Форма № Н – 3.04
ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО
МОЗ УКРАЇНИ”
(повне найменування вищого навчального закладу)
Кафедра первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Перший проректор

д-р мед. н., проф. Мисула І.Р.
“
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Загальна практика-сімейна медицина
(шифр і назва навчальної дисципліни)
напрям підготовки 1201 Медицина
(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність 7.12010001 “Лікувальна справа”
(шифр і назва спеціальності)
факультет медичний
(назва інституту, факультету, відділення)
2013 – 2014 навчальний рік
Робоча програма із загальної практики-сімейної медицини для студентів
(назва навчальної дисципліни)
за напрямом підготовки 1201 Медицина, спеціальністю 7.12010001 “Лікувальна справа”.
Розробники:
д-р мед. н., професор кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини Бабінець Л.С.
канд. мед. н., доцент кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини Боровик І.О.
(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини
Протокол від “
Завідувач кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини
_______________________ (Бабінець Л.С.)
(підпис) (прізвище та ініціали)
___________, 20__ рік
___________, 20__ рік
Опис навчальної дисципліни
|
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
||
|
денна форма навчання |
||||
|
Кількість кредитів – 7,2 |
Галузь знань 1201 Медицина (шифр і назва) |
Нормативна |
||
|
|
||||
|
Модулів – 1 |
Спеціальність: 7.12010001 “Лікувальна справа” |
Рік підготовки |
||
|
Змістових модулів – 5 |
6-й |
6-й |
||
|
|
Семестр |
|||
|
Загальна кількість годин – 216 |
11-й |
12-й |
||
|
Лекції |
||||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 5,6 самостійної роботи студента – 0,9 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст
|
год. |
год. |
|
|
Практичні |
||||
|
186 год. |
186 год. |
|||
|
Лабораторні |
||||
|
год. |
год. |
|||
|
Самостійна робота |
||||
|
30 год. |
30 год. |
|||
|
Індивідуальні завдання: |
||||
|
год. |
||||
|
Вид контролю: |
||||
|
Тестовий модульний контроль |
Тестовий модульний контроль |
|||
|
|
|
|
|
|
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):
для денної форми навчання – 86 : 14
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: Загальна лікарська практика (сімейна медицина) як первинна ланка контакту між людиною і системою охорони здоров’я. Мета вивчення загальної практики (сімейної медицини) – встановлення кінцевих цілей на основі освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки лікаря за фахом, що є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.
Завдання: зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх звернення, обстеження, постановки діагнозу, лікування в амбулаторії сімейного лікаря;
– оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги в умовах ПМСД;
– сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
• ранню діагностику, диференціальну діагностику, обґрунтування і формулювання попереднього діагнозу найбільш поширених захворювань внутрішніх органів;
• план обстеження хворого та аналіз даних лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених захворювань та їх ускладненнях, за принципами доказової медицини;
• визначати тактику ведення хворого в амбулаторних умовах при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях (режиму, дієти, лікування, реабілітації), розробка планів поетапних профілактичних заходів;
• принципи організації медичної допомоги на дому та в денних стаціонарах;
• принципи спадкоємності ведення хворих в роботі сімейного лікаря та лікарів наступних ланок системи охорони здоров’я,
• показання та протипоказання до госпіталізації;
• діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань;
• протоколи і стандарти МОЗ України та принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при захворюваннях в умовах ПМСД;
• основні класи препаратів, що застосовуються в сімейній медицині, показати здібність застосувати відповідні клініко-фармакологічні принципи для ведення пацієнтів з найбільш частими нозологіями в умовах ПМСД;
• медичні інформаційні технології;
• фактори, що впливають на планування сім’ї;
• тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях дитячого віку в умовах ПМСД;
• етичні принципи, холістичний підхід до пацієнта та членів його сім’ї;
вміти:
• проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з основними захворюваннями в умовах ПМСД;
• складати план обстеження хворих умовах ПМСД;
• формувати маршрут пацієнта
• провести лікування в умовах амбулаторії хворих після виписки їх зі стаціонару;
• оцінити прогноз життя та працездатності при найбільш поширених захворюваннях;
• діагностувати та надати медичну допомогу при невідкладних станах на догоспітальному етапі;
• оформити медичну документацію сімейного лікаря;
• проводити профілактику найбільш поширених захворювань;
• виявляти фактори ризику виникнення захворювання;
• оцінити стан здоров’я пацієнта;
• скласти медико-соціальний паспорт пацієнта.
• провести диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження;
• планувати тактику ведення при неплідному шлюбі;
• визначати різні клінічні варіанти та ускладнення при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в амбулаторії сімейного лікаря;
• визначити методи діагностики, алгоритми консервативного лікування хірургічних захворювань в залежності від сиптомних та синдромних особливостей їх клінічних проявів в умовах амбулаторії сімейного лікаря;
• засвоїти сучасні методи діагностики та лікування, післяопераційного нагляду та реабілітації хірургічних захворювань в умовах ПМСД;
• володіти морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1.
Внутрішні хвороби в сімейній медицині
Конкретні цілі:
· вміти проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з основними захворюваннями внутрішніх органів в амбулаторних умовах;
· вміти складати план обстеження хворих в амбулаторних умовах;
· вміти обґрунтовувати застосування інвазивнх та неінвазивнх діагностичних методів, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· вміти проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· вміти призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
Тема 1
Організаційні засади первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) в Україні. Законодавча і нормативна база щодо реформування первинної ланки системи охорони здоров’я на засадах сімейної медицини. Форми, штати, табельне спорядження, функції та завдання медичних закладів первинної ланки. Економічні моделі та джерела фінансування закладів ПМСД у сучасних умовах.
Гіпертонічна хвороба в практиці лікаря ЗПСМ: раннє виявлення, діагностика та диференціальна діагностика, принципи лікування, фармакотерапія в амбулаторних умовах. Невідкладна допомога при гіпертонічних кризах на догоспітальному етапі. Первинна та вторинна профілактика. Організація диспансерного спостереження. Лікарсько-трудова експертиза (ЛТЕ).
Тема 2
Кваліфікаційна характеристика лікаря загальної практики-сімейної медицини (ЗПСМ). Робота з первинною медичною документацією амбулаторії сімейного лікаря (АСЛ). Інформаційні та телекомунікаційні технології в роботі лікаря ЗПСМ.
Ішемічна хвороба серця (ІХС) в практиці лікаря ЗПСМ: раннє виявлення, критерії діагностики різних форм ІХС, клінічні протоколи, організація маршруту пацієнтів, принципи профілактики та реабілітації. Проведення телекомунікаційної передачі та розшифровки ЕКГ і консультації кардіолога. Організація диспансерного спостереження
Тема 3
Хронічна серцева недостатність (ХСН) у практиці лікаря ЗПСМ: діагностика, етіологічні та патогенетичні особливості, класифікація ХСН, клінічні протоколи лікування. Ідентифікація серцевих шумів та вад серця. Диспансеризація, ЛТЕ.
