Home » Лікування періодонтиту молочних зубів представляє дуже складну маніпуляцію

Лікування періодонтиту молочних зубів представляє дуже складну маніпуляцію

15 Червня, 2024

Лікування періодонтиту тимчасових та nпостійних зубів у дітей.

Лікування періодонтиту тимчасових nзубів є складною маніпуляцією. Завдання дитячого стоматолога — уміти правильно оцінити стан тимчасового періодонтитного зуба.

Методи лікування періодонтиту тимчасових nзубів можна умовно поділити на консервативний, nспрямований на збереження анатомічної та функціональної цілості зуба, і хірургічний — видалення зуба як джерела nінфікування періодонта.

Протипоказання до проведення консервативного nметоду лікування періодонтиту тимчасових зубів:

— ситуація, коли причинний зуб є причиною гострого септичного nстану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

— пошкодження компактної пластинки, nщо оточує фолікул постійного зуба (за даними рентгенографії);

— патологічна або фізіологічна nрезорбція кореня більше, ніж на 1/3 його довжини;

— повне зруйнування коронки зуба, nякщо до його фізіологічної зміни залишилось не більше 1,5 років;

— перфорації стінки nкореня або дна порожнини зуба;

— відсутність ефекту консервативного лікування (збереження ознак гострого nзапального процесу, невитримування зубом герметичного закриття тощо);

— затримка зуба в щелепі у разі прорізування постійного nзуба.

Метою консервативного лікування періодонтиту тимчасових зубів є шляхом nретельної механічної і медикаментозної обробки кореневого каналу та його nобтурації, забезпечення нормального і своєчасного перебігу фізіологічного nпроцесу розсмоктування кореня та запобігання пошкодженню і порушенню розвитку nфолікула постійного зуба.

Основними принципами лікування періодонтиту є вплив на систему макроканалів n(усунення путридного розпаду, видалення інфікованого предентину, знешкодження nмікроорганізмів), мікроканалів (блокування інфекції в дентинних канальцях) і на nперіапікальні тканини (усунення запальних процесів і створення сприятливих умов nдля регенерації тканин періодонта).

Вибір тактики лікування періодонтиту тимчасових зубів залежить від nетіології та перебігу процесу (гострий, хронічний, загострення хронічного), nстадії розвитку кореня, наявності і розміру вогнища періапікальної деструкції, nсоматичного та психічного стану дитини.

На підставі nтільки клінічної картини не завжди вдається прийняти правильне рішення. Іноді неглибока nкаріозна порожнина без нориці на яснах або навіть інтактний зуб можуть спостерігатися nпри значній резорбції або ранньому припиненні формування кореня. Тому існує nнеухильне правило: перш ніж лікувати будь-який зуб при хронічному періодонтиті у дітей, необхідно зробити nрентгенологічне дослідження для оцінки стану кореня, nперіапікальних тканин і залучення зачатка постійного зуба в запальний процес.

Лікування гострого періодонтиту тимчасових зубів

Консервативне лікування гострого інфекційного періодонтиту спрямоване на nліквідацію запалення в періодонті, зняття болю і запобігання поширенню nзапального процесу на інші відділи щелепно-лицевої ділянки. Ексудат, утворений nу тканинах періодонта, може знайти вихід кількома шляхами: через кореневий nканал, через кістку щелепи під окістя з вестибулярного або язикового боку, nчерез норицевий хід (при загостренні хронічного періодонтиту), через ясенну nборозну, через комірку видаленого зуба. Потрібно оптимально створити відтік серозного або гнійного ексудату з періодонта через nкореневий канал. За відсутності виділення ексудату з каналу при сформованому nапікальному отворі обов’язковим є його відкриття, проте в тимчасових зубах, як nправило, такої необхідності не виникає. Лікування nпроводять у кілька відвідувань.

У перше відвідування необхідно nздійснити наступне:

— знеболення. Високу знеболювальну ефективність nмають анестетики групи артикаїну: Ultracain DS Forte (Hochst), Septanest n(Septodont), Ubestesin (ESPE). Всі вони містять у nсвоєму складі вазоконстриктори, вміст яких суворо дозований. У дитячій практиці nдоцільно використовувати анестетики з мінімальним nвмістом вазоконстрикторів (1:200 000), наприклад Ultracain DS (Hochst);

— розкриття порожнини зуба із nзастосуванням високошвидкісного наконечника;

— видалення з каналу путридних за nдопомогою пульпекстрактора відповідного розміру змоченого nантисептичним розчином; nу разі дуже широких каналів іноді доводиться застосовувати з цією метою одразу nкілька пульпекстракторів; у зубах із несформованим коренем або в період його резорбції цей етап виконується дуже обережно;

— за відсутності відтоку ексудату nчерез кореневий канал і сформованої верхівки кореня — відкриття апікального nотвору за допомогою файла або римера;

— за наявності під’ясенного nабо надкістного абсцесу — його розтин і дренування;

— призначення ванночок з 0,5 % nрозчину гідрокарбонату натрію для полоскання ротової порожнини;

— призначення сульфаніламідних nпрепаратів; у разі вираженої інтоксикації – антибіотиків, гіпосенсибілізуючих та аналгезуючих засобів у nдозуванні, відповідно до віку;

— призначення великої кількості рідини, неподразливої їжі, що не потребує інтенсивного nрозжовування, загальнозміцнювальної терапії.

