Матеріали підготовки до nпрактичного заняття № 3
Тема: Стерилізація. Методи. Режими. Асептика і nантисептика
Підготовка до роботи маніпуляційного nкабінету. Приготування перев’язувального матеріалу та правила вкладання його в nстерилізаційну коробку (бікс). Правила відправлення бікса в ЦСВ. Передстерилізаційна обробка виробів медичного призначення. nКонтроль якості проведеної обробки. Стерилізація. Методи. Режими. Контроль nякості стерилізації. Миття рук (хірургічний рівень), надягання стерильного nхалата (на себе і на лікаря), надягання стерильних рукавичок (на себе і на nлікаря). Асептика і антисептика (фізична, механічна, хімічна та біологічна). nЗаходи безпеки медичних працівників щодо зараження вірусним гепатитом В, С, СНІДом.
Підготовка до роботи маніпуляційного кабінету. У процедурному кабінеті 2 рази на день роблять вологе nприбирання (перед початком і наприкінці робочого дня) із застосуванням nдезінфекційних засобів, а у разі потреби проводять і поточне прибирання. nЗдійснюють квартування протягом 40 хв і провітрювання. n1 раз на тиждень здійснюють генеральне прибирання.
Перед початком роботи nпроцедурного кабінету медична сестра здійснює гігієнічне миття рук, надягає nмаску, перевіряє наявність усього необхідного для роботи, двічі, з інтервалом в n15 хв дезінфікує поверхню маніпуляційного nстола. Обробляє руки 70% етиловим спиртом, надягає стерильні гумові рукавички і nнакриває стерильний стіл в асептичних умовах.
Накриття стерильного стола.
1. Надягнути стерильні халат, маску і гумові nрукавички.
2. Попросити санітарку відкрити бікс зі стерильною nбілизною. Перевірити індикатором якість стерилізації.
3. Взяти стерильне простирадло та накрити стіл так, nщоб його кінці вільно звисали на 30–40 см. Провести накривання 3–4 рази, щоб nутворилося 3–4 шари.
4. Вийняти з бікса ще одне стерильне простирадло, nрозстелити його таким чином, щоб одна половина повністю накривала стіл, а інша nбула згорнута валиком у дальньому краю стола.
5. Дістати стерильний інструментарій із nстерилізатора чи сухожарової шафи, покласти його на nвеликий стерильний стіл.
6. Перевірити індикатором якість стерилізації nінструментів.
7. Розкласти інструменти на великому стерильному nстолі в три ряди: перший – найбільш ходові інструменти (скальпелі, ножиці, nзатискачі, голкотримачі, пінцети і т. ін.); другий – ті інструменти, які nпотрібні саме для даної операції; третій – інструменти, які використовують nрідше, та дублікати на випадок падіння, забруднення та інших непередбачених nобставин; у лівому куті стола – шовний матеріал.
8. Зверху накрити простирадлом, що згорнуте nваликом.
Приготування перев’язувального матеріалу та правила nвкладання його в стерилізаційну коробку (бікс). Перед стерилізацією необхідно перевірити цілісність nопераційної білизни (простирадла, серветки, рушники, халати).
Халати складають уздовж, рукавами всередину. Потім, nпочинаючи від нижнього краю (подолу) до коміра, його скручують у рулон і nвкладають вертикально, таким чином, щоб при вийманні стерильного матеріалу один nпредмет не заважав виймати інший.
Простирадло складають удвоє, потім учетверо, у 8 шарів і nскручують.
Маски виготовляють із чотирьох шарів марлі такого nрозміру, щоб можна було закрити підборіддя і ніс.
Основними видами nперев’язного матеріалу, який застосовують при операціях і перев’язках, є nгігроскопічна марля і вата. Із марлі виготовляють серветки, кульки, тампони, nтуруни. При виготовлені із марлі перев’язного матеріалу необхідно стежити, щоб nкраї марлі були загорнуті до середини (щоб запобігти потраплянню ниток у рану).
Кульки виготовляють із шматочків марлі розмірами 10х10 nсм, їх складають так, щоб утворилася смужка завширшки 3 см і, обертають навколо nвказівного пальця, утворюють кульку, у середину якої заправляють вільні кінці nмарлі. Кульки складають у марлеву серветку по 50 штук.
Серветки виготовляють трьох розмірів:
– nвеликі – n60х40 см;
– nсередні – n40х30 см; і
– nмалі – n20х15 см. Краї нарізної марлі загортають до середини, складають навпіл по nдовжині і ширині та зв’язують по 10 штук шовковою чи бавовняною ниткою.
