Матеріали підготовки до практичного заняття № 2

Матеріали підготовки до практичного заняття № 2

 

Тема: Санітарно – протиепідемічний режим ЛПУ. Дезінфекція. Види. Методи. Режими.

Санітарно – протиепідемічний режим ЛПУ. Гігієна праці медичного персоналу. Правила безпеки роботи медичних працівників. Миття рук (соціальний, гігієнічний). Нормативні накази МОЗ України з питань санітарно-протиепідемічного режиму, чинні накази в Україні. Дезінфекція. Види, методи, режими. Орієнтовний розрахунок потреб об’єкта в дезінфекційних засобах. Приготування дезинфікуючих засобів: 10%, 5%, 3% та 1% розчинів хлорного вапна та 1%, 3%, та 5% розчину хлораміну. Маркування інвентаря. Поточне та генеральне прибирання. Санітарно – протиепідемічний режим  у: палатах, маніпуляційному та процедурному кабінетах. Дезінфекція предметів догляду за пацієнтом.

 

   Санітарно – протиепідемічний режим – це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічні заходів, які запобігають виникненню внутрішньолікарняної інфекції. Санітарно – протиепідемічний режим включає вимоги до санітарного стану території, на якій розміщено ЛПЗ, внутрішнього  обладнання, освітлення, опалення, вентиляції та санітарного стану приміщень закладу.

Основними елементами комплексу заходів, які спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в лікувальних закладах є проведення дезінфекції, стерилізації, суворе дотримання вимог асептики та антисептики.

Правила безпеки роботи медичних працівників. Медичні працівники суворо обов’язково повинні використовувати індивідуальні засоби захисту від ВЛІ, це:

Використання рукавичок. У разі мінімальної ймовірності контакту з кров’ю або рідкими виділеннями, слизовими оболонками або ушкодженою шкірою будь-якого хворого, а також за наявності порізів або інших ушкоджень власної шкіри необхідно використовувати рукавички. Їх потрібно змінювати між контактами з різними хворими, у разі забруднення секретами й екскрементами під час обслуговування хворих.                         

Використання:

–  хірургічні – використовуються при проведенні інвазивних медичних втручань та при хірургічних втручаннях;

– оглядові – забезпечують захист медичного персоналу при проведенні огляду хворого, діагностичних та лікувальних маніпуляціях;

– побутові – забезпечують захист медичного персоналу при обробці обладнання, забруднених поверхонь, інструментарію, при роботі з  відходами медичного походження.

Стерильні медичні рукавички обов’язково використовуються при:

– усіх хірургічних оперативних втручаннях;

– інвазивних маніпуляціях;

– уведенні стерильною голкою в глибокі тканини або рідини організму лікарських  форм ( внутрішньовенні інфузії, отримання біопроб на дослідження);

– установленні катетера або провідника через шкіру;

– маніпуляціях, пов’язаних з контактом стерильного матеріалу з інтактними слизовими оболонками ( цистоскопія, катетеризація сечового міхура і ін.);

– первинному огляді новонародженого;

– бронхоскопії, ендоскопії шлунково – кишкового тракту, санації трахеї;

– вагінальному обстеженні;

– уведенні периферійної внутрішньовенної або артеріальної канюлі.

Нестерильні чисті рукавички  використовують:

– при рутинному огляді новонародженного, роділлі, породіллі, хворого;

– при роботі з біологічним матеріалом від хворих;

– при заборі крові;

– при проведенні внутрішньом’язових, внутрішньовенних ін’єкцій;

– при проведенні очистки та дезінфекції ВМП.

                   Правила використання медичних рукавичок:

1. Перед надяганням і після зняття рукавичок необхідно вимити руки, або обробити їх антисептиком.

2. Рукавички одноразового використання не використовують повторно. Нестерильні рукавички стерилізації не підлягають.

3. Рукавички замінюються одразу, якщо вони пошкодженні.

4. Не допускається миття або обробка антисептиком рук в рукавичках у проміжках між маніпуляціями.

5. Не допускається миття або обробка рук у рукавичках між проведенням „чистих” і „брудних” маніпуляцій, навіть в одного пацієнта.

6. Не допускається пересування в рукавичках у відділеннях стаціонару.

7. Перед одяганням рукавичок не можна використовувати засоби, які містять мінеральні масла, вазелін, ланолін.

8. Одразу після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в дезінфікуючий розчин безпосередньо в місці використання рукавичок.

9. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.

 

                       Використання рукавичок:

 

 

              

 

 

1.                               для операцій –латексні, неопренові;

2.                       для оглядів – латексні, неопренові;

3.                               при догляді за пацієнтом – латексні, поліетиленові , полівінілхлоридні;

4.                               при проведенні очистки та дезінфекції – нітрилові, неопренові;

5.                               допускається використання рукавичок з тканини під гумовими;

6.                               допускається використання рукавичок з тканини під гумовими.

