Home » Форма № 302

Форма № 302

17 Червня, 2024

Форма № 302

ТЕРНОПІЛЬСЬКий ДЕРЖАВНий МЕДИЧНий університет

імені І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

проф. І.Р. Мисула

“ 29 ” червня 2009 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

з анатомії людини

(дисципліни)

для студентів фармацевтичного факультету

Спеціальність “Провізор” 7.110.201

Кваліфікація спеціаліста – провізор

ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Курс

(або курси) на яких викладається

дисципліна

Семестр

Кількість годин

Вид контролю (залік,

диф.залік чи

іспит)

Всього

Аудиторних

Самостійна

лекційні заняття

практичні заняття

семінарські заняття

робота

залік

Робочу програму склали: доц. І.І.Боймиструк, ст. викл. Бурий В.В.

Програму обговорено на засіданні кафедри ” 23 ” червня 2009 р., протокол № 15

Завідувач кафедри: проф. Герасимюк І.Є.

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії навчально-наукового інституту морфології.

” 23 ” червня 2009 р., протокол № 11

Голова циклової методичної комісії: доц. Андріїшин О. П.

Тернопіль 2009

1. Пояснювальна записка

Анатомія людини як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, біологічної та біоорганічної хімії, фізіології, іноземно мови й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з анатомії людини в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

в) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій в процесі життєдіяльності.

2. Мета вивчення навчальної дисципліни (кінцеві цілі).

Мета вивчення анатомії людини кінцеві цілі встановлюються на основі підготовки лікаря-фармацевта за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природниче – наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

· Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.

· Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.

· Визначати вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

· Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.

· Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини.

· Передбачати взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини і їх мінливість під впливом екологічних факторів.

· Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку.

3. Зміст програми

ТЕМАТИЧНИЙ ТА КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

практичних занять з анатомії людини для студентів фармацевтичного факультету

(спеціальності: провізор) на 2009-2010 н.р.

№ п\п

№ теми

Т е м а

К-сть год.

Значення вивчення анатомії людини у підготовці провізорів та клінічних провізорів. Знайомство з кафедрою. Основні анатомічні терміни. Рівні морфо-функціональної організації організму людини. Орган, системи органів (травна, дихальна, сечова, серцево-судинна), апарати органів (опорно-руховий, сечостатевий, ендокринний). Основні методи анатомічного дослідження.

Загальна будова нервової системи. Спинний мозок (зовнішня, внутрішня будова). Оболонки спинного мозку. Спинно-мозкові нерви, їх передні та задні гілки. Утворення сплетень. Шийне, плечове, поперекове і крижове сплетення.Загальний огляд головного мозку. Похідні первинних мозкових міхурів. Довгастий мозок. Міст.

Мозочок. IV шлуночок. Ромбоподібна ямка. Ядра черепно-мозкових нервів.

Середній мозок. Ретикулярна формація стовбура мозку.

Проміжний мозок: ділянка зорового горба, підталамічна ділянка.

Кора півкуль великого мозку. Нюховий мозок. Лімбічна система. Базальні ядра.

Провідні шляхи головного і спинного мозку.

Загальні дані про будову вегетативної нервової системи. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.

Симпатична частина вегетативної нервової системи.

10.

Класифікація ендокринних органів. Ендокринні залози: щитовидна, паращитовидна, вилочкова залози, наднирник, гіпофіз, шишковидне тіло, ендокринна частина статевих залоз.

11.

Загальний план будови серцево-судинної системи: артерії, вени, гемоциркуляторне русло. Велике і мале коло кровообігу. Серце, його форма, будова камер.

12.

Серце, будова серцевої сумки. Провідна система серця. Судини, нерви, топографія серця.

13.

Дихальна система: порожнина носа, гортань, дихальне горло, бронхи, легеня і її будова, плевра, топографія легень і плеври, середостіння.

14.

Травна система: порожнина рота, її стінки, язик, зуби, слинні залози, глотка, стравохід.

15.

Органи черевної порожнини: шлунок, тонка, товста кишки, печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза.

16.

Органи виділення. Нирки. Будова нефрона. Сечоводи. Сечовий міхур. Сечовидільний канал.

17.