Тампони виготовляють із шматка марлі завдовжки по 20, n30, 50 см. nКраї тампона загинають усередину і по довжині його скачують.
Турунди виготовляють із шматків марлі завдовжки від 10 до 40 см та завширшки 5 см. Кінці бинта загортають nдо середини потім скручують у рулончик і складають по довжині вдвоє.
Заготовлений для стерилізації матеріал nнещільно складають у бікси. Перед закладкою бікс повинен бути nпродезінфікованим, тобто двічі з інтервалом в 15 хв, nпротертий антисептичним розчином промитий дистильованою водою і висушений. У nбікс спочатку кладуть бавовняну серветку, кінці якої повинні звисати з бортиків бікса, індикатор для перевірки nстерильності, а потім складають на неї білизну чи перев’язний матеріал, потім nзагортають верхні кінці серветки і ставлять індикатор. Бавовняна серветка nпотрібна для всмоктування конденсату, який виникає на внутрішніх стінках бікса nпісля діставання його із стерилізаційної камери автоклава. Матеріали для nстерилізації повинні закладатися в бікс пухко і в сухому вигляді. Гумові вироби nповинні бути протальковані та загорнуті в марлю, Переносяться nбікси в спеціальних мішках. Термін стерильності виробів в біксах, які ек відкривалися – 3 nдоби. Відкритий бікс повинен бути використаний в той же день. До ручки бікса прив’язують етикетку із nмедичної клейонки, на якій зазначають дату стерилізації та прізвище особи, яка nпроводила стерилізацію. На кришці стерилізаційної коробки зазначають назву nвідділення і вид укладки: «Операційна білизна», «Перев’язний матеріал», n«Катетери», тощо. Матеріал для стерилізації можуть укладати у бавовняні nподвійні серветки чи простирадла. Спочатку матеріал (інструменти, катетери та інш.) загортають в одну серветку, потім у другу. Зверху nприкріплюють бирку. Для упакування можуть використовувати спеціальний nпакувальний папір.
Розрізняють такі nспособи укладки матеріалу в бікс:
– nуніверсальний, nпри якому в бікс укладають все, що буде необхідне для роботи протягом одного nдня. Цей спосіб можна застосовувати лише в малих операційних або перев’язочних;
– nвидова nукладка, при якій в біксі укладають тільки один вид матеріалу. Наприклад, в nодин бікс укладають тільки перев’язувальний матеріал, а в інший – операційну nбілизну;
– nцілеспрямована nукладка – в бікс укладають все, що необхідне для виконання однієї операції.
Передстерилізаційна nобробка виробів медичного призначення. Передстерилізаційне очищення передбачає видалення з виробів nбілкових, жирових, механічних забруднень і залишків лікарських препаратів. Передстерилізаційна очистка проводиться механічним або nручним способом.
Механічну передстерилізаційну nочистку здійснюють за допомогою спеціального обладнання струменним, nротаційним методом із застосуванням йоршиків або nультразвуку.
Передстерилізаційна очистка інструментів ручним методом nскладається із таких етапів:
– n1 етап – nпромивання під проточною водою, після проведення дезінфекції – кожен інструмент nокремо в розібраному вигляді протягом 0,5-1 хв;
– n2 етап – nзамочування в комплексному мийному розчині на 15-20 хвилин, за умови, що розчин nпідігрітий до 50-60°С (температура в процесі обробки інструментів не nпідтримується);
– n3 етап – nмиття в комплексному мийному розчині за допомогою йоржа або ватно-марлевого nтампона. Миється кожний виріб окремо 0,5-1 хв.
– n4 етап – nпрополіскування під проточною водою протягом 10 хвилин;
– n5 етап – nобезсилення – ополіскування дистильованою водою протягом 0,5 хв.;
– n6 етап – nвисушування – в сухожаровій шафі, при температурі 85°С nдо повного висихання, витирання виробів стерильним рушником чи відкритим nметодом – розложити чистий інструмент на стерильній серветці або рушникові;
– n7 етап – nконтроль проведення передстериліаційної обробки.
Комплексний мийний розчин складається з:
– n5 грам мийного середника на біологічній основі;
– n170 мл, 3% розчину перекису водню;
– n825 мл води. Для приготування комплексного мийного розчину в nманіпуляцій них кабінетах повинні бути спеціальні ємності. Передстерилізаційна nочистка проводиться в промаркованій посудині. Приготовлений мийний розчин може nвикористовуватися впродовж однієї доби. Нормативним документом передбачено nбагаторазове його використання – до 6 nразів протягом 24 годин з моменту виготовлення, за умови, що розчин не змінив nсвого забарвлення та кольору. Зміна кольору свідчить про його забруднення, що nзнижує очисні властивості.
