Матеріали підготовки до практичного заняття №4
Тема: Технічні засоби для діагностики.
Стоматологічне обладнання та інструменти.
Стоматологія
СТОМАТОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ
Комплекс стоматологічного обладнання включає:
1. Стоматологічна установка (бормашина)
2. Крісло для пацієнта
3. Стіл для стоматолога
4. Шафа для розміщення лікарських препаратів, для надання невідкладної допомоги.
Крім цього стоматологічна хірургія, також включає:
1. Контейнери зі стерильними інструментами для трахеотомії, та зберігання стерильного інвентарю
2. Аспіратор
3. Діатермокоагулятор
Стоматологічна установка – це комплекс обладнання, призначена для виконання стоматологічних задач.

Це основа робочого місця стоматолога, займає площу 4м², та використовується при :
– препаруванні твердих тканин зубів в терапевтичній та ортопедичній стоматології;
– ендодонтичному лікуванні зубів;
– проведенні амбулаторних і стаціонарних хірургічних та стоматологічних операцій;
– при протезуванні змінними та незмінними протезами;
– для ортодонтичних маніпуляцій.
Сучасна стоматологічна установка обладнана турбінною бормашиною, електробормашиною, пневмобормашиною, та іншими приладами для роботи на сучасному рівні.
В стоматологічних бормашинах для передачі кругообігу від двигуна до наконечника використовують приводи трьох видів:
– жорсткі багато кругові передачі зі шнурами (жорсткий рукав);
– передачі з гнучкими провідниковими валами (гнучкий рукав);
– безрукавні передачі з використанням пневматичних і електричних мікро двигунів, які безпосередньо закріплюються на наконечник.
Швидкість вертіння бормашини повинна бути 1 000 – 30 000 об/хв. Дана швидкість забезпечує розсікання твердих тканин кістки зуба.
При відсутності бормашини з автоматичною системою охолодження, використовують універсальну стоматологічну установку, або портативну електробормашину.
Не можна використовувати при хірургічній операції турбінні бормашини, через можливість виникнення емфіземи тканин.
Стоматологічне крісло – це багатофункціональний комплекс з широким спектром лікувально-діагностичних можливостей, призначений для виконання маніпуляцій і операцій в стоматологічній практиці. Стоматологічні крісла випускають з двома основними типами моторів:
– гідравлічний (плавний, безшумний);
– електричний (більш довговічний, легко заміняється).

Пульт. Розміщений на тримачі наконечників.
Наконечник. Належить до механізованих інструментів. Призначений для закріплення в стоматологічній установці ріжучих інструментів. Наконечники поділяють на: турбінні, кутові, прямі, спеціальні, для спеціальних маніпуляцій (наприклад для зняття зубних відкладень), ручні, хірургічні.
Турбінний в залежності від швидкості поділяють:
– від 300 000 об/хв. (шарікопітшибний ротор);
– до 500 000 об/хв. (повітр’яний ротор);
– від 150 000 до 200 000 об/хв. (для препарування карієсу).
Прямий наконечник застосовують для роботи з протезами та їх напівфабрикатами, також при абразивних каменях, для відкриття кореневих каналів на верхніх передніх зубах.
Допоміжне обладнання:
Гнатодинамометр – прилад для визначення жувального тиску.
Періотест – прилад для визначення ступення патологічної рухомості зуба.
Радіовізіограф – апарат, що відображає рентгенологічний метод обстеження, з використанням аналогової форми отриманого зображення.

Апарат для фотополімеризації – випромінює синій колір довжиною хвилі 4000 – 550 нм. В 75-ваттній галеновій лампі.
Апарат для електрофорезу і іонофорезу – призначений для введення препаратів які вміщують кальцій і фтор.
Стоматологічні інструменти.
Класифікація:
1. Діагностичні
2. Лікувальні
Ріжучі
Ендодонтичні
Хірургічні
Лікувальні
1. Діагностичні
Призначені для огляду хворого.
До них належать:
– Стоматологічне дзеркало
– Пінцет зуболікувальний зі зігнутими кінцями
– Зігнуті зонди
До зігнутих зондів належить градуйований зонд, яким перевіряють глибину патологічних десневих (пародонтальних) кишень.
2. Лікувальні.
2.1. Ріжучі.
Складаються з двох частин: фасонної робочої і стержня, який служить для закріплення в стоматологічному наконечнику. До них належать: бори, поліри, фініри, головки і круги, сепараційні диски, фрези.



