ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ І nЛІКАРСЬКА РОСЛИННА СИРОВИНА, ЯКА МІСТИТЬ ВІТАМІНИ
Вітаміни – органічні речовини рослинного, рідше тваринного nпоходження, різноманітної хімічної структури, в малих дозах необхідні для nнормальної життєдіяльності організму. Часто вітаміни входять до складу nферментів, тобто біологічних каталізаторів процесів живої клітини.
Вітаміни частіше синтезуються в nрослинних клітинах надземних частин – в nлистках, стеблах, квітках. У корінні і клітинах камбію вітаміни не утворюються, nхоча можуть в них накопичуватися (цибуля, часник, морква, картопля). Сприяють nнакопиченню вітамінів загальновідомі природні чинники. Проте найбільш важливими nє багаті енергією промені сонця. Деякі вітаміни синтезуються мікрофлорою кишечника, а вітаміни групи D – навіть шкірою людини. nРозчинні вітаміни в клітинному соці беруть участь в обміні речовин. Частіше зустрічаються nвітаміни у вищих рослинах, хоча їх містять навіть дріжджові гриби.
Способи отримання. Зазвичай вітаміни витягують з сировини відповідним nрозчинником. У воді розчиннні вітаміни В, С, nР, РР, в жирах – А, D, Е, К. Отримують вітаміни також nлабораторним мікробіологічним способом. Запроваджується хімічний синтез.
Фізичні властивості. В чистому вигляді вітаміни – кристалічні речовини або nрідини білого, жовтого, оранжевого або червоного кольору, що мають специфічний nсмак, без характерного запаху.
Класифікація. На підставі хімічної будови вітаміни об’єднані в nчотири групи.
1. Аліфатичні:
а) похідні лактонів nненасичених поліоксикарбонових кислот (аскорбінова кислота – вітамін С);
б) аліфатичні ненасичені кислоти (високоненасичені nжирні кислоти по типу лінолевої та ліноленової – вітамін F).
2. Аліциклічні:
а) ретиноли (циклогексенові nз’єднання – вітаміну A або каротиноїди).
3. Ароматичні:
а) нафтохінони (вітаміни групи K).
4. Гетероциклічні:
токофероли – nвітамін Е; біофлавоноїди – вітамін Р; нікотинова nкислота – вітамін РР;
піридоксин – вітамін В6; тіамін – вітамін B1; фолієва кислота – вітамін nВс; рибофлавін n- вітамін В2; ціанокобаламін – вітамін B12
Заготівка. Збирають nсировину у фазі максимального накопичення переважаючого вітаміну. Сировину nзаготовлюють в суху погоду, сушать в день збору. Вітаміни – відносно стійкі nсполуки і сушка допускається при nтемпературі 70-90°С.
Зберігання. У nсухому, добре провітрюваному приміщенні, оберігаючи від дії чинників nнавколишнього середовища і шкідників.
Застосування. Гіповітаміноз пов’язаний з порушенням обміну речовин при важких nзахворюваннях печінки, шлунку, кишечника, вагітності, nнадмірно швидкому зростанні і інше. Наступає ендогенний патологічний nгіповітаміноз навіть при повноцінному харчуванні. При цьому необхідна замісна n(що заповнює) вітамінотерапія. Не менш важлива медикаментозна терапія різних nзахворювань вітамінними лікарськими препаратами. У медичній і фармацевтичній nпрактиці широко застосовують вітамінну рослинну сировину, настоянки, чай, nекстракти. Особливо ефективні вітаміни в чистому вигляді і полівітамінні nкомплекси, вітамінізовані соки, дитяче вітамінізоване харчування.
ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ, ЯКІ МІСТЯТЬ nВІТАМІНИ
ЛР, що МІСТЯТЬ ВІТАМІН К
КРОПИВИ ЛИСТЯ – URTICAE nFOLIA
Кропива дводомна – Urtica ndioica L.
Род. nКропивові – Urticaceae
Інші назви: nкостриця, костирка, жалюга, nстреканка.
