Медсестринська модель Вірджінії Хендерсон

Сестринська модель Вірджінії nХендерсон, як основа сестринського процесу для країн nреформаційного періоду.

Основні положення nта загальні концепції медсестринської моделі Аллен. Принцип моделі Аллен у nвивченні ситуації «Громада». Визначення медсестрою своєї ролі.

 

    У своїх n”Нотатках про медсестринство” (1859) Ф.Найтінгейл зазначала, що nмедсестри повинні створити таке навколишнє середовище, в якому хворий буде швидко видужувати. Потре­ба в безпечному навколишньому середовищі, вільному nвід бру­ду та паразитів, розглядалась, як необхідна умова видужання пацієнта. Вона також звертала велику увагу на nреакцію пацієнта у відповідь на nхворобу.

Більш ніж через сторіччя після В. Хендерсон (1966) виклала 14 принципів медсестринського nдогляду відповідно до людських потреб.

Принципи медсестринського nдогляду В. Хендерсон:

1.      nДихання.

2.      nХарчування і споживання рідини.

3.      nФізіологічні відправлення.

4.      nРухова активність.

5.      nСон і відпочинок.

6.      nЗдатність вдягатися і роздягатися.

7.      nТемпература тіла і її регулювання.

8.      nЗдатність підтримувати особисту гігієну.

9.      nЗдатність забезпечити свою безпеку.

10.Спілкування.

11.Можливість дотримуватися звичаїв та nобрядів згідно з віросповіданням.

12.Працездатність.

13.Захоплення та відпочинок.

14.Знання, потреба в отриманні інформації.

Перші вісім принципів сфокусовані на фізіологічних потре­бах, інші — на потребах у безпеці, соціальних, nпсихологічних та духовних потребах.

Ці принципи лягли в основу визначення медсестринства nВ. Хендерсон.

“Унікальність функцій медсестри nполягає в наданні допомоги людині, хворій чи nздоровій, у проведенні за­ходів, що сприяють nзміцненню здоров’я або його віднов­ленню n(або спокійній смерті), і які вона виконувала б самостійно, якщо б мала необхідні для цього сили, бажан­ня і знання. Причому усе робиться для того, щоб допо­могти людині стати незалежною якомога швидше”.

Кожна із потреб В. Хендерсон може змінюватися в залежності від ситуації. Медсестринська оцінка стану пацієнта вияв­ляє найбільш важливу із перерахованих потреб для конкретного пацієнта з метою розробки систематизованого медсест-ринського nплану догляду.

 Модель nсестринської справи В. Хендерсон

У 1966 році видатна американська медична сестра, викла­дач та дослідниця сестринської справи Вірджінія Хендерсон розробила та запропонувала свою модель сестринської nсправи.

В. Хендерсон nзосереджує увагу сестринського персоналу на фізіологічних, nпсихологічних, соціальних потребах людини.

Взявши за основу ієрархію людських потреб (за nА. Маслоу), В. Хендерсон для nстворення своєї моделі вибрала 14 фунда­ментальних nпотреб, задоволення яких є головним у практичній роботі медичної сестри. Однією із важливих умов цієї мо­делі є участь самого пацієнта в плануванні та nздійсненні догляду.

Ця модель є однією із найвідоміших і разом з nтим простих для розуміння та використання. Вона рекомендована Євро­пейським регіональним бюро ВООЗ для застосування медични­ми сестрами Європи та в країнах, які раніше входили до СНД.

Основні положення моделі

■   Пацієнт має фундаментальні людські потреби, які є одинаковими для всіх людей:”…незалежно від того, хвора людина чи здорова, медсестра завжди повинна пам’ятати прожиттєво важливі потреби людини у їжі, одягу, оселі, в любові та доброзичливості, взаємозалежності в умовах суспільних відносин…”.

В. Хендерсон описала nфундаментальні потреби людини у вигляді 14 “видів повсякденної nдіяльності”.

Види повсякденної діяльності (фундаментальні потреби nлюдини)

1.     nНормально дихати.

2.     nСпоживати адекватну їжу та nрідину.

3.     nВиділяти нормально із nорганізму продукти життєдіяльності.

4.     nРухатись та підтримувати nвідповідне положення.

5.     nСпати та відпочивати.

6.     nВибирати відповідний одяг, nсамостійно одягатися, роздягатися.

7.     nПідтримувати температуру тіла nна нормальному рівні, підбираючи відповідний одяг та змінюючи навколишнєсередовище.

8.     nПідтримувати особисту nгігієну, турбуватися про свійзовнішній вигляд.

9.     nУникати небезпечних факторів nнавколишнього середовища та не створювати небезпеки іншим nлюдям.

10. Спілкуватися з іншими людьми, висловлювати свої емоції, nдумки, потреби.

11. Підтримувати своє відповідне віросповідання.

12. Виконувати роботу, яка приносить позитивний результат nта задоволення.

13. Брати участь в іграх, розвагах.

14. Пізнавати, відкривати та задовольняти свою допитливість, nдопомагати собі таким чином нормально розвиватися та бути nздоровим, використовуючи наявні засоби для зміцнення здоров’я.

