МЕХАНІЗМ І МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ЛIКАРСЬКI ЗАСОБИ
1. Поняття вартості і ціни на лікарські засоби
Цiна – це грошовий вираз вартостi товару, економiчна категорiя, яка служить для непрямого вимiру величини витраченого на виробництво суспiльно необхiдного робочого часу.
«Цiна є проояв закону вартостi, Вартiсть – закон цiни, тобто узагальнений вираз явища цiни». При цьому вiдносна самостiйнiсть цiни, як фактора вартостi, наочно проявляється в неспiвпаданнi динамiки – вартiсть знижується, а цiни ростуть. I тодi закон вартостi проявляє себе у вiдношеннi рiвня цiни на окремi види продукцiї через складний економiчний механiзм.
Видiляють наступнi функцiї функцiї цiни:
1. Цiна виступає як засiб облiку i вимiру витрат суспiльного продукту на виробництво товару (вимiрна функцiя).
2. Служить засобом пiдтримування i регулювання рiвноваги в економiчнiй системi (вирiвнювальна функцiя).
3. здiйснює зв’язок мiж виробнцтвом i споживачем, пропозицiями i попитом.
4. служить одним iз важливих стимулiв, що заставляє виробникiв збiльшувати або зменшувати об’єм виробництва тих, чи iнших лiкiв, у вiдповiдностi з рухом платежездатного попиту населення (стимулююча функцiя)
5. використовуючи регульованi цiни, держава здiйснює полiтику перерозподiлу нацiонального доходу з певною економiчною метою (регулююча функцiя).
2. Теоретичні основи фармацевтичного ціноутворення.
2.1.Фактор витрат в ціноутворенні на лікарські засоби.
Для фармацевтичних підприєммств визначальним фактором в ціні на лікарські засоби є собівартість. Слід зазначити, що в Україні для всіх суб”єктів ринку передбачено єдиний порядок включення витрат до складу собівартості. Таким чином, загальні або повні витрати, які включаються до собівартості традиційно вважаються базою при формуванні цін на продукцію підприємств.
Зарубіжна практика обліку витрат та собівартості на фармацевтичних підприємствах базується на теорії розподілу витрат на постійні та змінні в залежності від коливань обсягів виробництва. Відповідно до цього, до собівартості включаються тільки прямі змінні витрати, а постійні витрати відшкодовуються загальною сумою з валового прибутку. Звичайно, ціна визначена на базі неповної собівартості буде нижчою за розраховану на основі повних витрат. Це позволяє підприємству збільшувати обсяг продажу, або просувати товар на новий сигмент ринку.
2.2. Фактор прибутку та податків.
Прибуток – це форма доходу який отримують фармацевтичні підприємства після того як лікарські засоби були реалізовані за встановленими цінами. Чистий прибуток після сплати обов”язкових податків включають до фонду накопичення та фонду споживання. За рахунок фонду накопичення здійснюються різні інноваційних проектів, підготовка та перепідготовка кадрів .За рахунок фонду споживання проводяться соціальні виплати співробітникам.
Держава зацікавлена в збільшенні обсягу прибутку підприємства осколькі податок на прибуток займає друге місце після податку на додану вартість. На сьогодні розмір податку на прибуток для суб”єктів підприємницької діяльності складає 22%.
До складу ціни на фармацевтичну продукцію входять соціальні податки. Соціальні податки – це відрахування підприємств до Пенсійного фонду (32 %), фонд соціального страхування (2,9%), фонд зайнятості населення (1,9%). Розмір соціальних відрахувань пов”язаний з витратами фармацевтичних підприємств на заробітну плату. Доцільність сплати соціальних податків не викликає сумніву, а в перспективі їх застосування залежать від акцентів державної політики в галузі соціального страхування та пенсійного забезпечення.
Зауважимо, що виробники лікарських засобів та суб”єкти фармацевтичного ринку, які займаються їх реалізацією до цього часу звільнені від сплати податку на додану вартість (ПДВ) та акцизного збору.
2.3. Фактор попиту та пропозиції на ліки.
