МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ III КУРСУ
стоматологічного факультету
ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне – 6 годин)
Тема: 1. Оцінка вірогідності результатів дослідження. – 2 год.
2. Метод стандартизації. – 2 год.
3. Кореляційно-регресійний аналіз. – 2 год.
Мета: 1. Оволодіти методикою вирахування похибок середніх та відносних величин і оцінкою достовірності результатів дослідження.
2. Оволодіти практичними навичками розрахунку стандартизованих показників.
3. Засвоїти ступінь кореляційного зв’язку між явищем та ознакою. Оволодіти методикою визначення показника рангової кореляції, встановлення його характеру, сили та достовірності.
Професійна орієнтація студентів: Кожний лікар для правильного сприйняття інформації повинен самостійно володіти методикою розрахунку та оцінки достовірності статистичних величин.
Показники смертності, захворюваності часто обчислюються для неоднорідних за своїм складом груп населення. Ця неоднорідність впливає на величину показників, які не можуть оцінюватися шляхом простого порівняння, що призводить до аналітичних помилок. Усунути вплив неоднорідності складу сукупності на величини інтенсивних показників, які порівнюються, розрахованих звичайним шляхом, дозволяє метод прямої стандартизації.
Крім того, в практичній роботі лікарю завжди необхідно шукати зв’язок між явищами різного характеру. Так, при аналізі захворюваності населення треба встановити фактори, які могли бути причиною, визначити ступінь їх впливу на здоров’я. Для цього необхідно володіти методиками вимірювання кореляційного зв’язку.
Методика виконання практичної роботи (900-1200)
Тема № 1 практичного заняття „Оцінка вірогідності результатів дослідження”.
Робота 1.
Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження.
а) На основі отриманого завдання студенти використовують наступні формули:
Похибка пересічної величини визначається за формулою:
, якщо> 30; , якщо< 30.
де δ – середнє квадратичне відхилення,
n — число спостережень у вибірковій сукупності. При малому числі спостережень (n < 30) в знаменнику замістьвикористовується n-1
Похибка відносної величини визначається за формулою:
якщо > 30; , якщо< 30.
де р — відносна величина (в % або ‰);
q = 100 – р (якщо в %) і q = 1000 – р (якщо в ‰);
n — число спостережень.
б) Довірчі межі середніх величин:
Мген = Мвиб ± mt
де Мген – очікувана середня величина в генеральній сукупності,
Мвиб – середня величина, отримана у вибірковому дослідженні
m – похибка середньої величини (див. попередню формулу)
t – критерій достовірності або довірчий критерій
Довірчі межі відносних величин:
Рген = Рвиб ± mt
де Рген – очікувана відносна величина в генеральній сукупності,
Рвиб – відносна величина, отримана у вибірковому дослідженні
m – похибка відносної величини (див. попередню формулу)
t – критерій достовірності або довірчий критерій
в) Критерій Ст’юдента для пересічних величин:
де t – критерій достовірності
М1 – середня величина в першій статистичній сукупності
М2 – відповідна середня величина в другій статистичній сукупності
m1 – похибка середньої величини в першій статистичній сукупності
m2 – похибка середньої величини в другій статистичній сукупності
Критерій Ст’юдента для відносних величин:
де t – критерій достовірності
Р1 – відносний показник в першій статистичній сукупності
Р2 – відповідний відносний показник в другій статистичній сукупності
m1 – похибка відносного показника в першій статистичній сукупності
m2 – похибка відносного показника в другій статистичній сукупності
Тема № 2 практичного заняття „Метод стандартизації”.
Робота 2.
Прямий метод стандартизації показників.
а) Вибрати з варіанту явища, на показники яких може впливати неоднорідність складу.
б) Обчислити інтенсивні показники.
в) Вибрати стандарт (за стандарт можна прийняти середній показник порівнюваних сукупностей).
г) Визначити очікувані результати.
д) Розрахувати стандартизовані показники.
е) Порівняти стандартизовані та інтенсивні показники, зробити висновки.
Тема № 3 практичного заняття „Кореляційно-регресійний аналіз”.
Робота 3.
Вимірювання кореляційного зв’язку.
а) Згідно заданого варіанту визначити коефіцієнт рангової кореляції (r):
вибрати з варіанту ситуацію про взаємозв’язок між ознаками;
позначити порядковими номерами місця показників в рядах порівняння;
користуючись формулою Спірмена, знайти відповідні параметри (різниця між рангами зведення їх в квадрат);
де х та у — ознаки, між якими визначається зв’язок;
d — різниця рангів;
n — число спостережень,
б) Підставити цифрові дані в формулу, розрахувати коефіцієнт, дати оцінку зв’язку між ознаками (прямий, обернений, сильний, середній, слабкий, відсутність зв’язку).
в) Визначити достовірність коефіцієнта кореляції:
визначити похибку (m) коефіцієнта рангової кореляції за спеціальною формулою:
визначити достовірність коефіцієнта згідно критерію t (), після чого встановити ймовірність безпомилкового прогнозу.