Контроль якості передстерилізаційного nочищення виробів медичного призначення засобом „Делатест” n( дві проби в одній)
1. Одягнути nзахисний одяг.
2. Приготувати nробочий розчин засобу „Делатест”. З цією метою в промаркованій полімерній ємності змішати 10 мл. люміналу і 2-3 краплини 3% пероксиду водню. Зробити nпомітку про термін виготовлення.
3. Розчин приготувати безпосередньо перед nвикористанням. Допускається зберігання розчину протягом 10 діб після його nвиготовлення у тарі з щільно закритою nкришкою у темному місці осторонь від джерел тепла. Розчин використовують для nконтролю якості перед стерилізаційного очищення виробів медичного призначення nодноразово.
4. Контролю підлягає 1% виробів одного типу, nякі були очищені протягом однієї зміни, але не менші ніж 1 одиниця ( для nендоскопів) та 3-5 одиниць кожного найменування ( для інших виробів).
5. Одразу після nзакінчення передстерилізаційного очищення виробів nмедичного призначення нанести на зовнішню поверхню досліджуваного виробу n2-3 краплини розчину „Делатест”.
6. Поверхні nмедичного устаткування, медичних апаратів, великих за розміром, медичних nінструментів – потерти тампоном, який змочено nрозчином „Делатест”.
7. Контроль якості передстерилізаційного nочищення внутрішніх каналів медичних інструментів провести шляхом прокачування nкрізь канали робочого розчину „Делатест” за допомогою nшприца, розчин злити на марлеву серветку ( кількість розчину залежить від nрозміру каналів).
8. Малі за nрозміром вироби слід занурити в робочому розчині засобу „Делатаст” nу пробірці.
9. Візуально оцінити контроль якості передстерилізаційного очищення ВМП – поява фіолетово-блакитного nсвітіння в розчині на поверхні виробу, марлевих серветках, у пробірці через n5-10 секунд, яке зникає через 5-20 секунд, свідчить про наявність на nдосліджуваному об”єкті залишків біологічних nзабруднень .
10. При nпозитивному результаті проби, вся партія виробів медичного призначення, з яких nвідібрано інструменти для контролю, підлягає повторному передстерилізаційному nочищенню.
11. При від”ємному результаті проби – вироби медичного призначення nретельно промити проточною водою протягом 3 хвилин, внутрішні канали виробів -4 nхвилин, просушити.
12. Зробити запис в журналі обліку проб на nякість предстерилізаційного очищення виробів nмедичного признання.
n1. Приготування робочого розчину засобу «Делатест»
2. Додавання 3% розчину перекису водню
3. Занесення результатів контролю в Журнал обліку якості ПСО виробів nмедичного призначення
n4. Вироби медичного призначення одного типу, що nпідлягають контролю
n5. Візуальна оцінка результатів контролю якості передстерилізаційного очищення виробів медичного nпризначення
Проводять дві проби на nякість проведеної обробки.
Перша проба – на залишки прихованої крові – азопірамову, nбензидинові, амідопіринові, або ортотолуїдинову. При nнаявності слідів крові з’являється синьо-зелене забарвлення протягом 2-х хвилин– проба буде позитивною. При позитивних пробах на nприховану кров вся партія інструментів від яких відбиралися інструменти на nконтроль, підлягає повторній перед стерилізаційній обробці, починаючи з 3-го nетапу.
Друга проба – на nзалишок миючих засобів, проводиться 1% спиртовим розчином фенолфталеїну. nПозитивний результат дає малинове забарвлення через 20-30 секунд. При nпозитивній пробі на фенолфталеїн інструменти підлягають повторній обробці з 4-го етапу. Контролю підлягає 1% від nобробленого інструментарію, але не менше 3-5 одиниць. Проби проводить щоденно, nпри кожній обробці медична сестра, що проводила обробку. Контролює її – старша nмедична сестра відділення – один раз на тиждень, головна медична сестра лікарні n– один раз на місяць і представники СЕС – один раз у квартал. При позитивних nпробах на приховану кров вся партія інструментів від яких відбиралися nінструменти на контроль, підлягає повторній перед стерилізаційній обробці, nпочинаючи з 3-го етапу. Для постановки проб ведеться журнал обліку.