Хімічний склад. Листя кропиви містить аскорбінову кислоту n(до 269 мг%), вітамін K (42-45 мкг/г), nпантотенову кислоту; каротиноїди (b-каротин, nксантофіл, віолаксантин), глікозид nуртицин, дубильні і білкові речовини, мурашину, nкавову, P-кумарову, ферулову nорганічні кислоти, азотисті речовини, амінокислоти, зокрема незамінні, а також nаспарагінову, глутамінову; ацетилхолін, n5-дигідротриптамін, гістамін, хлорофіл (2-5%), протопорфірин, копропорфірин, ситостерин, холін, бетаїн, фітонциди, камеді, солі заліза, nкремнію та інші речовини.
Зберігання. У nсухому і темному місці, упакованою в nпакунки або мішки. Термін придатності до 2 років.
Фармакологічні властивості. Препарати кропиви проявляють гемостатичнні nвластивості, що пов’язують з наявністю в рослині вітаміну K. Галенові nпрепарати кропиви (5% водний настій і рідкий спиртовий екстракт) проявляють nстимулюючий вплив на скоротливу активність матки.
Настій з кропиви підсилює діяльність nтравних залоз, зменшує метеоризм, проявляє жовчогінні властивості, знижує nрівень холестерину в крові.
Застосування. Кровоспинну дію кропиви використовують при nматкових, легеневих, ниркових, шлунково-кишкових і гемороїдальних кровотечах. Настої кропиви використовують місцево у nвигляді примочок і ванн при шкірних захворюваннях (екзема, дерматити), а також nпри трофічних виразках гомілок, опіках, довго не заживаючих nранах. Кропива входить до складу лікарського nзбору, вживаного при запаленні. nВикористовують її в багатьох шлункових, ниркових, протианемійних nі кровоспинних рослинних зборах, а також застосовують як полівітамінний засіб.
КУКУРУДЗИ СТОВПЧИКИ З ПРИЙМОЧКАМИ – MAYDIS STYLI ЕТ nSTIGMATA
Кукурудза – Zea mays nL.
Род.. Злакові – Роасеає
Інші назви: маїс, папуша, качана, китка, повенка, пшоно турецьке
Охоронні заходи. Забороняється обривати квіткові стовпчики з приймочками на плантації в nперіод цвітіння, оскільки зривається цикл запліднення пилком.
Сушка. У nтіні або сушарках при температурі до 40°C. Сировину розкладають шаром 1-2 см. nПри сповільненій сушці воно буріє, пліснявіє, а при пересушуванні nподрібнюється. Вихід сухої сировини 25%.
Хімічний склад. У стовпчиках кукурудзи знайдена жирна олія (до 2,5%), nгіркі глікозидні речовини (до 1,15%), сапоніни (до 3,18%), криптоксантин, nаскорбінова і пантотенова кислоти, вітаміни K1, nD, E, інозит, ситостерол, стигмастерол, nфітогемагглютиніни, глікокініни, nсмоли, камедь, органічні спирти.
У насінні кукурудзи міститься nкрохмаль (до 61,2%), пентозани (7,4%), вітаміни B1 n(0,15-0,2 мг%), B2 (близько 100 мг%), B6, біотин, нікотинова і пантотенова кислоти, кверцетин, ізокверцитрин та інші.
У зерні кукурудзи (в основному в nзародках) міститься близько 6% жирної олії. Після відділення зерна від зародків nз останніх шляхом віджимання під пресом або екстракцією отримують кукурудзяну nолію. Свіжа олія прозора, золотисто-жовтого кольору, запах слабкий, проявляє nхороші смакові якості, легко засвоюється.
Фармакологічні nвластивості. Стовпчики кукурудзи проявляють жовчогінні властивості. Вони nзбільшують секрецію жовчі, зменшують її в’язкість, вміст білірубіну. Дія nпов’язана зі всією сумою речовин, що містяться в них. Кукурудзяні nстовпчики володіють також сечогінними nвластивостями. При внутрішньовенному і пероральному введенні тваринам nекстрактів кукурудзяних стовпчиків виявлено швидше згортання крові, nзростання протромбіну – за рахунок вітаміну nK, що міститься в них.
Застосування. Застосовують при холециститах, холангітах, жовчекам’яній nхворобі, гепатитах. Як сечогінний засіб їх застосовують при сечокам’яній nхворобі, при запальних захворюваннях сечових шляхів і простатитах, при nзахворюваннях, що супроводжуються мікро- і макрогематурією, а також при глаукомі.
