Гнійні захворювання пальців кисті та стопи.
Панарицій
Панарицій – це гнійне запалення тканин долонної поверхні пальця.
І. Класифікація nза анатомічним принципом: 1. Шкірний. 2. Підшкірний. (Slide16) n3. Кістковий. (Slide17) 4. Суглобовий. 5. Сухожильний. 6. Паранохія. 7. Піднігтьовий. 8. nПандактиліт.
Синдром гнійного nураження пальців і кисті проявляється гострим гнійним запаленням nм’яких тканин, nсухожилкових піхв або кісток.
При виникненні запального nпроцесу на кисті потрібна хірургічна допомога, спрямована на розкриття і дренування гнійного вогнища, nлікування гнійно-запального процесу.
Найбільш поширеними видами гнійного ураження пальців і кисті є панарицій, флегмона кисті.
Анатомо-функціональні nособливості будови кисті та пальців.
а) значна кількість на невеликій ділянці фукціонально nважливих утворів ( фасція, сухожилки, сухожильні піхви, судини, нерви, суглоби n); б) сотова будова підшкірно-жирової клітковини; в) рухома шкіра та рихла nпідшкірна клітковина, яка багата лімфатичними судинами; г) ізольоване одне від nодного розташування сухожильних піхв ІІ, ІІІ, IV пальців; д) сполучення nсухожильних піхв І пальця з променевою, а V пальця з ліктьовою синовіальними nсумками
Шкіра на долоні товста, малорухлива, сильно розвинутий епідерміс, що nзначно затрудняє прорив гнійників назовні і вимагає економічного висічення nшкіри при обробці ран.
В шкірі долоні відсутні волосяні фолікули, сальні залози, які є в nшкірі тила кисті. Це виключає можливість розвитку фурункулів, карбункулів на nдолонній поверхні пальців і кисті.
Підшкірна клітковина.
На nдолонній поверхні клітковина кисті розділена фіброзними тяжами, які йдуть від nшкіри до апоневрозу чи надкісниці. Це nсприяє поширенню гнійників в глибину, а не по nширині. З підвищенням тиску при запалені стискуються судини і нерви, що сприяє nвиникненню різкого болю і змертвінню м”яких тканин.
Рис.1. Анатомо – фізіологічні особловості будови кисті
Власна nфасція долоні зміцнюється сухожилковими волокнами довгого долонного м”яза, nутворюючи долонний апоневроз, в якому навпроти міжпальцевих проміжків nутворюються три комісуральних отвори , через які проходять судини, нерви і nможуть поширюватись гнійники.
Клітковинні простори кисті.
Від долонного апоневрозу до ІІІ і V п”ястних nкісток відходять фасціальні пластинки, що ділять долоню на три клітковинних nпростори:
1. Простір nтенора;
2. Простір nгіпотенора;
3. Серединний nклітковинний простір, який в свою чергу розділяється на:
а) поверхневий серединний клітковинний простір (між долонним nапоневрозом і сухожилками згиначів);
б) глибокий серединний клітковинний простір (між сухожилками nзгиначів і фасціальною пластинкою, що закриває міжкісткові м”язи).
На тилі кисті є два клітковинних простори:
1. Поверхневий n(до власної фасції кисті)
2. Глибокий n(між сухожилками розгиначів і п”ястними кістками).
Сухожилкові піхви згиначів.
Синовіальні піхви сухожилків згиначів І та V пальців nрозміщені від основи нігтьових фаланг і до нижньої третини передпліччя. В просторі nПірогова- Парона ці піхви можуть з”єднуватись між собою.
На ІІ-ІІІ-ІV пальцях nсиновіальні піхви розміщені від основи нігтьових фаланг до рівня головок nвідповідних п”ястних кісток.
Живлення nсухожилків здійснюється за рахунок дрібних судин в сухожилковій брижі. При nнакопиченні в піхві ексудату – судини перетискаються (некроз сухожилка при nпізньому дренуванні сухожилкової піхви).
