Основні nпринципи бухгалтерського обліку в аптечних закладах

 

       1. nСутнiсть економіки аптечного підприємства.

   Економiки як nнаука дослiджує проблеми ефективного використання обмежених виробничих  nресурсiв i проблеми nуправлiння з метою nдосягнення максимального задоволення матерiальних потреб людини.

    В минулi роки в поняття економiки фармацiї ми вкладали nдва головних роздiлу дисциплiни ОЕФ: nпланування фiнансово-господарської дiяльностi  i облiк (звiтнiсть)  в аптечних nустановах. Цi роздiли взаємозв’язанi, жорстко регламентованi нормативними nактами i iнструкцiями. Завжди були вiдомi контрольнi цифри випуску, наприклад, nлiкарських препаратiв або об’єм їх nзакупки за iмпортом. Планування показникiв аптеки, таких як рецептура, nтоварообiг, штатна чисельнiсть, заробiтна плата та iншi показники проводились nвiд досягнутого.  Було вiдомо, що випуск лiкарських засобiв щороку зростав на n5-7%, цiна на лiки майже не змiнювалися. Тому завiдувач аптеки на пiдставi nзвiтностi за минулi роки та  за допомогою динамiчних рядiв цифрових даних  nроки  планував  будь-який показник аптеки на наступний  рiк.

    Iснувала планова, нормативна економiка зi своїми nправилами. Нормативне планування i платiжна полiтика цiноутворення на лiки nпривели до того, що до 1991 року на територiї України не було нi єдиної   iз n6500 рентабiльної аптеки. Тарифи на екстемпоральнi лiки не стягувалися, при пiдвищеннi nвиробничої цiни  рохдрiбна цiна не  змiнювалася. Не було прибутку. Аптечна мережа в багатьох випадках niснувала за рахунок державних дотацiй з бюджету.  Головне гасло тих років – «Економiка аптечних установ – це nзеркало економiки абсурду». В n1992 роцi  ми вийшли з адмiнiстративної системи i почали «зигзагами» рухатись nдо ринку.

    Фармацевтична nекономіка – сукупність галузей, що nзаймаються виробництвом, розподілом і обліком лікарських засобів, виробів nмедичного призначення і послуг, необхідних для підтримання суспільного nздоров’я. Областю дослідження фармацевтичної економіки є проблеми ефективного nвикористання обмежених ресурсів лікарських препаратів та предметів медичного nпризначення чи керування ними з метою досягнення максимального задоволення nпотреб населення і (ЛПУ) у товарах аптечного асортименту.

    Складовою частиною фармацевтичної nекономіки є економіка аптечного підприємства. Під час аналізу економічної nдіяльності необхідно пам’ятати, що аптека, з одної сторони, є торговою n(комерційною) організацією, мета якої – збільшення об’єму продажу nфармацевтичних товарів і отримання прибутку, з другої – організацією системи nохорони здоров’я. Аптека виконує і соціальні функції, які полягають в надаванні nфармацевтичної допомоги населенню та різноманітним організаціям.

         Специфіка економічної діяльності аптеки відзначається рядом nособливостей:

         * nфармацевтичні послуги надають тільки дипломовані спеціалісти;

         * nреалізація особливого товару, для якого характерні підвищені вимоги до якості і nумов зберігання (багато (ЛЗ) вимагає дотримання певних умов зберігання, більше nполовини мають обмежений термін придатності); підвищені витрати на зберігання в nзв’язку із необхідністю наявності обов’язкового асортименту;

         * відпуск nблизько половини лікарських засобів за рецептами лікарів (запит на (ЛЗ) nформується проміжними споживачами);

         * nвиробництво (ЛЗ) за індивідуальними рецептами, що є затратним;

         * nпідвищення вимог до складу і обладнання торгових та виробничих приміщень.

   Для успiшного  функцiювання ринкових  вiдносин в аптечних nпiдприємствах необхiдно виконання цiлого ряду умов. Серед них:

1.   Основним nприоритетом державної полiтики в галузi лiкарського забезпечення – це надання 

медикаментiв nспоживачу в достатньому асортименту i об’єму за доступними цiнами i вiдповiдної nякостi. Реалiзацiя цього завдання  здiйснюється шляхом створення nринку фармацевтичних послуг на пiдставi конкуренцiї. Україна вiдноситься до nгруп  країн з низьким  по продовженостi життя вона знаходиться на 40 мiсцi в nсвiтi. Однак, щороку об’єм реалiзацiї лiкiв населенню  зростає.

   2. Необхiдна економiчна i юридична nсамостiйнiсть  nаптечних пiдприємств, де головну  роль будуть грати  такi показники nяк платежездатнiсть , господарська вигода. Ця умова виконується –  nстворенi аптечнi пiдприємства рiзних форм власностi, якi мають одинаковi умови ni правову базу для iснування.

  3.  Рушiйною силою nекономiки аптеки  стала конкурентна боротьба. 

  4. Проблемою nзалишається цiноутворення. Ця проблема вирiшується як на державному так i nрегiональному рiвнi . Цiна повинна вiдображати не стiльки суспiльно необхiднi nвитрати , но й конкурентоспроможнiсть лiкiв, їх якiсть i споживчi властивостi.

5.   Фармацевтичний nринок повинен регулюватися державою  шляхом використання диференцiйних nекономiчних регуляторiв – цiни, податкiв, кредитiв, процентiв.

 

    2. Значення законодавчого nі нормативного регулювання в системі обліку та звітності підприємств. Положення n(стандарти) бухгалтерського обліку

     nЗ січня 2000 року набрав чинності Закон України nвід 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» n(надалі –  Закон). Це перший такий Закон, nзначення якого важко переоцінити, оскільки вказане питання не було врегульовано nзаконодавчо. Чинність Закону поширюється на всіх юридичних осіб, які створені nзгідно з законодавством, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми nвласності, включаючи представництва іноземних суб’єктів господарської nдіяльності.

   n  З боку держави встановлюються правила і процедури обробки інформації та nскладання фінансової звітності для зовнішніх користувачів (органів державного nуправління та ін.).

     nСуб’єктам підприємництва надається право і nможливість самостійно встановлювати межі та форми ведення управлінського обліку nдля внутрішніх потреб, включаючи ведення в системі аналітичних рахунків, nтоварно-матеріальних цінностей і грошових засобів з точки  зору доцільної nдеталізації та регламентації.

Законом установлюються nтакі основні положення:

І. Вимоги до nсистеми обліку та облікової політики на підприємстві:

• nвизначення управлінського (внутрішньогосподарського) обліку;

• nмета ведення бухгалтерського обліку, визначення його суті;

• nвизначення термінів, що лежать в основі ведення обліку;

• nголовні принципи бухгалтерського обліку;

• nвалюта ведення бухгалтерського обліку;

• nпорядок державного регулювання бухгалтерського обліку (організація і ведення nбухгалтерського обліку);

• nпервинні облікові документи та реєстри бухгалтерського обліку;

• nпорядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань.

ІІ. Загальні nвимоги до фінансової звітності:

• nцілі складання фінансової звітності;

• nвалюта звітності;

• nпорядок складання звітності, включаючи консолідовану і зведену фінансову nзвітність;

• звітний nперіод;

• nпорядок подання та оприлюднення фінансової звітності;

• nголовні   принципи фінансової звітності;

• nдержавне регулювання фінансової звітності.

ІІІ. nОрганізаційні питання.

IV. Ведення nбухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підставі нових nнормативно-правових актів, які визначають зміст національних положень n(стандартів) бухгалтерського обліку  і гармонізовані з міжнародними нормами.

Законом передбачений nтакий порядок ведення системи обліку:

— nсамостійний вибір підприємством звітної політики, тобто сукупності принципів, nметодів і процедур, що використовуються для складання фінансової звітності;

— nсамостійне затвердження правил документообігу, технології обробки інформації, nдодатково — системи рахунків і реєстрів аналітичного обліку:

— nсамостійний вибір підприємством форми організації обліку;

— nсамостійне ведення обліку і звітності безпосередньо власником або аудиторською nфірмою;

— nвідповідальність за невчасність складання та недостовірність даних у первинних nдокументах і реєстрах бухгалтерського обліку несуть особи, котрі склали та nпідписали їх;

— nбезперервне ведення бухгалтерського обліку від дня організації підприємства до nйого ліквідації.

Законом nвизначена необхідність проведення інвентаризації активів і зобов’язань для nзабезпечення перевірки достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової nзвітності.

Основні nпозитивні якості та переваги Закону, що регламентує не лише бухгалтерський nоблік і фінансову звітність, але й систему обліку та

звітності nвітчизняних підприємств у цілому, наочно подані на рис.1.

 

n

Закон

Визнання бухгалтерського обліку головним типом обліку

+

Нові національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку

+

Галузевий підхід

+

Змінення звітності

–

Паралельний податковий облік

+

Захист інтересів головного бухгалтера (зменшення відповідальності

головного бухгалтера)

+

Збільшення відповідальності засновника

Рис. 1. Схема nосновних переваг Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову nзвітність в Україні»

Дата nнабуття чинності Закону синхронізується з основною датою початку легалізації nПрограми реформування бухгалтерського обліку з застосуванням Міжнародних nстандартів обліку та звітності, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів nУкраїни від 28 жовтня 1998 р. №1706.

     nСуть Закону полягає в тому, що він закріплює nперехід України на систему бухгалтерського обліку та звітності, засновану на nміжнародних стандартах фінансової звітності, тобто на нові національні nПоложення (стандарти) бухгалтерського обліку та звітності, скорочено П(С)БО.  Головним нормативно-правовим документом у системі обліку nЗакон називає П(С)БО, які затверджуються Міністерством фінансів України. На цей nчас прийнято 27 стандартів.

    nСлід зазначити, що Закон і П(С)БО як основні нормативно-правові документи в системі nобліку і звітності дають визначення цілого ряду нових економічних термінів і nпонять: активи, власний капітал, економічна вигода та ін. Вони викладені в nосновних стандартах:

П(С)БО1. Загальні nвимоги до фінансової звітності;

П(С)БО2. Баланс;

П(С)БО3. Звіт про nфінансові результати;

П(С)БО4. Звіт про рух nгрошових засобів;

П(С)БО5. Звіт про nвласний капітал.

        nП(С)БО відновлюють галузевий принцип ведення обліку на фоні nєдиних правил, стандартизації та уніфікації. Установлено галузеве керівництво з nпитань ведення бухгалтерського обліку на фоні загального керівництва nМіністерства фінансів. Організація системи обліку в аптеці та фармацевтичній nфірмі визначається такими особливостями: формами господарювання і типами nвласності, умовами роздрібної та оптової реалізації лікарських засобів і nвиробів медичного призначення, фармацевтичним обслуговуванням певних категорій nамбулаторних або стаціонарних хворих, виготовленням екстемпоральних ліків, обсягами їх nдіяльності та іншими факторами.

 

 3. Роль міжнародних стандартів nз обліку та звітності

    nОблікові системи різних країн мають суттєві nвідмінності, причинами яких є соціально-економічні, політичні та географічні nфактори. До соціально-економічних факторів відносять характер розвитку nринків капіталу, рівень інфляції, організаційну структуру та розміри nпідприємств, рівень освіти, характеристику законодавчих систем.

       nРізноманітні підходи до формування системи nобліку та звітності,як правило, перешкоджають взаємодії національних nпідприємств на міжнародному рівні, виходу на міжнародні ринки капіталу, nспільній діяльності фірм різних країн. Вирішенням цієї проблеми є підготовка nфінансової звітності згідно з міжнародними стандартами обліку – Internatiomal nAccounting Standards (IAS), які знаходяться під сильним впливом американських nзагальноприйнятих принципів (стандартів) обліку (Generally Accepted Accounting nPrinciples (GAAP). Головними причинами такої ситуації є: високий науковий nрейтинг американських фахівців у галузі організації системи обліку; економічна nзначимість американських транснаціональних корпорацій; вплив на ринках між

народних компаній, в яких провідну роль відіграють, як nправило, бізнесмени США. Американські стандарти GAAP відрізняються nбагатоваріантністю підходів до вирішення питань економіки та обліку.

Уніфікація nпідходів до обліку та звітності характерна для компаній європейських країн — nчленів ЄС, для яких обов’язковими є директиви та рекомендації ЄС, зокрема, 4 nДиректива «Про уніфікацію форм звітності та правил їх аудиту» і 7 Директива n«Про принципи складення консолідованої звітності».

     nАналіз національних систем бухгалтерського обліку та звітності в різних країнах nсвідчить про наявність таких розходжень: обсяг і зміст фінансової інформації, nщо подається у звітності; структура фінансових звітів; підходи до оцінювання nстатей фінансової звітності. Найбільш nвпливовими у світі є американські стандарти обліку GAAP. Міжнародні стандарти nобліку IAS і директиви ЄС висувають неоднакові вимоги до обсягу та змісту nінформації, яка повинна бути подана у фінансовій звітності. Наприклад, GAAP nрегламентує більш докладне подання в балансі підприємств довгострокових nінвестицій та власного капіталу, а директиви ЄС — подання дебіторської nзаборгованості,

короткострокових інвестицій та резервів, у той же час вони не nвимагають детального подання інформації про власний капітал. Міжнародні nстандарти (IAS) об’єднують переваги американських стандартів GAAP і директив ЄС nу частині відображення акціонерного і власного капіталу, дебіторської nзаборгованості.

    nЗміст балансу вітчизняних підприємств засвідчує, що стара форма балансу мала nдосить низький інформаційний зміст порівняно  з названими міжнародними nстандартами, перш за все, це стосується основних засобів, нематеріальних і nфінансових активів, довгострокових пасивів. Крім того, розділ «Джерела власних nі прирівняних до них засобів» містив статті, які за своєю економічною природою nє складовими кредиторської заборгованості.

    nОднак точне копіювання і перенесення до практики обліку та nзвітності України міжнародних стандартів IAS, на нашу думку, недоцільне. Тим nбільше, що вітчизняна система бухгалтерського обліку вважається, на думку nфахівців, прогресивною. Очевидно, гармонізація має бути спрямована nне тільки на суттєві розходження, а також на розширення інформаційного змісту nфінансової звітності з метою проведення достовірного оцінювання та аналізу nфінансового стану підприємств.

    nГармонізація фінансової звітності — це nміжнародна проблема, якій в усіх країнах приділяється велика увага. У довіднику nз питань європейського бухгалтерського обліку під гармонізацією розуміють nспроби зменшити відмінності в застосуванні різних систем бухгалтерського nобліку. Головний аргумент гармонізації обліку та звітності  – це підвищення nрівня роботи фінансових аналітиків, висновки яких визначають ефективність nрішень, що приймаються.