Інструменти з алмазним покриттям. Використовують для препарування зубної емалі, або для шліфування кераміки.
Для шліфування і полірування використовують: диски, круги, гумові головки, шліфувальні полоски, щітки.
Скальпелі застосовують для розсікання м’яких тканин.
Інструменти для відсмоктування з десен (елеватори). Після розсікання усіх слоїв десен і надкісниці, стоматолог відслоює слизово-надкісний локут від кістки.
Кісткові кусачки. Застосовують для видалення кісткової тканини.
Долота. Застосовують в хірургії здебільшого для видалення зубів.
Хірургічні ложки (кюретки). Застосовують при видаленні патологічно м’ягких тканин.
Інструменти для зняття зубних відкладень
2.2. Ендодонтичні інструменти використовують для роботи в порожнині зуба, або в кореневих каналах. Їх призначення: евакуація пульпи, виявлення глибини каналу, розширення каналу, розширення каналу кореня, пломбування каналу кореня.
Для видалення зубів застосовують: елеватори та щипці.
Для зупинки кровотечі застосовують: кровозупинні затискачі, спеціальні ножниці.
Для відведення (рефракції) тканин застосовують: гачок Лангенбера, Фарабефа, Кохера, лопаточку Буяльського.
До лікувальних інструментів належать:
– відтискуючи ложки;
– шпателі;
– засоби для рефракції десен (трикотажні кольца);
– парапульпарні штифти (виготовляють з золота, титану, іноді покривають полімерним матеріалом);
– інструменти для зняття протезів;
– інструменти для внутрішньо кісткових імплантацій;
– інструменти для ізоляції операційного поля (ватні кульки, ватні тампони, нержавіючі трафарети, рамки).
Стерилізація. Стерилізацію проводять за допомогою парового стерилізатора та вакуумної печі.

Система апаратного від білення зубів.
Для від білення зубів використовують плазмову дугову технологію.
Переваги:
1) термін процедури (60 хв.);
2) від білення без теплового випромінення, що виключає перегрівання пульпи;
3) немає необхідності в захисті десен і фторуванні зубів після завершення процедури;
4) відсутність гіперчутливості;
5) відбілення за один раз до 8 відтінків.
Процедуру відбілення проводять гелем, перед цим пацієнт проходить тест (одіває дві силіконові форми на 10 хв., таким чином оцінюють чи зуби піддаються відбіленню).
Термін ефективності процедури – 2 роки.
« Мертві » зуби відбіленню не підлягають, оскільки вони не органічні.
Безпровідниковий датчик з Bluetooth технологією.
Передає отриманий цифровий рентген ний знімок на персональний комп’ютер, по зєднанні Bluetooth.