ГРИЦИКІВ ТРАВА – BURSAE nPASTORIS HERBA
Грицики звичайні- Capsella nbursa pastoris (L.) Medik
Род. капустяні – Brassicaceae
Хімічний склад. Трава містить вітаміни. Найбільший вміст їх доводиться nна фазу цвітіння: аскорбінової кислоти 1050 мг%, nвітаміну K до 11 мг%, каротиноїдів до 23 мг%. Крім того, рослина містить рамноглікозид nгіссопин, флавоновий глікозид nдиосмін, органічні кислоти (бурсова, nлимонна, фумарова, яблучна і винна), дубильні nречовини, інозит, амінокислоти (холін, ацетилхолін), тирамін, nгістамін, значні кількості солей калію (у золі до n40%) і сполуки, що містять сірку. У насінні знайдено жирну олію (до 28%) та nневелику кількість ефірної, алліл-гірчичної олії.
Фармакологічні nвластивості. Галенові препарати пастушої сумки nпроявляють кровоспинні властивостями. На процес згортання крові вони діють nантагоністично дикумарину. Гемостатична nдія пастушої сумки обумовлена вітаміном K. Препарати пастушої сумки підсилюють nтонус і моторику мускулатури матки кролика, а також перистальтику кишечника, що пов’язують з ацетилхоліном. Галенові форми nрослини розширюють периферичні судини, проявляють деяку гіпотензивну дію. nЛистки рослини володіють фітонцидною nактивністю. Для клінічної практики представляє інтерес високий вміст калію в nрослині.
Лікарські засоби. Трава різана в упаковці, настій, рідкий екстракт.
Застосування. В основному її застосовують при маткових кровотечах. Грицики входять до nскладу офіцинального кровоспинного збору, що містить траву хвоща польового. Їх застосовують також у вигляді відвару з дубовою корою при туберкульозі nлегень з кровохарканням. Грицики показані при шлунково-кишкових кровотечах. У nурологічній практиці грицики включають в збори лікарських рослин для лікування nхворих пієлонефритами, циститами, сечокам’яною хворобою, як кровоспинний засіб nі для заповнення втрат солей калія.
Грицики протипоказані при nвагітності. Їх випускають у вигляді рідкого екстракту (Extractum nBursae pastoris fluidum), який готують на n70% спирті 1:10. Це прозора зеленувато-бура рідина їдкого смаку, з своєрідним nзапахом. У аптеках продають траву гициків, з якої в домашніх умовах готують настій.
ЛІКАРСЬКІ nРОСЛИНИ, що МІСТЯТЬ КАРОТИНОЇДИ
ОБЛІПИХИ ПЛОДИ – HIPPOPHAES FRUCTUS
Обліпиха крушиновидна – Hippophae nrhamnoides L.
Род. Маслинкові – Elaeagnaceae
Хімічний склад. У м’якоті плодів міститься до 8% жирної олії, в nкісточках, насінні – до 12%. Олія плодів інтенсивно оранжевого кольору, містить nсуму каротиноїдів (до 300 мг%), вітамін E n(100-160 мг%). Олія з насіння слабо-жовтого кольору, nмістить вітамін E (105-120 мг%) і невелику кількість nкаротиноїдів. М’якоть плодів рослини містить вітаміни B1, B2, nC, E, K, P, каротиноїди, фолієву кислоту, холін n(50-110 мг%), бетаїн, кумарини, фосфоліпіди (до 1%), nстерини (b-ситостерин і стигмастерин) nдо 2%, тритерпенові речовини, цукру до 7%, органічні nкислоти (яблучна, лимонна, виннокам”яна) до 3%, nдубильні речовини, макро- і мікроелементи (натрій, nмагній, кремній, залізо, алюміній, кальцій, свинець, нікель, молібден, nмарганець, стронцій).
Фармакологічні nвластивості. Сік обліпихи надає бактерицидна nдія, стимулює травлення, підвищуючи виділення травних ферментів і жовчі, nпідвищує резистентність тварин до інфекцій, проявляє біостимулюючий nвплив. Олія обліпихи має регенеративну nздатність, прискорює епітелізацію і стимулює nзростання грануляції при пошкодженнях шкіри і слизових оболонок, надає nантибактеріальну дію; активує зовнішньосекреторну nдіяльність підшлункової залози, захищає біологічні мембрани від пошкоджувальної дії хімічних агентів; містить унікальний nнабір вітамінів і біологічно активних речовин для лікування атеросклерозу, nдистрофічних процесів в міокарді; прискорює ріст волосся.
