Лекція 6: Металеві матеріали, які застосовуються в медицині та фармації. Товарознавчий аналіз загально хірургічних інструментів: ріжучих, затискних, відтискних, зондуючих

ЗАГАЛЬНОХІРУРГІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ найбільш часто використовуються хірургами незалежно від їх вузької спеціалізації, а також при загальнохірургічних операціях. За умовами застосування при оперативному втручанні З.і. поділяють на 2 групи: основні та допоміжні. Основні під час застосування безпосередньо контактують з тканинами поверхні рани або зі слизовими оболонками внутрішніх органів, тому повинні бути стерильними. Допоміжні не мають безпосереднього контакту з тканинами рани, тому тільки дезінфікуються. За кратністю застосування З.і. поділяють на багаторазові та одноразові. За призначенням З.і. поділяють на ріжучі (ножі хірургічні і скальпелі, долота медичні, распатори, ложки медичні, ножиці медичні, пилки медичні; кусачки (кісткові) — для розтину тканин, розкриття абсцесів, резекції різних органів, розсікання пухлин, зрізання наростів, поліпів тощо; затискні (затискачі кровоспинні тверді та еластичні, затискачі для тимчасового затискання судин, затискачі фіксаційні, затискачі шлунково-кишкові, голкотримачі, корнцанги, пінцети) — для зупинки кровотечі з перерізаних судин, стискання трубчастих і порожнистих органів при резекції і фіксації органів з метою запобігання довільному переміщенню; розширювальні та відтискні (гачки, ранорозширювачі, роторозширювачі, дзеркала, прості відтискні З.і.) — для розширення ран, порожнин, проходів та відтиснення органів, які не піддаються втручанню в даний момент, для їх захисту від нанесення травм; зондуючі та бужуючі (З.і. для зондування; З.і. для біопсії та зрізання шкірних трансплантатів) — для дослідження вузьких ходів і їх бужування з метою збільшення просвіту; колючі (голки хірургічні та хірургічні атравматичні, лігатурні, троакари медичні, кліпси та скоби для зшивання, зшиваючі хірургічні апарати) — для проколювання тканин з метою введення через них трубок, дренажів, ниток для зшивання.

До З.і. висувають такі технічні загальні вимоги: рівна, гладка поверхня без тріщин, щербин, вм’ятин, викришених місць, розшарувань, слідів корозії; стійкість до циклу обробки, який складається з дезінфекції, передстерилізаційної обробки та стерилізації; стійкість до корозії в умовах транспортування, зберігання та експлуатації. Додаткові вимоги, залежно від функціонального призначення З.і., такі: до ріжучих — гострота леза по всій довжині без щербин, вм’ятин, тріщин, викришених місць; кінці гострокінцевих З.і. повинні бути гострими; якщо інструмент складається з двох половинок (ножиці, щипці), то леза повинні з’єднуватися щільно по всій довжині; замок повинен міцно скріплювати обидві половинки і не допускати хитання у зімкненому положенні; змикання та розмикання ножиць має відбуватись плавно, без поштовхів; недопустима залишкова деформація пружин щипців; полотно лез не повинно бути деформованим, а зубці мають бути гострими, рівномірно розведеними, однакової висоти. До затиск­них — автоматичність і міцність утримування тканини; при змиканні зубці однієї губки повинні входити у виїмки іншої; притупленість усіх країв; замок повинен щільно скріплювати обидві половинки затискача без їх хитання у замкнутому стані; зубці кремальєри повинні бути рівними, гладкими, однієї висоти, загострені під одним кутом і надійно змикатися. Вимоги до розширюючих, відтискних, бужуючих та інших З.і.: надійність та пружність, відсутність залишкової деформації; притупленість усіх країв; гладкість та блискучість поверхні. До хірургічних голок — гострота колючої частини; рівність та гладкість по всій довжині; пружність (відсутність залишкової деформації); пружність дужки пружинного вушка і надійність утримування шовного матеріалу.

Інструменти маркують нанесенням на їх неробочу частину таких даних, як номер інструменти або його позначення; товарний знак підприємства-виробника; рік випуску (дві останні цифри); умовне позначення «Н» (для інструментів  з нержавіючої сталі) або «Ті» (для інструментів з титанових сплавів). Для З.і., на які неможливо нанести маркування на поверхні шрифтом висотою не менше 2 мм, або для тих, яким належить довго (понад 6 років) перебувати в організмі людини, допускається маркування на упаковці або ярлиці. Пакують інструменти  у споживчу (коробки, пакети, пачки, пробірки) і транспортну (дощані, фанерні, гофровані ящики або контейнери багаторазового використання) тару. Необхідно запобігати затупленню та можливості довільного переміщення З.і. та пошкодженню упаковки. У кожен ящик транспортної тари вкладають пакувальний лист. Транспортують З.і. усіма видами транспорту в закритих транспортних засобах.

