Методична вказівка
до практичних заняття для студентів VI курсу
медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 8 (практичне заняття – 6 год)
Теми: Основні особливості діагностики, лікування та профілактики інфекцій, що передаються трансмісивним механізмом передавання. Діагностика та лікування ускладнених форм тропічної малярії. Проблема арбовірусних інфекцій та геморагічних гарячок (гарячка денге, паппатачі, Конго-Крим, з нирковим синдромом, геморагічні гарячки Ласса, Марбург, Ебола). Диференціальна діагностика рикетсіозів (висипний тиф, марсельська гарячка, везикульозний рикетсіоз), профілактичні заходи по зниженню захворюваності на рикетсіози. Диференціальна діагностика хвороби Лайма.
Мета: Навчити особливостей діагностики, лікування та профілактики інфекцій, що передаються трансмісивним механізмом передавання. Навчити діагностувати ускладнені форми тропічної малярії, призначати адекватне лікування. Ознайомити студентів з геморагічними гарячками (гарячка денге, паппатачі, Конго-Крим, з нирковим синдромом, геморагічні гарячки Ласса, Марбург, Ебола), вірусними менінгоенцефалітами (кліщовий і комариний), їх загальною характеристикою, клініко-епідеміологічними особливостями, ранньою діагностикою. Навчити диференціювати рикетсіози (висипний тиф, марсельська гарячка, везикульозний рикетсіоз) і хворобу Лайма, основ профілактичних заходів по зниженню захворюваності на рикетсіози.
Професійна орієнтація студентів:
Кров’яні (трансмісивні) інфекційні хвороби спричиняються збудниками, які мають первинну та основну локалізацію в крові хворих. Зараження людини відбуваєтся, коли збудник потрапляє безпосередньо в кров (лімфу) від живих кровосисних переносників – членистоногих. До цієї групи належать антропонози – висипний і поворотний тиф, флеботомна (москітна) гарячка, малярія, шкірний лейшманіоз, Старого Світу, а також зоонози – чума, туляремія, ендемічні рикетсіози, сезонний енцефаліт, кліщовий поворотний тиф, геморагічні гарячки (у тому числі жовта, денге), трипаносомоз. Сезонність кров’яних інфекційних хвороб пов’язана з особливостями життєдіяльності переносників у певні (теплі) пори року.
В Україні є природні осередки геморагічних гарячок (південні області, Крим, Полісся, Карпати і Закарпаття). Крім того, можливі випадки завозу з-за кордону контагіозних геморагічних гарячок, що віднесені до хвороб, при яких передбачено санітарну охорону території держави. У зв’язку з широкими міграційними процесами суттєво збільшилась кількість випадків завезення в Україну цих хвороб із країн з жарким кліматом. Розповсюдження менінгококової інфекції, поліморфізм клінічних проявів, висока летальність при генералізованих формах складають серйозну проблему для практичної охорони здоров’я. Часто при тяжкому перебігу інфекційних захворювань виникає геморагічний синдром, що суттєво погіршує перебіг недуги і прогноз. Це вимагає від лікарів проведення невідкладних лікувальних заходів. У лікарів первинної ланки часто виникають труднощі в розпізнаванні цих захворювань.
Рикетсіози – це група інфекційних захворювань, що спричинюються мікроорганізмами, які за своєю структурою і властивостями займають проміжне місце між бактеріями та вірусами, маючи певні властивості, характерні як для першої, так і для другої групи.
Загалом, загальними властивостями рикетсіозів є: механізм передачі інфекції (трансмісивний); гострий циклічний перебіг хвороби (крім Ку-лихоманки); наявність перехресного імунітету (виключенням є лихоманка цуцугамуші); ендемічність – «прив’язаність» до певних географічних територій.
Група рикетсіозів доволі велика. Сучасна класифікація розмежовує їх таким чином:
Група висипного тифу:
А) епідемічний висипний тиф (Rickettsia prowazeki, R. canada),
Б) хвороба Брілла-Цінссера,
В) ендемічний (блошиний) висипний тиф (R. typhi),
Г) гарячка цуцугамуші (R. tsutsugamushi).
