Home » МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

29 Червня, 2024

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ

медичного факультету

ЗАНЯТТЯ № 3 (практичне – 6 годин)

Тема: 1. Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації. – 2 год.

2. Параметричні та непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез. – 2 год.

3. Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей. – 2 год.

Мета: 1. Оволодіти методикою обчислення пересічної величини та її різноманітності.

2. Оволодіти методикою вирахування параметричних та непараметричних критеріїв оцінки та аналізу статистичних гіпотез (похибок пересічних та відносних величин і оцінкою достовірності результатів дослідження, критерій знаків, Т-критерій Вілкоксона, критерій Колмогорова-Смирнова).

3. Засвоїти ступінь кореляційного зв’язку між явищем та ознакою.

Професійна орієнтація студентів: Знання пересічних величин дозволяє вирішувати питання про норму або патологію та є професійною необхідністю лікаря. Статистичні параметри, які використовуються для аналізу варіаційних рядів, є його параметрами і вимагають представлення вихідних даних у кількісному вигляді.

В спеціальній літературі звичайно дається статистична оцінка отриманих результатів в кожному розділі медицини. В зв’язку з цим кожний лікар для правильного сприйняття інформації повинен самостійно володіти методикою оцінки достовірності пересічних та відносних величин.

Проте при проведенні медичних досліджень досить часто доводиться використовувати методи статистичного аналізу даних, представлених у напівкількісному, напів’якісному та якісному вигляді (група непараметричних критеріїв оцінки).

В практичній роботі лікарю завжди необхідно шукати зв’язок між явищами різного характеру. Для цього необхідно володіти методиками вимірювання кореляційного зв’язку.

Методика виконання практичної роботи (9⁰⁰-12⁰⁰)

Тема № 1 практичного заняття „Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації”

Робота 1.

Розрахунок середніх величин та різноманітності.

а) На основі отриманого завдання студенти будують варіаційні ряди (два) — для великої і малої кількості спостережень.

б) Визначають пересічну арифметичну (M) просту та за способом моментів за формулами:

в) Розраховують пересічне квадратичне відхилення — сигму (σ) — просте та за способом моментів за формулами:

г) Визначають межі коливання пересічної величини з допомогою знаків ± (в межах 1σ, 2σ, 3σ) і показують у відсотках ступінь різноманітності ознаки.

д) Визначають за формулою і оцінюють коефіцієнт варіації.

Тема № 2 практичного заняття „Параметричні та непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез”

Робота 2.

Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження.

а) На основі отриманого завдання студенти використовують наступні формули:

Похибка пересічної величини визначається за формулою:

, якщо> 30; , якщо< 30.

де δ – середнє квадратичне відхилення,

n — число спостережень у вибірковій сукупності. При малому числі спостережень (n < 30) в знаменнику замістьвикористовується n-1

Похибка відносної величини визначається за формулою:

якщо> 30; , якщо< 30.

де р — відносна величина (в % або ‰);

q = 100 – р (якщо в %) і q = 1000 – р (якщо в ‰);

n — число спостережень.

б) Довірчі межі середніх величин:

М_ген= М_виб± mt

де М_ген–очікувана середня величина в генеральній сукупності,

М_виб–середня величина, отримана у вибірковому дослідженні

m – похибка середньої величини (див. попередню формулу)

t – критерій достовірності або довірчий критерій

Довірчі межі відносних величин:

Р_ген= Р_виб± mt

де Р_ген–очікувана відносна величина в генеральній сукупності,

Р_виб–відносна величина, отримана у вибірковому дослідженні

m – похибка відносної величини (див. попередню формулу)

t – критерій достовірності або довірчий критерій

в) Критерій Ст’юдента для пересічних величин:

де t – критерій достовірності

М₁– середня величина в першій статистичній сукупності

М₂– відповідна середня величина в другій статистичній сукупності

m₁ – похибка середньої величини в першій статистичній сукупності

m₂ – похибка середньої величини в другій статистичній сукупності

Критерій Ст’юдента для відносних величин:

де t – критерій достовірності

Р₁– відносний показник в першій статистичній сукупності

Р₂– відповідний відносний показник в другій статистичній сукупності

m₁ – похибка відносного показника в першій статистичній сукупності

m₂ – похибка відносного показника в другій статистичній сукупності

Тема № 3 практичного заняття „Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей”.

Робота 3.

Вимірювання кореляційного зв’язку.