 

        Серед великої кількості інструментів, які застосовуються в медичній практиці, хірургічні інструменти займають перше місце як за масовістю виробництва, так і за кількістю типів.

         Хірургічні інструменти поділяють на:

–         Загальнохірургічні.

–         Спеціальні.

         До загальнохірургічних інструментів відносять ті, що використовуються  переважно при загальнохірургічних операціях.

Тобто це:

– пінцети;

– ножиці;

– затискачі кровозупинні;

– та інші, які використовують в любій хірургічній  спеціальності.

         До спеціальних медиих інструментів відносять ті, якими користуються лікарі різних вузьких спеціальностей ( акушери, гінекологи, офтальмологи, травматологи та інші).

         За призначенням загальнохірургічні інструменти поділяють на:

– ріжучі;

– колючі;

– затискуючі;

– розширюючі і відстискуючі;

– зондуючі і бужируючі.

      До хірургічних інструментів ставиться ряд загальних і додаткових технічних умов.

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ ДО ХІРУРГІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ:

          – вони повинні мати рівну, гладку поверхню, без тріщин, зазубрин, вм’ятин, розслоювань, залишків корозії тощо;

         – повинні бути стійкими до обробки, тобто дезінфекції, передстерилізаційної обробки і стерилізації;

         – повинні бути стійкими до корозії в умовах транспортування, зберігання та експлуатації.

 

                   ДОДАТКОВІ ВИМОГИ:

          – ріжучі кромки повинні бути гострими по всій довжині і не мати тріщин, зазубрин;

         – кінці гострокінцевих інструментів повинні бути гострими;

         – в разі, якщо інструмент складається з 2-х половинок ( ножиці, щипці),

то леза повинні щільно з’єднуватися по всій довжині; при цьому  замок повинен міцно скріпляти обидві половинки і не давати хитань;

         – змикання та розмикання ножиць має відбуватися плавно, без заїдань;

         – пружини щипців не повинні мати залишкової деформації;

         – зубці пилок мають бути гострими, рівномірно розведеними і мати однакову висоту.

 

РІЖУЧІ ІНСТРУМЕНТИ:

 

1) скальпелі і ножі;     

2) долота медичні;

3) распаторії (распатори);

4) ложки медичні;

5) ножиці медичні;

6) пилки медичні;

7) щипці – гострозубі кісткові.

      Вони призначаються для:

– розсікання тканин;

– розтину абсцесів;

– резекції окремих органів;

– вирізання (видалення) пухлин;

– зрізання наростів, поліпів тощо.

      Скальпелі – загальнохірургічні суцільноковані  ножі, які застосовують для розсікання м’яких тканин.

 

Вони повинні бути: гострими, стійкими, виготовленими з однорідного матеріалу, простої геометричної форми.

Скальпелі бувають: черевцеві, гострокінцеві, із зйомним лезом.

 Відрізняються між собою формою ріжучої частини леза.

 

У черевцевих скальпелів ріжуча частина різко випукла, тобто має форму черевця, а обушок має вигляд майже прямої лінії, яка трохи згинається до гострія і шийки леза. Шийкою є місце з’єднання леза з ручкою. Кінець леза зміщений відносно осевої лінії ножа.

Скальпель гострокінцевий, має випуклу ріжучу частину однакової форми, як і обушок. Кінець леза знаходиться на осевій лінії ножа.

Скальпель із зйомним лезом використовують при операціях у глибоких порожнинах. Його загальна довжина до 250 мм.

Є ще скальпелі спеціальні, які застосовують в офтальмології, травматології, нейрохірургії і т.д.

    

Хірургічні ножі призначені для розрізання м’яких тканин.

Ножі, як і скальпелі, виготовляються суцільнометалеві і відрізняються своїми розмірами і формами.

Вони мають лезо і ручку. На ручці можуть бути рифлення або виїмки, щоб краще тримати ніж у руці. Хірургічні ножі повинні бути гострими, щоб легко врізатися у тканини, і стійкими, тобто довго зберігати свою гостроту.

