Home » Методична вказівка

Методична вказівка

7 Червня, 2024

Методична вказівка до практичних занять для студентів V курсу медичного факультету.

Змістовий модуль 3. Основи діагностики, лікування та профілактики основних нефрологічних захворювань

ЗАНЯТТЯ № 21 (практичне –6 год)

Тема: Гостра та хронічна ниркова недостатність

Мета: вивчити перебіг різних клінічних варіантів хронічної ниркової недостатності (ХНН) та гострої ниркової недостатності(ГНН), вміти обстежувати хворих з патологією нирок, оцінювати функціональний стан нирок, виявляти окремі клінічні та лабораторно-інструментальні симптоми ГНН та ХНН, групувати їх у синдроми, виділяти провідний синдром, проводити диференціальний діагноз ГНН та ХНН, формулювати клінічний діагноз, призначати диференційовані програми лікування хворим на ХНН в залежності від клінічних варіантів, визначати ступінь втрати працездатності, визначати покази до санаторно-курортного лікування.

Професійна орієнтація студентів.

Число хворих із нирковою недостатністю складає 100-120 на 1 млн населення. За даними діаліз них центрів у 71 % хворих до ХНН привів гломерулонефрит, у 27 %- пієлонефрит і у 2 % інші захворювання нирок.До ГНН найчастіше приводять токсичні фактори , які впливають на ниркові структури та гемодинамічні фактори, які впливають на нирковий кровообіг. Введення в широку практику активних методів лікування ( гемодіаз, трансплантація нирки ) сприяло продовженню життя хворих, хоча є актуальним знання методів консервативної терапії уремії, враховуючи неможливість використання активних методів лікування всім хворим, які цього потребують.

Методика виконання практичної роботи (9.00-12.00)

– Вхідний рівень знань;

– Курація хворих у відділені під контролем викладача:

1. Збір скарг, анамнез, огляд хворого.

2. Виявлення симптомів

3. Групування симптомів у синдроми

4. Виділення провідного синдрому

5. Формулювання клінічного діагнозу

6. Визначення ступеня втрати працездатності

– Робота в Інтернеті, читальному залі кафедральної бібліотеки з тематичною літературою, заповнення листка обліку роботи студента.

Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається по темі.

1. Збір скарг, анамнез, огляд хворого.

2. Виявлення симптомів ГНН і ХНН

3. Групування симптомів у синдроми

4. Виділення провідного синдрому

5. Проведення диференціального діагнозу ГНН і ХНН

6. Формулювання клінічного діагнозу

7. Визначення ступіня втрати працездатності

8. Призначення диференційованих програм лікування

9. Робота в Інтернеті, читальному залі кафедральної бібліотеки з тематичною літературою.

Збір скарг та анамнезу у пацієнтів з внутрішніми хворобами

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Збір скарг та анамнезу пацієнта.

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

Фізикальні методи обстеження пацієнтів з внутрішніми хворобами

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

8. Проведення обстеження ( демонстрація клінічної навички ).

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

Повідомлення результатів обстеження пацієнтам з внутрішніми хворобами.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів того чи іншого обстеження.

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Планування та прогнозування результатів консервативного лікування:

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення необхідності лікування, що призначається.

5. Залучення пацієнта (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалості прийому, можливих побічних діях; з’ясувати, чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення ).

6. Завершення бесіди.

Повідомлення прогнозу лікування

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається.

5. Залучення пацієнта до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясування чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Програма самопідготовки студентів до заняття

1. Патогенез

2. Класифікація

3. Клінічні прояви

4. Лабораторна і інструментальна діагностика

5. Дифеценційовані програми лікування

6. Диференційний діагноз між гострою та хронічною нирковою недостатністю.

7. Провокуючі фактори ГНН

8. Стадії розвитку ГНН

9. Невідкладна допомога при ГНН, прогноз, первинна та вторинна профілактика.

Перерва (12.00-12.30)

Семінарське заняття (12:30-14:00)

– Обговорення практичної роботи

– Обговорення теоретичних питань

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1. Хворий 69 р. скаржиться на головний біль нудоту, сухість у роті, спрагу. Об-но: шкіра блiда,АТ-210/130 мм рт ст, сим Пастернацького позитивний зліва. Ан. крові – ер.2,4х10 12/л,лек.10,5х10 9/л,ШОЕ-24 мм/ г., креатинин крові 0,47 ммоль/л. Ан.сечi: питома вага 1008,бiлок 1,65 г/л,лейк.30- 40 в п/з ,циліндр гiалiновий 5-6 п/з

A. Амілоїдоз нирок, ХНН Ш ст

B. Хронічний пієлонефрит, ХНН Ш ст

C.Хронічний гломерулонефрит, ХНН 1 ст

D. Хронічний пієлонефрит, ХНН П ст

E. Хронічний гломерулонефрит, ХНН ПІ ст

2.Які синдроми не характерні для ХНН?

