Характеристика стоматологічного здоров’я населення. Особливості організації стоматологічної допомоги різним контингентам населення.
Аналіз діяльності стоматологічної служби. Значення профілактики в забезпеченні стоматологічного здоров’я населення.
Організаційно-правові засади впровадження та функціонування медичного страхування населення.
Загальна характеристика проблеми стоматологічного здоров’я населення
Однією з найбільш актуальних проблем в Україні є стан здоров’я населення, в тому числі його складової – стоматологічного здоров’я. Низький рівень стоматологічного здоров’я, насамперед дитячого населення та вагітних жінок, негативно впливає на стан загального здоров’я впродовж всіх періодів життя людини, спричиняючи соціальні та фінансові проблеми та негативно впливаючи на рівень соціально-економічного розвитку країни.
Особливе занепокоєння викликає стабільно висока поширеність стоматологічних захворювань у всі вікові періоди, насамперед значну ураженість твердих тканин зубів та пародонта у вагітних жінок та дітей. Результати епідеміологічних досліджень свідчать, що розповсюдженість карієсу зубів тимчасового прикусу у 6-ти річних дітей становить 87,9 % при інтенсивності ураження КПУ3– 4,6; розповсюдженість карієсу зубів постійного прикусу у 12-ти річних дітей – 72,3 % при інтенсивності ураження КПУ3– 2,75. В регіонах з вмістом фтору в питній воді менше 0, 5 мг/л розповсюдженість карієсу зубів становить 78,6 % при КПУ3– 3,62. В регіонах з вмістом фтору в питній воді більше 0,5 мг/л розповсюдженість карієсу зубів дорівнюється 61,7 % при КПУ3– 2,05. Розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту серед дітей віком 12-15 років становить в середньому 70-80%, сягаючи в окремих регіонах 95-98%. Розповсюдженість зубощелепних аномалій у дітей та підлітків віком 7-18 років перевищує 60,0%. Високою залишається питома вага вроджених вад розвитку, пухлин, онкологічних та запальних захворювань, травм щелепно-лицевої ділянки. Стоматологічна захворюваність дитячого населення в забруднених регіонах перевищує у 1,5-3 рази аналогічні показники серед дітей, які проживають в екологічно благополучних регіонах.
В той же час європейські цілі, визначені ВООЗ до 2015 року, передбачають конкретні заходи щодо підвищення рівня стоматологічного здоров’я, визначають чіткі показники інтенсивності і поширеності стоматологічних захворювань. Запровадження рекомендацій ВООЗ у країнах Європи довело значну соціальну і медичну ефективність стосовно підвищення і збереження високого рівня стоматологічного здоров’я населення. Більшість країн Євросоюзу, які запровадили рекомендовані ВООЗ принципи, вже досягли цілей стосовно стоматологічного здоров’я.
Нормативні акти стосовно запровадження засад стоматологічного здоров’я населення, організації стоматологічної допомоги та управління стоматологічною галуззю застарілі і в сучасних умовах не дозволяють реалізувати необхідні управлінські та лікувально-профілактичні заходи. Профілактика та лікування стоматологічних захворювань визнані загальнодержавним завданням і здійснювались у формі “Програми профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2002-2007 роки”, затвердженої розпорядженням Президента України від 21 травня 2002 року №475/2002 та на територіальному рівні у вигляді складової частини комплексної програми. Однак, запровадження вказаної програми в умовах вкрай обмеженого фінансування не дозволило підвищити рівень стоматологічного здоров’я населення України.
Аналіз сучасного стану стоматологічної галузі в Україні та перспектив розвитку в України свідчить про необхідність реорганізації стоматологічної служби. В умовах сучасної соціально-економічної ситуації в Україні держава об’єктивно не в змозі повністю фінансувати з державного бюджету усі видатки, пов’язані з діяльністю галузі.
При цьому створення нової організаційної моделі стоматологічної служби в Україні має відбуватись в умовах реформування системи охорони здоров’я населення, як передбачається Проектом Закону України „Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я” (оприлюднений 15,05,2008 р.).
Основними інтегрованими показниками, які відображають стан стоматологічного здоров’я населення, є:
європейські цілі, визначені ВООЗ (1987) до 2010 року
глобальні цілі в галузі стоматологічного здоров’я до 2020 року, визначені в Заяві ВООЗ та FDI (18 вересня 2003 року).
