Основи економіки і системи обліку в аптечних підприємствах. Бухгалтерський баланс як елемент господарського облiку в аптецi
1. Основні поняття фармаекономіки.
В зарубіжних виданнях „фармаекономіка” або „фармацевтична економіка” вживається з метою економічної оцінки процесів, що відбуваються у фармацевтичній галузі на етапах розробки досліджень , створення, виробництва, контролю якості, реалізації та раціонального використання ліків.
Фармаекономіка – це інтегральна наука, яка поєднує знання економіки з іншими галузями науки (медицина, соціологія, психологія, маркетинг та інш.) та досліджує вплив різних факторів на рівень фармацевтичної допомоги населенню та стан фармацевтичної галузі в цілому.
Забезпеченння населення фармацевтичною допомогою як соціально орієнтованої форми діяльності, не може базуватись суто на економічних важелях. На сучасному етапі розвитку суспільства при формуванні моделей фармацевтичного забезпечення населення домінуючу роль повинні відігравати соціально-демографіічні, психологічні, етнокультурні та інгі фактори. Взаємодію вказаних факторів і економічних показників, їх комплексний вплив на забезпечення населення кваліфікованою, повноцінною та своєчасною фармацевтичною допомогою досліджує фармаекономіка.
Фармацевтична економіка – сукупність галузей, що займаються виробництвом, розподілом і обліком лікарських засобів, виробів медичного призначення і послуг, необхідних для підтримання суспільного здоров’я. Областю дослідження фармацевтичної економіки є проблеми ефективного використання обмежених ресурсів лікарських препаратів та предметів медичного призначення чи керування ними з метою досягнення максимального задоволення потреб населення і (ЛПУ) у товарах аптечного асортименту.
2. Сутнiсть економіки аптечного підприємства.
Економiчний аналiз. В процесi господарської дiяльностi аптеки при виконаннi рiзних виробничих операцiй важливе значення набуває щоденне i систиматичне вивчення, аналiз облiково-звiтних даних, можливiсть планування на перспективу. Велика роль при цьому вiдносить економiчному аналiзу. Економiчний аналiз – це наука, що вивчає економiку фармацевтичних ы аптечних пыдприэмств на пiдставi показникiв плану, даних оперативного, бухгалтерського i статистичного вивчення. Економiчний аналiз проводиться в цiлому по аптецi, а також по її структурним пiдроздiлам. Бульше детально стосовано економiчного аналiзу цей матерiал буде вивчатися на 5 курсi (Аналiз фiнансово-господарської дiяльностi аптек – 9 семестр).
3. Характеристика економічних показиків торгово-фінансової діяльності аптек.
Забезпечення населення та ЛПУ реалізується через продаж ЛЗ та ВМП. Основними показниками, які характеризують діяльність аптек є:
– товарооборот
– торговельні накладнення,
– витрати
– прибуток
– рентабельність.
Роздрібний товарооборот – це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів через спеціально організовану торгівельну тмережу – аптеки, пункти , кіоски.
Оптовий товарооборот включає продаж товарів до кінцевого споживання ЛПЗ, іншим підприємствам, організаціям за безготівковими розрахунками.
У разі продажу аптеками торару пільговим категоріям населення в роздрібний товарооборот включається фактично сплачена їх вартість. Вартість товару, сплачена безпосередньо з бюджету включається до оптового товарообороту.
4. Поняття про господарський облiк, його змiст.
Господарська дiяльнiсть, що забезпечує суб’єкту господаоювання, яким є аптека чи хiмiко-фармацевтичний завод одержання прибутку у мiжнароднiй практицi має назву бiзнес. Згiдно з
дiючим законодавством України всi пiдприємства, незалежно вiд форм власносностi, виду дiяльностi повиннi забезпечувати ведення бухгалтерського облiку i подання фiнансової та статистичної звiтностi. Господарський облік – кількісне відображення та якісна характеристика господарської діяльності з метою контролю за процесом виконання бізнес-плану та управління діяльністю підприємства.Сьогоднi в економiчнiй лiтературi господарський облiк подiляють за рiзними ознаками.
4.1. Види облiку.
В залежностi вiд характеру облiкових даних, способу їх збору i обробки використовують 3 види облiку:
n оперативно-технiчний
n статистичний
n бухгалтерський.
Оперативно-технiчний облiк здiйснюється безпосередньо на мiсцi – аптека, аптечний склад й забезпечує негайне спостереження та реєстрацiю визначених виробничих i комерцiйних операцiй та iнших факторiв господарської дiяльностi аптеки. Мета оперативного облiку – швидке одержання iнформацiї про хiд виробництва, реалiзацiї продукцiї.
