ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського»

Кафедра педіатрії з дитячою хірургією №1

 

Змістовний модуль 13. Інфекційні захворювання нервової системи та ГРВІ у дітей.

Тема 5. Гострі респіраторні вірусні інфекції (грипп. Парагрип, аденовірусна, респіраторно-синцитіальна, риновірусна інфекція). Захист історії хвороби

 

ЗАНЯТТЯ 4

(6 год.)

 

Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей

 

ГРВІ – гострі захворювання респіраторного тракту, викликані вірусами, що характеризуються катаральним та інтоксикаційним синдромами.

 

Парагрип – гостре вірусне захворювання респіраторного тракту, що характеризується помірною інтоксикацією, переважним ураженням слизових оболонок гортані і носа.

Аденовірусна інфекція – гостре респіраторне вірусне захворювання, що характеризується гарячкою, помірною інтоксикацією, ураженням слизових оболонок дихальних шляхів, нерідко – кон’юнктиви очей, а також лімфоїдної тканини.

Респіраторно-синцитіальна інфекція – гостре респіраторне захворювання, що перебігає із переважним ураженням нижніх дихальних шляхів та дуже частим розвитком бронхітів, бронхіолітів та інтерстиціальної пневмонії у дітей віком до 1 року.

Риновірусна інфекція (заразний нежить) – гостре вірусне захворювання дихальних шляхів, що перебігає з переважним ураженням слизової оболонки порожнини носа.

Шифр МКХ – 10 –

J00–J06 Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів

J 10–J 18 Грип та пневмонія

J 20-J22 Інші гострі респіраторні інфекції нижніх дихальних шляхів

У випадках, коли респіраторна патологія відноситься більш, ніж до однієї локалізації процесу, тоді вона має класифікуватися за ознакою анатомічної локалізації.

При необхідності ідентифікувати інфекційний агент використовується додатковий код (В95–В97)

 

В97.0 Аденовіруси як причина хвороб

В97.1 Ентеровіруси як причина хвороб

В97.2 Коронавіруси як причина хвороб

В97.4 Респіраторно – синцитіальний вірус як причина хвороб

В97.5 Реовіруси як причина хвороб

В97.6 Парвовіруси як причина хвороб

В.97.8 Інші вірусні агенти як причина хвороб

В34.0 Аденовірусні інфекції, неуточнені

В34.1 Ентеровірусні інфекції неуточнені

В34.2 Коронавірусні інфекції неуточнені

В34.3 Парвовірусні інфекції, неуточнені

В34.8 Інші вірусні інфекції неуточненої локалізації

В34.9 Вірусна інфекція, неуточнена.

 

Етіологія          Вірус родини параміксовірусів (парагрип); аденовіруси, РС-віруси, риновіруси.

 

Епідеміологія  – Джерело – хворі на ГРВІ, вірусоносії (аденовірусна інфекція)

                          – Шлях передачі – повітряно-краплинний, фекально-оральний (для аденовірусної інфекції)

–       Сприйнятливість – діти раннього віку, з 6 міс., заразність висока (40-80%)

–      

 

 

Патогенез           – Вторгнення вірусів в епітеліоцити верхніх дихальних шляхів, кон’юнктиву, лімфовузли

–         Місцеве розмноження вірусу

–         Розвиток запального процесу у верхніх дихальних шляхах, деструктивні зміни

–         Запуск імунних реакцій

 

 

видалення збудника       пригнічення             ймовірна вірусемія

                                   імунних факторів

 

                                  

ураження органів і систем  бактерійні ускладнення

 

Клінічна класифікація

 

 

Діагностичні критерії парагрипу

 

·        Спорадична захворюваність, зростає взимку.

·        Інкубаційний період 2-7 діб.

·        Гострий початок.

·        Слабко виражений інтоксикаційний синдром.

·        Слабко виражені катаральні явища.

·        Часто першим проявом є синдром крупа (діти 2-5 років)

·        Основна клінічна ознака – катар верхніх дихальних шляхів.

·        Лабораторне підтвердження: змиви з носоглотки на вірусні включення, ІФА, ІФ, РСК, РГГА, РН

 

Діагностичні критерії аденовірусної інфекції

 

·        Спорадична захворюваність та епідемічні спалахи.

·        Зимова сезонність, ймовірні спалахи влітку.

·        Інкубаційний період 2-12 діб.

·       

 

·        Гострий початок.

·        Перший прояв – катар верхніх дихальних шляхів, інтоксикаційний синдром помірно виражений.

·       

·        Кон’юнктивіт.

·       

·        Лімфопроліферативний синдром.

·        Інтестінальний синдром.

·        Виділення вірусу зі змивів з носоглотки, фекалій, крові: ІФ, РСК, РГГА.

 

Діагностичні критерії РС-інфекції

 

·        Інкубаційний період 3-7 днів.

·        Зимова сезонність, гострий початок.

·        Легкий перебіг у дітей старшого віку (по типу гострого бронхіту).

·       

·        Розвиток бронхіоліту у немовлят.

·        Розвиток синдрому крупа.

·        Виділення вірусу із змивів з носоглотки, ІФ, РСК, РГГА

 

Діагностичні критерії риновірусної інфекції

·        Епідемічні спалахи (взимку, восени).

·        Інкубаційний період 1-5 діб.

·        Слабко або помірно виражений інтоксикаційний синдром.

·       

·        Катар верхніх дихальних шляхів.

·        З першої доби – розвиток риніту зі значними виділеннями.

·        Часто – приєднання бактерійної інфекції.

 

Особливості ГРВІ у новонароджених та немовлят

·        Відмова від грудей, втрата маси.

·        Розлади сну, неспокій.

·        Поступовий початок, невиражений інтоксикаційний синдром.

·        Риновірусна інфекція частіше супроводжується розвитком трахеобронхіту.

·        При РС-інфекції – частіше бронхіоліт, інтерстиціальна пневмонія.

·        При аденовірусній інфекції – часто інтестінальний с-м, рідко – збільшення лімфовузлів, кон’юнктивіт, частіше бронхіт, інтерстиціальна пневмонія.

·        Часті бактеріальні ускладнення.

·        Висока летальність

 

Диференційна діагностика

ГРВІ проводиться із:

·        Риновірусна інфекція: алергічний риніт, стороннє тіло порожнини носа.

·        РС-інфекція: кашлюк, хламідіоз, мікоплазмова інфекція.

·        Аденовірусна інфекція: інфекційний мононуклеоз, мікоплазмова інфекція, кір.

·        Парагрип: круп при дифтерії, кору.

 

Диференційна діагностика ГРВІ

 

 

Згідно стандартів лікування та затверджених наказом МОЗ України №354 від 09.07.2004 протоколів діагностики та лікування ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ наступні:

КЛІНІЧНІ:

–         катаральний синдром (закладеність носа, виділення з носа, часто рясні, біль у горлі, гіперемія зіву, гіперемія та зернистість задньої стінки глотки, можлива сиплість голосу, сухий чи з виділенням харкотиння кашель, гіперемія кон’юнктив).

–         помірно виражене порушення загального самопочуття (головний біль, зниження апетиту, млявість, адинамія).

–        

 

ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1.     Виявлення антигену вірусу із змиву з носоглотки за допомогою реакції імунофлуоресценції;

2.     Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв’язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів.

 

Етіологічний діагноз виставляється лише після лабораторної розшифровки. При її відсутності ставиться діагноз „ГРВІ” з вказанням провідного клінічного синдрому.

 

 

Лікування

 

Базисне (до клінічного одужання):

         – режим, харчування збагачене вітамінами, легкозасвоюване

– посилене пиття напоїв з вітаміном С, лужне пиття

 

Легкий ступінь тяжкості:        

·        Жарознижуючі (парацетамол, тайленол, ефералган)

·        відхаркуючі, бронхолітики (мукалтін, бромгексин)

·        вітамін С, полівітаміни

·        антигістамінні (діазолін, супрастін, піпольфен)

·        парові інгаляції (дітям старше 2 років)

        

При тяжкому та середньотяжкому ступені:

 

Етіотропне лікування: (2-3 дні)

1.     Донорський імуноглобулін: до 2 р. – 1,5 мл, 2-7 р. – 3 мл, > 7 р. 4,5-6 мл, при гіпертоксичних формах повторити через 12 годин.

        

Інтенсифікація

1.     Інтерферон 3-5 кр в ніс кожні 15-20 хв. протягом 3-4 год, далі – 4-5 р/добу протягом 3-4 діб, інтертрахеально 2-3 ампули (аерозоль).

2.     Лаферон – інтраназально по 2-3 кр. в кожен носовий хід 3-6 р/добу протягом 3-5 діб ( для новонароджених 20-50 тис. МЕ/мл, для решти – 100 тис. МЕ/мл), допустиме введення у носові ходи у вигляді змочених ватних турунд почергово на 10-15 хв.

3.     Аденовірусна інфекція:

·                    0,5 % ДНК-аза 1-2 кр. х 3 р. в кон’юнктивальний мішок (при кон’юнктивіті)

·                    0,2 % водний р-н оксоліну 1-2 кр. х 3 р. чи 0,25 % оксолінову мазь; 20-30% р-н альбуциду.

3. РС-інфекція: рибавірин (аерозоль) – інгаляції по 12-18 год. 3-7 днів, антибіотики при ускладненні пневмонією.

        

Синдромальна терапія (до ліквідації загрозливого синдрому)

–       фізичне охолодження; при спазмі судин – зігрівання кінцівок, ніжні ванни, спазмолітики (папаверин, но-шпа)

–       протисудомні (літична суміш 0,1 мл/кг, сібазон 0,3 мг/кг, ГОМК 50-100 мг/кг, дроперидол 0,05-0,1 мг/кг)

–       серцеві гліюкозиди (корглікон, строфантин 0,012 мл/кг)

–       гідрокортизон 5-10 мг/кг, лазікс 1-3 мг/кг, маніт 1-1,5 мг/кг (при набряку мозку)

–       зняття обструктивного синдрому (еуфілін 5-10 мг/кг)

–       покращення реологічних властивостей крові (реополіглюкін 10-20 мл/кг)

–       дезінтоксикація (альбумін, кріоплазма, 5-15 мл/кг, 5% глюкоза, фізрозчин)

 

Згідно стандартів лікування та затверджених наказом МОЗ України №354 від 09.07.2004 протоколів діагностики та лікування:

1. Базисна терапія.

Всім хворим на ГРВІ, незалежно від тяжкості хвороби, призначають:

–         ліжковий режим до нормалізації температури;

–         молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;

–         вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;

–         при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужувальні дитячі краплі для носа, але застосовувати їх не довше 3 днів;

–         при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові засоби (декстраметорфан та ін.);

–         при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння – муколітичні препарати (амброксол, ацетилцистеїн, гвайфенозин тощо);

–         при довготривалому кашлі – грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.);

–         температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39 град.С. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати підвищення температури тіла вище 38 град.С. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Дітям до 12 років протипоказане застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури.

–        

 

2. Противірусна терапія.

–         можливе застосування арбідолу, тілорону, інозину, пранобексу.

 

3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповідних протоколів:

бронхіоліт; гостра дихальна недостатність; серцева недостатність;

синдром крупу.

Показання до призначення антибіотиків при ГРВІ:

–         приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).

Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди.

 

Профілактика

·        Ізоляція хворих на 5-7 діб, допуск в дитячі колективи після одужання.

·        Провітрювання і дезинфекція предметів догляду.

·        Носіння марлевих пов’язок.

·        Щоденний огляд дітей, кварцування приміщень.

·        Інтерферон 3-5 крап. в ніс 2 рази на добу 2-3 тижні.

 

Грип у дітей

 

Грип – дуже заразна гостра інфекційна хвороба, що викликається РНК-вмісними вірусами і характеризується симптомами специфічної інтоксикації та катаром верхніх дихальних шляхів. Грип – гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenza virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та порушенням загального стану.

Шифр МКХ –10 –

J 10 – J 18 Грип

J 10 Грип, спричинений ідентифікованим вірусом грипу

J 10.0 Грип з пневмонією, вірус грипу ідентифікований

J 10.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус грипу ідентифікований

J 10.8 Грип з іншими проявами, вірус грипу ідентифікований

J 11 Грип, вірус не ідентифікований

J 11.0 Грип з пневмонією, вірус не ідентифікований

J 11.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус не ідентифікований

J 11.8 Грип з іншими проявами, вірус не ідентифікований

 

Етіологія          РНК-вмісний вірус з родини ортоміксовірусів, типи: А, В, С.

