ЛЕКЦІЯ

ЛЕКЦІЯ

ВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ nТА ІННЕРВАЦІЯ ОРГАНІВ ГОЛОВИ nІ ШИЇ

План

•         nЗовнішня сонна артерія, область кровопостачання.

•         nПередні гілки зовнішньої сонної артерії.

•         nЗадні гілки зовнішньої сонної артерії.

•         nПрисередні та кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії.

•         nВнутрішня сонна артерія, її відділи, зони кровопостачання.

•         nВнутрі- та позачерепні притоки внутрішньої яремної вени.

•         nЧутлива та рухова іннервація голови та шиї.

 

ЗОВНІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ, a. carotis еxterna

Гілки nзовнішньої сонної артерії можна об’єднати у 3 групи (передню, задню та nприсередню) по 3 артерії у кожній групі.

Передні гілки зовнішньої сонної артерії

1.Верхня nщитоподібна артерія, a. thyroidea superior,

–гілки до під’язикової кістки

–грудинно-ключично-соскового м’яза

–прищитоподібних залоз

–до гортані – верхню гортанну артерію (a. laryngea superior)

2.Язикова артерія, a. Linguаlis

–У товщі язика: глибокої артерії язика (a. profunda linguae)

-до спинки язика спинні (дорзальні) nгілки, rr. dorsаlis linguae.

3.Лицева артерія, a. faciаlis

–кутовою артерією, [a. Angulаris

-висхідну nпіднебінну артерію (a. palatina ascendens)

–мигдаликову гілку (r. tonsillаris)

–підпідборідну артерію (a. submentаlis)

–верхня та нижня губні nартерії,

Задні гілки зовнішньої сонної артерії

1. Потилична артерія, a. occipitalis,

2. Задня вушна артерія, a. auricularis posterior

–потиличною гілкою (r. occipitalis)

–вушна гілка, r. auricularis,

–задня барабанна артерія, a. tympanica posterior,

–шилососкоподібна артерія, а. stylomastoidea,

3. Грудинно-ключично-соскоподібна  nгілка, r. Sternocleidomastoideus

Присередні гілки зовнішньої nсонної артерії

1.Висхідна глоткова артерія, a.  npharyngea ascendens, 

–задня оболонна артерія, a. menimgea posterior,

–нижня барабанна артерія, a. tympanica inferior

2.Поверхнева скронева артерія, a. temporalis   nsuperficialis,  

–лобова та тім’яна гілки (r. frontalis et r. parietalis)

–гілки привушної залози, rr. parotidei,

–поперечна артерія обличчя, a.  ntransversa faciei,

–вилично-очноямкова артерія, a. zygomaticoorbitalis,

–середня скронева артерія, a.  ntemporalis media,

–передні вушні гілки, rr. auriculares anteriores.

3.Верхньощелепна артерія,  na. Maxillaris

Виділяють 3 nвідділи артерії, відповідно до її топографії. Перший відділ знаходиться за nгілкою нижньої щелепи, другий – у підскроневій ямці між бічним крилоподібним та nскроневим м’язами, третій -у крилопіднебінній ямці (рис. 36).

 Гілки nпершого відділу верхньощелепної артерії:

– нижня коміркова артерія, a. alveoldris inferior;

–середня оболонна артерія, а. meningea media,

–глибока вушна артерія, a. auricularis profunda;

–передня барабанна артерія, a. tympanica anterior,

У другому відділі від верхньощелепної артерії nвідходять:

-жувальна nартерія, a. masseterica,

–глибокі скроневі артерії, аа. temporales profundae (anterior et posterior),

–крилоподібні гілки, rr. pterigoidei, – до жувальних м’язів;

–щічна артерія, а. bu.ccalis, – до щічного м’яза та слизової nоболонки щоки;

–задня верхня коміркова артерія, a. alveolaris superior posterior,

У третьому відділі від верхньощелепної артерії nвідходять наступні гілки:

–підочноямкова артерія, a. infraorbitalis,

–передні верхні коміркові артерії (аа. alveolares superiores anteriores),

–низхідна піднебінна артерія, а. palatina descendens,

–артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei),

-клинопіднебінна nартерія, a. sphenopalatina,

ВНУТРІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ

Шийна частина, pars cervicalis, внутрішньої сонної артерії входить до складу судинно-нервового пучка шиї nі гілок не віддає.