|
|
Лікарські засоби. Олія обліпихи, що отримується з шроту після віджимання 60-70% соку. Препарат “Гіпозоль” – це пінний аерозоль, що містить олію обліпихи, використовується в гінекології. Плівка “Облекол” – колагенова плівка з олією обліпихи – для лікування різних ран.
|
Застосування. Сік обліпихи з м’якоттю рекомендується як допоміжний засіб при зниженій кислотності шлункового nсоку, гіпокінезії шлунку і кишечника, nатонічних запорах. Застосовують його nтакож в комплексному лікуванні хворих токсичним гепатитом і для профілактики nпрофесійних захворювань як полівітамінний nзасіб.
Олію обліпихи використовують при променевих пошкодженнях шкіри, nтермічних і хімічних опіках, пролежнях, трофічних виразках і т.д.
Для профілактики професійних захворювань верхніх nдихальних шляхів тих, хто працює на nшкідливих виробництвах рекомендуються інгаляції олією обліпихи.
У очній практиці масло обліпихи застосовують при nтравмах і дефектах рогівки, при виразках, кон’юнктивітах, кератитах, трахомі, nпроменевих пошкодженнях і опіках очей, при авітамінозі А у вигляді крапель або n10-20% очній мазі. У дерматологічній практиці рекомендується для посилеого росту волосся і при ряді шкірних захворювань n(екзема, лусковий лишай, піодермії). При лікуванні ерозій, виразок шийки матки, nтравматичних поразках слизистої оболонки, кольпітів, nслизисту оболонку піхви і шийки матки щодня змащують олією обліпихи. Олія (Oleum fructuum et foliorum Hippopheae) nобліпихи випускається в Росії у флаконах по 50 і 100 мл і в капсулах.
|
|
ГОРОБИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ПЛОДИ – SORBI AUCUPARIAE FRUCTUS Горобина звичайна – Sorbus aucuparia L. Род. розоцвіті – Rosaceae
|
Хімічний склад. Плоди горобини містять до 18 мг% каротину, криптоксантин, флавоноїди, кверцетин, ізокверцетин і рутини, вітаміни E і B, антоціани, nдубильні речовини, фосфоліпіди, до 2% пектинових речовин, параскорбиновую nкислоти і її моноглікозиди, тритерпенові nсапоніни, сорбіт, різні цукри, яблучну, винну і лимонну кислоти. У насінні nвиявлено жирну олію (до 22%) і глікозид амигдалин. Листя nмістить до 200 мг% аскорбінової кислоти.
Застосування. Плоди горобини застосовують в свіжому і сушеному вигляді як лікувальний і профілактичний засіб при nвітамінній недостатності.
Сік з свіжих ягід (1 чайна ложка перед їжею) застосовують при зниженій nкислотності шлункового соку.
|
|
НАГІДОК КВІТКИ –CALENDULAE FLORES НАГІДКИ ЛІКАРСЬКІ –CALENDULA OFFICINALIS Род. Айстрові – Asteraceae |
Хімічний склад. У квіткових кошиках містяться каротиноїди та флавоноїди (каротин, лікопин, віолаксантин, цитраксантин, рубіксантин, флавоксантин, флавохром). В суцвіттях календули є також полісахариди, полифеноли, смоли (близько 3,4%), слиз (2,5%), азотовмісні nслизи (1,5%), органічні кислоти (яблучна, аскорбінова і сліди саліцилової). nЗапах квітів і їх фітонцидні властивості обумовлені наявністю ефірної олії. nНадземні органи рослини містять тритерпеновий nсапонін, що дає при гідролізі олеанолову і глюкуронову кислоти. Встановлена наявність тритерпендіолів арнідіолу і фарадіолу.
Фармакологічні nвластивості. Фармакологічна активність nпрепаратів календули обумовлена каротиноїдами і флавоноїдами. При місцевому застосуванні препарати календули nпроявляють протизапальну, антимікробну nдію. Препарати календули прискорюють процеси регенерації тканин, прискорюють nзростання і покращують якість грануляції, сприяють швидшій епітелізації nта формуванню ніжнішого рубця. При застосуванні всередину препарати календули nтакож проявляють свою протизапальну активність, сприяють регенерації слизистих nоболонок шлунку і кишечника, загоєнню виразок і nерозій.