 

Епідеміологія  – Джерело – хворий на типові та атипові форми грипу

                          – Шлях передачі – повітряно-краплинний

(https://lh6.googleusercontent.com/-iQqEmomJEIY/UmayG8K1X8I/AAAAAAAADMA/ubJwn7Bj_DA/w480-h419-no/437d647-24.jpg)

–       Сприйнятливість – загальна, висока

 

Патогенез        

1.      Вторгнення вірусу в епітеліоцити верхніх дихальних шляхів

2.     Деструкція і некроз епітелію

3.     Запуск імунних реакцій (дезорганізація, елімінація збудника, часто неповна)

4.     Вірусемія

5.     Токсична дія на нервову та судинну систему ® нейротоксикоз, абдомінальний синдром

6.     Пригнічення захисних факторів ® бактерійні ускладнення

7.     Алергізація вірусними частками ® аутоалергічні ускладнення

(http://grippua.com.ua/images/Fotolia_30525748_XS.jpg )

 

Класифікація грипу, діагностичні критерії

 

 

За типом :

–– типові форми (катаральна, субтоксична, токсична, токсико-катаральна)

– атипові форми (стерта, гіпертоксична)

 

Варіанти (за провідним синдромом):

n  синдром крупу,

n  астматичний синдром,

n  первинне ураження легенів,

n  сегментарне ураження легенів,

n  церебральний синдром

n  абдомінальний синдром

n  геморагічний синдром

 

 

Особливості грипу у дітей до 1 року

1.     Поступовий початок.

2.     Слабко виражена інтоксикація.

3.     Відмова від грудей, втрата маси.

4.     Слабкі катаральні явища.

5.     Блювання.

6.     Синдром крупу – рідко.

7.     Часто приєднується бактеріальна інфекція.

8.     Висока летальність.

 

Згідно стандартів лікування та затверджених наказом МОЗ України №354 від 09.07.2004 протоколів діагностики та лікування ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ грипу у дітей наступні:

КЛІНІЧНІ:

–               гострий початок;

–               лихоманка 38,5 – 40 С;

–               виражені симптоми порушення загального стану, які розвиваються в першу добу захворювання (сильний головний біль, біль у м’язах, суглобах, очних яблуках, гіперестезія, млявість, адинамія, блювота);

–               можливий геморагічний синдром: носові та інші кровотечі, петехіальний висип на обличчі, шиї та верхній частині тулуба;

–               помірні ознаки ринофарингіту (закладеність носа, невеликі серозні виділення з носа, першіння, дряпання та біль у горлі, гіперемія задньої стінки глотки, м’якого піднебіння з ін’єкцією судин та петехіальними крововиливами на його слизовій оболонці);

–               ін’єкція судин склери;

–                                      ознаки трахеїту (сухий, болісний кашель з печінням та болем за грудиною).

 

ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1.     Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції імунофлюоресценції;

2.     Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв’язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів.

Лабораторне підтвердження грипу є бажаним, але не обов’язковим у період епідемії.

 

Диференційна діагностика: з іншими ГРЗ, черевним тифом, менінгококовою інфекцією, кором, кашлюком, гепатитом А

 

Ознака, симптом Грип Парагрип Аденовірусна РС-інфекція Риновірусна інфекція Ураження респіраторного тракту Трахеїт Ларингіт Фаринготонзиліт Бронхіт, бронхіоліт, пневмонія Риніт Початок хвороби Раптовий, озноб Поступовий Гострий Частіше гострий Гострий Зовнішній вигляд хворого Гіперемія обличчя Звичайний Звичайний Блідість обличчя Ринорея Інтоксикація Виражена Помірна Помірна Помірна Слабка Катаральний с-м Слабкий Виражений Виражений Виражений Різко виражений Температура Висока Помірна Висока, тривала Помірна Субфебрильна Головний біль Сильний Слабкий Слабкий Помірний Рідко Біль в очах Виражений Немає Немає Рідко Немає Міальгія, артралгія Виражена Немає Помірна Рідко Немає Блювання Буває Рідко Немає Рідко Немає Кровотеча з носа Буває Немає Немає Немає Немає Нежить Помірний Помірний Помірний Помірний Різко виражений Кашель Сухий Сухий, грубий, “гавкаючий” Буває Приступоподібний, часто з астматичним компонентом Рідко Кон’юнктивіт Немає Немає Часто Немає Немає Гіперемія ротогорла Яскрава Слабка Яскрава, збільшення мигдаликів, нашарування Слабка Слабка Лімфаденіт Немає Немає Поліаденія Рідко: шийний, підщелепний Немає Розміри печінки Не збільшена Не збільшена Часто збільшена Буває збільшена Не збільшена Розміри селезінки Не збільшена Не збільшена Інколи збільшена Не збільшена Не збільшена Діарея Немає Немає Буває Немає Немає

 

Лікування

         Базисне (до клінічного одужання):       

– режим (ліжковий при високій гарячці, далі боксований загальний), харчування збагачене вітамінами, легкозасвоюване (дієта №15).

– посилене пиття напоїв з вітаміном С, лужне пиття

Легкий ступінь тяжкості:

– жарознижуючі (парацетамол 10-20 мг/кг в разовй дозі 3-4 рази на добу)

         – відхаркуючі, бронхолітики (мукалтін, бромгексин)

         – вітамін С, полівітаміни

         – антигістамінні (діазолін 1-2 мг/кг, супрастін, тавегіл та ін.)

                   Етіотропне лікування: (2-3 дні)

2.     При середньотяжких і тяжких: ремантадин 50 мг х 2 рази (7-10 років) 3 рази (> 10 р.), : альгірен (аналог ремантидину для дітей з 1 року до 7 років) 0,2% 100мл для дітей 1-3 р.: 2 ч.л. 3рази/доб, на 2-3-й день по 2 ч.л. 2 рази/доб., 4 –й день 2 ч.л. 1 раз/доб.; дітям старшим 4р. – 2 ст.л 3рази/доб. в перший день, по 2 ст.л.2раза/доб. на 2-3 день, 2 ч.л. 1 раз/доб. 4 –й день); арбідол 100 мг х 2 р. чи 3 р. (7-10 років)

3.     Донорський імуноглобулін: в/м до 2 р. – 1,5 мл, 2-7 р. – 3 мл, > 7 р. 4,5-6 мл, при гіпертоксичних формах – повторити через 12 годин.

         Інтенсифікація

4.     Інтерферон 3-5 кр в ніс кожні 15-20 хв. протягом 3-4 год, далі – 4-5 р/добу протягом 3-4 діб, інтертрахеально 2-3 ампули (аерозоль).

5.     Лаферон – інтраназально по 2-3 кр. в кожен носовий хід 3-6 р/добу протягом 3-5 діб ( для новонароджених 20-50 тис. МЕ/мл, для решти – 100 тис. МЕ/мл), допустиме введення у носові ходи у вигляді змочених ватних турунд почергово на 10-15 хв.

6.     Тимоген 1 кр/рік життя в ніс (часто хворіючим)

         Синдромальна терапія (до ліквідації загрозливого синдрому)

–  літична суміш (0,1 мл/кг)

–  фізичне охолодження; при спазмі судин – зігрівання кінцівок, ніжні ванни, спазмолітики

–  протисудомні (седуксен 0,3 мг/кг, оксибутірат натрію 50-100 мг/кг)

–  серцеві глікозиди (строфантин, корглікон 0,012 мл/кг)

–  гідрокортизон 5-10 мг/кг, лазікс 1-3 мг/кг, маніт 1-1,5 г/кг (при набряку мозку)

–  зняття обструктивного синдрому (еуфілін 5-10 мг/кг)

–  покращення реологічних властивостей крові (реополіглюкін 10-20 мл/кг)

–  дезінтоксикація (альбумін, плазма 5-15 мл/кг, 5% глюкоза, 0,9% натрію хлорид)

 

Згідно стандартів лікування та затверджених наказом МОЗ України №354 від 09.07.2004 протоколів діагностики та лікування ЛІКУВАННЯ ГРИПУ включає:

1. Базисна терапія.

Всі хворі на грип, незалежно від тяжкості хвороби, отримують:

–         ліжковий режим до нормалізації температури;

–         молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;

–         вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;

–         при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужуючі дитячі краплі для носа або пероральні форми судинозвужуючих препаратів, але застосовувати їх не довше 3 днів;

–         при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові препарати (декстраметорфан та ін.);

–         при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння – муколітичні препарати (мукалтин, амброксол, ацетилцистеїн тощо);

–         при довготривалому кашлі – грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.);

–         температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39 град. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати перевищення температури тіла вище 38 град. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Категорично протипоказано застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури тіла дітям до 12 років.

2. Етіотропна терапія:

–         римантадин – ефективний при грипі А, призначається дітям старше 7 років в перші 2 дні захворювання протягом 3-5 днів;

–         пролонговані форми римантадину (римантадин-полісахаридні комплекси ) дітям старше 1 року.

–         осельтамавір – ефективний при грипі А та В, призначається дітям старше 12 років в перші 2 дні захворювання, протягом 5 днів;

– індуктори ендогенного інтерферону;

–         в тяжких випадках – нормальний людський імуноглобулін з високим вмістом протигрипозних антитіл: дітям до 2 років -1,5 мл, 2-7 років – 3 мл, старше 7 років – 4,5-6 мл.

–        

 

 

3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповідних протоколів лікування:гіпертермічний, судомний, геморагічний, астматичний, синдром крупу та ін.

 

Показання до призначення антибіотиків при грипі:

 

–         приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).

Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди.

Профілактика грипу:

На сьогодні для специфічної профілактики грипу використовують римантадин, арбідол, рекомбінантні інтерферони, спліт та субодиничні вакцини.

Показання до обов’язкової вакцинації дітей проти грипу:

–         діти з хронічними захворюваннями бронхо-легеневого тракту;

–         діти з хворобами серця із зміненою гемодинамікою;

–         діти з гемолітичними анеміями;

–         діти з цукровим діабетом;

–         діти, які отримують імуносупресивну терапію;

–         діти з метаболічними захворюваннями;

–         діти з хронічними захворюваннями нирок;

–         діти, які отримують аспіринову терапію у зв’язку з ревматоїдним артритом, тощо;

–         діти з ВІЛ-інфекцією;

–         діти, які знаходяться у закритих дитячих установах.

 

Вакцина проти грипу повинна вводитися за 1-1,5 місяці до сезонного підйому захворюваності на грип (вересень-листопад).

Всім іншим особам вакцинація проти грипу може проводитися чи за виробничою необхідністю чи за бажанням.

 

Профілактика

1.     Ізоляція хворих на 5-7 діб, допуск в дитячі колективи після одужання.

2.     Провітрювання і дезинфекція предметів догляду.

3.     Носіння марлевих пов’язок.

4.     Карантин під час епідемії грипу.

5.     Щоденний огляд дітей, кварцування приміщень.

6.     Інтерферон 3-5 крап. в ніс 4-6 р/д (поки зберігається небезпека зараження), ремантадін 25 мг 1 р. 10-14 днів чи арбідол 160 мг 1 р. 10-14 днів для дітей старших 7 років, у ослаблених пасивна форма – протигрипозний імуноглобулін 0,1-0,2 мг/кг.

 

(https://lh5.googleusercontent.com/-7NGUbfRQXdI/UmayISIRjZI/AAAAAAAADMo/Sq0PdG06ODU/s320/539c0fb-21.jpg )

 

Специфічна профілактика

         Грипозною живою інактивованою вакциною 0,5 мл інтраназально чи для парентерального введення, Інфлувак, Ваксігрип.

 

Клінічний протокол

діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)

Підозрілий випадок інфекції, що спричинена вірусом грипу А (H1N1 Каліфорнія)

• Хворий з гострим респіраторним захворюванням нез’ясованої етіології, що супроводжується: 

– раптовим підйомом температури тіла більше 38⁰ С;

– болем у горлі;

– головним болем;

– болем у м’язах;

– кашлем;

– утрудненим диханням.

Вірогідний випадок інфекції, що спричинена вірусом грипу А (H1N1 Каліфорнія)

• Хворий з гострим респіраторним захворюванням, який за 7 днів до цього знаходився в тісному контакті з людиною з підтвердженим діагнозом інфекції, що спричинена вірусом грипу А (H1N1 Каліфорнія);

• Хворий з гострим респіраторним захворюванням, який за 7 днів до цього перебував в країні, регіоні в яких мали місце підтверджені випадки грипу А (H1N1 Каліфорнія).