Оперативно-технiчний або оперативний облiк слугує для оперативного планування
поточного спостереження за розвитком виробництва, виконанням робiт, послуг. Вiн охоплює господарськi й виробничi операцiї, що не мають безпосереднього вiдображення на рахунках бухгалтерського облiку. Так, за його допомогою контролюють явку працiвникiв на
пiдприємствi, роботу машин, їхнi простої, режим технологiчного процесу i т.д. Оперативний облiк характеризується швидкiстю одержання облiкових вiдомостей.
Статистичний облiк – це планомiрне збирання й вивчення масових кiлькiсних та якiсних явищ i закономiрностей загального розвитку за конкретних умов мiсця й часу. Данi про господарськi та виробничi змiни статистичний облiк одержує з опреративно-технiчного i бухгалтерського облiку. Наприклад, за даними статистичного облiку можна визначити зростання продуктивностi працi, зниження собiвартостi продукцiї та iн.Отже, статистичний облiк являє собою систему вивчення, узагальнення i контролю за масовими явищами, що мають загальнодержавний характер.
Бухгалтерський облiк – це спосiб документального спостереження, вiдображення й контролю за господарською i фiнансовою дiяльнiстю виробникiв i господарникiв, а також система збирання, вимiрювання, обробки, iнтерпретацiї та передачi iнформацiї про господарську дiяльнiсть пiдприємства, установи, для прийняття оптимальних рiшень.
Бухгалтерський облiк – це проце виявлення, вимiрювання, реєстрацiї, накопичення, узагальнення, зберiгання та передачi iнформацiї про дiяльнiсть пiдприємства зовнiшнiм та внутрiшнiм користувачам для прийняття рiшень.
4.2.Облiковi вимiрники в бухгалтерському облiку.
Багатограннiсть господарських опереацiй в процесi виробництва не дозволяє вiдобразити їх яким-то єдиним показником, облiковими вимiрниками. З метою вiдображення господарських операцiй в господарському облiку використовують натуральнi, грошовi i трудовi вимiрники.
Натуральнi вимiрники: вiдображають натурально-речову форму облiкових об’єктiв у взаємозв’язку з їх фiзичними, природними i споживчими властивостями. При цьому використовують одиницi метричної системи мiр: довжину, масу, об’єм. Натуральнi вимiрники застосовують для облiку кiлькостi матерiальних цiнностей, вони особливо важливi при перевiрцi сбереження власностi.
Трудовi вимiрники – служать для кiлькiсного виразу витрат працi в днях, годинах i хвилинах. За допомогою трудових вимiрникiв визначають показники працi, заробiної плати, встановлюють i контролюють норми виробки. На вiдмiну вiд натуральних трудовi вимiрники дають можливiсть порiвнювати окремi рiзнороднi величини (при вирахованнi показникiв нормiрованого часу, визначенi кiлькостi працi на виготовленi продукцiї i т.п.).Трудовi вимiрники дуже часто застосовуються в поєднаннi з натуральними i грошовими вимiрниками.
Грошовий вимiрник є способом унiверсальним. За його допомогою вираховують i
вiдображають в облiку матерiальнi ресурси, джерела засобiв i господарськi явища в грошовому виразi. Вiн виступає як загальний вимiрник рiзнорiдних, що вiдризняються один вiд одного об’єктiв облiку, дозволяє отримати узагальненi пiдсумковi показники у вартостному виразi. За допомогою грошового вимiрника в аптеках встановлюють цiни, тарифи, здiйснюють взаєморозрахунки з iншими установами, державним бюджетом. Для правильної i повної оцiнки аналiзуючих об’єктiв, господарських процесiв використовують всi види облiкових вимiрникiв.
5. Завдання предмет бухгалтерського облiку
Бухгалтерський облiк – система суцiльного, неперервного спостереження й контролю за господарськими процесами пiдприємства, що передбачає виявлення, вимiрювання, реєстрацiю, накопичення, узагальнення, зберiгання та передачу інформацыъ про діяльнысть підприэмства зовнішнім і внутрышнім користувачам для прийняття рішень.
6. Особливостi органiзацiї облiку в аптецi.
Система облiку в аптецi складається з п’яти операцiй:
1. Спостереження за господарським процесами та явищами.
2. Їх вимiрювання в певних числових показниках.
3. Реєстрацiя на умовнiй формi бланкiв або облiкових книгах.
4. Групировка облiкових даних по наперiд прийнятiй обрунтованiй системi.
5. Узагальнення отриманих даних.
Так, приймаючи рецепт, спостерiгаємо який рецепт поступив, реєструємо його в „Рецептурому дурналі”i в кiнцi дня пiдводимо пiдсумок (Журнал обліку рецептури).
