МОДУЛЬ І: ПРОМИСЛОВА  ТЕХНОЛОГІЯ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ ГІГІЄНІЧНОГО, ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ТА ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

Змістовий модуль: 2. Промислове виробництво косметичних кремів  та засобів декоративного призначення

 

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. ДЕКОРАТИВНА КОСМЕТИКА НА ЖИРОВІЙ ОСНОВІ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ ТА ЇЇ ПРИДАТКАМИ.

 

 

Історія створення косметики йде з глибокої давнини. Перші згадки приходяться на 3 тис. – 2 тис. рр. до н.е. А конкретніше – у Єгипті, при розкопках, були виявлені перші креми, фарби із сурми й сажі для повік. У Стародавньому Єгипті широко застосовувалася косметика. У пірамідах, у гробницях фараонів зберігалися туалетні коробочки з повним набором баночок, тарілочок, ложечок. Багато косметичних засобів були не лише декоративними, але й, як з’ясувалося, мали лікувальні властивості. Єгипетська цариця Клеопатра навіть написала книгу про косметику й мала для виробництва парфумерних виробів цілу фабрику.

Так, для запобігання сивини використовували жир чорних змій, кров чорних биків і яйця сорок, ворон. Перукарі запевняли, що мазі, виготовлені на жирі лева, мають чудодійну силу, сприяють густоті й росту волосся. На перуки прикріплювали ароматичні башточки.

Цінувалися мазі, до складу яких входили риб’ячий жир, порошок з копит ослів. Ці засоби були предметом експорту й продавалися за великі гроші. Єгипетські рецепти згадуються в Гіппократа, увійшли вони й у народну європейську медицину.

Єгиптяни також використовували татуювання на тілі. Учені з’ясували це, вивчаючи фігурки “наречених мертвих” у пірамідах Нового царства. Татуювання були покликані підсилити жіночі чари.

Тепер зрозуміло, чому Клеопатру й Нефертіті вважають незвичайно гарними – це була штучна краса, підкріплена косметикою.

Рим. Римські красуні почали широко використовувати косметику вже в середині першого сторіччя нашої ери. Тушшю для вій і тінями для повік служила сурма, крейда надавала обличчю необхідної білизни. У той же час почали використовувати засоби для видалення волосся, пемзою чистили зуби й фарбували волосся хною.

Уже в Середні віки хітом у модній тенденції косметики стала бліда шкіра, що була ознакою багатства, а рум’янець користувався популярністю в жінок легкої поведінки. Але в епоху Ренесансу використання відбілюючих засобів у косметиці було небезпечним для здоров’я й життя людей. Як відомо, до складу пудри, яку винайшла сеньйора Тоффана (яка знаменита завдяки винаходу отрути, що убила велику кількість чоловіків, невірних своїм дружинам), входив миш’як. Але сеньйора попереджала кожну свою клієнтку, що використовувати дану косметику потрібно в крайніх випадках, таких як спокуса партнера, наприклад.

Середина 18 століття. Потихеньку в моду ввійшли рум’яна й помада, що служили для надання більш здорового кольору обличчю, як вважали французькі модниці.

В основному, косметика містила природні компоненти, трави, ягоди, воду, але нерідко аптекарі, що займалися розробкою чергового косметичного засобу, додавали ртуть й азотну кислоту. Тепер зрозуміло, чому з’явилася приказка “Краса вимагає жертв”, адже ці речі небезпечні для життя.

В ті часи чоловіки активно використовували косметику, так само як і жінки. Називалися вони не інакше, як денді. Але мода на чоловічу косметику проіснувала лише до 17 століття. Хоча вікторіанці не визнавали косметику взагалі й вважали, що природність повинна бути на першому місці. Тому, розрум’янених акторок називали повіями, бо кожен, хто використовував хоч якийсь натяк на косметичний засіб, зараховувався до людини занепалої.

У той час поважаючі себе жінки використовували маски на основі домашніх рецептів – вівсянки, меду, яєчних жовтків. Для зміцнення вій застосовували касторову олію, рисовий порошок замість пудри, буряковий сік – у якості рум’ян.

ХХ століття. Появі сучасної косметики жінки завдячують T.L. Wіlіamsові. Це він створив туш під маркою Maybellіne. Назвав він її так на честь сестри Мейбл. Через кілька років Max Factor створив тіні на основі хни, що дуже зацікавило кінематографістів, тому що тіні прекрасно виділяли очі й робили більш глибоким погляд.

Що ще є важливим у наборі косметики? Так, звичайно, пудра. Пудра – компактна коробочка із дзеркальцем і спонжем. “Піду, попудрю носик” – улюблена фраза жінок, що вирушають в дамську кімнату, під час ресторанного побачення.

Далі – поява таких самих компактних рум’ян і тонального крему. Спочатку до складу кремів входив вазелін й ароматизатор. Фахівці увесь час удосконалюють декоративну косметику, тому тепер крім краси, вона ще й користь тепер приносить.

У двадцятих роках той же Max Factor придумав блиск для губ і різні відтінки помади. Хоча й виготовлялися спочатку вони на основі мила, що сушило шкіру. Далі – вії. З’являються прилади для підкручування вій. І, якщо раніше, у роки 60-80-і минулого століття, модниці активно фарбували очі, то зараз тенденція підштовхує відмовитися від занадто яскравих кольорів і залишити природність у погляді.

Римський філософ Платон (254-184 рр. до н.е.) писав – “жінка без косметики, що їжа без солі“. Важко із цим не погодитися, адже не кожна жінка має природну красу, яскраві гарні риси обличчя, колорит у всьому вигляді, і тут на допомогу приходить косметика – можливість створити красу штучну.

Основне призначення декоративної косметики — зробити зовнішність людини привабливішої, підкреслити кращі її риси межі і замаскувати невеликі дефекти.

Декоративна косметика різноманітна всіляка по функціональному призначенню.

Асортимент декоративної косметики представлений уявлений на сучасному ринку достатньо досить широко, але та в основному за рахунок товарів зарубіжних фірм, постійно оновлюється обновляється за рахунок новітніх найновіших розробок в цій області.

Ринок косметичних товарів України на теперішній час є одним знайбільших після традиційних лідерів за обсягами продажу — ринків алкоголю, тютюну, продуктів харчування.

 Косметика складає особливу групу непродовольчих товарів, виконуючи різноманітні функції: вони задовольняють духовні та естетичні потреби людини, мають лікувально-гігієнічне призначення, впливають на самопочуття, зовнішній вигляд людини. Це товари повсякденного вжитку, без яких важко уявити сучасне і повноцінне життя людей.

В останні кілька років, незважаючи на зростаючі обсяги українського косметичного ринку, показники темпів зростання знижуються. Так, в 2009 р. зростання ринку склало 12,9%, у 2008 р. -19%, у 2008 р. – 20,3%. Обсяг ринку в 2010 р. досяг $ 7 млрд., що порівнянно з обсягами європейських країн.

 

Діаграма 1. Показники темпів зростання українського косметичного ринку в остані кілька років.

В Україну в широкому асортименті імпортується  косметика багатьох західних країн: Swarzkopf, Nivеа, Wella, Florena (Німеччина),
Oriflame (Швеція), Lumene (Фінляндія), Роllena (Польща), Alen Мак
(Болгарія), Неnkel Соsmetiks (Австрія), Lander, Waruer Cosmetiks,
Johnsons, Mary Kay, Artmadic Cosmetiks (США), а також продукція країн
Близького Сходу.

 Косметику закордонного виробництва умовно можна поділити на дві групи: елітну і продукцію так званого мас-маркетингу (масового
споживання). Остання, у свою чергу, поділяється на дешеву, середнього
рівня і більш дорогу.

Основними факторами формування асортименту та якості
косметичних товарів є вихідна сировина, кількісний і якісний
склад засобу, а також особливості його виробництва (консистенція,
характер упаковки, вид споживчої тари, ємкість одиниці виробу, інше).
На декоративну косметику українки щорічно витрачають 5-7% від своїх доходів. Цей показник набагато вищий, ніж, приміром, у країнах Західної Європи. І справа не стільки в ажіотажному попиті на косметичну продукцію, скільки в доходах у наших жінок. За даними опитування, 97% українок у віці від 16 до 55 років регулярно користуються засобами макіяжу, а 76% з них роблять це щодня.

Україна стоїть на шостому місці у світі за споживанням косметики, пропустивши вперед лише Іспанію, Таїланд, Угорщину, Філіппіни і Мексику. Такі результати дослідження, проведеного компанією ACNielsen. У ході цього масштабного проекту були вивчені думки понад 25 400 споживачів в 46 країнах, у тому числі і в Україні. Його метою було вивчити особливості споживчої поведінки жителів різних країн при покупці засобів для краси та здоров’я, виявити найпопулярніші у покупців місця продажу, а також дізнатися, що думають жителі різних країн про перевагу преміальних косметичних марок. Найбільше на прийняття рішення про купівлю того чи іншого косметичного товару впливає ціна і обіцянка бренду. 60% опитаних у світі відповіли, що ціна має вирішальне значення при виборі косметичного засобу. 49% реагують на обіцянку бренду. 38% довіряють рекомендації друзів і знайомих. Лише 13% учасників анкетування повідомили, що орієнтуються на думку партнера при покупці косметики.

