МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4-го КУРСУ

СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

 

ЗАНЯТТЯ № 1 (практичне – 6 год.)

Тема:

1. Основнi епiдемiологiчнi поняття. Резервуари та джерела збудникiв iнфекцiйних хвороб. Механiзми, чинники та шляхи передачi збудникiв iнфекцiйних хвороб – 2 години.

2. Дератизацiя. Дезiнсекцiя. Дезiнфекція та стерилiзацiя – 2 години.

3. Органiзацiя та проведення iмунопрофiлактики. Препарати для створення активного i пасивного iмунiтету. Щеплення плановi та за епiдемiчними показаннями – 2 години.

 

Мета: уміти орієнтуватися в особливостях епідпроцесу, впливати на головні і другорядні рушійні сили епідпроцесу, здійснювати дезинфекційні заходи, проводити імунопрофілактику.

Професійна орієнтація студентів. Для проведення обґрунтованої профілактики і боротьби з інфекційними хворобами недостатньо знати конкретну епідеміологічну характеристику кожного захворювання, необхідне уміння орієнтуватися в загальних питаннях епідеміології, зокрема – в закономірностях розвитку епідемічного процесу.

Дезинфекція – складова частина протиепідемічної роботи, спрямована на усунення шляхів і факторів передачі збудників.

Успіхи, досягнуті в боротьбі з інфекційними захворюваннями, пов’язані з профілактичними щепленнями. Саме на них будуються перспективи ліквідації деяких захворювань. Імунопрофілактика широко поширена на всій земній кулі. Найбільша кількість щеплень припадає на найраніший вік.

 

Методика виконання практичної роботи.

І. Практична робота – – 9.00-12.00 год. при 6-годинному занятті,

· Ілюстративний матеріал.

Таблиці, набір деззасобів, дезінсектантів, ратицидів, препаратів для імунопрофілактики.

Робота з компакт-дисками, відеокасетами.

 

Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички).

1. Зібрати епідеміологічний анамнез, провести клінічне обстеження, призначити необхідний комплекс лабораторних досліджень, провести диференційний діагноз, визначити необхідність госпіталізації, обґрунтувати і поставити діагноз, призначити адекватну терапію.

2. Трактувати результати Календаря профілактичних щеплень, знати дози і покази вакцинації.

3. Засвоїти профілактичні заходи: правила виписки хворих зі стаціонару; диспансерне спостереження після виписки зі стаціонару, спостереження за епідемічним осередком.

При виконанні практичної роботи використовувати алгоритм комунікативних навичок:

1. Підготуватись до спілкування з хворим і проведення обстеження (маска, чисті теплі руки, обрізані нігті, при необхідності – рукавички, шпатель, необхідні інструменти).

2. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції), отримати згоду пацієнта.

3. При отриманні згоди пацієнта встановити довірчі взаємовідносини (привітний вираз обличчя, повага і турбота, лагідна розмова у спілкуванні).

4. Зібрати скарги, анамнез хвороби та епіданамнез, пояснити пацієнту причини з’ясування окремих питань (контакт з інфекційним хворим, домашніми і дикими тваринами, вживання недоброякісної їжі тощо).

5. Пояснити результати опитування.

6. Пояснити пацієнту, яке обстеження буде зроблено та його доцільність, отримати згоду.

7. Попередити про можливість виникнення неприємних відчуттів при обстеженні.

8. Провести обстеження пацієнта (оцінити загальний стан, стан свідомості, положення хворого в ліжку, стан шкірних покривів і слизових оболонок, фізикальні обстеження), демонструючи практичні навички.

9. Пояснити результати обстеження доступно для сприйняття хворого.

10. Завершити розмову, подякувати за спілкування, побажати сприятливого перебігу хвороби і швидкого одужання.

 

Робота 1. З’ясування епідеміологічного анамнезу, заповнення екстреного сповіщення, визначення кола контактних осіб; термін і методи спостереження за контактними в осередку інфекційного захворювання.

