ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО nПЛАНУВАННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ АПТЕК, АПТЕЧНИХ СКЛАДІВ, КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИХ nЛАБОРАТОРІЙ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ. САНІТАРНИЙ РЕЖИМ nЇХ ФУНКЦІЮВАННЯ.
СТРУКТУРА АПТЕЧНИХ nЗАКЛАДІВ
Аптечні заклади здійснюють nобслуговування ліками населення і nлікувально-профілактичних закладів. До аптечних (фармацевтичних) закладів nвідносяться: аптеки, аптечні бази (склади) та контрольно-аналітичні nлабораторії.
Аптека – заклад охорони nздоров’я, який функціонує з дозволу й під контролем державних органів, основним nзавданням якої є забезпечення населення, санітарно-профілактичних, nлікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санаторно-курортних, nнауково-медичних та інших закладів охорони здоров’я, підприємств, установ і nорганізацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.
Усі типи аптек мають багато спільного у будові й обладнанні, nорганізації праці, однак відрізняються nхарактером і специфікою виробничої діяльності.
Аптека, на яку покладено адміністративне та організаційно-методичне nкерівництво аптеками району (міста), називається центральною районною (міською) аптекою.
Аптека, яка призначена виключно для забезпечення однієї або декількох nлікарень та інших закладів охорони здоров’я медикаментами та предметами nмедичного призначення, називається відповідно лікарняною або міжлікарняною nаптекою.
Аптеки загального типу поділяються на: 1) аптеки, які здійснюють nвиготовлення лікарських форм і реалізацію лікарських препаратів; 2) – аптеки, nякі здійснюють тільки реалізацію лікарських препаратів.
Аптеки можуть створювати у встановленому порядку відокремлені структурні nпідрозділи у вигляді аптечних пунктів nта аптечних кіосків. Аптечні пункти nстворюються при закладах охорони здоров’я, аптечні кіоски – на заводах, nфабриках, вокзалах, аеропортах, торгових центрах тощо. Не допускається nрозміщення аптечних кіосків на територіях пішохідних переходів (надземних, nпідземних), транспортних зупинок, ринків (ярмарків), ринкових майданчиків, nстанціях метрополітену та у продовольчих магазинах.
ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО nТЕРИТОРІЇ, ПЛАНУВАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ АПТЕК
СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН
Земельна ділянка аптеки як правило розміщується у населеному пункті з метою найбільш повного nзабезпечення населення лікарськими засобами.
Норма пішохідної доступності між окремими аптеками повинна бути не менше n300-
У населених пунктах із чисельністю до 10 тис. жителів доцільність відкриття nаптек визначається залежно від місцевих умов на основі рецептури та nтоварообігу, що складаються з урахуванням середніх потреб одного жителя у nмедичних товарах, кількості населення, що ними обслуговується, та відповідних nзмін у майбутньому. В окремих випадках відкриття аптек може здійснюватися з nдозволу місцевих органів виконавчої влади з відхиленням демографічних nпоказників, густоти мережі лікувально-профілактичних закладів, економічних nфакторів, транспортного забезпечення тощо.
У великих містах аптеки найчастіше є вбудованими і розміщаються на перших nповерхах будівель. Аптеки у невеликих населених пунктах мають окремі будівлі, nрозташовані на відведених земельних ділянках.
Земельна ділянка аптеки розміщається з навітряної сторони по відношенню до nоб’єктів, які забруднюють атмосферне повітря, поза межами їх санітарно-захисних nзон. Для забезпечення природного стоку атмосферних опадів і оптимальних умов nінсоляції територія земельної ділянки nповинна мати дещо пологий нахил і бути повернутою на південь. Рівень nстояння ґрунтових вод повинен бути не менше
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН
Розміри земельної ділянки повинні складати 0,05-
Площа забудови ділянки не повинна перевищувати 15 % від загальної площі nділянки. Велике значення надається озелененню ділянки для зменшення шуму, nзапиленості та загазованості. Площа озеленення повинна складати не менше 60 % nвід площі усієї ділянки.
