ГОДИНИ І ПОРИ ДНЯ.

ГОДИНИ І ПОРИ ДНЯ. ДАТИ І ЧИСЛА. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЧИТАННЯ ДАТ В nУКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

ЧАСЫ И ПОРЫ ДНЯ. ДАТЫ И ЧИСЛА. ОСОБЕННОСТИ nПРОЧТЕНИЕ ДАТ В nУКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ

 

Словник

година – час

дата –дата

котра зараз nгодина? – который сейчас час?
nпорядковий числівник – порядковое числительное
nкількісний числівник – количественное числительное

родовий відмінок n– родительный nпадеж

рік – год
nроки – года
nчисло – число

хвилина – минута

nМатеріал на повторення

Кількісні nчислівники

 

1 – один

2 – два

3                   n– три

4                   n– чотири

5                   n– п’ять

6                   n– шість

7                   n– сім

8                   n– вісім

9                   n– дев’ять

10              n– десять

11              n– одинадцять

12              n – nдванадцять

13              n– тринадцять

14              n– чотирнадцять

15              n – nп’ятнадцять

16              n – nшістнадцять

17              n – nсімнадцять

18              n – вісімнадцять

19              n– дев’ятнадцять

20              n– двадцять

30              n – nтридцять

31 – тридцять один тридцять

32 – тридцять два

40 – сорок

41 – сорок один

42 – сорок два

50 – п’ятдесят

60 –шістдесят

70 – сімдесят

80 – вісімдесят

90 – дев’яносто

100 – сто

101 – сто один

102 – сто два

200 – двісті

201 – двісті один

232 – двісті тридцять два

500 – п’ятсот

1000 – тисяча

2 000 – дві тисячі

1 000 00 – один мільйон

0 – нуль

 

 

Зверніть увагу!

Порядкові числівники утворюються з додаванням до основи n«-надцять: 12 – дванадцять, 14 – nчотирнадцять.

 

Порядкові числівники

 

1 – перший, -а, -е

2 – nдругий, -а, -е

3 – nтретій, -я, -є

4 – nчетвертий, -а, -е

5 – nп’ятий, -а, -е

6 – nшостий, -а, -е

7 – сьомий, -а, -е

8 – восьмий, -а, -е

9 – дев’ятий, -а, -е

10 – десятий, -а, -е

11 – одинадцятий, -а, -е

12 – дванадцятий, -а, -е

13 – тринадцятий, -а, -е

14 – чотирнадцятий, -а, -е

15 – п’ятнадцятий, -а, -е

16 – шістнадцятий, -а, -е

17 – сімнадцятий, -а, -е

18 – вісімнадцятий, -а, -е

19 – дев’ятнадцятий, -а, -е

20 – двадцятий, -а, -е

21 – двадцять перший, -а, -е

22 – двадцять другий, -а, -е

23 – двадцять третій, -а, -е

24 – двадцять четвертий, -а, -е

25 – двадцять п’ятий, -а, -е

26 – nдвадцять шостий, n-а, -е

27 – двадцять сьомий, -а, -е

28 – nдвадцять восьмий, n-а, -е

29 – nдвадцять дев’ятий, -а, -е

30 – тридцятий, -а, -е

31 – тридцять перший, -а, -е

 

Зверніть увагу!

 

 

Завдання. Прочитайте і перепишіть nтекст. Знайдіть у ньому числівники, визначте, які з них кількісні, а які – nпорядкові.

 

Розлилися води

Розлилися води

На чотири броди.

У першому броді

Соловейко щебетав,

Зелені сади розвивав.

У другому броді

Зозулька кувала,

Літечко казала.

У третьому броді

Коничок заржав,

Він доріженьку почав.

А  в четвертому nброді

Да дівчина плаче,

За нелюбого йдучи,

Своє лихо чуючи.

 

Завдання. Прочитайте.

0, 14, 7, 18, 6, 19, 1, 2, 11, 5, 16, 8, 13, 4, 3, 9, 10, 20, 17, 30, 28, n31, 27, 29.

 

Завдання. Прочитайте вірш. nВипишіть із нього числівники, зазначивши відмінок.

 

Вовки

—    Чого, брате, nтак збілів?

Що з тобою сталось?

—    Ох! За мною nчерез став

Аж сто вовків гналось!

—    Бог з тобою!.. nСто вовків!

Та б село почуло!

—    Та воно, пак, nі не сто,

А п’ятдесят було!

—    Та й п’ятдесят nдиво в нас…

Де б їх стільки взялось?

—    Ну, Іванцю! nНехай так,

Але десять гналось!

—    Та і десять не nбуло!

Знать, один усього?

—    А як один? Аби nвовк!

Страшно і одного…

—    А може, то і nне вовк?

—    А що ж то nходило?

Таке сиве та мале,

А хвостик, як шило.

                                                       nС. Руданський

 

Завдання. Порахуйте та запишіть.

Зразок:

1+3=4 (один плюс три буде чотири).

 

6 + 9 =___________

15 – 7 =__________

18 – 6 =__________

3 + 9 =___________

10 – 2 =__________

11 – 5 =_________

17 + 6=__________

21 + 7=__________

3 + 18=__________

304 + 22=________

1208 – 1105=______

196 – 37=_________

56 + 69=__________

149 – 125=________

120 + 387=________

 

Завдання. Озвучте числа за nзразком:

1– один, 10, 9, 4, 3, 6, 2, 11, n15, 40, 32, 50, 5, 8, 12, 7, 2, 71, 44, 85, 24.

 

Завдання. Утворіть від кількісних nчислівників порядкові числівники, використовуючи родові закінчення, подані в nдужках.