Після першого відвідування зуб nзалишається відкритим. Дитина має приходити на прийом щодня, щоразу оцінюється nїї стан, за необхідності проводиться корекція лікувальної тактики, перевіряється наявність повноцінного дренування nперіодонтальної порожнини і здійснюється антисептична обробка кореневого nканалу. Продовження лікування можливе після стихання гострих nзапальних явищ: мимовільного болю, колатерального набряку, вираженої болісності nпід час пальпації ясен у ділянці хворого зуба, болісності під час перкусії nзуба.

У наступне відвідування nпроводиться:

— повна інструментальна і nантисептична обробка кореневого каналу із застосуванням найефективніших nлікарських засобів (0,5-1% розчин гіпохлориду натрію, 3 % розчин перекису nводню);

— введення в канал лікарського засобу nантисептичної протизапальної дії на турунді nабо у вигляді пасти (Камфокрезол, Крезофен, Крезодент);

— ізоляція порожнини зуба герметичною nпов’язкою з тимчасового пломбувального матеріалу n(дентин-пасти тощо).

Завершення лікування nзалежить від оптимальної тривалості дії лікарських засобів, які входять до nкореневої пов’язки (1-6 діб). За відсутності проявів nзагострення процесу, безболісної перкусії, відсутності ексудації з каналу (що підтверджується відсутністю зміни забарвлення турунди з nйодинолом, введеної nв канал) проводиться пломбування кореневих каналів пастою, що розсмоктується, і nвідновлення форми зуба постійними пломбувальними матеріалами (після nрентгенологічного контролю якості заповнення кореневого каналу).

Лікування хронічного nперіодонтиту тимчасових зубів у nстадії загострення проводиться так само, як лікування гострого періодонтиту nінфекційного походження. Лікування nгострого токсичного періодонтиту тимчасових зубів принципово не відрізняється від лікування періодонтиту постійних зубів у nдітей.

У перше відвідування необхідно nздійснити:

— видалення девіталізованої пульпи;

— обробку кореневого каналу nпрепаратом антидотом: при миш’яковистому періодонтиті — 5 % розчином унітіолу n(він менш токсичний і ефективніший), тіосульфату натрію, 5 % розчином йоду, 1 % nрозчином йодинолу; у разі пошкодження тканин періодонта фенолом — рициновою n(касторовою) олією або 10 % емульсією анестезину в рициновій олії;

— внесення антидоту в кореневий канал nна турунді;

— герметичне закриття порожнини зуба nна 24 год.

Дитині призначають nприходити на прийом щодня. У разі збереження болю і болісної перкусії обробка nантидотом повторюється і відновлюється коренева пов’язка nще на добу. Кореневий канал пломбується після nзникнення симптомів гострого періодонтиту. Зуб не можна залишати відкритим, nоскільки можливе інфікування періодонта через кореневий канал.

Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів

Лікування хронічного nперіодонтиту тимчасових зубів можна здійснювати в одне або два відвідування. За nнаявності нориці на яснах, відсутності в каналі гангренозного розпаду з nгнильним запахом, за наявності можливості одразу здійснюють повну nінструментальну і медикаментозну обробку каналу в соматично здорових дітей, nякі в даний час не приймають всередину антибіотиків, кортикостероїдних препаратів або інших засобів з імунодепресивною дією, можливе nлікування в одне відвідання. Проводиться повна інструментальна та nмедикаментозна обробка кореневого каналу і його пломбування нетвердіючою пастою ( Іодент, nКаласепт, Мультикал, цинкодсидевгенолова паста та ін.) з відновленням nкоронкової частини постійним пломбувальним матеріалом.

Частіше nлікування періодонтиту проводять у два відвідування.

В перше відвідування здійснюється:

— некротомія і формування каріозної nпорожнини;

— розкриття порожнини зуба;

— видалення з каналу путридних за nдопомогою пульпекстрактора відповідного розміру змоченого nантисептичним розчином nабо одразу кількома пульпекстракторами при дуже широких каналах; у зубах із nнесформованим коренем або в період його резорбції цей nетап виконується дуже обережно;

— за необхідності — видалення nгрануляцій, що вросли в кореневий канал, після їх nобробки камфорофенолом або сумішшю фенолу з анестезином, унесеними в канал на nтурунді (процедура має проводитись обережно через небезпеку опіку слизової nоболонки ротової порожнини);

— повна інструментальна та nантисептична обробка кореневого каналу із застосуванням найефективніших nлікарських засобів;

— заповнення кореневого каналу лікувальною пастою або внесення турунди з певним лікарським nзасобом;