Артеріальне кровопостачання відбувається за рахунок nартеріальних дуг
1. Поверхнева nартеріальна дуга (на рівні середини долоні)
2. Глибока артеріальна дуга дистальної частини n(на рівні карпального каналу)
Венозні nта лімфатичні судини з долонної поверхні йдуть на тил кисті та пальців. По ходу nцих судин поширюється інфільтрат в рихлу клітковину тила кисті розвивається nвиражений набряк при локалізації гнійних процесів на долонній поверхні.
Значна nафферентна інервація сприяє виникненню сильної болючості, яку не можна nпорівняти з болем при гнійних nзахворюваннях іншої локалізації.
Панарицій n– це гостре гнійне запалення м”яких тканин долонної nповерхні пальців, а також ураження суглобів nі фаланг пальців.
Етіопатогенез.
На nшкірі рук постійно вегетують мікроорганізми і nбільше 10% із них патогенні.
Руки nнайбільш піддаються різним несприятливим впливам (механічним, nтермічним, хімічним).
Найбільше nпатогенних мікроорганізмів у nпрацівників тваринництва і землеробів.
Рис. 2 Анатомічна структура nпальця – поздовжній і поперечний розрізи (схема):
1 – фіброзні тяжі, що nпочинаються від шкіри і сягають періосту та сухожилків; 2 – складки згинів, що nрозмежовують ділянки окремих фаланг; 3 – навколонігтьовий валик
Шляхи nпопадання мікроорганізмів:
1. Мікротравма n(частіше всього);
2. Гематогенний nшлях;
3. Лімфогенний шлях;
4. Через вивідні протоки потових залоз;
5. Інфікування nвисоко вірулентною інфекцією.
Перебіг nзапалення на пальцях і кисті має стадійність:
1. Серозно-інфільтративна nстадія (переважно у дітей та молодих людей);
2. Гнійно-некротична nстадія (переважно у людей похилого та старечого віку).
Класифікація.
Поверхневі панариції:
1. Шкірний;
2. Нігтьовий n(білянігтьовий, піднігтьовий);
3. Підшкірний.
Глибокі:
1. Сухожилковий n(тендовагініт);
2. Кістковий;
3. Суглобовий;
4. Пандактиліт n(тотальне ураження гнійним процесом nвсіх тканин пальця).
Гнійники кисті.
1. Мозольний nабсцес ;
2. Міжпальцева n(комісуральна) флегмона;
3. Флегмона nтенора;
4. Флегмона nгіпотенора.
5. Флегмона серединного долонного простору:
а) поверхнева;
б) глибока;
6. У – подібна флегмона;
7. Флегмона простору Пірогова-Парона;
8. Флегмона тилу кисті: поверхнева (підшкірна), глибока (підфасціальна).
Окремо nслід виділити фурункул і карбункул тила кисті і пальців.
Клініка.
Скарги n- біль, його характер (розпираючий, пульсуючий).
Анамнестичні nдані – час, місце та характер травми (частіше всього проколи).
Огляд nпальців, кисті та верхніх кінцівок – форма пальця, поширення процесу, nлімфангіт, лімфаденіт.
Особливості nклініки окремих видів панарицію.
Шкірний nпанарицій.
Нагноєння nрозвивається в глибоких шарах епідермісу. Гній піднімає роговий шар епідермісу. nНа долонній поверхні наявний дещо болючий міхур з навколишнім незначним nвогнищем гіперемії. Через стінку nпросвічується світложовтий гній. Спонтанний біль і загальна реакція не nвиражені. Після розкриття міхура може бути видно норицю, що з”єднує шкірний nпанарицій з підшкірним розміщенням вогнища. Такий панарицій називається nпанарицій у форма “запонки”.
Рис. 3. Шкірний панарицій
Білянігтьовий панарицій (пароніхія).
Гнійний nпроцес захоплює білянігтьовий валик і може поширюватись під ніготь. В ділянці nбілянігтьового валика з”являється помірний біль, припухлість і почервоніння. При натискуванні із під валика виділяється nгній. Загальна реакція незначна. Процес може перейти в хронічний.
