Латинська номенклатура лікарських форм. Додаткові написи в рецептах. Скорочення в рецептах. Виписування рецептів

ЛАТИНСЬКА НОМЕНКЛАТУРА ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

Лікарські засоби, готові для вживання, називаються лікарськими формами (formae medicamentōrum).

Речовини, які застосовуються для лікування чи профілактики різних захворювань і патологічних станів, називаються лікарськими засобами (remedia, medicamenta).

З метою уніфікації виготовлення лікарських засобів і встановлення єдиних обов’язкових методів визначення їх якості (активності) вже давно почали складати спеціальні видання під назвою Pharmacopoea (від грец. слів pharmacon – ліки та poieo – роблю) – фармакопея. Вперше такі книги з’явились в арабів. Перша державна цивільна фармакопея в Російській державі латинською мовою під назвою “Phаrmacopoeа Rossica” з’явилась у 1778 р.

Нині є чинною Міжнародна фармакопея (Pharmacopoea internationālis), хоча у різних країнах користуються власними національними фармакопеями з тенденцією до використання єдиної латинської хімічної номенклатури лікарських засобів, рекомендованої ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров’я) і прийнятої у Міжнародній фармакопеї. Фармакопея має законодавчий характер, вимоги її щодо виготовлення, зберігання і застосування лікарських засобів є обов’язковими для всіх фармацевтичних підприємств і закладів.

Ліки, виготовлені на фармацевтичних підприємствах згідно з вимогами фармакопеї, називаються офіцинальними (від лат. officina – майстерня), а лікарські засоби, виготовлені за рецептом і призначенням лікаря – магістральними (від лат. magister – учитель, керівник).

У залежності від консистенції (ступеня щільності) всі лікарські форми поділяють на тверді (durae), рідкі (fluĭdae), м’які (molles) та аерозолі (aërosola).

Деякі лікарські форми виділяють в окремі групи, зокрема:

–       formae medicamentōrum pro injectionĭbas (лікарські форми для ін’єкцій);

–       formae medicamentōrum pro ocŭlis (лікарські форми для очей);

–       formae medicamentōrum pro infantĭbus (лікарські форми для немовлят і дітей до 3-х років).

Всі форми ліків, як правило, виписують скороченим або розгорнутим способом.

При виписуванні ліків скороченим способом в рецепті після слова Recipe: (Rp.:) вказують лікарську форму, назву лікарської рослини і загальну кількість, напр.:

Rp.: Streptocīdi subtilissĭmi 20,0

     Dа. Signa: Для присипання ран.

При виписуванні ліків у розгорнутій формі вказують назви всіх інґредієнтів (складників), в тому числі і constituens, їх кількість, потім дається вказівка фармацевтові латинською мовою, яку лікарську форму приготувати та скільки таких доз видати, напр.:

           Rp.: Dibazōli

Papaverīni hydrochorĭdi ana 0,02

Phenobarbitāli 0,01

Saсchări 0,3

Misce, fiat pulvis

Da tales doses numĕro 10

Signa: По 1 порошку 3 рази на день

 

Тверді форми ліків

(Formae medicamentōrum durae)

Порошки – pulvĕres (pulvis, ĕris m)

Капсули – capsŭlae (capsŭla, ae f)

Таблетки – tabulettae (tabuletta, ae f)

Драже – dragee (dragee n невідмін.)

Гранули – granŭla (granŭlum, i n)

Збір лікарський – species, ērum f

Порошки (pulvĕres)

Залежно від кількості інґредієнтів порошки поділяють на прості (pulvĕres simplĭces) і складні (pulvĕres composĭti).

Якщо в склад порошку входить одна подрібнена лікарська речовина, то такий порошок називають простим (pulvis simpleх).

Складний порошок (pulvis composĭtus) – це суміш двох і більше лікарських речовин.

За способом вживання порошки поділяють на:

1. Порошки для зовнішнього вживання – pulvĕres ad usum externum або pulvĕres pro usu externo.

2. Порошки для внутрішнього вживання – pulvĕres ad usum internum або pulvĕres  pro usu interno.

За ступенем подрібнення порошок може бути:

–       дрібний (pulvis subtĭlis);

–       середньодрібний (pulvis modĭce subtĭlis);

–       дуже дрібний (pulvis subtilissĭmus);

–       якнайдрібніший (pulvis longe subtilissimus);

–       грубий, крупний (pulvis grossus);

–       середньогрубий (pulvis modĭce grossus);

–       якнайгрубший (pulvis longe grossissĭmus).

Виготовляють порошки дозовані, тобто поділені на окремі дози (pulvĕres divīsi). Як правило, це порошки ad usum internum масою від 0,1 до 1,0. Якщо лікарська речовина дозованого порошку менша ніж 0,1, то для збільшення маси порошку додають звичайний цукор (Sacchărum) або молочний цукор (Sacchărum lactis).

Недозовані порошки (pulvĕres indivīsi) – це порошки для зовнішнього вживання масою від 1 до 100 грамів, які виписують у загальній кількості і хворий дозує їх сам, оскільки ретельність дозування не має особливого значення.

Приписують порошки на один прийом (pro dosi) або добову дозу (pro die) в паперових капсулах (in capsŭlis chartaceis), в паперових мішечках (in saccŭlis chartaceis), в капсулах, закритих кришечками (in capsŭlis operculātis), в навоскованому або парафінованому папері (in charta cerāta, in charta paraffināta), в коробочках (in scatŭlis).

При виписуванні простого дозованого порошку в рецепті вказують назву лікарської речовини, її разову дозу, кількість таких доз і спосіб вживання.

Rp.: Pulvĕris foliōrum Digitālis 0,1

Dentur tales dases numĕro 12

Signa: По 1 порошку 3 рази на день.

При виписуванні складних дозованих порошків вказують назви всіх складників, необхідність їх змішати, щоб утворився порошок, і кількість доз, що належить видати.

Rp.: Bismŭthi subnitrātis 0,35

Magnesii carbonātis

Natrii hydrocarbonātis ana 0,2

Pulvĕris radīcis Frangŭlae

Pulvĕris rhizomătis Calămi ana 0,025

Misce, ut fiat pulvis

Da tales doses numĕro 30

Signa: По 1 порошку 3 рази на день.

Rp.: Methylēni coerulei 0,03

Natrii salicylātis 0,3

Misce, fiat pulvis

Da tales doses numero 6 in capsŭlis amylaceis

Signa: По 1 капсулі 2 рази на день

Слово “Pulvis” на початку рецепта пишуть лише у двох випадках: а) при виписуванні порошків із речовин рослинного походження (Pulvis radīcis Rhei – порошок кореня ревеню, Pulvis foliōrum Digitālis – порошок листків дигґіталісу); б) при виписуванні складних офіцинальних порошків (Pulvis Сlycyrrhīzae composĭtus – складний порошок кореня солодки; Pulvis Apilăci – порошок апілаку; Pulvis antiasthmatĭcus – порошок проти астми (син. протиастматичний збір).

Найпоширенішим різновидом недозованих порошків є присипки (aspersiōnes). Призначають їх ad usum externum. Вихідною величиною їх є терапевтична концентрація лікарської речовини, яка виражається у відсотках від загальної маси. Наповнювачем служить крохмаль (Amўlum) і тальк (Talcum). Виписують присипки у кількості від 5 г до 100 г скороченим або розгорнутим способом.

Rp.: Aspersiōnis Anaesthesīni 75 % – 10,0

Da. Signa: Наноcити на уражені ділянки шкіри

Rp.: Boli albae

Amўli ana 0,1

Talci 5,0

Misce, fiat pulvis

Da. Signa: Присипка

Капсули (Capsŭlae)

Лікарські засоби, які мають неприємний гіркий смак, подразнюють слизову ротової порожнини або негативно впливають на зуби, виписують в капсулах. Виготовляють капсули з желатину. Вони мають кулькоподібну (овальну) і довгасту форму чи форму меленьких пляшечок.

Виготовляють такі капсули:

–       capsŭlae gelatinōsae molles seu elastĭcae (м’які або еластичні желатинові капсули);

–       tubatīnae (тубатіни, у вигляді маленьких пляшечок);

–       pelettae (пелети – капсули, які призначені для вшивання під шкіру хірургічним способом).

При виписуванні лікувальних засобів у капсулах в Subscriptio  треба вказати вид капсул.

Rp.: Olei jecŏris Aselli 5 ml

Da tales doses numĕro 30 in capsŭlis gelaninōsis elastĭcis

Signa: По 3 капсули 2 рази на день

Rp.: Vinylīni 1,4

Da tales doses numĕro 60 in capsŭlis gelatinōsis

Signa: По 3-5 капсул 1 раз на день

Таблетки (Tabulettae)

Таблетки виготовляються на фармацевтичних підприємствах і належать до офіцинальних лікарських засобів. За способом приготування їх поділяють на:

–       tabulettae compressae – таблетки пресовані

–       tabulettae friabĭles – таблетки, отримані методом формування

–       tabulettae obductae – таблетки, покриті оболонкою.

За способом вживання таблетки поділяють на:

–       oriblettae seu tabulettae perorāles – пероральні ;

–       resoriblettae seu tabulettae sublinguāles – сублінґвальні ;

–       injectabulettae seu tabulettae pro injectionĭbus – для приготування ін’єкційних розчинів;

–       solublettae seu tabulettae pro gargarismătis – для приготування розчинів для полоскання або спринцювань.

Виписують таблетки двома способами.

1. Якщо таблетки не мають умовної назви, то зазначають назви їх складників і їх дози. У subscriptio вказують кількість і форму, напр.:

Rp.: Extracti Belladonnae 0,013

       Natrii hydrocarbonātis 0,25

                   Da tales doses numĕro 6 in tabulettis

                   Signa: По 1 таблетці 2-3 рази на день.

2. Якщо виписують таблетки комбінованого складу, що мають певну умовну назву, складники не перераховуються.

Rp.: Tabulettas Рlatyphyllīni hydrotartrātis 0,005 numěro 6

              Da. Signa: По 1 таблетці 2-3 рази на день.

При другому способі вагова кількість таблетки не вказується у тому випадку, коли вага складника даної суміші є стандартною.

Rp.: Tabulettas “Cornella” obductas N 50

              Da. Signa: По 1 таблетці перед сном.

 

Драже (Dragee)

Драже (dragee n  – не відмінюється) є досить поширеною твердою офіцинальною лікарською формою для внутрішнього вживання, яку готують на фармацевтичних підприємствах способом нашарування (дражирування) лікарських і допоміжних речовин на цукрові гранули. Виписують драже в основному скороченим способом. Найчастіше цю форму використовують при виписуванні вітамінів.

         Rp.:   Dragee ” Renivītum” numĕro 100

                   Da. Signa: По 1 драже 3 рази на день за 10-15 хв. до їди

Гранули (Granŭlae)

Гранули як тверда лікарська форма ad usum internum являють собою зернинки, крупинки різної форми масою до 0,05. Виготовляються на фармацевтичних підприємствах як офіцинальний лікарський засіб. Виписується скороченим способом із зазначенням загальної кількості.

 Фармацевтична промисловість випускає гранули орази (granŭla Orāzi), гранули  плантаґлюциду (granŭla Рlantaglucīdi), гранули ґліцерофосфату (granŭla Glycerophosphātis), гранули етазол-натрію для дітей (granŭla Aethazōli–natrii pro infantĭbus), гранули “Флакарбін” (granŭla “Flacarbīnum“).

Rp.:       Granulōrum Plantaglucīdi 50,0

              Da. Signa: По 1 чайній ложці 2-3 рази на день за 20-30 хв. до їди.

Збір лікарський (Species)

Збір лікарський – це суміш декількох видів висушених і подрібнених цілих лікарських рослин або лише їх частин (трава, листя, квітки, плоди, корені, кореневища тощо), з якої готують настої та відвари. Виписують лікарський збір двома способами: офіцинальний – скороченим, маґістральний – розгорнутим.

Збори поділяють на такі групи:

1.     Species ad infūsa et decocta – збори для настоїв.

2.     Species fumāles – збори для куріння.

3.     Species pro balneis – збори для ванн.

Назви зборів у рецептах пишуться у Gen. plur.

Rp.:   Speciērum pectoralium 50,0

Da. Signa: 1 столову ложку збору залити 1 склянкою кип’ятку,

варити протягом 10 хв., приймати по півсклянки вранці і ввечері.

Rp.:   Foliōrum Menthae piperītae

Florum Sambūci

Florum Tiliae ana 10,0

Misce, fiant species.

Da. Signa: 1 столову ложку заварити 2 склянками кип’ятку,

настояти 20 хв., процідити. Приймати по 2-3 столові ложки тричі на день.

До твердих лікарських форм відносять і плівки для очей (Membranŭlae ophthalmĭcae), які виготовляє фармацевтична промисловість і які замінюють краплі. До таких належать очні плівки з сульфатом неоміцину (Membranŭlae ophthalmĭcae cum Neomycīni sulfāte), очні плівки з дикаїном (Membranŭlae ophthalmĭcae cum Dicaīno), плівки очні з сульфапіридазином-натрієм (Membranŭlae ophthalmĭcae cum Sulfapyridazino-natrio), очні плівки з флореналом (Membranŭlae ophthalmĭcae cum Florenālo) та ін.

Rp.:   Membranŭlas ophthalmĭcas cum Dicaīno numĕro 30

Da. Signa: Закладати за нижню повіку 2 рази на добу.

ВПРАВИ

1. Перекладіть рецепти українською мовою:

1. Rp.: Tabulettas Ephedrīni hydrochlorĭdi 0,025 numĕro 10.

           Da. Signa: По 1 таблетці 1-2 рази на день

 

2. Rp.: Tabulettas Dimecolīni 0,025 obductas numĕro 50

           Da. Signa. По 1 таблетці 2 рази на день.

 

3. Rp.: Amidopyrīni 0,25

           Coffeīni–natrii benzoātis 0,1

           Da tales doses numĕro 10 in tabulettis

  Signa: По 1 таблетці 3 рази на день

 

4. Rp.: Ephedrīni hydrochlorĭdi

           Dimedrōli ana 0,025

           Misce, fiat pulvis

           Dentur tales doses numĕro 10

           Signa: По 1 порошку 3 рази на день

 

5. Rp.: Pulvĕris Xeroformii subtilissĭmi 10,0

           Misce. Da. Signa: Присипка

 

6. Rp.: Ferri reducti 1,0

           Dentur tales doses numĕro 15 in capsŭlis gelatinōsis

           Signa: По 1 капсулі 3 рази на день після їди

 

7. Rp.:        Cortĭcis Frangŭlae

           Foliōrum Menthae piperītae

           Rhizomătis cum radicĭbus Valeriānae ana 15,0

           Misce, fiant species

           Detur in saccŭlo chartaceo

           Signētur: 1 столову ложку заварити склянкою кип’ятку, настояти

           20 хв., процідити. Приймати по півсклянки 2 рази на день.

 

8. Rp.:        Speciērum antiasthmaticārum 100,0

           Da. Signa. Під час приступів бронхіальної астми курити, як цигарку.

 

9. Rp.:        Granulōrum Orāzi 100,0

           Da. Signa: По 1 чайній ложці гранул 3 рази на день під час їди.

 

10.Rp.:       Granulōrum Aethazōli-natrii pro infantĭbus 60,0

           Da. Signa: Розчинити гранули в свіжокип’яченій воді, підігрітій до

           30-40⁰С, періодично взбовтувати протягом 30 хв.

           Дітям у віці 3-4 р. – 15 мл через кожні 4 години.

 

11.Rp.:       Dragee Aminazīni 0,025 numĕro 12

           Da. Signa: По 1 драже 2 рази на день

 

12.Rp.:       Membranŭlas ophthalmĭcas cum Neomycīni sulfate 0,0012 numĕro 30.

           Da. Signa: Класти в кон’юнктивальний мішок по 1 плівці 2 рази на день.

 

13.Rp.:       Dragee “Hendevītum” numĕro 50

           Da. Signa: По 2 дражe на день.

 

14.Rp.:       Tabulettas Furadonīni 0,03 enterosolubĭles pro infantĭbus numĕro 20.

           Da. Sіgna: По 1 таблетці 3 рази на день.

@ ВПРАВИ

1. Напишіть рецепти латинською мовою, випишіть:

1.  20 таблеток сульфадимезину 0,5. Призначити по 1 таблетці 5 разів на день.

2.  10 порошків, які містять по 0,1 тертої камфори, 0,25 цукру. Видати у навоскованому папері. Призначити по 1 порошку 4 рази на день.

3.  Лікарський жовчогінний збір, що складається з 2 г квітів календули, 20 г плодів фенхелю (кропу аптечного), 10 г трави полину, 5 г трави золототисячника, 2 г трави чистотіла, 38 г трави цикорію, 10 г трави деревію, 5 г трави чебрецю, 8 г кореневища лепехи. Позначити:  2 чайні ложки збору всипати у фільтр-ситечко, опустити в чашку з гарячою водою, тримати 10 хв. і протягом цього часу ситечко зі збором кілька разів підіймати й опускати, тобто перемішати збір і процідити. Призначити: пити найкраще натще зранку, в обід і ввечері перед їдою 1 чашку як можна гарячішим.

