Вступ. Фонетика. Алфавіт. Класифікація голосних і приголосних. Дифтонги. Диграфи. Буквосполучення.

Фонетика. Довгота і короткість. Наголос.

Поняття “науковий термін”. Структура анатомо – гістологічних термінів. Граматичні категорії іменника, характеристика відмін, словникова форма іменників, визначення основи іменника, називний і родовий відмінок, їх роль у побудові термінів. Неузгоджене означення, способи перекладу.

 

Латинська мова (lingua Latīna) отримала свою назву від племені латинян, які населяли невелику область Лацій (Latium), розташовану в центральній частині сучасної Італії вздовж нижньої течії річки Тібр. Центр цієї області, місто Рим (Roma), з плином часу перетворився у місто-державу. Мешканці Рима почали називатися римлянами (Romāni). Саме вони дали початок наймогутнішій рабовласницькій державі Середземномор’я, підкоривши Італію, потім Грецію, і поширивши свою владу на значні простори у Північній Африці, Малій Азії, в Західній і Південній Європі. Римляни підкорили Македонію, Сирію, Єгипет, Галлію, Британію, ряд інших земель, перетворивши свою державу на рабовласницьку імперію, а латинську мову – на офіційну державну мову та на ефективне знаряддя із числа засобів романізації підкорених народів та племен. В процесі колонізації та романізації римські воїни, моряки, втікачі-раби, а також вчителі, оратори розповсюджували латинську мову, насаджували її силою декретів і зброї, перетворивши на панівну мову великої Римської імперії.

Якщо на заході Європи латинська мова поширювалася досить швидко, не зустрічаючи спротиву з боку місцевих мов, то в країнах Середземноморського басейну, зокрема в Греції, Єгипті, в Малій Азії, їй протистояли мови, що мали більш давню писемну традицію, особливо грецька. Ще в часи заснування грецьких колоній на півдні Італії (VIII – VII ст. до н.е.) римляни відчували помітний вплив еллінської культури, філософії, мистецтва, літератури. Особливо посилився цей вплив після завоювання в 146 р. до н.е. римлянами Греції. В самому Римі виступають з лекціями грецькі філософи, оратори. Освічені римляни вважають за правило доброго тону вивчати грецьку мову і літературу. Починається так званий період білінґвізму (двомовності), коли обидві мови – латинська і грецька – вважаються рівноправними. Римляни запрошують до себе грецьких вчителів, лікарів, економів, а вони, приїжджаючи, привозили з собою свої звичаї, свою мову і культуру. В руслі цього потоку в культурне життя римської держави хлинула хвиля грецької природничої, медичної і філософської думки і термінології. Багато грецьких слів прижилося в латинізованому і незміненому вигляді на ґрунті латинської мови, що зумовило розширення латинського алфавіту, зокрема введення в нього літер у (іпсилон) та z (зет). Безсумнівно, що твори і вчення таких грецьких мислителів, філософів і письменників, як Еврипід, Есхіл, Софокл, Аристофан, Аристотель, Демокріт, названий згодом батьком європейської медицини Гіпократ та багато інших, мали помітний, якщо не сказати стрижневий, вплив на розвиток римської культури. Вже в І ст. до н.е. латинська мова досягає особливої досконалості в творах таких видатних римських письменників, поетів, державних діячів періоду класичної латини, як Ціцерон, Цезар, Горацій, Вергілій, Катул, Овідій, Лукрецій та ін.

В І та ІІ ст. н.е. спостерігається розвиток наукової літератури, зокрема медичної і біологічної. Знаменитий римлянин, великий патріот і пошановувач латинської мови Авл Корнелій Цельс (І ст. до н.е. – перша пол. І ст. н.е.) написав твір у восьми книгах „Про медицину”. Найбільш відомою природничо-дослідницькою і науковою працею цього часу вважається твір Плінія Старшого (23 – 79 р. н.е.) у 37 книгах „Природня історія”. Одна книга була присвячена антропології і фізіології, вісім – ботаніці, вісім – лікарським рослинам, п’ять – лікарським засобам тваринного походження.

На цей період припадає життя і діяльність грецького вченого і лікаря Клавдія ґалена (131 – 201), який жив і працював в Римі, але всі свої праці писав грецькою мовою. Його праці з питань анатомії, етіології і лікування різних захворювань, приготування лікарських засобів були вершиною після- гіпократівської медицини і мали значний вплив на покоління лікарів пізніших часів.

В 395 р. н.е. Римська імперія розпалася на дві імперії – Східну і Західну. У Східній, Візантійській імперії панівне становище посіла грецька мова, а в Західній державною мовою залишилась латинська. Після  розпаду Західної Римської імперії (476 р.) розмовна латинська мова втратила свою роль, зокрема функцію загальнодержавної мови і свою провідну політичну роль. З цього часу все більш помітним стають мовні розбіжності між старими римськими провінціями. Розмовна латина в процесі взаємодії з мовами народностей, які населяли Римську державу, вбираючи в себе елементи місцевих говірок, зокрема тих провінцій, що відокремилися від імперії, дала початок формуванню якісно нових, так званих романських мов (від Roma – Рим). Вже в VIII ст. н.е. засвідчені перші пам’ятки італійської розмовної мови, хоча історія літературної починається з ХІІІ ст., французької, іспанської, португальської, дещо пізніше молдавської, румунської.

Треба відмітити, що основою розвитку романських мов послужила не літературна (класична) латина, а розмовна, простонародна, так звана вульгарна (від vulgus – натовп, юрба) латина(sermo vulgāris), яка не завжди відповідала нормам латинської граматики.

В той же час латинська літературна мова продовжувала свій подальший, хоч і штучний, поступ як книжна мова, мова вчених, письменників, дипломатії, римо-католицької церкви, нижчої і вищої школи протягом тривалого часу. В епоху Середньовіччя (V – XIV ст.) в Європі була створена величезна література, що увійшла в історію під назвою „латинської”. Тут були різні хроніки, напр. „Про походження та історію готів” Йордана, „Історія франків” Григорія Турського, історія Данії (“Gesta Danōrum”) Саксона Граматика, романи, збірники новел „Діяння римлян”, поеми, збірники пісень, зокрема збірник ліричних творів ваґантів (мандрівних поетів), у який увійшла стародавня студентська пісня „Gaudeāmus” тощо.

Значне місце в середньовічній латинській літературі займали філософські і богословські твори, медичні трактати, переклади з давньогрецької та арабської мов. В ХІІ ст. латинською мовою був перекладений  всесвітньовідомий медичний трактат таджицького вченого Ібн-Сіни (Авіцени) «Канон медицини», який до кінця ХVI ст. залишався одним із головних посібників у викладанні медицини.

XV-XVI ст. увійшли в історію культури Європи як епоха Відродження, оскільки проґресивні діячі цього часу намагалися відродити гуманістичні традиції античності, культ людини, створений в давньогрецькій і римській літературі, повернутися до класичної латини, тобто до мови Ціцерона, Цезаря, Вергілія, Горація.

В епоху Відродження були відкриті і належним чином оцінені, видані і прокоментовані та навіть введені у шкільну практику як літературні твори, так і невідомі до цього часу філософські і педагогічні трактати.

Латинською мовою писали свої праці такі визначні постаті епохи Відродження і Нового часу, як Томас Мор (1478-1535) – англійський гуманіст, державний діяч і письменник, Еразм Роттердамський (1469-1536) – гуманіст епохи Відродження, філософ, письменник, Андреас Везалій (1510 – 1574) – італійський природодослідник, основоположник наукової анатомії, Бартоломео Євстахій (Євстахіо)(1510-1574) – італійський анатом, один з основоположників наукової анатомії, Джордано Бруно (1548-1600) – італійський мислитель, філософ і поет, Томазо Кампанела (1568-1639) – італійський філософ, поет, політичний діяч, Микола Коперник (1473-1543) – польський астроном, творець геліоцентричної системи світу, Мігель Сервет (1509-1553) – іспанський мислитель, лікар, висунув ідею малого кола кровообігу, Уільям Гарвей (1578-1657) – англійський лікар, засновник сучасної фізіології і ембріології, описав велике і мале кола кровообігу, Рене Декарт (1596-1650) і П’єр Гассенді (1592-1655) – французькі філософи, Бенедикт Спіноза (1632-1677) – голандський філософ, Френсіс Бекон (1561-1626) – англійський філософ, Марчелло Мальпіґі (1628-1694) – італійський біолог і лікар, один із засновників мікроскопічної анатомії, Ісаак Ньютон (1643-1727) – англійський фізик, астроном і математик, Готфрід-Вільгельм Лейбніц (1646-1716) – німецький просвітитель, вчений і філософ.

Не можна не згадати у цьому зв’язку визначного шведського природодослідника Карла Ліннея (1707-1778) – творця системи рослинного і тваринного світу, який вперше послідовно заснував бінарну номенклатуру і побудував найбільш вдалу штучну класифікацію рослин і тварин. Він написав латинською мовою всесвітньо відомі твори „Geněra plantārum” („Роди рослин”), „Species plantārum” („Види рослин”), „Philosophia botanĭca” (“Філософія ботаніки”) та ін. Багато латинських назв рослин і тварин, введених К.Ліннеєм, вважаються міжнародними і ними послуговуються і нині.

У великій пошані була латинська мова і в Україні. Початки проникнення її сюди сягають часів Галицько-Волинського князівства. Наприкінці ХVI ст. під впливом культурної переорієнтації на західноєвропейські освітні принципи латинська мова широко розповсюджується у шкільній практиці України, хоча перші латинські школи існували в Галичині уже наприкінці XIV – на початку XV ст., а на Волині та Наддніпрянщині – наприкінці XV – початку XVI ст. Особливе значення надавалося вивченню латинської мови поруч з іншими в Острозькій школі, яку називали „тримовним ліцеєм”. Власне тут і виробився тип „слов’яно-грецько-латинської школи”, що дістав подальший розвиток в Києві, а згодом і в Москві.

Помітний поступ у поглиблення вивчення латинської та давньогрецької мов, як і літературної, філософської, педагогічної спадщини античності, відчувається у діяльності братських шкіл України і Білорусії. Тут вивчали такі класичні взірці античної літератури, як твори Еврипіда, Платона, Аристотеля, Ціцерона, Горація, Овідія, Вергілія та ін.

Братські школи були прямим попередником першого вищого освітнього закладу на східнослов’янських землях – Києво-Могилянської академії, заснованої в 1632 р. визначним політичним і церковним діячем, письменником Петром Могилою (1596-1647). До нашого часу збереглось близько 200 рукописних філософських курсів і майже стільки ж курсів поетики і риторики XVII – першої половини XVIII ст., складених чи законспектованих латиною у стінах Києво-Могилянської академії.

Київська академія виховала визначних освітніх діячів, письменників, медиків, діяльність яких була вагомим внеском у розвиток науки і культури східнослов’янських і навіть південнослов’янських народів.

Випускникам Києво-Могилянської академії належить визначна роль в історії російського освітнього руху.

Випускник Києво-Могилянської академії і викладач Єпіфаній Славинецький (н.в.-1675) у 1649 р. був запрошений до Москви, де 26 років плідно займався викладацькою та літературною діяльністю і залишив у спадщину 150 оригінальних та перекладних творів богословського й світського змісту, книги з анатомії, географії, історії, мовознавства. Саме він переклав на слов’янську мову з латинської медичний трактат великого реформатора анатомії Андреаса Везалія „De corpŏris humāni fabrĭca” („Про будову людського тіла”) для першої медичної школи в Росії, відкритої у Москві в 1654 р.

Чимало студентів Києво-Могилянської академії продовжували навчання в закордонних та російських медичних закладах, захищали докторські дисертації у закордонних університетах, повертались в Україну чи в Росію, займалися викладацькою і практичною медичною діяльністю, внесли вагомий вклад у розвиток вітчизняної медичної науки. Серед них такі відомі на той час особистості, як П.І.Погорецький, Н.М.Максимович-Амбодик, К.І.Щепін, Х.Т.Тихорський, О.М.Шумлянський, його брат П.М.Шумлянський, М.М.Тереховський, Д.В.Понирка, Д.С.Самойлович та багато інших. Добре володіючи латинською та іноземними мовами, ці вітчизняні вчені, перекладаючи праці зарубіжних авторів, пишучи свої власні, сприяли загально- культурному розвитку не лише в Україні, Росії, але і в Європі того часу.

В ХІХ ст. і в галузі науки латинська мова поступається місцем національним мовам. Проте впродовж століть вона мала великий вплив на мови європейських народів, особливо в галузі лексики. Багато латинських слів увійшло в українську мову, як наприклад: культура, факт, продукт, принцип та багато інших. В українській мові зустрічаємо чимало крилатих висловів, які запозичені з латини або утворені подібно, наприклад: кінець – справі вінець; який пастух, такі і вівці тощо. Це також є свідченням помітної загальнокультурної функції латинської мови.

Сьогодні латинська і давньогрецька мови надалі залишаються основними міжнародними джерелами для утворення нової природничонаукової, медичної і технічної термінології в сучасних мовах, незважаючи на те, що сучасна термінологія поповнюється новими, часто штучно утвореними словами для вираження понять, невідомих античним народам.цького слів.

Якщо анатомічна і гістологічна термінологія, як правило, складається з латинських слів, хоча трапляються і грецькі слова в латинській транскрипції, то клінічна термінологія, яка охоплює як назви хвороб і патологічних процесів, так і назви способів обстеження та лікування, назви операцій, синдромів і симптомів, утворюється в основному на базі давньогрецької мови у латинському написанні. Іншими словами, латинська медична термінологія являє собою комплекс взаємопов’язаних термінологій багатьох медико-біологічних, клінічних і фармацевтичних дисциплін, які повинні вивчити студенти вищих медичних навчальних закладів. Щоб орієнтуватися в цій величезній за кількістю латинській термінології, розуміти значення окремих термінів і словосполучень, студенти повинні засвоїти правила латинської граматики, її закономірності і винятки з правил, способи термінотворення, принципи перекладу двослівних і багатослівних термінів та клінічних діагнозів, правила виписування рецептів, лікарські форми тощо.

Метою цього підручника є спроба допомогти студентам якнайкраще впоратися з цим завданням. Автори бажають їм терпіння і наполегливості на цьому нелегкому шляху пізнання невідомого, глибокої віри в те, що labor omnia vincіt (праця все перемагає), справжньої радості від маленьких і великих перемог у щоденній постійній боротьбі за знання, пам’ятаючи, що lingua Latīna est prima disciplīna inter pares (латинська мова є перша дисципліна серед рівних).

 

 ФОНЕТИКА

Латинський алфавіт

Латинський алфавіт, яким користуються в сучасних номенклатурах, клінічній термінології, у фармакопеях, каталогах лікарських засобів тощо, складається з 26 букв (не звуків, а букв!).

 

Загальновизнаною є думка, що латинські письмові знаки, запозичені із західногрецького алфавіту, з часом доповнювалися і сформувалися остаточно в латинський алфавіт, який нараховував 25 літер. В XI столітті латинський алфавіт для передачі звука Vv у власних іменах, прізвищах, географічних назвах був доповнений літерою Ww. Успадкований романськими народами, германцями, західними слов’янами, латинський алфавіт зазнав певних фонетичних змін, породжених впливом цих мов. Виробилися два варіанти вимови літер латинського алфавіту: один, наближений до античного зразка, і другий – до середньовічного. Сучасне читання латинських текстів у різних країнах залежить y деякій мірі від місцевих традицій вимови.

В Україні традиційно вживається середньовічний варіант.

У латинському алфавіті є великі і малі літери. З великої літери починаються нові речення, власні імена, прізвища, назви народів, географічні назви, назви місяців, прикметники та прислівники, які походять від власних назв, назви хвороб у картках історії хвороб, назви бактерій, паразитів, лікарських речовин та рослин. 

 

Особливості вимови деяких звуків.

Латинські голосні звуки a, o, u, e вимовляються так само, як відповідні звуки в українській мові, напр.:

ána (ана) – порівно; cósta (коста) – ребро; Cuprum (купрум) – мідь; hépar (гепар) – печінка.

I i вимовляється як і : cíbus (цібус) – їжа; liniméntum (лініментум) – лінімент, рідка мазь.

Якщо “i” стоїть на початку слова або складу перед голосним, то вимовляється й, напр.: ieiúnum (єюнум) – порожня кишка; Iuníperus (юніперус) – ялівець; iniéctio (ін’єкціо) – ін’єкція, впорскування. Проте в сучасних номенклатурах для позначення звука й замість букви і вживається буква j. Цю букву для вираження звука й у вищезазначених позиціях почали вживати ще у XVI столітті. Отже слова ieíunum, Iuníperus, iniéctio пишуться відповідно jejúnum, Juníperus, injéctio.

Таким чином, для передачі звуків, які відповідають українським я, ю, є, йо, вживають сполучення літер ja, ju, je, jo, напр.: jam (ям) – вже; jéсur (єкуp) – печінка (фарм.); májor (майор) – більший, великий; jucúnde (юкунде) – приємно.

Літера j не пишеться лише в словах грецького походження, оскільки в давньогрецькій мові не було звука й. Тому  слова Iódum (іодум) – йод (від грецького iódes (іодес) – фіолетовий) і всі складні слова з коренем iod треба писати через I, i, напр.: Iodofórmium (іодоформіум) – йодоформ; iodátus (іодатус) – йодистий.

Yy вимовляється як українське і , напр.: butýrum (бутíрум).

Ця літера вживається лише в словах грецького походження. У давньогрецькій мові були літери ι (йота) та літера υ (іпсилон). Перша вимовляється як латинське і, друга – подібна до сучасної німецької ü. У латинській мові не було відповідної літери, яка б відтворювала υ. З цієї причини латинський алфавіт був доповнений літерою y, яку французи назвали ігрек, тобто і, властиве грецькій мові. Нині ми вже не відчуваємо різниці у вимові і та у, але маємо певні труднощі при написанні. Щоб їх уникнути при написанні слів цими літерами, треба запам’ятати ряд грецьких префіксів і коренів, які найчастіше вживаються в медичних та фармацевтичних термінах.   

 

Найчастіше вживані грецькі префікси й корені з y

dys– (вказує на розлад функції): dystrophía – розлад живлення.

hyper– (над, понад норму): hypertonía – підвищення артеріального тиску.

hypo– (під, нижче норми): hypogástrium – підчерев’я; hypothermía – охолодження.

syn– (sym-) (разом, з – з’єднування): syndactylía – синдактилія, зрощення пальців; sýmphysis – зрощення.

Корені слів грецького походження з у:

cyst–  (міхур): cystítis – запалення сечового міхура.

cyto– (клітина): cytológia – вчення про будову, розвиток, функції клітин.

hydr–  (вода): hydrogénium – водень;  hydrocárdium – водянка серця.

hyster– (матка): hysterectomía – видалення матки.

lymph– (лімфа, рідина): lympháticus – лімфатичний.

my-; myo– (м’яз): myológia – вчення про м’язи.

myel– (кістковий мозок; спинний мозок): myelocýtus – кістково-мозкова тканина.

oxy– (кислий, гострий, швидкий): oxygénium – кисень; oxyopía – надмірна гострота зору. 

physio– (природа): physiotherapía – лікування природними методами.

phyt– (рослина): phytotherapía – фітотерапія, лікування за допомогою лікарських рослин.

 

дифтонги

У латинській мові є чотири дифтонги, тобто чотири пари двоголосних, які вимовляються як один склад, один звук: ae, oe, au, eu.

Ае, ое – монодифтонги, тобто вимовляються як один звук.

Ае – вимовляється як українське е, наприклад: diaéta (діета) – режим харчування;  aegrótus (еґротус) – хворий.

Ое – вимовляється як німецьке ö або французьке eu, відповідає англійському [э:]; читається як українське е, наприклад, oedéma (едéма) – набряк; Foenículum (фенікулюм) – кріп.

Якщо у сполученнях літер ае та ое кожний голосний треба вимовляти як окремий звук, тобто роздільно, то над літерою е ставиться знак розділення (^..) аë, оë: aër (áер) – повітря;  áloë (áльое) – áлое.

Au  вимовляється як ав (ау – з коротким у), наприклад: саúda (кавда) – хвіст; Aúrum (аврум) – золото.

Еu  вимовляється як ев (еу – з коротким у), наприклад: Európa (европа) – Європа;  neurósis (неврозіс) – невроз.

Ä Примітка. В 1960 році на VII Міжнародному конгресі анатомів був затверджений офіційний список анатомічних термінів і названий Parisiána Nómina Anatómica (PNA). Згідно з PNA дифтонги  ае та ое в основі слова передаються через ē, наприклад: peritonēum (peritonaeum)- очеревина; glutéus  (glutaéus) –  сідничний; celíacus  (coelíacus) – черевний. Допускається і вважається етимологічно правильним паралельне написання слів  cecum  (caecum) – пряма кишка;   esóphagus (oеsóphagus) – стравохід.