А) Диспепсичний

В) Анемічний

С) Геморагічний

D) Гіпертензивний

Е) Інсіпідарний

3. Який фактор найчастіше зустрічається в патогенезі ГНН?

A. Медикаментозні утруєння

B. Отруєння сурогатами алкоголю

C. Отруєння СГ хімікатами

D. Інфаркт міокарда

E. Синдром здавлення

4. Патогномічною клінічоною недостатністю при ГНН є:

A. Анурія

B. Ніктурія

C. Поліурія

D. Поллакіурія

E. Гіпостенурія

5. Пацієнт П., 25р, після вживання сурогату алкоголю госпіталізований в реанімаційне відділення із анурією на протязі 3-ох днів. При об»єктивному обстеженні виявлено креатинін 1,5 ммоль/л, сечовина 32 ммоль/л. Які заходи невідкладної терапії необхідні в першу чергу?

A. Сечогінні

B. Антидоти

C. Гемодіаліз

D. Дезінтоксикаційна терапія

E. Препарати кальцію

6. У породіллі 22 р, третій період пологів ускладнився масивною кровотечею. Напротязі доби спостерігалася гіпотонія в межах 70/50-85/60 мм.рт.ст. На другу добу різко знизилась кількість сечі, почала зростати азотемія. Яка найбільш ймовірна причина ГНН в пацієнтки?

A. Анемія

B. Екстрагенітальна патологія

C. Зниження ОЦК, зменшення ниркового кровообігу

D. Загальна слабкість

E. Порушення згортання крові

Перерва (14.00 – 14.15)

Самостійна робота студентів (14.15-15.00)

Вихідний рівень знань

Тематичний тренінг з Кроку 2

Відпрацювання практичних навичок, здача матрикулів.

Студент повинен знати:

1. Патогенез

2. Класифікація

3. Клінічні прояви

4. Лабораторна і інструментальна діагностика

5. Дифеценційовані програми лікування

6. Диференційний діагноз між гострою та хронічною нирковою недостатністю.

7. Провокуючі фактори ГНН

8. Стадії розвитку ГНН

9. Невідкладна допомога при ГНН, прогноз, первинна та вторинна профілактика.

Студент повинен вміти

1. Збирати скарги, анамнез, оглядати хворих на ГНН та ХНН

2. Інтерпретувати: результати лабораторних досліджень (ЗАС, ЗАК,БАК: креатинін, сечовина, К, Na. P, Ca), інструментальних досліджень (УЗД)

3. Виділяти клінічні та лабораторно-інструментальні симптоми.

4. Проводити диференціальний діагноз:

– між ХНН та ГНН

– між різними стадіями ГНН

5. Формулювати клінічний діагноз ХНН та ГНН

6. Призначати диференційовані програми лікування хворим на ГНН та ХНН

Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі: 1. Е 2. Е 3. А 4. А 5.С 6.С

Джерела інформації:

А – Основні:

1. Внутрішня медицина: Підручник / Н.М.Середюк, Є.М.Нейко, І.П.Вакалюк та ін.; за ред. Є.М.Нейка .- К.; Медицина, 2009. – 1104 с.

2. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Підручник. – К., 2009. – І том. – 640 с.

3. Середюк Н.М. Внутрішня медицина. Підручник. – Київ „Здоров’я”, – 2007. – 1104 с.

4. Нефрология: неотложные состояния / Под ред. Мухина Н.А. – М: Медицина, 2010.

5. Клиническая нефрология. Руководство /Под ред. Батюшина М.М. – Издательство: Джангар, 2009.

6. Презентації лекцій

7. Матеріали підготовки до практичних занять

8. Матеріали підготовки до лекцій

Б – Додаткові:

1. Наказ МОЗ України від 11.05.2011 № 280 “Про затвердження стандарту та уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності “нефрологія” http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20110511_280.html

2. Сімейна медицина: У 5 т. Т. 1 Внутрішні хвороби: У 2 кн. Кн. 1 / за ред. В.Г.Передерія, Є.Х.Заремби.-К.: Здоров’я, 2005.-768 с.

3. Нефрология: Учебное пособие /Издательство: МИА Под. ред. Осадчук М.А., 2010.

4. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів. За редакцією Мостового Ю.М. – Вінниця, 2011.

5. http://health-ua.com/parts/nephrology/

6. http://www.medlub.ru/rus/56/65/

Методичну вказівку склала –к.м.н. Якубишина І.Г.