Стеритлізація (від лат.Sterilis nбезплідний) – це знищення nвсіх мікроорганізмів і їх спор за допомогою фізичних та хімічних чинників. nСтерилізація має дуже важливе значення для клінічної та профілактичної nмедицини. Різні методи стерилізації знайшли широке застосування у хірургії, nтерапії, акушерстві та в гінекології, стоматології, мікробіології та інших nгалузях медицини для знезараження медичного інструментарію та наявності nапаратури для проведення стерилізації.
Стерилізацію проводять:
– nповітряним;
– nпаровим;
– nіонізуючим nвипромінюванням;
– nхімічним n(холодним) способом із застосуванням хімічних розчинників та газів, nкип’ятінням, тощо. Вибір того чи іншого методу стерилізації залежить від виду nматеріалу, особливостей його застосування та наявності апаратури для проведення nстерилізації.
– n
Повітряний метод стерилізації – рекомендується для стерилізації виробів із nскла, металу, фарфору. Стерилізація відбувається під впливом сухого, гарячого nповітря 180°С (+-2°С), протягом 1 години в сухо жарових шафах, або 160°С – nпротягом 2.5 годин. Інструменти повинні стерилізуватися сухими у пакунках із спеціального паперу або у nвідкритих ємностях на лотку. Вироби, простерилізовані в мішечках із nспеціального пакету, можуть бути зберігатися стерильними впродовж 3-х діб. nВироби, простерилізовані без упаковки, повинні бути використані безпосередньо nпісля стерилізації. Для контролю роботи повітряного стерилізатора, з кожною nпартією інструментів, закладається індикатор. Це можуть бути трубчасті nіндикатори – ТИТ-3, тіосечовина, альбуцид або nстрічковий індикатор стерильності. Останній являє собою паперову стрічку, nбілого кольору. Під дією температури 180°С, впродовж години вона змінює колір – nстає коричневою. В повітряний стерилізатор кладуть смужки завдовжки 2 см.
.
Паровий метод. Здійснюється в парових стерилізаторах n(автоклавах), де діє насичена водяна пара під тиском 1,1 – 2,2 атмосфери. nАвтоклав оснащений манометром, запобіжним клапаном, лійкою для заливання води у nпарову камеру автоклава. Момент підняття тиску до заданого режиму вважають nпочатком стерилізації. При тиску 1,5 атм. і nтемпературі 120°С стерилізація продовжується – 45 хвилин, а при тиску 2 nатмосфери і температурі 132°С – 20 хвилин. Паровим методом можна стерилізувати nбілизну: халати, простиралда, рушники, nперев’язувальний матеріал, вироби з гуми (рукавички, бужі, дренажі, катетери, nтрубки), скло, воду, хірургічний інструментарій, який не боїться вологи.
Хімічна (холодна) стерилізація. Під хімічною (холодною) стерилізацією nрозуміють стерилізацію за допомогою розчинів, хімічних речовин і газів. Така nстерилізація проводиться при температурі, яка не перевищує температури nкоагуляції білка (45-60°С). Стерилізацію хімічними речовинами застосовують для nобробки термонестійких предметів (хімічні інструменти, nвиготовлені з полімерних матеріалів, гумові предмети та ін..) Оскільки хімічні nсполуки знищують, в основному, поверхневу мікрофлору, важливе значення має nпопередня очистка поверхні предметів. nДля вологої стерилізації використовують різні сполуки йоду, хлору, nокисники, етиловий спирт.
Для стерилізації nпереважно використовують:
– 1% розчин над nоцтової кислоти. Цим методом стерилізують катетери, трубки з пластмаси, nкардіостимулятори, протези клапанів серця, шовний матеріал. Контроль за якістю nстерилізації проводять за допомогою індикатора окису етилену;
– стерилізація nперекисом водню, застосовують у вигляді 6% розчину, при температурі 18°С nпротягом 6 годин, а при температурі 50°С – 3 години. Розчин перекису водню nможна використовувати протягом 7 днів, якщо зберігати його в темному, закритому посуді.
– при застосуванні n70% етилового спирту інструменти витримують в ньому протягом 2-х годин.
При роботі з nхімічними речовинами необхідно користуватися захисними окулярами, надягати nгумові рукавиці та фартух. Предмети повністю занурюють у розчин, вільно nрозкладають у ньому, витримують визначений час, накривши повністю кришкою. nПісля закінчення стерилізації матеріал промивають у стерильній дистильованій nводі або в стерильному ізотонічному розчині хлориду натрію в асептичних умовах nі зберігають у контейнері, вистеленому стерильною серветкою, не більше 1 доби.