З метою імпрегнації системи макро- і мікроканалів та для коагуляції nрозростань грануляцій у каналі іноді застосовують формалінвмісні препарати, nзокрема резорцин-формалінову рідину, а також розчин нітрату срібла. До складу nрезорцин-формалінової рідини входять формалін (36,5-37,5 % розчин nформальдегіду, який денатурує і осаджує білки тканин організму і бактерійних nклітин, діючи шляхом вивільнення парів формальдегіду, що таким чином реалізує nсвою бактерицидну і висушуючу дію) і резорцин (має протимікробну активність). 4 % спиртовий розчин нітрату срібла (з наступним його відновленням 4 % розчином nгідрохінону) добре дифундує у дентинні канальці, чинить антибактеріальний nвплив, знешкоджує білкові маси путридного розпаду, утворюючи з ними альбумінати nсрібла. Після обробки кореневого каналу розчином nнітрату срібла і відновника на його стінках утворюється срібна плівка, nнепроникна для бактерій. Проте слід пам’ятати, що в nперіод несформованого кореня або його резорбції застосування цих речовин може nпризвести до опіку періодонта. Для імпрегнаціі кореневих каналів можна nвикористовувати препарат «Аргенат» (ВладМиВа), який містить в своєму складі рідину n№ 1 (містить срібло), рідину № 2(містить відновник іонної форми срібла), рідину nдля захисту слизової оболонки від срібла (медичне вазелінове масло). При nперемінній обробці рідинами №1 і №2 інфікованих каналів відновлення nсрібла можна спостерігати вже через 30-60 секунд. Турунда почорніє, що являється показником успішно проведеного сріблення nканалів. Після цього порожнину зуба закривають ватним тампоном і тимчасовим nпломбувальним матеріалом. В наступне відвідування (через 1-2 дні) канал nпломбують звичайним способом.

Постійне пломбування каналу нетвердіючими пастами, рентгенологічний nконтроль та відновлення анатомічної форми зуба постійними пломбувальними nматеріалами здійснюється в наступне відвідування за відсутності скарг і nексудату в каналі.

Пломбування (обтурація) nканалів тимчасового зуба

Пломбування (обтурація) каналів тимчасового зуба на будь-якому етапі nформування проводять після їх ретельної інструментальної та медикаментозної nобробки та зникнення клінічних ознак гострого запалення періодонта. Особливістю кореневої пломби в даному nразі є її здатність до розсмоктування, синхронного з розсмоктуванням кореня nтимчасового зуба. Отже, пломбування кореневих каналів тимчасових зубів має nздійснюватися нетвердіючими пастами, що мають антисептичну і протизапальну дію. nЗ цією метою найчастіше застосовують пасти на основі оксиду цинку та евгенолу n(паста Гроссмана, Cariosan), йодоформні пасти (KRI-паста Pharmachemie; nШвейцарія), що містять йодоформ, камфору, парахлорфенол і ментол, пасту Maisto, nщо, крім названих компонентів, містить також оксид цинку, тимол, ланолін, nTempophor фірми Septodont, Йододент (Росія) – nкальційгідроксидвмісна йодоформна паста. У стадії розсмоктування кореня майже nзавжди застосовують 5 % йодоформну або йодоформтимолову пасту. Заповнення nкореневого каналу тимчасового зуба пастою здійснюється за допомогою nканалонаповнювача. nНавіть якщо деяка кількість пасти виведеться nза верхівку, вона буде повністю резорбована (до 3 міс.).

Каналонаповнювач для пломбування nкореневого каналу повинен бути на один розмір меншим від останнього інструмента, який nвикористовувався для обробки кореневих каналів. Це робиться для того, щоб попередити його застрягання чи nперелом в кореневому каналі. З допомогою гострих ножиць каналонаповнювач nобрізаєтся на половину його довжини, що полегшує проведення маніпуляцій в роті nдитини, а також попереджає виведення nпломбувального матеріалу за верхівку.

Порошок окиду цинку та евгенол замішуются до стану пасти. З допомогою каналонаповнювача паста вводиться в кореневі канали. Можна вносити цинкевгенолову пасту в nкореневі канали за nдопомогою кореневої голки або тонкої гутаперчевої палочки декілька разів, щоб nгарантувати адекватне заповнення каналів.

Лікування періодонтиту постійних зубів у дітей

Лікування періодонтиту nпостійних зубів передбачає дію на кореневий канал, nмікроканали та періапікальне вогнище запалення, а в разі незавершеного nформування кореня — на клітини прикореневої зони, здатні забезпечувати закриття nнесформованого апікального отвору щільною тканиною (апексифікація), на nфібробласти, цементобласти, остеобласти.

Здійснення якісної інструментальної і медикаментозної обробки кореневих nканалів при періодонтиті постійних зубів у дітей потребує чіткого знання nтопографо-морфологічних особливостей системи кореневих каналів цих зубів.

Вибір nметоду лікування періодонтиту постійних зубів у дітей

Методи лікування nперіодонтиту постійних зубів у дітей можна умовно nподілити на три групи:

1. Консервативний метод, спрямований nна збереження анатомічної і функціональної цілості зуба.