Стосовано до аптечних пiдприємств завдання обліку наступнi:
1. Контроль за реалiзацiєю медикаментiв, виробiв медичного призначення та iнших матерiальних цiнностей.
2. Контроль за збереженням товарно-матерiальних цiнностей.
3. Контроль за об’ємом виробництва в аптецi
4. Видача оперативної iнформацiї про стан фiнансово-господарської дiльностi аптеки с метою прийняття управлiнських рiшень.
7. Вимоги до первинних документів в бухгалтерському обліку.
В аптечнiй сiтцi заповняються бiльше 200 бланкiв, встановлених МОЗ, Мiнфiном, департаментом статистики. Розносять вiдомостi по цим бланкам працiвники аптек i бухгалтерiї. Тому для одержання своєчасної iнформацiї без ПЕВМ не обiйтись.
Основу господарського облiку в аптецi складає документацiя оформлена вiдповiдним чином. Для його органiзацiї необхiдно встановлення єдиних типових форм документiв первинного облiку в кожнiй аптецi, а також документобiгу, який би дозволив правильно вести оперативний,
статистичний i бухгалтерський облiк. Вихiднi данi для органiзацiї облiку в аптеках дає первинна документацiя.
Облiковий документ – це бланк на якому записується кiлькiсне i сумарний вираз господарської операцiї, мiсце i час її здiйснення та iншi данi. Документи мають важливе правове значення. При суперечках мiж пiдприємствами, установами, окремими особами документи виступають в якостi речових доказiв. Звiдси дуже важлива вимога старанного i акуратного оформлення всiх документiв. Документи широко використовуються i при проведеннi ревiзiї, при аналiзi фiнансового стану аптечного пiдприємства.
Класифiкацiя документiв.
Основним класифiкацiйним признаком документу є його змiст, а саме – вiдношення зафiксованої в ньому iнформацiї до напрямку дiяльностi аптеки. Вiдповiднiсть цим параметрам видiляють наступнi види документiв за їх квалiфiкацiйним признакам i групам:
1. По призначенню документи дiляться на ропоряднi i оправдуючi (виконанi).
Розпорядними документами є такi, в яких змiст носить форму розпорядження, вказiвку на здiйснення тої чи iншої операцiї (наказ зав.аптекою) Перевiрка цих документiв дозволяє виявити осiб, якi вiдповiдальнi за виконання даного розпорядження, вказiвки. Оправдуючi документи складаються на вже здiйсненi господарськi операцiї -рахунок, копiя чеку, приходний касовий ордер i т.п.
2. По об’єму змiсту документи дiляться на первиннi i звiднi. В первинних документах знаходять вiдображення одна iз господарських операцiй – платiжне доручення, платiжна вимога, прийомна квiтанцiя та iнш. В звiдних документах реєструються i групуються данi ранiше складених первинних однорiдних документiв – звiт касира, авансовий звiт та iнш.
3. По способу використання документи дiляться на разовi – чеки, накладнi, касовi ордера i накоплюючi, що вiдображають однорiднi, часто повторюючi операцiї – касова книга, рецептурний журнал i т.д.
4. За мiсцем складання розрiзняють документи внутрiшнi – що вiджображають внутрiшнi
операцiї аптеки – накази, акти, звiти i зовнiшнi, що вiдображають господарськi взаємовiдносини з iншими установами, органiзацiми – виписки банку, платiжнi вимоги постачальникiв.
Документообiгом називають порядок i термiни просування кажного документу через систему оперативної i облiкової обробки вiд мiсця його складання до мiсця зберiгання. В процесi документообiгу кожний первинний документ перевiряється з точки зору сутi i змiсту операцiй. Доброякiсна первинна документацiя i чiткий графiк локументообiгу є головними умовами правильно постановки облiку.
8. Iнформацiя про Положення (стандарт) бухгалтерського облiку.
В Українi вiдбувається перехiд до принципiв ведення бухгалтерського облiку i складання фiнансової звiтностi на основi та у вiдповiдностi до Мiжнаробних стандартiв бухгалтерського облiку (МСБО). З 1.01.2000 р. набув чинностi закон «Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi». Чинність Закону поширюється на всіх юридичних осіб, які створені згідно з законодавством, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, включаючи представництва іноземних суб”єктів господарської діяльності.