    Медична промисловість випускає ножі:

    Ампутаційні ( малий і середній) , які призначені для розрізання м’яких тканин при ампутації кінцівок;

   Трансплантаційні – призначені для зняття поверхневих шарів шкіри при її пересадці;

Хрящові і резекційні – призначені для розсікання щільних тканин, ампутації фаланг пальців, резекції суглобів.

     Мозкові – призначені для розслоювання тканин мозку при паталогоанатомічному вскритті.

      Для розсікання гіпсових пов’язок .

       Матеріалом для виготовлення ножів є високоякісна сталь марки В 12А,

В 10А, нержавіюча сталь Х 18.

         Випробування ріжучих властивостей, проводять шляхом розсікання замши, шкіри, картону чи паперу середньої щільності. При цьому леза не повинні притуплятися, а краї розрізу повинні бути рівними.

         Перевірка гостроти кінчика гострокінцевих скальпелів і ножів

здійснюється на спеціальному приладі, осваному на вимірюванні зусиль проколу конденсаторного паперу товщиною 1О або 15 мкм, натягнутого на барабанчик. При цьому ніж повинен проколювати папір без його перегину, розріз повинен бути рівним.

        Ножиці медичні застосовують для розрізання м’яких тканин і матеріалів.

    Розрізняють ножиці:

–         хірургічні;

–          допоміжні.

Хірургічні ножиці призначені для розрізання різних тканин при операціях, а також ниток,  перев’язувальних та інших матеріалів в операційному полі.

       Всі ножиці складаються з 2-х половинок,  які з’єднані між собою замком, що ділить їх на робочу частину (більш коротку) і прикільцеву.

 

Робочі частини ножиць бувають тупо- і гострокінцеві, які в свою чергу можуть бути прямими або зігнутими.

         Ножиці бувають:

 – тупокінцеві зігнуті;

 – тупокінцеві прямі;

– анатомічні кишкові;

– для вскриття судин;

– з гострим кінцем;

– реберні;

– реберні гільйотинні;

– допоміжні (для зрізання нігтів, волос, розрізання перев’язувального матеріалу, аптечні тощо).

         Випробування ріжучих властивостей: перевіряють розрізанням одного змоченого водою шару цигаркового паперу або марлі, складеної у 1-5 шарів. При цьому ножиці повинні добре розрізати, а не м’яти папір або марлю. Розріз повинен бути чистим.

       Матеріалом для виготовлення ножиць часто є:

– вуглецева сталь марки В 8А;

– вуглецева сталь марки В 10А;

– нержавіюча сталь 4Х13.

        Долота медичні – молоткові суцільноковані інструменти, які застосовуються для довбання і розсікання кісток, вскриття кісткових порожнин.

Складаються з ручки і робочої частини.

         Долота медичні бувають:

– плоскі;

– жолобкуваті;

– з квадратною ручкою;

 – з рифленою ручкою;

– трапецеїдальні прямі;

– зігнуті;

– спеціальні (які застосовують в травматології, стоматології, нейрохірургії тощо).
Перевірка функціональних властивостей: здійснюється шляхом перерубання дерев’яного прутика з дуба чи берези вологістю не більше 15% при ударі металевим молотком або зрізанням стружки з дерев’яного бруска на довжині 50-60мм. При цьому лезо долота не повинно притуплятися або викришуватися.

       Матеріалом для виготовлення долот є сталь марки В 8А або нержавіюча 4Х13. Ріжуча частина долот не повинна мати зазубрин, тріщин тощо.

      Распаторії (распатори) призначаються для відділення надкістниці від кістки або її руйнування з метою запобігання утворення кісткових розростань (остеофітів) після ампутації кінцівки.

         Распаторії (распатори) бувають:

– прямокутні;

– видовжені;

-з трикутною лопаткою;

-овальні.

 Це суцільнометалевий стальний шкребок, який має ручку і робочу частину. Кінці распаторів гострі, а краї повинні бути притуплені.

Випускають распатори реберні, призначені для відділення надкістниці від ребра при його резекції.

 Виготовляють распатори з нержавіючої сталі 40Х13.

 Випробування ріжучої кромки: проводять шляхом скоблення дрібної стружки з рогової пластинки або з поверхні свіжої кістки на ділянці в 100 мм. При цьому кромка робочої частини не повинна тупитися або викришуватися.

  Ложки медичні призначені для скраблення стінок кісткових порожнин, свищів і видалення змертвілої розм’якшеної кісткової тканини.

 

Виготовляють суцільнокованими з нержавіючої сталі марки 4Х13.