Правила видачі документів, що посвідчують втрату працездатності. Питання МСЕ в практиці сімейного лікаря.
Тема 4
Алгоритми невідкладної допомоги при гострому коронарному синдромі в умовах роботи сімейного лікаря. Організація маршруту пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та його ранніми ускладненнями. Принципи ведення післяінфарктних хворих в умовах АСЛ: Основи раціонального харчування, фармакотерапії, дозованих фізичних навантажень. Реабілітація, диспансеризація, ЛТЕ.
Ведення хворих гіпотонією в амбулаторних умовах. Лікування, профілактика, ЛТЕ.
Тема 5.
Гострі захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів: діагностика та протоколи лікування в умовах АСЛ (амбулаторії сімейного лікаря). Принципи ведення хворих на грип та інші респіраторні інфекції, організація карантинних заходів і профілактичних щеплень. Показання до госпіталізації. Організація стаціонару вдома. ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза). Реабілітація.
Тема 6.
Ведення хворих на пневмонію лікарем ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини): діагностика, організація маршруту пацієнта, протоколи лікування негоспітальної пневмонії, раціональна антибіотикотерапія та її ускладнення. Реабілітація та диспансеризація хворих після перенесеної пневмонії. Порядок направлення на санаторно-курортне лікування. ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза). Диференціальна діагностика кровохаркання. Онкопрофілактика раку легень.
Тема 7.
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у практиці лікаря ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини): діагностика, організація маршруту пацієнта, протоколи лікування. Проведення пікфлуометрії та небулайзерної терапії в умовах АСЛ (амбулаторії сімейного лікаря). Реабілітація та диспансеризація хворих на ХОЗЛ. Порядок направлення на санаторно-курортне лікування. ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза).
Тема 8.
Ведення хворих на бронхіальну астму лікарем ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини): діагностика, організація маршруту пацієнта, протоколи лікування, реабілітація та диспансеризація хворих. Алгоритми невідкладної терапії при гострому обструктивному синдромі, астматичному статусі в практиці лікаря ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини). ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза) при бронхіальній астмі. Гострі та хронічні алергози у практиці сімейного лікаря. Невідкладна допомога при анафілактичному шоці та інших гострих алергічних станах в умовах АСЛ (амбулаторії сімейного лікаря). Профілактика алергії. Основи гіпоалергенного харчування та раціональної фармакотерапії алергічних захворювань.
Тема 9.
Захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки в практиці сімейного лікаря: рання діагностика, диференціальна діагностика, онкологічна настороженість, формування маршруту пацієнта. Диспансеризація. Санаторно-курортне лікування. ЛТЕ.
Тема 10.
Діагностика і лікування захворювань гепато-біліарної системи в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Диференціальна діагностика жовтяниць. Диспансеризація. Санаторно-курортне лікування. ЛТЕ.
Тема 11.
Захворювання підшлункової залози в практиці сімейного лікаря. Ведення хворих з патологією кишечнику в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Целіакія. Маршрут пацієнта. Диспансеризація. ЛТЕ. Принципи раціонального харчування.
Тема 12.
Ведення хворих з функціональними захворювання органів травлення в умовах АСМ. Діагностика, лікування. Ведення хворих з анеміями в практиці сімейного лікаря. Диференціальна діагностика, алгоритми лікування та профілактики, диспансерне спостереження. ЛТЕ.
Тема 13.
Діагностика та лікування цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози в амбулаторних умовах. Принципи доказової медицини (епідеміологія, стандарти діагностики, алгоритми лікування) в практиці сімейного лікаря. Диспансерне спостереження. Покази до госпіталізації.
Тема 14.
Тактика ведення хворих з синдромом Іценко-Кушинга. Ожиріння та метаболічний синдром в практиці сімейного лікаря. Організація диспансерного спостереження та реабілітаційних заходів. Експертиза працездатності.
Тема 15.
Захворювання сечовидільної системи та хронічна хвороба нирок в практиці сімейного лікаря. Диференційна діагностика симптомів та синдромів. Організація маршруту пацієнта. Протоколи лікування. Реабілітація та диспансеризація. Експертиза працездатності..
Тема 16.
Діагностика та диспансерне спостереження хворих з ураженням суглобів в амбулаторних умовах. Принципи доказової медицини (епідеміологія, стандарти діагностики, профілактика, алгоритми лікування) в практиці сімейного лікаря. Санаторно-курортне лікування.
Змістовий модуль 2.
Педіатрія в сімейній медицині
Конкретні цілі:
· Визначати різні клінічні варіанти та ускладнення при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в амбулаторних умовах;
· Визначати тактику ведення дітей при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в амбулаторних умовах;
· Демонструвати вміння ведення педіатричної медичної документації в амбулаторних умовах;
· Планувати обстеження дітей та інтерпретувати отримані результати при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в амбулаторних умовах;
· Проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз дітям, які знаходяться на диспансерному нагляді в амбулаторних умовах;
· Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу дітям, які знаходяться на диспансерному нагляді в амбулаторних умовах.
Тема 1.
Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в практиці сімейного лікаря.
Порядок проведення обов’язкових профілактичних оглядів дитини віком до трьох років. Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до трьох років. Оцінка фізичного та психо-моторного розвитку дитини до трьох років. Тактика лікаря загальної практики при порушенні фізичного та нервово-психічного розвитку дітей перших трьох років життя. Принципи ефективного консультування. Диференційна діагностика та профілактика найбільш поширених дефіцитних станів (рахіт, залізодефіцитна анемія) у дітей раннього віку. Профілактичні щеплення дітей до трьох років.
Тема 2.
Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи та жовтяницею. Невідкладна допомога дітям при основних загрозливих станах в практиці сімейного лікаря.
Провідні клінічні симптоми та синдроми у дітей з проявами жовтяниці в періоді новонародженості. Клінічні варіанти та ускладнення перебігу жовтяниць новонароджених на поліклінічному етапі спостереження. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при діагностиці гемолітичних, кон’югаційних та механічних жовтяниць у новонароджених. Диференційна діагностика жовтяниці у новонароджених дітей. Тактика ведення новонароджених з проявами жовтяниці на дільниці. Провідні клінічні симптоми та синдроми у дітей з перинатальною патологією нервової системи. Клінічні варіанти пізніх проявів пологової травми та асфіксії новонароджених. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при перинатальних ураженнях нервової системи у дітей. Диференціальна діагностика перинатальних уражень ЦНС у немовлят. Тактика ведення дітей з перинатальними ураженнями ЦНС в умовах поліклініки.
Тема 3.
Інтегроване ведення хвороб дитячого віку у сімейній медицині. Запровадження стандартів ВООЗ/ЮНІСЕФ в практику лікаря ЗПСМ. Ведення спеціальної документації. Консультування батьків.
Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку та її мета. Загальні ознаки небезпеки стану дитини. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження при кашлі, ускладненому диханні, діареї, проблемах з вухом, болі в горлі, лихоманці, порушеннях живлення та анемії, при наявності ВІЛ-інфекції у дітей від 2-х місяців до 5 років. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження у дітей у віці до 2-х місяців з жовтяницею, діареєю, проблемами годування та низькою масою тіла, вкрай тяжким захворюванням та місцевою бактеріальною інфекцією.
Тема 4.
Організація роботи сімейного лікаря з підлітками: оцінка стану здоров’я, розвитку та психосоціальної адаптації. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії
Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дітей підліткового віку. Раціональне харчування: профілактика ожиріння, цукрового діабету. Оцінка статевого дозрівання. Медичне та психологічне консультування. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях та артеріальній гіпертензії. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого на артеріальну гіпертензію на дільниці. Надання невідкладної допомоги при вегетативних кризах, гіпертензивній кризі. Профілактика вегетативних дисфункцій та артеріальної гіпертензії у дітей.
Змістовий модуль 3.
Хірургія в сімейній медицині
Конкретні цілі:
· вміти визначити методи діагностики, алгоритми консервативного та оперативного лікування хірургічних захворювань в залежності від сиптомних та синдромних особливостей їх клінічних проявів;
· вміти проводити диференціальну діагностику захворюваннь органів черевної порожнини, позаочеревинного простору та грудної клітки;
· вміти трактувати принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з хірургічною патологією в амбулаторних умовах;
· ідентифікувати фактори ризику виникнення ускладнень;
· вміти трактувати результати лабораторного та інструментального дослідження;
· здійснювати прогноз життя та працездатності при хірургічних захворюваннях;
· трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених хірургічних захворювань в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· надавати невідкладну медичну допомогу при ургентних абдомінальних хірургічних захворюваннях на шляху до госпіталізації;
· вміти виявляти онкопроліферативні захворювання на ранніх стадіях розвитку в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ.
Тема 1.
Гнійні захворювання м’яких тканин та кісток: діагностика, лікування в умовах АСЛ, кровотеча і крововтрата, методи тимчасової та кінцевої зупинки кровотеч. Рани і рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Визначення маршруту пацієнта. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці та лікуванні хірургічної інфекції. ЛТЕ.
Тема 2.
Гострі хірургічні захворювання органів шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної та панкреатичної зон в практиці лікаря ЗПСМ: діагностика, диференціальна діагностика, визначення маршруту пацієнта. Організація диспансерного спостереження. ЛТЕ.
Тема 3.
Принципи ведення хворих з черевними грижами в практиці сімейного лікаря. Хірургічна патологія прямої кишки в умовах АСЛ. Діагностика, маршрут пацієнта, реабілітація, диспансеризація. ЛТЕ.
Тема 4.
Основні критерії діагностики хірургічних захворювань судинної системи в практиці лікаря ЗПСМ. Лікування, профілактика, реабілітація в умовах амбулаторії сімейного лікаря. ЛТЕ.
Змістовий модуль 4
Акушерство та гінекологія в сімейній медицині
Конкретні цілі:
· вміти проводити допологову підготовку вагітної в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· вміти розпізнавати патологічний перебіг вагітності в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· вміти оцінювати фактори ризику розвитку неплідності у жінок;
· вміти ставити попередній діагноз та проводити диференційний діагноз при різних формах жіночої неплідності;
· вміти призначити контрацептивний засіб жінкам в амбулаторних умовах;
· вміти проводити профілактику неспецифічних запальних захворювань жіночих статевих органів в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· вміти проводити лікування та реабілітацію жінок після гінекологічних оперативних втручань в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ.
Тема 1.
Допологова підготовка вагітних жінок в умовах АСЛ. Рання діагностика патологічних станів у вагітних та формування їх маршруту. Організація школи материнства.
Тема 2.
Медико-соціальне значення проблеми неплідності у шлюбі. Етіопатогенетичні чинники розвитку жіночої неплідності в контексті профілактичної роботи сімейного лікаря. Сучасні принципи і методи лікування жіночої неплідності.
Тема 3.
Планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я жінок у практиці лікаря ЗПСМ. Сучасні методи контрацепції в практиці сімейного лікаря. Класифікація, механізм дії та ефективність сучасних протизаплідних засобів.
Тема 4.
Первинна медико-санітарна та реабілітаційна допомога жінкам при неспецифічних запальних процесах жіночих статевих органів, при незапальних захворюваннях та після гінекологічних втручань. Завдання сімейного лікаря. Диспансеризація.
Змістовий модуль 5.
Травматологія в сімейній медицині
Конкретні цілі:
· вміти діагностувати та надати першу медичну допомогу в умовах амбулаторії сімейного лікаря при переломах верхньої та нижньої кінцівок;
· вміти проводити диференціальну діагностику переломів в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· вміти проводити реабілітацію після операційного лікування хворих з травматологічною патологією в амбулаторних умовах;
· ідентифікувати фактори ризику виникнення ускладнень переломів в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· здійснювати прогноз життя та працездатності при захворюваннях опорно-рухового апарату в умовах амбулаторії лікаря ЗПСМ;
· надавати невідкладну медичну допомогу при покусах тваринами, електротравмі, утопленні, дії низьких та високих температур;
· надати невідкладну допомогу хворому при ушкодження хребта і тазу на шляху до госпіталізації.
Тема 1.
Переломи верхньої кінцівки в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини. Особливості діагностики та надання першої медичної допомоги в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Формування маршруту пацієнта з травмою опорно-рухового апарата. Лікарсько-трудова та медико-соціальна експертиза. Основи реабілітації.
Тема 2.
Переломи нижньої кінцівки в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини. Особливості діагностики та надання першої медичної допомоги в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Формування маршруту пацієнта з травмою опорно-рухового апарата. Лікарсько-трудова та медико-соціальна експертиза. Основи реабілітації.
Тема 3.
Ушкодження хребта і тазу в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини. Травматичні вивихи в суглобах верхніх і нижніх кінцівок, пошкодження сухожилків і зв’язкового апарата в практиці сімейного лікаря. Діагностика та надання першої медичної допомоги в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Особливості ведення на амбулаторному етапі в постгоспітальному періоді. Лікарсько-трудова та медико-соціальна експертиза. Надання невідкладної допомоги при покусах тваринами, електротравмі, утопленні, дії низьких та високих температур.
