Методична вказівка

Методична вказівка

для студентів

 IІ курсу стоматологічного факультету

 

 ЗАНЯТТЯ 1 (практичне – 6 годин)

  

 

 Тема 1. ЛАБОРАТОРНА МЕДИЦИНА: ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ – 2 ГОД.

 Тема 2.  ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ В ГЕМАТОЛОГІЇ – І – 2 ГОД.

 Тема 3.   ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ В ГЕМАТОЛОГІЇ – ІІ – 2 ГОД.

           Мета: Ознайомитись із сучасними лабораторними технологіями. Розглянути основні методи, об’єкти та специфіку клініко–лабораторних досліджень для проведення раціональної діагностики захворювань внутрішніх органів. Ознайомитись з результатами загального аналізу крові в нормі та при патології.

Професійна орієнтація студентів: Клінічна лабораторна діагностика (лабораторна медицина) є однією з найважливіших складових вітчизняної системи охорони здоров’я та забезпечує надання медико-діагностичної допомоги пацієнтам при оцінці стану здоров’я, діагностиці захворювань, моніторингу за результатами лікування, подальшому прогнозі перебігу хвороби та якості життя, що має загальнодержавне значення по збереженню та покращенню здоров’я населення. Лабораторна медицина об’єднує круг спеціальностей: клінічну хімію, клінічну імунологію, клінічну мікробіологію, клінічну фармакологію, клінічну фізіологію, клінічну токсикологію, а також гематологію, патологічну анатомію, біологічну метрологію, мультидисциплінарну групу тощо. Завдяки розвитку молекулярної біології, генетики та  імуногематології, що дозволяють проникнути у внутрішні механізми окремої клітини, сучасна гематологія стрімко збагачується новими знаннями. Це стосується і схеми кровотворення, і механізмів виникнення та розвитку захворювань крові. Ознайомлення з показниками гемограми автоматичних аналізаторів на сьогодні є необхідністю для лікаря будь-якого профілю.

Програма самопідготовки студентів до заняття:

1.      Семінарське обговорення теоретичних питань (9⁰⁰– 10³⁰ год.)

І. ЛАБОРАТОРНА МЕДИЦИНА: ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ

1. Сучасні аспекти взаємодії клініки та лабораторії.

2. Призначення лабораторних досліджень.

3. Профілі лабораторних досліджень.

4. Сучасні лабораторні технології (імуноферментний аналіз, проточна цитометрія, метод ДНК-полімеразної ланцюгової реакції, принципи і можливості, сфери використання).

5. Сучасні можливості безприладної експрес-діагностики в клінічній практиці.

6. Переваги автоматизованих клініко-біохімічних досліджень.

7. Структура клініко-діагностичної лабораторії. Організація робочих місць і техніка безпеки клініко-діагностичної лабораторії.

8. Види біологічного матеріалу. Рекомендації щодо забору крові. Умови зберігання крові.  Одержання плазми й сироватки крові.  Антикоагулянти, які використовують у лабораторній практиці.

9. Сучасні вимоги до якості виконання лабораторних досліджень.

 

ІІ. ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ В ГЕМАТОЛОГІЇ – І

1. Вчення про кровотворення.

– Ембріональний гемопоез

– Постембріональний гемопоез

– Сучасна схема кровотворення

2. Фізіологічна роль формених елементів крові. Гематологічна норма.

3. Нормальна лейкоцитограма дорослої людини.

4. Особливості роботи автоматичних гематологічних аналізаторів.

5. Гемограма з автоматичних гематологічних аналізаторів.

–  Еритроцитарні параметри

–  Тромбоцитарні параметри

–  Лейкоцитарні параметри

 

IIІ. КЛІНІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ У ГЕМАТОЛОГІЇ – ІІ

1. Клініко-діагностичне значення визначення еритроцитів.

2. Клініко-діагностичне значення визначення гемоглобіну.

3. Клініко-діагностичне значення визначення ретикулоцитів.

4. Клініко-діагностичне значення визначення гематокриту.

5. Клініко-діагностичне значення визначення колірного показника.

6. Клініко-діагностичне значення визначення тромбоцитів.

7. Клініко-діагностичне значення визначення лейкоцитів.

8. Лейкоцитарна формула при патології.

9. Зміни морфології лейкоцитів.

10. Клініко-діагностичне значення визначення ШОЕ.

 

2.      Перерва (10³⁰ – 11⁰⁰ год.)