Ріжуча кромка ложки повинна бути гострою.

Випробування такі ж, як для распаторів.

Випускають ложки:

– однобічні;

– медичні гострі;

– двобічні великі;

– середні;

– малі;

– круглої форми; 

– овальної форми.

 

Пили медичні призначені для розпилювання твердих тканин ( кісток, хрящів) при резекціях, ампутаціях і кістковопластичних операціях.

 

Складаються з

– робочого інструмента ( або полотна);

– пристосування для кріплення полотна ( триматель полотна ).

Пили медичні бувають:

– дугові;

– рамочні;

– листові;

– дротові;

– анатомічні;

– для розрізання гіпсових пов’язок.

Технічні вимоги:

– полотна повинні бути рівними і прямолінійними;

– вільно вставлятися у прорізі дуги і легко вийматися;

– зубці на полотні повинні бути гострими, однакового профілю і висоти, рівномірно розведені;

– полотно повинно бути  добре натягнутим і надійно зафіксованим, щоб не було повздовжних  і поперечних хитань.

      Виготовляють пили з вуглецевої сталі В 7А, В 9А.

      

Щипці гострозубі кісткові застосовують для розсікання кісток, освіжіння їх країв і скушування невеликих кісткових виступів після розпилу.

Складаються з 2-х масивних половинок, які з’єднуються за допомогою замка, що ділить їх на робочу частину ( губки ) і рукоятку. Губки щипців часто мають форму овала або напівкола.

         Щипці гострозубі кісткові бувають:

– з овальними губками прямі і зігнуті по площині;

– з прямими губками;

– з напівкруглими губками – прямі і зігнуті;

– з овальними губками прямі і зігнуті;

– з прямими губками, прямі і зігнуті по  площині або по ребру з подвійною передачею.

Технічні вимоги:

          – ріжучі кромки повинні бути гострими, добре направлені, без вм’ятин, зазубрин, заусенців;

         – ріжучі кромки губок повинні плотно змикатися по всьому контурі;

         – бокове зміщення зімкнутих губок допускається не більше 0,06 мм;

         – всі краї щипців, крім ріжучих, повинні бути притуплені;

         – пружина не повинна мати залишкову деформацію, вона повинна забезпечувати повне розмикання губок.

Випробування: проводиться шляхом розсікання свіжої кісткової пластинки або картону товщиною 3-4 мм.

Ріжуча частина губок не повинна мати вм‘ятин або викришуватися.

Матеріалом для виготовлення щипців є:

– нержавіюча сталь 4Х13;

– для пружин – 3Х13;

– для гвинтів і штифтів – більш м‘яка і пластична сталь 2Х13.

                            

ЗАТИСКУЮЧІ ІНСТРУМЕНТИ

 

За функціональним призначенням діляться на: 

1) кровозупинні;

2) шлунково-кишкові;

3) затискачі фіксаційні;

4) для прикріплення білизни;

5) голкотримачі;

6) пінцети.

         Застосовують:

– для тимчасового здавлювання тканин чи судин під час операції з метою зупинення кровотечі;

– закриття отвору порожнистих органів або для фіксації;

– утримання і подачі різних матеріалів і тканин.

         Допоміжні технічні вимоги:

 – повинні автоматично і міцно утримувати тканини;

– зщеплення зубців кремальєри повинно бути надійним;

– краї повинні бути притуплені;

– губки повинні щільно стикатися по всій довжині без розходження їх кінців;

– замок повинен забезпечувати плавність ходу і відсутність хитань.

                      

РОЗШИРЮЮЧІ ТА ВІДТИСКУЮЧІ ІНСТРУМЕНТИ

 

       Під час операції після першого розрізу необхідно зупинити кровотечу і оглянути рану, для чого слід розвести її краї. Щоб створити найкращий підхід і видимість операційного поля використовують інструменти, які відтягують, відтискують окремі органи і тканини.

З цією метою використовують:

1) хірургічні гачки  різної конструкції;

2) дзеркала (гінекологічне, ректальне та ін.);

3) дзеркала для відведення печінки з метою  її фіксації або захисту;

4) лопаточки для відтиснення  внутрішніх органів;

5) ранорозширювачі.

         Допоміжні технічні вимоги:

– краї повинні бути закруглені і притуплені;

– поверхня має бути гладкою і блискучою;

– інструменти повинні бути пружними і надійними.