2. Консервативно-хірургічні методи, nдо яких можна віднести:

— резекцію верхівки nкореня — висікання nверхівки ураженого кореня і видалення прилеглих до неї nпатологічне змінених тканин;

— коронково-радикулярну сепарацію — розтин нижнього моляра на дві частини в nділянці біфуркації з наступним проведенням кюретажу цієї ділянки і покриттям nобох сегментів зуба спаяними коронками;

— гемісекцію кореня — nвидалення ураженого кореня разом з прилеглою до нього коронковою nчастиною зуба;

— ампутацію кореня — nвидалення всього ураженого кореня до місця його відходження nбез видалення коронкової частини зуба;

— реплантацію зубів — nпоміщення видаленого і запломбованого зуба до комірки nщелепи;

— компактоостеотомію з наступним кюретажем приверхівкових тканин.

3. Хірургічний метод — видалення зуба nяк джерела інфікування періодонта.

Показанням до проведення хірургічного або nконсервативно-хірургічного методів є неефективність чи неможливість здійснення консервативного лікування або наявність протипоказань до nйого проведення, а саме:

— ситуація, коли уражений зуб nє причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації nорганізму;

— повне зруйнування nкоронки зуба, якщо її відновлення неможливе;

— обширні nперфорації стінки кореня або дна порожнини зуба.

Метою nконсервативного лікування періодонтиту постійного зуба є усунення вогнища nінфікування періодонта (мікрофлори кореневого каналу) шляхом ретельної nмеханічної і медикаментозної обробки кореневого каналу та його обтурації, що nстворює умови для регенерації тканин пародонта та періапікальної кістки. Під час лікування періодонтиту nпостійних зубів з незавершеним формуванням кореня важливою метою є також nзабезпечення закриття апікального отвору (апексифікації) для створення nможливості якісної обтурації каналу.

Вибір тактики лікування періодонтиту у дитини залежить від етіології і nперебігу процесу (гострий, хронічний, загострення хронічного), етапу формування nкореня, наявності осередку періапікальної резорбції, загального стану дитини.

Лікування хронічного nперіодонтиту постійних зубів з незавершеним формуванням кореня

Лікування хронічного періодонтиту постійних зубів з незавершеним nформуванням коренів представляє велику складність навіть для досвідченого nлікаря і нерідко закінчується невдачею. Корінь, що формується, має різну nдовжину в різні вікові періоди. Стінки кореня nпаралельні, кореневий канал широкий і в області несформованої верхівки має вид nраструба. Періодонтальна щілина проектується тільки в області сформованої nчастини кореня, вздовж бічних стінок. Компактна nпластинка виявляється впродовж кореня, а на рівні nнесформованої частини колбоподібно розширюється, обмежуючи паросткову зону, що nнагадує на вигляд гранульому.

Коли корінь досягає нормальної довжини, починається nформування його верхівки. Розрізняють стадії – несформованої і незакритої верхівки. nРентгенологічно на стадії nнесформованої верхівки кореневий канал має меншу ширину в області шийки зуба і nвелику – в nобласті верхівки, яка формується, що надає йому воронкоподібного nвигляду. Періодонтальна щілина nмає однакову ширину вздовж всього кореня і зливається біля верхівки із ростковою зоною. Лікування nхронічного періодонтиту постійного зуба на стадії несформованої верхівки — дуже трудоємкий процес навіть із знанням nанатомічних особливостей цього періоду розвитку кореня.

Хронічний гранулюючий nперіодонтит nрозвивається в постійних несформованих різцях (частіше nна верхній щелепі) у дітей 6–8 років у результаті травми та в перших молярах внаслідок декомпенсованого гострого nперебігу карієсу. Частота кожної з цих причин складає при хронічному nперіодонтиті близько 30 %.

При загостренні nхронічного періодонтиту розкривають порожнину зуба, обережно видаляють розпад з nканалу і проводять його антисептичну обробку. Зуб залишають відкритим до nповної ліквідації запального процесу.

Під час nлікування хронічного періодонтиту постійних зубів з незавершеним формуванням nкореня проведення повної інструментальної і медикаментозної обробки в перше nвідвідання часто затруднене через вростання в канал грануляційної тканини, яку nслід видалити під місцевим аплікаційним знеболюванням (10% розчин лідокаїну) за nдопомогою пульпекстракторів. В каналі залишають препарат антисептичної та nпротизапальної дії. У nнаступне відвідування заповнюють канал препаратами на nоснові гідроксиду кальцію.

У важких випадках nпризначають антибіотики і сульфаніламідні препарати в дозах, відповідних віку nдитини. Рекомендуються рясне пиття, рідка калорійна nїжа.

В nетіології та патогенезі хронічного періодонтиту значну роль відіграють nасоціації різних видів мікроорганізмів, тому позитивний клінічний ефект можна nотримати, застосовуючи комплекс лікарських речовин, що діють на мікрофлору nаероба і анаеробної. У nстоматологічній практиці для обробки кореневих каналів застосовують різні антисептики: 0,5-1% розчин гіпохлориту натрію, 3 % nрозчин перекису водню, 0,2 % розчин хлоргексидину, 1 % розчин хінозола, а також nферменти.

