ГОДИНИ І ПОРИ ДНЯ.

ГОДИНИ І ПОРИ ДНЯ. ДАТИ І ЧИСЛА. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЧИТАННЯ ДАТ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

ЧАСЫ И ПОРЫ ДНЯ. ДАТЫ И ЧИСЛА. ОСОБЕННОСТИ ПРОЧТЕНИЕ ДАТ В УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ

 

Словник

година – час

дата –дата

котра зараз година? – который сейчас час?
порядковий числівник – порядковое числительное
кількісний числівник – количественное числительное

родовий відмінок – родительный падеж

рік – год
роки – года
число – число

хвилина – минута

Матеріал на повторення

Кількісні числівники

 

1 – один

2 – два

3                   – три

4                   – чотири

5                   – п’ять

6                   – шість

7                   – сім

8                   – вісім

9                   – дев’ять

10              – десять

11              – одинадцять

12               – дванадцять

13              – тринадцять

14              – чотирнадцять

15               – п’ятнадцять

16               – шістнадцять

17               – сімнадцять

18               – вісімнадцять

19              – дев’ятнадцять

20              – двадцять

30               – тридцять

31 – тридцять один тридцять

32 – тридцять два

40 – сорок

41 – сорок один

42 – сорок два

50 – п’ятдесят

60 –шістдесят

70 – сімдесят

80 – вісімдесят

90 – дев’яносто

100 – сто

101 – сто один

102 – сто два

200 – двісті

201 – двісті один

232 – двісті тридцять два

500 – п’ятсот

1000 – тисяча

2 000 – дві тисячі

1 000 00 – один мільйон

0 – нуль

 

 

Зверніть увагу!

Порядкові числівники утворюються з додаванням до основи «-надцять: 12 – дванадцять, 14 – чотирнадцять.

 

Порядкові числівники

 

1 – перший, -а, -е

2 – другий, -а, -е

3 – третій, -я, -є

4 – четвертий, -а, -е

5 – п’ятий, -а, -е

6 – шостий, -а, -е

7 – сьомий, -а, -е

8 – восьмий, -а, -е

9 – дев’ятий, -а, -е

10 – десятий, -а, -е

11 – одинадцятий, -а, -е

12 – дванадцятий, -а, -е

13 – тринадцятий, -а, -е

14 – чотирнадцятий, -а, -е

15 – п’ятнадцятий, -а, -е

16 – шістнадцятий, -а, -е

17 – сімнадцятий, -а, -е

18 – вісімнадцятий, -а, -е

19 – дев’ятнадцятий, -а, -е

20 – двадцятий, -а, -е

21 – двадцять перший, -а, -е

22 – двадцять другий, -а, -е

23 – двадцять третій, -а, -е

24 – двадцять четвертий, -а, -е

25 – двадцять п’ятий, -а, -е

26 – двадцять шостий, -а, -е

27 – двадцять сьомий, -а, -е

28 – двадцять восьмий, -а, -е

29 – двадцять дев’ятий, -а, -е

30 – тридцятий, -а, -е

31 – тридцять перший, -а, -е

 

Зверніть увагу!

 

 

Завдання. Прочитайте і перепишіть текст. Знайдіть у ньому числівники, визначте, які з них кількісні, а які – порядкові.

 

Розлилися води

Розлилися води

На чотири броди.

У першому броді

Соловейко щебетав,

Зелені сади розвивав.

У другому броді

Зозулька кувала,

Літечко казала.

У третьому броді

Коничок заржав,

Він доріженьку почав.

А  в четвертому броді

Да дівчина плаче,

За нелюбого йдучи,

Своє лихо чуючи.

 

Завдання. Прочитайте.

0, 14, 7, 18, 6, 19, 1, 2, 11, 5, 16, 8, 13, 4, 3, 9, 10, 20, 17, 30, 28, 31, 27, 29.

 

Завдання. Прочитайте вірш. Випишіть із нього числівники, зазначивши відмінок.

 

Вовки

—    Чого, брате, так збілів?

Що з тобою сталось?

—    Ох! За мною через став

Аж сто вовків гналось!

—    Бог з тобою!.. Сто вовків!

Та б село почуло!

—    Та воно, пак, і не сто,

А п’ятдесят було!

—    Та й п’ятдесят диво в нас…

Де б їх стільки взялось?

—    Ну, Іванцю! Нехай так,

Але десять гналось!

—    Та і десять не було!

Знать, один усього?

—    А як один? Аби вовк!

Страшно і одного…

—    А може, то і не вовк?

—    А що ж то ходило?

Таке сиве та мале,

А хвостик, як шило.

                                                       С. Руданський

 

Завдання. Порахуйте та запишіть.

Зразок:

1+3=4 (один плюс три буде чотири).

 

6 + 9 =___________

15 – 7 =__________

18 – 6 =__________

3 + 9 =___________

10 – 2 =__________

11 – 5 =_________

17 + 6=__________

21 + 7=__________

3 + 18=__________

304 + 22=________

1208 – 1105=______

196 – 37=_________

56 + 69=__________

149 – 125=________

120 + 387=________

 

Завдання. Озвучте числа за зразком:

1– один, 10, 9, 4, 3, 6, 2, 11, 15, 40, 32, 50, 5, 8, 12, 7, 2, 71, 44, 85, 24.