Органи відчуття. Орган нюху, смаку. Нюховий та смаковий шляхи. Орган зору. Очне яблуко. Допоміжні органи ока: повіки, слізний апарат. Руховий апарат органа зору. Зоровий шлях..

18.

Орган слуху: зовнішнє, середнє та внутрішнє вухо. Слуховий шлях

В с ь о г о 36

ТЕМАТИЧНИЙ ТА КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

лекцій з анатомії людини для студентів фармацевтичного факультету

(спеціальності: провізор) на 2009-2010 н. р.

№ п/п

Дата

тема

год.

лектор

01.09.09

Вступ до курсу анатомії людини. Зміст анатомії людини, її місце серед біологічних наук і значення для медицини. Організм та елементи, що його складають. Тканини, органи і системи органів. Поняття єдності організму і середовища, форми і функції в еволюційному та індивідуальному розвитку. Загальне вчення про кістки. Вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на ріст і формоутворення кісток. Онтогенез суглобів і загальне вчення про з’єднання кісток. Рентгенанатомія кісток і суглобів. Загальне вчення про м’язи. М’язи, фасції і топографія тулуба, голови, верхньої та нижньої кінцівок.

1,3

ас. Говда Р. В.

08.09.09

Загальні відомості про нервову систему. Первинність матерії, вторинність свідомості. Основні функції нервової системи, нейрон – структурна одиниця нервової системи. Онтогенез нервової системи. Спинний мозок і його розвиток. Топографія сірої і білої речовини спинного мозку. Спинномозкові вузли, їх будова і функціональне значення. Топографія провідних шляхів спинного мозку. Елементи рефлекторної дуги (рецептор, аферентний, еферентний нейрони). Розвиток спинних нервів. Елементи сегменту спинного мозку. Задні і передні гілки спинних нервів. Утворення сплетень. Шийне і плечове сплетення, їх топографія, гілки і ділянки іннервації. Іннервація шкіри, плеча, передпліччя і кисті. Поперекове і крижове сплетення, їх топографія, гілки і ділянки іннервації. Іннервація шкіри і м’язів попереку, нижньої кінцівки (стегна, гомілки і стопи).

1,3

ас. Говда Р. В.

15.09.09

Ромбовидний мозок. Довгастий мозок, міст і мозочок, їх внутрішня будова і функціональне значення. IV шлуночок, ядра черепних нервів у ромбовидній ямці і їх функціональне значення. Середній і проміжний мозок, їх відділи, внутрішня будова і функціональне значення. Сільвіїв водопровід і III шлуночок. Поняття про ретикулярну формацію. Кінцевий мозок і його відділи. Кора головного мозку і функціональне значення. Значення праць І. Сєченова і І.Павлова для обґрунтування рефлекторної теорії діяльності нервової системи. В.А. Бец – засновник вчення про цитоархітектоніку кори головного мозку. Локалізація центрів в корі головного мозку в світлі вчення І. Павлова. Нюховий мозок. Поняття про лімбічну систему. Базальні вузли півкуль і їх функціональне значення. Внутрішня капсула і топографія її провідних шляхів. Мозкова порожнина кінцевого мозку – бічні шлуночки. Провідні шляхи головного і спинного мозку: асоціативні, комісуральні і проекційні. Висхідні проекційні шляхи. Шляхи шкірної чутливості. Шляхи пропріоцептивної чутливості. Ніжний і клиновидний канатики. Передній і задній спинномозочкові шляхи. Провідні шляхи і центри аналізатора зору і слуху. Низхідні, проекційні шляхи. Руховий шлях (пірамідна система). Кортико-бульбарний шлях. Екстрапірамідна система.

1,3

ас. Говда Р. В.

29.09.09

Вегетативна нервова система. Загальні принципи будови і функції вегетативної нервової системи. Умовність поділу вегетативної нервової системи на симпатичну і парасимпатичну. Симпатичний відділ вегетативної нервової системи. Периферична і центральна частини цієї системи. Біла та сіра з’єднувальні гілки. Відділи пограничного симпатичного стовбура: шийний, грудний, черевний і тазовий, їх гілки, ділянки інервації. Сонячне, аортальне, підчеревне сплетення та інервація ними органів. Парасимпатичний відділ ЦНС. Центральна та периферична частина цієї системи. Мезенцефальний, бульбарний і сакральний відділи парасимпатичної системи. Війковий, крилопіднебінний, підщелепний і вушний вузли, їх топографія, джерела прегангліонарних волокон і ділянки інервації. Вегетативна інервація внутрішніх органів.

