Форма № Н – 3.04

ДВНЗ “ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО 

МОЗ УКРАЇНИ ”

 

                                       Кафедра клінічної фармації

 

       

                                                                                                       “ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                                                              Завідувач кафедри

 

проф.О.Є.Самогальська

 

“__11____”___11___2013_ року

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

 

                                       “ Клінічна фармація ”_____________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки      1202  “ Фармація ”_________________________

                           (шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 77.110202 «Технологія парфюмерно-косметичних засобів»

 

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення    фармацевтичний_________________  

                                                       (назва інституту, факультету, відділення)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2013 – 2014 навчальний рік

                                                       

 

Робоча програма   з клінічної фармації   для студентів

                                                        (назва навчальної дисципліни)   

за напрямом підготовки 1202“Фармація”,

 

спеціальністю 7.110202 «Технологія парфюмерно-косметичних засобів»

 

 

 

Розробник:      к.м.н., доц. І. М. Марків

                                ^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

 

 

 

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри клінічної фармації

 

Протокол від  “__11__”__06____2013__ року № 11_

 

Завідувач

кафедри клінічної фармації                                проф.О.Є.Самогальська

                                                                                                        

        

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                          Ó__________, 20__ рік

                                                                                          Ó __________, 20__  рік

              

1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів  – 10,5	Галузь знань 1202  “ Фармація ”	Нормативна (за вибором)
	Напрям підготовки 1202  “ Фармація ”
Модулів – 2	Спеціальність: 7.110202 «Технологія парфюмерно-косметичних засобів» ”	Рік підготовки
Змістових модулів – 2		4-й	4-й
Загальна кількість годин – 288		Семестр
		7-й	8-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 7,5 самостійної роботи студента – 6,9	Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст	20 год.	20 год.
		Практичні, семінарські
		60 год.	48 год.
		Лабораторні
		год.	год.
		Самостійна робота
		64 год.	76 год.
		Індивідуальні завдання:
		год.
		Вид контролю:
		Тестовий модульний контроль		Тестовий модульний контроль

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 55,5 : 44,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.     Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета. Клінічна фармація як предмет має на меті підготовку спеціалістів-провізорів, які володіють достатнім обсягом теоретичних знань та практичних навичок для проведення разом із лікарем роботи із забезпечення максимально раціональної лікарської терапії у конкретного хворого, а також для здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів в аптеці.

В процесі вивчення клінічної фармації студенти повинні:

– засвоїти ознаки основних захворювань внутрішніх органів людини;

– засвоїти ознаки основних синдромів, що можуть лікуватися за допомогою безрецептурних препаратів в межах концепції самолікування (нежить, головний біль, діарея тощо);

– засвоїти ознаки основних синдромів, що потребують обов’язкового втручання лікаря;

– вивчити загальні принципи діагностики захворювань внутрішніх органів;

– засвоїти методологію диференціальної діагностики захворювань внутрішніх органів;

– засвоїти загальні принципи інтерпретації результатів обстеження хворого;

– засвоїти основні принципи симптоматичної лікарської терапії захворювань і патологічних станів, при яких можливе самолікування;

– засвоїти основні принципи і навички здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів при лікуванні безрецептурними та рецептурними ліками;

– сформувати системні знання з клінічної фармакології, питань взаємозаміни препаратів; поєднання та взаємодії лікарських засобів при проведенні комплексної лікарської терапії захворювань внутрішніх органів ;

– засвоїти основні принципи та закономірності підвищення ефективності та зниження побічної дії лікарських препаратів при призначенні їх конкретним хворим;

– навчитися методології порівняльної оцінки окремих лікарських препаратів;

– набути навичок проведення інформаційної роботи серед медичних працівників;

– навчитися консультувати лікаря з питань фармакологічних властивостей різноманітних лікарських препаратів, показань та протипоказань до їх застосування;

– набути навичок проведення клінічних випробувань нових лікарських препаратів;

–                набути навичок проведення консультаційної роботи серед різних верств населення з широкого кола питань, що стосуються лікарських препаратів.

Завдання. Головними завданнями при вивченні теоретичного та практичного курсу клінічної фармації є :

– засвоєння загальної синдромології і а клінічної симптомології най– поширеніших захворювань в клініці внутрішніх хвороб;

– засвоєння основних принципів симптоматичної лікарської терапії захворювань і патологічних станів, при яких можливе самолікування,

– засвоєння загальної методології та принципів вибору лікарських препаратів для ефективної та безпечної лікарської терапії, враховуючи функціональний стан хворого та фармакологічні особливості препарату;

– набуття необхідних теоретичних знань та навичок для здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів;

– вивчення факторів ризику розвитку та клінічних проявів побічної дії лікарських засобів та їх комбінацій;

– засвоєння принципів оцінки ефективності та безпечності застосування конкретних фармакологічних груп та лікарських препаратів під час проведення к клінічної апробації;

– засвоєння навичок придбання, аналізу та подання інформації про фармакологічні властивості лікарських препаратів;

– ознайомлення з принципами медичної деонтології, етичними нормами поведінки провізора в клініці, стосунків провізора та лікаря, провізора та хворого,

– ознайомлення з основними видами медичної документації та методами клінічного обстеження хворих.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

·   основи деонтології, етики спілкування з медичним персоналом, хворими;

·   основні клінічні симптоми і синдроми найпоширеніших захворювань;

·   принципи медикаментозного лікування найпоширеніших захворювань;

·   клініко – фармакологічну характеристику сучасних лікарських препаратів різних фармакологічних груп;

·   клінічні прояви можливих побічних ефектів різних лікарських препаратів, засоби їхньої корекції та профілактики;

·   основні принципи симптоматичної лікарської терапії захворювань, при яких можливе відповідальне самолікування.