 

Завдання. Утворіть від кількісних числівників порядкові числівники, використовуючи родові закінчення, подані в дужках.

 

1(-ий) − перший, 10(-а), 9(е), 4(-ий), 3(-а), 6(-ий), 2(-е), 11(-а), 15(-е), 40(-ий), 32(-а), 50(-е), 5(-а), 8(-е), 12(-ий), 7(-е), 2(-а), 71(-ий), 44(-е).

 

Завдання. Спишіть, замінюючи цифри словами.

 

1. В Україні діє близько 1500 друкарень. 2. Близько 50 % усього устаткування зберігається на цьому складі. 3. Збори 246 голосами проти 44 прийняли рішення про перевибори керівництва цеху. 4. Прогонові будови моста ім. Є.О. Патона складаються з 264 однотипових великих блоків (довжина кожного 29 м).

 

Завдання. Запишіть наведені цифри словами.

18, 754, 211, 3295, 1996, 254,7937, 208,118 343 059.

 

Пригадайте, як визначати години в українській мові / Вспомните, как определять время в украинском языке.

 

Години

 

 

Прочитайте діалог

Оля: Максиме, вибач, ти не скажеш, котра зараз година?

Максим: Зараз дев’ята (9) година ранку.
Оля: Вже дев’ята?
Максим: Так. А ти поспішаєш?
Оля: Я йду на лекцію.
Максим: О котрій годині починається лекція?
Оля: О дев’ятій годині двадцять хвилин (9.20).
Максим: Так, лекція починається двадцять на десяту. А коли вона закінчується?
Оля: О десятій сорок (10.40) або за двадцять одинадцята.
Максим: А що ти робитимеш після лекції?
Оля: Я хочу зустрітися з подругою.
Максим: Ти часто з нею зустрічаєшся?
Оля: Так, вона живе недалеко від університету.
Максим: Ви кудись підете разом?
Оля: Ми підемо в кафе, а потім поїдемо в бібліотеку.
Максим: Ти будеш удома ввечері?
Оля: Так, я хочу повернутися сьогодні додому раніше.
Максим: Коли ти зазвичай повертаєшся додому?
Оля: Приблизно о шостій (6) або о шостій тридцять (6.30) вечора.
Максим: А які в тебе плани на вечір?
Оля: Я повечеряю, а потім о дев’ятнадцятій сорок п’ять (19.45)
буду дивитися фільм.
Максим: Дев’ятнадцята сорок п’ять це сім сорок п’ять (7.45) вечора?
Оля: Так, або за чверть восьма.
Максим: Я теж дивитимуся цей фільм. Бажаю добре провести вечір.
Оля: Дякую.

 

1. Щоб вказати час, в українській мові ми використовуємо порядковий числівник жіночого роду + слово «година» в жіночому роді / Чтобы указать время, в украинском языке мы используем порядковое числительное женского рода + слово «година» в женском роде:

Котра зараз година?

Зараз друга (година) (14.00);

Зараз перша (година) (13.00).

 

Порядкові числівники жіночого роду

1 – перша

2 – друга  

3 – третя  

4 – четверта  

5 – п’ята

6 – шоста

7 – сьома

8 – восьма

9 – дев’ята

10 – десята

11 – одинадцята

12 – дванадцята

13 – тринадцята

14 – чотирнадцята

15 – п’ятнадцята

16 – шістнадцята

17 – сімнадцята

18 – вісімнадцята

19 – дев’ятнадцята

20 – двадцята

21 – двадцять перша

22 – двадцять друга

23 – двадцять третя

24 – двадцять четверта

 

Котра зараз година?

1

2

3

 

2. Для того, щоб сказати, о котрій годині відбудеться якась подія, ми використовуємо: о/об + порядковий числівник жіночого роду в місцевому відмінку:

о 12.00 – о дванадцятій (годині);

о 17.00 – о п’ятій (годині);

об 11.00 – об одинадцятій (годині).

 

Зверніть увагу!

Прийменник «o» вживається з порядковим числівником із початковим приголосним звуком («o третій годині»), а «об» – із порядковим числівником із початковим голосним («об одинадцятій годині») / Предлог «o» употребляется с порядковым числительным с начальным согласным звуком («o третій годині»), а «об» – с порядковым числительным с начальным гласным («об одинадцятій годині»).

 

3. Щоб сказати годину з хвилинами (з 12.01 до 12.29) ми використовуємо: кількість хвилин + по + порядковий числівник жіночого роду у Місцевому відмінку  / Чтобы сказать час с минутами (с 12.01 до 12.29) мы используем: количество минут + по + порядковое числительное женского рода в Предложном падеже:

10.05 – п’ять (хвилин) по десятій (годині);

11.15 – п’ятнадцять (хвилин) по одинадцятій;

12.10 – десять по дванадцятій;

13.20 – двадцять по першій;

14.25 – двадцять п’ять (хвилин) по другій.

