КУЛЬТУРА ПИСЕМНОЇ ДІЛОВОЇ МОВИ.

ДІЛОВІ ПАПЕРИ ЯК ЗАСІБ ПИСЕМНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ

Поняття про документ і текстові норми ділового стилю.

Документ (лат. documentum – повчальний приклад, доказ, взірець; від лат. doceo – пояснює, викладає справу; укр. архаїзм – грамота) – це матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Кожному з нас у житті вже неодноразово доводилося складати якийсь документ. Спробуймо уявити схему внутрішньої роботи, яку доводиться кожному здійснювати при цьому.

Той хто пише (точніше – буде писати) насамперед повинен досить точно оцінити характер офіційно-ділової ситуації. Саме ця ситуація диктує вибір відповідного документа: якщо вам необхідно про щось попросити яку-небудь організацію (керівництво цієї організації), потрібним документом виявляється заява; якщо ви зробили для цієї організації якусь роботу і хочете, щоб вам її оплатили, це буде рахунок і т. д. Отже, перший етап у діяльності того хто пише у сфері ділового спілкування це – з’ясування характеру офіційно-ділової ситуації і вибір відповідного жанру документа.

Вибір жанру документа зумовлює необхідність знання форми (формуляру, схеми) відповідного документа. Передбачається (в ідеалі), що той хто пише її знає (у зв’язку з його професійною підготовкою, з якого-небудь довідника або завдяки тому, що хтось підказав потрібний зразок).

Що ж таке форма (формуляр) документа?

Кожен документ є низкою або сукупністю постійних елементів змісту. Їх називають реквізитами. Ними можуть бути такі відомості: 1) про адресата; 2) про адресанта; 3) назва жанру документа (у деяких документах назва обов’язкова, напр. Заява, Доповідна записка, Доручення, а в деяких її не ставлять, напр. у ділових листах); 4) текст документа; 5) опис документальних додатків (якщо вони є); 6) дата; 7) підпис автора документа; 8)  віза, резолюція та ін.

Кожний документ складається з окремих елементів – реквізитів. Розрізняють постійний і змінний реквізити документа.

Постійні реквізити друкуються при виготовленні бланка, змінні — фіксуються на бланку в процесі заповнення (див. табл.2).

Сукупність реквізитів, розміщених у встановленій послідов­ності. називається формуляром. Кожний вид документа повинен мати свій формуляр.

Аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію, називається бланком. Кожна уста­нова, організація, підприємство повинні мати два види бланків:

а) для листів;

б) для інших документів.

Бланки виготовляються двох форматів — А4 (210х297 мм) та А5 (148х210 мм).

Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на блан­ку документа як єдиний блок, називається шталтом. Державні стандарти передбачають кутове і поздовжнє розміщення штампа.

Поздовжнє розміщення доцільне тоді, коли назва установи складається з великої кількості слів і не може розміститись на площі, відведеній для кутового штампа.

 

 Вимоги до тексту документів

 

Текст – головний елемент документа. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких — достовірність та об’єктивність змісту, нейтральність тону, повно­та інформації та максимальна стислість.

Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.

Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та висловів.

Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.

Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.

Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адреса­том пропозиції або виконання прохань, викладених у документі.

Текст складається з таких логічних елементів:

1) вступу (зазначається привід, що призвів до укладення документа, викладається історія питання та ін.);

2) доказу (викладається суть питання: докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти й інші матеріали);

3) закінчення (формулюється мета, заради якої складено документ).

Текст документа, що складається з самого закінчення, нази­вається простим, а той, що містить також інші логічні елементи, — складним.

Залежно від змісту документів застосовується прямий (після вступу іде доказ і закінчення) або зворотній (спочатку викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.

При підготовці тексту документа слід дотримуватися таких правил:

1. Правильно і у певній послідовності розміщувати реквізити до­кумента.

2. Текст викладати від третьої особи. Наприклад: Комісія ухвалила…Інститут прохає…Ректорат клопочеться…

Від першої особи викладаються заяви, автобіографії, доповідні й пояснювальні записки, накази.

3. Не вживати образних висловів, емоційно забарвлених слів і син­таксичних конструкцій.

4. Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу:

відповідно до, у зв’язку з, згідно з, з метою, потрібний для, в порядку.

5. Уживати синтаксичні конструкції типу:

Доводимо до Вашого відома, що…

Нагадуємо Вам, що…

Підтверджуємо з вдячністю…

У порядку надання матеріальної допомоги…

У порядку обміну досвідом…

У зв’язку з вказівкою…

Відповідно до попередньої домовленості…

Відповідно до Вашого прохання…

6. Дієприслівникові звороти вживати на початку речення:

Враховуючи…

Беручи до уваги…

Розглянувши…

Вважаючи…

7. Уживати мовні засоби, що відповідають нормам літературної мови і зрозумілі для широкого кола читачів.

8. Уживати прямий порядок слів у реченнях (підмет передує присудкові, означення — перед означуваними словами; додатки — після керуючого слова; вставні слова — на початку речення).

9. Щоб не виявляти гостроти стосунків з партнером, слід замінити активну форму дієслова на пасивну. Наприклад: Ви не виконали своїх пропозицій…

Вами ще не висловлені пропозиції…

Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то тоді треба вживати активну форму. Наприклад:

Університет не гарантує…

10. Уживати інфінітивні конструкції:

Створити й комісію…

Відкликати працівників…

11. У розпорядчих документах треба вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу:

Наказую…

Пропоную…

12. Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у справочинстві, за загальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філ. наук.

13. Надавати перевагу простим реченням. Використовувати форми ввічливості за допомогою слів:

Шановний… Високошановний… Вельмишановний… Високоповажний…

 

Відповідно, форма (формуляр) документа – це сукупність його реквізитів і змістовно-композиційна схема, їх взаємозв’язок, послідовність і розміщення.

І тільки тоді, коли вибрали жанр документа, а отже і його форма, виникає проблема мовного наповнення документа.

Таким чином, схема зумовленості вибору в реалізації ділової мови така: типова офіційно-ділова ситуація → жанр документа → форма документа → мовне наповнення документа.

Під час складання ділового тексту в мовній свідомості того хто пише виникає певний «зразок», або еталон, що охоплює і загальну схему тексту документа, і його постійні та змінні елементи, їх порядок і розміщення. При цьому текстові норми документів можна розрізняти за ступенем жорсткості / гнучкості організації.

Перший тип тексту – це зразок-матриця. Він характеризується фіксованістю всіх трьох основних параметрів організації тексту: набором реквізитів, їх послідовністю, просторовим розміщенням.

Для зразка-матриці суттєвою є фіксована організація постійних елементів змісту в таких типах текстів, як готові бланки довідки, анкети, медичної карти: у них на перший план виступає роль пропусків для позначення змінних елементів у тексті. Складання такого документа вимагає мінімум зусиль.

Для таких документів виготовляють бланки. Бланк документа – це стандартний аркуш паперу з відтвореною на ньому постійною інформацією документа й місцем, залишеним для змінної.

Другий тип тексту – зразок-модель. Він демонструє більший рівень гнучкості норми, більшу свободу. Але й тут форма документа досить жорстка, напр. у заяві є по суті єдиний «творчий» реквізит – формування прохання. Сюди ж належить більша частина різновидів ділових листів.

Третій тип тексту – зразок-схема. Він характеризується тільки одним параметром фіксованості набору основних реквізитів. Сюди належить Протокол, Пояснювальна записка.

 Правила складання й оформлення документів спираються на державний стандарт (У нашій країні існує відповідна установа – Державний стандарт України). І на людях, що займаються діловодством, крім обов’язку вміти висловлюватися «по-діловому», лежить ще й відповідальність перед законом.

 Стандарт встановлює два формати паперу для виготовлення службових документів: А4 (210 х 297 мм) і А5 (210 х 148 мм).

Встановлено такі розміри берегів: лівий – 20 – 35 мм; правий – не менше ніж 8 мм; верхній – 10 – 20 мм; нижній – не менше ніж 8 мм.

 Класифікація ділових документів

Класифікація документів – це поділ їх на класи за основними ознаками схожості та відмінності. Мета класифікації полягає в підвищенні оперативності роботи апарату управління та відповідальності виконавців. У поточній роботі класифікацію документів здійснюють на етапі групування їх у справи.

За способом фіксації інформації розрізняють письмові, графічні, фото‑, кіно‑, відеодокументи, фонодокументи.

За змістом документи поділяють на організаційно-розпорядчі, фінансово-розрахункові, постачально-збутові та ін. (детальніше подивитеся у посібниках).

За найменуванням розрізняють: накази, заяви, протоколи, розпорядження, вказівки, інструкції, правила, статути, звіти, плани, службові листи, акти тощо.

За особливостями складання документи поділяють на типові, що розробляються вищими органами для підвідомчих організацій з однорідними функціями і мають обов’язковий характер; трафаретні, бланки яких виготовляють друкарським способом; індивідуальні, що створюються кожного разу по-новому.

За ступенем складності документи бувають прості, що містять інформацію з одного питання, і складні, які містять інформацію щодо двох і більше питань. Прості документи легше обробляти, контролювати їх виконання, здійснювати пошук.

За місцем складання розрізняють внутрішні та зовнішні документи. Внутрішні створюють на тому чи іншому підприємстві (в організації, установі), де вони й функціонують; зовнішні – ті, що надійшли ззовні або направлені іншим підприємствам, установам чи громадянам. (медична карта, витяг з медичної карти).