• Робота в лабораторії чи інших місцях із зразками, що взяті у людини із підтвердженим випадком грипу А (H1N1 Каліфорнія).

• Лабораторне підтвердження наявності інфекції грипу типу А, але недостатньо доказів для лабораторного підтвердження інфекції H1N1.

• Особа, що померла від гострого респіраторного захворювання нез’ясованої етіології, епідеміологічно пов’язаного за часом, місцем та контактом з вірогідним або Підтверджений випадок інфекції, що спричинена вірусом грипу А (H1N1 Каліфорнія)

• Особа, що відповідає критеріям, визначеним для вірогідного або підозрілого випадку та має позитивний результат, одержаний з лабораторії національного, регіонального чи міжнародного рівня, результати яких ВООЗ приймає як підтверджені.

Організація повідомлень про підозрілі та вірогідні випадки грипу А (H1N1 Каліфорнія)

При виявленні медичним працівником будь-якого випадку з підозрою на грип А (H1N1 Каліфорнія) у людини необхідно негайно направити термінове повідомлення у районну СЕС за допомогою будь-якого засобу комунікації (телефону, факсу, електронної пошти або кур’єром).

Первинні заходи реагування на випадок підозрілий на грип А (H1N1)

• Пацієнти з грипом А (H1N1) повинні розцінюватися як потенційно контагіозні до 7 днів з моменту появи перших симптомів захворювання. Пацієнти, у яких захворювання продовжується більше 7 днів з моменту появи перших симптомів, повинні розцінюватися як потенційно контагіозні до моменту зникнення ознак захворювання. Діти, особливо молодшої вікової групи, можуть бути потенційно контагіозними протягом більш тривалого періоду. Негоспіталізованим хворим з підозрілим, вірогідним або підтвердженим грипом А (H1N1 Каліфорнія) рекомендується не виходити з приміщення як мінімум протягом перших 7 днів з моменту появи перших симптомів захворювання.

• На період загрози виникнення пандемії грипу А (H1N1 Каліфорнія) в кожному регіоні в інфекційних стаціонарах повинні бути зарезервовані окремі бокси для госпіталізації осіб з підозрілим, вірогідним або підтвердженим грипом А (H1N1 Каліфорнія).

• В одному боксі пацієнти повинні бути відокремлені один від одного на відстань не менше 1 метра за допомогою ширми.

• Особи, які задіяні у транспортуванні та наданні медичної допомоги пацієнтам з підозрілим, вірогідним або підтвердженим грипом А (H1N1 Каліфорнія) повинні використовувати засоби індивідуального захисту:

1. Добре підігнаний респіратор, при його відсутності добре підігнаною  хірургічною маскою:

– маску необхідно використовувати один раз, після чого її знищують;

– при зволоженні маски треба змінювати її на нову;

– неможна лишати використану маску на шиї;

– при доторканні до використаної маски необхідно помити руки з милом.

2. Миття рук з милом чи обробка їх дезінфікуючими засобами до та після огляду пацієнта, після контакту з виділеннями з дихальних шляхів та забрудненими ними предметами.

3. Персонал, який проводить медичні процедури або відбір клінічних зразків у хворих з підтвердженим або підозрілим діагнозом грипу А (H1N1 Каліфорнія) повинен користуватися тільки респіратором та додатково  одноразовими нестерильними гумовими рукавичками, змінними медичними халатами, головним убором і щільно прилеглими захисними окулярами (для запобігання можливого конъюнктивального зараження).

4. Медичному персоналу необхідно обов’язково мити руки з милом або дезінфектантами відразу після зняття гумових рукавичок, контакту з медичним устаткуванням або респіраторними виділеннями, предметами індивідуального користування хворого.

5. Необхідно проводити регулярну дезінфекцію приміщень з використанням наявних дезінфекційних засобів.

6. Медичному персоналу необхідно організувати забір зразків матеріалу та організувати проведення лабораторного дослідження.

7. Медичному персоналу разом із фахівцями територіальної СЕС необхідно провести

Клінічна картина захворювання

– інкубаційний період від 1 до 7 днів;

– раптовий підйом температури тіла більше 38⁰ С, інколи захворювання може перебігати без підвищення температури тіла;

– біль у горлі, головний біль;

– фарингіт;

– кашель;

– утруднене дихання;

– біль у м’язах;

– інколи може бути блювота, діарея.

Діагностика

Первинна діагностика, особливо, при виникненні перших випадків грипу А (H1N1 Каліфорнія) на основі клінічних даних та епідеміологічного анамнезу:

1.     Висока лихоманка у сполученні з утрудненим диханням та кашлем.

2.     Контакт з хворим, у якого підтверджено інфікування вірусом грипу А (H1N1 Каліфорнія) за 7 днів до появи перших клінічних симптомів.

3.     Контакт з хворим на гостре респіраторне захворювання нез’ясованої етіології, яке закінчилося летально за 7 днів до появи перших клінічних симптомів захворювання.

4.     Відомості про виїзд хворого у країну чи територію, де є повідомлення про спалах грипу А (H1N1 Каліфорнія).

Заключний діагноз може бути встановлений після лабораторного підтвердження, молекулярно-генетичними методами (ПЛР), у випадках виділення вірусу (позитивна вірусна культура на Н1).

Лікування хворих з підтвердженим або підозрілим діагнозом грипу А (H1N1 Каліфорнія)

Госпіталізації підлягають хворі з:

1. Грипоподібними захворюваннями, що супроводжується:

– ціанозом;

– задухою;

– фізикальними змінами в легенях (аускультативними, перкуторними, рентгенологічними);

– геморагічними проявами: геморагічний висип, кровохаркання;

– багаторазовим блюванням та діареєю (понад 3 рази на добу);

– брадикардією в порівнянні з віковою нормою; аритмії іншого характеру;

– гіпотензією на 30% нижче артеріального тиску; в порівнянні з віковою нормою;

– порушенням свідомості, судоми, надмірним збудженням чи вираженою млявістю.

2. Наявністю наступної супутньої патології у дітей з грипоподібним синдромом: хронічні захворювання легень, в тому числі бронхіальна астма; ендокринологічна патологія – зайва вага понад 30% від маси тіла; тяжкі форми цукрового діабету; хворі з імунодефіцитами – гемолітична анемія, первинні імунодефіцити, аспленія, гемоглобінопатії, ВІЛ-інфекція, тривала імуносупресивна терапія, онко та онкогематологічні захворювання, серцево-судинна патологія в стадії декомпенсації; ниркова недостатність.

Госпіталізація за епідпоказаннями:

– діти, що знаходяться в закритих дитячих колективах (інтернатні заклади тощо);

– діти із сімей соціального ризику.

Лікування грипу в амбулаторних умовах легких неускладнених форм

1. Вживання великої кількості рідини.

2.Жарознижуючі засоби (парацетамол, ібупрофен) за показаннями.

3. При кашлі протикашльові та муколітичні засоби.

4. При нежиті – деконгістанти, для дітей перших трьох років життя – 0,65% розчин хлориду натрію (краплі в ніс).

6. Антигістамінні препарати ІІ-ІІІ поколінь.

7. Для дітей з груп ризику, у яких немає показань до госпіталізації призначення озельтамівіру.

8. Ліжковий режим протягом гострого періоду.

9. Обмежене вживання білкової їжі.

10. При погіршенні стану – госпіталізація.

• Емпіричне противірусне лікування рекомендується для хворих із тяжкими формами захворювання з високою лихоманкою у сполученні з утрудненим диханням та кашлем.

• Для противірусного лікування грипу А (H1N1 Каліфорнія) ВООЗ рекомендує застосовувати озельтамівір. Рекомендована тривалість лікування – 5 днів.

• При легких середньої тяжкості формах захворювання противірусна терапія не застосовується.

• Лікування хворих із тяжкими формами грипу обов’язково проводиться в умовах стаціонару у ізольованих боксах.

• Противірусне лікування грипу А (H1N1 Каліфорнія) також показано людям, що відносяться до груп ризику по виникненню ускладнень:

– хронічні захворювання дихальної системи, в тому числі бронхіальної астми;

– хронічні захворювання серцево-сосудинної системи;

– первинні імунодефіцитні стани, особи, які знаходяться на імуносупресивній терапії;

– цукровий діабет;

– хронічні захворювання нирок;

– ожиріння.

 

Озельтамівір – дітям старше 13 років озельтамівір призначається в капсулах по 75 мг 2 рази на добу впродовж 5 днів. Препарат призначається в перші 48 годин від початку захворювання.

 

Рекомендовані дози Таміфлю (розчину*) для дітей віком від 1 року і старше для лікування грипу:

 

Маса тіла	Доза, яку рекомендовано  для прийому протягом 5 днів	Кількість суміші Таміфлю на одну дозу
≤ 15 кг	30 мг двічі на добу	2 мл
> 15 і ≤ 23 кг	45 мг двічі на добу	3 мл
> 23 і ≤ 40 кг	60 мг двічі на добу	4 мл

* Розчин готується відповідно до інструкції.

Рекомендована доза становить 30 мг, 45 мг або 60 мг двічі на добу протягом 5 діб.

 

Вірус грипу А (H1N1 Каліфорнія) є стійким до препаратів амантадину чи римантадину.

При відсутності інгібіторів нейроамінідази можливе застосування інших противірусних засобів, які рекомендовані для лікування сезонного грипу, хоча ефективність їх при грипі А (H1N1 Каліфорнія) на даний час не доведена:

 

Арбідол. Дія доведена тільки при сезонному грипі А, при Каліфорнійському грипі А (H1N1 Каліфорнія) не доведена.

Амізон. Дія доведена тільки при сезонному грипі А, при Каліфорнійському грипі А (H1N1 Каліфорнія) не доведена.

 

Показано застосування симптоматичних засобів:

– при гіпертермії у дітей застосовується парацетамол чи ібупрофен.

Препарати ацетилсаліцилової кислоти протипоказані для лікування грипу у дітей в зв’язку із ризиком виникнення синдрому Рея.

Антибіотики призначаються при підозрі на приєднання бактеріальної інфекції. Рекомендується застосування антибіотиків з наступних груп: сучасні макроліди (кларитроміцин, азитроміцин, спіроміцин); амінопеніциліни захищені клавулановою кислотою; цефаперазон у комбінації з сульбактамом; цефолоспорини IІІ-ІY покоління. При наявності метицилінрезистентного стафілококу, ванкоміцин; при встановленні діагнозу нозокоміальної пневмонії призначаються карбопінеми.

• Хворим з гострим респіраторним дистрес-синдромом, поліорганною недостатністю допомога надається у відділеннях інтенсивної терапії.

• Для забезпечення надання якісної медичної допомоги на період загрози виникнення пандемії грипу в регіонах організують цілодобові чергування консультантів на дому (співробітники кафедр педіатрії, дитячих інфекційних хвороб, інфекційних хвороб, анестезіології, досвідчені лікарі відповідних профілів).

 

Профілактика

 

Для попередження зараження грипом типу А (H1N1 Каліфорнія) необхідно надавати батькам наступні рекомендації:

– уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;
– обмежити відвідини місць великого скупчення людей;
– часто провітрювати приміщення;

– навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;

– навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку;

– батьки також повинні виконувати ці процедури, що служить добрим прикладом для дітей;

– прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками;

– уникати обіймів, поцілунків і рукостискань;

– прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання  потрібно викинути;

– навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора – два метри;

– хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);

– необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день;

 

Файл – nakaz-vid-07.11.09-814.doc

 

 

Джерела інформації:

А – Основні:

1.     А.М.Михайлова, Л.О.Трішкова, С.О.Крамарєв, С.М.Кочеткова. Інфекційні хвороби у дітей. К.: Здоров”я,1998. ─ С.105-126.

2.     В.Ф.Учайкин Руководство по детским инфекционным болезням, СП-б, ГЕОТАР, 2000. ─ С. 172-187.

3.     Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3─ К: Здоров’я, 1999.─ С.61 ─ 69.

4.     А.М.Михайлова, Л.О.Трішкова, С.О.Крамарєв, С.М.Кочеткова. Інфекційні хвороби у дітей. К.: Здоров”я,1998. ─ С.126-135.

5.     В.Ф.Учайкин Руководство по детским инфекционним болезням, СП-б, ГЕОТАР, 2000. ─ С. 193-208.

 

В – Додаткові:

1.     Е.В.Лещинская, И.Н.Мартыненко. Острые вирусные энцефалиты у детей, М.: Медицина, 1990. – 256 с.

2.     Острые респираторные заболевания у детей. / К.М.Сергеева, Е.И.Ганичева, Е.А.Сиротенко. – Л.: Медицина, 1979. – 184 с.