Положення (стандарити) бухгалтерського облiку (ПСБО) дають визначення цілого ряду економічних термінів і понять, вони викладені в основних стандартах:
1. «Загальнi вимоги до фiнансової звiтностi»
2. «Баланс»
3. «Звiт про фiнансовi результати»
4. «Звiт про рух грошових коштiв»
5. «Звiт про власний капiтал»
6. «Виправлення помилок i змiни у фiнансових звiтах»
7. «Основнi засоби»
8. «Нематерiальнi активи»
9. «Запаси»
10. «Дебiторська заборгованiсть»
11. «Дохiд»
12. «Витрати»
13. «Об’єднання пiдприємств»
14. «Консолiдована фiнансова звiтнiсть»
Вказанi стандарти покладенi в основу органiзацiї облiкового процесу на пiдприємствах, (в т.ч. аптечних), якi дiють на територiї України. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку – це наказ затверджений Мiнiстерством фiнансiв, де даються термiни, визначення ,змiст , наведенi облiковi таблицi. (зразки є в методичних вказівках).
Класифiкацiя засобiв аптеки.
За видами і розміщенням господарські засоби аптеки поділяються на :
· засоби тривалого використання
· оборотні засоби
· відокремлені засоби
· засоби, що не належать аптецi
10. Джерела господарських засобiв
В Українi джерела господарських засобiв групють за чотирма ознаками:
1. Власний капiтал
2. Забезпечення майбутнiх витрат i платежiв
3. Довгостроковi зобов’язання
4. Поточнi зобов’язання
11.1. Складовi частини капiталу аптеки
Створюється та лiквiдується аптека у вiдповiдностi з Законами України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні” та iнш. Аптека має статус юридичної особи. В статутi аптеки описується порядок ведення бухгалтерського облiку, складання звiтгностi та ревiзiї аптеки.
Майно аптеки складають його основнi та обiговi кошти, а також все iнше майно та майновi права, що належать йому на правах власностi, вартiсть яких вiдображається в самостiйному балансi. Основнi кошти фомуються засновниками (власником) аптеки. Сюди вiдносяться будiвлi, обладнання, бiльш детально будемо вивчати на окремiй лекцiї про осногвні засоби.
Обiговi кошти складають спочатку грошi, якi вносять засновники аптеки. Потiм цi грошi використовують для закупiвлi лiкiв, якi в свою чергу стають обiговими коштами – Г-Т-Г. Джерелом формування майна є – грошовi та матерiальнi внески засновникiв, прибутки, отриманi вiд комерцiйної i господарської дiяльностi, кредити банкiвських установ (займанi), добродiйнi та спонсорькi внески юридичних та фiзичних осiб, придбання майна iнших пiдприємств, утанов, iншi прибутки, отримнi в порядку що не суперечать законодавством.
На придбанi основнi фонди для їх вiдтворення нараховуються амортизацiйнi вiдрахування. Створювати резервний фонд шляхом щорiчних вiдрахувань з чистого прибутку. Як було вiдмiчено ранiше аптека створюється з метою забезпечення лiкарського забезпечення i отримання прибутку. Прибуток утворюється з надходжень вiд господрсько-комерцiйної дiяльностi пiсля покриття матерiальних та iнших витрат та витрат на зарплату персоналу. З балансового прибутку сплачуються проценти на кредити , платежi до бюджету та iнш.
11.1. Власний капiтал аптеки
До власного капiталу належать
· статутний капiтал. В аптеках державної форми власностi Статутним капiталом є кошти, якi наданi державою для функцiонування аптеки. В аптеках недержавної форми власностi статутний кпiтал формується його учасниками.
· додатковий вкладений капiтал – це емiсiйний дохiд, iнший вкладений капiтал, дооцiнка активiв, безкоштовно одержане майно;
· резервний капiтал – утворюють птеки за участю iноземного капiталу, а також АТ вiдкритого i закритого типу в розмiрi не бiльше 25% вiд статутного фонду;
· нерозподiлений прибуток (непокритий збиток). Прибуток звiтного року (основна частина прибутку) – це, як правило, прибуток вiд реалiзацiї продукцiї. Прибуток утворюється з доходiв вiд реалiзацiї лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення пiсля вирахування всіх витрат
11.2. Забезпечення майбутнiх витрат i платежiв аптеки
Забезпечення майбутнiх витрат i платежiв – суми, зарезервованi у встановленому порядку з метою рiвномiрного включення витрат до обороту, тобто суми наступної оплати вiдпусток працюючих До них належать:
n забезпечення оплати вiдпусток
n додаткове пенсiйне забезпечення
n забезпечення гарантiйних зобов’язань
11.3. Позиковий капiтал аптеки
До позикового капiталу вiдносяться:
* довгостроковi зобов’язання – довгостроковi кредити банкiв – це кредити на строк бiльше одного року в українськiй та iноземнiй валютах, отриманi в банках на територiї України та за кордоном.