За напрямом – вхідні, вихідні.

За терміном виконання документи бувають термінові, що виконуються у строки, встановлені законом, відповідним правовим актом (переважно – 1 міс.), керівником, а також документи з позначкою «Терміново»; нетермінові, які виконуються в строки, визначені керівництвом підприємства (організації, установи, фірми).

За походженням документи поділяють на службові, що стосуються діяльності підприємства, та офіційно-особисті (іменні), які стосуються конкретних осіб (заяви, листи, скарги).

За ступенем гласності документи бувають звичайні, для службового користування (ДСК), таємні, конфіденційні та ін. За втрату чи розголошення змісту останніх винні притягаються до відповідальності.

За юридичною силою розрізняють справжні та підроблені документи. Справжні (істинні) документи готують в установленому законом порядку за всіма правилами. У свою чергу, справжні документи бувають чинні та нечинні. Документ стає нечинним, коли втрачає юридичну силу з будь-яких причин, напр. у зв’язку з закінченням строку договору).

Підробленими (фальшивими) документи можуть вважатися внаслідок матеріальної чи інтелектуальної підробки. Матеріальна підробка буває тоді, коли до змісту справжнього документа замість справжніх вносять несправжні відомості, роблять виправлення, підчистки та ін. Інтелектуальна підробка виражається у складанні і видачі документа свідомо неправдивого змісту, хоч і правильного з формального боку.

За стадіями виготовлення розрізняють оригінали і копії документів. Оригінали – перші або єдині примірники офіційних документів.

Копії – документи, в яких точно відтворено інформацію інших документів, а також усі їхні зовнішні ознаки чи частину їх і відповідним чином оформлені. Існують такі різновиди копій: відпуск (повна копія вихідного документа, виготовленого водночас з оригіналом), витяг (копія офіційного документа, що відтворює певну його частину і відповідно засвідчена), дублікат (повторний примірник документа, виданий у зв’язку із втратою оригіналу чи з іншої причини).

У юридичному відношенні оригінал і копія рівнозначні.

За строками зберігання розрізняють документи постійного, тривалого (понад 10 років), тимчасового (до 10 років) зберігання.

За спеціалізацією документи поділяють на управлінські (адміністративні, загальні) і спеціальні (галузеві). Спеціальні документаційні системи відтворюють специфіку різних сфер діяльності суспільства: банківська, дипломатична, зовнішньоекономічна, юридична, медична документація.

 

Організація роботи з документами та діяльність щодо створення документів називається діловодством.

Документи щодо особового складу (особові, офіційні)

1. Автобіографія

Це документ, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Текст, в якому зазначається:

— прізвище, ім’я. по батькові;

— дата народження;

— місце народження;

— відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися);

— відомості про трудову діяльність (коротко, в хронологічній послідовності назви місць роботи й посад);

— відомості про громадську роботу;

— короткі відомості про склад сім’ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти).

3. Дата написання.

4. Підпис.

Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу.

 

Зразок:

 

Автобіографія

Я, Степаненко Василь Іванович, народився 12 січня 1992 року в місті Тернополі. У  1999 р. пішов до першого класу Тернопільської середньої школи №18.

Після закінчення школи 2010р. вступив на перший курс фармацевтичного факультету Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, де навчаюся й зараз.

Батько – Степаненко Іван Петрович, 1971 року народження, викладач кафедри органічної хімії Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, проживає за адресою: вул. Кривоноса,№ 10, кв. 27, м. Тернопіль.

Мати – Степаненко Надія Петрівна, 1973 року народження, вчитель фізики Тернопільської середньої школи № 18, проживає там же.

Сестра – Степаненко Тетяна Іванівна, 1996 року народження, учениця Тернопільської середньої школи № 18.

 

15 січня 2012 р.                                                                           підпис

 

Заява

Це документ, який містить прохання особи (особиста заява) або установи (службова заява) щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів.

Реквізити:

1. Адресат (назва установи або посада та ініціаликерівника, на ім’я яких подається заява).

2. Адресант [назва установи або посада, ініціали (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою].

3. Назва виду документа.

4. Текст.

5. Підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності.

6. Дата.

7. Підпис.

Заява пишеться власноручно в одному примірнику. Різновидами заяви є заява-зобов’язання (прохання про надання позики), заява про відкриття рахунка, про притягнення до відповідальності та ін.

Заява складається однією або кількома особами. Прізвище особи, яка звертається із заявою, має форму родового відмінка без прийменника. Але у випадку збігу близькозвучних прізвищ пишеться прийменник.

Зразки

 

Ректорові ВДНЗ «Тернопільський

 державний медичний університет

 ім. І.Я. Горбачевського»

проф., чл.-кор. АМН  Ковальчуку Л.Я.

Андрюк Марії Василівни,

що проживає за адресою:

вул. Протасевича, № 5, кв. 3

м. Тернопіль

 

 

ЗАЯВА

 

Прошу допустити мене до складання вступних іспитів на перший курс фармацевтичного факультету.

До заяви додаю:

1. Атестат про середню освіту, виданий Тернопільською школою І-ІІІ ступенів № 3 29 червня 2012 р.

2. Довідку про стан здоров’я (форма № 289).

3. Автобіографію.

4. Дві фотокартки.

 

 

 

 

 

 

 

 

01. 07. 12                                                                                    підпис

 

 

 

 

 

 

Головному лікарю 1 міської лікарні

Білому В.М.

терапевта кардіологічного відділення

Лиші Сергія Васильовича

 

 

Заява

 

Прошу надати мені чергову профспілкову відпустку з 24.09.98 до 20.10.98 року.

 

20.09.98 р.                                       (підпис)

 

 

Скарга

Це документ, в якому особа (установа) вказує на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити належних заходів для ліквідації такого порушення.

Реквізити:

1. Адресат (назва установи або посадової особи, яка має повноваження щодо розгляду даної скарги).

2. Адресант (прізвище, ім’я, по батькові, посада, при потребі — домашня адреса і паспортні дані особи, яка подає скаргу).

3. Назва виду документа.

4. Текст.

5. Дата.

6. Підпис.

7. Завірення підпису (якщо треба).

 

Зразок:

 

Завідувачу аптеки № 9

м. Тернопіль

Щербань Л. Г.

 

Скарга

 

Я, Радченко Ольга Іванівна, вчителька середньої школи, мешкаю за адресою:вулиця Незалежності, 6-а, кв.48, м. Тернопіль. Звертаюсь до Вас за допомогою. 11 січня 2008 року я придбала у вашій аптеці лікарський препарат кетанов в ампулах. Виявилось, що термін використання цього препарату закінчився у листопаді 2007 року. Наступного дня я звернулась до вашої аптеки, пред’явивши чек покупки, з проханням замінити препарат або повернути гроші. Замість цього на свою адресу почула різного роду нарікання і образливі звинувачення. Прошу Вас розглянути мою скаргу і дати позитивну відповідь, а також притягнути  до суворої відповідальності Артеменко О.С., винній у байдужому ставленні до пацієнтів.

 

12.01.2008 р.                      (підпис)      Радченко О. І.

 

 

Характеристика

Це документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про працівника як члена колективу і який складається на його вимогу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок (прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видаєть­ся характеристика; рік або повна дата народження; посада; якщо треба – місце проживання).

3. Текст, який містить такі відомості:

— трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на якій посаді);

— ставлення до службових обов’язків та трудової дисципліни (вказуються найбільш значущі досягнення, заохочення та по­карання);

— моральні якості (риси характеру, ставлення до інших членів колективу);

— висновки;

— призначення характеристики (при потребі).

4. Дата складання.

5. Підпис керівника установи (при потребі – інших відповідальних осіб).

6. Печатка.

Характеристика оформляється на стандартному аркуші паперу в одному примірнику.

 

Зразок:

 

Атестаційна характеристика

медичної сестри хірургічного

відділення 5-ї міської лікарні

м.Тернополя

Матвієнко Юлії Іванівни.

 

Матвієнко Юлія Іванівна працює на посаді маніпуляційної сестри з 1992 року. У 1991 році закінчила Чортківське медичне училище №1 за спеціальністю «сестринська справа».

Свої службові обов’язки виконує добросовісно. Має високий професійний рівень з питань догляду за хворими. Відмінно володіє основними прийомами маніпуляційної сестри, доброзичлива, ввічлива до хворих, завжди готова прийти їм на допомогу.

Підвищує свою кваліфікацію без відриву від виробнитства  при Запорізькому кардіологічному центрі. Набуті знання застосовує в своїй практиці

Має повагу і авторитет у колективі. Скромна, вихована.

Матвієнко Ю.І. рекомендується більше уваги приділяти медсестрам Овсейчук О.О., Набережній О.А. з питань професійного досвіду.

22.02.13 рік

Головний лікар                       (підпис)      Максимчук І.Г.

ст. медсестра відділення              (підпис)      Палій Н.С.

 

Резюмé

Це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає.

Основна вимога до такого документа – вичерпність потрібних відомостей і лаконічність викладу.

Найчастіше використовується під час прийому на роботу. Мета резюме  – зацікавити роботодавця своєю кандидатурою. Подається він із супровідним листом, де висловлюється бажання отримати те чи інше місце та пояснюється, чому саме ви підходите на цю вакансію.