Фактори, що впливають на ухвалення рішення про покупку косметичних товарів українців, розподілилися наступним чином: рекомендація друзів – 62%; “обіцянка” бренду – 58%; улюблена марка-49%; ціна – 49%; статті і замітки в журналах – 48% ; думку партнера – 30%; безкоштовні пробники – 29%; Інтернет – 25%; рекламні кампанії на ТБ і в пресі – 24%.

Діаграма 2. Фактори які впливають на ухвалення рішення про покупку косметичних товарів.

Для жінок важливіше перед покупкою апробувати косметичний засіб – за допомогою безкоштовних пробників і зразків товарів. Цей “хід” схиляє до покупки 39% опитаних українок. Українки (56%) більш лояльні до вже випробуваної марці косметики і важче переключаються на інші. І вибирають собі декоративну косметику самі. Лише 18% жінок, що взяли участь в дослідженні в Україні, готові прислухатися до думки свого партнера в питанні вибору косметики.

Українські споживачі вірять у “обіцянки” бренду і перевагу преміальної декоративної косметики, до яких в Україні трепетне ставлення. 35% впевнені, що преміальну декоративну косметику не порівняти з косметикою серії мас-маркет.

Щорічний обсяг продажу декоративної косметики на українському ринку є таким:

–          губна помада 30%

–          туш для вій 20%

–          лак для нігтів 20%

–          косметичні олівці 20%

–          пудра та основа під макіяж 8%

–          рум’яна, тіні для вій 2%

Діаграма 3. Щорічний обсяг продажу декоративної косметики

 

Крім цього, у найближчі роки експерти прогнозують поступове «розмивання» розподілу мас-маркету на нижній, середній і високий рівень, залишиться сегмент масової косметики і люксової. Частина споживачів буде переходити на люксовий сегмент, забезпечуючи його неухильне розвиток. Таким чином, споживання люксової косметики в Україні буде також зростати, але щорічний показник приросту буде знижуватися зі зміною ставлення до декоративної косметики як покупкам статусним і імпульсивним.

На даний момент український ринок косметичної продукції характеризується переходом до цивілізованих форм торгівлі, коли на частку відкритих ринків залишається не більше 16% обсягу продажів. Динамічно розвиваються спеціалізовані косметичні роздрібні мережі, приріст яких досягає 30-40% на рік.

Найбільше в Україні люблять купувати косметику в спеціалізованих магазинах (65%) Супермаркети на другому місці в списку найпопулярніших українців місць для покупок такої продукції (47%). А 18% опитаних тут підтвердили, що час від часу купують косметичні товари через Інтернет.

Останні роки виявляють тенденцію просування косметичних мереж у регіони, тому у споживача з’являється вибір: купувати продукцію через каталоги мережевих розповсюджувачів або в магазинах. За результатами дослідження, проведеного ROMIR Monitoring, основними критеріями вибору торгової точки є якість товару – 41%, прийнятний рівень цін – 34%, зручність розташування магазинів – 31% Крім цього, важливими критеріями є: широкий асортимент товарів (28%), наявність товару , який влаштовує споживача (25%), професіоналізм продавців (22%), а також знижки, розпродажі, зручність розташування товару на полицях, попередній досвід покупки, наявність дисконтних карт, затишні, зручні приміщення, «фірменість» , імідж магазину, рекомендації друзів, знайомих.

Інший канал розповсюдження косметики на укріїнському ринку – прямий продаж, частка яких серед інших каналів дистрибуції  становить 21,6%.

Крім цього, на українському ринку декоративної косметики поступово розширюється сегмент елітної продукції. Зараз частка цього сегмента в загальному обороті становить, за різними оцінками, близько 10-20%, а через кілька років може досягти 30% від загального обсягу ринку декоративної косметики.

Особливість споживання в Україні  полягає в тому, що українці не схильні економити на красі. Українські споживачі активно користуються продукцією люксових марок, а витрати на дорогу косметику часто не відповідають рівню їхніх доходів. Зростання даного сегмента ринку досягається не тільки завдяки споживачам з високим рівнем доходів, але і тим, чия зарплата знаходиться на середньому або навіть нижче середнього рівня.

У той же час зростання рівня життя населення та збільшення частки середнього класу в ще більшому ступені сприяє перетворенню люксових марок в продукт масового споживання. Доступність люксових товарів також підвищують роздрібні мережі, які застосовують дисконтні системи, які дозволяють постійним покупцям економити від 5 до 25% вартості товару.

За даними Української косметичної асоціації, в 2010 р. середні темпи зростання ринку складали 9,8%, а в 2011-2017 рр.. знизяться до 6%. До 2016-2017 років потенційна ємність українського ринку досягне $ 15-18 млрд. Даний зростання можливе завдяки збільшенню добробуту населення і зростання чисельності середнього класу. Очікується, що рівень споживання в Україні буде зближуватися з європейським: підвищення рівня життя в найближчі 3-5 років призведе до збільшення частки декоративної косметики в споживчому кошику, і ця тенденція вийде за межі великих міст і буде помітна і в регіонах.

Декоративна косметика – група косметичних препаратів, призначена для маскування або сприяння маскуванню косметичних недоліків шкіри, волосся, нігтів і поліпшення їхнього виду.

До косметичних засобів декоративного призначення по догляду за областю обличчя відносяться:

–           тіні для вік;

–           контурні олівці;

–            підводки;

–           лайнери;

–           туш для вій;

–           олівці;

–          туш для брів;

–           рум’яна;

–           губні помади;

–           блиск для губ;

–           пудра;

–           тональні креми;

–           ґрунтовка.

Губні помади є одним з найбільш розповсюджених виробів декоративної косметики.

Губна помада – виріб декоративної косметики, призначений для фарбування губ; роблять у формі крему, олівця, рідини.

Губні помади класифікують на:

–        звичайні (змивані), що залишають на губах блискучий мазок, який має достатню покриваючу здатність; (як барвники використовують не розчинні у воді і жирах пігментні барвники і лаки);

–        важкозмивані, глазуровані, які дають просвічуючий малюнок губ, не залишають жирного сліду і  дають дуже міцне фарбування (як барвники використовують водо-, жиророзчинні барвники);

–        змішані (комбіновані), що забезпечують спочатку більш-менш блискучий мазок, після стирання якого, губи залишаються пофарбованими.

По ступені жирності, тобто інтенсивності блиску мазка губні помади поділяються на жирні, напівжирн і сухі.

До губної помади висувають наступні вимоги:

–        привабливий зовнішній вигляд;

–        легке нанесення;

–        одержання однорідного і стійкого покриття;

–        приємний смак і відчуття на губах;

–        помада не повинна змінювати властивостей при зміні температури;

–        не повинна випотівати, змінювати твердість і прогіркати при зберіганні.

По своїй сполуці губні помади є досить складною сумішшю жирової основи з дисперсією барвників, перламутрових і білих пігментів, ароматизатора й інших добавок. Жирова основа в помадах складає 60-70 %, воски 22-28 % і барвники – 5-15 %. Кожен компонент рецептури виконує визначену функцію.

У складі помади використовуються тверді і напівтверді воски і жири (бджолиний, карнаубский, канделільский, озокерит, ланолін, петролатум), рослинні і мінеральні олії (касторова, маслинова, парфумерна й ін.). Поряд з ними застосовують рідкий парафін, ізопропілпальмітат, ізопропілмірістат і інші синтетичні продукти. До воскоподібної маси додають органічні і неорганічні пігменти природного або синтетичного походження, перламутрові пігменти, а також антиоксиданти, ароматизатори і спеціальні добавки.

Бджолиний віск додає еластичність плівці, забезпечує необхідну консистенцію губної помади, поліпшує диспергування пігментних барвників. Однак при використанні тільки бджолиного воску стрижень виходить тьмяним, і якість помади погіршується.

Поряд із застосуванням тваринних восків знаходять застосування рослинні воски: віск лаванди, віск троянди – вводяться до складу губних помад у концентрації до 25 % як структуроутворюючу добавку.

Карнаубский віск використовується як регулятор консистенції. При застосуванні занадто великих кількостей воску стрижень кришиться.

Канделільский віск поряд з підвищенням твердості додає стрижневі блиск. Його можна використовувати в сполученні з мікрокристалічним воском і озокеритом, що сприяє більш міцному втриманню олій в основі.

Озокерит підвищує плинність розплавленої маси, однак при його надлишку стрижень кришиться, а його поверхня стає тьмяною.

Лецитин, ланолін і його похідні поліпшують мазок помади й адгезію плівки.

 Спермацет застосовується в малих кількостях для поліпшення блиску помади.