 

        n4. Загальна характеристика системи обліку та звітності

     nУправління сучасним підприємством потребує систематичної інформації  про nгосподарські процеси, їх характеристику та обсяги, про наявність та nефективність використання  матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.  nОсновним джерелом такої  інформації є дані господарського обліку, які nсистематизуються у звітність.

    nСистема обліку та звітності підприємства являє nсобою кількісне відображення  і   якісну характеристику  господарських операцій nз метою контролю , аналізу, планування  й прийняття рішень н базі точної і nоб’єктивної інформації.

  n Господарська дiяльнiсть, nщо забезпечує суб’єкту  господарювання, яким є аптека чи хiмiко-фармацевтичний nзавод одержання прибутку у мiжнароднiй nпрактицi nмає назву  бiзнес. Згiдно nз  дiючим nзаконодавством України всi пiдприємства, nнезалежно вiд форм власносностi, nвиду дiяльностi nповиннi nзабезпечувати ведення бухгалтерського  облiку ni nподання фiнансової та nстатистичної звiтностi.  nГосподарський облік – кількісне відображення та якісна характеристика nгосподарської діяльності з метою  контролю за процесом виконання бізнес-плану nта управління діяльністю підприємства. nГосподарський облік в умовах  ринкової економіки виконує  три функції: nІнформаційну – відображає фактичний стан господарської  діяльності, контрольну n-  забезпечує  контроль за виконанням планових завдінь і управлінську – nзабезпечує економічну інформацію для прийняття раціональних  управлінських  nрішень.  Сьогоднi в економiчнiй лiтературi господарський облiк подiляють за рiзними ознаками. За nвидами господарської дiяльносi облiк подiляють на оперативний,статистичний та nбухгалтерський, за характером – на фiнансовий та управлiнський. n

        nКористувачами облікової інформації можуть бути не  тільки  власники та nкерівники  підприємства, а й також органи державного регулювання  і контролю,  nінвестори, банківські установи тощо.

Інформаційні  nпотреби користувачів   облікової  інформації

 

     nСистема обліку та звітності аптечного nпідприємства або фармацевтичної фірми – це кількісне відображення і якісна nхарактеристика господарських операцій з метою контролю, аналізу, планування та nприйняття управлінських рішень на засадах об’єктивної, вчасної та достовірної nінформації.

   Процес nобліку складається з таких основних стадій: спостереження за nгосподарськими процесами та явищами, їх вимірювання, реєстрація та групування nза конкретною науково обґрунтованою системою, узагальнення, яким завершується nпроцес обліку.

   Завдання обліку — обробка та відображення первинних даних про господарські nоперації; систематизація даних з метою отримання інформації про nторговельно-господарську діяльність для управління підприємством; забезпечення nзбереження майна підприємства; вишукування резервів господарської діяльності, nщо збільшують прибуток (доход).

    Вимоги, що висуваються до nобліку: точність і nоб’єктивність облікованих показників; спільність методів обліку і зіставлення nоблікових показників з розрахунковими (плановими); простота, ясність і nдоступність інформації; економічність з точки зору витрат.

   n  Багатограннiсть nгосподарських опереацiй в процесi виробництва не дозволяє вiдобразити їх nяким-то  єдиним показником, облiковими вимiрниками. Кожна nгосподарська операція на підприємстві супроводжується створеннм документу, який nє початковим джерелом всієї облікової інформації, в тому числі й nбухгалтерської. Без  первинного документу жодна господарська операція не може nбути прийнята до обліку.

З метою вiдображення господарських операцiй в господарському nоблiку  використовують натуральнi, грошовi i трудовi вимiрники.

Натуральнi nвимiрники:  вiдображають натурально-речову форму облiкових    об’єктiв у nвзаємозв’язку з їх фiзичними, природними i споживчими властивостями. При цьому nвикористовують  одиницi метричної системи мiр:  довжину, масу, об’єм.  nНатуральнi вимiрники застосовують  для облiку кiлькостi матерiальних цiнностей, nвони  особливо важливi при  перевiрцi сбереження власностi.

Трудовi вимiрники – служать для кiлькiсного виразу витрат працi в днях, nгодинах i хвилинах. За допомогою трудових вимiрникiв визначають  показники nпрацi, заробiної плати, встановлюють i контролюють норми виробки. На вiдмiну nвiд натуральних трудовi вимiрники дають можливiсть порiвнювати окремi nрiзнороднi величини (при вирахованнi показникiв нормiрованого часу, визначенi nкiлькостi працi на виготовленi продукцiї i т.п.). Трудовi вимiрники дуже часто nзастосовуються в поєднаннi з натуральними i грошовими вимiрниками. 

    Грошовий вимiрник є способом унiверсальним. За його допомогою вираховують i  nвiдображають в облiку матерiальнi ресурси, джерела засобiв i господарськi явища nв грошовому виразi.  Вiн виступає як загальний вимiрник рiзнорiдних, що nвiдризняються один вiд одного об’єктiв облiку, дозволяє отримати  узагальненi nпiдсумковi показники у вартостному виразi. За  допомогою  грошового вимiрника в аптеках встановлюють цiни, nтарифи, здiйснюють взаєморозрахунки з iншими установами, державним бюджетом. nДля правильної i повної оцiнки аналiзуючих об’єктiв, господарських процесiв nвикористовують всi види  облiкових вимiрникiв.

     Види обліку та звітності. Система nобліку та звітності в аптеках і фармацевтичних фірмах може бути подана п’ятьма nвидами обліку,  які наведені на рис. 2. Як показано у наведеній схемі, усі види nобліку пов’язані між собою, однак рівень їх регламентації з боку держави nнеоднаковий (визначається Законом про бухгалтерський облік та фінансову nзвітність, а також іншими актами).

 

Рис. 2. Схема nвидів подання системи обліку

   Для nпровізорів-організаторів (менеджерів) аптек і фірм важливою є, перш за все, nпостановка внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, який законодавчо nзнаходиться в повній самостійності підприємства і найменш регламентований.

     В nзалежностi вiд характеру облiкових даних, способу їх збору i обробки nвикористовують 3 види облiку:

n оперативно-технiчний

n статистичний

n бухгалтерський.

   nОперативно-технiчний облiк здiйснюється безпосередньо на мiсцi – цех, аптека, nсклад й забезпечує негайне спостереження та реєстрацiю визначених виробничих i nкомерцiйних операцiй та iнших факторiв господарської дiяльностi пiдприємства. nМета оперативного  облiку – швидке одержання iнформацiї  про хiд виробництва, nреалiзацiї продукцiї.

     Оперативно-технiчний або оперативний облiк слугує для nоперативного планування   поточного спостереження за розвитком виробництва, nвиконанням робiт, послуг. Вiн охоплює господарськi й виробничi операцiї, що не nмають безпосереднього вiдображення на рахунках бухгалтерського облiку. Так, за nйого допомогою контролюють явку працiвникiв на пiдприємствi, роботу машин, їхнi nпростої, режим технологiчного процесу i т.д. Оперативний облiк характеризується nшвидкiстю одержання облiкових вiдомостей.

     Статистичний облiк – це планомiрне nзбирання й вивчення масових кiлькiсних та якiсних явищ i закономiрностей nзагального розвитку за конкретних умов мiсця й часу. Данi про господарськi та nвиробничi змiни статистичний облiк одержує з опреративно-технiчного i nбухгалтерського облiку. Наприклад, за даними статистичного облiку можна nвизначити зростання продуктивностi працi, зниження собiвартостi продукцiї та niн. Отже, статистичний nоблiк являє собою систему вивчення, узагальнення i контролю за масовими nявищами, що мають загальнодержавний характер.

     Внутрішньогосподарський n(управлінський) облік  – це nсистема обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для nвнутрішніх користувачів у процесі управління підприємством (ст. 1 Закону).

Керівник nпідприємства самостійно:                     

·        nвизначає облікову політику;

·        nрозробляє систему і форми управлінського nобліку, звітності та контролю господарських операцій;

·        nзатверджує правила документообігу і nтехнологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків та реєстрів nаналітичного обліку;

·        nвизначає права працівників на підписання nоблікових документів (ст. 8, п. 5).

    nПідставою для записів у бухгалтерському обліку є первинні облікові документи, nщо надають юридичної сили даним обліку, вони мають бути оформлені згідно з nнормативними документами, чинними в Україні. Первинні документи, у тому числі nна паперових і не паперових носіях інформації, повинні мати такі обов’язкові nреквізити: найменування документа (форми, код форми); дата і місце його nскладання, зміст господарської операції, вимірники господарської операції (у nнатуральному та (або) вартісному вираженні); посада особи, відповідальної за nведення господарських операцій та звітності та її оформлення; особисті підписи nабо інші знаки, що однозначно ідентифікують особу, котра здійснює господарську nоперацію (для паперових носіїв інформації).

     nПервинні документи, як правило, реєструються в накопичувальних відомостях, nреєстрах: товарний звіт, рецептурний журнал та ін. Після обробки вони повинні nмати позначку (дату запису до облікового реєстру), що виключає можливість їх nповторного використання. Документи, що є підставою для виписування прибуткових nі видаткових касових ордерів, а також нарахування заробітної платні необхідно nпогасити штампом або написом «Отримано» чи «Оплачено» із зазначенням дати.

     У первинних nкасових і банківських документах виправлення помилок не допускається, в інших nдокументах, при необхідності внесення виправлень, неправильний текст або сума nзакреслюється одною рискою так, щоб можна було прочитати виправлене, а над ними nроблять правильний запис.

    nБухгалтерський облік  –  це nпроцес виявлення, змінення, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання і nпередавання інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім nкористувачам для прийняття рішень (ст. 1 Закону). Організація бухгалтерського nобліку на підприємстві належить до компетенції його власника або уповноваженого nоргану (посада особи), тобто відповідальність за бухгалтерський облік несе nкерівник (власник) (ст. 8, п.п. 2 і 3).

     nПідприємство самостійно обирає форму nгосподарського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку та способу nреєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів, nустановлених цим Законом, і з урахуванням особливостей своєї діяльності та nтехнології обробки облікових даних (ст. 8, п. 5), тобто дотримання галузевих nособливостей. Бухгалтерський облік тісно пов’язаний з контролем і аналізом. nЦі процеси доповнюють один одного і є самостійними функціями управління. При nцьому дані  бухгалтерського обліку, які виконують самостійно інформаційну, nконтрольну, оціночну або аналітичну функцію, є основою для аналізу, що nвикористовується, у свою чергу для контролю (наприклад, для оцінювання nфінансового стану та наслідків торгово-господарської діяльності аптеки або nфірми.

       nВідповідальність за організацію бухгалтерського nобліку та забезпечення фіксування здійснення всіх господарських операцій у nпервинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності nпротягом установлених термінів (не менше 3-х років) покладена на власника або nуповноважений орган (посадову особу), котрий здійснює керівництво підприємством nзгідно зі стандартними документами (ст. 8, п. 3).

     Державне nрегулювання бухгалтерського обліку та звітності покладено на Міністерство nфінансів України. Проте статтею 6, п. 5 Закону міністерствам і відомствам nнадано право у межах своєї компетенції відповідно до галузевих особливостей nрозробляти на підставі П(С)БО методичні галузеві вказівки щодо їх використання.

     nУ Законі збережена досить складна система спрощеного та скороченого обліку та nзвітності для окремих суб’єктів підприємництва, а також ведення бухгалтерського nобліку і складання фінансової звітності за спрощеною системою суб’єктами nпідприємницької діяльності, котрим  згідно з законодавством видано відповідний nдозвіл (ст. 2, п. 3).  Для суб’єктів малого підприємництва передбачена nскорочена за  показниками форма звітності у складі лише балансу та звіту про nфінансові результати (ст. 11, п. 3).

    nЗаконом передбачена можливість звільнення від ведення бухгалтерського обліку і nподання звітності для окремих суб’єктів підприємництва. Цієї норми не було в жодному nіз законопроектів щодо обліку,вона була внесена одним із суб’єктів права nзаконодавчої ініціативи після розгляду проекту Закону.

     nСуб’єкти підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства звільнені nвід обов’язкового обліку доходів і витрат, не ведуть бухгалтерського обліку та nне подають фінансової звітності (ст. 2, п. 2). Зміст вищенаведеної норми Закону nмає яскраво виражену залежність побудови бухгалтерського обліку від системи nоподаткування. Це не відповідає головним принципам міжнародних стандартів з nфінансової звітності і є дисонансом на фоні змісту решти статей Закону, які  nніяк не пов’язують систему побудови бухгалтерського обліку з системою стягнення nподатків і являють собою бухгалтерський облік як надто важливу автономну систему nв управлінні підприємством.

    Фінансова звітність — це бухгалтерська nзвітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, наслідки діяльності та nрух грошових засобів підприємства за звітний період (ст. 1). Фінансова nзвітність містить: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових nзасобів, звіт про власний капітал і примітки до звітів (ст. 11), П(С)БО 2, 3, 4 nі 5.

     Законом установлений такий порядок складання та nподання фінансової звітності:

·        nобов’язкове складання nфінансової звітності на підставі даних

бухгалтерського nобліку;

·        nпідписання фінансової nзвітності керівником і головним бухгалтером;

склад nфінансової звітності:

·        nдля підприємств: nбаланс (П(С)БО2), звіт про фінансові результати (П(С)БО3), звіт про рух nгрошових засобів (П(С)БО4), звіт про власний капітал (П(С)БО5), примітки до nзвітів;

·        n для суб’єктів малого nпідприємництва та представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності: nскорочена за показниками фінансова звітність – баланс і звіт про фінансові nрезультати;

·        n звітним періодом є nкалендарний рік, однак передбачено складання проміжної квартальної звітності у nскладі балансу та звіту про фінансові результати станом на кінець останнього nдня звітного кварталу (року); 

·        nподання та nоприлюднення фінансової звітності.