Застосування. Настоянку календули nзастосовують при гінгивітах, піореї, nмолочнику у дітей, тріщинах губ, при запальних захворюваннях верхніх дихальних nшляхів, ангінах. Застосовують настоянку при порізах, гнійних ранах, опіках.
Настої календули застосовують всередину при виразковій nхворобі, ерозійних гастритах, коліті, ентероколітах, використовують як жовчегінний засіб.
Настоянку календули (Tinctura Calendulae) готують з nкрайових квіток календули або з квіткових кошиків на 70% спирті.
З сухих квіток календули готують nводний настій (1:10).
Мазь “Календула” (Unguentum “Calendulae“) складається з 20 г настоянки календули і 90 г nемульсії (вода/вазелін). Мазь nжовтуватого кольору. Випускається в скляних банках по 40 гр. Зберігають в nпрохолодному місці. Застосовують при опіках, порізах, тріщинах губ, сосків, при nударах, екземі і т.д.
Калефлон – очищений екстракт з квіток календули. Випускають в пігулках по 0,1 г, nсвітло-коричневого (до темно-коричневого) кольору із слабким специфічним запахом. nПризначають як протизапальний і стимулюючий репаративні процеси засіб при nвиразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, при хронічних гастритах і nентеритах.
ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ, що nМІСТЯТЬ ВІТАМІН С
|
|
FRAGARIAE VESCAE FRUCTUS –СУНИЦІ ЛІСОВОЇ ПЛОДИFOLIA FRAGARIAE VESCAE – ЛИСТЯ СУНИЦІ ЛІСОВОЇСуниця лісова – Fragaria vesca L.Род. розоцвіті – Rosaceae |
Хімічний склад. У плодах містяться аскорбінова кислота (20-50 мг%), каротин, сліди вітаміну B1, фолієва кислота, цукри (до 9,5%), яблучна, саліцилова та nінші кислоти, невелика кількість дубильних речовин, ефірна олія (що додає nсуниці приємний аромат), пектинові речовини (1,5%), антоціанові nсполуки (3-галактозид пеларгонідину і 3-глікозид ціанідину), солі заліза, фосфору, кальцію, кобальту, nмарганцю, багато калія.
У листках містяться аскорбінова nкислота (250-280 мг%), сліди алкалоїдів, каротин, nполісахариди, дубильні речовини.
Фармакологічні nвластивості. Настій з плодів і листків суниці nпроявляє виражену сечогінну дію. Сечогінний ефект суниці обумовлений високим nвмістом калію і органічних кислот. Сік, відвар і настій ягід проявляє потогінну nвластивість, покращує травлення.
Листки суниці покращують обмін nречовин, сприяють виведенню солей з організму, є джерелом вітамінів, мікро- і макроелементів.
Лікарські засоби. Плоди (свіжі і відвар), листя (свіжі і настої).
Застосування. Листя і ягоди суниці в свіжому і сушеному вигляді застосовують як сечогінний засіб, сприяють nвиведенню з організму солей, при подагрі, артрозі, nартритах, деформуючому спондильозі, захворюваннях суглобів, при жовчекам’яній і сечокам’яній хворобі. Використовують їх при nанеміях різного походження, особливо при анеміях у вагітних і у дітей. При сечокам’яній nхворобі рекомендується чай з листя суниці. nНастій листя суниці (по 1 стакану 3-4 nрази на день до їжі в підігрітому вигляді протягом місяця) застосовують при nчервоному плоскому лишаї. Одночасно настій використовують місцево у вигляді ван і аплікацій. Настої з листя суниці – ефективний nпротицинготний засіб, оскільки містить велику кількість аскорбінової кислоти.
ШИПШИНИ ПЛОДИ – ROSAE nFRUCTUS
Шипшина собача, або троянда (різні види) – Rosa canina
Род. розоцвіті – Rosaceae
Хімічний склад. У сухій м’якоті плодів шипшини травневій знайдено nцукрів 23,9%, з них інвертного цукру 18,5%, nпектинових речовин 3,7-14%, золи сирої 6,4%; загальна кислотність 2,8%. nЗнайдені яблучна і лимонна кислоти, солі калію (23 мг%), nнатрію (5 мг%), кальцію (26 мг%), nмагнію (8 мг%), фосфору (8 мг%), nзаліза (11,5 мг%).
