Методична вказівка
до практичних заняття для студентів VI курсу
медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 10 (практичне заняття – 6 год)
Тема: Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні та світі. Нормативні документи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції та соціального захисту населення. Соціальні наслідки поширення ВІЛ-інфекції. Боротьба зі стигмою та дискримінацією в суспільстві та медичних закладах. Етіологія і патогенез ВІЛ-інфекції, класифікація стадій хвороби. Розширене визначення випадку СНІДу у дорослих та підлітків. Класифікація клінічних стадій, критерії діагнозу – великі та малі. Роль ВІЛ-інфекції у формуванні синдрому лимфоаденопатії, диференціальна діагностика цього синдрому. Методи неспецифічної та специфічної діагностики ВІЛ-інфекції. Алгоритм проведення дослідження. Правила проведення передтестового консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію, просвітницька робота. Післятестове консультування. Психологічні основи спілкування з такими хворими.
Мета: Ознайомити студентів з. епідеміологічнимиі особливостями ВІЛ на сучасному етапі. Нормативними документами МОЗ України, що регламентують порядок добровільного тестування, госпіталізації, лікування пацієнтів, проведення профілактичних заходів, а також правові аспекти щодо ВІЛ-інфекції. Навчити етіології, епідеміології, патогенезу, класифікації, клінічнному перебігові, клінічної діагностики гострої фази ВІЛ-інфекції, критеріям клінічного діагнозу, особливостям перебігу гострої фази у дорослих.
Професійна орієнтація студентів. Однією з найважливіших проблем світової охорони здоров’я є ВІЛ-інфекція. За темпами інфікування ВІЛ Україна посідає провідне місце серед європейських країн. Всього у світі зареєстровано більше 45 млн ВІЛ-інфікованих осіб, з них 2,6 млн – діти до 15 років. З кожним роком зростає кількість ВІЛ-інфікованих осіб молодого віку. Щодня від СНІДу в Україні помирає в середньому 7 людей. Наразі в Україні, за даними ООН, заражені, щонайменше, 1,6 % дорослого населення. За даними Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД, лікування антиретровірусними препапаратами отримують 14 256 українців. Але за оцінками фахівців лише третина ВІЛ–інфікованих в Україні знають, що вони є носіями вірусу імунодефіциту, і тому можуть бути чинниками поширення хвороби. Міжнародні установи та неурядові організації закликають українську владу працювати над інформуванням населення про загрози, а також усувати дискримінацію уражених ВІЛ–інфекцією. Активісти вказують, що дискримінація ВІЛ-інфікованих не лише порушує їхні людські права, але й змушує людей замовчувати хворобу, а це може сприяти її поширенню.
За узагальненими даними, туберкульоз супроводжує ВІЛ-інфекцію у значної кількості хворих (майже у 37 %). Сьогодні можна говорити про справжню епідемію ВІЛ-асоційованого туберкульозу, яка призводить до тяжких соціально-економічних наслідків. Особливо слід відмітити актуальність проблеми поєднання хронічних вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції, що суттєво впливає на клінічний перебіг цих хвороб, і створює труднощі у лікуванні.
1. Програма самопідготовки студентів до заняття:
Перелік основних питань, які розглядаються на занятті.
1. Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні та світі.
2. Закон України «Про запобігання захворювання на СНІД та соціальний захист населення».
3. Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”.
4. Соціальні наслідки поширення ВІЛ-інфекції.
5. Розширене визначення випадку СНІДу у дорослих та підлітків.
6. Історія відкриття ВІЛ-інфекції/СНІДУ.
7. ВІЛ, його будова, біологічні властивості.
8. Епідеміологія ВІЛ-інфекції/СНІДу, механізми і шляхи зараження, групи підвищеного ризику зараження ВІЛом.
9. Патогенез ВІЛ-інфекції/СНІДу.
10. Імунні зрушення при ВІЛ-інфекції.
11. Основні періоди розвитку хвороби, їх клінічна симптоматика.
12. Класифікація ВІЛ/СНІДу.
13. Клінічні стадії і критерії їх діагностики.
14. Критерії діагнозу великі та малі.
15. Опортуністичні хвороби при СНІДі.
16. Респіраторні захворювання. Пневмоцистна пневмонія: особливості перебігу.
17. Інфекції травного каналу.
18. Саркома Капоші: особливості перебігу.
19. Неврологічні порушення при ВІЛ-інфекції/СНІДі.
20. Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції.
21. ВІЛ-індикаторні хвороби.
22. Лабораторна діагностика опортуністичних інфекцій.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
1. Молоду жінку протягом місяця турбують швидка втомлюваність, підвищення температури тіла до 39 °С, профузний піт, схуднення. Об’єктивно: збільшені всі групи периферичних лімфатичних вузлів, кандидоз ротової порожнини, герпетичні висипання на губах. У загальному аналізі крові: лейкоцити 3,3´109 1/л, ШОЕ 15 мм/год, В-лімфоцитів 10 %. Найбільш ймовірний діагноз?