Ринкове фармацевтичне ціноутворення як процес формування ціни на товар грунтуться на взаємодії попиту на лікарські засоби та їх пропозиції, і підпорядковується закону попиту та пропозиції. Відповідно до закону попиту, за низькою ціною, при інших ринкових умовах, реально продати більше товару, ніж за високою Залежність зміни попиту від зміни цін має назву цінової еластичності попиту Цей розділ ви будети вивчати на 5-му курсі з фармацевтичного маркетингу. Відповідно до закону пропозиції з підвищенням ціни зростає пропозиція товару з боку продавця і, навпаки, чим нижча ціна, тим вижча пропозиція покупця. Відомо, що ринкова рівновага встановлюється, якщо попит відповідає пропозиції.
2.4. Фактор якості у ціні на лікарські засоби.
Особливістю фармацевтичної промисловості провідними факторами в ціноутворені на ліки вважають високу ефективність нового лікарського засобу, рівень його досконалення в порівняно з існуючими аналогами , важливість конкуренцції між лікарськими засобами, пулярність на ринку серед хворих та лікарів, витрати на наукові дослідження і в останню чергу складність технології та витрати на виробництво.
Ціна згідно з названими факторами дає можливість виробнику оригінального лікарського препарату або контролювати ринку даної фармакотерапевтичної групи та встановлювати на ньому монопольну високу ціну На сучасному етапі головним джерелом прибутку (до 50%) великих фармацевтичних компаній є саме значні обсяги продажу оригінальних препаратів за монопольними цінами
2.5. Соціальні та міжнародні чинники в ціноутворенні на лікарські засоби.
Соціальне значення медикаментів як товарів першої необхідності зомовлює інтерес та увагу до формування ціни на лікарські засоби з боку всвесвітніх організацій: ООН, ВООЗ, ЄС. З метою створення єдиного внутрішнього ринку ліків в більшості країн ЄС прийняли законодавчі акти щодо регулювання цін на фармацевтичну продукцію. Країни учасники ЄС прийняли рішення щодо узгодженої політики фармацевтичного ціноутврорення, торгової етики, контролю над обмеженням асортименту лікарських засобів, які відібрано для забезпечення потреб в національних систем медичного обслуговування та страхування.
Фармацевтичний ринок має такі особливі риси:
– кінцевий споживач (пацієнт) практично немає впливу на вибір рецептурних препаратів, які дуже часто незамінні при лікуванні конкретних захворювань;
– споживач обираючи ліки самостійно, як правило, немає необхідної інформації для порівняльної оцінки економічної ефективності і відповідності в фармакотерапевтичних властивостей їхній цілі;
– наявність на ринку нових патентованих препаратів за монопольно високими цінами зумовленими безперервною інтенсифікацією НДР у фармації;
– бажання швидше одужати спонукає споживача купувати дорогі препарати, тому навіть при наявності на ринку конкуренції фармацевтичні компанії мають можливість поступово підвищувати рівень цін нав’язуючи споживачеві нові дорогі лікарські засоби;
– визначальними формами конкурентної боротьби на ринку є інтннсифікація НДР і рекламної діяльності. Цінова конкуренція виявляється тільки при заміні патентованих препаратів на дженерики;
– витрати на лікарське обслуговування відшкодовуються не лише пацієнтом, але й закладами соціального профілю;
Саме ці риси фармацевтичного ринку відрізняють його від інших ринків. В зв’язку з цим майже всі країни прагнуть обмежити витрати на лікарське забезпечення, вживаючи заходи щодо державного контролю над цінами на ЛЗ.
3. Класифікація та структура ціни на ЛЗ
В умовах ринкової економіки ціни на ЛЗ доцільно класифікувати за такими ознаками: (розшифровку цін дивись в п.4).
3. 1. За сферами товарного обслуговування:
– ціни реалізації виробників;
– відпускні ціни підприємств оптової торгівлі;
– роздрібні ціни на ЛЗ.
Ціни реалізації – це ціни, за якими фармпідприємства-виробники реалізують свою продукцію іншим підприємствам, або збутовим організаціям (дистрибюторам). Різницю між відпускною ціною дистрибютора та ціною реалізації виробника складають торговельні накладнення.