4. Структура навчальної дисципліни
|
Назви змістових модулів і тем |
Кількість годин |
||||||
|
денна форма |
|||||||
|
усього |
у тому числі |
||||||
|
л |
п |
лаб. |
інд. |
с. р. |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
Модуль 1 Загальна практика-сімейна медицина |
|||||||
|
Змістовий модуль 1. Внутрішні хвороби в сімейній медицині . |
|||||||
|
Тема 1. Організаційні засади первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) в Україні. Законодавча і нормативна база щодо реформування первинної ланки системи охорони здоров’я на засадах сімейної медицини. Форми, штати, табельне спорядження, функції та завдання медичних закладів первинної ланки. Економічні моделі та джерела фінансування закладів ПМСД у сучасних умовах. Гіпертонічна хвороба в практиці лікаря ЗПСМ: раннє виявлення, діагностика та диференціальна діагностика, принципи лікування, фармакотерапія в амбулаторних умовах. Невідкладна допомога при гіпертонічних кризах на догоспітальному етапі. Первинна та вторинна профілактика. Організація диспансерного спостереження. Лікарсько-трудова експертиза (ЛТЕ). |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 2 Кваліфікаційна характеристика лікаря загальної практики-сімейної медицини (ЗПСМ). Робота з первинною медичною документацією амбулаторії сімейного лікаря (АСЛ). Інформаційні та телекомунікаційні технології в роботі лікаря ЗПСМ. Ішемічна хвороба серця (ІХС) в практиці лікаря ЗПСМ: раннє виявлення, критерії діагностики різних форм ІХС, клінічні протоколи, організація маршруту пацієнтів, принципи профілактики та реабілітації. Проведення телекомунікаційної передачі та розшифровки ЕКГ і консультації кардіолога. Організація диспансерного спостереження
|
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 3 Хронічна серцева недостатність (ХСН) у практиці лікаря ЗПСМ: діагностика, етіологічні та патогенетичні особливості, класифікація ХСН, клінічні протоколи лікування. Ідентифікація серцевих шумів та вад серця. Диспансеризація, ЛТЕ. Правила видачі документів, що посвідчують втрату працездатності. Питання МСЕ в практиці сімейного лікаря. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 4 Алгоритми невідкладної допомоги при гострому коронарному синдромі в умовах роботи сімейного лікаря. Організація маршруту пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та його ранніми ускладненнями. Принципи ведення післяінфарктних хворих в умовах АСЛ: Основи раціонального харчування, фармакотерапії, дозованих фізичних навантажень. Реабілітація, диспансеризація, ЛТЕ. Ведення хворих гіпотонією в амбулаторних умовах. Лікування, профілактика, ЛТЕ. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 5. Гострі захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів: діагностика та протоколи лікування в умовах АСЛ (амбулаторії сімейного лікаря). Принципи ведення хворих на грип та інші респіраторні інфекції, організація карантинних заходів і профілактичних щеплень. Показання до госпіталізації. Організація стаціонару вдома. ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза). Реабілітація. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 6. Ведення хворих на пневмонію лікарем ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини): діагностика, організація маршруту пацієнта, протоколи лікування негоспітальної пневмонії, раціональна антибіотикотерапія та її ускладнення. Реабілітація та диспансеризація хворих після перенесеної пневмонії. Порядок направлення на санаторно-курортне лікування. ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза). Диференціальна діагностика кровохаркання. Онкопрофілактика раку легень. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 7. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у практиці лікаря ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини): діагностика, організація маршруту пацієнта, протоколи лікування. Проведення пікфлуометрії та небулайзерної терапії в умовах АСЛ (амбулаторії сімейного лікаря). Реабілітація та диспансеризація хворих на ХОЗЛ. Порядок направлення на санаторно-курортне лікування. ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза). |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 8. Ведення хворих на бронхіальну астму лікарем ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини): діагностика, організація маршруту пацієнта, протоколи лікування, реабілітація та диспансеризація хворих. Алгоритми невідкладної терапії при гострому обструктивному синдромі, астматичному статусі в практиці лікаря ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини). ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза) при бронхіальній астмі. Гострі та хронічні алергози у практиці сімейного лікаря. Невідкладна допомога при анафілактичному шоці та інших гострих алергічних станах в умовах АСЛ (амбулаторії сімейного лікаря). Профілактика алергії. Основи гіпоалергенного харчування та раціональної фармакотерапії алергічних захворювань. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 9. Захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки в практиці сімейного лікаря: рання діагностика, диференціальна діагностика, онкологічна настороженість, формування маршруту пацієнта. Диспансеризація. Санаторно-курортне лікування. ЛТЕ. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 10. Діагностика і лікування захворювань гепато-біліарної системи в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Диференціальна діагностика жовтяниць. Диспансеризація. Санаторно-курортне лікування. ЛТЕ. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 11. Захворювання підшлункової залози в практиці сімейного лікаря. Ведення хворих з патологією кишечнику в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Целіакія. Маршрут пацієнта. Диспансеризація. ЛТЕ. Принципи раціонального харчування. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 12. Ведення хворих з функціональними захворювання органів травлення в умовах АСМ. Діагностика, лікування. Ведення хворих з анеміями в практиці сімейного лікаря. Диференціальна діагностика, алгоритми лікування та профілактики, диспансерне спостереження. ЛТЕ. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 13. Діагностика та лікування цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози в амбулаторних умовах. Принципи доказової медицини (епідеміологія, стандарти діагностики, алгоритми лікування) в практиці сімейного лікаря. Диспансерне спостереження. Покази до госпіталізації. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 14. Тактика ведення хворих з синдромом Іценко-Кушинга. Ожиріння та метаболічний синдром в практиці сімейного лікаря. Організація диспансерного спостереження та реабілітаційних заходів. Експертиза працездатності. |
8 |
|
6 |
|
|
2 |
|
|
Тема 15. Захворювання сечовидільної системи та хронічна хвороба нирок в практиці сімейного лікаря. Диференційна діагностика симптомів та синдромів. Організація маршруту пацієнта. Протоколи лікування. Реабілітація та диспансеризація. Експертиза працездатності. |
7 |
|
6 |
|
|
1 |
|
|
Тема 16. Діагностика та диспансерне спостереження хворих з ураженням суглобів в амбулаторних умовах. Принципи доказової медицини (епідеміологія, стандарти діагностики, профілактика, алгоритми лікування) в практиці сімейного лікаря. Санаторно-курортне лікування. |
7 |
|
6 |
|
|
1 |
|
|
Разом за змістовим модулем 1 |
126 |
|
96 |
|
|
30 |
|
|
Змістовий модуль 2. Педіатрія в сімейній медицині. |
|||||||
|
Тема 1. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в практиці сімейного лікаря.. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
|
Тема 2. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи та жовтяницею. Невідкладна допомога дітям при основних загрозливих станах в практиці сімейного лікаря. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
|
Тема 3. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку у сімейній медицині. Запровадження стандартів ВООЗ/ЮНІСЕФ в практику лікаря ЗПСМ. Ведення спеціальної документації. Консультування батьків. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