Діагностика.
Діагностичні прилади – це засоби, за допомогою яких лікар отримує інформацію про стан внутрішніх органів та порушення їх функцій.
http://www. linkom.
Прилади для аускультації і перкусії.
За допомогою даних приладів діагностують роботу серця, легень, кишечника, стравоходу, суглобів. Вислуховування проводять за допомогою двох видів приладів: стетоскопа та фонендоскопа.
Стетоскоп. Даний прилад не посилює звук, а лише резонує його. Являє собою трубку з двома розтрубами на кінцях: малий отвір – звуковий (прикладають до вуха); великий отвір – слуховий (прикладають до тіла обстежуваного); отвори з’єднані каналом. Виготовляють стетоскоп з деревини твердих порід, або пластмаси.
Стетоскоп дитячий типу Філатова. Застосовують в педіатричній практиці. Наявність двох трубок полегшує вислуховування у дітей.
Фонендоскоп. Застосовують для вислуховування тонів серця. На відміну від стетоскопа, де звук передається через повітряний стовп, даний прилад обладнаний мембраною, яка натягнута на головку кільця.
Фонендоскоп комбінований. Являє собою комбінацію фонендоскопа зі стетоскопом, що дозволяє перетворювати один прилад в інший шляхом зміни головок. Крім стетоскопічної та фонендоскопічної насадок, прилад має також насадку для обстеження лежачих хворих. Насадки повинні бути взаємозамінними, та легко і швидко замінятися.
Фонендоскоп з фіксуючою манжеткою. Застосовують для вислуховування пульсу при системному обстеженні стану хворого, анестезіологом під час операції. Даний прилад має такі відмінності від звичайного фонендоскопа:
1) довжина слухової магістралі;
2) на головці приладу наявні петлі, на які одівають гумовий ремінь для пристібнення головки приладу до руки хворого.
Стенофонендоскоп зі змінними головками. Являє собою комбінацію стетоскопа і фонендоскопа, які по черзі приєднують.
Стетофонендоскоп акушерський. Призначений для вислуховування звуків серця плоду, а також легень та звуків серця вагітних жінок лікарями –акушерами.
http://www.provisor.
Прилади для перкусії.
Застосовують для діагностування внутрішніх органів. Метод перкусії ґрунтується на принципі резонансу. При вистукуванні, в результаті утворених коливань, прослуховуються різні звуки, в залежності від ступення наповнення повітрям досліджуваної області. Відомо що органи і тканини не вміщуючі повітря не дають явище резонансу. Перкусії області бедра дає глухий, тупий, короткий звук. Перкусія області шлунку і кишечника викликає голосний, дзвінкий (тимпанічний) звук. За допомогою цього методу досліджують серце, легені та органи грудної порожнини.
Молоток перкусійний по Захарову – це легкий короткий молоток, ручка якого виготовлена з пластмаси, а ударна частина зі сталі. На ударній частині, за допомогою пластмасової гайки кріпиться тверда резина. Ударна частина має покриття і полірується до блиску.
Плесиметр металічний – це зігнута металева пластинка з нержавіючої сталі, яку прикладають до досліджуваної області поверхні тіла, та наносять удар перкусійним молотком. Обмежуючи область перкусії, плесиметр полегшує діагностику. Поверхня даного приладу повинна бути добре відполірована.
Молоток неврологічний. Застосовують для дослідження сухожильних рефлексів. Даний молоток має більшу довжину ніж перкусійний. Будова: на сталевому стержні з однієї сторони розміщена пластмасова ручка, а на іншій – робоча частина з міцної гуми. Молоток дозволяє коротким, але достатньо сильним ударом по сухожиллю викликати скорочення м’язів, які відповідають за рух в даному суглобі.
Набір інструментів для діагностики сухожильних рефлексів. Застосовують для діагностики нервової системи. Молоток зі сталі обладнаний на ударній частині корками – наконечниками з твердої гуми; в торець рукоятки вкручені два додаткові інструменти, виготовленні з ударного полістиролу, які служать для дослідження болевої і тактильної чутливості.
Вимоги:
1) наконечник в рукоятку повинен легко закручуватися;
2) поверхня складових частин набору повинна бути рівною, гладкою, без подряпин.
Прилади для вимірювання артеріального тиску.
Вимірювання артеріального тиску (АТ) є одним з найважливіших діагностичних методів, який застосовують при захворюваннях серцево-судинної, дихальної та інших систем організму.
Порядок вимірювання артеріального тиску. Накладіть і закріпіть манжетку вище ліктьового згину. Оливи фонендоскопа вставте у вушні раковини, а головку розмістіть в області ліктьового згину. Гумовим балоном підніміть тиск в манжетці на 30 –
|
Величина артеріального тиску у здорових людей |
||
|
Вік |
Верхня границя АТ (мм. рт. ст.) |
Нижня границя АТ (мм. рт. ст.) |
|
17 – 39 |
90 – 135 |
60 – 85 |
|
40 – 49 |
100 – 140 |
60 – 85 |
|
50 – 59 |
100 – 145 |
60 – 90 |
|
60 і старше |
100 – 150 |
60 – 90 |
Класифікація манометрів:
– механічний
– автоматичний.
Є два типи механічних тонометрів:
1. Ртутний.
Вимірювання проводять безпосередньо по величині стовпа ртуті.
2. Мембранний.
Мембранні поділяються на:
2.1. Класичний тип. Компресорна манжетка з’єднана однією трубкою з гумовим балоном, а другою трубкою – з манометром.
2.2. Комбінований тип. Гумовий балон конструктивно з’єднаний з манометром.
Мембранний манометр останнім часом називають сфігмоманометром (прилад за допомогою якого проводять вимірювання АТ).
У мембранному тонометрі чутливим елементом є мембранна металева коробка, яка деформується під дією артеріального тиску, деформація фіксується стрілкою на шкалі.
Тонометри механічні




фонендоскоп


Якщо у обслідуваного аритмія і стенокардія, як наслідок характер сигналу достатньо складний, в таких випадках застосовують механічний тонометр.
Класифікація автоматичних (їх ще називають осциллометричні вимірювачі, цифрові, електричні) манометрів:
1. За ступенем автоматизації процесу вимірювання:
– автоматичний (з вмонтованим мікрокомпресором);
Тонометри автоматичні










– напівавтоматичнй. Даний прилад з ручним накопичувачем повітря – гумовим балоном, проте процес вимірювання проводиться автоматично.
Тонометри напівавтоматичні