 Цетиловый спирт пом’якшує губи, однак, сприяє одержанню матової поверхні стрижня губної помади. В останні роки натуральні воски стали заміняти синтетичними. Вони значно дешевше і краще сполучаться з компонентами основи.

Гідровані рослинні олії використовуються для пом’якшення, покращення змазуючої здатності , для поліпшення текстури стрижня і нанесення помади на губи.

З метою одержання стійкої плівки помади на губах застосовують плівкоутворюючі речовини, наприклад полівінілацетат або сополімери акрилової кислоти, а також силіконові рідини.

Для захисту шкіри губ від дії УФ-променів до складу помад уводять похідні уроканіновой кислоти, ефіри n-оксикоричної кислоти.

З метою поліпшення властивостей губних помад у їхню сполуку вводять спеціальні добавки: вітаміни, лецитин, аллантоїнї і інші речовини.

До складу помади входять до 15 % пігментних барвників.

Для виробництва перламутрових помад застосовують спеціальні перламутрові барвники, натурального або синтетичного походження (хлороксид вісмуту, тонкоподрібнена слюда й ін.). Перламутрові барвники додають у кількості від 3 до 8 %, зменшуючи вміст барвників, що створюють основний тон губної помади.

Ароматизатор повинен бути сумісним з барвниками, розчинниками, восками й іншими її компонентами, не повинен мати подразнюючої дії. Вміст їх у губній помаді коливається від 0,2 до 2 %. Особливу роль грають смакові якості ароматизатора, тому що більшість сировинних речовин, використовуваних у помаді, має неприємний смак. З цією метою в губну помаду вводять спеціальні підсолоджуючи речовини, наприклад сахарин і інші штучні замінники цукру в розчині пропіленгліколю.

Туш для вій – виріб декоративної косметики, призначений для короткочасного фарбування, стовщення і подовження вій, додання їм об’єму і чіткої форми. У залежності від консистенції і відповідно форми випуску туш класифікується на: рідку (пасто-, кремоподібну) і тверду (брускову). В даний час переважне поширення одержала туш більш рідкої консистенції, у виді пасто- або кремоподібного засобу, розфасований в олівцеві футляри з круглою спіральною щіточкою-аплікатором.

Тверда туш у виді спресованих пластин випускається косметичною промисловістю вже багато років і являє собою суміш восків, жирів, емульгаторів і барвників. У її виробництві в даний час усе більше поширення знаходять нові види сировини. Так, замість натрієвого мила кокосової або пальмової олій (з огляду на їх високу подразнюючу дію на слизову оболонку очей) переважно застосовують стеарат триетаноламіну. Для кращої дисперсії барвників додають моностеарат гліцерину. Широке застосування знаходять деякі штучні воски.

Для підвищення стійкості туші і запобіганню впливу вологи використовують плівкоутворюючі речовини, наприклад 50 % емульсію полівінілацетату.

Багато нових видів тушів випускають зі спеціальними добавками біологічно активних речовин: протеїновими похідними, вітамінами, які мають сприятливу дію на вії. Можуть використовуватися також добавки спеціального декоративного призначення, наприклад натуральні або штучні волокна, що у кількості до 4 % сприяє подовженню вій і одержанню кращого декоративного ефекту.

Тональний крем використовується для маскування косметичних недоліків шкіри, надання їй бажаного тону, матового відтінку. Тональні креми користуються великою популярністю, тому що вони дають кращий декоративний ефект, чим пудра.

У більшості тональних кремів основи являють собою емульсії типу олія/вода, деякі відносяться до емульсії типу вода/олія. Останні після нанесення утворять тонку блискучу плівку, унаслідок чого після неї потрібне застосування пудри.

Основними складниками тонального крему є жирові компоненти (олії натурального і синтетичного походження), емульгатори, барвники, спеціальні добавки, у тому числі пом’якшуючі речовини. Для підвищення споживчих властивостей у вироби вводять ланолін і олеїновий спирт.

У якості емульгаторів використовуються, стеаратні мила, емульсії з їх містом характеризуються легкістю нанесення, м’якістю і приємним відчуттям на шкірі. Стабільність і ряд інших властивостей емульсії поліпшуються при введенні стеарату гліцерину. Широко застосовуються продукти типу сорбітанмонолаурату, -олеату, -пальмитату, -стеарату.

Тональні креми з катіонними емульгаторами відрізняються значною м’якістю, легкістю нанесення і приємним відчуттям на шкірі в порівнянні з кремами на неіоногенних або аніонних ПАР.

Для збільшення в’язкості композиції звичайно застосовують систему загущувачів, наприклад гідроксипропілцелюлозу з алюмосилікатом магнію або карбоксиметилцелюлозу в комбінації із силікатом натрію – магнію.

Для поліпшення властивостей тональних кремів і більш сприятливого впливу на шкіру в їхню сполуку вводять спеціальні добавки, що мають захисну, пом’якшуючу, зволожуючу і тонізуючу дію на шкіру. З цією метою використовують натрієву сіль піролідонкарбонової кислоти, сорбітол і пропіленгліколь, молочну кислоту або її солі, клітинні екстракти, рослинні протеїни, різні зволожуючі комплекси й ін. Крім зволожуючих добавок у тональні креми вводять біологічно активні екстракти, а також фотозахисні (фізичні і хімічні УФ фільтри), речовини, що захищають шкіру від УФ- променів.

Важливою складовою частиною тональних кремів є білі і кольорові пігменти. Найбільше часто використовуються коричневі, червонясто-коричневі, чорні і жовті залізоокисні пігменти, а також жовтий і білий діоксид титану. Крім них у рецептури тональних кремів уводять тальк і каолін (карбонат кальцію і магнію застосовують у рідких випадках для додання специфічних властивостей), що можуть бути використані для одержання дисперсії пігментів, і в такий спосіб компенсувати зміни тону. Кількість пігментів – до 20 %. Для одержання визначеного декоративного ефекту співвідношення білих і кольорових пігментів може мінятися. Найбільш розповсюдженим співвідношенням є 1-3 % кольорового пігменту і 8-9 % тальку, 2-4 % оксиду титана.

Фарбування емульсійної основи може проводитися декількома шляхами: при прямому введенні пігментів, попереднім одержанні дисперсії пігментів і суміші пігментів з наповнювачами або використанні готових форм.

Косметичний олівець – виріб декоративної косметики на жировій основі, використовуваний для підфарбовування і підкреслення форми повік, губ і брів.

Косметичні олівці різноманітні, що обумовлено текстурою дерева або його замінників, типом і кількістю барвників і пігментів, способом виготовлення грифеля.

Вимоги, пропоновані до олівців, включають однорідність стрижня, твердість, необхідну для його заточення, і в той же час м’якість при нанесенні ліній або покритті ділянок шкіри, стабільність у великому інтервалі температур.

Для досягнення цих характеристик у рецептурах олівців використовують ті ж олії і воски, що і для губних помад. Канделільский і карнаубский воски – структуроутворюючі компоненти, бджолиний віск додає еластичність, у той час як мікрокристалічний віск і озокерит уводять для запобігання випотівання.

З метою одержання блискучої поверхні стрижня, а також легкості нанесення застосовують гідрогенізовані касторову і бавовняну олії в сполученні з тригліциридами жирних кислот і синтетичними восками.

Вміст барвників коливається від 20 до 40 %, у тіні для вік і губну помаду поряд зі звичайними можна вводити перламутрові пігменти, наприклад титанову слюду.        

 

Декоративна косметика – група косметичних препаратів, призначена для маскування або сприяння маскуванню косметичних недоліків шкіри, волосся, нігтів і поліпшення їхнього виду. До декоративної косметики відносять два види гриму (у залежності від призначення): побутовий і театральний (професійний).

Декоративний косметичний засіб – виріб декоративної косметики на жировій основі, порошкоподібне або компактне, призначене для макіяжу. З огляду на сучасні тенденції створення багатофункціональних косметичних засобів, складно визначити чітку границю між гігієнічною (профілактичної), лікувальною і декоративною косметикою.

Існує кілька класифікацій косметичних засобів декоративного призначення.

По області застосування:

По догляду за нігтями: лаки, емалі;

По догляду за волоссям (естетичного призначення):

–         засобу для зміни форми волосся (препарати для хімічної завивки);

–         засобу для укладання волосся і фіксації зачіски (муси, піни, лаки);

–         засобу для зміни кольору волосся (фарби, відтінкові шампуні, освітлювачі волосся).

По догляду за  областю обличчя:

–         повік (тіні для вік, контурні олівці, кайали, підводки, лайнери);

–         вій (туш для вій);

–         брів (олівці, туш для брів);

–         щік (рум’яна);

–         червоної облямівки губ (губні помади, блиск для губ, контурні олівці);

–         обличчя в цілому (пудра, тональні креми, ґрунтовка).

По природі дисперсної системи:

гомогенні системи (істинні розчини) – лаки для нігтів.