 

1(-ий) − перший, 10(-а), 9(е), 4(-ий), 3(-а), 6(-ий), 2(-е), 11(-а), n15(-е), 40(-ий), 32(-а), 50(-е), 5(-а), 8(-е), 12(-ий), 7(-е), 2(-а), 71(-ий), n44(-е).

 

Завдання. Спишіть, nзамінюючи цифри словами.

 

1. В Україні діє близько n1500 друкарень. 2. Близько 50 % усього устаткування зберігається на цьому nскладі. 3. Збори 246 голосами проти 44 прийняли рішення nпро перевибори керівництва цеху. 4. Прогонові будови моста nім. Є.О. Патона складаються з 264 однотипових великих блоків (довжина кожного n29 м).

 

Завдання. Запишіть nнаведені цифри словами.

18, 754, 211, 3295, 1996, n254,7937, 208,118 343 059.

 

Пригадайте, як визначати години в українській мові / Вспомните, как определять время в украинском языке.

 

Години

 

 

Прочитайте nдіалог

Оля: Максиме, вибач, ти не скажеш, котра зараз година?

Максим: Зараз дев’ята (9) година ранку.
nОля: Вже дев’ята?
nМаксим: Так. А ти nпоспішаєш?
nОля: Я йду на лекцію. n
nМаксим: О котрій nгодині починається лекція?
nОля: О дев’ятій nгодині двадцять хвилин (9.20).
nМаксим: Так, лекція nпочинається двадцять на десяту. А коли вона закінчується?
nОля: О десятій сорок n(10.40) або за двадцять одинадцята.
nМаксим: А що ти nробитимеш після лекції?
nОля: Я хочу nзустрітися з подругою.
nМаксим: Ти часто з nнею зустрічаєшся?
nОля: Так, вона живе nнедалеко від університету.
nМаксим: Ви кудись nпідете разом?
nОля: Ми підемо в кафе, а потім поїдемо в бібліотеку.
nМаксим: Ти будеш nудома ввечері?
nОля: Так, я хочу nповернутися сьогодні додому раніше.
nМаксим: Коли ти nзазвичай повертаєшся додому?
nОля: Приблизно о nшостій (6) або о шостій тридцять (6.30) вечора.
nМаксим: А які в тебе nплани на вечір?
nОля: Я повечеряю, а nпотім о дев’ятнадцятій сорок п’ять (19.45)
nбуду дивитися фільм.
nМаксим: nДев’ятнадцята сорок п’ять це сім сорок п’ять (7.45) вечора?
nОля: Так, або за nчверть восьма.
nМаксим: Я теж nдивитимуся цей фільм. Бажаю добре провести вечір.
nОля: Дякую.

 

1. Щоб вказати час, в українській nмові ми використовуємо порядковий числівник жіночого роду + слово «година» в nжіночому роді / Чтобы указать время, в украинском nязыке мы используем порядковое числительное женского рода + слово «година» в женском роде:

Котра зараз година?

Зараз nдруга (година) (14.00);

Зараз перша n(година) (13.00).

 

Порядкові числівники жіночого роду

1 – перша

2 – друга n 

3 – nтретя  

4 – nчетверта  

5 – nп’ята

6 – nшоста

7 – сьома

8 – восьма

9 – дев’ята

10 – десята

11 – одинадцята

12 – дванадцята

13 – тринадцята

14 – чотирнадцята

15 – п’ятнадцята

16 – шістнадцята

17 – сімнадцята

18 – вісімнадцята

19 – дев’ятнадцята

20 – двадцята

21 – двадцять перша

22 – двадцять друга

23 – двадцять третя

24 – двадцять четверта

 

Котра зараз година?

1

2

3

 

2. Для того, щоб сказати, о котрій годині відбудеться nякась подія, ми використовуємо: о/об + порядковий числівник жіночого nроду в місцевому відмінку:

о 12.00 – о nдванадцятій (годині);

о 17.00 – о nп’ятій (годині);

об 11.00 – об nодинадцятій (годині).

 

Зверніть увагу!

Прийменник «o» вживається з порядковим числівником із початковим nприголосним звуком («o третій nгодині»), а «об» – із порядковим числівником із початковим nголосним («об одинадцятій годині») n/ Предлог «o» употребляется с порядковым числительным nс начальным согласным звуком («o третій годині»), а «об» – с порядковым nчислительным с начальным гласным («об одинадцятій годині»).

 

3. Щоб сказати годину з хвилинами n(з 12.01 до 12.29) ми використовуємо: кількість хвилин + по + порядковий nчислівник жіночого роду у Місцевому відмінку  n/ Чтобы сказать час с nминутами (с 12.01 до 12.29) мы используем: количество минут + по + порядковое числительное женского рода в Предложном падеже:

10.05 n– п’ять n(хвилин) по десятій (годині);

11.15 – п’ятнадцять (хвилин) по одинадцятій;

12.10 n– десять по дванадцятій;

13.20 – двадцять по першій;

14.25 – двадцять п’ять (хвилин) по другій.

 

Порядкові числівники жіночого роду в місцевому відмінку

1 – першій

2 – другій n 

3 – третій n 

4 – nчетвертій  

5 – п’ятій n

6 – nшостій

7 – сьомій

8 – восьмій

9 – дев’ятій

10 – десятій

11 – одинадцятій

12 – дванадцятій

13 – тринадцятій

14 – чотирнадцятій

15 – п’ятнадцятій

16 – шістнадцятій

17 – сімнадцятій

18 – вісімнадцятій

19 – дев’ятнадцятій

20 – двадцятій

21 – двадцять першій

22 – двадцять другій

23 – двадцять третій

24 – двадцять четвертій

 

Котра зараз година?