Рис. n4. Піднігтьовий панарицій
Піднігтьовий панарицій.
Виникає, nяк правило, внаслідок попадання під ніготь занози, чи нагноєння піднігтьової nгематоми. В ділянці нігтя болюче вогнище, через ніготь просвічується гній, nпомірний набряк і гіперемія білянігтьового валика. Відмічається інтенсивний пульсуючий біль, nщо підсилюється при опущенні руки.Огляд при пароніхії – почервоніння nнавколонігтевого валика, набряк, гній під нігтем. При підшкірному панариції – nвідмічається набряк пальця, гіперемія шкіри на тильній поверхні пальця.
Рис.5 Піднігтьовий панарицій.
Підшкірний панарицій.
Найчастіша nформа панарицію з локалізацією гнійного процесу в підшкірній клітковині. nГнійний процес із підшкірної клітковини може поширюватися на інші тканини з nрозвитком глибоких форм панариція.
Від nдекількох годин до 3-х діб після мікротравми зразу з’являється болючість, що переходить в nпульсуючий біль. Може бути загальне недомагання, підвищення температури тіла, nрегіонарний лімфаденіт.
Об”єктивно:
У nвогнищі ураження відмічається різка nлокальна болючість. Межі запального вогнища визначаються за поширенням nболючості при пальпації кульковим зондом. Ущільнення в зоні болючості, незначна n припухлість nпереважно на тильній поверхні. Флюктуація не визначається.
Сухожилковий панарицій.
Одна з найбільш важких форм панарицію – сухожилковий. Інфекція попадає при nбезпосередньому пошкодженні сухожилкових піхв (колоті рани, чи внаслідок nпоширення з підшкірної клітковини). З появою гнійного випоту в замкненій nпорожнині синовіальної піхви різко підвищується тиск, що сприяє появі nінтенсивного болю, стисненню судин брижі з можливим подальшим змертвінням nсухожилка і безповоротній втраті функції пальця.
Огляд при сухожильному панариції – рівномірний nнабряк пальця з набряком на тильній його поверхні. Палець знаходиться в nположенні незначного згинання. При кістковому панариції – уражений палець має nвигляд колби, булави або веретена, набряк пальця та гіперемія шкіри. При nсуглобовому панариції – весь палець має характерну веретеноподібну форму, nгіперемія шкіри в ділянці суглоба. При пандактиліті – деформація пальця, nзбільшення його в об’ємі, шкіра багрово-червоного кольору, є нориці, через які nвиділяється гній.
При nпальпації – незалежно від форми панаріцію виникає різкий біль, його посилення nпри спробі згинання ( сухожильний панарицій ), патологічна рухомість або nкрепітація в суглобі ( суглобовий панарицій ), або посилення болю при nповштохоподібному тиску по довжині пальця ( суглобовий панарицій ). Місце nнайбільшого болю зручно визначати пуговчатим зондом. Старе правило каже: “ nПалець пальцем не пальпують”.
Рис.6. Сухожилковий nпанарицій.
Характерним nє різкий спонтанний біль по всій долонній поверхні пальця з поширенням на nдистальний відділ кисті. Палець напівзігнутий. При спробі розігнути – різко nпідсилюється біль. Палець дещо потовщений, гіперемія шкіри відсутня. Запальна nреакція виражена. Зберегти сухожилок і функцію пальця можливо при ранньому nхірургічному лікуванні.
Кістковий панарицій.
Рис.7. Кістковий nпанарицій.
Буває nпервинним – при безпосередньому попаданні збудника в кістку внаслідок nпоранення.
Частіше nзустрічається вторинний – як наслідок неправильного лікування підшкірного nпанариція і поширення інфекції з м”яких тканин.
Внаслідок nвідшарування надкісниці гнійним процесом і порушення кровообігу викликаного nстисненням судин інфільтратом, виникає некроз кістки (крайовий, субтотальний, nтотальний).