Фінансова звітність не nє комерційною таємницею (крім випадків, передбачених законодавством).

     n   Статистична звітність. Зміст статистичної звітності визначається законом України n«Про державну статистику України». Опрацювання Податкового кодексу передбачає nгармонізацію нормативно-правової бази, в якій пріоритети серед усіх видів nобліку повинні бути за бухгалтерським обліком, а не за податковим, як це було до цього часу.

   nПодатковий облік і звітність. Згідно із Законом всі суб’єкти  господарювання n(фізичні і юридичні особи) повинні сплачувати податки.  Аптеки і фармацевтичні nфірми як субєкти господарювання повинні зареєструватися в органі державної nподаткової  служби як платники податку , своєчасно сплачувати податки ( nподаток  на прибуток, або єдиний податок, податок на додану вартість (ПДВ) nтощо)  та подавати звітність. Звітність (у вигляді декларації) податкової  nслужби згідно нарахувань. Правильність нарахувань контролюється податковою nслужбою.

5. Особливостi органiзацiї облiку  в аптецi.

Система облiку в аптецi складається з п’яти nоперацiй:

1. Спостереження за nгосподарським  процесами  та явищами.

2. Їх вимiрювання в nпевних числових показниках.

3. Реєстрацiя на nумовнiй формi бланкiв або облiкових книг.

4. Групировка nоблiкових даних по наперiд прийнятiй  обрунтованiй системi.

5. Узагальнення nотриманих даних.

  Так, приймаючи рецепт, nспостерiгаємо який рецепт поступив, реєструємо i в кiнцi дня пiдводимо nпiдсумок.

.     Стосовано nдо аптечних пiдприємств завдання наступнi:

1. Контроль за nреалiзацiєю  медикаментiв, виробiв медичного призначення та iнших матерiальних nцiнностей.

  2. Контроль за nзбереженням товарно-матерiальних цiнностей.

3. Контроль за об’ємом виробництва в аптецi

4. видача оперативної iнформацiї про стан nфiнансово-господарської дiльностi  аптеки с метою прийняття управлiнських nрiшень.

    В аптечнiй nсiтцi заповняються бiльше 200 бланкiв, встановлених МОЗ, Мiнфiном, nМiнстатистики. Розносять  вiдомостi по цим бланкам працiвники аптек i бухгалтерiї. Тому для nодержання своєчасної iнформацiї без ЕВМ не обiйтись.

   Основу господарського облiку в nаптецi складає документацiя оформлена вiдповiдним чином. Для його органiзацiї nнеобхiдно  встановлення єдиних типових форм документiв первинного облiку в nкожнiй аптецi, а також документобiгу, який би дозволив правильно вести nоперативний,

статистичний i бухгалтерський облiк. nВихiднi данi для органiзацiї облiку в аптеках дає первинна документацiя.

  Облiковий документ n- це бланк на якому записується кiлькiсне i сумарний вираз господарської nоперацiї, мiсце i час її здiйснення та iншi данi. Документи мають важливе nправове значення. При суперечках мiж пiдприємствами, уста-новами, окремими nособами документи виступають в якостi  речових доказiв. Звiдси дуже важлива nвимога старанного i акуратного оформлення  всiх документiв. Документи широко nвикористовуються i при проведеннi ревiзiї,

при  аналiзi nфiнансового стану аптечного пiдприємства. Iснують наступнi правила ведення i nоформлення документiв:

1. Необхiдно своєчасно оформити документи до початку або в nмоменнт здiйснення операцiї.

2. всi документи nповиннi мати обов’язковi реквiзити:

n назву (акт, nприймальна квiтанцiя)

n дату складання

n змiст господарської nоперацiї в кiлькiсному i цiновому виразi

n пiдписи осiб, що nвiдповiдають за здiйснення операцiї i правильне оформлення документу

3. В документах, що nвiдображають операцiї, що здiйснюються з порушенням будь-яких показникiв повино nбути вказано причини порушень, з чиї вини вони пройшли.

4. якщо документи nпотрiбнi для декiлькох виконавцiв,  необхiдно їх оформлення  у вiдповiднiй nкiлькостi екземплярiв.

5. якщо змiст nдокументу має специфiчне галузеве значення, повиннi бути створенi типовi форми nдокументiв.

6. Класифiкацiя документiв.

Основним класифiкацiйним признаком nдокументу є його змiст, а саме – вiдношення зафiксованої в ньому iнформацiї до nнапрямку дiяльностi аптеки. Вiдповiднiсть цим параметрам  видiляють  наступнi nвиди документiв за їх квалiфiкацiйним признакам i групам:

1. По призначенню документи дiляться на ропоряднi i оправдуючi n(виконанi).

  Розпорядними nдокументами є такi, в яких змiст носить форму розпорядження, вказiвку на nздiйснення тої чи iншої операцiї (наказ зав.аптекою) Перевiрка цих документiв nдозволяє  виявити осiб, якi вiдповiдальнi за виконання даного розпорядження, nвказiвки. Оправдуючi документи складаються на вже здiйсненi господарськi nоперацiї -рахунок, копiя чеку,  приходний касовий ордер iт.п.

2.   По об’єму змiсту nдокументи дiляться на первиннi i звiднi. В первинних документах

знаходять nвiдображення одна iз господарських операцiй – платiжне доручення, платiжна nвимога, прийомна квiтанцiя та iнш. В звiдних документах реєструються i nгрупуються данi ранiше складених первинних однорiдних документiв – звiт касира, nавансовий звiт та iнш.

3.   По способу nвикористання документи дiляться на разовi – чеки, накладнi, ксовi ордера i nнакоплюючi, що вiдображають однорiднi, часто повторюючi операцiї – касова nкнига, рецептурний журнал i т.д.

4. За мiсцем складання розрiзняють документи внутрiшнi – що nвiджображають внутрiшнi

операцiї аптеки – nнакази, акти, звiти i зовнiшнi, що вiдображають nгосподарськi взаємовiдносини з iншими установами, nорганiзацiми – nвиписки банку, платiжнi вимоги постачальникiв.

   Документообiгом nназивають порядок i термiни  просування кажного документу через систему nоперативної i облiкової обробки вiд мiсця його складання до мiсця зберiгання. В nпроцесi документообiгу кожний первинний документ перевiряється з точки зору nсутi i змiсту операцiй.  Доброякiсна первинна документацiя i чiткий nграфiк локументообiгу є головними умовами правильно постановки облiку. Всi nпервиннi документи, що обробленi  i занесенi nу вiдповiднi книги,  вiдомостi i реєстри , пiдлягають зберiганню.Вiдповiднiсть nза їх збереження несут  керiвники пiдприємства та облiковi працiвники.Для кожного виду nоправдуючих документiв встановленi вiдповiднi термiни зберiгання. Для nзабезпечення кращого зберiгання документiв i можливостi швидко-го знаходженняїх nпри ревiзiї документи пiдбирають в хронологiчнiй  послiдовностii пiдшивають в nкниги в залежностi вiд  їх призначення та начущостi. Для зберiгання документiв nв архiвi iснує декiлько способiв:  хронологiчний – за датами i в порядку поступлення. Коренсподентний  – по nпiдприємства i установам. Документи, що передаються в архiв заносяться в nархiвну книгу.

   Первиннi оправдуючi документи, їх правильне оформлення nслужать основою господарського облiку в аптеках.

    nДокумент в організації обліку   

 Документ n– матеріальний носій запису (папір, плівка, електронний носій) з зафіксованою nна ньому  інформацією, призначеною для передачі у часі і просторі. Документ nможе містити текст, зображення, звуки та інш. У більш вузькому значенені nдокумент – це діловий папір, що юридично підтверджує будь-який факт або право nна будь-що.

  nСпосіб  оформлення господарських операцій документами називається nдокументацією. Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку: nвона служить для первинного спостереження за господарськими операціями і nобов’язковою умовою для відображення їх в обліку.

    nПроте значення документації в діяльності nфармацевтичних фірм не обмежується тільки тим, що її використовують для nобгрунтовання облікових записів. Документація відіграє важливу роль в nуправлінні. У формі відповідних документів (платіжних доручень, касових nордерів, нарядів, вимог  тощо) доються розпорядження на  здійснення nгосподарських операцій (перерахування або видачу коштів, відпуск товару). Для nпрацівників, які виконують ці розпорядження (касирів, матеріально nвідповідальних осіб), документи є обгрунтованням здійснення ними операцій.

    nДокументи мають практичне значення для попереднього і подальшого контрою за nдоцільністю господарських операцій, дотриманням вимог  чинного законодавства. nПопередній контроль здійснюють керівні працівники: підписуючи документ, вони nберуть на себе відповідальність за законність операції, оформленої документом. nПодальший контроль здійснюють облікові працівники при прийманні та опрацюванні nдокументів, атакож працівники податкових, фінансових і ревізійних органів. Цей nконтроль    поширюється, головним чином, на виконавчі документи для nвстановлення законності та господарської діяльності операцій.

     nДокументи мають важливе значення для за збереженням майна та раціональним його nвикористанням. Приймання та відпуск товарно-матеріальних цінностей,  nвикористання грошових коштів, здійснення розрахунків тільки на підставі належно nоформлених документів запобігають зловживанням з боку посадових осіб. Практика nсвідчить, що нестачі, розтрати і безгосподарність, різні зловживання найчастіше nбувають там, де документи оформляються неправильно, несвоєчасно, облік ведеться nнезадовільною

    nДокументи мають і правове (юридичне) значення nяк письмовий доказ здійснення господарських  операцій,  а тому використовуються nсудовими органами при розгляді  господарських позовів. Судові органи визнають nза документом доказову, юридичну силу в тому разі, якщо його складено своєчасно nі належним чином оформлено.

    nДокументи використовують в аналізі nгосподарської діяльності, для фінансового контролю, аудиту і документальних   nревізій.

    nВід якості оформлення  документів значною мірою залежить повнота і nдостовірність пок    Від якості оформлення  документів значною мірою залежить nповнота і достовірність показників обліку і звітності, тому документи мають nвідповідати таким вимогам:  своєчасність  складання,достовірність показників, nправильність оформлення. У первинних касових і nбанківських документах виправлення помилок не допускається, в інших документах, nпри необхідності внесення виправлень неправильний текст або сжться, в інших nдокументах, при необхідності внесення виправлень неправильний текст або сума nзакреслюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене, а над ними nроблять правильний запис.

    nПравильно оформлений документ повинен містити всі показники, що потрібні для nзабезпечення повної інформації про виконану операцію. Показники, що містяться в nдокументі і характеризують операцію, називаються його реквізитами.

   nКількість і зміст реквізитів визначається nхарактером операції та призначенням документа. Проте кожен документ повинен nмістити обов’язкові реквізити, які є загальними для будь-якого документу.

   nОбов’язкові реквізити кожного документу наведені на схемі

n

Назва підприємства, від імені якого складено  документ

 

 

 

 

 

 

 

n

Назва документа, його номер, код форми

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n

Дата складання документа (число, місяць, рік

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n

Зміст господарської операції та її вимірники (натуральні, трудові, грошові)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

Підписи посадових осіб, відповідальних за здійснення операції

 

 

 

Залежно від характеру операції та nтехнології опрацювання облікової інформації в документах можуть міститися й nінші додаткові реквізити.  Якщо документ не має будь-якого з обвязкових реквізитів, nвін втрачає свою юридичну (доказову) силу і не може бути підставою для nоблікових записів.

   Для оформлення різноманітних nгосподарських операцій, що здійснюються на підприємствах, використовують різні nза своєю формою і змістом документи. Правильному складанню і використанню nдокументів в обліку допомагає їх класифікація – поділ на групи за певними nвизначальнми ознаками.

 

    Класифікація документів за nрозглянутими ознаками дає змогу правильно зрозуміти їх зміст, призначення  і nвикористання для відображення господарських операцій підприємств та nорганізацій.

   Первинні документи, якк правило, nреєструються в накопичувальних відомостях, регістрах (журнал обліку рецептури, nоборотна відомість, книга обліку доходів та витрат тощо),  показники nузагальнюються та агретуються  у звітність.

8.  Класифiкацiя  засобiв аптеки.

За видами і розміщенням nгосподарські засоби аптеки поділяються на :

·     nзасоби тривалого використання

·     nоборотні засоби

·     nвідокремлені засоби

·     nзасоби, що не належать аптецi

     Засоби тривалого використання – засоби праці, утримовані nпідприємством з метою використання їх в процесі виробництва чи поставки товарів nі  послуг. Передбачуваний строк корисного використання (експлуатації) цих nзасобів має бути тривалішим, ніж один рік. Сюди вiдносяться:

б) основнi засоби, до яких належать будiвлi, машини, nобладнання, транспортнi засоби,комп’ютерна технiка i т.д. Вони використовуються nв господарськiй дiяльностi i незмiннiй навтуральнiй формi  тривалий час, як nправило бiльше року, зношуються поступово i тому переносять свою вартiсть на nготову продукцiю частинами, в мiру зносу

До nоборотних активiв належать:

а) Запаси n-

   * виробничi запаси – nлiкарськi субстанцiї, допомiжнi матерiали,  паливо, запаснi частини,  i т.д.

  *  малоцiннi та швидкозношуючi nпредмети термiном служби до 1 року

·     nготова продукцiя вироблена

·     nтовари

б) дебiторська заборгованiсть це заборгованiсть nрiзних пiдприємств перед вашим пiдприємством.  Наприклад, забогованiсть за nвiдпущенi лiки зi сторони ЛПУ, за пiдзвiтнi суми, виданi працiвниковi пiд звiт

в) грошовi кошти та їхнi еквiваленти

·      в нацiональнiй nвалютi (реалiзацiя лiкiв в аптецi, кошти на рахунку в банку)

·      в iноземнiй валютi, nякщо аптечне пiдприємство здiйснює зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть

 Джерела nгосподарських засобiв

    В Українi джерела nгосподарських засобiв групють за чотирма nознаками:

1. Власний капiтал

2. Забезпечення nмайбутнiх витрат i платежiв

3. Довгостроковi nзобов’язання

4. Поточнi nзобов’язання

           Складовi nчастини капiталу аптеки

     Створюється nта лiквiдується аптека у вiдповiдностi з Законами України. Аптека має статус nюридичної особи.  В статутi аптеки описується порядок ведення бухгалтерського nоблiку, складання звiтностi та ревiзiї аптеки.