 

вміти:

• Дотримуватися правил фармацевтичної етики та деонтології; вирішувати комплекс задач, що пов’язані з взаємовідношеннями між лікарем та хворим

• Ідентифікувати відомі лікарські засоби за допомогою міжнародної, торгової, хімічної назви щодо їх    віднесення до певної фармакологічної та фармакотерапевтичної групи.

• Користуватися нормативною і довідковою літературою по лікарських препаратах.

• Визначати необхідні для порівняння характеристики лікарських препаратів та проводити порівняльну характеристику лікарських засобів з урахуванням хімічної будови, механізму дії та фармакологічних властивостей на підставі даних літературою та супроводжуючої документації.

• Здійснювати збір лікарського анамнезу у хворого.

• Здійснювати разом з лікарем в конкретній клінічній ситуації вибір оптимальних лікарських препаратів в кожній фармакологічній групі, їх лікарської форми, дози та шляхів введення враховуючи особливості їх фармакодинаміки та фармакокінетики, їх взаємодії з одночасно або раніш призначеними ліками, їжею та ін..

• На основі клінічного діагнозу, враховуючи індивідуальні особливості хворого (стать, вік, наявність супутніх захворювань) здійснювати аналіз листів лікарських призначень та їх корекцію.

• Визначати взаємозв’язок фізико-хімічних властивостей з фармакокінетичними та фармакологічними параметрами лікарських засобів (біодоступність, шлях уведення, можливість проникнення через гісто-гематичні бар’єри тощо).

• Враховуючи фармакологічні властивості ліків та особливості клінічної патології, визначати основні види можливої взаємодії (фізичної, хімічної, фармакологічної, фармакодинамічної) лікарських препаратів для оптимізації комбінованої терапії. Виявляти несумісність лікарських препаратів за їх фізико-хімічними фармакологічними та біофармацевтичними властивостями

• Здійснювати в разі необхідності разом з лікарем заміну одного лікарського препарату іншим.

• Визначати модулюючий вплив їжі на фармакокінетичні та фармакологічні властивості лікарських засобів (час та кількість всмоктування, тривалість дії, шлях виведення, можливість прояву небажаної дії та ін.)

• Визначати переваги та недоліки тієї чи іншої лікарської форми конкретних лікарських  препаратів різних фармакологічних груп  з  урахуванням біофармацевтичних, фармакокінетичних та фармакологічних особливостей лікарського засобу, а також анатомо-фізіологічних особливостей хворого (вік, стать, фізичний стан та ін.).

• Враховуючи індивідуальні особливості людини (вік, стать, маса тіла, важкість захворювання, суміжна патологія та ін.) розраховувати разові, добові та курсові дози з використанням нормативної документації.

• Інтерпретувати вказівки лікаря, що стосуються можливої взаємодії лікарських препаратів, призначених хворому враховуючи історію розвитку хвороби, клінічний діагноз, стан хворого та результати його лабораторних аналізів.

• Здійснювати консультації хворих та лікарів з широкого кола питань використання лікарських препаратів.

• Визначати серед відвідувачів аптеки категорію осіб, що вимагають обов’язкової консультації лікаря та осію, у яких можливе проведення самолікування.

• Здійснювати фармацевтичну опіку пацієнтів, консультувати лікарів та хворих з питань  раціонального  використання  безрецептурних  препаратів  різних фармакологічних груп: прояви клінічної дії, спосіб і час приймання, взаємодія з їжею та ін.

• Інформувати лікарів про всі випадки нераціонального вживання лікарських засобів.

 

 

3.  Програма навчальної дисципліни

 

Модуль 1. Загальні питання клінічної фармації. Клінічна фармація в пульмонології, кардіології, ревматології, гастроентерології, гематології, гематології

 

Змістовий модуль 1.

Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Клінічна фармація в  пульмонології, кардіології.

 

Конкретні цілі:

засвоїти визначення, мету та завдання клінічної фармації, засвоїти основні положення клінічної фармакололгії, належної клінічної практики; вміти визначати тип побічної дії ЛП; засвоїти основні симптоми і синдроми, характерні для захворювань серцево-судинної системи (ССС); вміти визначати симптоми, при яких  можливе відповідальне самолікування; засвоєти підходи до медикаментозного лікування захворювань серцево-судинної системи; засвоїти клініко-фармакологічну характеристику сучасних ЛП, які застосовуються для лікування захворювань ССС; вміти  визначати оптимальні ЛП для лікування захворювань ССС, їх лікарські форми, шляхи введення та режими дозування; вміти визначати критерії ефективності та безпеки обраної лікарської терапії.

Тема 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики.

Зміст клінічної фармації та її задачі. Зв’язок клінічної фармації з суміжними дисциплінами. Роль клінічної фармації в системі фармацевтичної освіти. Світовий досвід розвитку клінічної фармації. Етика та деонтологія в медицині і фармації. Деонтологічні аспекти взаємовідношень провізор-лікар провізор   хворий. Роль клінічного провізора в проведенні раціональної медикаментозної терапії, в підвищенні ефективності та безпечності лікарської терапії.

Визначення понять “хімічна назва”, “міжнародна непатентована назва” “торгова назва”, “фірмова назва”. Оригінальні (брендові) та генеричні препарати — переваги та вади, вимоги до генеричних препаратів. Сучасна концепція самолікування. Безрецептурні (ОТС-препарати). Роль провізора в системі самолікування.  Поняття про фармацевтичну опіку.