Програма самопідготовки студентів до заняття:
Тема № 1 практичного заняття „Оцінка вірогідності результатів дослідження”.
1. Визначення поняття «репрезентативність» в статистиці.
2. Обчислення та оцінка похибок репрезентативності середніх та відносних величин.
3. Що означає поняття «довірчі межі»?
4. Оцінка достовірності різниці статистичних досліджень при великих та малих числах спостережень за допомогою параметричних і непараметричних методів.
Тема № 2 практичного заняття „Метод стандартизації”.
1. Вивчити суть методу стандартизації.
2. За яких умов застосовується прямий метод стандартизації показників?
3. Вивчити етапи прямого методу стандартизації.
4. Що показують стандартизовані показники?
5. Які області застосування методу стандартизації?
Тема № 3 практичного заняття „Кореляційно-регресійний аналіз”.
1. Вивчити роль взаємозв’язку явища та факторів в медицині.
2. Які види зв’язку існують між явищами та ознаками?
3. Що таке кореляційний зв’язок?
4. Які існують методи визначення коефіцієнта кореляції?
5. Який порядок визначення коефіцієнта рангової кореляції?
6. Як визначається характер, сила та достовірність коефіцієнта кореляції?
Семінарське обговорення теоретичних питань (1230-1400)
Тестові завдання та ситуаційні задачі.
а) до практичного заняття „Оцінка вірогідності результатів дослідження”
1. Що таке похибка вибіркового дослідження?
А. Різниця між найбільшим і найменшим значенням варіанти.
В. Різниця між показниками у дослідній та контрольній групах.
С. Пересічне значення ознаки, що вивчається.
D. Середнє квадратичне відхилення.
Е. Різниця між результатом вибіркового і суцільного дослідження.
2. Які є критерії достовірності?
А. Коефіцієнт варіації, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт Ст’юдента
В. Похибка репрезентативності, довірчі межі, коефіцієнт Ст’юдента
С. Похибка репрезентативності, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт Ст’юдента
D. Похибка репрезентативності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт Ст’юдента
Е. Похибка репрезентативності, коефіцієнт Ст’юдента
3. Яке значення t відповідає ймовірності безпомилкового прогнозу (р) 95,5 %?
А. 1
B. 2
С. З
D. 5
Е. 0,5
4. Що є основою для визначення достовірності результату вибіркового дослідження або його похибки ?
А. Теорія ймовірності.
В. Закон великих чисел.
С. Нормальний тип розподілу.
D. Способи статистичної вибірки.
Е. Динамічний аналіз.
5. В яких випадках застосовують критерій Стьюдента?
Для вивчення взаємозв’язку між явищами
Для порівняння показників, обчислених в якісно неоднорідних сукупностях
Для вивчення динаміки явища
Для аналізу складних комплексних проблем в системі охорони здоров’я
E. Для визначення суттєвих відмінностей між показниками в двох різних групах.
б) до практичного заняття „Метод стандартизації”
1. Який метод рекомендується використати, якщо необхідно виявити вплив на захворюваність неоднорідності складу працюючих в цехах (за статтю, віком, стажем і т. ін.)?
A. Непараметричні критерії
B. Інтенсивні показники
C. Середні величини
D. Стандартизації
E. Екстенсивні показники
2. Скільки етапів має прямий метод стандартизації?
А. 2
В. З
С. 4
D. 5
Е. 6
3. Стандартизовані показники слід вважати:
А. Повними
В. Офіційними
С. Умовними
D. Істинними
Е. Відносними
4. Вкажіть методи стандартизації показників.
А. Прямий, непрямий
В. Повний, неповний
С. Прямий, зворотній, повний
D. Прямий, непрямий, зворотній
Е. Прямий, непрямий, частковий
5. Що найчастіше приймається за стандарт?
А. Сума кількісного складу груп.
В. Півсума кількісного складу груп.
С. Максимальний показник.
D. Мінімальний показник.
Е. Різниця між двома показниками.
в) до практичного заняття „Кореляційно-регресійний аналіз”
1. Вкажіть метод визначення коефіцієнта кореляції
А. Метод найменших квадратів
В. Ранговий метод
С. Метод Ст’юдента
D. Прямий
Е. Зворотній
2. Коефіцієнт рангової кореляції дорівнює +0,69. Який зв’язок між ознаками?
А. Сильний прямий
В. Сильний зворотній
С. Слабкий прямий
D. Слабкий зворотній
Е. Прямий середньої сили
3. Метод лінійної кореляції застосовують для оцінки зв’язку, якщо результати представлені:
A. У вигляді різниці між фактичними і «очікуваними» величинами
B. У показниках наочності
C. В напівкількісному вигляді
D. Точними числовими характеристиками
E. Описово
4. Що є основою методу лінійної кореляції?