1

2

3

4. Щоб зазначити годину і 30 (тридцять) хвилин ми вживаємо: nполовина, пів на + порядковий числівник в Родовому чи Місцевому відмінках / Чтобы указать час и n30 (тридцать) минут мы берём: половина, пів на + порядковое числительное в Родительном или nПредложном падежах:

11.30 n– половина дванадцятої, пів на дванадцяту

13.30 n– пів другої, пів на другу.

 

Порядкові числівники жіночого роду в родовому відмінку

1 – першу

2 – nдругу  

3 – nтретю  

4 – nчетверту  

5 – nп’яту

6 – nшосту

7 – сьому

8 – восьму

9 – дев’яту

10 – десяту

11 – одинадцяту

12 – дванадцяту

13 – тринадцяту

14 – чотирнадцяту

15 – п’ятнадцяту

16 – шістнадцяту

17 – сімнадцяту

18 – вісімнадцяту

19 – дев’ятнадцяту

20 – двадцяту

21 – двадцять першу

22 – двадцять другу

23 – двадцять третю

24 – двадцять четверту

 

Котра зараз година?

1

2

3

5. Щоб сказати годину з хвилинами n(з 12.31 до 12.59) ми використовуємо: «за» +  nкількість хвилин + порядковий числівник жіночого роду у Називному nвідмінку / Чтобы сказать час с минутами (с 12.31 до 12.59) мы используем: n«за» + количество nминут + порядковое числительное женского рода в Именительном падеже:

12.35 n– за двадцять п’ять перша;

18.40 – за двадцять сьома;

13.55 – за п’ять друга.

 

Порядкові числівники жіночого роду в називному відмінку

1 – перша

2 – друга n 

3 – nтретя  

4 – nчетверта

5 – nп’ята

6 – nшоста

7 – сьома

8 – восьма

9 – дев’ята

10 – десята

11 – одинадцята

12 – дванадцята

13 – тринадцята

14 – чотирнадцята

15 – п’ятнадцята

16 – шістнадцята

17 – сімнадцята

18 – вісімнадцята

19 – дев’ятнадцята

20 – двадцята

21 – двадцять перша

22 – двадцять друга

23 – двадцять третя

24 – двадцять четверта

 

Котра зараз година?

1

2

3

 

Частини nдоби

 

ранок                                               з n04.00 до 8.00

день                                        з n09.00 до 17.00

полудень                               12.00

вечір                                      з n18.00 до 23.00

північ                                     24.00

ніч                                          з n01.00 до 03.00

 

Зверніть увагу!

 

 

Зразок:

Зараз третя година дня                        

Зараз п’ятнадцята година .

 

 

 

Завдання. Скажіть, котра година, nвикористовуючи слова «ранку»,

«дня», «вечора», «ночі», «північ», n«полудень».

Зразок: 14.00 – nзараз друга година дня; зараз чотирнадцята година.

 

1) 14.00, 2) 08.00, 3) 10.00, 4) 16.00, 5) 11.00, 6) 13.00, 7) 22.00, 8) n23.00, 9) 12.00, 10) 24.00, 11) 20.00, 12) 03.00, 13) 01.00, 14) 04.00, n15) 05.00, 16) 06.00, 17) 17.00, 18) 08.00, 19) 09.00, 20) 15.00.

 

Завдання. Дайте відповідь на nзапитання «Котра зараз година?»

Зразок:

15.10 – зараз десять хвилин по третій дня / nзараз десять хвилин по п’ятнадцятій.

 

1.13.05;

2.14.10;

3.15.15;

4.16.20;

5.17.25;

6.18.30;

7.19.35;

8.20.40;

9.21.45;

10.22.55.

 

Завдання. Котру годину показує nкожен із годинників?

Зразок:

На малюнку номер 1 (№1) – п’ята nгодина і п’ятдесят хвилин (сімнадцята година і п’ятдесят хвилин) (17:50) / за десять хвилин nшоста.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання. Дайте відповіді на запитання.

Зразок:

Котра зараз година? (12:45)

Зараз за п’ятнадцять (хвилин) перша n(година).

 

1. Коли Ви були nу бібліотеці? (12:30)

2. Скільки тобі nроків? (18)

3. Скільки nкоштує квиток до Одеси? (120 гривень)

4.Скільки годин nтривала зустріч? (2 nгодини і 45 хвилин)

5. Скільки Ви вчитеся на підготовчому факультеті? (5 nмісяців)

6. Скільки Ви живете у Києві? (1,5 nроки)

7. Скільки років Ви будете навчатися у медичному університеті? (6 nроків)

8. О котрій годині Ви прокидаєтесь? (07: 20)

9. Коли Ви виходите з дому? (08: 30)

10. О котрій годині у Вас починаються nзаняття? (09: n00)

11. О котрій годині у Вас завершуються заняття? (14: 45)

12. Коли Ви обідаєте? (15: 35)

13. Коли Ви лягаєте спати? (22.30)

14. Скільки nгодин Ви гуляєте в парку? (2)

 

Словник

бібліотека – библиотека

зустріч – встреча

квиток – билет

обідати – обедать

парк – парк

 

Дати і числа

 

 

В українській мові дату записуємо у такому порядку: число, місяць, рік:

03.04.2012 − 03 (число), 04 (номер місяця), 2012 (рік):

03.04.2012 − 03, 04, 2012

При написанні дат в українській мові використовуємо порядковий числівник nсереднього роду у Називному відмінку та назву місяця у Родовому відмінку / При написании дат в nукраинском языке используем nпорядковое числительное среднего рода в именительном падеже nи название месяца в родительном падеже:

03.04 − третє (порядковий числівник у середньому роді) квітня (назва nмісяця у Родовому відмінку);

12.08 − дванадцяте (порядковий числівник у середньому роді) серпня n(назва місяця у Родовому відмінку);

29.11 − двадцять дев’яте (порядковий числівник у середньому роді) nлистопада (назва місяця у Родовому відмінку).