 

Порядкові числівники жіночого роду в місцевому відмінку

1 – першій

2 – другій  

3 – третій  

4 – четвертій  

5 – п’ятій

6 – шостій

7 – сьомій

8 – восьмій

9 – дев’ятій

10 – десятій

11 – одинадцятій

12 – дванадцятій

13 – тринадцятій

14 – чотирнадцятій

15 – п’ятнадцятій

16 – шістнадцятій

17 – сімнадцятій

18 – вісімнадцятій

19 – дев’ятнадцятій

20 – двадцятій

21 – двадцять першій

22 – двадцять другій

23 – двадцять третій

24 – двадцять четвертій

 

Котра зараз година?

1

2

3

4. Щоб зазначити годину і 30 (тридцять) хвилин ми вживаємо: половина, пів на + порядковий числівник в Родовому чи Місцевому відмінках / Чтобы указать час и 30 (тридцать) минут мы берём: половина, пів на + порядковое числительное в Родительном или Предложном падежах:

11.30 – половина дванадцятої, пів на дванадцяту

13.30 – пів другої, пів на другу.

 

Порядкові числівники жіночого роду в родовому відмінку

1 – першу

2 – другу  

3 – третю  

4 – четверту  

5 – п’яту

6 – шосту

7 – сьому

8 – восьму

9 – дев’яту

10 – десяту

11 – одинадцяту

12 – дванадцяту

13 – тринадцяту

14 – чотирнадцяту

15 – п’ятнадцяту

16 – шістнадцяту

17 – сімнадцяту

18 – вісімнадцяту

19 – дев’ятнадцяту

20 – двадцяту

21 – двадцять першу

22 – двадцять другу

23 – двадцять третю

24 – двадцять четверту

 

Котра зараз година?

1

2

3

5. Щоб сказати годину з хвилинами (з 12.31 до 12.59) ми використовуємо: «за» +  кількість хвилин + порядковий числівник жіночого роду у Називному відмінку / Чтобы сказать час с минутами (с 12.31 до 12.59) мы используем: «за» + количество минут + порядковое числительное женского рода в Именительном падеже:

12.35 – за двадцять п’ять перша;

18.40 – за двадцять сьома;

13.55 – за п’ять друга.

 

Порядкові числівники жіночого роду в називному відмінку

1 – перша

2 – друга  

3 – третя  

4 – четверта

5 – п’ята

6 – шоста

7 – сьома

8 – восьма

9 – дев’ята

10 – десята

11 – одинадцята

12 – дванадцята

13 – тринадцята

14 – чотирнадцята

15 – п’ятнадцята

16 – шістнадцята

17 – сімнадцята

18 – вісімнадцята

19 – дев’ятнадцята

20 – двадцята

21 – двадцять перша

22 – двадцять друга

23 – двадцять третя

24 – двадцять четверта

 

Котра зараз година?

1

2

3

 

Частини доби

 

ранок                                               з 04.00 до 8.00

день                                        з 09.00 до 17.00

полудень                               12.00

вечір                                      з 18.00 до 23.00

північ                                     24.00

ніч                                          з 01.00 до 03.00

 

Зверніть увагу!

 

 

Зразок:

Зараз третя година дня                        

Зараз п’ятнадцята година .

 

 

 

Завдання. Скажіть, котра година, використовуючи слова «ранку»,

«дня», «вечора», «ночі», «північ», «полудень».

Зразок: 14.00 – зараз друга година дня; зараз чотирнадцята година.

 

1) 14.00, 2) 08.00, 3) 10.00, 4) 16.00, 5) 11.00, 6) 13.00, 7) 22.00, 8) 23.00, 9) 12.00, 10) 24.00, 11) 20.00, 12) 03.00, 13) 01.00, 14) 04.00, 15) 05.00, 16) 06.00, 17) 17.00, 18) 08.00, 19) 09.00, 20) 15.00.

 

Завдання. Дайте відповідь на запитання «Котра зараз година?»

Зразок:

15.10 – зараз десять хвилин по третій дня / зараз десять хвилин по п’ятнадцятій.

 

1.13.05;

2.14.10;

3.15.15;

4.16.20;

5.17.25;

6.18.30;

7.19.35;

8.20.40;

9.21.45;

10.22.55.

 

Завдання. Котру годину показує кожен із годинників?

Зразок:

На малюнку номер 1 (№1) – п’ята година і п’ятдесят хвилин (сімнадцята година і п’ятдесят хвилин) (17:50) / за десять хвилин шоста.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання. Дайте відповіді на запитання.

Зразок:

Котра зараз година? (12:45)

Зараз за п’ятнадцять (хвилин) перша (година).

 

1. Коли Ви були у бібліотеці? (12:30)

2. Скільки тобі років? (18)

3. Скільки коштує квиток до Одеси? (120 гривень)

4.Скільки годин тривала зустріч? (2 години і 45 хвилин)

5. Скільки Ви вчитеся на підготовчому факультеті? (5 місяців)

6. Скільки Ви живете у Києві? (1,5 роки)

7. Скільки років Ви будете навчатися у медичному університеті? (6 років)

8. О котрій годині Ви прокидаєтесь? (07: 20)

9. Коли Ви виходите з дому? (08: 30)

10. О котрій годині у Вас починаються заняття? (09: 00)

11. О котрій годині у Вас завершуються заняття? (14: 45)

12. Коли Ви обідаєте? (15: 35)

13. Коли Ви лягаєте спати? (22.30)

14. Скільки годин Ви гуляєте в парку? (2)

 