Немає єдиних правил написання цього документу. Для кожного конкретного випадку складається окреме резюме.

Реквізити резюме:

1.     Назва документа.

2.     Прізвище, ім’я та по батькові особи, яка складає резюме.

3.     Контакти.

4.     Мета складання резюме.

5.     Досвід роботи.

6.     Освіта.

7.     Знання мов.

8.     Дата, підпис.

 

РЕЗЮМЕ

 

Прізвище, ім’я та по-батькові: Скутар Ігор Дмитрович

Дата й місце народження: 27 червня 1992 року, с.Дружба Теребовлянського району Тернопільської області.

Домашня адреса: вул. Є.Коновальця, 20, кв. 41, м. Тернопіль, 46027, Україна.

Телефон: 8-0352-432982; е-mail: iskootar@krok.net

Мета: здобуття посади провізора.

Досвід роботи: з вересня 2011 р.  по травень 2012 р. – провізор аптеки №5 міста Тернополя.

Освіта: 2010-2011 рр. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського (здобув спеціальність провізора);

Уміння працювати на ПК: користувач.

Знання мов: вільно володію українською та російською мовами, задовільно – англійською.

 

 

22 червня 2012 р.                                                                                  підпис

 

 Довідково-інформаційні документи

Довідка

Це документ, який засвідчує факти біографії або діяльності особи чи установи, надається на їх вимогу до іншої установи.

За змістом довідки поділяються на особисті (стосуються окремих осіб) та службові (щодо установи в цілому).

Найчастіше довідки оформляються на бланках установи, в них від руки заповнюють тільки індивідуальні відомості.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Назва організації, що видає довідку.

3. Дата видачі.

4. Номер.

5. Вихідний номер і дата письмового запиту про необхід­ність довідки (якщо такий існував).

6. Прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається довідка.

7. Текст.

8. Призначення (куди подається довідка).

9. Підписи службових осіб.

10. Печатка.

 

Зразок:

ВДНЗ «Тернопільський державний

медичний університет

ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України»

“___” __________200_ р.

№_________

 

 

ДОВІДКА

 

Видана _________________________________________________________________ 

в тому, він (вона) є студентом_________________________________________ курсу

_________________________ факультету Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Видано для _____________________________________________________________

________________________________________________________________________

 

 

Декан факультету                              (підпис)                                     ________________

Секретар                                              (підпис)                                    ________________

 

 

ДОВІДКА

про тимчасову непрацездатність у зв’язку

з побутовою травмою, операцією, абортом

 

Видана ”_____” _________________200   р.

Прізвище, ім’я, по батькові ______________________________

_______________________________________________________

^{місце роботи – назва підприємства, установи}

Діагноз ________________________________________________

Звільнений(а) від роботи з “____”___________________200   р.

до “____”______________________ 200   р.

Звільнення продовжено __________________________________

з ________________________ до __________________________

з ________________________ до __________________________

на продовження тимчасової непрацездатності видано листок непрацездатності

з ____________________ до _____________________ 200   р.

Прізвище лікаря, що видав довідку

 

Доповідна записка

Це документ на ім’я керівника установи, в якому повідомляється про певний факт, подію, подається звіт про виконання службових доручень або взятих на себе зобов’язань. Зміст доповідної записки повинен бути точним і лаконічним; для зручності поділяється на частини. У кінці подаються висновки й пропозиції.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Посада, прізвище та ініціали керівника, якому вона подається.

4. Текст.

5. Посада, прізвище та ініціали особи, яка подає записку (може розташовуватися після адресата).

6. Дата складання.

7. Підпис.

 

Зразок:

 

 

Деканові медичного факультету

проф. Шульгаю А. Г.

доцента

кафедри українознавства

Тишковець Марії Павлівни

 

Доповідна записка

Довожу до Вашого відома, що протягом І семестру студент першого курсу 17 групи Бухер О.С. пропустив 18 академічних годин, має численні зауваження. Прошу вжити заходів до студента Бухера О.С.

 

12.12.2013                                                  (підпис)

 

 

Пояснювальна записка

Цей термін використовується для назви двох документів:

1) вступна частина іншого документа (плану, програми, проекту і т.ін.), обґрунтовуються мета його створення, структура, зміст, термін дії, функціональне призначення, актуальність і новизна;

2) документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії особи (найчастіше — порушення дисципліни, невиконання роботи).

Пояснювальна записка пишеться працівником на вимогу адміністрації, в деяких випадках — з ініціативи підлеглого.

Пояснювальна записка, яка не виходить за межі. установи, оформляється на бланку або стандартному аркуші із зазначенням таких реквізитів

1. Адресат.

2. Прізвище, ім’я, по батькові

3. Назва виду документа.

4. Заголовок.

5. Текст.

6. Дата складання.

7. Підпис.

Якщо записка направляється за межі установи, її оформляють на бланку і реєструють.

 

 

Деканові фармацевтичного факультету

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний

університет ім. І.Я. Горбачовського»

проф. Соколовій Л.В.

старости 3 групи І курсу

фармацевтичного факультету

Пашко Надії Петрівни 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

11 листопада студенти 3 групи І курсу фармацевтичного факультету були відсутні на лекції з культурології у зв’язку з тим, що в цей час студенти групи проходили, відповідно до затвердженого розкладу, планове флюорографічне обстеження.

 

 

 

 

15.11. 12                                                                    підпис

 

Запрошення

Це документ, який адресується конкретній особі і містить пропозиції взяти участь у події або заході. За змістом і формуляром запрошення подібне до службового листа та оголошення про майбутню подію.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Звертання до адресата.

3. Текст, в якому вказуються:

— дата й час події;

— місце;

— порядок денний, тематика події;

— прізвища доповідачів з кожного питання;

— прізвище й телефон відповідальної особи;

— маршрут проїзду.

4. Підпис.

5. Печатка (при потребі).

Запрошення підписується головою колегіального органу або керівником установи. Обсяг запрошення може бути різним. Якщо запрошуються шановані, вищі за службовим становищем особи, в тексті вживаються формули ввічливості та подяки за увагу.

 

 

 

Зразок:

Запрошення

Шановний Козак Костянтине Миколайовичу!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі  науково-практичної конференції «Украϊнська мова – державна мова».

 

Порядок денний:

1.Становлення украϊнськоϊ мови як державної

( Бiлан С.В.)

2.Украϊнська мова-мова ділових паперів

(Ткаченко Д.Л.)

3.Труднощi впровадження украϊнськоϊ  мови в документацію різних галузей промисловості

(Труфанов I.I.)

Науково-практична конференцiя вiдбудеться в актовому залi медичного університету (вул. Маяковського, 24) 29 листопада 1998 року.

Початок о 13 годинi.

Їхати: автобусами №14, 92, 99, тролейбусами №9, 9a, до зупинки 6 міська лiкарня.

 

Кафедра українознавства ТДМУ ім.. І.Я. Горбачевського

 

Лист

Це документ, за допомогою якого відбувається спілкування між установами та особами.

Усі листи поділяються на такі, що потребують відповіді (прохання, звертання, пропозиції, запити, вимоги), й такі, що не потребують її (попередження, нагадування, підтвердження, відмови, розпорядження, гарантійні, інформаційні).

Реквізити:

1. Штамп.

2. Назва установи-адресата.

3. Номер.

4. Текст, що складається з двох  частин

— опис фактів або подій, які стали підставою для на­писання листа;

— висновки та пропозиції.

5. Дата.

6. Підпис.

7. Печатка.

Листи, які надсилають установи, повинні друкуватися на бланках

 

 

Звіт

Це письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи за певний період часу.

Звіти бувають статистичні (цифрові) і текстові. Статистичні звіти пишуться на спеціальних бланках, виготовлених друкарським способом; текстові – на звичайному папері за встановленим зразком.

Реквізити:

1.        Штамп установи.

2.        Назва документа.

3.        Заголовок (вказуються установа, напрям діяльності, звітний період).

4.        Текст, який має такі частини:

–           вступ (вказуються завдання, які було поставлено перед установою за звітний період);

–           основна частина (опис та аналіз виконаної роботи);

–           висновки (пропозиції, зауваження, перспективи на майбутнє).

5.        Підпис керівника установи або особи, відповідальної за складання звіту.

6.        Дата складання.

7.        Печатка.

Великий за обсягом звіт поділяється на частини, кожна з яких має свій заголовок. У звітах, які не виходять за межі структурного підрозділу, печатка, штамп установи не ставляться.

Зразок:

 

ЗВІТ

про навчальну пропедевтичну практику студентки І курсу фармацевтичного факультету Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського (спеціальність – 7.110202 “Технологія парфумерно-косметичних засобів”)

Андрюк Марії Василівни

за період з 1 по 8 липня 2012 року.

 

З 1 по 8 липня 2012 року я проходила навчальну пропедевтичну практику у міській аптеці № 5 м. Тернополя під керівництвом доцента кафедри Козар Г.Р. та фармацевта-провізора Куліш Л.М. У цій аптеці наявні усі передумови для успішного  проходження  практики:  усі  провізори  цієї  аптеки (Малік Л.М., Кузь О.В., Марченко Т.М.) мають великий стаж роботи, високу фахову підготовку; лабораторія аптеки достатньо обладнані технічними засобами. Адміністрація аптеки створила належні умови для ефективної роботи студентів-практикантів.

