adhibentur (використовуються). 12. Aqua Amуgdalārum amarārum. 13. Tinctūra Arnĭcae montānae. 14. Guttae Menthae.

 

II. Перекласти латинською мовою:

 

1. Краплі настоянки валеріани. 2. Бруньок берези. 3. М’ятна вода. 4. Таблетки бромкамфори. 5. Пілюлі, капсули, облатки – лікарські форми. 6. Пілюльна маса. 7. Форма пілюль. 8. Трава хвойника. 9. Настоянки лимонника. 10. Лікарські рослини.

Крилаті латинські вислови

 

Scientia potentia est.	– Знання – сила.
Ubi concordia, ibi victoria.	– Де згода, там перемога.
Persōna grata (non grata).	– Бажана особа (небажана особа).
Tabŭla rasa.	– Чиста дошка.
Hygiēna est amīca sanitātis.	– Гіґієна є подругою здоров’я.

 

 

Грецькі іменники першої відміни

 

В медичній термінології і, зокрема, у фармації зустрічається дуже багато слів грецького походження. Більша частина грецьких запозичень латинізувалася, тобто набула деяких фонетико-морфологічних рис, характерних для латинської мови. Наприклад, багато грецьких іменників першої відміни в медичній термінології мають в називному відмінку однини закінчення –а і відмінюються за латинським зразком іменників І відміни. Наприклад:

 

Althaea, ae f^[2][2] – алтея

Glycyrrhīza, ae f^[3][3] – солодка

Polygăla, ae f^[4][4] – китятки, істод

Periplŏca, ae f^[5][5] – обвійник

 

Лише невелика кількість грецьких іменників першої відміни зберігають в деяких відмінках закінчення, характерні для грецької мови:

а) іменники жіночого роду, які Nom. sing. закінчуються на –е, а в родовому відмінку однини на –es. Їх потрібно знати лише в словниковій формі.

б) іменники чоловічого роду, які в Nom. sing. закінчуються на –es, а в Gen. sing. – на –ae.

 

Запам’ятайте такі іменники на –е:

Aloë, ës f – алое, сабур (висушений сік листків алое)

Hippophaë, ës f^[6][6] – обліпиха, щець

Hierochloë, ës f^[7][7] – зубрівка

Kalanchoë, ës f – каланхое

chole, es f – жовч, що міститься в жовчному міхурі

Сrambe, es f – капуста (важливий елемент в лікуванні стародавніх греків)

acme, es f – розцвіт, зрілість, виша точка температурної кривої, кульмінація

                     хвороби

diastole, es f – розслаблення серця, діастола

dyspnoë, ës f – задишка

haemoptoë, ës f – кровохаркання

phlegmōne, es f – запалення підшкірної клітковини, флегмона

syncŏpe, es f – непритомність

systŏle, es f – скорочення серця, систола

diabētes, ae m – сечове виснаження, діабет

ascītes, ae m – черевна водянка, асцит

Деякі іменники грецького походження І відміни жіночого роду вживаються в медичній термінології з подвійним закінченням – латинським –а і і грецьким –е.  Наприклад:

diastŏle – diastŏla; systŏle – systŏla; clinĭce – clinĭca; apothēce – apothēca.

 

Словотворення. Грецькі дублети іменників першої відміни. Словотворчі елементи

 

 

Вправи

 

І. Перекладіть українською мовою:

 

1. Choles medicātae conservātae. 2. Tinctūrae Aloës. 3. Baccārum Hippophaës. 4. Guttae Kalanchoёs. 5. Diabētes mellĭtus. 6. Crambes medicatae. 7. Hierochloё, Hippophaё, Aloё plantae medicātae sunt. 8. Phlegmōne, syncŏpe, haemoptoё termĭna clinĭca sunt.

 

ІІ. Виділіть словотворчі елементи, поясніть їх значення:

 

Hydrops, viperīnus, antibiotĭca, phytoncīdi, salicylĭcus, physiotherapia, biopsia, phytotherapia, anhydrĭcus, Biostimulīnum, Pyromidōnum, Pyrcophēnum, Viproxīnum, Cholenzymum.

 

 

ВПРАВИ

 

1.     Прочитайте, зверніть увагу на вимову голосних:

 

Ana, arteria, agitare, а1а, еgo, elementum, epidermis, emplastrum, emulsum, immaturus, index, infusum, Iunipěrus, majalis, vinum, Jugularis, injectio, jus, oleum, observare, os, orgănon, optĭmus, ulna, unus, utĭlis, ustus, ultĭmus, systŏle, systema, symptoma, Руramidonum, руrămis, Hydrargyrum, Oxygenium.

 

2.     Прочитайте, зверніть увагу на вимову звуків [c]і[k]:

 

Costa, centum, cavum, capitŭlurn, lacrĭma, collum, color, fractura, cranium, саnalis, 1ас, crista, salicylĭcus, саесum, се11ŭ1а, centralis, cito, Citrum, соеnа, Cuprum, cutis, medĭcus, medĭсi, medĭcum, cystis, ascites, arcus, collurn, cylindraceus.

 

3.     Прочитайте, зверніть увагу на вимову звука s:

 

Saccharum, sapiens, scribёre, secundus, spongiosus, sterilisare, organismus, mensa1is, usus, fissura, dosis, abscessus, Sulfur, transfusio, fuscus, gelatinosus, dens, spissus, consilium, causa, cariosus.

 

4.     Прочитайте, зверніть увагу на вимову дифтонгів:

 

Aegrotus, gangraena, aegre, costae, praeparatum, aequalis, Аеther, аёr, paediater, aёneus, aërosolum, aetas, aetiologia.

Kalanchoё, А1оё, poёta, оеdema, oesophăgus, oedematosus, oesophagodynia, dyspnoё, dір1оё, роёmа, amoeba.

Aurum, audіre, auris, ausсultatio, auditus, autoplastіса.

Eucalyptus, eupnoё, pneumonia, neurоsis, Europa.

5.     Поясніть вимову буквосполучеиь ch, ph, rh, th:

 

Chamomilla, Chloroformium, charta cerata.

Therapia, Mentha, Althaea, thorax, thermometrum, rythmus, thermotherapia.

Pharmacologia, Phosphŏrus, Camphŏrа, rhaphe, pharmăcon, symphysis, vas lymphatĭcum, encephălon, typhus exanthematĭcus.

Rheumatismus, rhinitis, Rheum, Glycyrrhiza.

Schisma, muscŭlus ischiadĭcus, schola.

Lingua, sanguis, unguis, sanguĭfer, lingŭla.

Consuetudo, adeps suillus, suo, suus.

Liquor, quinque, squama, quantum satis, quartus, Querсus, quadratus.

 

6.     Поясніть вимову tі в поданих словах:

 

Auscultatio, operatio, mixtio, ostium, combustio, solutio, functio, vitium cordis, tibia, tilia, bestia, dens sapientiae, digestio, Liquiritia.