* Поточнi зобов’язання – короткостроковi кредити банкiв. Основнi об’єкти короткострокового
кредиту – це виробничi запаси, незавершене виробництво, витрати майбутнiх перiодiв, готова продукцiя, товари
· поточна заборгованiсть за довгостроковими зобов’язаннями
· розрахунки з кредиторами – кредиторська заборгованiсть за товари, газ, електроенергiю, пару i тд
Кредиторська заборгованiсть як джерело господарських засобiв являє собою вiльнi грошовi кощти пiдприємства, якi можна використовувати на будь-якi потреби, доки не закiнчиться термiн погашення заборгованностi постачальникам, персоналу.
11.4. Нематерiальнi активи аптеки
Нематерiальнi активи – це немонетарнi активи, якi можуть бути iндефiкованi та утримуватися пiдприємством з метою використання протягом перiоду бiльше одного року (або одного операцiйного циклу, якщо вiд перевищує один рiк) для виробництва, торгiвлi, в адмiнiстративних цiлях або надання в оренду iншим особам. Стосовано аптек НМА – ноу-хау, програмне забезпечення до комп’ютера (наприклад, з облiку, iнвентаризацiї i т.д.).
Приклад, який характеризує відмінність між джерелами утворення господарських засобів і самими господарськими засобами
Метод бухгалтерського облiку
Метод бухгалтерського облiку – це сукупнiсть способiв i прийомiв, за допомогою яких господарська дiядьнiсть пiдприємства вiдображається в облiку. Вiн складається з ряду елементiв, головнi з яких:
Документацiя являє собою вiдображення господарських операцiй у визначених носiях iнформацiї – на паперових бланках або технiчних носiях; це письмове свiдчення про здiйснення господарської операцiї, що надає юридичної сили даним бухгалтерського облiку.
Iнвентаразацiя – це спосiб перевiрки в натурi наявностi товарно-матерiальних цiнностей i грошових коштiв шляхом перерахування, зважування, обмiру й оцiнки залишкiв господарських засобiв i порiвняння з даними бухгалтерського облiку. .
Рахунки (бухгалтерськi) – призначенi для облiку наявностi i руху господарських засобiв, коштiв та їх джерел.
Подвiйний запис – це принцип тотожного вiдображення господарських операцiй на рахунках, що зумовлює рiвнiсть оборотiв по дебету i кредиту кореспондуючих рахункiв. Подвiйний запис випливає з економiчної сутi вiдображення операцiй. Кожна господарська операцiя викликає змiни у двох видах господарських засобiв, грошових коштiв, або у двох видах джерел, або в одному видi засобiв чи коштiв, i в тiй же сумi змiнюється вiдповiдний вид джерел.
Оцiнка – це вiдображення об’єктiв бухгалтерського облiку в єдиному грошовому вимiрнику з метою узагальнення їх в цiлому по пiдприємству. Для вiдображення бухгалтерського облiку та звiтностi майно i господарськi операцiї оцiнюються у нацiональнiй грошовiй одиницi. Водночас i iноземнiй – зовнiшнiх.
Калькуляцiя – означає «набирати», тобто набирати витрати з метою визначення собiвартостi продукцiї та послуг як в цiлому, так i поодинцi. Собiвартiсть є базою для визначення цiни виробничої продукцiї, виконаних робiт та iнш.
Бухгалтерський баланс – це звiт про фiнансовий стан пiдприємства, який вiдображає його активи, зобов’язання i власний капiтал на певну дату.
Бухгалтерська фiнансова звiтнiсть – це система взаємопов’язаних i взаємозумовлених показникiв, що вiдображають господарсько-фiнансову дiяльнiсть пiвдприємства за визначений перiод i є завершальним етапом бухгалтерського облiку.
Бухгалтерський баланс та основи його побудови
Баланс аптеки.
Згiдно з Нацiональним стандартом бухгалтерського облку Мiнфiном затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського облiк 2 «Баланс» . Баланс – спосiб групування господарських коштiв i джерел утворення їх у вартiстнiй оцiнцi на визначену дату (на 1-ше число мiсяця)
Групування статей балансу
Баланс складається з двох частин: Активу, де представленi господарськi засоби, i Пасиву, де згрупованi їхнi джерела. Основним елементом бухгалтерського балансу є стаття (активна чи пасивна). За прийнятим стандартом Актив балансу складається з трьох роздiлiв:
1. Необоротнi активи
2. Оборотнi активи
3. Витрати майбутнiх перiодiв
Пасив балансу складається з п’яти роздiлiв:
1. Власний капiтал
2. Забезпечення наступних витрат i платежiв
3. Довгостроковi зобов’язання
4. Поточнi зобов’язання
5. Доходи майбутнiх перiодiв
Оскiльки в балансi вiдображається активи (ресурси, контрольованi пiдприємством в результатi минулих подiй, використання яких, як очiкується, приведе до надходження економiчних вигод в майбутньому), зобов’язання (заборгованiсть пiдприємства, яка виникла внаслiдок минулих подiй i погашення якої, як очiкується, приведе до зменшення ресурсiв пiдприємства, що втiлюють в собi економiчнi вигоди) та власний капiтал (частина в активах пiдприємства, що залишається пiсля вирахування його зобов’язань) то пiдсумок Активу балансу повинен дорiнювати сумi зобов’язань та власного капiталу, тобто Пасиву балансу.