За час навчальної пропедевтичної практики ознайомилася з виробничими приміщеннями аптеки, з основними положеннями санітарно-протиепідемічного режиму та техніки безпеки, з основними вимогами належної виробничої та аптечної практики, з вимогами до обробки, миття і сушіння аптечного посуду, з апаратурою для одержання  очищеної води, контролем її якості, умовами  зберігання.

Протягом навчальної пропедевтичної практики відважувала різні за консистенцією екстемпоральні лікарські та косметичні засоби на ручних і тарирних вагах; розважувала та упаковувала порошки, пудри та присипки, виготовлені  фармацевтом  Куліш  Л.М.;  проціджувала  і  фільтрувала  рідкі    екстемпоральні лікарські і косметичні засоби та фасувала їх; відважувала мазеві основи; фасувала мазі, пасти, гелі, виготовлені фармацевтом.

З 4 липня працювала над схемами приладів та апаратів. Намалювала схему апарата для одержання очищеної води, ручних терезів, набору різноважків, фарфорових ступок, інфудирного апарата.

Загалом вважаю, що навчальна пропедевтична практика була цікавою та ефективною, дала змогу спробувати себе на деяких ділянках роботи провізора-косметолога, виявити прогалини і недоліки у власній підготовці.

 

09.07.12                                                                                          підпис   

 

Оголошення

Це документ, в якому подається потрібна інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб.

За змістом оголошення поділяються на два види:

— оголошення про майбутню подію;

— оголошення про потребу в послугах або можливість їх на­дання.

Оголошення про майбутню подію має такі реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Текст, який містить:

—  дату;

—  місце;

— організатора;

—зміст (порядок денний) події;

— коло осіб, які запрошуються на подію;

— умови входу (платний чи вільний);

3. Підпис (назва установи або колегіального органу, прізвище або посада особи, яка дає оголошення) — якщо треба.

Оголошення про потребу в послугах або можливість їх надання містить такі реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Текст.

4. Адреса автора оголошення.

Часто в оголошеннях цього виду на місці назви документа (“Оголошення”) розміщують (для економії місця, стислості та інформаційної насиченості) заголовок, функцію якого виконує ключове слово чи словосполучення з тексту: “Найму”, “Продам”, “Потрібні”, “Робота за кордоном” та ін. Обсяг адреси визначає автор оголошення (поштова, телефакс, маршрут проїзду).

Текст оголошень обох видів може бути різним за обсягом:

від максимально стислого до розгорнутого, який наближається до проспекту. Сучасні економічні відносини створюють передумови того, що часто оголошення наближаються до реклами за стилем виклад): в них використовуються риторичні звертання та запитання, оцінні, емоційно насичені слова, прикметники у формі ступенів порівняння, неповні речення і т.ін.

 

ЗАПРОШЕННЯ

 

Шановна пані Оксано!

 

Запрошуємо Вас на прем’єру повнометражного науково-історичного фільму “Українці. Віра”, яка відбудеться 12 грудня 2012 в актовому залі республіканського Будинку кінематографістів (вул. Саксаганського, 6).

Початок о 19-й годині.

 

 

Т/ О “Четвер”

“Київнаукфільм”

 

Зразок:

 

ОГОЛОШЕННЯ

25 січня 2012 року, у вівторок, відбудуться збори працівників міської аптеки № 5 м. Тернополя з приводу епідемії грипу в місті.

Початок о 15 годині.

 

20 січня 2012 р.                                                   Адміністрація

 

 

Протокол

Це документ, в якому фіксуються хід і результати роботи нарад, засідань. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, прийняті в результаті обговорення.

Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа

Протоколи загальних зборів (засідань, нарад) підписують голова й секретар, а протоколи засідань комісій — усі члени комісій.

Текст протоколу складається з двох частин: вступної та основної. У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. При великій кількості присутніх на засіданні їх список складається окремо й додається, а в протоколі зазначається лише загальна кількість присутніх. У цій частині подається також порядок денний зборів з переліком питань, що розглядаються. Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожен розділ містить такі частини:

— слухали;

— виступили;

— ухвалили.

Слово СЛУХАЛИ як правило, друкується великими літерами, після нього ставиться двокрапка. У наступному рядку з абзацу вказуються ініціали й прізвище доповідача, тема доповіді. Далі викладається основний зміст доповіді або вказується, що текст додається.

Так само оформляється розділ ВИСТУПИЛИ.

У розділі УХВАЛИЛИ повністю записується прийняте рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів або з констатуючої й резолюційної частин.

За обсягом інформації протоколи бувають трьох видів:

1) короткі (записуються питання, які обговорюються, прізвища доповідачів і виступаючих, прийняті рішення);

2) повні (відрізняються від коротких стислим поданням виступів доповідачів і учасників);

3) стенографічні (дослівно фіксують увесь хід засідання).

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок (вказується структурний підрозділ або колегі­альний орган).

3. Дата засідання.

4. Номер.

5. Гриф затвердження (якщо потрібно).

6. Текст.

7. Підписи голови й секретаря.

 

Наводимо взірець протоколу:

 

ПРОТОКОЛ №8

зборів студентів І курсу медичного факультету

ДВНЗ «Тернопільський державний університет

ім. І.Я.Горбачевського»

25.05.12

Голова – Горбаченко О.В.

Секретар – Костенко М.В.

Усього студентів у групі  – 12.

Присутні – 10 студентів (реєстраційний список додається).

 

Порядок денний:

1. Стан успішності студентів у ІІ семестрі 2011/2012 н.р. і підготовка до літньої екзаменаційної сесії. Доповідь старости групи Горбаченка О.В.

2. Розподіл путівок у санаторій “Червона калина”. Інформація голови профкому групи Шульженка А.Д.

СЛУХАЛИ:

Доповідь старости групи Горбаченка О.В. про стан успішності студентів у ІІ семестрі 2011/2012 н.р. і підготовку до літньої екзаменаційної сесії (текст виступу додається).

ВИСТУПИЛИ:

Головач С.В. відзначив, що стан успішності студентів групи у ІІ семестрі 2011/2012 н.р. оцінено об’єктивно, причина низької успішності студентів Іваненка І.І. та Петренка П.П. полягає у їхній безвідповідальності.

Коваль Г.М. вказав на необхідність ретельної підготовки до екзаменаційної сесії.

Грищенко Л.М. запропонувала затвердити орієнтовний графік перед- іспитових консультацій групи.

УХВАЛИЛИ:

1. Усім студентам ретельно готуватися до екзаменаційної сесії.

2. Пропонувати екзаменаторам призначати передіспитові консультації в групі у переддень іспиту об 11 годині.

СЛУХАЛИ:

Інформацію голови профкому групи Шульженка А.Д. про розподіл путівок у санаторій “Червона калина” , який запропонував надати дві виділені групі путівки відмінникам навчання Соколенко О.О. та Головач С.В.

ВИСТУПИЛИ:

Коваль Г.М. запропонував надати путівку не СоколенкоО.О.,  а Яновській Л.М., яка взимку хворіла на запалення легень.

Горбаченко О.В. підтримав пропозицію Коваль Г.М.

УХВАЛИЛИ:

Надати путівки у санаторій “Червона калина” студентам Яновській Л.М. та Головач С.В.

 

 

Голова зборів                                підпис                 О.В.Горбаченко

Секретар                                      підпис                 М.В.Костенко        

 

 

протокол операції

Прізвище, ім’я, по батькові хворого__________________________

№ історії хвороби__________________________________________

Діагноз до операції:  _______гострий апендицит_______________

Діагноз після операції______________________________________

_________________________________________________________

Операція: ________________апендектомія ____________________

Хірурги __________________________________________________

Анестезіолог _____________________________________________

Операційна сестра _________________________________________

Знеболювання: ________м/а Sol. Nonocaini 0,5% – 200,0__________

внутрішньовенно

Дата операції____________________

Початок __________ Тривалість_____________

Операційне поле оброблене за Гроссихом – Вілончиковим. Після проведення знеболювання розрізом Волковича – Дьяконова здійснено розсічення тканин правої здухвинної ділянки завдовжки до ____ см. Шарами розітнута черевна порожнина. Після розрізування очеревини виділилась мізерна кількість серозного випоту. У рану виведено купол сліпої кишки разом із червоподібним відростком, відросток катарально змінений. Брижа відростка поетапно перетиснута на затискачах, прошита, відсічена, перев’язана. Відросток біля основи перев’язано кетгутовою лігатурою, відсічено. Кукса відростка оброблена йодом і занурена в купол сліпої кишки кисетним і v-подібним швами. Купол сліпої кишки занурений у черевну порожнину. Зроблена ревізія ділянки тонкої кишки на відстані до 50 см від баугінієвої заслінки, патології не виявлено. Контроль на гемостаз – сухо. Рану зашито шарами. Йод. Асептична пов’язка.