3.     Митин Ю. В. Острый ларинготрахеит у детей. – М.: Медицина, 1986. – 208 с.

4.     Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3─ К: Здоров’я, 1999.─ С.93─ 99.

5.     Быстрякова Л.В.”Инфекционные экзантемы у детей”, Л.: Медицина,1982. – 216 с.

6.     Практична педіатрія / За ред. І.С.Сміяна. – К.: Здоров’я, 1993. – 240 с.

 

 

МЕДИЧНА КАРТА СТАЦІОНАРНОГО ХВОРОГО № ___

І. Паспортна частина

Прізвище, ім’я, по батькові

Вік (дата народження)

Домашня адреса

Місце праці батьків (посада)

Дитячий заклад (якщо відвідує)

Скеровуючий медичний заклад

Діагноз при скеруванні

Діагноз під час прийняття

Повний клінічний діагноз (дата його встановлення)

Ускладнення

Супровідні захворювання

Наслідок хвороби

Дата прийняття на стаціонарне лікування

Дата виписування зі стаціонару

Кількість ліжко-днів (для виписаних хворих)

 

ІІ. Скарги

На день курації (зі слів хворого, його батьків, чергового медичного персоналу).

Мета: перерахувати скарги, характерні для хвороби, а також ті, які відображають ускладнення, фонові та супровідні захворювання.

Безперечною умовою успіху є цілеспрямована деталізація скарг хворого чи його батьків, врахування їх поєднання та, безумовно, знання клінічної картини захворювання при різних інфекціях.

Одним з важливих напрямків опитування інфекційних хворих є оцін­ка наявності ураження шкіри та слизових, їх характеру. Важливо встановити, коли виник висип, з чим пов’язане його виникнення, чи були аналогічні зміни на шкірі та слизових раніше (встановити наявність харчової, побутової чи іншої алергії), чи супроводжувалась поява висипань підвищенням температури тіла, де локалізувались перші висипання і який характер вони носили, як поширювались і видозмінювались, чи супроводжуються сверблячкою, болем.

У хворих зі скаргами на жовтяницю має значення уточнення послідовності появи жовтяничного відтінку чи забарвлення склер, шкіри, потемніння сечі та посвітління калу, наявність болю в правому підребер’ї, вираженої сверблячки шкіри.

При характеристиці болю важливо оцінити в міру можливості ступінь його інтенсивності, локалізацію, тривалість, посилення чи послаблення залежно від певного положення чи при зміні останнього, поєднання з іншими симптомами (запамороченням, блюванням тощо), відношення до аналгетиків.

При інфекціях, що перебігають із синдромом ангіни, провідними є скарги на біль у горлі. Має значення вияснення інтенсивності болю, зв’язок його з актом ковтання.

Характеристика гарячки передбачає не лише вказання граничних меж коливання температури тіла, але й врахування добових коливань, наявність лихоманки, профузних потів, реакції на жарознижувальні препарати, відчуття жару.

Тип дихання. Наявність задишки, її характер.

Кашель є одним з провідних симптомів при інфекціях дихальних шляхів. Необхідне додаткове розпитування для оцінки характеру кашлю: сухий (непродуктивний), вологий (продуктивний, малопродуктивний), інтенсивний, помірно інтенсивний, нападоподібний, постійний, частий, рідкий, перехідний в ядуху, судомний (при кашлюку). При наявності харкотиння потрібно його якомога детальніше описати: кількість, характер (слизисте, слизисто-гнійне, гнійне). Наявність домішок (кров, її кількість).

Вельми варіабельна і характеристика нежитю: зі скупими чи рясними виділеннями, серозними, слизистими, слизисто-гнійними чи сукроватими. Важливим є поєднання кашлю та нежитю.

Великої уваги завжди заслуговують скарги на блювання (нудоту). Необхідно вияснити кратність повторювання симптому, характер та об’єм блювотних мас, приносить полегшення чи ні, супроводження тими чи іншими симптомами (виражений головний біль, гарячка тощо), зв’язок з іншими проявами захворювання та прийманням їжі.

Провідним симптомом при кишкових інфекціях є діарея. Важливо уточнити частоту, об’єм дефекацій, характер позивів, ступінь розрідження випорожнення (рідке, кашкоподібне, водянисте, сформоване), колір фекалій, наявність та об’єм патологічних домішок (слиз, кров тощо).

Клінічні прояви інфекційних захворювань дуже варіабельні, тому потрібно враховувати весь спектр можливих скарг.

 

ІІІ. Історія теперішнього захворювання

Мета: отримати інформацію про послідовність появи усього спектра симптомів захворювання для вирішення питання його діагностики уже в початковому періоді.

Тривалість хвороби (дата і, по змозі, година доби початку захворювання для оцінки його тривалості). Перші симптоми хвороби та їх динаміка до появи основних симптомів (посилення, послаблення, зміна харак­теру) для оцінки початку хвороби (гострий, підгострий чи поступовий). Можлива причина захворювання зі слів батьків (персоналу дитячої установи). Ким спостерігалась, де лікувалась дитина. Яке проводилось лікування і його ефект. Прояви захворювання в період розпалу та їх динаміка на тлі проведеного лікування (до прийняття і за час перебування в стаціонарі до моменту початку курації).

ІV. Анамнез життя

Для дітей раннього віку (до 3-х років). Від якої вагітності і яка за рахунком дитина; якщо вагітність не перша – то чим закінчились попередні? Перебіг вагітності у матері (токсикоз першої, другої половини вагітності; при наявності – прояви токсикозу; екстрагенітальна патологія. Перенесені гострі інфекційні захворювання; вживання медикаментів). Умови побуту та праці вагітної. Шкідливі звички. Режим і особливості харчування вагітної. Чи використана декретна відпустка? Чи перебувала на обліку у жіночій консультації? Чи проводився допологовий патронаж?

Як перебігали пологи? Характеристика пологів. Чи закричала дитина відразу? Оцінка за шкалою Апгар. Маса тіла та зріст при народженні. Коли прикладена до грудей і наскільки активно ссала дитина? Стан пупкової ранки на момент виписування з пологового будинку. Коли відпав пуповинний залишок? Навність та перебіг транзиторних станів. Захворювання періоду новонародженості (пологова травма, несумісність крові за резус-фактором чи груповими антигенами, захворювання шкіри, органів дихання, септичні захворювання та ін.). На який день і з якою масою дитина виписувалася з пологового будинку?

Особливості вигодовування з моменту народження. Тип вигодовування. Терміни введення фізіологічних додатків та вигодовування. Причини зміни виду вигодовування. При змішаному підгодовуванні – чим догодовують дитину, з якого віку? При штучному вигодовуванні – з якого віку та чим годували дитину, в якій кількості та в якій послідовності? Чи отримувала соки, вітамін D (який, доза, тривалість курсу)? Коли почала отримувати підгодовування? Час відлучення від грудей. Характер харчування до початку теперішнього захворювання (кратність приймання їжі, її характер).

Фізичний розвиток дитини: збільшення маси тіла й зросту (по місяцях та після року). Розвиток статики та моторики: коли почала усміхатися, гуліти, впізнавати маму, фіксувати погляд, посміхатися, реагувати на звуки та іграшки, повертати голівку на звук, вимовляти окремі склади, слова, фрази, запас слів, характер мови?

Анамнез життя дітей старшого віку. Яка за рахунком дитина? Як розвивалася в періоді раннього дитинства? Стан успішності у школі.

До анамнезу життя для хворих усіх вікових груп:

Географічний анамнез. Важливий із врахуванням досить широкої групи “привозних” інфекцій (малярія, амебіаз, тропічні гарячки тощо), ендемічності окремих антропозоонозних інфекцій (хронічне черевнотифоз­не носійство в південних регіонах тощо), а також в діагностиці природно-вогнищевих інфекцій (чума, туляремія, кліщовий енцефаліт тощо).

Перенесені захворювання (в тому числі інфекційні) та хірургічні втручання. Особливості перебігу перенесених захворювань. Оцінка перенесених інфекційних захворювань повинна проводитись із врахуванням стійкості чи, навпаки, відсутності постінфекційного імунітету. Наприклад, перенесені кір, краснуха, епідемічний паротит, вітряна віспа тощо певною мірою ставлять під сумнів можливість повторного захворювання. А от бешиха та ангіна, навпаки, роблять імовірним повторне захворювання.

При зборі анамнезу важливими є відомості про повторні інтеркурент­ні захворювання, низький простудний поріг, рецидивний герпес, повторну мононуклеозоподібну реакцію тощо. Це дозволяє припустити стан імунодефіциту і прогнозувати підвищену сприйнятливість до інфекцій, більш тяжкий та затяжний перебіг.

Несприятливим тлом можуть служити також наявні спадкові захворювання, тому вияснення генетичного анамнезу також є важливим при зборі анамнезу життя в інфекційних хворих.

Профілактичні щеплення: оцінюють проведення їх відповідно до календаря, виясняють причини відхилення від останнього, правила виконання щеплення, стан дитини під час його проведення, реакцію після щеплення у дитини і найближчих родичів, туберкулінові проби, їх результати.

 

V. Алергологічний анамнез

Наявність алергічних захворювань у хворого, його батьків, близьких родичів. Непереносимість харчових продуктів. Токсичні й алергічні реак­ції на медикаменти (включаючи антибіотики), профілактичні щеплення. Чи вводилась гетерогенна сироватка (яка, коли), якщо застосовувалась – чи спостерігали реакцію на введення? Матеріально-побутові умови (мож­ливі алергізувальні фактори).

 

VI. Наркологічний анамнез

З’ясувати, чи вживають спиртні напої або наркотики батьки дитини (окремо батько й мати), з якого віку, як часто, в якій кількості? Чи перебувають на обліку в наркологічному кабінеті? Де й коли лікувались від алкоголізму? Чи курять батьки?

 

VII. Епідеміологічний анамнез

Під епіданамнезом розуміють суму відомостей, що характеризують можливе зараження, механізм і шляхи передачі інфекції. Діагностична інформативність епіданамнезу на сучасному етапі особливо очевидна, враховуючи “збіднення” симптоматики інфекційних хвороб.

Мета – встановити джерело інфекції, шлях її передачі та коло контактних осіб.

План збору епіданамнезу при різних інфекційних захворюваннях неоднозначний і потребує врахування належності передбачуваного захворювання до тієї чи іншої групи інфекцій (кишкові, дихальних шляхів, кров’яні-трансмісивні і нетрансмісивні, зовнішніх покривів, антропозоонози і зоонози), даних географічного анамнезу, сезонності, особливостей даної епідеміологічної ситуації.

При з’ясуванні джерела інфекції необхідний облік усіх можливих шляхів передачі інфекції: повітряно-краплинного, контактного, харчового (аліментарного), водного, парентерального (ін’єкційного, трансфузійного, інструментального), трансмісивного, вертикального (трансплацентарного, інтранатального). Специфіка теперішнього захворювання визначає реалізацію одного з перерахованих шляхів інфікування. При встановленні джерела інфекції необхідний облік інкубаційного періоду захворювання, оскільки епіданамнез з метою прогнозування стану здоров’я контактних інформативний лише в межах інкубаційного періоду.

Із нижчеперерахованих питань конкретизації вимагають такі, які відбивають специфіку теперішнього захворювання і необхідні при встановленні джерела інфекції курованого хворого. Необхідно уточнити:

– наявність контакту з аналогічним інфекційним хворим чи хворим з клінічно подібним захворюванням. Епідеміологічну обстановку в дитячому закладі, який відвідує дитина;

– стан здоров’я осіб, з якими спілкується дитина;

– дотримання санітарно-гігієнічних навичок. Умови харчування. Харчовий анамнез. Виясняють перелік блюд, котрі були спожиті протягом останньої доби, їх свіжість, тривалість і умови зберігання, органолептичну характеристику. Важливою є інформація про інших людей, які споживали ці ж продукти, стан їх здоров’я. Якщо йдеться про групове захворювання, необхідний узагальнений аналіз харчового анамнезу, що дозволяє встановити підозрілий продукт. Має значення при цьому вік хворих, наявність у них хронічних захворювань органів травлення, що може визначати можливу варіабельність клінічних проявів і пояснює, чому при цілком ідентичному харчовому анамнезі нерідко хворіють лише окремі особи. Виясняють також водний анамнез, оскільки ряду інфекцій притаманний водний шлях передачі (холера, дизентерія Флекснера тощо).Уточнюються джерела водопостачання, перебування на річках, особ­ливо в нижній течії великих річок, розміщених у південних районах;

– наявність в анамнезі гемотрансфузій та інших парентеральних втручань в терміни, що вкладаються в тривалість інкубаційного періоду парентерально передаваних інфекційних захворювань (вірусні гепатити В і С, інфекційний мононуклеоз, цитомегалія та ін.). При цих інфекціях потрібно пам’ятати і про природні шляхи передачі: перинатальний (трансплацентарний від інфікованої матері), статевий (при порушенні цілісності слизових оболонок та шкіри) і перкутантний (черезшкірний). Вияснити перенесені мамою під час вагітності інфекційні захворювання, включаючи субклінічні та безсимптомні форми. Важливим є врахування перебування хворого та його найближчої родини в несприятливих епідемічних регіонах щодо кров’яних трансмісивних інфекцій (чума, туляремія, геморагічні гарячки тощо). Уточнюється наявність педикульозу, відомості про укуси вошей, комарів, бліх, кліщів, москітів тощо;

– наявність можливих контактів із сільськогосподарськими тваринами (велика рогата худоба – при сибірськовій виразці, свині – при еризипелоїді, коні – при сапі тощо);

– наявність травм і забруднення ран землею має значення при правці, покуси тваринами і попадання слини хворих тварин – при сказі.