4.  40 г присипки аміназолу 2 %. Позначити. Зовнішнє. Призначити: присипати уражені ділянки шкіри.

5.  300 очних плівок з флореналом у скляних флаконах. Призначити: 1-2 рази на добу закладати за нижню повіку.

6.  100 г гранул гліцерофосфату. Призначити по 0,5 чайної ложечки тричі на день.

7.  12 капсул густого екстракту чоловічої папороті 0,5. Призначити: по 1 капсулі через кожні три хвилини, запиваючи водою.

8.  25 драже тифену 0,03. Призначити по 1 драже 2-3 рази на день.

 

 

Рідкі лікарські форми

(Formae medicamentōrum fluidae)

До рідких лікарських форм відносять:

Розчини – solutiōnes (solutio, ōnis f)

Настої – infūsa (infūsum, i n)

Відвари – decocta (decoctum, i n)

Краплі – guttae (gutta, ae f)

Настоянки – tinctūrae (tinctūra, ae f)

Мікстури – mixtūrae (mixtrūra, ae f)

Суспензії – suspensiōnes (suspensio, ōnis f)

Емульсії – emulsa (emulsum, i n)

Екстракти – extracta (extractum, i n)

Слизи – mucilagĭnes (mucilāgo, ĭnis f)

Лініменти – linimenta (linimentum, i n)

Аерозолі – aërosōla (aёrosōlum, i n)

Бальзами – balsāma (balsāmum, i n)

 

Розчини (Solutiōnes)

Розчини – це рідка лікарська форма, яка являє собою суміш розчинених у розчиннику твердих лікарських речовин чи рідких лікарських засобів. Як розчинник найчастіше вживається дистильована вода (аqua destillāta), етиловий спирт (Spirĭtus aethylĭcus 95%, 90%, 70%), рідкі олії: персикова  (оleum Persicōrum), оливкова (оleum Olivārum), мигдальна (оleum Amygdalārum), соняшникова (оleum Helianthi), вазелінова (оleum Vaselīnі), гліцерин (Glycerīnum).

У залежності від розчинника розчини поділяються на:

–  водні розчини (solutiōnes aquōsae);

– спиртові розчини (solutiōnes spirituōsae);

– олійні розчини або медичні олії (solutiōnes oleōsae seu oleа medicāta);

– гліцеринові розчини (solutiōnes glycerinātae).

За своїм призначенням розчини поділяються на:

1.     Розчини для ін’єкцій (Solutiōnes pro injectionĭbus).

2.     Розчини для внутрішнього вживання (solutiōnes ad usum externum). До цієї групи розчинів відносять: полоскання (gargarismăta), лосьйони (lotiōnes), промивання для ротової порожнини (collutōria), клізми (enemăta seu clysmăta), змазування (litūrae), спринцювання (perlotiōnes), розтирання (frictiōnes), обмивання (irrigatiōnes) тощо.

3.     Розчини для внутрішнього вживання (solutiōnes ad usum internum)

4.     Розчин для анестезії (solutiōnes ad anaesthesiam або solutiōnes pro anaesthesiā).

Видаються розчини в ампулах (in ampullis), в шприц-тюбиках (in spritz–tubŭlis), в ректальних піпетках місткістю 3-5 мл розчину для мікроклізм (in rectiolis).

Рецепти на розчини виписують скороченим або розгорнутим способами.

При виписуванні розчинів скороченим способом після слова Recĭpe (Rp.:) вказують лікарську форму, тобто пишуть Solutionis, і назву лікарської речовини, концентрацію розчину у відсотках і його кількість. Наприклад:

Rp.:          Solutiōnis Menthōli oleōsae 1 % – 10 ml

                            Da. Signa: По 2-3 краплі в ніс 2 рази на день

При розгорнутому способі після слова Recĭpe (Rp.:) вказують назву лікарської речовини, її кількість і розчинник. Наприклад:

Rp.:          Mehthōli 0,1

Phenylii salicylātis 0,3

Olei Vaselīni 9,6 ml

Misce. Da.

Signa: По 2-3 краплі в ніс 2 рази на день.

 

Розчини для ін’єкції

(Solutiōnes pro injectionĭbus)

Розчини, призначені для підшкірних, внутрішньом’язевих, внутрішньовенних та інших ін’єкцій, виписуються в ампулах. Про стерильність ін’єкцій свідчать слова у Subscriptio: in ampullis (в ампулах), pro injectionĭbus (для ін’єкцій), а при виписуванні неампульних розчинів на це вказує вираз Sterilĭsa! (Простерилізуй), Sterilisētur (Простерилізувати!). Наприклад:

Rp.:          Solutiōnis Magnesii sulfātis 25 % – 10 ml

Da tales doses numĕro 5 in ampullis

Signa: По 10 мл щодня внутрішньом’язeво

Rp.:   Solutiōnis Acetylcysteīni 10 % pro injectionĭbus 2 ml numĕro 10 in ampullis.

Da. Signa:  Для внутрішньом’язeвих ін’єкцій по 2 мл 3 рази на день.

При виписуванні розчинів для ін’єкцій, що виготовляються в аптеках, не в ампулах, у Subscriptio вказують “Sterilisētur!” (Простерилізувати!) або “Sterilĭsa!” (Простерилізуй!). При цьому вказується кількість лікарської речовини і розчинника у пропорційному відношенні на кількість прийомів. Наприклад:          Rp.:   Solutiōnis Natrii iodĭdi 10 % – 200 ml

Sterilisētur!

Da in vitro nigro.

Signa: По 10 мл внутрішньовенно через день.

Розчини для ін’єкцій в ампулах виписуються розділеними на окремі дози із зазначенням кількості таких доз. Наприклад:

Rp.: Solutiōnis Morphīni 1 % 1 ml

Dentur tales doses numĕro 6 in ampullis

Signētur: По 1 мл підшкірно

При виписуванні спиртових чи олійних розчинів обов’язково вказують тип розчину. Наприклад:

         Rp.:   Solutiōnis Camphŏrae oleōsаe 20 % – 2 ml

                   Da tales doses numĕro 6 in ampullis

                   Signa: По 2 мл внутрішньом’язово

Якщо розчини для ін’єкцій готують безпосередньо перед їх вживанням, то лікарські речовини для ін’єкцій виписують в ампулах (in ampullis) або у флаконах (не позначається) у сухому вигляді із зазначенням дози препарату, що міститься в ампулі чи флаконі, та кількість таких доз, а в сиґнатурі вказують спосіб приготування лікарської форми. Наприклад:

Rp.:   Myarsenōli 0,15

Da tales doses numĕro 20 in ampullis

Signa: Розчинити в 2 мл 1 % новокаїну. Вводити внутрішньом’язeво голкою зaвдовжки 5-6 см у зовнішній верхній квадрат сідниці.

Rp.:          Bicillīnum-3 300 000 OD

Dentur tales doses numĕro 5

Signētur: Вміст одного флакона розчинити в 2-3 мл стерильного ізотонічного розчину хлориду натрію, збовтати і ввести внутрішньом’язево 1 раз на три дні.

 

Розчини для зовнішнього вживання

(Solutiōnes ad usum externum)

Розчини для зовнішнього вживання виписують двома способами: скороченим і розгорнутим. При виписуванні скороченим способом після зазначення лікарської форми вказують назву препарату, тип розчину (спиртовий чи олійний), концентрацію і загальну кількість. Концентрація виражається у відсотках або у вигляді співвідношення. Наприклад:

Rp.:   Solutiōnis Acĭdi salicуlĭci spirituōsae 1 %  10 ml

Da.

Signa: Зовнішнє. Для змазування шкіри при інфікованих ураженнях.

При виписуванні водного розчину скороченим сопособом розчинник не вказують. Наприклад:

Rp.:   Solutiōnis Kalii permanganātis 0,1 % 500 ml

Da.

Signa: Для промивання ран.

При виписуванні розчину для зовнішнього вживання розгорнутим способом вказують назви всіх інгредієнтів, в тому числі і розчинник. Наприклад:    

Rp.: Alumĭnis 4,0

Acĭdi borĭci 6,0

Aquae destillātae 200 ml

Misce. Da.

Signa: Для примочок (при екземі).

Rp.: Natrii tetraborātis 2,5

Glycerīni 50 ml

Spirĭtus aethylĭсi 0,5 % ad 10 ml

Misce. Da.

Signa: Для змазування ураженої ділянки шкіри

Для виготовлення розчину для зовнішнього вживання можуть використовуватися і таблетки. Наприклад:

Rp.: Furacillīni 0,02 ad usum externum numĕro 10

Da.

Signa: Розчинити 1 таблетку в 100 мл води. Для полоскання.

 

Розчини для внутрішнього вживання

(Solutiōnes ad usum internum)

Розчини для внутрішнього вживання виписуються скороченим і розгорнутим способом. При виписуванні водних розчинів скороченим способом розчинник (дистильована вода – aqua destillāta, очищена вода – aqua purificāta) не вказується.

Rp.:   Solutiōnis Calcii chlorĭdi 5 % 200 ml

Da.

Signa: По 1 столовій ложці 3-4 рази на день після їди.

При виписуванні розчинів для внутрішнього вживання розгорнутим способом вказуються назви всіх складників, в тому числі і розчинник. Наприклад:

Rp.:     Cupri sulfātis 0,5

Aquae destillātae 50 ml

Misce. Da.

Signa: По 1 столовій ложці кожні 10 хв. до настання блювоти

В окрему групу виділяють розчини для анестезії (Solutiōnes ad anaesthesiam). Форма прописів таких розчинів така сама, як і всіх розчинів. В сиґнатурі вказують призначення розчину. Наприклад:

Rp.:                   Solutiōnis Novocaīni 0,25 – 200 ml

Da. Signa. Для інфільтративної анестезії.

Rp.:                   Novocaīni 1,25

Natrii chlorĭdi 3,0

Kalii chlorĭdi 0,038

Calcii chlorĭdi 0,062

Aquae pro injectionĭbus 500 ml

Misceātur. Sterilisētur!

Detur. Signētur: Для анестезії за методом О.В.Вишневського.

 

Настої та відвари

(Infūsa et decoсta)

Настої та відвари являють собою водні витяжки лікарських речовин із рослинної сировини та водні розчини сухих чи рідких екстрактів. Готують їх ex tempŏre, тобто в міру необхідності, зразу. Призначають як для внутрішнього, так і для зовнішнього вживання. Приписують настої і відвари лише скороченим способом.

При виписуванні настоїв і відварів у рецепті після слова Recĭpe (Rp.:) вказують назву лікарської форми, частину лікарської рослини, з якої треба приготувати лікарський засіб, назву рослини, вагову кількість рослинної сировини і загальну кількість настою чи відвару. Наприклад:

Rp.:  Infūsi foliōrum Urtīcae ex 7,5 – 10,0 – 200 ml

Da.

Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день

Rp.: Decocti cortĭcis Viburni ex 10,0 – 200 ml

Da.

Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день

 

Краплі (Guttae)

Краплі – це різні розчини і суміші, які приписуються краплями для внутрішнього і зовнішнього вживання. Приписують їх здебільшого у невеликій кількості до 20-30 мл. Наприклад:

Rp.:   Tinctūrae Belladonnae 10 ml

Tinctūrae Valeriānae 20 ml

Menthōli 0,25

Da.

Signa. По 10-15 крапель 2-3 рази на день

Rp.: Extracti Viburni fluĭdi 25 ml

Da.

Signa: По 20-30 крапель на 1 прийом 2-3 рази на день.

В окрему групу виділяють краплі для очей (Oculoguttae), краплі для носа (Nasoguttae), краплі для вуха (Otoguttae).

Rp.: Solutiōnis Zinci 0,25 % – 5 ml

Da.

Signa: Очні краплі. По 2 краплі 3 рази на день.

Rp.: Solutiōnis Ephedrīni hydrochlorĭdi 2 % – 10 ml

Da.

Signa: Краплі для носа. По 2-3 краплі через кожні 3-4 год.

Rp.: Resorcīni

Acĭdi salicylĭci ana 2,0

Spirĭtus aethylĭci 70 % ad 100 ml

Misce. Da.

Signa: Вушні каплі. По 1-2 каплі в вухо.

 

Настоянки (Tinctūrae)

Настоянки (настойки) – це забарвлені спиртові або спирто-ефірні витяжки лікарських речовин. Як офіцинальну лікарську форму настойки виписують скороченим способом. При виписуванні спиртової настойки означення (тобто слово spirituōsаe) не пишуть. При виписуванні ефірної настойки, що практикується рідко, обов’язково вказується означення aethereae. Наприклад:

Rp.:            Tinctūrae Araliae 50 ml

Da. Signa: По 30-40 крапель 2-3 рази на день до їди.

Rp.:                   Tinctūrae Valeriānae aethereae

Tinctūrae Convallariae ana 10 ml

Misce. Da.

Signa: По 20-30 крапель 3 рази на день.

 

Мікстури (Mixtūrae)

Мікстурою називають рідку лікарську форму, яку одержують при змішуванні в різних основах (у воді, спирті, гліцерині, рослинних оліях тощо) декількох твердих речовин або декількох рідин (настоїв і відварів з настоянками або екстрактами). Якщо в мікстурі є осад внаслідок нерозчинності в ній частини лікарських речовин, то її перед вживанням треба збовтати. Такі мікстури називають mixtūrae agitandae (мікстури, які вимагають збовтування). Приписують мікстури в основному для внутрішнього вживання, а також для зовнішнього і парентерально.

Мікстури виписують звичайно розгорнутим способом, тобто вказують назви всіх складників мікстури і їх дози. Наприклад:

Rp.: Infūsi foliōrum Digitālis 0,5 – 180 ml

Sirŭpi simplĭcis 20 ml

Misce. Da.

Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день

Якщо виписують офіцинальну мікстуру , то після слова Rp.: пишуть Mixtūrae і її назву та вагову кількість. Наприклад:

Rp.: Mixtūrae antiasthmatĭcae Trascovi 200 ml

Da.

Signa: По 1 чайній ложці в теплому молоці 2 рази на день після їди.

 

Суспензії (Suspensiōnes)

Суспензії (зависі) – це рідкі лікарські форми, в яких дрібно роздроблені розчинні лікарські речовини (basis) перебувають у зависному стані в якій-небудь рідині (constituens). Одержують суспензії змішуванням нерозчинних речовин з оліями, очищеною водою, гліцерином.

Суспензії застосовують для внутрішнього  і зовнішнього вживання,  а також тільки для внутрішньом’язевих ін’єкцій і в порожнини тіла.

При виписуванні суспензій дотримуються таких правил, як і при виписуванні розчинів і мікстур для зовнішнього і внутрішнього застосування. В сиґнатурі вказують спосіб їх застосування і пишуть “Перед вживанням збовтати“. Виписують суспензії розгорнутим і скороченим способом. Наприклад:

Rp.: Hydrocortisōni acetātis 0,05

Aquae destillātae ad 10,0

Misce, fiat suspensio

Da. Signa: По 2 краплі в око 4 рази на день. Перед вживанням збовтати.

         Rp.:   Suspensiōnis Hydrocortisōni acetātis 0,05 – 10,0

Da.

Signa: По 2 краплі в око 4 рази на день. Перед вживанням збовтати.

 

Емульсії (Emulsa)

Емульсія – це рідка лікарська форма, в якій нерозчинні у воді рідини (жирні олії, бальзами, смоли і інші речовини, що не змішуються з водою) перебувають у завислому стані у вигляді дуже дрібних часточок. За способом приготування емульсії поділяють на олійні (emulsa oleōsa) і насінневі (emulsa seminalia). Насінневі емульсії в останній час практично не використовуються.

Олійні емульсії готують з рідких олій: рицинової (oleum Ricĭni), риб’ячого жиру (oleum jecŏris), мигдальної олії (oleum Amygdalārum) та ін. Для олійної емульсії обов’язково додають який-небудь емульгатор (камедь абрикосову – Gummi Armeniăcae; желатозу – Gelatōsa тощо).

Якщо емульсія виписана без зазначення назви олії, то її готують з мигдальної або персикової олії.

Емульсії виписують розгорнутим і скороченим способом. Наприклад:

Rp.:   Olei jecŏris 20,0

Gelatōsae 10,0

Aquae destillātae ad 200,0

Misce, fiat emulsum

Da.

Signa: Прийняти за 2 рази

Rp.: Emulsi olei jecŏris 200,0

Da.

Signa: Прийняти за 2 рази

 

 

Екстракти (Extracta)

Екстракти – це концентровані витяжки з рослинної сировини, або (рідше) тваринного матеріалу. В залежності від консистенції екстракти поділяють на рідкі (extracta fluĭda), густі (extracta spіssa) і сухі (extracta sicca).

В залежності від екстрагуючої рідини екстракти поділяють на водні (extracta aquōsa), спиртові (extracta spirituōsa), олійні (extracta oleōsa).