Великі труднощі при лікуванні хронічного періодонтиту з незавершеним nформуванням кореня також обумовлені деякими морфологічними особливостями: nнизькою міцністю стінок, малою товщиною кореневого каналу, надлишком nслабомінералізованого дентину на стінках кореневого каналу, воронкоподібним nрозширенням апікальної частини просвіту кореневого каналу і ін. Деякі патоморфологічні особливості nтакож ускладнюють лікування таких зубів: переважає nпродуктивне запалення, виникає великий об’єм ураження із-за слабкої nмінералізації і крупнопетлистої структури кости; гранулююча тканина має nтенденцію вростати в просвіт кореневого каналу з вогнища хронічного запалення в nперіапікальній області.

При хронічному nперіодонтиті в несформованому зубі зона росту майже nзавжди гине, і корінь припиняє своє формування.

Методика ендодонтичного лікування при хронічному періодонтиті зубів з nнезавершеним формуванням кореня, направлена на стимуляцію утворення nостеоцементу або схожої твердої тканини, називається апексифікацією. Пульпа в такому зубі нежиттєздатна, росткова зона загинула, і nзамикання апікального отвору може відбутися в результаті формування в його nпросвіті мінералізованного бар’єру.

Для лікування зубів з nнезавершеним формуванням кореня використовують пасти на nоснові гідроокису кальцію. Ці лікувальні пасти застосовують тимчасово. У nгангренозних зубах з деструктивними формами періодонтиту гідроокис кальцію nміняють через 5-7 днів, 1 місяць, 3 місяці, 6 місяців і 1 рік. Рентгенологічний контроль за nформуванням апікального бар’єру проводять кожні 6 міс після початку лікування. nОстаточне пломбування кореневого каналу постійним пломбувальним матеріалом nздійснюють після завершення формування апікального nупору і завершення формування кореня, що рентгенологічно виявляється, утворення nмінералізованного остеоцементного бар’єру.

Особливості пломбування nкореневих каналів постійних зубів у дітей з nнезавершеним формуванням кореня.

Зважаючи на nанатомо-фізіологічні особливості зубo-щелепного апарату у дітей nі підлітків (широкий просвіт кореневого каналу, воронкоподібне розширення у nверхівки кореня в зубах з несформованими коренями, відсутність вторинного nдентину і стоншеність кореня у верхівки) нові технології ендодонтичного nлікування, не можна повністю перенести на дитячу практику.

У постійних зубах з несформованими коренями неможливо провести якісне nочищення і розширення кореневого каналу з утворенням апікального упору, nзнешкоджувати мікрофлору концентрованими розчинами гіпохлориду натрію, оскільки nїх застосування приводить до розчинення не тільки некротизованих тканин, а nтакож загибелі росткової зони. Не можна також якісно тривимірно обтурувати nкореневий канал під тиском з використанням силлерів і nгутаперчевих штифтів у зв’язку з анатомічними особливостями будови кореня. Тому nв дитячій ендодонтичній практиці в зубах з несформованими коренями nзастосовується щадний метод, направлений на збереження росткової зони при живій nпульпі (апексогенез) і відмежування інфікованого кореневого каналу від періодонта шляхом створення природного (або штучного) nмінералізованого бар’єру (апексифікація). Утворення природного щільного, nмінералізованого бар’єру досягається шляхом застосування добре відомого в nстоматології препарату — гідроокису кальцію, що володіє унікальними nвластивостями:

– nбактерицидним nефектом відносно всіх видів збудників за рахунок nвисокої лужності препарату (рн = 12,4);

– nпротеолітичною nдією відносно білкових структур тканинного розпаду nкореневого каналу, що практично не відрізняється від такої дії гіпохлорита nнатрію;

– nздатністю формування nщільного мінералізованого бар’єру nміж кореневим каналом і періодонтом (грануляцією при періодонтиті).

Алгоритм застосування nгідроокису кальцію з метою утворення природного nмінералізованого щільного бар’єру, за даними А.М.Соловйової, наступний:

– nдіагностика захворювання;

– nнакладення коффердама;

– nформування доступу до кореневого каналу;

– nвизначення робочої довжини (у дітей принцип апекслокації nяк спосіб визначення робочої довжини в зубах з nнесформованими коренями непридатний);

– nщадне очищення і розширення кореневого каналу із застосуванням нейтральних nхімічних речовин, що володіють бактерицидними властивостями (0,5%-1% р-н гіпохлориту натрія,0,05% р-н nхлоргексидину, йодинол);

– nбезпосередньо перед внесенням гідроокису кальцію кореневий канал nпотрібно промити дистильованою водою;

– nтимчасове пломбування кореневого nканалу гідроокисом кальцію;

– nнакладення тимчасової пломби.