Роздрібні ціни – ціни продажу ЛЗ індивідуальним або дрібнооптовим споживачам, і насамперед , населенню. Роздрібні ціни формуються шляхом додавання торговельних накладнень до відпускних цін рідприємтв оптової торгівлі або до цін реалізації виробників.
Для визначення результатів торгової діяльності використовують показник рівня торвельних накладнень. Зазначимо, що в ціноутворені найчастіше користуються терміном торговельної націнки, яку обчислюють як відношення торговельних накладнень до ціни товарообороту в цінах собівартості . Відрізняють торговельну націнку оптової та роздрібної мережі
3.2. За ступенм свободи від державного регулювання ціни бувають:
· вільні
· регульовані
· фіксовані.
Існує декілька варіантів регульованих цін:
– Гарантовані, рекомендовані, лімітні
– заставні та граничні.
Фіксовані ціни затверджують на відповідному рівні . Зміни фіксованих цін можливі лише за рішенням органів управління, які їх тимчасово установили.
3.3. За рівнем стійкості протягом певного періоду часу:
· тверді, гнучкі та змінні ціни
Тверді ціни встановлюють під час укладання договору і не змінюють протягом всього терміну його дії. Гнучкі ціни можуть бути переглянути в разі значної зміни ринкової ціни (більше 2-5%). Гнучні ціни використовують при підписанні довгострокових угод на постачання продукції. Змінні ціни обраховують під час виконання договору шляхом перегляду базової договорної ціни з урахуванням змін у витратах за минулий час. При укладанні контракту встановлюється базова ціна, її структура та метод обрахування змінної ціни.
3.4. За способом відображення в ціні витрат на транспортування, митне очищення і страхування.
Включення зазчених навитрат в ціну реалізації виробників називається франкуванням. Відповідно до міжнародних правил „ІНКОТЕРМС” існують ціни за такими умовами: „франко-склад”, „франко-вагон-станція вілправлення”, „франко-вагон-станція призначення” та інш.
3.5. За способом отримання інформації щодо рівня цін розрізняють опубліковані та розрахункові ціни.
Опубліковані – це ціни, які повідомляють через спеціальні засоби інформації – прейскуранти, прайс-листи,
Розрахункові ціни встановлюються виробником чи постачальником з урахуванням технічних та комерційних умов виробництва і постачання.
На практиці найбільше використовується класифікація цін за сферою товарного обслуговування. При цьому необхідно розуміти, що в основу відпускних цін підприємств та роздрібних цін на медикаменти становить ціна реалізації виробника або митна вартість для імпортних ЛЗ.
4. Основи встановлення цін на лікарські препарати
Незважаючи на на зростаючу роль нецінових факторів, ціна все ще залишається основним
елементом, впливаючим на рішення споживача про придбання даного товару, а для аптеки – джерелом, що приносить прибутки.
. В залежності від характеру обслуговуючого обороту розрізняють ціни: відпускні, оптові та роздрібні.
Відпускні та оптові ціни обслужують оборот продукції великими партіями між підприємствами та організаціями.
Роздрібні ціни – це кінцеві ціни на товари, за якими їх придбає населення.
Різниця між відпускною та оптовою цінами, преставляє оптову надбавку, а а між оптовою та роздрібною – роздрібну торгову надбавку.
В залежності від державного впливу та степені конкуренції на ринку розрізняють ціни регульовані і вільні.
Регульовані ціни встановлюються відпоівідними органами управління, у відношенні регульованих цін органи влади і управління встановлюють які-небуть умови, що обмежують їх рівень.
Державні витрати на забезпечення лікарствами стаціонарних хворих і декретованих груп населення щорічно збільшується. Це пов’язано: із збільшенням захворюваності, впровадженням нових технологій; збільшенням кількості лікарів; збільшенням чистки людей похилого віку;
Вільна відпускна ціна підприємства – виробника встановлюється підприємством-виробником виходячи із собівартості, коньюнктури ринку, якості і т.п. У відпускні ціни у відповідності із діючим законодавством включені деякі податки та збори.