Словник

бібліотека – библиотека

зустріч – встреча

квиток – билет

обідати – обедать

парк – парк

 

Дати і числа

 

 

В українській мові дату записуємо у такому порядку: число, місяць, рік:

03.04.2012 − 03 (число), 04 (номер місяця), 2012 (рік):

03.04.2012 − 03, 04, 2012

При написанні дат в українській мові використовуємо порядковий числівник середнього роду у Називному відмінку та назву місяця у Родовому відмінку / При написании дат в украинском языке используем порядковое числительное среднего рода в именительном падеже и название месяца в родительном падеже:

03.04 − третє (порядковий числівник у середньому роді) квітня (назва місяця у Родовому відмінку);

12.08 − дванадцяте (порядковий числівник у середньому роді) серпня (назва місяця у Родовому відмінку);

29.11 − двадцять дев’яте (порядковий числівник у середньому роді) листопада (назва місяця у Родовому відмінку).

 

Порядкові числівники середнього роду

1 – перше

2 – друге  

3 – третє  

4 – четверте  

5 – п’яте

6 – шосте

7 – сьоме

8 – восьме

9 – дев’яте

10 – десяте

11 – одинадцяте

12 – дванадцяте

13 – тринадцяте

14 – чотирнадцяте

15 – п’ятнадцяте

16 – шістнадцяте

17 – сімнадцяте

18 – вісімнадцяте

19 – дев’ятнадцяте

20 – двадцяте

21 – двадцять перше

22 – двадцять друге

23 – двадцять третє

24 – двадцять четверте

25 – двадцять п’яте

26 – двадцять шосте

27 – двадцять сьоме

28 – двадцять восьме

29 – двадцять дев’яте

30 – тридцяте

31 – тридцять перше.

 

Пори року. Місяці

 

 

Зверніть увагу!

 

Якщо ви хочете сказати:

взимку, зимою

навесні, весною

влітку, літом

восени, осінню

 

Зверніть увагу!

 

Письмовий та усний варіанти прочитання дат в англійській мові можуть відрізняються, а в українській мові – ні / Письменный и устный варианты прочтения дат в английском языке могут отличаться, а в украинском языке – нет:

03.07 − третє липня.

 

 

 

Серпень

 

Завдання. Запишіть назви місяців у алфавітному порядку.

Січень, лютий, березень, вересень, жовтень, травень, червень, липень,  серпень, квітень, листопад, грудень.

 

− Який твій улюблений місяць?

− Який зараз місяць?

− Який наступний місяць?

 

Лютий

 

Завдання. Прочитайте речення. Знайдіть назви місяців.

1.     Сумний грудень і в свято, і в будень.

2.     У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.

3.     Січень, наступає, мороз людей обнімає.

4.     П’ятий місяць косить трави, так і звати його – травень (Л. Дяченко).

5.     Травневий дощ, як з грибами борщ.

6.     Сіє дощик. Листя жовкне. Це десятий місяць – жовтень (Л. Дяченко).

7.     Мокрий квітень, а сухий май, то буде в стодолі рай.

8.     Зимою добре, а літом ще краще.

9.     Січень з груднем прощається, а на лютий очі косить.

10.                        Ранні морози в жовтні – на холодну зиму.

11.                        Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.

12.                        Страшна зима, як дров нема.

 

Словник

будень – будний день

дощ – дождь

мокрий – мокрый

мороз – мороз

свято – праздник

сумний – грустный

сухий – сухой

трава – трава

хліб – хлеб

холодний – холодный

 

 

Завдання. Пригадайте порядкові числівники та доповніть речення.

Зразок:

Березень − третій місяць

 

Лютий, вересень, жовтень, травень, червень, липень, серпень, квітень, листопад, грудень, січень.

 

Завдання. Прочитайте уривки віршів українських поетів та знайдіть назви пір року й місяців.

 

Осінь така мила

Осінь така мила,

осінь славна.

Осінь матусі їсти несе:

борщик у горщику,

кашка у жменьці,

скабка у пазусі,

грушки в хвартушку.

осінь така мила,

осінь славна.

(Павло Тичина)

 

Весна прийшла так якось несподівано!

Зима стояла міцно до пори.

Вітри війнули з півдня. І тоді вона

немов у Ворсклу з’їхала з гори.

(Л. Костенко)

 

Словник до тексту

 

борщик – борщик

грушка – груша

довго – долго

несподівано – неожиданно

їсти – кушать

 

Завдання. Запишіть словами дати.

Зразок:

23.07 – двадцять третє липня

 

1) 01.10;         08.09;         15.04;         04.08;         11.05;         18.01.

2) 02.08;         09.07;         16.03;         05.10;         12.06;         19.02.

3) 03.12;         10.06;         17.02;         07.11;         14.07;         01.03.

4) 06.11;         13.05;         20.01;         11.12;         08.09;         13.04.