Макропрепарат: відросток завдовжки до _____________см, стовщений, напружений, судини ініційовані ______________________

_________________________________________________________

Лікар ___________________________________________________

Для знеболювання в післяопераційний період

призначено _____Новокаїн – 350_______

Лікар ____________________________________________________

 

 

протокол операції

Прізвище, ім’я, по батькові хворого__________________________

№ історії хвороби__________________________________________

Діагноз до операції: __правостороння пахвинна коса вправна грижа

Діагноз після операції ______________________________________

_________________________________________________________

Операція: ________________________________________________

Хірурги __________________________________________________

Анестезіолог _____________________________________________

Операційна сестра _________________________________________

Знеболювання: ___________________________________________

Дата операції____________________

Початок __________ Тривалість_____________

 

Операційне поле оброблене за Гроссихом – Вілончиковим. Після проведення знеболювання розрізом на 2 см вище пахвинної зв’язки і паралельно до неї проведено розріз шкіри і підшкірної клітковини довжиною 10 см. Оголено апоневроз зовнішнього м’яза живота і зовнішнє кільце пахвинного каналу. Кільце розширене діаметром до 3,5 см. Апоневроз розволокнений. Зовнішнє кільце і апоневроз розсічені. Виявлено грижовий мішок, який виділено від сім’яного канатика і м’язів до шийки. Зроблено розтин пахвинного мішка, виявлено сальник, що вправлений у черевну порожнину. Грижовий мішок розрізаний до кільця, прошитий, перев’язаний, відсічений. Кукса грижового мішка підшита до внутрішнього косого м’яза живота за Кохером. Відновлена цілісність м’язів (волокна м’язів зшиті кетгутовими швами). Виділена пахвинна зв’язка. Краї внутрішнього і поперечного м’язів та апоневроза пришито до пахвинної зв’язки знизу сім’яного канатика. Нижній край пахвинної зв’язки зафіксували окремими капроновими швами до апоневроза зовнішнього косого м’яза живота. (Проведена пластика зовнішньої стінки пахвинного каналу за Жираром – Спасокукоцьким зі швом Кімбаровського). Щойно сформоване кільце пахвинного каналу пропускає кінчик мізинцевого пальця. Контроль на гемостаз та інородні тіла. Рана зашита шарами, оброблена йодом. Асептична пов’язка.

Макропрепарат: відсічена очеревина розміром 5х10 см __________

Лікар ____________________________________________________

Для знеболювання в післяопераційний період

призначено _______________________________________________

Лікар ____________________________________________________

 

Витяг із протоколу

Це документ – частина протоколу, потрібна для вирішення окремого питання. Його складають та надсилають (або передають) окремим особам чи підприємствам на їхню вимогу.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок протоколу.

3. Номер протоколу.

4. Дата протоколу.

5 Текст витягу.

6. Дата видачі витягу.

7. Підпис секретаря або голови засідання.

8. Печатка.

Зразок:

ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № 8

зборів студентів 18 групи І курсу медичного факультету

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет

ім. І.Я.Горбачевського»

від 25 травня 2012 року

 

Голова – Горбаченко О.В.

Секретар – Костенко М.В.

Усього студентів у групі – 12.

Присутні – 10 студентів.

 

 

Порядок денний:

1. Розподіл путівок у санаторій “Червона калина”. Інформація голови профкому групи Шульженка А.Д.

СЛУХАЛИ:

Інформацію голови профкому групи Шульженка А.Д. про розподіл путівок у санаторій “Червона калина”, який запропонував надати дві виділені  групі  путівки  відмінникам  навчання  Соколенко  О.О.  та  Головач С.В.

ВИСТУПИЛИ:

Коваль Г.М. запропонував надати путівку не Соколенко О.О., а Яновській Л.М., яка взимку хворіла на запалення легень.

Горбаченко О.В. підтримав пропозицію Коваль Г.М.

УХВАЛИЛИ:

Надати путівки у санаторій “Червона калина” студентам Яновській Л.М. та Головач С.В.

 

Голова зборів                                              підпис                О.В.Горбаченко

Секретар                              підпис                                   .В.Костенко   

 

  

 

Адреса

Адреса – це точна вказівка місця проживання  чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь, складена за певною формою.

Правила, встановлені Міністерством зв’язку, забезпечують якнайшвидше пересилання, зберігання і доставку поштових відправлень. Основні з цих правил повинен знати кожний громадянин.

На всіх відправленнях у межах України пишеться:

1.                   Прізвище, ім’я та по батькові адресата або назва організації( у давальному відмінку).

2.                   Назва вулиці, номер будинку і квартири.

3.                   Назва населеного пункту, міста.

4.                   Назва району.

5.                   Назва області.

6.                   П’ятизначний індекс, присвоєний кожному відділенню зв’язку. Цей індекс призначений для машинного сортування кореспонденції.

Над адресою зазначається вид і спосіб пересилки:

1)      рекомендована бандероль;

2)      з повідомленням про вручення;

3)      з доставкою додому;

4)      цінний на … грн. ;

5)      вручити особисто;

6)      до запитання.

Зворотна адреса теж пишеться повністю. Прізвище відправника кореспонденції пишеться в називному відмінку. Від правильного написання адреси залежить оперативність працівників підприємства зв’язку  під час відправлення кореспонденції адресату.

 

 

Зразок 1:

Адреса відправника

Л. Г. Щербань                   .

вул.Злуки, б. 4, кв. 5              .

м. Тернопіль              .

69032                                   .

 

 

 

Адреса одержувача

Анатолію Семеновичу

Никифоренку

вул.. Козача, 43, кв. 46,

м. Запоріжжя,

69095

 

Телеграма

Це документ, який передається телеграфом, має гранично стислий текст, викликаний потребою негайного втручання в певну справу, термінового інформування когось про щось. Текст телеграми містить словесну та цифрову інформацію. Телеграма пишеться без абзаців, переносів, розрізнення великих та малих літер, розділових знаків (при потребі вони передаються словами), іноді — без службових слів.

Телеграма оформляється на бланку і заповнюється двома особами:

— відправником (він складає текст, вказує адресу призначення та відправлення телеграми, її категорію – звичайна чи термінова, серію художнього бланка – за бажанням);

— працівником відділення зв’язку (фіксує дату і час прийому, кількість слів, визначає вартість телеграми згідно з тарифом). Телеграми бувають звичайні, термінові, урядові.

Реквізити:

1. Герб.

2. Назва міністерства.

3. Назва виду документа.

4. Номер.

5. Адресат.

6. Текст.

7. Адресант.

 

Зразки:

ТЕЛЕГРАМА

 

Міністерство зв’язку України                                     Передача

Телеграма                                                            ___го___год___хв

Київ      №_________                                      Автовідповідь_______

___сл. ____ год. ___хв..                             Передав________________

_______________________________________________________________________

(категорія і відмітки особливого виду)

Куди, кому         Короленка 5 квартира 7 Полтава

__Коваленкові Олегу Івановичу_____

Зустрічайте  вісімнадцятого поїзд номер десять вагон номер сім Мирослава

Прізвище відправника та його адреса            Гальченко Мирослава

(в рахунок слів не входять, не                                          Павлівна,

 оплачуються і телеграфом                                                        бул. Лесі Українки,

не передаються)                                                         7, кв. 36, Київ-158

 

Обліково-фінансові документи

Акт

Це документ, який містить рішення щодо законів, указів, постанов і складається на підтвердження фактів, подій, вчинків, пов’язаних з діяльністю установ та окремих осіб. Як правило, це документація постійно діючих експертних комісій, спеціально уповноважених осіб або представників перевіряючих організацій.

Акт складається кількома особами з метою об’єктивного фіксування подій, фактів або певної ситуації. Виклад і форма тексту актів регламентовані. Текст акта має дві частини:

— вступну (вказуються підстави для складання акта, перелічуються особи, що складали акт, а також присутні при його складанні);

— констатуючу (викладаються мета й завдання акта, характер проведеної роботи, перелічуються виявлені факти, висновки).

Після слова Підстава вказується документ чи усне розпорядження службової особи щодо необхідності та юридичної ваги певного акта.

Після слова Складено перераховуються особи, які складають акт або були присутні при його складанні, і обов’язково зазначаються їхні посади, ініціали й прізвища. Якщо акт готувався комісією, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії розташовуються в алфавітному порядку.

У кінці акта (перед підписами) повідомляється кількість примірників й вказується місце їх зберігання.

Реквізити:

1. Назва установи.

2. Гриф затвердження.

3. Назва виду документа.

4. Номер.

5. Місце складання.

6. Заголовок.

7. Текст.

8. Підписи.

9. Дата.

10. Печатка

 

Зразок:

 

Вольницький                                                               ЗАТВЕРДЖУЮ

технологічний інститут                                             Ректор Лагода К.Д.

                                                                                      підпис  25.10.12

 

  АКТ № 24

від 23 жовтня 2012 р.

Списання хімреактивів, використаних при проведенні

лабораторних занять зі студентами хімічного факультету

Підстава: Наказ по інституту від 12.10.12 № 128

Створено комісію у складі:

голова – зав.кафедри органічної хімії доцент Шевчук П.В.;

члени комісії: ст. лаборант кафедри органічної хімії Писаренко В.П.,

ст. лаборант кафедри неорганічної хімії Яцишина О.Й.

Присутні: декан хімічного факультету професор Шевченко І.В.,

                  лаборант кафедри органічної хімії Юшко П.С.,

                  лаборант кафедри неорганічної хімії Яскевич В.О.

У період з 22.10.12 до 23.10.12 комісія перевірила збереження та використання хімічних реактивів у лабораторіях кафедр хімічного факультету Вольницького технологічного інституту.

Встановлено: 1. Хімічні реактиви зберігаються відповідно до вимог із забезпеченням усіх необхідних умов збереження.