Кам’яниста частина (pars petrosa)

–сонно-барабанні артерії, аа. Carotocotympanicae

Печериста частина, pars cavernosa) артерія віддає гілки до навколишніх структур: намету мозочка, гіпофіза, nтвердої мозкової оболонки середньої черепної ямки, печеристої пазухи.

Мозкова частина, pars cerebralis, внутрішньої сонної артерії робить вигин вперед, віддаючи очну артерію, і nбіля переднього нахиленого відростка поділяється на кінцеві гілки – передню та nсередню мозкові артерії. Ще від мозкової частини внутрішньої сонної артерії nвідходять верхня гіпофізарна артерія, яка васкуляризує гіпофіз та частину nгіпоталамуса, і передня ворсинчаста артерія.

1. Очна артерія, a. ophthalmica,

–надблокова артерія (a. supratrochlearis),

–спинкова артерія носа, a. dorsalis nasi,

–присередні повікові артерії, аа. palpebrales mediales

–сльозова артерія, a. lacrimalis,

-центральна nартерія сітківки, a. centralis retinae

–довгі та короткі задні війкові артерії, аа. ciliares posteriores longae et breves,

–передні війкові артерії, аа.   nciliares   anteriores

-передня nрешітчаста артерія, a. ethmoidalis anterior, крізь однойменний отвір nпроходить у передню черепну ямку, віддає передню оболонкову артерію (a. meningea anterior)

–надочноямкова артерія, a. Supraorbitalis

2. Передня мозкова артерія, a. cerebri  nanterior, йде вперед та присередньо, зближується з протилежною артерією і nанастомозує з нею за допомогою передньої сполучної артерії (a. communicans anterior)

3.Середня мозкова артерія, a. cerebri media, прямує вглиб бічної борозни nмозку і кровопостачає кору острівцевої частки та більшу частину кори nверхньобічної поверхні мозкових півкуль

4.Задня сполучна артерія, a.communicans posterior, прямує до моста, де nсполучається із задньою мозковою артерією (система підлючичної nартерії)(рис.38). Невеликі гілки задної сполучної артерії живлять структури nгіпоталамуса та хвіст хвостатого ядра.

5. Передня ворсинчаста артерія, a.choroidea anterior, прямує до нижнього рога бічного шлуночка, доходить до міжшлуночкового nотвору, через який проходить і потрапляє до третього шлуночка.

ВЕНИ ГОЛОВИ ТА ШИЇ

Внутрішня яремна вена, v. jugulаris internа,

–         nверхньою цибулиною внутрішньої яремної вени (bulbus superior venae jugulаris),

–         nнижньою цибулиною внутрішньої яремної вени (bulbus inferior venae jugulаris),

Внутрішньочерепні притоки внутрішньої nяремної вени

І. Пазухи твердої оболонки головного мозку, sinus durae mаtris,

   1.Верхня стрілова (сагітальна) пазуха, sinus sigittаlis superior

   2. Стік пазух, confluens sinuum

   n3.  Поперечна  пазуха, sinus transversus,

   n4. Потилична пазуха, sinus occipitalis,

   n5. Крайова пазуха, sinus marginalis,

   n6.Нижня стрілова пазуха, sinus sigittalis inferior,

   7.Пряма пазуха, sinus rectus,

   n8.Верхня кам’яниста пазуха, sinus petrosus superior,

   n9.Нижня кам’яниста пазуха, sinus petrosus inferior,

  n10.Клино-тім’яна пазуха, sinus sphenoparietalis,

  11.Печериста пазуха, sinus cavernosus,

  n12.Міжнечеристі пазухи, sinus intercavernosi,

II.Вени великого мозку поділяються на поверхневі та глибокі.

   n1.Поверхневі вени великого мозку, vv. superficiales cerbri

   n2. Глибокі вени великого мозку, vv. profundae cerebri

-Основна вена (Розенталя), v. basalis (Rosenthal), парна, бере початок в ділянці передньої пронизної речовини, огинає збоку nніжку мозку і вливається у велику мозкову вену.

–Внутрішні вени мозку, vv. internae cerebri

–Велика мозкова вена (Галена), nv. cerebri magna (Galenas)

–Гіпофізарні nворітні вени, vv. portales hypophysiales,

III. Вени стовбура мозку (vv. trunci і encephali) є такі вени:

ІV.До вен очної ямки (vv. orbitae) належать такі вени.