Висновки куратора: припущення про джерело інфекції та шляхи її передачі курованому хворому.

 

VIII. Об’єктивний стан (на день курації)

Стан хворого (задовільний, середньої тяжкості, тяжкий, дуже тяжкий) та самопочуття (для дітей старшого віку).

Положення в ліжку (активне, пасивне, вимушене).

Поведінка хворого (адекватна, неадекватна).

Свідомість хворого (ясна, запаморочена, відсутня). При відсутності свідомості оцінити ступінь коми (див. обстеження нервової системи).

Тілобудова (співвідношення росту і поперечних розмірів тіла, симетричність і пропорційність окремих частин тіла, тип конституції).

Антропометричні дані і їх оцінка, при наявності відхилень потрібно їх деталізувати:

                                         

Стан шкіри та видимих слизових оболонок:

1. Колір: червоний, синюшний, рожевий, блідо-рожевий, виражена блідість, жовтяничне (відтінки: шафрановий, землистий, лимонний) чи смагляве забарвлення. Зміна кольору на окремих ділянках (носогубний трикутник, кінчик носа, мочки вух, кінцівки), в природних складках, на щоках, носі, навколо очей (періорбітально).

2. Висипання (при наявності) потрібно характеризувати повно, оскільки їх характер є важливим напрямком огляду хворого. Висипання на шкірі (екзантеми):

– розеола – округла пляма рожевого чи червоного кольору, що зникає при натискуванні чи розтягуванні (діаскопія);

– пляма – відрізняється від розеоли величиною. Розрізняють дрібноплямисті висипання (5-10 мм) та великоплямисті (більше 10 мм);

– петехії – дрібноточкові крововиливи, що не зникають при розтягуванні шкіри. Геморагічні елементи можуть досягати більш великих розмірів – до 5 мм (пурпура) і більше 5 мм (екхімози);

– папула – щільна пляма, припіднята над поверхнею шкіри. Залежно від розміру розрізняють міліарні (просоподібна, в діаметрі 0,1-0,2 см), лентикулярні (до 0,5 см), нумулярні (1-2 см) папули та папули, які злились в одне суцільне вогнище, – бляшки. За формою папули можуть бути плоскими, конічними, напівкулястими, округлими, багатокутними (полігональними);

– горбик – безпорожнинний елемент, який виступає над поверхнею шкіри при скупченні клітин запального інфільтрату в глибоких шарах власне шкіри;

– вузол – безпорожнинний елемент, який від горбка відрізняється більшими розмірами і місцем локалізації в підшкірній основі та власне шкірі;

– піхур (уртика) – безпорожнинний елемент, який виникає внаслідок гострозапального міжклітинного набряку сосочкового шару дерми і супроводжується інтенсивним свербінням;

– везикула (пухирець) – поверхнево розміщений порожнинний утвір невеликих розмірів (1-5 мм), заповнений прозорою серозною чи серозно-геморагічною рідиною і є результатом відшарування епідермісу. Розрізняють одно- та багатокамерні пухирці;

– пустула (гноячок) – міхурець, заповнений гнійним вмістом. Розрізняють поверхневі (імпетиго, епідермальні) та глибокі (дермальні) пустули, а також фолікулярні (пов’язані з волосяними мішечками) та нефолікулярні (не пов’язані з волосяними мішечками);

– булла (пухир) – великий порожнистий утвір, заповнений рідиною, розташований всередині епідермісу, на базальній мембрані або під роговим шаром. Розрізняють одно- та багатокамерні пухирі;

– ерозія – поверхневий дефект шкіри в межах епідермісу, який виникає в процесі еволюції чи порушення цілісності пухирців, пухирів, епідермальних пустул, запальних папул та інфільтратів;

– садно – глибоке пошкодження шкіри з ураженням верхніх шарів дерми при механічних ушкодженнях;

– тріщина – виникає при втраті еластичності шкіри при тривалих запальних процесах. Розрізняють поверхневі (в межах епідермісу) та глибокі (в межах власне шкіри). Перші заживають без утворення рубців, другі – з утворенням;

– виразка – глибокий дефект шкіри, при якому в патологічний процес втягуються дерма, підшкірна основа, підлеглі тканини;

– рубець – виникає при заміщенні глибоких дефектів шкіри грубою волокнистою сполучною тканиною;

– лусочка – рогова пластинка, що відторглася з поверхні рогового шару;

– кірка – елемент, який утворився при висиханні на шкірі вмісту порожнинних елементів, виділень ерозій, виразок тощо;

– ліхінізація – ущільнення шкіри звичайного забарвлення з вираженою сухістю та потовщенням, зі зміною малюнка шкіри;

– вегетація – розростання сосочків шкіри на дні тривало існуючих морфологічних елементів.

3. Поверхня: оксамитова, м’яка, груба, шорстка. Вологість шкіри (підвищена, знижена, нормальна), товщина шкірної складки, її еластичність (збережена, знижена).

4. Чутливість шкірних покривів (температурна, больова, тактильна).

5. У новонароджених – оцінка стану пупкової ранки.

6. Наявність розвинутої венозної сітки з вказанням локалізації.

7. Оцінка волосяного покриву: розвиток і ріст волосся, наявність локального чи тотального облисіння, розвиток брів і вій, еластичність. Наявність чи відсутність блиску.

8. Стан нігтів: форма, колір, ламкість, наявність потовщень, плям, рівність поверхні, вищербленість вільного краю, наявність та локалізація поперечної посмугованості.

9. Стан слизових оболонок: колір, вологість, легка ранимість, кровоточивість, набряклість, наявність висипань (енантема).

10. Наявність крововиливів, стан капілярів (феномен “джгута”, молоточковий симптом, проба щипка).

11. Визначення виду дермографізму (червоний, білий, змішаний), швидкість його появи та зникнення.

Підшкірно-жировий шар: рівномірність розподілу, товщина підшкірно-жирової складки на окремих ділянках тіла: на животі по боках від пупка, на грудях по боках від груднини на рівні сосків, на спині під кутами лопаток, на верхніх (плече) і нижніх (стегна) кінцівках, обличчі в сантиметрах. Наявність ущільнень та набряків, болючості та інфільтрації, їх локалізація і розповсюдженість.

Тургор тканин: збережений, знижений помірно чи значно.

Лімфатична система: локалізація лімфатичних вузлів, що візуалізуються (одиничні чи множинні) при огляді з оцінкою змін шкіри, підшкір­ної основи над ними та поверхні самого вузла і що пропальповуються з вказанням їх локалізації (потиличні, задньо- і передньошийні, завушні, підщелепні, підборідні, над- і підключичні, грудні, пахвові, ліктьові, пахові, підколінні). Оцінка ступеня збільшення уражених лімфовузлів (у сантиметрах вказують два найбільші поперечні розміри), рельєфу їх поверх­ні (гладка, горбиста), консистенції (м’яка, еластична, щільна), рухомості відносно шкіри, підшкірної основи і один до одного (злучені один з одним чи з навколишніми тканинами, пальпуються у вигляді ланцюжка чи ізольовано), форми (овальна, кругла, неправильна), чутливості при пальпації (болючий чи ні).

Стан м’язової системи: ступінь розвитку м’язів (слабкий, середній, хороший, атрофія уроджена чи набута) та їх симетричність (наявність кривошиї, асиметрії, недорозвитку), визначення тонусу (атонія, гіпотонія, гіпертонія, дистонія) і сили м’язів (достатня, знижена). Оцінка функціональної здатності м’язів: рухи в повному об’ємі чи обмежені, наявність парезів чи паралічів. Наявність судом (клонічні: часті, рідкі, тонічні, тетанічні). Наявність пошкоджень м’язів: рани (їх походження, характер, відкриті чи закриті). Оцінка болючості при рухах і пальпації (особливо при лептоспірозі чи бруцельозі), наявність затвердінь (ущільнень, наприк­лад при гострому бруцельозі) за ходом м’язів. Позитивні симптоми Люста, Шлезінгера, Труссо.

Стан кісткової системи: визначення величини (розмірів) та форми голови (доліхоцефалічна, мезоцефалічна, брахіцефалічна чи патологічна: мікроцефалія, гідроцефалія, баштоподібна, сідницеподібна, сідлоподібна тощо), наявність патологічних горбів чи скошеності потилиці, краніотабесу. У дітей грудного віку оцінка великого тім’ячка (його розмір, форма, стан кісткових країв, вибухання, западання), стан швів черепа. Кількість зубів, їх характеристика, формула. Форма грудної клітки (конічна, циліндрична, плеската, деформована). Хребет (нормальний, при наявності сколіозу його оцінка). Зміни кісток таза, кінцівок (пропорційність, наявність деформацій, аномалій розвитку, болючості при рухах та пальпації).

Стан суглобів: кількість уражених суглобів, наявність припухлості навколишніх тканин і випоту в порожнині суглоба, дефігурації, деформації, болючості (часто при псевдотуберкульозі, ентеровірусній інфекції тощо), стан шкіри і зміни температури навколо уражених суглобів, рухомість та обсяг активних і пасивних рухів.

Серцево-судинна система

Огляд ділянки серця: випинання ділянки серця (“серцевий горб”). Верхівковий поштовх – його локалізація, особливості (сильний, слабкий; обмежений, розлитий; ритмічний, нерівномірний). Негативний верхівковий поштовх. Видима пульсація в інших місцях грудної клітки, пульсація надчеревної ділянки. Відчуття тремтіння (“котяче муркотіння”) в ділянці верхівки серця, у 2-му правому, лівому міжреберному проміжку біля краю груднини. Перкусія серця – визначення меж відносної і абсолютної тупості серця (у маленьких дітей визначаються межі лише віднос­ної тупості).

Аускультація серця:

1. Над верхівкою на місці поштовху (двостулковий клапан).

2. У другому правому міжреберному проміжку біля краю груднини (півмісяцеві клапани аорти).

3. У другому лівому міжреберному проміжку біля краю груднини (півмісяцеві клапани легеневої артерії).

4. Вздовж нижнього краю тіла груднини, основа мечоподібного відростка (тристулковий клапан).

5. Місце прикріплення ІІІ- ІV ребра до лівого краю груднини – точка Боткіна-Ерба (клапани аорти).

Також вислуховують в інших ділянках – вздовж лівого краю груднини, в аксилярних ділянках, на спині.

Тони серця – голосні, тихі, дзвінкі, глухі, ясні, нечисті. Посилення (акцентуація) тонів, ослаблення. Розщеплення, роздвоєння тонів, ритм галопу. Маятникоподібний ритм, ембріокардія. Шуми серця. Сила і характер шумів (сильний, слабкий; м’який, грубий; жорсткий, дуючий, пиляючий, шкрябаючий, інші відтінки). Відношення шумів до окремих фаз діяльності серця (систолічний, діастолічний, пресистолічний, протодіастолічний, мезодіастолічний). В якому місці шум найкраще вислуховується. В якому напрямі шум найкраще проводиться (в підключичну, пахвову ділянку, в шийні судини правого, лівого боку). В якому положенні тіла (лежачому, стоячому) шум найкраще вислуховується. Позасерцеві шуми, перикардіальний (шум тертя перикарда). Дослідження пульсу – число ударів за хвилину. Властивості пульсу:

1. Частота – частий (p. frequens), рідкий (p. rarus).

2. Ритм – ритмічний, правильний (р. regularis), аритмічний, неправильний (р. irregularis).