    Майно аптеки nскладають його основнi та обiговi кошти, а також все iнше майно та майновi nправа, що належать йому на правах власностi, вартiсть  яких nвiдображається в самостiйному балансi.  Основнi кошти фомуються засновниками n(власником) аптеки. Сюди вiдносяться будiвлi, обладнання, бiльш детально будемо nвивчати на окремiй лекцiї. Обiговi кошти складають спочатку грошi, якi вносять nзасновники аптеки. Потiм цi грошi використовують для закупiвлi лiкiв, якi в nсвою чергу стають обiговими коштами. Джерелом формування майна є – грошовi та nматерiальнi внески засновникiв,  прибутки, отриманi вiд комерцiйної i nгосподарської дiяльностi, кредити банкiвських установ (займанi), добродiйнi та nспонсорькi внески юридичних та фiзичних осiб, придбання майна iнших nпiдприємств, утанов, iншi прибутки, отримнi в порядку що не суперечать nзаконодавством. На придбанi основнi фонди для їх вiдтворення нараховуються nамортизацiйнi вiдрахування. Створювати резервний фонд шляхом щорiчних nвiдрахувань  з чистого прибутку. Як було вiдмiчено ранiше аптека створюється з nметою забезпечення лiкарського забезпечення i отримання прибутку. Прибуток nутворюється з надходжень вiд господрсько-комерцiйної дiяльностi пiсля покриття nматерiальних та iнших витрат та витрат на зарплату З балансового прибутку nсплачуються проценти на кредити , платежi до бюджету та iнш.

 Власний nкапiтал аптеки

   До власного nкапiталу належать

·     nстатутний  nкапiтал.  В аптеках державної форми власностi Статутним капiталом є кошти, якi nнаданi державою для функцiонування аптеки.  В аптеках недержавної форми nвласностi статутний кпiтал формується його учасниками.

·     nдодатковий nвкладений капiтал  – це емiсiйний дохiд, iнший вкладений капiтал, дооцiнка nактивiв, безкоштовно одержане майно;

·     nрезервний nкапiтал  – утворюють птеки за участю iноземного капiталу, а також АТ вiдкритого ni закритого типу в розмiрi не бiльше 25%  вiд статутного фонду;

·     nнерозподiлений nприбуток (непокритий збиток). Прибуток звiтного року  (основна частина nприбутку) – це, як правило, прибуток вiд реалiзацiї продукцiї. Прибуток nутворюється з доходiв вiд реалiзацiї лiкарських засобiв i виробiв медичного nпризначення пiсля вирахування всх витрат

Забезпечення nмайбутнiх витрат i платежiв  аптеки

    Забезпечення майбутнiх витрат i nплатежiв – суми, зарезервованi у встановленому порядку з метою рiвномiрного nвключення витрат до обороту, тобто суми наступної оплати вiдпусток працюючих.  До них належать:

n забезпечення оплати nвiдпусток

n додаткове пенсiйне nзабезпечення

n забезпечення nгарантiйних зобов’язань

  Позиковий капiтал аптеки

 До позикового nкапiталу вiдносяться:

*  довгостроковi зобов’язання  – довгостроковi nкредити банкiв – це кредити на строк бiльше одного року в  українськiй та iноземнiй nвалютах, отриманi в банках на територiї України та за кордоном.

* Поточнi nзобов’язання – короткостроковi кредити банкiв. Основнi об’єкти nкороткострокового  кредиту – це виробничi запаси, незавершене виробництво, nвитрати майбутнiх перiодiв, готова продукцiя, товари

·     nпоточна nзаборгованiсть за довгостроковими зобов’язаннями

·     nрозрахунки nз кредиторами – кредиторська заборгованiсть за товари, газ, електроенергiю, nпару i тд

     Кредиторська заборгованiсть як nджерело господарських засобiв являє собою вiльнi грошовi кощти пiдприємства, nякi можна використовувати на будь-якi потреби, доки не закiнчиться  термiн nпогашення заборгованностi постачальникам, персоналу.

      Нематерiальнi nактиви аптеки

   Нематерiальнi nактиви – це немонетарнi активи, якi можуть бути iндефiкованi та утримуватися nпiдприємством з метою використання протягом перiоду бiльше одного року   (або одного nоперацiйного  циклу, якщо вiд перевищує один рiк) для виробництва, торгiвлi, в nадмiнiстративних цiлях або надання в оренду iншим особам. Стосовано аптек НМА – nноу-хау, програмне забезпечення до комп’ютера (наприклад, з облiку, niнвентаризацiї i т.д.).

 

9. Автоматизація обліку в аптеках  і фармацевтичних фірмах.

Комп’ютерна форма бухгалтерського обліку

У сучасних умовах для nпокращення результатів фінансово-господарської діяльності аптек (фірм) слід nвикористовувати нові методи управління та впроваджувати сучасні технічні nзасоби, які дають можливість автоматизувати систему обліку, контролю, аудиту й nаналізу.

   Складовою такої nсистеми являється автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМБ).

Автоматизація обліку в аптеках (фармацевтичних фірмах)  –  nце використання обчислювальної техніки для спостереження, вимірювання, nреєстрації та обробки даних про господарські операції та процеси в аптеці, що nнадає інформації вигляд, який дає змогу раціонально управляти діяльністю аптек nз метою підвищення її ефективності. При цьому працівники вивільняються від nручної праці і нетворчих розумових функцій.

      nГоворячи про автоматизацію бухгалтерського обліку, перш за  все, слід nзупинитися на комп’ютерній його формі. Згідно з п. 2 ст. 9  Закону за № 996–XVI nвід 16.07.1999 р. зі змінами і доповненнями та  Положенням про документальне nзабезпечення записів бухгалтерського  обліку, затвердженим наказом Міністерства nфінансів України за  № 88 від 24.05.1995 р. первинні та зведені облікові nдокументи можуть  бути складені на паперових або машинних носіях (тобто nелектронним  носіям інформації надана юридична сила).

Комп’ютерна nформа бухгалтерського обліку — це одна з найпрогресивніших форм бухгалтерського nобліку, яка виникла внаслідок  створення та впровадження у процес обліку nкомп’ютерної техніки.

      nВикористання комп’ютерних систем підвищує nефективність, прискорює

процес обробки даних та надає необхідну інформацію для nприйняття оперативних управлінських рішень. Для цієї форми бухгалтерського nобліку використовується спеціально розроблене програмне забезпечення. Зараз в nаптеках України використовується багато програмних комплексів для автоматизації nпроцесу бухгалтерського обліку, наприклад, «1С-бухгалтерія», «БЕСТ», «ПАРУС» та nін. Правила користування програмними комплексами розробляються і висвітлюються nвиробниками програмних продуктів у відповідних керівництвах. З автоматизованих nсистем бухгалтерського обліку в аптеках використовується діалого-автоматизована n(інтерактивна) форма, яка дозволяє перевіряти  повноваження доступу до nінформації, обмежувати несанкціонований  доступ до інформації (шляхом введення nпаролів), встановлювати й не допускати несанкціонований доступ до інформації, nвона зберігається в комп’ютері.

    nПри комп’ютерній формі обліку збирання, обробка та систематизація nбухгалтерської інформації проводиться автоматизовано: інформація щодо nпроведених аптекою господарських операцій з первинних облікових документів на nпаперових носіях записується на електронні носії. Первинна інформація у комп’ютерну nсистему вводиться бухгалтером (або програмістом). При цьому здійснюється nвізуальний та  логічний контроль і, у випадку виявлення помилок, є можливість nїх  виправлення.

На підставі даних, що вводяться в комп’ютер автоматизовано  nпроводиться:

• рознесення даних на відповідні рахунки;

• формування дебетових та кредитових оборотів і визначення  nсальдо по рахунках;

• формування оборотних відомостей;

• формування звітної документації;

• друкування вихідної інформації на паперових носіях.

Для nзабезпечення вимог, необхідних для якісного ведення бухгалтерського обліку, nавтоматизовані системи повинні:

• nмати єдину базу даних як з поточного стану бухгалтерського  обліку, так і nархівних даних (дані попередніх років);

• nмати базу даних, яка відповідає діючому плану рахунків та використовувати nсучасну нормативно-правову базу та нормативи розрахунків, які прийняті на nпоточний час;

• nзабезпечувати надійність у комп’ютерному стані (захищеність від випадкових та nнавмисних втрат даних і в короткі строки відновлювати зіпсовану базу даних та nроботу  системи).

Будь-яка nавтоматизована система повинна складатися з таких елементів:

1. nАпаратні засоби (обладнання й пристрої, з яких складається  комп’ютер).

2. nПрограмні засоби:

• nсистемні програми (операційні системи для управління апаратними засобами, nсистеми управління базами даних, які розробляються постачальниками апаратних nзасобів);

• nприкладні програми (комплекси команд для обробки даних, які закуповуються у nвиробників відповідних програмних про дуктів або розробляються підприємствами nсамостійно).

3. nДокументація (керівництво по роботі з системою).

4. nПерсонал (співробітники, які працюють з системою).

5. nДані (інформація про господарські операції, яка вводиться  у комп’ютер).

6. nПроцедури контролю (забезпечують відповідний запис господарської операції та nпопереджують помилки).

Сучасні автоматизовані системи обліку, контролю, аудиту й nаналізу повинні забезпечувати:

• якісне й надійне ведення бухгалтерського обліку;

• повне та вчасне задоволення інформаційних потреб усіх nкатегорій користувачів;

• виконання контрольних та аудиторських завдань;

• здійснення аналізу та прогнозування nфінансово-господарської  діяльності підприємства.

Оскільки nв сучасних економічних умовах бухгалтерський облік тісно пов’язаний з nвнутрішньогосподарським аудитом, використання автоматизованих систем повинне nзабезпечувати виконання таких завдань:

• nаналіз правомірності запису первинних операцій;

• nконтроль несанкціонованого доступу до облікової інформації;

• nконтроль правильності формування бухгалтерських проводок та облікових реєстрів;

• nконтроль повноти і вчасності формування звітної документації;

• nформування управлінських рішень.

Для обробки облікової інформації створюються автоматизовані nробочі місця бухгалтера (АРМБ).

Автоматизоване робоче місце бухгалтера аптеки  –  це nкомплекс технічних і програмних засобів на базі комп’ютерів, призначений для nпроведення бухгалтерського обліку, складання звітності, аналізу, контролю й nаудиту фінансово-господарської діяльності аптеки. АРМБ являється nспеціалізованою людино-машинною системою, яка складається з:

• програмного комплексу;

• інформаційного забезпечення;

• додаткового організаційного та інформаційного nзабезпечення.

Використання nАРМБ значно підвищує продуктивність праці бухгалтера. АРМБ являється nструктурною одиницею автоматизованих систем управління, які використовуються nаптеками (фірмами).

   nАвтоматизована система управління може бути визначена як людино-машинна та кібернетична nсистема, в якій розумова діяльність людини поєднується з переробкою інформації, nрозрахунками, логічними операціями, здійснення яких проводиться з використанням nЕОМ.

     nТака схема використовується аптеками (фірмами), які обрали комп’ютерну форму бухгалтерського nобліку. Це дає можливість аптеці (фірмі) автоматизувати всі ділянки nбухгалтерського обліку, проводити облік руху товарно-матеріальних та грошових nцінностей, а також управляти закупівлею та реалізацією товарів.

     nВикористовуючи АРМБ можна проводити:

• децентралізовану обробку даних, характерну для окремої nЕОМ;

• централізовану обробку даних, при якій кілька ЕОМ nвирішують свої завдання паралельно, а при необхідності проводять обмін nінформацією.

   nДля автоматизації обліку в аптеці доцільно використовувати nуніверсальний режим роботи, використовуючи розподільчу систему обробки даних n(РСОД), яка може реалізувати як децентралізовану, так і централізовану обробку nданих. РСОД характеризується:

• nвзаємодією всіх АРМБ системи;

• nсуміщенням операцій введення даних з можливістю автоматизованого контролю, nсистематизації та узагальнення  даних;

• nприскоренням обробки даних;

• nоперативним отриманням і обробкою певної інформації за  кілька років;

• nпідвищенням достовірності та вчасності бухгалтерської інформації;

• nзменшенням обсягів документообігу;

• nзабезпечувати у діалоговому режимі певного працівника даними, необхідними для nвиконання покладених на нього обов’язків.

В nаптеці чи на фірмі може бути розроблено три категорії АРМБ,  які охоплюють всі nпроблеми з обліку, контролю, аудиту й аналізу господарської діяльності.  

Аналіз nроботи підприємства в цілому та його відділів, узагальнення даних для

складання nзвітності, здійснення оперативного контролю за діяльністю підприємства з метою nінформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень

У nсучасній економіці значна увага приділяється отриманням аптекою прибутку, nрозмір якого залежить від розміру доходів та витрат. За  ринкової економіки nрозмір доходів значно залежить від кон’юнктури, а розмір витрат –  від nдіяльності самого підприємства, діяльності його  колективу та керівництва nпідприємством. У таких умовах бухгалтерський облік виступає як інструмент nуправління.

     nОтже, автоматизація обліку в аптеці створює nнеобхідну інформаційну систему для управлінського обліку, яка дозволяє:

• контролювати внутрішньогосподарську діяльність n(використання та рух матеріальних, трудових і грошових ресурсів та фінансових nрезультатів);

• аналізувати витрати та фінансові результати;

• планувати й прогнозувати результати фінансово-господарської nдіяльності підприємства.

Автоматизація nуправління підприємством дозволяє раціонально розподілити навантаження між nпрацівником та ЕОМ: комп’ютер проводить розрахунки і формує кілька варіантів nуправлінських рішень, а працівник вже вибирає конкретне рішення.

     nСлід зазначити, що автоматизація процесу бухгалтерського обліку, яка, що nособливо важливо для управлінського обліку, відпові дає сучасним вимогам nуправління, підвищує точність і оперативність даних.

       nТобто, автоматизація бухгалтерського обліку в nаптеці дає можливість керівництву вчасно отримувати необхідну інформацію для nприйняття ефективних управлінських рішень. Це покращує ефективність управління, а, значить, і покращує nефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЯК nІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДПРИЄМСТВ У ФАРМАЦІЇ

10.           nРоль бухгалтерського nобліку в в управлінні підприємством і контролі

    Розвиток господарських зв’язків в nумовах ринку значно розширює кількість користувачів облікової та звітної  nінформації, якими є не тільки управлінські працівники, а й зовнішні користувачі nінформації, які мають прямий фінансовий інтерес:  банки – при вирішенні питання nнадання кредитів: постачальники – при укладанні договрів на поставку nтоварно-матеріальних цінностей;  інвестори, засновники, акціонери, яких nцікавить  рентабельність вкладеного  капіталу  і можливість одержання доходів n(дивідендів). Значний інтерес  облікова інформація  представляє також для nорганів управління,  податкових і фінансових служб, органів державної nстатистики тощо.