 

Маски для обличчя. Необхідні для запобігання зараженню повітряно-крапельним шляхом, а також за ймовірності потрапляння в рот і ніс рідких, пилоподібних субстанцій організму. Маски необхідно змінювати після закінчення строку дії (через 3 години) або в разі їх зволоження. Не можна маску опускати на шию. Усі маски повинні повністю закривати рот і ніс. Маски одноразового використання не слід використовувати повторно.

 

 

 

           

 

 

 

 

 

 

Захисні окуляри та щитки для обличчя, необхідні для того, щоб запобігти потраплянню в очі й на обличчя бризок крові, біологічних рідин та виділень хворого.

 

       

 

Халати та фартухи. За винятком операційних, де стерильні халати надягають для захисту хворих, основне призначення халатів і водонепроникних фартухів – виключити можливість потрапляння збудників інфекції на одяг і шкіру медичного персоналу. Фартухи використовують тільки за ймовірності значного забруднення одягу або шкіри виділеннями хворого. Суворо забороняється прати халати вдома!

 

 

            

 

 

 

 

Миття рук.

Після прямого контакту з пацієнтом або з забрудненим, а також перед контактом зі схильним до інфікування пацієнтом, вагітною, роділею є найбільш важливим і ефективним профілактичним заходом як для власного захисту, так і для зниження ризику ВЛІ. Передусім, слід нагадати, що на руках можуть бути золотистий стафілокок, епідермальний стафілокок, ентерокок, ешеріхія колі, сальмонела, вірус гепатиту А, тощо. Частина організмів на шкірі є постійною, частина – непостійною (транзиторною). Постійні мікроорганізми (наприклад, епідермальний стафілокок) не лише виживають, а й розмножуються у поверхневих шарах шкіри.

 

Транзиторна мікрофлора – результат свіжого зараження – має обмежений термін життя на шкірі. Вона може бути представлена патогенними мікроорганізмами (золотистий стафілокок, ешеріхія колі), тощо, які потрапляють на руки з колоній мікроорганізмів інфікованих пацієнтів або інфікованого обладнання.

    Ураховуючи кількість патогенних мікроорганізмів, які передаються через руки, важливо розуміти, що миття рук – серйозний захист профілактики ВЛІ і гарантія безпеки медичного персоналу.

Мити руки потрібно:

–         одразу після контакту з інфікованим матеріалом (кров та інші біологічні рідини), а також із пацієнтами і предметами догляду за ними;

–         одразу після зняття захисних рукавичок.

Розрізняють три рівні знезараження рук:

–         соціальний;

–         гігієнічний, і

–         хірургічний.

Соціальний рівень: миття не дуже забруднених рук водою з милом дає змогу видалити зі шкіри більшість транзиторних мікроорганізмів.

Соціальне оброблення рук проводиться:

–         перед споживанням їжі;

–         після відвідування туалету;

–         перед доглядом за пацієнтом і після нього;

–         у разі забруднення рук.

Після поверхневих контактів з пацієнтом ( наприклад, вимірювання АТ) мити руки не обов’язково.

Гігієнічний рівень – це найефективніший метод видалення і знищення мікроорганізмів під час оброблення рук.

Гігієнічне знезараження рук проводиться перед:

–         виконанням інвазійних процедур;

–         доглядом за пацієнтами за пацієнтами з ослабленим імунітетом;

–         доглядом за раною і після нього;

–         здійсненням катетеризації сечового міхура і після неї;

–         надяганням гумових рукавичок і після їх зняття;

–         після контакту з біологічними рідинами пацієнтів або після важливого мікробного зараження.

Техніка гігієнічного миття рук:

–         долоня до долоні;

–         права долоня над тильної стороною лівої;

–         ліва долоня над тильною стороною правої;

–         долоня до долоні, пальці однієї руки в між пальцевих проміжках іншої;

–         обертальне тертя великих пальців;

–         обертальне тертя долонь.

Після висушування шкіру рук слід знезаразити 70% етиловим спиртом. Перед миттям рук кран необхідно відкривати і закривати за допомогою паперової серветки.

 

                 ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ

1 .Зняти всі прикраси ( годинник, браслети, каблучки).

2. Відкрити кран і струменем  комфортно теплої води змочити руки.

3. Нанести порцію рідкого мила.