3. Наповнення – повний (р. plenus), порожній (р. vacuus).

4. Напруження – твердий, напружений, важко стискуваний (р. durus), м’який, легко стискуваний (р. mollis).

5. Величина – великий (р. magnus), малий (р. parvus), ниткоподібний (р. filiformis).

6. Висота – високий (р. altus), малий (р. parvus).

7. Швидкість підвищення і опускання пульсової хвилі – швидкий (р. celer), повільний (p. tardus).

8. Синхронність (на обох променевих артеріях) – синхронний (р. synchronus), різний (p. differens).

Співвідношення частоти дихання і пульсу. Визначення максимального і мінімального артеріального тиску на верхніх і нижніх кінцівках. Функ­ціональні проби серцево-судинної системи:

1) проба із застосуванням дозованого фізичного навантаження;

2) проба з затримкою дихання;

3) ортостатична проба.

Система органів дихання

Дихання через ніс: вільне, утруднене, повна неможливість дихання через ніс, через одну чи обидві ніздрі. Виділення з носа, кількість, харак­тер, запах, кірочки. Носові кровотечі, час їх появи, тривалість. Почервоніння і виразки біля зовнішнього краю ніздрів, на верхній губі. Зміна форми носа. Болючість при натискуванні в ділянці лобних і гайморових порожнин. Частота дихання за хвилину. Зміна частоти дихання (в спокійному стані хворого) – прискорене, надмірно часте (polypnoe, tachypnoe), сповільнене (bradypnoл, oligopnoе).

Глибина дихання – поверхневе, глибоке; дихання Куссмауля.

Ритм дихання. Зміна ритму (дихання Чейна-Стокса, Біота). Характер дихання – спокійне, вільне, утруднене (задишка). Задишка (dyspnoе) – інспіраторна, експіраторна, змішана. Участь допоміжних м’язів. Напади ядухи.

Дихання – хрипливе, сопуче, клекотливе; стридорозне (із свистячим шумом); чи супроводжується стогоном.

Кашель – сухий, з виділенням харкотиння; голосний, сиплий, беззвучний, “гавкаючий”; сильний, слабкий (покашлювання); судомний, постійний, частий, рідкий. Роздування крил носа при диханні, похитування голівкою в такт дихання, втягування і роздування щік при диханні – “синдром паруса”.

Голос – дзвінкий, тихий, гучний, сиплий, відсутність голосу, монотонний. Крик маленької дитини – тривалий, короткий, дзвінкий, тихий, монотонний на високій ноті. Стридор експіраторний, інспіраторний.

Голосове тремтіння – посилене, ослаблене, немає, в яких місцях.

Порівняльна перкусія легень (тиха, безпосередня) на симетричних місцях верхівок, передній, боковій і задній поверхнях легень. Особливості перкуторного звуку: сила – голосний, притуплений, тупий; характер – ясний легеневий, тимпанічний, коробковий, металічний, звук трісну­того горщика. Границі зміненого легеневого звуку; зміна цих границь залежно від положення тіла.

Топографічна перкусія – визначення границь легень по парастернальній, сосковій, пахвинній, лопатковій і паравертебральній лініях.

Аускультація легень. Характер дихання (пуерильне, везикулярне, ослаблене, бронхіальне, амфоричне, жорстке, переривчасте, невиразне). Ослаблення дихальних шумів в обох легенях. Відсутність дихальних шумів в одній легені. Хрипи (ronchi) – сухі, вологі, велико-, середньо- і дрібнопухирчасті; крепітувальні, субкрепітувальні, звучні (консонуючі), незвучні (неконсонуючі). Кількість хрипів – багато, небагато, поодинокі. В яких місцях легень вислуховуються хрипи. Чи вислуховуються хрипи під час вдиху, видиху, безперервно. Чи змінюється аускультативна картина після покашлювання. Шум тертя плеври. Шум плеску. Бронхофонія, вислуховування шепітної мови. Звук падаючої краплі.

Система органів травлення

Відкривання рота, ковтання – вільне,болісне, утруднене.

Запах з рота – гнильний, аміачний (уринозний); запах ацетону, смер­дючий.

Язик – сухий, вологий; чистий, обкладений; колір язика – всього, кінчика, бокових країв, жовтяничне забарвлення нижньої поверхні язика; вогнища десквамації епітелію різних обрисів, садна, тріщини, виразки (число виразок, їх локалізація, величина, форма, краї, дно), лейкоплакії, лейкокератози, сосочкові розростання. Утруднене висовування язика. Відхилення вбік, тремтіння висунутого язика. Збільшення язика – всього, частини (якої).

Слинні залози – чи збільшені, чи болючі при пальпації. Чи пропальповується опух (локалізація, величина, форма, поверхня, консистенція, болючість, рухомість).

Огляд живота. Форма живота: нормальної конфігурації, збільшений, втягнутий. Збільшення живота – рівномірне, нерівномірне, випадання окремих ділянок – надчеревної, пахової; здуття окремих ділянок – обмежений метеоризм, розширення живота з боків при лежанні дитини на спині – “жаб’ячий живіт”.

Видима перистальтика шлунка, кишок. Пупок – втягнутий, згладжений, випнутий. Розширення підшкірних вен.

Поверхнева пальпація всього живота для загального орієнтування: підвищена чутливість шкіри (зони Захар’їна-Геда) в різних ділянках. Тонус черевних м’язів – розслаблення, резистентність, напруження м’язів всієї черевної стінки, окремих ділянок – якою мірою. Болючість при пальпації живота – локалізована (в якій ділянці), всього живота. Симптом Щоткіна-Блюмберга. Розходження прямих м’язів живота. Наявність грижових отворів, грижових випинань.

Глибока пальпація органів черевної порожнини за Образцовим-Стражеском (методична глибока ковзна пальпація: сигмоподібна, низхідна, поперечноободова, висхідна кишки, шлунок). Шум плеску в ділянці шлун­ка. Визначення нижньої межі шлунка.

Пальпація печінки. Характеристика нижнього краю: гострий, заокруглений; рівний, з вирізками; твердий, м’який. Поверхня печінки – гладка, шорстка, бугриста. Консистенція – тверда, м’яка.

Болючість при пальпації печінки – розлита, обмежена, рухомість печінки.

Пальпація ділянки жовчного міхура: резистентність черевної стінки, болючість. Симптом Ортнера.

Пальпація селезінки – в положенні хворого на правому боці. Властивості переднього краю (гострий, заокруглений, рівний, з вирізками; твердий, м’який). Поверхня селезінки – гладка, шорстка, бугриста. Консистен­ція – тверда, м’яка, еластична. Болючість селезінки при пальпації.

Перкусія живота в різних положеннях дитини. Тимпанічний звук, тупий, локалізація.

Огляд анальної ділянки. Наявність запальних явищ, ерозій, тріщин, фістул, кондилом, випадання слизової або всіх шарів прямої кишки.

Дослідження випорожнень та їх оцінка (колір, консистенція, наявність неперетравлених решток їжі, слизу, крові, зелені).

Сечостатева система

Огляд поперекової ділянки – почервоніння, набряклість шкіри, припухлість, випинання – справа, зліва.

Симптом Пастернацького.

Пальпація нирок – бімануально в лежачому положенні, болючість. Якщо нирки пропальповуються, то визначити їх форму, величину, поверх­ню, болючість, рухомість.

Сечовий міхур – висота над лобком, болючість при тисненні на нього, випинання. Огляд зовнішніх статевих органів. У хлопчиків: фімоз; збільшення калитки (всієї, однієї половини). Пальпація яєчок та їх придат­ків (величина, форма, поверхня, консистенція, болючість, опущені в калитку, не опущені в калитку). Запальні зміни на голівці статевого члена. У дівчаток: колір слизової оболонки, наявність виділень. Оцінка вікового розвитку статевих органів і вторинних статевих ознак, наявність аномалій, рубців, фістул.

Нервова система

Свідомість – ясна, потьмарена, непритомний стан; маячення. Реакція на оточуюче – жива, апатія, відсутня. Емоційний настрій (позитивний, негативний).

Вираз обличчя, міміка. Мова – швидка, кваплива, спокійна, розлади мови (анартрія, дизартрія; заїкання, скандована мова). Афазія – сенсорна, моторна.

Розвиток вищої нервової діяльності відповідно до віку (реакція на оточуюче, чи впізнає матір, посміхається, гукає, запас слів, мова, успішність у школі).

Черепномозкові нерви: гострота зору, стан зіниць, реакція на світло (жива, млява), на конвергенцію і акомодацію. Положення очних яблук. Асиметрія обличчя.

Рухова сфера: паралічі (атонічні, спастичні; центральні, периферичні); моноплегія, параплегія, геміплегія, тетраплегія (диплегія); монопарез, парапарез, геміпарез. Координація рухів. Атаксія. Симптом Ромберга. Хода – атактична, спастична, паретична, геміплегічна. М’язовий тонус – підвищений, знижений, немає. Гіперкінези. Судоми – тонічні, клонічні, локалізовані, загальні, атетозні, хореїчні рухи; тики. Тремтіння (tremor) в спокої; при довільних рухах (інтенційне тремтіння), статичний тремор. Тремтіння дрібне, велике; рідке, часте. Тремтіння повік, кінчика висунутого язика, розсунутих пальців витягнутих вперед рук.

Рефлекси – підвищені, жваві, ослаблені, мляві, чи рівномірні з обох боків. Для новонароджених дітей – рефлекси орального та спінального автоматизму. Рефлекси зі слизових оболонок (кон’юнктивальний, глотковий), шкірні (черевні, кремастера, підошовний), сухожильні, періостальні. Патологічні рефлекси (Бабінського, Оппенгейма). Безумовні рефлекси у дітей раннього віку (смоктальний, ковтальний, Моро, Робінсона тощо).

Чутливість (больова, температурна, тактильна). Вегетативна нервова система: дермографізм (червоний, білий; дифузний; набряклий; з’являється швидко чи повільно, тривалість).

Феномен Ашнера, солярний рефлекс; кліно-ортостатична проба.

Менінгеальні симптоми: ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга, Лессажа, симптоми Брудзинського (верхні, середні і нижні). У дітей молодшого віку – стан великого тім’ячка (вибухає, западає, пульсує, напружене). Дослідження механічної збудливості нервів – симптоми Хвостека і Люста.

 

ІХ. Попередній діагноз і його обгґрунтування

Враховуючи скарги (перелік скарг), анамнез хвороби (початок, перебіг, динаміка симптомів, останнє загострення), анамнез життя (спряючі фактори), епідеміологічний анамнез (дані чи вказівки про можливий кон­такт, місцеву епідеміологічну ситуацію), відхилення при об’єктивному обстеженні хворого, можна виділити такі провідні симптоми… та поставити попередній діагноз…

 

X. План обстеження хворого

Вказується повний об’єм необхідних даному хворому обстежень, незалежно від діагностичних можливостей даного стаціонару (теоретично).

ХІ. Лабораторні та інструментальні методи дослідження

Аналізи клінічні, біохімічні, бактеріологічні, серологічні; дані рентгенологічного, електрокардіологічного, ультразвукового та інших обстежень. Вказується декілька найбільш характерних аналізів у динаміці.

 

XII. Диференційний діагноз

Враховуючи симптоми основного захворювання, їх динаміку та результати проведених додаткових обстежень, необхідно виключити клініч­но подібні захворювання з обов’язковим порівнянням з клінікою курованого хворого. При захворюваннях з вираженою клінічною циклічністю диференційний діагноз проводиться відповідно до послідовності періодів перебігу хвороби.

 

XІII. Клінічний діагноз

Обґрунтування діагнозу починається з даних анамнезу, об’єктивного огляду, використовуються показники лабораторних та інших методів обстеження хворої дитини. При наявності супровідних захворювань необхідно дати стисле обґрунтування кожного з них.

 

XIV. Заключний діагноз

1. Основний.

2. Ускладнення основного захворювання.

3. Супровідне захворювання.

4. Особливості перебігу хвороби у даної дитини.

 

XV. Лікування даного хворого (з виписуванням рецептів та обгґрунтуванням)

 

XVI. Щоденники

(за час спостереження з відображенням динаміки в лікуванні)

Схема написання щоденника

Дата, температура, частота дихання і серцевих скорочень, маса тіла. Оцінка стану хворого (з обґрунтуванням), динаміка скарг, відновлення апетиту, сну тощо. Опис шкіри, ротогорла, великого тім’ячка, тургору тканин. Динаміка об’єктивних показників стану внутрішніх органів. Характеристика фізіологічних випорожнень.