 

Вимова приголосних

 

Буквосполучення

У латинській мові, зокрема, в медичних і фармацевтичних термінах, зустрічаються буквосполучення, які мають певні особливості у вимові, а саме:

У словах латинського походження

 

У словах грецького походження

Ä Примітка. Вимову буквосполучення sch у медичних термінах як ш слід  вважати традиційною під впливом німецької вимови, але помилковою згідно з латинською вимовою, наприклад: schizophrenía (шизофренія).

В нелатинських словах, в яких є звук ш, при передачі їх у латинській транскрипції пишеться “німецьке” буквосполучення sch, напр.: Шустер (прізвище лікаря) – Schuster, або “англійське” sh, наприклад: Wishnewsky (Вишневський).

ВПРАВА ДЛЯ ЧИТАННЯ

1. Прочитайте словосполучення:

Vesíca biliáris – жовчний міхур; plícae gástricae – шлункові складки; ápex pulmónis – верхівка легені; dórsum línguae – спинка язика; pars nasális – носова частина; córpus adipósum búccae – жирове тіло щоки; os zygomáticum – вилична кістка; córnu supérius – верхній ріг; músculi diaphrágmatis pélvis – м’язи діафрагми тазу; pars thyropharуngea – щитоглоткова частина; phalánges dígiti – фаланги пальця; os occipitále – потилична кістка; vértebrae cervicáles – шийні хребці; óssa thorácis – кістки грудної клітки; medúlla óssium rúbra – червоний кістковий мозок; córpus maxíllae – тіло верхньої щелепи; lámina perpendiculáris – перпендикулярна пластинка; procéssus pterygoídeus – крилоподібний відросток; túba auditória (auditíva) – слухова труба; fissúra petrosquamósa – кам’янисто-луската щілина.

áqua Ménthae – м’ятна вода; córtex Quércus – кора дуба; rádix Glycyrrhízae – корінь солодки; tabuléttae “Аёrónum” – таблетки “Аерон”; spíritus aethýlicus – етиловий спирт; sírupus áloёs cum Férro – сироп алое із залізом; súccus Kalánchoёs – сік коланхое; Hydrárgyri óxydum flávum – жовтий окис ртуті; óleum jécoris Asélli – риб’ячий жир, трісковий; tinctúra Schizándrae – настоянка лимонника; balsámum Schostakówsky – бальзам Шостаковського; unguéntum Wilkinsóni – мазь Вількінсона; extráctum Althaéae síccum – сухий екстракт (кореня) алтеї; solútio Euphyllíni – розчин еуфіліну; Aéther pro narcósi – ефір для наркозу; ádeps suíllus depurátus – очищений свинячий жир; solútio Phosphadéni – розчин фосфадену; Phthorbenzótephum – фторобензотеф; Zínci óxydum – окис цинку; tabuléttae Phthivazídi – таблетки фтивазиду; Cálcii hypochlóridum – гіпохлорид кальцію; solútio Iódi spirituósa – спиртовий розчин йоду; unguéntum Xerofórmii – мазь ксероформна.

Eczéma professionále – професійна екзема; neoplásma malígnum – злоякісне новоутворення; gangraéna diabética – діабетична гангрена; anaemía alimentáriа – аліментарна анемія; combústio faciéi – опік лиця; hydraemía pathológica – патологічна гідремія; dysphagía oesophágea – стравохідна дисфагія; reséctio ventrículi – резекція шлунку; nephropexía – нефропексія, прикріплення нирки; hypertrophía physiológica – фізіологічна гіпертрофія; haemotransfúsio intravenósa – внутрішньовенне переливання крові; pneumonía rheumática – ревматична пневмонія; diarrhoéa haemorrhágica – геморагічний (кровавий) пронос.

@ ВПРАВИ

1.        Напишіть латинськими літерами терміни:

 

анатомічні

фалянкс діґіті                                       дорсум  лінґве

вертебра тораціка                                осса зиґоматіка

корну інферіус                                     субстанція компакта

мускулі тораціці                                   апекс пульмоніс

парс тирофарінґеа                                      остіум абдоміналє

клінічні

нефректомія                                         гемотерапіа

дистрофіа аліментаріа                          схізофреніа

ґастрітіс хроніка                                           екзема ендоґенум

гідреміа фізіольоґіка                                    хондродісплазіа

анеміа інфектіоза                                          фітотерапіа

фармацевтичні

етер етілікус; екстрактум альоес; унґвентум Вассермані; тінктура схізандре; аква менте; солюціо гідрогеніі; мікстіо про інгаляціонібус; табулєтте „Аеронум”; кортекс кверкус; суккус калянхоес; бальзамум Шостаковскі; радікс ґліціррізе.

2.           Випишіть із словника підручника по одному прикладу на кожен дифтонг, буквосполучення:

ch, ph, rh, th та префікси: dys-, syn-(sym-), hypo-, hyper–; корені: my-, cyto-, physio-.

 

Наголос

Наголос у латинських словах був музичний і залежав від так званого закону трьох складів від кінця слова. Оскільки латинська мова не є інструментом спілкування людей і належить до “мертвих” мов, то й практично неможливо відчути “музичність” наголосу в латинських словах. Нині він є експіраторним, тобто склад, на який ставиться наголос, вимовляється з дещо більшою силою тону, але закон трьох складів залишається чинним .

Як правило, наголос ставиться лише на другий або третій склад від кінця слова. На перший склад наголос може ставитися лише в афоризмах, крилатих латинських висловах і в поетичних текстах, напр.: Gutta cavát lapidém non ví, sed saépe cadéndo… – Крапля точить камінь не силою, але частим падінням…

У термінах, запозичених з інших мов, наголос залишається на тому складі слова, на якому він був у цих мовах, напр.:  Cacáo – какао; Gínséng – женьшень; kefír – кефір.

На другий склад від кінця слова наголос ставиться лише тоді, коли цей склад довгий.

Якщо другий склад короткий, то наголос ставиться на третій склад, довгота чи короткість якого до уваги не береться. В цьому зв’язку треба запам’ятати, в яких позиціях склад в латинських словах довгий, а в яких – короткий.

 

Довгота і короткість складів

У латинському слові стільки складів, скільки в ньому голосних. Латинські голосні є довгі і короткі. Для позначення довготи голосного над літерою ставиться рисочка (ā, ē, ī, ō, ū, y), а для позначення короткості – дужка (ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, ў). Тривалість довгого голосного удвічі довша від короткого, іншим способом, ā = ă + ă.

У латинських словах склади рахують від кінця слова, напр.:

car⁶ – di⁵ – o⁴ – lo³ – gi² – a¹ – кардіолоґія.

Склад може бути довгим:

1.     Якщо цей склад містить дифтонг:

diaeta – дієта; lagoena – пляшка; glutaeus – сідничний; gangraena – ґанґрена, змертвіння; Althaea – алтей.

2.     Якщо голосний стоїть перед двома або трьома приголосними:

ligamentum – зв’язка; emplastrum – пластир; sinister – лівий.

3.     Якщо голосний стоїть перед складними приголосними х або z:

complexus – комплекс; Oryza – рис; Glycyrrhīza – солодка.

4.     За природою (у таких випадках над голосною другого складу від кінця слова ставиться знак довготи):

butyrum – масло (тверде); infūsum – настій; vesīca – міхур.

Склад короткий:

1.     Якщо голосний стоїть перед голосним:

substantia – речовина; deltoideus – дельтоподібний; curatio – лікування.

2.     Якщо голосний стоїть перед h або перед буквосполученням ch, rh, ph, th:

extrăho – витягую; stomăchus – шлунок; philosŏphus – філософ; Bismŭthum – вісмут.

3.     Якщо голосний стоїть перед сполученням німого приголосного b, p, g, c, d, t з плавним l або r:

palpěbra – повіка; quadrŭplex – четвертний; anhўdrus – безводний; thermomětrum – термометр.

4.     За природою (над голосною другого складу від кінця слова є знак короткості):

amўlum – крохмаль; frigĭdus – холодний; muscŭlus – м’яз.

Серед анатомічних, гістологічних, клінічних  і фармацевтичних термінів є багато таких, в яких другий склад є суфіксом з довгим або коротким голосним. Щоб не робити помилок у постановці наголосу в таких термінах, доцільно запам’ятати суфікси з коротким і довгим голосним.

Суфікси з довгим голосним

-āl-: abdominālis, e – лобовий; naturālis, e – природній;

-ār-: maxillāris, e – верхньощелепний; bilamināris – двопластинчастий;

-āt-: dentātus, a, um – зубчатий; cerātus, a, um – навоскований;

-īn-: palatīnus, a, um – піднебінний; Analgīnum, i n – анальгін;

-īt-: otītis, ĭdis f – запалення вуха; piperītus, a, um – перцевий;

-ōs-: musculōsus, a, um – м’язистий; oleōsus, a, um – олійний;

-ūr-: commissūra, ae f – спайка; fractūra, ae f – перелом;

-ūt-: cornūtus, a, um – ріжковий; dilūtus, a, um – розведений.

Суфікси з коротким голосним

-ĭс-: gastrĭcus, a, um – шлунковий; critĭcus, a, um – критичний;

-ĭd-: frigĭdus, a, um – холодний; bromĭdum, i n – бромід;

-ĭl- (-bil-): simĭlis, e – подібний; sanabĭlis, e – виліковний;

-ol-: alveŏlus, i m – комірка; nucleŏlus, i m – ядерце;

-ŭl- (-cŭl-): ramŭlus, i m – гілочка; canalicŭlus, i m – каналець.

Ä Примітка. В клінічній термінології є багато термінів грецького походження із закінченням –іа. В одних термінах голосний і довгий, в інших – короткий, що створює певні труднощі при наголошенні, оскільки важко запам’ятати, у якому терміні голосний і довгий, а в якому – короткий. Щоб уникнути плутанини, прийнята домовленість в усіх медичних термінах наголос ставити на і: gastroscopía – ґастроскопія, огляд внутрішньої поверхні шлунка; arthralgíа – артральґія, біль у суглобах; cardiographía – кардіоґрафія, реєстрація скорочень серця.

Ця домовленість не поширюється на немедичні терміни, напр.: photográphia – фотоґрафія.

Ненаголошеним залишається голосний і у термінах з кінцевим терміноелементом –lógia (biológia, microbiológia, cardiológia), а також у терміні anatómia.

ВПРАВи

1.    Прочитайте терміни, поділіть слова на склади, визначіть довготу другого складу від кінця слова і поставте наголос:

Apex pulmōnis – верхівка легені; processus zygomatĭcus – виличний відросток; tubercŭlum articulāre – суглобовий горбок; incisūra pterygoidea – крилоподібна вирізка; paries superior – верхня стінка; medulla ossium flаva – жовтий кістковий мозок; lamĭna externa – зовнішня пластинка; ala voměris – крило лемеша; vertebrae thoracĭcae – грудні хребці; ossa thorācis – кістки грудної клітки; processus cоracoideus – дзьобоподібний відросток; linea glutēa anterior – передня сіднична лінія; diaměter transversa – поперечний діаметр; corpus maxillae – тіло верхньої щелепи; fundus vesīcae biliāris – дно жовчового міхура; ductus choledochus – загальна жовчова протока; cauda pancreătis – хвіст підшлункової залози; tela subserōsa – підслизова основа.

Liquor Ammonii anisātus – нашатирно-ганусові краплі; Aether medicinālis – медичний ефір; acĭdum hydrochlorĭcum dilūtum – розведена соляна кислота; sirŭpus Rubi idaei – сироп малини; unguentum Hydrargўri cinereum – сіра ртутна мазь; emplastrum adhaesīvum bactericīdum – бактерицидний липкий пластир; remedia corrigentia – виправляючі лікарські засоби; Aloё pulverāta – порошковидне алое; Vaselīnum optĭmum pro ocŭlis – найкращий вазелін для очей; oleum Terebinthĭnae – скипидар; Extractum radīcis Glycyrrhīzae – витяжка кореня солодки.

Resectio ventricŭli totālis – повне видалення шлунка; transfusio sanguĭnis venōsi – переливання венозної крові; diarrhoea haemorrhagĭca – кривавий пронос; hydraemia pathologĭca – патолоґічна гідремія; gangraena humĭda – волога ґанґрена; hepatītis virālis – вірусний гепатит; eczēma verum – справжня екзема;  ulcus esophăgi varicōsum – варикозна виразка стравоходу; anamnēsis morbi – анамнез хвороби; emphysēma subcutaneum – підшкірна емфізема; diagnōsis dubia – сумнівний діаґноз.

@ ВПРАВа

1.    Перепишіть терміни, позначте довготу або короткість другого складу від кінця слова і поставте наголос:

substantia compacta – щільна речовина; facies articularis – суглобова поверхня; medulla ossium rubra – червоний кістковий мозок; lamĭna interna – внутрішня пластинка; fissura orbitalis superior – верхня очноямкова щілина; cavĭtas pharyngis – порожнина глотки; acĭdum arsenicosum anhydricum – безводна миш’якова кислота; adeps suillus depuratus – очищений свинячий жир; sirŭpus Cerăsi – сироп вишні (вишневий сироп); serum antidiphthericum – протидифтерійна сироватка; extractum Aloёs – витяжка алое; gastrītis chronica – хронічний ґастрит; emphysēma pleurae acūtum – гостра емфізема плеври; dyspnoё pulmonalis – легенева задишка; haemorrhagia intracerebralis – внутрішньомозковий крововилив; pneumonia allergica – алерґічна пневмонія.

 

морфологія

Вступ до анатомічної і гістологічної

номенклатур

Номенклатура (лат. nomenclatūra – перелік назв, імен) – це сукупність термінів, назв, що вживаються в будь-якій галузі науки, в тому числі і медичної.

Термін (лат. terminus, i m) – це слово або словосполучення, яке чітко виражає конкретне поняття в певній галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Латинська медична номенклатура охоплює три основні підсистеми медичної термінолоґії: анатомо-гістолоґічну, клінічну і фармацевтичну. Анатомічна номенклатура являє собою систематизований перелік анатомічних термінів. Анатомічні номенклатури є як міжнародна (латинською мовою), так і національні (на національних мовах).

Сучасна анатомічна термінолоґія вивчається у відповідності до Міжнародної анатомічної номенклатури, створеної у 1997 р. в Сан-Паулу (Бразилія) та офіційного переліку українських термінів, опублікованого в 2001 р. (див. самостійне заняття 1).

Міжнародна гістолоґічна та ембріолоґічна номенклатури – це систематизований перелік понять і термінів, які морфолоґи світу домовилися використовувати для позначення тих чи інших мікроскопічних структур чи пов’язаних з ними процесів). Вони затверджені ХІІ Міжнародним конґресом анатомів (Лондон, 1985), а згодом доповнені та уточнені на Міжнародних конференціях у Будапешті (1986) та Монреалі (1987). Міжнародна гістолоґічна та ембріолоґічна номенклатура є списком латинських термінів, на основі якого складаються списки відповідних анатомічних аналоґів на національних мовах.

Анатомічна і гістолоґічна термінолоґії утворюються, як правило, на базі латинської мови, клінічна – в основному на базі давньогрецької, фармацевтична – на базі обох класичних (латинської і давньогрецької) та деяких сучасних мов.

Основну роль в будь-якій латинській термінолоґії відіграє іменник. У цьому зв’язку, щоб орієнтуватися в латинській анатомо-гістолоґічній, клінічній і фармацевтичній термінолоґії, правильно користуватися нею, найперше потрібно засвоїти ґраматичні категорії іменника.

 

Іменник (Nomen  substantīvum). Загальні  відомості

Іменники у латинській мові можуть бути чоловічого, жіночого або середнього роду. У словниках рід іменника зазначається скорочено початковою літерою прикметника – назви роду:

Чоловічий рід (genus masculīnum) – m

Жіночий рід (genus feminīnum) – f

Середній рід (genus neutrum) – n

Рід іменника визначають як за його значенням, так і за  закінченням Nom. sing. За значенням до чоловічого роду належать назви осіб чоловічої статі, назви рік, місяців, народів, вітрів. Іменниками жіночого роду є назви осіб жіночої статі, назви країн, міст, островів і дерев. За значенням до середнього роду належать невідмінювані іменники (Cacao – какао, Gummi – камедь, Ginseng – женьшень тощо).

Як визначається ґраматичний рід іменника за закінченнями його називного відмінка, мова піде при вивчені відмін іменників.

Іменники у латинській мові вживаються в однині (numěrus singulāris) і в множині (numěrus plurālis), змінюються за відмінками (casus):

Nominatīvus (Nom.)      –        Називний     хто? що?

Genetīvus (Gen.)           –        Родовий      кого? чого?

Datīvus (Dat.)                –        Давальний   кому? чому?

Accusatīvus (Acc.)         –        Знахідний    кого? що?

Ablatīvus (Abl.)                       Орудний     ким? чим?

Місцевий     де? в чому?          

Vocatīvus (Voc.)            – клична форма (вживається стосовно живих осіб)

 

Словникова форма іменників п’яти відмін

Латинські іменники у словниках записуються у двох відмінках: в Nom.sing. – повна форма і закінчення Gen.sing. та літера, яка вказує на рід іменника. Напр.: costa, ae f – ребро; nervus, i m – нерв; labium, i n – губа; apex, ĭcis m – верхівка; radix, īcis f – корінь; forāmen, ĭnis n – отвір; arcus, us m – дуга; genu, us n – коліно; facies, ēi f – поверхня, лице.

Латинські іменники треба виписувати і вивчати у словниковій формі, тобто в Nom. et Gen. sing. і з вказівкою їх роду.

Іменники в латинській мові поділяються на п’ять відмін. Належність іменника до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його в Gen. sing.

 

Відміна	Cen.sing.	Приклади
І	– ae	costa, ae f	ребро
II	– i	nervus, i m labium, i n	нерв губа
III	– is	apex, ĭcis m radix, īcis f forāmen, ĭnis n	верхівка корінь отвір
IV	– us	arcus, us m genu, us n	дуга коліно
V	– ei	facies, ēi f	поверхня, лице

 

Визначення основи іменника

Основу іменника визначають шляхом віднімання закінчення в Gen.sing. Зверніть увагу на те, що основа іменників у третій відміні часто відрізняється від називного відмінка. У цьому зв’язку у словнику в іменниках третьої відміни подаються в Gen.sing. не лише закінчення –ĭs, але й кінцеві основи, які були відсутні у Nom. sing. або змінилися, напр.:

apex, ĭcis m         основа         apĭc-

radix, īcis f основа         radīc-

forāmen, ĭnis n    основа         foramin-

Таким чином, щоб знайти основу іменника третьої відміни, потрібно відкинути не всі літери, які є у словнику після коми, тобто подані із закінченням –is, а лише закінчення –is.

 

 

Відмінкові закінчення п’яти відмін

 

Неузгоджене означення

У словосполученнях, в тому числі і в двослівних та багатослівних термінах, іменник часто виступає у ролі неузгодженого означення. В такому випадку він стоїть у Gen.sing. або Gen.plur. після стрижневого слова терміна.

Неузгоджене означення з латинської мови українською можна перекладати двома способами:

1)    іменником у родовому відмінку: crista costae – гребінь ребра;

2)    прикметником: aqua Menthae – м’ятна вода (замість вода м’яти).

Анатомо-гістологічний лексичний

мінімум

І відміна

ala, aе f  крило                                              mandibŭla, ae f  нижня щелепа

bursa, ae f  сумка, кишеня                           maxilla, ae f  верхня щелепа

calvaria, ae f  склепіння черепа                   medulla, ae f  мозок (спинний,

cellŭla, ae f  клітина; комірка                                     кістковий)

crista, ae f  гребінь                                       retīna, ae f  сітківка

fovea, ae f  ямка                                           spina, ae f  ость

gemma, ae f  брунька                                   sutūra, ae f  шво

glandŭla, ae f  залоза                                    tela, ae f  шар, основа; марля (фарм.)

gutta, ae f крапля                                         tuba, ae f  труба

lamella, ae f  пластинка                                tunĭca, ae f  оболонка

lamĭna, ae f  пластинка                                 vertebra, ae f  хребець

linea, ae f  лінія                                             vesīca, ae f  міхур

ІI відміна

angŭlus, i m кут                                            lobŭlus, i m часточка

anŭlus, i m кільце                                nasus, i m ніс

atrium, i n передсердя                                  ocŭlus, i m око

brachium, i n плече                                      pilus, i m волос

bronchus, i m бронх                                     polus, i m полюс

capitŭlum, i n головочка                              porus, i m отвір, пόра

cerěbrum, i n великий мозок                       ramus, i m гілка

collicŭlus, i m горбик                                    septum, i n перегородка

cranium, i n череп                                        spatium, i n простір, проміжок

diaměter, tri f  діаметр                                 tubercŭlum, i n горбoк

dorsum, i n спина, спинка, тил           utěrus, i m матка

follicŭlus, i m фолікул                                   ventricŭlus, i m шлуночок (серця)

huměrus, i m плечова кістка                                                   

ІІІ відміна

Genus masculīnum

adeps, ĭpis m жир                                         pulmo, ōnis m легеня

apex, ĭcis m верхівка                                     thorax, ācis m грудна клітка

dens, ntis m зуб                                            vertex, ĭcis m тім’я

paries, ětis m стінка                                      vomer, ěris m леміш

pes, pedis m стопа; ніжка (гіст.)