Здорова людина, як правило, не має труднощів nдля за­доволення цих потреб. В той же час в періоди nхвороби, вагітності, дитинства, старості, при nнаближенні смерті лю­дина може бути nнездатною задовольнити ці потреби самостійно.

Саме в цей час медична сестра допомагає “… лю­дині, хворій чи здоровій, у виконанні тих функцій, nякі підтримують її здоров’я чи, nсприяють одужанню (чи в момент nнаближення смерті) та які ця людина виконала б без сторонньої допомоги, якщо б у неї були відповідні сила, бажання, знання. Причому, все це робиться для nтого, щоб допомогти людині стати nякомога скоріше не­залежною… “.

В.Хендерсон, розробляючи nсвою модель, використала не всі людські потреби за А.Маслоу.

Нижче наводиться таблиця взаємозв’язків основних потреб за А.Маслоу та фундаментальних потреб за nмоделлю В. Хендерсон.

Таблиця 9

Взаємозв’язок основних потреб за А. Маслоу з фундаментальними потребами за В.Хендерсон

Джерелом проблем пацієнта є нездатність людини nса­мостійно задовольнити свої фундаментальні потреби. Проблеми, які потребують сестринського втручання, виникають тоді, коли людина, в силу певних обставин (хвороба, пев­ний період розвитку тощо), не в змозі здійснити догляд за собою. nПроблеми можуть виникнути також в період оду­жання nчи довготривалого вмирання. На здатність виконувати nповсякденну діяльність впливають:

•         nсоціальні, культурні, nекономічні умови життя людини;

•         nфізіологічні, інтелектуальні nможливості людини;

•         nемоційний стан, темперамент n(наприклад, при наявності відчуття страху та занепокоєння nпацієнт може погано їсти та спати).

■   Направленість сестринських втручань

Сестринські втручання направлені на досягнення nпацієнтом незалежності для задоволення основних його nпотреб, на зміцнення здоров’я пацієнта. В своїй моделі nВ.Хендерсон пе­редбачає обов’язкову nучасть пацієнта при виявленні та вирішенні nйого проблем із здоров’ям.

При обстеженні пацієнта медсестра обговорює з nним умови надання сестринської допомоги: “… тільки в стані дуже nвисокої залежності пацієнта, такому як кома nчи стан повної прострації, у медсестри nє оправдані мотиви для прийняття рішення (не обго­ворюючи його з пацієнтом), що для нього в даному nвипадку є благом …”. На думку В.Хендерсон, n“…Сестра повинна просто “встати nна місце” кожного пацієнта, щоб зрозуміти його потреби. Сестра то знаходиться в несвідомості, то nлюбить життя. Сестра — це “ноги безногого”, “очі nсліпого”, опора дитини, джерело знань nта впевненості для молодої ма­тері, nвуста тих, хто занадто слабкий, щоб говорити…”.

■        nМета догляду — відновити nнезалежність пацієнта в задоволенні ним 14 фундаментальних потреб.

■        nЗасоби сестринських втручань — звичайний nсестринсь­кий догляд; медикаментозна терапія за призначенням лікаря; nучасть пацієнта та членів його сім’ї в догляді.

■        nОцінка якості та результатів догляду — здійснюється тоді, коли задоволені фундаментальні потреби, у відношенні яких було застосоване сестринське втручання.

■        nРоль nмедсестри — представлена В.Хендерсон з двох nсторін. З однієї сторони, сестра це nсамостійний, незалежний фахівець в nсистемі охорони здоров’я, тому що вона виконує ті функції, які не може виконувати пацієнт, щоб відчувати себе досить незалежним. З другої сторони, nмедсестра — це помічник лікаря, виконуючий його призначення.

Модель В.Хендерсон має ряд критичних nзауважень:

•         nця модель більш орієнтована на надання інтенсивної сестринської допомоги в лікарнях;

•         nця модель в більшому ступені враховує фізіологічні потреби людини і у відносно меншому ступені — психологічні, соціальні та духовні потреби.

Враховуючи nте, що модель, запропонована В.Хендерсон, не досить nскладна у порівнянні з сучасними моделями сестринської справи, її можна nвикористовувати разом з медсест-ринським процесом як основу для практичної роботи медичної сестри (Лемон, 1996).

Модель nсестринської справи Мойри Аллен (вдосконалена оздоровча модель)

Модель Мойри Аллен (1989, 1994) є однією nз найсучасніших моделей сестринської справи.

М. Аллен в 1982 році висловила таке твердження nпро модель:

“… її можна застосовувати в nбудь-якому оточенні, будь-де, тобто і в nпалатах ургентної допомоги, і в відділеннях nінтенсивної терапії лікарень, і в закладах дов­гострокового лікування для хронічних хворих, і у гро­мадських оздоровчих центрах, і вдома, і при наданні nме­дичної допомоги сім’ям у громадах. nМедсестри, викорис­товуючи цю модель, nне будуть заміняти інших пра­цівників, nяк то лікарів, працівників соціальних служб та інших. Натомість, вона дасть змогу медсестринству nв по­вному об’ємі виконувати свою nроль в охороні здоров’я, дасть змогу nмедсестрам працювати з сім’ями, з кожним членом зокрема, упродовж всього nжиття, звертаючи їхню увагу на те, яким чином nможна долати життєві проблеми з nкористю для свого здоров’я”.