4. Енергійно  терти руки протягом не менше 30 секунд за такою технікою:

– терти долоня об долоню,

– зовнішню сторону долонь спочатку правою , а поті лівою рукою,

– схрестивши пальці однієї руки з іншою, терти між пальцями,

– далі однією рукою накривають іншу „замком” і необхідно терти в п’ясно-фаланговій зоні, спочатку однієї руки, а потім іншої,

– енергійно терти круговими рухами великі пальці обох рук,               

– кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.

5. Ретельно змити мило під поточною водою.

6. Насухо витерти руки одноразовим паперовим рушником (серветкою).

7.Якщо кран без ліктьового способу приведення в дію, його закривають сухим рушником (серветкою) , який викидають в смітник, призначений для збору паперових рушників, що має бути поруч.

 

 

1. Система для проведення гігієнічної обробки рук медичного призначення  

Гігієнічна асептика рук.

Матеріальне забезпечення:

2.                 антисептик для рук, зареєстрований в Україні (супровідні документи на засіб – свідоцтво про державну реєстрацію, регламент використання, сертифікат якості на дану партію).

          Показання для гігієнічної антисептики рук:

3.                 перед та після будь-якої маніпуляції з новонародженими, роділлями та породіллями,

4.                 перед та після проведення маніпуляцій , пов’язаних з можливим та явним пошкодженням шкіри та слизових оболонок пацієнта ( ін’єкції, установлення катетерів та зондів, тощо),

5.                 перед та після контакту з рановими поверхнями, інфікованими ранами,

6.                 при контакті з стерильним матеріалам та інструментарієм,

7.                 після контакту з біосубстратами хворого ( кров, ліквор, сеча та ін.),

8.                 після контакту з абіогенними об’єктами, потенційно контамінованими госпітальною мікрофлорою ( прилади, катетери, зонди та ін. після їх використання),

9.                 після контакту з інфекційними хворими,

10.            при догляді за пацієнтом, коли необхідно після обробки забруднених місць перейти до чистих,

11.            перед і після надягання рукавичок,

12.            перед виходом з палати.

Послідовність миття:

1. На долоню нанести 3 мл. антисептика або ту кількість, що зазначена в регламенті щодо використання даного антисептика.

2. Енергійно втирати до повного висихання антисептика, але не менше 15 секунд в такій послідовності:

– терти долоня об долоню,

– зовнішню сторону долонь спочатку правою рукою, а потім лівою,

– схрестивши пальці однієї руки з іншою, терти між пальцями,

– далі накривають  однією рукою другу „замком” і необхідно терти в  п’ясної фаланговій зоні, спочатку однієї руки, потім іншої,

– енергійно терти круговими рухами великі пальці обох рук,

– кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.

3. Витирання або висушування рук не допускається.

 

 

                                                                                                                         1. Схема гігієнічної обробки рук персоналу

 

 

 

                                                                                                                           2. Нанесення антисептика на долоню

 

Перелік діючих законодавчих документів, де регламентуються питання організації та проведення дезінфекційних заходів з метою профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій в закладах охорони здоров’я України

– Закон України від 24.02.94р № 4004 XII (зі змінами) «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

– Закон України від 23.12.2010р № 2861 -VI (зі змінами) «Про запобігання захворюваності на СНІД та соціальний захист населення»

– Закон України від 06.04.2000р № 1645-111 (зі змінами) «Про захист населення від інфекційних хвороб»

– Закон України від 05.07.2001 р № 2586- III «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»

– Постанова KM України від 18.12.98р № 2026 «Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ – інфекції СНІДу»

– Постанова KM України від 3 липня 2006 р № 908 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів

– Постанова KM України від 3 липня 2006 р № 28 «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів»

– Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и Других лечебных стационаров СанПиН 5179-90

– Санитарные правила устройства, оборудования, эксплуатации амбулаторно-поликлинических учреждений стоматологического профиля, охраны труда и личной гигиены персонала 28.12.1983 № 2956а-83

– Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів», затверджені наказом МОЗ України від 26.01.2012 № 55

– Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць наказ Міністерства охорони здоров’я України 17.03.2011 № 145

– Наказ МОЗ СРСР від 16.04.1986р № 225 «О внедрении отраслевого стандарта 42-21-85 «Дезинфекция и стерилизация изделий медицинского назначения, методы, средства, режимы» – термін дії документа не подовжено

– Наказ МОЗ України від 21.09.10р № 798 «Про затвердження медичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу»

– Наказ МОЗ України від 04 квітня 2012 року № 236 «Інструкція щодо організації контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резістентними до дії антимікробних препаратів»

– Наказ МОЗ України від 04.04.2008р № 181 «Про затвердження методичних рекомендацій “Епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика»

– Наказ МОЗ України від 10.05.2007р № 234 «Про організацію профілактики внутрішньо – лікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах»