1.Верхня очна вена, v. ophtalmica superior

2. Нижня очна вена, v. ophtalmica inferior

VII. Диплоїтичні вени, vv. Diploicae

–лобова диплоїтична вена, v. diploica frontalis,

–передня та задня скроневі диплоїтичні вени (v. diploica temporalis anterior/ posterior),

–потилична диплоїтична вена, v. diploica occipitalis.

Описують такі емісарні (випускні) nвени, vv. emissariae:

1) тім’яна емісарна вена, v. emissaria parietalis,

2) соскоподібна емісарна вена, v. emissaria mastotidea,

 3) виросткова nемісарна вена, v. emissaria condylaris

4) потилична емісарна вена, v. emissaria occipitalis, що проходить через потиличну nлуску

Позачерепні притоки внутрішньої nяремної вени

     1.Лицева вена, v. facialis,

    2. Занижньощеленна  вена,  v. retromandibuldris, бере початок nвід поверхневих скроневих вен (vv.  ntemporales superficiales).

    3. Крилоподібне сплетення, plexus pterygoideus,

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

Складають 12 пар.

Кожна пара nмає власну назву і порядковий номер, що позначається римською цифрою.

Нюхові нерви n- І пара, зоровий нерв – ІІ пара, око руховий нерв – ІІІ пара, блоковий нерв n-IV пара, трійничний нерва – V пара, відвідний нерв – VI пара, лицьовий нерв – nVII, присінково- завитковий – VIII, язикоглоточний нерв – IX пара, під’язиковий nнерв – XII пара.

З головним nмозком зв’язані 12 пар черепно-мозкових нервів, які забезпечують чутливість nшкіри обличчя, слизової оболонки очей, порожнини носа, рота, глотки, гортані, а nтакож іннервують м’язи обличчя, очей, язика, глотки, гортані.

Вегетативні nволокна черепно-мозкових нервів керують діяльністю слинних і слізних залоз, nберуть участь в іннервації дихання. Серцевої діяльності, органів травного nтракту. Крім того че6репно-мозкові нерви забезпечують роботу органів чуття, nпідтримують зв’язок ЦНС з рецепторами нюху, зору, слуху і смаку.

Кожний із nчерепно-мозкових нервів виконує визначену функцію. Зоровий нерв проводить в nголовний мозок сигнали від зорових рецепторів ока, які сприймають світло і nколір. Слуховий нерв забезпечує передачу в ЦНС інформації від сприймаючого nслухового апарату внутрішнього вуха. Трійничний нерв, що складається в nосновному з чутливих нервових волокон, передає інформацію від рецепторів шкіри nобличчя, слизові оболонки очей, ротової і носової порожнини, ясен і зубів.

До рухових nчерепно-мозкових нервів відноситься лицьовий, око руховий, під’язиковий нерви. nЛицьовий нерв іннервує м’язи обличчя ( мімічні м’язи), окоруховий м’язи, що nрухають очні яблука, під’язикові – м’язи язика. Особливе місце серед nчерепно-мозкових нервів займає блукаючий нерв в складі якого є рухові, чутливі nі вегетативні нервові волокна. Рухові волокна іннервують м’язи глотки гортані, nзабезпечують акт ковтання і роботу голосових в’язок. Чутливі волокна передають nв головний мозок інформацію від рецепторів слизової оболонки глотки і гортані, nа також від смакових рецепторів задньої частини язика.

Вегетативні nволокна проникають в грудну порожнину грудної клітки. В черевну порожнину, nрегулюючи процес дихання, серцеву діяльність, органів травного тракту.

Нюхові нерви n(n. Olfactorius) складається з чутливих нервових волокон (сукупність тонких nнервових ниток – fila olfactoria), які являться центральними відростками nнюхових клітин, що залягають в regio olfactoria слизової оболонки носової nпорожнини, в області верхньої носової раковини (верхній носовий хід) тобто з nоргана нюху. Нюхові нервові нитки проходять через отвори решітчастої пластинки nрешітчастої кістки ( у верхній стінці носової порожнини) і проникають в nпорожнину черепа і підходять до другого нейрона в нюховій цибулині. Звідси, nтобто з нейронів нюхової цибулини нервові імпульси по нервових волокнах nпередаються по нюховому тракту і закінчуються нервові волокна в клітинах сірої nречовини нюхового тракту, trigonum olfactorium, substantia perforata anterior I nseptum pellucidum. Більша частина нервових волокон доходить до кори dyrus para nhyppocampalis, gouncus де розміщується коковий кінець нюхового аналізатора. По nфункції – чутливий, не мають чутливого ядра.