Аптеки слід розміщати на віддалі не менше
АПТЕКИ ЗАГАЛЬНОГО ТИПУ
Аптеки загального типу можуть розміщатись: в окремих малоповерхових nбудівлях; у будівлях, зблокованих і кооперованих із закладами, підприємствами nта жилими будинками; на перших поверхах багатоповерхових, громадських та жилих nбудинків.
У сільській місцевості аптеки доцільно розміщати у комплексі з nлікувально-профілактичними закладами (поліклініками, амбулаторіями тощо) на nодній території або в одній будівлі, але з окремим входом.
У випадку розташування аптеки у жилих та громадських будівлях, її доцільно nрозміщати на першому поверсі.
Для аптеки необхідно передбачити вантажно-розвантажувальну площадку для nпід’їзду машин навпроти розпакувальної (рампа з навісом). Її висота повинна nвідповідати рівню днища кузова вантажного автомобіля, ширина біля
ВНУТРІШНЄ ПЛАНУВАННЯ
АПТЕКИ ЗАГАЛЬНОГО nТИПУ
Аптеки загального типу поділяються на аптеки, які здійснюють виготовлення nлікарських форм і реалізацію лікарських nпрепаратів та аптеки, які здійснюють тільки реалізацію лікарських препаратів.
У відповідності з покладеними на аптеку функціями у складі аптек загального nтипу можуть бути передбачені додаткові приміщення для обслуговування nприкріплених на постачання аптек, лікувально-профілактичних закладів, nприміщення для прийому та обробки лікарської рослинної сировини, у центральній nрайонній аптеці – додаткові приміщення для організаційно-методичного nкерівництва та постачання прикріплених аптек.
Розміщення виробничих приміщень повинно виключати зустрічні потоки nтехнологічного процесу виготовлення ліків в асептичних умовах і nнестерильних лікарських засобів .
В аптеці з мінімальною площею приміщень допускається суміщення:
1) асистентської з фасувальною та кабінетом (робочим місцем) nпровізора-аналітика;
2) мийної та стерилізаційної аптечного посуду;
3) матеріальної засобів санітарії та гігієни, виробів медичного призначення nта матеріальної допоміжних матеріалів і тари;
4) кабінету завідувача й бухгалтерії;
5) кімнати персоналу й гардеробної.
Структурні підрозділи аптек – nаптечні пункти та аптечні кіоски повинні займати відокремлені приміщення тільки nу капітальних спорудах. У цих приміщення забороняється зберігання та вживання nїжі.
Аптечні пункти. Аптечні nпункти створюються тільки у приміщеннях лікувально-профілактичних закладів. nМінімальна площа приміщення –
Аптечний кіоск. Приміщення аптечного кіоску обладнується nстелажами, шафами, холодильником. Мінімальна площа приміщення –
МІКРОКЛІМАТ
Внаслідок порушення технологічного процесу та санітарного режиму в деяких nприміщеннях (торговий зал, мийна, стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна) nможуть створюватися дискомфортні nмікрокліматичні умови.
Охолодний мікроклімат часто nмає місце у торговому залі та підвальних приміщеннях. У торговому залі, nособливо в холодний час року, повітря може значно прохолоджуватися, що зв’язано nз постійним рухом відвідувачів і відкриванням зовнішніх дверей. У зв’язку з цим nстворюються несприятливі умови для роботи провізорів-технологів, фармацевтів і nкасирів. Для оптимізації мікроклімату необхідно влаштовувати утеплений тамбур з nповітряною тепловою завісою.