Група плямистих лихоманок:
А) гарячка Скелястих гір (R. rickettsii),
Б) марсельська гарячка (R. conorii),
В) австралійський кліщовий рикетсіоз (R. australis),
Г) кліщовий висипний тиф Північної Азії (R. sibirica),
Д) везикульозний рикетсіоз (R. ahari).
Інші рикетсіози:
А) Ку-гарячка (Coxiela burnetii),
Б) волинська гарячка (Rochalimea quintana),
В) кліщовий пароксизмальний рикетсіоз (R.rutchkovskyi),
Г) хвороби, обумовлені нещодавно відкритими рохаліміями (Rochalimea henselae),
Д) ерліхіози (Ehrlichia sennetsu, E. canis).
Наведені групи сьогодні не є сталими, бо номенклатура мікроорганізмів, а поготів і інфекційних хвороб, весь час змінюється завдяки покращенню методів верифікації мікроорганізмів.
Актуальним серед рикетсіозів і сьогодні залишається висипний тиф як захворювання, що зустрічається у країнах «третього» світу, а наша країна з-за низки економічних та соціальних негараздів потрапила до категорії цих країн. Настороженість з боку лікарів до цієї недуги мінімальна, але важкість перебігу останнього, складність ранньої діагностики, ризик виникнення тяжких ускладнень, які можуть загрожувати життю хворого, підкреслюють його актуальність. Ріст іммігрантів з-за кордону (біженці, нелегальні мігранти тощо), так і посилення міграційних процесів всередині країни (до великих міст), завошивленість серед організованих груп населення (інтернати для дітей та людей старечого віку), молоді, мешканців сільської місцевості та осіб без певного місця проживання, вагома частка у віковій структурі населення осіб похилого та старечого віку, що можуть бути носіями рикетсій, потенційно загрожують можливістю виникнення епідемії висипного тифу.
Паразитування кліщів, заражених іншим видом рикетсій, на найближчому супутнику людини − собаці створює можливість легкого інфікування людини іншим рикетсіозом. Ризик захворювання серед людей зростає із-за збільшення кількості безпритульних тварин з одного боку та здатності собачих кліщів паразитувати на цілому ряді свійських тварин з іншого. Не можна не враховувати також факту швидкого поширення модних тенденцій до утримання тварин, особливо собак, у міських квартирах без належного ветеринарного супроводу.
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз) є природно-осередковою інфекцією з трансмісивним механізмом передачі, у зв’язку з чим вона часто реєструється у різних куточках світу у вигляді спорадичних, рідше групових випадків. Для захворювання характерна літньо – осіння сезонність (травень – вересень), хворіють люди активного віку (20-50 років), пов’язані з роботою у лісовій місцевості(лісничі, звіролови, працівники тваринництва), а також туристи і збирачі лісових грибів та ягід. Хвороба реєструється у країнах Північної Америки, а також Європи, Азії та Австралії. В Україні захворювання реєструється на заході, а також на території Полісся. Періодично випадки хвороби Лайма виявляються серед відвідувачів лісопаркової зони Києва та Київської області. Розповсюдженості хвороби сприяють постійна циркуляція збудника серед диких тварин, важкість проведення дезінсекції через технічні та матеріальні труднощі, висока чутливість людини до хвороби.
Клінічна актуальність кліщового бореліозу зумовлена відсутністю настороженості лікарів до цієї патології, тривалістю перебігу інфекція, ознаками ураження багатьох органів та систем, складністю ранньої діагностики ( при спорадичних випадках більшість хворих потрапляє в інфекційний стаціонар не раніше 2 тижня хвороби), ризиком виникнення важких ускладнень.