– Наказ МОЗ України від 14.11.2007р № 716 «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги “Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини»»

– Наказ МОЗ України від 23.11.2007р № 740 «Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини , медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ інфікованих дітей та сімей»

– Наказ МОЗ України від 25.05.2000р № 120 «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД»

– Наказ МОЗ України від 05.08.99р № 198  «Про вдосконалення профілактики діагностики та лікування правця»

– Наказ МОЗ СРСР від 12.07.89р. № 408 «О мерах по снижению заболеваемости вирусным гепатитом в стране»

– Наказ МОЗ України від 22.10.93р. № 223 «Про збір, знезараження та здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас»

– Наказ МОЗ України від 01.08.05р № 385 «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів»

– Наказ МОЗ України від 18.08.201 Ор № 684 м. Київ «Про затвердження Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз»

– Наказ МОЗ України від 12.03.10р № 221«Про затвердження медичних рекомендацій «Очищення, дезінфекція та стерилізація наркозно – дихальної апаратури»

– Наказ МОЗ України від 29.04.2004р. «Методичні вказівки щодо очищення, дезінфекції та стерилізації ендоскопів, а також медичного інструментарію до них»

– Наказ МОЗ України від 07.11.2007р № 1256 «Про затвердження Державних санітарних правил «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур»»

– Наказ МОЗ України від 23.07.2002р № 280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб»

– Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»

– Наказ МОЗ України від 28.03.95р № 38 (№ 410) «Про організацію та проведення заходів боротьби з педикульозом».

 

Дезінфекція (від франц. слова dez – заперечення і латинського infekcio – інфекція) – це знищення і середовищі, яке оточує людину. Патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, найпростіших, грибів, токсинів).

Мета дезінфекції – знищити збудника в середовищі, яке оточує людину (тобто вплинути на можливо існуючі фактори передачі інфекції для здійснення розриву шляхів передач).

 

 

        

Розділи дезінфекції:

–                     власне дезінфекція – знищення патогенних мікроорганізмів;

–                     дезинсекція –  це методи і засоби боротьби із членистоногими (комахи, мухи, кліщі), вона може бути профілактичною( створення умов, які сприяють їх розмноженню) і винищувальною;

 

      

 

–                     дератизація – це заходи боротьби з гризунами;

 

 

                 

 

 

 

–                     стерилізація – знищення всіх мікроорганізмів і їх спор.

 

Методи дезінфекції.  Під час проведення дезінфекції користуються двома основними методами фізичним та хімічним. Проте, цей поділ умовний і його можна виділити ще й третій – комбінований, коли методи знезаражування застосовують одночасно.

Механічний метод зводиться до видалення патогенних мікробів шляхом обмивання, чистки, вологого прибирання, прання, провітрювання, фільтрації. Проте механічний метод – це лише перенесення мікроорганізмів з найбільш небезпечного, в конкретній обстановці, предмета в менш небезпечний.

Фізичний метод включає в себе:

–         дію високих температур – кип’ятіння, стерилізація, спалювання, вплив пари при підвищеному чи нормальному тиску вологого або сухого повітря, обсушування, обпалювання;

–         дію променевої енергії – ультрафіолетове опромінення, ультразвук, радіоактивне та іонізуюче випромінювання, струм ультразвукової частоти;

Хімічний метод заснований на використанні хімічних речовин та в поєднанні їх з миючими засобами. Всі хімічні речовини, які використовують для дезінфекції можна поділити на декілька груп:

Хлорвмісні, галоїди:

Хлорне вапно – це білий сухий порошок з різким характерним запахом хлору. Діючим компонентом є вільний хлор. Для дезінфекції придатне хлорне вапно, яке містить не менш як 15% активного хлору. Хлорне вапно розкладається на сонці, повітрі та під впливом вологи, утрачаючи при цьому хлор. Тому зберігати його необхідно в сухому, темному, прохолодному місці. Навіть за умови правильного зберігання хлорного вапна втрата активного хлору становить 1-3% за місяць. Тому кожні 3 місяці у ньому потрібно визначати вміст активного хлору.

   Хлорне вапно – надійний дезінфекційний засіб. Воно знищує не лише вегетативні, але й спорові форми патогенних мікроорганізмів.

 Один кілограм сухого хлорного вапна висипають до емальованої ємкості з кришкою та заливають 9 літрами холодної води. Воду доливають до вапна невеликими порціями, розмішуючи дерев’яною лопаткою. Посуд з розчином залишають у темній кімнаті на одну добу. Протягом перших годин розчин необхідно кілька разів перемішувати. Потім зливають верхню( відстояну) частину розчину, в інший посуд через декілька шарів марлі. Після цього розливають його в темний посуд з кришками. Розчин маркують, де вказується: назва розчину, концентрація, дата виготовлення, а також прізвище особи, яка приготувала даний розчин. При правильному зберіганні, такий розчин має термін дії 5-10 діб, та придатний для приготування з нього робочих розчинів.