Медична документація амбулаторна карта хворого історія хвороби стаціонарного хворого, лист лікарських призначень. Основні методи обстеження хворого. Загальні принципи побудування діагнозу Значення клінічних та лабораторно-інструментальних методів дослідження хворого як критеріїв ефективності та безпечності лікарської терапії.

Клінічна біофармація — новий науковий напрямок в розробці та удосконаленні лікарських засобів. Основні задачі біофармацевтичних досліджень на сучасному розвитку фармації та їх роль для медичної практики.

Поняття про терапевтичну ефективність лікарських препаратів. Фактори, що впливають на ефективність ліків (вік, стать, біоритми, генетичні фактори тощо). Поняття про біодоступність. Біологічна доступність як фактор оцінки терапевтичної цінності ліків. Фактори, що впливають на біодоступність. Біоеквівалентність. Клінічні методи дослідження біоеквівалентності Терапевтична нееквівалентність лікарських форм її причини. Основні біофармацевтичні методи вивчення лікарських препаратів.

Класифікація сучасних лікарських форм, їх значення для медицини. Традиційні лікарські форми, традиційні лікарські форми з контрольованим вивільненням, системи доставки лікарських засобів, системи направленого транспорту лікарських речовин в мішені (органи, тканини, клітини). Сучасні лікарські форми пролонгованої дії. Трансдермальні терапевтичні системи Клініко-фармацевтичні особливості сучасних лікарських форм. Вплив допоміжних речовин на клініко-біологічні властивості ліків. Коригенти запаху та смаку їх клініко фармацевтичне значення. Критерії вибору лікарської форми для конкретного хворого в залежності від віку, статі, клінічних особливостей захворювання тощо. Шляхи удосконалення існуючих та нових лікарських препаратів.

Визначення понять фармакодинаміка, клінічний ефект, побічна дія. Види фармакотопчної дії ліків. Сучасні методи оцінки фармакологічної дії лікарських засобів Клінічні аспекти фармакодинаміки. Клінічна ефективність ліків Вибірність дії ліків і її клінічне значення. Дія лікарських засобів при одноразовому та курсовому призначенні. Фактори, що впливають на клінічну ефективність ліків. Сучасні методи контролю терапевтичної дії ліків Клініко фармакологічні проби. Значення гострих тестів при виборі лікарського препарату, його дози та режиму призначення. Поняття про терапевтичну широту, мінімальну та максимальну дозу. Принципи контролю ефективності та безпеки застосування лікарських засобів. Значення клінічних та лабораторно-інструментальних методів обстеження хворих як критеріїв ефективності та безпечності ліків при проведенні лікарської терапії. Методичні підходи до вибору адекватних   методів   контролю   ефективності   призначення   ліків   різних фармакологічних груп.

Взаємодія лікарських речовин при комбінованому застосуванні види взаємодії (фармацевтична, фармакокінетична, фармакодинамічна) та характер проявлення взаємодії (адитивна, сенситивна, антагоністична та інші). Клінічні прояви взаємодії лікарських засобів. Комбіновані лікарські засоби. Переваги і хиби комбінованих препаратів.

Види побічної дії ліків. Клінічні прояви негативного впливу лікарських засобів. Механізми виникнення та методи прогнозування можливого розвитку негативного впливу лікарських засобів. Залежність негативного впливу від дози, шляху та режиму введення. Поняття про токсикодинаміку та токсикокінетику ліків. Профілактика виникнення та шляхи корекції негативного впливу лікарських засобів. Роль клінічного провізора в зменшенні небажаної дії лікарських речовин.

Лікарській (медикаментозний) анамнез загальне поняття, правила та методика збору значення лікарського анамнезу для підвищення ефективності лікарської терапії.

Лікарській моніторинг. Значення моніторингу за дією лікарських препаратів. Терапевтичний та токсикологічний моніторинг, значення для клінічної практики.

Поняття про якість життя. Вплив ліків на тривалість життя, прогноз життя та якість життя хворих.

Тема 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання антибактеріальних ЛП у клініці внутрішніх хвороб.

Основні принципи антибактеріальної терапії. Спектри антимікробної активності. Профілактика розвитку стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів. Особливості фармакокінетики антибактеріальних препаратів різних фармакологічних та різних хімічних груп. Клінічна фармакологія сульфаніламідів, похідних нітрофурану, похідних оксихіноліну, хінолонів. противірусних препаратів. Режим дозування різних груп препаратів. Взаємодія сульфаніламідів, комбінування з антибіотиками та іншими лікарськими засобами.

Клінічна фармакологія препаратів бензілпеніциліну швидкої та довготривалої дії, полусинтетичних пеніцилінів, цефалоспорінів, тетрациклінів для ентерального та парентерального введення, антибіотиків— аміноглікозидів, хлорамфеніколу, антибіотиків- макролідив та антибіотиків інших груп. Сучасні лікарські форми антибактеріальних препаратів. Клініко-біофармацевтичні підходи до вибору антибактеріальних препаратів.

Можливі ускладнення антибіотикотерапії, методи їх прогнозування та профілактики. Специфічні побічні ефекти антибактеріальних препаратів різних груп. Комбіноване    застосування    антибактеріальних    препаратів.    Взаємодія антибактеріальних препаратів з іншими фармакологічними групами. Принципи вибору препаратів при захворюваннях інфекційної природи. Вибір оптимального шляху введення та режиму дозування. Умови, що впливають на клінічний ефект.

Тема 3. Клінічна фармація в пульмонології.

Симптоми та синдроми при основних захворюваннях органів дихання (бронхіт, гостра вогнищева пневмонія, крупозна пневмонія, плеврит, бронхіальна астма, емфізема, абсцес легенів). Захворювання дихальної системи, що потребують обов’язкового нагляду лікаря, клінічні критерії їх визначення Синдроми та захворювання дихальної системи, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою безрецептурних препаратів при консультативній допомозі провізора.