Вивчення складу флавоноїдних речовин показала наявність кверцетину, nкемпферола, ізокверцитрину. nЗагальний зміст флавоноїдів у шипшині коричній 4%, у nшипшини зморшкуватій 2,13%. Ідентифіковані катехіни. Загальний вміст дубильних nречовин в сухих плодах складає 4,6%, загальний зміст антоціанових речовин – 45 мг%. Загальний вміст токоферолів n(вітамін Е) 170 мг%.
Окрім аскорбінової кислоти в nплодах шипшини виявлені каротин, вітаміни B2, K1. Насіння nмістить багату каротином і вітаміном E жирну олію, що складається з лінолевої кислоти (57,8%), ліноленової (14,3%), олеїнової n(19,1%), пальмітинової (5,3%), міристинової (1,15%), nстеаринової (0,31%). Листя містить аскорбінову кислоту (до 1,5%). У листі, nгілках і корінні знайдені дубильні речовини.
Фармакологічні nвластивості. Експериментально доведена протисклеротична дія аскорбінової кислоти, що виявляється nзниженням рівня холестерину і загальних ліпідів в крові, інгібуванням nвідкладення атероматозних мас в стінках судин.
Жовчогінний ефект препаратів nшипшини (одним із стимуляторів якого вважають солі магнію, присутні в шипшині в nзначних кількостях) також сприяє видаленню з організму холестерину і його nпопередників.
В даний час активно вивчаються nолійні витяги з шипшини (олія з насіння шипшини і олійні витяги з плодів – n”Каротолін“). Олія шипшини і каротолін в експерименті зменшують шлункову секрецію і nкислотність шлункового вмісту; підвищують захисні властивості слизової оболонки nпорожнини рота, покращують її живлення; прискорюють загоєння експериментального nтермічного опіку у кроликів і променевих уражень.
Застосування. Плоди шипшини застосовують nпри гіпо- і авітамінозі C. Шипшину nзастосовують з профілактичною і лікувальною метою, як допоміжний засіб при геморагічному діатезі, гемофілії, кровотечах (носових, легеневих, маткових), при променевій хворобі, крововиливах, при передозуванні nантикоагулянтів, при інфекційних захворюваннях, захворюваннях печінки, хворобі Аддісона, тривало незаживаючих nвиразках і ранах, при переломах кісток, інтоксикаціях промисловими отрутами і в nбагатьох інших випадках.
Аскорбінову кислоту і шипшину застосовують як протисклеротичний nзасіб. Під її впливом у хворих з коронарним атеросклерозом знижується вміст nхолестерину в крові. Як гіпохолестеринемічний засіб nвикористовують жовчогінний препарат шипшини – “Холосас“. nУ комплексному лікуванні хворих цукровим діабетом і атеросклерозом в літньому і nстаречому віці використовують відвар шипшини з nйодистими добавками. Застосування відвару шипшини знижує і стабілізує nрівень глюкози в крові у хворих цукровим діабетом.
Плоди шипшини як додаткове джерело заліза застосовують nпри залізодефіцитних і інших анеміях. Шипшину застосовують також як жовчогінний nзасіб при холециститах, гепатитах у вигляді водних відварів, зборів, лікарських nкоктейлів з киснем, сиропів, варива, компотів, джему або готових аптечних nпрепаратів.
Шипшина входить в ряд вітамінних nі лікувальних зборів. Часто її комбінують з плодами nчорної смородини, горобини, брусниці, що містять P-вітамінний комплекс, у nприсутності якого посилюється лікувальна дія шипшини. Шипшину використовують в nзборах для вітамінно-кисневих коктейлів, вживаних при шлунково-кишкових nзахворюваннях.
З плодів шипшини собачої, що містить відносно невелику кількість nаскорбінової кислоти, виготовлений препарат Холосас (Cholosasum) – nгуста, сиропоподібна рідина темно-коричневого кольору, кисло-солодкого nсмаку, своєрідного запаху. Призначають при холециститі, гепатиті. Холосас проявляє жовчогінні і гіполіпідемічні nвластивості.
Олія шипшини (Oleum nRosae) – nмасляниста рідина бурого кольору із зеленим відтінком, гірка на смак, містить nтокоферолів не менше 40 мг%, каротиноїдів не менше 55 nмг%. Випускають у флаконах по 100 мл. Застосовують nзовнішньо.
