Сестринська модель Вірджінії nХендерсон, як основа сестринського процесу для країн nреформаційного періоду.
Основні положення nта загальні концепції медсестринської моделі Аллен. Принцип моделі Аллен у nвивченні ситуації «Громада». Визначення медсестрою своєї ролі.
У своїх n”Нотатках про медсестринство” (1859) Ф.Найтінгейл зазначала, що nмедсестри повинні створити таке навколишнє середовище, в якому хворий буде швидко видужувати. Потреба в безпечному навколишньому середовищі, вільному nвід бруду та паразитів, розглядалась, як необхідна умова видужання пацієнта. Вона також звертала велику увагу на nреакцію пацієнта у відповідь на nхворобу.
Більш ніж через сторіччя після В. Хендерсон (1966) виклала 14 принципів медсестринського nдогляду відповідно до людських потреб.
Принципи медсестринського nдогляду В. Хендерсон:
1. nДихання.
2. nХарчування і споживання рідини.
3. nФізіологічні відправлення.
4. nРухова активність.
5. nСон і відпочинок.
6. nЗдатність вдягатися і роздягатися.
7. nТемпература тіла і її регулювання.
8. nЗдатність підтримувати особисту гігієну.
9. nЗдатність забезпечити свою безпеку.
10.Спілкування.
11.Можливість дотримуватися звичаїв та nобрядів згідно з віросповіданням.
12.Працездатність.
13.Захоплення та відпочинок.
14.Знання, потреба в отриманні інформації.
Перші вісім принципів сфокусовані на фізіологічних потребах, інші — на потребах у безпеці, соціальних, nпсихологічних та духовних потребах.
Ці принципи лягли в основу визначення медсестринства nВ. Хендерсон.
“Унікальність функцій медсестри nполягає в наданні допомоги людині, хворій чи nздоровій, у проведенні заходів, що сприяють nзміцненню здоров’я або його відновленню n(або спокійній смерті), і які вона виконувала б самостійно, якщо б мала необхідні для цього сили, бажання і знання. Причому усе робиться для того, щоб допомогти людині стати незалежною якомога швидше”.
Кожна із потреб В. Хендерсон може змінюватися в залежності від ситуації. Медсестринська оцінка стану пацієнта виявляє найбільш важливу із перерахованих потреб для конкретного пацієнта з метою розробки систематизованого медсест-ринського nплану догляду.
Модель nсестринської справи В. Хендерсон
У 1966 році видатна американська медична сестра, викладач та дослідниця сестринської справи Вірджінія Хендерсон розробила та запропонувала свою модель сестринської nсправи.
В. Хендерсон nзосереджує увагу сестринського персоналу на фізіологічних, nпсихологічних, соціальних потребах людини.
Взявши за основу ієрархію людських потреб (за nА. Маслоу), В. Хендерсон для nстворення своєї моделі вибрала 14 фундаментальних nпотреб, задоволення яких є головним у практичній роботі медичної сестри. Однією із важливих умов цієї моделі є участь самого пацієнта в плануванні та nздійсненні догляду.
Ця модель є однією із найвідоміших і разом з nтим простих для розуміння та використання. Вона рекомендована Європейським регіональним бюро ВООЗ для застосування медичними сестрами Європи та в країнах, які раніше входили до СНД.
Основні положення моделі
■ Пацієнт має фундаментальні людські потреби, які є одинаковими для всіх людей:”…незалежно від того, хвора людина чи здорова, медсестра завжди повинна пам’ятати прожиттєво важливі потреби людини у їжі, одягу, оселі, в любові та доброзичливості, взаємозалежності в умовах суспільних відносин…”.
В. Хендерсон описала nфундаментальні потреби людини у вигляді 14 “видів повсякденної nдіяльності”.
Види повсякденної діяльності (фундаментальні потреби nлюдини)
1. nНормально дихати.
2. nСпоживати адекватну їжу та nрідину.
3. nВиділяти нормально із nорганізму продукти життєдіяльності.
4. nРухатись та підтримувати nвідповідне положення.
5. nСпати та відпочивати.