3.      Методика виконання практичної роботи: 11⁰⁰– 14⁰⁰ год.

 

І. ЛАБОРАТОРНА МЕДИЦИНА: ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ

 РОБОТА 1. Ознайомлення з бланками лабораторних аналізів.

РОБОТА 2. Ознайомлення  з методами одержання плазми й сироватки крові та антикоагулянтами, що застосовуються в клініко-лабораторній діагностиці.

РОБОТА 3. Ознайомлення з сучасними технологіями клініко-біохімічних досліджень.

II. ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ В ГЕМАТОЛОГІЇ – І

РОБОТА 4. Ознайомлення з класичними методами фарбування мазків крові.

РОБОТА 5. Визначення еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. Клінічне трактування результатів.

РОБОТА 6. Визначення вмісту гемоглобіну. Клінічне трактування результатів.

III. ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ В ГЕМАТОЛОГІЇ – ІІ 

РОБОТА 7.  Підрахунок лейкоцитарної формули. Клінічне трактування результатів.

РОБОТА 8.  Визначення ШОЕ. Клінічне трактування результатів.

 

4. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

1.  У якому разі збільшується кількість лейкоцитів в крові?

      A. При запальних процесах

B. При вірусних інфекціях

C. Внаслідок вживання ліків

D. При апластичній анемії

E. При агранулоцитозі

 

2. Який нормальний вміст еозинофілів в крові?

      A. 18-40  %

B. 40-50 %

C. 0,5-5 %

D. 0-1 %

E. 47-372 %

 

3. Який колірний показник відповідає гіперхромії ?

     А.  0,9

В. 1,3

С. 1,05

D. 0,7

Е.  1,0

 

4. Аномалії гемоглобінів поділяють на:

A.

B.

 

5. Хворий 46 років. Скарги на загальну слабкість, втомлювальність, серцебиття, задишку змішаного характеру при фізичному навантаженні, періодичну нудоту, болі пекучого характеру язика, відчуття важкості в епігастрії, закрепи. Вважає себе хворим більше 2-х місяців. При об’єктивному обстеженні звертає на себе увагу блідість шкіри з жовто-лимонним відтінком, обличчя набрякле. Язик червоний, гладкий, з атрофією сосочків. Пульс 92 за 1хв., ритмічний, лабільний, температура тіла 37.4⁰C, АТ – 110/70 мм.рт.ст., частота дихальних рухів – 18 за 1хв. Діяльність серця ритмічна, тони глухі, систолічний шум над верхівкою. В аналізі крові – кількість еритроцитів 2,5х10¹²/л, гемоглобін 54 г/л, колірний показник 1,4, кількість ретикулоцитів 0,2%, кількість тромбоцитів 80х10⁹/л, ШОЕ 21 мм/год., кількість лейкоцитів 4,2х10⁹/л, лейкоцитарна формула: е-2, ю-0, п-5, с-56, л-56, м-7; значний анізоцитоз з перевагою макроцитів, пойкілоцитоз, зустрічаються мегалоцити.

1.     Який найбільш вірогідний діагноз у хворого?  

2.     Який метод дослідження найінформативніший в даному випадку?

 

5.ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ ШЛЯХОМ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ З КОЖНОЇ ТЕМИ, ВІДПОВІДЯМИ НА ТЕСТИ ТИПУ КРОК, КОНСТРУКТИВНІ ЗАПИТАННЯ (14¹⁵-15⁰⁰ ГОД.).

6.СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

1. Вчення про кровотворення.

– Ембріональний гемопоез

– Постембріональний гемопоез

– Сучасна схема кровотворення

2. Фізіологічна роль формених елементів крові. Гематологічна норма.

3. Нормальна лейкоцитограма дорослої людини.

4. Особливості роботи автоматичних гематологічних аналізаторів.

5. Гемограма з автоматичних гематологічних аналізаторів.

–  Еритроцитарні параметри

–  Тромбоцитарні параметри

–  Лейкоцитарні параметри

6. Клініко-діагностичне значення визначення еритроцитів.

7. Клініко-діагностичне значення визначення гемоглобіну.

8. Клініко-діагностичне значення визначення ретикулоцитів.

9. Клініко-діагностичне значення визначення гематокриту.

10. Клініко-діагностичне значення визначення колірного показника.

11. Клініко-діагностичне значення визначення тромбоцитів.

12. Клініко-діагностичне значення визначення лейкоцитів.