Динаміка в лікуванні хворого.

 

XVII. Епікриз

(Схема епікризу при виписуванні)

Основні відомості про хворого, дата прийняття, на який день хвороби, в якому стані, з якими провідними скаргами чи синдромами. Обґрунтування клінічного діагнозу (основного, ускладнень, супровідного). Проведене обстеження. Проведене лікування. Особливості перебігу захворювання у даного хворого. Стан при виписуванні (покращання, видужання, погіршення). Дата виписування. Рекомендації дільничному педіатру для реабілітації даної дитини і диспансерного спостереження за нею (чіткі, із вказанням доз препаратів і терміну застосування).

Підпис куратора

 

ХVIІІ. Список використаної літератури

 

 

Тернопільський державний медичний університет

ім. акад . І.Я.Горбачевського

Кафедра педіатрії №1

 

Завідувач завідуючий кафедрою:

____________________

Керівник групи:

_____ _______________

 

 

 

 

 

МЕДИЧНА КАРТА СТАЦІОНАРНОГО ХВОРОГО

(скорочений варіант)

 

Прізвище, ім’я, по батькові

___________________________________________________

Вік ________

 

 

Клінічний діагноз: основний ___________________________

____________________________________

____________________________________

супутній ______________________

____________________________________

____________________________________

 

 

 

Оцінка за написання карти: ___

Оцінка за захист

історії хвороби: ___

 

 

Куратор: ______________

група _____, курс V

 

Початок розпочало,зачало курації : ________

Кінець курації : ________

 

Тернопіль – 200__

 

I)      Загальні спільні відомості про хвору дитину дитяти

Прізвище, ім’я, по батькові____________________________________

Вік _______ Дата народження _______________________

Домашня хатня адреса __________________________________________________

Місце роботи батьків: _____________________________________________

Дитяча установа (якщо відвідує): _____________________________________

Діагноз при скеруванні направленні : _________________________________________ __________________________________________________________________

Діагноз під час вступу: _____________________________________________

__________________________________________________________________

Діагноз клінічний: _________________________________________________

__________________________________________________________________

дата його встановлення: ____________________________________________

Дата надходження вступу в стаціонар: ______________________________________

виписування із із стаціонару: _____________________________________

Кількість ліжкоднів (для виписаних хворих): ______________________

 

II)  Скарги хворого

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

III)Анамнез захворювання

Захворювання почалося розпочалося,зачалося гостро, підостро , поступово (підкреслити)

Тривалість захворювання ________. Захворюванню передували __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Розвиток захворювання __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

На догоспітальному етапі (не) одержував отримував лікування

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Ефект від терапії, що проводиться

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

IV)Анамнез життя

Для дітей до 3 років

Дитина дитя від ____ (за рахунком лічбою ) вагітності _____ родів. Вік матері під час даної вагітності. Вагітність протікала (з із , без) гестозів в ___ триместрі, на тлі на фоні (без) екстрагенітальної патології _________________________________, інфекційних ______________________________________________________ у триместрі ___ соматичних захворювань _________________________________ у триместрі ____, вживання вжиток,використання медикаментів ________________________________ у триместрі. Шкідливі звички у в,біля матері: ______________________________________________ __________________________________________________________________

батька ____________________________________________________________.

Умови роботи матері під час вагітності (не) задовільні (підкреслити)

Умови життя матері під час вагітності (не) задовільні (підкреслити)

Роди (не) своєчасні ___ тижнів вагітності, природним чином природним шляхом (кесаревого розтину), з із (без) медикаментозною стимуляцією _______________________ (підкреслити). Маса при народженні ______ г, довжина тіла ___ см, окружність голівки голівки ___ см, окружність грудної клітки ___ див. Пупковий залишок остача відпав на ___ добу.

З із пологового будинку виписано на ____ добу (при затримці вказати причину) ______________________________. Вигодовування грудне тривалістю ______ (при зміні виду виду вказати причину) __________________________, штучне ____________ сумішшю, змішане ____________ сумішшю. Терміни введення вступу фруктового соку ______, фруктового пюре ______, курячого жовтка ______, сиру ______, прикорму першого ______, другого ______, третього _____.

Динаміка зміни маси тіла (не) відповідає віку. Динаміка зміни довжини тіла (не) відповідає віку. Динаміка зміни окружності голівки голівки (не) відповідає віку. Динаміка зміни грудної клітки (не) відповідає віку. Психомоторний розвиток (не) відповідає віку.

Для всіх дітей незалежно від віку

Захворювання перенесені до даного надходження вступу в стаціонар і особливості їх протікання _______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Умови мешкання дитини дитяти (не) задовільні (підкреслити) з причини __________________________________________________________________.

Характер вдача харчування харчування до початку даного захворювання: характер вдача їжі їди ________________________________________________, кратність прийомів їжі їди __________________________________________________________________.

Наявність (відсутність) симптомів діатезу (потрібне підкреслити). Непереносимість непереносність продуктів ________________________________________, що виявляється ____________________________________________________, лікарських (інших __________________________ ) речовин, що виявляється __________________________________________________________________.

Профілактичні щеплення: ______________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

У в,біля найближчих родичів є наявний хронічні соматичні захворювання __________________________________________________________________, генетичні хвороби ____________________________________________________

алергічні ____________________________________________________________.

Успішність в школі (дитячому садку і т.п.) відмінна інша , середня, незадовільна (потрібне підкреслити).

 

Висновок виведення по анамнезу: Розвиток дитини дитяти (не) відповідає віку, (не) відстає у фізичному, психомоторному розвитку від однолітків (потрібне підкреслити). Умови життя дитини дитяти (не) задовільні (потрібне підкреслити).

Чинники фактори передуючі розвитку даного захворювання:

__________________________________________________________________

Чинники фактори сприяючі розвитку даного захворювання:

__________________________________________________________________

 

V)  Об’єктивне обстеження дитини дитяти

Загальний спільний стан дитини дитяти задовільний, відносно задовільний, легкого, середнього, важкого тяжкого ступеня міри тяжкості тягаря , агонізуючий (потрібне підкреслити).

Свідомість ясна, сопор, ступор, кома (потрібне підкреслити).

Поведінка дитини дитяти (не) адекватна (потрібне підкреслити).

Положення становище в ліжку активне, пасивне, вимушене змушене (потрібне підкреслити).

Тип конституції астенічний, гіпостенічний , гіперстенічний (потрібне підкреслити).

Статура (а) симетрична (потрібне підкреслити) ______________________

 

Антропометричні дані:

Показник	У в,біля хворого	Норма	Відхилення в абсолютних числах	Відхилення у відносних числах
Маса, кг
Зріст зріст , см
Окружність голови, см
Окружність грудної клітки, см

Оцінка: _____________________________________________________________

 

Шкіра і слизисті оболонки

Колір цвіт шкіри _________________________________________________________, __________________________________________________________________

носогубного трикутника ___________________________________, акроцианоз __________________________________________________________________.

Висипання у вигляді виді __________________________ елементів _______________ ____________________ кольори цвіт з із локалізацією на _________________________

__________________________________________________________________

розмірами _________ см з (без) тенденції до злиття (потрібне підкреслити) і іншими особливостями ________________________________________________.

Поверхня шкіри м’яка, груба, шорстка, бархатиста (потрібне підкреслити). Еластичність шкіри збережена, помірно понижена знижена , значно понижена знижена (потрібне підкреслити). Температура шкіри на симетричних ділянках нормальна, понижена знижена , підвищена __________________________________________________

Вологість вогкість шкіри нормальна, понижена знижена , підвищена (потрібне підкреслити). Дермографізм білий, червоний (потрібне підкреслити).

Чутливість шкірних покривів: температурна збережена, порушена, відсутня ; больова збережена, порушена, відсутня ; тактильна збережена, порушена, відсутня (потрібне підкреслити) .Нігті: форма ____________________________,

колір цвіт _______________, потовщення ___________________________, поперечні смуги _________________, ламкість ______________, плями _______________ __________________________________________________________________.

Волосся: ріст зріст (не) задовільне (потрібне підкреслити), вогнища осередки облисіння __________________________________________________________________.

Слизисті оболонки рота ________________ кольори цвіт , вологі вогкі (сухі) (потрібне підкреслити) з із (без) (потрібне підкреслити) наявністю _____________________ _____________________________________ висипань. Стан ясен (не) задовільний (потрібне підкреслити), кровоточивість ________________. Підшкірна клітковина розподілена (не) рівномірно (потрібне підкреслити) з із переважанням на ______________________________; товщина підшкірної складки на рівні пупка ____ см, під кутом лопаток ____ см, з боків грудини на рівні сосків ____ см, на плечах ____ см, на стегнах ____ див. Набряки виражені виказані,висловлені ________________________________________________________, відсутні (потрібне підкреслити). Тургор м’яких тканин збережений, помірно понижений знижений , значно понижений знижений (потрібне підкреслити).

 

Лімфатична система

         Лімфатичні вузли (не) візуалізуються, колір цвіт шкіри над ними ____________________, при пальпації (не) збільшені (потрібне підкреслити), розміром ____ см, поверхня гладка, горбиста (потрібне підкреслити), підшкірна клітковина над ними (не) набрякла (потрібне підкреслити), консистенція м’яка, щільна (потрібне підкреслити), (не) рухомі жваві,рухливі по відношенню до належних тканин, ізольовані (спаяні ) між собою (потрібне підкреслити), (не) хворобливі болючі .

         Мигдалини (не) збільшені першою, другою, третин ступеня міри (потрібне підкреслити), колір цвіт слизистої оболонки над ними __________________________ __________________, поверхня _________________________________ нальоти (відсутні) з із локалізацією на ______________, __________________ кольори цвіт , розміром ____ див.

 

М’язова система

         Розвиток м’язів __________________________________________________ задовільний, слабкий слабе (потрібне підкреслити), (а) симетричний ; атрофія, гіпотрофія (потрібне підкреслити) ____________________________________. Тонус м’язів _________________________________________________________ задовільний, атонія, гіпотонія, гіпертонія, дистонія (потрібне підкреслити) _____________________________________. Рухи в повному цілковитому об’ємі , обмежені _________________________________________групах. Сила м’язів в балах _________. При пальпації м’язи (не) болючі (потрібне підкреслити). Феномен Люста (негативний заперечний ) позитивний; Труссо (негативний заперечний ) позитивний; Хвостека (негативний заперечний ) позитивний (потрібне підкреслити).

 

Кісткова система

         Коло голови _____ см, що (не) відповідає, мікро-(макроцефалія) (потрібне підкреслити). Форма голови доліхо- (мезо- , брахіо ) цефалічна (потрібне підкреслити), патологічні ________________________. Потилиця (не) сплощена, горби _______________________________________________ (виражені виказані,висловлені )відсутні (потрібне підкреслити). Велике тім’ячко (не) закрите зачинений , розміром ____ см, формою ____________, (не)виступаюче над рівнем кісток кістей черепа, запале (потрібне підкреслити).

Зубна формула:

8 7 6 5 4 3 2 1	1 2 3 4 5 6 7 8
8 7 6 5 4 3 2 1	1 2 3 4 5 6 7 8

карієс Х

порушення росту зросту +

порушення утворення емалі О (позначити на схемі)

         Грудна клітка конічна, циліндрова, плоска (потрібне підкреслити). Деформація рахітична, воронкоподібна, бочкоподібна, паралітична, асиметрична ________________________________. Реберні веревички (не) виражені виказані,висловлені (потрібне підкреслити). Епігастральний кут ріг,куток ___ градусів.

Окружність грудної клітки _______ см. Хребет з наявністю вигинів відповідно віку, сколіозом, патологічним лордозом (кіфозом).

         Кінцівки скінченності (не) симетрично розвинені (потрібне підкреслити), (не) деформовані (потрібне підкреслити) з із деформацією _________________, аномаліями розвитку _____________, рахітичними “браслетами”., “нитками перлів” (потрібне підкреслити), з із (без) наявністю плоскостопості (потрібне підкреслити). При пальпації кістки кісті _____________________________________ .

         Суглоби (не) уражені ___________________________________________ (не) деформовані, (не) болючі при пальпації, з(без) гіперемії шкіри навколо навкруг,довкола них, з(без) пігментації шкіри навколо навкруг,довкола них, з(без) наявності вузликів, з із (без) гіпертермією (потрібне підкреслити). Амплітуда пасивних рухів в суглобах (не) достатня (потрібне підкреслити).