 

Порядкові числівники середнього роду

1 – перше

2 – nдруге  

3 – nтретє  

4 – nчетверте  

5 – nп’яте

6 – nшосте

7 – сьоме

8 – восьме

9 – дев’яте

10 – десяте

11 – одинадцяте

12 – дванадцяте

13 – тринадцяте

14 – чотирнадцяте

15 – п’ятнадцяте

16 – шістнадцяте

17 – сімнадцяте

18 – вісімнадцяте

19 – дев’ятнадцяте

20 – двадцяте

21 – двадцять перше

22 – двадцять друге

23 – двадцять третє

24 – двадцять четверте

25 – двадцять п’яте

26 – двадцять шосте

27 – двадцять сьоме

28 – двадцять восьме

29 – двадцять дев’яте

30 – тридцяте

31 – тридцять перше.

 

Пори року. Місяці

 

 

Зверніть увагу!

 

Якщо ви хочете сказати:

взимку, зимою

навесні, весною

влітку, літом

восени, осінню

 

Зверніть увагу!

 

Письмовий та усний варіанти прочитання дат в англійській мові можуть відрізняються, nа в українській мові – ні / Письменный nи устный nварианты прочтения дат в английском языке могут отличаться, а в украинском nязыке – нет:

03.07 − третє липня.

 

 

 

Серпень

 

Завдання. Запишіть назви місяців у nалфавітному порядку.

Січень, nлютий, березень, вересень, жовтень, травень, червень, липень,  серпень, квітень, листопад, грудень.

 

− nЯкий твій улюблений місяць?

− nЯкий зараз місяць?

− nЯкий наступний місяць?

 

Лютий

 

Завдання. Прочитайте речення. Знайдіть nназви місяців.

1.     nСумний грудень і в свято, і nв будень.

2.     nУ лютому у дня більше nсвітла, у ночі менше холоду.

3.     nСічень, наступає, мороз nлюдей обнімає.

4.     nП’ятий місяць косить трави, nтак і звати його – травень (Л. Дяченко).

5.     nТравневий дощ, як з грибами nборщ.

6.     nСіє дощик. Листя жовкне. Це nдесятий місяць – жовтень (Л. Дяченко).

7.     nМокрий квітень, а сухий май, то буде в стодолі рай.

8.     nЗимою добре, а літом ще nкраще.

9.     nСічень з груднем прощається, nа на лютий очі косить.

10.                       n Ранні морози в жовтні – на холодну зиму.

11.                       n Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня nпозичає.

12.                       n Страшна зима, як дров нема.

 

Словник

будень – будний день

дощ – дождь

мокрий – nмокрый

мороз – мороз

свято – nпраздник

сумний – nгрустный

сухий n– сухой

трава – nтрава

хліб – хлеб

холодний – холодный

 

 

Завдання. Пригадайте порядкові nчислівники та доповніть речення.

Зразок:

Березень − третій nмісяць

 

Лютий, nвересень, жовтень, травень, червень, липень, серпень, квітень, листопад, nгрудень, січень.

 

Завдання. Прочитайте уривки віршів nукраїнських поетів та знайдіть назви пір року й місяців.

 

Осінь nтака мила

Осінь nтака мила,

осінь nславна.

Осінь nматусі їсти несе:

борщик у nгорщику,

кашка у nжменьці,

скабка у nпазусі,

грушки в nхвартушку.

осінь nтака мила,

осінь nславна.

(Павло Тичина)

 

Весна nприйшла так якось несподівано!

Зима nстояла міцно до пори.

Вітри nвійнули з півдня. І тоді вона

немов у nВорсклу з’їхала з гори.

(Л. Костенко)

 

Словник до тексту

 

борщик n– борщик

грушка n– груша

довго n– долго

несподівано n– неожиданно

їсти – кушать

 

Завдання. Запишіть словами дати.

Зразок:

23.07 – двадцять третє липня

 

1) 01.10; n        08.09; n        15.04; n        04.08; n        11.05; n        18.01.

2) 02.08; n        09.07; n        16.03; n        05.10; n        12.06; n        19.02.

3) 03.12; n        10.06; n        17.02; n        07.11; n        14.07; n        01.03.

4) 06.11; n        13.05; n        20.01; n        11.12; n        08.09; n        13.04.

 

 

Роки

 

 

Роки в українській мові вимагають прочитання усіх nелементів окремо (тисячних, сотих, десятих). Використовуємо кількісні nчислівники, а останній – порядковий / Годы в украинском языке требуют прочтения всех nэлементов в отдельности (тысячных, nсотых, десятых). Используем nколичественные числительные, а последний – порядковый:

− якщо немає тисячних, читаємо:

325 рік − триста двадцять п’ятий рік; 

487 рік − чотириста вісімдесят сьомий рік;  

 

− якщо є тисячні, читаємо:

1492 – одна тисяча чотириста дев’яносто другий рік;   

1949 – одна тисяча дев’ятсот сорок дев’ятий nрік;

Останній порядковий числівник узгоджується з іменником n«рік», який належить до чоловічого роду. Тому останній порядковий числівник має nзакінчення -ий /  Последнее порядковое nчислительное согласуется с существительным n«год», который принадлежит к мужскому роду. Поэтому последнее порядковое числительное имеет окончание-ый:

 

1524 рік – одна тисяча п’ятсот двадцять четвертий рік

1028 рік – одна тисяча двадцять восьмий рік

 

− якщо замість сотих чи десятих є нуль, його не nчитаємо:

1055 − одна тисяча п’ятдесят п’ятий рік;

2012 − дві тисячі дванадцятий рік;

1102 − одна тисяча сто другий рік.

 

Зверніть nувагу!