Типовою локалізацією є кінцева флегмона. Цьому nсприяє наявність фіброзних перетинок від шкіри до надкісниці по яких nпоширюється гнійний процес. В глибині фаланги спонтанний, пульсуючий біль, nвимушене положення пальця, булавоподібне потовщення фаланг. При пальпації nзондом болючість всієї фаланги. Температура може досягати до 400С з nлихоманкою.
Після розкриття підшкірного панарицію рана не nзаживає. Утворюється нориця з надлишком грануляцій і гнійними виділеннями. Через 2-3 тижні безуспішного nлікування поверхневих форм панарицію на рентгенограмі з”являється nрозрідження, часткове розплавлення тканини, наявність кісткових секвестрів.
Після nстихання гострих явищ, при наявності кісткових секвестрів, процес може перейти nв хронічний.
Суглобовий панарицій.
Може nбути первинний – внаслідок травми, переважно, дорзальної поверхні суглоба.
Вторинний n- внаслідок переходу інфекції при інших видах панарицію, або при порушенні nтехніки розкриття інших форм панарицію. Через 2-3 дні ексудат стає гнійним.
В nділянці суглоба хворого турбує сильний постійний біль , який підсилюється при nрухах. Палець припухлий, nверетеноподібної форми, в зігнутому положенні. Пальпація болюча, постукування nпо осі підсилює біль.
В nзапущених випадках руйнується хрящ, з”являється крепітація. З руйнуванням nзв”язок виникає патологічна рухливість в подальшому можливий анкілоз.
Рентгенологічно nвідмічається ущільнення навколишніх тканин, остеопороз, розширення суглобової nщілини.
Пандактиліт – гнійне запалення всіх тканин пальця. Найважча nформа панарицію. Виникає як наслідок ускладнення інших форм, або несвоєчасного, nнераціонального лікування чи самолікування. Часто поєднується з цукровим nдіабетом. Перебігає по типу вологого некрозу.
Клініка nскладається з сукупності проявів всіх форм панарицію. Виражена інтоксикація, nголовний біль, температура тіла може підвищуватись до 400С, лімфангоїт, лімфаденіт, nлейкоцитоз. Біль сильний, розпираючого характеру. Весь nпалець набряклий, збільшений в об’ємі, nшкіра напружена, наявність нориць з виділенням гною, некротичних тканин, nсеквестрів. Грануляції в”ялі. Пальпація різко болюча. Відмічається крепітація, nпатологічна рухомість.
Рентгенологічно- nінфільтрація м”яких тканин, остеопороз, секвестрація nкістки, звуження суглобової щілини.
4. Програма nвикористання додаткових методів дослідженя: а) загальний аналіз крові та nсечі; б) біохімічний аналіз крові; в) рентгенографія пальця.
ІІІ. Диференціальна діагностика проводиться з: 1. nЕризипелоїдом. 2. Бешихою. 3. Тендовагінітом.
IV. Ускладнення. 1. Кістковий, nсухожильний, суглобовий панарицій та пандактиліт при шкірній та підшкірних nформах. 2. Флегмона кисті та передпліччя. 3. Лімфангоїт. 4. Лімфаденіт. 5. Сепсис.
Флегмони кисті.
Основні nклінічні прояви флегмон – набряк, гіперемія шкіри, місцеве підвищення nтемператури, болючість в ділянці запального вогнища, порушення функції кисті.
Рис. 8. Локалізація больових nточок при різних панариціях і флегмонах кисті:
а – долонна поверхня nкисті: 1 – підшкірний панарицій; 2 – кістковий панарицій; З – суглобовий панарицій; 4 – nсухожилковий панарицій; 5 – міжпальцьова флегмона; 6 – підмозольний абсцес; 7 – флегмона радіальної синовіальної nсумки; 8 – nфлегмона ульнарної синовіальної сумки; 9 – долонна флегмона;
б – тильна поверхня nкисті: 10 – пароніхія; 11 – фурункул; 12 – флегмона тильної поверхні кисті; 13 n- дорзальна радіальна й ульнарна флегмона; 14 – остеомієліт основної фаланги
Міжпальцева (комісуральна флегмона).