2. За місце розміщенням манжетки на руці (місце де перетискається артерія під час вимірювання)
– на плечі (у вигляді настільного вимірювального блоку з’єднаного трубкою з компресорною манжеткою) ;
– на зап’ястку (можлива конструкція як в плечового, або у вигляді браслету – вимірювальний блок закріплений безпосередньо на компресорній манжетці). Підходить пацієнтам з великим об’ємом плеча, або добре розвиненою мускулатурою. Даний прилад компактний, екран дисплею нагадує звичайний електронний годинник.
Переваги автоматичних тонометрів:
1) не потрібно напружуватися при очікуванні пульсового удару;
2) автоматичний прилад сам накачує в манжетку тиск необхідний для визначення;
3) в деяких моделях необхідно лише встановити крайню величину очікуваного верхнього тиску (180, 220 і
|
Прилади для визначення артеріального тиску |
||||||
|
Механічний |
Автоматичний (осциллометричний, цифровий, електричний) |
|||||
|
Ртутний |
Мембранний |
За ступенем автоматизації |
За місцем розміщення манжетки на руці |
|||
|
|
Класичний |
Комбінований |
Автоматичний |
Напівавтоматичний |
Плечовий |
Запястковий |
|
|
|
|
|
|
|
|
Автоматична модель з системою FUZZY LOGIC, самостійно виявляє і накачує достатньо повітря в манжетку, а на великому дисплеї появляються три цифри (систолічний – верхній, діастолічний – нижній тиск, пульс), в приладі є функція пам’яті.
Осцилограф артеріальний. Застосовують для отримання осцилограми тиску в різних артеріях, для запису динамічної кривої АТ в досліджуваній області, а також величини і форми пульсових коливань судинної стінки при різних ступенях її здавлювання. Даний прилад характеризує не тільки тиск в артерії, але і стан артеріальної стінки, та тонус її мускулатури. Осцилограма записується на стрічці фотопаперу. Осцилограф являє собою невеликий портативний прилад.
Механізм роботи: тиск в манжетці переміщає дзеркальце, в наслідок чого переміщається цифровий промінь, який діє на фотокопір. За записом відбувається візуальне спостереження.
Поради провізору як купляти, для аптеки, прилади для визначення артеріального тиску:
1. Вибирати потрібно продукцію, яка пройшла всі необхідні дослідження (токсико-гігієнічні, клінічні, метрологічну атестацію), і належним чином зареєстрована у вповноважених державних органах.
2. Доставка в аптеку приладів для вимірювання артеріального тиску повинна супроводжуватися відповідними документами:
Свідоцтво про державну реєстрацію ВМП
Заключення токсико-гігієнічної експертизи
Свідоцтво про метрологічну атестацію.
3. Посередник повинен відповідати за гарантійне та післягарантійне обслуговування, також посередник зобов’язаний залишити номер свого телефону та стаціонарну адресу, куди ви змогли б направити незадоволеного покупця.
4. Коротко ознайомтесь з товаром, його особливостями та застосуванням.
Поради провізору, як правильно продавати прилади для визначення артеріального тиску:
1. Навчіться вимірювати артеріальний тиск, для того щоб ви могли надати адекватну консультацію покупцеві.
2. Вкажіть покупцю на позитиви і негативи приладу, також особливості різних методів вимірювання.
Повірка приладів для визначення артеріального тиску.
Інтервал між повірками – 1 рік.
Середній термін експлуатації – 6 років.
Апарати для електрокардіографії.
Робота важливих органів і систем організму супроводжується появою електричних потенціалів (біопотенціалів). Біопотенціали достатньо точно відображають функціональний стан органів і тканин, а їх вимірювання дозволяє лікарю отримати точну діагностичну інформацію про динаміку процесів які протікають в організмі.
Електрокардіограф – це прилад для реєстрації біопотенціалів серця.
Механізм роботи: на тіло хворого у визначених місцях накладають електроди, які з’єднані кабелем, кабель входить у кардіограф; через вмикач, різниця потенціалів підводиться до посилення; підсилений сигнал записується на рухому стрічку реєстратора.
Кардіополіаналізатор

Прилади для антропометрії, спірометрії і динамометрії.
Ростомір. Застосовують для вимірювання росту людини в сидячому або стоячому положенні. Являє собою стійку зі шкалою, закріплену на платформі, з рухомою планкою, за положенням якої виміряють ріст в сантиметрах.
Ваги медичні. Застосовують для визначення маси тіла людини. Ваги підлягають періодичному контролю метрологічною службою.
Спірометр. Застосовують для визначення життєвої ємкості легень. Життєва ємкість легень зменшується під впливом хвороби, та збільшується при оздоровленні і укріпленні організму. Фактична загрузка потребує збільшення об’єму дихання, і відповідно життєвої ємкості легень, тому спірометр часто застосовують для визначення фізичного стану здорових людей.
Спірометр сухий портативний. Являє собою невеликий лічильник. Максимальна похибка приладу ±8%.
Динамометр. Застосовують для вимірювання сили кисті і плечового поясу.
Класифікація динамометра за ступенем нагрузки:
– для спортсменів;
– з нагрузкою до
– для дорослих з максимальною нагрузкою
– для дітей шкільного віку з нагрузкою 30 і
Пікфлоуметр

Прилади для термометрії.
Термометр медичний максимальний. Застосовують для визначення температури тіла. Ртутний термометр складається з резервуара в якому знаходиться капіляр з ртуттю та шкала. Даний прилад називають максимальним, через здатність стовпчика ртуті самостійно не повертатися в резервуар, а показувати дану температуру доки його не стрясуть.
Електротермометр. Застосовують для визначення температури в порожнинах, м’яких тканинах, та на поверхні тіла людини. Перевагою його над звичайним термометром, є те що час вимірювання в чотири рази швидший. Основою електротермометра є чутливий прилад – мікроамперметр.


Апарати для огляду, ендоскопії та інтроскопії.
У діагностиці широко застосовують прилади, які дозволяють лікарю, оглянути порожнини організму (вухо, горло, ніс), порожнини які знаходяться порівняно не глибоко, а також внутрішні глибоко розміщені порожнини (шлунок, дванадцятипала кишка, черевна порожнина). Такий огляд можливий за допомогою ендоскопічних приладів, які застосовуються для прямого візуального огляду, іноді з невеликим збільшенням.