 

Лише остання цифра (порядковий nчислівник) змінює свою форму. «Рік Х» − конструкція у називному відмінку, у той nчас, як «у Рік Х» − конструкція у місцевому відмінку:

1998 рік – одна тисяча дев’ятсот дев’яносто восьмий рік;

У 1998 році – у одна тисяча дев’ятсот дев’яносто восьмому nроці / in 1998.

 

Зверніть nувагу!

 

Часто можна зустріти скорочення типу «до nн.е.» − до нашої ери  (BC = «Before nChrist») чи «н.е.» − нашої ери (AD = «Anno Domini» (in the year of the Lord).

 

Порядкові nчислівники чоловічого роду

1 – перший

2 – nдругий  

3 – nтретій  

4 – nчетвертий  

5 – nп’ятий

6 – nшостий

7 – сьомий

8 – восьмий

9 – дев’ятий

10 – десятий

11 – одинадцятий

12 – дванадцятий

13 – тринадцятий

14 – чотирнадцятий

15 – п’ятнадцятий

16 – шістнадцятий

17 – сімнадцятий

18 – вісімнадцятий

19 – дев’ятнадцятий

20 – двадцятий

21 – двадцять перший

22 – двадцять другий

23 – двадцять третій

24 – двадцять четвертий

25 – двадцять п’ятий

26 – двадцять шостий

27 – двадцять сьомий

28 – двадцять восьмий

29 – двадцять дев’ятий

30 – тридцятий

31 – тридцять перший

32 – тридцять другий

40 – сороковий

41 – сорок перший

42 – сорок другий

50 – п’ятдесятий

60 – шістдесятий

70 – сімдесятий

80 – вісімдесятий

90 – дев’яностий

100 – сотий

101 – сто перший

102 – сто другий

200 – двохсотий

201 – двісті перший

232 – двісті тридцять другий

500 – п’ятсотий

 

Кількісні числівники

 

10 nдесять

20 двадцять

30 тридцять

40 сорок

50 п’ятдесят

60 шістдесят

70 сімдесят

80 вісімдесят

90 дев’яносто

100 сто

200 двісті

300 триста

400 чотириста

500 п’ятсот

6 00 шістсот

7 00 сімсот

8 00 вісімсот

9 00 дев’ятсот

1 000 тисяча

2 000 дві тисячі

 

Завдання. Запишіть дати словами.

 

1. 12.03.2010                25.12.1998          01.07.1997

2. 07.04. 2012               30.11.1996          08.02.1993

4. 01.07. 2011               27.09.1994          04.06.1998

5. 26.06. 2012               28.12.1999          09.08.1974

6. 31.02.2013                23.08.1995          11.03.1134

 

 

Завдання. Прочитайте та запишіть словами nпам’ятні дати історії України.

Зразок:

1051 рік – заснування nКиєво-Печерської лаври.

Одна тисяча п’ятдесят nперший рік – заснування Києво-Печерської лаври.

 

1.     n28.06. 1994 рік – прийняття nнової Конституції України.

2.     n988 рік – прийняття nхристиянства.

3.     n3.03.1827 рік – народився nбайкар Леонід Глібов.

4.     n12.03.1883 рік – народився nВолодимир Вернадський, перший президент Академії Наук України.

5.     n24.08. 1991 рік – nпроголошення Акту незалежності України.

6.     n19.06. 2003 рік – прийняття nзакону України «Про основи національної безпеки України».

7.     n1927 рік – Данило Заболотний nвидав перший оригінальний підручник «Основи епідеміології».

8.     n1897 рік – Іван Павлов nвидав свою монографію «Лекції про роботу головних травних залоз».

9.     nПершу лекцію з історії nмедицини прочитав 12.09.1847 року професор В. Караваєв, відомий український nхірург.

 

Словник

 

Академія Наук України – nАкадемия nНаук Украины

акт − акт

епідеміологія − эпидемиология

конституція – nконституция

незалежність − независимость

підручник − учебник

Почаївська лавра – Почаевская лавра

хірург − хирург

християнство − христианство

президент − президент

 

                                    

                                                        Володимир Вернадський

 

Завдання. Заповніть пропуски.

Зразок:

1.2012 рік − дві…………дванадцятий рік

 

2. 1458 рік −…… тисяча n…. п’ятдесят…. рік

3. 2045 рік − дві nтисячі….п’ятий рік

4. 2014 рік − …. тисячі чотирнадцятий рік

5. 1789 рік – одна тисяча ….  …. nдев’ятий рік

6. 1357 рік − … …. триста …. сьомий рік

7. 681 рік – … вісімдесят … рік

8. 1892 рік − одна тисяча вісімсот …. …. рік

9. 2093 рік – дві тисячі …. …. рік

10. 1993 рік – одна … дев’ятсот … … рік

 

Завдання. Виправте помилки.

Зразок:

1. 13.01.1564 рік – nтринадцяте грудня одна тисяча п’ятсот сімдесят четвертий рік;

13.01.1564 рік – nтринадцяте січня одна тисяча п’ятсот шістдесят четвертий рік.

 

2. 23.04.1654 рік – двадцять четвертий грудня одна тисяча nтриста п’ятдесят четвертий рік;

3. 28.07.2014 рік – двадцять nвосьме липня дві тисячі чотирнадцятий рік;

4. 24.08.2001 рік – двадцять четвертий жовтня дві тисячі nодин рік;

5. 21.01.1780 рік – двадцять один січня дві тисячі nчотирнадцятий рік;

6. 29.03.2013 рік – двадцять дев’яте березня дві тисячі тринадцятий nрік;

7. 22.05.2014 рік – двадцять два травня дві тисячі nчотирнадцятий року;

8. 14.06.2011 рік – чотирнадцятий червня дві тисячі nодинадцятий рік;

9. 12.09.1347 рік – тринадцяте вересня одна тисяча триста nсорок сьомий рік;

10. 05.04.1952 рік – нуль п’яте травня одна тисяча nдев’ятсот п’ятдесят другий рік.