Виникає nвнаслідок поширення інфекції через тріщини омозолілої поверхні шкіри, після nсаморозкриття “водяних” міхурів, поширення інфекції з інших вогнищ (панарицій)
Клініка n- значна болючість, набряк обох поверхонь дистальної частини кисті, пальці nрозведені, дещо зігнуті, активні та пасивні рухи обмежені.
Флегмона підвищення І пальця.
Відмічається nрізкий набряк ділянок тенара і променевого краю кисті. Припухлість кулястої nформи. Напруження і гіперемія І міжпальцевого проміжку. Різкий біль при nпальпації, обмеження рухомості І пальця. Гній nможе прориватись в серединний клітковинний простір.
Флегмона серединного клітковинного простору кисті.
Поверхневу nі глибоку флегмону серединного клітковинного простору важко диференціювати. nПогіршення загального стану, підвищення температури тіла, головний біль, nлейкоцитоз. Набухання, напруженість, згладження складок на долоні, різкий nнабряк тилу кисті. Флюктуація на долоні не визначається. ІІ-V пальці nнапівзігнуті. Активні і пасивні рухи різко підсилюють біль. Можливе поширення nгною при несвоєчасному лікуванні на тил кисті, в клітковинний простір nПірогова-Парона.
У-подібна флегмона.
Має nмісце виражена інтоксикація, головний біль, нездужання, підвищення температури nтіла, лихоманка. Долоня і тил кисті набряклі, синьо-багрового кольору, nпальпація надзвичайно болюча, всі пальці зігнуті, активні рухи відсутні, nпасивні – різко підсилюють біль. Пальпаторно найбільша болючість в проекції І nта V пальців. Гній може поширюватись на всі nклітковинні простори кисті.
Флегмона простору Пірогова-Парона.
Виникає nяк результат поширення інших видів гнійного запалення і перш за все U подібної флегмони. Припухлість, гіперемія nшкіри на долонній поверхні н/з передпліччя. Глибока інфільтрація, пальпація nрізко болюча, флюктуація визначається важко. Біль підсилюється при опусканні nруки.
Загальний nстан порушений – нездужання, слабкість, головний біль, лейкоцитоз, висока nтемпература тіла.
Флегмона тила кисті.
Відмічається nнабряк, гіперемія шкіри тила кисті, розлита болючість, флюктуація , висока температура nтіла.
При nгнійних процесах на долоні буває реактивний набряк на тилі кисті. При ньому nболючість практично відсутня, інфільтрат тістовидної консистенції, флюктуація nне відмічається.
Діагностика.
В процесі діагностики звертається увага на:
1. Місце nвираженої припухлості, яке не завжди відповідає епіцентру вогнища.
2. Наявність nфлюктуації та відсутність її на долоні.
3. Визначення nепіцентру вогнища з допомогою кулькового зонду.
4. Дані nдактилоскопії (просвічування).
5. Функціональну nздатність (наявність активних рухів, амплітуда згинально-розгинальних рухів).
6. Рентгенографію.
7. Термографію.
8. Комп”ютерну nтомографію.
9. Денситометрію n(виявлення ступеня демінералізації).
Принципи лікування.
Лікування nгнійних захворювань пальців і кисті повинно бути направлено на:
1.Ліквідацію інфекції в патологічному вогнищі.
2. Видалення нежиттєздатних тканин, nпереведення гнійної рани в “чисту”.
3. Зниження набряку.
4. Створення умов для відтоку запального ексудату.
В серезно-інфільтративній стадії запального процесу показано nконсервативне лікування:
1. Антибактеріальна терапія: внутрішньом”язево, nвнутрішньовенно під джгутом (ретроградно), блокада в основі пальця (новокаїн з nантибіотиками).
2. Протизапальне лікування .
3. Короткофокусна рентгентерапія
4. Протеолітичні ферменти.
В nгнійно-некротичній стадії абсолютно показана термінова операція (правило першої nбезсонної ночі).
Об”єм nі техніка оперативного втручання залежить від форми запалення (поверхневий чи nглибокий процес), характеру захворювання (різні види панариціїв і флегмон).
Знечулення.