|
Тема 4. Організація роботи сімейного лікаря з підлітками: оцінка стану здоров’я, розвитку та психосоціальної адаптації. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
|
Разом за змістовим модулем 2 |
24 |
|
24 |
|
|
|
|
|
Змістовий модуль 3. Хірургія в сімейній медицині. |
|||||||
|
Тема 1. Гнійні захворювання м’яких тканин та кісток: діагностика, лікування в умовах АСЛ, кровотеча і крововтрата, методи тимчасової та кінцевої зупинки кровотеч. Рани і рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Визначення маршруту пацієнта. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці та лікуванні хірургічної інфекції. ЛТЕ. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
|
Тема 2. Гострі хірургічні захворювання органів шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної та панкреатичної зон в практиці лікаря ЗПСМ: діагностика, диференціальна діагностика, визначення маршруту пацієнта. Організація диспансерного спостереження. ЛТЕ. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
|
Тема 3. Принципи ведення хворих з черевними грижами в практиці сімейного лікаря. Хірургічна патологія прямої кишки в умовах АСЛ. Діагностика, маршрут пацієнта, реабілітація, диспансеризація. ЛТЕ. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
|
Тема 4. Основні критерії діагностики хірургічних захворювань судинної системи в практиці лікаря ЗПСМ. Лікування, профілактика, реабілітація в умовах амбулаторії сімейного лікаря. ЛТЕ. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
|
Разом за змістовим модулем 3 |
24 |
|
24 |
|
|
|
|
|
Змістовий модуль 4. Акушерство та гінекологія в сімейній медицині. |
|||||||
Тема 1. Допологова підготовка вагітних жінок в умовах АСЛ. Рання діагностика патологічних станів у вагітних та формування їх маршруту. Організація школи материнства. |
6 |
|
6 |
|
|
0 |
|
Тема 2. Медико-соціальне значення проблеми неплідності у шлюбі. Етіопатогенетичні чинники розвитку жіночої неплідності в контексті профілактичної роботи сімейного лікаря. Сучасні принципи і методи лікування жіночої неплідності. |
6 |
|
6 |
|
|
0 |
|
Тема 3. Планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я жінок у практиці лікаря ЗПСМ. Сучасні методи контрацепції в практиці сімейного лікаря. Класифікація, механізм дії та ефективність сучасних протизаплідних засобів. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
Тема 4. Первинна медико-санітарна та реабілітаційна допомога жінкам при неспецифічних запальних процесах жіночих статевих органів, при незапальних захворюваннях та після гінекологічних втручань. Завдання сімейного лікаря. Диспансеризація. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
Разом за змістовим модулем 4 |
24 |
|
24 |
|
|
0 |
|
|
Змістовий модуль 5. Травматологія в сімейній медицині. |
|||||||
Тема 1. Переломи верхньої кінцівки в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини. Особливості діагностики та надання першої медичної допомоги в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Формування маршруту пацієнта з травмою опорно-рухового апарата. Лікарсько-трудова та медико-соціальна експертиза. Основи реабілітації. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
Тема 2. Переломи нижньої кінцівки в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини. Особливості діагностики та надання першої медичної допомоги в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Формування маршруту пацієнта з травмою опорно-рухового апарата. Лікарсько-трудова та медико-соціальна експертиза. Основи реабілітації. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
Тема 3. Ушкодження хребта і тазу в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини. Травматичні вивихи в суглобах верхніх і нижніх кінцівок, пошкодження сухожилків і зв’язкового апарата в практиці сімейного лікаря. Діагностика та надання першої медичної допомоги в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Особливості ведення на амбулаторному етапі в постгоспітальному періоді. Лікарсько-трудова та медико-соціальна експертиза. Надання невідкладної допомоги при покусах тваринами, електротравмі, утопленні, дії низьких та високих температур. |
6 |
|
6 |
|
|
|
|
Разом за змістовим модулем 5 |
18 |
|
18 |
|
|
|
|
ІНДЗ – не передбачено |
– |
|
– |
|
|
– |
|
Усього годин |
216 |
|
186 |
|
|
30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Теми лекційних занять – не передбачено
6. Теми семінарських занять – не передбачено
7. Теми практичних занять
|
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
||
|
Модуль 1. Загальна практика-сімейна медицина. |
||||
|
Змістовий модуль 1. Внутрішні хвороби в сімейній медицині. |
||||
|
1 |
Організаційні засади первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) в Україні. Законодавча і нормативна база щодо реформування первинної ланки системи охорони здоров’я на засадах сімейної медицини. Форми, штати, табельне спорядження, функції та завдання медичних закладів первинної ланки. Економічні моделі та джерела фінансування закладів ПМСД у сучасних умовах. Гіпертонічна хвороба в практиці лікаря ЗПСМ: раннє виявлення, діагностика та диференціальна діагностика, принципи лікування, фармакотерапія в амбулаторних умовах. Невідкладна допомога при гіпертонічних кризах на догоспітальному етапі. Первинна та вторинна профілактика. Організація диспансерного спостереження. Лікарсько-трудова експертиза (ЛТЕ). |
6 |
||
|
2 |
Кваліфікаційна характеристика лікаря загальної практики-сімейної медицини (ЗПСМ). Робота з первинною медичною документацією амбулаторії сімейного лікаря (АСЛ). Інформаційні та телекомунікаційні технології в роботі лікаря ЗПСМ. Ішемічна хвороба серця (ІХС) в практиці лікаря ЗПСМ: раннє виявлення, критерії діагностики різних форм ІХС, клінічні протоколи, організація маршруту пацієнтів, принципи профілактики та реабілітації. Проведення телекомунікаційної передачі та розшифровки ЕКГ і консультації кардіолога. Організація диспансерного спостереження |
6
|
||
|
3 |
Хронічна серцева недостатність (ХСН) у практиці лікаря ЗПСМ: діагностика, етіологічні та патогенетичні особливості, класифікація ХСН, клінічні протоколи лікування. Ідентифікація серцевих шумів та вад серця. Диспансеризація, ЛТЕ. Правила видачі документів, що посвідчують втрату працездатності. Питання МСЕ в практиці сімейного лікаря.. |
6 |
||
|
4 |
Алгоритми невідкладної допомоги при гострому коронарному синдромі в умовах роботи сімейного лікаря. Організація маршруту пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та його ранніми ускладненнями. Принципи ведення післяінфарктних хворих в умовах АСЛ: Основи раціонального харчування, фармакотерапії, дозованих фізичних навантажень. Реабілітація, диспансеризація, ЛТЕ. Ведення хворих з гіпотонією в амбулаторних умовах. Лікування, профілактика, ЛТЕ. |
6 |
||
|
5 |
Гострі захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів: діагностика та протоколи лікування в умовах АСЛ (амбулаторії сімейного лікаря). Принципи ведення хворих на грип та інші респіраторні інфекції, організація карантинних заходів і профілактичних щеплень. Показання до госпіталізації. Організація стаціонару вдома. ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза). Реабілітація. |
6 |
||
|
6 |
Ведення хворих на пневмонію лікарем ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини): діагностика, організація маршруту пацієнта, протоколи лікування негоспітальної пневмонії, раціональна антибіотикотерапія та її ускладнення. Реабілітація та диспансеризація хворих після перенесеної пневмонії. Порядок направлення на санаторно-курортне лікування. ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза). Диференціальна діагностика кровохаркання. Онкопрофілактика раку легень. |
6 |
||
|
7 |
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у практиці лікаря ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини): діагностика, організація маршруту пацієнта, протоколи лікування. Проведення пікфлуометрії та небулайзерної терапії в умовах АСЛ (амбулаторії сімейного лікаря). Реабілітація та диспансеризація хворих на ХОЗЛ. Порядок направлення на санаторно-курортне лікування. ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза). |