У фармацевтичній практиці вживається один ефірний екстракт (extractum Filĭcis maris aethereum ефірний екстракт чоловічої папороті, син. extractum Filĭcis maris spissum – густий екстракт чоловічої папороті).

Рідкі екстракти виписують за тими ж правилами, що й настоянки, вказуючи консистенцію екстракту. Дозують їх, як і настоянки, краплями. Наприклад:

Rp.: Extracti Secālis cornūti fluĭdi 20,0

Da.

Signa: По 2 краплі 3 рази на день.

Інколи рідкі екстракти, призначачені для підшкірних ін’єкцій, виписують в ампулах. Наприклад:

Rp.: Extracti Aloës fluĭdi 1 ml

Da tales doses numĕro 10 in ampullis.

Signa: По 1 мл під шкіру.

Густі і сухі екстракти дозують у вагових одиницях і виписують в капсулах, порошках, таблетках, свічках, пілюлях. Вони можуть входити також у склад лікарських форм як основа (basis) чи формоутворюючий складник (constituens), наприклад, для утворення пілюльної маси (massae pilulārum).

Rp.:   Extracti Filĭcis maris spissi 0,5

Da tales doses numĕro 12 in capsŭlis gelatinōsis elastĭcis

Signa: Прийняти всі капсули протягом 30 хв.

Rp.: Acĭdi arsenicōsi anhydrĭci 0,05

Extracti et pulvĕris radīcis Glycyrrhīzae quantum satis, ut fiant pilŭlae numĕro 50

Da.

Signa: По 1 пілюлі 3 рази на день.

         Rp.:   Hexamethylentetramīni 0,25

Extracti Belladonnae 0,015

Dentur tales doses numĕro 10 in tabulettis

Signa: По 1 таблетці 3 рази на день.

 

Слизи (Mucilagĭnes)

Слиз – рідка лікарська форма, яку одержують обробленням водою рослинних матеріалів, які вміщують слизисті речовини або самі являють собою слизи (Gummi arabĭcum – аравійська камедь; Gummi Armeniăcae – абрикосова камедь; radix Althaeae – алтейний корінь; tubĕra Salep – бульби салепу; Amўlum – крохмаль; semĭna Lini – насіння льону). Слиз із крохмалу називається Mucilāgo Amўli.

Слизи самі собою використовуються рідко. Виписують слизи частіше в мікстурах, які приписують для внутрішнього вживання (per os) або у вигляді клізм (per rectum).

До мікстур слизи додають в кількості від 20 до 50 %. Вони використовуються з подразнюючими речовинами, оскільки мають здатність вкривати слизові оболонки тонкою плівкою, яка захищає їх від подразнювальної дії лікарських речовин. Всі слизи – офіцинальні.

В медичній практиці при виписуванні рецептів користуються такими препаратами слизів: слиз із абрикосової камеді – mucilāgo Gummi Armeniăcae; слиз із аравійської камеді – mucilāgo Gummi arabĭci; слиз із крохмалу – mucilāgo Amўli; слиз із насіння льону – mucilāgo semĭnis Lini. Наприклад:

Rp.: Mucilagĭnis semĭnis Lini 300 ml

Da. Signa: По 1 столовій ложці кілька разів на день

Rp.: Chlorāli hydrātis 2,0

Mucilagĭnis Amўli

Aquae destillātae ana 30,0

Misce. Da. Signa: По 1 столовій ложці на ніч.

 

Лініменти (Linimenta)

Лінімент – це рідка мазь або густа рідина, лікарська форма для зовнішнього застосування. Лініменти являють собою однорідні суміші у вигляді густих рідин або драглистої маси, що розплавляється при температурі тіла.

Для отримання лініментів часто використовують як remedium constituens соняшникову олію – oleum Helianthi,  оливкову олію – oleum Olivārum, рицинову олію – oleum Ricĭni, рідкі жири (риб’ячий жир – oleum jecŏris).

Застосовують лініменти для втирання в шкіру, накладання на рани, опіки, виразки.

Лініменти є офіцинальні, магістральні, лініменти – емульсії, лініменти – суспензії.

Виписують лініменти розгорнутим і скороченим способом. Наприклад:

Rp.: Picis liquĭdae

Sapōnis virĭdis ana 15,0

Spirĭtus aethylĭci 95 % – 15 ml

Misce, fiat linimentum

Da.

Signa: Мильно-дьогтьовий спирт

         Rp.:   Linimenti Methylii salicylātis composĭti 50,0

                   Da. Signa: Зовнішнє. Для розтирань.

 

Аeрозолі (Aërosōla)

Аерозолі – лікарська форма, яка являє собою дисперсійну (розсіювальну) систему, в якій дисперсійним середовищем є газ або газова суміш, а дисперсійна фаза складається з частин твердої речовини або рідини. Використовуються аерозолі для інгаляцій, для місцевої дії на шкіру і слизові оболонки. Широке застосування аерозолі знайшли у стоматології, оскільки вони забезпечують одночасне, рівномірне покриття розсіяними лікарськими речовинами всі доступні зони ротової порожнини.

Виписують аерозолі як офіцинальну лікарську форму скороченим способом. Наприклад:

Rp.: Aërosōli “Oxycyclosōlum” 70,0

Da.

Signa: Наносити на уражену ділянку протягом 1-3 секунд

(з відстані 20-30 см)

 

Бальзами (Balsāma)

Бальзами – aроматичні рідини з рослин, які містять органічні безазотні речовини, ефірні олії, смоли тощо. Вони мають антисептичні і дезодоруючі властивості.

Rp.: Balsāmi contra pertussim 30 ml

         Da.

Signa: По 10 крапель 3 рази на день.

До рідких лікарських форм, які також використовуються у медичній практиці, належать соки succi (succus, i m – сік), сиропи – sirŭpi (sirŭpus, i m), ароматичні води – aquae aromatĭcae тощо. Як лікарські засоби часто вживаються: сік алое (succus Aloës), природний шлунковий сік (succus gastrĭcus naturālis), сік каланхое (succus Kalanchoës), сік подорожника (succus Plantagĭnis). Як офіцинальна лікарська форма соки виписуються скороченим способом. Наприклад:

Rp.: Succi Plantagĭnis 250 ml

Da.

Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день за 15-30 хв. до їди.

Такою ж офіцинальною лікарською формою є і сиропи. Наприклад:

Rp.: Sirŭpi Aloёs cum Ferro 100,0

Da.

Signa: По ½ – 1 чайній ложці в ¼ склянки води 3 рази на день.

Як лікарські засоби вживаються такі сиропи: сироп ревеню – sirŭpus Rhei, сироп алтейний – sirŭpus Althaeae, сироп солодки – sirŭpus Glycyrrhīzae. Часто сиропи вживаються як виправляючі засоби, зокрема, сироп простий або цукровий сироп – sirŭpus Sacchări, малиновий сироп – sirŭpus Rubi idaei, сироп алтейний – sirŭpus Althaeae та ін.

Серед ароматичних вод найчастіше вживаються: вода кропу – aqua Foenicŭli, вода перцевої м’яти – aqua Menthae piperītae, вода коріандру спиртова – aqua Coriandri spirituōsa. Наприклад:

Rp.: Olei Amygdalārum 15,0

Phenylii salicylātis 1,0

Aquae purificātae 180 ml

Sirŭpi simplĭcis 15 ml

Misce, fiat emulsum

Da.

Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день.

Rp.: Liquōris Kalii arsenītis 4,0

         Aquae Menthae 20 ml

Misce. Da.

Signa: По 10-15 крапель 3 рази на день.

 

ВПРАВИ

І. Перекладіть українською мовою рецепти:

1.       Rp.: Solutiōnis Proserīni 0,05 % – 1 ml

                   Dentur tales doses numĕro 6 in ampullis

                   Signa: По 1 мл 1-2 рази на день.

2.       Rp.: Extracti Polygōni hydropipĕris fluĭdi

                   Extracti Viburni fluĭdi ana 20 ml

Misce. Da.

Signa: По 25-30 крапель 2 рази на день.

3.       Rp.: Infūsi flōrum Arnĭcae ex 10,0 – 200 ml

Da.

Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день

4.       Rp.: Iodi 0,03

Kalii iodĭdi 0,3

Glycerīni 30,0

Olei Menthae piperītae guttas III

Misce. Da.

Signa: Для змазування горла

5.       Rp.: Solutiōnis Natrii nucleinātis 2 % – 20 ml

Sterilisētur!

                   Da. Signa: По 5 мл 1-2 рази на день внутрішньом’язeво

6.       Rp.: Solutiōnis Pilocarpīni hydrochlorĭdi 0,1

Solutiōnis Adrenalīni hydrochlorĭdi 0,1 % 10 ml

Misce. Da. Signa: Очні краплі. По 2 краплі 2-3 рази на день.

7.       Rp.: Suspensiōnis Griseofulvīni 100,0

Da.

Signa: По 1 дeсертній ложці 3 рази на день.

8.       Rp.:  Menthōli 0,1

Olei Vaselīni 10 ml

Misce. Da.

Signa: Краплі для носа. По 5 крапель в ніс 2 рази на день.

9.       Rp.: Solutiōnis Coffeīni-natrii benzoātis 10 % pro injectionĭbus in spritz-tubŭlis 1 % – 1 ml

Da tales doses numĕro 6 in ampullis

Signa: По 1 мл 2 рази на день підшкірно

10.  Rp.: Olei Ricĭni 20,0

Xeroformii 1,2

Vinylīni 1,0

Misce, fiat linimentum

Da. Signa: Для мазевих пов’язок

11.  Rp.: Lergasōli 80 ml

Da.

Signa: Розпорошувати препарат на інфіковану рану з відстані

25-30 см протягом 1-10 сек. 3-5 разів на добу.

12. Rp.:      Balsāmi Schostakovsky 200,0

Da.

Signa: Для внутрішнього застосування; щоденно по 1 чайній ложці.

13.           Rp.:   Succi Aloës 100 ml

Da.

Signa: По 1 чайній ложці 3 рази на день за 20-30 хв. до їди.

@ ВПРАВИ

1. Напишіть рецепти латинською мовою. Випишіть:

1.  6 ампул 2,5 % розчину дипразину по 1 мл. Призначити по 1 мл внутрішньом’язево.

2.  Краплі, в склад яких входять настоянка конвалії, настоянка валеріани по 10 мл., рідка витяжка глоду 5 мл., ментол 0,05. Призначити по 15-20 крапель 2-3 рази на день.

3.  6 ампул 2,5 % суспензії триметилацетату дезоксикортикостерону по 1 мл. Призначити по 1 мл внутрішньом’язево на 2 тижні.

4.  Лінімент, що складається з хлороформу і олії соняшникової по 2 мл. Призначити для розтирання шкіри.

5.  75 г аерозолю “Оксикорт”. Призначити для лікування опіків, наносити аерозоль на уражену поверхню протягом 1-3 сек.

6.  200 мл настою з 20 г трави водяного перцю. Призначити по 1 столовій ложці 3 рази на день.

М’які форми ліків

(Formae mudicamentōrum molles)

До м’яких лікарських форм відносять:

1.     Мазі – unguenta (unguentum, i n)

2.     Пасти – pastae (pasta, ea f)

3.     Свічки: suppositoria (suppositorium, i n),  кульки globŭli (globŭlus, i m), овулі ovŭla (ovŭlum, i n), песарії pessaria (pessarium, i n), bacilli (bacillus, i m) – палички.

4.     Пластирі – emplastra (emplastrum, i n)

5.     Пілюлі – pilŭlae (pilŭla, ae f).

 

Мазі (Unguenta)

Мазь як м’яка лікарська форма складається з однієї або кількох лікарських речовин і мазевої основи (Vaselīnum, Lanolīnum, Adeps suillus depurātus або axungia porcīna тощо).

Спеціальні мазі для очей називають oculenta, unguenta ophthalmĭca чи unguenta pro ocŭlis.

Мазі є офіцинальні і магістральні. Офіцинальні мазі виписують скороченим способом, магістральні – розгорнутим. Просту мазь, тобто таку, в склад якої входить одна лікарська речовина, виписують скороченим способом. Наприклад:

Rp.:          Unguenti Hydrargўri аlbi 5 % 25,0

Da. Signa. Змазувати шкіру

Rp.: Hydrargўri oxўdi flavi 0,6

Ichthyōli 0,8

Unguenti Zinci 20,0

Mіsce, fiat unguentum

Da.

Signa: Змазувати при сикозі

 

Пасти (Pastae)

Пасти – густі мазі, які містять понад 25 % порошкоподібної речовини. Пасти належать до недозованої форми ліків. Основу паст складають в основному гліцерин, вазелінова олія, рослинні олії, очищений свинячий жир.

Виписують пасти скороченим і розгорнутим способами. Наприклад:

Rp.:   Pastae Boro-zinci-naphthalāni 50,0

Da.

Signa: Змазувати уражену ділянку шкіри

Rp.: Acĭdi salicylĭci 1,0

Zinci oxўdi

Amўli Tritĭci ana 12,5

Vaselīni ad 50,0

Misce, fiat pasta

Da.

Signa: Зовнішнє. Антисептичний засіб при захворюваннях шкіри.

 

Свічки (Suppositoria). Кульки (Globŭli)

Свічки (cуппозиторії) – це м’яка дозована форма ліків, яка залишається твердою при кімнатній температурі, але розм’якшується під дією температури тіла. Свічки є трьох видів: ректальні (suppositoria rectalia), вагінальні (suppositoria vaginalia або, якщо вони мають форму кульки, globŭli vagināles).  Pізновидністю вагінальних свічок є яйцеподібні (ovŭla) і у вигляді плескатого тіла з кулястими кінцями (pessaria).

Свічки, які вводяться у свищі, в порожнину носа чи сечовивідний канал, називаються bacilli (палички).

Якщо палички призначені для введення у порожнину матки, то вони мають назву uretoria (uretorium, i n).

Виписуються свічки скороченим і розгорнутим способом. Наприклад:

Rp.:        Suppositoria biologĭca numĕro 12

Da. Signa: Вводити по 1 свічці вранці і ввечері у пряму кишку

Rp.: Dermatōli 0,2

Extracti Belladonnae spissi 0,01

Olei Cacao 2,5

Misce, fiat suppositorium rectāle

Da tales doses numĕro 6

Signa: По 1 свічці на ніч

Rp.:   Atropīni sulfātis 0,0005

Butyri Сacao quantum satis, uf fiat bacillus longitudĭne

5 cm et crassitudĭne 0,5 cm

Dentur tales doses numĕro 6

Signa: Вводити у сечовивідний канал по 1 палочці 1 раз на день

 

Пластирі (Emplastra)

Пластирі – одна з м’яких лікарських форм для зовнішнього застосування, яка зберігається твердою при кімнатній температурі і розм’якшується під дією температури тіла людини, стає клейкою і міцно прилипає до шкіри.

За аґреґатним станом (станом злипання) пластирі поділяють на тверді (emplastra dura) і рідкі (emplastra fluĭda).

При виписуванні пластирів вказують їх назву, масу, розмір. Наприклад:

Rp.:        Emplastri adhaesīvi ad clavos “Salipōdum” 100,0

Da.

Signa: Кусок пластиру необхідного розміру відокремити від целофану і прикріпити на мозоль. Знімати через 2 дні.

Rp.: Emplastri Capsĭci 12 x 8.

Da. Signa: Прикладати на уражений суглоб.

Однією з різновидностей пластирів є гірчичники (сharta sinapisāta) – аркуш паперу, який вкритий тонким шаром порошку знежиреного насіння гірчиці. Оскільки гірчичники є офіцинальною лікарською формою, то виписують їх скороченим способом.

Rp.: Chartas sinapisātas numĕro 10

Da.

Signa: Змочити у теплій воді, прикладати на непошкоджену шкіру.

 

Пілюлі (Pilŭlae)

Пілюлі – це дозована форма ліків для внутрішнього вживання. Вони являють собою кульки масою від 0,1 до 0,5 г. Пілюлі вагою 0,5 називаються болюсами – boli.

Пілюлі складаються з лікарських речовин і пілюльної маси (massa pilulārum), яка являє собою constituens. Для одержання пілюльної маси використовують крохмал (Amўlum), пшеничну муку (farīna Tritĭci), дуже дрібні порошки солодкового кореня (radix Glycyrrihīzae, seu Liquiritiae), кореня алтею (radix Althaeae), воду, спирт. Найчастіше використовують екстракт і порошок солодкового кореня (extractum et pulvis radīcis Glycyrrhīzae).

Якщо в пілюлях виписують лікарські препарати, які легко розкладаються при змішуванні з органічними речовинами (нітрат срібла – Argenti nitras, перманганат калію – Kalii permanganas, йод – Iodum), то як пілюльну масу використовують білу глину (bolus alba), гліцерин (Glycerīnum)  і воду.

При виписуванні пілюль разові дози лікарських речовин не вказують, а відразу на всю кількість пілюль. Кількість пілюльної маси, як правило, не вказують, а лише зазначають “Massae pilulārum quantum satis, ut fiant pilŭlae numĕro 30” (Пілюльної маси скільки треба, щоб утворилися пілюлі кількістю 30). Офіцинальних прописів пілюль не практикують.