Універсальна система для отоларингологів
Для огляду і вивчення внутрішніх органів та патологічних вимірювань у них, за допомогою невидимих променів, використовують інтраскопічну апаратуру.
Широко для діагностики внутрішніх органів застосовують рентгенівські промені та ультразвукове випромінювання.
рентген апарат







Засоби контролю стану хворих цукровим діабетом.
При цукровому діабеті вміст глюкози в плазмі крові перевищує границю норми. Даний стан називають хронічною гіперглікемією, ця ознака є незмінною хвороби. Відповідно, всі лікувальні заходи спрямовані на корекцію гіперглікемії. Ефективність лікування та стан пацієнта, виявляють по рівню цукру в крові. Якщо вміст глюкози в плазмі крові перевищує 7.8 ммоль/л, це перевищує здібність нирок реабсорбувати глюкозу, в наслідок чого глюкоза виводиться з сечею. Даний процес називається глюкозурією. Глюкозурія – незмінний супутник гіперглікемії, і є одним з ознаків цукрового діабету. Визначення вмісту глюкози в плазмі крові є обов’язковим при перших признаках цукрового діабету. Для подальшого контролю, виявляють вміст глюкози у сечі. Наявність глюкози в сечі, може привести до зневоднення організму, оскільки виведення з сечею 1г. глюкози веде за собою 40 мл. води. Контроль за втратою води надзвичайно важливий, особливо для дітей, в організмі яких є більше води, ніж в організмі дорослих, і діти дуже гостро реагують на дегідратацію.
Кетонові тіла в сечі, є вагомим показником. Наявність кетонових тіл в сечі – це ознака погіршення стану хворого на цукровий діабет. Кетонові тіла утворюються в організмі внаслідок нестачі інсуліну. Кетонові тіла легко потрапляють в сечу з плазми крові. Кетонурія на фоні попереднього, добре компенсованого діабету, вказує про загострення хронічних захворювань, зокрема пієлонефриту, гнійних процесів в організмі.
Важливим показником контролю за станом цукрового діабету, є рН сечі (норма 5.0 – 7.0).
Одним з найважливіших факторів у лікуванні цукрового діабету, та попередження супутніх ускладнень, є регулярне вимірювання рівня глюкози в крові. Виявлення глюкозурії дозволяє співставити відповідність дієтичного режиму хворого і адекватність заходів цукрознижуючої терапії (інсуліну і пероральних протидіабетичних засобів). Виявляють вміст глюкози в сечі до їди, або 2 год. після їди, також можна виявити яка частина вжитих вуглеводів засвоїлася клітинами організму, а яка вивелася з сечею. Якщо глюкозурія зростає, це свідчить що страва містила занадто велику кількість вуглеводів, особливо тих що легко засвоюються.
Щоб визначити рівень цукру в сечі, без впливу факторів навколишнього середовища, хворому потрібно в 5:00 год. ранку провести сечовипускання, а виявлення розпочати на сечі виділеній в 7:00 год. – показник вкаже на зв’язок глюкозурії з гіперглікемією.
При цьому важливим є вибір необхідного засобу самоконтролю – глюкометра.
Портативна система призначена для виявлення рівня глюкози в цільній капілярній крові in vitro в діапазоні вимірювань від 1.1 до 33.3 ммоль/л. Результат можна спостерігати вже через 20 секунд. Для аналізу потрібно – до 10 мкл. крові. До системи входить проколюючий пристрій в складі якого є супертонкі голки і п’ять різних рівнів проколювання, що дозволяє робити процедуру безболісною навіть для дітей. Основою глюкометра є полоски, наприклад «Глюкотест». Сеча повинна бути використана для аналізу, яка простояла не довше 40хв. (пізніше у сечі розпочинається бродіння, інші біологічні і хімічні процеси в яких приймає участь глюкоза, що звичайно впливає на результати аналізу). Виявлення глюкозурії, кетонурії, рН сечі проводять тест-полосками «Норма», «Глюкотест», «Ацетон-тест», «рН-тест», та ін.
http://www. vdmais.kiev.ua
Апарати для озонотерапії.
Є такі основні види озонотерапії:
1. Газація в пластиковому мішку (не інвазивна дія).
2. Ін’єкції озоном (внутрівенні, підшкірні, внутрім’язеві).
3. Аутогемотерапія (венозна кров змішується з озонокисневою сумішшю, одержаний розчин вводять внутрівенно).
Сучасні апарати для озонотерапії обладнані повітревловлювачем та аналізатором озону, що забезпечує точність процедури та високий рівень безпечності.
Озонотерапію застосовують для лікування:
– всіх видів артритів;
– мігрені, головокружіння, втомлюваності;
– порушеної циркуляції крові;
– всіх видів пошкодженні печінки, викликаних алкоголем та вірусними захворюваннями;
– ревматизму (в тому числі м’язевого та суглобного), ішемічних хвороб;