Вільні оптові (відпускні) ціни на (ЛП), що закупляються за кордоном за рахунок власних валютних засобів, встановлюються організаціями, що закупляють імпортні (ЛЗ) для наступної реалізації всім оптовим споживачам. Методика встановлення роздрiбної цiни на лiкарськi засоби.
При формуванні роздрібних цін на ЛЗ в аптеці виділяють два методичні підходи:
1). встановлення цін на готові ЛЗ;
2). Встановлення цін на (ЛЗ), виготовлені в аптеці.
При використанні такого підходу всі ЛЗ можна поділити на дві групи:
· ЛЗ з регульованою торговою надбавкою (в тому числі, життєво-важливі ЛЗ)
· ЛЗ, що відпускаються безплатно чи на пільгових умовах); решту (ЛЗ).
Оптовий посередник отримує ЛЗ і ВМН від виробника за відпускною ціною. Оптова ціна посередника складається із відпускної ціни і оптової торгової надбавки до цієї ціни.
Роздрібна ціна на ЛЗ і ВМН складається із оптової ціни посередника і торгової
надбавки роздрібної ланки до відпускної ціни виробника.
Таким чином, політика встановлення цін на ЛП в аптеці виражається:
а) типом каналу руху товарів (прямий чи багаторівневий);
б) функціями аптечного підприємства (наявність виробничих функцій).
5. Порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі
Працівники, відповідальні за формування, встановлення і застосування роздрібних цін, призначаються керівником суб”єкта господарювання. Роздрібні ціни фіксуються суб”єктом господарювання у реєстрі роздрібних цін, де зазначається: назва товару, серiя, оптова відпускна ціна (ціна постачальника) з посиланням на документ, що її засвідчує, розмір торговельної надбавки, встановлена роздрібна ціна.
Документами, які обгрунтовують сформовані і встановлені ціни на товари, що надійшли до підприємств роздрібної торгівлі , є рахунки-фактури, накладні, акти останньої інвентаризації,описи-акти уцінки, дооцінки.
Інформування покупців про роздрібні ціни на товари здійснюється за допомогою ярликів ціни (цінників) на зразках товарів або покажчиків цін в підприємствах роздрібної торгівлі. Ярлик цін (цінник) призначається для надання покупцям основної інформацїї на окремий товар.
При реалізації лікарських препаратів і виробів медичного призначення через мережу аптечних закладів ціни позначаються безпосередньо на оригінальній упаковці виробу.
Одним з основних завдань в формуваннi роздрiбних цiн на медикаменти i обгрунтовання та вибiр форми торгової нацiнки. Торговi нацiнки розраховуються на пiдставi витрат обігу фiрм та аптечних пiдприємств по органiзацiї гуртової та роздрiбної торгiвлi, тобто по просуванню лiкарських засобiв вiд виробника до споживача, а также рiвня рентабiльностi.Сума нацiнки є валовим прибутком або торговими накладненнями, Рiвень торгових накладнень визначається як процентне вiдношення суми торгової нацiнки до собiвартостi в гуртових цiнах до продажної вартостi.
Можливi рiзнi форми торгових нацiнок:
1. Єдина торгова нацiнка у виглядi % до рiзних по величинi цiнам придбання, доцiльно зас-тосовувати при незначнiй їх варiацiї, Переваги – простота в застосуваннi та контролi, недо-статок – появляється зацiкавленнiсть аптеки в реалiзацiї дорогих медикаментiв.
2. Дефiрiнцiйована торгова нацiнка у виглядi проценту в залежностi вiд величини цiни придбання, необхiдно застосовувати у випадках великої варiацiї гуртових цiн; перевага – аптека в рiвнiй мiрi зацiкавлена в реалiзацiї як дорогих, так i дешевих медикаментiв; проблеми, якi зв’язанi з розрахунками торгових нацiнок i їх коректировки вимагають автоматизацiї цього процесу.