Клінічна фармакологія антимікробних ліків що використовуються при захворюваннях бронхів та легенів. Клініко-біофармацевтичні підходи до вибору антибактеріальних засобів при захворюваннях бронхів та легенів. Клінічна фармакологія бронходілятаторів (холінолітиків, симпатоміметиків, ксантинових похідних), відхаркувальних, протикашльових засобів центральної та периферичної дії, муколітиків, антигістамінних та антибрадикінінових засобів, стабілізаторів мембран тучних клітин. Взаємодія ліків, що використовуються при захворюваннях бронхів та легенів. Рецептурні та безрецептурні ліки, що використовуються при захворюваннях органів дихання. Сучасні спеціальні лікарські форми для пульмонології, їх клініко-біофармацевтичні особливості, засоби раціонального застосування.

Критерії ефективності лікарської терапії в пульмонології. Можливі ускладнення лікарської терапії в пульмонології, методи їх прогнозування та профілактики. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією системи дихання.

Тема 4. Клінічна фармація в кардіології.

Симптоми та синдроми при основних захворювань серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, гіпертонічний криз, симптоматичні гіпертонії, порушення серцевого ритму, серцева недостатність). Захворювання серцево-судинної системи, що потребують обов’язкового нагляду лікаря, клінічні критерії їх визначення. Синдроми та захворювання серцево-судинної системи, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою безрецептурних препаратів при консультативній допомозі провізора.

Клінічна фармакологія лікарських препаратів, що впливають на органи кровообігу. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів, неглікозидних позитивних інотропних агентів Проблема ефективності та безпеки застосування серцевих глікозидів. Токсичність. Широта терапевтичної дії Аритмогенність. Синергізм серцевих глікозидів з адреноміметиками та кальцієм. Клінічні проявлення інтоксикації серцевими глікозидами, її лікування та профілактика. Взаємодія серцевих глікозидів з іншими лікарськими засобами. Клінічна фармакологія антиаритмічних засобів з різних фармакологічних груп: b-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, антиадренергічних засобів змішаного типу, місцевих анестетиків. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних засобів:

нітратів та інших коронаророзширюючих засобів, блокаторіа Р-адренорецепторів, блокаторів периферійних а-адренорецепторів, стимуляторів р-адренорецепторів, антагоністів кальцію, гіпотензивних засобів центральної дії, інгібіторів АПФ, спазмолітичних засобів, засобів, що розслаблюють гладкі м’язи кровоносних судин, периферичних  вазоділятаторів,  ліків,   що   поліпшують   кровообіг  мозку, ангіопротекторів та антиоксидантів. Клінічна фармакологія антикоагулянтів, антиагрегантів, фібрінолітичних, тромболітичних засобів, діуретиків. Сумісне застосування антиангінальних та гіпотензивних засобів. Взаємодія ліків, що використовуються при захворюваннях серцево-судинної системи  Особливості використання антиангінальних та гіпотензивних засобів у хворих з супутньою патологією.

Сучасні лікарські форми, що використовуються при захворюваннях серцево-судинної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, засоби раціонального застосування.

Критерії ефективності лікарської терапії в кардіології. Можливі ускладнення лікарської терапії в кардіології, методи їх прогнозування та профілактики.

Принципи  фармацевтичної  опіки  при  використанні  антиангінальних, гіпотензивних та інших засобів, що впливають на серцево-судинну систему. Лікарські засоби, що можуть негативно впливати на стан серцево-судинної системи. Безрецептурні ліки, що використовуються при захворюваннях серцево-судинної системи.

 

Змістовий модуль 2.

Клінічна фармація в ревматології, гастроентерології, гематології, гематології

Конкретні цілі: засвоїти основні симптоми і синдроми, характерні для системних захворювань сполучної тканини, обмінно-дистрофічних захворювань суглобів, захворювань дихальної та сечовидільної систем, вміти визначати симптоми, при яких можливе відповідальне самолікування; засвоїти підходи до медикаментозного лікування  системних захворювань сполучної тканини,обмінно-дистрофічних захворювань суглобів, захворювань дихальної та сечовидільної систем; засвоїти клініко-фармакологічну характеристику сучасних ЛП, які застосовуються для лікування системних захворювань сполучної тканини, обмінно-дистрофічних захворювань суглобів, захворювань дихальної та сечовидільної систем; вмісти визначати оптимальні ЛП для лікування системних захворювань сполучної тканини, обмінно-дистрофічних захворювань суглобів, захворювань дихальної та сечовидільної систем; вміти визначати лікарські форми, шляхи введення та режими дозування ЛП; вміти визначати критерії ефективності та безпеки обраної лікарської терапії.

Тема 5. Клінічна фармація в ревматології. 

Симптоми та синдроми при основних захворювань суглобів (деформуючий остеоартроз, подагра) та системних захворювань з’єднуваючої тканини (ревматизм, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, системна склеродермія).

Захворювання суглобів, що потребують обов’язкового нагляду лікаря, клінічні критерії їх визначення. Синдроми у ревматології та захворювання суглобів, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою безрецепгурних препаратів при консультативній допомозі провізора.

Клінічна фармакологія стероїдних та нестероідних протизапальних засобів, похідних хіноліну, сульфосалазо-препаратів, препаратів золота. Небажані наслідки тривалої терапії стероїдними протизапальними засобами. Комбіноване та сумісне застосування лікарських засобів при системних захворюваннях з’єднуваючої тканини. Ускладнення лікарської терапії системних захворювань з’єднуючої тканини, методи їх профілактики.