Кліщовий енцефаліт – трансмісивна природно-осередкова інфекція. Основними резервуарами та переносниками збудника є іксодові кліщі, додатковими − близько 130 видів гризунів та інших видів диких ссавців, а також деякі птахи. Зона проживання основних резервуарів збудника визначає межі вогнищ інфекції. Вогнища кліщового енцефаліту виявлені на Далекому Сході, в лісових районах Сибіру, Уралу, Європейської частини Росії, в Східній Європі, Скандинавії. Захворюваність кліщовим енцефалітом має сезонний характер (весняно-літній). Зважаючи на відносно невисоку інфікованість кліщів у природних осередках (1-3 %, іноді до 20 %), захворювання носить спорадичний характер. Можливі спорадичні випадки кліщового енцефаліту на території України, де природні осередки розташовані у лісових районах Західної України та Полісся.
1. Програма самопідготовки студентів до заняття
Перелік основних питань, які розглядаються на занятті:
1. Малярія: сучасні особливості епідеміологічного процесу та клінічного перебігу.
2. Проблема тропічної малярії.
3. Особливості лабораторної діагностики, диференційний діагноз малярії.
4. Ускладнення тропічної малярії, їх прояви і діагностика.
5. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на малярію на догоспітальному етапі.
6. Лікувальна тактика при ускладнених формах тропічної малярії.
7. Показання до обстеження пацієнтів на малярію.
8. Загальна та індивідуальна профілактика малярії.
9. Поняття про «арбовірусні інфекції».
10. Поняття про «геморагічні гарячки». Характеристика основних клінічних синдромів при цих хворобах.
11. Гарячка паппатачі: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг.
12. Гарячка паппатачі: лабораторна діагностика, диференційний діагноз, ускладнення, лікування, профілактика.
13. Гарячка денге: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, основні клінічні форми (класична і геморагічна).
14. Гарячка денге: лабораторна діагностика, диференційний діагноз, ускладнення, принципи лікування та профілактики.
15. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом: клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз.
16. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом: ускладнення, лікування, профілактика. Гостра ниркова недостатність, особливості перебігу при ГГНС.
17. Гарячка Крим-Конго: клінічний перебіг, лабораторна діагностика.
18. Гарячка Крим-Конго: диференційний діагноз, ускладнення, лікування.
19. Гарячка Марбург: клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення, прогноз, лікування, профілактика.
20. Гарячка Ебола, Ласса: клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення, прогноз, лікування, профілактика.
21. Гарячка Ласса: клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення, прогноз, лікування, профілактика.
22. Загальна характеристика рикетсіозів.
23. Епідемічний висипний тиф та хвороба Брілла: особливості клінічного перебігу та лабораторної діагностики, диференціальний діагноз з іншими тифами, ускладнення.
24. Епідемічний висипний тиф та хвороба Брілла: принципи лікування, профілактика.
25. Епідемічний висипний тиф та хвороба Брілла: показання до госпіталізації, правила виписки із інфекційного стаціонару.
26. Марсельська гарячка: особливості клінічного перебігу і лабораторної діагностики, диференціальний діагноз, ускладнення, принципи лікування, показання до госпіталізації, правила виписки із стаціонару, профілактика.
27. Везикульозний рикетсіоз: особливості клінічного перебігу і лабораторної діагностики, диференціальний діагноз, ускладнення, принципи лікування, показання до госпіталізації, правила виписки із стаціонару, профілактика.
28. Профілактичні заходи при рикетсіозах.
29. Хвороба Лайма: класифікація, особливості клінічного перебігу та диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз
30. Принципи лікування, медична допомога хворим на до госпітальному етапі.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
1. Молодий чоловік госпіталізований з діагнозом гострого нефриту. Захворів 3 дні тому, коли почали турбувати біль голови, у попереку, носові кровотечі, біль в очах, погіршився зір, підвищилась температура тіла до 38,5 °С. Обличчя гіперемічне, шия, шкіра плечового поясу гіперемічні. Пуль 62 за 1 хв. АТ 90 і 55 мм рт. ст. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. У загальному аналізі крові: еритр. 5,5×1012 1/л, лейкоц. 3,2×109 1/л, ШОЕ 37 мм/год. У сечі − густина 1007, білок 17 г/л, еритроцити 20-30 у полі зору. З анамнезу відомо, що захворів незабаром після багатоденної рибалки на річках Уралу. Найбільш ймовірний діагноз?