гетерогенні системи:

–         порошки – пудра, рум’яна, тіні для вік і ін.;

–         суспензії – рідка пудра, брускова туш для вій, емалі для нігтів і ін.;

–         аерозолі – піни, муси, лаки для волосся й ін.;

–         гелі – гелі для укладання волосся й ін.;

комбіновані системи – кремові рум’яна, тональні креми, рідка туш для вій і ін.

По дії:

–         стійкі;

–         відтінюючі;

–         освітлюючі;

–         фарбуючі;

–         тональні.

За формою випуску:

Безформні:

–         порошкоподібні (тіні для вік, рум’яна, пудра);

–         рідкі (тіні для вік, відтінкові шампуні, освітлювачі волосся, лаки й емалі для нігтів, засоби для зняття лаку);

–         кремоподібні (крем-пудри, тональні засоби, фарби для волосся, рум’яна);

–         пастоподібні (туш для вій і брів);

–         гелеподібні (гелі для волосся).

Формовані:

–         компактні (тіні для вік, рум’яна, пудра);

–         брускові (туш для вій і брів);

–         у формі олівця (тіні для вік, губні помади);

–         у формі стрижня (губні помади, підводки для очей).

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПО догляду ЗА ШКІРОЮ ПОРОШКОПОДІБНОЇ І КОМПАКТНОЇ ФОРМИ ВИПУСКУ

Виробу декоративної косметики порошкоподібні і компактні – барвні, ароматизовані суміші мінеральних і органічних речовин, призначені для макіяжу (Державний стандарт України на продукцію парфюмерно-косметичної промисловості «Терміни і визначення»). До порошкоподібних і компактних виробів декоративної косметики відносяться пудри, рум’яна і тіні для вік.

Пудра косметична – виріб декоративної косметики у формі пудри, застосовуване для маскування косметичних дефектів, тонування і захисти шкіри; розрізняють порошкоподібну, компактну і рідку пудру.

Пудра компактна – пудра косметична зі вмістом зв’язувальних речовин у вигляді компактних блоків, що вставлені в пудреницю, або кульок.

Пудра порошкоподібна – пудра косметична у вигляді порошку визначеного кольору і тону.

Рум’яна – виріб декоративної косметики порошкоподібний, або компактний, або на жировій основі, призначений для надання шкірі обличчя визначеного кольору і відтінку.

Тіні для вік – виріб декоративної косметики порошкоподібний, або компактний, або на жировій основі, призначений для підфарбовування шкіри повік з метою додання блиску і виразності очам.

Тіні для брів – виріб декоративної косметики порошкоподібний, або компактний, або на жировій основі, призначений для надання бровам різних колірних відтінків.

 

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПО догляду ЗА ШКІРОЮ НА ЖИРОВІЙ І ЕМУЛЬСІЙНІЙ ОСНОВІ

ГУБНІ ПОМАДИ

Губні помади є одним з найбільш розповсюджених виробів декоративної косметики.

Губна помада – виріб декоративної косметики, призначений для фарбування губ; роблять у формі крему, олівця, рідини.

Губні помади класифікують на:

–       звичайні (змивані), що залишають на губах блискучий мазок, який має достатню покриваючу здатність; (як барвники використовують не розчинні у воді і жирах пігментні барвники і лаки);

–       важкозмивані, глазуровані, які дають просвічуючий малюнок губ, не залишають жирного сліду і  дають дуже міцне фарбування (як барвники використовують водо-, жиророзчинні барвники);

–       змішані (комбіновані), що забезпечують спочатку більш-менш блискучий мазок, після стирання якого, губи залишаються пофарбованими.

По ступені жирності, тобто інтенсивності блиску мазка губні помади поділяються на жирні, напівжирн і сухі.

До губної помади висувають наступні вимоги:

–       привабливий зовнішній вигляд;

–       легке нанесення;

–       одержання однорідного і стійкого покриття;

–       приємний смак і відчуття на губах;

–       помада не повинна змінювати властивостей при зміні температури;

–       не повинна випотівати, змінювати твердість і прогіркати при зберіганні.

По своїй сполуці губні помади є досить складною сумішшю жирової основи з дисперсією барвників, перламутрових і/або білих пігментів, ароматизатора й інших добавок. Жирова основа в помадах складає 60-70 %, воски-22-28 % і барвники – 5-15 %. Кожен компонент рецептури виконує визначену функцію.

У складі помади використовуються тверді і напівтверді воски і жири (бджолиний, карнаубский, канделільский, озокерит, ланолін, петролатум), рослинні і мінеральні олії (касторова, маслинова, парфумерна й ін.). Поряд з ними застосовують рідкий парафін, ізопропілпальмітат, ізопропілмірістат і інші синтетичні продукти. До воскоподібної маси додають органічні і неорганічні пігменти природного або синтетичного походження, перламутрові пігменти, а також антиоксиданти, ароматизатори і спеціальні добавки.

Бджолиний віск додає еластичність плівці, забезпечує необхідну консистенцію губної помади, поліпшує диспергування пігментних барвників. Однак при використанні тільки бджолиного воску стрижень виходить тьмяним, і якість помади погіршується.

Поряд із застосуванням тваринних восків знаходять застосування рослинні воски: віск лаванди, віск троянди – вводяться до складу губних помад у концентрації до 25 % як структуроутворюючу добавку.

Карнаубский віск використовується як регулятор консистенції. При застосуванні занадто великих кількостей воску стрижень кришиться.

Канделільский віск поряд з підвищенням твердості додає стрижневі блиск. Його можна використовувати в сполученні з мікрокристалічним воском і озокеритом, що сприяє більш міцному втриманню олій в основі.

Озокерит підвищує плинність розплавленої маси, однак при його надлишку стрижень кришиться, а його поверхня стає тьмяною.

Лецитин, ланолін і його похідні поліпшують мазок помади й адгезію плівки.

 Спермацет застосовується в малих кількостях для поліпшення блиску помади.

 Цетиловый спирт пом’якшує губи, однак, сприяє одержанню матової поверхні стрижня губної помади. В останні роки натуральні воски стали заміняти синтетичними. Вони значно дешевше і краще сполучаться з компонентами основи.

Гідровані рослинні олії використовуються для пом’якшення, покращення змазуючої здатності , для поліпшення текстури стрижня і нанесення помади на губи.

З метою одержання стійкої плівки помади на губах застосовують плівкоутворюючі речовини, наприклад полівінілацетат або сополімери акрилової кислоти, а також силіконові рідини.

Для захисту шкіри губ від дії УФ-променів до складу помад уводять похідні уроканіновой кислоти, ефіри n-оксикоричної кислоти.

Типові рецептури деяких видів губних помад приведені в табл. 3.

Таблиця 3

Рецептури губних помад

 

З метою поліпшення властивостей губних помад у їхню сполуку вводять спеціальні добавки: вітаміни, лецитин, аллантоїнї і інші речовини.

До складу помади входять до 15 % пігментних барвників.

Для виробництва перламутрових помад застосовують спеціальні перламутрові барвники, натурального або синтетичного походження (хлороксид вісмуту, тонкоподрібнена слюда й ін.). Перламутрові барвники додають у кількості від 3 до 8 %, зменшуючи вміст барвників, що створюють основний тон губної помади.

Ароматизатор повинен бути сумісним з барвниками, розчинниками, восками й іншими її компонентами, не повинен мати подразнюючої дії. Вміст їх у губній помаді коливається від 0,2 до 2 %. Особливу роль грають смакові якості ароматизатора, тому що більшість сировинних речовин, використовуваних у помаді, має неприємний смак. З цією метою в губну помаду вводять спеціальні підсолоджуючи речовини, наприклад сахарин і інші штучні замінники цукру в розчині пропіленгліколю.

Технологічний процес виробництва губних помад складається з наступних стадій і операцій:

–       підготовка сировини:

–       підготовка барвника – диспергування пігменту з частиною жирової основи при співвідношенні (1:4) і здрібнювання маси;

–       готування жирової основи – плавлення восків при температурі 80-85оС введення олій і деаерація суміші;

–       одержання маси помади – додавання суміші пігментів при перемішуванні протягом 30-60 хв (за 10 хв до кінця перемішування при необхідності вводяться перламутрові барвники); парфумуванння, охолодження до 60-62оС і вистоювання маси.

–       формування стрижня помади;

–       упакування, маркірування готового продукту.

 

ТУШ ДЛЯ ВІЙ

 

Туш для вій – виріб декоративної косметики, призначений для короткочасного фарбування, стовщення і подовження вій, додання їм об’єму і чіткої форми. У залежності від консистенції і відповідно форми випуску туш класифікується на: рідку (пасто-, кремоподібну) і тверду (брускову). В даний час переважне поширення одержала туш більш рідкої консистенції, у виді пасто- або кремоподібного засобу, розфасований в олівцеві футляри з круглою спіральною щіточкою-аплікатором.

Тверда туш у виді спресованих пластин випускається косметичною промисловістю вже багато років і являє собою суміш восків, жирів, емульгаторів і барвників. У її виробництві в даний час усе більше поширення знаходять нові види сировини. Так, замість натрієвого мила кокосової або пальмової олій (з огляду на їх високу подразнюючу дію на слизову оболонку очей) переважно застосовують стеарат триетаноламіну. Для кращої дисперсії барвників додають моностеарат гліцерину. Широке застосування знаходять деякі штучні воски.