Основні завдання бухгалтерського nобліку:

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Економічна суть бухгалтерського nобліку дає можливість розкрити  ефективність господарських процесів, юридична – nзаконність і доцільність  їх здійснення. Таким чином, бухгалтерський облік nвстановлює взаємозв’язок між економікою і правом в процесі господарської nдіяльності.

    Метою nведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності згідно з nЗакономм України «Про бухгалтерський облік України «Про бухгалтерський облік і nфінансову звітність в  Україні»  є надання користувачам  для прийняття рішень nповної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан,  результати nдіяльності та рух грошових коштів підприємства.

    Принципи nобліку:

–         nАвтономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, що nвідокремлена від власника, тому зобов’язання власника та його особисте майно не nвідображаються у фінансовій звітності;

–         nНеперервність nдіяльності – оцінка активів nта зобов’язань підприємства проводиться на підставі припущення, що підприємство nбуде працювати й далі;

–         nПеріодичність – розподіл діяльності підприємства на звітні періоди з nметою складання фінансової звітності;

–         nІсторична (фактична) nсобівартість  – пріоритет nоцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво, придбання та доведення до nстану, придатного до використання;

–         nНарахування та nвідповідність доходів і витрат n– для визначення  фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти nдоходи з витратами,  які були здійсненні для їх отриманні;

–         nПовне відображення  – фінансова звітність повинна містити всю  інформацію, яка nможе вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

–         nПослідовність – передбачає постійне використання підприємством обраної nоблікової політики;

–         nОбачність –  методи оцінки, що використовуються в обліку, повинні nвиключати заниження оцінки зобов’язань і витрат  та завищення оцінки  завищення nоцінки активів та доходів підприємства;

–         nПревалювання змісту nнад формою – операції nпідприємства повинні обліковуватися по суті, а не тільки у відповідності з nюридичною формою;

–         nЄдиний грошовий  nвимірник – узагальнення всього nобліку повинне здійснюватися у єдиній грошовій одиниці.

Державне nрегулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні nздійснюється з метою:

·        nСтворення єдиних nправил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є nобов’язковими  для всіх підприємств , гарантують  і захищають  інтереси nкористувачів;

·        nУдосконалення nбухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Рівні регулювання бухгалтерського nобліку в Україні

n

1 рівень

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

 

n

2- рівень

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені Міністерством фінансів (нині існує 34 стандарти)

 

 

n

3- рівень

Накази та листи Міністерства фінансів, що роз’яснюють застосування стандартів.

 

   Перехід України до ринкової nекономіки, розвиток міжнародних економічних зв’язків зумовлюють необхідність nудосконалення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної nбази для  забезпечення  переходу від діючої системи бухгалтерського обліку до nсистеми, орієнтованої на ринкові умови господарювання, підвищенню  ефективності nоблікової інформації сприяє національний План рахунків бухгалтерського обліку.

11. Предмет і метод, nхарактеристика основних елементів методу бухгалтерського обліку.

Предмет nбухгалтерського обліку – наявність, стан і використання господарських nзасобів(активів) підприємства і джерел їх утворення в процесі господарської nдіяльності.

   Господарські засоби підприємства ( у т.ч.аптеки) nгрупуються за:

·        nСкладом і розміщенням;

·        nФункціональною участю в процесі nдіяльності;

·        nДжерелами їх утворення.

  Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті nминулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання nекономічних вигод в майбутньому.

  Економічна вигода –  це потенційна nможливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

   n Зобов’язання – це nзаборгованість підприємства, яка виникла в результаті минулих  подій  і nпогашення якої в майбутньому, як очікується,  приведе до зменшення ресурсів  nпідприємства,що втілюють у собі економічні вигоди.

       Власний капітал  –  частина в nактивах підприємства, що залишилася після вираховування nзобов’язань.

     nМетод бухгалтерського обліку – це сукупність прийомів і способів, що nзабезпечують отримання, обробку та видачу повної і достовірної інформації про nдіяльність суб’єкта господарювання з метою прийняття управлінських рішень.  nОсновні елементи бухгалтерського обліку наведені на схемі.

   Для забезпечення nбезперервного і суцільного спостереження за господарськими операціями в nбухгалтерському обліку використовують докоментування  – спосіб первинної nреєстрації об’єктів  обліку. Кожна господарська операція обов’язково  nоформляється  відповідним документом, який є письмовим доказом її здійснення. nДокументи являються підставою для відображення господарських операцій  у nбухгалтерському обліку.

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Однак у процесі nгосподарської діяльності можуть мати місце події, які в момент їх виникнення  nнеможливо оформити відповідним документом (наприклад, природні збитки, порча  nматеріальних цінностей при зберіганні, зловживання матеріально відповідальних осіб), nщо призводить до невідповідності між фактичною наявністю цінностей і даними nобліку. Для виявлення таких невідповідностей nперіодично проводять інвентаризацію, в процесі якої перевіряють фактичну наявність nматеріальних цінностей;  отримані дані  порівнюють з показниками обліку, а nвиявлені  відхилення (нестачі, надлишки) документують та  відображають  в nобліку. Поряд з документуванням  інвентаризація являється  важливим засобом nконтролю за достовірністю показників  обліку, збереженням господарських засобів, nзаконністю та економічною доцільністю здійснених операцій.

    Бухгалтерський облік nвідображає велику кількість різни х об’єктів – господарських засобів, джерел їх nутворення, господарських  процесів, для узагальнення яких використовується nєдиний вимірник –  оцінка.

    Оцінка –  спосіб грошового вимірювання засобів і процесів.  nДля відображення господарських процесів  в обліку за допомогою оцінки nнатуральні та трудові вимірники переводять в гроші.

   Основні принципи nоцінки господарських засобів встановлюються державними органами і є  nобов’язковими для підприємств і організацій всіх  форм власності, цим  nзабезпечується єдність оцінки у всьому народному господарстві. В окремих  nвипадках оцінка може бути здійснена тільки після відображення всіх  витрат. Собівартість  об’єктів  обліку (виробленої  nпродукції) визначають за допомогою калькуляції, nяка являється підставою для грошової оцінки. Таким чином, оцінка та nкалькуляція  необхідні для вартостного вимірювання об’єктів бухгалтерського nобліку.

    Господарські операції,  оформлені  відповідними nдокументами,  мають розрізнений характер. Тому виникає потреба у групувані nоперацій за певними однорідними ознаками. Таке групування в бухгалтерському nобліку забезпечується за допомогою системи nрахунків. На кожен об’єкт бухгалтерського обліку nвідкривають окремий рахунок.

    Неперервне здійснення господарських операцій на nпідприємстві обумовлює необхідність відображення їх в системі рахунків способом  подвійного запису, nпри якому кожну операцію записують в одній і тій же сумі у дебет одного та  nкредит іншого рахунка.

    Порядок відображення nгосподарських операцій на рахунках, а також перелік рахунків (план рахунків)  nвстановлюється Міністерством фінансів України та є обов’язковим для підприємств nвсіх  форм власності.

    Для отримання інформації про наявність і склад майна nпідприємства періодично складають бухгалтерський nбаланс, у якому порівнюють сукупність господарських засобів у nгрошовій одиниці з джерелами  їх утворення та цільовим призначенням.

    Розглянуті елементи nтісно  взаємопов’язані між собою та складають метод бухгалтерського обліку nтільки у своїй єдності. Так, документація в бухгалтерському обліку є способом nпервинного спостереження за господарськими операціями та підставою для nвідображення їх у системі рахунків;  узагальнення об’єктів обліку на рахунках nобумовлює необхідність грошової оцінки;  взаємозв’язок  обліковуваних об’єктів  nпотребує  їх подвійного запису на рахунках;  за даними поточного льність nпоказників обліку  перевіряється  та уточнюється  за допомогою інвентаризації. nТаке  обєднання елементів методу бухгалтерського чує суцільне, неперервне і nвзаємопов’язане відображення  господарських  операцій, а також  отримання nузагальненої  інформації, необхідної для управління.

12.Баланс аптеки. 

   Згiдно з Нацiональним nстандартом бухгалтерського облку Мiнфiном затверджено  Положення (стандарт) nбухгалтерського облiк 2 «Баланс» . Баланс – спосiб  групування господарських nкоштiв i джерел утворення їх у вартiстнiй оцiнцi на визначену дату (на 1-ше число nмiсяця)

 

 

 (табл. 1). 

Додаток до nПоложення (стандарту)

Бухгалтерського обліку 2

                                                                                     nДата (рік, місяць, число)

n

	К о д и     01

 

Підприємство_____________________________________за nЄДРПОУ

Територія________________________________________за nКОАТУУ

Форма nвласності__________________________________за КФВ

Орган державного nуправління_______________________за СПОДУ

Галузь___________________________________________за nЗКГНГ

Вид економічної діяльності_________________________за nКВЕД

Одиниця виміру: тис. Грн.                       Контрольна nсума

Адреса___________________________________________________________

Б А Л А Н С

На _________________20___р.Форма № 1  код за ДКУД 1801001

 

n

Актив	Код рядка	На початок Звітного періоду	На кінець Звітного періоду
1	2	3	4
1.Необоротні активи Нематеріальні активи: Залишкова вартість	010
Первісна вартість	011
Накопичена амортизація	012	(            )	(            )
Незавершене будівництво	020
Основні засоби: Залишкова вартість	030
Первісна вартість	031
знос	032	(            )	(            )
Довгострокові фінансові інвестиції: Які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
Інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080
ІІ. Оборотні активи Запаси:
Виробничі запаси	100
Тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
Незавершене виробництво	120
Готова продукція	130
товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: Чиста реалізаційна вакртість	160
Первісна вартість	161
Резерв сумнівних боргів	162	(             )	(            )
Дебіторська заборгованість за розрахунками: З бюджетом	170
За виданими авансами	180
З нарахованих доходів	190
Із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
В національній валюті	230
В іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом ІІ	260
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270
Баланс	280
Пасив	Код рядка	На початок Звітного періоду	На кінець Звітного періоду
1	2	3	4
І. Власний капітал
Статутний капітал	300
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збуток)	350
Неоплачений капітал	360	(                )	(                )
Вилучений капітал	370	(                )	(                )
Усього за розділом І	380
ІІ. Забезпечення наступних витрат  і плетежів
Забезпечення витрат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Страхові резерви	415
Частка перестраховиків у страхових резервах	416	(                )	(                )
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430
ІІІ. Довгострокові зобов”язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов”язання	450
Відстрочені податкові зобов”язання	460
Інші довгострокові зобов”язання	470
Усього за розділом ІІІ	480
ІУ. Поточні зобов”язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов”язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари,роботи,послуги	530
Поточні зобов”язання за розрахунками: З одержаних авансів	540
З бюджетом	550
З позабюджетних платежів	560
Зі страхування	570
З оплати праці	580
З учасниками	590
Із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов”язання	610
Усього за розділом ІУ	620
У. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640

 

 

Керівник________________________________________________________

Головний nбухгалтер_______________________________________________

 

        

 Групування статей балансу

     Баланс складається з двох частин: Активу, де представленi господарськi засоби, i Пасиву, де згрупованi їхнi джерела. Основним nелементом бухгалтерського балансу є стаття (активна чи пасивна). За прийнятим nстандартом Актив балансу складається  з nтрьох роздiлiв:

1. Необоротнi активи

2. Оборотнi активи

3. Витрати майбутнiх nперiодiв

  Пасив nбалансу складається з п’яти роздiлiв:

1. Власний капiтал

2. Забезпечення nнаступних витрат i платежiв

3. Довгостроковi nзобов’язання

4. Поточнi nзобов’язання

5. Доходи майбутнiх nперiодiв

   Оскiльки nв балансi вiдображається активи (ресурси, nконтрольованi пiдприємством в результатi минулих подiй, використання яких, як nочiкується, приведе до надходження  економiчних вигод в майбутньому), зобов’язання (заборгованiсть nпiдприємства, яка виникла внаслiдок минулих подiй i погашення якої, як nочiкується, приведе до  зменшення ресурсiв пiдприємства, що втiлюють в собi nекономiчнi вигоди) та власний капiтал (частина в активах пiдприємства, що залишається пiсля nвирахування його зобов’язань) то пiдсумок Активу балансу повинен дорiнювати  nсумi зобов’язань та власного капiталу, тобто Пасиву балансу.

       Статтi бухгалтерського балансу – це показники, що nвiдображають стан та вiдповiдну дату окремих видiв господарських засобiв, nкоштiв i джерел їх утворення. Кожна стаття має грошовий вираз, що називається nоцiнкою статтi.  

    Економічна сутність балансу nполягає у тому, що в активі та пасиві балансу відображено одні й ті ж самі nгосподарські засоби, але  вони згруповані за відмінними критеріями. Кожному  nвиду господарських засобів, відображених  в активі  балансу, відповідає джерело nутворення,  але розташоване у пасиві, що обумовлює рівність підсумків у nгрошовому виразі активу та пасиву балансу. Отже, за загальною вартістю ресурси nпідприємства на визначену дату не можуть перевищувати  величину джерел їх nформування.

    Бухгалтерський  nбаланс є документом фінансової звітності підприємства. Як правило, баланс nскладається на 31 грудня звітного року. Проміжні баланси складаються один раз nнаприкінці кварталу.

  Розглянемо приклад в скороченому варіанті  бухгалтерського nбалансу

 

 

Підсумки активу  =  Підсумки пасиву

(130000 = 130000)

Активи = Власний капітал + nЗобовязання

130000 = 77000 + 53000

 Метою складання балансу є надання nкористувачам повної, правдивої, та неупередженої  інформації про фінансовий nстан підприємства на визначену дату. «Читаючи»  показники балансу, можливо nзробити висновки щодо прибутковості  підприємства, величини та характеру його nзаборгованості, ліквідності активів, платоспроможності, кількості та якості nресурсів підприємства. На підставі цієї інформації приймаються обґрунтовані nуправлінські рішення, вирішуються питання щодо надходження інвестицій, надання nбанківських кредитів тощо.

13. Взаємозв´язок  між балансом та господарськими операціями

   В процесі господарської nдіяльності  відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення nі зміни в джерелах їх  формування. Активи і пасиви під впливом  господарських nоперацій збільшуються або зменшуються, внаслідок чого змінюються і окремі nстатті балансу. В окремих  випадках ці зміни обумовлюють появу нових статей nбалансу або зникнення інших.

   На nсьогодні відокремлюють чотири типи балансових змін, які обумовлені nгосподарськими операціями.