Стерилізація nметодом кип’ятіння. Кип’ятіння, nяк метод стерилізації шприців та голок, згідно з галузевим стандартом 42-21-2-8 n«Стерилізація і дезінфекція медичного інструментарію», не передбачене в ЛПУ. nАле у виняткових випадках (амбулаторії, у домашніх умовах), коли неможливо nпровести стерилізацію іншим способом, можна застосувати кип’ятіння. Протягом 45 nхвилин, з моменту закипання в дистильованій воді. Цей метод застосовують для nстерилізації: клізм, гумових та еластичних зондів, гумових грушоподібних nбалончиків для клізм, наконечників, тощо.
Контроль nякості стерилізації.
Контроль якості стерилізації проводять згідно з nвимогами діючих Національних стандартів України (ДСТУ ІSО 111401 : 2003, ДСТУ nІSО – 1138: 2003) “Стерилізація виробів медичного призначення. Біологічні індикатори” та “Стерилізація виробів медичного призначення. nХімічні індикатори”.
Хімічні індикатори застосовують відповідно до такої класифікації.
Клас 1 – індикатори циклу nстерилізації.
Індикатори циклу стерилізації призначені для використання окремих nупаковок, біксів, пакетів з інструментарієм, який стерилізують. Ці індикатори nсвідчать тільки проте, що вироби підлягали стерилізації, і дозволяють nвідрізнити стерильні вироби (упаковки) від нестерильних. Їх завдання – nдопомогти персоналу уникнути грубих помилок у тих випадках, коли є пересікання nдвох потоків у відділенні. Індикатори класу 1 випускають у вигляді самоклеючих nстрічок з нанесеними на них індикаторними мірками або ж у вигляді етикеток, які nнаклеюють на упаковки перед стерилізацією.
Клас 2 – індикатори для спеціальних контрольних перевірок стерилізаторів nпарових, що мають вакуумну систему видалення повітря перед стерилізацією.
Найбільш поширеним є тест Бові–Діка, який nдозволяє виявити порушення в роботі стерилізатора (незбереження необхідних nпараметрів у режимі контролю циклу, порушення функціонування вузлів апарата, nпогана якість пари).
Клас 3 – індикатори одного параметра.
Індикатори даного типу призначені для регулювання тільки одного критичного nпараметра (час, температура, вологість, насиченість парою) і повинні вказувати nна проведений цикл стерилізації, взаємодіючи із зазначеним критичним nпараметром, на який їх було розраховано.
Клас 4 – багатопараметрові індикатори.
Багатопараметрові індикатори призначені для nвзаємодії з двома чи більше критичними параметрами (час і температура; час, nтемпература і насиченість парою; час, температура і вологість) і повинні nвказувати на проведений цикл стерилізації, реагуючи на запропоновані критичні nпараметри, на які їх було розраховано.
Клас 5 – індикатори-інтегратори.
Індикатори_інтегратори призначені для взаємодії з усіма критичними nпараметрами, крім тих, що наведені в діапазоні циклів стерилізації.
Клас 6 – індикатори-емулятори (індикатори циклічного перевіряння).
Індикатори-емулятори призначені для реагування на всі критичні параметри nспецифічних діапазонів циклів стерилізації, для яких установлено регламентовані nзначення. Їх використовують для контролю визначеної групи режимів стерилізації.
На кожному індикаторі чітко повинен бути вказаний тип стерилізації, для nякого індикатор розроблено.
STEAM – усі цикли стерилізації парою (час, температура, насиченість nпарою).
DRU HEAT – усі цикли стерилізації сухим теплом (час, температура).
Усі результати проведеного контролюь записують nу Журналі контролю роботи стерилізаторів повітряного, парового (автоклаву) n(форма № 257/0).
Якість стерилізації в автоклаві контролюють за nдопомогою таких методів: nтехнічним, фізико-хімічним та бактеріологічним:
– nтехнічний n– це показник тиску і температури на автоклаві;
– nфізико-хімічний n– ґрунтується на ефекті плавлення, при певній температурі, хімічних nкристалічних речовин;
– nбактеріологічний nметод – це найбільш надійний метод контролю стерилізації. З цією метою, nневеликі шматки простерилізованого матеріалу, вкладають в пробірку, закривають nкорком і вкладають в бікс. Після стерилізації відправляють в бактеріологічну nлабораторію. Якщо через 2-3 дні не спостерігається росту бактерій, матеріал nвважають стерильним.