завдання, визначені в Програмі стоматологічного здоров’я ВООЗ (2004).
Європейські цілі стосовно стоматологічного здоров’я, визначені ВООЗ (1987) до 2010 року передбачають, що:
80% шестирічних дітей будуть вільними від карієсу;
інтенсивність карієсу зубів у дітей дванадцятирічного віку не перевищить 1,5;
у дітей і підлітків до вісімнадцяти років не буде видалених зубів з приводу карієсу;
більш ніж 99% населення віком 35-44 років збереже не менше 20 функціонуючих зубів;
кількість беззубих пацієнтів віком 65 років і старше зменшиться до 20%;
буде існувати ефективна інформаційна система, що ґрунтується на статистично достовірних даних і дає можливість їх співставлення на міждержавному рівні за єдиними параметрами ВООЗ.
Глобальні цілі, визначені ВООЗ і FDI (2003) до 2020 року, передбачають:
сприяння стоматологічному здоров’ю і мінімалізацію впливу захворювань стоматологічного та щелепно-лицевого походження на загальне здоров’я і психосоціальний розвиток, зосереджуючи сили на популяризації стоматологічного здоров’я серед населення, яке в найбільшій мірі страждає від вказаних станів і захворювань;
мінімілізувати вплив стоматологічних і щелепно-лицевих проявів загальних захворювань окремих осіб і суспільства в цілому, використовуючи ці прояви для ранньої діагностики, профілактики і ефективного лікування системних захворювань.
Завдання, визначені в Програмі стоматологічного здоров’я ВООЗ (2004) включають:
впровадження системи моніторингу за всіма аспектами здоров’я населення;
виокремлення і поглиблене вивчення найбільш поширених захворювань;
адаптоване впровадження алгоритмів профілактики, діагностики і лікування, що базуються на доказовій медицині;
розробка власних (у кожній державі) алгоритмів профілактики з урахуванням регіональних профілів ризику.
Оптимальним шляхом, який допоможе розв’язати комплекс причин, що призводить до низького рівня стоматологічного здоров’я, недостатньої ефективності діяльності стоматологічної галузі, є розроблення та реалізація Концепції реформування стоматологічної служби України.
Як зазначено в Указі Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення” від 6 грудня 2005 року N 1694/2005, Кабінет Міністрів України має забезпечити розроблення в установленому порядку та внести на розгляд Верховної Ради України “Плану дій з реформування системи охорони здоров’я населення”.
У даному Плані слід передбачити, зокрема, заходи щодо підвищення якості та доступності медичного обслуговування населення, впровадження обгрунтованих державних гарантій надання населенню безоплатної медичної допомоги, ефективної та прозорої моделі фінансування галузі, що орієнтована на реальні потреби пацієнтів, розробки та впровадження в діяльність закладів охорони здоров’я стандартів медичної допомоги, раціоналізації використання ресурсів у цій сфері, удосконалення системи управління галуззю, оптимізації мережі державних, комунальних і відомчих закладів охорони здоров’я, поліпшення підготовки медичних працівників та умов оплати їх праці, спрощення дозвільної системи в галузі, оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Обов’язковою складовою частиною “Плану дій з реформування системи охорони здоров’я населення” має стати “Концепція реформування стоматологічної служби України”.
Мета Концепції
Метою Концепції реформування стоматологічної служби є підвищення рівня стоматологічного здоров’я населення України та ефективності діяльності стоматологічної галузі шляхом створення та запровадження науково обґрунтованої і економічно ефективної моделі організації стоматологічної служби на засадах зміни діючих форм господарювання, з урахуванням співпраці в умовах єдиного медичного простору стоматологічних закладів різних форм власності; запровадження на засадах міжсекторальної взаємодії системи гігієнічного навчання та виховання, ефективних методів первинної та вторинної профілактики стоматологічних захворювань і диспансеризації населення, насамперед дітей і вагітних жінок.