13. Лейкоцитарна формула при патології.

14. Зміни морфології лейкоцитів.

15. Клініко-діагностичне значення визначення ШОЕ.

16. Сучасні аспекти взаємодії клініки та лабораторії.

17. Призначення лабораторних досліджень.

18. Профілі лабораторних досліджень.

19. Сучасні лабораторні технології (імуноферментний аналіз, проточна цитометрія, метод ДНК-полімеразної ланцюгової реакції, принципи і можливості, сфери використання).

20. Сучасні можливості безприладної експрес-діагностики в клінічній практиці.

21. Переваги автоматизованих клініко-біохімічних досліджень.

22. Структура клініко-діагностичної лабораторії. Організація робочих місць і техніка безпеки клініко-діагностичної лабораторії.

23. Види біологічного матеріалу. Рекомендації щодо забору крові. Умови зберігання крові.  Одержання плазми й сироватки крові.  Антикоагулянти, які використовують у лабораторній практиці.

24. Сучасні вимоги до якості виконання лабораторних досліджень.

 

7.СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ: інтерпретувати результати загального аналізу крові.

8. ВІРНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ І СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

1. А

2. С

3. В

4. А. Гемоглобінопатії

    В. Таласемії

5. В12 –фолієво-дефіцитна анемія.

 Стернальна пункція, визначення вмісту вітаміну В₁₂ у крові.

 

9. Джерела інформації:

А – Основні:

1. Вибрані лекції з лабораторної медицини. Частина 1. Гематологічні дослідження /Лаповець Л.Є., Лебедь Г.Б., Ястремська О.О., Луцик Б.Д., Порохнавець Л.Є, Акімова В.М., Залецький М.П. – Львів: Видавництво Тараса Сороки, 2011. – 338 с.

2. Клінічна лабораторна діагностика. Практикум (3-є видання) / Л.Є. Лаповець,  Б.Д. Луцик, Г.Б. Лебедь, Л.Є. Порохнавець, О.О. Ястремська, О.Ю. Андрушевська, І.П. Кокодиняк, Г.В. Максимюк, В.М. Акімова, Н.Д. Бойків, А.С. Кость, З.Я. Лавро. – Львів,  2011. – 252 с.

3. Клінічна лабораторна діагностика. Практичні заняття з клінічної біохімії / За ред. М.А. Базарнової, З.П. Гетте. – К.: Вища школа, 1994.

4. Кишкун А. А. Руководство по лабораторным методам диагностики / А. А. Кишкун. – «ГЭОТАР-Медиа» Москва, 2007.  – 779 с.

5. Клиническая лабораторная диагностика: национальное руководство: в 2 т. –Т.1./ под ред. В.В.Долгова, В.В.Меньшикова.- М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012.

6. Електронний ресурс: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?path=clinlab/lectures_stud/

7. Електронний ресурс: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=clinlab/classes_stud/

8. Електронний посібник «Что нужно знать клиницисту для интерпретации лабораторных тестов» Л. В. Натрус, А. В. Мельник, И. А. Шрамко, Донецк-2011. сайт: www.clindialab.dsmu.edu.ua/uch_posobie.html)

 

В – Додаткові:

1. Клінічна лабораторна діагностика за ред. Б. Д. Луцика / Б.Д.Луцик, Л.Є.Лаповець, Г.Б.Лебедь, В.М.Акімова. – Київ: Медицина, 2011. – 288с.

2. Методы клинических лабораторных исследований / под. ред. проф. В. С. Камышникова. – 4-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2011. – 750 с.

3. Виктор Хоффбрант, Джон Петит. Гематология. Атлас-справочник. Пер. с англ.- М., Практика, 2007. – 408 с.

4. Луговская С.А., Морозова В.Т., Почтарь М.Е., Долгов В.В. Лабораторная гематология. – М.- Тверь: Триада, 2006. – с.

5. Клінічна біохімія/ Редакція: С. Ангельські, М.Г. Домінічак, З. Якубовські. Видавництво “Персей”. Польща. – 2000. – 445 с.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА :                        

ДОЦЕНТ  КАФЕДРИ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ                     КРИНИЦЬКА І. Я.

                                                                              

ОБГОВОРЕНО І ЗАТВЕРДЖЕНО НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ

18 ЧЕРВНЯ 2013 Р. ПРОТОКОЛ № 11

 

 Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

29 серпня 2013 р. протокол № 1