6 |
||
|
8 |
Ведення хворих на бронхіальну астму лікарем ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини): діагностика, організація маршруту пацієнта, протоколи лікування, реабілітація та диспансеризація хворих. Алгоритми невідкладної терапії при гострому обструктивному синдромі, астматичному статусі в практиці лікаря ЗПСМ (загальної практики сімейної медицини). ЛТЕ (лікарсько-трудова експертиза) при бронхіальній астмі. Гострі та хронічні алергози у практиці сімейного лікаря. Невідкладна допомога при анафілактичному шоці та інших гострих алергічних станах в умовах АСЛ (амбулаторії сімейного лікаря). Профілактика алергії. Основи гіпоалергенного харчування та раціональної фармакотерапії алергічних захворювань. |
6 |
||
|
9 |
Захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки в практиці сімейного лікаря: рання діагностика, диференціальна діагностика, онкологічна настороженість, формування маршруту пацієнта. Диспансеризація. Санаторно-курортне лікування. ЛТЕ. |
6 |
||
|
10 |
Діагностика і лікування захворювань гепато-біліарної системи в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Диференціальна діагностика жовтяниць. Диспансеризація. Санаторно-курортне лікування. ЛТЕ. |
6 |
||
|
11 |
Захворювання підшлункової залози в практиці сімейного лікаря. Ведення хворих з патологією кишечнику в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Целіакія. Маршрут пацієнта. Диспансеризація. ЛТЕ. Принципи раціонального харчування. |
6 |
||
|
12 |
Ведення хворих з функціональними захворювання органів травлення в умовах АСМ. Діагностика, лікування. Ведення хворих з анеміями в практиці сімейного лікаря. Диференціальна діагностика, алгоритми лікування та профілактики, диспансерне спостереження. ЛТЕ. |
6 |
||
|
13 |
Діагностика та лікування цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози в амбулаторних умовах. Принципи доказової медицини (епідеміологія, стандарти діагностики, алгоритми лікування) в практиці сімейного лікаря. Диспансерне спостереження. Покази до госпіталізації. |
6 |
||
|
14 |
Тактика ведення хворих з синдромом Іценко-Кушинга. Ожиріння та метаболічний синдром в практиці сімейного лікаря. Організація диспансерного спостереження та реабілітаційних заходів. Експертиза працездатності. |
6 |
||
|
15 |
Захворювання сечовидільної системи та хронічна хвороба нирок в практиці сімейного лікаря. Диференційна діагностика симптомів та синдромів. Організація маршруту пацієнта. Протоколи лікування. Реабілітація та диспансеризація. Експертиза працездатності. |
6 |
||
|
16 |
Діагностика та диспансерне спостереження хворих з ураженням суглобів в амбулаторних умовах. Принципи доказової медицини (епідеміологія, стандарти діагностики, профілактика, алгоритми лікування) в практиці сімейного лікаря. Санаторно-курортне лікування. |
6 |
||
|
Всього |
96 |
|||
|
Змістовий модуль 2. Педіатрія в сімейній медицині. |
||||
|
1 |
Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в практиці сімейного лікаря. |
6 |
||
|
2 |
Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи та жовтяницею. Невідкладна допомога дітям при основних загрозливих станах в практиці сімейного лікаря. |
6 |
||
|
3 |
Інтегроване ведення хвороб дитячого віку у сімейній медицині. Запровадження стандартів ВООЗ/ЮНІСЕФ в практику лікаря ЗПСМ. Ведення спеціальної документації. Консультування батьків. |
6 |
||
|
4 |
Організація роботи сімейного лікаря з підлітками: оцінка стану здоров’я, розвитку та психосоціальної адаптації. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії |
6 |
||
|
Всього |
24 |
|||
|
Змістовий модуль 3. Хірургія в сімейній медицині. |
||||
|
1 |
Гнійні захворювання м’яких тканин та кісток: діагностика, лікування в умовах АСЛ, кровотеча і крововтрата, методи тимчасової та кінцевої зупинки кровотеч. Рани і рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Визначення маршруту пацієнта. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці та лікуванні хірургічної інфекції. ЛТЕ. |
6 |
||
|
2 |
Гострі хірургічні захворювання органів шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної та панкреатичної зон в практиці лікаря ЗПСМ: діагностика, диференціальна діагностика, визначення маршруту пацієнта. Організація диспансерного спостереження. ЛТЕ. |
6 |
||
|
3 |
Принципи ведення хворих з черевними грижами в практиці сімейного лікаря. Хірургічна патологія прямої кишки в умовах АСЛ. Діагностика, маршрут пацієнта, реабілітація, диспансеризація. ЛТЕ. |
6 |
||
|
4 |
Основні критерії діагностики хірургічних захворювань судинної системи в практиці лікаря ЗПСМ. Лікування, профілактика, реабілітація в умовах амбулаторії сімейного лікаря. ЛТЕ. |
6 |
||
|
Всього |
24 |
|||
|
Змістовий модуль 4. Акушерство та гінекологія в сімейній медицині. |
||||
|
1 |
Допологова підготовка вагітних жінок в умовах АСЛ. Рання діагностика патологічних станів у вагітних та формування їх маршруту. Організація школи материнства. |
6 |
||
|
2 |
Медико-соціальне значення проблеми неплідності у шлюбі. Етіопатогенетичні чинники розвитку жіночої неплідності в контексті профілактичної роботи сімейного лікаря. Сучасні принципи і методи лікування жіночої неплідності. |
6 |
||
|
3 |
Планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я жінок у практиці лікаря ЗПСМ. Сучасні методи контрацепції в практиці сімейного лікаря. Класифікація, механізм дії та ефективність сучасних протизаплідних засобів. |
6 |
||
|
4 |
Первинна медико-санітарна та реабілітаційна допомога жінкам при неспецифічних запальних процесах жіночих статевих органів, при незапальних захворюваннях та після гінекологічних втручань. Завдання сімейного лікаря. Диспансеризація. |
6 |
||
|
Всього |
24 |
|||
|
Змістовий модуль 5. Травматологія в сімейній медицині. |
||||
|
1 |
Переломи верхньої кінцівки в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини. Особливості діагностики та надання першої медичної допомоги в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Формування маршруту пацієнта з травмою опорно-рухового апарата. Лікарсько-трудова та медико-соціальна експертиза. Основи реабілітації |
6 |
||
|
2 |
Переломи нижньої кінцівки в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини. Особливості діагностики та надання першої медичної допомоги в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Формування маршруту пацієнта з травмою опорно-рухового апарата. Лікарсько-трудова та медико-соціальна експертиза. Основи реабілітації |
6 |
||
|
3 |
Ушкодження хребта і тазу в практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини. Травматичні вивихи в суглобах верхніх і нижніх кінцівок, пошкодження сухожилків і зв’язкового апарата в практиці сімейного лікаря. Діагностика та надання першої медичної допомоги в умовах амбулаторії сімейного лікаря. Особливості ведення на амбулаторному етапі в постгоспітальному періоді. Лікарсько-трудова та медико-соціальна експертиза. Надання невідкладної допомоги при покусах тваринами, електротравмі, утопленні, дії низьких та високих температур |
6 |
||
|
Всього |
18 |
|||
|
|
|
|
|
|
8. Теми лабораторних занять – не передбачено
9. Самостійна робота
|
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
|
Модуль 1. Загальна практика-сімейна медицина. |
||
|
Змістовий модуль 1. Внутрішні хвороби в сімейній медицині. |
||
|
1. |
Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок |
10 |
|
2. |
Курація амбулаторного хворого з написанням амбулаторної карти пацієнта |
4 |
|
3. |
Індивідуальна робота: • Доповідь реферату на практичному занятті. • Доповідь на студентських клінічних конференціях. • Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті. • Написання тез, статей. |
6 |
|
7. |
Заповнення медичної документації в НПЦПМСД |
8 |
|
Підсумковий модульний контроль |
2 |
|
|
Всього |
30 |
|
10. Індивідуальні заняття – не передбачено
11. Методи навчання
За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.