 

7.     Прочитайте слова, звeрніть увагу на вимову префіксів і коренів грецького походження:

 

Dyspnoё, dystrophia, hypertonia, hypodermatĭcus, hypothermia, hypochondriăcus, hyperthermia, hyperoxaemia, syndromum, syndesmosis, syndesmologia, sympathĭcus, hydrochlorĭсus, Hydrogenium, охуdum, oxydatus, oxygenotherapia.

 

8.     Визначте довготу чи короткість другого складу від кінця слова:

 

Belladonna, tabuletta, vulnus, cerebellum, decoctum, venter, balneum, vertebra, tibia, fissura, pilula, capsula, cartilago, pancreas, arcus, Aether, cerebrum, ра1реbra, scabies, fuscus, inflammаtіо, callosus, fibrosus, pelvinus, caudatus, саlidus, frigidus, caninus, dentatus, sutura, articularis, sanabilis, similis, frontalis, alveolus.

 

9.     Визначте довготу чи короткість другого складу від кінця слова, поставте наголос

 

Aethereus, coracoideus, remedium, deltoideus, laryngoscopia, osteomalacia, felleus, diaeta, ventriculus, argenteus, profundus, fossa, processus, Viola, otorrhagia, histologia, malleolus, muliebris, externus, tenorrhaphia, anhydrus, capillaris, vertebralis, mobilis, foveola, utilis, peronaeus, Glycyrrhiza.

 

10.                                                                  Запишіть слова, вставляючи пропущені букви c або k:

 

…osta, .. uprum, inje…tio, je…ur, ju…unde, Foeni…ulum, …auda, …aput, …utis, …rus, …aecus, …eratoma, …eratitis, …alium, …al…ium, …alanchoe, …efir, …acao, extra…tum, …ortex, Eu…alyptus, …u…urbita, …apsula, …eratinosus, tin…tura, …onservatus., …ena, medi…ina.

11.                                                                  Запишіть слова, вставляючи пропущені букви i або y:

 

H…drosis, brach…algia, ox…datio, ac…dum, s…mph…sis, m…cosis, solut…o, d…spepsia, h…pergl…caemia, rh…zoma,  C…clopropanum, Kal…um, Z…ncum, p…oc…dum, p…lula, p…retrum, s…mplex, c…stitis, c…tologia, m…xtura, m…elographia, ph…totherapia, cerv…x, ph…siologia, h…potonia, m…od…strophia, h…sterorrhagia, sp…r…tus.

 

12.                                                                  Запишіть слова, вставляючи пропущені букви g або h:

 

…ydro…enium, …aemato…enum, lin…ua, …erba, …utta, zy…oma, …lycerinum, …irudo, Oxy…enium, san…uis, …abitus, Planta…o, …ydraemia, …astritis, …epatitis, …aemorrha…ia, …an…raena, biolo…ia, …ypertrophia, …elatinosus, …landula, …umerus, or…anon, re…io, …ypo…lossus, mar…inalis, an…ina, …ora, re…io, …ydrops, de…eneratio, ni…rum.

 

13.                                                                  Запишіть слова, вставляючи пропущені букви e або ae, oe:

 

Di…ta, gangr…na, ad…ps, c…na, th…rapia, …grotus, ap…x, …xtractum, …thylicus, …dema, an…mia, …czema, d…puratus, c…rvix, F…niculum, Alth…a, an…mia, …ther, h…maorrhagia, c…rebrum, p…diater, hum…rus.

 

14.                                                                  Запишіть слова, вставляючи пропущені букви t або th :

 

…orax, …uberculum, u…erus, gu…a, …ela, ar…ritis, phy…o…erapia, …yropharyngeus, dys…rophia, os…ium, …abule…a, hypo…ermia, hyper…onia, cy…ologia, ae…er, capu…, ver…ebra,  absin…ium, mix…io, …inctura, …ermometrum.

 

16. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви ph або f:

 …acies, …os…orus, …enolum, dys…agia, …errum, Sul…ur, …lavum,  oeso…agus, …ysiologia, …ytotherapia,   …rigidus, …iliso…us, em…ysema, …arynx, …issura, …oramen, …emur, super…icies.    

                          

 

 

 

Завдання для контролю

 

Написати латинськими буквами:

 

1.     Купрум, абсінтіум, ксероформіум, пейор, каланхое, ацетас, плятифіллінум, аква, цінкум, фосфорус, лінґваліс, лаврус, плєксус, сквамозус, харта, прінціпіум, юґлянс, функціо, аксунґіа, ехінопанакс, квіес.

 

2.     Какао, ацідум, дуплєкс, альое, маюс, кефір, діспепсіа, фармакольоґія, зіґома, екваліс, сублінґваліс, евкаліптус, вітрум, сапо, улькус, дуко, цератус, фацілє, акутус, креско.

 

3.     Кальціум, шпріц, левзеа, цера, еліксір, дозіс, кератітіс, альтеа, майор, гліцерінум, схоля, сев, унґвіс, холє, солюціо, консветудо, лєкціо, квартус, ляудатум, гірудо, вазелінум, окулюс.

 

 

4.     Калідус, екстрактум, узус, вікасолюм, схізандра, ціто, кратеґус, гідропіпер, йодоформіум, крісталлюс, схема, харта, квіскве, лінґва, бакка, альбус, лябор, санус, сангвіс, мензаліс, холє.

 

5.     Капсуля, плєксус, арборесценс, фенікулюс, зіґоматікус, брікетум, біоміцінум, йодум, нігель, софора, квінкве, лєкс, візус, спеціес, кворум, хемікаліс, спіка, фльос, екзітус, ляктас, Европа, оріза.

 

6.     Карбо, аксіс, кератома, зоольоґія, автумнус, центум, гіппофае, антіпіретікус, маяліс, теа, квіес, свавіс, базіс, мікстура, віоля, ітакве, єкур, кваттуор, фасція, узус, карієс.

 

7.     Калямус, токсікус, бензоас, церазус, реум, каліум, левоміцетінум, ад’юванс, різома, квартус, консветудо, кортекс, зонуля, йуґуляріс, експекторанс, цінкум, габітус, каустікус, майор, пальпаціо, гльобулюс.

 

8.     Кардіакус, екземпляр, бензоікус, цінереус, калянхое, ін’єктабіліс, тетрациклінум, рамнус, квантум, пінґвіс, травма, візус, маіс, термопсіс, какао, саль, аер, нукс, ітакве, мензаліс.

 

9.     Коффеінум, мікстіо, ціркулюс, брікетум, аер, діазепам, гіперікум, ін’єкціо, теребінтіна, квантітас, сангвіс, плянтаґо, петрозелінум, ґінсенґ, фель, децем, декстер, кор, сквама, скатуля, сінергізмус.

 

10.           Кольор, оксіґеніум, цітрамонум, екзакте, вікасолюм, аерозолюм, гіосціамус, Юліус, левзеа, мента, квалітас, санґвіфер, інфлюенца, тінктура, аер, неоплязма, ректіфікаціо, оціум, ліхен, гомо, гуманус, пікс.

 

11.           Корпус, аксунґіа, цітрікус, екземплюм, етазолюм, ґоссіпіум, юкундус, центауріум, хамомілля, кверкус, еквізетум, діета, дозіс, кортекс, базіс, екзакте, ува, аква, пікс, суус, квам.