Як приклад можна привести жиро-воскову основу для туші наступної сполуки, %:

Штучні воски                                                              15,0

Мінеральна олія                                                         44,0

Петролатум                                                                          22,0

Ізопропілмірістат                                                                 19,0

До неї додається близько 15 % барвників і пігментів. Використовувані в складі туші ланолін, і продукти його переробки поліпшують її консистенцію, мають пом’якшуючу дію, забезпечують гарну дисперсію барвників і краще нанесення препарату на вії. Нижче приведена рецептура туші на основі похідного ланоліну, %:

Стеарат цинку                                                            2,0

Тальк                                                                                    33-37,0

Каолін колоїдний                                                                 5,0

Хлорокис вісмуту                                                                30,0

Похідні ланоліну                                                                 6-10,0

Двоокис титана,

пігментні барвники                                                              20,0

Для готування рідкої туші використовують спеціальний розчинник або воду. Як приклад рецептури рідкої туші можна привести наступна сполука, %:

Мінеральна олія                                                         7,3

Пропіленгліколь                                                                  9,1

Стеаринова кислота                                                             11,2

Моностеарат гліцерину                                                       4,5

Триетаноламін                                                            3,6

Барвник                                                                       9,1

Консервант                                                                           0,2

Вода                                                                            55,0

У випадку застосування спеціального розчинника до складу туші входять наступні компоненти, %:

Бентон 34                                                                    4,4

Етиловий спирт                                                          2,7

Віск                                                                             16,6

Пігмент                                                                       11,4

Антиоксидант                                                             0,1

Вуглеводневий розчинник                                                   64.8

Для підвищення стійкості туші і запобіганню впливу вологи використовують плівкоутворюючі речовини, наприклад 50 % емульсію полівінілацетату.

Багато нових видів тушів випускають зі спеціальними добавками біологічно активних речовин: протеїновими похідними, вітамінами, які мають сприятливу дію на вії. Можуть використовуватися також добавки спеціального декоративного призначення, наприклад натуральні або штучні волокна, що у кількості до 4 % сприяє подовженню вій і одержанню кращого декоративного ефекту.

Технологічний процес виробництва тушів для вій проводиться за типовою схемою одержання суспензійно-емульсійних (комбінованих) косметичних засобів.

Контроль якості тушів для вій

Туш для вій виготовляються відповідно до вимог ОСТ 18-77-85 по технічній документації, рецептурам і технологічним регламентам при дотриманні затверджених санітарних норм і правил.

По органолептичних і фізико-хімічних показниках туш для вій повинна відповідати вимогам і нормам, зазначеним у табл. 4.

Таблиця 4

Показники якості туші для вій

 

Гарантійний термін збереження рідкої туші для вій –12 місяців, твердої – 24 місяця з моменту виготовлення.

Для перевірки якості туш для вій по органолептичних і фізико-хімічних показниках з відібраних 3 % пакувальних одиниць партії складає випадкову вибірку, маса якої повинна складати не менш 50 г. При одержанні незадовільних результатів іспиту хоча б по одному з показників проводять повторні випробування на подвоєній вибірці від тієї ж партії продукції.

1. Зовнішній вигляд, колір і покривна здатність, рідкої туші для вій визначають органолептично, наноситься невелика кількість туші на знежирену і висушену скляну пластинку. 

2. Зовнішній вигляд і колір твердої туші для вій визначають переглядом поверхні пластинки візуально; запах визначають органолептично.

3. Покривну здатність твердої туші, визначають у такий спосіб: вологою волосяною щіточкою проводять 7-10 разів по пластинці туші і наносять невелику кількість на знежирену і висушену скляну пластинку.

4. Визначення стійкості до води. Туш для вій наносять щіточкою на внутрішню поверхню кисті руки. Через 2-3 хвилини після висихання туші, руку підставляють під слабкий струмінь води. Туш не повинна змиватися протягом однієї хвилини.

5. Водневий показник рН 1 %-ї суспензії туші визначають потенціометричним методом.

6. Масову частку води в рідкій туші визначають гравіметричним методом.

 

 

 

ТОНАЛЬНІ КРЕМИ

Тональний крем використовується для маскування косметичних недоліків шкіри, надання їй бажаного тону, матового відтінку. Тональні креми користуються великою популярністю, тому що вони дають кращий декоративний ефект, чим пудра.

У більшості тональних кремів основи являють собою емульсії типу олія/вода, деякі відносяться до емульсії типу вода/олія. Останні після нанесення утворять тонку блискучу плівку, унаслідок чого після неї потрібне застосування пудри.

Основними складниками тонального крему є жирові компоненти (олії натурального і синтетичного походження), емульгатори, барвники, спеціальні добавки, у тому числі пом’якшуючі речовини. Для підвищення споживчих властивостей у вироби вводять ланолін і олеїновий спирт.

У якості емульгаторів використовуються, стеаратні мила, емульсії з їх містом характеризуються легкістю нанесення, м’якістю і приємним відчуттям на шкірі. Стабільність і ряд інших властивостей емульсії поліпшуються при введенні стеарату гліцерину. Широко застосовуються продукти типу сорбітанмонолаурату, -олеату, -пальмитату, -стеарату.

Тональні креми з катіонними емульгаторами відрізняються значною м’якістю, легкістю нанесення і приємним відчуттям на шкірі в порівнянні з кремами на неіоногенних або аніонних ПАР.

Для збільшення в’язкості композиції звичайно застосовують систему загущувачів, наприклад гідроксипропілцелюлозу з алюмосилікатом магнію або карбоксиметилцелюлозу в комбінації із силікатом натрію – магнію.

Для поліпшення властивостей тональних кремів і більш сприятливого впливу на шкіру в їхню сполуку вводять спеціальні добавки, що мають захисну, пом’якшуючу, зволожуючу і тонізуючу дію на шкіру. З цією метою використовують натрієву сіль піролідонкарбонової кислоти, сорбітол і пропіленгліколь, молочну кислоту або її солі, клітинні екстракти, рослинні протеїни, різні зволожуючі комплекси й ін. Крім зволожуючих добавок у тональні креми вводять біологічно активні екстракти, а також фотозахисні (фізичні і хімічні УФ фільтри), речовини, що захищають шкіру від УФ- променів.

Важливою складовою частиною тональних кремів є білі і кольорові пігменти. Найбільше часто використовуються коричневі, червонясто-коричневі, чорні і жовті залізоокисні пігменти, а також жовтий і білий діоксид титану. Крім них у рецептури тональних кремів уводять тальк і каолін (карбонат кальцію і магнію застосовують у рідких випадках для додання специфічних властивостей), що можуть бути використані для одержання дисперсії пігментів, і в такий спосіб компенсувати зміни тону. Кількість пігментів – до 20 %. Для одержання визначеного декоративного ефекту співвідношення білих і кольорових пігментів може мінятися. Найбільш розповсюдженим співвідношенням є 1-3 % кольорового пігменту і 8-9 % тальку, 2-4 % оксиду титана.

Фарбування емульсійної основи може проводитися декількома шляхами: при прямому введенні пігментів, попереднім одержанні дисперсії пігментів і суміші пігментів з наповнювачами або використанні готових форм.

 

 

КОСМЕТИЧНІ ОЛІВЦІ

Косметичний олівець (відповідно до ДСТ України 2472-94 Продукція парфюмерно-косметична «Терміни і визначення» – форма випуску косметичної продукції у вигляді стрижня. Контурний олівець – виріб декоративної косметики на жировій основі, використовуваний для підфарбовування і підкреслення форми повік, губ і брів.

Косметичні олівці різноманітні, що обумовлено текстурою дерева або його замінників, типом і кількістю барвників і пігментів, способом виготовлення грифеля.

Вимоги, пропоновані до олівців, включають однорідність стрижня, твердість, необхідну для його заточення, і в той же час м’якість при нанесенні ліній або покритті ділянок шкіри, стабільність у великому інтервалі температур.

Для досягнення цих характеристик у рецептурах олівців використовують ті ж олії і воски, що і для губних помад. Канделільский і карнаубский воски – структуроутворюючі компоненти, бджолиний віск додає еластичність, у той час як мікрокристалічний віск і озокерит уводять для запобігання випотівання.

З метою одержання блискучої поверхні стрижня, а також легкості нанесення застосовують гідрогенізовані касторову і бавовняну олії в сполученні з тригліциридами жирних кислот і синтетичними восками.

Вміст барвників коливається від 20 до 40 %, у тіні для вік і губну помаду поряд зі звичайними можна вводити перламутрові пігменти, наприклад титанову слюду.        

Грифелі для олівців одержують двома методами – екструзією і формуванням. Перший спосіб використовується для створення тонких олівців, другий – для олівців великого діаметра. У жолобок дерев’яної заготівлі поміщають сформований грифель і склеюють дві половинки. Після цього олівець проходить ще ряд операцій: обробку на верстаті для додання круглої або гексагональної форми, лакування (5-14 шарів) і печатка.