Робота 2. Складання плану заходів щодо знешкодження джерела збудника. Планування протиепідемічних заходів в епідемічному осередку.

Робота 3. Рішення ситуаційних задач.

Робота 4. Виявлення механізмів і шляхів передачі інфекції; оцінка санітарного стану, дезінфекційні заходи;

Робота 5. Ознайомлення із засобами дезінфекції, дезінсекції, дератизації.

Робота 6. Призначення специфічної профілактики особам, котрі були у контакті з хворими в осередку;

Робота 7. Ознайомлення із засобами імунопрофілактики.

Робота 8. Вивчити Календар профілактичних щеплень.

Робота 9. Організація роботи кабінету профілактичних щеплень. Правила зберігання прищепних препаратів.

Робота 10. Правила введення гетерогенної сироватки. Надання допомоги при появі реакції на щеплення.

 

Програма самопідготовки студентів:

Уміти інтерпретувати поняття «природна вогнищевість», знати екологічні і біологічні особливості гризунів, членистоногих (каф. біології), знати лабораторні методи для виявлення джерела збудника (каф. мікробіології). Уміти розрахувати необхідну кількість хлорного вапна для приготування дезрозчину певної концентрації (каф. загальної хімії), знати стійкість різних збудників інфекційних хвороб на об’єктах навколишнього середовища і їх чутливість до фізичних і хімічних факторів (каф. мікробіології). Знати види імунітету, види вакцин, способи отримання анатоксинів, сироваток, імуноглобулінів. Уміти визначити придатність імунопрепаратів до застосування (каф. мікробіології); провести підбір контингентів для планової імунізації (каф. педіатрії); оцінити протипоказання для профілактичних щеплень (каф. педіатрії, терапії); інтерпретувати алергічні реакції на щеплення (каф. патофізіології); застосувати патогенетичну і симптоматичну терапію при реакціях на щеплення і ускладнення при них (каф. фармакології, курс анестезіології і реанімації).

 

Семінарське обговорення теоретичних питань – 12.30-14.00 год.

1.                Визначення поняття “епідемічний процес”.

2.                Умови виникнення епідпроцесу.

3.                Рушійні сили епідпроцесу.

4.                Кількісні і якісні прояви епідпроцесу.

5.                Класифікація інфекційних хвороб за джерелом збудника.

6.                Закони епідеміології.

7.                Принципи побудови протиепідемічних заходів.

8.                Визначення “джерело збудника”.

9.                Основні дані, необхідні для заповнення екстреного сповіщення про інфекційне захворювання.

10.           Поняття “епідемічне вогнище”, його часові і територіальні межі.

11.           Показання до госпіталізації інфекційного хворого – клінічні і епідеміологічні.

12.           Заходи щодо знешкодження джерела інфекції – хворого і носія.

13.           Поняття дезинфекція, дератизація, дезинсекція.

14.           Види і методи дезінфекції.

15.           Види і методи дератизації.

16.           Види і методи дезінсекції.

17.           Види і методи стерилізації.

18.           Фізичні і хімічні властивості дезінфікуючих речовин.

19.           Класифікація хімічних дезпрепаратів, характеристика основних дезінфектантів.

20.           Вимоги до хімічних деззасобів.

21.           Приготування дезрозчинів.

22.           Фізичні і біологічні методи дезинфекції.

23.           Принципи роботи дезінфекційної апаратури, типи дезінфекційних камер;.

24.           Об’єкти в епідемічному вогнищі, що підлягають камерній обробці.

25.           Режим роботи дезкамер при дезинфекції різних об’єктів.

26.           Методи контролю якості дезінфекції.

27.           Профілактичні і винищувальні заходи при дератизації (механічний, хімічний, біологічний), їх ефективність і доступність.

28.           Родентициди (кишкові отрути і фуміганти).

29.           Профілактичні заходи щодо педикульозу.

30.           Особливості активного і пасивного імунітету.