Зоровий нерв, nn. Opticus; він являється провідником світлових відчуттів і складається з nчутливих нервових волокон, які являються відростками гангліозних клітин nсітчастої оболонки очного яблука. Нервові волокна вийшовши від задньої nпериферії очного яблука в орбіту, і покидають орбіту через зоровий канал, nпроникаючи в порожнину черепа зоровий нерв утворює перехрест з таким самим nнервом іншої сторони. Перехрест неповний, перехрещуються лише медіальні волока nнерва. Перехрест chiasma opticum розміщується в борозні клиноподібної кістки, nпоблизу турецького сідла. Продовженням зорового шляху за хіазмою служить nзоровий тракт, який йде до підкоркових зорових центрів, – до ядер верхніх nгорбиків покрівлі середнього мозку, до латеральних колінчастих тіл метала мусу, nдо подушки таламуса, а від них нервові волокна в складі білої речовини півкуль nйдуть в кору, а саме в потиличні долі півкуль великого мозку ( зорова сенсорна nзона кори). По функції – чутливий, немає чутливого ядра.

Окоруховий nнерв n. Oculomotorius, по функції руховий, і парасимпатичний складається з nрухових, соматичних і еферентних парасимпатичних нервових волокон. Має рухове і nдодатково парасимпатичне ядро. Волокна цього нерва, являються аксонами nнейронів, що складають ядра нейронів. Ядра знаходяться на дні водопроводу nсереднього мозку, в його центральній сірій речовині, на рівні покрівлі nсереднього мозку. На основі мозку виходить в окоруховій борозні, поблизу nсоскоподібних тіл, і з порожнини черепа через верхню очну щілину проникає в nорбіту і ділиться на дві гілки: верхню і нижню. Рухові соматичні волокна цих nгілок іннервують верхній, медіальний, нижній прямі м’язи, нижній косий м’яз, і nм’яз, що піднімає верхню повіку; парасимпатичні волокна іннервують м’язи, які nзвужують зіницю ока і війковий м’яз.

Блоковий нерв n(n. Trochlearis) по функції – руховий, м’язовий, складається з нервових nволокон, що відходять від рухового ядра, яке розміщене на дні водопроводу мозку n(в центральній сірій речовині), в ніжках мозку на рівні нижніх горбиків nпокрівля середньо мозку. На основі мозку корінці нерва виходять позаду nпластинки чотиригорбкового тіла і виходить з порожнини черепа в орбіту, nіннервує верхній косий м’яз очного яблука.

Трійничний nнерв ( n. Trigeminus), по функції – змішаний, складається з чутливих і рухових nнервових волокон. Чутливі нервові волокна являється периферичними від ростками nнейронів трійничниного вузла, який знаходиться на передній поверхні піраміди nскроневої кістки. Чутливі нервові волокна утворюють 3 гілки нерва: перша гілка n- очний нерв, друга – верхньощелепний нерв, третя – нижньощелепний нерв. nЦентральні відростки ( аксони) нейронів – трійничного вузла складають чутливий nкорінець трійничного вузла, що йде в мозок до чутливих ядер. Вони розміщуються nв мосту, а саме в сірій речовині ромбоподібної ямки. Корінці п’ятої пари nвиходять з мозку в місці переходу моста всередині ніжки мозочка на його nпередній поверхні.

1. Oчний нерв n(n. Ophthalmicus), перша гілка трійничного нерва, по функції чутлива, і nвідходить від трійничного вузла, проникає в порожнини черепа через верхню очну nщілину в орбіту. Іннервує верхню половину голови, шкіру чола, кон’юнктиву nверхньої повіки і оболонки очного яблука, слизову оболонку лобової і nклиноподібної пазух і частин решітчастої кістки. Найбільша гілка очного нерва – nлобовий нерв.

2. Верхньощелепний нерв (n. Mnaxillaris), по функції nчутливий, проникає з порожнини черепа через круглий отвір в крилопіднебенну nямку. Область іннервації: шкіра середнього відділу обличчя ( верхньої губи, nнижньої повіки, виличної кістки, зовнішнього носа), слизова оболонка верхньої nгуби, верхніх ясен, порожнини носа, піднебіння, верхньощелепна пазуха, верхні nзуби.