Статтi бухгалтерського балансу – це показники, що вiдображають стан та вiдповiдну дату окремих видiв господарських засобiв, коштiв i джерел їх утворення. Кожна стаття має грошовий вираз, що називається оцiнкою статтi.
Господарськi операцiї та їх вплив на статтi Балансу
Господарська операцiя – дія або подія, що зумовлює зміну в структурі активів (господарських засобів) і зобов’язань у власному капіталі підприємства (джерелі господарських засобів). Це дiяльнiсть, яка зумовлює змiни у фiнансовому станi, активах та пасивах пiдприємства. Кошти цих пiдприємств, що беруть участь у господарських операцiях, постiно змiнюються й переходять з однiєї форми до iншої. Тому стан коштiв, засобiв та їх джерел, що вiдображенi в Балансi на початок звiтного перiоду, постiйно змiнюються. Але цi змiни не порушують рiвностi мiж загальною сумою видiв коштiв, засобiв i загальною сумою їх джерел, тому цi змiни рiзних статей Балансу виражаються в одинакових сумах. Зображення такої рiвностi є основним змiстом Балансового узагальнення. Це забезпечує в системi бухгалтерського облiку безперервне охоплення всiх об’єктiв спостереження i створюює можливiсть здiйснення постiйного контролю за коштами пiдприємства та їх джерелами. Вплив на змiни коштiв та їх джерел внаслiдок господарських операцiй наведено на прикладi Балансового узагальнення.
Баланс акцiонерного товариства
Операцiя першого типу. Вiдпущено iз складу основних матерiалiв для виготовлення продукцiї на суму 250 тис.грн. Ця операцiя зменшить запаси основних матерiалiв на 250 тис i пiсля зменшення залишок виробничих запасiв становитиме 1975-250 = 1725 тис.грн. Одночасно використанi матерiали збiльшать незавершене виробництво на 250 тис.грн i дорiвнюватимуть 3160 тис грн.
Вiдображення господарських операцiй першого типу змiнює розмiр окремих статей активу Балансу шляхом перемiщення однiєї й тiєї ж суми з однiєї статтi активу у другу статтю без змiни пiдсумку активу балансу. Ця операцiя зачепила лише активнi статтi. Балансу, пiсля цього пiдсумок активу балансу не змiниться, рiвнiсть мiж активом i пасивом не порушиться. Баланс пiсля першої операцiї виглядатиме так:
Операцiя другого типу. Вiдраховано до Резервного капiталу за рахунок прибутку 950 тис грн. Ця операцiя збiльшить Резервний капiтал i на туж суму зменшить прибуток. Сума резервного капiталу становитиме 8750+950 = 9700 тис. грн., прибутку 2450-950 = 1500 тис. грн. Внаслiдок другої операцiї змiниться розмiр окремих статей пасиву балансу за рахунок перегруповання джерел коштiв Баланс пiсля другої операцiї
Операцiя третього типу.На склад пiдприємства надiйшли основнi матерiали вiд постачальника на суму 35 тис. грн.. Внаслiдок цiєї операцiї збiльшуються виробничi запаси – стаття активу балансу становитиме 1725+35 = 1760. Оскiльки матерiали надiйшли вiд постачальника, а оплату постачальника не здiйснювали, то в пасивi балансу заборгованiсть постачальнику за матерiали збiльшиться i дорiвнюватиме 2725+35 = 2760. Вiдображення господарських операцiй такого типу збiльшує балансовi статтi засобiв пiдприємства та їх
джерел на однакову суму, а внаслiдок цього збiльшиться пiдсумок активу i пасиву балансу на одну й ту ж суму, але рiвнiсть мiж активом i пасивом не порушиться.