Каротолін (Carotolinum) – масляний екстракт з плодів шипшини. Каротолін – рідина оранжевого кольору, із специфічним nзапахом і смаком. Випускається у флаконах по 100 мл. Застосовують як зовнішній ранозагоювальний засіб, а також для профілактики і nлікування променевих уражень.
СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ ПЛОДИ – RIBIS NIGRI FRUCTUS
Смородина чорна – Ribes nigrum nL.
Род. Агрусові – Grossulariaceae
Хімічний склад. Ягоди смородини містять вітаміни (вітамін C, B1, nB2, B6, B12, D, E, K), речовини з P-вітамінною nактивністю (флавоноїди) – до 1,5%, каротиноїди, nцукру – в основному глюкозу, фруктозу – від 4,5 – до 17%; органічні кислоти n(лимонна, яблучна) – 2,5-4,5%. Крім того, дубильні речовини (до 0,5%), білки, nпектини (до 1%), антоціани (ціанідин, nдельфінідин), глікозиди, nефірні олії.
У листках також присутня ефірна олія.
Фармакологічні nвластивості. Застосування в медицині чорної nсмородини і її препаратів пов’язане з присутністю в ній вітамінів, кислот, nпектинів і ефірних олій. Вітаміни C і P використовуються для лікування і nпрофілактики цинги та інших гіпо- і авітамінозах і в nкомплексі лікувальних заходів при різних захворюваннях, пов’язаних з nкровотечею.
Лікарські засоби. Настій, вітамінні збори, ягоди в пачках.
Застосування. Нирки і листя чорної смородини застосовуються як сечогінний, дезинфікуючий, nпотогінний засіб при сечокам’яній хворобі, пієлонефритах, циститах. Листя може nслужити джерелом вітамінів рано навесні, рекомендуються для лікування nревматизму і при діатезі.
Плоди застосовують також у вигляді відвару або в свіжому вигляді при nзахворюваннях кровоносної системи, атеросклерозі, простудних і інших nінфекційних захворюваннях, при виснаженнях. Водний nнастій ягід вживають при гіповітамінозі, геморагічному nваскуліті, нефриті, анемії.
Свіжі ягоди чорної смородини nпроявляють протипроносну дію, збуджують nапетит, застосовуються при ревматизмі, виразковій хворобі, недокрів’ї.
Свіжий сік чорної смородини п’ють при гастритах із зниженою кислотністю, при nсильних головних болях.
АРОНІЇ ЧОРНОПЛІДНОї nСВІЖІ ПЛОДИ – ARONIAE MELANOCARPAE nRECENS FRUCTUS
Аронія (або горобина) nчорноплідна – Aronia melanocarpa n(Michx.) Elliot.
Род. розоцвіті – Rosaceae
Хімічний склад. У свіжих плодах містяться глікозиди nціанідина, флаваноновий глікозид гесперидин, флавоноловий рутини, вільний кверцетин nі деякі інші флавоноїди. Присутні катехіни і дубильні nречовини, аскорбінова кислота (близько 110 мг/100 г), вітаміни B1, B6, nЕ, РР, органічні кислоти (0,8%), мікроелементи (солі nмолібдену, марганцю, міді, бору), каротиноїди і до 10% цукрів (глюкоза, nфруктоза, сахароза).
Застосування. Свіжі плоди призначають nдля профілактики Р-вітамінної недостатності, nлікування гіпертонічної хвороби I і II ступеня та інших захворювань, що nсупроводжуються підвищенням артеріального тиску. Сік nаронії чорноплідної застосовують в початковій nстадії гіпертонічної хвороби, при кровотечах різного походження, при nатеросклерозі, анацидних гастритах. Плоди аронії приймають nпри гепатитах, аллергиях, отруєннях. Плоди протипоказані хворим з підвищеним згортанням nкрові, а також при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки і гіперацидному стані шлунку.
Сік незброджений n- Succus Aroniae melanocarpae recens. Віджимають на пресах; вихід до 60%. Вміст вітаміну Р nблизько 0,5%. За хімічним складлм і застосуванням nсхожий зі свіжими плодами.
Пігулки, що отримуються nз висушеного подрібненого жому плодів, – Tabulettae Vitamini P ex fructibus nAroniae melanocarpae 0,05.