3. Нижньощелепний нерв (n. Mandibularis), по функції — nзмішаний, складається з чутливих і рухових нервових волокон. З порожнини nчерепна проникає через овальний отвір в підскроневу ямку. Чутливі гілки nіннервують шкіру нижньої губи, підборідка, скроневої області, слизову нижньої nгуби, нижніх ясен, щоки, тіло і кінчики язика, нижні зуби. Рухові гілки nіннервують всі жувальні м’язи. Найбільші гілки : язиковий нерв, і нижній nальвеолярний.

Відвідний нерв, n. Abducens, по функції руховий, nскладається з рухових соматичних нервових волокон. Рухове ядро розміщене в nмості, с в сірій речовині, на дні ромбоподібної ямки. На основі мозку корінці 6 nпари виходять між мостом і пірамідами довгастого мозку. З порожнини черепа нерв nвиходить через верхню очну щілину в орбіту іннервує латеральний прямий м’яз nочного яблука.

Лицьовий ( n. Facialis), по функції – змішаний, nскладається з рухових нервових соматичних волокон, секреторних, парасимпатичних nволокон, чутливих смакових волокон. Рухові волокна відходять від ядра лицьового nнерва, що знаходиться в мозку, а саме в сірій речовині ромбоподібної ямки. nСекреторні парасимпатичні і чутливі смакові волокна входять в склад проміжного nнерва, який має парасимпатичне і чутливі ядра в мосту і виходять з мозку разом nз лицьовим нервом. Корінці лицьового нерва на основі (поверхні) мозку виходять nв мостомозочковому куті (між мостом і довгастим мозком та мозочком) на задньому nкраї моста. Потім він проникає у внутрішній слуховий прохід ( porus acusticus ninternus) і вступає в лицьовий канал ( canalis facialis) скроневої кістки, nпроходить по внутрішній стінці барабанної порожнини, далі виходить з каналу і nчерез шилососкоподібний отвір виходить з порожнини черепа. По виходу із foramestylomastoideum лицьовий нерв вступає в товщу привушної слинної залози і nрозділяється на свої кінцеві гілки. На шляху в однойменному каналі скроневої nкістки n. Facialis віддає такі нерви:

1. n. petrosus major великий кам’янистий нерв ( nсекреторний нерв), нерв іде до залоз слизової носа і піднебіння, частина nволокон досягає слізну залозу.

2. n. stapedius (м’язовий), іннервує m. stapeddius .

3. chorda tympani (барабанна струна) по функції змішаний, nпроникає в барабанну порожнину.

Чутлива ( смакова) частина йде в складі n.lingualis до nслизової оболонки язика, під нижньощелепну і під’язикову слинні залози.

Після виходу із foramen stylomasteideum від n. Facialis nвідходять такі м’язеві гілки:

1. n. auricularis posterior іннервує мімічні м’язи.

2. ramus digastricus мімічні м’язи.

Отже, м’язові гілки іннервують всі мімічні м’язи – nобличчя і частину м’язів шиї.

Присінково-завитковий ( n. Vestilocochlearis), по функції nчутливий, складається з чутливих нервових волокон, що йдуть від органа слуху і nрівноваги. Він складається з двох частин – pars vesstibularis і pars ncochlearis, які по свої функціях різні. Присінкова частина являється nпровідником імпульсів від вестибулярного апарату закладеного в присінку і пів nколових каналах лабіринту внутрішнього вуха. Завиткова частина проводить nнервові імпульси від органа, що знаходиться в завитці, і який сприймає звукові nподразнення . кожна частина має нервовий вузол із чутливих нейронів, розміщених nу піраміді скроневої кістки поблизу внутрішнього вуха, а саме в завитці і nвестибулярному апараті: в мішечку, маточці і ампулах пів колових протоків nвнутрішнього вуха. Обидві частини – одна завиткова, одна пристінкова – від nвнутрішнього вуха йдуть по внутрішньому слуховому проході в міст мозку, де nзнаходяться їх ядра, від яких відходять нервові волокна, що на основі мозку nвиходять в мостомозочковому куті, і далі нервові імпульси йдуть до ядер нижніх nгорбиків покрівлі середнього мозку, медіальних колінчастих тіл – це підкоркові nслухові центри, а звідси нервові імпульси йдуть до верхньої звивини скроневої nдолі ( слухова зона кори) ядра присінкової частини 8 пари черепних нервів nзв’язані з мозочком.