За наявності живої пульпи nв кореневому каналі гідроокисд кальцію замінюється через 3-4 тижні. У nгангренозних зубах з деструктивними формами періодонтиту гідроокисид кальцію nміняють через 5-7 днів, 1 місяць, 3 місяці, 6 місяців і 1 рік.

Перші ознаки nмінералізованого апікального бар’єру зазвичай з’являються через 3 місяці. Його nможна побачити на рентгенограмі. Проте він ще не щільний, не повністю nсформувався, тому для його остаточного формування необхідна зміна гідроокису nкальцію в кореневому каналі через 6 міс, 1 рік і nнавіть через 1,5 роки. Критерієм утворення щільного мінералізованого nапікального бар’єру є легке зондування К-файлом 30-40 розміру ISO і nрентгенологічне дослідження.

Багатократне введення nгідроокису кальцію в кореневий канал продиктоване вимогами до nматеріалу для апексогенезу і апексифікаціі: він повинен мати активну форму в nпастоподібній консистенції, не застигати і легко виводитися із кореневого каналу. При використанні nгідроокису кальцію залежно від клінічної ситуації nчерез 1-1,5 роки утворюється щільний апікальний мінералізований бар’єр в n70-100% випадків (А.М.Соловйова).

Проте, природний nапікальний бар’єр, який сформувався після nбагатократного введення гідроокису кальцію, має пористу структурою, тому він не гарантує повне ендодонтичне nлікування, а створює тільки сприятливі умови для завершення ендодонтичиого nлікування зубів з несформованими коренями. Іншими словами, формування nапікального бар’єру при nвикористанні гідроокису кальцію є передбаченою дією, що дозволяє nв подальшому закінчити ендодонтичне лікування з відновленням анатомічної nформи зуба. Це порівняно проста і недорога методика, проте основним недоліком nформування природного мінералізованого бар’єру між просвітом кореневого каналу nі періодонтом є тривалість лікування і пористість структури, що утворилася.

Після формування природного мінералізованого бар’єру проводиться традиційне nпломбування кореневого каналу із застосуванням нових технологій (тривимірне nпломбування каналу з використанням силлерів і гутаперчевих штифтів або nтермопластичної гутаперчі). У nреставрації зруйнованої коронки зуба також застосовуються нові технології n(застосування традиційних і гібридних склоіномерних цементов, компомерів, nкомпозитних матеріалів хімічного і світлового затвердіння, а також гнучких nармуючих конструкцій за показами). Металеві анкерні і фарфорові штифти для зміцнення зруйнованої nкоронки в дитячій практиці не показані.

Для усунення основних nнедоліків утворення щільного природного мінералізованого бар’єру між коренем і nперіодонтом з використанням гідроокису кальцію (його пористість і тривалість nлікування) була запропонована нова альтернативна nметодика.

Для швидкого штучного формування мінералізованого бар’єру між кореневим nканалом і періодонтом, фірма Dentsply запропонувала новий унікальний препарат МТА (Мінерал nТриоксид Агрегат) – ProRoot.

Методика застосування ProRoot для nпроведення прискореного (штучного) методу nапексифікації наступна. Після завершення хіміко-механічної обробки каналу при nлікуванні деструктивних форм періодонтиту в постійних зубах з несформованою nверхівкою кореня в кореневий канал на 5-7 днів вводять гідроокис кальцію (для досягнення стерильності nкореневого каналу). В друге відвідування повністю видаляють гідроокис кальцію, nпромивають дистильованою водою і верхівкову частину кореневого каналу nзаповнюють замішаним на дистильованій воді МТА ProRoot. Вичікують 5-10 хв. В те nж відвідування після твердіння цементу пломбують nкореневий канал, використовуючи нові технології тривимірного заповнення каналу.

Перевага використання МТА для створення штучного мінералізованого nапікального бар’єру між кореневим каналом і періодонтом полягає в скороченні nтермінів лікування в порівнянні з гідроокисом кальцію. При створенні штучного апікального nбар’єру в процесі лікування періодонтиту за рахунок високої біосумісності nпрепарат МТА ProRoot практично включається в щільну nструктуру кореня і цементобласти завершують створення єдиного комплексу тканин, nщо виконує свою функцію. Застосування ProRoot показано також при закритті nперфорацій, переломах коронки і кореня зуба, для подовження зруйнованої частини nкореня під яснами з подальшою реставрацією зуба.

Таким чином, використання гідроокису nкальцію і МТА ProRoot при ендодонтичному nлікуванні постійних зубів з несформованими коренями дозволяє досягти утворення nприродного і штучного щільного мінералізованого бар’єру між просвітом nкореневого каналу і періодонтом і завершити ендодонтичне лікування, nвикористовуючи сучасні технології, які застосовуються у дорослих.