 

12.           Кортекс, еліксір, церулєус, екстернус, етер, гіповітамінозус, януар, геліхрізум, кваліс, ліквіріціа, юніперус, гіперікум, квадратум, схізандра, кутіс, купрум, інуля, хірургус, сульфур, карбо, ціркулюс, екваліс.

 

13.           Крісталлюс, експекторанс, цітольоґія, етілікус, юніперус, ґнафаліум, квадратус, інґвіналіс, ефедра, табулєтта, суккус, тінктура, фармаціа, суппозіторіум, амілюм, ляк, юніпер, діета, корну, мензаліс, кауте, бакка.

 

14.           Кавітас, дуплєкс, децем, церулєус, геморраґіа, йодідум, гіпертоніа, ефедра, ліквор, сімплєкс, геліантус, аускультаціо, камфора, солюціо, нукс, цібус, окулюс, плязма, квінкве, фруктус, саль, екзема.

 

15.           Ін’єкціо, салікс, форміцікус, клавзус, фенікулюм, оксіґеніум, єкур, ехінопанакс, ліквідус, схізма, етереус, ангідрус, опії, сакхарум, пілюля, корну, сульфур, кодеїнум, фель, габітус, сензус.

 

16.           Декоктум, фураціллінум, гіерохльое, гіосціамус, дуплєкс, оксідум, єюнум, іпекануанга, інфузум, аквозус, ксеродерма, ліквідус, ерізімум, уртіка, пікс, квартус, сангвіс, роза, ліквор, магнезіа, альбус.

 

17.           Функціо, нукс, гліцерінум, естроґенус, фітотерапіа, юґлянс, аміґдаля, абсінтіум, ліквефактус, бісмутум, гіпнотіка, нітроґеніум, санґвісорба камфоратус, скатуля, купрум, сапо, аква, ляґена, аґітаре.

 

18.           Меркуріум, інсвавіс, мацераціо, фармацевтікус, максімум, поліґаля, плятіфіллінум, аквіля апотека, кокве, фіат, аерозолюм, солютабіліс, десіґнатіо, строфантус, дівізіо, ґарґарізма, сензус, баціллюс, єкур, сеу.

 

19.           Медікатрікс, медіціналіс, фармацевта, люкс, саліціляс, ям, анетум, ліквор, геліантус, унґвентум, еґер, методус, болюс, льокус, сіґнетур, квінта, альбус, консветудо, сквама, пейор.

 

20.           Наркозіз, каліум, тараксакум, концентратус, пневмоніа, стріхное, іодум, арахіс, альта, кверкус, ліквіріціа, бутірум, тетраціклінум, еуфіллінум, ляудатум, сапо, кохлєар, бакка, аудіре, сквама.

 

21.           Кератінозус, вазелінум, декстер, сульфур, харта, операціо, єкур, кверкус, бакка, унґвентум, капут, фруктус, декоктум, екстрактум, декамевітум, сціенціа, лєкціо, асцітес, аткве, бальзамум.

 

22.           Герба, саккулюс, респіціо, карбо, пульверізаціо, фльос, оксігеніум, юнктура, уртіка, ґутта, капсуля, кураціо, льокус, екстрактум, алюмен, тараксакум, секундус, спіка, лінґва, мацеро.

 

23.           Квантітас, кваттуор, юніперус, хамомілля, ад’юво, ціто, саккулюс, децем, мутаціо, фільтраціо, ляксанс, круціфер, квінкве, радікс, аткве, крус, кредо, пульверізаціо, адстрінґенс, інсанус.

 

24.           Куро, оффіціна, капсікум, схоля, квам, бакка, карбо, анґулюс, лінґва, маґнезіа, ваза, інсанус, сквама, квінкве, інфузум, мензаліс, асептіце, льокус, спіка, узус.

 

25.           Оціум, фасція, мензаліс, кортекс, пікс, лябор, остіум, йодум, йодідум, скабіес, сульфур, каустікус, ініціум, комбустіо, цена, екземплюм, крус, тріхомонацідум, майор, югуляріс.

 

Визначити довготу чи короткість передостаннього складу і поставити наголос:

 

1.     Belladonna, aethereus, coracoideus, tabuletta, decoctum, callosus, alveolus, anhydrus, tenorrhaphia, Glycyrrhiza, muliebris, fundus, scabies, ventriculus, alveolus.

 

2.     Vulnus, cerebellum, Helianthus, Convallaria, extractum, diarrhoea, suppositorium, frigidus, Althaea, gracilis, porcina, extraho, homo, Oryza, signatura.

 

3.     Betula, Salvia, Kalanchoe, gonorrhoea, Salmonella, purpurea, Staphylococcus, benzolum, Aethylium, capsulatus, extractum, perplexum, toxoplasma, bifolia, alveolus.

 

4.     Diaeta, medicamentum, globulus, Leonurus, Tilia, chloridum, Aspirinum, aquosus, Penicillium, argilla, pilula, Veratrum, sanguis, Ephedra, ampulla.

 

5.     Gelatinosus, familia, Solanaceae, histolyticus, aceticum, Digitalis, pertussis, Thea, chinensis, cardialis, liquidus, granulum, utilis, capsula, Sanguisorba.

 

6.     Biologia, tenorrhaphia, colatura, naturalis, Hydrastis, vertebra, reflexus, pupilla, gangraena, philosophus, mortalis, decoctum, brachium, Gentiana, scatula.

 

7.     Comissura, lamella, amoeba, Hippophaё, Crataegus, Arnica, nomen, aetherea, anatomia, pharmacia, cerebrum, oxydatio, nitrosum, compositus, sacculus.

 

8.     Thermometrum, aromaticus, officinalis, Viburnum, oleosus, September, femininum, lingua, oculus, columna, dystonia, Oxycoccus, Strophanthus, pharmacopoea, Hierochloё.

 

9.     Baccae, coeruleum, substantia, idaeus, volatilis, foveola, cuticula, Arsenicum, depuratus, Schizandra, lagoena, pupilla, Bismuthum.

 

10.                       Therapia, Aloё, Crataegus, Oryza, emplastrum, charta, Rheum, Triticum, sublingualis, combustio, calidus, sutura, columella, hydraemia, interna.

 

11.                       Vaselinum, ductus, transversa, Helianthus, unguentum, fissura, haemorrhagia, allergica, Aurum, venosus, annotinus, Quercus, majalis, palpebra, extraho.

 

12.                       Lamella, quadruplex, thermometrum, bilaminaris, frigidus, pharmacotherapia, anatomia, diaeta, complexus, medulla, naturalis, deltoideus, Mentha, Liquiritia, sinapisata.

 

13.                       Insulinum, sinister, quinque, Gentianta, injectio, cerebellum, Glycyrrhiza, Arachis, folium, pilula, ampulla, tinctura, Althaea, medicus, officinalis.

 

14.                       Calendula officinalis, cardiologia, bromidum, thermometrum, Schizandra, coeruleum, pertussis, pharmacopoea, deltoideus, Oryza, stomachus.