2. Чоловік протягом 6 днів відмічає 6-8-годинні підйоми температури тіла зі сильним ознобом, які закінчуються рясним потом і повторюються регулярно через день. 6 міс. тому були схожі приступи гарячки під час перебування в Афганістані, звідки повернувся 4 міс. назад. Незначна жовтяниця шкіри і склер. Температура тіла 36,4 °С, пульс 94 за 1 хв. Відзначається помірне збільшення селезінки та печінки. Діурез достатній, сеча без патологічних змін. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?
3. В іноземного студента, який прибув на навчання з Африки, з’явився різкий озноб, згодом температура тіла підвищилась до 40,1 °С, турбували сильний біль голови, виражена загальна слабість, жар тривав 9 годин, раптово температура тіла знизилась до нормальної з сильним потінням. Наступного дня температура тіла 36,8 °С, пульс 70 за 1 хв. Живіт м’який, не болючий. Печінка +2 см, селезінка +3 см. Яке дослідження найкраще провести для швидкого підтвердження діагнозу?
4. У працівників лабораторії, які доглядали за мавпами, які були привезені з Уганди, з’явився сильний біль голови, міалгії, сухість у ротовій порожнині, нудота, блювання, часті водянисті випорожнення, згодом приєднались болі в ділянці нижніх ребер, які посилювались при кашлі. На 4-й день захворювання з’явився геморагічний синдром – крововиливи в кон’юнктиву, кровоточивість ясен, кров у блювотинні. Макуло-папульозні висипання на тулубі. Ймовірний діагноз?
5. У чоловіка, який мешкає в Закарпатті, на 4-й день гарячки з’явилась нерясна геморагічно-петехіальна висипка, місцями у вигляді червоних та фіолетових смужок з переважною локалізацією на шиї, грудній клітці, у пахвових ямках, над ключицями. На гіперемійованій слизовій оболонці ротоглотки точкові крововиливи, кровотеча з носа. У легенях жорстке дихання, тони серця глухі, брадикардія, здуття і біль в животі, збільшені печінка і селезінка. Олігурія, протеїнурія, гематурія, циліндрурія. У крові – нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцитопенія, прискорена ШОE. Поставте найбільш вірогідний попередній діагноз?
6. Жінка скаржиться на підвищення температури тіла до 40 °С, різкий біль у голові, попереку, м’язах кінцівок, світлобоязнь. При огляді: загальний стан тяжкий, гіперемія обличчя, шиї, верхньої половини тулуба. Очні щілини звужені, склери ін’єктовані. Слизова оболонка ротоглотки яскраво-червона з точковими крововиливами. На шиї, бокових поверхнях грудної клітки, у пахвових ямках, над ключицями петехіальна висипка зірчаста, групується у вигляді червоних або фіолетових смужок. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. Який діагноз найбільш імовірний?
7. Чоловік звернувся в лікарню на 5-й день хвороби, через 8 днів після прибуття з Лаосу, зі скаргами на гарячку, біль голови, загальну слабість. Об’єктивно: температура тіла 40,2 °С, шкіра волога, склери ін’єковані, субіктеричні, акроціаноз, серцеві тони глухі, збільшення печінки та селезінки. Яке ускладнення найчастіше розвивається при злоякісних формах цієї хвороби?
8. Які симптоми характерні для москітної гарячки?
A. Курвуазьє і Падалки
B. Говорова-Годельє і Зорохович-Кіарі
C. Падалки і Штернберга
D. Тауссига і Піка
E. Морозкіна і Мурсона
9. Чоловік повернувся зі сафарі в Африці. Скарги на сильний біль голови, нудоту, загальну слабість, періодичні підйоми температури тіла з ознобом і з наступним сильним потовиділенням при нетривалих (менше доби) її зниженнях. Захворів раптово. Об’єктивно: незначна іктеричність шкіри. Свідомість потьмарена, гіперестезія. Позитивні менінгеальні знаки, симптом Бабінського з обох боків. Температура тіла 40,1 °С. Пульс 100 за 1 хв., АТ 100 і 65 мм рт. ст. Тони серця приглушені. Печінка +3 см, селезінка +4 см. У загальному аналізі крові анемія, тромбоцитопенія. Який з наведених нижче препаратів треба терміново ввести внутрішньовенно хворій?