За характером логіки пізнання використовуються такі методи:
аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.
За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:
проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.
12. Методи контролю
Форми контролю і оцінювання дисципліни
При оцінюванні знань студентів надається перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.
Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок з дисципліни.
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.
Форми контролю
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.
Форми поточного контролю:
Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.
Практичні навички та уміння – самостійне виконання індивідуальних завдань та вміння робити висновки, уміння самостійно виконувати окремі операції, написання схем та алгоритмів. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.
Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Форми підсумкового контролю:
Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.
Практичні навички та уміння – проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з основними захворюваннями в умовах ПМСД; складати план обстеження хворих умовах ПМСД; формувати маршрут пацієнта; провести лікування в умовах амбулаторії хворих після виписки їх зі стаціонару; оцінити прогноз життя та працездатності при найбільш поширених захворюваннях; діагностувати та надати медичну допомогу при невідкладних станах на догоспітальному етапі; оформити медичну документацію сімейного лікаря; проводити профілактику найбільш поширених захворювань; виявляти фактори ризику виникнення захворювання; оцінити стан здоров’я пацієнта; скласти медико-соціальний паспорт пацієнта, володіти морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.
13. Розподіл балів, які отримують студенти
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.
Оцінювання поточної навчальної діяльності:
Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.
На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:
1. На початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення практичної частини заняття та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.
2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.
3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.
В кінці практичної частини викладач виставляє її кожному студенту оцінку за практичну роботу.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ
|
№ |
Модуль №1 (поточне тестування) |
Оцінка |
|
1 |
Змістовий модуль 1 |
|
|
|
Заняття 1 |
12 |
|
|
Заняття 2 |
12 |
|
|
Заняття 3 |
12 |
|
|
Заняття 4 |
12 |
|
|
Заняття 5 |
12 |
|
|
Заняття 6 |
12 |
|
|
Заняття 7 |
12 |
|
|
Заняття 8 |
12 |
|
|
Заняття 9 |
12 |
|
|
Заняття 10 |
12 |
|
|
Заняття 11 |
12 |
|
|
Заняття 12 |
12 |
|
|
Заняття 13 |
12 |
|
|
Заняття 14 |
12 |
|
|
Заняття 15 |
12 |
|
|
Заняття 16 |
12 |
|
2 |
Змістовий модуль 2 |
|
|
|
Заняття 1 |
12 |
|
|
Заняття 2 |
12 |
|
|
Заняття 3 |
12 |
|
|
Заняття 4 |
12 |
|
3 |
Змістовий модуль 3 |
|
|
|
Заняття 1 |
12 |
|
|
Заняття 2 |
12 |
|
|
Заняття 3 |
12 |
|
|
Заняття 4 |
12 |
|
|
Змістовий модуль 4 |
|
|
|
Заняття 1 |
12 |
|
|
Заняття 2 |
12 |
|
|
Заняття 3 |
12 |
|
|
Заняття 4 |
12 |
|
|
Змістовий модуль 5 |
|
|
|
Заняття 1 |
12 |
|
|
Заняття 2 |
12 |
|
|
Заняття 3 |
12 |
|
|
Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання |
120 балів |
|
Підсумковий контроль засвоєння модуля 1 |
80 |
|
|
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля 1 |
200 |
|
Мінімальний середній бал, з яким студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.
Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.
Модульний підсумковий контроль:
Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.
Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю із загальної практики – сімейної медицини визначаються у робочій навчальній програмі.
Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.
Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.
Оцінювання дисципліни:
Оцінка із загальної практики-сімейної медицини виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі змістові модулі з дисципліни.
Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів із змістових модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модуля.
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).
Конвертація кількості балів із загальної практики-сімейної медицини у оцінки за шкалою ЕCTS та 4-ри бальну (традиційну)
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:
|
Оцінка ЕCTS |
Статистичний показник |
|
А |
Найкращі 10 % студентів |
|
B |
Наступні 25 % студентів |
|
C |
Наступні 30 % студентів |
|
D |
Наступні 25 % студентів |
|
E |
Останні 10 % студентів |
Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:
|
Оцінка ЕCTS |
Оцінка за 4-ри бальною шкалою |
|
А |
«5» |
|
B, С |
«4» |
|
D, E |
«3» |
|
FX, F |
«2» |
Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.
Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.
Шкала оцінювання: національна та ЄКТС
|
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
|
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку |
||
|
|
А |
відмінно |
зараховано |
|
|
В |
добре |
|
|
|
С |
||
|
|
D |
задовільно |
|
|
|
E |
||
|
|
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
незараховано з можливістю повторного складання |
|
|
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
незараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
14. Методичне забезпечення
1. Матеріали підготовки до практичних занять
2. Методичні вказівки до практичних занять.
3. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
4. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.
5.Тестові завдання для щоденного контролю.
6. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.
15. Рекомендована література
Базова
1. Сімейна медицина: Підручник: у 3-х т. Т.1 (Загальні питання сімейної медицини) / О.М. Гиріна, Л.М. Пасієшвілі, Г.С. Попік, А.С. Свінцицький та ін.; за ред. О.М. Гиріної, Л.М. Пасієшвілі, Г.С. Попік. – К.: Медицина, 2013. – 672 с.
2. Сімейна медицина / За ред. В.Б. Гощинського, Є.М. Стародуба. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 810 с.
3. Гиріна О.М. Сімейна медицина: У 3-х кн. — Кн. 1. Організаційні основи сімейної медицини (Світовий досвід): Довідник / За ред. В.Ф. Москаленка, О.М. Гиріної. — К.: Медицина, 2007. — 392 с.