1,3

ас. Говда Р. В.

06.10.09

Вчення про органи внутрішньої секреції. Ендокринні залози: бронхіогенна група (щитовидна залоза, колощитовидна залоза, вилочкова залоза). Неврогенна група (придаток мозку, шишковидна залоза). Група адреналової системи (надниркова залоза, хроматофільні тіла). Мезодермальні залози (ендокринні органи статевих залоз). Ендодермальні залози кишечної трубки (інсулярна частина підшлункової залози). Вчення про органи відчуття. Види чутливості: специфічна, неспецифічна. Орган нюху. Орган смаку. Орган зору. Оболонки очного яблука і світлозаломлюючі середовища. Допоміжні апарати органа зору. Орган слуху, рівноваги і гравітації. будова і функція органа рівноваги і гравітації. Провідні шляхи і центри аналізатора слуху, рівноваги і гравітації. Функціональна єдність складових частин органа слуху, рівноваги і гравітації.

1,3

ас. Говда Р. В.

20.10.09

Загальне вчення про серцево-судинну систему. Частота серцево-судинних захворювань. Функціональна роль судинної системи. Великий і малий кола кровообігу (В.Гарвей, М.Сервет). Філогенез серцево-судинної системи. Онтогенез серця. Варіанти і аномалії серця. Артеріальна система. Розвиток артерій. Загальні закономірності будови артеріальної системи. Типи розгалуження судин за В.М.Шевкуненком. Система мікроциркуляції і мікроциркуляторне русло. Капіляри: особливості їх будови і функція. Капіляроскопія. Транскапілярний і інтракапілярний кровотік. Артеріоло-венулярні анастомози. Поняття про обхідний та регіонарний кровообіг (М.І.Пірогов, В.М. Тонков, В.А. Оппель). Венозна система. Розвиток вен, загальні закономірності їх будови. Допоміжні фактори, які сприяють просуванню крові в венах (П.Ф.Лесгафт). Місця розташування клапанів. Поверхневі та глибокі вени. Система верхньої і нижньої порожнистих вен. Система ворітної вени. Венозні анастомози.

1,3

ас. Говда Р. В.

27.10.09

Органи дихання. Онтогенез органів дихання. Поділ повітроносних шляхів на верхні і нижні відділи. Гортань і її вікові особливості. Гортань як орган звукоутворення. Форми мінливості і вади розвитку носової порожнини і гортані, вікові зміни дихального горла. Легені і їх сегментарна будова. Ацинус – структурна одиниця легень. Варіанти і аномалії розвитку бронхів і легень. Плевра і середостіння. Розвиток сечостатевої системи. Нефрон – структурна одиниця нирки. Особливості кровоносної системи нирок. О.І. Шумлянський про будову нирок. Вікові особливості сечового міхура. Форми мінливості і вади розвитку сечових органів. Будова жіночих статевих органів. Варіанти і аномалії їх розвитку. Молочна залоза, її будова, форми мінливості. Будова чоловічих статевих органів. Форми мінливості і вади розвитку.

1,3

ас. Говда Р. В.

03.11.09

Загальний огляд внутрішніх органів. Філогенез органів травної системи. Взаємозв’язок будови і функцій органів травлення, залежність будови травної трубки від екологічних умов, особливостей і вади розвитку порожнини рота і глотки. Похідні передньої кишки (стравохід, шлунок), середньої кишки (тонка кишка, печінка і підшлункова залоза), задньої кишки (товста кишка). Основні форми шлунка і 12-ти палої кишки. Варіанти будови печінки, жовчного міхура і його протоки. Загальний огляд очеревини. Зв’язки, брижі, сальники. Заочеревинний простір і його практичне значення.

1,3

ас. Говда Р. В.