 

15.                       Inhalatio, glykaemia, officina, pinguis, gargarisma, Tilia, tabuletta, bacterium, gangraena, complexus, cerebrum, Ephedra, limpidus, aceticum, extraho.

 

16.                       Xiphoideus, intestinum, critica, vertebra, reflexus, tinctura, amoeba, Althaeae, contraho, scabies, unguentum, areola, Belladonna, biologia, gastroscopia.

 

17.                       Ligamentum, Glycyrrhiza, quadruplex, facies, foveola, scatula, mineralis, Synthomycinum, camphoratus, Sanguisobra, bacillus, praecipue, solutio, cerebrum, anhydrus.

 

18.                       Pharmacia, pharmacologia, Bismuthum, aetherea, Epherda, Arnica, axungia, gracilis, amylum, pilula, Crataegus, Salvia, paluster, Triticum, destillatus.

 

19.                       Aether, curatio, dilutus, cerebellum, ramulus, medicina, Centarium, chartaceus, therapia, chirurgia, philosophus, extraho, Oryza, complexus, diaeta.

 

20.                       Urtica, Arnica, Saccharum, gracilis, spiritus, Erysimum, stomachus, thermometrum, deltoideus, facies, ligamentum, quadruplex, reflexus, sacculus, mortalis.

 

21.                       Descendo, levis, caelum, natura, instrumentum, centimentrum, audio, philosophus, reflexus, humilis, medicus, trachea, chirurgia, otorrhagia, Rheum.

 

22.                       Remedium, Crataegus, futurus, Ephedra, extraho, periodus, difficilis, anamnesis, Oryza, liquida, tabuletta, Hyoscyamus, Bismithum, diarrhoea, solutus.

 

23.                       Volatilis, fluidus, mixtura, Sanguisorba, bacillus, praecipue, subcutaneus, Nitrogenium, ratio, Vipratoxum, diaeta, adjuvans.

 

24.                       Radix, infusum, tinctura, Arnica, Urtica, Erysimum, spiritus, sirupus, paluster, Althaea, Chloroformium, aethereae, anhydrus, contraho, cerebellum.

 

25.                       Acer, emplastrum, calidus, amarus, numerus, stomachus, vertebra, cinereus, officinalis, malleolus, Citrum, oxydatio, Triticum, Glycyrrhiza, paluster.

 

ІМЕННИК (NOMEN SUBSTANTIVUM)

 

Зведена таблиця відмінкових закінчень п’яти латинських відмін

 

I.                   Визначте відміну іменників

fovea, ae f; corpus, oris n; dorsum, і n; arcus, us m; superficies; eі f; basis, is f ; collum, і n; apex, ĭcis m; cranium, i n; ductus, us m; caput, ĭtis n; ganglion, ii n; cornu, us n.

 

II. Перекладіть латинською мовою і визначте відміну іменників:

 

відросток, канал, шия, дно, луска, головa, область, кільце, край, лице, пластинка, зв’язка, борозна, грудна клітка, кістка, рот, ключиця, крило.

 

III. Визначте основу іменників:

 

vertebra, vertebrae; ulna, ulnae; сlаvісŭlа, сlаvісŭlае; muscŭlus, muscŭli; nervus, nervi; cancer, cancri; pater, patris; species, speciei; cornu, cornus; os, ossis; usus, usus; cavum, cavi; os, oris; processes, processus; cor, cordis; ligamentum, ligamenti; trauma, traumătis; dies, dieі; f1os, floris; symptoma, symptomătis; pars, partis.

 

IV. Поставте іменники в називному і родовому відмінках множини:

 

costa, ae f; nervus, і m; collum, i, n; arcus, us m; cornu, us n; species, eі f ; sutura, aef; pulmo, onis m; corpus, oris n, foramen, inis n; processus, us m; brachium, i n; diameter, tri f; dens, ntis m.

 

V. Визначити відміну та основу іменників:

 

1.     Gelu, us n; Xeroformium, i n; hirudo, inis f; receptum, i n; sirupus, i m; status, us m; mucilago, inis f; sulfas, atis m; operatio, onis f; Oliva, ae f ; Morphinum, i n ; radix, icis f ; rhizoma, atis n; scabies, ei f; animal, alis n; Thermopsis, idis f; contusio, onis f; stigma, atis n; pharmaceuta, ae m; Taraxacum, i n.

 

2.     Thea, ae f; Tetracyclinum, i n; sirupus,i n; spiritus, us m; stipes, itis m; spes, spei f;

іnjectio, onis f; praeparatio, onis f; Papaver, eris n; palus, udis f; Oxygenium, i n; Ononis, idis f; Secale, is n; Schizandra, ae f; ovum, i n; Sinapis, is f; Salvia, ae f; radix, icis f; pulvis, eris m; prognosis, is f.

 

3.     Arbor, oris f; gramma, atis n; Vaselinum, i n; ampulla, ae f; cornu, us n; Sambucus, i f; Adonis, idis m; subgallas, atis m; Leuzea ae f; fructus us m; Glucosum, i n; Viburnum, i n; dosis, is f; extractum, i n; fons, fontis m; species, ei f; bronchitis, itidis f; Cannabis, is f; infans, ntis m,f; semen, inis n.

 

4.     Scatula, ae f; spiritus, us m; gramma, atis n; Papaver, eris n; charta, ae f; remedium, i n; Analginum, i n; scabies, ei f; cortex, icis m; Arnica, ae f; Viburnum, i n; rabies, ei f; tinctura, ae f; folium, i n; mel, mellis n; pancreas, atis n; bolus, i f; organon, i n; arcus, us m; mucilago, inis f.

 

5.     Usus, us m; observatio, onis f; oblata, ae f; Mentholum, i n; pars, partis f; pilula ae f; nux, nucis f; odor, oris m; officina, ae f; narcosis, is f; Natrium, i n; sirupus, i m; linteum, i n; magnitudo, inis f; mucilago, inis f; gossypium, i n; dolor, oris m; dies, ei m; dens, dentis m; cor, cordis n.

 

6.     injectio, onis f; apex, icis m; fructus, us m; amarities, ei f; populus, i f; oculista, ae m; medicus, i m; Butyrum, i n; Opium, i n; lex, legis f; Piper, eris n; percolatio, onis f; os,ossis n; somnus, i m; pharmacon, i n; caro, rnis f; dies, ei m; spiritus, us m; Chamomilla, ae f; infusum, i n.

 

7.     Betula, ae f; Plantago, inis f; decoctum, i n; radix, icis f; semen, inis n; virus, i n; crystallus, i f; pharmaceuta, ae m; cor, cordis n; Urtica, ae f; aqua, ae f; succus, i m; pharmacon, i n; Carbo, onis m; solutio, onis f; pars, partis f; Quercus, us f; caries, ei f; acus, us f; gemma, ae f.

