Матрикул –’’ Пальпація щитоподібної залози ’’
ОСКІ – Пальпація щитоподібної залози
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Пацієнт знаходиться у вертикальному положенні обличчям до лікаря, шия та плечовий пояс пацієнта максимально розслаблені
5. Проводиться зовнішній огляд пацієнта, відмічається конфігурація шиї, її товщина деформація та наявність додаткових утворень
6. Лікар лівою рукою фіксує потилицю пацієнта і першим пальцем правої руки, змістивши латерально грудинно- ключично- сосковидний м’яз проводить пальпацію правої долі ніжно проводячи пальцем знизу догори та навпаки
7. Лікар правою рукою фіксує потилицю пацієнта і першим пальцем лівої руки, змістивши латерально грудинно- ключично- сосковидний м’яз проводить пальпацію лівої долі ніжно проводячи пальцем знизу догори та навпаки
8. Поклавши на передню поверхню шиї великі пальці обох рук та фіксуючи потилицю пацієнта іншими пальцями проводиться пальпація загалом всієї залози та її перешийка при нахилі голови донизу та при піднятті доверху, як в стані спокою , так і при ковтанні
9. Завершальним етапом обстеження щитоподібної залози є пальпація регіонарних лімфатичн6их вузлів
10. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.
11. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Матрикул –’’ Перевірка симптому Ортнера та Мерфі ’’
ОСКІ – Перевірка симптому Ортнера та Мерфі
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Попросити хворого лягти на спину та розслабити м’язи передньої черевної стінки
5. Проводиться зовнішній огляд живота, відмічається симетричність, наявність випинань та участь передньої черевної стінки в акті дихання
6. При пальпації визначається точка проекції дна жовчного міхура на передню черевну стінку (місце перетину зовнішнього краю правого прямого м’язу з реберною дугою)
7. Ребром правою руки лікар проводить дозовані удари по правій реберній дузі в місці проекції дна жовчного міхура (симптом Ортнера)
8. Зафіксувавши лівою руою праву реберну дугу лікар правою рукою проводить глибоку пальпацію на висоті вдоху в місці проекції дна жовчного міхура (симптом Мерфі)
9. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.
10. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Матрикул –’’ Визначення симптомів подразнення
очеревини’’
ОСКІ – ’’ Визначення симптомів подразнення ’’
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Попросити хворого лягти на спину та розслабити м’язи передньої черевної стінки
5. Проводиться зовнішній огляд живота, відмічається симетричність, наявність випинань та участь передньої черевної стінки в акті дихання
6. Права рука лікаря кладеться на передню черевну стінку (будь-яка ділянка) та повільно занурюються кінчики напівзігнутих 4-х пальців лікаря (оцінюється вираженість больових відчуттів)
7. Вся рука швидко відводиться від передньої черевної стінки та аналогічно проводиться оцінка вираженості больових відчуттів (симптом Щоткіна – Блюмберга)
8. Кінчиками напівзігнутих пальців правої руки лікар проводить дозовану перкусію передньої черевної стінки пацієнта (симптом Роздольського) .
9. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.
10. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Матрикул –’’ Вміти виконувати плевральну пункцію’’
ОСКІ – ’’ Методика виконання плевральної пункції ’’
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Визначення місця проколу.
5. Обробка операційного поля.
6. Місцева анестезія шкіри та мяких тканин.
7. Прокол шкіри тв мяких тканин по верхньому краю нище лежачого ребра аспіраційною голкою, вхід у плевральну порожнину.
8. Відтягуючи поршень отримати та оцінити вміст плевральної порожнини
9. Евакуація вмісту плевральної порожнини.
10. Екстракція голки.
11. Асептична пов’язка.
12. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.
13. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Матрикул – ’’ Провести пальцеве дослідження прямої кишки ’’
ОСКІ – ’’ Методика проведення пальцевого дослідження прямої кишки’’
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Огляд перианальної ділянки у колінно-ліктьовому положенні або у положенні хворого на боці з приведеними до грудей колінами.
5. Вказівний палець одягнутий у рукавичку та змащений розчином лубриканту вводять у пряму кишку.
6. Оцінюється: тонус анального сфінктера, стінки прямої кишки, наявність ущільнень, розростань, нависань, больовий синдром, патологічного вмісту.
7. Після завершення ректального дослідження оцінюється характер вмісту на рукавичці.
8. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.
9. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Матрикул – „Курація хворого з гострою затримкою сечі”
ОСКІ – „ Обстеження хворого з гострою затримкою сечі”
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Зібрати скарги
5. Зібрати анамнез (звернути увагу на період виникнення скарг; частоту сечопусків, особливо в нічний час до виникнення гострої затримки сечі, наявність гематурії в анамнезі)
6. Обстежити хворого (огляд, пальпація і перкусія надлобкової ділянки, визначення симптому Пастернацького, пальцеве ректальне обстеження)
7. Визначити причину гострої затримки сечі
8. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Матрикул – „Вміти проводити катеризацію сечового міхура мяким катетером”
ОСКІ – „Вміти проводити каутеризацію сечового міхура”
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Положення хворого – горизонтальне, після чого підготувати інструменти, необхідні для виконання даної маніпуляції
5. Провести обробку зовнішнього статевого отвору уретри розчином антисептика
6. Провести катетеризацію сечового міхура мяким катетером з дотриманням всіх правил введення останнього
7. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Матрикул – „Курація хворого з сечокам’яною хворобою”
ОСКІ – „ Обстеження хворого з гострою затримкою сечі”
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Зібрати скарги
5. Зібрати анамнез (звернути увагу на період виникнення скарг; особливість сечопуску)
6. Обстежити хворого (пальпація нирок у горизонтальному положенні, визначення симптому Пастернацького)
7. Інтерпретація додаткових методів дослідження(оглядова, в/в програма, ретроградна пієлографія)
8. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