   Операції 1 типу n(активні), які характеризують зміни в складі господарських засобів,  nобумовлюють зміни в активі балансу:   одна стаття активу збільшується, а інша  n- зменшується  на одну й ту ж суму (+А-А). підсумок балансу при цьому не nзмінюється.

   Прикладами nгосподарських операцій даного типу в аптечних закладах є:  здача денної виручки nдо банку;  видача грошових коштів під звіт;  оплата лікарнями відпущених ЛЗ; nзакупівля ЛРС в населення тощо.

   Операції ІІ типу n(пасивні), які викликають зміни в джерелах формування господарських nзасобів, приводять  до зміни двох статей пасиву балансу: одна стаття nпасиву збільшується, а інша – зменшується на одну й ту ж суму (+П-П). Підсумок nбалансу при цьому не змінююється.

   В аптеках цьому nтипу змін відповідають  такі операції: покриття збитку минулих  періодів за nрахунок прибутку;  нарахування дивідендів із суми прибутку;  нарахування nзаохочувальних виплат працівникам за рахунок прибутку тощо.

     Спільними для nдвох перших типів змін є виключно перерозподіл активів та джерел їх утворення, nпри цьому загальна кількість ресурсів підприємства у грошовому виразі не nзмінюється.

    Операції ІІІ nтипу (активно-пасивні в бік збільшення), які характеризують надходження, nдодаткове залучення господарських засобів  до обігу підприємства, обумовлюють  nзбільшення статей активу і пасиву балансу та підсумку балансу на одну й ту ж nсуму господарських операцій (+А+ П). Рівність  підсумків активу в nпасиву не порушується.

   Приклади nоперацій:   отримання основних засобів;  додаткові внески власниками в стаутний nкапітал; зарахування короткострокової  позики на закупівлю товарів.

  Операції ІУ  типу n(активно-пасивні в бік зменшення),  які характеризують вибуття засобів з підприємства, nприводять до зменшення на одну й ту ж суму відповідних статей активу і nпасиву балансу (-А-П). підсумок балансу при цьому також зменшується, nале рівність підсумків активу і пасиву зберігається, оскільки зменшення nвідбувається на одну і ту ж суму.

   До операцій nцього типу відносяться:  погашення заборгованості постачальникам;  nперерахування суми податкових зобов’язань до бюджету.

     Узагальнюючи nзміни  у бухгалтерському балансі,  які виникають внаслідок господарської nдіяльності,  слід зазначити, що перші два типи змін не викликають кількісних nзмін у підсумку балансу, а призводять до  перерозподілу у складі та джерелах nутворення господарських засобів. Третій та четвертий типи змін відповідно nпризводить до збільшення та зменшення ресурсів підприємства (дивись таблицю)..

 

 

   Розуміння сутності балансових змін nдозволяє уникнути принципових методологічних помилок при здійсненні nбухгалтерського обліку на підприємствах.

  Наведені в таблиці типи балансових nзмін мають важливе значення для розуміння економічної суті господарських nоперацій, правильного відображення їх у системі рахунків.

   Наш досвід засвідчує, що розуміння nсуті операцій чотирьох типів вимагає прикладів різних ситуацій. Подаємо ще один nприклад

     Баланс акцiвонерного nтовариства:

n

Актив		Пасив
Назва   статтi	Сума,т.грн.	Назва статтi	Сума, т.грн.
Основнi засоби	5690	Статутний капiтал	200
Виробничi запаси	1975	Резервний капiтал	8750
Незавершене виробництво	2910	Прибуток	2450
Готова продукцiя	2050	Розрахунки з постачальниками	2725
Грошовi кошти в нацiональнiй валютi	1600	Розрахунки з оплати працi	100
Баланс	14225	Баланс	14225

 

       Операцiя першого типу. nВiдпущено iз i дорiвнюватимуть 3160 тис грн. складу основних матерiалiв для nвиготовлення продукцiї на суму 250 тис.грн. Ця операцiя зменшить запаси nосновних матерiалiв на 250 тис i пiсля зменшення залишок виробничих запасiв nстановитиме 1975-250 = 1725 тис.грн. Одночасно використанi матерiали збiльшать nнезавершене виробництво на 250 тис.грн

  Вiдображення господарських операцiй першого типу змiнює nрозмiр окремих статей активу Балансу шляхом перемiщення однiєї й тiєї ж суми з nоднiєї статтi активу у другу статтю без змiни пiдсумку активу балансу. Ця nоперацiя зачепила лише активнi статтi. Балансу, пiсля цього пiдсумок активу nбалансу не змiниться, рiвнiсть мiж активом i пасивом не порушиться. Баланс nпiсля першої операцiї виглядатиме так:

 

Операцiя другого типу. nВiдраховано до Резервного капiталу за рахунок прибутку 950 тис грн. Ця операцiя nзбiльшить Резервний капiтал i на туж суму зменшить прибуток. Сума резервного nкапiталу становитиме 8750+950  = 9700 тис. грн., прибутку 2450-950 = 1500 тис. nгрн. Внаслiдок другої операцiї змiниться розмiр окремих статей пасиву балансу nза рахунок перегруповання джерел коштiв Баланс пiсля другої операцiї

    Операцiя третього типу.На nсклад пiдприємства надiйшли  основнi матерiали  вiд постачальника на суму 35 nтис. грн.. Внаслiдок цiєї операцiї збiльшуються виробничi запаси – стаття nактиву балансу становитиме 1725+35 = 1760. Оскiльки матерiали надiйшли вiд nпостачальника, а оплату постачальника  не здiйснювали, то в пасивi балансу nзаборгованiсть постачальнику за матерiали  збiльшиться i дорiвнюватиме 2725+35 n= 2760. Вiдображення господарських операцiй такого типу збiльшує балансовi nстаттi засобiв пiдприємства та їх  джерел на однакову суму, а внаслiдок цього  nзбiльшиться пiдсумок активу i пасиву балансу на одну й ту ж суму, але рiвнiсть nмiж активом i пасивом не порушиться.

    Операцiя четвертого типу. nПiдприємство перерахувало з Розрахункового рахунку заборгованiсть постачальнику nв сумi 1450 тис. грн. Внаслiдок вiдображення  четвертої господарської операцiї nзменшуються Балансовi статтi коштiв пiдприємства з одночасним зменшенням їх nджерел на однакову суму з одночасним зменшенням балансу по активу i пасиву. nРiвнiсть мiж активом i пасивом не порушується. Внаслiдок цiєї операцiї в nбалансi по статтi активу Грошi в нацiональнiй валютi вiдбувається зменшення на nсуму 1450 тис грн i залишок дорiв-нюватиме 1600 – 1450 = 150 тис грн, а в nстаттi пасиву Балансу стаття Розрахунки з постачальниками та пiдрядниками сума nзменшиться на 1450 i становитиме 2760 -1450 = 1310 тис грн.

   Таким чином, встановлено, що nгосподарськi операцiї пiдприємства за їх впли-вом на змiну активу i пасиву nбалансу можуть бути зведенi  в чотири типи (типи Балансових змiн). Кожна nгосподарська операцiя обов’зково вiдображається у двох статтях балансу. Перший ni другий тип господарських операцiй впливають на змiни тiльки активу i тiльки nпасиву, не змiнюючи пiдсумкiв балансу. Операцiї третього i четвертого типу nбалансових змiн водночас зачiпають статтi активу i пасиву, при цьому внаслiдок nоперацiй третього типу збiльшуються як статтi активу, пасиву балансу i пiдсумки nбалансу, а внаслiдок операцiй четвертого типу зменшуються як статтi, так i nпiдсумки балансу активу i пасиву. У всiх випадках змiн зберiгається рiвнiсть nпiдсумкiв активу i пасиву балансу, оскiльки змiни рiзних статей активу i пасиву nбалансу вiдображаються в одинакових сумах..

14.  Рахунки бухгалтерського обліку,  їх nпризначення і будова

Бухгалтерський nрахунок – це спосiб групування поточного облiку i контролю стану й руху nгосподарських коштiв, джерел їх утворення та господарських процесiв. Вони nвiдображають стан i рух об’єктiв облiку. За своєю формою бухгалтерський рахунок n- це таблиця, в якй вiдображаються господарськi операцiї. Лiву частину цiєї nтаблицi називають  дебетом  (вiн винен), на якi вiдображаються господарськi nоперацiї, а права – «кредит» (вiн вiрить).

    Запис на рахунках починається з nвiдкриття їх. Вiдкрити рахунок – це вказати назву i записати в нього з балансу nпочатковий стан коштiв або джерел формування їх, тобто залишок їх, сальдо n(розрахунок, залишок).   Сальдо – nце рiзниця мiж  пiдсумками записiв по дебету i кредиту рахункiв з урахуванням nзмiн на рахунку на кiнець звiтного перiоду. Цей залишок ми використовуємо при nскладаннi балансу на початок наступного за звiтним перiоду (мiсяця, кварталу, nроку). Пiдсумок записiв на дебетi i кредитi без включення до цього пiдсумку nпочаткового сальдо є оборотом по nбухгалтерському рахунку.

 Активнi, nпасивнi та активно-пасивн рахунки. Обороти  i сальдо.

    У бухгалтерському облiку iснують рахунки активнi, пасивнi nй активно-пасивнi.

 

 

   Активнi рахунки призначенi для облiку nгосподарських засобiв i коштiв за  їх складом i розмiщенням, вони вiдображають nзмiст активної частини бухгалтерського балансу. До активних рахункiв належить: nрахунки основних засобiв, нематерiальних активiв, матерiалiв, палива, запасних nчастин, каса, Розрахунковий рахунок, готова продукцiя, товари та iнш.

В активних рахунках nнадходження засобiв виробництва, коштiв на пiдприємство вiдображається n(записується) по дебету, а вибуття –  по кредиту. Сальдо nна активних рахунках завжди буде по дебету.

 

     Пасивнi рахунки слугують для облiку джерел nгосподарських засобiв i коштiв  за їх цiльовим призначенням i вiдображають nзмiст пасивної частини балансу. В пасивних рахунках, навпаки, збiльшення джерел nкоштiв (або заборгованностi за одержанi господарськi засоби) вiдображається по nкредиту, а зменшення – дебету. Сальдо на пасивних nрахунках завжди буде по кредиту.

 

    Активно-пасивнi рахунки – це рахунки, в яких сальдо може бути i по nдебету i по кредиту. Якщо на активно-пасивному рахунку сальдо буде по дебету, nто його призначення як активного рахунка i вiдображати слiд в активi балансу, nякщо ж по кредиту, то його призначення як пасивного рахунка i вiдображати слiд nв пасивi балансу. До пасивних рахункiв належить  «Статутний капiтал», Пайовий nкапiтал», «Прибутки Додатковий капiтал Резервний капiтал та iнш.  До активно-пасивних рахункiв nналежить рахунки Розрахунки за податками й платежами Розрахунки з бюджетом та niнш.

     Класифiкацiя nрахункiв бухгалтерського облiку

   Класифiкацiя рахункiв nбухгалтерського облiку дає змогу ясно зрозумiти змiст рахункiв, забезпечує nчiтке користування ними у практичнiй роботi. Рахунки є особим групуванням

поточного облiку i контролю засобiв, nзаписiв, грошових коштiв, рощрахункiв, джерел.  Групування господарських nзасобiв та їх джероел, господарських процесiв та їх результатiв здiйснюється nвiдповiдно до їх економiчного змiсту. При цьому рiзнi рахунки, а також  облiковуванi nна них об’єкти мають рiзний змiст  вiдповiдно до характеру i особливостей nоблiковуваних об’єктiв. Таким чином, всi nрахунки за змiстом можуть бути зведенi у вiдповiднi групи i види. Економiчний nзмiст рахункiв є основою побудови  всiєї системи рахункiв бухгалтерського nоблiку й наiважливiшою ознакою їх класифiкацiї.

План рахункiв бухгалтерського облiку активiв,капiталу, nзобовязань і господарських операцій  підприэмств і організацій

Довідка: А – активний; П – пасивний; АП – активно-пасивний

 