 

Контроль якості виробів декоративної косметики на жировій основі

 

Виробу декоративної косметики на жировій основі виготовляються відповідно до вимог ДСТ 28767-90 по технічній документації, рецептурам і технологічним регламентам при дотриманні затверджених санітарних норм і правил.

По органолептичних і фізико-хімічних показниках виробу декоративної косметики на жировій основі повинні відповідати вимогам і нормам, зазначеним у табл5.

 

 

Таблиця 5

Показники якості декоративної косметики на жировій основі

 

Гарантійний термін збереження жирних рум’ян, блиску і бальзаму для губ, тіней для вік – 12 місяців, інших виробів декоративної косметики на жировій основі – 18 місяців із дня виготовлення.

Методи іспитів

Для перевірки якості виробів декоративної косметики на жировій основі по органолептичних і фізико-хімічних показниках відбирають, не менш:

3 баночок;

10 пеналів для губних помад;

20 пеналів для інших виробів у формі олівця.

Маса проби не повинна бути менш 20 г.

1. Зовнішній вигляд і колір виробів декоративної косметики на жировій основі визначають органолептично – оглядом поверхні олівця або вмісту баночки.

2. Запах визначають органолептично.

3. Якість мазка визначається органолептично, наносячи мазок на шкіру руки тричі на одне місце.

4. Кислотне і карбонове число визначається титриметричним методом.

5. Визначення температури краплеутворення і краплепадіння.

Визначення проводять за допомогою приладу Уббелоде. Температурою краплеутворення називають температуру, при якій розм’якшена маса починає виступати з отвору приладу.

Температурою краплепадіння називають температуру, при якій з отвору приладу падає перша крапля випробуваного продукту.

У продуктах, що містять у своїй сполуці жирові речовини, попередньо виділяють жирову основу і температуру краплепадіння визначають з виділеної жирової основи, промитої, профільтрованої і висушеної при 80 °С.

Випробувану пробу щільно вмазують шпателем (або вливають у розплавленому стані) у скляну чашку приладу, що має нижній отвір, стежачи за тим, щоб не було прошарків і пухирців повітря.

Чашечку, заповнену випробуваним продуктом, вставляють у металеву гільзу приладу, що є оправою термометра, так, щоб верхній край чашечки упирався в штифт гільзи. При цьому кулька термометра вичавлює з отвору чашечки деяка кількість випробуваного продукту, що знімається ножем; потім масу в чашечці приладу охолоджують до 20 °С.

Прилад вставляють за допомогою пробки в широку пробірку так, щоб нижній край чашечки знаходився на відстані 25 мм від дна пробірки, вистеленого кружком білого паперу. Пробірку з приладом ставлять у скляну склянку, наповнену безбарвною олією або водою, або розчином хлористого кальцію, так, щоб між дном пробірки і дном склянки залишалася відстань 15 см, і починають повільно нагрівати. Температура не повинна підвищуватися більше чим на 1 °С в хвилину.

Температуру, при якій буде спостерігатися виступ розм’якшеної маси з отвору чашечки, відзначають як температуру розм’якшення або краплеутворення.

Температуру, при якій упаде перша крапля, відзначають як температуру краплепадіння.

Визначення проводять 2 рази. Між двома визначеннями допускається розбіжність не більш 1 °С.

6. Визначення барвників і наповнювачів у виробах декоративної косметики.

Метод заснований на виділенні розчинних компонентів випробуваного продукту за допомогою органічних розчинників і зважуванні нерозчинних у них сполук, зібраних на фільтрі. В залежності від властивостей складових частин випробуваних продуктів як розчинники застосовуються петролейний ефір, бензол і водні розчини етилового спирту.

Фільтрат після видалення з нього розчинника і висушування до постійної ваги може бути застосований для визначення вмісту жирової основи, а також для визначення температури краплепадіння.

А. Наважку випробуваного продукту (близько 2,0 г), зважену з точністю до 0,0002 м, розчиняють при нагріванні в 50 мл петролейного ефіру або бензолу. Отриманий розчин фільтрують через попередньо висушений до постійної ваги фільтр у заздалегідь зважену з тією же точністю колбу. Залишок на фільтрі промивають 3 рази, витрачаючи по 25 мл петролейного ефіру або бензолу, збираючи фільтрат у ту ж колбу, після чого фільтр з осадом просушують при температурі 70–75° С до постійної ваги.

Розрахунок ведуть по формулі

де:     Х – кількість барвника і наповнювача в %;

а – вага залишку після просушування до постійної ваги.

Б. У хімічній склянці ємністю 100–150 мл зважують 2–3 г випробуваних продуктів з точністю до 0,0002 м, доливають 50 мл 60 %-го етилового спирту і нагрівають на водяній бані до повного розчинення при перемішуванні скляною паличкою.

Після розчинення наважки в склянку додають 50 мол петролейного ефіру, попередньо підігрітого до 60 °С, добре перемішують і фільтрують через складчастий і попередньо висушений до постійної ваги фільтр. Залишок на фільтрі промивають 5–6 разів 30 мол гарячої суміші з рівних частин спирту (60 %-го) і петролейного ефіру. Фільтрування проводять при температурі 60–65 °С. Промитий фільтр з осадом сушать до постійної ваги при температурі 95–100 °С.

Розрахунок ведуть по формулі

де:     X – кількість барвника в %;

а – вага залишку після просушування до постійної ваги.

В. Залишок на фільтрі, отриманий при визначенні по пункті А, переносять у стаканчик, ретельно перемішують з 50 мл 50 %-го етилового спирту і фільтрують через той же фільтр. Осад на фільтрі промивають 3 рази, затрачаючи щораз по 25 мол 50 %-го етилового спирту до одержання безбарвного фільтрату, і сушать при температурі 70–75 °С до постійної ваги.

Розрахунок ведуть по формулі

де:     Х – кількість спирто – водорозчинного барвника і наповнювача в %;

А – вага залишку до промивання 50 %-ным спиртом;

Б – вага залишку після промивання 50 %-ным спиртом.

Г. Після цього отриманий залишок на фільтрі переносять у заздалегідь прожарений до постійної ваги тигель, зважений з точністю до 0,0002 м, і спалюють у муфелі до одержання постійної ваги золи. Втрата у вазі при прожарюванні залишку відповідає наявності барвника в пробі. Розрахунок ведуть по формулі

де:     n – найменша втрата при прожарюванні лакового барвника відповідно до технічних умов.

Х – вміст лаку барвника в %;

а – втрати при прожарюванні в м.

Контроль якості виробів декоративної косметики на емульсійній основі

Виробу декоративної косметики на емульсійній основі виготовляються відповідно до вимог ОСТ 10-55-87 по технічній документації, рецептурам і технологічним регламентам при дотриманні затверджених санітарних норм і правил.

По органолептичних і фізико-хімічних показниках виробу декоративної косметики на емульсійній основі повинні відповідати вимогам і нормам, зазначеним у табл. 6.

Таблиця 6

Показники якості виробу декоративної косметики на емульсійній основі

 

Для перевірки якості виробу декоративної косметики на емульсійній основі по органолептичних і фізико-хімічних показниках відбирають, відповідно до вимог ДСТ 28303-89 Маса середньої проби не повинна бути менш 100 р.

Методи іспитів

1. Зовнішній вигляд і колір виробів декоративної косметики на емульсійній основі визначають органолептично, переглядом проби, поміщеної тонким, рівним шаром на предметне скло або лист білого папера.

2. Запах визначають органолептично.

3. Мазок визначають органолептично, нанесенням невеликої кількості маси продукту (смужка близько 0,5 див) на зовнішню поверхню кисті руки і розподілом її рівномірно по поверхні.

4. Водневий показник визначають потенціометричним методом. Метод заснований на вимірі різниці потенціалів між двома електродами (вимірювальним і порівняння), зануреними в досліджувану пробу.

5. Масову частку води і летких речовин визначають гравіметричним методом. Метод заснований на висушуванні проби.

6. Колоїдну стабільність визначають методом центрифугування. Метод заснований на поділі емульсії на жирову і водну фазу при центрифугуванні.

7. Визначення термостабільності. Метод заснований на поділі емульсії на жирову і водну фази при підвищеній температурі. Три пробірки або циліндра місткістю 25 см³ наповняють на 2/3 досліджуваними зразками і поміщають у термостат з температурою 40-42 ^о С і витримують протягом 24 годин. Засіб вважається стабільним, якщо після тримання в термостаті в пробірках не спостерігається виділення водної фази, допускається відшарування олійної фази не більш 0,5 см.