а) Згідно заданого варіанту визначити коефіцієнт рангової кореляції (r):

· вибрати з варіанту ситуацію про взаємозв’язок між ознаками;

· позначити порядковими номерами місця показників в рядах порівняння;

· користуючись формулою Спірмена, знайти відповідні параметри (різниця між рангами зведення їх в квадрат);

де х та у — ознаки, між якими визначається зв’язок;

d — різниця рангів;

n — число спостережень,

б) Підставити цифрові дані в формулу, розрахувати коефіцієнт, дати оцінку зв’язку між ознаками (прямий, обернений, сильний, середній, слабкий, відсутність зв’язку).

в) Визначити достовірність коефіцієнта кореляції:

· визначити похибку (m) коефіцієнта рангової кореляції за спеціальною формулою:

· визначити достовірність коефіцієнта згідно критерію t (), після чого встановити ймовірність безпомилкового прогнозу.

Програма самопідготовки студентів до заняття:

1. Порядок побудови варіаційного ряду.

2. Дати визначення пересічним величинам, привести приклади їхнього застосування в практичній роботі лікаря.

3. Властивості пересічних величин.

4. Що таке пересічне квадратичне відхилення (σ), залежність його величини від структури варіаційного ряду?

5. Скільки відсотків випадків при нормальному розподілі ознаки знаходиться в межах М±σ, М±2σ, М±3σ?

6. Що таке коефіцієнт варіації (С_v) і як він свідчить про різноманітність ознаки?

1. Для чого проводиться оцінка достовірності результатів статистичного дослідження?

2. Яка формула обчислення похибки відносної величини?

3. Що означає поняття «довірчі межі»?

4. Яке мінімальне значення імовірності безпомилкового прогнозу допустиме в медичних дослідженнях?

5. Для чого проводиться оцінка достовірності різниці пересічних та відносних величин? За якими формулами?

6. В яких випадках різниця пересічних та відносних величин вважається суттєвою?

7. Основні етапи розрахунку за критерієм знаків.

8. Що передбачає Т-критерій Вілкоксона? Методика його аналізу.

9. Які критерії використовують для порівняння незалежних сукупностей?

1. Вивчити роль взаємозв’язку явища та факторів в медицині.

2. Які види зв’язку існують між явищами та ознаками?

3. Що таке кореляційний зв’язок?

4. Які існують методи визначення коефіцієнта кореляції?

5. Який порядок визначення коефіцієнта рангової кореляції?

6. Як визначається характер, сила та достовірність коефіцієнта кореляції?

Семінарське обговорення теоретичних питань (12³⁰-14⁰⁰)

Тестові завдання та ситуаційні задачі.

а) до практичного заняття „Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації”

1. Вкажіть елементи варіаційного ряду.

А. Мода, медіана, середня арифметична.

В. Варіанта, частота.

С. Ліміт, амплітуда, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт

варіації.

D. Ліміт, амплітуда, середня арифметична.

Е. Мода, медіана, середнє квадратичне відхилення.

2. Вкажіть критерії 2 властивості статистичної сукупності.

А. Мода, медіана, середня арифметична.

В. Ліміт, амплітуда, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт

варіації.

С. Варіанта, частота.

D. Ліміт, амплітуда, середня арифметична.

Е. Мода, медіана, середнє квадратичне відхилення.

3. Яке значення коефіцієнта варіації відповідає середній різноманітності ознаки?

А. С = 0 – 10 %

В. С < 10 %

С. С > 20 %

D. С = 10 – 20 %

Е. С = 30 %

4. Вкажіть числове значення медіани в наступному варіаційному ряді: 24, 25, 26, 27, 27, 27, 28, 28, 28, 29, 29.

А. 25

В. 26

С. 29

D. 28

Е. 27

5. Вкажіть формулу для визначення середньої арифметичної величини за способом моментів.

А. В.

С. D.

Е.

б) до практичного заняття „Параметричні та непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез”

1. Що таке похибка вибіркового дослідження?

А. Різниця між найбільшим і найменшим значенням варіанти.

В. Різниця між показниками у дослідній та контрольній групах.

С. Пересічне значення ознаки, що вивчається.

D. Середнє квадратичне відхилення.

Е. Різниця між результатом вибіркового і суцільного дослідження.

2. Які є критерії достовірності?

А. Коефіцієнт варіації, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт Ст’юдента

В. Похибка репрезентативності, довірчі межі, коефіцієнт Ст’юдента

С. Похибка репрезентативності, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт Ст’юдента

D. Похибка репрезентативності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт Ст’юдента

Е. Похибка репрезентативності, коефіцієнт Ст’юдента

3. Яке значення t відповідає ймовірності безпомилкового прогнозу (р) 95,5 %?

А. 1

B. 2

С. 3

D. 5

Е. 0,5

4. Що є основою для визначення достовірності результату вибіркового дослідження або його похибки ?

А. Теорія ймовірності.