6. nВибирати відповідний одяг, nсамостійно одягатися, роздягатися.
7. nПідтримувати температуру тіла nна нормальному рівні, підбираючи відповідний одяг та змінюючи навколишнєсередовище.
8. nПідтримувати особисту nгігієну, турбуватися про свійзовнішній вигляд.
9. nУникати небезпечних факторів nнавколишнього середовища та не створювати небезпеки іншим nлюдям.
10. Спілкуватися з іншими людьми, висловлювати свої емоції, nдумки, потреби.
11. Підтримувати своє відповідне віросповідання.
12. Виконувати роботу, яка приносить позитивний результат nта задоволення.
13. Брати участь в іграх, розвагах.
14. Пізнавати, відкривати та задовольняти свою допитливість, nдопомагати собі таким чином нормально розвиватися та бути nздоровим, використовуючи наявні засоби для зміцнення здоров’я.
Здорова людина, як правило, не має труднощів nдля задоволення цих потреб. В той же час в періоди nхвороби, вагітності, дитинства, старості, при nнаближенні смерті людина може бути nнездатною задовольнити ці потреби самостійно.
Саме в цей час медична сестра допомагає “… людині, хворій чи здоровій, у виконанні тих функцій, nякі підтримують її здоров’я чи, nсприяють одужанню (чи в момент nнаближення смерті) та які ця людина виконала б без сторонньої допомоги, якщо б у неї були відповідні сила, бажання, знання. Причому, все це робиться для nтого, щоб допомогти людині стати nякомога скоріше незалежною… “.
В.Хендерсон, розробляючи nсвою модель, використала не всі людські потреби за А.Маслоу.
Нижче наводиться таблиця взаємозв’язків основних потреб за А.Маслоу та фундаментальних потреб за nмоделлю В. Хендерсон.
Таблиця 9
Взаємозв’язок основних потреб за А. Маслоу з фундаментальними потребами за В.Хендерсон
№ п/п |
Рівні основних людських потреб за А. Маслоу |
Фундаментальні потреби (види повсякденної діяльності) людини за моделлю В.Хендерсон |
1. |
Перший рівень: Фізіологічні потреби |
1. Нормально дихати 2. Споживати адекватну їжу 3. Виділяти нормально із організму продукти життєдіяльності 4. Рухатись та підтримувати відповідне положення 5. Спати та відпочивати |
2. |
Другій рівень: Потреби в безпеці |
6. Вибирати відповідний одяг, самостійно одягатися, роздягатися 7. Підтримувати температуру тіла на нормальному рівні, підбираючи відповідний одяг та змінюючи навколишнє середовище 8. Підтримувати особисту гігієну, турбуватися про свій зовнішній вигляд 9. Уникати небезпечних факторів навколишнього середовища та не створювати небезпеки іншим людям |
3. |
Третій рівень: Соціальні потреби |
10. Спілкуватися з іншими людьми, виражати свої емоції, висловлювати думки, потреби 11. Підтримувати своє відповідне віросповідання |
4. |
Четвертий рівень: Потреба в повазі та самоповазі |
12. Виконувати роботу, яка приносить позитивний результат та задоволення. 13. Брати участь в іграх, розвагах 14. Пізнавати, відкривати та задовольняти свою допитливість, допомагаючи собі таким чином нормально розвиватися та бути здоровим, використовуючи наявні засоби для зміцнення здоров’я |
Джерелом проблем пацієнта є нездатність людини nсамостійно задовольнити свої фундаментальні потреби. Проблеми, які потребують сестринського втручання, виникають тоді, коли людина, в силу певних обставин (хвороба, певний період розвитку тощо), не в змозі здійснити догляд за собою. nПроблеми можуть виникнути також в період одужання nчи довготривалого вмирання. На здатність виконувати nповсякденну діяльність впливають:
• nсоціальні, культурні, nекономічні умови життя людини;
• nфізіологічні, інтелектуальні nможливості людини;
• nемоційний стан, темперамент n(наприклад, при наявності відчуття страху та занепокоєння nпацієнт може погано їсти та спати).