 

8.     Rhizoma, atis n; rectificatio, onis f; testis, is m; translator, oris m; Lichen, enis m; Senna, ae f; sigillum, i n; Sinapis, is f; rubor, oris m; sapor, oris m; sapo, onis m; Silicium, i n; subnitras, atis m; tabes, is f; suppositorium, i n; gelu, us n; zygoma, atis n; mutatio, onis f; nomen, inis n; series, ei f.

 

9.     Atomus, i f; cor, cordis n; color, oris m; fructus, us m; Gonvallaria, ae f; nux, nucis f; amarities, ei f; bolus, i f; Aether,eris m; hirudo, inis f; lac, lactis n; species, ei f; cornu, us n; sacculus, i m; tela, ae f; remedium, i n; spiritus, us m; Sulfur, uris n; semen, inis n; gutta, ae f.

 

10.  Mays, ydis f; mel, mellis n; mensa, ae f; lectio, onis f; methodus i f; lux, lucis f; liquor, oris m; fungus, i m; evaporatio, onis f; doctor, oris m; dies, ei m; dens, dentis m; cortex, icis m; fructus, us m; gossypium, i n; frutex, icis m; flos, floris m; filtratio, onis f; gaster, tris f; gargarisma, atis n.

 

11.           Lex, legis f; bolus, i m; pes, pedis m; cornu, us n; Ononis, idis f; Valeriana, ae f; toxinum, i n; juvenis, is m, f; Kalium, i n; succus, i m; injectio, onis f; Menyanthes, idis f; Mays, ydis f; palus, udis f; Papaver, eris n; phthisis, is f; peroxydum, i n; radix, icis f; Piper, eris n; amarities, ei f.

 

12.            Acetas, atis m; acidum, i n; aer, aeris m; tempus, oris n; terra, ae f; Adonis, idis m; Taraxacum, i n; valetudo, inis f; vir, viri m; vitium, i n; arsenis, itis m; Althaea, ae f; Mays ydis f; alcohol, olis m; Menyanthes, idis f; fides, ei f; ductus, us m; gelu, us n; cervus, i m; cera, ae f.

 

13.           Usus, us m; cornu, us n; species, ei f; herba, ae f; civitas, atis f; Codeinum, i n; colatio, onis f; corrector, oris m; cataplasma, atis n; cor, cordis n; crystallus, i f; carbonas, atis m; Cannabis, is f; Borax, acis m; bos, bovis m; bronchitis, itidis f; Barium, i n; caput, itis n; calyx, ycis m; virus, i n.

 

14.           Thermopsis, idis f; tempus, oris n; rabies, ei f; gustus, us m; gelu, us n; locus, i m; anaemia, ae f; Novocainum, i n; nitras, atis m; stigma, atis n; dosis, is f; hirudo, inis f; serum, i n; liquor, oris m; solutio, onis f; os, oris n; adeps, ipis m; rhizoma, atis n; febris, is f; vas, vasis n.

 

15.           Cuprum, i n; sapo, onis m; scabies, ei f; rhizoma, atis n; radix, icis f; Xeroformium, i n; cor, cordis n; Hyoscyamus, i m; Betula, ae f; visus, us m; genu, us n; caries, ei f; benzoas, atis m; fons, fontis m; vaccinum, i n; flos, floris m; odor, oris m; Cannabis, is f; Natrium, i n; mel, mellis n.

 

16.   Oliva, ae f; Ononis, idis f; Opium, i n; Orchis, idis f; lex, legis f; fungus, i m; elixir, iris n; pondus, eris n; Glucosum, i n; osor, osoris m; otium, i n; oxydum, i n; Menyanthes, idis f; lysis, is f; lux, lucis f; mater, tris f; lectio, onis f; gelu, us n; species, ei f; tactus, us m.

 

17.           Ver, veris n; guttur, uris n; oedema, atis n; tempus, oris n; flos, floris m; Helianthus, i, m; Vipratoxinum, i n; Urtica, ae f; usus, us m; gelu, us n; transfusio, onis f; tussis, is f; Sinaps, is f;  synthesis, is f; rectificatio, onis f; senectus, utis f; serum, i n; scorbutus, i m; rubor, oris m; species, ei f.

 

18.   Acus, us f; os, ossis n; pondus, eris n; auditus, us m; genu, us n; puer, eri m; polyvitaminurn, i n; Plantago, inis f; pix, picis f; Piper, eris n; pilula, ae f; pertussis,is f; peroxydum, i n ; pars, partis f ; panis, is f; Papaver, eris n; quantitas, atis f; pulvis, eris m; praeparatio, onis f; Carbo,onis m.

 

19.     Betula, ae f; Orchis, idis f; Opium, i n; lectio, onis f; cornu, us n; caries, ei f; tactus, us m; lex, legis f; fungus, i m; elixir, iris n; pix, picis f; osor, osoris m ; otium, i n; oxydum, i n; Adonis, idis m; analysis, is f; lux, lucis f; mater, tris f; pondus, eris n; Glucosum, i n; lac, lactis n; jecur, oris n; liquor, oris m.

 

20.  Convallaria, ae f; citras, atis m; Chlorum, i n; color, oris m; Alumen, inis n; amarities, ei f; Melissa, ae f; Mentholum, i n; liquor,oris m; injectio, onis f; scabies, ei f; ductus, us m; genu, us n; aqua, ae f; appetitus, us m; aspersio, onis f; associatio, onis f; semen, inis n; corpus, oris n; adeps, ipis m.

 

21.  Ampulla, ae f; benzoas, atis m; Hyoscyamus, i m; dies, ei m; gramma, atis n;  pulmo, onis m; curatio, onis f; cochlear, aris n; homo, inis m; Secale, is n; Novocainum, i n; signum, i n; Menyanthes, idis f; evaporatio, onis f; extractum, i n; injectio, onis f; fades, ei f; gustus, us m; genu, us n; Adonis, idis m.

 

22.            Oxydum, i n; Piper, eris n; Plantago, inis f; arbor, oris f; sirupus, i n; remedium, i n; rabies, ei f; radix, icis f; pulverisatio, onis f; puer, eri m; pondus, eris n; Populus, i f; narcosis, is f; Natrium, i n; manus, us f; gelu, us n; mucilago, inis f; mulier, eris f; odor, oris m; Oryza, ae f.

 

23.            Species, ei f; dispersio, onis f; doctor, oris m; exemplar, aris n; hirudo, inis f; fons, fontis m; Filix (Icis) mas (maris) m; filtratio, onis f; Natrium, i n; Oliva, ae n; succus, im; cochlear, aris n; homo, inis m; Rheum, i n: Plantago, mis f; diagnosis, is f; desinfectio, onis f; dosis, is f; acus, us f; gelu, us n; productum, i n; gustus, us m; cornu, us n; amarities, ei f.

 

24.            Labor, oris m; Kalium, i n; infectio, onis f; ignis, is m; humus, i f; homo, inis m; Iodum, i n; irrisor, oris m; insectum, i n; hirudo, inis f; methodus, i f; magister, tri m; lectio, onis f; nux, nucis f; necessitas, atis f; Quercus, us f; caries, ei f.