– високого вмісту жиру у крові;
– подагри (підвищений рівень урино кислоти);
– повільного оздоровлення після хвороби;
– всіх видів захворювання очей викликаних пониженим рівнем циркуляції крові;
– урогенітальних патологій;
– шкірних захворювань (акне, екземи);
– реабілітації після апоплексії (включно параліч).
Основні механізми лікувальної дії озону:
– бактерицидна дія;
– віруцидна дія (знищення бактерій та вірусів);
– фунгіцидна дія;
– системне відновлення гомеостазу.
Апарати для гідроколотерапії.
Дані прилади застосовують для очищення кишечника, шляхом промивання водою. Воду попередньо очищують за допомогою фільтра. Основою методу є автоматичне введення і виведення води з кишечника. З удосконаленням технологій в апаратах для гідроколотерапії застосовується автоматична вентиляція, яка видаляє з води бульбашки повітря, саме цим позбавляє пацієнта від неприємних відчуттів.
Сучасний прилад для гідроколотерапії обладнаний:
1. Подвійним контролем параметрів, що гарантує безпечний діапазон температури і тиску для пацієнта.
2. Автоматичним змішувачем (цифровим та аналоговим), що забезпечує подвійний контроль температури промивного розчину.
3. Приладом для вливання медикаментів, що дає можливість застосовувати лікарські засоби для промивання.
4. Цифровим індикатором і автоматичним запам’ятовувачем рівня промивної рідини.
5. Блоком управління, який відповідальний за виклик медсестри і відключення подачі промивної рідини.
6. Блоком, який забезпечує іонізацію промивної рідини різними спектрами лазера.
7. Підключенням холодної та теплої води.
8. Приладом для збагачення киснем промивної рідини.
9. Регулятором тиску при подачі кисню.
10. Змішувачем для дезінфекції.
11. Манометром, термометром, оглядовим вікном.
12. Регулятором процедурного тиску, індикаторами продовжуваності процедури.
13. Регулятором кількості використаної води.
14. Регулятором температури.
15. Системою водопідгонки, що включає ультрафіолетове очищення і дизбактеризацію промивної рідини, підігрів і контроль промивної рідини, для тонкої очистки – фільтр з нержавіючої сталі.
Апарати для грязелікування та озокеритолікування.
Основою методу є застосування грязей мінерально-органічного походження та грязеподібних речовин (озокериту та ін.), лікувальна дія яких обумовлена впливом температурного та механічного факторів, природними фізичними властивостями та хімічним складом.
Основні властивості грязелікування:
1. Стимуляція обміну речовин.
2. Сприяння розсмоктуванню вогнища запалення.
3. Покращення циркуляції крові.
4. Розподілення кисню в тканинах організму.
5. Покращення стану тканин.
6. Розм’якшення рубців.
7. Прискорення процесу зростання кісток після перелому.
8. Покращення роботи наднирників.
9. Протимікробна дія (приклавши до шкіри або слизових оболонок, відбувається процес всмоктування з шкіри мікробів, через присутність речовин типу антибіотиків).
Апарат складається з:
1. Системи для приготування фаланго-парафіну (прилад для змішування фаланго-парафіну та термошафа).
2. Фанго – гаряча фанго-парафінова суміш температурою 40°С.
3. Парафінової ванночки – це апарат для підігріву парафінової суміші (парафінова суміш нагрівається безпосередньо від рідкого тепло провідника).
4. Озокеритонагрівача – це прилад для підігріву озокеритової суміші (даний прилад можна стерилізувати при температурі 135°С).
5. Гряземішалка – це термоізольований апарат для нагрівання, перемішання та подрібнення лікувальних грязей і пеолідів.
Обладнання для підігріву одноразових грязевих компресів. 1 загрузка на 120 компресів. Час нагріву до 70°С – 2-8 год. Час охолодження з 70°С – 1-4 год.
Обладнання для гіпербаротерапії.
Обладнання застосовують для проведення лікувальних сеансів методом гіпербарії, основою якого є дія чистого кисню на організм пацієнта, який знаходиться в барокамері при умові надлишкового тиску. Пацієнт вдихає 100% кисень через рото-носову маску. Вивід відсоткового вмісту кисню в кабіні, відбувається на спеціальний екран зі світловим і звуковим сигналом при перевищенні вмісту кисню. Також в обладнанні наявний двосторонній переговорний пристрій, для спілкування пацієнта та оператора, або створення музикального фону під час процедури.
Метод баротерапії застосовують при :
1. Порушеннях циркуляції крові в судинах кінцівок, серця і мозку.
2. Захворюваннях ШКТ.
3. Пластичній хірургії і косметології.
4. Порушенні репродуктивної функції.