 

n

Історія Тернополя Перша письмова згадки про місто Тернопіль датується 1540 роком. Польський король Сигізмунд І видав грамоту на заснування міста гетьману Янові Амору Тарновському. Натомість Ян Тарновський зобов’язувався побудувати тут, на лівому березі річки Серет фортецю, яка б давала змогу краще захистити південно-східні кордони королівства від ворогів. Протягом 1540-1448 рр. в урочищі Сопільче (Топільче) тривало будівництво фортеці – Старого замку. Замок був оточений глибоким ровом та земляним валом, укріплений частоколом. Пізніше син гетьмана Кшиштоф Тарнавський звів кам’яні мури довкола замку, тим самим укріпивши оборонну здатність фортеці. Згодом Томаш Замойський не пошкодував коштів на розбудову замку і розширив фортифікаційні споруди. Після закінчення будівництва та укріплення замку, у 1548 р. було створено штучний став, який мав захищати місто із заходу. Навколо замку почали оселятися люди. Та за свідченнями істориків давні поселення людей на цій території існувало ще в Х тис. до н.е. Тут виявлено сліди стоянок давніх людей, які належать ще до трипільської культури. У середині ХІІІ століття тут існувало давньоруське укріплення, яке було знищене 1240-1241рр. ханом Батиєм. У 1548 році Тернопіль отримав магдебурзьке право. Це давало городянам певні привілеї. Наприклад, три рази на рік дозволялося влаштовувати ярмарок, а торги дозволялися щотижня. Жителі міста звільнялися від податків на 15 років, а від сплати мита – аж на 20 років. Швидко розвивалася торгівля та ремесла, оскільки місто було розташоване на перехресті великих торговельних шляхів. Згодом почали активно розвиватися гончарство, млинарство, виникли ковальські майстерні, пекарні. У 1550 році всі купці, які проїжджали через Тернопіль до інших міст з крамом, повинні були сплачувати мито на розвиток міста. Так Тернопіль стає потужним торгівельним центром. Розвиток міста не залишав байдужими до наживи ворогів. Так, протягом 1544-1698 рр. турки і татари чотирнадцять разів спустошували місто, вбивали його жителів. Кілька разів місто було майже повністю знищене. Економічне життя міста зазнало значного занепаду. Щоб його трохи пожвавити, уряд 1724 р. дозволив влаштовувати ярмарок святої Ганни. Сюди зі своїм крамом з’їжджалися купці з Польщі та інших держав. Дата проведення ярмарки була призначена на 29 липня. У 1749 році розпочато будівництво домініканського костелу. Будівля виконувалася в стилі бароко, прикрашена кам’яними статуями та різьбою. Величезний купол, на вершечку якого розміщений ліхтар, надає споруді величності. Архітектором був Ян де Віте. Розписувати інтер’єр костелу запрошено львівського художника Станіслава Строїнського. Давні розписи до наших днів не збереглися. Біля костелу розташовані монастирські споруди, оскільки колись костел належав ченцям-домініканцям. Завершено будівництво 1779 року, а від 1991 року тут діє церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії УГКЦ. 1786 р. почалося будівництво першої дороги через Тернопіль, а 1797р. окружний інженер А.Пасареллі склав план міста. 1812 р. засновано першу єврейську друкарню, яка друкувала головним чином церковну літературу та календарі різних віросповідань. У 1820-х роках у місті було збудовано єзуїтський костел. Вистоявши дві світові війни, до наших днів не зберігся, про його існування тепер нагадує хіба що вхідна арка. Зараз на місці домініканського костелу працює Тернопільська швейна фабрика, розміщена тут в роки радянської влади. Та навіть зараз, коли звечоріє, у стінах колишнього храму можна почути звуки органа. Так кажуть люди… Після 300-річного панування у Тернополі польських феодалів, місто стало вільним. 12 грудня 1844 р. місто отримало цісарську грамоту, згідно якої воно стає вільним і має свій герб – „Леліву”. Тернопіль був столицею Західноукраїнської Народної Республіки.

 

Завдання. Прочитайте nтекст про історико-архітектурні пам’ятки України, складіть розповідь про nвизначні місця Вашої країни.

 

7 історико-архітектурних nчудес України

1. Національний історико-архітектурний nзаповідник «Кам’янець»

Кам’янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви побачите одну з найбільших nоборонних споруд України, фотецю, що займає провідне nмісце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво nкам’яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у n60-90-х рр. XIV cт.

Старе місто nфункціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений nвід решти районів міста глибоким каньйоном р. Смотрич.

Однією з nунікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, nщо з’єднує місто та Замковий комплекс.  Він викликав немало суперечок щодо nсвого походження. За однією з гіпотез, міст було nзведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.

Завдяки nунікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, nісторичної спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич „Культурний nландшафт каньйону” визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини nЮНЕСКО.

До нашого nчасу збереглася система потерн (ходів) і казематів. Денна вежа призначена для nспостерігачів. Уявіть, можна піднятися на неї кожному nі насолодитися оспіваним українським краєвидом!

Невід’ємною nчастиною Старого міста, його перлиною, є Стара nфортеця, яка стала візитною карткою Кам’янця-Подільського, його символом.

Історія nзаснування фортеці починається в XII столітті. nОдинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою nісторію. Так, наприклад, найвища башта названа nПапською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм nII. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк. nУ Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м nвидовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося nвеличезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

2. Києво-Печерська Лавра

Києво-Печерська nлавра – православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і nФеодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва.

В nодинадцятому столітті монастир став центром nрозповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому nстолітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.

У nвісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним nфеодалом на Україні. Їй належали три міста, сім містечок, nбіля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові nфабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти nвинокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.

Києво-Печерській nлаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі n(зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і nкріпаками на Україні, в Росії і в Білорусії.

Свого часу nКиєво-Печервська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була nцентром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов’янську мову і nпереписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повести nвременных лет»), Нікон, Сільвестр.

 Києво-Печерська nлавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський nсобор, Троїцька надвратна церква). Наприкінці дванадцятого століття навколо nКиєво-Печерської лаври було возведено оборонні стіни n(у 1240 році вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 році паралельно до nних було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і nбаштами. У 1731-1744 році споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої – n96,52 метра.

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської nлаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. nОсобливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри nі твори сучасних художників.

3. Державний історико-архітектурний заповідник “Хотинська nфортеця” (м. Хотин Чернівецької обл.)

Хотин, що nприваблює туристів з усього світу, одне з найдавніших nміст України, нещодавно відсвяткував своє 1000-річчя. На початку XI ст. nкиївський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на nзаході й півдні своєї держави, у тому числі Хотин.

Назва міста, nймовірно, походить від дієслова “хотіти”: це nмісце було завжди бажане для древніх поселенців, вони завжди хотіли жити у nцьому красивому і багатому краї (інші версії пояснюють походження назви міста nвід слов’янського імені Хотин або від імені вождя даків Котизона).

 Спочатку nце була невелика, збудована східними слов’янами на nмісці давнього поселення дерев’яна фортеця, яка захищала їх від численних nзавойовників.

Особливо nвеликим населеним пунктом Хотин був в XI-XIII ст., коли він входив до складу nКиївської Русі. Тоді він займав територію більш як 20 га. nІсторики обґрунтували тезу, що замок і місто Хотин nпоходять з самою початку XI ст.

 Після монголо-татарського завоювання Русі роль Хотина, як nодного з найважливіших форпостів Галицько-Волинського князівства на південному nзаході ще більше виросла. Князь Данило Галицький посилено будував нові і укріплював nстарі фортеці. Виконуючи його волю, в Хотині в 40-50-х роках XIII ст. nзамість дерев’яних побудували кам’яні укріплення.

Наприкінці nXIV ст. Хотин увійшов до складу Молдавської держави. nВоєвода Стефан III Великий значно розширив кордони фортеці. Було зведено мур nшириною 5 і висотою 40 метрів. У самій фортеці були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для воїнів. Упродовж nXV-XVI ст. Хотинська фортеця була резиденцією молдавських господарів.

 Завдяки nміцній твердині і вигідному розташуванню, Хотин став центром розвитку ремесел і nторгівлі, які в свою чергу сприяли розквіту культури nта економіки міста.

Влітку 1538 nр. під час облоги замку польськими військами на чолі з графом Яном Тарновським nбуло знищено частину стін і башт. У 1540-1544 рр. їх відбудували.

 У 1615 nр. польські війська зайняли Хотин. Після Цецорської nвійни 1620 р. між Польщею та Туреччиною, в ході якої польські війська були nрозбиті, а великий коронний гетьман Станіслав Жулкевський загинув, Хотин став nголовним форпостом оборони від турецької навали.

 Впродовж nXVII століття Хотин переходив з рук в руки, ним nволоділи і польські королі, і турецькі феодали, неодноразово місто визволяли nзапорозькі козаки.

Багато лиха і nстраждань жителям міста принесли I світова та nГромадянська війни. В 1918 році на прикордонну Хотинщину претендувало 5 держав: nРосія, Україна, Молдавська народна республіка, Австро-Угорщина і Румунія.

Сьогодні nХотин – одне з найбільших міст Чернівецької області, nважливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини.

4. Національний дендрологічний парк «Софіївка»

Уманський парк “Софіївка” є шедевром і зразком світового nсадово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX сторіч. Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на узбіччі старовинного nміста Умань Черкаської області. Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом nПотоцьким на честь своєї дружини красуні-гречанки nСофії, і був подарований їй в день її янгола у травні 1802 року.

Ідея nстворення парку в романтичному стилі з використанням nримської і грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, nекзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, камінні гроти n- все це можна побачити, відвідавши парк. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже протягом 200 років.

Багато легенд nскладено і про саму Умань, одне із старовинних міст nУкраїни. Місто героїчної та багатостраждальної долі. В Умані до сих пір знаходять залишки підземельних ходів, які служили nмісцевим мешканцям сховищами і своєрідними укріпленнями.

5. Софія Київська

Софійський nсобор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і nмонументального живопису ХI століття. Заснування собору згадується в літописах nяк під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава nМудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав nзавершив починання свого батька Володимира – хрестителя Русі. Присвячений nПремудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі nхристиянство.

Упродовж nсторіч Софія Київська була головною святинею України. При соборі nвелося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.

Великих nзбитків було завдано музею під час Великої Вітчизняної nвійни. Хоч сам Софійський собор не зазнав руйнування, однак були пограбовані архіви музею, вивезені цінні фрески XII століття з nМихайлівського Золотоверхого монастиря, що зберігалися у храмі. Лише після nвійни їх повернули музею в пошкодженому вигляді. 

6. Херсонес Таврійський

Місто nХерсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 тисячі nроків тому на південному заході Криму. Нині його руїни n– одна з найвизначніших пам’яток Севастополя. 

Це місто-держава nмало довге життя – майже дві тисячі років – і його історія є частиною історії nДревньої Греції, Древнього Риму та Візантії. 

Околиці міста nбули заселені різноманітними племенами, мирними та nворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці nпівострова, навколо нього з’являється безліч монастирів та скитів, а також nзнамениті печерні міста.