В. Закон великих чисел.

С. Нормальний тип розподілу.

D. Способи статистичної вибірки.

Е. Динамічний аналіз.

5. В яких випадках застосовують критерій Стьюдента?

A. Для вивчення взаємозв’язку між явищами

B. Для порівняння показників, обчислених в якісно неоднорідних сукупностях

C. Для вивчення динаміки явища

D. Для аналізу складних комплексних проблем в системі охорони здоров’я

E. Для визначення суттєвих відмінностей між показниками в двох різних групах.

в) до практичного заняття „Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей”

1. Вкажіть метод визначення коефіцієнта кореляції

А. Метод найменших квадратів

В. Ранговий метод

С. Метод Ст’юдента

D. Прямий

Е. Зворотній

2. Коефіцієнт рангової кореляції дорівнює +0,69. Який зв’язок між ознаками?

А. Сильний прямий

В. Сильний зворотній

С. Слабкий прямий

D. Слабкий зворотній

Е. Прямий середньої сили

3. Яка властивість статистичної сукупності характеризує взаємозв’язок між ознаками?

A. IІІ

B. II

C. I

D. V

E. ІV

4. За якою формулою обчислюється коефіцієнт рангової кореляції?

А. В.

С. D.

5. Яке значення коефіцієнта кореляції свідчить про наявність прямого слабкого кореляційного зв’язку?

А. Від 1 до 0,5.

В. Від 1 до 0,6.

С. Від 0,7 до 1.

D. Від 0,3 до 0,69,

Е. Від 0,01 до 0,29.

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

(наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)

Самостійна робота студентів (14¹⁵-15⁰⁰)

Студент повинен знати:

1. Що собою являють пересічні величини та пересічне квадратичне відхилення σ?

2. Пояснити значення пересічних величин та пересічного квадратичного відхилення в практичній діяльності лікаря.

1. Для чого проводиться оцінка достовірності результатів статистичного дослідження?

2. Яке мінімальне значення ймовірності безпомилкового прогнозу, що допускається в медичних дослідженнях?

3. В яких випадках доцільно використовувати непараметричні критерії?

1. Що таке кореляційний зв’язок?

2. Які існують методи визначення коефіцієнта рангової кореляції?

Студент повинен вміти:

1. Побудувати варіаційний ряд.

2. Розрахувати пересічні величини (Мо, Me, M) та пересічне квадратичне відхилення σ.

3. Визначити пересічну арифметичну (М) та межі її коливання і на підставі цього дати оцінку ступеню різноманітності ознаки.

4. Обрахувати коефіцієнт варіації (С_V) і дати відповідну оцінку.

1. Провести розрахунок похибок пересічних та відносних величин.

2. Визначити довірчі межі пересічних та відносних величин за малої та великої вибірки.

3. Розрахувати достовірність різниці двох пересічних та двох відносних величин.

4. Дати характеристику незалежних та взаємопов’язаних сукупностей.

1. Визначити характер, силу коефіцієнта кореляції, тобто дати оцінку зв’язку між явищами.

2. Визначити достовірність коефіцієнта кореляції і встановити ймовірність безпомилкового прогнозу.

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації”:

1. B. 2. А. 3. D. 4. E. 5. C.

Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Параметричні та непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез”:

1. Е. 2. В. 3. В. 4. В. 5. Е.

Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей”:

1. В. 2. Е. 3. D. 4. А. 5. Е.

Джерела інформації:

Основні:

1. Біостатистика. Підручник / За заг. ред В.Ф.Москаленка. – К., 2009 . – 184 с.

2. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я /Під заг. ред. Ю.В.Вороненка, В.Ф.Москаленка. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000. – 680 с.

3. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. – Київ: ВСВ «Медицина», 2011. – 208 с.

4. Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я /Під ред. Ю.В.Вороненка. – Вид. друге, Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2002. – 316 с.

5. Тестові завдання із соціальної медицини, організації охорони здоров’я та біостатистики. /За ред. проф. Огнєва В.А. – Харків: «Майдан», 2005 . – 304 с.

6. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

7. Матеріали для підготовки студентів до лекцій.

Додаткові:

1. Столяров Г.С., Вороненко Ю.В., Голубчиков М. В. Статистика охорони здоров’я. – К.: КНЕУ, 2000. – 187 с.

2. Опря А.Т. Статистика.

3. Загальна теорія статистики: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] /Ткач Є.І., Сторожук В.П. – [3-тє вид.] – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 442 с.

4. Єріна А. М. Статистика: підручник / А. М. Єріна, З. О. Пальян; Держ. вищ. навч. закл. “Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана”. – К : КНЕУ, 2010. – 351 с.