Джерела інформації:
А – Основні:
1. Крендаль П.Е., Кабатов Ю.Ф. Медицинское товароведение.– М.:Медицина, 1984.– 384 с.
2. Журнал «Мед гарант» – С. 1-37.
В – Додаткові:
2. Журнал «Провізор»,2002.- № 14.- С. 39-40.
3. Журнал «Провізор», 2001.- № 24.- С. 37-39.
4. Інформаційний лист, 2006.- № 3.
Автор ас. Калушка О. Б.
НАЙВАЖЛИВІШІ РЕЦЕПТУРНІ СКОРОЧЕННЯ
|
Скорочення на латинській мові |
Повне написання |
Переклад |
|
аа |
ana |
по, порівну |
|
ac. acid. |
acidum |
кислота |
|
amp. |
ampulla |
ампула |
|
aq. |
aqua |
вода |
|
aq. pur. |
aqua purificata |
очищена вода |
|
but. |
butyrum |
масло (тверде) |
|
comp. |
compositus (a, um) |
складний |
|
D. |
Da, Detur, Dentur |
видай, нехай буде видано, нехай будуть видані |
|
D. S. |
Da Signa, Detur Sgnetur |
видай, познач нехай буде видано позначено, видати позначити |
|
D. t. d. |
Da (Dentur)tales doses |
видай (видати) таких доз |
|
dil. |
dilutus |
розведений |
|
div. in. p. aeq. |
divide in partes aequales |
розділи на рівні частини |
|
extr. |
extractum |
екстракт, витяжка |
|
f. |
fiat (fiant) |
нехай утвориться (утворяться) |
|
gtt., gtts. |
gutta, guttae |
крапля, краплі |
|
hb. |
herba |
трава |
|
inf. infusum настій |
in ampl. in ampullis |
в ампулах |
|
in tab. |
in tabulettis |
в таблетках |
|
linim. |
linimentum |
рідка мазь, лінімент |
|
liq. |
liquor |
рідина |
|
M. pil. |
massa pilularum |
пілюльна маса |
|
M. |
Misce, Misceatur |
змішай, нехай буде змішано, змішати |
|
N. |
numero |
числом |
|
ol. |
oleum |
олія |
|
pil. |
pilula |
пілюля |
|
P. aeq. |
partes aequeles |
рівні частини |
|
pulv. |
pulvis |
порошок |
|
q. s. |
quantum satis |
скільки потрібно, скільки необхідно |
|
r., rad. |
radix |
корінь |
|
Rp. |
Recipe |
візьми |
|
Rep. |
Repete, Repetatur |
повтори, нехай буде повторено |
|
rhiz. |
rhizoma |
кореневище |
|
S. |
Signa, Signetur |
познач, нехай буде позначено |
|
sem. |
semen |
насіння |
|
simpl. |
simplex |
простий |
|
sir. |
sirupus |
сироп |
|
sol. |
solutio |
розчин |
|
steril. |
aerilisa sterilisetur |
простерилізуй, нехай буде простерилізовано |
|
supp. |
suppositorium |
свічка, супозиторій |
|
tab. |
tabuletta |
таблетка |
|
t-ra., tct. |
tinctura |
настойка |
|
ung. |
unguentum |
мазь |
|
vitr. vitrum склянка |
praecip. praecipitatus |
осаджений |
|
|
|
|
Отруйні та сильнодіючі лікарські засоби (за міжнародними непатентованими назвами):
атропін та його солі (порошок),
кетамін,
тетракаїн (порошок),
тригексифенідил, ‘
атракурій,
векуроній,
піпекуроній,
рокуроній,
суксаметоній,
буторфанол (морадол тощо),
дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми),
зопіклон,
клонідін (клофелін) (субстанція, рідкі форми),
метандієнон,
нандролон,
прометазин
|
|
|
|
|
—————————————————————–
Назва лікарського засобу Граничнодопустима для
ампули 1% – 1 мл
морфіну у перерахунку на
безводну основу)
флакони 66,7% – 50 мл 1 флакон
ампули 1% – 1 мл
морфіну, кодеїну, тебаїну в
перерахунку на безводну
основу)
ампули 1,2% – 1 мл
тримеперидину в перерахунку
на безводну основу)
таблетки 10 мг, 15 мг
етилморфіну в перерахунку
на безводну основу)
ампули 1% – 1мл
просідолу в перерахунку
на безводну основу)
капсули, таблетки 0,05 г 30 капс.,табл.
краплі
свічки ректальні
Буторфанол (морадол тощо) 0,008 г
Дифенгідрамін (димедрол)
Прометазин
—————————————————————–
Назва наркотичного засобу, Граничнодопустима для
психотропної речовини, відпуску кількість
прекурсору у складі наркотичного
ФОРМА
рецептурного бланка N 1 (ф-1) для виписування
лікарських засобів і виробів медичного призначення,
що відпускаються за повну вартість, безоплатно,
з оплатою 50% і таких, що підлягають
предметно-кількісному обліку (розмір 105 х 150)
* Назва закладу Код закладу за ЗКУД
(штамп закладу) Код закладу за ЗКПО
Медична документація ф-1
_________________________________________________________________
Номер рецепта N______
РЕЦЕПТ “____”________ 20 _ р.
(дорослий, дитячий – (дата виписки рецепта)
потрібне підкреслити)
_________________________________________________________________
За повну вартість Безоплатно Оплата 50%
_________________________________________________________________
Прізвище, ім’я та по батькові
і вік хворого ___________________________________________________
Адреса хворого або номер медичної
карти амбулаторного хворого _____________________________________
Прізвище, ім’я та по батькові
лікаря __________________________________________________________