Миття рук (хірургічний рівень) :
1.Вимити руки з використанням рідкого мила. nСпочатку миють від зап’ястя до ліктя, потім кисті рук з дотриманням техніки:
1.1. терти nдолоня об долоню;
1.2. зовнішню сторону долонь спочатку правою рукою, а потім лівою;
1.3. схрестивши пальці рук, терти між nпальцями;
1.4. далі однією рукою накривають іншу руку „замком” nі необхідно терти в п’ясно-фаланговій зоні, спочатку однієї руки n, а потім іншої;
1.5. енергійно терти круговими рухами великі пальці обох nрук;
1.6. кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.
2. Витерти руки насухо паперовим рушником (серветкою).
3. Нанести на долоню кількість антисептика, nвідповідно до регламенту щодо nвикористання при хірургічній антисептиці, що затверджується МОЗ, але не менше 3 nмл. і nенергійно втирати його в шкіру передпліччя включно з ліктьовими nсуглобами до повного висихання.
4. Другою порцією антисептика обробити руки до nсередини передпліччя.
5. Третьою порцією антисептика обробити тільки nкисті рук за технікою:
5.1. терти долоня об долоню;
5.2. зовнішню сторону долонь спочатку правою рукою, а потім лівою;
5.3. схрестивши пальці рук, терти між nпальцями;
5.4. далі однією рукою накривають іншу руку „замком” nі необхідно терти в п’ясно-фаланговій зоні, спочатку однієї руки n, а потім іншої;
5.5. енергійно терти круговими рухами великі пальці обох nрук;
5.6. кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.
6.Витирання рук або їх висушування після nобробки антисептиком забороняється.
7. На сухі руки одягнути стерильні рукавички.
Надягання стерильного халата і гумових рукавичок:
Медсестра надягає стерильні халат і гумові рукавички в операційній.
Техніка надягання стерильного халата на себе:
1. Надягнути маску, nшапочку, бахіли.
2. Обробити руки nодним із методів (див. практичні навички “Підготовка рук до операції за nдопомогою розчину діоциду”; “Підготовка рук до nоперації за допомогою препарату С-4 (первомуру)”; n“Підготовка рук до операції за допомогою гібітану (хлоргексидину біглюконату”).
3. Відкрити nстерильний бікс за допомогою педалі підставки для біксів, оцінити якість nстерилізації індикатором.
4. Вийняти халат із nбікса, тримаючи його за комір на витягнутих руках, розгорнути по довжині, не nторкаючись навколишніх предметів (рис. 1.).
n1. Розгортання nстерильного халата
n2. nЗ внутрішньої сторони ввести обидві кисті з передпліччями в рукави халата. nПідняти руки вгору (рис. 2).
n2. Надягання nстерильного халата на себе
n3. nПопросити санітарку, яка стоїть позаду, підтягнути, поправити і зав’язати nшворки халата на спині (рис. 3).
n3. Зав’язування шворок халата на спині
n4. nЗав’язати шворки на рукавах халата, заправити їх (рис. 4).
n4. Заправляння nшворок на рукавах халата
8. Обережно подати nпояс халата санітарці, тримаючи його на відстані 30–50 см від кінців (санітарка nзахоплює та зав’язує пояс, стоячи позаду).
9. Обробити руки nстерильним АХД 2000 гелем.
10. Надягнути nстерильні гумові рукавички й обробити їх ватними кульками, змоченими 96 % nрозчином етилового спирту.
Техніка надягання стерильного халата на хірурга:
1. Надягнути nстерильні халат і гумові рукавички на себе.
2. Відкрити nстерильний бікс за допомогою педалі підставки для біксів. Вийняти халат із nбікса, тримаючи його за комір на витягнутих руках, розгорнути по довжині, не nторкаючись навколишніх предметів.
3. Накинути халат nвнутрішньою стороною на руки хірурга (рис. 5), попросити санітарку підтягнути, nпоправити і зав’язати шворки халата на спині.
n 5. nНакидання стерильного халата на руки хірурга
n6. nЗав’язати шворки на рукавах халата хірурга
n6. Зав’язування шворок на рукавах халата хірурга
5. Хірург повинен nобережно подати пояс халата санітарці, тримаючи його на відстані 30–50 см від nкінців (санітарка захоплює та зав’язує пояс, стоячи позаду)
n7. Подавання пояса халата санітарці
6. Подати хірургу nватні кульки, змочені стерильним АХД 2000 гелем, для обробки рук.