Аналіз причин незадовільного стану стоматологічного здоров’я населення України та обґрунтування реформування стоматологічної галузі
Загальні проблеми в галузі охорони здоров’я в сучасних умовах обумовлені негативною динамікою показників загального стану здоров’я населення та стану стоматологічного здоров’я як його невід’ємної складової, недостатньою увагою громадськості до питань збереження та підтримання здоров’я на тлі обмеженого бюджетного фінансування, недосконалості законодавчої бази, яка на сьогодні не забезпечує ефективну діяльність системи охорони здоров’я в цілому та стоматологічної галузі зокрема, запровадження засад міжгалузевої кооперації. Сучасна система організації надання стоматологічної допомоги населенню потребує кардинальних змін, що складає актуальну проблему для охорони здоров’я в цілому і для стоматологічної галузі.
Головними чинниками, що спричиняють низький рівень стоматологічного здоров’я населення України та вказують на низьку ефективність діяльності сучасної моделі стоматологічної галузі, є:
неефективна модель надання стоматологічної допомоги, недостатнє фінансування стоматологічної служби та неможливість дотримання стандартів щодо повного обсягу стоматологічної допомоги, передбаченого у фахових стандартах.
В жодній з держав сучасного світу не існує практики державного фінансування повного обсягу стоматологічних послуг населенню. В Україні розроблені та частково запроваджені протоколи та стандарти надання стоматологічної допомоги населенню. Однак, забезпечення доступності у повному обсязі для всіх верств населення всіх видів стоматологічної допомоги, запровадження сучасних технологій профілактики та лікування можливе лише шляхом створення єдиного медичного простору, що забезпечує ефективну взаємодію стоматологічних закладів різних форм власності.
Для запровадження ефективної моделі єдиного медичного стоматологічного простору в Україні необхідно привести у відповідність діюче нормативно-правове забезпечення, що дозволить здійснити реорганізацію медичних соматологічних закладів та їх підрозділів шляхом зміни форми господарювання, перетворюючи їх в державні, комунальні чи орендні підприємства та з наданням їм права подальшого акціонування. При цьому зобов’язання держави мають бути сформульовані у вигляді стандартів надання гарантованого обсягу стоматологічної допомоги населенню, насамперед дитячому населенню та декретованим групам населення.
Запровадження нових моделей господарювання у стоматологічній галузі дозволить зменшити фінансовий тиск на бюджет МОЗ України, отримати додаткові кошти для запровадження заходів первинної та вторинної профілактики, диспансеризації.
невідповідність більшості стоматологічного обладнання, устаткування та технологій у державних та комунальних закладах сучасним вимогам щодо ефективної організації діяльності стоматологічної служби стосовно профілактики та лікування стоматологічних захворювань;
Має місце значна зношеність стоматологічного обладнання в державних та комунальних ЛПЗ, що в деяких регіонах досягає 100%. Вказана проблема стосується насамперед обладнання дитячих стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів. Недостатнім є оснащення лікувально-профілактичних закладів стоматологічного профілю діагностичним та фізіотерапевтичним обладнанням. В той же час в україні виробляється сучасне стоматологічне обладнання та устаткування, яке може використовуватись для переоснащення лікувально-профілактичних закладів державної та комунальної власності. Однак, зміна застарілого стоматологічного обладнання за сучасних умов господарювання є мало імовірною. Тому, з одного боку, використання застарілого обладнання не дозволяє підвищити якість надання стоматологічної допомоги, забезпечити запровадження нових стоматологічних технологій, а з іншого – зменшує конкурентоспроможність комунальних закладів в умовах єдиного медичного простору.
Покращення ситуації можливе лише за умови запровадження сучасних механізмів господарювання.
o руйнування державної системи первинної та вторинної профілактики, диспансеризації населення, знищення мережі стоматологічних кабінетів у дитячих дошкільних закладах та школах;
o руйнація міжгалузевої кооперації в межах закладів, підпорядкованих МОЗ України та МОН України та значні складності у запровадженні системи гігієнічного навчання та виховання населення;
o відсутність належного контролю за засобами гігієни порожнини рота з категорії “лікувально-профілактичні”, що надходять на вітчизняний ринок.