Лікування гострого періодонтиту постійних зубів у дітей

Консервативне лікування гострого інфекційного періодонтиту спрямоване на nліквідацію запалення в періодонті, зняття болю і запобігання поширенню nзапального процесу на інші відділи щелепно-лицевої ділянки. Наявність серозного nабо гнійного ексудату зумовлює необхідність створення його відтоку з періодонта nнайменш травматичним шляхом – через кореневий канал, що досягається видаленням nнекротизованих мас із каналу. За відсутності виділення ексудату з каналу обов’язковим є відкриття nапікального отвору. Лікування проводиться в кілька відвідувань.

В перше відвідування nнеобхідно здійснити:

– знеболювання;

– розкриття порожнини зуба із nзастосуванням високошвидкісного наконечника;

– nвидалення з каналу путридних за допомогою пульпекстрактора відповідного nрозміру змоченого антисептичним розчином ; при дуже широких каналах іноді nдоводиться застосовувати з цією метою одразу кілька пульпекстракторів;

– за відсутності відтоку ексудату nчерез кореневий канал і сформованої верхівки кореня — відкриття апікального отвору за nдопомогою файла або римера;

– за наявності під’ясенного або nпідокісного абсцесу — його розтин і дренування;

– призначення ротових ванночок з 1 % nрозчином натрію гідрокарбонату ;

– призначення сульфаніламідних nпрепаратів, у разі вираженої інтоксикації — антибіотиків, десенсибілізувальних nта аналгетичних засобів у дозуванні, відповідному віку;

– призначення великої кількості рідини, nне подразнювальної їжі, що не потребує інтенсивного розжовування, nзагально-зміцнювальної терапії.

Після першого відвідування зуб nзалишається відкритим. Дитині призначають приходити на прийом щодня, що nдозволяє контролювати її стан, проводити корекцію лікувальної тактики залежно nвід клінічного перебігу патологічного процесу. Щоразу перевіряють наявність хорошого дренування періодонтальної nщілини і здійснюють антисептичну обробку кореневого каналу.

Продовження лікування можливе після стихання гострих запальних явищ: nсамовільного болю, колатерального набряку, вираженої болісності пальпації ясен nу ділянці хворого зуба, болісності під час перкусії зуба.

У наступне відвідування nпроводиться:

– повна інструментальна і антисептична nобробка кореневого каналу із застосуванням найбільш ефективних лікарських засобів;

– введення до каналу лікарського засобу nантисептичної і протизапальної дії на турунді або у вигляді пасти (Крезофен, nКрезодент);

– ізоляція порожнини зуба герметичною nпов’язкою з тимчасового пломбувального матеріалу (дентин-пасти тощо).

За тривалої ексудації з nкореневого каналу для його очищення можна застосовувати сорбенти з nіммобілізованими на них лікарськими речовинами або пасти на nоснові гідроксиду кальцію.

Останнє відвідування nпризначається через певний час, що залежить від nоптимальної тривалості дії лікарських засобів кореневої пов’язки (звичайно 1—6 nдіб). За відсутності проявів загострення процесу, безболісної nперкусії проводять пломбування кореневих каналів одним з описаних методів (якщо nсформовані верхівки), рентгенологічний контроль якості заповнення кореневого nканалу і відновлення форми зуба постійними пломбувальними матеріалами або nпродовжують лікування гідроксидом кальцію (якщо не сформовані верхівки). nЛікування хронічного періодонтиту в стадії загострення принципово не відрізняється від лікування гострого періодонтиту інфекційного nпоходження.

Успіх лікування гострого токсичного періодонтиту забезпечується швидкою nевакуацією вмісту кореневого каналу, відмовою від застосування сильнодіючих nпрепаратів і використання антидотів. Зменшення ексудативних явищ можна досягти шляхом застосування nпрепаратів, що чинять протиексудативну дію (засобів nнітрофуранового ряду, гідрокортизону).

У перше відвідування необхідно nздійснити:

– видалення девіталізованої пульпи;

– обробку кореневого каналу препаратом nантидоту: при миш’яковистому періодонтиті — 5 % розчином унітіолу, тіосульфату nнатрію, 5 % розчином йоду, 1 % розчином йодинолу, при пошкодженні тканин nперіодонта фенолом — рициновою олією або 10 % емульсією анестезину в рициновій nолії;

– внесення антидоту в кореневий канал nна турунді;

– nгерметичне закриття порожнини зуба на термін 24 год.

Друге відвідування призначають на nнаступний день. У разі збереження болю і болісності при перкусії повторюють nобробку антидотом і відновлюють кореневу пов’язку ще nна добу. Остаточна обтурація кореневого каналу можлива після nзникнення симптомів гострого періодонтиту. При гострому токсичному періодонтиті nне можна залишати зуб відкритим, тому що це може призвести до інфікування nперіодонта через кореневий канал.