3. вартостний вираз торгової нацiнки – суми для покриття витрат обертання ГЛЗ та отримання запланованого прибутку; необхiдно з кожної одиницi вiдпуску отримувати прихiд, наприклад, 0,2 – 0,5 грн; перевага – вiдсутнiсть в зацiкавленнi в реалiзацiї дорогих медикаментiв, недостаток – велика складнiсть точного визначення суми нацiнок.
10%).
6. МЕТОДИЧНI ПIДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ РОЗДРIБНИХ ЦIН.
Освiдоиленнiсть про цiну. Являє собою здатнiсть покупця запам’ятовувати цiни на товар. Покупець, який пом’ятає, скiльки вiн заплатив за теж саме лiкарство в минулий раз, чутливо реагує на пiдвищення цiни. Явний рiст цiни є серйозною хворобливою чутливiстю до цiни. Якщо покупець пам’ятає цiну, яку вiн заплатив минулого разу за аналогiчний товар i освiдомлений про цiни конкуруючої аптеки, то розмовляючи з iншимим покупцями, вiн пiде для порiвняння в iншу аптеку.
Здорове вiдношення покупця до цiни. Злорове вiдношення до цiни – це чутливiсть покупця до рiзницi в цiнах. Критиерiєм «здорового вiдношення» служить ступiнь небажання покупця платити бiльш високу цiну за товар. Стурбований розмiрами цiн покупець не буде платити за додатковi послуги, якщо вiн вважає, що рiзниця в цiнах iз-за цього надто велика. Поняття про реімбурсацію лікарських засобів
Реімбурсація – система відшкодувань коштів, витрачених населенням на амбулаторне споживання медикаментів. Існує практично в усіх країнах Європи та інших розвинутих країн світу. Є невід’ємною частиною соціального забезпечення і охорони здоров’я.
Переваги, що отримає аптека і ринок ліків від реімбурсації. Суттєве збільшення амбулаторного споживання ліків за рахунок рецептурного сегмента і як наслідок – значне зростання аптечних продаж. Зміна структури споживання ліків в напрямку європейськихі загальносвітових тенденцій переважання рецептурної ланки. Поява «соціальної місії» у аптек, що перестають бути звичайними торговими закладами, зростання їх суспільної ролі. Аптека, а не дистрибютер чи виробник, стає ключовим сегментом фармацевтичного ринку.
9. Актуальність впровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби в Україні
Сучасний рівень розвитку системи охорони здоров’я та фармації в Україні не дозволяє повною мірою реалізувати конституційне право громадян на доступну та якісну медичну і фармацевтичну допомогу. Його забезпечення належить до соціально вразливих питань і потребує негайного вирішення, в першу чергу шляхом впровадження ефективних соціально-економічних механізмів ціноутворення та компенсації (реімбурсації) вартості фармацевтичної допомоги.
10. Пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою
25 квітня поточного року було прийнято постанову КМУ № 340 « Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулюваггя цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» . Згідно із цим документом з 1 червня до 31 грудня 2012 р. в Україні реалізовуватиметься пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — пілотний проект) шляхом встановлення граничного рівня оптово-відпускних цін на такі засоби з використанням механізму визначення порівняльних (референтних) цін. Дія пілотного проекту поширюється на генеричні лікарські засоби у формі таблеток та капсул для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, що зареєстровані в Україні, виробляються з дотриманням вимог належної виробничої практики.
11 . Декларування оптово-відпускних цін на лікарські засоби
13.08.2012 р. прийнята постанова КМУ № 794 «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів». Постанова КМУ № 794 передбачає, що заклади і установи охорони здоров’я закуповують лікарські засоби та вироби медичного призначення за цінами, які не перевищують рівня задекларованих оптово-відпускних цін з урахуванням мита, ПДВ та граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок. Прийняте постановою КМУ № 794 декларування оптово-відпускних цін встановлює більш прості та ефективні механізми декларування оптово-відпускної ціни на препарат порівняно з попереднім порядком реєстрації. Відтепер для декларування оптово-відпускної ціни на лікарський засіб необхідно подавати такі документи: заяву про декларування за формою, встановленою МОЗ України; копію реєстраційного посвідчення або свідоцтва про державну реєстрацію; довіреність, яка засвідчує повноваження заявника декларувати зміну оптово-відпускної ціни, видану власником реєстраційного посвідчення на препарат.