Поступове закриття мережі стаціонарних стоматологічних кабінетів внаслідок граничної зношеності обладнання, неможливості дотримання вимог санітарно-епідемічного режиму під час їх використання, неузгодженості дій керівників закладів системи МОЗ та МОН України спричинило руйнацію діючої системи стоматологічної диспансеризації. Відновлення мережі стоматологічних кабінетів в закладах освіти є надзвичайно затратним та економічно неефективним заходом. Однак, існуючі стоматологічні кабінети будуть реорганізовані у кабінети стоматологічного здоров’я з наступною зміною їх функціонального призначення. У вказаних кабінетах має працювати зубний гігієніст, головними завданнями діяльності якого є запровадження системи гігієнічного навчання та виконання, контроль запровадження заходів профілактики, призначених лікарем. Головним осередком для запровадження системи диспансеризації населення, насамперед дитячого, має стати дитяча стоматологічна поліклініка (відділення, кабінет). Однак, досі не створені нормативні документи, механізми впровадження та форми звітності, що дозволяють запровадити нову модель стоматологічної диспансеризації.
Вкрай обмежене фінансування не сприяє і не сприятиме запровадженню засад профілактичної стоматології в України та підвищенню якості життя населення.
Покращення ситуації можливе лише за умови запровадження сучасних механізмів господарювання та засад міжгалузевої кооперації.
відсутність на державному рівні системи моніторингу показників стоматологічного здоров’я, значимих факторів ризику, в тому числі регіональних, що унеможливлює створення та запровадження високоефективних та рентабельних програм профілактики; Створення ефективних державних та регіональних програм профілактики неможливе без урахування показників стоматологічного здоров’я та профілів ризику. Однак, досі в україні вказані питання систематично не вивчаються, не ведеться моніторинг стану стоматологічного здоров’я та факторів ризику. Для запровадження засад стратегічного планування розвитку стоматологічною галуззю і його обов’язкової складової – моніторингу показників стоматологічного здоров’я і показників діяльності служби необхідно створити спеціальний уповноважений орган при МОЗ Україні.
неузгодженість у проведенні регіональних профілактичних програм;
Відсутність системи моніторингу стану стоматологічного здоров’я та профілів ризику з урахуванням впливу ендемічних та екологічних чинників обумовила емпіричний підхід до створення регіональних програм профілактики, фінансування яких здійснюється з місцевих бюджетів. Відсутність єдиних підходів щодо мети і завдань програми, заходів та індикаторів в значній мірі визначають їх низьку ефективність.
Для підвищення ефективності запровадження державної і регіональних програм в стоматологічній галузі, координації та моніторингу необхідно створити спеціальний уповноважений орган при МОЗ Україні, про що неодноразово приймались рішення нарадами МОЗ України, З’їздом АСУ та стоматологічними конференціями.
суттєве відставання розвитку вітчизняних діагностичних та лікувально-профілактичних технологій і виробництв товарів стоматологічного призначення, і в першу чергу, профілактичних засобів.
В недостатній мірі використовується власний науковий потенціал з розробки перспективних засобів і методів профілактики стоматологічних захворювань. Не в повну силу задіяна виробнича потужність країни. Слід відмітити, що засоби гігієни порожнини рота, які раніше випускалися на державних підприємствах, мали високу якість. Ідеологія їх створення базувалася на продуманому науковому підході. На сьогодні враховується, в основному, комерційний інтерес. Потребує підвищення якості проведення доклінічних та клінічних випробувань медичних та стоматологічних засобів.
Для розробки державної політики щодо забезпечення стоматологічної галузі вітчизняними діагностичними та лікувально-профілактичними технологіями і товарами стоматологічного призначення необхідно створити спеціальний уповноважений орган при МОЗ Україні.
недостатня обізнаність та увага з боку громадськості стосовно факторів ризику та недотримання засад профілактики стоматологічних захворювань;
Останнім питанням в Україні, головним чином, займаються іноземні фірми, які проводять майже безконтрольне постачання своїх лікувально-профілактичних засобів та навчальних програм до них з виховання навичок гігієни по догляду за порожниною рота. Пропаганда гігієнічних знань відносно причин виникнення стоматологічних захворювань та можливостей їх уникнення, що організована в нашій країні на державному рівні, майже відсутня.
Для проведення цього процесу за наказом МОЗ України № 407 від 20.06.2006 р. введено кваліфікацію “гігієніст зубний”. Однак, до теперішнього часу не розроблено адаптованих учбових планів з цієї спеціальності, а у структурі державних стоматологічних установ відсутня вказана штатна одиниця.