Нагрівний мікроклімат часто nформується у приміщеннях із надлишковими тепловиділеннями від технологічного nобладнання (стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна, мийна). У стерилізаційній і nстерилізаційно-дистиляційній кімнатах підвищення температури повітря зумовлене nнагріванням різних апаратів – сушильних шаф, стерилізаторів, перегінних nапаратів тощо. У мийній у зв’язку з необхідністю постійно мати гарячу воду для nмиття посуду й інших цілей тривалий час горить піч (у сільській місцевості) чи nгазова плита, у результаті чого підвищується температура повітря. Поряд з цим nвідзначається висока вологість, тому що в процесі миття посуду з мийних ванн і nз поверхні посуду при її повітряному сушінні в повітря надходить велика nкількість пари. У випадку, якщо в мийній недостатньо ефективно працює nвентиляційна система, мийниці посуду, санітарки змушені часто відкривати nкватирки, фрамуги, вікна, влаштовувати наскрізне провітрювання, що сприяє nвиникненню простудних захворювань, nзагостренню хронічних запальних процесів.
Забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщеннях аптек здійснюється за допомогою nсистеми опалення та ефективної загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції.
Приміщення аптек обігріваються за допомогою системи централізованого nводяного (конвекційного) і панельно-променевого (радіаційного) опалення. nНайбільш оптимальним і гігієнічно виправданим є панельно-променеве опалення. Це nособливо доцільно для опалення асептичного блоку, асистентської і кімнати nпровізора-аналітика, де повинен дотримуватися високий рівень чистоти.
Влаштування парового опалення в аптечних приміщеннях забороняється. У nсільській місцевості, доцільно влаштовувати місцеве водяне опалення. Пічне nопалення допускається в крайніх випадках.
Температура повітря в nосновних виробничих та службово-побутових приміщеннях (асептичні, пакувальні, nдистиляційні, кімнати для зберігання й оформлення лікарських форм для ін’єкцій, nдефектарські, асистентські, фасувальні, комори для товарів, кімнати nпровізора-аналітика, мийні, дистиляційно-стерилізаційні, комори для лікарських nтрав, склади стерильних матеріалів) нормується на рівні 18 0С; у nторгових залах аптек – 16 0С, у складських приміщеннях для nтермолабільних, сухих і рідких медикаментів –4 0С.Відносна вологість в аптечних nприміщеннях повинна складати 40-60 %, швидкість nруху повітря – 0,1-0,2 м/с.
ОСВІТЛЕННЯ
Персонал аптек виконує великий обсяг технологічних операцій, зв’язаних з nрозрізненням дрібних об’єктів, кольору лікарської сировини і готової лікарської nпродукції, мутності мікстур, з визначенням рівномірності сумішей, порошків, nчитанням рецептів, написів, що супроводжується значним напруженням органа зору. nУ погано освітлених виробничих приміщеннях можуть створюватися умови для nскупчення пилу, бруду, що неминуче позначається на якості лікарських nпрепаратів. При недостатній освітленості можливе неправильне дозування, неточне nвідважування, що також приводить до погіршення якості виготовлених ліків.
Природне освітлення
Світловий коефіцієнт (СК) в nасистентській, кімнаті провізора-аналітика, асептичній повинен бути 1:4, в nінших приміщеннях аптеки у межах 1:6-1:7.
Коефіцієнт природного освітлення (КПО) в nасистентській, кімнаті провізора-аналітика, асептичній повинен дорівнювати – 2 n%, в інших приміщеннях аптеки – 1,5-0,5 n%.
Інсоляція приміщень n(безперервне пряме сонячне опромінення) аптек повинна бути не менше 3 год. у nдень. У той же час не можна допускати перегрівання приміщень, порушення nоптимальних мікрокліматичних умов.
Орієнтація приміщень аптеки nза сторонами світу відіграє значну роль у забезпеченні інсоляційного режиму. nОптимальною для основних виробничих приміщень аптеки є південна і південно-східна орієнтація. У приміщеннях зі значними nтепловиділеннями (мийна, стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна), nрекомендується північна орієнтація.
Коефіцієнт заглиблення при nоднобічному освітленні – відношення глибини приміщення (відстань від nсвітлонесучої стіни до протилежної) до висоти верхнього краю вікна не повинен nбути більше 2,0.