 

25.           Res, rei f; Rauwolfia, ae f; quantitas, atis f; pulvis, eris m; prognosis, is f; ren, renis m; narcosis, is f; Natrium, i n; manus, us f; gelu, us n; mucilago, inis f; mulier, eris f; odor, oris m; Oryza, ae f; sirupus, i m; Sinapis, is f; solutio, onis f; Sulfur, uris n; Taraxacum, i n; Mays, ydis f.

ДОДАТКИ

Лексичний мінімум

(minimum minimorum)

І відміна іменників

officina, ae f – аптека                                            tabuletta, ae f  – таблетка

olla, ae f –  баночка                                               scatula, ae f  – коробочка

lagena, ae f –  пляшечка                                        herba, ae f  – трава

tuba, ae f –  трубка, туба                                       bacca, ae f  – ягода

ampulla, ae f –  ампула                                          capsula,ae f  – капсула

aqua, ae f –  вода                                                    axungia,ae f  – жир

membranula, ae f –  плівка                                     gutta,ae, f  – крапля

lamella, ae f –  плівка                                             gelatina,ae f  -желатин

Рослини:

Tilia, ae f –  липа                                                   Amygdala, ae f – мигдаль

Thea, ae f –  чай                                                     Chamomilla, ae f – ромашка

Convallaria, ae f –  конвалія                                  Frangula, ae f – крушина

Valeriana, ae f –  валеріана                                    Belladonna, ae f – красавка

Menthа, ae f –  м”ята                                              Ephedra, ae f – хвойник

Oryza, ae f –  рис                                                    Aloë, es f – алое

Betula, ae f –  береза                                               Hippophaë, es f – обліпиха

Glycyrrhiza, ae f –  солодка чи                               Kalanchoë, es f – каланхое

Liquiritia, ae f –    локриця                                     Schizandra, ae f – лимонник

Althaea, ae f –  алтея                                               Calendula, ae f – нагідки

Salvia, ae f –  шавлія                                               Oliva, ae f –  маслина

 

ІІ відміна іменників

acidum, і n –  кислота                                              infusum, і n –  настій

amylum, і n –  крохмаль                                          suppositorium, і n – свічка

antidotum, і n –  протиотрута                                  granulum, і n – гранула

antidotum metallorum – протиотрута при              unguentum, і n – мазь

                                    отруєнні металами             globulus, і m – кулька

bolus, і f –  глина                                                      emulsum, і n – емульсія

sirupus, і m –  сироп                                                 bacillus, і m –  паличка, бацила

sirupus Sacchari –  цукровий  сироп                                          (олівець медичний)

                                                                                  extractum, і n – екстракт

succus, і m – сік                                                       decoctum, і n – відвар

venenum, і n –  отрута                                             folium,і n – лист

vitrum, і n –  склянка                                               remedium,і n – лікарський

oleum, і n –  масло, олія                                                                   засіб

 

Рослини

Anisum, і,n –  аніс                                             Chelidonium, іі,n –  чистотіл

Ricinus, і,m – рицина                                       Humulus lupulus –  хміль

Pinus, і,f – сосна                                                Crataegus, і,f –  глід

Helianthus, і,m –  соняшник                             Foeniculum, і,n –  кріп

Hypericum, і,n –  звіробій                                 Serpyllum, і,n –  чебрець боровий

Rheum, і,n –  ревінь                                          Millefolium, іі,n –  деревій

Rubus idaeus –  малина                                     Eucalyptus, і,f –  евкаліпт

Strychnos, і,f –  чилібуха                                  Juniperus, і,f –  ялівець

Absinthium, і,n –  полин гіркий                       Rhamnus, і,f –  жостер

Erysimum, і,n –  жовтушник                            Thymus, і,m –  чебрець

Hyoscyamus, і,m –  блекота                             Equisetum, і,n –  хвощ

Solanum tuberosum –  картопля                       Leonurus, і,m –  собача звичайна

Uva (ae) ursi –  мучниця, медвеже вушко                                               кропива

Capsicum, і,n –  перець стручковий                 Citrus, і,f –  лимон

                                                                            Pinus, і,f –  сосна

Олії

oleum Vaselini –  вазелінова олія

oleum Terebinthinae – терпентинна олія, скипидар

oleum Ricini – касторова олія

oleum Amygdalarum – мигдальна олія

oleum Olivarum – маслинова олія

oleum Persicorum – персикова олія

oleum Menthae piperitae –  олія м”яти перцевої

oleum jecoris Aselli –  трісковий риб”ячий жир

oleum Sinapis – гірчична олія

oleum Cacao – масло какао

oleum Hyoscyami – блекотна олія

oleum Citri – лимонна олія

oleum Helianthi – соняшникова олія

oleum Hippophaës –  обліпихова олія

ІІІ відміна іменників

carbo,onis,m – вуголь                               saccharum lactis –  молочний цукор

aether, eris, m –  ефір                                tussis, is, f –  кашель

mucilago, inis, f – слиз                             dosis, is f –  доза

liquor, oris, m –  рідина                            narcosis, is,f – наркоз

sapo, onis, m –  мило                                Orthosiphon, onis – нирковий чай

pix liquida –  дьоготь                                mel, mellis, n – мед

injectio, onis, f –  ін”акція                        corpus, oris, n – тіло

inhalatio, onis, f –  інгаляція                    aspеrsio, onis, f – присипка

Secale cornutum –  маткові ріжки           conspersio, onis f – присипка

lac, lactis, n –  молоко                               borax, acis f – бура

solutio, onis f – розчин

pulvis, eris m – порошок

ІV, V відміни іменників

spiritus, us, m –  спирт                                 Quercus, us, f –  дуб  

usus, us, m –  застосування                          species, ei, f –  збір, чай, вид

Органи рослин:

strobilus, I ,m –  шишка                                stipes, itis, m –  стебло

gemma, ae, f –  брунька                                cortex, icis, m –  кора

flos, oris, m –  квітка                                     semen,inis,– насіння

folium, i,n –  лист                                          fructus, us,m –  плід

turio, onis m – пагонок                                  stigma, atis, n –  приймочка

radix, icis, f –  корінь                                     caput, itis, n –  головка,

rhizoma, atis, n –  кореневище                                              коробочка (маку)

tuber, eris, n –  бульба                                    stilus, i m –  стовпчик

alabastrum, i n –  пуп’янок                             thallus, i m –  слань

 