Оскільки у формі пілюль виписують здебільшого лікарські речовини з неприємним смаком чи запахом, то як cоrrigens використовують цукор, крохмаль, шоколад, кератин.

Виготовлення пілюль практикують дуже рідко. Зумовлене це тим, що готують їх ручним способом в аптеках, і сам процес виготовлення досить трудомісткий.

Rp.: Acĭdi arsenicōsі аnhydrĭci 0,06

Ferri lactātis 6,0

Extracti et pulvĕris Glycyrrhīzae, ut fiant pilŭlae numĕro 60

Da.

Signa: По 1 пілюлі 2 рази на день після їди.

Rp.: Strychnīni nitrātis 0,03

Massae pilulārum quantum satis, ut fiant pilŭlae numĕro 30.

Da.

Signa: По 1 пілюлі 3 рази на день після їди.

 

ВПРАВИ

І. Перекладіть українською мовою рецепти:

1.  Rp.:    Unguenti Tetracyclīni ophthalmĭci 10,0

                   Da.

                   Sіgna: Очна мазь. Закладати за нижню повіку 3-5 разів на день.

2.  Rp.:    Acĭdi salicylĭci 1,0

                            Hydrargўri amidochlorĭdi

Bismŭthi subnitrātis ana 3,0

Vaselīni

Lanolīni ana 15,0

Misce, fiat unguentum

Da.

Signa: Мазь (для видалення веснянок)

3.  Rp.:    Natrii fluorātis

Boli albae ana 1,0

Glycerīni 1,2

Misce, fiat pasta

Detur.

Signētur: Пасту втирати 2-3 місяці в чутливий дентин.

4.  Rp.:    Suppositoria “Bethiōlum” numĕro 10.

Da.

Signa: При геморої і тріщинах відхідника. По 1 свічці в пряму

    кишку на день.

5.  Rp.:    Chinosōli

Acĭdi borĭci ana 0,2

Butyri Cacao quantum satis, ut fiat globŭlus vaginālis.

Dentur tales doses numĕro 6.

Signa: Вагінальні кульки.

6.  Rp.:    Extracti Belladonnae 0,015

Novocaīni 0,2

Xeroformii 0,1

Ichthyōli 0,2

Butyri Cacao quantum satis, ut fiat suppositorium rectāle

Da tales doses numĕro 20

Signa: По 1 свічці 2 рази на день.

7.  Rp.:    Iodoformii 0,01

Butyri Cacao quantum satis.

Misce, fiat bacillus longitudĭne 6 cm et diametro 3 mm

Dentur tales doses numĕro 6

Signētur: Вводити по 1 паличці 2 рази на день.

8.  Rp.:    Emplastri Plumbi simplĭcis 50,0

Da.

Signa: Прикладати на шкіру в ділянці ураження.

9.  Rp.:    Extracti Bursae pastōris sicci

Extracti Secālis cornūti ana 3,0

Pulvĕris radīcis Glycyrrhīzae quantum satis, ut fiant pilŭlae numĕro 30.

Da.

Signa: По 1 пілюлі 3 рази на день після їди.

@ ВПРАВИ

І. Напишіть рецепти латинською мовою, випишіть:

1.  50 г мазі проти відмороження. Призначити втирати тонким шаром у відкриті частини шкіри.

2.  Мазь, в склад якої входить: резорцину 1 г, вазеліну 10 г. Позначити: мазь. Призначити накладати на уражені місця шкіри.

3.  60 пілюль, в склад яких входить: 0,03 кристалізованого арсенату натрію; 3,0 гідрохлориду хініну; екстракт і порошок кореня солодки скільки треба. Призначити по 1 пілюлі 2-3 рази на день.

4.  20 ректальних свічок. В склад свічки входить: 0,3 еуфіліну, 3,0 масла какао. Призначити по 1 свічці 2 рази на добу.

5.  10 свічок з гліцерином. Призначити по 1 свічці 1 раз на добу через 15-20 хв. після сніданку.

6.  20 вагінальних кульок. В склад кульки входить: 0,2 левоміцетину, 0,1 борної кислоти і масла какао скільки треба. Призначити по 1 кульці 2 рази на день.

7.  Намазаного еластичного липкого пластиря 10 см х 15. Позначити: для фіксації пов’язок.

 

ДОДАТКОВІ НАПИСИ У РЕЦЕПТАХ

 Якщо виникла потреба придбати ліки в аптеці терміново, то лікар (фельдшер) у верхній частині рецептурного бланкa зазначає “Cito!” (швидко!), чи  “Statim!” (негайно!).

Якщо за одним рецептом потрібно і можна придбати ліки повторно, то у верхній частині рецептурного бланка позначається Bis repetatur! (повторити двічі) або Repete bis! (повтори двічі).

ВПРАВИ

 I. Перекладіть українською мовою рецептурні вирази:

oleum Terebinthĭnae, infusum foliōrum Cerăsi; unguentum Hydrargўri cinereum; in capsŭlis gelatinōsis duris; massae pilulārum quantum satis; in tabulettis obductis; extractum Viburni fluĭdum; Olei Menthae piperītae guttas III; emplastrum adhaesīvum bactericīdum; acĭdum hydrochlorĭcum dilūtum; extractum Aloёs fluĭdum; suppositoria cum extracto Opii; chole medicāta consrvāta; in ampullis.

II. Перекладіть рецепти українською мовою:

                       1. Recipe:         Choles medicātae conservātae 250,0

                                      Da. Signa.

                       2.Recipe: Tabulettas “Sedalgin” numěro 20

                                      Da. Signa.

                       3. Recipe:         Unguenti Furacillīni 1 % – 25,0

                                      Da. Signa.

                       4. Recipe:         Infūsi foliōrum Betŭlae 15,0

                                      et foliōrum Sambūci 10,0: 250,0

                                      Olei Menthae piparītae guttas II

                                      Misce. Da. Signa.

                       5. Recipe:         Acĭdi hydrochlorĭci dilūti 5 ml

                                      Pepsīni 2 ml

                                      Aquae destillātae 180 ml

                                      Sirŭpi Cerăsi 200 ml

                                      Misce. Da. Signa.

                       6. Recipe:         Extracti Frangŭlae fluĭdi 0,15

                                      Extracti Viburni fluĭdi

                                      Herbae Thymi ana 20 ml

                                      Misce. Da. Signa.

                       7. Recipe:         Mycosolōni 30,0

                                      Da. Signa.

@ ВПРАВИ

I. Перекладіть  латинською мовою:

1. В крохмальних капсулах. 2. Желатинові капсули. 3. В еластичних желатинових капсулах. 4. Настоянка перцевої м’яти. 5. Сухий екстракт крушини. 6. Очищеного скипидару 10 мл. 7. Листя ромашки. 8. Анальгін в таблетках. 9. Рідкий екстракт калини. 10. Відвару листків вишні 100 мл. 11. Пілюльна маса. 12. Сіра ртутна мазь. 13. Видай таких доз кількістю. 14. Змішай, щоб утворився збір. 15. Скільки треба.

ІІ. Перекладіть рецепти латинською мовою:

                       1. Візьми:      Таблетки “Аспаркам” кількістю 100

                                             Видай. Познач.

                       2. Візьми:      Рідкого екстракту крушини 0,75

                                             Настою листків ревеню

                                             Настою бруньок берези по 50 мл

                                             Відвару листків бузини 100 мл

                                             Сиропу  алое 100 мл

                                             Змішай.Видай.Познач.

III. Напишіть  рецепти латинською мовою,користуючись зразком:

Зразок: Випишіть 180 мл настою з 0,6 г трави термопсису. Призначіть по 1 столовій ложці 3 рази  на день.

Recipe: Infusi herbae Thermopsidis ex 0,6: 180 ml

Da. Signa: По одній столовій ложці 3 рази на день.

Випишіть: 1. 100 мл сиропу алое із залізом. Призначити по ½ чайної ложки в ¼ склянки води 3 рази на день.

 2. 180 мл відвару з 8 г листя і кори бузини. Призначити по 1 столовій ложці 3 рази на день.

 Скорочення в рецептах

При виписуванні рецептів лікарі в основному послуговуються різними скороченнями у відповідності до загальноприйнятих правил. Скорочують як окремі слова, так і цілі рецептурні вирази.

Зазвичай скорочують:

–       назви лікарських форм і ґаленових препаратів;

–       назви орґанів рослин;

–       вказівки фармацевтові;

–       рецептурні вирази.

Скорочення, згідно з правилами, повинні закінчуватися приголосною. Якщо ж поруч у слові стоїть дві або три приголосні, то при скороченні слова скорочення повинно закінчуватися останньою. Наприклад:

divĭde – div. – розділи, поділи

emplastrum – empl. –  пластир

Не допускаються скорочення позначень близьких за назвою інґредієнтів, бо таке скорочення унеможливлює встановлення приписаного лікарського засобу. Наприклад:

Sulf. – (sulfas чи sulfis? – невідомо), nitr – (nitras чи nitris?).

Практикуються деякі нестандартні скорочення, що виходять за рамки правил. Це такі нестандартні скорочення:

āā – ana; cps. – composĭtus; dct. – decoctum; hb. – herba; pct. – praecipitātus;   t-ra, tct. – tinctūra.

 

Найважливіші загальноприйняті рецептурні скорочення

 

 

ВПРАВИ

1. Перекладіть рецепти українською мовою:

1. Rp.: Ol. Terebinth.

             Chloroform. āā 10,0

             Linim. volat. ad 60,0

             M. f.linim.

             D.S.: Розтирання

 

2. Rp.: Sulfur. pct.

             Ol.Rusci āā 1,0

             Zinci oxўdi

             Amўli Tritĭci āā 2,5

  Vaselīni 20,0

             M.f.ung.

             D.S.: Мазь

 

3. Rp.: Sol. Phenylii salicylātis oleos. 2 % 20,0

             Sol. Adrenalīni hydrochlorĭdi 0,1 % gtts. Xx

             M.D.

             S.: По 2 краплі в обидві ніздрі 3-5 разів на день

4. Rp.: Pentalgīni 0,3

             D.t.d. N 20 in tab.

             S.: По 1 табл. при болях

 

5. Rp.: Theophyllīni 0,2

             But. Cacao 2,0

             M.f.supp.

             D.t.d. N 10

             S.: По 1 свічці 2 рази на день

 

6. Rp.: Dct.rad. Senēgae 6,0 – 200,0

             Liq.Amm.anis. 2,0

             Sir.simpl. 15,0

             M.D.

             S.: По 1 столов ложці кожні 2 год.

 

7. Rp.: Hydrargўri salicylātis 3,0

             Ol. Persicor. 27,0

             M. Steril.!

             D.S.: По 1 мл 1 раз на 5 днів внутрішньом’язево

 

8. Rp.: Extr. Filĭcis maris spiss. 1,0

             Div. in 6 p. aeq.

             D. in cap. gel.

             S.: Прийняти всі протягом години

 

9. Rp.: Inf.hb.Ledi palustris 10,0

             Sir. Althaeae 25,0

             M.D.

             S.: По 1 дeсертній ложці 4 рази на день

 

10. Rp.:      Extr. Frangŭlae spiss. 4,0

             Pulv.r. Rhei 3,0

             Extr. Bell. 0,1

             M.pil.q.s., ut f.pil. N 30

             D.S.: По 1-2 пілюлі на ніч

 

11. Rp.:      Tab. “Sedalgin” N 20

             D.S.: По 1 табл. при болях

 

12. Rp.:      Ac. borĭci 1,0

             Talci 50,0

             Bol. alb.

             Am. Tritĭci āā 10,0

             M.,f.pulv.

             D.S.: Присипка

 

13. Rp.:      T–rae Capsĭci 10,0

             Naphthalāni

             Sp.aethylĭci 96 % āā 100,0

             M.D.

             S.: Для розтирання

 

14. Rp.:      Fol. Menthae

             Fr. Thymi

             Fr. Foenicŭli

             Fl. Chamomillae āā 25,0

             M.f. spec

             D.S.: 1 стол. ложку на склянку окропу, настояти 20 хв., процідити.

             Приймати по ½ склянки вранці та ввечері.

 

15. Rp.:      Extr. Aloës spiss. 3,0

             Pulv.et extr.rad. Taraxăci q.s. ut f.pil. N 30

             D.

             S.: По 1 пілюлі 3 рази на день.

 

ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК

А

abasia, ae f абазія – нездатність ходити, викликана розладом рівноваги тіла або руховими порушеннями нижніх кінцівок (параліч тощо)

abortus, us m викидень, аборт

abruptus, a, um відірваний

abscessus, us m нарив

absolūtus, a, um цілковитий, повний

accessus, us m приступ, напад

achylia, ae f ахілія – відсутність шлункового соку

acne, es f áкне (невідм.), вугор

acquisītus, a, um набутий

acroalgia, ae f акроальґія – приступоподібні болі у дистальних відділах кінцівок

acromegalia, ae f акромегáлія – розростання кісток кисті, стопи і обличчя

acrophobia, ae f акрофόбія – нав’язливий страх – боязнь висоти або високих місць 

acrotismus, i m акротизм – відсутність пульсу при пальпаторному обстеженні

activĭtas, ātis f активність

actīvus, a, um активний

acumetria, ae f акумéтрія – вимірювання гостроти слуху

acusalgia, ae f акузальгія – виникнення болю при дії звукового подразника

acustĭcus, a, um слуховий

acūtus, a, um гострий

adenoides, um pl аденоїди

adenōma, ătis n аденома – пухлина, що виникає із залозистого епітелію

adenopathia, ae f аденопáтія – захворювання лімфатичних вузлів

adiposĭtas, ātis f ожиріння

adultus, a, um дорослий

aeger, gra, grum хворий, нездоровий, слабий

aegre слабо, ледве

aegritūdo, ĭnis f захворювання

aetiologia, ae f етіологія – вчення про причини (захворювання)

ageusia, ae f аґевзíя – відсутність смаку

agĭtans, ntis дрижачий

agitantorigidus, a, um дрижальноригідний

aliēnus, a, um чужий, сторонній, зайвий

alimentarius, a, um травний, харчовий

allergēnum, i n алерген – речовина, яка викликає алергічну реакцію

allergia, ae f алергія – підвищена чутливість організму щодо повторної дії на нього того чи іншого алергену

allergĭcus, a, um алергічний

alloplastĭca, ae f алопластика – заміна дефектів або виправлення деформації з використанням тканин від іншої людини

alternans, ntis перемінний

amputatio, ōnis f ампутáція – відсікання, відтинання

anaemia, ae f анемія – недокрів’я

anaesthesia, ae f анестезія, відсутність чутливості

anamnēsis, is f анáмнез – згадування (хворого), відомості про розвиток хвороби

anamnēsis morbi історія хвороби

anergia, ae f анерґія – відсутність реактивності

aneurysma, ătis n аневрúзма – розши-рення просвіту судини або порожнини серця

angiītis, itĭdis f анеґіїт – запалення кровоносної судини

angīna, ae f анґіна, запалення мигдаликів

angīna pectŏris грудна жаба, стенокардія

angiolўsis, is f анґіóліз – хірургічна операція, виділення кровоносної судини з оточуючих її рубців і спайок

angiomotorius, a, um ангіомоторний

angiopathia, ae f анґіопатія – захворювання судин

angiorrhēxis, is f анґіорексис – розрив кровоносної або лімфатичної судини

angulāris, e кутовий

angustus, a, um вузький

anhepatĭcus, a, um ангепатичний, позапечінковий

anhydrĭcus, a, um безводний

anictĕricus, i m безжовтяничний

anisoangiotonia, ae f анізоанґіотонія – нерівномірність тонусу судин кінцівок

anisocoria, ae f анізокорíя – нерівність діаметрів зіниць правого і лівого ока

anisometropia, ae f анізометропíя – неоднакова рефракція правого і лівого ока і

anophthalmus, i m анофтáльм – відсутність одного або обох очних яблук

anomalia, ae, f аномалія, ненормальність, неправильність

anophthalmia, ae f анофтальмія, відсутність ока (очей)