Виробники лікарських засобів, які хочуть, щоб їх препарати закупляли лікувальні заклади за бюджетні кошті і увійшли в пілотний проект зобов’язані декларувати ціну.
З 1 вересня 2012 р. підлягають декларуванню зміни оптово-відпускних цін без урахування мита та ПДВ на:
· препарати, включені до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, крім наркотичних і психотропних лікарських засобів, прекурсорів, діючих речовин (субстанцій), медичних газів та лікарських форм, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів з дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин;
· вироби медичного призначення, а саме перев’язувальні та шовні засоби, стоматологічні матеріали, санітарно-гігієнічні вироби й матеріали, протезно-ортопедичні вироби й матеріали, посуд лабораторний, вироби окулярної оптики, вироби й матеріали, призначені для пакування та зберігання виробів медичного призначення й лікарських засобів, набори реагентів для медичного фотометричного, імуноферментного, радіоімунологічного та інших видів аналізів, сумки санітарні, аптечки клінічні, вироби з полімерних, гумових та інших матеріалів і вироби, які використовуються в медицині (крім медичної техніки), що включені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Майже щомісяця МОЗ України видає наказ з переліком нових зареєстрованих оптово-відпускних цін на ЛЗ . Зразок такого переліку наведений нижче.
12. Порядок застосування економiчних та фiнансових штрафних санкцiй органами державного контролю за цiнами.
Порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінаими регламентується наказом Міністерства фінансів від 18 грудня 2001 р. 1047/6238.
За порушеннями порядку встановлення і застосування цін і тарифів:
1. нарахування непередбачених законодавством націнок до цін, що регулюються;
2. застосування вільних цін на продукцію за умови запровадження для них режиму державного регулювання;
3. застосування цін на продукцію з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений граничний %
4. застосування цін з порушенням запровадженого порядку обов’язкового декларування їх зміни;
5. завищення або заниження розміру податків та обов’язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх не включення в структуру ціни, що регулюється;
6. застосування торговельних надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір.
Державне регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення в Україні: які ризики існують для фармацевтичних компаній?
Актуальне правове становище
Затвердження нового Національного переліку суттєво звузило предмет державного регулювання цін на фармацевтичну продукцію, що було дуже позитивно сприйняте гравцями ринку. Так, згідно з новим Національним переліком кількість лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, скоротилася до 215 згідно з міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами діючих речовин.
Також слід зазначити, що в новий Національний перелік було включено частину фармацевтичної продукції з попереднього Національного переліку й частину — із Переліку № 480/294.
Державне регулювання цін на лікарські засоби й вироби медичного призначення сьогодні полягає, насамперед, у встановленні максимально допустимих розмірів надбавок на ціни зазначеної продукції під час здійснення оптової та роздрібної торгівлі нею.
Так, на ціни на ліки й вироби медичного призначення, включені до нового Національного переліку (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), встановлено граничні постачальницько-збутові (оптові) надбавки на рівні не вище ніж 12% оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки на рівні не вище ніж 25% закупівельної ціни. При чому постачальницько-збутова (оптова) надбавка не повинна перевищувати її встановленого граничного розміру незалежно від кількості операцій із продажу (реалізації) товару, здійснених дистриб’юторами.
Із метою обчислення граничних надбавок постановою № 333 передбачено спеціальний механізм формування цін на лікарські засоби й вироби медичного призначення, відносно яких запроваджено державне регулювання.
1. Обчислення граничної постачальницько-збутової (оптової) надбавки
12% гранична постачальницько-збутова (оптова) надбавка, яку вправі застосовувати дистриб’ютор при здійсненні оптової торгівлі, обчислюється на основі так званої оптово-відпускної ціни.
Оптово-відпускною ціною є:
• для закупівлі зарубіжних лікарських засобів і виробів медичного призначення — ціна одиниці імпортованого товару, яка визначається за спеціальною формулою;
• для закупівлі вітчизняних лікарських засобів і виробів медичного призначення — ціна одиниці українського товару, що встановлюється в договорі між вітчизняним виробником та дистриб’ютором.