Операцiя четвертого типу. Пiдприємство перерахувало з Розрахункового рахунку заборгованiсть постачальнику в сумi 1450 тис. грн. Внаслiдок вiдображення четвертої господарської операцiї зменшуються Балансовi статтi коштiв пiдприємства з одночасним зменшенням їх джерел на однакову суму з одночасним зменшенням балансу по активу i пасиву. Рiвнiсть мiж активом i пасивом не порушується. Внаслiдок цiєї операцiї в балансi по статтi активу Грошi в нацiональнiй валютi вiдбувається зменшення на суму 1450 тис грн i залишок дорiв-нюватиме 1600 – 1450 = 150 тис грн, а в статтi пасиву Балансу стаття Розрахунки з постачальниками та пiдрядниками сума зменшиться на 1450 i становитиме 2760 -1450 = 1310 тис грн.
Система рахункiв та їх класифiкацiя
Бухгалтерський рахунок – це спосiб групування поточного облiку i контролю стану й руху господарських коштiв, джерел їх утворення та господарських процесiв. Вони вiдображають стан i рух об’єктiв облiку. За своєю формою бухгалтерський рахунок – це таблиця, в якй вiдображаються господарськi операцiї. Лiву частину цiєї таблицi називають дебетом (вiн винен), на якi вiдображаються господарськi операцiї, а права – «кредит» (вiн вiрить).
Запис на рахунках починається з вiдкриття їх. Вiдкрити рахунок – це вказати назву i записати в нього з балансу початковий стан коштiв або джерел формування їх, тобто залишок їх, сальдо (розрахунок, залишок). Сальдо – це рiзниця мiж пiдсумками записiв по дебету i кредиту рахункiв з урахуванням змiн на рахунку на кiнець звiтного перiоду. Цей залишок ми використовуємо при складаннi балансу на початок наступного за звiтним перiоду (мiсяця, кварталу, року). Пiдсумок записiв на дебетi i кредитi без включення до цього пiдсумку початкового сальдо є оборотом по бухгалтерському рахунку.
Активнi, пасивнi та активно-пасивн рахунки. Обороти i сальдо.
У бухгалтерському облiку iснують рахунки активнi, пасивнi й активно-пасивнi.
Активнi рахунки призначенi для облiку господарських засобiв i коштiв за їх складом i розмiщенням, вони вiдображають змiст активної частини бухгалтерського балансу. До активних рахункiв належить: рахунки основних засобiв, нематерiальних активiв, матерiалiв, палива, запасних частин, каса, Розрахунковий рахунок, готова продукцiя, товари та iнш.
В активних рахунках наджходження засобiв виробництва, коштiв на пiдприємство вiдображається (записується) по дебету, а вибуття – по кредиту. Сальдо на активних рахунках завжди буде по дебету
Пасивнi рахунки слугують для облiку джерел господарських засобiв i коштiв за їх цiльовим призначенням i вiдображають змiст пасивної частини балансу. В пасивних рахунках, навпаки, збiльшення джерел коштiв (або заборгованностi за одержанi господарськi засоби) вiдображається по кредиту, а зменшення – дебету. Сальдо на пасивних рахунках завжди буде по кредиту.
Активно-пасивнi рахунки – це рахунки, в яких сальдо може бути i по дебету i по кредиту. Якщо на активно-пасивному рахунку сальдо буде по дебету, то його призначення як активного рахунка i вiдображати слiд в активi балансу, якщо ж по кредиту, то його призначення як пасивного рахунка i вiдображати слiд в пасивi балансу. До пасивних рахункiв належить «Статутний капiтал», Пайовий капiтал», «Прибутки Додатковий капiтал Резервний капiтал та iнш. До активно-пасивних рахункiв належить рахунки Розрахунки за податками й платежами Розрахунки з бюджетом та iнш.
Синтетичнi й аналiтичнi рахунки. Субрахунки. Коресподенцiя рахункiв. Оборотнi вiдомостi. Позабалансовi рахунки.
За способом групування та узагальнення облiкових даних бухгалтерськi рахунки подiляються на синтетичнi i аналiтичнi.
Синтетичнi рахунки – це балансовi рахунки, що узагальнюють облiк господарської дiяльностi пiдприємтсва. Синтетичнi рахунки призначенi для облiку iнформацiї в узагальненому виглядi i в грошовому вимiрнику. Облiк наявностi та змiн сукупностей економiчно однорiдних господарських засобiв i джерел їх утворення в горошовому вимiрнику називається синтетичним облiком. Облiк на синтетитчних рахунках використовується при заповненнi балансу пiд-приємства i вiдповiдних форм звiтностi. До синтетичних рахункiв належать рахунки «Основнi засоби», Нематериальнi активи Виробничi запаси, Розрахунки з постачальниками та пiдрядниками тощо.
Для детальної характеристики об’єктiв бухгалтнрського облiку використовують аналiтичнi рахунки, в яких крiм вартiсного вимiрника використовують натурульнi i трудовi вимiрники. Приклад – Споруда 1, Цукор тощо. Облiк наявностi та змiн окремих видiв i об’єктiв господарських засобiв та джерел їх утворення рiзних вимiрникiв називається аналiтичним облiком.