Genus feminīnum

articulatio, ōnis f суглоб                               junctio, ōnis f з’єднання, сполучення

basis, is f основа                                            pars, rtis f  частина

cavĭtas, ātis f порожнина                              radix, īcis f корінь

divisio, ōnis f поділ                                        regio, ōnis f  ділянка

extremĭtas, ātis f кінець                                terminatio, ōnis f  закінчення

Genus neutrum

abdōmen, ĭnis n живіт, черево                     os, oris n рот

caput, ĭtis n голова; головка                         os, ossis n кістка

corpus, ŏris n тіло                                        rete, is n сітка

crus, cruris n гомілка, ніжка                        tempus, ŏris n скроня

femur, ŏris n стегно                                     vas, vasis n судина

forāmen, ĭnis n отвір

IV відміна

Genus masculīnum et feminīnum

adĭtus, us m вхід                                           meātus, us m хід, прохід

arcus, us m дуга                                           processus, us m відросток

ductus, us m протока                                   sinus, us m пазуха

manus, us f  кисть

Genus neutrum

cornu, us n ріг, ріжок                                   genu, us n коліно

V відміна

facies, ēi f  поверхня; лице, обличчя           superficies, ēi f поверхня

ВПРАВи

1.    Визначіть відміну таких іменників:

сervix, īcis f – шия, шийка; fossa, ae f – яма, ямка; pes, pedis m – стопа, нога; paries, ětis m – стінка; sinus, us m – пазуха; sulcus, i m – борозна; corpus, ŏris n – тіло; labium, i n – губа; caput, ĭtis n – голова, головка; bucca, ae f – щока; cerebrum, i n – мозок, великий мозок; palpěbra, ae f – повіка; apex, ĭcis m – верхівка; radix, īcis f – корінь; cavĭtas, ātis f – порожнина; cor, cordis n – серце; plexus, us m – сплетення; facies, ēi f – поверхня, обличчя, лице;  organon, i n – орґан.

2.    Визначіть основу таких іменників:

cortex, ĭcis m – кора, кіркова речовина; basis, is f – основа; occĭput, ĭtis n – потилиця; os, ossis n – кістка; os, oris n – рот; pars, rtis f – частина; paries, ětis m – стінка; erus, cruris n – гомілка, ніжка; dens, ntis m – зуб; extremĭtas, ātis f – кінець; forāmen, ĭnis n – отвір; cartilāgo, ĭnis f – хрящ; phalanx, ngis f – фаланга; thorax, ācis m – грудна клітка; articulatio, ōnis f – суглоб; coccyx, ygis m – куприк; calcar, āris n – острога; organon, i n – орґан; fel, fellis n – жовч; tuber, ěris n – горб.

3.    Перекладіть терміни українською мовою:

анатомічні                                                            гістолоґічні

apex capĭtis fibŭlae                              glandŭla radīcis linguae

regio genus                                                    divisio cellulāris

muscŭli abdomĭnis                                         apex pili

basis mandibŭlae                                           junctio intercellulāris (міжклітинне)

angŭlus mandibŭlae                                       labia oris

arcus vertebrae                                               gutta adĭpis

ala cristae                                                       terminatio follicŭli pili

fovea dentis                                                   cavĭtas oris

crista capĭtis costae                               cervix dentis

apertūra thorācis                                            gemma dentis

corpus ossis                                                   vestibŭlum laryngis

sutūrae cranii                                                 glandŭla saccŭli laryngis

septum nasi                                                    lobŭlus pulmōnis

ampulla ductus                                               glandŭla vesīcae

facies tubercŭli costae                                    ramus cruris

@ ВПРАВИ

1.    Напишіть у словниковій формі і поставте в Nom. et Gen. plur. такі іменники:

Зразок: стінка – paries, ětis m; pariětes; pariětum.

головка; хребець; верхівка; частина; кістка; отвір; ріжок; горбок; м’яз; орґан; легеня; губа; корінь; суглоб; відросток.

2.    Перекладіть латинською мовою терміни:

анатомічні                                                  гістолоґічні

вирізка лопатки                                            поділ клітини

горб верхньої щелепи                                  кільце пóри

верхівка кореня зуба                                    міжклітинне сполучення

поверхня горбка ребра                                 корінь зуба

основа черепа                                               часточки легені

суглоб коліна                                                краплі жиру

крило лемеша                                               губа рота

отвір грудної клітки                                     частина сітківки

м’язи живота                                                брунька зуба

кістки лиця                                                   камери ока

Короткі відомості з історії розвитку

латинської анатомічної термінології

(Для самостійної позааудиторної роботи)

Історія європейської медицини і медичної термінології бере свій початок від часів так званого „Гіппократового збірника” („Corpus Hippocraticum”), в якому зібрано понад 100 медичних творів цієї епохи. Вони традиційно приписуються великому лікарю античності Гіппократу (460-377 рр. до н.е.), його учням та представникам інших напрямків давньогрецької медицини (Чернявский М.Н. Краткий очерк истории и проблем упорядочения  медицинской терминологии // Энциклопедический словарь медицинских терминов. – Т. III. – М.: „Советская энциклопедия”, 1984. – С. 410.

Правда, ні Гіппократ, ні його наступники не виросли на пустому місці, а скористалися, власне, успадкованою медичною лексикою попередніх поколінь. Вже в гомерівському епосі можна знайти цілий ряд анатомічних і нозологічних найменувань, якими згодом користувався Гіппократ і якими послуговується сучасна медична наука.

Вже вкінці IV – I ст. до н.е. медична термінологія, зокрема анатомічна, досягла досить високого рівня розвитку. До цього спричинилася чи не найбільше передовсім діяльність двох видатних представників олександрійської медичної школи – Герофіла (біля 300-250 рр. до н.е.), якого вважають родоначальником описової анатомії, та Еразистрата (помер прибл. в 250 р. до н.е.), який зробив ряд важливих відкриттів в будові людського тіла. Значна заслуга представників олександрійської школи перед науковою медичною термінологією полягає в тому, що вони намагалися впорядкувати і нормалізувати мову медицини. На відміну від своїх попередників, які збагачували медичну лексику в основному шляхом запозичення слів розмовної мови, вони почали вводити неологізми – штучні, спеціально створені назви. В той час функцію міжнародної мови медицини виконувала давньогрецька мова, яка й була засобом професійного порозуміння між представниками медицини різних етнічних груп. Це було зумовлено тим, що латинська мова на той час ще не могла рівнозначно конкурувати з грецькою мовою, оскільки поступалася їй і щодо гнучкості, і щодо способів словотворення. По-друге, латинська мова протягом всієї історії свого розвитку зазнавала сильного впливу давньогрецької мови, зокрема після завоювання римлянами Греції в 146 р. до н.е. По-третє, латинська мова не могла рівнозначно конкурувати з давньогрецькою щодо впливу на розвиток медичної лексики ще й тому, що як медичні, так і біологічні знання римлян ніяк не могли зрівнятися із знаннями греків.

Однак це не означає, що з боку римлян не робилося ніяких спроб розвивати латинську медичну термінологію. Певне уявлення про стан латинської медичної лексики, зокрема анатомічної, дає нам поема римського поета-філософа Лукреція Кара (прибл. 99-53 р. до н.е.) „Про природу речей” („De rerum natūra”). Лукрецій, викладаючи латинською мовою природничонаукові погляди грецьких мислителів, відчував чималі труднощі, і при описуванні будови людського тіла вимушений був послуговуватися, крім літературної латинської мови, златинізованими запозиченнями з грецької мови. Проте в поемі Лукреція вже зустрічаються такі анатомічні назви, які дістали повні „права громадянства” в сучасній Міжнародній анатомічній номенклатурі, напр.: membra – кінцівки; palātum – піднебіння та ін.

Значне місце в історії розвитку латинської медичної термінології належить римському вченому-енциклопедисту і лікарю Авлу Корнелію Цельсу (кінець І ст. до н.е. – перша половина І ст. н.е.), автору трактату у 8 книгах „Про медицину” („De medicīna”). Вважаючи за потрібне супроводжувати латинські назви відповідними грецькими, широко використовуючи грецькі найменування як найбільш достеменні, точні, Цельс в той же час вводить в ужиток римської медицини нові латинські назви як паралель традиційним грецьким назвам. Будучи великим поборником латинської мови, Цельс намагався утвердити за нею правомочність мови науки. Вся подальша історія підтвердила вірність його устремлінь, обґрунтованість і його прогностичність в цьому аспекті.

Незважаючи на те, що трактат Цельса „Про медицину” кільканадцять століть пролежав на полицях монастирської бібліотеки, він, знайдений в 1443 році, став справжнім надбанням європейської медицини, а лексика його, інколи з певними змінами значень  слів чи з уточненнями, майже цілком увійшла в словник професійної медицини, стала невід’ємною частиною міжнародних анатомічних номенклатур кінця ХІХ і середини ХХ ст. З часів Цельса беруть свій початок такі анатомічні латинські терміни, як abdōmen – живіт, cartilāgo – хрящ, cervix – шия, digĭtus – палець, femur – стегно, lien – селезінка, ocŭlus – око, pectus – груди, pulmo – легеня і багато інших.

В часи діяльності в Римі одного з найвидатніших лікарів свого часу Клавдія ґалена (130 – 210 рр. н.е.) і завдяки його активності в медичній термінології використовувались виключно грецькі слова. ґален склав словник і коментарі до праць Гіппократа, увів чимало нових грецьких назв, намагаючись при цьому досягти однозначності застосування і тлумачення слова. Можна сказати, що саме ґален започаткував ті основні вимоги, які пізніше, в науці Нового часу, утвердилися як такі, що відповідають принципам утворення наукових термінів.

У середньовічній медичній термінології застосовувалися як латинські, так і грецькі та арабські назви, але у спотвореній формі, що часто призводило до термінологічної плутанини. Причиною цього були багаторазові переклади з давньогрецької мови на арабську, а з арабської на латинську. Оскільки середньовічна латинська мова значно відрізнялася від класичної латини і не всі перекладачі добре знали арабську мову і медичну термінологію, то вони часто невірно транскрибували слова давньогрецької мови.

Одним з перших, хто зробив помітний внесок в усунення плутанини в описовій анатомії, був Андреас Везалій (1514-1564). Він відмовився від арабських визначень і середньовічних латинізмів, переклав давньогрецькі назви класичною латинською мовою і ввів виключно латинські позначення. Своїми працями він поклав початок об’єктивній оцінці і перевірці даних анатомії, що увійшли в медичну літературу. На ґрунті своїх досліджень Везалій виправив усю тогочасну анатомію, відзначив понад 200 істотних помилок ґалена. Він перший дав опис орґанізму людини, побудований на докладному  дослідженні людських трупів, розробив в деталях правильну методику секції, і його справедливо вважають творцем анатомії як науки (Верхратський С.А. Історія медицини. 2-е вид. – Київ: “Вища школа”, 1974. – С. 75).

З часів Везалія неодноразово робилися спроби створити єдину анатомічну номенклатуру. Однак авторитет окремих вчених, на думку дослідників цієї проблеми, не був достатнім для здійснення такого задуму, і до 1895 року анатомічна номенклатура мала, по суті, безладний характер.

У 1887 році на І з’їзді німецького анатомічного товариства була створена міжнародна комісія, якій було доручено скласти єдиний список латинських анатомічних термінів.

Прийнята в 1895 році Базельська анатомічна номенклатура (BNA) поклала кінець плутанині, що мала місце в галузі анатомічних термінів. При виборі термінів вирішальну перевагу надавали простоті й короткості. В ній було відкинуто біля 10 000 назв як синонімів, що збереглися з попередніх століть. Це склало майже половину всіх термінів.

Базельська анатомічна номенклатура дістала офіційне визнання не тільки в німецькомовних країнах, але й в Італії та Америці. З 1898 року Базельська анатомічна номенклатура стала загальноприйнятою і в Росії.

З плином часу розвиток науки вимагав уточнення й доповнення багатьох латинських анатомічних термінів, а Базельська номенклатура, природно, не могла відповідати новим вимогам. З цієї причини анатомічне товариство Англії й Франції опублікувало в 1933 році переглянуту анатомічну номенклатуру – Бірмінгемську ревізію (B.R. – Birmingham Revision), де було дано цілий ряд корисних рекомендацій стосовно тих термінів, які треба було включити як доповнення до Базельської анатомічної номенклатури. Багато цих термінів увійшло в сучасні підручники і посібники з анатомії людини. Бірмінгенська комісія вперше переклала латинські терміни англійською мовою.

Згодом німецьке анатомічне товариство внесло ще ряд змін і доповнень до анатомічної номенклатури, а в 1936 році була опублікована Єнська анатомічна номенклатура (JNA), яка змінила принципи конструкції термінів, пов’язаних з вказівкою напряму і положення органів (напр.: ventrālis замість anterior; craniālis замість superior), ввела ряд нових позначень при описі нервової системи. Змінюючи терміни, німецькі анатоми в JNA розглядали розміщення частин тiлa і органів, виходячи не з вертикального положення тіла людини, а з горизонтального положення тіла чотириногих земних хребетних тварин. Саме цей принцип і спонукав анатомів різних країн висловитися проти прийняття Єнської анатомічної номенклатури і вона не дістала офіційного міжнародного визнання. Більшість анатомів дотримувалась Базельської анатомічної номенклатури.

В 1950 році в Оксфорді відбувся V Міжнародний конгрес анатомів багатьох країн, на якому була створена міжнародна анатомічна номенклатурна рада, яка висловилась за те, що доповнення до Базельської анатомічної номенклатури повинні бути незначні.

В 1955 році на VI міжнародному конгресі анатомів в Парижі був запропонований офіційний список Nomĭna Anatomĭca, а в 1960 році на VII Міжнародному конгресі анатомів він був названий Паризькою анатомічною номенклатурою – Parisiensia Nomĭna Anatomĭca (PNA). Вона в основному базувалася на Базельській анатомічній номенклатурі. Із 5640 понять, які були в BNA, без змін було прийнято PNA 4286 термінів, що становить 70%, у видозміненому вигляді було прийнято 886 термінів (15,6%). З Єнської анатомічної номенклатури прийнято 268 (4,9%) термінів і 200 (3,5%) термінів цілком нових (Тибор Донат. Толковый анатомический словарь. – Будапешт, 1964. – С. 12). Можна сказати, що в історії медичної науки офіційний список латинських анатомічних термінів вперше дістав міжнародне визнання. Проте PNA надалі вдосконалювалася, вносилися певні зміни при її виданнях у порівнянні з попередніми. У наступні роки на Міжнародних конґресах анатомів затверджувалися відповідні зміни (Ньо-Йорк, 1960; Вісбаден, 1965; Ленінград, 1970; Токіо, 1975; Мехіко, 1980; Лондон, 1985). З причини певних суперечностей у діяльності Виконавчого комітету Міжнародної федерації асоціації анатомів (IFAA) і Комітету з анатомічної термінології рішенням Генеральної асамблеї IFAA (Ріо-де-Жанейро, 1989) було ліквідовано Комітет з анатомічної термінології і створено Федеративний комітет з анатомічної термінології (FKAT) Цей комітет розпочав опрацювання нової Міжнародної анатомічної номенклатури за участю 60 національних анатомічних спілок, що входять до складу Міжнародної орґанізації IFAA. У серпні 1997 р. в Сан-Паулу було повідомлено про створення сучасної спрощеної й універсальної анатомічної номенклатури. Її було ухвалено IFAA та розіслано національним анатомічним спілкам для використання і перекладу мовами їхніх держав.

У 2001 році було опубліковано перший офіційний перелік українських термінів (український стандарт) у Міжнародній анатомічній номенклатурі (Див.: Міжнародна анатомічна номенклатура. Український стандарт./ За ред. І.І.Боброва, В.Г.Ковєшнікова. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 328 с.).

 

Додатки (таблиці)

Табл. №1

 

Іменник (Substantivum)

 

У латинській мові п’ять відмін іменників. Належність іменника до певної відміни визначається за закінченням родового відмінка однини  (Gen. sing.).

 

 

 

Табл. №2

Прийменник (Praepositio)

 

 

Табл. №3

Зведена таблиця відмінкових закінчень п’яти латинських відмін

 

 

 

Табл. №4

Класифікація прикметників у звичайному ступені порівняння

 

Табл. №5

Declinatio III

Голосний тип відмінювання

Secale, is– жито  animal, ālis– тварина cochlear, aris– ложка

 

Singulāris

 

Plurālis

 

 

Табл. №6

Declinatio V

Species, ēi  f – збір

 

 

            Singulāris                                                                Plurālis

                                                         

        Nom.         species                                                   Nom.         species 

        Gen.          speci-ēi                                                  Gen.          speci-ērum 

        Dat.           speci-ēi                                                  Dat.           speci-ēbus

        Acc.          speci-em                                                Acc.           speci-es 

        Abl.           speci-e                                                   Abl.           speci-ēbus

 

 

Табл. №7

Ступені порівняння прикметника

 

 

 

 

Табл. №7

Зразок рецепта

 

 

Міністерство охорони

здоров’я України  

лікарня №2

м. Тернопіль, вул. Романа

Купчинського, 14

Дитячий дорослий

25квітня 2004 р.

 

Костелюк І.П. 70р.                                                                Nomen aegroti

Koвельський  Б.С.                                                                 Nomen medǐci

 

Recipe :                                                                                 Invocatio                        

Basis:                         Acidi hydrochlorĭci diluti  4 ml

Adjuvans:                   Pepsini                            20 ml

Corrigens:                   Sirŭpi Cerăsi                   50 ml

Constituens:                Aquae destillatae            150 ml

                                 Misce. Da.

                                 Signa:                 По 1-й ст. можці 3 рази на день      

                                                             після їди

 

Підпис і печатка                                                                  Nomen et sicillum

лікаря                                                                                    medici personale

 

 

Вирази, що вживаються у медичній практиці:

 

1. Anamnesis morbi. – Відомості про хворобу.
2. Аrcana medici. – Лікарські таємниці.

3. Ars curandi – Мистецтво лікування.

4. Status praesens. – Стан хворого на цей момент.

5. Status quo . – Попередній стан.

6. Status idem. – Стан хворого той же.

7. Status quo ante. –Попередній стан хворого.

8. Indicatio vitalis. – Життєві показники.

9. Habitus aegroti. – Зовнішність хворого.

10. Status communis. – Загальний стан.

11. Diagnosis dubia. – Сумнівний діагноз.

11. Diagnosis vera. – Діагноз правильний.

12. Diagnosis ex observatione. – Діагноз на основі спостережень.

13. Diagnosis ex juvantibus. – Діагноз на основі допоміжних засобів.

14. Casus ordinarius. – Звичайний випадок.

15. Casus extraordinarius. – Незвичайний випадок.

16. Praesente medico (aegroto). – У присутності лікаря (хворого).

17. Primum non nocere. – Насамперед, не зашкодь (Цельс).

18. Absente aegroto (consilium). – У відсутності хворого (консиліум).

19. Dosis pro cursu. – Доза на курс лікування.

20. Facies Hippocratica. – Гіпокрвтове обличчя, обличчя вмираючої людини.

21. Fraus pia. – Свята брехня (деонтологічно).

22. In statu nascendi. – У момент зародження.

23. Dura necessitas. – Сувора необхідність.

24. Ignoti nulla curatio morbi. – Не можна лікувати нерозпізнану хворобу.

25. Abusus in Baccho. – Зловживання вином.

26. Hygiena amica valetudinis. – Гігієна – подруга здоров’я.

27. Diagnosis bona – curatio bona. – Добрий діагноз – добре лікування.

28. Post mortem medicina. – Лікування після смерті.

Вправи для самоконтролю

 

1. Прочитайте, зверніть увагу на вимову голосних:

Ana, arteria, agitare, а1а, еgo, elementum, epidermis, emplastrum, emulsum, immaturus, index, infusum, Iunipěrus, majalis, vinum, Jugularis, injectio, jus, oleum, observare, os, orgănon, optĭmus, ulna, unus, utĭlis, ustus, ultĭmus, systŏle, systema, symptoma, Руramidonum, руrămis, Hydrargyrum, Oxygenium.