7. Надягнути на nхірурга стерильні гумові рукавички й обробити їх ватними кульками, змоченими 96 n% розчином етилового спирту.
Тeхніка надягання стерильних гумових рукавичок на себе:
1. Після обробки nрук стерильним АХД 2000 гелем вийняти гумові рукавички зі стерильного пакета.
2. Надягання на nліву руку: обома руками відвернути край гумової рукавички назовні у вигляді nманжетки, захопити великим та вказівним пальцями правої руки відвернутий край nрукавички і натягнути її на ліву руку (рис. 8).
n8. Надягання стерильної гумової рукавички на ліву руку
3. Надягання на nправу руку: відвернути край гумової рукавички назовні у вигляді манжетки, nпідвести пальці лівої руки (в рукавичці) за відворот тильної поверхні nрукавички, натягнути її на праву руку та, не змінюючи положення пальців, nрозгорнути відвернутий край рукавички на нижню третину передпліччя поверх nрукава халата (рис.9).
n9. Надягання стерильної гумової рукавички на праву руку
n10. Підвести руку (в рукавичці) за відворот манжетки і розгорнути її nповерх рукава халата (рис. 10).
n10. Розгортання nманжетки стерильної гумової рукавички поверх рукава халата
11. Ватними кульками, nзмоченими 96 % розчином етилового спирту, ретельно обробити гумові рукавички.
Техніка надягання стерильних гумових nрукавичок на хірурга:
1. Подати хірургу nватні кульки, змочені стерильним АХД 2000 гелем, для обробки рук.
2. Взяти стерильну nгумову рукавичку і сказати хірургу, яку руку він повинен подати вперед, nвідвернути зверху край рукавички, пальцями обох рук розтягнути її, тримаючи nдолонним боком до хірурга, поки він не введе в неї руку (рис. 11).
n11. Надягання nстерильної гумової рукавички на праву руку хірурга
3. Розгорнути nвідвернутий край рукавички, не змінюючи положення пальців, на нижню третину nпередпліччя поверх рукава халата (рис. 12).
n12. Розгортання nманжетки стерильної гумової рукавички поверх рукава халата хірурга
4. Виконати nаналогічну маніпуляцію з іншою рукою.
5. Подати хірургу nватні кульки, змочені 96 % розчином етилового спирту, для обробки гумових nрукавичок.
Асептика (безгноєвмісний, nбезмікробний) – це система nзасобів та міроприємств, направлених на запобігання nмікробного забруднення, інфікування предметів при різних втручаннях і попадання nв організм мікробів і продуктів їх життєдіяльності. Основне правило асептики – все, що стикається з раною – повинно nбути стерильним. Важливою передумовою стерильності є обов’язок хірурга, nопераційної медичної сестри оберігати свою шкіру від усіляких травм і nзабруднень. Правила асептики використовують також при виконанні ін’єкцій, інфезій, катетеризації сечового міхура, прийманні пологів nта багатьох маніпуляцій і процедур.
Антисептика (метод проти гниття) – комплекс лікувальних прийомів, направлених nна знищення мікробів в рані, патологічному вогнищі або в цілому організмі. В nсучасному понятті антисептика являється методом профілактики хірургічної nінфекції, а асептика являється методом останньої.
Розрізняють методи антисептики: механічні, фізичні,хімічні, біологічні.
Механічна антисептика n– включає ряд механічних прийомів, які спрямовані на якнайшвидше видалення з nрани тканини, згустків крові, сторонніх тіл, а з ними і мікроорганізмів. nМеханічна антисептика – це первинна хірургічна обробка рани, яку виконує nлікар-хірург, гоління волосся, змащування навколо рани 5% розчином йоду nспиртового.
Хімічна антисептика – nвикористовується бактерицидні або бактеріостатичні речовини: розчини перекису nводню 6%, розчин калію перманганату, борної кислоти, етилового спирту, йодонату, йодоформу, дихлорида nртуті, метилового синього, розчину аміаку, 10% фенолу, розчину фурациліну n1:5000, карболової кислоти, розчину формальдегіду та ін…
Фізична антисептика – nобпалювання, спалювання, кип’ятіння, застосування гарячого повітря, високого nтиску. Головна мета – створення несприятливих умов для розвитку бактерій, nвсмоктування їх токсинів та продуктів розпаду. Це забезпечується зовнішніми nдренажуванням, введенням тампонів, висушування рани (за допомогою кварцової nлампи, солюкса), промивання гнійних порожнин розчинами.