Територія nзаповідника охоплює розташування стародавнього грецького міста – Херсонеса nТаврійського, що виникло тут, на узбережжі Чорного моря, у 5 ст. до н. е.

Місто було nогороджене могутніми оборонними стінами і розплановане nза схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. До наших днів nзбереглося багато давніх споруд. Серед них елліністичний театр, римська nцитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні nмайстерні, рибозасолованне обладнання, колодязі та ін.

Херсонес nвиник наприкінці VI ст. до н.е. і проіснував до початку XV ст. н.е. Протягом nдвох тисячоліть, за часів розквіту стародавньої Греції, Риму та Візантії nХерсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес nвідіграв також особливу роль у взаємовідносинах між Візантією nта Київською Руссю і був провідним центром nрозповсюдження християнства на східнослов’янських землях. 

Херсонес та nйого сільськогосподарська округа (хора) насичені пам’ятками, які в унікальному nавтентичному стані збереглися до сьогодення тільки на цій території та є nнадбанням світової цивілізації.

Комплекс пам’яток, що входить до складу заповідника “Херсонес nТаврійський”, має не тільки національне значення, а і міжнародне. До його nскладу входять:

— 5 nархеологічних комплексів – городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса nв Карантинній, фортеця Чембало, фортеця Каламіта, античні земельні наділи та садиби;

— 11 пам’яток nархітектури на території городища та фортеці Каламіта.

7. Національний заповідник – острів «Хортиця»

Острів «Хортиця» є найбільшим островом на Дніпрі.

Основу nнайбільшого острова на Дніпрі (довжина 12, а ширина, в nсередньому, 2,5 кілометри) складають граніти і гнейси, яким близько 2 мільярдів nроків. Саме вони, здіймаючись у вигляді скель, у північній частині острова, до nтридцяти метрів над поверхнею Дніпра, створюють тут гірську країну в мініатюрі. nГеографічно ж, нагромадження скель, печер, гротів, окремих валунів, представляють nгірський зразок ландшафтних зон України. Найпомітніші вершини мають свої імена, nісторія яких тісно пов’язана із періодом козаччини. nЗокрема, скеля Вища Голова, Думна скеля, Совутина, Чорна, Дурна, Середня nГолова.

 На nХортиці в мініатюрі представлені зразки усіх nландшафтних зон України. Кількість видів рослин, що знайшли собі прихисток на nпрадавніх степових ділянках, перевищує 600 видів (для порівняння, в nАсканійському степу близько 600 видів рослин, у nХомутівському – 528, на Кам’яних Могилах – 460, на Михайлівський цілині – 490).

Найпівденніша, плавнева частина острова, мабуть, наймолодший вид хортицького nландшафту. Це, переважно, намивна територія (формувалася під nвпливом Дніпрової течії), яка виникла десь 3-4 тисячі літ тому. На багатих nпоживними речовинами ґрунтах здійнялися кущі, дерева і, звісно ж трави. Після того, як гігантська плавнева країна, що колись nпростягалася від Хортиці і до Херсона, була знищена (дерева і кущі вирубані, а nземля стала дном Каховського водосховища), значення південного острова значно зросло.

 Нині nцьому невеличкому куточку (327 гектарів – приблизно восьма частина острова) немає ціни. Свого часу каховська повінь заповнила тут деякі nулоговинки, і до відомих з давніх давен п’яти озер додалися ще більше, ніж півтора десятка крихітних водоймищ, де розкошують латаття nбіле, глечики жовті, рогіз, очерет, комиш, осока, ірис, водяний горіх.

 За nнаявності бурхливого Каховського “моря”, хортицькі озера завдяки своїй усамітненості, стали головним нерестилищем (тут мешкає nблизько 50 видів риб) у цій частині Дніпра. У плавнях та поблизу них мешкає nпонад 200 видів птахів (усього в Україні їх трохи більше 300 видів); близько 30 nвидів ссавців та плазунів, в озерах мешкає найменший у світі n(в діаметрі – в межах сантиметра) вид папороті – сальвінія плаваюча.

 

Зразки тестових nзавдань

 

1. У котрому рядку правильно записано дату «10.01»?

A. десять січень;

B. десяте січень;

C. десяте січня;

D. десяте січеня;

E. десять січня.

2. У котрому рядку правильно записано дату «21.01»?

A. двадцять один січень;

B. двадцять перше січень;

C. двадцять перше січня;

D. двадцять перше січеня;

E. двадцять один січня.

3. У котрому рядку правильно записано дату «24.01»?

A. двадцять чотири nсічень;

B. двадцять четверте nсічень;

C. двадцять четверте nсічня;

D. двадцять четверте nсіченя;

E. двадцять чотири січня.

4. У котрому рядку правильно записано дату «02.02»?

A. два лютий;

B. другого лютого;

C. другого лютий;

D. друге люте;

E. два люте.

5. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересеня, сьоме nгруденя;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцяте березня, nтретє липня;

D. друге листопада, п’яте серпня;

E. десяте травня, перше жовтня.

6. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме nгрудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцять березень, nтри липень;

D. друге листопада, п’яте серпня;

E. десяте травня, перше жовтня.

7. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме nгрудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцяте березеня, nтретє липеня;

D. друге листопада, п’яте серпня;

E. десяте травня, перше жовтня.

8. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме nгрудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцяте березня, nтретє липня;

D. два листопад, п’ять серпень;

E. десяте травня, перше жовтня.

9. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме nгрудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцять березень, nтретє липня;

D. друге листопада, п’яте серпеня;

E. десяте травня, перше жовтня.

10. У котрому рядку допущено помилку?

A. шосте вересня, сьоме nгрудня;

B. восьме січня, перше травня;

C. чотирнадцяте березня, nтретє липня;

D. друге листопада, п’яте серпня;

E. десять травень, один nжовтень.