Прикметники І – ІІ відміни

solidus, a, um – твердий

durus, a, um – твердий

siccus, a, um – сухий

spissus, a, um – густий

fluidus, a, um – рідкий

liquidus, a um – рідкий

aquosus, a, um – водний

(an)hydricus, a, um – (без)водний

amylaceus, a, um – крохмальний

spirituosus, a, um – спиртовий

gelatinosus, a, um – желатиновий

aethereus, a, um – ефірний

hypoglykaemicus, a, um – гіпоглікемічний, знижуючий кількість цукру в крові

externus, a, um – зовнішній

internus, a, um – внутрішній

gastricus, a, um – шлунковий

stomachicus, a, um – шлунковий

subcutaneus, a, um –  підшкірний

supracutaneus, a, um – нашкірний

ophthalmicus, a, um – очний

cholagogus, a, um – жовчогінний

nativus, a, um – натуральний

antipyreticus, a, um – жарознижуючий

antisepticus, a, um – антисептичний

anaestheticus, a, um –  знеболюючий, знеболювальний

bactericidus, a, um – бактерицидний

amarus, a, um – гіркий

cardiacus, a, um – серцевий

diureticus, a, um – сечогінний

haemostaticus, a, um – кровоспинний

heroicus, a, um – сильнодіючий

sedativus, a, um – заспокійливий

laxativus, a, um – проносний

purgativus, a, um –  проносний

Дієприкметники минулого часу пасивного стану

purificatus, a, um – очищений

depuratus, a, um –  очищений

rectificatus, a, um – очищений (перегонкою)

compositus, a, um – складний

conservatus, a, um – консервований

operculatus, a, um – закритий кришечкою

obductus, a, um – покритий оболонкою

reductus, a, um –  відновлений

tritus, a, um –  тертий

exsiccatus, a, um –  висушений

concisus, a, um – різаний, здрібнений, подрібнений

dilutus, a, um – розбавлений

concentratus, a, um – концентрований

ceratus, a, um – навоскований, навощений

Прикметники III відміни

officinalis, e – аптечний, лікарський

vulgaris, e – простий,

communis, е – звичайний

fortis, е – сильний (за дією)

mitis, е – м’який, слабкий (за дією)

dulcis, е – солодкий

rectalis, е – ректальний

vaginalis, е – піхвовий

sublingualis, е – сублінгвальний

enterosolubilis, е – кишковорозчинний

volatilis, е – летючий, леткий

mollis, е – м’який

sterilis, е – стерильний

(in)solubilis, е – (не)розчинний

letalis, е – смертельний

peroralis, е – пероральний

subtilis, е – дрібний

pectoralis, е – грудний

recens, ntis – свіжий

simplex, icis – простий

intramuscularis, е – внутрішньом’язовий

Дієприкметники теперішнього часу дійсного стану

adjuvans, ntis – допоміжний

corrigens, ntis – виправляючий

constituens, ntis – формоутворюючий

expectorans, ntis – відхаркуючий

Viride (is) nitens (ntis) – брильянтовий зелений

laxans, ntis – проносний

Дієслова та рецептурні вирази

rесіреrе, 3 – брати

    Recipe = Rp. – візьми

miscere,2 – змішувати

  Misce = М. – Змішай

      Misceatur = М. – Змішати, нехай змішується.

   Misce, ut fiant pilulae numero 100.

= Misce, ut f. pil. N 100 – Змішай, щоб утворилися пілюлі числом 100.

   Misce, fiant globuli numero 12.

   = M., f glob. N 12. – Змішай, нехай утворяться кульки числом 12.

dare,l – видавати

  Da = D. – Видай.

  Detur = D. – Видати, нехай видається.

  Dentur tales doses numero 6. – Видати (нехай видаються) такі дози числом 6.

  Da tales doses numero 6 – Видай такі дози числом 6.

  = D. t. d. N 6.

1.Da

   Detur – in capsulis gelatinosis

Видай

Видати – у желатинових капсулах

 

2. Da

   Detur – in tabulettis obductis

Видай

Видати – у таблетках, покритих оболонкою

3.Da

   Detur – in charta cerata

Видай

Видати – у навощеному папері

 

4.Da

   Detur – in vitro flavo, fusco, nigro

Видай

Видати – у жовтій, темній, чорній склянці

 

signare,1– позначити

Signa = S. – Познач.

Signetur = S. – Позначити. Нехай позначається.

sterilisare, 1– стерилізувати

Sterilisa! – Стерилізуй!

Sterilisetur! – Стерилізувати! Нехай стерилізується!

addere,3 – добавляти

Adde aseptice. – Добав асептично.

dividere,3 – поділяти

Divide in partes aequales numero 6.

= Div. in part. aeq. N 6. – Поділи на рівні частини числом 6.

 

Лікарські форми

I. Formae medicamentorum durae – тверді лікарські форми

1.     Pulveres – порошки (pulvis, eris, m)

2.     Tabulettae – таблетки (tabuletta, ae, f)

3.     Dragee – драже (франц. невідм. dragee)

4.Species – збори (species, ei, f)

5.Granula – гранули (granulum, i, n)

II. Formae medicamentorum fluidae – рідкі лікарські форми

1.     Solutiones – розчини (solutio, onis, f)

2.     Suspensiones – суспензії (suspensio, onis, f)

3.     Emulsa – емульсії (emulsum, i, n)

4.Linimenta – лініменти (linimentum, i, n)

5.Infusa et decocta – настої та відвари (infusum, і, n; decoctum, і, n)

6.Guttae – краплі (gutta, ae, f)

7.Tincturae – настоянки (tinctura, ae, f)

8.Extracta – екстракти (extractum, i, n)

III.Formae medicamentorum molles – м’які лікарські форми

1.Unguenta – мазі (unguentum, і, n)

2.Pastae – пасти (pasta, ae, f)

3.Suppositoria – свічки (suppositorium, іі,n)

4.Globuli – кульки (globulus, i, m)

5.Emplastra – пластирі (emplastrum, i, n)

6.Bacilli – палички (bacillus, i, m)

7.Pilulae – пілюлі (pilula, ae, f)

Інше:

1.     Balsama – бальзами (balsamum, i, n)

2.     Aerosola – аерозолі (aerosolum, i, n)

3.     Membranulae – плівки (membranula, ae, f)

4.Aquae aromaticae – духмяні води

5.Mucilagines – слизи (mucilago, inis, f)

6.Sirupi – сиропи (sirupus, i, m)

7.Sapones medicati – мила медичні (sapo, onis, m)

Вирази, які вказують на шляхи введення лікарських засобів:

per os – через рот

per rectum – через пряму кишку, ректально

per vaginam – через піхву, піхвово

per inhalationem – шляхом інгаляції

per injectionem – шляхом ін’єкції

per gargarisma – шляхом полоскання

per aspersionem – шляхом присипки

per frictionem – шляхом розтирання

per cutem – через шкіру, перкутанно

intra venam – у вену

intra arteriam – в артерію

intra musculos – в м’язи

sub linguam – під язик, сублінгвально

sub cutem – під шкіру, підшкірно, субкутанно

trans derma – через шкіру, трансдермально, перкутанно

per cutem – через шкіру, трансдермально, перкутанно

Спеціальні вирази

Cito! – Швидко! Citissime! – Дуже швидко!