Біологічні методи – nце застосування антибіотиків, ферментів, імунних сироваток. Для підвищення nопірності організму широко застосовують активну імунізацію. З цією метою nвводять анти стафілококову плазму, анти стафілококовий гамаглобулін, анатоксин, nпротигангренозну сироватку, протиправцевий анатоксин. Медична сестра повинна nзнати властивості препаратів, шляхи їх введення, можливі ускладнення. Вона nнемає права самостійно призначити чи відмінити ліки без лікаря. Особливе nзначення для додержання асептики має стан рук медичного персоналу.
Заходи безпеки nмедичних працівників щодо зараження вірусним гепатитом В, С, СНІДом. Слід nпам’ятати, що основний ризик зараження виникає під час контакту з кров’ю та її nкомпонентами. А тому необхідно:
– nбути nособливо обережними в процесі роботи з голками та гострим інструментом;
– nнакладати nна порізи і садна непромокальну пов’язку;
– nзастосовувати nпід час процедур захисний одяг (халат, одноразові рукавички, фартух, захисні nокуляри);
– nзавжди nретельно мити руки після контакту з пацієнтами;
– nповідомляти nадміністрацію про будь-які випадки потрапляння біоматеріалу nна слизові оболонки або на ушкоджену шкіру, навіть найнезначніші;
– nякщо nмедичний працівник не був раніше імунізований, то в разі поранення голкою чи nінструментом або потрапляння біоматеріалу на слизові nоболонки імуноглобулін гепатиту В потрібно ввести протягом доби. Універсальні nзаходи, щодо запобігання поширенню інфекції застосовують щодо крові та її nпрепаратів. Ці заходи також є дієвими щодо: піхвових виділень, спинномозкової nрідини, плевральної, перикардіальної та перитонеальної рідин, слини. При nзабрудненні кров’ю, сечею, фекаліями, блювотними масами, виділеннями із носа, nмокротинням, потом, сльозами застосовується також універсальні методи щодо nзапобігання поширенню інфекції.
Узагальнені правила безпеки роботи медичних nпрацівників:
– nмити руки nдо і після контакту з пацієнтом;
– nставитись nдо крові та виділень пацієнта як до потенційно інфікованих і працювати з ними nлише в гумових рукавичках;
– nякщо nцілість шкірних покривів порушена, перед початком маніпуляцій їх слід закрити лейкопластирем або змазати клеєм БФ;
– nнеобхідно nсуворо дотримуватися правил знімання рукавичок та миття рук;
– nвідкриваючи nфлакон з медикаментами, кров’ю та її компонентами, а також з сироваткою, nнеобхідно уникати проколів, порізів рукавичок та рук;
– nне можна nповторно використовувати одноразовий інструментарій;
– nне можна nвикористовувати інструментарій багаторазового застосування, який не пройшов nусього циклу перед стерилізаційної очистки, тесту-контролю на приховану кров і nстерильність;
– nна nробочих місцях повинні бути посудини з кришками для використаних шприців, nголок, рукавичок, ватно-марлевого матеріалу (на кожній посудині має бути чітке nмаркування);
– nдо nзакінчення експозиції в дезінфекційному розчині категорично забороняється nпроводити розбирання медичних інструментів;
– nне можна nзберігати інфікований матеріал із кров’ю та її компонентами у відкритих nпосудинах без деззасобів;
– nтранспортування nбіологічних рідин для лабораторних досліджень слід здійснювати в закритих nконтейнерах (біксах), які після здавання біоматеріалу nв лабораторію підлягають дезінфекції, а бланки направлень відправляти окремо в nполіетиленовому пакеті.
Питання для nконтролю:
1. nУ яких nвипадках слід проводити соціальне миття рук?
2. nКоли nпроводиться гігієнічне миття рук?
3. nЯк nправильно підготувати маніпуляцій ний кабінет до роботи?
4. nЯк nнакривають стерильний стіл?
5. nЯкі nбувають види вкладання матеріалу в бікс?
6. nЯк nпровести перед стерилізаційну обробку використаного інструментарію?
7. nЯкі є nпроби контролю правильного проведення перед стерилізаційної обробки?
8. nЩо таке nстерилізація, які є методи і режими стерилізації?
9. nЩо таке nасептика?
10. n Як ви розумієте поняття антисептика, які є її nвиди:
11. n Як здійснюють контроль стерилізації?
12. n Назвіть узагальнені правила безпеки nроботи медичних працівників.
Методичну вказівку nсклала асистент кафедри загального nдогляду за хворими Масимова nВ.В.