2. Прочитайте, зверніть увагу на вимову дифтонгів ae, oe, eu, au:

Aegrotus, gangraena, costae, verae, praeparatum, Аеther, аёr, paediater, А1оё, poёta, оеdema, oesophăgus, oedematosus, oesophagodynia, dyspnoё, dір1оё, роёmа, aёneus, amoeba, Aurum, audіre, auris, ausсultatio, auditus, autoplastіса, Eucalyptus, eupnoё, pneumonia, neurоsis, Europa.

3. Прочитайте, зверніть увагу на вимову звуків [c]і[k]:

Costa, centum, cavum, capitŭlurn, lacrĭma, collum, color, fractura, cranium, саnalis, 1ас, crista, salicylĭcus, саесum, се11ŭ1а, centralis, cito, Citrum, соеnа, Cuprum, cutis, medĭcus, medĭсi, medĭcum, cystis, ascites, arcus, collurn, cylindraceus.

4. Прочитайте, зверніть увагу на вимову звука s:

Saccharum, sapiens, scribёre, secundus, spongiosus, sterilisare, organismus, mensa1is, usus, fissura, dosis, abscessus, Sulfur, transfusio, fuscus, gelatinosus, dens, spissus, consilium, causa, cariosus.

5. Прочитайте, зверніть увагу на вимову дифтонгів:

Aegrotus, gangraena, aegre, costae, praeparatum, aequalis, Аеther, аёr, paediater, aёneus, aërosolum, aetas, aetiologia.

Kalanchoё, А1оё, poёta, оеdema, oesophăgus, oedematosus, oesophagodynia, dyspnoё, dір1оё, роёmа, amoeba.

Aurum, audіre, auris, ausсultatio, auditus, autoplastіса.

Eucalyptus, eupnoё, pneumonia, neurоsis, Europa.

6. Поясніть вимову буквосполучеиь ch, ph, rh, th:

Chamomilla, Chloroformium, charta cerata.

Therapia, Mentha, Althaea, thorax, thermometrum, rythmus, thermotherapia.

Pharmacologia, Phosphŏrus, Camphŏrа, rhaphe, pharmăcon, symphysis, vas lymphatĭcum, encephălon, typhus exanthematĭcus.

Rheumatismus, rhinitis, Rheum, Glycyrrhiza.

Schisma, muscŭlus ischiadĭcus, schola.

Lingua, sanguis, unguis, sanguĭfer, lingŭla.

Consuetudo, adeps suillus, suo, suus.

Liquor, quinque, squama, quantum satis, quartus, Querсus, quadratus.

7. Поясніть вимову tі в поданих словах:

Auscultatio, operatio, mixtio, ostium, combustio, solutio, functio, vitium cordis, tibia, tilia, bestia, dens sapientiae, digestio, Liquiritia.

8. Прочитайте слова, звeрніть увагу на вимову префіксів і коренів грецького походження:

Dyspnoё, dystrophia, hypertonia, hypodermatĭcus, hypothermia, hypochondriăcus, hyperthermia, hyperoxaemia, syndromum, syndesmosis, syndesmologia, sympathĭcus, hydrochlorĭсus, Hydrogenium, охуdum, oxydatus, oxygenotherapia.

9. Визначте довготу чи короткість другого складу від кінця слова:

Belladonna, tabuletta, vulnus, cerebellum, decoctum, venter, balneum, vertebra, tibia, fissura, pilula, capsula, cartilago, pancreas, arcus, Aether, cerebrum, ра1реbra, scabies, fuscus, inflammаtіо, callosus, fibrosus, pelvinus, caudatus, саlidus, frigidus, caninus, dentatus, sutura, articularis, sanabilis, similis, frontalis, alveolus.

10. Визначте довготу чи короткість другого силаду від кінця слова, поставте наголос:

Aethereus, coracoideus, remedium, deltoideus, laryngoscopia, osteomalacia, felleus, diaeta, ventriculus, argenteus, profundus, fossa, processus, Viola, otorrhagia, histologia, malleolus, muliebris, externus, tenorrhaphia, anhydrus, capillaris, vertebralis, mobilis, foveola, utilis, peronaeus, Glycyrrhiza.

11. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви c або k:

…osta, .. uprum, inje…tio, je…ur, ju…unde, Foeni…ulum, …auda, …aput, …utis, …rus, …aecus, …eratoma, …eratitis, …alium, …al…ium, …alanchoe, …efir, …acao, extra…tum, …ortex, Eu…alyptus, …u…urbita, …apsula, …eratinosus, tin…tura, …onservatus., …ena, medi…ina.

12. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви i або y:

H…drosis, brach…algia, ox…datio, ac…dum, s…mph…sis, m…cosis, solut…o, d…spepsia, h…pergl…caemia, rh…zoma,  C…clopropanum, Kal…um, Z…ncum, p…oc…dum, p…lula, p…retrum, s…mplex, c…stitis, c…tologia, m…xtura, m…elographia, ph…totherapia, cerv…x, ph…siologia, h…potonia, m…od…strophia, h…sterorrhagia, sp…r…tus.

13. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви g або h:

…ydro…enium, …aemato…enum, lin…ua, …erba, …utta, zy…oma, …lycerinum, …irudo, Oxy…enium, san…uis, …abitus, Planta…o, …ydraemia, …astritis, …epatitis, …aemorrha…ia, …an…raena, biolo…ia, …ypertrophia, …elatinosus, …landula, …umerus, or…anon, re…io, …ypo…lossus, mar…inalis, an…ina, …ora, re…io, …ydrops, de…eneratio, ni…rum.

14. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви e або ae, oe:

Di…ta, gangr…na, ad…ps, c…na, th…rapia, …grotus, ap…x, …xtractum, …thylicus, …dema, an…mia, …czema, d…puratus, c…rvix, F…niculum, Alth…a, an…mia, …ther, h…maorrhagia, c…rebrum, p…diater, hum…rus.

15. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви t або th :

…orax, …uberculum, u…erus, gu…a, …ela, ar…ritis, phy…o…erapia, …yropharyngeus, dys…rophia, os…ium, …abule…a, hypo…ermia, hyper…onia, cy…ologia, ae…er, capu…, ver…ebra,  absin…ium, mix…io, …inctura, …ermometrum.

16. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви ph або f:

 …acies, …os…orus, …enolum, dys…agia, …errum, Sul…ur, …lavum,  oeso…agus, …ysiologia, …ytotherapia,   …rigidus, …iliso…us, em…ysema, …arynx, …issura, …oramen, …emur, super…icies.    

                           

Завдання для контролю.

Написати латинськими буквами:

1.     Купрум, абсінтіум, ксероформіум, пейор, каланхое, ацетас, плятифіллінум, аква, цінкум, фосфорус, лінґваліс, лаврус, плєксус, сквамозус, харта, прінціпіум, юґлянс, функціо, аксунґіа, ехінопанакс, квіес.

2.     Какао, ацідум, дуплєкс, альое, маюс, кефір, діспепсіа, фармакольоґія, зіґома, екваліс, сублінґваліс, евкаліптус, вітрум, сапо, улькус, дуко, цератус, фацілє, акутус, креско.

3.     Кальціум, шпріц, левзеа, цера, еліксір, дозіс, кератітіс, альтеа, майор, гліцерінум, схоля, сев, унґвіс, холє, солюціо, консветудо, лєкціо, квартус, ляудатум, гірудо, вазелінум, окулюс.

4.     Калідус, екстрактум, узус, вікасолюм, схізандра, ціто, кратеґус, гідропіпер, йодоформіум, крісталлюс, схема, харта, квіскве, лінґва, бакка, альбус, лябор, санус, сангвіс, мензаліс, холє.

5.     Капсуля, плєксус, арборесценс, фенікулюс, зіґоматікус, брікетум, біоміцінум, йодум, нігель, софора, квінкве, лєкс, візус, спеціес, кворум, хемікаліс, спіка, фльос, екзітус, ляктас, Европа, оріза.

6.     Карбо, аксіс, кератома, зоольоґія, автумнус, центум, гіппофае, антіпіретікус, маяліс, теа, квіес, свавіс, базіс, мікстура, віоля, ітакве, єкур, кваттуор, фасція, узус, карієс.

7.     Калямус, токсікус, бензоас, церазус, реум, каліум, левоміцетінум, ад’юванс, різома, квартус, консветудо, кортекс, зонуля, йуґуляріс, експекторанс, цінкум, габітус, каустікус, майор, пальпаціо, гльобулюс.

8.     Кардіакус, екземпляр, бензоікус, цінереус, калянхое, ін’єктабіліс, тетрациклінум, рамнус, квантум, пінґвіс, травма, візус, маіс, термопсіс, какао, саль, аер, нукс, ітакве, мензаліс.

9.     Коффеінум, мікстіо, ціркулюс, брікетум, аер, діазепам, гіперікум, ін’єкціо, теребінтіна, квантітас, сангвіс, плянтаґо, петрозелінум, ґінсенґ, фель, децем, декстер, кор, сквама, скатуля, сінергізмус.

10. Кольор, оксіґеніум, цітрамонум, екзакте, вікасолюм, аерозолюм, гіосціамус, Юліус, левзеа, мента, квалітас, санґвіфер, інфлюенца, тінктура, аер, неоплязма, ректіфікаціо, оціум, ліхен, гомо, гуманус, пікс.

11. Корпус, аксунґіа, цітрікус, екземплюм, етазолюм, ґоссіпіум, юкундус, центауріум, хамомілля, кверкус, еквізетум, діета, дозіс, кортекс, базіс, екзакте, ува, аква, пікс, суус, квам.

12. Кортекс, еліксір, церулєус, екстернус, етер, гіповітамінозус, януар, геліхрізум, кваліс, ліквіріціа, юніперус, гіперікум, квадратум, схізандра, кутіс, купрум, інуля, хірургус, сульфур, карбо, ціркулюс, екваліс.

13. Крісталлюс, експекторанс, цітольоґія, етілікус, юніперус, ґнафаліум, квадратус, інґвіналіс, ефедра, табулєтта, суккус, тінктура, фармаціа, суппозіторіум, амілюм, ляк, юніпер, діета, корну, мензаліс, кауте, бакка.

14. Кавітас, дуплєкс, децем, церулєус, геморраґіа, йодідум, гіпертоніа, ефедра, ліквор, сімплєкс, геліантус, аускультаціо, камфора, солюціо, нукс, цібус, окулюс, плязма, квінкве, фруктус, саль, екзема.

15. Ін’єкціо, салікс, форміцікус, клавзус, фенікулюм, оксіґеніум, єкур, ехінопанакс, ліквідус, схізма, етереус, ангідрус, опії, сакхарум, пілюля, корну, сульфур, кодеїнум, фель, габітус, сензус.

16. Декоктум, фураціллінум, гіерохльое, гіосціамус, дуплєкс, оксідум, єюнум, іпекануанга, інфузум, аквозус, ксеродерма, ліквідус, ерізімум, уртіка, пікс, квартус, сангвіс, роза, ліквор, магнезіа, альбус.

17. Функціо, нукс, гліцерінум, естроґенус, фітотерапіа, юґлянс, аміґдаля, абсінтіум, ліквефактус, бісмутум, гіпнотіка, нітроґеніум, санґвісорба камфоратус, скатуля, купрум, сапо, аква, ляґена, аґітаре.

18. Меркуріум, інсвавіс, мацераціо, фармацевтікус, максімум, поліґаля, плятіфіллінум, аквіля апотека, кокве, фіат, аерозолюм, солютабіліс, десіґнатіо, строфантус, дівізіо, ґарґарізма, сензус, баціллюс, єкур, сеу.

19. Медікатрікс, медіціналіс, фармацевта, люкс, саліціляс, ям, анетум, ліквор, геліантус, унґвентум, еґер, методус, болюс, льокус, сіґнетур, квінта, альбус, консветудо, сквама, пейор.

20. Наркозіз, каліум, тараксакум, концентратус, пневмоніа, стріхное, іодум, арахіс, альта, кверкус, ліквіріціа, бутірум, тетраціклінум, еуфіллінум, ляудатум, сапо, кохлєар, бакка, аудіре, сквама.

21. Кератінозус, вазелінум, декстер, сульфур, харта, операціо, єкур, кверкус, бакка, унґвентум, капут, фруктус, декоктум, екстрактум, декамевітум, сціенціа, лєкціо, асцітес, аткве, бальзамум.

22. Герба, саккулюс, респіціо, карбо, пульверізаціо, фльос, оксігеніум, юнктура, уртіка, ґутта, капсуля, кураціо, льокус, екстрактум, алюмен, тараксакум, секундус, спіка, лінґва, мацеро.

23. Квантітас, кваттуор, юніперус, хамомілля, ад’юво, ціто, саккулюс, децем, мутаціо, фільтраціо, ляксанс, круціфер, квінкве, радікс, аткве, крус, кредо, пульверізаціо, адстрінґенс, інсанус.

24. Куро, оффіціна, капсікум, схоля, квам, бакка, карбо, анґулюс, лінґва, маґнезіа, ваза, інсанус, сквама, квінкве, інфузум, мензаліс, асептіце, льокус, спіка, узус.

25. Оціум, фасція, мензаліс, кортекс, пікс, лябор, остіум, йодум, йодідум, скабіес, сульфур, каустікус, ініціум, комбустіо, цена, екземплюм, крус, тріхомонацідум, майор, югуляріс.

 

Визначити довготу чи короткість передостаннього складу і поставити наголос:

1.     Belladonna, aethereus, coracoideus, tabuletta, decoctum, callosus, alveolus, anhydrus, tenorrhaphia, Glycyrrhiza, muliebris, fundus, scabies, ventriculus, alveolus.

2.     Vulnus, cerebellum, Helianthus, Convallaria, extractum, diarrhoea, suppositorium, frigidus, Althaea, gracilis, porcina, extraho, homo, Oryza, signatura.

3.     Betula, Salvia, Kalanchoe, gonorrhoea, Salmonella, purpurea, Staphylococcus, benzolum, Aethylium, capsulatus, extractum, perplexum, toxoplasma, bifolia, alveolus.

4.     Diaeta, medicamentum, globulus, Leonurus, Tilia, chloridum, Aspirinum, aquosus, Penicillium, argilla, pilula, Veratrum, sanguis, Ephedra, ampulla.

5.     Gelatinosus, familia, Solanaceae, histolyticus, aceticum, Digitalis, pertussis, Thea, chinensis, cardialis, liquidus, granulum, utilis, capsula, Sanguisorba.

6.     Biologia, tenorrhaphia, colatura, naturalis, Hydrastis, vertebra, reflexus, pupilla, gangraena, philosophus, mortalis, decoctum, brachium, Gentiana, scatula.

7.     Comissura, lamella, amoeba, Hippophaё, Crataegus, Arnica, nomen, aetherea, anatomia, pharmacia, cerebrum, oxydatio, nitrosum, compositus, sacculus.

8.     Thermometrum, aromaticus, officinalis, Viburnum, oleosus, September, femininum, lingua, oculus, columna, dystonia, Oxycoccus, Strophanthus, pharmacopoea, Hierochloё.

9.     Baccae, coeruleum, substantia, idaeus, volatilis, foveola, cuticula, Arsenicum, depuratus, Schizandra, lagoena, pupilla, Bismuthum.

10. Therapia, Aloё, Crataegus, Oryza, emplastrum, charta, Rheum, Triticum, sublingualis, combustio, calidus, sutura, columella, hydraemia, interna.

11. Vaselinum, ductus, transversa, Helianthus, unguentum, fissura, haemorrhagia, allergica, Aurum, venosus, annotinus, Quercus, majalis, palpebra, extraho.

12. Lamella, quadruplex, thermometrum, bilaminaris, frigidus, pharmacotherapia, anatomia, diaeta, complexus, medulla, naturalis, deltoideus, Mentha, Liquiritia, sinapisata.

13. Insulinum, sinister, quinque, Gentianta, injectio, cerebellum, Glycyrrhiza, Arachis, folium, pilula, ampulla, tinctura, Althaea, medicus, officinalis.

14. Calendula officinalis, cardiologia, bromidum, thermometrum, Schizandra, coeruleum, pertussis, pharmacopoea, deltoideus, Oryza, stomachus.

15. Inhalatio, glykaemia, officina, pinguis, gargarisma, Tilia, tabuletta, bacterium, gangraena, complexus, cerebrum, Ephedra, limpidus, aceticum, extraho.

16. Xiphoideus, intestinum, critica, vertebra, reflexus, tinctura, amoeba, Althaeae, contraho, scabies, unguentum, areola, Belladonna, biologia, gastroscopia.

17. Ligamentum, Glycyrrhiza, quadruplex, facies, foveola, scatula, mineralis, Synthomycinum, camphoratus, Sanguisobra, bacillus, praecipue, solutio, cerebrum, anhydrus.

18. Pharmacia, pharmacologia, Bismuthum, aetherea, Epherda, Arnica, axungia, gracilis, amylum, pilula, Crataegus, Salvia, paluster, Triticum, destillatus.

19. Aether, curatio, dilutus, cerebellum, ramulus, medicina, Centarium, chartaceus, therapia, chirurgia, philosophus, extraho, Oryza, complexus, diaeta.

20. Urtica, Arnica, Saccharum, gracilis, spiritus, Erysimum, stomachus, thermometrum, deltoideus, facies, ligamentum, quadruplex, reflexus, sacculus, mortalis.

21. Descendo, levis, caelum, natura, instrumentum, centimentrum, audio, philosophus, reflexus, humilis, medicus, trachea, chirurgia, otorrhagia, Rheum.

22. Remedium, Crataegus, futurus, Ephedra, extraho, periodus, difficilis, anamnesis, Oryza, liquida, tabuletta, Hyoscyamus, Bismithum, diarrhoea, solutus.

23. Volatilis, fluidus, mixtura, Sanguisorba, bacillus, praecipue, subcutaneus, Nitrogenium, ratio, Vipratoxum, diaeta, adjuvans.

24. Radix, infusum, tinctura, Arnica, Urtica, Erysimum, spiritus, sirupus, paluster, Althaea, Chloroformium, aethereae, anhydrus, contraho, cerebellum.

25. Acer, emplastrum, calidus, amarus, numerus, stomachus, vertebra, cinereus, officinalis, malleolus, Citrum, oxydatio, Triticum, Glycyrrhiza, paluster.

1. Визначте відміну іменників:

fovea, ae f; corpus, oris n; dorsum, і n; arcus, us m; superficies; eі f; basis, is f ; collum, і n; apex, ĭcis m; cranium, i n; ductus, us m; caput, ĭtis n; ganglion, ii n; cornu, us n.

2. Перекладіть латинською мовою і визначте відміну іменників:

відросток, канал, шия, дно, луска, головa, область, кільце, край, лице, пластинка, зв’язка, борозна, грудна клітка, кістка, рот, ключиця, крило.

3. Визначте основу іменників:

vertebra, vertebrae; ulna, ulnae; сlаvісŭlа, сlаvісŭlае; muscŭlus, muscŭli; nervus, nervi; cancer, cancri; pater, patris; species, speciei; cornu, cornus; os, ossis; usus, usus; cavum, cavi; os, oris; processes, processus; cor, cordis; ligamentum, ligamenti; trauma, traumătis; dies, dieі; f1os, floris; symptoma, symptomătis; pars, partis.

4. Поставте іменники в називному і родовому відмінках множини:

costa, ae f; nervus, і m; collum, i, n; arcus, us m; cornu, us n; species, eі f ; sutura, aef; pulmo, onis m; corpus, oris n.

 

Завдання для контролю

Визначити відміну та основу іменників:

1.     Gelu, us n; Xeroformium, i n; hirudo, inis f; receptum, i n; sirupus, i m; status, us m; mucilago, inis f; sulfas, atis m; operatio, onis f; Oliva, ae f ; Morphinum, i n ; radix, icis f ; rhizoma, atis n; scabies, ei f; animal, alis n; Thermopsis, idis f; contusio, onis f; stigma, atis n; pharmaceuta, ae m; Taraxacum, i n.

2.     Thea, ae f; Tetracyclinum, i n; sirupus,i n; spiritus, us m; stipes, itis m; spes, spei f;

іnjectio, onis f; praeparatio, onis f; Papaver, eris n; palus, udis f; Oxygenium, i n; Ononis, idis f; Secale, is n; Schizandra, ae f; ovum, i n; Sinapis, is f; Salvia, ae f; radix, icis f; pulvis, eris m; prognosis, is f.

3.     Arbor, oris f; gramma, atis n; Vaselinum, i n; ampulla, ae f; cornu, us n; Sambucus, i f; Adonis, idis m; subgallas, atis m; Leuzea ae f; fructus us m; Glucosum, i n; Viburnum, i n; dosis, is f; extractum, i n; fons, fontis m; species, ei f; bronchitis, itidis f; Cannabis, is f; infans, ntis m,f; semen, inis n.