10. Миротворець госпіталізований з приводу нападів гарячки, останній був вчора. При паразитоскопії виявлено Р. vivax. Яке етіотропне лікування необхідно призначити?
3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. ГГНС.
2. Малярія.
3. Дослідження товстої краплі крові на малярію.
4. Гарячка Марбурга.
5. Геморагічна гарячка.
6. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом.
7. ДВЗ-синдром.
8. Тауссига і Піка.
9. Делагіл.
10. Делагіл + примахін.
4. Джерела інформації:
Основні:
1. Матеріали до практичного заняття №8
2. Інфекційні хвороби: підручник / За ред. О.А. Голубовської. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 728.
3. Інфекційні хвороби в практиці дільничного і сімейного лікаря / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2007. – 615 с.
4. Інфекційні хвороби / За ред. М.Б. Тітова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.
5. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби / У 3 т. – К.: Здоров’я, 2002.
6. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 2005. – 696 с.
7. Атлас інфекційних хвороб /[М.А. Андрейчин, B.С. Копча, С.О. Крамарєв та ін.]; за ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2010. – 248 с.
Додаткові:
1. Андрейчин М.А., Булгаков В.А., Шабловська Є.О. Важливі зоонози. − К.: Здоров’я, 1994, – 256 с.
2. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.
3. М.А. Андрейчин, B.М. Козько, B.С. Копча. Шигельоз. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 362
4. Богомолов Б.П. Инфекционные болезни: неотложная диагностика, лечение, профилактика. − М.: Ньюдиамед, 2007. – 490 с.
5. Бронштейн А.М., Токмалаев А.К. Паразитарные болезни человека: протозоозы и гельминтозы. – М.: Изд-во РУДН, 2002. – 207 с.
6. Вірусні гепатити / Харченко Н.В., Порохніцький В.Г., Топольницький В.С. – К. Фенікс, 2002. – 296 с.
7. Івахів О.Л., Грицко Р.Ю., Кіселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2006. – 233 с.
8. Инфекционные болезни: национальное руководство / Под ред. Н.Д. Ющука, Ю.Я. Венгерова. – М.: ГЭОТАР-Медицина, 2009. – 1056 с.
9. Лечение вирусных гепатитов. Ключарева А.А., Голоборолько Н.В., Жмуровская Л.С., Оскирко А.Н. и др. / Под ред. Ключаревой А.А. – Минск ООО “Доктор Дизайн”, 2003. – 216 с.
10. Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Ю.В. Лобзина. − СПб.: Фолиант, 2000. – 932 с.
11. Журнал «Інфекційні хвороби».
12. Мусабаев И.К., Мусабаев Э.И. Вирусные гепатиты В, Д (этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, дифференциальная диагностика, терапия и профилактика). Т. – Из-во им. Абу Аби ибн Сино, 2002. – 256 с.
13. Рахманова А.Г., Невров В.А., Пригожина В.К. Инфекционные болезни: руководство для врачей общей практики (2-е издание). – СПб: Питер, 2001. – 576 с.
14. Ющук Н.Д., Венгеров Ю.Я. Лекции по инфекционным болезням. – М. Медицина, 2007. – 1032 с.
5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ 9.00-12.00 (4 год)
Ілюстративний матеріал: таблиці, атлас з інфекційних хвороб, копії історій хвороб.
Робота з компакт-дисками, аудіо- і відеокасетами.
При виконанні практичної роботи використовувати алгоритм комунікативних навичок:
1. Підготуватись до спілкування з хворим і проведення обстеження (маска, чисті теплі руки, обрізані нігті, при необхідності – рукавички, шпатель, необхідні інструменти).
2. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції), отримати згоду пацієнта.
3. При отриманні згоди пацієнта встановити довірчі взаємовідносини (привітний вираз обличчя, повага і турбота, лагідна розмова у спілкуванні).