Постанова № 333 вимагає, щоб у первинних документах щодо проведення оптових торговельних операцій дистриб’ютор зазначав оптово-відпускну ціну. Тому видаткова накладна на лікарські засоби, стосовно яких запроваджене державне регулювання цін, окрім обов’язкових реквізитів первинних документів, повинна містити також реквізит «оптово-відпускна ціна» (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»).
На думку фахівців Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, кожен суб’єкт господарювання, що бере участь у реалізації лікарських засобів, стосовно яких запроваджено державне регулювання цін, у видаткових та прибуткових накладних повинен зазначати фактичну ціну продажу виробника або імпортера (з урахуванням наданих знижок). Нарахування торговельної надбавки на прайсові ціни виробників або ціни закупівлі в посередників, які перевищують фактичну ціну придбання товару у виробника, призводить до перевищення встановленого граничного рівня торговельної надбавки, що є порушенням державної дисципліни цін (лист Міністерства економіки України від 26.04.2007 р. № 6-15142).
2. Визначення ціни одиниці імпортованого товару
Ціна одиниці імпортованого товару (Ціт) визначається на основі ціни одиниці товару, зазначеної в декларації митної вартості (Мв), помноженої на коефіцієнт, що являє собою відношення між встановленим на Міжбанківському валютному ринку України на дату реалізації товару середнім курсом гривні до іноземної валюти, за якою здійснюється закупівля товару (Кдр) та встановленим Національним банком України (НБУ) на дату митного оформлення товару офіційним курсом гривні до іноземної валюти, за якою здійснюється його закупівля (Кмв).
Тобто Ціт можна визначити за такою формулою:
Ціт = Мв·(Кдр/Кмв)
Вказаний механізм визначення Ціт дає, насамперед, українським дистриб’юторам (у тому числі українським дочірнім компаніям зарубіжних фармацевтичних виробників), які імпортують зарубіжні ліки в Україну, можливість мінімізувати валютні ризики, оскільки основа для нарахування постачальницько-збутової (оптової) надбавки на імпортований товар прив’язується як до встановленого НБУ офіційного курсу гривні на дату митного оформлення товару, так і до середнього курсу гривні, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України на дату реалізації товару.
3. Обчислення граничної торговельної (роздрібної) надбавки
Вказана вище 25% гранична торговельна (роздрібна) надбавка, яку вправі застосовувати аптеки при здійсненні роздрібної торгівлі, обчислюється на основі так званої закупівельної ціни.
Закупівельна ціна, за якою аптеки закуповують фармацевтичну продукцію в дистриб’юторів, не може перевищувати розміру оптово-відпускної ціни, збільшеної максимум на 12%.
Таким чином, роздрібний продаж лікарських засобів і виробів медичного призначення через аптечну мережу можливий за ціною не вище ніж 25% закупівельної ціни. При чому вказане 25% обмеження поширюється й на випадки закупівлі товару суб’єктом роздрібної торгівлі (аптекою) безпосередньо у вітчизняного виробника.
Особливості регулювання цін під час закупівель за бюджетні кошти
На лікарські засоби та вироби медичного призначення, що придбаваються повністю або частково за бюджетні кошти, граничні постачальницько-збутові надбавки встановлено на рівні не вище ніж 10% оптово-відпускної ціни, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки — на рівні не вище ніж 10% закупівельної ціни. Перелік препаратів, які можуть закуповуватися за бюджетні кошти, затверджено постановою КМУ від 05.09.1996 р. № 1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету», який нараховує 784 препарати за непатентованими міжнародними назвами.
Відповідно до постанови КМУ від 01.11.2010 р. № 1012 «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби, які закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів», оптово-відпускні ціни на лікарські засоби, включені до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також зміни зазначених цін із 1 грудня 2010 р. підлягають обов’язковому декларуванню. Так, декларуванню підлягає зміна оптово-відпускної ціни на кожну лікарську форму, дозування та споживчу упаковку лікарського засобу:
вітчизняного виробництва — у гривнях без урахування витрат на навантаження, розвантаження та транспортування;
зарубіжного виробництва — в іноземній валюті та гривнях за офіційним курсом, встановленим НБУ на дату подання декларації.