недостатня укомплектованість середньої ланки медичних працівників – медичних сестер, зубних гігієністів;
Забезпечення лікувально-профілактичних закладів стоматологічного профілю середнім медичним персоналом є вкрай недостатнім. Низький рівень заробітної плати, проблеми із забезпеченням житлом спричиняє постійну недостатність середнього медичного персоналу. Забезпеченість середнім медичним персоналом з розрахунку на одного лікаря складає в середньому 1-0,8 порівняно з 2-3 у країнах Європи. Вказана ситуація збільшує навантаження на лікаря-стоматолога за рахунок виконання ним функцій середнього медичного персоналу.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Для розв’язання проблеми у Концепції необхідно передбачити заходи щодо:
визначення та затвердження у встановленому порядку гарантованого державою рівня безоплатної стоматологічної допомоги; розроблений нормативний акт ввести у дію відповідною постановою Кабінету Міністрів України;
визначення та нормативного забезпечення порядку оплати стоматологічних послуг окремим пільговим категоріям населення з державного бюджету України відповідно до діючого законодавства та створення нового нормативного акту Кабінету Міністрів України;
розробки та затвердження стандартів надання гарантованого державою рівня безоплатної стоматологічної допомоги; розроблений нормативний акт ввести у дію відповідною постановою Кабінету Міністрів України;
розробки та затвердження стандартів надання всіх видів стоматологічної допомоги ЛПЗ різних форм власності; розроблений нормативний акт ввести у дію відповідним Наказом МОЗ України;
визначення моделі реорганізації медичних закладів та їх підрозділів шляхом зміни форми господарювання на державні, комунальні, орендні чи приватні підприємства з наданням їм статусу некоменраційних та права подальшого акціонування в рамках діючого законодавства; розробка та узгодження діючої нормативно-правової бази;
забезпечення гарантій пріоритетних прав трудових колективів ЛПЗ чи підрозділів на створення підприємства (комунального, державного, орендного) на базі майна (рухомого та нерухомого) даного ЛПЗ чи підрозділу шляхом створення необхідної нормативно-правової бази;
розробки та запровадження політики ціноутворення в стоматології, механізму її реалізації у ЛПЗ;
запровадження системи гігієнічного навчання і виховання в організованих дитячих колективах та закладах, підпорядкованих МОЗ України та МОН України шляхом створення спільного наказу МОН та МОЗ України;
розробки та затвердження державного стандарту післядипломної стоматологічної освіти (ОКХ, ОПП);
розробки та запровадження ефективної моделі системи стоматологічної диспансеризації населення, системи моніторингу стану стоматологічного здоров’я населення, необхідних форм статистичної звітності шляхом впровадження єдиної електронної системи обліку і звітності;
удосконалення системи атестації, ліцензування, акредитації, сертифікації в стоматологічній галузі;
удосконалення системи підготовки та безперервної освіти спеціалістів вищої та середньої ланки з метою підвищення якості стоматологічної допомоги;
підтримки вітчизняних виробників засобів гігієни, профілактики, стоматологічного обладнання і матеріалів шляхом здійснення сертифікації засобів медичного та стоматологічного призначення за принципом “єдиного вікна”;
поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я стоматологічним обладнанням, устаткуванням та матеріалами лікувально-профілактичного призначення;
проведення наукових досліджень з питань профілактики та лікування стоматологічних захворювань;
створення Держстом для запровадження основних засад Концепції;
мобілізація партнерства в інтересах реалізації Концепції.
Етапи реалізації Концепції
І етап – розробка та обґрунтування оптимальної моделі організації та управління стоматологічними закладами різних форм власності в умовах єдиного медичного простору з урахуванням сучасної ефективної маркетингової політики надання медичної допомоги та медичних послуг.
ІІ етап – створення нових на узгодження діючих нормативно-правових документів для запровадження запропонованої моделі
ІІІ етап – впровадження моделі організації та управління стоматологічними закладами різних форм власності в умовах єдиного медичного простору, моніторинг ефективності впровадження та корекція нормативно-правових актів для підвищення ефективності впровадження.
Стабілізація економічного розвитку україни дасть змогу створити умови для реалізації заходів Концепції.