Принципи фармацевтичної опіки при використанні стероїдних та нестероїдних протизапальних засобів. Сучасні лікарські форми, що використовуються при захворюваннях  суглобів,  їх  клініко-біофармацевтичні  особливості,  засоби раціонального   застосування.   Клініко-біофармацевтичні   підходи  до   вибору протизапальних засобів при захворюваннях суглобів.

Клінічна фармакологія коректорів метаболізму з’єднуваючої тканини, препаратів урікозуричної дії, препаратів кальцію, препаратів тваринного походження.

Безрецепгурні піки, що використовуються при захворюваннях суглобів. Принципи фармацевтичної опіки хворих на патологію суглюбів.

Тема 6. Клінічна фармація і захворювання шулнково-кишкового тракту (ШКТ) та підшлункової залози.

Симптоми та синдроми при основних захворювань системи травлення (гіпо- та гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, холецистит, хронічний гепатит, цироз печінки, недостатність печінки, ентерит, коліт). Захворювання системи травлення, що потребують обов’язкового нагляду лікаря, клінічні критерії їх визначення. Синдроми та захворювання системи травлення, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою безрецептурних препаратів при консультативній допомозі провізора.

Принципи замісної, патогенетичної та симптоматичної терапії захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки та жовчного міхура.

Клінічна фармакологія засобів, що впливають на функцію органів травлення: гіркот,   препаратів,   що   поліпшують   та  знижують   апетит,   антацидів, гастроцитопротекторів, селективних та неселективних М-холінолітиків, Н2-гісгаміноблокаторів,   інгібіторів   Н⁺,К⁺–АТФази,   засобів,  що   підвищують резистентність слизової оболонки шлунку, засобів, що впливають на СотруїоЬасІег руїогі. Клінічна фармакологія холеретиків, холекінетиків, гепатопротекторів, противоблювотних, антидіарейних, проносних засобів. Клініко-біофармацевтичні підходи до вибору лікувальних засобів при захворюваннях системи травлення. Сумісне застосування засобів що впливають на функцію органів травлення. Взаємодія ліків та особливості їх використання при наявності супутньої патології. Сучасні лікарські форми, що використовуються при захворюваннях системи травлення, їх клініко-біофармацевтичні особливості, засоби раціонального застосування.

Можливі ускладнення лікарської терапії в гастроентерологи, методи їх прогнозування та профілактики. Критерії ефективності лікарської терапії в гастроентерології та гепатології. Вплив функціонального стану шлунку та печінки на клінічну ефективність фармакологічних препаратів. Вплив лікарських препаратів на функцію шлунку, кишечнику та печінки.

Принципи фармацевтичної опіки при використанні засобів, що впливають на органи травлення. Безрецептурні ліки, що використовуються при захворюваннях системи травлення.

 

Тема 7. Клінічна фармація в гепатології.

Симптоми і синдроми основних захворювань гепатобіліарної системи. Захворювання гепатобіліарної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря.

Тема 8. Клінічна фармація в гематології.

Симптоми та синдроми при основних захворюваннях системи крові (анемії залізодефіцитна, Віг-дефіцитна, гемолітична; гемобластози).

Захворювання системи крові, що потребують обов’язкового нагляду лікаря, клінічні критерії їх визначення. Синдроми при захворюваннях системи крові, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою безрецептурних препаратів при консультативній допомозі провізора-

Клінічна фармакологія препаратів заліза та інших антианемічних препаратів. Клінічна фармакологія лікарських засобів, що впливають на згортання крові та фібриноліз (антикоагулянтів прямої та непрямої дії, тромболітичних засобів, гепарину та антагоністів гепарину; засобів, що впливають на агрегацію тромбоцитів, гемостатичних та антигеморагічних засобів). Клінічна фармакологія препаратів заліза та інших антианемічних препаратів. Клінічна фармакологія засобів, що стимулюють та пригнічують еритро- та лейкопоез. Сучасні лікарські форми, що використовуються при захворюваннях системи крові, їх клініко-біофармацевтичні особливості, засоби раціонального застосування. Клініко-біофармацевтичні підходи до вибору лікарських засобів при захворюваннях системи крові. Сумісне застосування лікарських засобів при захворюваннях крові. Взаємодія ліків.

Можливі ускладнення лікарської терапії в гематології, методи їх прогнозування та профілактики. Критерії ефективності лікарської терапії з гематології. Вплив лікарських засобів різних фармакологічних груп на систему крові. Зміни фармакодинаміки та фармакокінетики ліків у пацієнтів з хворобами крові.

Принципи фармацевтичної опіки при використанні препаратів, що впливають на систему крові. Безрецептурні ліки, що використовуються при захворюваннях системи крові.

Модуль 2. Клінічна фармація в нефрології, ендокринології, алергології. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП

 Змістовий модуль 3:

Клінічна фармація в нефрології, ендокринології, алергології.

Конкретні цілі: засвоїти основні симптоми і синдроми, характерні для захворювань органів травлення та кровотворної системи, вміти визначати симптоми, при яких можливе відповідальне самолікування; засвоїти підходи до медикаментозного лікування  захворювань органів травлення та кровотворної системи; засвоїти клініко-фармакологічну характеристику сучасних ЛП, які застосовуються для лікування захворювань органів травлення та кровотворної системи; вмісти визначати оптимальні ЛП для лікування захворювань органів травлення та кровотворної системи; вміти визначати лікарські форми, шляхи введення та режими дозування ЛП; вміти визначати критерії ефективності та безпеки обраної лікарської терапії.

Тема 9. Клінічна фармація в нефрології.