2. Лаборанти кафедр Юшко П.С. та Яскевич В.О. ведуть строгий облік хімреактивів, видають їх для проведення лабораторних занять згідно з визначеними нормативами та з дотриманням усіх вимог техніки безпеки.

3. Документація про збереження, видачу та використання хімреактивів ведеться за встановленими правилами.

4. Хімічні реактиви (перелік додається) використано за призначенням і підлягають списанню.

Акт складено у чотирьох примірниках:

1-ий примірник – ректоратові ВТІ,

2-ий примірник – деканатові хімічного факультету,

3-ий примірник – кафедрі органічної хімії,

4-ий примірник – кафедрі неорганічної хімії.

 

 

 

Голова комісії:                              підпис                П.В.Шевчук

Члени комісії:                                підписи              І.В.Писаренко

                                                                                      О.Я.Яцишин

   

 

 

Додаток 11

до пункту 5.6.9

Порядок обліку наркотичних засобів,

психотропних речовин та прекурсорів

у державних і комунальних закладах

охорони здоров’я України

 

Форма №12

 

Затверджую

Головний лікар

 

_________________________

(підпис)                   (прізвище, ініціали)

 

 

АКТ ПРО ЗНИЩЕННЯ ВИКОРИСТАНИХ АМПУЛ З-ПІД

НАРКОТИЧНИХ І ПСИХОТРОПНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 

  Комісія у складі (не менше трьох чол.) ______________________

_________________________________________________________

(вказати посаду, прізвище та ініціали кожного члена комісії, в т.ч. голови комісії)

_________________________________________________________

провела “___”________200  р. знищення порожніх ампул з-під наркотичних і психотропних лікарських засобів, використаних за період з “___”________200  р. по “___”________200  р. в кількості __________________________________ шт. в т.ч. (по найменуваннях):

              (прописом)

1. __________________________________________________________

2. __________________________________________________________

3. __________________________________________________________

     Вказати наркотичні і психотропні лікарські засоби застосовувались у кількості ____________________________________

хворим___________________________________________________

(прізвище, №№ історії хвороб чи амбулаторних карток)

     Ампули знищені шляхом роздавлювання і захоронення у спеціально відведених місцях.

     Голова комісії__________________________________________

(підпис)                   (прізвище, ініціали)

     Члени комісії__________________________________________

_________________________________________________________

     Примітки:

1.                Знищення порожніх ампул повинно здійснюватися один раз в 10 (десять)днів.

2.                Акт повинен зберігатися в лікувально-профілактичному закладі протягом п’яти років, не враховуючи поточного року.

 

Доручення

Це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені.

Залежно від суб’єкта дії доручення поділяються на:

— особисті (особа доручає особі);

—офіційні (установа доручає особі чи установі). 

Особисте доручення юридичне правомірне лише у тому випадку, коли підпис особи, що склала доручення, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом.

Реквізити особистого доручення:

1. Назва виду документа.

2. Текст.

3. Дата.

4. Підпис особи, яка склала доручення.

5. Завірення підпису.

Офіційні доручення друкуються на спеціальних бланках.

Реквізити офіційного доручення:

1. Штамп.

2. Номер.

3. Дата.

4. Назва виду документа.

5. Текст.

6. Зразок підпису особи, якій видано доручення.

7. Підпис керівника установи.

8. Печатка.

Текст доручення містить такі відомості:

— прізвище, ім’я, по батькові, посада особи (в офіційному дорученні — назва установи), яка видає доручення;

— прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, якій видається доручення;

— назва установи, від якої особа повинна отримати матеріальні цінності або в якій особа здійснює свою діяльність;

— напрямок діяльності особи або перелік матеріальних цінностей, їх кількість і вартість:

— термін дії доручення;

— назва та відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, якій видається доручення.

 

Зразок:

 

ДОРУЧЕННЯ

 

Я, старша медсестра терапевтичного відділення, Савченко Оксана Ігорівна, доручаю медсестрі відділення Павлів Ірині Вікторівні одержати в міській аптеці №5 належні медикаменти.

Доручення дійсне до 7 січня 2012 р.

 

 

 

20.11. 12                                        підпис                        О.І.Савченко

 

Підпис ст.медсестри

Савченко О.І. засвідчую:

Головний лікар

терапевтичного відділення               підпис                   П.О. Луговський

20.11. 12

М.П.

 

Розписка

Це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, – передачі й отримання документів, товарів, грошей.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Текст:

— прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка дає розписку і підтверджує отримання цінностей;

— прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка передала цінності;

— у чому конкретно дано розписку (вказуються точні найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість – словами і цифрами);

— відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, яка отримує цінності;

— підстава передачі й отримання цінностей.

3. Дата.

4. Підпис особи, яка отримала цінності.

5. Завірення підпису (у приватній розписці).

Розписка може бути приватного (особа отримує цінності від особи) і службового (особа – представник установи – отримує цінності від цієї або іншої установи) характеру.

Зразок:

 

 

РОЗПИСКА

 

Я, староста 3 групи фармацевтичного факультету Петренко Ольга Миколаївна, одержала у касі Тернопільського державного медичного університету  ім. І.Я. Горбачевського за дорученням студентів 3 групи фармацевтичного факультету гроші в сумі 600 (шістсот) гривень для організації з 1 по 5 лютого 2012 року пізнавальної поїздки у місто Київ.

 

 

 20 січня 2012 р.                                                                     підпис

    

 

Господарсько-договірні документи

Договір

Це документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома партнерами.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Місце укладання.

4. Дата.

5. Повні назви сторін, їх представників (прізвище, ім’я, по батькові), повноважень, на підставі яких вони діють.

6. Текст, який містить:

— термін виконання;

— кількісні та якісні показники;

— вартість робіт (продукції) і загальну суму;

— порядок виконання робіт;

— порядок розрахунків між сторонами;

— відповідальність сторін;

— порядок і місце розв’язання суперечок;

— форс-мажорні обставини.

7. Відомості сторін: юридичні адреси установ або паспортні дані осіб.

8. Підписи сторін.

9. Печатка однієї або всіх установ, які укладають договір.

 

ДОГОВІР №_

на виконання робіт “_”_____200_р.

МП “Фармація” в особі директора Пустовіта О.О. що діє на підставі Статуту далі названого “ВИКОНАВЕЦЬ”, з одного боку, ___________ в особі__________________, що діє на поставі __________, названій даті “ЗАМОВНИК” , з другого боку, уклали цей договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

ЗАМОВНИК отримує, а ВИКОНАВЕЦЬ зобов’язується виконати такі види робіт: ______________________________________________

2. ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ:__________________________

2.2. ЗАМОВНИК:_________________________

3. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

робить попередню чи повну сплату, що є підставою для початку робіт.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

5. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей договір складено у двох примірниках, він вступає в силу з моменту його підписання і де до підписання акта виконаних робіт.

6. ЮРИДИЧНА АДРЕСА І РЕКВІЗИТИ СТОРІН ЗАМОВНИК: ВИКОНАВЕЦЬ:

7. ПІДПИСИ СТОРІН

Печатка                                                Печатка

 

 

Трудова угода

Це документ, яким регламентуються стосунки між установою і позаштатним працівником.

Трудова угода, укладена зі штатним працівником, визначає коло його доручень, які виходять за межі безпосередніх службових обов’язків.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Місце складання.

4. Дата.

5. Текст з перерахуванням повноважень і зобов’язань сторін.

6. Юридичні адреси сторін.

7. Підписи.

8. Печатка установи.

Трудова угода складається в декількох примірниках, один з яких передається виконавцю, а решта зберігається у справах організації-замовника.

Зразок формуляра:

 

Трудова угода

м.Тернопіль  “__”_____200_р.

Цю трудову угоду укладено між

в особі___________________________________,

названий далі “Замовник”, і_______________,

(прізвище, ім’я, по батькові) названий далі “Виконавець”, про подане нижче:

1. Виконавець з “___” ___200_р. до “_”___200_р.

зобов’язується виконати роботу:_______________

(опис робіт)

Особливі умови:___________________________.

2. Замовник зобов’язується у місячний термін після підписання акта про приймання робіт від Виконавця заплатити суму в кількості ___________грв.______коп.,

у тому числі ПДВ 20% _____________грн.______коп.

Виконавець, _______________________________

прописаний: м.________, вул._______, буд._______,

корпус_______, кв.________.

Паспорт: серія______№__________/ виданий_______

(ким, дата видачі) Сімейний стан______________________________

Особовий рахунок ощадної книжки №_____ощадний банк №___,

розрахунковий рахунок районного відділення Житлосоцбанку №___.

Сторони договору:

Замовник                                                       Виконавець

Печатка

 

 

Розпорядчі документи

 

Наказ

Наказ – це документ, який стосується кадрових або організаційних питань. Видається він керівником установи, підприємства чи організації і є розпорядчим документом.

Наказ, виданий з організаційних питань, може стосуватися будь-яких аспектів виробничої діяльності: організація праці, створення, реорганізація чи ліквідація виробничих підрозділів тощо.

Накази з кадрових питань регламентують внутрішнє життя колективу і стосуються добору, звільнення і розстановки працівників, оформлення відпусток, заохочення працівників тощо. Накази друкуються на бланках установи.

Основні реквізити наказу такі:

1.          Назва документа.

2.          Назва установи, яка видає наказ.

3.          Місце видання.