anorexia, ae f анорексія – відсутність апетиту

anosmia, ae f анóсмія – відсутність нюху

antecēdens, ntis попередній

anterolaterālis, e передньобічний

anteflexio, onis f антефлексія, загин вперед

anthracĭcus, a, um сибірковиразковий

anthracōsis, is f антракоз – відкладання вугільного пилу в органах і тканинах

anthrax, ăcis m сибірка, сибірська виразка

anthropophobia, ae f антропофóбія – боязнь людей, особливо незнайомих

antiasthmatĭcus, a, um протиастматичний

anulāris, e кільцевий

anuria, ae f анурія – непоступання сéчі в сечовий міхур

aortĭcus, a, um аортальний

apathia, ae f апáтія – емоційна байдужість, хвороблива байдужість

apathĭcus, a, um апатичний

apertus, a, um відкритий

apicālis, e верхівковий

aphagia, ae f афагія, неспроможність ковтати

aphasia, ae f афазія, неспроможність говорити через пошкодження мозку

aphonia, ae f афонія, втрата голосу

aplasia, ae f аплазія, недорозвиток або відсутність органу

apnoë, ës f апное, зупинка дихання, відсутність дихання

aponeurōsis, is f апоневрóз – розтяг сухожилка

apoplexia, ae f апоплексія – крововилив у будь-який орган

appendicītis, itĭdis f аппендицит – запалення апендикса

aprosopia, ae f апросопія – відсутність обличчя

arachnoiditis, ĭdis f арахноїдит, запалення павутинної оболонку мозку

arrhythmia, ae f  аритмія, порушення ритмічної діяльності серця

arteriitis, ĭdis f артеріїт, запалення артерії

arteriosclerōsis, is f артеріосклероз – ущільнення та потовщення стінки артерій

arteriovenōsus, a, um артеріовенозний

arthralgia, ae f артральґія – біль у суглобах

arthrītis, ĭdis f артрит – запалення суглобів

arthropathia, ae f артропáтія – захворювання суглобів

arthrōsis, is f артроз – захворювання суглобів, дегенерація суглобового хряща

arthtoplastĭca, ae f артропластика – хірургічне відновлення функції суглоба

artificiālis, e штучний, неприродний

ascaridosis, is f (ascaridiasis, is f) глистне захворювання, викликане аскаридами

ascītes, ae m асцит, черевна водянка, скупчення транссудату в черевній порожнині

asiatĭcus, a, um азіатський

asper, ĕra, ĕrum жорсткий, горбистий, нерівний

asphygmia, ae f = acrotismus, i m

asphyxia, ae f асфіксія, задушення

asthenia, ae f астенія – безсилля, загальна слабість

asthma, ătis n астма, ядуха

asystolia, ae f асистолія, послаблення систолічного скорочення серця

atonia, ae f атонія, розслаблення, в’ялість

atopĭcus, a, um атопічний, у незвичному місці

atherosclerōsis, is f атеросклероз

atrophia, ae f атрофія – зменшення маси й об’єму органа або тканини, яке супроводжується послабленням або припиненням їх функції

atrophĭcus, a, um атрофічний

autoinfectio, onis f автоінфекція, самозараження організму власною бактеріальною флорою

autointoxicatio, onis f автоінтоксикація, самоотруєння отруйними речовинами, токсинами власного організму

autоphagia, ae f автофагія, „самопоїдання” власного жиру та інших тканин при тривалому голодуванні  

autoplastĭca, ae f автопластика – пересадка власних тканин з однієї частини тіла на іншу

autopsia, ae f аутопсія – розтин трупа для встановлення причини смерті

B

bacterialis, e бактеріальний

balneologia, ae f бальнеологія, вчення про лікування мінеральними водами

balneotherapia, ae f бальнеотерапія, лікування хвороб ваннами

benignus, a, um доброякісний

bilaterālis, e двосторонній, двобічний

biliāris, e жовчний

blastomycosis, is f бластомікоз, захворювання шкіри та внутрішніх органів, викликане дріжджовим грибком        

blennorrhoea, ae f бленорея, гноєтеча, витікання гною при запаленні слизових оболонок

brachialgia, ae f брахіальгія, біль у верхній частині руки

biopsia, ae f біопсія – прижиттєве видалення шматочка ураженої тканини для мікроскопічного дослідження

blepharoplegia, ae f блефароплеґія – параліч повіки

botulismus, i m ботулізм – важке харчове отруєння

bovīnus, a, um бичий

brachycephalia, ae f брахіцефалія – короткоголовість

brachydactylia, ae f брахідактилія – короткопалість рук або ніг

bradycardia, ae f брадикардія – сповільнене серцебиття

bradypnoë, ës f брадипнóе – сповільнене дихання

bradysystolicus, a, um брадисистолічний

braсhybasia, ae f брахібáзія – порушення ходи, при якій ноги переставляються короткими крочками (здебільшого у похилому віці)

bronchiālis, e бронховий, бронхіальний

bronchītis, itĭdis f бронхіт – запалення слизової оболонки бронхів

bullosoerythematōsus, a, um бульозо-ериматозний

bulimia, ae f булімія, невгамовне відчуття голоду

C

cachexia, ae f кахексія, сильне виснаження

cacosmia, ae f какосмія – відчуття неприємного запаху, зумовлене розладом функції нюхового аналізатора

cadāver, ĕris n труп

calor, ōris m тепло, жар

calculosus, a, um калькульозний, викликаний наявністю каменів

cancer, cri m рак

carbuncŭlus, i m карбункул, група чиряків

cancerogenes, is канцерогенний, що спричиняє ракові захворювання

carcinōma, ătis n карцинома – ракова пухлина

cardia, ae f 1) серце (грецьк.); 2) вхід до шлунка

cardiăcus, a, um серцевий

cardiālis, e серцевий

cardiogramma, ătis n крива запису скорочень серця (результат)

cardiographia, ae f кардіоґрафія – реєстрація скорочень серця

cardiologia, ae f кардіолоґія – наука про серцево-судинну систему

cardioplegia, ae f кардіоплегія, серцевий параліч

cardiolўsis, is f кардіоліз – оперативне звільнення серця від зрощень

cardiorrhēxis, is f кардіорексис – розрив серця

cardiosclerōsis, is f кардіосклероз – розростання сполучної тканини у серцевому м’язі

caries, ēi f костоїда, карієс

casus, us m випадок

catamnesis, is f  катамнез, сукупність відомостей про хворобу після її закінчення

causa, ae f причина

cataracta, ae f катаракта – помутніння речовини або капсули кришталика

catarrhus, i m катар, запалення слизової оболонки якогось органа

cellulitis, ĭdis f целюліт, запалення з’єднувальної тканини

cephalometria, ae f цефаломéтрія – визначення величини головки плоду

cerebrospinalis, e цереброспінальний, спинномозковий

certe різко

chloranaemia, ae f хлоранемія – загальна назва залізодефіцитних аномалій, при яких спостерігається зеленувато-бліде забарвлення шкірних покривів

chloropsia, ae f хлоропсія – бачення предметів у зеленому кольорі

cholaemia, ae f холемія – підвищений вміст в крові складових частин жовчі

cholangitis, ĭdis f холангіт, запалення жовчних шляхів

cholecystectomia, ae f холецистектомія – видалення жовчного міхура

choledŏchus, a, um який приймає жовч (ductus choledŏchus жовчна протока)

cholelithiāsis, is f холелітіаз – жовчнокам’яна хвороба

cholĕra, ae f холера

cholestāsis, is f холестаз, застій жовчі

chondrectomia, ae f вирізання хряща

chondrodystrophia, ae f хондродистрофія 

chondrologia, ae f хондрологія – розділ гістології, який вивчає розвиток, будову і функції хрящової тканини

chondromalacia, ae f хондромаляція – розм’якшення хряща

chromophobia, ae f хромофобія – боязнь якого-небудь кольору

chronĭcus, a, um хронічний, затяжний, тривалий

cicatrix, īcis f шрам, рубець

circulatio (-ōnis f) sanquinis кровообіг

circŭlus sanguĭnis major (minor) велике (мале) коло кровообігу

circumscriptus, a, um обмежений, осумкований

cirrhōsis, is f цироз, зморщування

cirrhotĭcus, a, um циротичний

cito швидко

clausoangulāris, e закритокутовий

clausus, a, um закритий

clinĭca, ae f клініка

clinicālis, e клінічний

clonismus, i m клонізм, стан довготривалої судоми

clysma, ătis n клізма, промивання

collapsus, us m колапс – падіння діяльності серця; гостра судинна недостатність

coma, ătis n кома – повна втрата свідомості

combinātus, a, um  комбінований

combustio, ōnis f опік

comĭtans, ntis супутній

commissūra, ae f спайка

commotio, onis f струс

commotio cerĕbri струс мозку

compensatio, ŏnis f компенсація, заміщення функції пошкоджених систем, орґанів і тканин орґанізму за рахунок компенсаторних процесів

complētus, a, um повний

complexus, us m комплекс

complicātus, a, um ускладнений

composĭtus, a, um складний

compressio, onis f компресія, стиснення

compressio cerĕbri компресія головного мозку

concrementum, i n конкремент (камінь, пісок), зщеплення, яке утворюється в тканинах і порожнинах

condyloma, ătis n кондилома, закруглене розрощення слизової оболонки запального походження

confirmatus, a, um підтверджений

consilium, i n консиліум, нарада лікарів

congelatio, ōnis f відмороження

congenĭtus, a, um вроджений

constipatio, ōnis f закреп, запор

consumptio, onis f схуднення, виснаження

contagiōsus, a, um заразний (через контакт)

continuе безперервно

continuus, a, um безперервний; суцільний

contractūra, ae f контрактура – стійке обмеження рухливості суглоба

contusio, ōnis f контузія – ушкодження тіла внаслідок механічної дії ззовні

convulsio, onis f  конвульсія, клонічна судома

coronarosclerosis, is f коронаросклероз, склероз коронарних артерій серця

critĭcus, a, um критичний

crisis, is f 1) кризис, перелом хвороби 2) криз, напад сильного болю

cryaesthesia, ae f кріестезія, підвищена чутливість до холоду

cryotherapia, ae f кріотерапія – загальна назва методів лікування, які базуються на застосуванні низьких температур

cryopexia, ae f кріопексія – хірургічна операція: з’єднання сітківки з судинною оболонкою очного яблука шляхом дії холоду на відповідні ділянки склери, 

cryptorchismus, i m крипторхізм – аномалія розвитку: відсутність  в мошонці одного або обох яєчок

curatio, ōnis f лікування

curvature, ae f  кривизна

cyanosis, is f ціаноз, синюшність

cystadenoma, ătis n цистаденома, аденома з утворенням однієї чи кількох кіст

cystis, is f 1) міхур                   

kysta, ae f 2) кіста, порожня пухлина з рідким вмістом 

cystoma, ătis n цистома (син. кістома) – порожнина в залозистій тканині, яка утворилася в процесі пухлинного росту

cystoplegia, ae f цистоплеґія – параліч мускулатури сечового міхура

cystostomia, ae f цистостомія – хірургічна операція: утворення зовнішньої нориці (свища) сечового міхура

 

Д

dacryorrhoea, ае f сльозотеча

dactylalgia, ae f дактилальґія – біль пальців

dactylomegalia, ае f дактиломеґáлія – надмірно великі розміри пальців рук або нiг

dactylospasmus, i m дактилоспазм, спазм пальця (пальців)

decalcificatio, onis f декальцифікація, втрата кальцію в організмі

decompensātus, a, um декомпенсований, невідшкодований

decubĭtus, us т пролежень

decursus, us т nepe6ir

defectus, us т вада, дефект

deformans, ntis деформуючий

deformatio, ōnis f деформація – відхилення від нормальної форми;

degeneratio, ōnis f  дегенерація, переродження

dehydratatio, onis f дегідратація, зневоднення

delirium, i n делірій, хворобливе марення

dementia, ae f деменція, недоумство

depressio, onis f депресія, пригнічення психіки

depressĭvus, a, um депресивний

dermatĭtis, itĭdis f дерматит – запалення шкіри

dermatologia, ae f дерматолоґія – наука про захворювання шкіри

dermatoma, ătis f дерматома, патологічне розростання шкіри, пухлина шкіри

dermatomycosis, is f дерматомікоз, дерматофітія, грибкове захворювання шкіри

dermatosis, is f дерматоз, захворювання шкіри

desinfectio, onis f дезінфекція, обеззараження, знищення збудників інфекційних хвороб

destructio, onis f деструкція, руйнування, знищення

dextrocardia, ae f декстрокардія, природжене розташування серця з правої сторони

dextrolaterālis, e правосторонній

diabētes, ae т діабет, сечове виснаження

diabetĭcus, a, um діабетичний

diaetetica, ae f дієтетика, вчення про правильне харчування хворих та здорових

diaetotherapia, ae f дієтотерапія, лікувальне харчування

diagnōsis, is f дiaгнoз – висновок про характер i суть захворювання

diagnostĭcus, a, um діагностичний

diarrhoea, ае f діарея, пронос

diastŏle, еs f діастола – розширення серця

diathesis, is f діатез, схильність організму до тієї чи іншої хвороби

difficĭle трудно, нелегко

diffūsus, a, um розлитий

dilatatio, ōnis f  розширення

diphtheria, ае f дифтерія

diphtherĭcus, a, um дифтерійний

diplegia, ae f диплегія, двосторонній параліч

diprosōpus, i m дипрозон – зрослі близнюки, що мають на одній спільній голові два обличчя

dipsomania, ае f дипсомáнія – періодичний, імпульсивний потяг до п’янства 

disseminātus, a, um розсіяний

disseminatio, onis f  дисемінація, розсіювання, поширення (туберкульозу)

diu довго, довготривало

diuresis, is f діурез, сечовідділення

dolichocephalia, ae f  довгоголовість

dolichocolon, i n доліхоколон – аномалія розвитку: надзвичайно велика довжина ободової кишки

dolichocrania, ae f доліхокранія –форма черепа людини, що характеризується значною перевагою поздовжнього діаметра над поперечним

dolor, ōris т біль, страждання

dolorōsus, a, um больовий, болючий

domĭnaus, ntis переважаючий

dubius, a, um сумнівний

duplex, ĭcis подвійний

dysaesthesia, ae f  дизестезія, розлад сприйняття деяких відчуттів

dysarthrosis, is f дизартроз, несправжній суглоб, хибно сформований суглоб

dyscholia, ae f дисхолія – наявність відхилень від нормального складу жовчі

dysenteria, ае f дизентерія

dysfunctio, ōnis f дисфункція – порушення функції системи, орґана або тканини орґанізму, яке виражається неадекватністю реакції на дію подразників

dysgeusia, ae f дисґевзія – розлад смаку

dyshidrotĭcus, a, um дисгідротичний, викликаний розладом потовиділення

dyskinesia, ае f дискінезія – розлад довільних pyxiв, розлад координації

dysopsia, ae f дизопсія – розлад зору

dysosmia, ae f дизосмія – розлад нюху

dysostōsis, is f дизостос – вроджені або спадкові аномалії розвитку кісток скелета

dyspepsia, ae f диспепсія – розлад травлення

dyspepticus, a, um диспепичний

dysphagia, ae f дисфáґія – утруднене ковтання

dysplasia, ae f  дисплазія, ненормальний розвиток

dyspnoë, ёs f диспнóе (невідм.) задишка

dystonia, ae f дистонія – патолоґічна зміна тонdyspepsia, ae, f   диспепсія, порушення травлення

dystrophia, ae f дистрофія – розлад живлення

dysuria, ae f дизурія – утруднене сечовиділення

Е

ectopia, ae f ектопíя – вроджене зміщення органа

eczēma, ătis n екзема – рецидивуючий сверблячий нейроалергічний дерматоз

effectus, us m ефект, результат дії, наслідки

electrocardiogramma, ătis n електрокардіограма – крива, що відображає зміни у часі різницю потенціалів електричного поля серця при його скороченнях

elephantiasis, is f  елефантиаз, слоновість, „слонова хвороба”: потовщення шкіри та підшкірної тканини

embolia, ae f емболія, закупорка кровоносної судини

embryon, i n зародок, плід

embryonĭcus, a, um зародковий

emphysēma, ătis n емфізема – надмірне скупчення в органах або тканинах повітря, яке потрапило ззовні

empyēma, ătis n емпієма – гній в порожнині тіла або в порожнистому органі

enanthema, ătis n енантема, висип на слизових оболонках

encephalītis, ĭdis f енцефаліт – запалення головного мозку

encephalomalacia, ae f енцефаломаляція – розм’якшення головного мозку

endemia, ae f ендемія, ендемічна хвороба, існуюча постійно у певному місці, обмежене розповсюдження інфекційної хвороби

endocarditis, ĭdis f ендокардит, запалення ендокарду

endocrinologia, ae f ендокринологія, вчення про залози внутрішньої секреції

порожніх органів

endocrīnus, a, um ендокринний

endogěnus, a, um ендоґенний, який виникає і розвивається в орґанізмі внаслідок внутрішніх причин

endometrītis, ĭdis f ендометрит – запалення слизової оболонки матки

endomyocardītis, ĭdis f ендоміокардит – запалення ендокарда та міокарда

endoscopia, ae f  ендоскопія, дослідження

eněma, ătis n клізма, промивання

enterorrhagia, ae f кишкова кровотеча

enterostomia, ae f ентеростомія, утворення штучного заднього проходу або фістула кишки у черевній стінці

enurēsis, is f енурéз – нетримання сечі нічнé

epicrisis, is f епікриз, обговорення події хвороби після її закінчення

epidemia, ae f епідемія

epidemĭcus, a, um епідемічний

erosio, onis f ерозія, поверхнева втрата тканини

erysipĕlas, ātis n бешиха

erysipelatōsus, a, um бешиховий, еризипелоїдний

erythēma, ătis n еритема – почервоніння шкіри

erythropoёsis, is f еритропоез – процес утворення еритроцитів

erythropsia, ae f еритропсія – порушення зорового сприйняття, при якому все бачене видається у червоному кольорі