Робочі розчини готують шляхом розведення маточного розчину водою, безпосередньо перед використанням і використовують тільки одноразово.

Приготування робочих розчинів хлорного вапна:

Приготування концентрованого (маточного) 10% розчину хлорного вапна.

 

 

 

Хлорамін Б – це кристалічний порошок білого кольору із запахом хлору. Містить 26% активного хлору. Хлорамін є стійкою речовиною, яка за умови відсутності світла і вологи, тривалий час зберігає вихідну кількість активного хлору.

Робочі розчини хлораміну готують безпосередньо перед використанням шляхом розведення його водою. Якщо воду використовувати температурою 50°С, то хлорамін розчиниться швидше.

 

Приготування робочих розчинів хлораміну

 

Йод – це сірувато-чорні з металевим блиском пластини, із своєрідним запахом. Йод леткий. Розчиняється у 96% етиловому спирті, погано розчиняється у воді, але легко розчинний у водних розчинах йодидів. У хірургії застосовується для обробки шкіри, особливо забруднених ран. Для обробки рук без миття води;

Розчин Люголя – це розчин йоду з сульфатами в етиловому спирті або дистильованій воді, застосовують для стерилізації кетгуту.

Йодонат – комплексна сполука йоду з сульфатами. Темно-коричневий водний розчин із слабким запахом йоду, має бактерицидні властивості. Застосовують для обробки операційного поля та рук.

Окислювачі:

Розчин перекису водню – прозора, безбарвна рідина, яка швидко розкладається з виділенням кисню при стиканні з лугом і органічними речовинами. Для промивання ран застосовують 3-6% розчин.

Феноли:

Калію перманганат – темно-червоні або фіолетові кристали з металевим блиском, розчинні у воді. Слабкий розчин перманганату калію застосовують для промивання ран, концентрований розчин застосовують при лікуванні опіків. Слабкі розчини діють в’яжуче, усувають поганий запах.

Кислота карболова – безбарвні голчаті кристали із своєрідним запахом, що на повітрі рожевіють. Застосовується для приготування потрійного розчину, якого використовують для зберігання ріжучого операційного інструменту та підтримання стерильності.

Лізол – розчин технічного крезолу в калійному милі. Діє бактерицидно на вегетативні форми мікроорганізмів. Застосовують для найбільш забруднених забруднених приміщень, дезодорації ванн.

Солі важких металів:

Ртуті дихлорид – білий порошок або кристали, розчинний у воді, спирті, гліцерині. Має антисептичні властивості, сильна отрута, яка зберігається під замком (список А). На сьогодні не застосовується.

Срібла нітрат (або ляпіс) – є сильним антисептичним засобом, особливо після кокової флори. Застосовується для лікування гнійних ран, запалення сечового міхура. Концентровані розчини та олівець застосовують для припікання при розростанні нездорових грануляцій.

Група спиртів та альдегідів:

Етиловий спирт – активна антисептична рідина, максимальна його дія проявляється при концентрації 70% та 96%. Застосовують для обробки операційного поля, стерилізації та зберігання шовку, ріжучих та колючих операційних інструментів.

Формальдегід (формалін) – 40% розчин – це безбарвний із своєрідним запахом. Являється сильним антисептиком,  вбиває вегетативні форми бактерій і їх спори. Входить в склад потрійного розчину.

Група барвників: 

Брильянтовий зелений – зеленувато-золотистий порошок, розчинений у воді та спирті, утворюючи зелене забарвлення. Визначається високою бактерицидною щодо золотистого стафілокока і дифтерійної палички. Застосовують 1% водний або спиртовий розчини для обробки операційного поля, поверхневих ран, при лікуванні гноячкових висипань на шкірі.

Етакридину лактат (риванол) – жовтий, дрібнокристалічний порошок, добре розчинний у воді та спирті. Водні розчини нестійкі, тому використовувати необхідно свіжо приготовлені. Діє на кокову флору, застосовують при обробці ран гноячкових захворювань шкіри.

Металевий синій – застосовують для обробки слизової оболонки при стоматитах.

Група детергентів:

Детергенти – це миючі засоби (походять від лат. слова – очищати) – це синтетичні речовини з дезінфікуючою і миючою властивостями та високою поверхневою активністю. Вони поділяються на неоногенні та іоногенні, останні діляться на катіони – (сполуки четвертинного амонію) і аніони  – мила) та амфотерні.