4. Зібрати скарги, анамнез хвороби та епіданамнез, пояснити пацієнту причини з’ясування окремих питань (контакт з інфекційним хворим, домашніми і дикими тваринами, вживання недоброякісної їжі тощо).
5. Пояснити результати опитування.
6. Пояснити пацієнту, яке обстеження буде зроблено та його доцільність, отримати згоду.
7. Попередити про можливість виникнення неприємних відчуттів при обстеженні.
8. Провести обстеження пацієнта (оцінити загальний стан, стан свідомості, положення хворого в ліжку, стан шкірних покривів і слизових оболонок, фізикальні обстеження), демонструючи практичні навички.
9. Пояснити результати обстеження доступно для сприйняття хворого.
10. Завершити розмову, подякувати за спілкування, побажати сприятливого перебігу хвороби і швидкого одужання.
Робота 1. Зібрати епідеміологічний анамнез, провести клінічне обстеження хворого з гарячкою.
Робота 2. Призначити необхідний комплекс лабораторних досліджень курованому хворому, провести диференційний діагноз, визначити необхідність госпіталізації, обґрунтувати і поставити діагноз, призначити адекватну терапію.
Робота 3. Ознайомитись з історією хвороби хворого на малярію.
Робота 4. Провести диференціальну діагностику малярії з іншими інфекційними хворбами.
Робота 5. Скласти індивідуальний план лікування хворого на малярію.
Робота 6. Ознайомитись з історією хвороби хворого на хворобу Лайма.
Робота 7. Провести диференціальну діагностику хвороби Лайма з іншими інфекційними хворбами.
Робота 8. Скласти індивідуальний план лікування хворого на Лайм-бореліоз.
6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи – 12.30-14.00 год.
7. Самостійна робота студентів 1415–1500 год.
8. Студент повинен знати:
1. Місце інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передавання в структурі інфекційної патології.
2. Малярія: сучасні особливості епідеміологічного процесу та клінічного перебігу. Проблеми тропічної малярії. Особливості лабораторної діагностики, диференціальний діагноз, ускладнення. Сучасні методи лікування, медичну допомогу хворим на до госпітальному етапі, лікувальну тактику при ускладнених формах тропічної малярії. Показання до обстеження на малярію. Загальну та індивідуальну профілактику малярії.
3. Арбовірусні інфекції та їх роль у клінічній патології. Особливості епідеміологічного ланцюга передачі та основні клінічні синдроми. Гарячку паппатачі, особливості клінічного перебігу. Поняття про геморагічні гарячки, їх роль у патології людини. Гарячки Марбург, Ебола, Ласса, денге, Крим-Конго, ГГНС: особливості клінічного перебігу, лабораторну діагностику, диференційний діагноз. Принципи лікування. Медичну допомогу хворим на до госпітальному етапі.
4. Загальну характеристику рикетсіозів. Епідемічний висипний тиф і хворобу Брілла: особливості клінічного перебігу та лабораторної діагностики, диференційний діагноз з іншими тифами, ускладнення. Принципи лікування, медичну допомогу хворим на до госпітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки з інфекційного стаціонару. Марсельську гарячку, везикульозний рикетсіоз – диференційний діагноз. Профілактичні заходи при рикетсіозах.
5. Хворобу Лайма: особливості клінічного перебігу та диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування, медичну допомогу хворим на до госпітальному етапі.
9. Студент повинен вміти:
1. Зібрати епідеміологічний анамнез, провести клінічне обстеження, призначити необхідний комплекс лабораторних досліджень, провести диференційний діагноз, визначити необхідність госпіталізації, обґрунтувати і поставити діагноз, призначити адекватну терапію.
2. Трактувати результати клінічних, інструментальних, вірусологічних, бактеріологічних, серологічних методів дослідження.
3. Надати невідкладну допомогу хворому на тропічну малярію.
4. Засвоїти профілактичні заходи: правила виписки хворих зі стаціонару; диспансерне спостереження після виписки зі стаціонару, спостереження за епідемічним осередком.
Методичну вказівку склав
доц., канд. мед. наук О.Л. Івахів
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
14.06.13 р. протокол № 10
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
__________20 р. протокол № ___