31.           Способи отримання вакцин, сироваток, імуноглобулінів.

32.           Критерії придатності препаратів для щеплень.

33.           Характеристики вакцин (форма випуску, спосіб введення, доза).

34.           Екстрена профілактика правця і сказу.

35.           Показання і протипоказання для імунопрофілактики.

36.           Ускладнення при імунізації.

37.           Форми обліково-звітної документації по імунопрофілактиці.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі

1. Дитина 5 років. На 4-й день хвороби встановлений діагноз ангіни, на 9-й – діагноз змінений на дифтерію. Дитина відвідує дитячий сад. Останній раз була в групі на 1-й день захворювання. Чи потрібно проводити дезинфекцію, якщо так, то що підлягає дезинфекції і яким способом її здійснити?

2. У інфекційне відділення госпіталізований хворий з діагнозом грипу. На 7-й день лікування діагноз змінений на черевний тиф. Де і яким способом провести дезинфекцію?

3.Хворого з легкою формою дизентерії залишено удома. Визначити вид дезинфекції, спосіб її проведення і перерахувати, що підлягає дезинфекції.

4. Хворий М., 20 років, звернувся за меддопомогою в жовтні. Півроку тому повернувся з Африки. Через місяць у нього з’явилися клінічні симптоми триденної малярії.

Чи треба проводити протиепідемічні заходи серед контактних персон?

5. У населеному пункті стала реєструватися підвищена захворюваність кишковими інфекціями.

Як вплинути на другу ланку епідпроцесу?

6. Чоловік, 30 років, поранив ногу і звернувся в поліклініку за медичною допомогою. Хворому протягом останніх 5 років жодні щеплення не проводилися.

Як організувати йому профілактику правця і які це будуть щеплення?

7. У сім’ї діагностований випадок висипного тифу.

Які заходи слід провести щодо другої ланки епідпроцесу?

8. Кількість рушійних сил епідемічного процесу:

A. 2

B. 3

C. 4

D. 5

E. 6

9. Перша ланка епідпроцесу – це

A. сприйнятливий організм

B. збудник інфекційної хвороби

C. джерело збудника інфекційного стану

D. механізм передачі збудника

E. фактор передачі збудника

10. Розрізняють наступні методи дезінфекції:

A. фізичний, біологічний

B. біологічний, хімічний, механічний

C. фізичний, хімічний

D. біологічний, хімічний

E. фізичний, біологічний, хімічний

11. Фізичний метод дезінфекції включає в себе такі прийоми:

A. дія високих температур, природна ферментація нечистот деякими видами бактерій

B. дія іонізуючого опромінення у поєднанні з різними хімічними речовинами

C. механічний, дія низьких температур

D. механічний, дія високих чи низьких температур, дія іонізуючого опромінення

E. усі перераховані

 

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (14.15 – 15.00 год.).

Студент повинен знати:

Ø                рушійні сили епідемічного процесу;

Ø                класифікацію інфекційних хвороб;

Ø                закони епідеміології;

Ø                принципи побудови протиепідемічних заходів;

Ø                види і методи дезінфекції;

Ø                вимоги до хімічних деззасобів;

Ø                принципи роботи дезинфекційної апаратури;

Ø                види імунітету

Ø                види вакцин, способи і отримання анатоксинів, сироваток, імуноглобулінів;

Ø                показання і протипоказання для профілактичних щеплень.

 

Студент повинен вміти:

Ø                проводити обстеження осередків інфекційних хвороб;

Ø                призначити комплекс лабораторних методів обстеження для виявлення джерела збудника;

Ø                розрахувати необхідну кількість речовини для приготування дезрозчину певної концентрації;

Ø                визначити придатність імунопрепаратів до застосування;

Ø                провести підбір контингентів для планової імунізації;

Ø                оцінити протипоказання для профілактичних щеплень;

Ø                застосувати патогенетичну і симптоматичну терапію при реакціях на щеплення і ускладнення при них.