10.11.09

Вчення про лімфатичну систему. Зв’язки лімфатичної системи з кровоносною системою. Функція лімфатичної системи. Фактори, які обумовлюють рух лімфи в судинах. Загальна будова лімфатичної системи. Кровопостачання та інервація лімфатичних вузлів і судин. Імунна система. Центральні і периферичні органи імунної системи: тимус, селезінка, групові лімфатичні фолікули тонкої кишки, червоподібного відростка. Лімфатичні вузли, мигдалики, лімфатичні вузлики (фолікули) – як органи імуногенезу. Лімфатичні судини і вузли окремих ділянок і органів. Лімфатичні судини і вузли: нижньої кінцівки, промежини, органів малого тазу, черевної порожнини, органів і стінок грудної порожнини, верхньої кінцівки, голови і шиї.

1,3

ас. Говда Р. В.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

самостійної позааудиторної роботи для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність – провізор) на 2009/2010 н.р.

№№ п/п

Т е м а

К-сть

годин

Загальні дані про опорно-руховий апарат. Скелет тулуба, голови та кінцівок.

Загальні дані про артросиндесмологію та міологію.

Очеревина, зв’язки, брижі, сальники. Відношення очеревини до органів.

Печінка. Топографія, будова та функція. Жовч, її склад та значення у процесі травлення.

Чоловічі статеві органи (зовнішні та внутрішні). Передміхурова залоза. Чоловічий сечовидільний канал. Чоловіча промежина

Жіночі статеві органи (зовнішні та внутрішні). Жіноча промежина.

Кровоносна система. будова артерій, вен, капілярів судин великого та малого кола кровообігу. Кровопостачання плода.

Вчення про лімфатичну систему. Зв’язки лімфатичної системи з кровоносною. Функція лімфатичної системи.

Периферична нервова система. Спинномозкові та черепно-мозкові нерви.

В с ь о г о 27

Перелік практичних навичок, внесених у матрикули практичних навичок

№ з/п

Назва практичної навички

Рівень опанування

Лінія матрикула

Назва змістовного модуля у матрикулі

Голотопія і скелетотопія легенів

Голотопія і скелетотопія шлунка

Голототопія і скелетотопія печінки

Голотопія і скелетотопія нирок

Голотопія і скелетотопія серця

Аналіз оглядових рентгенограм, КТ та МРТ ділянок тіла в нормі

4. Зразки питань для семестрового тестового іспиту

1. Звідки отримує секреторну іннервацію піднижньощелепна слинна залоза?

A. Від верхнього слиновидільного ядра лицевого нерва по барабанній струні до піднижньощелепного вузла і від нього до слинної залози.****

B. Від рухового ядра лицевого нерва через привушний вузол і від нього до слинної залози.

C. Від чутливого ядра лицевого нерва, по барабанній струні до піднижньощелепного вузла і від нього до слинної залози.

D. Від нижньощелепного ядра у складі волокон IX пари до піднижньощелепної слинної залози.

E. Від нижнього шийного вузла симпатичного стовбура по післявузловим волокнам.

2. Який нерв здійснює чутливу іннервацію піднижньощелепної слинної залози?

A. Вушноскроневі гілки нижньощелепного нерва.

B. Щічніі гілки нижньощелепного нерва.

C. Язикові гілки нижньощелепного нерва.*

D. Подбородочнопод’язиковиє гілки нижньощелепного нерва.

E. Барабанна струна.

3. Вкажіть локалізацію нейронів симпатичної іннервації очного яблука

A. Клітини бічних рогів нижнього шийного і двох верхніх грудних сегментів спинного мозку, нейрони верхнього шийного симпатичного вузла.****

B. Клітини передніх рогів двох верхніх шийних сегментів, війковий вузол.

C. Клітини передніх рогів верхнього шийного сегменту.

D. Ядро ІІІ пари ЧМН.

E. Клітини задніх рогів двох верхніх шийних сегментів, війковий вузол.

4. Вкажіть локалізацію нейронів еферентної парасимпатичної іннервації очного яблука (рефлекси акомодації і зіничного).