Мила, як і солі жирних кислот, сприяють посиленому механічному очищенню, внаслідок якого з предметів може бути видалено до 60-90% мікрофлори. В залежності від складу мила, вони можуть мати бактерицидні властивості, що посилюються при підвищенні температурі.

Правила приготування дезінфікуючих розчинів.

Матеріальне забезпечення: гумові рукавички, халат, маска, шапочка, фартух з прогумованої тканини, захисні окуляри, респіратор ШБ-1 „Лепесток” або респіратор типу РІГ-67 з патроном марки В, промаркована ємність,  мірні ємності, вода, дезінфікуючий засіб, зареєстрований до використання в Україні, супровідні документи на нього (свідоцтво про державну реєстрацію, регламент із застосування, сертифікат якості на дану партію засобу).                                      

  Послідовність дій :

1. Одягнути захисний одяг. Переміщення в засобах захисту за межі відділення забороняється

2. В промарковану ємність налити  необхідний об’єм води кімнатної температури.

3. За допомогою мірної ємності відміряти дезінфікуючий засіб, кількість якого відповідає вибраній концентрації  відповідно до режиму його застосування. Додати його до води.

4. Перемішати до повного розчинення концентрату.

5. На ємності вказати назву дезрозчину, його концентрацію, дату виготовлення.

6. Зберігати в щільно закритій, непрозорій ємності в прохолодному місці.

7. Робочий дезрозчин виготовляти безпосередньо перед використанням, використати протягом зміни.

8. Для дезінфекції виробів медичного призначення розчин використовується одноразово.

 

 

 

1.                              Засоби, необхідні для приготування дезінфекційного розчину

2.                              Наливання в промарковану посудину з кришкою необхідного об’єму води відповідної температури

3. Відмірювання необхідної кількості дезінфекційного розчину

 

4        Додавання концентрату до води

5. Занурення медичних інструментів на знімній решітці в дезінфекційний розчин

 

 

Види дезінфекції та її проведення в ЛПЗ

   Розрізняють два види дезінфекції:

–         профілактичну, і

–         вогнищеву.

    Профілактичну дезінфекцію проводять постійно, незалежно від наявності інфекційного захворювання. Мета її – запобігти виникненню і поширенню інфекційних захворювань та накопиченню збудників цих захворювань або їх переносників у навколишньому середовищі.

Профілактичну дезінфекцію проводять на окремих об’єктах, ділянках і на великих територіях, медичних закладах, особливо в місцях загального користування, а також у місцях скупчення людей на вокзалах у транспорті, театрах, дитячих закладах, школах, гуртожитках, готелях, будинках відпочинку, ЛПУ, санаторіях. саунах, плавальних басейнах. За своїм змістом профілактична дезінфекція може носити характер поточної дезінфекції ( це миття склянок і посуду загального користування після кожного використання) і заключної дезінфекції (хлорування води, пастеризація молока, яке може містити збудники інфекційних захворювань.

     Вогнищева дезінфекція залежить від того, на якому етапі передачі збудника інфекції вона проводиться, поділяється на:

–         поточну – яка проводиться у вогнищі інфекції, в присутності пацієнта чи бацилоносія. Мета її – негайне знищення збудника інфекції після його виведення з організму пацієнта чи носія, з метою запобігання розсіюванню збудника в навколишньому середовищі та виникнення внутрішньо лікарняної інфекції; і

–         заключну – яку проводять у вогнищі інфекції після ізоляції пацієнта чи бацилоносія. Її мета – повне знезаражування об’єктів, які могли бути заражені збудником інфекції. Заключну дезінфекцію проводять в осередках тих інфекційних збудників, які стійкі в навколишньому середовищі. До них належать: чума, холера, черевний тиф, рикетсіози, КУ-гарячка, паратиф, сальмонельози, туберкульоз, дифтерія, менінгококова інфекція, грибкові захворювання, глистяні інвазії та деякі інші.

Проведення якості контролю дезінфекції:

–         візуально ( санітарно-гігієнічний стан приміщень, закладу, територій);

–         хімічний ( перевірка активності дезінфікуючих розчинів і препаратів);

–         бактеріологічним методом ( посів матеріалу на наявність мікрофлори).

 

Дезінфекція виробів медичного призначення:

 

 

 

Види прибирань:

Розрізняють поточне та генеральне прибирання приміщень у лікувально-профілактичних закладах.