4.     Scatula, ae f; spiritus, us m; gramma, atis n; Papaver, eris n; charta, ae f; remedium, i n; Analginum, i n; scabies, ei f; cortex, icis m; Arnica, ae f; Viburnum, i n; rabies, ei f; tinctura, ae f; folium, i n; mel, mellis n; pancreas, atis n; bolus, i f; organon, i n; arcus, us m; mucilago, inis f.

5.     Usus, us m; observatio, onis f; oblata, ae f; Mentholum, i n; pars, partis f; pilula ae f; nux, nucis f; odor, oris m; officina, ae f; narcosis, is f; Natrium, i n; sirupus, i m; linteum, i n; magnitudo, inis f; mucilago, inis f; gossypium, i n; dolor, oris m; dies, ei m; dens, dentis m; cor, cordis n.

6.     injectio, onis f; apex, icis m; fructus, us m; amarities, ei f; populus, i f; oculista, ae m; medicus, i m; Butyrum, i n; Opium, i n; lex, legis f; Piper, eris n; percolatio, onis f; os,ossis n; somnus, i m; pharmacon, i n; caro, rnis f; dies, ei m; spiritus, us m; Chamomilla, ae f; infusum, i n.

7.     Betula, ae f; Plantago, inis f; decoctum, i n; radix, icis f; semen, inis n; virus, i n; crystallus, i f; pharmaceuta, ae m; cor, cordis n; Urtica, ae f; aqua, ae f; succus, i m; pharmacon, i n; Carbo, onis m; solutio, onis f; pars, partis f; Quercus, us f; caries, ei f; acus, us f; gemma, ae f.

8.     Rhizoma, atis n; rectificatio, onis f; testis, is m; translator, oris m; Lichen, enis m; Senna, ae f; sigillum, i n; Sinapis, is f; rubor, oris m; sapor, oris m; sapo, onis m; Silicium, i n; subnitras, atis m; tabes, is f; suppositorium, i n; gelu, us n; zygoma, atis n; mutatio, onis f; nomen, inis n; series, ei f.

9.     Atomus, i f; cor, cordis n; color, oris m; fructus, us m; Gonvallaria, ae f; nux, nucis f; amarities, ei f; bolus, i f; Aether,eris m; hirudo, inis f; lac, lactis n; species, ei f; cornu, us n; sacculus, i m; tela, ae f; remedium, i n; spiritus, us m; Sulfur, uris n; semen, inis n; gutta, ae f.

10.   Mays, ydis f; mel, mellis n; mensa, ae f; lectio, onis f; methodus i f; lux, lucis f; liquor, oris m; fungus, i m; evaporatio, onis f; doctor, oris m; dies, ei m; dens, dentis m; cortex, icis m; fructus, us m; gossypium, i n; frutex, icis m; flos, floris m; filtratio, onis f; gaster, tris f; gargarisma, atis n.

11. Lex, legis f; bolus, i m; pes, pedis m; cornu, us n; Ononis, idis f; Valeriana, ae f; toxinum, i n; juvenis, is m, f; Kalium, i n; succus, i m; injectio, onis f; Menyanthes, idis f; Mays, ydis f; palus, udis f; Papaver, eris n; phthisis, is f; peroxydum, i n; radix, icis f; Piper, eris n; amarities, ei f.

12.  Acetas, atis m; acidum, i n; aer, aeris m; tempus, oris n; terra, ae f; Adonis, idis m; Taraxacum, i n; valetudo, inis f; vir, viri m; vitium, i n; arsenis, itis m; Althaea, ae f; Mays ydis f; alcohol, olis m; Menyanthes, idis f; fides, ei f; ductus, us m; gelu, us n; cervus, i m; cera, ae f.

13. Usus, us m; cornu, us n; species, ei f; herba, ae f; civitas, atis f; Codeinum, i n; colatio, onis f; corrector, oris m; cataplasma, atis n; cor, cordis n; crystallus, i f; carbonas, atis m; Cannabis, is f; Borax, acis m; bos, bovis m; bronchitis, itidis f; Barium, i n; caput, itis n; calyx, ycis m; virus, i n.

14. Thermopsis, idis f; tempus, oris n; rabies, ei f; gustus, us m; gelu, us n; locus, i m; anaemia, ae f; Novocainum, i n; nitras, atis m; stigma, atis n; dosis, is f; hirudo, inis f; serum, i n; liquor, oris m; solutio, onis f; os, oris n; adeps, ipis m; rhizoma, atis n; febris, is f; vas, vasis n.

15. Cuprum, i n; sapo, onis m; scabies, ei f; rhizoma, atis n; radix, icis f; Xeroformium, i n; cor, cordis n; Hyoscyamus, i m; Betula, ae f; visus, us m; genu, us n; caries, ei f; benzoas, atis m; fons, fontis m; vaccinum, i n; flos, floris m; odor, oris m; Cannabis, is f; Natrium, i n; mel, mellis n.

16.    Oliva, ae f; Ononis, idis f; Opium, i n; Orchis, idis f; lex, legis f; fungus, i m; elixir, iris n; pondus, eris n; Glucosum, i n; osor, osoris m; otium, i n; oxydum, i n; Menyanthes, idis f; lysis, is f; lux, lucis f; mater, tris f; lectio, onis f; gelu, us n; species, ei f; tactus, us m.

17. Ver, veris n; guttur, uris n; oedema, atis n; tempus, oris n; flos, floris m; Helianthus, i, m; Vipratoxinum, i n; Urtica, ae f; usus, us m; gelu, us n; transfusio, onis f; tussis, is f; Sinaps, is f;  synthesis, is f; rectificatio, onis f; senectus, utis f; serum, i n; scorbutus, i m; rubor, oris m; species, ei f.

18.    Acus, us f; os, ossis n; pondus, eris n; auditus, us m; genu, us n; puer, eri m; polyvitaminurn, i n; Plantago, inis f; pix, picis f; Piper, eris n; pilula, ae f; pertussis,is f; peroxydum, i n ; pars, partis f ; panis, is f; Papaver, eris n; quantitas, atis f; pulvis, eris m; praeparatio, onis f; Carbo,onis m.

19. Betula, ae f; Orchis, idis f; Opium, i n; lectio, onis f; cornu, us n; caries, ei f; tactus, us m; lex, legis f; fungus, i m; elixir, iris n; pix, picis f; osor, osoris m ; otium, i n; oxydum, i n; Adonis, idis m; analysis, is f; lux, lucis f; mater, tris f; pondus, eris n; Glucosum, i n; lac, lactis n; jecur, oris n; liquor, oris m.

20.   Convallaria, ae f; citras, atis m; Chlorum, i n; color, oris m; Alumen, inis n; amarities, ei f; Melissa, ae f; Mentholum, i n; liquor,oris m; injectio, onis f; scabies, ei f; ductus, us m; genu, us n; aqua, ae f; appetitus, us m; aspersio, onis f; associatio, onis f; semen, inis n; corpus, oris n; adeps, ipis m.

21.   Ampulla, ae f; benzoas, atis m; Hyoscyamus, i m; dies, ei m; gramma, atis n;  pulmo, onis m; curatio, onis f; cochlear, aris n; homo, inis m; Secale, is n; Novocainum, i n; signum, i n; Menyanthes, idis f; evaporatio, onis f; extractum, i n; injectio, onis f; fades, ei f; gustus, us m; genu, us n; Adonis, idis m.

22.    Oxydum, i n; Piper, eris n; Plantago, inis f; arbor, oris f; sirupus, i n; remedium, i n; rabies, ei f; radix, icis f; pulverisatio, onis f; puer, eri m; pondus, eris n; Populus, i f; narcosis, is f; Natrium, i n; manus, us f; gelu, us n; mucilago, inis f; mulier, eris f; odor, oris m; Oryza, ae f.

23.    Species, ei f; dispersio, onis f; doctor, oris m; exemplar, aris n; hirudo, inis f; fons, fontis m; Filix (Icis) mas (maris) m; filtratio, onis f; Natrium, i n; Oliva, ae n; succus, im; cochlear, aris n; homo, inis m; Rheum, i n: Plantago, mis f; diagnosis, is f; desinfectio, onis f; dosis, is f; acus, us f; gelu, us n; productum, i n; gustus, us m; cornu, us n; amarities, ei f.

24.  Labor, oris m; Kalium, i n; infectio, onis f; ignis, is m; humus, i f; homo, inis m; Iodum, i n; irrisor, oris m; insectum, i n; hirudo, inis f; methodus, i f; magister, tri m; lectio, onis f; nux, nucis f; necessitas, atis f; Quercus, us f; caries, ei f.

25.    Res, rei f; Rauwolfia, ae f; quantitas, atis f; pulvis, eris m; prognosis, is f; ren, renis m; narcosis, is f; Natrium, i n; manus, us f; gelu, us n; mucilago, inis f; mulier, eris f; odor, oris m; Oryza, ae f; sirupus, i m; Sinapis, is f; solutio, onis f; Sulfur, uris n; Taraxacum, i n; Mays, ydis f.

Завдання для контролю

Перекласти латинською мовою словосполучення, подати словникову форму слів. Вказати, яким відмінком керує прийменник.

1. З настоянкою, при переломі, без кольору, для вживання, в рослинах.

2. В склянку, під язиком, з коренями рослин, через краснуху, перед обідом.

3. При гангрені, з м’ятою, для аптек, в капсулах, з порошків.

4. З пілюльної маси, з настоянкою конвалії, в пляшку, в коробочках, при пневмонії.

5. З сиропом, перед сном, з листків і квітів рослин, через вату, в паличках (бацилах).

6. Проти ангіни, з цукром, з глини, з листками м’яти, для порошків.

7. Під лопатку, з екстрактом крушини, в таблетках, для ін’єкцій, з соком малини, в склянці.

8. В медицині, в ампулах, при пневмонії, через годину, на день (добова доза), в хворобах.

9. Під ребром, з сиропом вишні, в лініментах, з листків ромашки, про батьківщину.

10. З таблетками, через марлю, в організмі людини, під язиком, в мішечках.

11. У фасціях, для дітей, при гіпертонії, з настоянкою валеріани, в банці.

12. При геморагії, в бацилах, з рослиною, для мазей, з трав.

13. З сечі, в аптеках, в порошку, з бруньок берези, для ін’єкцій.

14. Перед їжею, для інгаляцій, під шкіру, проти ангіни, з пілюльної маси.

15. В ампулах, з ліктя, при кашлі, для дієти, в променевій кістці.

16. Для аналізу, без кислот, з коренями, при зобі, про кашель.

17. Під шкірою, через рот, в рецептах, з кори калини, в медицині.

18. В повітрі, для ін’єкції, при полосканні, з цукром, проти краснухи.

19. Через годину, для настоянки, у ягодах, в краплях, для зубів.

20. З частин рослин, в бруньках, в ключиці, перед їжею, через пряму кишку.

21. В капсулах, з мигдаликів, в кореневищі, в гінекології, з грижою.

22. В молоці, без клапана, для мікстур, з медом, на частинки.

23. З настоянкою беладонни, для ліків, у ключиці, в папері, проти краснухи.

24. При анемії, для лікування, з кори дуба, з бруньками, в таблетках.

25. В ампулах, при вітряній віспі, з клапаном, під язиком, через хворобу.

ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК

А

abasia, ae f абазія – нездатність ходити, викликана розладом рівноваги тіла або руховими порушеннями нижніх кінцівок (параліч тощо)

abortus, us m викидень, аборт

abruptus, a, um відірваний

abscessus, us m нарив

absolūtus, a, um цілковитий, повний

accessus, us m приступ, напад

achylia, ae f ахілія – відсутність шлункового соку

acne, es f áкне (невідм.), вугор

acquisītus, a, um набутий

acroalgia, ae f акроальґія – приступоподібні болі у дистальних відділах кінцівок

acromegalia, ae f акромегáлія – розростання кісток кисті, стопи і обличчя

acrophobia, ae f акрофόбія – нав’язливий страх – боязнь висоти або високих місць 

acrotismus, i m акротизм – відсутність пульсу при пальпаторному обстеженні

activĭtas, ātis f активність

actīvus, a, um активний

acumetria, ae f акумéтрія – вимірювання гостроти слуху

acusalgia, ae f акузальгія – виникнення болю при дії звукового подразника

acustĭcus, a, um слуховий

acūtus, a, um гострий

adenoides, um pl аденоїди

adenōma, ătis n аденома – пухлина, що виникає із залозистого епітелію

adenopathia, ae f аденопáтія – захворювання лімфатичних вузлів

adiposĭtas, ātis f ожиріння

adultus, a, um дорослий

aeger, gra, grum хворий, нездоровий, слабий

aegre слабо, ледве

aegritūdo, ĭnis f захворювання

aetiologia, ae f етіологія – вчення про причини (захворювання)

ageusia, ae f аґевзíя – відсутність смаку

agĭtans, ntis дрижачий

agitantorigidus, a, um дрижальноригідний

aliēnus, a, um чужий, сторонній, зайвий

alimentarius, a, um травний, харчовий

allergēnum, i n алерген – речовина, яка викликає алергічну реакцію

allergia, ae f алергія – підвищена чутливість організму щодо повторної дії на нього того чи іншого алергену

allergĭcus, a, um алергічний

alloplastĭca, ae f алопластика – заміна дефектів або виправлення деформації з використанням тканин від іншої людини

alternans, ntis перемінний

amputatio, ōnis f ампутáція – відсікання, відтинання

anaemia, ae f анемія – недокрів’я

anaesthesia, ae f анестезія, відсутність чутливості

anamnēsis, is f анáмнез – згадування (хворого), відомості про розвиток хвороби

anamnēsis morbi історія хвороби

anergia, ae f анерґія – відсутність реактивності

aneurysma, ătis n аневрúзма – розши-рення просвіту судини або порожнини серця

angiītis, itĭdis f анеґіїт – запалення кровоносної судини

angīna, ae f анґіна, запалення мигдаликів

angīna pectŏris грудна жаба, стенокардія

angiolўsis, is f анґіóліз – хірургічна операція, виділення кровоносної судини з оточуючих її рубців і спайок

angiomotorius, a, um ангіомоторний

angiopathia, ae f анґіопатія – захворювання судин

angiorrhēxis, is f анґіорексис – розрив кровоносної або лімфатичної судини

angulāris, e кутовий

angustus, a, um вузький

anhepatĭcus, a, um ангепатичний, позапечінковий

anhydrĭcus, a, um безводний

anictĕricus, i m безжовтяничний

anisoangiotonia, ae f анізоанґіотонія – нерівномірність тонусу судин кінцівок

anisocoria, ae f анізокорíя – нерівність діаметрів зіниць правого і лівого ока

anisometropia, ae f анізометропíя – неоднакова рефракція правого і лівого ока і

anophthalmus, i m анофтáльм – відсутність одного або обох очних яблук

anomalia, ae, f аномалія, ненормальність, неправильність

anophthalmia, ae f анофтальмія, відсутність ока (очей)

anorexia, ae f анорексія – відсутність апетиту

anosmia, ae f анóсмія – відсутність нюху

antecēdens, ntis попередній

anterolaterālis, e передньобічний

anteflexio, onis f антефлексія, загин вперед

anthracĭcus, a, um сибірковиразковий

anthracōsis, is f антракоз – відкладання вугільного пилу в органах і тканинах

anthrax, ăcis m сибірка, сибірська виразка

anthropophobia, ae f антропофóбія – боязнь людей, особливо незнайомих

antiasthmatĭcus, a, um протиастматичний

anulāris, e кільцевий

anuria, ae f анурія – непоступання сéчі в сечовий міхур

aortĭcus, a, um аортальний

apathia, ae f апáтія – емоційна байдужість, хвороблива байдужість

apathĭcus, a, um апатичний

apertus, a, um відкритий

apicālis, e верхівковий

aphagia, ae f афагія, неспроможність ковтати

aphasia, ae f афазія, неспроможність говорити через пошкодження мозку

aphonia, ae f афонія, втрата голосу

aplasia, ae f аплазія, недорозвиток або відсутність органу

apnoë, ës f апное, зупинка дихання, відсутність дихання

aponeurōsis, is f апоневрóз – розтяг сухожилка

apoplexia, ae f апоплексія – крововилив у будь-який орган

appendicītis, itĭdis f аппендицит – запалення апендикса

aprosopia, ae f апросопія – відсутність обличчя

arachnoiditis, ĭdis f арахноїдит, запалення павутинної оболонку мозку

arrhythmia, ae f  аритмія, порушення ритмічної діяльності серця

arteriitis, ĭdis f артеріїт, запалення артерії

arteriosclerōsis, is f артеріосклероз – ущільнення та потовщення стінки артерій

arteriovenōsus, a, um артеріовенозний

arthralgia, ae f артральґія – біль у суглобах

arthrītis, ĭdis f артрит – запалення суглобів

arthropathia, ae f артропáтія – захворювання суглобів

arthrōsis, is f артроз – захворювання суглобів, дегенерація суглобового хряща

arthtoplastĭca, ae f артропластика – хірургічне відновлення функції суглоба

artificiālis, e штучний, неприродний

ascaridosis, is f (ascaridiasis, is f) глистне захворювання, викликане аскаридами

ascītes, ae m асцит, черевна водянка, скупчення транссудату в черевній порожнині

asiatĭcus, a, um азіатський

asper, ĕra, ĕrum жорсткий, горбистий, нерівний

asphygmia, ae f = acrotismus, i m

asphyxia, ae f асфіксія, задушення

asthenia, ae f астенія – безсилля, загальна слабість

asthma, ătis n астма, ядуха

asystolia, ae f асистолія, послаблення систолічного скорочення серця

atonia, ae f атонія, розслаблення, в’ялість

atopĭcus, a, um атопічний, у незвичному місці

atherosclerōsis, is f атеросклероз

atrophia, ae f атрофія – зменшення маси й об’єму органа або тканини, яке супроводжується послабленням або припиненням їх функції

atrophĭcus, a, um атрофічний

autoinfectio, onis f автоінфекція, самозараження організму власною бактеріальною флорою

autointoxicatio, onis f автоінтоксикація, самоотруєння отруйними речовинами, токсинами власного організму

autоphagia, ae f автофагія, „самопоїдання” власного жиру та інших тканин при тривалому голодуванні  

autoplastĭca, ae f автопластика – пересадка власних тканин з однієї частини тіла на іншу

autopsia, ae f аутопсія – розтин трупа для встановлення причини смерті

B

bacterialis, e бактеріальний

balneologia, ae f бальнеологія, вчення про лікування мінеральними водами

balneotherapia, ae f бальнеотерапія, лікування хвороб ваннами

benignus, a, um доброякісний

bilaterālis, e двосторонній, двобічний

biliāris, e жовчний

blastomycosis, is f бластомікоз, захворювання шкіри та внутрішніх органів, викликане дріжджовим грибком        

blennorrhoea, ae f бленорея, гноєтеча, витікання гною при запаленні слизових оболонок

brachialgia, ae f брахіальгія, біль у верхній частині руки

biopsia, ae f біопсія – прижиттєве видалення шматочка ураженої тканини для мікроскопічного дослідження

blepharoplegia, ae f блефароплеґія – параліч повіки

botulismus, i m ботулізм – важке харчове отруєння

bovīnus, a, um бичий

brachycephalia, ae f брахіцефалія – короткоголовість

brachydactylia, ae f брахідактилія – короткопалість рук або ніг

bradycardia, ae f брадикардія – сповільнене серцебиття

bradypnoë, ës f брадипнóе – сповільнене дихання

bradysystolicus, a, um брадисистолічний

braсhybasia, ae f брахібáзія – порушення ходи, при якій ноги переставляються короткими крочками (здебільшого у похилому віці)

bronchiālis, e бронховий, бронхіальний

bronchītis, itĭdis f бронхіт – запалення слизової оболонки бронхів

bullosoerythematōsus, a, um бульозо-ериматозний

bulimia, ae f булімія, невгамовне відчуття голоду

C

cachexia, ae f кахексія, сильне виснаження

cacosmia, ae f какосмія – відчуття неприємного запаху, зумовлене розладом функції нюхового аналізатора

cadāver, ĕris n труп

calor, ōris m тепло, жар

calculosus, a, um калькульозний, викликаний наявністю каменів

cancer, cri m рак

carbuncŭlus, i m карбункул, група чиряків

cancerogenes, is канцерогенний, що спричиняє ракові захворювання

carcinōma, ătis n карцинома – ракова пухлина

cardia, ae f 1) серце (грецьк.); 2) вхід до шлунка

cardiăcus, a, um серцевий

cardiālis, e серцевий

cardiogramma, ătis n крива запису скорочень серця (результат)

cardiographia, ae f кардіоґрафія – реєстрація скорочень серця

cardiologia, ae f кардіолоґія – наука про серцево-судинну систему

cardioplegia, ae f кардіоплегія, серцевий параліч

cardiolўsis, is f кардіоліз – оперативне звільнення серця від зрощень

cardiorrhēxis, is f кардіорексис – розрив серця

cardiosclerōsis, is f кардіосклероз – розростання сполучної тканини у серцевому м’язі