A. Визначення медіани
B. Розрахунок відхилень варіант від середніх величин
C. Впорядкування рядів, які порівнюються
D. Визначення коефіцієнта варіації
E. Ранжування рядів
5. Для оцінки сили й достовірності кореляційного зв’язку між якісними ознаками можна використати:
A. Метод сигмальних відхилень
B. Критерій знаків
C. Метод лінійної кореляції
D. Коефіцієнт співвідношення
E. Метод рангової кореляції
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
(наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)
Самостійна робота студентів (1415-1500)
Студент повинен знати:
Тема № 1 практичного заняття „Оцінка вірогідності результатів дослідження”.
1. Для чого проводиться оцінка достовірності результатів статистичного дослідження?
2. Яке мінімальне значення ймовірності безпомилкового прогнозу, що допускається в медичних дослідженнях?
Тема № 2 практичного заняття „Метод стандартизації”.
1. Суть методу стандартизації.
2. Область застосування методу стандартизації.
3. За яких умов застосовують прямий метод стандартизації, основні етапи цього методу.
4. Як впливає наявність відмінності між стандартними та інтенсивними показниками на кінцевий результат, виходячи з конкретного прикладу?
5. Яке значення має застосування прямого методу стандартизації в практичній діяльності лікаря?
Тема № 3 практичного заняття „Кореляційно-регресійний аналіз”.
1. Які існують види зв’язку між явищами та ознаками?
2. Що таке кореляційний зв’язок?
3. Які існують методи визначення коефіцієнта рангової кореляції?
Студент повинен вміти:
Тема № 1 практичного заняття „Оцінка вірогідності результатів дослідження”.
1. Розкрити суть поняття «достовірність пересічних та відносних величин» і їх практичне значення.
2. Провести розрахунок похибок пересічних та відносних величин.
3. Визначити довірчі межі пересічних та відносних величин за малої та великої вибірки.
4. Розрахувати достовірність різниці двох пересічних та двох відносних величин.
Тема № 2 практичного заняття „Метод стандартизації”.
1. Виходячи з конкретної ситуації, використовуючи прямий метод стандартизації, розрахувати стандартизовані показники.
2. Порівняти стандартизовані та інтенсивні показники і зробити відповідні висновки.
Тема № 3 практичного заняття „Кореляційно-регресійний аналіз”.
1. Розрахувати коефіцієнт рангової кореляції.
2. Визначити характер, силу коефіцієнта кореляції, тобто дати оцінку зв’язку між явищами.
3. Визначити достовірність коефіцієнта кореляції і встановити ймовірність безпомилкового прогнозу.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Оцінка вірогідності результатів дослідження”:
1. Е. 2. В. 3. В. 4. В. 5. Е.
Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Метод стандартизації”:
1. D. 2. D. 3. С. 4. D. 5. В.
Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Кореляційно-регресійний аналіз”:
1. В. 2. Е. 3. D. 4. B. 5. E.
Джерела інформації:
Основні:
1. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів стоматологічного факультету) / За ред. НЛ.Кольцової, О.З.Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 7 – 18.
2. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я /Під заг. ред. Ю.В.Вороненка, В.Ф.Москаленка. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000. – 680 с.
3. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. – Київ: ВСВ «Медицина», 2011. – 208 с.
4. Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я /Під ред. Ю.В.Вороненка. – Вид. друге, Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2002. – 316 с.
5. Тестові завдання із соціальної медицини, організації охорони здоров’я та біостатистики. /За ред. проф. Огнєва В.А. – Харків: «Майдан», 2005 . – 304 с.
6. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.
7. Матеріали для підготовки студентів до лекцій.
Додаткові:
2. Проект Концепції реформування стоматологічної служби України
3. Концепція реформування охорони здоров’я Тернопільської області.
4. Щорічні статистичні довідники управління охорони здоров’я Тернопільської області.
5. Европейская база данных «Здоровье для всех». Копенгаген: ЕРБ ВОЗ. –// http:www.euro.who.inf
6. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідемічну ситуацію.
7. Щорічна доповідь про результати діяльності системи охорони здоров’я України.
8. Гайдаєв Ю.О., Корнацький В.М. Державні цільові програми покращення здоров’я народу. – Київ – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007. – 208 с.
9. Про затвердження Примірних штатних нормативів центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги: Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 129 [Електронний ресурс]. – Шлях доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/hsr_reformlaw/
10. Про затвердження Примірного переліку лабораторних досліджень, що виконуються при наданні первинної медичної допомоги населенню: Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 130 [Електронний ресурс]. – Шлях доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/hsr_reformlaw/
11. Про затвердження Примірного положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та примірних положень про його підрозділи: Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 131 [Електронний ресурс]. – Шлях доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/hsr_reformlaw/
12. Матеріали журналу «Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України».
Методичну вказівку склала ст.викладач Федчишин Н.Є.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
___24 травня___2012 р. протокол № __11_
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
___20 червня___2013 р. протокол № __12_