Колір nнавколишніх поверхонь. Найбільш сприятливі в цьому відношенні світлі тони. nЗокрема, стіни, пофарбовані в білий колір, відбивають 80 % падаючих на них nпроменів, у світло-жовтий – 50 %, у синій – 25 %, у коричневий – тільки 13 %. Орган зору менше стомлюється, якщо nколір навколишніх предметів і устаткування досить різноманітний. Одноманітний і nрізкий колір негативно впливає на емоційний стан працюючих.
Рівномірність освітлення має nвелике значення, оскільки часте переведення погляду з більш освітленої поверхні nна менш освітлену і навпаки спричиняє сильне стомлення очей, особливо у nпровізора-технолога й фармацевта при роботі на бюреточній установці, зважуванні на аналітичних вагах, розгляданні nдрібних суспензій у розчинах, відліку поділок на піпетках. Це поступово може nпривести до астенопії – швидкого nстомлення очей з проявами болю в області очей, неясного бачення, загальної nвтоми і головного болю.
Штучне освітлення
Штучне овітлення виробничих приміщень аптек повинно створювати достатній nрівень та рівномірність освітленості приміщень і робочих місць для забезпечення nнеобхідної гостроти зору, швидкості розрізнення дрібних деталей та стійкості nясного бачення. Особливо це стосується робочих місць асистента, nпровізора-аналітика, фасувальника, провізора-технолога.
Штучне освітлення аптечних приміщень здійснюється люмінесцентними лампами nта лампами нажарювання. В аптеках ширше використовується люмінесцентне nосвітлення. Перевага люмінесцентних ламп низького тиску перед лампами nнажарювання зводиться до сприятливої спектральної характеристики, близької до nспектра денного світла. Для аптек найбільш прийнятними є світильники-плафони. nЇхня арматура знижує стробоскопічний ефект і дозволяє одержувати розсіяне nсвітло.
У торговому залі варто передбачити світильники, що відповідають nсвітлотехнічним, гігієнічним і архітектурно-художнім вимогам. Світильники nповинні не тільки створювати необхідний рівень освітленості, але і задовольняти nестетичним потребам відвідувачів. Для цього використовуються художньо оформлені nлюстри, плафони, що гармонійно поєднуються з декоративним оздобленням торгового nзалу.
Рівень освітленості торгового за nрахунок люмінесцентного освітлення повинен складати 150 лк, а рецептурного nвідділу, відділу готових лікарських засобів, ручного продажу, оптики – 300 лк.
Асистентська – основний функціональний підрозділ аптеки. Тут nдоцільно використовувати світильники з люмінесцентними лампами, розташованими nлокалізовано над робітниками місцями. Аналогічні принципи штучного освітлення nвикористовуються в асептичній, кімнаті провізора-аналітика, фасувальній і nдефектарській. Крім загального освітлення, на робочих місцях провізорів-технологів nі фармацевтів установлюються світильники місцевого освітлення з лампами, що nвідповідають спектру ламп, використовуваних у системі загального освітлення.
Рівень освітленості асистентської, асептичної, кімнати провізора-аналітика, nфасувальної, дефектарської за рахунок люмінесцентного освітлення повинен nскладати 500 лк.
У мийній і nдистиляційно-стерилізаційній, туалеті і душовій застосовуються nвологозахищені підвісні світильники з лампами нажарювання, призначені для nвогких приміщень. У мийній над кожною ванною встановлюється місцевий світильник nна кронштейні, що має захисний кут арматури (більше 30°) для запобігання очей nвід сліпучого дії світла.
Рівень освітленості у мийній за рахунок ламп нажарювання повинен складати n75 лк.
У кубовій-стерилізаційній рівень люмінесцентної освітленості nповинен дорівнювати 150 лк.
У матеріальних (коморах) використовуються лампи нажарювання, які nповинні створювати достатній рівень освітленості: у матеріальній для зберігання чистого посуду n– 75 лк, у матеріальних для зберігання дезінфекційних засобів, кислот, горючих nі легкозаймистих матеріалів, а також зберігання тари – 30 лк
У матеріальній зберігання лікарських і перев’язочних засобів рівень nосвітленості за рахунок люмінесцентних ламп повинен складати 150 лк.