Гострий періодонтит, спричинений комбінованим механічним і хімічним nпошкодженням періодонта внаслідок виведення пломбувального матеріалу (особливо nформалінвмісних паст) за верхівковий отвір або пов’язаний з утворенням гематоми nв періодонті внаслідок травматичної екстирпації пульпи, лікується переважно nфізіотерапевтичними методами. Призначають 5-6 процедур УВЧ або НВЧ-терапії, при вираженому больовому nсиндромі — флюктуризацію з одномоментним nелектрофорезом 10 % кальцію хлориду. Рекомендуються ротові nванночки з 0,5-1 % розчину натрію гідрокарбонату, всередину — прийом nаналгезуючих препаратів. У разі розвитку гострото гнійного періодонтиту nвнаслідок інфікування гематоми пломбувальну масу видаляють із каналу і nлікування проводять за схемою лікування гострого періодонтиту інфекційного nпоходження.

Лікування хронічного періодонтиту постійних зубів у дітей

Лікування хронічного nперіодонтиту постійного зуба зі сформованим коренем може здійснюватись в одне nабо два відвідування.

Показання до проведення односеансного nметоду лікування періодонтиту:

– хронічний гранулюючий періодонтит за nнаявності нориці на яснах і відсутності загострень та гангренозного розпаду з nгнилісним запахом у каналі;

– хронічний фіброзний періодонтит за nвідсутності загострень та гангренозного розпаду з гнилісним запахом у каналі;

– добре прохідні канали;

– соматично здорові діти, що в даний nчас не приймають усередину антибіотики, кортикостероїдні препарати або інші nзасоби з імунодепресивною дією.

В одне відвідування здійснюється повна інструментальна та медикаментозна nобробка кореневого каналу та його обтурація постійною кореневою пломбою з nвідновленням коронкової частини постійним пломбувальним матеріалом.

За утрудненого проходження кореневих каналів під час лікування, nнеможливості проведення повної інструментальної та медикаментозної обробки nканалу, зниження захисних функцій організму лікування проводять у два nвідвідування.

У перше відвідування здійснюється:

– некротомія і формування каріозної nпорожнини;

– розкриття порожнини зуба;

– nвидалення з каналу путридних за допомогою пульпекстрактора відповідного nрозміру змоченого антисептичним розчином; за дуже широких каналів іноді nдоводиться застосовувати одразу кілька пульпекстракторів;

– повна інструментальна та nантисептична обробка кореневого каналу за зазначеними вище методиками із nзастосуванням найефективніших лікарських засобів;

– заповнення кореневого каналу nлікувальною пастою або внесення турунди з певним лікувальним засобом;

Постійну обтурацію каналу з рентгенологічним контролем і відновлення nанатомічної форми зуба постійними пломбувальними матеріалами виконують у nнаступне відвідування за відсутності скарг і ексудату в каналі.

Лікування маргінального періодонтиту полягає в усуненні етіологічного nчинника, застосуванні антисептичних і протизапальних засобів.

У разі крайового періодонтиту nінфекційного походження проводять антисептичну обробку препаратами широкого nспектра дії та протизапальну терапію. За наявності nгною розкривають під’ясенний абсцес тупим шляхом під nмісцевим знеболюванням. У разі травматичного пошкодження потрібно nпровести ревізію періодонта, видалити стороннє тіло, якщо його буде виявлено, і nздійснити протизапальне лікування. Неякісно накладені пломби підлягають nвидаленню. Токсичне пошкодження потребує застосування відповідних антидотів.

Ускладнення, що можуть виникнути під час лікування періодонтиту постійних зубів у дітей.

– nполомка інструмента в кореневому каналі;

– nперфорація стінки кореня зуба;

– n виведення пломбувального матеріалу nчерез перфоративний отвір;

– nнадмірне виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня;

– nнеповне пломбування кореневого каналу;

– nвикористання неефективного лікарського засобу для nантисептичної обробки кореневого каналу;

– nзагострення запального процесу після накладення пов’язки.

Література:

1. nХоменко Л.О. Терапевтична стоматологія дитячого віку. Київ: Книга плюс, 1999.

2. Персін nЛ.С. Стоматологія дитячого віку. Москва “Медицина” 2003

Ст. 196-203.

3. М.А.Дубова, Т.А. Шпак. Сучасні nтехнології до ендодонтії Санкт-Петербург 2005. Ст. 41-45.

n4. Ніколішин А. К. Сучасна ендодонтія. Полтава 2003. Ст. 135-139.

5.Курякіна Н.В. Терапевтична nстоматологія дитячого віку. – М.: Медицина, 1988. Ст. 347-362, 443- 456.

Список використаної літератури:

Л. О. Хоменко, О. І. Остапко, О. Ф. nКонанович, В. І. Шматко, Ю. Б. Чайковський, Н. О. Савичук, Н. В. Біденко: n«Терапевтична стоматологія дитячого віку» ст. 304-319 n– Київ 1999 р.,

Н.В. Курякіна:«Терапевтична nстоматологія дитячого віку», ст. 324-336 – Н.Новгород 2004 р.

Л.С.Персін: n«Стоматологія дитячого віку» Москва “Медицина” 2003 ст. 190-196.

М.С. Даггал, М.Е.Дж.Керзон, nС.А. Фейл: «Лікування і реставрація молочних зубів» nМосква «МЕДпрес інформ» 2006 р. ст. 15, 20, 61, 64, 70-71, 76-77, 88.