Мiж синтетичними й аналiтичними рахунками iснує нерозривний зв’язок, тобто на аналi-тичних рахунках вiдображаються тi ж змiни, на й на синтетичних, але бiльш докладно, значення дебету i кредиту кожного аналiтичного рахунку; сума сальдо, сума оборотiв на дебетi, сума оборотiв на кредитi всiх аналiтичних рахункiв даної групи вiдповiдно дорiвнює сальдо,
обороту на дебетi i обороту на кредитi синтетичного рахунка. Тому загальнi пiдсумки записiв на аналiтичних рахунках мають вiдповiлдати сумам, записаним на синтетичних рахунках бух-галтерського облiку.
Подвiйний запис в бухоблiку.
Усi господарськi операцiї вiдображаються на синтетичних i аналiтичних рахунках бухгал-терського облiку з використанням методу подвiйного запису, тобто кожна операцiя водночас записується на двох взаємопов’язаних бухгалтерських рахунках в однiй i тiй же сумi – по дебету одного рахунка i водночас по кредиту другого. Цi записи дають змогу досягти рiвностi активу i пасиву бухгалтерського балансу.
За допомогою подвiйного запису господарських операцiй на рахунках бухгал-терського облiку забезпечується контроль, тому що кожна операцiя i одинаковiй сумi вiдображається по дебету одного i по крелдиту другого бухгалтерського рахункiв, чим i досягається рiвнiсть пiдсумкiв записiв по дебету рахункiв пiдсумкам записiв по кредиту рахункiв.
Подвiйний запис – це принцип тотожного вiдображення господарських операцiй на рахунках, що зумовлює рiвнiсть оборотiв по дебету i кредиту кореспондуючих рахункiв.
Подвiйний запис, що вiдображає вiдповiдний взаємозв’язок мiж бухгалтерськими рахунками, прийнято називати коресподенцiєю рахункiв. На рахунках бухгалтерського облiку всi господарськi операцiї запписуються у послiдовностi їх здiйснення, тобто в хронологiчному порядку. Така реєстрацiя господарських операцiй дiстала назву хронологiчного запису.
Для бiльшої деталiзацiї до синтетичного облiку нерiдко вводять субрахунки. Субрахунок – це синтетичний рахунок другого порядку. Характерна особливiсть субрахункiв полягає в тому, що на них як правило немає необхiдностi робити записи. Данi на субрахунках одержують групуванням аналiтичних рахункiв при складаннi обороних вiдомостей.
Таким чином, за допомогою рахункiв бухгалтерського облiку забезпечується однакове вiдображення господарських операцi у iсiх галузях нородного господарства, що забезпечує зiставлення облiкових показникiв окремих органiзацiй, пiдприємств.
Короткий запис, що показує, як i на яких рахунках вiдображається операцiя, є рахунковою формулою, або проводкою. Взаємозв’язок мiж рахунками, що виникає у результатi вiдображення на них господарських операцiй способом подвiйного запису, називаються кореспонденцiєю рахункiв, а самi рахунки, вказанi в бухгалтерськiй проводцi – кореспондуючими.
План рахункiв бухгалтерського облiку.
План рахункiв – це систематизований перелiк найменувань i кодiв рахункiв та субрахункiв бухгалтерського облуку, що використовуються для вiдображення дiяльностi пiдприємства, установи, органiзацiї. План рахункiв бухгалтерського облiку є перелiком рахунквiв i схем реєстрацiї та групування на них фактiв фiнансово-господарської дiяльностi (коресподенцiя рахункiв) у бухгалтерському облiку. У еьому за десятковою системою наведенi коди (номери) й наймену-вання синтетичних рахункiв (рахункiв першого порядку) й субрахункiв (рахунки другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахункiв, другою – номер синтетичного рахунка, третьою – номер субрахунка.
Форми ведення бухгалтерського облiку
Форма бухгалтерського облiку – це сполучення рiзних регiстрiв аналiтичного i синтетичного облiку, їх взаємозв’язок, послiдовнiсть i способи облiкових записiв з метою узагальнення й одержання звiтностi.
Матерiально-ордерна форма облiку. На пiдприємствах тривалий час застосовується иеморiально-оордерна форма ведення облiку, при якiй складалися книжковi й картковi облiковi регiстри. Нинi цю форму облiку використовують переважно на невеликих пiдприємствах.
Журнально-ордерна форма бухгалтерського облiку. Заснована на використаннi принципу систематизацiї та накопичування первинних документiв безпосередньо в регiстрах аналiтичного i синтетичного облiкiв.