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. Необхідна дезинфекція в групі дитячого саду і в будинку: вологе прибирання приміщення із застосуванням хлорного вапна або хлораміну (підлога, стіни, іграшки); кип’ячіння посуду; камерна обробка постелі і одягу хворого; провітрювання і кварцуванння помешкання.

2. У стаціонарі поточна дезинфекція. У домівці завершальна дезинфекція: камерна обробка постелі, кип’ячіння посуду; замочування білизни хворого в дезрозчині, обробка підлоги і стін в квартирі за допомогою гідропульту; обробка туалету; знищення мух в приміщенні.

3. Поточна дезинфекція із застосуванням хлораміну або хлорного вапна. Дезинфекції підлягають: випорожнювання хворого, туалет, посуд, предмети побуту, помешкання, де перебуває хворий.

4. Не треба, оскільки немає переносника інфекції.

5. Необхідно посилити санітарно-гігієнічний контроль за якістю питної води, молочних продуктів, підприємствами громадського харчування. Профілактична дезинфекція в населеному пункті.

6. Щеплення буде екстреним. Провести активно-пасивну профілактику із застосуванням правцевого анатоксина і протиправцевої сироватки або протиправцевого імуноглобуліну.

7. Завершальна дезинфекція. Дезинсекція: камерна обробка речей, постелі, одягу хворого і контактних. Санітарна обробка контактних. Огляд на педикульоз.

8. В

9. С

10. Е

11. D

 

Година самостійної роботи студентів 14.15-15.00.

 

Джерела інформації:

А – Основні:

1.    http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/infect_desease/classes_stud/uk/stomat/ptn/%d0%b5%d0%bfi%d0%b4%d0%b5%d0%bci%d0%be%d0%bbo%d0%b3i%d1%8f/4/01.%20%d0%be%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bdi%20%d0%b5%d0%bfi%d0%b4%d0%b5%d0%bci%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3i%d1%87%d0%bdi%20%d0%bf%d0%be%d0%bd%d1%8f%d1%82%d1%82%d1%8f.htm

2.    Епідеміологія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / М.А. Андрейчин, З.П. Василишин, Н.О. Виноград; за ред. І.П. Колеснікової – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 576 с.

3.    Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 382 с.

4.    Епідеміологія / К.М. Синяк, В.М. Гірин. – К.: Здоров’я, 1998. – 480 с.

5.                Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Епідеміологія. м. Івано-Франківськ, 2006.

6.                Епідеміологія / За редакцією Ю.Д. Гоца, І.П. Колеснікової, Г.А. Мохорта. – Київ: «Асканія», 2007. – 360 с.

7.                Практичний посібник «Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення». І.П. Колеснікова, М.М. Марченко, Мохорт Г.А. та ін. 2008

8.                Офіційний сайт МОЗ України // www. moz.gov.ua

9.                Методичні рекомендації для підготовки студентів з питань позааудиторної роботи.

10.           Посібник “Джерело і живі переносники збудників інфекційних хвороб. Профілактичні та протиепідемічні заходи ” каф. епідеміології, 1999 р..

11.           Посібник “Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення”, каф. епідеміології, 1999 р..

12.           Посібник “Епідеміологія надзвичайних станів та військова епідеміологія”, каф. епідеміології, 2004 р..

 

В – Додаткові:

1. Інфекційні хвороби: підручник /За ред. О.А. Голубовської. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 728.

2. Інфекційні хвороби в практиці дільничного і сімейного лікаря / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2007. – 615 с.

3. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби / У 3 т. – К.: Здоров’я, 2002.

4. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 2005. – 656 с.

5. Атлас інфекційних хвороб /[М.А. Андрейчин, B.С. Копча, С.О. Крамарєв та ін.]; за ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2010. – 248 с.

 

 

Методичну вказівку склала – ас., канд. мед. наук Вишневська Н.Ю.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

14/06/2013 р. протокол № 10

Переглянуто на засіданні кафедри

____________201  р. протокол № ____