 

 

Роки

 

 

Роки в українській мові вимагають прочитання усіх елементів окремо (тисячних, сотих, десятих). Використовуємо кількісні числівники, а останній – порядковий / Годы в украинском языке требуют прочтения всех элементов в отдельности (тысячных, сотых, десятых). Используем количественные числительные, а последний – порядковый:

− якщо немає тисячних, читаємо:

325 рік − триста двадцять п’ятий рік; 

487 рік − чотириста вісімдесят сьомий рік;  

 

− якщо є тисячні, читаємо:

1492 – одна тисяча чотириста дев’яносто другий рік;   

1949 – одна тисяча дев’ятсот сорок дев’ятий рік;

Останній порядковий числівник узгоджується з іменником «рік», який належить до чоловічого роду. Тому останній порядковий числівник має закінчення -ий /  Последнее порядковое числительное согласуется с существительным «год», который принадлежит к мужскому роду. Поэтому последнее порядковое числительное имеет окончание-ый:

 

1524 рік – одна тисяча п’ятсот двадцять четвертий рік

1028 рік – одна тисяча двадцять восьмий рік

 

− якщо замість сотих чи десятих є нуль, його не читаємо:

1055 − одна тисяча п’ятдесят п’ятий рік;

2012 − дві тисячі дванадцятий рік;

1102 − одна тисяча сто другий рік.

 

Зверніть увагу!

 

Лише остання цифра (порядковий числівник) змінює свою форму. «Рік Х» − конструкція у називному відмінку, у той час, як «у Рік Х» − конструкція у місцевому відмінку:

1998 рік – одна тисяча дев’ятсот дев’яносто восьмий рік;

У 1998 році – у одна тисяча дев’ятсот дев’яносто восьмому році / in 1998.

 

Зверніть увагу!

 

Часто можна зустріти скорочення типу «до н.е.» − до нашої ери  (BC = «Before Christ») чи «н.е.» − нашої ери (AD = «Anno Domini» (in the year of the Lord).

 

Порядкові числівники чоловічого роду

1 – перший

2 – другий  

3 – третій  

4 – четвертий  

5 – п’ятий

6 – шостий

7 – сьомий

8 – восьмий

9 – дев’ятий

10 – десятий

11 – одинадцятий

12 – дванадцятий

13 – тринадцятий

14 – чотирнадцятий

15 – п’ятнадцятий

16 – шістнадцятий

17 – сімнадцятий

18 – вісімнадцятий

19 – дев’ятнадцятий

20 – двадцятий

21 – двадцять перший

22 – двадцять другий

23 – двадцять третій

24 – двадцять четвертий

25 – двадцять п’ятий

26 – двадцять шостий

27 – двадцять сьомий

28 – двадцять восьмий

29 – двадцять дев’ятий

30 – тридцятий

31 – тридцять перший

32 – тридцять другий

40 – сороковий

41 – сорок перший

42 – сорок другий

50 – п’ятдесятий

60 – шістдесятий

70 – сімдесятий

80 – вісімдесятий

90 – дев’яностий

100 – сотий

101 – сто перший

102 – сто другий

200 – двохсотий

201 – двісті перший

232 – двісті тридцять другий

500 – п’ятсотий

 

Кількісні числівники

 

10 десять

20 двадцять

30 тридцять

40 сорок

50 п’ятдесят

60 шістдесят

70 сімдесят

80 вісімдесят

90 дев’яносто

100 сто

200 двісті

300 триста

400 чотириста

500 п’ятсот

6 00 шістсот

7 00 сімсот

8 00 вісімсот

9 00 дев’ятсот

1 000 тисяча

2 000 дві тисячі

 

Завдання. Запишіть дати словами.

 

1. 12.03.2010                25.12.1998          01.07.1997

2. 07.04. 2012               30.11.1996          08.02.1993

4. 01.07. 2011               27.09.1994          04.06.1998

5. 26.06. 2012               28.12.1999          09.08.1974

6. 31.02.2013                23.08.1995          11.03.1134

 

 

Завдання. Прочитайте та запишіть словами пам’ятні дати історії України.

Зразок:

1051 рік – заснування Києво-Печерської лаври.

Одна тисяча п’ятдесят перший рік – заснування Києво-Печерської лаври.

 

1.     28.06. 1994 рік – прийняття нової Конституції України.

2.     988 рік – прийняття християнства.

3.     3.03.1827 рік – народився байкар Леонід Глібов.

4.     12.03.1883 рік – народився Володимир Вернадський, перший президент Академії Наук України.

5.     24.08. 1991 рік – проголошення Акту незалежності України.

6.     19.06. 2003 рік – прийняття закону України «Про основи національної безпеки України».

7.     1927 рік – Данило Заболотний видав перший оригінальний підручник «Основи епідеміології».

8.     1897 рік – Іван Павлов видав свою монографію «Лекції про роботу головних травних залоз».

9.     Першу лекцію з історії медицини прочитав 12.09.1847 року професор В. Караваєв, відомий український хірург.

 

Словник

 

Академія Наук України – Академия Наук Украины

акт − акт

епідеміологія − эпидемиология

конституція – конституция

незалежність − независимость

підручник − учебник

Почаївська лавра – Почаевская лавра

хірург − хирург

християнство − христианство

президент − президент

 

                                    

                                                        Володимир Вернадський

 

Завдання. Заповніть пропуски.