4. Передерий В.Г., Ткач С.М. Основы внутренней медицины. Том1. Підручник.-К., 2009. – 784 с
5. Передерий В.Г., Ткач С.М. Основы внутренней медицины. Том2. Підручник.-К., 2009. – 976 с.
6. Еталони практичних навичок для лікарів загальної практики-сімейної медицини (навчально-методичний посібник) / Під ред. члена-кореспондента НАМН України, проф Вороненка Ю.В., проф. Лисенка Г.І. – К. – 2011. 344., том 1.
7. В.М. Чернобровий Загальна практика-сімейна медицина:основи інформатики, доказова медицина, скринінг-діагностика, диспансеризація, телемедицина (навчально-методичний посібник). – Вінниця. – 2011. – 84 с.
8. Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря): Посібник. – Дніпропетровськ: “АРТ- ПРЕС”, 2002.- 370с.
9. Поліклінічна справа і сімейний лікар: Посібник.- Київ: «Здоров’я», 2003.- 636с.
10. Черешнюк Г.С., Черешнюк Л.В. «Організаційні основи загальної практики – сімейної медицини». Посібник – Вінниця: ФОП Данилюк В.Г., 2013. – 184с
11. Педіатрія в практиці сімейного лікаря /За ред. проф.Банадиги Н.В.. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. – 340 с.
12. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка – Х.: Прапор. – 2008.
13. Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Кишеньковий довідник педіатра і сімейного лікаря (амбулаторна педіатрія). Харків: Новое слово, 2010. – 208 с. Зубаренко О.В., Портнова О.О., Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Весілик Н.Л.
14. Зубаренко О.В., Портнова О.О., Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Весілик Н.Л. Педіатрія (пульмонологія та алергологія дитячого віку). Посібник для студентів вищих медичних закладів IV рівня акредитації та лікарів-інтернів. – Одеса: Друкарський дім, Друк Південь, 2011. – 288 с.
15. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.
16. Дячишин, В.І. Диспансеризація в діяльності сімейного лікаря (лекція).- Львів:ПП “Кварт”, 2002.- 33с
17. Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Кишеньковий довідник педіатра і сімейного лікаря (амбулаторна педіатрія). — Харків: Нове слово, 2010.
18. Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря): Посібник. – Дніпропетровськ: “АРТ- ПРЕС”, 2002.- 370с.
19. Первинна медико-санітарна допомога / Сімейна медицина: [монографія] / За ред. В.М. Князевича; Міністерство охорони здоров’я України. – К., 2010. – 404 с.
20. Сторожаков Г.И., Чукаева И.И., Александров А.А. Поликлиническая терапия. – М.: – ГЭОТАР Медиа. – 2009. – 704 с.
Допоміжна
1. Профілактична та протиепідемічна робота в практиці сімейного лікаря/ Ждан В.М., Лисак В.П., Дубинська Г.М. та ін. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Полтава, 2004. – 166 с.
2. Вітенко І.С. та ін. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих: Навч. посібник. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2002. – 186с.
3. Профілактика окремих захворювань внутрішніх органів // Поліклінічна справа і сімейний лікар / Є.Я. Скляров, І.О. Мартинюк, Б.Б. Лемішко та ін. – К.: Здоров’я. – 2003. – 636 с.
4. Обрезан А.Г. Семейная медицина: учебное пособие / А.Г. Обрезан, А.А. Стрельников, О.Б. Крысюк, Л.В. Когорова. – СПб. : Спейлит, 2010.- 463 с.
5. Наказ МОЗ України від 13.11.2001 № 455 “Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян”, зареєстрований в Мін’юсті 4 грудня 2001 р. за № 1005/6196, зі змінами від 06.12.2011 №882, зареєстрованими в Мін’юсті 2 лютого 2012 р. за №163/20476);
6. Наказ МОЗ України від 28.10.2011 №716 “Про затвердження Положення про Єдиний електронний реєстр листків непрацездатності”, зареєстрований в Мін’юсті 23 грудня 2011 року за № 1521/20259
7. Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения/ Под ред. проф. О.Я. Бабака, Н.В. Харченко// «Справочник врача Гастроентеролога». – 2-е изд., перераб. и дополн. – К.: ТОВ «Доктор-Медиа», 2007. – 308 с. – (Серия «Бібліотека «Здоров’я України»).
8. Педіатрія / За редакцією проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця „Нова Книга”, 2008. – 1096 с.
9. Губергриц Н.Б. Хроническая абдоминальная боль / Медика – М, 2010. – 128 с.
10. Гастроентерологія / Харченко Н.В., Бабак О.Я.. – К.: 2007. – 720 с.
11. В.Т. Ивашкин, Т.Л. Лапина Гастроэнтерология: Национальное руководство. – 2008. – М:.380 с.
12. Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения/ Под ред. проф. О.Я. Бабака, Н.В. Харченко// «Справочник врача Гастроентеролога». – 2-е изд., перераб. и дополн. – К.: ТОВ «Доктор-Медиа», 2007. – 308 с. – (Серия «Бібліотека «Здоров’я України»).
13. Настанова з кардіології/ За ред. В.М. Коваленка. — К.: МОРІОН, 2009. — 1368 с.
14. Фещенко, Ю. І. Пульмонологія та фтизіатрія (підручник: у 2-х томах) / Ю. І. Фещенко, І. Г. Ільницький, В. М. Мельник, В. П. Мельник, О. В.Панасюк; під ред. Ю. І. Фещенка, В. П. Мельника, І. Г. Ільницького. – Київ – Львів : Атлас, 2009. – 1336 с.
15. Клінічна ендокринологія: Підручник / Хворостінка В.М., Лісовий В.М. — К., 2009. — 544с.
16. Біловол О. М., Ковальова О. М., Попова С. С., Тверетінов О. Б.. Ожиріння в практиці кардіолога та ендокринолога: [монографія] / Харківський національний медичний ун-т ; Харківська медична академія післядипломної освіти. — Т. : ТДМУ, 2009. — 620с.
17. Навчальний посібник з хірургії в модулях: навч. посібн. / За ред. Л.М. Ковальчука. — К.: Медицина, 2011. — 480 с.
18. Голка Г.Г., Бур’янов О.А., Климовицький В. Травматологія та ортопедія : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів, — Вінниця : Нова Книга, 2014.- 416 с.
19. Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики: підручник / За ред. С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрка. — К.: Медицина, 2011. — 552 с.
20. .Практикум з педіатрії в модулях: навч. посіб. / Н.О. Курдюмова, Т.Г. Поліщук. — К.: Медицина, 2011. — 160 с.
21. Наказ МОЗ України № 149 від 20.03.2008 р. «Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3-х років».
16. Інформаційні ресурси
1. Концепція реформування охорони здоров’я Тернопільської області.
2. Про затвердження Примірних штатних нормативів центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги: Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 129 [Електронний ресурс]. – Шлях доступу:http://www.moz.gov.ua/ua/portal/hsr_reformlaw/
19. Матеріали для підготовки студентів до занять