При nлокалізації процесу на дистальній та середній фалангах застосовується nпровідникова анестезія зо Оберстом-Лукашевичем.
Рис.9 Провідникова анестезія за Оберстом – Лукашевичем
Рис.10. Провідникова анестезія по Усольцевій
При nпоширенні запалення на кисть, флегмонах кисті, кістковому, суглобовому nпанариції і пандактиліті оперативне втручання виконується під загальним nзнечуленням.
Оперативні nдоступи проводяться з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей пальців і nкисті і повинні забезпечити зняття напруження в тканинах, nпопередження злипання країв рани, видалення гною,виконання радикальної nнекректомії.
Рис 11. Оперативні nдоступи при лікуванні панариціїв
В nпісляопераційному періоді рану переважно ведуть відкритим методом. Закритий nметод використовується виключно в тих випадках, коли хірург впевнений в nрадикальності операції. Ця методика передбачає проточно-промивний метод nдренування. Важливе значення має адекватна імобілізація та раннє застосування nвідновлюючого лікування.
VI. Експертиза nнепрацездатності. Хворі на шкірний, підшкірний панарицій та пароніхію nзнаходяться на листку непрацездатності до 10 днів. Хворі з ускладненими формами nпанарицію знаходяться на лікарняному листку до 19 днів.
VII. Реабілітація. nСпрямована на попередження розвитку порушень функції пальців та кисті ( nобмеження рухомості, анкілоз ). З цією метою використовують мікрохвильову nтерапію, УВЧ, лікувальну гімнастику, цинк-електорофорез на палець.
Флегмона стопи
І. Класифікація. 1. nПоверхнева ( надапоневротична ). 2. Глибока ( підапоневротична ). 3. Флегмона nтилу стопи. (Slide31)
Особливості анатомічної будови стопи. Відходження від підошовного апоневрозу двох nвертикальних перегородок, які ділять клітковину стопи на три nфасціально-клітковинних простори. Таким чином, в зовнішньому просторі nрозташовуються м’язи V пальця, в серединному – сухожилки згиначів пальців nстопи, судини, нерви, у внутрішньому просторі знаходяться м’язи І пальця. Особливості поширення nгнійного процесу. Гнійні процеси частіше виникають в серединному nклітковинному просторі. Саме цей простір сполучається з клітковиною гомілки, що nприводить до поширення гною на гомілку.
ІІ. Діагностика. 1. Скарги на біль в nстопі, її набряк, порушення функції, високу температуру тіла.
2. Анамнез. В анамнезі є nмікротравми, гнійні процеси пальців стопи, інфікування тріщин, мозолей.
3. Дані об’єктивного обстеження. nОгляд. Поверхнева флегмона – набряк та гіперемія стопи, згладженість nсклепіння стопи. Глибока флегмона – відсутня гіперемія, однак є набряк nстопи.
Пальпація. При пальпації виражений біль при натискуванні на місце запалення, посилення болю при рухах пальцями, nфлюктуація при поверхневих флегмонах.
2. Програма використання nдодаткових методів дослідження: а) загальний аналіз крові та сечі; б) біохімічний аналіз nкрові; в) рентгенографія стопи.
ІІІ. Диференціальна діагностика проводиться nз 1. Бешихою. 2. Лімфангоїтом. 3. Гострим артритом. 4. Лімфостазом.
IV. Ускладнення. 1. Поширення nзапального процесу на тил стопи та задню поверхню гомілки. 2. Гнійний артрит. n3. Остеомієліт. 4. Сепсис.
V. Тактика. Флегмони стопи nпідлягають оперативному лікуванню. Хворі з поверхневими флегмонами лікуються в nамбулаторно-поліклінічних умовах. Хворі з глибокими флегмонами стопи або nфлегмонами стопи, перебіг яких має вищеперераховані ускладнення підлягають nоперативному лікуванню в хірургічному стаціонарі.