Освітленість кабінету завідувача nаптекою, кімнати персоналу, гардеробів, коридорів установлюється відповідно nдо діючих норм. Спільне застосування в одному приміщенні аптеки люмінесцентних nламп і ламп нажарювання не рекомендується.
ЗАБРУДНЕННЯ nПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА
Джерелами забруднення повітряного середовища аптечних закладів є nвідвідувачі, персонал, атмосферне повітря, виробниче обладнання й nтехнологічні процеси виготовлення лікарських засобів та ін. Основними nфакторами забруднення повітря приміщень є пил, пари хімічних речовин, nмікроорганізми тощо.
Специфічним виробничим фактором, nвластивим тільки аптекам, аптечним установам і підприємствам nхіміко-фармацевтичної промисловості є вплив nна персонал лікарських препаратів. Тільки в умовах аптечної й заводської nтехнології працюючий персонал протягом усього робочого дня безпосередньо nконтактує з рідкими або порошкоподібними ліками. При порушенні nсанітарно-гігієнічного режиму, технологічного процесу й недотриманні правил nособистої гігієни ліки у вигляді пилу або аерозолів можуть через nповітряне середовище надходити в організм працюючих через легені, шкіру і nслизові оболонки. Потрапляючи на шкіру, слизові оболонки, у дихальну систему, nаерозоль може чинити специфічний несприятливий вплив: токсичний, подразливий, nалергічний та ін. Ряд лікарських речовин одночасно може спричиняти комбінований nвплив: токсичну, алергенну, подразливу дію тощо.
У мікробному забрудненні повітря nприміщень велику роль може відігравати будь-який об’єкт, що використовується у nтехнологічному процесі виготовлення ліків, повітря аптечних приміщень і nаптечний персонал. В аптеку приходять хворі (з гострою формою і стертою nамбулаторною), реконвалесценти, носії збудників інфекційних захворювань. nУсі вони є джерелом інфекції, що різними nшляхами може передаватися від них аптечним працівникам.
ПИЛ
Пил лікарських засобів є біологічно й фізіологічно активною речовиною. Він, nв основному, є високодисперсним аерозолем (на 96-98 % складаються із пилових nчастинок розміром менше 5 мкм) і тому здатний nпроникати глибоко у легені. nУраження організму аналогічні тим побічним реакціям, що виникають при nтривалому й нераціональному лікуванні хворих подібними лікарськими препаратами. nПроте, в аптечних працівників ці реакції можуть протікати в більш важкій формі, nтому що протягом робочого дня вони можуть одержувати дозу, що значно перевищує nдобову терапевтичну дозу при лікуванні.
Найчастіше контактують з лікарськими речовинами і, зокрема, з їхнім пилом, nпровізори-технологи, фармацевти, фасувальниці, провізори-аналітики.
ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ
ПЛАНУВАЛЬНІ ЗАХОДИ
Аптека повинна бути розміщена в окремому ізольованому приміщенні, що nрозташоване у перших поверхах будівель.
Планування приміщень аптеки повинно передбачати неможливість проникнення nзабрудненого повітря з одного приміщення в інше. Так, асептичний блок повинен nзнаходитися подалі від мийної, асистентської, розфасовочної, адміністративні і nпобутові приміщення повинні бути ізольовані від виробничих.
Розміщення виробничих приміщень повинно виключати зустрічні потоки nтехнологічного процесу виготовлення ліків в асептичних умовах і нестерильних nлікарських засобів.
САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ
До санітарно-технічних заходів, які оптимізують виробниче середовище, nвідносяться системи вентиляції та кондиціонування повітря, раціональне nосвітлення, водопостачання, каналізація, видалення твердих відходів тощо.
ВЕНТИЛЯЦІЯ
В аптеках використовується як nприродна, так і штучна вентиляція. Вона сприяє видаленню забрудненого повітря з nприміщень аптеки, підтриманню належного санітарно-гігієнічного режиму.