2. Які прояви лімфаденопатії експерти ВООЗ вважають підозрілим щодо ВІЛ-інфекції?
3. Чоловік звернувся в інфекційну лікарню на другий день захворювання зі скаргами на біль у горлі, який посилюється при ковтанні, підвищення температури тіла. Об’єктивно: температура тіла 38,6 °С, різка гіперемія м’якого піднебіння, мигдалики набряклі, пухкі, на обох є гнійні нашарування, які знімаються шпателем. Пальпуються збільшені та болючі підщелепні лімфовузли. Пульс 144 за 1 хв. Наявні розеольозно-папульозні висипання на всьому тілі. З епіданамнезу відомо, що у товариша були схожі симптоми. Зміни зі сторони крові: лімфомоноцитоз. У минулому приймав наркотики внутрішньовенно. Які додаткові обстеження необхідно провести хворому?
4. У хворого протягом 3 міс. розвинулося сповільнення м’язових і рухових реакцій, зниження пам’яті на імена, адреси, порушились пізнавальні функції, з’явилась скутість, сонливість, неохайність, байдуже відношення до оточуючих і до свого стану. Втратив у вазі 12 кг. Відмічає періодичну гарячку. При огляді – генералізована лімфоаденопатія. Поставте клінічний діагноз.
5. Чоловік доставлений в інфекційне відділення машиною швидкої допомоги у тяжкому стані. При огляді: температура тіла 38,9 °С, виснажений, загальмований, шкірні покриви бліді, у ділянці периферичних вен – сліди ін’єкцій. У ротовій порожнині велика кількість каріозних зубів, багато нальотів на слизовій оболонці. Визначаються збільшені пахові, пахвові, надключичні лімфовузли, не болючі, не спаяні з навколишніми тканинами. У легенях дихання ослаблене, частота дихання 30 за 1 хв. Пульс 92 за 1 хв, АТ 100 і 65 мм рт. ст. Тони серця приглушені, ритмічні. Гепатоспленомегалія. Ваш діагноз?
6. Молода жінка скаржиться на нав’язливий кашель понад 4 міс., підвищення температури тіла до 38 °С; лікування з приводу “інтерстиціальної пневмонії” не дало ефекту. Було декілька епізодів поширених герпетичних висипань, знизилася маса тіла. Які зміни, ймовірніше, будуть в імунограмі?
3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. ВІЛ/СНІД.
2. Збільшення 2 і більшого числа вузлів більше ніж у двох анатомо-топографічних групах (крім пахових), розмірами більше 1 см у діаметрі, яке триває понад 3 міс.
3. ІФА на ВІЛ-інфекцію, мазок на BL.
4. СНІД.
5. СНІД
6. Зниження числа CD4–лімфоцитів.
4. Джерела інформації:
Основні:
1. Матеріали до практичного заняття №10
2. Інфекційні хвороби: підручник / За ред. О.А. Голубовської. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 728 c.
3. Інфекційні хвороби в практиці дільничного і сімейного лікаря / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2007. – 615 с.
4. Інфекційні хвороби / За ред. М.Б. Тітова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.
5. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби / У 3 т. – К.: Здоров’я, 2002.
6. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 2005. – 696 с.
7. Атлас інфекційних хвороб /[М.А. Андрейчин, B.С. Копча, С.О. Крамарєв та ін.]; за ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2010. – 248 с.
Додаткові:
1. Андрейчин М.А., Булгаков В.А., Шабловська Є.О. Важливі зоонози. − К.: Здоров’я, 1994, – 256 с.
2. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.
3. М.А. Андрейчин, B.М. Козько, B.С. Копча. Шигельоз. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 362
4. Богомолов Б.П. Инфекционные болезни: неотложная диагностика, лечение, профилактика. − М.: Ньюдиамед, 2007. – 490 с.
5. Бронштейн А.М., Токмалаев А.К. Паразитарные болезни человека: протозоозы и гельминтозы. – М.: Изд-во РУДН, 2002. – 207 с.
6. Івахів О.Л., Грицко Р.Ю., Кіселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2006. – 233 с.
7. Инфекционные болезни: национальное руководство / Под ред. Н.Д. Ющука, Ю.Я. Венгерова. – М.: ГЭОТАР-Медицина, 2009. – 1056 с.
8. Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Ю.В. Лобзина. − СПб.: Фолиант, 2000. – 932 с.
9. Журнал «Інфекційні хвороби».
10. Рахманова А.Г., Невров В.А., Пригожина В.К. Инфекционные болезни: руководство для врачей общей практики (2-е издание). – СПб: Питер, 2001. – 576 с.
11. Ющук Н.Д., Венгеров Ю.Я. Лекции по инфекционным болезням. – М. Медицина, 2007. – 1032 с.