VI. Експертиза непрацездатності. nХворі на флегмону стопи знаходяться на листку непрацездатності 10-12 днів.
VII. Реабілітація. nРеабілітаційні заходи такі ж самі, як при флегмоні кисті.
Матеріали для самоконтролю:
А. Питання для самоконтролю:
1. Дати визначення, що таке панарицій
2. Вказати етіологічні та сприяючі фактори nв розвитку панарицію
3. Анатомічна класифікація панарицію
4. Методи діагностики панарицію
5. Принципи лікування панарицію.
6. Що таке пандактиліт
7. Визначення поняття флегмона кисті
8. Що таке простір Пирогова
9. Класифікація флегмон кисті
10. Оперативне лікування флегмони кисті.
Б. Тести для самоконтролю:
Завдання 1.
Який з перерахованих антисептиків проникає nчерез непошкоджену шкіру при опущенні в нього пальцю?
А.фурацилін
B. марганцевокислий калій
C. спирт;
D. перекис водню
E. риванол
Завдання 2.
Який з перерахованих факторів, що сприяє nрозвитку інфекції в рані є найбільш значущими?
A. вірулентність мікроорганізму;
B. характер пошкодження
C. інорідні тіла та гематоми
D. порушення вільного відтоку раньового nвмісту
E. локалізація рани.
Завдання 3.
Лимфовідтік від 2-3 пальців китиці nздійснюється в великій мірі безпосередньо
A. в ліктьовий лімфовузол
B. в пахвинні лімфовузли
C. в підключичні лімфовузли
D. в надниркові лімфовузли
Завдання 4.
Вкажіть на основну відміну еризіпілоіду nвід проявів звичайного панарицію
A. наявність сверблячки
B. інтенсивність болю
C. вираженість набряку тканини
D. швидкість розвитку запалення.
Завдання 5.
Яка з перерахованих анатомічних nособливостей сприяє швидкому переходу підшкірного панарицію до кісткового
A. невелика кількість волосяних фолікулів nта сальних залоз на шкірі пальцю
B. особливості артеріального nкровопостачання пальців кисті
C. наявність вираженої підшкірної фасції
D. значна товщина та щільність шкіри nдолонної поверхні пальців
E. сотовий характер будови підшкірної nклітковини пальцю.
Завдання 6.
Яка пора панарицію найчастіше nзустрічається в практиці хірурга
A. шкірна
B. підшкірна
C. сухожильна
D. кісткова
E. пандактиліт.
Завдання 7.
Через який термін від початку захворювання nможна виявити рентгенологічні зміни при кістковому панарицію.
A. 7 днів
B. 14 днів
C. 3 дні
D. 1 міс
E. 3 міс
Завдання 8.
Вкажіть основний принцип лікування nпанарицію
A. місцеве застосування холоду
B. місцеве застосування тепла
C. розкриття гнійника по бічних поверхнях nпальця
D. розкриття гнійника по долонній поверхні nпальця
E. розкриття гнійника по тильній поверхні nпальця
Завдання 9.
Вкажіть основний принцип лікування nфлегмони кисті
A. місцеве застосування тепла
B. місцеве застосування холоду
C.розкриття гнійника розрізами вздовж nскладок шкіри долоні
D. розкриття гнійника наскрізними nрозрізами з долонної і тильної поверхонь кисті.
Завдання 10.
Який з перерахованих критеріїв є nпоказанням до операції при панариції
A. перша безсонна ніч
B. поява почервоніння
C. поява припухлості
D. наполягання хворого на операції
Завдання 11.
Який розтин застосовується для розкриття nпідшкірного панарицію кінцевої фаланги
A. боковий
B. хрестоподібний
C. радіальний
D. півовальний
E. крайовий
Завдання 12.
Який зовнішній симптомокомплекс nхарактерний для кісткового панарицію
A. біль, почервоніння, утворення гнійного nлігатура
B. пульсуючий біль, різко посилений при nрозгинанні пальця, набряк
C. пульсуючий біль, припухлість, симптом n„ґудзикового зонду”
D. колбо подібне потовщення фаланги, біль nпри русі, флуктуація
E. бульбо подібне потовщення фаланги, nбагровий колір, наявність нориці.
Завдання 13.