 

Серцево-судинна система

         При огляді ділянки серця серцевий сердечний горб (не) видно в ______________, верхівковий поштовх (не) видно в _____________________, серцевий сердечний поштовх (не) видно в _____________________ (потрібне підкреслити і вказати місце локалізації).

         Верхівковий поштовх при пальпації локалізується в __________________.

Пульс на променевій артерії (а) синхронний, (не) ритмічний з із (без) порушенням ритму (потрібне підкреслити) по типу ___________________________, частотою _____ /хв., _____________ наповнення ___________________ напруги напруження .

         Артеріальний тиск тиснення на плечовій артерії ________ мм рт.ст.

        

Межі кордони відносної серцевої сердечної тупості:

 

         При аускультації серця тони звучні, ослаблені (потрібне підкреслити), діяльність ____________________________________ (не)ритмічні; шум систола, діастола (потрібне підкреслити), місце найкращого щонайкращого,найкращого вислухування ________________, інтенсивність ______________________________, тривалість __________________________, тембр _______________________, проводиться в _____________________________, (не)залежить від положення становища тіла, фізичного навантаження ________________________________________________________, функціональний (органічний) (потрібне підкреслити).

 

Дихальна система

         При огляді у спокої (при навантаженні) видно ціаноз носогубного трикутника, нігтьових пластинок платівок , акроціаноз , кивальні рухи голови в такт дихання (потрібне підкреслити). Носове дихання вільне (утруднене, відсутнє) (потрібне підкреслити). Голос дзвінкий, тихий, хрипкий хриплий , афонія (потрібне підкреслити). Кашель відсутній, сухий, вологий вогкий з із виділенням ___________________________ мокроти в _______________________ кількості, з переважанням _____________, частотою _______ у добу. Задишка, ядуха задушення наявна (відсутня появляється ) не (постійна) _______________________________________.

         При огляді грудної клітки форма ________________, обидві половини ___________________, міжреберні проміжки виражені виказані,висловлені (згладжені, втягнуті) (потрібне підкреслити), втягнення у ділянці прикріплення діафрагми (Гарісонова борозна), в акті дихання (не) бере (потрібне підкреслити) участь допоміжна мускулатура _______________________________ (потрібне вказати), тип дихання ________________, задишка __________________. Частота дихання _____ у хвилину у спокої ______, в хвилину при навантаженні.

         При порівняльній перкуссии грудної клітки визначається ______________

         При топографічній перкуссии легенів:

         При аускультації легенів дихання _______________________________ з із локалізацією ___________________ _____________________, хрипи хрипіння __________________________ з із локалізацією ____________________________, шум тертя плеври ______________ з із локалізацією _________________________, крепітація __________________ з із локалізацією ____________________________, бронхофонія _______________ з із локалізацією ____________________________.

 

Травна система

         При огляді слизистої оболонки ротової порожнини цвітзабарвлення фарбування ____________, вологість вогкість _______________, нальоти _____________. Запах з із ротової порожнини __________________ відсутній (потрібне підкреслити і вказати). становищі Живіт _______ форми ___________ розмір, (не) приймає участі в акті дихання, перистальтика (не) видима, окружність ______ см, пупок ___________ (потрібне підкреслити і вказати).

         При поверхневій поверховій,зверхній пальпації живота м’яза передньої черевної стінки (не) напружені, живіт (без) болючий болючий в ділянці _________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

         При глибокій методичній ковзаючій пальпації живота за Образцовим-Стражеско сигмовидна кишка локалізується в ___________________________, формою _____________, з _______________ із поверхнею ________________ консистенції, розміром ____ см, (не) рухома жвава,рухлива , (не) болюча болюча , з із (без) бурчанням; сліпа кишка локалізується в ___________________________, формою _____________, _______________ з із поверхнею ________________ консистенції, розміром ____ см, (не) рухома жвава,рухлива , (не) болюча болюча , з із (без) бурчанням; поперечно-ободова кишка локалізується в _________________________________, формою _____________, _______________ з із поверхнею ________________ консистенції, розміром ____ см, (не) рухома жвава,рухлива , (не) болюча болюча , з із (без) бурчанням; висхідна кишка локалізується в ____________________________, формою _____________, _______________ з із поверхнею ________________ консистенції, розміром ____ см, (не) рухома жвава,рухлива , (не) болюча болюча , з із (без) бурчанням; низхідна кишка локалізується в __________________________, формою _____________, _______________ з із поверхнею ________________ консистенції, розміром ____ см, (не) рухома жвава,рухлива , (не) болюча болюча , з із (без) бурчанням. Печінка ______________

__________________________________________________________________ Селезінка ____________________________________

         Випорожнювання частотою ____ раз/добу ________________ консистенції _______________ кольори цвіт , з із (без) домішкою нечистотою ______________________________.

 

Сечовидільна і статева системи

         При огляді (не) виявлені набряки на кінцівках скінченностях , особі обличчі,лиці , крижовій ділянці, внизу живота; у поперековій області випинання, почервоніння, пастозність відсутні(виявлені) (потрібне підкреслити).

При пальпації в горизонтальному (вертикальному положенні становищі ) нирки бруньки (не) пальпуються _____________ формою ______________ консистенції, (не) рухомі жваві,рухливі , (не) виявлена рухома жвава,рухлива (“блукаюча”) нирка брунька , поверхня ________________, (без) болюча болюча (потрібне підкреслити і вказати).

Симптом Пастернацького _______________ зліва ліворуч __________ справа (потрібне вказати).

         Частота сечовипускання _____ раз/добу, добовий діурез _____ мл , співвідношення денного діурезу до нічного _______ (потрібне вказати).

 

Ендокринна система

         При огляді вираз обличчя __________, верхня поверхня шиї (не) змінена _________________. Щитовидна залоза (не) збільшена, ступінь міра збільшення _____, поверхня _______________, консистенція ____________, (без) болюча болюча (потрібне підкреслити і вказати).

 

Нервова система

         Свідомість збережена(ступор, сопор, відсутній) (потрібне підкреслити). Розвиток вищої нервової системи (не) відповідає віку (потрібне підкреслити). Реакція на те, що оточує (не) адекватна. Інтелект нормальний(понижений знижений ) (потрібне підкреслити). Сон (не) спокійний, апетит задовільний(понижений знижений , підвищений) вибірково до ___________________ продуктів (потрібне підкреслити і вказати). У контакт з із лікарем , однолітками вступає легко(важко скрутно ) (потрібне підкреслити). Вираз обличчя (міміка) (не) нормальна (потрібне підкреслити).

 

VI)Обгрунтування попереднього діагнозу

         На підставі скарг хворого на:___________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

даних анамнезу захворювання: дитина дитя хворіє боліє на протязі ____ днів(місяців, років), захворювання почалося розпочалося,зачалося (гостро) поступово з із __________________________________________________________________,

на ____ добу (через)____ тижнів ____ місяців ___ рік) приєдналися наступні такі симптоми ____________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________, отримане лікування ___________________________________________________

__________________________________________________________________

привело до наступних таких змін в стані спроможний хворого _______________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________;

даних анамнезу життя _________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

даних об’єктивного обстеження _____________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Основні клінічні синдроми: ____________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

можна виставити попередній діагноз: ____________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

VII)План обстеження хворого

1.  ________________________________________________________________

2.  ________________________________________________________________

3.  ________________________________________________________________

4.  ________________________________________________________________

5.  ________________________________________________________________

6.  ________________________________________________________________

7.  ________________________________________________________________

8.  ________________________________________________________________

9.  ________________________________________________________________

10.________________________________________________________________

11.________________________________________________________________

12.________________________________________________________________

 

VIII)Результати додаткових методів обстеження

Загальний спільний аналіз крові

 

Висновок укладення,ув’язнення :

 

Загальний спільний аналіз сечі

Дата

К-сть

Пит. вага

pH

цукор

Білок

Епіт. кл.

Лейк.

Ер.

Циліндр

Слиз

Солі

Прим.

 

Висновок укладення,ув’язнення :

 

Біохімічний аналіз крові

Висновок укладення,ув’язнення :

 

Аналіз калу на яйця глистів

Дата	Опісторхоз	Стронгілоїдоз	Цисти лямблій

Шскребок на ентеробіоз

Дата	Результат

Бактеріологічний посів дата _________________________ на _________ _________________________(не)виділені ______________________________ __________________________________________________________________

 

Бактеріологічний посів дата ____________________________________ на __________________________________ (не)виділені ______________________ __________________________________________________________________

Інші ______________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________

ЕКГ Висновок укладення,ув’язнення : ______________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________

УЗД ________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________

ЕФГДС _____________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________

Оглядова рентгенографія органів грудної клітки ____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________

Консультації: _______________________________________________________

__________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________

 

IX)Заключний діагноз

На підставі скарг хворого на: ___________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

даних анамнезу захворювання: дитина дитя хворіє боліє на протязі ____ днів (місяців, років), захворювання почалося розпочалося,зачалося (гостро) поступово з із __________________________________________________________________,

на ____ добу (через)____ тижнів ____ місяців ___ рік) приєдналися наступні такі симптоми ___________________________________________________________ __________________________________________________________________

__________________________________________________________________, вживане лікування ____________________________________________________

__________________________________________________________________

привело до наступних таких змін в стані спроможний хворого ________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________;

даних анамнезу життя _________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

даних об’єктивного обстеження _________________________________________ __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________

__________________________________________________________________ __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________ даних додаткових методів обстеження: ___________________________ __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________

__________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________

виключивши на підставі проведеного диференціального діагнозу схожі захворювання ________________________________________________________ __________________________________________________________________

можна виставити завершальний діагноз: ______________________________ __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________

X)  Критерії основного діагнозу:

____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

XI)Лікування хворого

(кожен препарат виписаний у вигляді рецепту для даного хворого з із вказівкою форми випуску, дози, шляху колії,дороги і кратності введення вступу , тривалості застосування вживання )

1. Режим ____________________________________________________________ ________________________________________________________________

2. Дієта № __________________________________________________________ ________________________________________________________________

Меню для дітей грудного віку:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________

3. Медикаментозне лікування: ____________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Фізіотерапевтичні заходи:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

XII)Щоденники

 

 

 

 

XIII)Епікриз

         Хворий (П.І.П.) ________________________________________________ віку __________р. народження (дата народження), житель мешканець __________________

___________________________________________ (домашня хатня адреса), знаходився перебував на стаціонарному лікуванні в _________ _______________________ відділенні відокремленні ТОДКЛ з із ________ 200_ р. по _______ 200_г. з із діагнозом: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Стан хворого під час вступу на стаціонарне лікування ________________ ступеня міри тяжкості тягаря , обумовлене наступними такими змінами об’єктивного стану і даних проведених обстежень _________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Загальний спільний аналіз крові

 

Загальний спільний аналіз сечі

 

Біохімічний аналіз крові

 

 

Аналіз калу на яйця глистів

Дата	Опісторхоз	Стронгілоїдоз	Цисти лямблій

 

Шкребок на ентеробіоз

Бактеріологічний посів дата _________________________ на _________ (не)виділені _______________________________ __________________________________________________________________

 

Бактеріологічний посів дата ____________________________________ на __________________________________ (не)виділені __________________________________________________________________

Інші ______________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЕКГ Висновок укладення,ув’язнення : _______________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________

УЗД ________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЕФГДС _____________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оглядова рентгенографія органів грудної клітки ______________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Консультації: ______________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

         Проведене лікування (коротко перерахувати препарати з із вказівкою форми, дози, шляху колії,дороги і кратності введення вступу , тривалості застосування вживання ) _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

         За час перебування на стаціонарному лікуванні стан хворого (покращало, погіршало) не змінився, що виразилося виказалося,висловилося з із наступному такому об’єктивному стані на момент виписки із із стаціонару ___________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

         Рекомендації:

1. Дієта № ___________________________________________________________

2. Режим ____________________________________________________________

3. Лікувальні заходи (препарати з із вказівкою форми, дози, шляху колії,дороги і кратності введення вступу , тривалості застосування вживання ) ______________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. санаторно-курортне лікування (з із конкретним вказівка коли застосувати, який профіль, тривалість) __________________________________________ __________________________________________________________________

5. Дитячий колектив (не) можна відвідувати через(с)________________________

6.Фізичні навантаження вирішуються(обмежуються) на ___________________

7. Диспансерне спостереження за місцем проживання дільничним педіатром (фахівцем спеціалістом ) ___________________________________ (потрібне підкреслити і вказати).

 

XIV)Використана література

(з із вказівкою назви джерела, дати випуску, видавництва, кількості сторінок)

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Куратор(підпис)__________________

 

 

 

Автор: Волянська Л.А.