Основні положення моделі М. Аллен

■        nЗдоров’я нації є найціннішим nбагатством, джерелом.

■        nОкремі особи, сімї та громади прагнуть покращити своє
nздоров’я; їх націлюють на досягнення мети; в них живе ба­
nжання та є можливості досягнути цього.

Найкращий засіб вивчити своє здоров’я — це активна участь та особисті відкриття, тобто індуктивне nвивчення.

Виходячи з визначення “моделі”, М. Аллен nописала 4 загальних концепції своєї моделі:

1.     nТочка зору на людину.

2.     nТочка зору на здоров’я.

3.     nТочка зору на середовище, оточення.

4.     nТочка зору на медсестринство.

1.  Точка зору на людину

М. Аллен звертає nувагу швидше на сім’ю в цілому, ніж на окремо взятого nіндивідуума, оскільки здоровий спосіб життя і здорові звички розвиваються в nсередовищі сім’ї. У широкому значенні сім’я — це будь-яка природна група, яка nживе разом; а конкретніше сім’я — це індивідуальне сприйняття окремою особою nтих людей, хто входить до складу сім’ї (Аллен, 1982).

Модель пропонує схему, згідно з якою окремий nіндивіду­ум розглядається через “сімейний nфільтр”, визнається вплив nсім’ї на нього, рівно як і вплив індивідуума на сім’ю. Індивідуум nрозглядається як такий, кому потрібно розвивати на­вички nта знання для того, щоб бути спроможним вирішувати проблеми nта приймати рішення самостійно. Надалі індивідуум зможе застосовувати навички nта знання, набуті за певних умов, в інших ситуаціях сімейного nжиття. За моделлю Аллен, медсес­тра nнацілює пацієнта в першу чергу на вивчення здорових зви­чок nта здорової поведінки, а не на недоліки та існуючі проблеми.

2.  Точка зору на здоров’я

Здоров’я — головний компонент і центр уваги медсе-стринської діяльності. Здоров’я пацієнта та його сімї будь-де – в лікарні, громадському закладі чи вдома — nстановить ос­новний орієнтир діяльності nмедсестри.

Здоров’я — багатовимірне поняття, яке складається з числен­них концепцій (понять) та процесів. Здоров’я nрівноцінне сумі за­гальних навичок та вмінь сім’ї’ nдолати проблеми. Здоров’я — це спосіб життя nі одночасно родинне явище в соціальному контексті.

Існує 2 величини, nякі визначають здоров’я:

•         nУспішне намагання вирішити nпроблему, певну ситуацію, приймати правильні рішення, а не nпросто послаблювати напруження, яке виникло в середовищі nсім’ї’.

•         nПроцес розвитку, спрямований nна досягнення життєвих цілей. Розвиток складається з процесів і nдії(усвідомлення початкових цілей, врегулювання можливостей, сил, ресурсів, які існують в індивідуумі, сімї nчи в суспільному середовищі, досягнення, постановка нових nцілей).

Ці дві величини вивчаються в контексті nсім’ї’. Вони динамічні, взаємопов’язані.

3.  Точка зору на середовище, оточення

М. Аллен визначає nхарактерні особливості середовища, оточення: воно повинно nзабезпечувати, надавати підтримку лю­дині, сім’ї’ для nнавчання. Це — цінне ставлення до буденних подій nсімейного життя, як можливостей для росту, накопичення знань по здоров’ю як невід’ємного процесу життя nсім’ї.

Таким чином, середовище не означає якесь nмісце саме по собі, а має властивості, якості, що сприяють процесу навчання.

Життєві події описуються як досвід, за nдопомогою якого люди вивчають здорові типи поведінки; це — ситуації сімейного nжиття, які надають можливості для росту (М. Аллен, n1986)

Терміни “життєві події”¹ nта “ситуації, пов’язані із здоров’ям” стосуються nзагальних подій, що мають відношення до здоров’я і виникають у сім’ях n(наприклад, зміни складу сім7, гостре чи хронічне захворювання когось із членів nродини).

4.  Точка зору на медсестринство

Медсестринство — це наука про шляхи покращання здоров’я nлюдей та сприяння збереженню здоров’я. її мета — спри­яти зростанню здорових сімей упродовж всього nжиття, надаю­чи їм підтримку та nзаохочуючи їх до активної участі у процесі життя, до відповідальності за своє здоров’я.

 

Роль медсестри полягає у створенні здорового nсередови­ща, яке б пробуджувало інтерес сімї до вивчення нового, а ра­зом з nтим утверджувало б за сім’єю право повноцінного парт­нера nу процесі навчання.

Пацієнт (сім’я) повинні брати активну участь у nвсіх етапах медсестринського процесу.