Декларування зміни оптово-відпускної ціни на лікарські засоби може здійснюватися не частіше ніж 1 раз на місяць. При цьому зміна ціни повинна бути обґрунтована в декларації.
Декларування зміни оптово-відпускної ціни на лікарські засоби здійснюється представником власника реєстраційного посвідчення на цей препарат. Відомості про задекларовані зміни оптово-відпускної ціни на лікарські засоби вносяться до Реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби (далі — Реєстр), який ведеться МОЗ України. Цей документ розміщено на офіційному сайті профільного міністерства у вільному доступі.
Крім того, будь-яка юридична або фізична особа на підставі письмової заяви, складеної в довільній формі, може отримати офіційний витяг з Реєстру щодо задекларованої зміни оптово-відпускної ціни на будь-який лікарський засіб, внесений до Реєстру.
Однак слід зазначити, що МОЗ України прагне зробити відстеження оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення більш жорстким, замінивши декларування оптово-відпускних цін на ліки їх обов’язковою реєстрацією. Крім того, планується запровадити додаткові вимоги до документів, що подаватимуться на реєстрацію оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Зокрема, вимагатиметься подання заявником розрахунку (калькуляції) оптово-відпускної ціни на лікарський засіб або виріб медичного призначення, довідки про зареєстровані ціни на лікарські засоби та вироби медичного призначення в країні їх походження та країнах, де впроваджено реєстрацію цін на них, тощо. Мова йде про нещодавно винесений на публічне обговорення проект постанови КМУ «Про удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі — проект постанови), яким також пропонується запровадити норму, згідно з якою заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з Державного та місцевих бюджетів, закуповуватимуть лікарські засоби та вироби медичного призначення за цінами, які не перевищують рівень зареєстрованих оптово-відпускних цін з урахуванням граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок.
Зміни, запропоновані проектом постанови, також передбачають, що перереєстрація оптово-відпускної ціни на лікарські засоби та вироби медичного призначення буде здійснюватися не частіше ніж 2 рази на рік за умови зміни цін на сировину, матеріали, розміру накладних видатків, курсу іноземних валют тощо. З огляду на ризики досить частого коливання курсу гривні та інфляційні процеси запровадження таких обмежень може негативно позначитися на господарській діяльності фармацевтичних компаній.
Винятки з державного регулювання цін для недорогих вітчизняних препаратів
Із метою стимулювання виробництва недорогої фармацевтичної продукції та підтримки національного виробника постанова № 333 містить положення, згідно з яким лікарські засоби та вироби медичного призначення вітчизняного виробництва, оптово-відпускна ціна яких нижча ніж 12 грн. за 1 упаковку, не підлягають державному регулюванню, крім тих, що придбаваються за бюджетні кошти. При чому серед юристів побутує думка, що під лікарськими засобами вітчизняного виробництва є підстави розуміти й ті ліки, які в Україні лише фасуються чи пакуються.
Управління у сфері ціноутворення і контроль за цінами
Ключовим у сфері державного регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення є питання щодо визначення компетенції державних органів у сфері ціноутворення. Закон України «Про ціни і ціноутворення» визначає органи управління у сфері ціноутворення, які проводять економічний аналіз рівня та динаміки цін і вживають заходів стосовно їх регулювання, а також контролюючі органи, що вправі проводити перевірку дотримання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення та у випадку порушень застосовувати відповідні фінансові й адміністративно-господарські санкції.
Донедавна функцію державного управління у сфері ціноутворення виконувала Державна інспекція з контролю за цінами (далі — Держцінінспекція). Однак у рамках адміністративної реформи її було ліквідовано й нині вона знаходиться на стадії ліквідації. Відповідно до положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, функції Держцінінспекції щодо державного регулювання цін (тарифів) у майбутньому перейдуть до нього.
еми охорони здоров’я України.