Кондиціонування повітря в nумовах аптек є найбільш оптимальним та ефективним видом вентиляції приміщень, оскільки системи кондиціонування nзабезпечують комфортні умови мікроклімату. n
Природна вентиляція nздійснюється з допомогою вікон, кватирок, фрамуг. Найбільш ефективною є nвентиляція, здійснювана за рахунок витяжних каналів, обладнаних спеціальними nнасадками – дефлекторами. Вона влаштовується для адміністративних і санітарно-побутових nприміщень.
Штучна припливно-витяжна nвентиляція (місцева та загальнообмінна ) передбачається у nприміщеннях, де за допомогою природного повітрообміну не досягаються нормовані nпараметри мікроклімату, вмісту пилу, мікроорганізмів і газоподібних домішок. Повітря, що подається, необхідно очищати, nпропускаючи його через спеціальні фільтри.
Вибір та влаштування системи вентиляції й типу вентиляційних пристроїв nзалежить від призначення виробничих приміщень та виду технологічних процесів, nякі у них здійснюються. Вона повинна бути влаштована таким чином, щоб повітря з nодного приміщення не проникало в інші.
Торговий зал nобладнується загальнообмінна припливно-витяжною вентиляцією з перевагою витяжки nнад припливом (кратність повітрообміну +3-4).
Асистентська повинна nбути обладнана загальнобмінною припливно-витяжною вентиляцією з перевагою nвитяжки над припливом (+2-3). Таку ж вентиляцію влаштовують у пакувальній, nдистиляційній, дефектарській, фасувальній, коморах, кімнаті провізора-аналітика. nУ кімнаті провізора-аналітика має бути nмісцева витяжна вентиляція (витяжна шафа).
На вентиляцію мийної й nдистиляційно-стерилізаційної повинна бути звернена особлива увага, тому що від nїї правильного влаштування й експлуатації залежать мікрокліматичні умови всієї nаптеки. Внаслідок того, що в цих приміщеннях, особливо в мийній, є джерела nтепло- і вологовиділення, при недостатньо ефективній роботі вентиляції гаряче й nвологе повітря може проникати в інші приміщення аптеки.
Мийна та дистиляційно-стерилізаційна обладнуються nприпливно-витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну +3-4. У мийній, крім nтого, необхідне влаштування місцевої витяжної вентиляції над мийними ваннами у nвигляді зонта.
Асептичний блок, де nвиготовляються ін’єкційні розчини, очні краплі, для чого необхідна повна nстерильність) повинен обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією з перевагою nприпливу повітря (кратність повітрообміну +4-2), щоб виключити поступлення nповітря з інших приміщень. При цьому рух повітряних потоків відбувається з nасептичної у прилягаючі до неї приміщення – шлюз, а потім у коридор. Вікна nасептичної повинні бути щільно закриті, щілини наглухо забиті. Припливне nповітря повинно проходити через фільтри, що уловлюють пил і мікроорганізми.
Матеріальні (склади) стерильних nматеріалів повинні обладнуватися припливною вентиляцією з кратністю nповітрообміну +3.
Матеріальні термолабільних, сухих nі рідких медикаментів обладнуються тільки витяжною nвентиляцією з кратністю повітрообміну –3.
ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЯ
Для сільських аптек влаштовується окремий водогін. При неможливості обладнання місцевого nводогону, влаштовується децентралізоване водопостачання з колодязя, розташованого на території nземельної ділянки аптеки.
Міські аптеки забезпечуються централізованим водопостачанням з міської nводогінної мережі. Для створення оптимального санітарно-гігієнічного режиму nвлаштовується раціональна розводка води. Гаряча вода повинна подаватися в усі nвиробничі, допоміжні і санітарно-побутові приміщення.
Стічні води з аптечних закладів видаляються nсистемою каналізації (міські аптеки) або з допомогою вивізної системи n(сільські аптеки).
ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ
З метою оптимізації умов праці та профілактики захворюваності повинна nвпроваджуватися автоматизація технологічних процесів.
Широко використовується так звана мала механізація важких і трудомістких nпроцесів (розфасовка, фільтрування, просівання, розтирання тощо). Наприклад, nдля подрібнення твердих лікарських речовин замість ступок, при використанні nяких відбувається значне виділення пилу, запропоновані малогабаритні апарати nрізної конструкції, зокрема, млин конструкції Ісламгулова (рис. 3). Для nдозування порошків використовується дозатор ДП-2 (рис. 4), для nвиготовлення мазей – установка УПМ-1 (рис. 5), для миття аптечного посуду (рис. 6) для фасування nрідин у дрібну тару – установка УДЖ-250 (рис. 7) тощо. Для закупорки флаконів, треба nзастосовувати напівавтомати, що значно скорочують контакт працюючих зі nшкідливими речовинами.
Для зменшення запиленості nзастосовуються спеціальні столи, у які вмонтовані фільтрувальні пристрої, що nзабезпечують подачу на робоче місце чистого повітря (стіл монтажний nпилозахисний СМП-1).
Для боротьби з мікробним забрудненням повітря аптечних приміщень nвикористовується ультрафіолетове nопромінення бактерицидними увіолевими лампи типу ДБ-30. Найбільш вираженою nбактерицидною властивістю володіють УФ-промені з довжиною хвилі 254-257 нм. У nприсутності людей застосовуються екрановані бактерицидні лампи потужністю 1 Вт на
Ультрафіолетове опромінення може використовуватись також для знезаражування nрецептів з допомогою апарата Лопатіна (рис. 8).
Знезаражування повітря в аптеці можна здійснювати хімічними засобами (пропіленгліколь, триетиленгліколь та ін). nОбов’язково необхідно обробляти стіни й підлоги асептичної, стерилізаційної й nдистиляційно-стерилізаційної.
1 – дозатор з поплавковим nклапаном; 2 – кран; 3 – колба; 4 – поплавковий клапан; 5 – гумовий ковпачок; 6 n– градуйована повітряна трубка.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ nТА ОСОБИСТА ГІГІЄНА
Для захисту органів дихання, шкіри, особливо при роботі із сильнодіючими nлікарськими речовинами й отрутами, використовуються засоби індивідуального nзахисту (респіратори, мазі).
Працівникам необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни.
ЛАБОРАТОРНИЙ КОНТРОЛЬ
Для оцінки мікробного забруднення повітряного середовища приміщень аптек nвикористовуються такі показники, як окислюваність повітря, кількість диоксиду nвуглецю й мікроорганізмів у
ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ nЗАХОДИ
З метою зменшення захворюваності та збереження здоров’я, підвищення nпрацездатності й продуктивності праці для персоналу необхідно насамперед nстворити сприятливі умови праці. Аптечні працівники, безпосередньо зайняті nвиробництвом ліків (виготовлення, розфасовка, контроль та ін.), повинні nпроходити попередній та періодичний медичний огляд.
Попередній медичний огляд nпроводиться при поступленні на роботу. Абсолютними протипоказаннями до роботи в nаптеці є активна форма туберкульозу, nбронхіальна астма, органічні захворювання серцево-судинної системи, гіпертонія nII ступеня. Протипоказаннями до прийому nна роботу є усі види геморагічного діатезу; алергічні захворювання; гострота nзору нижче 0,6 з корекцією; аномалія рефракції понад 6,0 % короткозорості, зі змінами очного дна, nпонад 2,0 % далекозорості, астигматизм понад 2,0; захворювання ендокринної nсистеми.
Періодичні медичні огляди nпроводяться 2 рази у рік з обов’язковим оглядом терапевтом, невропатологом, nпсихіатром і, за показниками, гінекологом, стоматологом, фахівцем із хвороб nвуха, горла й носа. При цьому проводяться також лабораторні дослідження: nклінічний аналіз крові, визначення білірубіну тощо.