4.          Номер.

5.          Дата.

6.          Заголовок.

7.          Текст.

8.          Підпис керівника.

9.          Печатка.

 

Львівський державний

медичний коледж

НАКАЗ № 209

щодо особового складу

18.06.12

ПРИЗНАЧИТИ:

1. Григоренко Наталію Юхимівну на посаду лаборанта кафедри органічної хімії з 1 липня 2012 р., встановити посадовий оклад 200 гривень.

Підстава: заява Григоренко Н.Ю. з візою директора коледжу.

 

НАДАТИ:

 2. Олефіренку Ігореві Миколаєвичу, викладачу кафедри хірургії, чергову відпустку з 1 липня 2012 р. по 28 липня 2012 р. на 54 робочих дні.

Підстава: графік відпусток і заява Олефіренка І.М.

 

ЗВІЛЬНИТИ:

3. Ковальчук Олену Василівну, лаборанта кафедри педіатрії, з посади з 1 липня 2012 р. у зв’язку з виходом на пенсію.

Підстава: заява Ковальчук О.В.

 

Директор коледжу                            підпис                     М.Б. Шегедин    

 

 

Розпорядження

Розпорядження – це документ, який видається керівником установи чи підприємства для вирішення поточних оперативних питань. Такий документ має визначений термін дії. У його тексті, як правило, є частина констатуюча, де вказуються причини і мета видання розпорядження, та розпорядча, де йдеться про дії, які треба виконати, і вказуються відповідальні особи.

Основні реквізити розпорядження:

1.         Назва документа.

2.         Дата.

3.         Місце видання.

4.         Заголовок.

5.         Текст.

6.    Підпис.

 

ВДНЗ «Тернопільський державний медичний

Університетім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»

 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ №25

15 вересня 2013 р.                              м. Тернопіль

Про створення робочої групи

 

Для вивчення стану впровадження державної мови в навчальний процес університету пропоную:

1.    Створити робочу групу у складі шести осіб.

2.    Доручити робочій групі вивчити питання та у двотижневий термін подати пропозиції.

 

Ректор ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського   (підпис)      проф. Ковальчук Л.Я.

 

Медична документація – сукупність документів – носіїв медико-статистичної інформації про стан здоров’я окремих осіб, різних груп населення, про обсяг, зміст і якість медичної допомоги і діяльність медичних установ.

В Україні медична документація є обов’язковою, єдиною і уніфікованою, застосовується для управління охороною здоров’я і планування організації діяльності з охорони здоров’я населення.

Складання медичної документації регулюється чинним стандартом, зафіксованим у таких нормативних виданнях:

Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. – 2001–2004. – № 1–47.

Медична облікова документація, що використовується в стаціонарах лікувально-профілактичних закладів. – К., 1999. – 110 с.

Медична облікова документація, що використовується в поліклініках (амбулаторіях). – К., 1999. – 334 с.

 

Регулярно лікар складає такі документи:

·        медична карта стаціонарного хворого;

·        медична карта амбулаторного хворого;

·        витяг з медичної карти;

·        санаторно-курортна карта;

·        медична довідка;

·        рецепт;

·        направлення.

 

 

 

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Міністерство охорони здоров’я України

_____________________

^{назва лікарні}

 

МЕДИЧНА КАРТКА № 585

стаціонарного хворого

Дата та час вступу                          20.10.2012 року 16⁰⁰

Дата та час виписування                         08.11.2012 року 9³⁰

Відділення пульмонологічне         палата № 5

Проведено днів                     18 днів

Види транспортування:                 на кріслі, може ходити

Група крові                           І        резус-належність

                                                                негативний

Побічна дія ліків                            новокаїн

1. Прізвище, ім’я та по батькові   Марченко Петро Миколайович

2. Стать                                 Чоловіча

3. Вік                                                         50 років

4. Постійне місце проживання:      місто, село (підкреслити)

м. Тернопіль, вул. Руська, б. 42 кв. 36

5. Місце роботи, професія, посада приватний підприємець

6.Ким направлений                        швидкою медичною допомогою

7. Доставлений в стаціонар за екстреними показниками:

так, ні, через. 24 години після початку захворювання;одержання травми; госпіталізований в плановому порядку (підкреслити).

8. Діагноз закладу, що направив пневмонія

9. Діагноз при вступі   той же

10.Діагноз клінічний:           крупозна пневмонія

дата встановлення                          21.10.2012 року

11.Діагноз заключний клінічний

а)основний                                      крупозна пневмонія

б)ускладнення основного              неправдивий круп,

                                                        міокардіодистрофія

в)супутній:                             гіпертонічна хвороба

12.Госпіталізований в даному       вперше, повторно (підкреслити)

році з приводу даного захворю-

вання:

Epikris===================

СКАРГИ. В період вступу до стаціонару хворий мав скарги на кашель, підвищення температури тіла (до 39⁰С), головний біль, слабкість, задишка.

Anamnеsis morbi

Вважає себе хворим з 18.10.2012 року, коли з’явився кашель, підвищилась температура тіла до 39⁰С. Хворий лікувався вдома, приймав парацетамол  1 таб 2 р. на день. Але стан хворого не покращав. 19.10.2012 року стан хворого погіршився. І тому він звернувся до швидкої медичної допомоги, яка його направила у пульмонологічне відділення 6-ї лікарні м.Тернополя.

Anamnesis vitae

Ріс та розвивався без патології. У дитинстві хворів вітряною віспою, скарлатиною, епідемічним паротитом. Потім хворів бронхітом, ангінами, пневмонією. Частіше хворіє в зимовий період. Спадковість не обтяжена. Вен. захворювання, хворобу Боткіна, туберкульоз – заперечує. Шкідливих звичок не має. Одружений, має двох дітей.

Status preasens communis

Загальний стан хворого тяжкий. Температура тіла  39,5⁰С. Хворий підвищеного харчування. Периферичні лімфовузли не збільшені. Зів рожевого кольору. Мигдалики набряклі, яскраво-червоного кольору. Язик обкладений білим нальотом. Серце, тони приглушені, ритмічні, акцент другого тону на легеневій артерії. Артеріальний тиск 170/90 мм. рт.ст. Пульс 110 ударів на 1 хв. У легенях дихання жорстке, дрібно – пузирчаті, вологі хрипи. Живіт при пальпації м’який, без деформацій. Стул і сечовиділення в нормі.

ДІАГНОЗ : правостороння крупозна пневмонія

13.Відмітка про видачу листка непрацездатності:

№________з________по________№_________з________по_______

___________               _______________________

                                               ^{(Підпис)                                                                                               (Підпис)}

Мова медичної облікової документації застосовується в інтрапрофесійній та інтерпрофесійній писемній комунікації у таких жанрах:

жанри інтрапрофесійної комунікації: різноманітні види журналів (журнал запису оперативних втручань у стаціонарі; журнал обліку профілактичних щеплень; журнал відділення (палати) для новонароджених), книг (книга запису викликів лікарів додому; книга запису роботи юрисконсульта закладу охорони здоров’я), щоденників (щоденник обліку роботи лікаря стоматолога (стоматологічної поліклініки, відділення, кабінету); щоденник обліку роботи лікаря стоматолога-ортодонта), зошитів (зошит обліку роботи вдома дільничної (патронажної) медичної сестри (акушерки)), карт (медична карта стаціонарного хворого; медична карта амбулаторного хворого; карта розвитку новонародженого; санаторно-курортна карта; карта імунізації; контрольна карта диспансерного нагляду; статистична карта хворого, який вибув із стаціонару), «історій» (історія пологів; історія розвитку дитини), карток (картка донора резерву; картка хворого на цукровий діабет), справ (мед-експертна справа), листків (листок лікарських призначень; листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару; листок очікування реципієнтів на пересадку органів; вкладний листок на підлітка до медичної карти амбулаторного хворого), протоколів (протокол переливання крові та її компонентів; протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння), актів (акт констатації біологічної смерті; акт про вилучення органів і тканин у донора-трупа для трансплантації), висновків (консультативний висновок; висновок про призначення наркотичних препаратів), направлень (направлення в стаціонар; направлення на патологогістологічне дослідження; направлення в санаторій для хворих на туберкульоз), відомостей (відомість обліку відвідувань в поліклініці (амбулаторії), диспансері, консультації, вдома; зведена відомість обліку руху хворих і ліжкового фонду в стаціонарі, відділенні або профілю ліжок), звітів (звіт про причини тимчасової непрацездатності), списків (список осіб, які підлягають періодичному медичному огляду; іменний список призовників), повідомлень (повідомлення про випадок пересадки органа; екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення; термінове повідомлення до Державної інспекції МОЗ України про виявлення неякісних, фальсифікованих чи незареєстрованих лікарських засобів), паспортів (паспорт на гомотрансплантант; паспорт хворого алергічним захворюванням), атестаційних листків, сертифікатів, свідоцтв, посвідчень (атестаційний листок лікаря-спеціаліста; сертифікат лікаря-спеціаліста; свідоцтво про складання іспиту зі спеціальності після проведення передатестаційного циклу; посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії; службове посвідчення працівника Комітету з контролю за наркотиками; посвідчення водія про проходження медичної підготовки), етикеток (етикетка на флакон з кістковим мозком, заготовленим для заморожування), талонів (талон амбулаторного пацієнта; статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів; талон до супровідного листа), путівок (путівка в дитячий санаторій), рецептів, сигнатур та ін.;

жанри інтерпрофесійної комунікації: листок непрацездатності, витяги з медичних документів (витяг з медичної карти амбулаторного, стаціонарного (підкреслити) хворого), висновки (медичний висновок на дитину (підлітка)-інваліда з дитинства у віці до 16 років; лікарський висновок про переведення вагітної на іншу роботу), програми (індивідуальна програма реабілітації інваліда), свідоцтва (медичне свідоцтво про народження; свідоцтво про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів), сертифікати (сертифікат про проходження наркологічного огляду), паспорти (санітарний паспорт), довідки (медична довідка (лікарський професійно-консультативний висновок); довідка для одержання путівки; довідка про термін тимчасової непрацездатності для подання до страхової організації).