et і

еthmoiditis, itidis f етмоїдит,запалення слизової оболонки клітин решітчастої кістки

eupnoë, ës f евпнóе (невідм.) легке, рівномірне дихання

euphoria, ae f ейфорія, добре самопочуття у важко хворих (без причини)

euthanasia, ae f евтаназія – легка, безболісна смерть

exacerbatio, ōnis f загострення

examinātio, ōnis f досліджування, обстеження

exanthēma, ătis n екзантема – висип на шкірі

exanthematĭcus, a, um висипний

exsiccosis, is f ексикоз, зневоднення організму, висушування, висихання, видалення рідини

exĭtus letālis смертельний кінець

exogĕnes, is екзогенний, який виник під впливом зовнішнього чинника

exophthalmus, i m ексофтальм, витрішкуватість

exstirpatio, ōnis f екстирпація – цілковите видалення орґана хірургічним шляхом

exsudatio, ōnis f запальне випотівання

exsudatum, i n ексудат, піт

extractio, ōnis f витягання, виривання

extrauterīnus, a, um позаматковий

F

facies Hippocratĭca лице Гіппократа – сукупність характерних змін обличчя у хворих в дуже важкому стані, зв’язаним з обезводненням орґанізму

fauces, ium plгорло

febris, is f гарячка

fibrillāris, e миготливий

fibrillatio, onis f фібриляція, мерехтіння, швидке скорочення м’язових волокон

fibrōma, ătis n фіброма – доброякісна сполучнотканинна пухлина

fibroadenoma, ătis n  фіброаденома, аденома з великим розвитком з’єднувальної тканини

fibrolipoma, ătis n фіброліпома, фіброма, яка містить у собі жирову тканину

fibromatosis, is f фіброматоз, пухлиноподібне розростання із з’єднувальної тканини

fixus, a, um прикріплений

focālis, e вогнищевий, фокальний

foetor, ōris m поганий запах, сморід

folliculāris, e фолікулярний

fractŭra, ae f перелом

fragilitas, atis f ламкість

frequens, ntis частий

functio, ōnis f функція

furunculosis, is f фурункульоз, утворення фурункулів

furuncŭlus, i m фурункул, чиряк

G

galactorrhoea, ae f ґалакторéя – мимовільне витікання молока з молочної залози у періоди між годуванням дитини груддю

gangraena, ae f ґанґрена – вид некрозу, при якому змертвілі тканини або висихають або піддаються гнійному розкладу

gangraenōsus, a, um ґанґренозний

gastrītis, ĭdis f гастрит – запалення слизової оболонки шлунка

gastrogĕnus, a, um шлункового походження

gastroscopia, ae f ґастроскопія – метод обстеження стану слизової оболонки шлунка за допомогою ґастроскопа

gastrospasmus, i m ґастроспазм – спазм шлунка

gastrostomia, ae f ґастростомія – оперативне утворення шлункової фістули для штучного годування

generalisatus, a, um генералізований, поширений

geriatria, ae f геріатрія – галузь клінічної медицини, яка вивчає хвороби людей похилого віку, розробляє методи їх діагностики, профілактики і лікування

geroderma, ătis n ґеродерма – патолоґічна атрофія шкіри. що подібна на старечу

gerontologia, ae f ґеронтолоґія – розділ біології і медицини, який вивчає закономірності старіння живих організмів, в т.ч. людини

gigantismus, i m ґіґантизм, надмірний ріст

gnathoschisis, is f гнатосхізіс, роздвоєння верхньої щелепи

glaucōma, ătis n глаукома – хвороба очей, яка характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску з розвитком дистрофічних розладів зорового нерва

glomerulonephritis, itidis f запалення нирок, при якому вражаються гломерули

glossalgia, ae f ґлосальґія – біль в області язика

glossorrhagia, ae f кровотеча з язика

glycaemia (glykaemia), ae f ґлікемія – збільшення вмісту ґлюкози в крові

glycogenōsis, is f ґлікоґеноз – надлишкове накопичення  ґлікоґену в різних орґанах і тканинах

gonarthrōsis, is f ґонартрóз – артроз колінного суглоба

goniotomia, ae f ґоніотомія – хірургічна операція розтину зрощень в ділянці райдужно-рогівкового кута ока

gonītis, ĭdis f ґоніт – запалення колінного суглоба

gradus, us m ступінь

gravĭda, ae f вагітна

gravidĭtas, ātis f вагітність

gravis, e важкий, тяжкий

gravĭtas morbi тяжкість хвороби

gravĭtas, ātis f тяжкість

grippus, i m  грип, гостре інфекційне вірусне захворювання

H

habitus, us m габітус, зовнішній вигляд, зовнішність

haema, ătos n (грецьк.) кров

haemangiōma, ătis n геманґіома – доброякісна пухлина, яка розвивається з кровоносних судин, кров’яник

haemarthrōsis, is f гемартроз – скупчення крові у порожнині суглоба

haemateměsis, is f гематемéзис – криваве блювання

haematocolpos, i m гематокольпос – скупчення крові у піхві

haematōma, ătis n гематома – скупчення крові в тканинах

haematometra, ae f гематометра – скупчення менструальної крові в порожнині матки

haematuria, ae f гематурія – наявність у сечі крові або еритроцитів

haemoglobinuricus, a, um гемоглобінурійний

haemolўsis, is f гемоліз – руйнування еритроцитів з виходом гемоґлобіну в оточуюче еритроцити середовище

haemophilia, ae f  гемофілія, захворювання, яке характеризується постійною схильністю до крововиливів

haemopneumothorax, acis m  гемопневмоторакс, накопичення повітря та крові в плевральному просторі

haemopoësis, is f гемопоез – кровотворення

haemopoëticus, a, um кровотворний, стосується кровотворення

haemoptoë, ës f гемоптóе – кровохаркання

haemorrhagĭcus, a, um геморагічний, кровоточивий

haemostāsis, is f гемостаз: 1) в хірургії – зупинка кровотечі; 2) в патології – зупинка кровотоку (плину крові) в судинах ділянки орґана або тканинах

haemotherapia, ae f гемотерапія – загальна назва методів лікування, що грунтуються на використанні крові або її компонентів

haemothōrax, ācis m гемоторакс – скупчення крові в плевральній порожнині

haemotransfusio, ōnis f (син. transfusio sanguĭnis) переливання крові

heliotherapia, ae f геліотерапія – ліку-вання сонячними проміннями

helminthosis, is f  гельмінтоз, захворювання викликане кишковими паразитами

hemeralopia, ae f гемералопія, різке погіршення зору в умовах пониженої освітленості

hemianaesthesia, ae f геміанестезія – чутливість однієї половини тіла

hemicrania, ae, f гемікранія, мігрень, періодичний головний біль у вигляді

нападу в одній половині голови

hemiparesis, is f геміпарез, неповний параліч однієї половини тіла

hemiplegia, ae f геміплегія, параліч однієї половини тіла

hemiprosopoplеgia, ae f геміпрозопо-плеґія – однобічний параліч м’язів обличчя

hepatītіs, ĭdis f гепатит – запалення печінки

hereditarius, a, um спадковий

hernia, ae f грижа, кила

herpes, ĕtis m пухирчастий лишай

heteroplastĭca, ae f гетеропластика – пересадка людині тканин або органів від тварин

heterotopĭcus, a, um гетеротопічний, на невластивому місці

hexadactylia, ae f гексадактилія – на-явність шести пальців на руці або нозі

hidradenītis, ĭdis f гідраденіт – гнійне запалення потових залоз

hidrōsis, is f гідроз – загальна назва порушень функції потових залоз

highmoritis, itidis f гайморит

histolўsis, is f гістоліз – руйнування тканин шляхом їхнього розплавлення протеолітичними ферментами

homeopathia, ae f гомеопáтія – система лікування, при якій застосування малих доз речовин, які викликають у великих дозах хворобу, має лікувальний ефект

homogĕnes, is гемогенний, однорідний

homoplastĭca, ae f = alloplastĭca, ae f заміна дефектів або виправлення деформацій з використанням тканин від іншої людини

hormonotherapia, ae f гормонотерапія – застосування з лікувальною метою природних гормонів або їх синтетичних аналоґів

humĭdus, a, um вологий, вогкий

hydraemia, ae f гідремія – збільшення вмісту води в крові, розрідження крові

hydrocēle, es f гідроцéле (невідм.) скупчення серозної рідини між вісцеральною і карієтальною пластинками піхвової оболонки яєчка, водянка оболонок яєчка

hydropericardium, i n гідроперікард, водянка осердя

hydrophobia, ae f гідрофóбія – страх судом при спробі зробити ковток води, при баченні води чи при згадуванні про неї; спостерігається при сказі, істерії

hydrops, ōpis m водянка, скупчення транссудату в якій-небудь порожнині тіла

hydrothorax, acis m гідроторакс, грудна водянка, водянка плевральної порожнини, накопичення рідини

hygrōma, ătis n гіґрома – осумковане скупчення рідини в тканинах

hypacusia, ae f гіпакузія – порушення слуху, зумовлене зниженням збудливості рецепторних клітин спірального орґана

hypaesthesia, ae f гіпестезія – зниження поверхневої чутливості

hypalgesia, ae f гіпалгезія, зниження больової чутливості

hyperaciditas, atis f гіперацидітас, надмірна кислотність шлункового соку

hyperaemia, ae f гіперемія – переповнення кров’ю певної ділянки периферичної судинної системи

hyperalgesia, ae f гіпералгезія, підвищена больова чутливість

hyperergia, ae f гіперґія – підвищена реактивність орґанізму

hyperfunctio, onis f гіперфункція, посилена діяльність

hypergia, ae f гіперґія – понижена реактивність організму

hyperglykaemia, ae f гіперґлікемія – підвищений вміст глюкози в крові

hyperhidrosis, is f  гіпергідроз, надмірна пітливість

hyperkeratosis, is f гіперкератоз, надмірне ороговіння епідермісу

hyperkinesia, ae f посилення рухової функції якого-небудь внутрішнього органа

hyperkinesia cordis збільшення амплітуди серцевих скорочень із відповідним збільшенням ударного об’єму крові

hyperkinēsis, is f гіперкінéз – автоматичний насильний рух внаслідок мимовільних скорочень м’язів

hyperparathyreosis, is f  гіперпаратиреоз, підвищена функція паращитовидних залоз

hyperplasia, ae f гіперплазія, надмірний розвиток тканин

hyperthermia, ae f гіпертермія – підвищенаа температура тіла

hypertonĭcus, a, um гіпертонічний

hypertrophia, ae f гіпертрофія – збільшення органа або його частини внаслідок збільшення об’єму і (або) числа клітин

hypersecretio, onis f гіперсекреція, надмірне виділення секрету слизовими оболонками, особливо шлункового соку

hypertensio, onis f гіпертензія, загальна назва короткочасних чи довгочасних підвищень артеріального кров’яного тиску

hypertonia, ae f гіпертонія, підвищений артеріальний тиск, посилення тонусу артеріальних стінок або м’язів, підвищення внутрішнього очного тиску

hypervolaemia, ae f гіперволемія – збільшення об’єму циркулюючої крові

hypochylia, ae f гіпохілія, зниження секреції шлункового соку

hypofunctio, onis f гіпофункція, знижена функція

hypoglykaemia, ae f  гіпоглікемія, зниження кількості цукру в крові

hypokinesia, ae f гіпокінезія – обме ження кількості й об’єму рухів

hypokinēsis, is f гіпокінез – порушення рухів, що проявляється обмеженням їх об’єму та швидкості

hypoplasia, ae f гіпоплазія, недорозвиток тканини, органу, частини тіла, або всього організму через порушення ембріогенезу

hypotensia, ae f гіпотензія (син. гіпотонія) – знижений гідростатичний тиск в судинах, порожнистих органах або в порожнинах організму

hypothermia, ae f гіпотермія, падіння температури тіла нижче нормальної, штучне охолодження організму

hypothyreosis, is f гіпотиреоз, зниження функції щитоподібної залози

hypotonia, ae f гіпотонія – 1) знижений тонус м’яза або м’язевого шару стінки порожнистого органа; 2) див. hypotensia, ae f

hypotrophia, ae f гіпотрофія, недостатнє живлення клітин та тканин організму

hypovitaminosis, is f гіповітаміноз, недостатність вітамінів

hypoxaemia, ae f гіпоксемія, зменшення кисню в крові

hypoxia, ae f гіпоксія, знижений вміст кисню в тканинах

hystĕra, ae f (грецьк.) матка

hysterectomia, ae f гістеректомія – оперативне видалення матки

hysterĭcus, a, um істеричний

hysteropexia, ae f гістеропексія – операцій фіксації патологічно рухливої матки

hysterorrhēxis, is f – гістерорексис – порушення цілісності (розрив) стінки матки,

I

iater, tri m (грецьк.) лікар

iatrogenia, ae f ятрогенія, ятрогенна хвороба, психогенний невроз, внаслідок необережного зауваження лікаря щодо діагнозу

ictĕrus, i m жовтяниця

ictĕricus, i m жовтяничний

idiosyncrasia, ae f ідіосинкразія, надто підвищена природжена, а іноді придбана чутливість організму до деяких речовин

immatūrus, a, um незрілий, недоспілий, передчасний

imminens, ntis загрожуючий

imminentia interruptiōnis graviditātis загроза переривання вагітності

immunisatio, onis f  імунізація, запобіжне щеплення, метод утворення штучного імунітету з метою профілактики інфекційних хвороб

immunĭtas, ātis f імунітет, несприйнятливість організму до інфекційних і неінфекційних аґентів та речовин, що мають антиґенні властивості

immunotherapia, ae f імунотерапія, лікування біологічними препаратами,

сироватками та гама-глобуліном

incarcerātus, a, um защемлений

incubatio, onis f інкубація, час до появи ознак зараження

incipiens, ntis початковий

incomplētus, a, um неповний

induratio, ōnis f затвердіння

infans, ntis m, f дитина, немовля

infantĭlis, e дитячий, інфантильний, недорозвинений

infantilismus, i m інфантилізм – від-сталість розумового і фізичного розвитку

infarctus, us m інфаркт – змертвіла частина тканини або орґана внаслідок раптового порушення її кровопостачання

infaustus, a, um несприятливий

infectio, ōnis f інфекція, зараження

infectiosotoxicus, a, um інфекційно-токсичний

infectiosoallergĭcus, a, um інфекційно-алерґічний

infectiōsus, a, um інфекційний, заразливий

inferiolobālis, e нижньочастковий

infiltratio, ōnis f інфільтрація, проникнення в тканини і накопичення в них невластивих їм клітинних елементів, рідин і (або) хімічних речовин

inflammatio, ōnis f запалення

inhibitio, onis f гальмування функції

innātus, ma, um вроджений

inoperabĭlis, e неоперабельний, якого не можна оперувати

insanabĭlis, e невиліковний

insipĭdus, a, um нецукровий

inspiratorius, a, um вдихальний

insufficientia, ae f недостатність

insultus, us m інсульт – гостре порушення кровообігу в головному або спинному мозку з розвитком симптомів ураження центральної нервової системи

intermittens, ntis переміжний

internus, a, um внутрішній

interstitiālis, a проміжний

intoxicatio, onis f інтоксикація, отруєння

intĭma, ae f внутрішня оболонка судини

intoxicatio, ōnis f інтоксикація, отруєння

inversus, a, um перевернутий, перекручений

inveterātus, a, um застарілий, задавнений

iridocyclitis, itidis f ірідоцикліт, запалення райдужної оболонки ока

iodismus, i m  йодизм, отруєння йодом

ischaemia, ae f ішемія – зменшене кровопостачання ділянки тіла, органа або тканини внаслідок послаблення або припинення припливу артеріальної крові

ischaemĭcus, a, um ішемічний

ischialgia, ăe f ішіальгія, біль в ділянці сідничного нерва

ischias, ădis f ішіас – попереково-крижовий радикуліт

ischuria, ae f ісхурія, затримка сечі

isocoria, ae f ізокорія – рівність діаметрів зіниць лівого і правого очей

isothenuria, ae f ізотенурія – виділення сечі з постійною питомою вагою при зниженні концентраційної здатності нирок

isothermia, ae f постійність температури під час хвороби

isotonia, ae f однаковість тиску

J

junctūra, ae f з’єднання

juvenilis, e юнацький, молодий, незрілий

K

keratītis, ĭdis f запалення рогівки

kinesitherapia, ae f лікування рухами

kinorexia, ae f (син. bulimia, ae f) патологічне відчуття голоду, яке часто супроводжується загальною слабістю і болями в животі (досл. “собачий голод, собачий апетит”)