Який вид анестезії найадекватніший при nрозтині долонної флегмони
A. внутрішньоартеріальний
B. внутрішньовенний
C. внутрішньокістковий
D. анестезія плечового сплетіння за nКуленкампфом
E. загальне знеболення
Завдання 14.
Яка форма панарицію і з локалізацією на nяких пальцях нерідко призводить до так званої У-подібної флегмони кисті
A. підшкірна n A. І і ІІІ пальці
B. піднігтьова B. ІІ і ІУ пальці
C. кістково-суглобова C. І і У пальці
D. сухожильна D. ІІІ і У пальці
В. Задачі для самоконтролю:
Задача 1. Хворий В., 1953 р.н., звернувся до приймального відділення nлікарні зі скаргами на почервоніння шкіри пальця, набряк і болючість тканин, nсверблячку. Вкажіть на основну відміну еризіпелоїду від звичайного панарицію.
A. наявність сверблячки
B. інтенсивність болю
C. вираженість набряку тканини
D. швидкість розвитку запалення.
E. почервоніння шкіри
Задача 2. Хворому який звернувся до лікаря поліклініки було nвстановлено діагноз підшкірний панарицій. Від оперативного лікування хворих nвідмовився. При подальшому це призвело до виникнення кісткового панарицію. Яка nз перерахованих анатомічних особливостей сприяє швидкому переходу підшкірного nпанарицію до кісткового.
A. невелика кількість волосяних фолікулів nта сальних залоз на шкірі пальцю
B. особливості артеріального nкровопостачання пальців кисті
C. наявність вираженої підшкірної фасції
D. значна товщина та щільність шкіри nдолонної поверхні пальців
E. сотовий характер будови підшкірної nклітковини пальцю.
Задача 3. У хворого при рентгенологічному обстеженні виявлено nдеструкцію кісткової тканини пальця. Встановлено діагноз – кістковий панарицій. nЧерез який термін від початку захворювання можна виявити рентгенологічні зміни nпри кістковому панарицію.
A. 7 днів
B. 14 днів
C. 3 дні
D. 1 міс
E. 3 міс
Задача 4. Хвора 53 роки, оперована амбулаторно з приводу підшкірного nпанарицію середньої фаланги другого пальця лівої кисті в стадії абсцедування. nНа 6 добу після операції стан хворої погіршився, знову з′явився сильний nбіль у пальці, підвищилася температура до 38ºС.Об´єктивно:оперована nфаланга стовщена, функція пальця порушена, із рани виділяється гнійний ексудат nз неприємним запахом. Лікарем запідозрений розвиток кісткового панарицію у nхворої. Яке дослідження доцільне для підтвердження діагнозу?
А. Рентгенографія другого пальця.
В. Пункція гнійника.
С. Біопсія тканин хворої фаланги пальця.
Д. Бактеріологічне дослідження ексудату.
Е. Ультразвукове дослідження.
Задача 5. Після операції з приводу nпідшкірного панарицію стан хворого не покращився,зберігається біль та обмеження nрухів 2 пальця правої кисті, температура до 39ºС.При огляді болючий валик nза ходом долонної поверхні в положенні легкого згинання. Який найбільш nімовірний діагноз?
А. Кістковий панарицій.
В. Паронімія.
С. Еризипелоїд.
Д. Бешиха.
Е. Абсцес.
Рекомендована nлітература
Основна
1.Петров nС.В. Общая хирургия: Учебник.- СПб. ПИТЕР,
2.Гостищев nВ.К. Общая хирургия: Учебник. – М.: Медицина,
3.Загальна nхірургія: підручник /М.Д.Желіба, С.Д.Хіміч, І.Д.Герич та ін.: за ред. nпрофесорів М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 448 с.
4.Інтернет, nінтранет
Додаткова:
1.Горюков nС.В., Ромашов Д.В. «Гнойная хирургия» Атлас. Москва 2001г., ст.. 9-21
2.Гостищев nВ.К. Оперативная гнойная хирургия. Руководство для врачей. – М.: Медицина, n1996. – 416 с.