Різновиди медичної професійної мови

Виділимо такі різновиди мови професійного спілкування медичних працівників – медичної професійної мови: мова медицини (медична наукова мова), медична розмовна мова, мова медичної документації, мова медичної реклами.

Мова медицини, або медична наукова мова, – головний кодифікований різновид професійної мови медичних працівників, що служить для наукового спілкування у галузі медицини (медичної науки). Основу цієї мови становить медична термінологія, загальнонаукові терміни, інші мовні засоби, які вживаються переважно для оформлення наукового тексту. Застосовується в інтрапрофесійній та інтерпрофесійній писемній та усній комунікації (жанри: дисертація, монографія, підручник, медичний словник, наукова, науково-популярна стаття на медичну тему, патент, інструкція щодо медичного застосування препарату, наукова доповідь на медичну тему, лекція на медичну тему, наукова дискусія на медичну тему, участь у радіо-, телепрограмі на медичну тему тощо).

Медична розмовна мова – різновид медичної професійної мови, що обслуговує сферу усного діалогічного спілкування працівників медичної галузі і використовує такі засоби номінації, як (1) офіційні, повні, стандартні медичні терміни, (2) «напівофіційні» терміни (скорочені терміни, додаткові, нестандартні терміни-назви, застарілі терміни, терміни-неологізми), (3) «неофіційні» терміни (професіоналізми, професійні жаргонізми, арготизми, суржикові, просторічні форми). Співвідношення цих мовних одиниць може суттєво відрізнятися під час використання медичної розмовної мови в інтрапрофесійній та інтерпрофесійній усній комунікації.

За сферою використання і мовними особливостями є підстави виділити два варіанти медичної розмовної мови: мову медичної практики і власне розмовну мову працівників медичної галузі.

Мова медичної практики реалізується в офіційних ситуаціях спілкування медичного працівника під час виконання професійних обов’язків і тому передбачає певне обдумування або підготовку. У цьому різновиді переважають кодифіковані мовні засоби (першої і другої груп).

Власне розмовна мова носіїв літературної мови реалізується спонтанно (без будь-якого попереднього обдумування) в неофіційних ситуаціях, у повсякденному спілкуванні працівників медичної галузі на професійні теми, у невимушеній комунікації медичного працівника та пацієнта, його родичів, друзів. У цьому різновиді переважають некодифіковані мовні засоби (другої і частково третьої груп).

Застосовується медична розмовна мова в інтрапрофесійній та інтерпрофесійній усній комунікації (жанри: консиліум, оперативна нарада («п’ятихвилинка», «планьорка»), ділова розмова медичних працівників, дружня бесіда медичних працівників на професійну тему, усна інструкція щодо медичного застосування препарату, записка, розмова з пацієнтом, розмова з родичами (друзями) пацієнта, ділова телефонна розмова та ін.).

Мова медичної документації – кодифікований різновид професійної мови медичних працівників, що задовольняє потреби офіційного спілкування в галузі охорони здоров’я. Для цього різновиду характерне використання спеціальної термінології або термінологізованих засобів мови, специфічних синтаксичних конструкцій (стандартних формул, кліше), а також стійких термінологічних словосполучень, медичних термінів. Застосовується в інтрапрофесійній та інтерпрофесійній писемній комунікації (жанри: медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, карта розвитку новонародженого, історія пологів, історія розвитку дитини, листок лікарських призначень, протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння, консультативний висновок, направлення в стаціонар, рецепт, витяг з медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого, медичне свідоцтво про народження, медична довідка та ін.).

Мова медичної реклами – вторинний вид медичної професійної мови, в якому поєднуються усі різновиди цієї мови, емоційно-експресивні засоби усіх мовних рівнів, стилістичні фігури і тропи з метою інформування адресата про певні медичні факти і впливу на нього через засоби масової інформації. Виділимо такі жанри мови медичної реклами: газетне (журнальне) рекламне оголошення, радіо-, телевізійне рекламне оголошення, рекламний плакат, рекламний кліп, оголошення-виступ з метою медичної реклами.

Очевидно, що медична реклама призначена для відповідних фахівців. У такому випадку всі жанри мови медичної реклами мають належати до інтрапрофесійної комунікації. В сучасному комерціалізованому суспільстві ситуація зовсім інша: виробники переважно орієнтують рекламу та її мову на все суспільство. Таким чином, всі жанри мови медичної реклами можна віднести як до сфери інтрапрофесійної, так й інтерпрофесійної комунікації.

Звичайно, запропонована модель медичної професійної мови досить умовна, між виділеними різновидами існує тісна взаємодія, вони впливають один на одного, а особливо медична розмовна мова і мова медичної реклами на інші різновиди медичної професійної мови.

Медична професійна комунікація неоднорідна, здійснюється за різними моделями. Так, інтрапрофесійна комунікація включає, з одного боку, однодисциплінарні («психіатр – психіатр», «окуліст – окуліст» тощо) та різнодисциплінарні гілки (модель «лікар – офтальмолог – лікар –патологоанатом», «лікар – провізор», «лікар – рентгенолог – лікар – онколог» тощо), з іншого боку, передбачає спілкування між спеціалістами різної кваліфікації (модель «лікар – медсестра», «лікар – фельдшер», «лікар – гінеколог – акушерка», «лікар – санітар» тощо), міжперсональну (розмова медичних працівників, усна інструкція з експлуатації медичного приладу) і публічну комунікацію (лекція на медичну тему).

Інтерпрофесійна комунікація лікаря може відбуватися як між лікарем і конкретною особою, пацієнтом чи його родичем, за моделлю «лікар – немедик», «не медик – лікар» (напр., розмова з пацієнтом (його родичами, друзями) перед медичним оглядом, під час медичного огляду із збиранням анамнезу, перед операцією, перед виписуванням з лікарні), так і мати масового адресата (виступ з метою пропаганди медичних знань, науково-популярна стаття, книжка, радіо-, телеінтерв’ю на медичну тему).

Поряд з літературною медичною професійною мовою комунікативну практику лікарів характеризують позалітературні явища: лікарський сленг (жаргон), просторіччя, суржик.

Лікарський сленг (жаргон) – некодифікований різновид усно-розмовної мови лікарів, основу якого становлять професійні жаргонізми й арготизми. Безперечно, що лікарський сленг існує. Його використовують для розваги, щоб розвеселити учасників спілкування, для загравання з пацієнтом (пацієнткою), для вираження схвалення, зневаги або байдужості до предмета висловлювання (певних захворювань, певних типів пацієнтів тощо), також існує функція приховування інформації від сторонніх.

Просторіччя – один із структурно-функціональних некодифікованих різновидів української національної мови, зрозуміла для усіх мова, яку лікарі застосовують для спілкування із співрозмовниками, не знайомими в необхідному обсязі з літературною (професійною) нормою.

Суржик – змішана мова, штучне об’єднання елементів української та російської мов, що не становить стабільної системи, переважно вживається в сімейній, неофіційній, розмовній комунікації, проникає в усі жанри офіційного спілкування. Суржикові слова і словосполучення (напр., лексичні головокружіння, прививка, медична справка, карточка, обліпіхове масло замість терм. ‘запаморочення’, ‘щеплення’, ‘медична довідка’, ‘картка’, ‘обліпихова олія’) поширені в мовній практиці багатьох лікарів і часто «узаконені» в сучасній медичній документації.

Дотримуємося такого умовного розмежування просторіччя та суржику. До просторіччя зараховуємо мовні одиниці, граматична і фонетична будова яких відповідає системі української національної мови, але які мають типові відхилення від літературної (професійної) норми: кардіограма серця ‘кардіограма’, японець ‘гастродуоденоскоп’, телевізор ‘прилад для ультразвукового дослідження’, відкладання солей ‘остеохондроз’, боткіна ‘гепатит інфекційний’, чорна мазь ‘іхтіолова мазь’. До суржику зараховуємо невмотивовані запозичення, слова та словосполучення, деформовані під впливом російської мови, граматична і фонетична будова яких не відповідає системі української національної мови: лобна звивина ‘лобова закрутка (звивина)’, почуття болі ‘відчуття болю’, медичне освідчення ‘медичний огляд’, консультативне заключення ‘консультативний висновок’, благоприємний прогноз хвороби ‘сприятливий прогноз хвороби’, запущена хвороба ‘задавнена хвороба’, виздоровлення ‘видужання (одужання)’.

Звичайно, запропонована класифікація має теоретичний характер, в умовах реальної комунікації структура конкретних висловлювань може набувати ознак багатьох мовних різновидів, хоча переважно домінує один варіант.