caries, ēi f костоїда, карієс

casus, us m випадок

catamnesis, is f  катамнез, сукупність відомостей про хворобу після її закінчення

causa, ae f причина

cataracta, ae f катаракта – помутніння речовини або капсули кришталика

catarrhus, i m катар, запалення слизової оболонки якогось органа

cellulitis, ĭdis f целюліт, запалення з’єднувальної тканини

cephalometria, ae f цефаломéтрія – визначення величини головки плоду

cerebrospinalis, e цереброспінальний, спинномозковий

certe різко

chloranaemia, ae f хлоранемія – загальна назва залізодефіцитних аномалій, при яких спостерігається зеленувато-бліде забарвлення шкірних покривів

chloropsia, ae f хлоропсія – бачення предметів у зеленому кольорі

cholaemia, ae f холемія – підвищений вміст в крові складових частин жовчі

cholangitis, ĭdis f холангіт, запалення жовчних шляхів

cholecystectomia, ae f холецистектомія – видалення жовчного міхура

choledŏchus, a, um який приймає жовч (ductus choledŏchus жовчна протока)

cholelithiāsis, is f холелітіаз – жовчнокам’яна хвороба

cholĕra, ae f холера

cholestāsis, is f холестаз, застій жовчі

chondrectomia, ae f вирізання хряща

chondrodystrophia, ae f хондродистрофія 

chondrologia, ae f хондрологія – розділ гістології, який вивчає розвиток, будову і функції хрящової тканини

chondromalacia, ae f хондромаляція – розм’якшення хряща

chromophobia, ae f хромофобія – боязнь якого-небудь кольору

chronĭcus, a, um хронічний, затяжний, тривалий

cicatrix, īcis f шрам, рубець

circulatio (-ōnis f) sanquinis кровообіг

circŭlus sanguĭnis major (minor) велике (мале) коло кровообігу

circumscriptus, a, um обмежений, осумкований

cirrhōsis, is f цироз, зморщування

cirrhotĭcus, a, um циротичний

cito швидко

clausoangulāris, e закритокутовий

clausus, a, um закритий

clinĭca, ae f клініка

clinicālis, e клінічний

clonismus, i m клонізм, стан довготривалої судоми

clysma, ătis n клізма, промивання

collapsus, us m колапс – падіння діяльності серця; гостра судинна недостатність

coma, ătis n кома – повна втрата свідомості

combinātus, a, um  комбінований

combustio, ōnis f опік

comĭtans, ntis супутній

commissūra, ae f спайка

commotio, onis f струс

commotio cerĕbri струс мозку

compensatio, ŏnis f компенсація, заміщення функції пошкоджених систем, орґанів і тканин орґанізму за рахунок компенсаторних процесів

complētus, a, um повний

complexus, us m комплекс

complicātus, a, um ускладнений

composĭtus, a, um складний

compressio, onis f компресія, стиснення

compressio cerĕbri компресія головного мозку

concrementum, i n конкремент (камінь, пісок), зщеплення, яке утворюється в тканинах і порожнинах

condyloma, ătis n кондилома, закруглене розрощення слизової оболонки запального походження

confirmatus, a, um підтверджений

consilium, i n консиліум, нарада лікарів

congelatio, ōnis f відмороження

congenĭtus, a, um вроджений

constipatio, ōnis f закреп, запор

consumptio, onis f схуднення, виснаження

contagiōsus, a, um заразний (через контакт)

continuе безперервно

continuus, a, um безперервний; суцільний

contractūra, ae f контрактура – стійке обмеження рухливості суглоба

contusio, ōnis f контузія – ушкодження тіла внаслідок механічної дії ззовні

convulsio, onis f  конвульсія, клонічна судома

coronarosclerosis, is f коронаросклероз, склероз коронарних артерій серця

critĭcus, a, um критичний

crisis, is f 1) кризис, перелом хвороби 2) криз, напад сильного болю

cryaesthesia, ae f кріестезія, підвищена чутливість до холоду

cryotherapia, ae f кріотерапія – загальна назва методів лікування, які базуються на застосуванні низьких температур

cryopexia, ae f кріопексія – хірургічна операція: з’єднання сітківки з судинною оболонкою очного яблука шляхом дії холоду на відповідні ділянки склери, 

cryptorchismus, i m крипторхізм – аномалія розвитку: відсутність  в мошонці одного або обох яєчок

curatio, ōnis f лікування

curvature, ae f  кривизна

cyanosis, is f ціаноз, синюшність

cystadenoma, ătis n цистаденома, аденома з утворенням однієї чи кількох кіст

cystis, is f 1) міхур                   

kysta, ae f 2) кіста, порожня пухлина з рідким вмістом 

cystoma, ătis n цистома (син. кістома) – порожнина в залозистій тканині, яка утворилася в процесі пухлинного росту

cystoplegia, ae f цистоплеґія – параліч мускулатури сечового міхура

cystostomia, ae f цистостомія – хірургічна операція: утворення зовнішньої нориці (свища) сечового міхура

Д

dacryorrhoea, ае f сльозотеча

dactylalgia, ae f дактилальґія – біль пальців

dactylomegalia, ае f дактиломеґáлія – надмірно великі розміри пальців рук або нiг

dactylospasmus, i m дактилоспазм, спазм пальця (пальців)

decalcificatio, onis f декальцифікація, втрата кальцію в організмі

decompensātus, a, um декомпенсований, невідшкодований

decubĭtus, us т пролежень

decursus, us т nepe6ir

defectus, us т вада, дефект

deformans, ntis деформуючий

deformatio, ōnis f деформація – відхилення від нормальної форми;

degeneratio, ōnis f  дегенерація, переродження

dehydratatio, onis f дегідратація, зневоднення

delirium, i n делірій, хворобливе марення

dementia, ae f деменція, недоумство

depressio, onis f депресія, пригнічення психіки

depressĭvus, a, um депресивний

dermatĭtis, itĭdis f дерматит – запалення шкіри

dermatologia, ae f дерматолоґія – наука про захворювання шкіри

dermatoma, ătis f дерматома, патологічне розростання шкіри, пухлина шкіри

dermatomycosis, is f дерматомікоз, дерматофітія, грибкове захворювання шкіри

dermatosis, is f дерматоз, захворювання шкіри

desinfectio, onis f дезінфекція, обеззараження, знищення збудників інфекційних хвороб

destructio, onis f деструкція, руйнування, знищення

dextrocardia, ae f декстрокардія, природжене розташування серця з правої сторони

dextrolaterālis, e правосторонній

diabētes, ae т діабет, сечове виснаження

diabetĭcus, a, um діабетичний

diaetetica, ae f дієтетика, вчення про правильне харчування хворих та здорових

diaetotherapia, ae f дієтотерапія, лікувальне харчування

diagnōsis, is f дiaгнoз – висновок про характер i суть захворювання

diagnostĭcus, a, um діагностичний

diarrhoea, ае f діарея, пронос

diastŏle, еs f діастола – розширення серця

diathesis, is f діатез, схильність організму до тієї чи іншої хвороби

difficĭle трудно, нелегко

diffūsus, a, um розлитий

dilatatio, ōnis f  розширення

diphtheria, ае f дифтерія

diphtherĭcus, a, um дифтерійний

diplegia, ae f диплегія, двосторонній параліч

diprosōpus, i m дипрозон – зрослі близнюки, що мають на одній спільній голові два обличчя

dipsomania, ае f дипсомáнія – періодичний, імпульсивний потяг до п’янства 

disseminātus, a, um розсіяний

disseminatio, onis f  дисемінація, розсіювання, поширення (туберкульозу)

diu довго, довготривало

diuresis, is f діурез, сечовідділення

dolichocephalia, ae f  довгоголовість

dolichocolon, i n доліхоколон – аномалія розвитку: надзвичайно велика довжина ободової кишки

dolichocrania, ae f доліхокранія –форма черепа людини, що характеризується значною перевагою поздовжнього діаметра над поперечним

dolor, ōris т біль, страждання

dolorōsus, a, um больовий, болючий

domĭnaus, ntis переважаючий

dubius, a, um сумнівний

duplex, ĭcis подвійний

dysaesthesia, ae f  дизестезія, розлад сприйняття деяких відчуттів

dysarthrosis, is f дизартроз, несправжній суглоб, хибно сформований суглоб

dyscholia, ae f дисхолія – наявність відхилень від нормального складу жовчі

dysenteria, ае f дизентерія

dysfunctio, ōnis f дисфункція – порушення функції системи, орґана або тканини орґанізму, яке виражається неадекватністю реакції на дію подразників

dysgeusia, ae f дисґевзія – розлад смаку

dyshidrotĭcus, a, um дисгідротичний, викликаний розладом потовиділення

dyskinesia, ае f дискінезія – розлад довільних pyxiв, розлад координації

dysopsia, ae f дизопсія – розлад зору

dysosmia, ae f дизосмія – розлад нюху

dysostōsis, is f дизостос – вроджені або спадкові аномалії розвитку кісток скелета

dyspepsia, ae f диспепсія – розлад травлення

dyspepticus, a, um диспепичний

dysphagia, ae f дисфáґія – утруднене ковтання

dysplasia, ae f  дисплазія, ненормальний розвиток

dyspnoë, ёs f диспнóе (невідм.) задишка

dystonia, ae f дистонія – патолоґічна зміна тон

dyspepsia, ae, f   диспепсія, порушення травлення

dystrophia, ae f дистрофія – розлад живлення

dysuria, ae f дизурія – утруднене сечовиділення

Е

ectopia, ae f ектопíя – вроджене зміщення органа

eczēma, ătis n екзема – рецидивуючий сверблячий нейроалергічний дерматоз

effectus, us m ефект, результат дії, наслідки

electrocardiogramma, ătis n електрокардіограма – крива, що відображає зміни у часі різницю потенціалів електричного поля серця при його скороченнях

elephantiasis, is f  елефантиаз, слоновість, „слонова хвороба”: потовщення шкіри та підшкірної тканини

embolia, ae f емболія, закупорка кровоносної судини

embryon, i n зародок, плід

embryonĭcus, a, um зародковий

emphysēma, ătis n емфізема – надмірне скупчення в органах або тканинах повітря, яке потрапило ззовні

empyēma, ătis n емпієма – гній в порожнині тіла або в порожнистому органі

enanthema, ătis n енантема, висип на слизових оболонках

encephalītis, ĭdis f енцефаліт – запалення головного мозку

encephalomalacia, ae f енцефаломаляція – розм’якшення головного мозку

endemia, ae f ендемія, ендемічна хвороба, існуюча постійно у певному місці, обмежене розповсюдження інфекційної хвороби

endocarditis, ĭdis f ендокардит, запалення ендокарду

endocrinologia, ae f ендокринологія, вчення про залози внутрішньої секреції порожніх органів

endocrīnus, a, um ендокринний

endogěnus, a, um ендоґенний, який виникає і розвивається в орґанізмі внаслідок внутрішніх причин

endometrītis, ĭdis f ендометрит – запалення слизової оболонки матки

endomyocardītis, ĭdis f ендоміокардит – запалення ендокарда та міокарда

endoscopia, ae f  ендоскопія, дослідження eněma, ătis n клізма, промивання

enterorrhagia, ae f кишкова кровотеча

enterostomia, ae f ентеростомія, утворення штучного заднього проходу або фістула кишки у черевній стінці

enurēsis, is f енурéз – нетримання сечі нічнé

epicrisis, is f епікриз, обговорення події хвороби після її закінчення

epidemia, ae f епідемія

epidemĭcus, a, um епідемічний

erosio, onis f ерозія, поверхнева втрата тканини

erysipĕlas, ātis n бешиха

erysipelatōsus, a, um бешиховий, еризипелоїдний

erythēma, ătis n еритема – почервоніння шкіри

erythropoёsis, is f еритропоез – процес утворення еритроцитів

erythropsia, ae f еритропсія – порушення зорового сприйняття, при якому все бачене видається у червоному кольорі

et і

еthmoiditis, itidis f етмоїдит,запалення слизової оболонки клітин решітчастої кістки

eupnoë, ës f евпнóе (невідм.) легке, рівномірне дихання

euphoria, ae f ейфорія, добре самопочуття у важко хворих (без причини)

euthanasia, ae f евтаназія – легка, безболісна смерть

exacerbatio, ōnis f загострення

examinātio, ōnis f досліджування, обстеження

exanthēma, ătis n екзантема – висип на шкірі

exanthematĭcus, a, um висипний

exsiccosis, is f ексикоз, зневоднення організму, висушування, висихання, видалення рідини

exĭtus letālis смертельний кінець

exogĕnes, is екзогенний, який виник під впливом зовнішнього чинника

exophthalmus, i m ексофтальм, витрішкуватість

exstirpatio, ōnis f екстирпація – цілковите видалення орґана хірургічним шляхом

exsudatio, ōnis f запальне випотівання

exsudatum, i n ексудат, піт

extractio, ōnis f витягання, виривання

extrauterīnus, a, um позаматковий

F

facies Hippocratĭca лице Гіппократа – сукупність характерних змін обличчя у хворих в дуже важкому стані, зв’язаним з обезводненням орґанізму

fauces, ium plгорло

febris, is f гарячка

fibrillāris, e миготливий

fibrillatio, onis f фібриляція, мерехтіння, швидке скорочення м’язових волокон

fibrōma, ătis n фіброма – доброякісна сполучнотканинна пухлина

fibroadenoma, ătis n  фіброаденома, аденома з великим розвитком з’єднувальної тканини

fibrolipoma, ătis n фіброліпома, фіброма, яка містить у собі жирову тканину

fibromatosis, is f фіброматоз, пухлиноподібне розростання із з’єднувальної тканини

fixus, a, um прикріплений

focālis, e вогнищевий, фокальний

foetor, ōris m поганий запах, сморід

folliculāris, e фолікулярний

fractŭra, ae f перелом

fragilitas, atis f ламкість

frequens, ntis частий

functio, ōnis f функція

furunculosis, is f фурункульоз, утворення фурункулів

furuncŭlus, i m фурункул, чиряк

G

galactorrhoea, ae f ґалакторéя – мимовільне витікання молока з молочної залози у періоди між годуванням дитини груддю

gangraena, ae f ґанґрена – вид некрозу, при якому змертвілі тканини або висихають або піддаються гнійному розкладу

gangraenōsus, a, um ґанґренозний

gastrītis, ĭdis f гастрит – запалення слизової оболонки шлунка

gastrogĕnus, a, um шлункового походження

gastroscopia, ae f ґастроскопія – метод обстеження стану слизової оболонки шлунка за допомогою ґастроскопа

gastrospasmus, i m ґастроспазм – спазм шлунка

gastrostomia, ae f ґастростомія – оперативне утворення шлункової фістули для штучного годування

generalisatus, a, um генералізований, поширений

geriatria, ae f геріатрія – галузь клінічної медицини, яка вивчає хвороби людей похилого віку, розробляє методи їх діагностики, профілактики і лікування

geroderma, ătis n ґеродерма – патолоґічна атрофія шкіри. що подібна на старечу

gerontologia, ae f ґеронтолоґія – розділ біології і медицини, який вивчає закономірності старіння живих організмів, в т.ч. людини

gigantismus, i m ґіґантизм, надмірний ріст

gnathoschisis, is f гнатосхізіс, роздвоєння верхньої щелепи

glaucōma, ătis n глаукома – хвороба очей, яка характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску з розвитком дистрофічних розладів зорового нерва

glomerulonephritis, itidis f запалення нирок, при якому вражаються гломерули

glossalgia, ae f ґлосальґія – біль в області язика

glossorrhagia, ae f кровотеча з язика

glycaemia (glykaemia), ae f ґлікемія – збільшення вмісту ґлюкози в крові

glycogenōsis, is f ґлікоґеноз – надлишкове накопичення  ґлікоґену в різних орґанах і тканинах

gonarthrōsis, is f ґонартрóз – артроз колінного суглоба

goniotomia, ae f ґоніотомія – хірургічна операція розтину зрощень в ділянці райдужно-рогівкового кута ока

gonītis, ĭdis f ґоніт – запалення колінного суглоба

gradus, us m ступінь

gravĭda, ae f вагітна

gravidĭtas, ātis f вагітність

gravis, e важкий, тяжкий

gravĭtas morbi тяжкість хвороби

gravĭtas, ātis f тяжкість

grippus, i m  грип, гостре інфекційне вірусне захворювання

H

habitus, us m габітус, зовнішній вигляд, зовнішність

haema, ătos n (грецьк.) кров

haemangiōma, ătis n геманґіома – доброякісна пухлина, яка розвивається з кровоносних судин, кров’яник

haemarthrōsis, is f гемартроз – скупчення крові у порожнині суглоба

haemateměsis, is f гематемéзис – криваве блювання

haematocolpos, i m гематокольпос – скупчення крові у піхві

haematōma, ătis n гематома – скупчення крові в тканинах

haematometra, ae f гематометра – скупчення менструальної крові в порожнині матки

haematuria, ae f гематурія – наявність у сечі крові або еритроцитів

haemoglobinuricus, a, um гемоглобінурійний

haemolўsis, is f гемоліз – руйнування еритроцитів з виходом гемоґлобіну в оточуюче еритроцити середовище

haemophilia, ae f  гемофілія, захворювання, яке характеризується постійною схильністю до крововиливів

haemopneumothorax, acis m  гемопневмоторакс, накопичення повітря та крові в плевральному просторі

haemopoësis, is f гемопоез – кровотворення

haemopoëticus, a, um кровотворний, стосується кровотворення

haemoptoë, ës f гемоптóе – кровохаркання

haemorrhagĭcus, a, um геморагічний, кровоточивий

haemostāsis, is f гемостаз: 1) в хірургії – зупинка кровотечі; 2) в патології – зупинка кровотоку (плину крові) в судинах ділянки орґана або тканинах

haemotherapia, ae f гемотерапія – загальна назва методів лікування, що грунтуються на використанні крові або її компонентів

haemothōrax, ācis m гемоторакс – скупчення крові в плевральній порожнині

haemotransfusio, ōnis f (син. transfusio sanguĭnis) переливання крові

heliotherapia, ae f геліотерапія – ліку-вання сонячними проміннями

helminthosis, is f  гельмінтоз, захворювання викликане кишковими паразитами

hemeralopia, ae f гемералопія, різке погіршення зору в умовах пониженої освітленості

hemianaesthesia, ae f геміанестезія – чутливість однієї половини тіла

hemicrania, ae, f гемікранія, мігрень, періодичний головний біль у вигляді

нападу в одній половині голови

hemiparesis, is f геміпарез, неповний параліч однієї половини тіла

hemiplegia, ae f геміплегія, параліч однієї половини тіла

hemiprosopoplеgia, ae f геміпрозопо-плеґія – однобічний параліч м’язів обличчя

hepatītіs, ĭdis f гепатит – запалення печінки

hereditarius, a, um спадковий

hernia, ae f грижа, кила

herpes, ĕtis m пухирчастий лишай

heteroplastĭca, ae f гетеропластика – пересадка людині тканин або органів від тварин

heterotopĭcus, a, um гетеротопічний, на невластивому місці

hexadactylia, ae f гексадактилія – на-явність шести пальців на руці або нозі

hidradenītis, ĭdis f гідраденіт – гнійне запалення потових залоз

hidrōsis, is f гідроз – загальна назва порушень функції потових залоз

highmoritis, itidis f гайморит

histolўsis, is f гістоліз – руйнування тканин шляхом їхнього розплавлення протеолітичними ферментами

homeopathia, ae f гомеопáтія – система лікування, при якій застосування малих доз речовин, які викликають у великих дозах хворобу, має лікувальний ефект

homogĕnes, is гемогенний, однорідний

homoplastĭca, ae f = alloplastĭca, ae f заміна дефектів або виправлення деформацій з використанням тканин від іншої людини

hormonotherapia, ae f гормонотерапія – застосування з лікувальною метою природних гормонів або їх синтетичних аналоґів

humĭdus, a, um вологий, вогкий

hydraemia, ae f гідремія – збільшення вмісту води в крові, розрідження крові

hydrocēle, es f гідроцéле (невідм.) скупчення серозної рідини між вісцеральною і карієтальною пластинками піхвової оболонки яєчка, водянка оболонок яєчка

hydropericardium, i n гідроперікард, водянка осердя

hydrophobia, ae f гідрофóбія – страх судом при спробі зробити ковток води, при баченні води чи при згадуванні про неї; спостерігається при сказі, істерії

hydrops, ōpis m водянка, скупчення транссудату в якій-небудь порожнині тіла

hydrothorax, acis m гідроторакс, грудна водянка, водянка плевральної порожнини, накопичення рідини

hygrōma, ătis n гіґрома – осумковане скупчення рідини в тканинах

hypacusia, ae f гіпакузія – порушення слуху, зумовлене зниженням збудливості рецепторних клітин спірального орґана