                                 

 ЗОНДУЮЧІ ТА БУЖУЮЧІ

 

         Ці  інструменти призначаються для дослідження вузьких ходів порожнин, свищів, наявності в них твердих тіл та бужування ходів з метою збільшення отвору.

         Зонд – інструмент, який вводиться з діагностичною або лікувальною метою в природні й раньові канали, органи та порожнини тіла. 

Зонди бувають:

– жолобкуваті;

– гудзикові;

– двобічні;

– „Кохера”.

         Допоміжні технічні вимоги:

– зонди повинні бути гладкі;

– прямолінійні;

– без вм’ятин;

– добре відполіровані; 

– вушко зонда повинно мати овальну форму з притупленими краями.

Виготовляють з Л 62 або Х18Н9Т.

          Область застосування і призначення хірургічних інструментів визначає їх розміри, форму та масу.

Наприклад: офтальмологічні інструменти легкі, малі за розміром; акушерсько-гінекологічні – подовженої форми , мають масивні ручки.

           Більшість хірургічних інструментів виготовляють з вуглецевої інструментальної сталі з нікелевим або хромовим покриттям, нержавіючої хромистої сталі, латуні та інших сплавів. Поширюється застосування інструментів, виготовлених з титану та його сплавів, які характеризуються високою корозійною стійкістю та легкістю, а також з різних пластмас.

          В залежності  від призначення інструменти піддають термічній обробці – загартуванню ( скальпелі, ножі , долота ); при цьому вони стають більш жорсткими і повільно тупляться. Деякі інструменти підлягають випалюванню, при цьому вони стають м’якими та гнучкими і довго зберігаються при необхідності їх часто згинати.

Щоб придати більшу твердість та жосткість застосовують армірування, тобто наварювання твердих сплавів на робочі частини голкотримачів, ножиць, щипців.

Інструменти мають в основному блискучу, добре поліровану поверхню, яка поліпшує їх антикорозійні властивості та придає їм красивий вигляд.

Деякі інструменти випускають з матовою поверхнею, наприклад, із сплавів титану.

      Стерилізацію інструментів проводять:

– тепловим;

– хімічним;

– радіаційним методами.

В лікувально-профілактичних закладах застосовують, в основному теплові методи, стерилізуючі в парових або повітряних стерилізаторах.

Хірургічні інструменти стерилізують насиченою парою при темп. 132 град. протягом  20 хв., а інструменти з гуми, латексу, деяких полімерних матеріалів- 120 град. – 45 хв.

Деякі вироби можна стерилізувати сухим гарячим повітрям при темп. 160 град.-2,5 години. 180 град.-60 хв.; якщо на виробі позначена температура 200 град. (наприклад, на шприцах «Рекорд»), то можна стерилізувати при темп. 200 град.-45 хв.

       Допускається дезінфекція інструментів, які не стикаються з раною, кип’ятінням в очищеній воді або в очищеній воді з додаванням натрію гідрокарбонату ( 2% ) відповідно протягом 30 або 15 хв.

Хірургічні інструменти, які мають ріжучу кромку або виготовлені з термолабільних матеріалів, що змінюють свої властивості після високотемпературної обробки, стерилізують хімічним методом в 6% розчині перекису водню.

        Велике значення має правильна обробка та очищення інструментів після їх застосування ( передстерилізаційна обробка ) з метою усунення білкових, жирових та механічних забруднень, оскільки у залишках крові можуть зберігатися спори мікробів, вірус інфекційного гепатиту навіть після стерилізації.

         Хірургічні інструменти, забруднені кров’ю, занурюють на 60 хв. в  розчин інгібітора корозії ( 1% р-н натрію бензоату ) при темп. 20-25 град., потім ополіскують проточною водою, замочують протягом 15 хв. в 0,5% розчині миючого засобу (“Лотос”) при темп. 40-50 град., миють в цьому розчині, потім ополіскують 3-10 хв. проточною водою, потім очищеною водою і сушать при темп. 85 град.

         Новий хірургічний інструмент перед стерилізацією обробляють в розчині мила і натрію гідрокарбонату для усунення змазки, якою покритий інструмент. Після використання інструмент миють, чистять,  сушать і кладуть у  скляну шафу в розібраному вигляді.

Інструменти, що мають кремальєри або пружини, зберігають в розімкнутому вигляді або запертими тільки на перший зубець кремальєри, щоб вони були розслабленими.

         Кінці колючих та кромки ріжучих інструментів необхідно захищати від пошкоджень, тому їх кладуть на підставки або на робочі кінці  одягають полімерні або гумові трубочки.