Поточне прибирання проводять щодня вологим способом. Вологе прибирання приміщень у ЛПЗ (миття підлоги, протирання меблів, обладнання, підвіконників, дверей і т. д.) потрібно здійснювати не менше 2 разів на добу, а за необхідності – частіше із застосуванням мийних та дезінфекційних засобів відповідно до вимог наказів МОЗ України. При цьому рекомендують використовувати сучасну професійну систему для прибирання “VERMOP MEDICAL” а засоби дезінфекції компанії “Лізоформ Медікал” (Лізоформін Плюс, Бланідас, Лізоформін спеціаль). Віконне скло протирають не рідше 1 разу на місяць зсередини й 1 раз на 4–6 місяців зовні або в міру забруднення.

При прибиранні з використанням водних розчинів мийних засобів можна позбутись 80–90 % бактерій та інших мікроорганізмів, які є на поверхні стін, підлоги, устаткування тощо. При цьому 10 л водного розчину застосовують не більше ніж на 20м² поверхні.

 Вологе прибирання з використанням дезінфекційних засобів проводять відповідно до вимог методичних вказівок щодо їх застосування.

Однак через 3–4 год після вологого прибирання мікробне обсіменіння приміщень наближається до вихідного рівня.

Під час проведення поточного прибирання вмикають бактерицидну лампу на термін, який прораховано згідно з паспортними даними лампи відповідно до площі приміщення з урахуванням збудника, що переважає.

Необхідні засоби: захисний одяг (халат, шапочка, маска, гумові рукавички), промаркований інвентар (окремо для меблів, устаткування, стін, підлоги), віник, швабри (для стін і підлоги), ганчірки, мийні й дезінфекційні засоби (згідно з прорахованими площами, що вказані в Журналі обліку отримання та витрат дезінфекційних засобів (форма № 290/0)), професійна система для прибирання “VERMOP MEDICAL”, бактерицидна лампа.

Особливості виконання:

1. Поточне прибирання із застосуванням дезінфекційних засобів (Лізоформін Плюс, Аеродезин, Аеродезин 2000) необхідно проводити після роботи з кожним пацієнтом.

2. Дезінфекції підлягають перев’язувальні, маніпуляційні, сповивальні, лабораторні столи, гінекологічні й стоматологічні крісла, кушетки, предмети догляду за хворими тощо.

Генеральне прибирання (миття і дезінфекцію) проводять згідно з графіком, затвердженим завідувачем відділу чи керівником закладу. При виявленні під час контрольних досліджень незадовільних результатів мікробного обсіменіння зовнішнього середовища в ЛПЗ його здійснюють поза графіком.

У ЛПЗ соматичного та хірургічного профілю для роботи доцільно використовувати розчини дезінфекційних засобів у концентраціях, рекомендованих при парентеральних вірусних гепатитах, у протитуберкульозних закладах – у концентраціях, рекомендованих при туберкульозі, в шкірно-венерологічних закладах – при інфекції грибкової етіології.

 

Поточне та генеральне прибирання:

 