 

Історія губної помади

Появою помади всі зобов’язані народу Месопотамії, де вперше почали використовувати губну помаду, при виготовленні якої використовували червоний пігмент, бджолиний віск і тваринний жир. Таким чином, можна вважати, що губна помада має більш ніж 5-тисячолітню історію. Пізніше, від красунь Стародавнього Єгипту про губну помаду «дізнаються» модниці Стародавньої Греції, а потім і Стародавнього Риму. У такого роду «косметики» з’являються прихильники і противники, серед яких був Клавдій Гален, який застерігав жінок від використання отруйних речовин, але заради краси жінки були готові на все, навіть на те, що в якості пігментів для губної помади в ті часи використовувалися кіновар і сурик. Негативно ставилася до фарби для губ і християнська церква, зокрема про це свідчить такий факт: у середні століття, жінок, які фарбували губи, страчували інквізиції за святотатство. Звичайно, ті часи канули в літа, але і сьогодні, заходячи в храм, жінка не повинна фарбувати губи, жоден священнослужитель не дозволить вам доторкнутися нафарбованими губами до святих ікон або хреста. Широку популярність губна помада отримує в післявоєнні роки, вже в 1949 році, тюбик з кольором для губ з’являється в сумочці практично кожної американки, а трохи пізніше хвиля «губних помад» накриває і всю планету.

Склад губної помади

Рожева чи червона помада? Складний вибір…

Сучасні технології і розробки провідних косметичних компаній створюють не просто «фарбу для губ». Сьогодні губна помада не тільки змінює колір губ, а ще й зволожує і доглядає за ними. До складу сучасних губних помад входять різні зволожуючі, живильні, вітамінні, захисні (від UF-променів) добавки, а також жирові і фарбувальні компоненти. Першим барвником, який широко застосовувався при виробництві губних помад був кармін, отримували цю речовину з висушених комах (ложнощитівок). Порошок, що отримується з цих комах, здатний змінювати колір від сірого до пурпурово-фіолетового, цей барвник має ряд переваг у порівнянні з синтетичними, головними з яких є його безпека і стійкість.

Основою для помади, яка власне і визначає консистенцію, служить «набір» з жирів і масел, натурального або синтетичного походження, і бджолиного воску. До речі, саме віск забезпечує необхідну консистенцію. Крім того, в багатьох косметичних компаніях при виробництві губних помад використовують речовину «спермацет». Отримують її шляхом виморожування кашалотового жиру, спермацет забезпечує пластичність і володіє приголомшливою відновлювальною здатністю, що позитивно позначається на ніжній шкірі губ.

Відтінок Стигла вишня Мабуть, найважливіший компонент у складі губної помади – ланолін. Але поряд з безперечними позитивними якостями, ланолін має неприємний смак і запах, внаслідок чого, від його використання в «чистому» вигляді косметична промисловість відмовилася, в помаду тепер додають лише модифіковані компоненти ланоліну. Крім того, при виробництві губної помади використовують вуглеводні, зокрема – парафін, масла синтетичні і рослинні. Особливою популярністю користується касторове масло, воно не тільки володіє цінними поживними властивостями, але і стійке до окислення. Ще один необхідний компонент для виготовлення губної помади, який широко використовує сучасна косметична промисловість – консервант. Консерванти допомагають зберегти губну помаду протягом усього терміну придатності.

Які бувають губні помади

Різний склад – різне призначення губної помади. Так, наприклад, губні помади бувають:

– Живильні – мають у своєму складі велику кількість воску, відмінно захищають шкіру губ від утворення тріщин, особливо хороші в холодну пору року. – Зволожуючі – чудово пом’якшують шкіру губ. Зазвичай до складу таких губних помад входять масла (какао, авокадо, касторове) і екстракти (ромашки, обліпихи). Єдиний недолік – погана стійкість. – Стійкі – залишаються на губах, не залишаючи слідів при поцілунку. Суперстійкість помади не забезпечує її супервластивостей. Подібні помади не рекомендується використовувати кожного дня- вони пересушують шкіру губ. – Гігієнічні або вітамінні – володіють чудовим протизапальним, зволожуючим та поживним ефектом, але, на жаль, не мають у складі фарбувальних пігментів і не несуть «декоративну цінність». – Блиски для губ – забезпечують природний макіяж. Недолік – розтікаються на губах, що вимагає «філігранності» нанесення.

Як вибрати помаду

Синій відтінок губної помади – вибір справжніх екстрималок!

Кожна з нас хоче виглядати чудово. Мало того, кожна з нас просто зобов’язана бути “най-най”. Хочете, щоб і ваші губи завжди були чудово спокусливі? Для цього вам не знадобиться допомога пластичного хірурга, секрет привабливості губ зовсім в іншому – в правильно підібраному тоні губної помади. Щоб не помилитися з вибором кольору, необхідно знати кілька нюансів.

Точно визначити відтінок губної помади, не наносячи її на шкіру губ, практично неможливо. Але можна спробувати хоча б приблизно розпізнати справжній колір «розкоші в тюбику».

Перше, про що варто пам’ятати: губна помада повинна бути яскравою, в разі якщо ви володарка смаглявою, темної шкіри, і навпаки, чим світліше шкіра, тим ніжніше відтінки, наприклад, світлошкірим дуже підійде блідо-рожевий або навіть злегка бежевий відтінок помади. Якщо ви володарка злегка золотистого кольору шкіри – сміливо користуйтеся золотистою гамою, крім того, вам можна експериментувати з усіма відтінками червоного. Ще один нюанс – колір ваших зубів. Пам’ятайте, помаранчеві відтінки губної помади, у випадку якщо ви не можете похвалитися білизною емалі, лише поглиблять жовтизну. А ось червоні кольори інших відтінків, навпаки, змушують зубки сяяти! При виборі помади проведіть нехитрий тест, проведіть вподобаним зразком по аркушу паперу. У якісної помади слід буде однорідний, без грудочок. А тепер, нанесіть помаду на губи, щоб остаточно переконається з вибором тону.

Усі “таємниці” губної помади

Червоний личить блондинкам!Сьогодні важко собі уявити дівчину або жінку, яка б не знала що таке губна помада. Сучасна жінка з успіхом користується «досягненням», подарованим їй нашими далекими предками. Але, що ми з вами знаємо про цей косметичний засіб, чи замислювалися ви, вибираючи губну помаду, про її склад або справжнє призначення?

Ось про це, а ще про те, як вибрати помаду, ми з вами сьогодні і поговоримо.

Історія губної помади

Отже, почнемо як завжди з передісторії, точніше сказати з історії появи губної помади. Появі «яскравої досконалості» ми з вами зобов’язані народу Месопотамії, саме там, вперше почали використовувати губну помаду, при виготовленні якої використовували червоний пігмент, бджолиний віск і тваринний жир. Таким чином, можна вважати, що губна помада має більш ніж 5-тисячолітню історію. Пізніше, від красунь Стародавнього Єгипту про губну помаду «дізнаються» модниці Стародавньої Греції, а потім і Стародавнього Риму. У такого роду «косметики» з’являються прихильники і противники, серед яких був Клавдій Гален, який застерігав жінок від використання отруйних речовин, але заради краси жінки були готові на все, навіть на те, що в якості пігментів для губної помади в ті часи використовувалися кіновар і сурик. Негативно ставилася до фарби для губ і християнська церква, зокрема про це свідчить такий факт: у середні століття, жінок, які фарбували губи, страчували інквізиції за святотатство. Звичайно, ті часи канули в літа, але і сьогодні, заходячи в храм, жінка не повинна фарбувати губи, жоден священнослужитель не дозволить вам доторкнутися нафарбованими губами до святих ікон або хреста. Широку популярність губна помада отримує в післявоєнні роки, вже в 1949 році, тюбик з кольором для губ з’являється в сумочці практично кожної американки, а трохи пізніше хвиля «губних помад» накриває і всю планету.

Пухкі жіночі губки кольору ранкової зорі – незмінний об’єкт поклоніння сильної статі. Ще з часів переходу першого з його представників, Адама, з невинно-ангельського в більш земне стан. А власниці скарбу прямо з тих стародавніх часів робили все можливе, щоб спокусливі відтінки червоніли і рожевіли незалежно від настрою, стану здоров’я, погодних умов і іншого.

 Положення зобов’язувало. Так з’явилася губна помада. За офіційною версією, вік цього винаходу налічує не менше 5000 років.

 Власне губна помада була винайдена в Давньому Єгипті. Правда, слідуючи уявленням стародавніх єгиптян про красу, жінки за допомогою помади намагалися не збільшити губи, а навпаки їх зменшити, щоб вони зливалися у витончену тонку лінію.

 А ось в роки похмурого Середньовіччя використання губної помади могло стати приводом для викриття жінки в чаклунстві. Зійти на багаття не посміхалося, мабуть, навіть найвідчайдушнішим чародійкам, тому відродження у сфері косметики трапилося лише в епоху Ренесансу з її культом людської краси.

 Причому косметика у той час використовувалася настільки інтенсивно, що в XVII столітті англійський парламент прийняв закон, що давав чоловікові право розвестися з дружиною, якщо після весілля він виявить, що насправді вона не така красива, як була в період сватання.