A. Рухове ядро ІІІ пари ЧМН.

B. Средньомозковий тракт трійчастого нерва, рухове ядро трійчастого нерва.

C. Додаткове ядро ІІІ пари ЧМН, війковий вузол.****

D. Рухові ядра IV і VI пар черепно мозкових нервів.

E. Вегетативне ядро VІІ пари ЧМН, крилопіднебінний вузол.

5. Чим представлена периферійна частина парасимпатичної нервової системи в краніальному відділі?

A. Чутливими черепними нервами, їх вузлами і постгангліонарними волокнами.

B. Прегангліонарними волокнами деяких черепних нервів, термінальними вузлами поблизу органів і постгангліонарними волокнами. *

C. Спинномозковими вузлами і передніми гілками спинномозкових нервів.

D. Спинномозковими вузлами і сполучними гілками спинномозкових нервів.

E. Прегангліонарними волокнами деяких черепних нервів, інтрамуральними вузлами і постгангліонарними волокнами.***

5. Форми контролю і критерії оцінювання знань в кінці робочого дня

Для щоденного контролю знань студентів підготовлено на кожне заняття білети, що містять по 3 описові запитання та блок із 10 тестових завдань типу «Крок 1» та запитання з 5 дистракторами.

– оцінка щоденного тестового контролю проводиться наступним чином: оцінювання проводиться за 12-ти бальною системою кожного описового запитання (таким чином описові запитання становлять 75 % – по 25 % кожне) та 12 балів питання типу “Крок 1” (25 %) (так З цією ціллю створено білети до кожного заняття, що містять 3 описові запитання, та 10 завдань типу “Крок”. Загальна кількість запитань в білеті 13.

Оцінювання проводиться за 12-ти бальною системою кожного описового запитання (таким чином описові запитання становлять 75 %) та 12 балів блок питань типу “Крок” (25 %) (таким чином, що 1 правильна відповідь на тести становить 2,5 %. Підвівши суму балів виводиться оцінка по білету наступним чином:

1-8 бали правильних відповідей – оцінка «1»;

9-16 бали правильних відповідей – оцінка «2»;

17-24 бали правильних відповідей – оцінка «3»;

25 бали правильних відповідей – оцінка «4»;

26-27 бали правильних відповідей – оцінка «5»;

28-30 бали правильних відповідей – оцінка «6»;

31-33 бали правильних відповідей – оцінка «7»;

34 -36 бали правильних відповідей – оцінка «8»;

37-39 бали правильних відповідей – оцінка «9»;

40-42 бали правильних відповідей – оцінка «10»;

43-45 бали правильних відповідей – оцінка «11»;

46-48 бали правильних відповідей – оцінка «12».

6. Перелік матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

1. Комп’ютери – 4 шт.

2. Відеосистема – 1 шт.

3. Муляжі – 326

4. Навчальні кінофільми – 10

5. Скелет людини – 6

6. Таблиці – 90

7. Вологі препарати

8. Демонстраційні відпрепаровані фізичні тіла померлих людей

9. Препарати навчально-наукового анатомічного музею.

7. Джерела інформації:

а) основні:

1.Анатомия человєка / Под ред. М. Р. Сапина. – М. : Медицина, 1986. – Т. 1. – 290С.

2.Анатомия человєка / Под ред. М. Р. Сапина. – М. : Медицина, 1986. – Т. 2. – 476 с.

3.Синельников Р. Д. Атлас анатомии человєка. В 4 – х томах. – М. :Медицина, 1990.

4.Свиридов О. І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. – 399 с.

5. Конспект лекцій.

б) додаткові:

1. Анатомія, фізіологія з патологією /За ред. Федонюка Я.І., Білика Л.С., Микули Н.Х. –Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 680 с.

2. Кефелі І. Є. Атлас схем з анатомії людини. – Київ: Держмедвидав, 1963. – 202 с.

3. Крьшова Н. В. , Искренко М. А. Анатомия в схемах й рисунках. – М. :Изд – во УНД, 1986. – 168с.

4. Матещук – Вацеба Л. Р. Нормальна анатомія. – Львів: Поклик сумління, 1997. – 269 с.

5. Стебельский С. Е. , Маковецкий В. Д. , СтепанковскаяТ. П. Анатомия сосудистой й периферической нервной систем человєка: Атлас схем. – Киев: Вища школа, 1984. – 167 с.