№ п/п	Функціональні приміщення				Поточне прибирання	Генеральне прибирання
1.	Загальні приміщення: вестибюль, довідкова служба, реєстратура, гардероб, холи, коридор, сходи				2 рази в день: 1 раз – з миючими засобами, наприкінці зміни – з деззасобами (та по потребі)	1 раз на місяць
2.	Службові/адміністративні приміщення				1 раз на день – з миючими засобами,	1 раз на місяць
3.	Маніпуляційні, оглядові, перев’язувальні, процедурні				Перед початком роботи вологе прибирання з миючими засобами                2 рази в зміну з деззасобами (та по потребі)	1 раз на тиждень
4.	Центральне стерилізаційне відділення		Стерильна зона		2 рази в зміну (перед вийманням з автоклаву ВМП) з деззасобами	1 раз на тиждень
			Нестерильна зона		2 рази в зміну: 1 раз з миючими засобами,  1 раз з деззасобами в кінці зміни
5.	Операційний блок (зал)				Після кожної операції з деззасобами (при відсутності операцій – 1 раз на добу з деззасобами)	1 раз на тиждень
6.	Буфетні, їдальні				Після кожної роздачі їжі – з деззасобами	1 раз на тиждень
7.	Палати хірургічного профілю				2 рази в день з деззасобами	1 раз на тиждень
8.	Палати терапевтичного профілю				2 рази в день: 1 раз – з миючими засобами, 1 раз (і після зміни білизни або виписки пацієнта) з деззасобами	1 раз на місяць
9.	Зали відділень реанімації та інтенсивної терапії				Перед початком роботи вологе прибирання з миючими засобами, 2 рази в зміну з деззасобами (та по потребі)	1 раз на тиждень
10.	Приймальні відділення				2 рази в день з деззасобами (та по потребі)	1 раз на тиждень
11.	Санпропускник				Після огляду та приймання кожного хворого з деззасобами	1 раз на тиждень
12.	Санітарні кімнати, туалети				Перед початком роботи вологе прибирання з миючими засобами, 2 рази в зміну з деззасобами (та по потребі)	1 раз на тиждень
13.	Кабінети ендоскопічних обстежень				Перед початком роботи вологе прибирання з миючими засобами, 2 рази в зміну з деззасобами	1 раз на тиждень
14.	Кабінети відділень функціональної діагностики				1 раз на зміну з миючими засобами, наприкінці зміни – з деззасобами	1 раз на місяць
15.	Кабінети УЗД	УЗД -дослідження			1 раз на зміну з миючими засобами, наприкінці зміни – з деззасобами	1 раз на місяць
		Із застосуванням пункційної біопсії			Перед початком роботи вологе прибирання з миючими засобами, 2 рази в зміну з деззасобами	1 раз на місяць
16.	Рентген кабінети	Рентгенологія, рентгенографія			1 раз на зміну з миючими засобами, наприкінці зміни – з деззасобами	1 раз на місяць
		З парантеральним введенням контрастних речовин			Перед початком роботи вологе прибирання з миючими засобами, 2 рази в зміну з деззасобами
17.	Лабораторне відділення: кабінети досліджень (біохімічних, клінічних, загально клінічних, імунологічних, бактеріологічних)				Перед початком роботи вологе прибирання з миючими засобами, 2 рази в зміну з деззасобами	1 раз на тиждень
18.	ФТВ кабінети: електролікування, світлолікування, масажу, теплолікування, інгаляторій, водолікування, грязелікування, гідроколонотерапії				1 раз на зміну з миючими засобами, 1 раз наприкінці зміни – з деззасобами	1 раз на тиждень
19.	Поліклініка: кабінети лікарів терапевтичного профілю				1 раз на зміну з миючими засобами, наприкінці зміни – з деззасобами	1 раз на місяць
20.	Кабінети лікарів хірургічного профілю			Тільки прийом пацієнтів	1 раз на зміну з миючими засобами, 1 раз наприкінці зміни – з деззасобами	1 раз на місяць
				Проведення маніпуляцій	Перед початком роботи вологе прибирання з миючими засобами, 2 рази в зміну з деззасобами	1 раз на тиждень
21.	Комори для чистої білизни				1 раз на зміну з деззасобами	1 раз на місяць
22.	Комори для брудної білизни				1 раз на зміну з деззасобами (після здачі білизни)	1 раз на місяць
23.	Пральня			Видача чистої білизни	1 раз на зміну з миючими засобами, 1 раз наприкінці зміни – з деззасобами	1 раз на місяць
				Прийом брудної білизни	2 рази в зміну з деззасобами
24.	Приміщення дезкамери			Видача м’якого інвентарю	1 раз на зміну з миючими засобами, 1 раз наприкінці зміни – з деззасобами	1 раз на місяць
				Прийом м’якого інвентарю	2 рази в зміну з деззасобами
25.	Харчоблок				1 раз на зміну з миючими засобами, наприкінці зміни – з деззасобами	1 раз на тиждень

 

         Заключна дезінфекція проводиться з участю дезінфектора лікарні (у вихідні та святкові дні – молодшим медперсоналом під контролем медичної сестри, чергового лікаря) після виписки чи переводу в інший лікувальний заклад хворого з інфекційним захворюванням (концентрація дезінфікуючого засобу та експозиція згідно методичних рекомендацій по інфекційному збуднику).

 

Санітарно-протиепідемічний режим у відділеннях ЛПУ

 

Облік дезінфікуючих засобів згідно площ поверхонь.

Площа

предметів обстановки при проведенні прибирання

 

 

 

Площа

медичного обладнання при проведенні прибирання

 

 

Дезінфекція предметів догляду за пацієнтами:

 

 

Контрольні запитання:

13. Що таке санітарно-протиепідемічний режим?

14. Назвіть основні елементи комплексу заходів, які спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в ЛПУ.

15. Назвіть узагальнені правила безпеки роботи медичних працівників.

16. У яких випадках слід проводити соціальне миття рук?

17. Перерахуйте Накази МОЗ України з питань санітарно-протиепідемічного режиму.

18. Назвіть загальні вимоги щодо санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ЛПЗ.

19. Що таке дезінфекція?

20. Назвіть методи дезінфекції.

21. Що лежить в основі хімічного методу дезінфекції?

22.  Як здійснити дезінсекцію при головному педикульозі?

23.  Які санітарно-гігієнічні вимоги до палат?

24.  Як здійснити поточне та генеральне прибирання маніпуляційного кабінету?

25.  Як проводять дезінфекцію предметів догляду за пацієнтами?