■ Направленість сестринських втручань
Сестринські втручання направлені на досягнення nпацієнтом незалежності для задоволення основних його nпотреб, на зміцнення здоров’я пацієнта. В своїй моделі nВ.Хендерсон передбачає обов’язкову nучасть пацієнта при виявленні та вирішенні nйого проблем із здоров’ям.
При обстеженні пацієнта медсестра обговорює з nним умови надання сестринської допомоги: “… тільки в стані дуже nвисокої залежності пацієнта, такому як кома nчи стан повної прострації, у медсестри nє оправдані мотиви для прийняття рішення (не обговорюючи його з пацієнтом), що для нього в даному nвипадку є благом …”. На думку В.Хендерсон, n“…Сестра повинна просто “встати nна місце” кожного пацієнта, щоб зрозуміти його потреби. Сестра то знаходиться в несвідомості, то nлюбить життя. Сестра — це “ноги безногого”, “очі nсліпого”, опора дитини, джерело знань nта впевненості для молодої матері, nвуста тих, хто занадто слабкий, щоб говорити…”.
■ nМета догляду — відновити nнезалежність пацієнта в задоволенні ним 14 фундаментальних потреб.
■ nЗасоби сестринських втручань — звичайний nсестринський догляд; медикаментозна терапія за призначенням лікаря; nучасть пацієнта та членів його сім’ї в догляді.
■ nОцінка якості та результатів догляду — здійснюється тоді, коли задоволені фундаментальні потреби, у відношенні яких було застосоване сестринське втручання.
■ nРоль nмедсестри — представлена В.Хендерсон з двох nсторін. З однієї сторони, сестра це nсамостійний, незалежний фахівець в nсистемі охорони здоров’я, тому що вона виконує ті функції, які не може виконувати пацієнт, щоб відчувати себе досить незалежним. З другої сторони, nмедсестра — це помічник лікаря, виконуючий його призначення.
Модель В.Хендерсон має ряд критичних nзауважень:
• nця модель більш орієнтована на надання інтенсивної сестринської допомоги в лікарнях;
• nця модель в більшому ступені враховує фізіологічні потреби людини і у відносно меншому ступені — психологічні, соціальні та духовні потреби.
Враховуючи nте, що модель, запропонована В.Хендерсон, не досить nскладна у порівнянні з сучасними моделями сестринської справи, її можна nвикористовувати разом з медсест-ринським процесом як основу для практичної роботи медичної сестри (Лемон, 1996).
Модель nсестринської справи Мойри Аллен (вдосконалена оздоровча модель)
Модель Мойри Аллен (1989, 1994) є однією nз найсучасніших моделей сестринської справи.
М. Аллен в 1982 році висловила таке твердження nпро модель:
“… її можна застосовувати в nбудь-якому оточенні, будь-де, тобто і в nпалатах ургентної допомоги, і в відділеннях nінтенсивної терапії лікарень, і в закладах довгострокового лікування для хронічних хворих, і у громадських оздоровчих центрах, і вдома, і при наданні nмедичної допомоги сім’ям у громадах. nМедсестри, використовуючи цю модель, nне будуть заміняти інших працівників, nяк то лікарів, працівників соціальних служб та інших. Натомість, вона дасть змогу медсестринству nв повному об’ємі виконувати свою nроль в охороні здоров’я, дасть змогу nмедсестрам працювати з сім’ями, з кожним членом зокрема, упродовж всього nжиття, звертаючи їхню увагу на те, яким чином nможна долати життєві проблеми з nкористю для свого здоров’я”.
Основні положення моделі М. Аллен
■ nЗдоров’я нації є найціннішим nбагатством, джерелом.
■ nОкремі особи, сімї та громади прагнуть покращити своє
nздоров’я; їх націлюють на досягнення мети; в них живе ба
nжання та є можливості досягнути цього.
Найкращий засіб вивчити своє здоров’я — це активна участь та особисті відкриття, тобто індуктивне nвивчення.
Виходячи з визначення “моделі”, М. Аллен nописала 4 загальних концепції своєї моделі:
1. nТочка зору на людину.