5. Методика виконання практичної роботи:
– 9.00-12.00 год
· Ілюстративний матеріал.
Копії історій хвороб хворих на СНІД, інфекційний мононуклеоз, аденовірусну хворобу, ангіну, краснуху, таблиці – «СНІД», «Опортуністичні інфекції при СНІДі», «Інфекційний мононуклеоз», компакт-диски («Інфекційні хвороби», «Епідеміологія»), відеофільми, вивчення стендів. Імунограма при різних ураженнях лімфатичної системи, проспекти етіотропних і патогенетичних засобів, що застосовують у лікуванні хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД
При виконанні практичної роботи використовувати алгоритм комунікативних навичок:
1. Підготуватись до спілкування з хворим і проведення обстеження (маска, чисті теплі руки, обрізані нігті, при необхідності – рукавички, шпатель, необхідні інструменти).
2. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції), отримати згоду пацієнта.
3. При отриманні згоди пацієнта встановити довірчі взаємовідносини (привітний вираз обличчя, повага і турбота, лагідна розмова у спілкуванні).
4. Зібрати скарги, анамнез хвороби та епіданамнез, пояснити пацієнту причини з’ясування окремих питань (контакт з інфекційним хворим, домашніми і дикими тваринами, вживання недоброякісної їжі тощо).
5. Пояснити результати опитування.
6. Пояснити пацієнту, яке обстеження буде зроблено та його доцільність, отримати згоду.
7. Попередити про можливість виникнення неприємних відчуттів при обстеженні.
8. Провести обстеження пацієнта (оцінити загальний стан, стан свідомості, положення хворого в ліжку, стан шкірних покривів і слизових оболонок, фізикальні обстеження), демонструючи практичні навички.
9. Пояснити результати обстеження доступно для сприйняття хворого.
10. Завершити розмову, подякувати за спілкування, побажати сприятливого перебігу хвороби і швидкого одужання.
Робота 1. Провести клінічне обстеження хворого на ВІЛ/СНІД.
Робота 2. Інтерпретація результатів аналізів, складання плану обстеження.
Робота 3. Провести клінічне обстеження хворого з гарячкою і лімфаденопатією.
Робота 4. Інтерпретація результатів аналізів, складання плану обстеження.
Робота 5. Провести клінічне обстеження хворого з діареєю.
Робота 6. Інтерпретація результатів аналізів, складання плану обстеження.
Робота 7. Провести клінічне обстеження хворого з тривалою діареєю.
Робота 8. Ознайомитись з копією історії хворого на ВІЛ/СНІД.
Робота 9. Інтерпретація результатів аналізів, складання плану обстеження.
6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
– 12.30-14.00 год.
7. Вихідний рівень знань та вмінь 14.15 – 15.00 год.
8. Студент повинен знати:
– Епідемічну ситуацію з ВІЛ-інфекції в Україні та світі.
– Закон України «Про запобігання захворювання на СНІД та соціальний захист населення».
– Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”.
– Соціальні наслідки поширення ВІЛ-інфекції.
– Збудника ВІЛ-інфекції, його будову, властивості.
– Епідеміологію СНІДу, контингенти підвищеного ризику зараження ВІЛ, механізми і шляхи зараження.
– Патогенез ВІЛ/СНІДу.
– Основні періоди розвитку хвороби, їх клінічна симптоматику.
– Класифікацію ВІЛ/СНІДу
– Критерії діагнозу великі та малі.
– Опортуністичні хвороби при СНІДі.
– Респіраторні захворювання. Пневмоцистна пневмонія: особливості перебігу.
– Інфекції травного каналу.
– Саркома Капоші: особливості перебігу.
– Неврологічні порушення при ВІЛ-інфекції/СНІДі.
– Лабораторну діагностику ВІЛ-інфекції.
– Лабораторну діагностику опортуністичних інфекцій.
9. Студент повинен вміти:
– Правильно зібрати епіданамнез.
– Провести клінічне обстеження хворого.
– Інтерпретувати епідеміологічні й патогенетичні закономірності ВІЛ-інфекції.
– Ставити попередній діагноз ВІЛ-інфекції.
– Інтерпретувати результати загальних клінічних, біохімічних, імунологічних, специфічних лабораторних та інструментальних методів обстеження у хворих на ВІЛ-інфекцію.
– Проводити діагностику найбільш поширених ВІЛ-індикаторних інфекцій.
– Інтерпретувати нормативні документи МОЗ України, які регламентують порядок добровільного тестування, госпіталізації, лікування; профілактичні заходи, правові аспекти щодо ВІЛ-інфекції.
– Розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих ВІЛ-інфекцію.
Методичну вказівку склав
доц., канд. мед. наук О.Л. Івахів
Затверджено на засіданні кафедри
14.06.2013 р. протокол № 10
Переглянуто на засіданні кафедри
____________20 р. протокол № ____