n

Синтетичнi рахунки (рахунки першого порядку)		Субрахунки (рахунки другого порядку)		Сфера застосування
Код	Назва	Код	Назва
1	2	3	4
Клас 1. Необоротнi активи
10 А	Основнi засоби	101	Земельнi дiлянки	Усi види дiяльностi
		102	Капiтальнi витрати по полiпшенню земель ,група 3
		103	Будинки та споруди, гр.1
		104	Машини та обладнання гр.2 i 3
		105	Транспортнi засоби гр.2 i 3
		106	Iнструменти, приладдя та iнвентар гр.2 i гр.3
		109	Iншi основнi засоби, гр.3
11 А	Iншi необо-ротнi мате-рiальнi акти-ви	111	Бiблiотечнi фонди, гр. 3	Усi види дiяльностi
		112	Малоцiннi необоротнi матерiальнi активи
		113	Тимчасовi (нетитульнi) споруди
		115	Iнвентарна тара
		116	Предмет прокату
		117	Iншi необоротнi матерiали i активи
12 А	Нематерiальнi активи	121	Права користування природними ресурсами	Усi види дiяльностi
		122	Права користування майном
		123	Права на знаки для товарiв i послуг
		124	Права на обєкти промислової власностi
		125	Авторськi та сумiжнi з ними права
		126	Гудвiл
		127	Iншi нематерiальнi активи
13 П	Знос необоротних активiв	131	Знос основних засобiв	Усi види дiяльностi
		132	Знос iнших необоротних матерiальних активiв
		133	Знос нематерiальних активiв
14 А	Довгостроковi фiнансовi iнвестицiї	141	Iнвестицiї повязаним сторонам за методом облiку участi в капiталi	Усi види дiяльностi
		142	Iншi iнвестицiї повязаним сторонам
		143	Iнвестицiї неповязаним сторонам
15 А	Капiтальнi iнвестицiї	151	Капiтальне будiвництво	Усi види дiяльностi
		152	Придбання (виготовлення) основних засобiв
		153	Придбання (виготовлення) iнших необоротних матерiальних активiв
		154	Придбання (створення) нематерiальних активiв
16 А	Довгострокова дебiторська заборгованiсть	161	Заборгованiсть за майно, що передане у фiнансову оренду	Усi види дiяльностi
		162	Довгостроковi векселi одержанi
		163	Iнша дебiторська заборгованiсть
17 А	Вiдстроченi   податковi активи		За видами вiдстрочених податкових активiв	Усi види дiяльностi
18 А	Iншi необоротнi активи		За видами активiв	Усi види дiяльностi
19 П	Негативний гудвiл		За видами об’єктiв iнвестування	Усi види дiяльностi
20 А	Виробничi запаси	201	Сировина i матерiали	Усi види дiяльностi
		202	Купованi напiвфабрикати та комплектуючi вироби
		203	Паливо
		204	Тара i тарнi матерiали
		205	Будiвельнi матерiали
		206	матерiали. Переданi у переробку
		207	Запаснi частини
22 А	Малоцiннi та швидкозношуванi предмети		За видами предметiв	Усi види дiяльностi
23 А	Виробництво		За видами виробництва	Усi види дiяльностi
24 А	Брак у виробництвi		За видами продукцiї	Галузi матерiального виробництва
25 А	Напiвфабрикати		За видами напiвфабрикатiв	Промисловiсть
26 А	Готова продукцiя		За видами готової продукцiї	Промисловiсть, сiльське господарство та iн.
28 А	Товари	281	Товари на складi	Усi види дiяльностi
		282	Товари в торгiвлi
		283	Товари на комiсiї
		284	Тара пiд товарами
		285	Торгова нацiнка
Клас 3. Кошти, розрахунки та iншi активи
30 А	Каса	301	Каса в нацiональнiй валютi	Усi види дiяльностi
		302	Каса в iноземнiй валютi
31 А	Рахунки в банках	311	Поточнi рахунки в нацiональнiй валютi	Усi види дiяльностi
		312	Поточнi рахунки в iноземнiй валютi
		313	Iншi рахунки в банку в нацiональнiй валютi
		314	Iншi рахунки в банку в iноземнiй валютi
33 А	Iншi кошти	331	Грошовi документи в нацiональнiй валютi	Усi види дiяльностi
		332	Грошовi документи в iноземнiй валютi
		333	Грошовi кошти в дорозi в нацiональнiй валютi
		334	Грошовi кошти в дорозi в iноземнiй валютi
34 А	Короткостроковi векселi одержанi	341	Короткострокi векселi, одержанi в нацiональнiй валютi	Усi види дiяльностi
		342	Короткостроковi векселi, одержанi в iноземнiй валютi
35 А	Поточнi фiнансовi iнвестицiї	351	Еквiваленти грошових коштiв	Усi види дiяльностi
		352	Iншi поточнi фiнансовi iнвестицiї
36 АП	Розрахунки з покупцями та замовниками	361	Розрахунки з вiтчизняними покупцями	Усi види дiяльностi
		362	Розрахунки з iноземними покупцями
37 АП	Розрахунки з рiзними дебiторами	371	Розрахунки за виданими авансами	Усi види дiяльностi
		372	Розрахунки з пiдзвiтними особами
		373	Розрахунки за нарахованими доходами
		374	Розрахунки за претензiями
		375	Розрахунки по вiдшкодуванню завданих збиткiв
		376	Розрахунки за позиками членам кредитних спiлок
		377	Розрахунки з iншими дебiторами
38 П	Резерв сумнiвних боргiв		За дебiторами	Усi види дiяльностi
39 А	Витрати майбутнiх перiодiв		За видами витрат	Усi види дiяльностi
Клас 4. Власний капiтал та забезпечення зобовязань.
40 П	Статутний капiтал		За видами капiталу	Усi види дiяльностi
42 П	Додатковий капiтал	421	Емiсiйний дохiд	Усi види дiяльностi
		422	Iнший вкладений капiтал
		423	Дооцiнка активiв
		424	Безкоштовно одержанi необоротнi активи
		425	Iнший додатковий капiтал
43 П	Резервний капiтал		За видами капiталу	Усi види дiяльностi
44 АП,А	Прибутки i збитки нерозподiленi	441	Прибутокнерозподiлений	Усi види дiяльностi
		442	Непокритi збитки
		443	Прибуток, використаний у звiтному перiодi
45 А	Вилучений капiтал	451	Вилученi акцiї	Усi види дiяльностi
		452	Вилученi вклади i паї
		453	Iнший вилучений капiтал
46 А	Неоплачений капiтал		За видами капiталу	Усi види дiяльностi
47 П	Забезпечення майбутнiх витрат i платежiв	471	Забезпечення виплат вiдпусток	Усi види дiяльностi
		472	Додаткове пенсiйне забезпечення
		473	Забезпечення гарантiйних зобов’язань
		474	Забезпечення iнших витрат i платежiв
48 П	Цiльове фiнансуванняi цiльовi надходження		За об’єктами фiнансування	Усi види дiяльностi
49 П	Страховi резерви	491	Резерви незароблених премiй	Страхова дiяльнiсть
		492	Резерви збиткiв
		493	Iншi страховi резерви
		494	Частка перестраховикiв у резервах незароблених премiй
		495	Частка перестраховикiв у резервах збиткiв
		496	Частка перестраховикiв у iнших страхових резервах
		497	Результат змiни резервiв незароблених премiй
		498	Результат змiни резервiв збиткiв
Клас 5. Довгостроковi зобов’язання.
50 П	Довгостроковi позики	501	Довгостроковi кредити банкiв у нацiональнiй валютi	Усi види дiяльностi
		502	Довгостроковi кредити банкiв в iноземнiй валютi
		503	Вiдстроченi довгостроковi кредити банкiв в нацiональнiй валютi
		504	Вiдстроченi довгостроковi кредити банкiв в iноземнiй валютi
		505	Iншi довгостроковi позики в нацiональнiй валютi
		506	Iншi довгостроковi позики в iноземнiй валютi
51 П	Довгостроковi векселi виданi	511	Довгостроковi векселi, виданi в нацiональнiй валютi	Усi види дiяльностi
		512	Довгостроковi векселi, виданi в iноземнiй валютi
52 П	Довгостроковi зобов’язанняза облiгацiями	521	Зобов’язання за облiгацiями	Усi види дiяльностi
		522	Премiя за випущеними облiгацiями
		523	Дисконт за випущеними облiгацiями
53 П	Довгостроковi зобов’язання з оренди	531	Зобов’язання з фiнансової оренди	Усi види дiяльностi
		532	Зобов’язання з оренди цiлiсних майнових комплексiв
54	Вiдстроченi податковi зобов’язання		За видами зобов’язань	Усi види дiяльностi
55	Iншi довгостроковi зобов’язання		За видами зобов’язань	Усi види дiяльностi
56	……………………
Клас 6. Поточнi зобов’язання
60 П	Короткостроковi позики	601	Короткостроковi кредити банкiв у нацiональнiй валютi	Усi види дiяльностi
		602	Короткостроковi кредити банкiв в iноземнiй валютi
		603	Вiдстроченi короткостроковi кредити банкiв в нацiональнiй валютi
		604	Вiдстроченi короткостроковi кредити банкiв в iноземнiй валютi
		605	Простроченi позики в iноземнiй валютi
61 П	Поточна за- боргованiсть за довгостро-ковими зобов’язан.	611	Поточна заборгованiсть за довгостроковими зобов’язаннями у нацiональнiй валютi	Усi види дiяльностi
		612	Поточна заборгованiсть за довгостроковими зобов’язаннями в iноземнiй валютi
62 П	Короткрстроковi векселi виданi	621	Короткостроковi векселi, виданi в нацiональнiй валютi	Усi види дiяльностi
		622	Короткостроковi векселi, виданi в iноземнiй валютi
63 АП	Розрахунки з постачальниками та пiдрядниками	631	Розрахунки з вiтчизняними постачальниками	Усi види дiяльностi
		632	Розрахунки з iноземними постачальниками
64 АП	Розрахунки за податками й платежами	641	Розрахунки за податками	Усі види діяльності
		642	Розрахунки за обов”язковии платежами
		643	Податкові зобов”язання
		644	Податковий кредит
65 П	Розрахунки за страхуванням	651	За пенсійним забезпеченням	Усі види діяльності
		652	За соціальним страхуванням
		653	За страхуванням на випадок безробіття
		654	За індивідуальним страхуванням
		655	За страхуванняма майна
66 П	Розрахунки з оплати праці	661	Розрахунки за заробітною платою	Усі види діяльності
		662	Розрахунки з депонентами
67 П	Розрахунки з учасниками	671	Розрахунки за нарахованими девідендами	Усі види діяльності
		672	Розрахунки за іншими виплатами
68 АП	Розрахунки за іншими операціями	681	Розрахунки за авансами одержаними
		682	Внутрішні розрахунки
		683	Внутрішньогосподарські розрахунки
		684	Розрахунки за нарахованими відсотками
		685	Розрахунки з ін
69 П	Доходи майбутніх періодів		За видами доходів	Усі види діяльності
Клас 7. Доходи і результати діяльності.
70 АП	Доходи від реалізації	701	Дохід від реалізації готової продукції	Усі види діяльності
		702	Дохід від реалізації товарів
		703	Дохід від реалізації робіт і послуг
		704	Вирахування з доходу
71 АП	Інший операційний дохід	711	Дохід від реалізації іноземної валюти	Усі види діяльності
		712	Дохід від реалізації інших оборотних активів
		713	Дохід від операційної оренди активів
		714	Дохід від операційної курсової різниці
		715	Одержані пені, штрафи, неустойки
		716	Відшкодування раніше списаних активів
		717	Дохід від списання кредиторської заборгованості
		718	Одержані гранти та субсидії
		719	Інші доходи від операційної діяльності
72 АП	Дохід від участі в капіталі	721	Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства	Усі види діяльності
		722	Дохід від спільної діяльності
		723	Дохід від інвестицій в дочірні підприємства
73 АП	Інші фінансові доходи	731	Дивідентди одержані	Усі види діяльності
		732	Відсотки одержані
		733	Інші доходи від фінансових операцій
74 АП	Інші доходи	741	Дохід від реалізації фінансових інвестицій	Усі види діяльності
		742	Дохід від реалізації необоротних активів
		743	Дохід від реалізації майнових комплексів
		744	Дохід від неопераційної курсової різниці
		745	Дохід від безоплатно оджержаних активів
		746	Інші доходи від звичайної діяльності
75 АП	Надзвичайні доходи	751	Відшкодування збитків від надзвичайних подій	Усі види діяльності
		752	Інші надзвичайні доходи
76 АП	Страхові платежі		За видами страхування	Страхова діяльність
79 АП	Фінансові результати	791	Результат основної діяльності
		792	Результат фінансових операцій
		793	Результат іншої звичайної діяльності
		794	Результат надзвичайних подій
Клас 8. Витрати за елементами.
80 А	Матеріальні витрати	801	Витрати сировини й матеріалів	Усі види діяльності
		802	Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих
		803	Витрати палива й електроенергії
		804	Витрати тари й тарних матеріалів
		805	Витрати будівельних матеріалів
		806	Витрати запасних частин
		808	Витрати товарів
		809	Інші матеріальні витрати
81 А	Витрати на оплату праці	811	Витрати за окладами і тарифами	Усі види діяльності
		812	Премії та заохочення
		813	Компенсаційні виплати
		814	Оплата відпусток
		815	Оплата іншого невідпрацьованого часу
		816	Інші витрати на оплату праці
82 А	Відрахування на соціальні заходи	821	Відрахування на пенсійне забезпечення	Усі види діяльності
		822	Відрахування на соціальне страхування
		823	Страхування на випадок безробіття
		824	Відрахування на індивідуальне страхування
83 А	Інші операційні витрати	831	Амортизація основних засобів	Усі види діяльності
		832	Амортизація інших необоротних матеріальних активів
		833	Амортизація нематеріальних активів
84 А	Інші операційні витрати		За видами витрат	Усі види діяльності
85	Інші затрати		За видами витрат	Усі види діяльності
Клас 9. Витрати діяльності
90 А	Собівартість реалізації	901	Собівартість реалізованої готової продукції	Усі види діяльності
		902	Собівартість реалізованих товарів
		903	Собівартість реалізованих робіт і послуг
91 А	Загальновиробничі витрати		За видами витрат	Усі види діяльності
92 А	Адміністративні витрати		За видами витрат	Усі види діяльності
93 А	Витрати на збут		За видами витрат	Усі види діяльності
94 А	Інші операційні витрати	941	Витрати на дослідження і розробки	Усі види діяльності
		942	Собівартість реалізованої іноземної валюти
		943	Собівартість реалізованих виробничих запасів
		944	Сумнівні і безнадійні борги
		945	Втрати від операційної курсової різниці
		946	Втрати від знецінення запасів
		947	Нестачі і втрати від псування цінностей
		948	Визнані пені, штрафи, неустойки
		949	Інші витрати неопераційної діяльності
95 А	Фінансові витрати	951	Відсотки за кредит
		952	Інші фінансові витрати по об”єктах інвестування
96 АП	Втрати від участі в капіталі	961	Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства	Усі види діяльності
		962	Втрати від спільної діяльності
		963	Втрати від інвестицій в дочірні підприємства
97 А	Інші витрати	971	Собівартість реалізованих фінансових інвестицій	Усі види діяльності
		972	Собівартість реалізованих необоротних активів
		973	Собівартість реалізованих майнових комплексів
		974	Втрати від неопераційних курсових різниць
		975	Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій
		976	Списання необоротних активів
		977	Інші витрати звичайної діяльності
		978	Виплати страхових сум та страхових відшкодувань
		979	Перестрахування
98	Податки на прибуток	981	Податки на прибуток від звичайної діяльності	Усі види діяльності
		982	Податки на прибуток від надзвичайних подій
99	Надзвичайні витрати	991	Втрати від стихійного лиха	Усі види діяльності
		992	Втрати від техногенних катастроф і аварій
		993	Інші надзвичайні витрати
Клас 0. Позабалансові рахунки
01	Орендовані необоротні активи		За видами активів	Усі види діяльності
02	Активи на відповідальному зберіганні	021	Устаткування, прийняте для монтажу	Усі види діяльності
		022	Матеріали, прийняті для переробки
		023	Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні
		024	Товари, прийняті на комісію
		025	Майно в довірчому управлінні
03	Контрактні зобов”язання		За видами зобов”язань	Усі види діяльності
04	Непередбачені активи й зобов”язання	041	Непередбачені активи	Усі види діяльності
		042	Непередбачені зобов”язання
05	Гарантії та забезпечення надані		За видами гарантій та забезпечень наданих	Усі види діяльності
06	Гарантії та забезпечення отримані		За видами гарантій та забезпечень отриманих	Усі види діяльності
07	Списані активи	071	Списана дебіторська заборгованість	Усі види діяльності
		072	Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей
08	Бланки суворого обліку		За видами бланків	Усі види діяльності

 

По вiдношенню до групування об’єктiв облiку бухгалтерськi nрахунки за своїм економiчним  змiстом складаються з таких груп:

1. рахунки для облiку господарських nзасобiв (ресурсiв)

2. рахунки для облiку джерел утворення nгосподарських засобiв

   Рахунки для облiку господарських засобiв складаються з nрахункiв, на яких облiковуються основнi засоби, iншi необоротнi  матерiальнi nактиви, нематерiальнi активи I рахункiв, на яких облiковуються кошти, nрозрахунки та iншi активи.