hypaesthesia, ae f гіпестезія – зниження поверхневої чутливості

hypalgesia, ae f гіпалгезія, зниження больової чутливості

hyperaciditas, atis f гіперацидітас, надмірна кислотність шлункового соку

hyperaemia, ae f гіперемія – переповнення кров’ю певної ділянки периферичної судинної системи

hyperalgesia, ae f гіпералгезія, підвищена больова чутливість

hyperergia, ae f гіперґія – підвищена реактивність орґанізму

hyperfunctio, onis f гіперфункція, посилена діяльність

hypergia, ae f гіперґія – понижена реактивність організму

hyperglykaemia, ae f гіперґлікемія – підвищений вміст глюкози в крові

hyperhidrosis, is f  гіпергідроз, надмірна пітливість

hyperkeratosis, is f гіперкератоз, надмірне ороговіння епідермісу

hyperkinesia, ae f посилення рухової функції якого-небудь внутрішнього органа

hyperkinesia cordis збільшення амплітуди серцевих скорочень із відповідним збільшенням ударного об’єму крові

hyperkinēsis, is f гіперкінéз – автоматичний насильний рух внаслідок мимовільних скорочень м’язів

hyperparathyreosis, is f  гіперпаратиреоз, підвищена функція паращитовидних залоз

hyperplasia, ae f гіперплазія, надмірний розвиток тканин

hyperthermia, ae f гіпертермія – підвищенаа температура тіла

hypertonĭcus, a, um гіпертонічний

hypertrophia, ae f гіпертрофія – збільшення органа або його частини внаслідок збільшення об’єму і (або) числа клітин

hypersecretio, onis f гіперсекреція, надмірне виділення секрету слизовими оболонками, особливо шлункового соку

hypertensio, onis f гіпертензія, загальна назва короткочасних чи

довгочасних підвищень артеріального кров’яного тиску

hypertonia, ae f гіпертонія, підвищений артеріальний тиск, посилення тонусу артеріальних стінок або м’язів, підвищення внутрішнього очного тиску

hypervolaemia, ae f гіперволемія – збільшення об’єму циркулюючої крові

hypochylia, ae f гіпохілія, зниження секреції шлункового соку

hypofunctio, onis f гіпофункція, знижена функція

hypoglykaemia, ae f  гіпоглікемія, зниження кількості цукру в крові

hypokinesia, ae f гіпокінезія – обме ження кількості й об’єму рухів

hypokinēsis, is f гіпокінез – порушення рухів, що проявляється обмеженням їх об’єму та швидкості

hypoplasia, ae f гіпоплазія, недорозвиток тканини, органу, частини тіла, або всього організму через порушення ембріогенезу

hypotensia, ae f гіпотензія (син. гіпотонія) – знижений гідростатичний тиск в судинах, порожнистих органах або в порожнинах організму

hypothermia, ae f гіпотермія, падіння температури тіла нижче нормальної,

штучне охолодження організму

hypothyreosis, is f гіпотиреоз, зниження функції щитоподібної залози

hypotonia, ae f гіпотонія – 1) знижений тонус м’яза або м’язевого шару стінки порожнистого органа; 2) див. hypotensia, ae f

hypotrophia, ae f гіпотрофія, недостатнє живлення клітин та тканин організму

hypovitaminosis, is f гіповітаміноз, недостатність вітамінів

hypoxaemia, ae f гіпоксемія, зменшення кисню в крові

hypoxia, ae f гіпоксія, знижений вміст кисню в тканинах

hystĕra, ae f (грецьк.) матка

hysterectomia, ae f гістеректомія – оперативне видалення матки

hysterĭcus, a, um істеричний

hysteropexia, ae f гістеропексія – операцій фіксації патологічно рухливої матки

hysterorrhēxis, is f – гістерорексис – порушення цілісності (розрив) стінки матки,

I

iater, tri m (грецьк.) лікар

iatrogenia, ae f ятрогенія, ятрогенна хвороба, психогенний невроз, внаслідок необережного зауваження лікаря щодо діагнозу

ictĕrus, i m жовтяниця

ictĕricus, i m жовтяничний

idiosyncrasia, ae f ідіосинкразія, надто підвищена природжена, а іноді придбана чутливість організму до деяких речовин

immatūrus, a, um незрілий, недоспілий, передчасний

imminens, ntis загрожуючий

imminentia interruptiōnis graviditātis загроза переривання вагітності

immunisatio, onis f  імунізація, запобіжне щеплення, метод утворення штучного імунітету з метою профілактики інфекційних хвороб

immunĭtas, ātis f імунітет, несприйнятливість організму до інфекційних і неінфекційних аґентів та речовин, що мають антиґенні властивості

immunotherapia, ae f імунотерапія, лікування біологічними препаратами,

сироватками та гама-глобуліном

incarcerātus, a, um защемлений

incubatio, onis f інкубація, час до появи ознак зараження

incipiens, ntis початковий

incomplētus, a, um неповний

induratio, ōnis f затвердіння

infans, ntis m, f дитина, немовля

infantĭlis, e дитячий, інфантильний, недорозвинений

infantilismus, i m інфантилізм – відсталість розумового і фізичного розвитку

infarctus, us m інфаркт – змертвіла частина тканини або орґана внаслідок раптового порушення її кровопостачання

infaustus, a, um несприятливий

infectio, ōnis f інфекція, зараження

infectiosotoxicus, a, um інфекційно-токсичний

infectiosoallergĭcus, a, um інфекційно-алерґічний

infectiōsus, a, um інфекційний, заразливий

inferiolobālis, e нижньочастковий

infiltratio, ōnis f інфільтрація, проникнення в тканини і накопичення в них невластивих їм клітинних елементів, рідин і (або) хімічних речовин

inflammatio, ōnis f запалення

inhibitio, onis f гальмування функції

innātus, ma, um вроджений

inoperabĭlis, e неоперабельний, якого не можна оперувати

insanabĭlis, e невиліковний

insipĭdus, a, um нецукровий

inspiratorius, a, um вдихальний

insufficientia, ae f недостатність

insultus, us m інсульт – гостре порушення кровообігу в головному або спинному мозку з розвитком симптомів ураження центральної нервової системи

intermittens, ntis переміжний

internus, a, um внутрішній

interstitiālis, a проміжний

intoxicatio, onis f інтоксикація, отруєння

intĭma, ae f внутрішня оболонка судини

intoxicatio, ōnis f інтоксикація, отруєння

inversus, a, um перевернутий, перекручений

inveterātus, a, um застарілий, задавнений

iridocyclitis, itidis f ірідоцикліт, запалення райдужної оболонки ока

iodismus, i m  йодизм, отруєння йодом

ischaemia, ae f ішемія – зменшене кровопостачання ділянки тіла, органа або тканини внаслідок послаблення або припинення припливу артеріальної крові

ischaemĭcus, a, um ішемічний

ischialgia, ăe f ішіальгія, біль в ділянці сідничного нерва

ischias, ădis f ішіас – попереково-крижовий радикуліт

ischuria, ae f ісхурія, затримка сечі

isocoria, ae f ізокорія – рівність діаметрів зіниць лівого і        правого очей

isothenuria, ae f ізотенурія – виділення сечі з постійною питомою вагою при зниженні концентраційної здатності нирок

isothermia, ae f постійність температури під час хвороби

isotonia, ae f однаковість тиску

J

junctūra, ae f з’єднання

juvenilis, e юнацький, молодий, незрілий

K

keratītis, ĭdis f запалення рогівки

kinesitherapia, ae f лікування рухами

kinorexia, ae f (син. bulimia, ae f) патологічне відчуття голоду, яке часто супроводжується загальною слабістю і болями в животі (досл. “собачий голод, собачий апетит”)

L

labilitas, atis f лабільність, нестійкість

lacerātus, a, um рваний

laesio, onis f пошкодження

laesus, a, um пошкоджений, порушений

lambliosis, is f  лямбліоз

laparometria, ae f лапаромéтрія – вимірювання окружності живота на рівні пупка,

laparoscopia, ae f лапароскопія, ендоскопія черевної порожнини, ендоскопічне дослідження черевних органів через черевну сітку

laparotomia, ae f лапаротомія – оперативний розтин черевної порожнини

laryngītis, ĭdis f ларинґіт – запалення гортані

laryngectomia, ae f оперативне вирізання гортані

laryngospasmus, i m ларингоспазм – спазм м’язів гортані

laryngostenosis, is f ларингостеноз, звуження гортані або повне зникнення її просвіту

laryngostomia, ae f ларинготомія, оперативне утворення постійного отвору з гортані на шиї при звуженні гортані

laxus, a, um розвільнений, розслаблений

lente повільно

leontiāsis, is f леонтіаз, левове лице (спотворене лице) при проказі

leporīnus, a, um заячий

leptomeningītis, ĭdis f – запалення м’яких і павутинних мозкових оболонок

letālis, e летальний, смертельний

leucocytogenĕsis, is f лейкоцитоґенез, утворення лейкоцитів

leucocytolўsis, is f розпад лейкоцитів

leucocytōsis, is f лейкоцитоз – збільшення лейкоцитів у крові

leucopenia, ae f левкопéнія, лейкопéнія – зменшення числа лейкоцитів у крові

leukaemia, ae f білокрів’я

lichen, ēnis m лишай, лишайник

lien, ēnis m селезінка

limbus, i m лімб, облямівка, пружок

limĭtans, ntis пограничний

limpĭdus, a, um світлий, прозорий

lipaemia, aef ліпемія, збільшення кількості жиру в крові

lipodystrophia, ae f ліподистрофія – патологічний стан, який характеризується зменшенням об’єму жирової тканини і підшкірної клітковини

lipoidosis, is f ліпоідоз, захворювання пов’язане з порушенням ліпідного обміну

lipōma, ătis n лікома – доброякісна пухлина, яка розвивається з жирової тканини

lipuria, ae f  ліпурія, виділення жиру з сечею

lithiasis, is f  літіаз, кам’яна хвороба

lithotomia, ae f літотомія – розтин сечового міхура з метою видалення конкремента (камінця)

livor, ōris m синяк, синя пляма

livōres mortis трупні плями червонуватого і темно-синього кольору

lobāris, e частковий

lobus, i m частка

locālis, e місцевий

localisātus, a, um розміщений

locātus, a, um розміщений

livor, ōris m синяк, синя пляма

livōres mortis трупні плями червонуватого і темно-синього кольору

lobāris, e частковий

lobus, i m частка

locālis, e місцевий

localisātus, a, um розміщений

locātus, a, um розміщений

locus, i m місце

longitudinālis, e поздовжній

lumbāgo, ĭnis f люмбаго, біль в поперековій області

lumbi, orum pl поперек

lupus, i m 1) вовк; 2) вовчанка, туберкульоз шкіри

luxatio, ōnis f вивих

luxātus, a, um вивихнутий

lympha, ae f лімфа – прозора жовтувата рідина, що циркулює в тканинних щілинах і лімфатичних судинах

lymphatĭcus, a, um лімфатичний

lymphadentis, ĭdis f  лімфаденіт, запалення лімфатичних залоз

lymphangitis, ĭdis f          запалення лімфатичних судин

lymphangioma, ătis n    лімфангіома, новоутворення, яке походить з лімфатичних судин

lymphocytosis, is f          лімфоцитоз, патологічне збільшення числа лімфоцитів у периферичній крові

lymphogěnus, a, um лімфоґенний, який утворився внаслідок перенесення патолоґічного матеріалу течією лімфи

lymphogranulomatosis, is f      лімфогранульоматоз, злоякісна гранульома

lymphopenia, ae f лімфопенія, зменшення кількості лімфоцитів у периферичній крові

lyssophobia, ae f (син. maniophobia) лісофобія, маніофобія – нав’язливий страх-боязнь психічного розладу

M

macies, ēi f схуднення, змарніння

macrocheilia, ae f макрохейлія – пато-логічне збільшення губ

macrodactylia, ae f макродактилія – надзвичайно довгі пальці рук і (або) ніг

macroglossia, ae f макроґлóсія – патологічне збільшення язика

macromastia, ae f макромастія – пато-логічне збільшення молочних залоз

macromelia, ae f макромелія – надзвичайно довгі кінцівки (ан-малія розвитку)

macropodia, ae f макропóдія – надзвичайно довгі нижні кінцівки

macropsia, ae f макропсія – розлад зору, при якому предмети виглядають (здаються) більшими, ніж вони є насправді

macrosomia,ae f – див.gigantismus,i m

macŭla, ae f пляма

maculātus, a, um плямистий

malaria, ae f малярія

malignus, a, um злоякісний

manifestus, a, um очевидний, явний

marasmus, i m маразм – виснаження організму з поступовим згасанням всіх життєвих процесів, атрофією органів і тканин

mastectomia, ae f мастектомія – хірургічна операція: видалення молочної залози

mastītis adolescentium мастит юнацький, ювенільний

mastītis, ĭdis f мастит – запалення молочної залози

mastopathia, ae f мастопáтія – патологічний стан молочної залози, зумовлений розладом гормональної регуляції і характеризується ущільненням, фокальною гіпертрофією і (або) атрофією її тканин

mastoptōsis, is f мастоптоз – опущення молочної залози під дією власної ваги, зумовлене зниженням еластичності тканин (переважно віковим)

matūrus, a, um зрілий, спілий

medius, a, um середній

megacŏlon, i n мегаколон – значне розширення частини або всієї ободової кишки

megaduodēnum, i n меґадуоденум –збільшення розмірів дванадцятипалої кишки

megalocytus, i m меґалоцит – без’ядерна клітина, яка виникає при меґалобластичному типі еритропоезу

megalopsia, ae f див. macropsia

megarectum, i n меґарéктум – значне         розширення прямої кишки

melanōma, ătis n меланома – злоякісна пухлина, яка розвивається  з клітин, що виробляють меланін

melanuria, ae f виділення сечі, що містить чорний пігмент  меланін

mellĭtus, a, um цукровий, медовий

meningītis, ĭdis f менінґіт – запалення оболон головного і (або) спинного мозку

meningocēle, es f менінґоцéле (невідм.) – спинномозкова або черепномозкова грижа

meningoencephalitis, ĭdis f       менінгіт з енцефалітом meningopathia (-ae f) leucotĭca sive meningītis leucōsa форма нейролейкемії, яка характеризується виникненням вогнищ екстрамедулярного кровотворення в мозкових оболонках

menorrhoea, ae f менорея

mesarteriītis, ĭdis f мезартерит – запалення середньої оболонки артерій

metastāsis, is f метастаз – вогнище (фокус) пухлинного або запального процесу, що розвинувся внаслідок перенесення патологічного матеріалу (клітин, мікр-організмів) з іншого фокуса в цьому ж організмі

meteorismus, i m метеоризм, здуття живота від газів

metrītis, ĭdis f метрит – запалення матки

metrorrhagia, ae f метрораґія – маткова кровотеча, яка повторюється через нерегулярні проміжки часу

metrorrhexis, is f  розрив матки

microcolon, i n мікроколон – вроджене зменшення розмірів товстої кишки

micromastia, ae f мікромастія – недорозвинення молочних залоз

micropsia, ae f мікропсія – розлад зору, при якому розміри наявних предметів здаються меншими, ніж вони є в дійсності

migrans, ntis блукаючий

mnemasthenia, ae f слабкість пам’яті

modificatio, onis f модифікація, видозміна

molestia, ae f тяжкість (захворювання)

monoplegia, ae f моноплéґія – параліч однієї кінцівки

morbus, i m хвороба

morbus seri сироваткова хвороба – алергічна хвороба, яка виникає після парентерального введення великої кількості білка

morbus concomitans супутня хвороба

morbus congentius природжена хвороба

morbus contagiosus контагіозна хвороба

morbus functionalis функціональне захворювання

morbus hypertonĭcus гіпертонічна хвороба

moribundus, a, um помираючий, безнадійний

morbilli, ōrum m pl. кір

moribundus, a, um вмираючий

mors, mortis f смерть

morsus, us m укус

mortuus, a, um померлий, мертвий

myasthenia, ae f міастенія – хвороба нервової і м’язової систем, яка проявляється слабістю і патологічною втомлюваністю різних груп м’язів

mycetismus, i m міцетизм, отруєння грибами

mycosis, is f мікоз, грибкова хвороба, викликана патогенними грибками

myelītis, ĭdis f мієліт – запалення спинного мозку

myelocēle, es f мієлоцéле (невідм.) – спинномозкова грижа, при якій в грижовому мішку є частково покритий оболонками змінений спинний мозок і цереброспіна-льна рідина

myeloma, ătis n мієлома, злоякісне розростання ретикулярних плазматичних клітин кісткового мозку

myelopathia, ae f м

myocarditis, ĭdis f           міокардит, запалення серцевого м’яза

myodystrophia, ae f міодистрофія, дистрофічні зміни м’язової тканини

myogěnus, a, um міоґенний, який виникає у м’язі

myopathia, ae f міопáтія, спадкова хвороба м’язів, що проявляється м’язовою слабістю, зменшенням об’єму активних рухів, атрофією тощо

myopia, ae f міóпія – короткозорість

myosītis, ĭdis f міозит – запалення м’язів

myxadenіtis, ĭdis f міксаденіт, запалення слизових залоз

myxoma, ătis n міксома, слизова пухлина

N

nanismus, i m карликовий ріст

narcōsis, is f наркоз (син. загальна анестезія, загальне обезболю-вання)

narcomania, ae f наркоманія, патологічна, нестримна тяга до вживання наркотичних речовин

necrophobia, ae f некрофóбія – боязнь трупів і похоронних приналеж-ностей

necrōsis, is f некроз – невідворотне припинення життєдіяльності тканин певної частини живого орґанізму

neonātus, a, um новонароджений

neophilia, ae f неофілія – нав’язливий потяг до нового, незвичного

neoplasma, ătis n неоплазма – новоутворення, пухлина, патологічне розростання тканин, що складаються з якісно змінених клітин

nephrītis, ĭdis f нефрит – запалення нирок

nephrocirrhosis, is f нефроцироз, зморщування нирок

nephrolithiāsis, is f нефролітіаз –  нирковокам’яна хвороба

nephrolithotomia, ae f нефролітотомія, оперативне видалення ниркових каменів

nephroma, ătis n нефрома, злоякісна пухлина нирки

nephropathia, ae f нефропáтія – за-гальна назва деяких видів ура-жень нирок

nephropexia, ae f нефропексія – хірургічна операція: фіксація нирки до сусіднього анатомічного утворення (при нефроптозі)

nephroptōsis, is f нефроптóз – патологічний стан, який характеризується надмірною рухливістю нирки з порушенням гемо- і уродинаміки

nephrōsis, is f нефрóз – загальна назва уражень нирок з патологічними змінами переважно ниркових канальців (від легкої дистрофії до некрозу)

neuralgia, ae f невралгія, біль по ходу нерва

neurasthenia, ae f неврастенія, одна з форм неврозу, яка характеризується підвищеною збудженістю та роздратованістю

neurodermatosis, is f нейродерматоз, шкірна хвороба нервового або псевдонервового походження

neurogĕnus,a,um неврогенний, 1) зумовлений нормальною або патологічною діяльністю нервової системи; 2) що походить з елементів нервової системи

neurolўsis, is n неврóліз, хірургічна операція: звільнення нерва від рубцевих зрощень

neuroma, ătis n неврома, пухлина що складається з нервових або гангліозних клітин

neurosis, is f невроз, функціональне захворювання нервової системи

nictans, ntis мигальний

nosocomiālis, e внутрішньошпитальний

O

obstructīvus, a, um обструктивний, закриваючий, який перешкоджає  

obliteratio, onis f облітерація, патологічне закриття каналу кровоносної судини, отвору будь-якої порожнини

occlūsus, a, um закритий

oedēma, ătis n набряк

oedema renale нирковий набряк при гострому гломерулонефриті, хронічному нефриті, нефрозах та нефропатіях вагітних

oesophagospasmus, i, m езофагоспазм, спазм стравоходу

oesophagostenosis, is f езофагостеноз, звуження стравоходу

oligaemia, ae f оліґемія – зменшена загальна кількість крові

oligodactylia, ae f оліґодактилія – неповна кількість пальців рук або стіп

oligophrenia, ae f  олігофренія, природжена слабкість розуму

oligotrophia, ae f оліґотрофіл – знижена вгодованість

oliguria, ae f оліґурія – зменшене виділення сечі

omphoalocēle, es f пупкова грижа

oncologia, ae f онколоґія – галузь медицини і біології, яка вивчає причини виникнення, механізми розвитку і клінічні прояви пухлин та розробляє методи їх діагностики, лікування і профілактики