Симптоми та синдроми при основних захворюваннях сечовивідної системи (ниркові набряки, ниркова артеріальна гіпертензія, ниркова недостатність,

пієлонефрит, гломерулонефрит).

Захворювання сечовивідної системи, що потребують обов’язкового нагляду лікаря, клінічні критерії їх визначення. Синдроми при захворюваннях сечовивідної системи, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою безрецептурних препаратів при консультативній допомозі провізора.

Клінічна фармакологія основних лікарських препаратів, що застосовуються в нефрології (діуретичних засобів – салуретиків; препарати, що затримують калій в організмі, осмотичні діуретики, інгібітори карбоангідрази), стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби, гепарин, хінолінові похідні, імунодепресанти). Клініко-біофармацевтичні підходи до вибору лікарських засобів при захворюваннях сечовивідної системи. Сумісне застосування лікарських засобів при захворюваннях нирок та сечовивідних шляхів. Взаємодія ліків. Можливі ускладнення лікарської терапії в нефрології, методи їх прогнозування та профілактики. Критерії ефективності лікарської терапії в нефрології. Особливості застосування лікарських засобів різних фармакологічних груп при захворюваннях нирок.

Принципи фармацевтичної опіки хворих нефрологічного профілю. Безрецептурні ліки, що використовуються при захворюваннях сечовивідної системи.

Сучасні лікарські форми, що використовуються при захворюваннях сечовивідної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, засоби раціонального застосування.

Тема 10. Клінічна фармація в ендокринології.

Симптоми та синдроми при основних захворюваннях ендокринної системи (цукровий діабет, тиреотоксикоз, статеві порушення).

Захворювання ендокринної системи, що потребують обов’язкового нагляду лікаря, клінічні критерії їх визначення. Синдроми при захворювання ендокринної системи, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою безрецептурних препаратів при консультативній допомозі провізора.

Клінічні аспекти застосування гормональних препаратів в замінювальної, стимулюючої та гальмуючої терапії, а також при захворюваннях негормональної природи.

Клінічна фармакологія препаратів інсуліну. Вибір інсуліну. Можливі ускладнення інсулінотерапії.  Антагоністи інсуліну.  Клінічна фармакологія пероральних протидіабетичних засобів. Комбіноване використання препаратів. Принципи терапії та препарати для усунення гіпо- та гіперглікемічної коми. Клінічна фармакологія препаратів гормонів передньої, середньої, задньої долі гіпофізу, гіпотиреоїдних засобів. Сучасні лікарські форми, що використовуються при захворюваннях ендокринної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, засоби раціонального застосування, Клініко-біофармацевтичні підходи до вибору лікарських засобів при захворюваннях ендокринної системи.

Клінічна фармакологія пероральних контрацептивів. Сучасні лікарські форми контрацептивних засобів їх клініко-біофармацевтичні  особливості,  засоби раціонального застосування. Взаємодія контрацептивів з іншими лікарськими засобами. Вплив контрацептивів на лабораторні показники. Негативні явища при терапії гормональними препаратами, їх прогнозування та профілактика.

Принципи фармацевтичної опіки при використанні препаратів, що впливають на ендокринну систему. Безрецептурні ліки, що використовуються при захворюваннях ендокринної системи.

 

Тема 11. Клінічна фармація в алергології.

Симптоми та синдроми при основних гострих алергозах (кропив’янка, алергійний набряк, набряк Квінке, анафілактичний шок).

Захворювання алергійної природи, що потребують обов’язкового нагляду лікаря, клінічні критерії їх визначення. Синдроми алергійної природи, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою безрецептурних препаратів при консультативній допомозі провізора.

Клінічна фармакологія лікарських засобів, що впливають на регуляцію імунної системи (імуностимуляторів, імунодепресантів, антигістамінних). Сучасні лікарські форми, що використовуються при захворюваннях алергійної природи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, засоби раціонального застосування. Клініко-біофармацевтичні підходи до вибору лікарських засобів при захворюваннях алергійної природи Можливі ускладнення лікарської терапії в імуноалергології, методи їх прогнозування та профілактики. Комбіноване застосування лікарських засобів що впливають на регуляцію імунної системи, між собою та препаратами інших фармакологічних груп.

Принципи фармацевтичної опіки при використанні препаратів, що впливають на імунну систему. Безрецептурні ліки, що використовуються при захворюваннях алергійної природи.

 

Змістовий модуль 4.

Загальні положення фармацевтичної опіки. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування захворювань системи травлення, симптоматичного лікування застуди, суглобового, м’язевого та головного болю та уражень шкіри.

Конкретні цілі: засвоїти основні поняття, визначення та положення фармацевтичної опіки; набути навичок диференціації безпечних для життя симптомів розладів травлення, порушень діяльності нервової системи, уражень шкіри та місцевих розладів кровообігу, при яких можливе відповідальне самолікування; засвоїти клініко-фармацевтичну характеристику без рецептурних ЛП для симптоматичного лікування розладів травлення, порушень діяльності нервової системи, уражень шкіри та місцевих розладів кровообігу; засвоїти алгоритм дії провізора при виборі та відпуску безрецептурного ЛП для симптоматичного лікування розладів травлення, порушень діяльності нервової системи, уражень уражень шкіри та місцевих розладів кровообігу; набути навичок здійснення фармацевтичної опіки відвідувачів аптек і інформаційної роботи.

Тема 12. Загальні положення фармацевтичної опіки.