   Класифiкацiя  бухгалтерських рахункiв за їх призначенням i nструктурою вiдображає змiст запасiв на дебетi, кредиi рахунка i залишку n(сальдо), тобто показує, для яких потреб призначенi тi чи iншi рахунки i як nвони побудованi. За цiєю групою видiляють 5 груп рахункiв:

1. основнi

2. операцiйнi

3. регулюючi

4. результативнi

5. позабалансовi

  n 15. Подвійний запис, його суть та значення

 

       Під час здійснення nбудь-якої господарської операції відбуваються подвійні та рівновеликі зміни у nгосподарських  засобах та джерелах їх утворення.  Наприклад, купуючи в оптової nфірми ліки аптека одночасно витрачає грошові кошти. У результаті цієї  операції  nвідбувається взаємопов’язана двостороння зміна в складі господарських засобів: nзбільшення товарів і зменшення грошових коштів на одинакову суму.  У бухгалтерському обліку це відображається  способом nподвійного запису, суть якого полягає в тому, що кожна операція відображається nдвічі за однією сумою:  по дебету одного рахунку та кредиту іншого рахунку.. Цi nзаписи дають змогу досягти рiвностi активу i пасиву бухгалтерського балансу.

   За допомогою подвiйного запису nгосподарських операцiй на рахунках бухгалтерського облiку забезпечується nконтроль, тому що кожна операцiя i  одинаковiй сумi вiдображається по дебету nодного i по кредиту другого бухгалтерського рахункiв, чим i досягається nрiвнiсть пiдсумкiв записiв по дебету рахункiв пiдсумкам записiв по кредиту nрахункiв. Уперше сутнiсть подвiйного запису було розкрито  Луки Пачолi 1494 пiд nназвою «Трактат про рахунки i записи». Звiдси поняття «подвiйна iталiйська nбухгалтерiя»

 

n

Подвiйний запис
Допомогає виявити помилки в облiку			Дає  можливiсть визначити змiст операцiї i контролювати напрям руху коштiв			Створює економiчну основу для контролю роботи пiдприємства

 

   Подвiйний nзапис – це принцип nтотожного вiдображення господарських операцiй на рахунках, що зумовлює nрiвнiсть  оборотiв по дебету i кредиту кореспондуючих рахункiв. Подвiйний запис nвипливає з економiчної  сутi вiдображення операцiй. Кожна господарська операцiя nвикликає змiни у двох видах господарських засобiв, грошових коштiв, або у двох nвидах джерел, або в одному видi засобiв чи коштiв, i в тiй же сумi змiнюється nвiдповiдний вид джерел.

Розглянемо використання nподвiйного запису для вiдображення на рахунках початкового сальдо i визначення nсальдо на активних, пасивних i активно-пасивних рахунках.

Подвiйний запис, що nвiдображає вiдповiдний взаємозв’язок мiж бухгалтерськими рахунками, прийнято nназивати коресподенцiєю рахункiв. На рахунках бухгалтерського облiку всi господарськi  nоперацiї запписуються у послiдовностi їх здiйснення, тобто в хронологiчному nпорядку. Така  реєстрацiя господарських операцiй дiстала назву  хронологiчного запису.

   nДля бiльшої деталiзацiї до синтетичного облiку nнерiдко вводять субрахунки. Субрахунок – nце синтетичний рахунок другого порядку. Характерна особливiсть субрахункiв nполягає в тому, що на них як правило немає необхiдностi робити записи. Данi на nсубрахунках одержують групуванням аналiтичних рахункiв при складаннi обороних nвiдомостей.

     Таким чином, за nдопомогою рахункiв бухгалтерського облiку забезпечується однакове вiдображення nгосподарських операцi  у iсiх галузях нородного господарства, що забезпечує nзiставлення  облiкових показникiв окремих органiзацiй, пiдприємств.

   Короткий запис, що показує, як i на яких рахунках nвiдображається операцiя, є рахунковою формулою, або проводкою. Взаємозв’язок мiж рахунками, що виникає у результатi nвiдображення на них господарських операцiй способом подвiйного запису, nназиваються кореспонденцiєю  рахункiв, а nсамi рахунки, вказанi в бухгалтерськiй проводцi, -кореспондуючими.

16. Взаємозвязок  між рахунками і балансом

   Оскільки nбаланс  відображає стан господарських засобів і джерел їх утворення на певну nдату, а на рахунках відображається рух цих же господарських засобів та джерел nїх утворення, то між  балансом та рахунками існує   взаємозв’язок :  початковий  баланс         рахунки 

кінцевий  nбаланс. nСхематично такий зв’язок наведений на рисунку

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Після  розгляду взаємозв’язку між nбалансом та рахунками слід зупинитися на порядку складання бухгалтерських nпроводок, які відображають кореспонденцію рахунків.

   Етапи   nскладання бухгалтерської проводки (кореспонденції рахунків):

·        nВизначення змін, які nвикликає господарська операція і на яких рахунках;

·        nВизначення типів nрахунків (активний, пасивний, активно-пасивний);

·        nВизначення характеру nзмін (збільшення, зменшення) та бік рахунку, де вони відображаються (дебет, nкредит);

·        nСкладання nбухгалтерської  проводки.

  Алгоритм  nскладання бухгалтерської проводки ( на  прикладі господарської операції:   з nпоточного рахунку у касу аптеки надійшло 1050 грн. на  виплату заробітної nплати) та   відображення цієї ж бухгалтерської проводки  на рахунках nбухгалтерського обліку наведено на рисунку.

n

Визначаємо
1.      Які зміни викликає господарська операція	2.      Назви і номери рахунків	3.      Вид рахунків	У якій частині відбуваються зміни Д-т            К-т
А) збільшення грошових коштів у касі на 1050 грн	Поточний рахунок у національній валюті» – 311	Активний	Д-т
Б) зменшення на поточному рахунку грошових коштів на 1050 грн.		Активний	К-т
Бухгалтерська проводка

n

Каса  у національній валюті»  –   1050 К-Т «Поточний рахунок у національній валюті»   – 1050

 

 

    17.  Синтетичні та аналітичні рахунки

      За способом групування та nузагальнення облiкових даних бухгалтерськi рахунки подiляються  на синтетичнi i nаналiтичнi.

  Синтетичнi nрахунки – це балансовi рахунки, що узагальнюють облiк господарської nдiяльностi пiдприємтсва. Синтетичнi рахунки призначенi для облiку iнформацiї в nузагальненому виглядi i в  грошовому вимiрнику. Облiк наявностi та змiн сукупностей економiчно однорiдних nгосподарських засобiв i джерел їх утворення в горошовому вимiрнику  називається nсинтетичним облiком. Облiк на синтетитчних рахунках nвикористовується при заповненнi балансу пiд-приємства i вiдповiдних форм nзвiтностi. До синтетичних  рахункiв належать рахунки «Основнi засоби», nНематериальнi активи Виробничi запаси, Розрахунки з постачальниками та nпiдрядниками тощо.

  Для nдетальної характеристики об’єктiв бухгалтерського облiку використовують аналiтичнi рахунки, в яких крiм вартiсного nвимiрника використовують  натурульнi i трудовi вимiрники. Приклад – Споруда 1, nЦукор тощо. Облiк наявностi та змiн окремих видiв i об’єктiв господарських nзасобiв та джерел їх утворення рiзних вимiрникiв називається аналiтичним

облiком.

   Мiж nсинтетичними й аналiтичними рахунками iснує нерозривний зв’язок, тобто на nаналiтичних рахунках вiдображаються тi ж змiни,  на й на синтетичних, але бiльш nдокладно, значення дебету i кредиту кожного аналiтичного рахунку; сума сальдо, nсума оборотiв на дебетi, сума оборотiв на кредитi всiх аналiтичних рахункiв nданої групи вiдповiдно дорiвнює сальдо,

обороту на дебетi i nобороту на кредитi синтетичного рахунка. Тому загальнi пiдсумки записiв на nаналiтичних рахунках мають вiдповiлдати сумам, записаним на синтетичних nрахунках бухгалтерського облiку.

    Кількість nнеобхідних  аналітичних рахунків визначається  самостійно кожним конкретним nпідприємство і вона залежить від кількості об’єктів, які підлягають обліку.    nСинтетичні й аналітичні рахунки пов’язані між собою,  бо вони  відображають  nодні й ті ж самі господарські операції на підставі  одних і тих  же nдокументів:  синтетичному рахунку загальною сумою,  а в аналітичному рахунку до nнього  –  частковими сумами. Виходячи з цього сума  залишків усіх  аналітичних nрахунків   повинна дорівнювати залишку на синтетичному рахунку, який їх  nоб’єднує.

    Аналітичні  рахунки можуть nоб’єднуватися   безпосередньо на синтетичному рахунку, або субрахунках n(синтетичних рахунках другого порядку). Вони об’єднують відповідні групи nаналітичних рахунків і, у свою чергу, об’єднуються  синтетичним рахунком n(дивись приклад)

n

Синтетичний рахунок (рахунок першого порядку)	Субрахунки (рахунки другого порядку)	Аналітичні  рахунки
63 «Розрахунки з поста- чальниками та  підрядниками»	631  «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	631/1 ПАТ «Фармак»
		631/2 АТ «Стома
		\631/3  ВАТ «Галичфарм»
		і т.д. по кожному вітчизняному постачальнику
	632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»	632/1 «Гедеон Ріхтер»
		632/2 «Лек»
		633/3  «Пфайзер»
		і т.д. по кожному вітчизняному постачальнику

 

   Слід зауважити, що аналітичні nрахунки у Плані рахунків не наводяться. Кожне підприємство відкриває їх залежно nвід своєї  потреби і відображає у Робочому плані  рахунків, який  nвикористовують для управлінського (внутрішнього)   обліку,  але створюється на nпідставі єдиного Плану  рахунків.

   18.  Хронологічний  та систематичний  облік

     Суми проведених господарських nоперацій при використанні методу подвійного запису  не  одразу  відображаються nна рахунках.  За методологією бухгалтерського обліку для забезпечення  nбезперервного спостереження за господарськими  операціями  використовується nдокументація, тобто кожна господарська операція реєструється  у відповідних nдокументах при її здійсненні.

    Перед nзаписом суми господарської  операції складається  бухгалтерська проводка n(кореспонденція рахунків). Бухгалтерські проводки можуть записуватися  як у nсамому   документі, що підтверджує здійснення господарської операції, так і в nінших  документах (наприклад, у меморіальному ордері).

      З метою забезпечення контролю nза правильністю облікових записів, усі господарські операції реєструються  у nхронологічній послідовності (хронологічний облік) у реєстраційному  журналі де  nвказують дату, номер, суму операції та рахунки, які при цій операції  nкореспондуються.  Підсумок  цього журналу за місяць   використовується для nперевірки правильності  відображення операцій на рахунках. Якщо  підсумки nдебетових і кредитових оборотів на рахунках   співпадають з підсумком nреєстраційного журналу,  значить  усі господарські   операції   відображено  nправильно.

   Господарські  nоперації  реєструються  не тільки у хронологічному порядку,     але і  по nекономічно однорідних   ознаках. Групування операцій у системі рахунків nназивається   систематичним   обліком.

     Хронологічний nта систематичний облік може вестися у різних  регістрах. Але  здебільшого такий nоблік об’єднується  в одному (комбінованому)  обліковому регістрі, наприклад, nоборотні відомості, журнали-ордери тощо.

      nФорма бухгалтерського облiку – це сполучення рiзних регiстрiв nаналiтичного i синтетичного облiку, їх взаємозв’язок, послiдовнiсть i способи nоблiкових записiв з метою узагальнення й одержання звiтностi.

Меморiально-ордерна nформа облiку. На пiдприємствах тривалий час застосовується nмеморiально-оордерна форма ведення облiку, при якiй складалися книжковi й nкартковi облiковi регiстри. Нинi цю форму облiку використовують переважно на nневеликих пiдприємствах. Синтетичний облiк при цiй формi ведеться у книгах або nвiдомостях. Для аналiтичного облiку використовують книги, вiдомостi, картки. nБухгалтерськi проводки оформляють меморiальними  ордерами, якi складаються за nзвiтний перiод i реєструються в реєстрацiйних журналах. Облiк наявностi грошових nкоштiв ведеться у спецiальнiй касовiй книзi.

  Журнально-ордерна форма бухгалтерського облiку. nЗаснована на використаннi принципу систематизацiї та накопичування первинних nдокументiв безпосередньо в регiстрах аналiтичного i синтетичного облiкiв. Записи в накопичувальних регiстрах виконують по nпоказниках, необхiдних для управлiння i контролю за фiнансово-господарською nдiяльнiстю пiдприємства, а також для складання перiодичної та рiчної nбухгалтерської звiтностi. Основними регiстрами при цiй формi облiку є журнали-ордери, nщо ведуться про кредиту синтетичних рахункiв (синтетичного облiку) i дебету nкореспондуючих рахункiв. Використовуються також регiстри аналiтичного облiку – nвiдомостi , таблицi, книги i картки. Наприкинцi мiсяця пiдсуиковi данi nкредитових оборотiв iз журналiв-ордерiв переносять до Головної книги, в якiй nпiдраховують обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують nдля узагальнення даних  журналiв-ордерiв, взаємної перевiрки зроблених записiв nпо окремих рахунках i складання звiтного балансу.

     У nГоловнiй книзi вiдображають початкове сальдо, поточнi обороти i сальдо  на nкiнець звiтного перiоду (мiсяця, кварталу, року). За методом подвiйного запису nсуми дебетових i кредитових оборотiв, а також дебетових i кредетових сальдо nмають бути вiдповiдно мiж собою рiвними. Головна книга вiдкривається на рiк. nПорядок ведення облiку за журнально-ордерною формою для великих пiдприємств nвизначено Iнструкцiєю з використання єдиної журнально-ордерної форми – 17 nжурналiв-ордерiв. Для малих пiдприємств – 8 журналiв-ордерiв.