Зразок:

1.2012 рік − дві…………дванадцятий рік

 

2. 1458 рік −…… тисяча …. п’ятдесят…. рік

3. 2045 рік − дві тисячі….п’ятий рік

4. 2014 рік − …. тисячі чотирнадцятий рік

5. 1789 рік – одна тисяча ….  …. дев’ятий рік

6. 1357 рік − … …. триста …. сьомий рік

7. 681 рік – … вісімдесят … рік

8. 1892 рік − одна тисяча вісімсот …. …. рік

9. 2093 рік – дві тисячі …. …. рік

10. 1993 рік – одна … дев’ятсот … … рік

 

Завдання. Виправте помилки.

Зразок:

1. 13.01.1564 рік – тринадцяте грудня одна тисяча п’ятсот сімдесят четвертий рік;

13.01.1564 рік – тринадцяте січня одна тисяча п’ятсот шістдесят четвертий рік.

 

2. 23.04.1654 рік – двадцять четвертий грудня одна тисяча триста п’ятдесят четвертий рік;

3. 28.07.2014 рік – двадцять восьме липня дві тисячі чотирнадцятий рік;

4. 24.08.2001 рік – двадцять четвертий жовтня дві тисячі один рік;

5. 21.01.1780 рік – двадцять один січня дві тисячі чотирнадцятий рік;

6. 29.03.2013 рік – двадцять дев’яте березня дві тисячі тринадцятий рік;

7. 22.05.2014 рік – двадцять два травня дві тисячі чотирнадцятий року;

8. 14.06.2011 рік – чотирнадцятий червня дві тисячі одинадцятий рік;

9. 12.09.1347 рік – тринадцяте вересня одна тисяча триста сорок сьомий рік;

10. 05.04.1952 рік – нуль п’яте травня одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят другий рік.

 

Історія Тернополя Перша письмова згадки про місто Тернопіль датується 1540 роком. Польський король Сигізмунд І видав грамоту на заснування міста гетьману Янові Амору Тарновському. Натомість Ян Тарновський зобов’язувався побудувати тут, на лівому березі річки Серет фортецю, яка б давала змогу краще захистити південно-східні кордони королівства від ворогів. Протягом 1540-1448 рр. в урочищі Сопільче (Топільче) тривало будівництво фортеці – Старого замку. Замок був оточений глибоким ровом та земляним валом, укріплений частоколом. Пізніше син гетьмана Кшиштоф Тарнавський звів кам’яні мури довкола замку, тим самим укріпивши оборонну здатність фортеці. Згодом Томаш Замойський не пошкодував коштів на розбудову замку і розширив фортифікаційні споруди. Після закінчення будівництва та укріплення замку, у 1548 р. було створено штучний став, який мав захищати місто із заходу. Навколо замку почали оселятися люди. Та за свідченнями істориків давні поселення людей на цій території існувало ще в Х тис. до н.е. Тут виявлено сліди стоянок давніх людей, які належать ще до трипільської культури. У середині ХІІІ століття тут існувало давньоруське укріплення, яке було знищене 1240-1241рр. ханом Батиєм. У 1548 році Тернопіль отримав магдебурзьке право. Це давало городянам певні привілеї. Наприклад, три рази на рік дозволялося влаштовувати ярмарок, а торги дозволялися щотижня. Жителі міста звільнялися від податків на 15 років, а від сплати мита – аж на 20 років. Швидко розвивалася торгівля та ремесла, оскільки місто було розташоване на перехресті великих торговельних шляхів. Згодом почали активно розвиватися гончарство, млинарство, виникли ковальські майстерні, пекарні. У 1550 році всі купці, які проїжджали через Тернопіль до інших міст з крамом, повинні були сплачувати мито на розвиток міста. Так Тернопіль стає потужним торгівельним центром. Розвиток міста не залишав байдужими до наживи ворогів. Так, протягом 1544-1698 рр. турки і татари чотирнадцять разів спустошували місто, вбивали його жителів. Кілька разів місто було майже повністю знищене. Економічне життя міста зазнало значного занепаду. Щоб його трохи пожвавити, уряд 1724 р. дозволив влаштовувати ярмарок святої Ганни. Сюди зі своїм крамом з’їжджалися купці з Польщі та інших держав. Дата проведення ярмарки була призначена на 29 липня. У 1749 році розпочато будівництво домініканського костелу. Будівля виконувалася в стилі бароко, прикрашена кам’яними статуями та різьбою. Величезний купол, на вершечку якого розміщений ліхтар, надає споруді величності. Архітектором був Ян де Віте. Розписувати інтер’єр костелу запрошено львівського художника Станіслава Строїнського. Давні розписи до наших днів не збереглися. Біля костелу розташовані монастирські споруди, оскільки колись костел належав ченцям-домініканцям. Завершено будівництво 1779 року, а від 1991 року тут діє церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії УГКЦ. 1786 р. почалося будівництво першої дороги через Тернопіль, а 1797р. окружний інженер А.Пасареллі склав план міста. 1812 р. засновано першу єврейську друкарню, яка друкувала головним чином церковну літературу та календарі різних віросповідань. У 1820-х роках у місті було збудовано єзуїтський костел. Вистоявши дві світові війни, до наших днів не зберігся, про його існування тепер нагадує хіба що вхідна арка. Зараз на місці домініканського костелу працює Тернопільська швейна фабрика, розміщена тут в роки радянської влади. Та навіть зараз, коли звечоріє, у стінах колишнього храму можна почути звуки органа. Так кажуть люди… Після 300-річного панування у Тернополі польських феодалів, місто стало вільним. 12 грудня 1844 р. місто отримало цісарську грамоту, згідно якої воно стає вільним і має свій герб – „Леліву”. Тернопіль був столицею Західноукраїнської Народної Республіки.