_________________________________________________________________
I Rp:
_________________________________________________________________
I Rp:
_________________________________________________________________
I Rp:
_________________________________________________________________
Підпис та особиста печатка
Рецепт дійсний протягом 1 місяця печатка лікувально –
профілактичного закладу
_________________________________________________________________
Пам’ятка лікарю
(друкується на зворотному боці рецептурного бланка)
Код лікувально-профілактичного закладу друкується друкарським
способом або ставиться штамп.
Рецепт виписується латинською мовою, розбірливо, чітко,
чорнилом або кульковою ручкою, виправлення забороняються.
На одному рецептурному бланку виписується: одне найменування
лікарського засобу, що вміщує отруйні або наркотичні лікарські
засоби, або 1 – 3 найменування інших лікарських засобів.
Дозволяються тільки прийняті правилами скорочення позначень.
Тверді і сипучі речовини в грамах (0,01; 0,5; 1,0), рідкі – в
мілілітрах, грамах і краплях.
Спосіб вживання пишеться державною мовою відповідно до Закону
України “Про мови в Українській РСР”, забороняється обмежуватись
загальними вказівками: “Внутрішнє”, “Зовнішнє”, “Відомо” і т. ін.
_______________________
Штамп аптеки
__________________________
N лікарської форми
індивідуального виготовлення Перевірив Відпустив
___________________________________________________
Прийняв Виготовив
*) Лікарі, які займаються приватною медичною практикою, у
верхньому лівому куті зазначають свою адресу, номер ліцензії.
**) Забороняється нанесення на рецептурний бланк будь якої
інформації (у тому числі й рекламної), за винятком номера
страхового поліса (за необхідності).
до Правил виписування
рецептів та вимог-замовлень
на лікарські засоби і вироби
медичного призначення
Найважливіші рецептурні скорочення
Скорочення на Повне написання Переклад
__
aa ana по, порівну
ac. acid. acidum кислота
amp. ampulla ампула
aq. aqua вода
aq.pur. aqua purificata очищена вода
but. butyrum масло (тверде)
comp. compositus (a, um) складний
D. Da, Detur, Dentur видай, нехай буде
видано, нехай
будуть видані
D. S. Da Signa, Detur видай, познач
Signetur нехай буде видано,
позначено, видати
позначити
D. t. d. Da (Dentur)tales видай (видати)
doses таких доз
dil. dilutus розведений
div. in. p. aeq. divide in partes розділи на
aequales рівні частини
extr. extractum екстракт, витяжка
f. fiat(fiant) нехай утвориться
(утворяться)
gtt., gtts. gutta, guttae крапля, краплі
hb. herba трава
inf. infusum настій
in ampul. in ampullis в ампулах
in tab. in tabulettis в таблетках
linim. linimentum рідка мазь,
лімінент
liq. liquor рідина
M. pil. massa pilularum пілюльна маса
M. Misce, Misceatur змішай, нехай буде
змішано, змішати
N. numero числом
ol. oleum олія
pil. pilula пілюля
P. aeq. partes aequeles рівні частини
pulv. pulvis порошок
q. s. quantum satis скільки потрібно,
скільки необхідно
r., rad. radix корінь
Rp. Recipe візьми
Rep. Repete, Repetatur повтори, нехай
буде повторено
rhiz. rhizoma кореневище
S. Signa, Signetur познач, нехай буде
позначено
sem. semen насіння
simpl. simplex простий
sir. sirupus сироп
sol. solutio розчин
steril. aerilisa sterilisetur простерилізуй,
нехай буде
простерилізовано
supp. suppositorium свічка,
супозиторій
tab. tabuletta таблетка
t-ra., tct. tinctura настойка
ung. unguentum мазь
vitr. vitrum склянка
praecip. praecipitatus осаджений
до Правил виписування
рецептів та вимог-замовлень
на лікарські засоби і вироби
медичного призначення
ПЕРЕЛІК
лікарських засобів, що підлягають
предметно-кількісному обліку в закладах
охорони здоров’я
1. Наркотичні лікарські засоби.
2. Психотропні лікарські засоби.
3. Отруйні та сильнодіючі лікарські засоби (за міжнародними
непатентованими назвами):
атропін та його солі (порошок),
дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми),
клонідін (клофелін) (субстанція, рідкі форми),
ПЕРЕЛІК
лікарських засобів (за міжнародними непатентованими
назвами), на які не дозволяється виписувати Рецепти
Фармакотерапевтична група Міжнародна непатентована
Діагностичні радіофармацевтичні без винятку
Терапевтичні радіофармацевтичні без винятку
* Лікарські форми для внутрішньовенного введення.
** Лікарські форми для внутрішньовенного та
внутрішньом’язевого введення.
**** Крім препаратів у формі трансдермальних терапевтичних
систем із пролонгованим ефектом.