Фармацевтична опіка як відповідальність фармацевта за ефективність терапії лікарськими  засобами  перед  конкретним  індивідуальним  пацієнтом.  Місце фармацевтичної опіки в загальній системі охорони здоров‘я населення. Взаємовідносини фармацевта з іншими професіями (лікар, медична сестра та ін.) при здійсненні фармацевтичних опіки. Категорії проблем, що виникають у пацієнта при терапії лікарськими засобами, проблеми, що належать до компетенції фармацевта та лікаря, алгоритм їх визначення. Практичні функції фармацевта, необхідні для здійснення опіки (методика збору лікарського анамнезу, розробка плану моніторингу, профілактичні заходи що до можливого прояву побічної дії та інше).

Поняття про генеричну та терапевтичні заміну. Компетентність провізора при виборі безрецептурного препарату для самолікування та при здійсненні заміни безрецептурних препаратів.

Психологічні аспекти взаємовідношень між фармацевтом та пацієнтом. Комплаєнс, фактори, що впливають на комплаєнтність пацієнтів під час лікарської терапії, шляхи підвищення комплаєнтності. Поняття якості життя стосовно хворих з хронічними захворюваннями. Значення фармацевтичної опіки для покращання якості життя хворих та стану здоров’я населення. Категорії верств населення, що потребують особливої уваги під час самолікування.

  Тема 13. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування захворювань системи травлення.

Фармацевтична опіка хворих з патологією шлункового тракту. “Погрозливі” симптоми при патології органів травлення. Синдроми та симптому патології органів травленні, які можливо лікувати безрецептурними препаратами.

Шляхи та засоби симптоматичної лікарської терапії печії, запору, блювоти. Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря та для призначення безрецептурних ліків. Алгоритм вибору фармакологічної групи та оптимального безрецептурного препарату з певної фармакологічної групи, лікарської форми та шляху введення. Сучасні лікарські форми препаратів та особливості їх використання при хворобах органів травлення. Взаємодія безрецептурних препаратів з їжею, алкоголем. Особливості використання безрецептурних препаратів в різні вікові періоди. Вимоги до зберігання препаратів в домашніх умовах. Терміни використання безрецептурних препаратів. Критерії ефективності терапії безрецептурними препаратами при захворюваннях органів травлення.

  Тема 14. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування застуди

Тема 15. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю.

Тема 16. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування болю голови.

Тема 17. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні захворювань нервової системи.

Тема 18. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні уражень шкіри.

Тема 19. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу.

Тема 20. Взаємодія ЛП із їжею та алкоголем.

Взаємодія ЛП і їжі, клініко-фармакологічні аспекти взаємодії. Основні фактори, що мають значення при взаємодії ЛП і їжі.

 

 

 

 

4.     Структура навчальної дисципліни

 

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма						заочна форма
	всього	у тому числі					всього	у тому числі
		л	П	лаб.	інд.	с. р.		л	п	лаб.	інд.	с. р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1. Загальні питання клінічної фармації. Клінічна фармація в кардіології, ревматології, пульмонології, нефрології.
Змістовий модуль 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Клінічна фармація в кардіології.
Тема 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики.		4	12			10	–
Тема 2. Клінічна фармація в кардіології.		4	12				–
Разом за змістовим модулем 1		8	24			10	–
Змістовий модуль 2. Клінічна фармація в ревматології, пульмонології, нефрології
Тема 3. Клінічна фармація в ревматології.		4	12			10	–
Тема 4. Клінічна фармація в пульмонології		4	12			10
Тема 5. Клінічна фармація в нефрології.		2	6
Тема 6. Клініко-фармацевтичні аспекти використання антибактеріальних ЛП у клініці внутрішніх хвороб.
Разом за змістовим модулем 2		10	24			20	–
Змістовий модуль 3. Клінічна фармація в гастроентерології, гепатології, гематології.
Тема 7. Клінічна фармація в гастроентерології.		2	6			10	–
Тема 8. Клінічна фармація в гепатології.		2	6			10	–
Тема 9. Клінічна фармація в гематології.		2	6			10
Разом за змістовим модулем 3		6	18			30	–
Модуль 2. «Клінічна фармація в нефрології, ендокринології, алергології. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП»     Змістовий модуль 4. Клінічна фармація в ендокринології, алергології.
Тема 10. Клінічна фармація в ендокринології.		2	6			10	–
Тема 11. Клінічна фармація в алергології.		2	6			10	–
Разом за змістовим модулем 4		4	12			20	–
Змістовий модуль 5. Загальні положення фармацевтичної опіки. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування захворювань системи травлення, нервової системи, уражень шкіри та місцевих розладів кровообігу.
Тема 12. Загальні положення фармацевтичної опіки.		2	6			24	–
Тема13.Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування розладів травлення.		2	6			10	–
Тема14.Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування порушень діяльності нервової системи.						10
Тема15.Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні уражень шкіри.		4	6
Разом за змістовим модулем 5		8	18			34
Змістовий модуль 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування застуди, суглобового, м’язевого та головного болю, герпесу, алергії.
Тема17.Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування та профілактики застуди.		2	6			10	–
Тема18.Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю.		2	6			10	–
Тема19.Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних ЛП для симптоматичного лікування головного болю			6			10
Тема20.Фармацевтична опіка хворих на герпес, алергію.						16
Разом за змістовим модулем 6		8	30			46	–
Підсумковий модульний контроль І , ІІ , ІІІ модулів
Усього годин	288	40	108			140
ІНДЗ – не передбачено

5.     Теми лекційних занять

 

 

 

                                                                                                                                                              

                     6. Теми семінарських занять – не передбачені

 

         

 7. Теми практичних занять

 

 

 

 

                                                                                                             

           7. Теми лабораторних занять – не передбачені.

