Кашлюк
Кашлюк – гостре інфекційне захворювання із повітряно-краплинним механізмом передачі, характеризується циклічним затяжним перебігом і наявністю судомного нападоподібного кашлю, відсутністю інтоксикації.
Особливості збудника: грамнегативна паличка Bordetella pertussis
Джерело інфекції: хворі останні дні інкубації, протягом 30 днів з часу захворювання
Шлях зараження: Краплинний
Механізм передачі: повітряно-краплинний при тривалому контакті.
Вікові категорії, що вражаються найчастіше: немовлята, діти раннього віку
Вид імунітету після перенесеного тривалий, пожиттєвий.
Патогенез:
Вхідні ворота – слизова ВДШ.
2. Адгезія бактерій до війчастого епітелію трахеї.
3. Колонізація на циліндричному епітелії, виділення токсину.
4. Місцеві запальні процеси, некроз (катаральний період).
5. Вплив токсинів на ЦНС (дихальний центр, судиноруховий центр):
а) порушення ритму дихання, гіпоксемія, гіпоксія;
б) судинні розлади + гіпоксія енцефалопатія.
6. Утворення застійного вогнища збудження в головному мозку.
Основні ланки: адгезія збудника до війчастого епітелію, токсинемія, алергізуюча дія, гіпоксемія. Патогенетичний механізм, що відповідає за нападоподібний кашель є формування зони вогнища збудження у ЦНС за типом кашлюкової домінанти.
Патоморфологічні зміни: Катаральне запалення бронхів. Дрібні крововиливи в слизову бронхів, бронхіол. Перивентрикулярний та перибронхіальний набряк. Вогнищева емфізема
Клінічні критерії:
· Інкубаційний період: 7-14 днів (середній 3-5 днів). У дітей грудного віку інкубаційний період скорочений до 3-5 днів. Дитина стає заразною з початку катарального періоду і аж до 25 днів спазматичного періоду продовжує залишатись загрозливою для оточуючих.
· Катаральний (продромальний) період триває 7-14 днів (у дітей грудного віку скорочується до 2-3 днів).Початок поступовий, спочатку покашлювання на тлі нормальної температури тіла, протягом тижня кашель підсилювється, частіше в нічний час.
· Спазматичний період починається наприкінці другого на початку третього тижня хвороби. Кашель стає нападоподібним, до 20 разів у добу, із блювотою, висуванням язика, іноді зі зупинкою дихання та наступним судомним, гучним, шумним вдохом. Сухий частий нападоподібний, що супроводжується репризами є провідною ознакою цього періоду, а патогномонічної ознакою цього захворювання стає поява Виразочка на вуздечці язика. При огляді відмічається блідість шкіри, одутловатість обличчя, крововиливи в склери
· Вирішення
· Атипова, стерта форма найчастіше ймовірна у щеплених дітей.
· Критерії тяжкості:
· легкий ступінь – ймовірна частота нападів кашлю до 15 та репризів до 5 впродовж доби;
· середній ступінь тяжкості – 15-25 та 5-10 , відповідно;
· тяжкий ступінь – понад 25 та понад 10, відповідно.
Критерії перебігу: поява ускладнень свідчить про негладкий перебіг.
Клінічніко-етіологічні особливості: Атипова, стерта розвивається найчастіше у дітей щеплених.
Особливості у дітей грудного віку: короткий інкубаційний та продромальний періоди (декілька днів); спазматичний період подовжений (50-60 днів); відсутність репризів; напади чхання , часті апное та ускладнення, енцефалопатії, пневмонії тяжкий перебіг.
Особливості у дітей старших 6 міс.: виразка на вуздечці язика.
Ускладнення:
З боку органів дихання:
а) специфічні: викликані кашлюковою паличкою (бронхіт, пневмонія);
б) вторинні: нашарування інфекції.
З боку ЦНС: енцефалопатії, апное.
В зв’язку з перенапруженням черевної стінки: пупкова і пахова грижі, випадання прямої кишки, субкон’юнктивальні крововиливи, крововиливи в головний мозок.
Результати додаткових досліджень: в загальному аналізі крові – лейкоцитоз з лімфоцитозом. Для ранньої діагностики хвороби використовується РІФ (Імуно-ферментний метод). Бактеріологічні дослідження: метод кашльових пластинок, мазок із задньої стінки глотки; серологічні: РПГА, РА в динаміці.
Лікування:
Етіотропна терапія: антибіотики (макроліди: еритроміцин 20-30-50 мг/кг, цефалоспорини: цефотаксим 75 мг/кг, напівсинтетичні пеніциліни: ампіцилін 100 мг/кг, аміноглікозиди: амікацин 15-20 мг/кг). Ефективна лише в катаральному періоді, проте обов’язкова при наявності ускладнень.
Патогенетичне: оксигенотерапія; при апное – штучна вентиляція легень; бронхолітики (еуфілін – 5-10 мг/кг на добу); муколітики (інгаляції відхаркувальних сумішей, мукалтин); зменшення частоти кашлю (седуксен – 0,3 мг/кг, літична суміш – 0,1 мл/кг 2 рази на добу, синекод – 2 рази на добу у вікових дозах); антигіпоксанти (вітаміни С, Е, кокарбоксилаза); боротьба зі спазматичним кашлем: лірична суміш (аміназин, піпольфен, новокаїн) 0,1 мл/кг, нейролептики: аміназин 0,1-0,2 мг/кг на добу, фенобарбітал.
Покази до госпіталізації дитини, що хвора на кашлюк: ускладнений перебіг, грудний вік, тяжкий ступінь захворювання, наявність супутньої патології .
Тактика лікаря в вогнищі інфекції: карантин для контактних накладається на 14 днів. Дітям грудного віку контактним з хворими на кашлюк призначається еритроміцин протягом 14 діб Термін ізоляції хворого 25 днів. Декретований термін вакцинації проти кашлюку: 3, 4, 5 міс. з ревакцинацією у 18 міс. в комбінації з вакцинацією проти дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції (Нів-інфекція). При цьому перша та друга вакцинація проводяться вакциною з ацелюлярним компонентом (АаКДП). За умови коли дитина до моменту початку вакцинації уже перехворіла на кашлюк застосовують вакцину АДП (без кашлюкового компоненту). З метою попередження температурної реакії на вакцинацію рекомендовано парацетамол протягом 1 дня в дозі 10 мг/кг.