Statim! – Зараз же! Негайно!

quantum satis – скільки потрібно

per se – хімічно чистий, у чистому вигляді

lente – повільно

semilente – напівповільно

ultralente –  дуже повільно  

ex tempore – за вимогою, екстемпорально

pro dosi – на один прийом, разова доза

pro die – на один день, добова доза

dosis maxima – найвища доза

dosis minima – найнижча доза

dosis media, medicata, therapeutica – середня, лікувальна, терапевтична доза

dosis letalis – смертельна доза

dosis toxica – отруйна доза

pro narcosi – для наркозу

pro injectionibus – для ін’єкцій

pro inhalatione – для інгаляції

pro me, pro auctore – для мене, для автора

pro balneo – для ванни

ad usum internum, externum – для внутрішнього, зовнішнього застосування

contra tussim – проти кашлю

in vitro – у склянці, у пробірці

in vivo – на живому організмі

Ботанічна номенклатура

Cucurbita реро – гарбуз звичайний

Papaver somniferum – мак снодійний

Rubia tinctorum – марена красильна

Amygdalus amara – мигдаль гіркий

Capsicum annuum – перець однорічний

Eucalyptus cinerea – евкаліпт сірий

Ledum palustre – багно болотяне

Helichrysum arenarium – цмин пісковий

Erysimum canescens – жовтушник сірий

Mentha piperita – м’ята перцева

Rhamnus cathartica – жостер проносний

Polygonum hydropiper – гірчак перцевий, водяний перець

Menyanthes trifoliata – бобівник трилисний

Capsella bursa–pastoris – грицики звичайні

Adonis vernalis – горицвіт весняний

Dryopteris filix–mas – папороть чоловіча

Anisum vulgare – аніс звичайний

Convallaria majalis – конвалія майська

Althaea officinalis – алтея лікарська

Ricinus communis – рицина звичайна

Juniperus communis – ялівець звичайний

Strychnos nux–vomica – чилібуха чи блювотний горіх

Хімічна номенклатура

arsenas, atis, m – арсенат

arsenis, itis, m – арсеніт

nitras, atis, m – нітрат

subnitras, atis, m – основний нітрат, субнітрат

nitris, itis, m – нітрит

lactas, atis, m – лактат

phosphas, atis, m – фосфат

propionas, atis, m – пропіонат

chloridum, і n – хлорид

iodidum, і n – йодид

acidum tartaricum – винна чи виннокам’яна кислота

acidum aceticum – оцтова кислота

ас. carbonicum – вуглева кислота

acidum sulfuricum – сірчана кислота

acidum sulfurosum – сірчиста кислота

acidum hydrosulfuricum – сірководнева кислота

acidum lacticum – молочна кислота

acidum arsenicicum – миш’якова кислота

acidum arsenicosum – миш’яковиста кислота

acidum acetylsalicylicum – ацетилсаліцилова кислота

Bismuthi subnitras – вісмуту основний нітрат

Methylii salicylas – метилсаліцилат

Amylii nitris – амілнітрит

Phenylii salicylas – фенілсаліцилат

Aethylii chloridum – етилхлорид

Ferrum reductum – залізо відновлене

Acidum hydrochloricum dilutum – розбавлена соляна кислота

Nitrogenium oxydulatum pro narcosi pro inhalatione – закис азоту для інгаляційного наркозу

Solutio Natrii chloridi isotonica – ізотонічний розчин натрію хлориду

Sulfur praecipitatum – осаджена сірка

Zinci oxydum – цинку оксид

Nota bene!

Liquor Ammonii anisatus – нашатирно – ганусові краплі

Liquor Ammonii caustici –  нашатирний спирт

Herba Adonidis vernalis – трава горицвіту весняного

Species expectorantes – відхаркуючий збір

Species laxantes – проносний збір

Species cholagogae – жовчогінний збір

Species sedativae – заспокійливий збір

Species cardiacae – серцевий збір

Species pectorales – грудний збір

Solutio Viridis nitentis spirituosa – спиртовий розчин брильянтового зеленого

Flores Tiliae exsiccati – висушені квітки липи

Folia Menyanthidis trifoliatae – листя бобівника трилистого

Fructus Juniperi concisi – подрібнені плоди ялівцю

Cortex Quercus exsiccatus – висушена кора дуба

Decoctum corticis Quercus – відвар кори дуба

Rhizoma cum radicibus Sanguisorbae – кореневище з корінням родовика

Extractum Secalis curnuti fluidum – рідкий екстракт маткових ріжок

aqua purificata – очищена вода

spiritus aethylicus – етиловий спирт

linimentum ammoniatum – аміачний лінімент

tabuletta obducta – таблетка, покрита оболонкою

capsula operculata – капсула, закрита кришечкою

Methylenum coeruleum –метиленовий синій

Alumen ustum – палений галун

Corpus vitreum – склисте тіло

Adeps suillus  seu axungia porcina–  смалець, свиняче сало

pulvis subtilis – дрібний порошок

pulvis subtilissimus – дуже дрібний порошок

pulvis longe subtilissimus – найдрібніший порошок

pulvis grossus – крупний порошок

Vaselinum optimum – найкращий вазелін

 

 

 

 

1. Anamnesis morbi. – Відомості про хворобу.

2. Status praesens. – Стан хворого на цей момент.

3. Status quo . – Попередній стан.

4. Status idem. – Стан хворого той же.

5. Status quo ante. –Попередній стан хворого.

6. Indicatio vitalis. – Життєві показники.

7. Habitus aegroti. – Зовнішність хворого.

8. Status communis. – Загальний стан.

9. Diagnosis dubia. – Сумнівний діагноз.

10. Diagnosis vera. – Діагноз правильний.

11. ]Diagnosis ex observatione. – Діагноз на основі спостережень.

12. Diagnosis ex juvantibus. – Діагноз на основі допоміжних засобів.

13. Casus ordinarius. – Звичайний випадок.

14. Casus extraordinarius. – Незвичайний випадок.

15. Praesente medico (aegroto). – У присутності лікаря (хворого).

16. Absente aegroto (consilium). – У відсутності хворого (консиліум).

17. Dosis pro cursu. – Доза на курс лікування.

18. Facies Hippocratica. – Гіпокрвтове обличчя, обличчя вмираючої людини.

19. In statu nascendi. – У момент зародження.

20. Dura necessitas. – Сувора необхідність.

21. Ignoti nulla curatio morbi. – Не можна лікувати нерозпізнану хворобу.

22. Abusus in Baccho. – Зловживання вином.

23. Hygiena amica valetudinis. – Гігієна – подруга здоров’я.

24.  Diagnosis bona – curatio bona. – Добрий діагноз – добре лікування.

25.  Post mortem medicina. – Лікування після смерті.

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.                Паласюк Г.Б., Чолач В.В. Латинська мова. Тернопіль, 2000, 343 с.

2.                М. М. Закалюжний, М. А. Андрейчин. Посібник з анатомічної та клінічної   термінології.- Київ: “Здоров’я”, 1993.-224 с.

3.                Закалюжний М.М., Янков А.В., Чолач В.В. Латинська мова і основи    медичної термінології. Підручник для вищих мед. навч. закладів І-ІІ рівня акред.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 276 с.

4.                Смольська Л. Ю., Кісельова О. Г. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник.- К.: “Медицина”,  2008. – 360 с.

5.                Міжнародна  анатомічна  номенклатура. Український  стандарт.- К.: “Здоров’я”, 2001.-227 с.

6.                Дворецкий І.Х. Латинсько-російський словник. Москва, 2006, 843 с.