 

                                        

 

                                            8. Самостійна робота

 

                       9. Індивідуальні заняття – не передбачено

 

10. Методи навчання

 За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні –  розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

                                                     

11. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за два модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, хімічні диктанти, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання хімічних дослідів та вміння робити висновки уміння самостійно виконувати окремі операції, написання схем хімічних реакцій та перетворень. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – самостійно хімічним шляхом довести наявність певних функціональних груп; вміти провести якісні реакції та виконати елементний аналіз органічних сполук; знати правила і способи складання лабораторних установок.

 

12. Розподіл балів, які отримують студенти

 Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. на початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення якісних реакцій, аналітичний ефект та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

 2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

№	Модуль № 2 (поточне тестування)	Оцінка
1	Змістовий модуль 4
	Заняття 13	12
	Заняття 14	12
	Заняття 15	12
2	Змістовий модуль 5
	Заняття 16	12
	Заняття 17	12
	Заняття 18	12
	Заняття 19	12
	Заняття 20	12
	Заняття 21	12
3	Змістовий модуль 6
	Заняття 22	12
	Заняття 23	12
	Заняття 24	12
	Заняття 25	12
Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання		120 балів
Підсумковий контроль засвоєння модуля № 2		80
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля № 2		200

 

Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

 

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з органічної хімії визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з органічної хімії виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулів № 1 і 2.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з органічної хімії у оцінки за шкалою ЕCTS  та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

 

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

 

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
	А	відмінно	Зараховано
	В	добре
	С
	D	задовільно
	E
	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

 

 

13. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до лекцій.

2. Презентації лекцій.

3. Матеріали підготовки до практичних занять

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

 

14. Рекомендована література

Базова

1.  1. Фармакотерапія: підручник для студентів фарм. факультетів / Під ред. О.В. Крайдашенка, І.Г. Купновицької, І.М. Кліща, В.Г. Лизогуба. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 644 с

2.     Клінічна фармакологія : підручник  / кол. авторів; за ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. – К.: Медицина, 2010. – 776 с.

3.  Протоколи провізора (фармацевта) / За редакц. В.П. Черних, І.А. Зупанця, О.М. Лещишиної. – Харків: Золоті сторінки, 2013. – 190 с.

4.  Зупанец И.А. Опека пациента в практике врача и провизора. Руководство по применению лекарственных средств: пособие / под. ред. И.А. Зупанца, В.П. Черных. – Киев : Украинский медицинский вестник, 2011. – 480 с.

5.  Клінічна  фармація (фармацевтична опіка):підр.для студ. вищ.мед.(фарм.).навч.закл. /І.А. Зупанець, В.П. Черних, Т.С. Сахарова та ін. – Х. : НФаУ: Золоті сторінки, 2011. – 704 с.

6.  Основи клінічної медицини : симптоми і синдроми в практичній фармації : навч. посіб. / За ред. І.А. Зупанця, В.П. Черних. – Х., 2010. – 92 с.

 

7.  Лекции по фармакотерапии /под  ред Б.А. Самуры. – Х.: Золоті сторінки, 2005. – 364 с.

8.            Державний формуляр лікарських засобів. Випуск четвертий. – Режим доступу : http://www/pharma-center.kiev.ua/viev/formylar

9.            ОТС™:    ответственное    самолечение    / Под    ред.    И.А.Зупанца,
И.С. Чекмана. – К.: «Фармацевт Практик», 2010. – 207 с.

10.    Загальна фармакокінетика /Б.А. Самура, Б.Б. Самура, І.М. Кліщ, Ю.І. Крилов /за ред Б.А. Самури. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. – 374 с.

 

 

Допоміжна

 

1.   Белоусов Ю.Б., Моисеев B.C., Лепахин В.К. Клиническая фарма­кология и фармакотерапия. – М.: Универсум, 2000. – 532 с.

2.   Клінічна фармакологія / Латогуз I.K., Мала Л.Т., Циганенко А.Я. та ін. – X.: Основа, 2004. – Т. 1. – 526 с.; Т.2. – 704 с

3.   Кукес В.Г. Клиническая фармакология. – Москва: ГЭОТАР Медицина, 2005.-528 с.

4.   Машковский М.Д. Лекарственные средства – X.: Торсинг. 2003. – T.1. – 560 с.: Т.2. – 592 с.

5.   Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими /За ред. А.В. Єпішина. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 768 с.

. 6.  Швец И.И., Скрыпник И.Н. Фармакотерапия заболеваний пищеварительной системы в практике терапевта / Учебное пособие. – Киев, 2006. – 645с.

7.   Основи внутрішньої медицини. Пропедевтика внутрішніх хвороб / За редакцією проф. О.Г. Яворського. – К.: Здоров’я, 2004. – 500 с.

8.   Основи клінічної медицини / За редакцією М.І. Шведа. Підручник. – Тернопіль: Видавництво ТДМУ, 2008. – 796 с.

9.   Невідкладні стани у практиці терапевта і сімейного лікаря / За заг. редакцією проф. А.В. Єпішина. – Тернопіль: Видавництво ТДМУ. – 2008. – 380 с.

10.   Гастроентерологія / Харченко Н.В., Бабак О.Я. – К.: Здоров’я. – 2007. – 720 с.

 

15. Інформаційні ресурси

 

1.     http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=klinpharm/classes_stud/uk/pharm/tpkz/ptn/%CA%EB%B3%ED%B3%F7%ED%E0%20%F4%E0%F0%EC%E0%F6%B3%FF/4/

2.     http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=klinpharm/presentations/uk/pharm/tpkz/ptn/%CA%EB%B3%ED%B3%F7%ED%E0%20%F4%E0%F0%EC%E0%F6%B3%FF/4/

3.     http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=klinpharm/presentations/uk/pharm/tpkz/ptn/