Язикоглотковий ( n. glossopharingeuus), по функції nзмішаний, складається з чутливих і смакових волокон, рухових соматичних nволокон, секреторних парасимпатичних волокон. Чутливі волокна іннервують nслизову оболонку кореня язика, глотки, барабанної порожнини, смакові волокна – nсмакові сосочки кореня язика. Рухові волокна – шило глотковий м’яз, а секреторні, nпарасимпатичні волокна – привушну слинну залозу. Ядра знаходяться в довгастому nмозку ( в сірій речовині ромбоподібної ямки), корінці на основі мозку виходять nіз довгастого мозку позаду оливки. З порожнини черепа виходить через яремний nотвір, спускається вниз до переду по напрямку до кореня язика і ділиться а nгілки, що йдуть до відповідних органів: (язик, глотка, барабанна порожнина, nпривушна слинна залоза).

Блукаючий (n. vagus) по функції – змішаний, складається з nчутливих, рухових соматичних, і парасимпатичних нервових волокон. Чутливі nволокна розгалужуються в різних внутрішніх органах. Одна з чутливих гілок – nнерв – депресор – закінчується рецепторами в дузі аорти і відіграє важливу роль nв регуляції кров’яного тиску. Тонкі чутливі гілки іннервують частину твердої nмозкової оболонки головного мозку і невелику ділянку шкіри в зовнішньому nслуховому проході. Рухові соматичні волокна іннервують м’язи глотки, м’язи nм’якого піднебіння і м’язи гортані. Парасимпатичні волокна іннервують серцевий nм’яз, гладкі см язи і залози всіх внутрішніх органі грудної порожнини і nпорожнини живота за виключенням сигмоподібної кишки і органів малого тазу. nОргани малого тазу не іннервує!

Блукаючий нерв – це найбільший і найдовший нерв з усіх nчерепно мозкових нервів. Зона його іннервації простягається від області голови nдо органів черевної порожнини включно. Через свій довгий шлях одержав назву nблукаючого ( проходить в області ший, грудної і черевної порожнини).

Ядра знаходяться в довгастому мозку ( в сірій речовині nромбоподібної ямки), корінці 10 пари на основі мозку виходять з довгастого nмозку , бокової борозни. З порожнини черепа нерв виходить через яремний отвір, nна ший лежить поблизу внутрішньої яремної вени і загальної сонної артерії. В nгрудній порожнин підходить до стравоходу і разом з ним через діафрагму проникає nв черевну порожнину. Блукаючий нерв має такі відділи:

1. головний

2. шийний

3. грудний

4. черевний

Блукаючий нерв по складу волокон і області іннервації nявляється головним парасимпатичним нервом.

Додатковий – n. accessoriuus, по функції руховий, nскладається з рухових волокон, ядра розміщені в довгастому мозку ( в сірій nречовині ромбоподібної ямки) і в шийному сегменті спинного мозку. Корінці n11пари на основі мозку виходять з довгастого мозку в задній латеральній борозні. nЗ порожнини черепа виходить через яремний отвір на шию. Зона іннервації nіннервує грудиноключичнососкоподібний м’яз і трапеційноподібний м’яз.

Під’язиковий нерв – n. Hypoglossus руховий по функції, nтобто являється м’язовим, має рухові волокна, що йдуть до м’язів язика. Єдине nсоматично – рухове ядро нерва, закладене в довгастому мозку, в сірій речовині nромбоподібної ямки. Корінці 12 пари на основі мозку виходять з довгастого мозку nміж пірамідами і оливами, з бокової борозни довгастого мозку. З порожнини nчерепа через однойменний канал(canalis n. Hypoglossi) потиличної кістки, nспускається по латеральній1 стороні, а a.carotis interna, проходить під m. ndigastricus і йде по латеральній поверхні m. hypoglossus і розпадається на nкінцеві гілки, які входять в мускулатуру язика. Одна з гілок під’язикового nнерва утворює разом з гілками 1-3 шийних нервів так звану шийну петлю. Гілки nцієї петлі (за рахунок волокон із шийних спинномозкових нервів) іннервують nм’язи ший, що лежать нижче під’язикової кістки.