L

labilitas, atis f лабільність, нестійкість

lacerātus, a, um рваний

laesio, onis f пошкодження

laesus, a, um пошкоджений, порушений

lambliosis, is f  лямбліоз

laparometria, ae f лапаромéтрія – вимірювання окружності живота на рівні пупка,

laparoscopia, ae f         лапароскопія, ендоскопія черевної порожнини, ендоскопічне дослідження черевних органів через черевну сітку

laparotomia, ae f лапаротомія – оперативний розтин черевної порожнини

laryngītis, ĭdis f ларинґіт – запалення гортані

laryngectomia, ae f оперативне вирізання гортані

laryngospasmus, i m ларингоспазм – спазм м’язів гортані

laryngostenosis, is f ларингостеноз, звуження гортані або повне зникнення її просвіту

laryngostomia, ae f ларинготомія, оперативне утворення постійного отвору з гортані на шиї при звуженні гортані

laxus, a, um розвільнений, розслаблений

lente повільно

leontiāsis, is f леонтіаз, левове лице (спотворене лице) при проказі

leporīnus, a, um заячий

leptomeningītis, ĭdis f – запалення м’яких і павутинних мозкових оболонок

letālis, e летальний, смертельний

leucocytogenĕsis, is f лейкоцитоґенез, утворення лейкоцитів

leucocytolўsis, is f розпад лейкоцитів

leucocytōsis, is f лейкоцитоз – збільшення лейкоцитів у крові

leucopenia, ae f левкопéнія, лейкопéнія – зменшення числа лейкоцитів у крові

leukaemia, ae f білокрів’я

lichen, ēnis m лишай, лишайник

lien, ēnis m селезінка

limbus, i m лімб, облямівка, пружок

limĭtans, ntis пограничний

limpĭdus, a, um світлий, прозорий

lipaemia, aef ліпемія, збільшення кількості жиру в крові

lipodystrophia, ae f ліподистрофія – патологічний стан, який характеризується зменшенням об’єму жирової тканини і підшкірної клітковини

lipoidosis, is f ліпоідоз, захворювання пов’язане з порушенням ліпідного обміну

lipōma, ătis n лікома – доброякісна пухлина, яка розвивається з жирової тканини

lipuria, ae f          ліпурія, виділення жиру з сечею

lithiasis, is f          літіаз, кам’яна хвороба

lithotomia, ae f літотомія – розтин сечового міхура з метою видалення конкремента (камінця)

livor, ōris m синяк, синя пляма

livōres mortis трупні плями червонуватого і темно-синього кольору

lobāris, e частковий

lobus, i m частка

locālis, e місцевий

localisātus, a, um розміщений

locātus, a, um розміщений

livor, ōris m синяк, синя пляма

livōres mortis трупні плями червонуватого і темно-синього кольору

lobāris, e частковий

lobus, i m частка

locālis, e місцевий

localisātus, a, um розміщений

locātus, a, um розміщений

locus, i m місце

longitudinālis, e поздовжній

lumbāgo, ĭnis f люмбаго, біль в поперековій області

lumbi, orum pl поперек

lupus, i m 1) вовк; 2) вовчанка, туберкульоз шкіри

luxatio, ōnis f вивих

luxātus, a, um вивихнутий

lympha, ae f лімфа – прозора жовтувата рідина, що циркулює в тканинних щілинах і лімфатичних судинах

lymphatĭcus, a, um лімфатичний

lymphadentis, ĭdis f  лімфаденіт, запалення лімфатичних залоз

lymphangitis, ĭdis f       запалення лімфатичних судин

lymphangioma, ătis n  лімфангіома, новоутворення, яке походить з лімфатичних судин

lymphocytosis, is f        лімфоцитоз, патологічне збільшення числа лімфоцитів у периферичній крові

lymphogěnus, a, um лімфоґенний, який утворився внаслідок перенесення патолоґічного матеріалу течією лімфи

lymphogranulomatosis, is f   лімфогранульоматоз, злоякісна гранульома

lymphopenia, ae f лімфопенія, зменшення кількості лімфоцитів у периферичній крові

lyssophobia, ae f (син. maniophobia) лісофобія, маніофобія – нав’язливий страх-боязнь психічного розладу

M

macies, ēi f схуднення, змарніння

macrocheilia, ae f макрохейлія – пато-логічне збільшення губ

macrodactylia, ae f макродактилія – надзвичайно довгі пальці рук і (або) ніг

macroglossia, ae f макроґлóсія – патологічне збільшення язика

macromastia, ae f макромастія – пато-логічне збільшення молочних залоз

macromelia, ae f макромелія – надзвичайно довгі кінцівки (ан-малія розвитку)

macropodia, ae f макропóдія – надзвичайно довгі нижні кінцівки

macropsia, ae f макропсія – розлад зору, при якому предмети виглядають (здаються) більшими, ніж вони є насправді

macrosomia,ae f – див.gigantismus,i m

macŭla, ae f пляма

maculātus, a, um плямистий

malaria, ae f малярія

malignus, a, um злоякісний

manifestus, a, um очевидний, явний

marasmus, i m маразм – виснаження організму з поступовим згасанням всіх життєвих процесів, атрофією органів і тканин

mastectomia, ae f мастектомія – хірургічна операція: видалення молочної залози

mastītis adolescentium мастит юнацький, ювенільний

mastītis, ĭdis f мастит – запалення молочної залози

mastopathia, ae f мастопáтія – патологічний стан молочної залози, зумовлений розладом гормональної регуляції і характеризується ущільненням, фокальною гіпертрофією і (або) атрофією її тканин

mastoptōsis, is f мастоптоз – опущення молочної залози під дією власної ваги, зумовлене зниженням еластичності тканин (переважно віковим)

matūrus, a, um зрілий, спілий

medius, a, um середній

megacŏlon, i n мегаколон – значне розширення частини або всієї ободової кишки

megaduodēnum, i n меґадуоденум –збільшення розмірів дванадцятипалої кишки

megalocytus, i m меґалоцит – без’ядерна клітина, яка виникає при меґалобластичному типі еритропоезу

megalopsia, ae f див. macropsia

megarectum, i n меґарéктум – значне     розширення прямої кишки

melanōma, ătis n меланома – злоякісна пухлина, яка розвивається  з клітин, що виробляють меланін

melanuria, ae f виділення сечі, що містить чорний пігмент  меланін

mellĭtus, a, um цукровий, медовий

meningītis, ĭdis f менінґіт – запалення оболон головного і (або) спинного мозку

meningocēle, es f менінґоцéле (невідм.) – спинномозкова або черепномозкова грижа

meningoencephalitis, ĭdis f    менінгіт з енцефалітом

meningopathia (-ae f) leucotĭca sive meningītis leucōsa форма нейролейкемії, яка характеризується виникненням вогнищ екстрамедулярного кровотворення в мозкових оболонках

menorrhoea, ae f менорея

mesarteriītis, ĭdis f мезартерит – запалення середньої оболонки артерій

metastāsis, is f метастаз – вогнище (фокус) пухлинного або запального процесу, що розвинувся внаслідок перенесення патологічного матеріалу (клітин, мікрорганізмів) з іншого фокуса в цьому ж організмі

meteorismus, i m метеоризм, здуття живота від газів

metrītis, ĭdis f метрит – запалення матки

metrorrhagia, ae f метрораґія – маткова кровотеча, яка повторюється через нерегулярні проміжки часу

metrorrhexis, is f розрив матки

microcolon, i n мікроколон – вроджене зменшення розмірів товстої кишки

micromastia, ae f мікромастія – недорозвинення молочних залоз

micropsia, ae f мікропсія – розлад зору, при якому розміри наявних предметів здаються меншими, ніж вони є в дійсності

migrans, ntis блукаючий

mnemasthenia, ae f слабкість пам’яті

modificatio, onis f        модифікація, видозміна

molestia, ae f тяжкість (захворювання)

monoplegia, ae f моноплéґія – параліч однієї кінцівки

morbus, i m хвороба

morbus seri сироваткова хвороба – алергічна хвороба, яка виникає після парентерального введення великої кількості білка

morbus concomitans супутня хвороба

morbus congentius природжена хвороба

morbus contagiosus контагіозна хвороба

morbus functionalis функціональне захворювання

morbus hypertonĭcus гіпертонічна хвороба

moribundus, a, um помираючий, безнадійний

morbilli, ōrum m pl. кір

moribundus, a, um вмираючий

mors, mortis f смерть

morsus, us m укус

mortuus, a, um померлий, мертвий

myasthenia, ae f міастенія – хвороба нервової і м’язової систем, яка проявляється слабістю і патологічною втомлюваністю різних груп м’язів

mycetismus, i m міцетизм, отруєння грибами

mycosis, is f мікоз, грибкова хвороба, викликана патогенними грибками

myelītis, ĭdis f мієліт – запалення спинного мозку

myelocēle, es f мієлоцéле (невідм.) – спинномозкова грижа, при якій в грижовому мішку є частково покритий оболонками змінений спинний мозок і цереброспіна-льна рідина

myeloma, ătis n мієлома, злоякісне розростання ретикулярних плазматичних клітин кісткового мозку

myelopathia, ae f

myocarditis, ĭdis f         міокардит, запалення серцевого м’яза

myodystrophia, ae f міодистрофія, дистрофічні зміни м’язової тканини

myogěnus, a, um міоґенний, який виникає у м’язі

myopathia, ae f міопáтія, спадкова хвороба м’язів, що проявляється м’язовою слабістю, зменшенням об’єму активних рухів, атрофією тощо

myopia, ae f міóпія – короткозорість

myosītis, ĭdis f міозит – запалення м’язів

myxadenіtis, ĭdis f міксаденіт, запалення слизових залоз

myxoma, ătis n міксома, слизова пухлина

N

nanismus, i m карликовий ріст

narcōsis, is f наркоз (син. загальна анестезія, загальне обезболю-вання)

narcomania, ae f наркоманія, патологічна, нестримна тяга до вживання наркотичних речовин

necrophobia, ae f некрофóбія – боязнь трупів і похоронних приналеж-ностей

necrōsis, is f некроз – невідворотне припинення життєдіяльності тканин певної частини живого орґанізму

neonātus, a, um новонароджений

neophilia, ae f неофілія – нав’язливий потяг до нового, незвичного

neoplasma, ătis n неоплазма – новоутворення, пухлина, патологічне розростання тканин, що складаються з якісно змінених клітин

nephrītis, ĭdis f нефрит – запалення нирок

nephrocirrhosis, is f нефроцироз, зморщування нирок

nephrolithiāsis, is f нефролітіаз –  нирковокам’яна хвороба

nephrolithotomia, ae f нефролітотомія, оперативне видалення ниркових каменів

nephroma, ătis n нефрома, злоякісна пухлина нирки

nephropathia, ae f нефропáтія – за-гальна назва деяких видів ура-жень нирок

nephropexia, ae f нефропексія – хірургічна операція: фіксація нирки до сусіднього анатомічного утворення (при нефроптозі)

nephroptōsis, is f нефроптóз – патологічний стан, який характеризується надмірною рухливістю нирки з порушенням гемо- і уродинаміки

nephrōsis, is f нефрóз – загальна назва уражень нирок з патологічними змінами переважно ниркових канальців (від легкої дистрофії до некрозу)

neuralgia, ae f невралгія, біль по ходу нерва

neurasthenia, ae f неврастенія, одна з форм неврозу, яка характеризується підвищеною збудженістю та роздратованістю

neurodermatosis, is f нейродерматоз, шкірна хвороба нервового або псевдонервового походження

neurogĕnus,a,um неврогенний, 1) зумовлений нормальною або патологічною діяльністю нервової системи; 2) що походить з елементів нервової системи

neurolўsis, is n неврóліз, хірургічна операція: звільнення нерва від рубцевих зрощень

neuroma, ătis n неврома, пухлина що складається з нервових або гангліозних клітин

neurosis, is f невроз, функціональне захворювання нервової системи

nictans, ntis мигальний

nosocomiālis, e внутрішньошпитальний

O

obstructīvus, a, um обструктивний, закриваючий, який перешкоджає  

obliteratio, onis f облітерація, патологічне закриття каналу кровоносної судини, отвору будь-якої порожнини

occlūsus, a, um закритий

oedēma, ătis n набряк

oedema renale нирковий набряк при гострому гломерулонефриті, хронічному нефриті, нефрозах та нефропатіях вагітних

oesophagospasmus, i, m        езофагоспазм, спазм стравоходу

oesophagostenosis, is f езофагостеноз, звуження стравоходу

oligaemia, ae f оліґемія – зменшена загальна кількість крові

oligodactylia, ae f оліґодактилія – неповна кількість пальців рук або стіп

oligophrenia, ae f         олігофренія, природжена слабкість розуму

oligotrophia, ae f оліґотрофіл – знижена вгодованість

oliguria, ae f оліґурія – зменшене виділення сечі

omphoalocēle, es f пупкова грижа

oncologia, ae f онколоґія – галузь медицини і біології, яка вивчає причини виникнення, механізми розвитку і клінічні прояви пухлин та розробляє методи їх діагностики, лікування і профілактики

onychia, ae f оніхія – загальна назва уражень нігтів

onychomycosis, is f оніхомікоз, грибкове захворювання нігтів

onychophagia, ae f оніхофáґія – нав’язливе обкусування нігтів

onychorrhēxis, is f оніхорéксис – підвищена ламкість нігтьових пластинок, яка проявляється звичайно їх поздовжнім розщепленням

onychoschīsis, is f оніхошизис – розшарування нігтів (при хронічних залізодефіцитних анеміях)

oophorītis, ĭdis f оофорит – запалення яєчника

ophthalmia, ae f офтальмія – загальна назва деяких запальних уражень ока

ophthalmoparalyticus,a,um офтальмоплегічний

ornithōsis, is f орнітоз – гостра інфекційні хвороба, яка викликається хламідіями, що передаються людині респіраторним шляхом від птахів

orthopaedia, ae f ортопедія – галузь клінічної медицини, яка вивчає хвороби і деформації опорно-рухового апарату і розробляє методи їх діагностики, лікування і профілактики

osteitis, ĭdis f остит, запалення кістки

osteoarthrosis, is f остеоартроз, захворювання суглобів внаслідок дегенеративно дистрофічних змін в суглобовому хрящі, кістках

osteochondritis, ĭdis f остеохондрит, запалення кістки та її хряща

osteochondrosis, is f остеохондроз, дегенеративно-хрящовий процес

osteomalacia, ae f остеомаляція – розм’якшення кісток з розвитком деформацій скелету

osteoporōsis, is f остеонекроз – дистрофія кісткової тканини

osteomyelitis, ĭdis f остеоміеліт, запалення кісткового мозку, яке переходить на кістку та окістя

osteoplastica, ae f остеопластика, пластична операція кістки, пересадка кістки

osteosarcoma, ătis n остеосаркома, злоякісна пухлина кісток

otoblennorrhoea, ae fотобленорея, гнійна теча з вуха

otomycōsis, is f мікоз, що характери-зується ураженням вуха

otoplastĭca, ae f отопластика – відновлення вушної раковини

oxygenotherapia, ae f киснева терапія

P

pachydermia, ae f пахідермія, захворювання шкіри, яка потовщується та робиться твердою

pachymeningitis, ĭdis f пахіменінгіт, запалення твердої мозкової оболонки

paediāter, tri m педіатр, дитячий лі-кар

panalgia, ae f паналґія – відчуття болю в усьому тілі

panaritium, i n панарицій – гостре гнійне запалення тканин пальця

panarthrītis, ĭdis f панартрит – гострий гнійний артрит

pancreatĭcus, a, um панкреатичний, стосовний підшлункової залози

panotītis, ĭdis f панотит – одночасне запалення середнього і внутрішнього вуха

pantophobia, ae f пантофóбія – нав’язливий страх – боязнь всього навколишнього

panplegia, ae f панплегія, запалення всього тіла

papilloma, ătis n папілома, доброякісна епітеліальна пухлина шкіри та слизових оболонок

paralytĭcus, a, um паралітичний

paralўsis, is f параліч – розлад рухової функції у вигляді повної відсутності довільних рухів внаслідок порушення іннервації відповідних м’язів

paranephrītis, ĭdis f паранефрит – запалення навколониркової клітковини

paraparēsis, is f парапарез – парез обох ніг або рук

parenterālis, e парентеральний, який є поза травним трактом

paraplegia, ae fпараплегія, параліч обох верхніх або нижніх кінцівок

paratyphus, i m паратиф, захворювання яке має схожість з легкою формою тифу

parēsis, is f парез – зменшення сили і (або) амплітуди довільних рухів, зумовлене порушенням іннервації відповідних м’язів

paroxysmālis, e пароксизмальний, який відбувається у формі пароксизмів

paroxysmus, i m пароксизм – раптове, що переважно повторюється, виникнення або посилення ознак хвороби на відносно короткий проміжок часу

partus, us m пологи, роди

pathogenĕsis, is f патогенéз – вчення про загальні закономірності розвитку перебігу і закінчення хвороб

patiens, ntis m,f пацієнт, терплячий, хворий

pavor, ōris m страх

pediculosis, is f педикульоз, вошивість

pellagra, ae f пелагра, хвороба викликана хронічною недостатністю вітаміну РР

penĕtrans, ntis проникаючий

penetratio, ōnis f пенетрація, проник-нення

percussio, onis f перкусія, прстукування pericardītis, ĭdis f перікардит – запалення перикарда (осердя)