2. nТочка зору на здоров’я.
3. nТочка зору на середовище, оточення.
4. nТочка зору на медсестринство.
1. Точка зору на людину
М. Аллен звертає nувагу швидше на сім’ю в цілому, ніж на окремо взятого nіндивідуума, оскільки здоровий спосіб життя і здорові звички розвиваються в nсередовищі сім’ї. У широкому значенні сім’я — це будь-яка природна група, яка nживе разом; а конкретніше сім’я — це індивідуальне сприйняття окремою особою nтих людей, хто входить до складу сім’ї (Аллен, 1982).
Модель пропонує схему, згідно з якою окремий nіндивідуум розглядається через “сімейний nфільтр”, визнається вплив nсім’ї на нього, рівно як і вплив індивідуума на сім’ю. Індивідуум nрозглядається як такий, кому потрібно розвивати навички nта знання для того, щоб бути спроможним вирішувати проблеми nта приймати рішення самостійно. Надалі індивідуум зможе застосовувати навички nта знання, набуті за певних умов, в інших ситуаціях сімейного nжиття. За моделлю Аллен, медсестра nнацілює пацієнта в першу чергу на вивчення здорових звичок nта здорової поведінки, а не на недоліки та існуючі проблеми.
2. Точка зору на здоров’я
Здоров’я — головний компонент і центр уваги медсе-стринської діяльності. Здоров’я пацієнта та його сімї будь-де – в лікарні, громадському закладі чи вдома — nстановить основний орієнтир діяльності nмедсестри.
Здоров’я — багатовимірне поняття, яке складається з численних концепцій (понять) та процесів. Здоров’я nрівноцінне сумі загальних навичок та вмінь сім’ї’ nдолати проблеми. Здоров’я — це спосіб життя nі одночасно родинне явище в соціальному контексті.
Існує 2 величини, nякі визначають здоров’я:
• nУспішне намагання вирішити nпроблему, певну ситуацію, приймати правильні рішення, а не nпросто послаблювати напруження, яке виникло в середовищі nсім’ї’.
• nПроцес розвитку, спрямований nна досягнення життєвих цілей. Розвиток складається з процесів і nдії(усвідомлення початкових цілей, врегулювання можливостей, сил, ресурсів, які існують в індивідуумі, сімї nчи в суспільному середовищі, досягнення, постановка нових nцілей).
Ці дві величини вивчаються в контексті nсім’ї’. Вони динамічні, взаємопов’язані.
3. Точка зору на середовище, оточення
М. Аллен визначає nхарактерні особливості середовища, оточення: воно повинно nзабезпечувати, надавати підтримку людині, сім’ї’ для nнавчання. Це — цінне ставлення до буденних подій nсімейного життя, як можливостей для росту, накопичення знань по здоров’ю як невід’ємного процесу життя nсім’ї.
Таким чином, середовище не означає якесь nмісце саме по собі, а має властивості, якості, що сприяють процесу навчання.
Життєві події описуються як досвід, за nдопомогою якого люди вивчають здорові типи поведінки; це — ситуації сімейного nжиття, які надають можливості для росту (М. Аллен, n1986)
Терміни “життєві події”1 nта “ситуації, пов’язані із здоров’ям” стосуються nзагальних подій, що мають відношення до здоров’я і виникають у сім’ях n(наприклад, зміни складу сім7, гостре чи хронічне захворювання когось із членів nродини).
4. Точка зору на медсестринство
Медсестринство — це наука про шляхи покращання здоров’я nлюдей та сприяння збереженню здоров’я. її мета — сприяти зростанню здорових сімей упродовж всього nжиття, надаючи їм підтримку та nзаохочуючи їх до активної участі у процесі життя, до відповідальності за своє здоров’я.
n
Роль медсестри полягає у створенні здорового nсередовища, яке б пробуджувало інтерес сімї до вивчення нового, а разом з nтим утверджувало б за сім’єю право повноцінного партнера nу процесі навчання.
Пацієнт (сім’я) повинні брати активну участь у nвсіх етапах медсестринського процесу.