onychia, ae f оніхія – загальна назва уражень нігтів

onychomycosis, is f оніхомікоз, грибкове захворювання нігтів

onychophagia, ae f оніхофáґія – нав’язливе обкусування нігтів

onychorrhēxis, is f оніхорéксис – підвищена ламкість нігтьових пластинок, яка проявляється звичайно їх поздовжнім розщепленням

onychoschīsis, is f оніхошизис – розшарування нігтів (при хронічних залізодефіцитних анеміях)

oophorītis, ĭdis f оофорит – запалення яєчника

ophthalmia, ae f офтальмія – загальна назва деяких запальних уражень ока

ophthalmoparalyticus,a,um офтальмоплегічний

ornithōsis, is f орнітоз – гостра інфекційні хвороба, яка викликається хламідіями, що передаються людині респіраторним шляхом від птахів

orthopaedia, ae f ортопедія – галузь клінічної медицини, яка вивчає хвороби і деформації опорно-рухового апарату і розробляє методи їх діагностики, лікування і профілактики

osteitis, ĭdis f остит, запалення кістки

osteoarthrosis, is f остеоартроз, захворювання суглобів внаслідок дегенеративно дистрофічних змін в суглобовому хрящі, кістках

osteochondritis, ĭdis f остеохондрит, запалення кістки та її хряща

osteochondrosis, is f остеохондроз, дегенеративно-хрящовий процес

osteomalacia, ae f остеомаляція – розм’якшення кісток з розвитком деформацій скелету

osteoporōsis, is f остеонекроз – дистрофія кісткової тканини

osteomyelitis, ĭdis f остеоміеліт, запалення кісткового мозку, яке переходить на кістку та окістя

osteoplastica, ae f остеопластика, пластична операція кістки, пересадка кістки

osteosarcoma, ătis n остеосаркома, злоякісна пухлина кісток

otoblennorrhoea, ae fотобленорея, гнійна теча з вуха

otomycōsis, is f мікоз, що характери-зується ураженням вуха

otoplastĭca, ae f отопластика – відновлення вушної раковини

oxygenotherapia, ae f киснева терапія

P

pachydermia, ae f пахідермія, захворювання шкіри, яка потовщується та робиться твердою

pachymeningitis, ĭdis f пахіменінгіт, запалення твердої мозкової оболонки

paediāter, tri m педіатр, дитячий лі-кар

panalgia, ae f паналґія – відчуття болю в усьому тілі

panaritium, i n панарицій – гостре гнійне запалення тканин пальця

panarthrītis, ĭdis f панартрит – гострий гнійний артрит

pancreatĭcus, a, um панкреатичний, стосовний підшлункової залози

panotītis, ĭdis f панотит – одночасне запалення середнього і внутрішнього вуха

pantophobia, ae f пантофóбія – нав’язливий страх – боязнь всього навколишнього

panplegia, ae f панплегія, запалення всього тіла

papilloma, ătis n папілома, доброякісна епітеліальна пухлина шкіри та слизових оболонок

paralytĭcus, a, um паралітичний

paralўsis, is f параліч – розлад рухової функції у вигляді повної відсутності довільних рухів внаслідок порушення іннервації відповідних м’язів

paranephrītis, ĭdis f паранефрит – запалення навколониркової клітковини

paraparēsis, is f парапарез – парез обох ніг або рук

parenterālis, e парентеральний, який є поза травним трактом

paraplegia, ae fпараплегія, параліч обох верхніх або нижніх кінцівок

paratyphus, i m паратиф, захворювання яке має схожість з легкою формою тифу

parēsis, is f парез – зменшення сили і (або) амплітуди довільних рухів, зумовлене порушенням іннервації відповідних м’язів

paroxysmālis, e пароксизмальний, який відбувається у формі пароксизмів

paroxysmus, i m пароксизм – раптове, що переважно повторюється, виникнення або посилення ознак хвороби на відносно короткий проміжок часу

partus, us m пологи, роди

pathogenĕsis, is f патогенéз – вчення про загальні закономірності розвитку перебігу і закінчення хвороб

patiens, ntis m,f пацієнт, терплячий, хворий

pavor, ōris m страх

pediculosis, is f педикульоз, вошивість

pellagra, ae f пелагра, хвороба викликана хронічною недостатністю вітаміну РР

penĕtrans, ntis проникаючий

penetratio, ōnis f пенетрація, проник-нення

percussio, onis f перкусія, прстукування pericardītis, ĭdis f перікардит – запалення перикарда (осердя)

perfŏrans, ntis пронизний, проколюючий, проривний

perforativus, a, um

periarthritis, ĭdis f периартрит, запалення м’яких тканин, які оточують суглоб

peritonitis, ĭdis f    перитоніт, запалення очеревини

pertussis, is f кашлюк

pestis, is f чума, гостра інфекційна хвороба, яка поширюється епідемічно та ендемічно головним чином в Азії

phacocēle, es f факоцеле – грижа кришталика

phasis, is f фаза

phlebogramma, ătis n флебоґрама – рентґеноґрама вени (кількох вен) після введення в кров контрастної речовини

phlebolithus, i m = concrementum venōsum конкремент з гладкою поверхнею, який утворюється у просвіті вени

phlebosclerōsis, is f (син. рhlebofibrōsis, is f) патологічний процес, який характеризується ущільненням венозної стінки

phlebostenōsis, is f флебостеноз – звуження просвіту вени

phlegmōne, es f флегмона – гостре гнійне запалення клітковини

phthisiatria, ae f– галузь клінічної медицини, яка вивчає етіолоґію патоґенез туберкульозу, розробляє методи його діаґ-ностики, лікування і профілактики

phthisis, is f сухоти, туберкульоз

platycrania, ae f платикранія, платицефалія, плоскоголовість – аномалія розвитку: різке сплющення мозкового черепа

platyspondylia, ae f платиспондилія – розширення тіла хребця

pneumectomia, ae f пневмектомія, оперативне вирізання всієї легені

pneumonia, ae f пневмонія,запалення легень

pneumothorax, acis m пневмоторакс, накопичення повітря або інших газів у плевральній порожнині

podagra, ae f (досл. капкан для ноги) подагра – захворювання. яке характеризується порушенням обміну нуклеопротеїнів і сечової кислоти

poliomyelitis, ĭdis f поліомієліт, запалення сірої речовини спинного мозку

pollakiuria, ae f полакіурія – часте сечовипускання (більше 6 разів на добу)

polyarthrītis, ĭdis f поліартрит – запалення декількох суглобів

polycystĭcus, a, um полікістозний, багатокістозний

polydactylia, ae f полідактилія – шість і більше пальців на руці або нозі

polyuria, ae f поліурія – підвищене виділення сечі (на добу)

posthaemorrhagĭcus, a, um постгемораґічний, що виник після кровотечі

posttraumatĭcus, a, um післятравматичний

praecipitatus, a, um стрімкий

praecipue переважно

praematūrus, a, um передчасний

praemedicatio, onis f премедікація, лікова підготовка до операції

praesens, ntis теперішній

pregnantia, ae f вагітність

primarius, a, um первинний

proctitis, ĭdis f проктит, запалення слизової оболонки прямої кишки

prognōsis morbi проґноз хвороби – науково обґрунтоване припуще-ння про подальший перебіг і закінчення хвороби

progrediens, ntis прогресуючий

prolapsus, us m пролáпс, випадіння

prostatitis, ĭdis f простатит, запалення передміхурової залози

prostratio, onis f прострація, виснаження при тяжких інфекційних хворобах

protractus, a, um затяжний

prurĭgo, ĭnis f сверблячка

pseudoanaemia, ae f псевдоанемія, блідість шкіри без аномалій крові

pseudoictĕrus, i m  псевдоіктерус, несправжня жовтяниця

psoriasis, is f псоріаз, хронічне захворювання шкіри

psychasthenia, ae f психастенія, занепад психічної енергії, одна з форм неврозу при слабкому типі вищої нервової системи

psychogěnus, a, um психоґенний, який виникає внаслідок впливу психічного стану або психічної травми

psychopathia, ae f психопатія, патологічний розвиток особистості

psychosis, is f психоз, душевна хвороба

puerperālis, e пуерперальний, післяпологовий, постнатальний

punctus, a, um колотий

purulentus, a, um гнійний

puter, tris, tre гнилий

pyelonephritis, itidis f запалення ниркової лоханки і паренхіми нирки

pyodermia, ae f піодермія – дерматоз, гнійне запалення шкіри

pyorrhoea, ae f піорея – гноєтеча, витікання гною

pyrogĕnes, is піроґенний, який викликає температуру тіла; викликаний температурою

pyrōsis, is f печія, згага

pyuria, ae f піурія – виділення гною з сечею

Q

quintipăra, ae f жінка, яка народжувала п’ять разів

R

rabies, ēi f сказ

radicula, ae f  корінець

radiologia, ae f радіологія, вчення про рентгенові та радієві промені та їх застосування в медицині

rarus, a, um рідкий, нечастий

raro рідко

reanimatio, onis f реанімація, заходи, які приймаються при раптово наступаючій небезпеці

recidivum, i n рецидив, повернення хвороби

recidivus, a, um рецидивний

recurrens, ntis поворотний

regeneratio, onis f регенерація, відродження, відновлення

rehabilitatio, onis f реабілітація, відновлення для трудової діяльності осіб зі зниженою працездатністю

regio, ōnis f ділянка

remissio, ōnis f ремісія – стан перебігу хвороби, що характеризується тимчасовим послабленням або зникненням її ознак

resolutio, onis f ослаблення, зменшення

resectio, ōnis f резекція, вирізання частини орґана

respectivus, a, um відносний

respiratorius, a, um дихальний

restitutus, a, um відновний

rheumatīsmus, i m ревматизм

rheumatologia, ae f ревматологія, розділ медицини, присвячений вивченню ревматичних хвороб

rheumatoideus, a, um ревматоїдний

rhinītis, ĭdis f риніт – запалення слизової оболонки носа

rhinoplastĭca, ae f ринопластика, відновлення носа або вип-равлення його форми

rotundus, a, um круглий

rubeŏla, ae f краснуха

rubor, ōris m почервоніння

ruptūra, ae f розрив

S

sapraemia, ae f гноєкрів’я, гнильне отруєння крові

saprogĕnus, a, um сапроґенний, гни-льний

sarcoidōsis, is f саркоїдоз – хронічна хвороба неясної етіолоґії, яка хараткеризується ураженням лімфатичної системи, внутрішніх орґанів і шкіри

sarcōma, ătis n саркома – злоякісна сполучнотканинна пухлина

scabies, ēi f короста

scarlatinōsus, a, um скарлатиновий

schizophrenia, ae f шизофренія

sclerōsis, is f склероз – ущільнення органа

sclopetarius, a, um вогнепальний

sectio, onis f розсічення, розрізування, розтин

secundarius, a, um вторинний

secundus, a, um другий

segmentālis, e сеґментний

segmentum, i n сеґмент, відрізок

senex, senis старий

senīlis, e старечий

senilismus, i m сенілізм, раннє чи передчасне старіння, передчасна смерть

senilitas, atis f старість

sensibilisatio, onis f підвищення реактивної чутливості

sensibilĭtas, atis f чутливість, сприйнятливість

sepsis, is f сепсис, загальна інфекція, зараження крові гноєрідними мікробами

septimana, ae f тиждень

serotherapia, ae f серотерапія, лікування інфекційних захворю

serotīnus, a, um пізній, запізнілий

sialolithiasis, is f сіалолітіаз, утворення каменів у слинних залозах

sialorrhoea, ae f сіалорея, слинотеча

sideropenĭcus, a, um залізодефіцитний

sigmoiditis, ĭdis f сігмоідіт, запалення сигмовидної кишки

signum, i n ознака

sitis, is f спрага

situs, a, um розміщений

situs, us m розміщення, положення

spasmus, i m спазм, судорога, корчі

spastĭcus, a, um спазматичний, судомний

specifĭcus, a, um специфічний, своєрідний

sphygmographia, ae f сфіґмоґрафія – метод дослідження гемодинаміки, який базується на реєстрації пульсових коливань стінок артерій

splanchnoptōsis, is f опущення внутрішніх органів

splenalgia, ae f спленальґія – біль в ділянці селезінки

splenomegalia, ae f спленомеґалія – збільшення селезінки

spondylotomia, ae f спондилотомія – акушерська операція при задавненому поперечному положенні плода, яка полягає у розтині його хребта

spondylarthrosis, is f спондилартроз, дегенеративний процес в хребті, який уражає перш за все суглобові хрящі

spontaneus, a, um спонтанний, самовільний

stabĭlis, e стабільний, сталий

stadium, i n стадія

status, us m стан

steatorrhoea, ae f стеаторéя – підвищений вміст в калі жиру, жирних кислот

stenōsis, is f стенóз – звуження трубчастого орґана або його зовнішнього отвору

stenocardia, ae f стенокардія, стиснення серця

stomatomycōsis, is f стоматомікóз – грибкове захворювання ротової порожнини

striatūra, ae f різке звуження просвіту будь-якого трубчастого органа внаслідок патологічних змін його стінки

struma, ae f зоб, воло

stupor, ōris m ступор, стан заціпеніння

subacūtus, a, um підгострий

subĭtus, a, um раптовий

succurro, cursum, ĕre допомагати, сприяти

surdĭtas, ātis f глухота

symblephăron, i n синблефарон – рубцеве зрощення кон’юнктиви повіки з кон’єнктивою очного яблука

symmetrĭcus, a, um симетричний

symptōma, ătis n симптом

syncŏpe, es f синкопé (невідм.) – непритомність, зомління

syndactylia, ae f синдактилія – зрощення середніх пальців кисті або стопи

syndrŏmum, i n синдрóм, комплекс симптомів

synostōsis, is f синостоз – зрощення окремих кісток між собою

synostōsis artificiālis штучний синостоз, створений за допомогою хірургічної операції

systēma, ătis n система

systŏle, es f систола, скорочення серця

T

tachycardia, ae f тахікардія – підвищена частота серцевих скорочень

tarde пізно

temperāte помірно

temperātus, a, um помірний

tenolўsis, is f тенóліз – хірургічна операція: звільнення сухожилка із рубців

teres, ĕtis круглий

terminālis, e кінцевий, пограничний

termĭnus, i m термін

tertiānus, a, um триденний

tertiarius, a, um третинний

tertius, a, um третій

testum, i n тест, проба, реакція

tetănus, i m правець, стовбняк

tetraparēsis, is f тетрапарез – парез всіх чотирьох кінцівок

tetraplegia, ae f тетраплеґія – параліч чотирьох кінцівок

thanatophobia, ae f танатофóбія –страх смерті

thermoplegia, ae f термоплеґія – тепловий удар

thermotherapia, ae f термотерапія, теплолікування

thoracotomia, ae f торакотомія, оперативне розкриття грудної порожнини

thrombopenia, ae f тромбопенія – понижений вміст тромбоцитів в крові

thrombophlebitis, ĭdis  f тромбофлебіт, запалення вени з утворенням тромбів

thrombus, i m тромб, згусток крові

thyreoidectomia, ae f оперативне видалення щитоподібної залози або її частини

thyreoiditis, ĭdis  f тиреоїдит, запалення щитоподібної залози

thyreotoxicosis, is f тиреотоксикоз, хворобливий стан, що розвивається при підвищеній секреторній діяльності щитоподібної залози

tolerantia, ae f толерантність, витривалість, здібність виносити великі дози отрути або ліків без шкоди для організму

tonsillectomia, ae f тонзилектомія – видалення піднебінних мигдаликів

tonsillītis, itĭdis f тонзиліт – запалення мигдалика

tonus, i m тонус, напруження

tophus, i m тофус, новоутвори тканин, які виникають у звязку з відкладанням у них органічних або неорганічних солей

totālis, e тотальний, весь

toxaemia, ae f токсемія – наявність в крові токсину (токсинів)

toxicomania, ae f токсикоманія, патологічна пристрасть до отруйних речовин

toxicophobia, ae f токсикофобія – нав’язливий страх – боязнь отруїтися

toxicosis, is f токсикоз, систематичне отруєння отруйними речовинами

tracheītis, ĭdis f трахеїт – запалення слизової оболонки трахеї

tracheostenosis, is f звуження трахеї

tracheotomia, ae f трахеотомія, оперативне розкриття трахеї

transformatio, ōnis f трансформація, перетворення

transfusio, ōnis f переливання

transfusio sanguĭnis = haemotransfusio переливання крові

transplantatio, ōnis f трансплантація – заміна тканин або органів власними тканинами або органами чи взятими з іншого організму

trauma, ătis n травма, пошкодження

traumatĭcus, a, um травматичний

traumatismus, i m травматизм, хворобливий стан, породжений травмою

traumatologia, ae f травматологія, розділ хірургії, присвя

tremor, ōris m тремор, дрижання, тремтіння

trepanatio, onis f трепанація, операція розтину кісткової порожнини

trichalgia, ae f трихіальґія – відчуття болю при погладжуванні волосся

trichromasia, ae f трихромазія – здатність сприймати три основні кольори – червоний, зелений, фіолетовий

triplegia, ae f триплеґія – параліч трьох кінцівок

tuberculōsis, is f туберкульоз

tuberculōsus, a, um туберкульозний

tumor, ōris m пухлина

tussis, is f кашель

typus, i m зразок, тип

typhlītis, ĭdis f тифліт – запалення сліпої кишки

typhlomegalia, ae f тифломеґалія – збільшення сліпої кишки

typhlospasmus, i m тифлоспазм – спазм сліпої кишки

typhus, i m тиф

U

ulcerōsus, a, um виразковий

ulcus, ĕris n виразка

uraemia, ae f уремія – сечокрів’я

urēter, ĕris m сечовід

ureteritis, ĭdis f запалення сечоводу, часто туберкульозного походження

urethritis, ĭdis f уретрит, запалення сечовипускного каналу

urolithiasis, is fуролітіаз, сечокам’яна хвороб

uter–que, utra–que, utrum–que і той, і інший, обидва

V

vaccination, onis f вакцинація, спосіб активної імунізації за допомогою мікробів або їх токсичних продуктів

vaccinoprophilaxis, is f   вакцинопрофілактика, профілактична або запобіжна вакцинація

vaccinotherapia, ae f вакцинотерапія, лікування за допомогою вакцин

vaginītis, ĭdis f ваґініт – запалення слизової оболонки піхви

varicella, ae f вітряна віспа

varicōsis, is f варикоз – нерівномірне збільшення просвіту вен

varicōsus, a, um варикозний

variŏla, ae f справжня віспа

vasculitis, itidis m запалення невеликої кровоносної або лімфатичної судини

vascularisatio, onis f васкуляризація, новоутворення кровоносних судин

vegetovasculāris, e вегетативносудинний

venaesectio, onis f венесекція,оперативне розкриття вени для внутрішньовенного вливання

verrūca, ae f бородавка

vertīgo, ĭnis f запаморочення (голови)

vertigophobia, ae f вертиґофóбія – боязнь запаморочення голови, втрати рівноваги

virālis, e вірусний

virus, i n вірус, збудник інфекційного захворювання

vitium, i n вада, порок

vomĭtus, us m блювання, блювота

vulnus, ĕris n рана

X

xanthodermia, ae f відкладення жовтого пігменту в шкірі

xanthopsia, ae f ксантопсія – порушення зору, при якому всі предмети здаються пофарбованими в жовтий колір

xenophobia, ae f ксенофобія – нав’язливий страх – боязнь незнайомих осіб

xeroderma, ătis n син.xerodermia, ae f  ксеродермія – сухість шкіри

xerophthalmia, ae f ксенофтальмія – сухість поверхні кон’юктиви і рогової оболонки ока

xerōsis, is f ксероз – сухість шкіри, зумовлена гіпосекрецією сальних залоз

zoonōsis, is f зоонóз – загальна назва хвороб тварин, якими хворіє і людина

Z

zoonosis, is f                    зооноз, інфекційна хвороба тварин, яка передається людині

zoophobia, ae f зоофóбія – нав’язливий страх – боязнь тварин

Список літератури

 

1.     Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. Підручник для вищих мед. навч. закладів IV рівня акред.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 422 с.

2.     Закалюжний М.М., Андрейчин М.А. Посібник з анатомічної і клінічної термінології. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 224 с.

3.     Закалюжний М.М., Янков А.В., Чолач В.В. Латинська мова і основи медичної термінології. Підручник для вищих мед. навч. закладів І-ІІ рівня акред.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 276 с.

4.     Іванова А.Й., Чайковський Ю.Б., Луцик О.Д. Міжнародна гістологічна та ембріологічна номенклатура. – Львів: Львівський медичний інститут, 2005. – 176с.

5.     Казьєр Г.В., Соколовський В.Г., Февральов Є.О. і ін. Українсько-латинсько-російський медичний словник. – К.: Державне медичне видавництво УРСР, 2002. – 487 с.

7. Козаченок Т.Г., Громыко И.Н. Античные афоризмы: Темат. сб. – Мн.: Высшая школа, 2005. – 318 с.