perfŏrans, ntis пронизний, проколюючий, проривний

perforativus, a, um

periarthritis, ĭdis f периартрит, запалення м’яких тканин, які оточують суглоб

peritonitis, ĭdis f            перитоніт, запалення очеревини

pertussis, is f кашлюк

pestis, is f чума, гостра інфекційна хвороба, яка поширюється епідемічно та ендемічно головним чином в Азії

phacocēle, es f факоцеле – грижа кришталика

phasis, is f фаза

phlebogramma, ătis n флебоґрама – рентґеноґрама вени (кількох вен) після введення в кров контрастної речовини

phlebolithus, i m = concrementum venōsum конкремент з гладкою поверхнею, який утворюється у просвіті вени

phlebosclerōsis, is f (син. рhlebofibrōsis, is f) патологічний процес, який характеризується ущільненням венозної стінки

phlebostenōsis, is f флебостеноз – звуження просвіту вени

phlegmōne, es f флегмона – гостре гнійне запалення клітковини

phthisiatria, ae f– галузь клінічної медицини, яка вивчає етіолоґію патоґенез туберкульозу, розробляє методи його діаґ-ностики, лікування і профілактики

phthisis, is f сухоти, туберкульоз

platycrania, ae f платикранія, платицефалія, плоскоголовість – аномалія розвитку: різке сплющення мозкового черепа

platyspondylia, ae f платиспондилія – розширення тіла хребця

pneumectomia, ae f пневмектомія, оперативне вирізання всієї легені

pneumonia, ae f пневмонія,запалення легень

pneumothorax, acis m пневмоторакс, накопичення повітря або інших газів у плевральній порожнині

podagra, ae f (досл. капкан для ноги) подагра – захворювання. яке характеризується порушенням обміну нуклеопротеїнів і сечової кислоти

poliomyelitis, ĭdis f поліомієліт, запалення сірої речовини спинного мозку

pollakiuria, ae f полакіурія – часте сечовипускання (більше 6 разів на добу)

polyarthrītis, ĭdis f поліартрит – запалення декількох суглобів

polycystĭcus, a, um полікістозний, багатокістозний

polydactylia, ae f полідактилія – шість і більше пальців на руці або нозі

polyuria, ae f поліурія – підвищене виділення сечі (на добу)

posthaemorrhagĭcus, a, um постгемораґічний, що виник після кровотечі

posttraumatĭcus, a, um післятравматичний

praecipitatus, a, um стрімкий

praecipue переважно

praematūrus, a, um передчасний

praemedicatio, onis f премедікація, лікова підготовка до операції

praesens, ntis теперішній

pregnantia, ae f вагітність

primarius, a, um первинний

proctitis, ĭdis f проктит, запалення слизової оболонки прямої кишки

prognōsis morbi проґноз хвороби – науково обґрунтоване припуще-ння про подальший перебіг і закінчення хвороби

progrediens, ntis прогресуючий

prolapsus, us m пролáпс, випадіння

prostatitis, ĭdis f простатит, запалення передміхурової залози

prostratio, onis f прострація, виснаження при тяжких інфекційних хворобах

protractus, a, um затяжний

prurĭgo, ĭnis f сверблячка

pseudoanaemia, ae f псевдоанемія, блідість шкіри без аномалій крові

pseudoictĕrus, i m  псевдоіктерус, несправжня жовтяниця

psoriasis, is f псоріаз, хронічне захворювання шкіри

psychasthenia, ae f психастенія, занепад психічної енергії, одна з форм неврозу при слабкому типі вищої нервової системи

psychogěnus, a, um психоґенний, який виникає внаслідок впливу психічного стану або психічної травми

psychopathia, ae f психопатія, патологічний розвиток особистості

psychosis, is f психоз, душевна хвороба

puerperālis, e пуерперальний, післяпологовий, постнатальний

punctus, a, um колотий

purulentus, a, um гнійний

puter, tris, tre гнилий

pyelonephritis, itidis f запалення ниркової лоханки і паренхіми нирки

pyodermia, ae f піодермія – дерматоз, гнійне запалення шкіри

pyorrhoea, ae f піорея – гноєтеча, витікання гною

pyrogĕnes, is піроґенний, який викликає температуру тіла; викликаний температурою

pyrōsis, is f печія, згага

pyuria, ae f піурія – виділення гною з сечею

Q

quintipăra, ae f жінка, яка народжувала п’ять разів

R

rabies, ēi f сказ

radicula, ae f  корінець

radiologia, ae f радіологія, вчення про рентгенові та радієві промені та їх застосування в медицині

rarus, a, um рідкий, нечастий

raro рідко

reanimatio, onis f реанімація, заходи, які приймаються при раптово наступаючій небезпеці

recidivum, i n рецидив, повернення хвороби

recidivus, a, um рецидивний

recurrens, ntis поворотний

regeneratio, onis f регенерація, відродження, відновлення

rehabilitatio, onis f реабілітація, відновлення для трудової діяльності осіб зі зниженою працездатністю

regio, ōnis f ділянка

remissio, ōnis f ремісія – стан перебігу хвороби, що характеризується тимчасовим послабленням або зникненням її ознак

resolutio, onis f ослаблення, зменшення

resectio, ōnis f резекція, вирізання частини орґана

respectivus, a, um відносний

respiratorius, a, um дихальний

restitutus, a, um відновний

rheumatīsmus, i m ревматизм

rheumatologia, ae f ревматологія, розділ медицини, присвячений вивченню ревматичних хвороб

rheumatoideus, a, um ревматоїдний

rhinītis, ĭdis f риніт – запалення слизової оболонки носа

rhinoplastĭca, ae f ринопластика, відновлення носа або вип-равлення його форми

rotundus, a, um круглий

rubeŏla, ae f краснуха

rubor, ōris m почервоніння

ruptūra, ae f розрив

S

sapraemia, ae f гноєкрів’я, гнильне отруєння крові

saprogĕnus, a, um сапроґенний, гни-льний

sarcoidōsis, is f саркоїдоз – хронічна хвороба неясної етіолоґії, яка хараткеризується ураженням лімфатичної системи, внутрішніх орґанів і шкіри

sarcōma, ătis n саркома – злоякісна сполучнотканинна пухлина

scabies, ēi f короста

scarlatinōsus, a, um скарлатиновий

schizophrenia, ae f шизофренія

sclerōsis, is f склероз – ущільнення органа

sclopetarius, a, um вогнепальний

sectio, onis f розсічення, розрізування, розтин

secundarius, a, um вторинний

secundus, a, um другий

segmentālis, e сеґментний

segmentum, i n сеґмент, відрізок

senex, senis старий

senīlis, e старечий

senilismus, i m сенілізм, раннє чи передчасне старіння, передчасна смерть

senilitas, atis f старість

sensibilisatio, onis f підвищення реактивної чутливості

sensibilĭtas, atis f чутливість, сприйнятливість

sepsis, is f сепсис, загальна інфекція, зараження крові гноєрідними мікробами

septimana, ae f тиждень

serotherapia, ae f          серотерапія, лікування інфекційних захворю

serotīnus, a, um пізній, запізнілий

sialolithiasis, is f сіалолітіаз, утворення каменів у слинних залозах

sialorrhoea, ae f сіалорея, слинотеча

sideropenĭcus, a, um залізодефіцитний

sigmoiditis, ĭdis f сігмоідіт, запалення сигмовидної кишки

signum, i n ознака

sitis, is f спрага

situs, a, um розміщений

situs, us m розміщення, положення

spasmus, i m спазм, судорога, корчі

spastĭcus, a, um спазматичний, судомний

specifĭcus, a, um специфічний, своєрідний

sphygmographia, ae f сфіґмоґрафія – метод дослідження гемодинаміки, який базується на реєстрації пульсових коливань стінок артерій

splanchnoptōsis, is f опущення внутрішніх органів

splenalgia, ae f спленальґія – біль в ділянці селезінки

splenomegalia, ae f спленомеґалія – збільшення селезінки

spondylotomia, ae f спондилотомія – акушерська операція при задавненому поперечному положенні плода, яка полягає у розтині його хребта

spondylarthrosis, is f спондилартроз, дегенеративний процес в хребті, який уражає перш за все суглобові хрящі

spontaneus, a, um спонтанний, самовільний

stabĭlis, e стабільний, сталий

stadium, i n стадія

status, us m стан

steatorrhoea, ae f стеаторéя – підвищений вміст в калі жиру, жирних кислот

stenōsis, is f стенóз – звуження трубчастого орґана або його зовнішнього отвору

stenocardia, ae f стенокардія, стиснення серця

stomatomycōsis, is f стоматомікóз – грибкове захворювання ротової порожнини

striatūra, ae f різке звуження просвіту будь-якого трубчастого органа внаслідок патологічних змін його стінки

struma, ae f зоб, воло

stupor, ōris m ступор, стан заціпеніння

subacūtus, a, um підгострий

subĭtus, a, um раптовий

succurro, cursum, ĕre допомагати, сприяти

surdĭtas, ātis f глухота

symblephăron, i n синблефарон – рубцеве зрощення кон’юнктиви повіки з кон’єнктивою очного яблука

symmetrĭcus, a, um симетричний

symptōma, ătis n симптом

syncŏpe, es f синкопé (невідм.) – непритомність, зомління

syndactylia, ae f синдактилія – зрощення середніх пальців кисті або стопи

syndrŏmum, i n синдрóм, комплекс симптомів

synostōsis, is f синостоз – зрощення окремих кісток між собою

synostōsis artificiālis штучний синостоз, створений за допомогою хірургічної операції

systēma, ătis n система

systŏle, es f систола, скорочення серця

T

tachycardia, ae f тахікардія – підвищена частота серцевих скорочень

tarde пізно

temperāte помірно

temperātus, a, um помірний

tenolўsis, is f тенóліз – хірургічна операція: звільнення сухожилка із рубців

teres, ĕtis круглий

terminālis, e кінцевий, пограничний

termĭnus, i m термін

tertiānus, a, um триденний

tertiarius, a, um третинний

tertius, a, um третій

testum, i n тест, проба, реакція

tetănus, i m правець, стовбняк

tetraparēsis, is f тетрапарез – парез всіх чотирьох кінцівок

tetraplegia, ae f тетраплеґія – параліч чотирьох кінцівок

thanatophobia, ae f танатофóбія –страх смерті

thermoplegia, ae f термоплеґія – тепловий удар

thermotherapia, ae f термотерапія, теплолікування

thoracotomia, ae f торакотомія, оперативне розкриття грудної порожнини

thrombopenia, ae f тромбопенія – понижений вміст тромбоцитів в крові

thrombophlebitis, ĭdis  f тромбофлебіт, запалення вени з утворенням тромбів

thrombus, i m тромб, згусток крові

thyreoidectomia, ae f оперативне видалення щитоподібної залози або її частини

thyreoiditis, ĭdis  f тиреоїдит, запалення щитоподібної залози

thyreotoxicosis, is f тиреотоксикоз, хворобливий стан, що розвивається при підвищеній секреторній діяльності щитоподібної залози

tolerantia, ae f толерантність, витривалість, здібність виносити великі дози отрути або ліків без шкоди для організму

tonsillectomia, ae f тонзилектомія – видалення піднебінних мигдаликів

tonsillītis, itĭdis f тонзиліт – запалення мигдалика

tonus, i m тонус, напруження

tophus, i m тофус, новоутвори тканин, які виникають у звязку з відкладанням у них органічних або неорганічних солей

totālis, e тотальний, весь

toxaemia, ae f токсемія – наявність в крові токсину (токсинів)

toxicomania, ae f токсикоманія, патологічна пристрасть до отруйних речовин

toxicophobia, ae f токсикофобія – нав’язливий страх – боязнь отруїтися

toxicosis, is f токсикоз, систематичне отруєння отруйними речовинами

tracheītis, ĭdis f трахеїт – запалення слизової оболонки трахеї

tracheostenosis, is f звуження трахеї

tracheotomia, ae f трахеотомія, оперативне розкриття трахеї

transformatio, ōnis f трансформація, перетворення

transfusio, ōnis f переливання

transfusio sanguĭnis = haemotransfusio переливання крові

transplantatio, ōnis f трансплантація – заміна тканин або органів власними тканинами або органами чи взятими з іншого організму

trauma, ătis n травма, пошкодження

traumatĭcus, a, um травматичний

traumatismus, i m травматизм, хворобливий стан, породжений травмою

traumatologia, ae f травматологія, розділ хірургії, присвя

tremor, ōris m тремор, дрижання, тремтіння

trepanatio, onis f трепанація, операція розтину кісткової порожнини

trichalgia, ae f трихіальґія – відчуття болю при погладжуванні волосся

trichromasia, ae f трихромазія – здатність сприймати три основні кольори – червоний, зелений, фіолетовий

triplegia, ae f триплеґія – параліч трьох кінцівок

tuberculōsis, is f туберкульоз

tuberculōsus, a, um туберкульозний

tumor, ōris m пухлина

tussis, is f кашель

typus, i m зразок, тип

typhlītis, ĭdis f тифліт – запалення сліпої кишки

typhlomegalia, ae f тифломеґалія – збільшення сліпої кишки

typhlospasmus, i m тифлоспазм – спазм сліпої кишки

typhus, i m тиф

U

ulcerōsus, a, um виразковий

ulcus, ĕris n виразка

uraemia, ae f уремія – сечокрів’я

urēter, ĕris m сечовід

ureteritis, ĭdis f запалення сечоводу, часто туберкульозного походження

urethritis, ĭdis f уретрит, запалення сечовипускного каналу

urolithiasis, is fуролітіаз, сечокам’яна хвороб

uter–que, utra–que, utrum–que і той, і інший, обидва

V

vaccination, onis f вакцинація, спосіб активної імунізації за допомогою мікробів або їх токсичних продуктів

vaccinoprophilaxis, is f          вакцинопрофілактика, профілактична або запобіжна вакцинація

vaccinotherapia, ae f вакцинотерапія, лікування за допомогою вакцин

vaginītis, ĭdis f ваґініт – запалення слизової оболонки піхви

varicella, ae f вітряна віспа

varicōsis, is f варикоз – нерівномірне збільшення просвіту вен

varicōsus, a, um варикозний

variŏla, ae f справжня віспа

vasculitis, itidis m запалення невеликої кровоносної або лімфатичної судини

vascularisatio, onis f васкуляризація, новоутворення кровоносних судин

vegetovasculāris, e вегетативносудинний

venaesectio, onis f венесекція,оперативне розкриття вени для внутрішньовенного вливання

verrūca, ae f бородавка

vertīgo, ĭnis f запаморочення (голови)

vertigophobia, ae f вертиґофóбія – боязнь запаморочення голови, втрати рівноваги

virālis, e вірусний

virus, i n вірус, збудник інфекційного захворювання

vitium, i n вада, порок

vomĭtus, us m блювання, блювота

vulnus, ĕris n рана

X

xanthodermia, ae f відкладення жовтого пігменту в шкірі

xanthopsia, ae f ксантопсія – порушення зору, при якому всі предмети здаються пофарбованими в жовтий колір

xenophobia, ae f ксенофобія – нав’язливий страх – боязнь незнайомих осіб

xeroderma, ătis n син.xerodermia, ae f  ксеродермія – сухість шкіри

xerophthalmia, ae f ксенофтальмія – сухість поверхні кон’юктиви і рогової оболонки ока

xerōsis, is f ксероз – сухість шкіри, зумовлена гіпосекрецією сальних залоз

zoonōsis, is f зоонóз – загальна назва хвороб тварин, якими хворіє і людина

Z

zoonosis, is f                  зооноз, інфекційна хвороба тварин, яка передається людині

zoophobia, ae f зоофóбія – нав’язливий страх – боязнь тварин

Список літератури

 

1.     Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. Підручник для вищих мед. навч. закладів І-ІІ рівня акред.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 422 с.

2.     Греческо-русский словарь: В 2-х частях/ Составленный Иваном Синайским. – М.: Изданіе книгопродавцевъ братьевъ Салаевыхъ, 1869.

3.     Закалюжний М.М., Андрейчин М.А. Посібник з анатомічної і клінічної термінології. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 224 с.

4.     Закалюжний М.М., Янков А.В., Чолач В.В. Латинська мова і основи медичної термінології. Підручник для вищих мед. навч. закладів І-ІІ рівня акред.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 276 с.

5.     Іванова А.Й., Чайковський Ю.Б., Луцик О.Д. Міжнародна гістологічна та ембріологічна номенклатура. – Львів: Львівський медичний інститут, 2005. – 176с.

6.     Казьєр Г.В., Соколовський В.Г., Февральов Є.О. і ін. Українсько-латинсько-російський медичний словник. – К.: Державне медичне видавництво УРСР, 2002. – 487 с.

7. Козаченок Т.Г., Громыко И.Н. Античные афоризмы: Темат. сб. – Мн.: Высшая школа, 2005. – 318 с.