 

Завдання. Прочитайте текст про історико-архітектурні пам’ятки України, складіть розповідь про визначні місця Вашої країни.

 

7 історико-архітектурних чудес України

1. Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»

Кам’янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фотецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам’яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт.

Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від решти районів міста глибоким каньйоном р. Смотрич.

Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з’єднує місто та Замковий комплекс.  Він викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.

Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич „Культурний ландшафт каньйону” визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

До нашого часу збереглася система потерн (ходів) і казематів. Денна вежа призначена для спостерігачів. Уявіть, можна піднятися на неї кожному і насолодитися оспіваним українським краєвидом!

Невід’ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам’янця-Подільського, його символом.

Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

2. Києво-Печерська Лавра

Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва.

В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.

У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом на Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.

Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками на Україні, в Росії і в Білорусії.

Свого часу Києво-Печервська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов’янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повести временных лет»), Нікон, Сільвестр.

 Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський собор, Троїцька надвратна церква). Наприкінці дванадцятого століття навколо Києво-Печерської лаври було возведено оборонні стіни (у 1240 році вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 році паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731-1744 році споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої – 96,52 метра.

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

3. Державний історико-архітектурний заповідник “Хотинська фортеця” (м. Хотин Чернівецької обл.)

Хотин, що приваблює туристів з усього світу, одне з найдавніших міст України, нещодавно відсвяткував своє 1000-річчя. На початку XI ст. київський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході й півдні своєї держави, у тому числі Хотин.

Назва міста, ймовірно, походить від дієслова “хотіти”: це місце було завжди бажане для древніх поселенців, вони завжди хотіли жити у цьому красивому і багатому краї (інші версії пояснюють походження назви міста від слов’янського імені Хотин або від імені вождя даків Котизона).

 Спочатку це була невелика, збудована східними слов’янами на місці давнього поселення дерев’яна фортеця, яка захищала їх від численних завойовників.

Особливо великим населеним пунктом Хотин був в XI-XIII ст., коли він входив до складу Київської Русі. Тоді він займав територію більш як 20 га. Історики обґрунтували тезу, що замок і місто Хотин походять з самою початку XI ст.

 Після монголо-татарського завоювання Русі роль Хотина, як одного з найважливіших форпостів Галицько-Волинського князівства на південному заході ще більше виросла. Князь Данило Галицький посилено будував нові і укріплював старі фортеці. Виконуючи його волю, в Хотині в 40-50-х роках XIII ст. замість дерев’яних побудували кам’яні укріплення.

Наприкінці XIV ст. Хотин увійшов до складу Молдавської держави. Воєвода Стефан III Великий значно розширив кордони фортеці. Було зведено мур шириною 5 і висотою 40 метрів. У самій фортеці були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для воїнів. Упродовж XV-XVI ст. Хотинська фортеця була резиденцією молдавських господарів.

 Завдяки міцній твердині і вигідному розташуванню, Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які в свою чергу сприяли розквіту культури та економіки міста.

Влітку 1538 р. під час облоги замку польськими військами на чолі з графом Яном Тарновським було знищено частину стін і башт. У 1540-1544 рр. їх відбудували.

 У 1615 р. польські війська зайняли Хотин. Після Цецорської війни 1620 р. між Польщею та Туреччиною, в ході якої польські війська були розбиті, а великий коронний гетьман Станіслав Жулкевський загинув, Хотин став головним форпостом оборони від турецької навали.

 Впродовж XVII століття Хотин переходив з рук в руки, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, неодноразово місто визволяли запорозькі козаки.

Багато лиха і страждань жителям міста принесли I світова та Громадянська війни. В 1918 році на прикордонну Хотинщину претендувало 5 держав: Росія, Україна, Молдавська народна республіка, Австро-Угорщина і Румунія.

Сьогодні Хотин – одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини.

4. Національний дендрологічний парк «Софіївка»

Уманський парк “Софіївка” є шедевром і зразком світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX сторіч. Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області. Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Потоцьким на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії, і був подарований їй в день її янгола у травні 1802 року.

Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, камінні гроти – все це можна побачити, відвідавши парк. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже протягом 200 років.

Багато легенд складено і про саму Умань, одне із старовинних міст України. Місто героїчної та багатостраждальної долі. В Умані до сих пір знаходять залишки підземельних ходів, які служили місцевим мешканцям сховищами і своєрідними укріпленнями.

5. Софія Київська

Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХI століття. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира – хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.

Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею України. При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.

Великих збитків було завдано музею під час Великої Вітчизняної війни. Хоч сам Софійський собор не зазнав руйнування, однак були пограбовані архіви музею, вивезені цінні фрески XII століття з Михайлівського Золотоверхого монастиря, що зберігалися у храмі. Лише після війни їх повернули музею в пошкодженому вигляді. 

6. Херсонес Таврійський

Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни – одна з найвизначніших пам’яток Севастополя. 

Це місто-держава мало довге життя – майже дві тисячі років – і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії. 

Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з’являється безліч монастирів та скитів, а також знамениті печерні міста.

Територія заповідника охоплює розташування стародавнього грецького міста – Херсонеса Таврійського, що виникло тут, на узбережжі Чорного моря, у 5 ст. до н. е.

Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолованне обладнання, колодязі та ін.

Херсонес виник наприкінці VI ст. до н.е. і проіснував до початку XV ст. н.е. Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту стародавньої Греції, Риму та Візантії Херсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особливу роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю і був провідним центром розповсюдження християнства на східнослов’янських землях. 

Херсонес та його сільськогосподарська округа (хора) насичені пам’ятками, які в унікальному автентичному стані збереглися до сьогодення тільки на цій території та є надбанням світової цивілізації.

Комплекс пам’яток, що входить до складу заповідника “Херсонес Таврійський”, має не тільки національне значення, а і міжнародне. До його складу входять:

— 5 археологічних комплексів – городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній, фортеця Чембало, фортеця Каламіта, античні земельні наділи та садиби;

— 11 пам’яток архітектури на території городища та фортеці Каламіта.

7. Національний заповідник – острів «Хортиця»

Острів «Хортиця» є найбільшим островом на Дніпрі.

Основу найбільшого острова на Дніпрі (довжина 12, а ширина, в середньому, 2,5 кілометри) складають граніти і гнейси, яким близько 2 мільярдів років. Саме вони, здіймаючись у вигляді скель, у північній частині острова, до тридцяти метрів над поверхнею Дніпра, створюють тут гірську країну в мініатюрі. Географічно ж, нагромадження скель, печер, гротів, окремих валунів, представляють гірський зразок ландшафтних зон України. Найпомітніші вершини мають свої імена, історія яких тісно пов’язана із періодом козаччини. Зокрема, скеля Вища Голова, Думна скеля, Совутина, Чорна, Дурна, Середня Голова.

 На Хортиці в мініатюрі представлені зразки усіх ландшафтних зон України. Кількість видів рослин, що знайшли собі прихисток на прадавніх степових ділянках, перевищує 600 видів (для порівняння, в Асканійському степу близько 600 видів рослин, у Хомутівському – 528, на Кам’яних Могилах – 460, на Михайлівський цілині – 490).

Найпівденніша, плавнева частина острова, мабуть, наймолодший вид хортицького ландшафту. Це, переважно, намивна територія (формувалася під впливом Дніпрової течії), яка виникла десь 3-4 тисячі літ тому. На багатих поживними речовинами ґрунтах здійнялися кущі, дерева і, звісно ж трави. Після того, як гігантська плавнева країна, що колись простягалася від Хортиці і до Херсона, була знищена (дерева і кущі вирубані, а земля стала дном Каховського водосховища), значення південного острова значно зросло.

 Нині цьому невеличкому куточку (327 гектарів – приблизно восьма частина острова) немає ціни. Свого часу каховська повінь заповнила тут деякі улоговинки, і до відомих з давніх давен п’яти озер додалися ще більше, ніж півтора десятка крихітних водоймищ, де розкошують латаття біле, глечики жовті, рогіз, очерет, комиш, осока, ірис, водяний горіх.

 За наявності бурхливого Каховського “моря”, хортицькі озера завдяки своїй усамітненості, стали головним нерестилищем (тут мешкає близько 50 видів риб) у цій частині Дніпра. У плавнях та поблизу них мешкає понад 200 видів птахів (усього в Україні їх трохи більше 300 видів); близько 30 видів ссавців та плазунів, в озерах мешкає найменший у світі (в діаметрі – в межах сантиметра) вид папороті – сальвінія плаваюча.

 

Зразки тестових завдань

 

1. У котрому рядку правильно записано дату «10.01»?

A. десять січень;

B. десяте січень;

C. десяте січня;

D. десяте січеня;

E. десять січня.

2. У котрому рядку правильно записано дату «21.01»?

A. двадцять один січень;

B. двадцять перше січень;

C. двадцять перше січня;

D. двадцять перше січеня;

E. двадцять один січня.

3. У котрому рядку правильно записано дату «24.01»?

A. двадцять чотири січень;

B. двадцять четверте січень;

C. двадцять четверте січня;

D. двадцять четверте січеня;

E. двадцять чотири січня.

4. У котрому рядку правильно записано дату «02.02»?

A. два лютий;

B. другого лютого;

C. другого лютий;

D. друге люте;

E. два люте.

5. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересеня, сьоме груденя;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцяте березня, третє липня;

D. друге листопада, п’яте серпня;

E. десяте травня, перше жовтня.

6. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме грудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцять березень, три липень;

D. друге листопада, п’яте серпня;

E. десяте травня, перше жовтня.

7. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме грудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцяте березеня, третє липеня;

D. друге листопада, п’яте серпня;

E. десяте травня, перше жовтня.

8. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме грудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцяте березня, третє липня;

D. два листопад, п’ять серпень;

E. десяте травня, перше жовтня.

9. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме грудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцять березень, третє липня;

D. друге листопада, п’яте серпеня;

E. десяте травня, перше жовтня.

10. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме грудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцяте березня, третє липня;

D. друге листопада, п’яте серпня;

E. десять травень, один жовтень.