Профілактика – перший крок до «голівудської усмішки»
Хто з нас хоч раз в житті не страждав від зубного болю? Мабуть, таких щасливчиків знайдеться одиниці. Тож у кожної людини, рано чи пізно, виникають проблеми ротової порожнини. Про красиву усмішку ходять легенди, адже кожна людина мріє про ідеально білосніжні, рівні і здорові зуби, проте для багатьох це вельми недосяжна мрія. Як правило, на «голівудські усмішки» витрачається дуже багато засобів і часу, адже природа нагороджує прекрасною усмішкою далеко не всіх. Тому щоби досягти бажаного результату, слід покладатись на себе, практикуючи профілактику зубів.
Що таке профілактична стоматологія? Говорячи мовою науки, профілактика – це комплекс державних, соціальних, гігієнічних і медичних заходів, направлених на забезпечення високого рівня здоров’я. Попросту кажучи, профілактика – це захист ротової порожнини та зубів від повсякденних небезпек: бактерій, мікроорганізмів, диму.
Перш за все, йдеться про боротьбу з ризиками захворювань. У цьому процесі мають бути задіяні як держава, так і кожна людина, яка бажає залишатися здоровою. До екзогенних, тобто зовнішніх чинників, що впливають на захворювання зубів, відносять не лише склад води і їжі, яку ми вживаємо кожного дня, але також клімат та особливості ґрунту. Сюди зараховують житлово-побутові, соціальні умови та режим життя. До ендогенних, тобто внутрішніх чинників відносять індивідуальні особливості анатомії та фізіології людини, її імунітет, а також спадковість, вік і деякі інші параметри.
Чи можна ефективно захищати свої зуби від хвороб? Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) впевнена, що найближчим часом в Європі за допомогою масових профілактичних заходів можна буде досягнути зниження рівня ураженості карієсом до рівня 80% абсолютно здорових 6-річних дітей. А в тих, що досягли 18 років не видалятимуть зуби через карієс. До довгострокових планів відносять зниження відсотка беззубих пацієнтів у віці за 65 років до рівня менше 20%.
За рахунок чого ж можна досягнути таких результатів? Відповідь ВООЗ надзвичайно проста – для цього необхідні наступні профілактичні заходи:
• раціональне харчування
• гігієна порожнини рота
• регуляція рівня фтору
Що таке раціональне харчування? З точки зору стоматології сюди слід віднести:
• Обмеження кількості легкозасвоюваних вуглеводів.
Солодощі одним пострілом «вбивають» зуби відразу двома шляхами. По-перше, вони є чудовою їжею для мікроорганізмів, які руйнують зубну емаль. По-друге, вони позбавляють зуби звичної жувальної «фізкультури» і процесів самоочищення, ослабляючи тим самим як самі зуби, так і їх оточення. Звичайно, не потрібно накладати «табу» на солодощі, оскільки «заборонений плід солодкий» – у прямому розумінні цього слова. Адже спробуйте пояснити дитині, що таке мікроорганізми, зубна емаль, карієс. Їй просто потрібно запропонувати альтернативу. Тобто ми повинні навчитись шукати солодощі в нерафінованому вигляді. І замінити шоколад та цукерки на фініки, курагу, інжир, а також свіжі фрукти та ягоди.
Варто пам’ятати, що вживання кулінарних шедеврів потрібно супроводжувати очищенням порожнини рота від їх залишків хоч би за допомогою тих же фруктів, або за допомогою зубної щітки.
• Збалансованість харчування
Повноцінність живлення повинна дотримуватися ще на стадії внутрішньоутробного розвитку плоду за рахунок повноцінного харчування матері. Відразу після народження дитини, ідеальним засобом догляду за порожниною рота немовляти є материнське молоко. Саме тому сьогодні «правилом гарного тону» знову вважається тривале природне вигодовування. Воно не лише дозволяє дитині отримати всі необхідні для зростання речовини, але й сприяє захисту порожнини рота від захворювань.
Гігієна порожнини рота – це окрема тема, але доступна усім. Адже сьогодні в будь-якій клініці лікар-стоматолог розповість і покаже, як правильно чистити зуби і доглядати за порожниною рота. Помилковою є думка, що гігієна порожнини рота правильна і ефективна, якщо ви користуєтесь найкращою зубною пастою і найдорожчою зубною щіткою. Успішною гігієна порожнини рота буде лише у тому випадку, коли вона виконується регулярно і правильно. Знову ж таки неправильно думати, що регулярна гігієна порожнини рота – це догляд за зубами лише вранці і увечері. Гігієна порожнини рота повинна виконуватися протягом всього дня.