 Французи в другій половині 18 століття використовували помаду тільки з натуральних продуктів , а користуватися дозволялося нею тільки чоловікам: щоб контури рота були помітні і не зливалися з бородою і вусами. І лише на початку 20 століття жінки отримали доступ до помади, але тільки особи легкої поведінки. Решті використання помади було заборонено.

 1915 рік – в США вперше з’явилися у продажу зручні тюбики. Поява першої помади в металевій упаковці викликало “помадний бум”, який триває досі. З появою кіно в моду ввійшла театральність. Нанесення помади стало справжнім мистецтвом, в якому виникли свої стилі.

 20-30-і роки – завдяки кінозіркам Марлен Дітріх, Грети Гарбо, Джоан Кроуфорд, помада міцно увійшла до повсякденного життя кожної жінки, переставши бути долею обраних .

 У 1947 році, Париж переживає справжній косметичний бум. Відтепер вже большенство жінок постійно носить в своїх сумочках тюбик помади. Парфумерна промисловість дуже швидко змогла запропонувати жінкам на вибір помаду всіх кольорів і відтінків.

 Для сучасної жінки помада є необхідним атрибутом. Сучасний футляр помади став не менш цінним прикрасою, ніж кільце або браслет. На сьогоднішній день губні помади не тільки прикрашають, але і доглядають за губами.

Доглядаємо за губами за допомогою помади

Французькі вчені підрахували, що середньостатистичний чоловік протягом життя з’їдає з жіночих губ близько 6 кілограмів помади. Уявляєте, скільки з’їдає жінка?

 Таким чином, у ХХ столітті на порядок денний постали питання не тільки зручності використання, але й безпеки. Перший законодавчий акт, що регулює склад декорсредств, прийняли в США, потім підключилися і країни ЄС. У Росії дотримуються європейських стандартів. Губні помади останнього покоління виготовлені на основі натуральних жирів і абсолютно нешкідливі.

 Губна помада тепер навіть корисна: вона захищає ніжну шкіру губ від агресії навколишнього середовища, а також, залежно від текстури, може живити або зволожувати. Орієнтуватися варто і на задовольняє зовнішній вигляд, і на комфортні відчуття – вибрана помада не повинна залишати на губах відчуття сухості.

Вибір помади. Нанесення губної помади

Ретельний і делікатний макіяж є віддзеркаленням вашої індивідуальності, культури, смаку. Губи можуть дратувати і залучати, насторожувати і відштовхувати. Тому нанесення помади є чи не найбільш відповідальним моментом при макіяжі особи.

 Помаду потрібно наносити на ретельно очищені і обов’язково зволожені губи. Тому попередньо як слід протріть їх, наприклад, м’яким лосьйоном.

 Час від часу проводите процедуру відлущування шкіри губ і щовечора наносите на губи трохи зволожуючого або живильного крему для обличчя.

 Щоб створити особливо вишуканий макіяж, скористайтеся олівцем, причому тон підберіть більш інтенсивний, ніж колір помади. Це потрібно для того, щоб окреслити контур губ, а при необхідності і скорегувати недостатню товщину губ або дисгармонію. Проте будьте обережні! Треба мати дуже “вірну” руку, щоб робити такий макіяж точно. Виберіть олівець з м’яким, не дуже жирним грифелем, щоб він не розтікався. Починайте завжди від куточка рота. Просувайтеся дрібними штрихами, головне – без пробілів. Обережно розтушуйте намальовану межу в бік губ за допомогою маленької плоскої пензлика з натурального волоса або ватної палички.

 Якщо у вас бездоганні губи, вам залишається грамотно завдати обрану помаду на всю її поверхню, краще – за допомогою тонкого пензлика. Пензлик необхідно ретельно очищати після кожного використання. Наносьте помаду в декілька шарів, поки не досягнете красивого глибокого кольору. Зачекайте кілька секунд після нанесення першого шару і дуже обережно затисніть між губами паперову серветку. Якість макіяжу від цього покращає.

 Якщо вам подобаються матові тони, можна злегка припудрити рот відразу після нанесення помади. Пудра закріпить помаду і додасть їй красиву бархатистість. Якщо ви віддаєте перевагу блискучі губи – скористайтеся блиском для губ. Він додасть губам необхідну яскравість.

 Маленький секрет, який дозволяє зробити макіяж стійкішим і зберегти його в незмінному вигляді до глибокої ночі: потримайте на губах кубик льоду або розпиліть на губи за допомогою пульвелізатора трохи мінеральної води.

Підбираємо тон губної помади під колір волосся

Жінкам з рудуватим відтінком волосся і теплим відтінком шкіри (бежевим або персиковим), зеленими або карими очима підходять оранжево-коричневий, бордово-малиновий, рожево-коричневий і світло-морквяний тону.

 Жінкам з білою порцелянової шкірою і дуже темним кольором волосся можуть підійти яскраво-червоний, брусничний або буряковий тони.

 Жінкам з блідою шкірою, сірими або блакитними очима, русявим волоссям і коричневим відтінком волосся і вій підходять рожево-коричневий, бежево-сливовий, бузковий.

 Жінкам з русявим волоссям, світлим кольором обличчя і зеленими або сірими очима слід звернути увагу на всі відтінки рожевого і бузкового.

 Помада деяких кольорів виглядає перламутровою або відливає усіма барвами веселки. За допомогою такої помади можна досягти дуже цікавого ефекту, що пов’язано з грою світла й тіні. Таким помадам віддають перевагу для вечірнього макіяжу.

 Матові або шовковисті відтінки більше підходять для денного макіяжу для тих жінок, які віддають перевагу в макіяжі своїм природним фарбам.

Тональні креми і все про них

Сучасну жінку неможливо уявити без потужного арсеналу косметичних засобів, який допомагає боротися з усіма недоліками жіночої краси. І це не дивно, так як часи очищення шкіри господарським милом, на щастя, далеко в минулому. Зараз індустрія косметики настільки розвинена, що тільки лінива жінка не спокуситися спробувати на своїй шкірі ті чи інші новинки. Одною з таких зброй жіночої краси по праву вважається тональний крем, завдяки якому жінці вдається досягти висот макіяжу. Завдання, які вирішує тональний крем гранично прості – освіжити колір обличчя і частково, наскільки це можливо, вирівняти текстуру шкіри. Деякі жінки сприймають тональний крем, як спосіб маскування проблемних ділянок шкіри обличчя. Але, часто, це призводить тільки до негативних результатів, так як тональний крем розрахований тільки на здорову шкіру.

З історії тонального крему

Тональні креми стали відомі ще 90 років тому завдяки кінематографу. А цей унікальний винахід по праву належить відомому гримерові Макс Фактору (ну кому ж не знайома ця торгова марка?). Ця людина була експертом з косметики ще при дворі Миколи II. Ну і очевидним є той факт, що його винахід назавжди змінив життя жінок у всьому світі.

Вибираємо тональний крем разом

Тональні креми працюють на шкірі тільки тоді, коли їх вибір зроблено правильно. Адже, як і поживні, і зволожуючі креми, тональні теж мають свою градацію за типами шкіри. Це дуже важливо враховувати при покупці того або іншого продукту. Існують такі різновиди тональних кремів:

• Для гіперпігментованої шкіри;

• Для різних типів шкіри;

• Суперзволожуюча;

• Зменшуючі пори;

• Антивікові.

Запам’ятайте головну формулу правильної роботи тонального крему – зволоження + легкість! Якщо ви захочете перевірити, чи підходить вам той чи інший тональний крем – нанесіть його не на тильну сторону долоні, як рекомендують консультанти в багатьох магазинах, а саме на обличчя. Тільки так ви зможете зрозуміти – чи ваш це продукт. Якщо у вас сірувато-жовтуватий відтінок шкіри – вам потрібно вибирати рожево-оранжевий тон, а щоб надати ніжний рум’янець вашому блідому обличчі – виберіть абрикосовий тон. Білошкірим дамам слід назавжди забути про вибір тонального крему кольору засмаги. Такий відтінок підходить виключно смаглявій шкірі і то тільки за умови нанесення його ввечері.

Тональні креми для проблемної шкіри

Навіть і не думайте, що замаскувавши вади на шкірі, ви тут же вирішите всі свої проблеми. Ви їх тільки придбаєте, так як проблемна шкіра потребує серйозного лікування, а не коректури тоналки. Мінімум – ви отримаєте ще більшу закупорку шкірних пір і зіпсуєте свій настрій під кабінетом дерматолога.

Тональні засоби, що використовуються при проблемній шкірі, не містять масел і жирових компонентів рослинного і тваринного походження. До їх складу входять тільки лікувальні інгредієнти – вітаміни А, С, Е, F і антиоксиданти – зелений чай і екстракт з кісточок винограду.

А взагалі слід пам’ятати – немає нічого ціннішого тієї краси, якою наділена жіноча стать від природи. Будь-яке некоректне втручання в цей процес або постарить вас на добрий десяток років, або створить ще більше проблем, ніж ви мали до того. У всьому повинен бути здоровий глузд. І саме він буде запорукою вашої неперевершеності!