Home » Методична вказівка

Методична вказівка

19 Червня, 2024

Методична вказівка

для студентів

III курсу стоматологічного факультету

ЗАНЯТТЯ 1 (практичне – 6 годин)

Тема 1. ЛАБОРАТОРНА МЕДИЦИНА: СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ – 3 ГОД.

Тема 2. КЛІНІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ У ГЕМАТОЛОГІЇ – 3 ГОД.

Мета: ознайомитись із сучасними технологіями лабораторної медицини. Розглянути основні методи, об’єкти та специфіку клініко-біохімічних досліджень для проведення раціональної діагностики захворювань внутрішніх органів та специфіку лабораторної діагностики патології крові. Навчитися тлумачити результати загального аналізу крові та гемограми з автоматичних гематологічних аналізаторів.

Професійна орієнтація студентів: Клінічна лабораторна діагностика (лабораторна медицина) є однією з найважливіших складових вітчизняної системи охорони здоров’я та забезпечує надання медико-діагностичної допомоги пацієнтам при оцінці стану здоров’я, діагностиці захворювань, моніторингу за результатами лікування, подальшому прогнозі перебігу хвороби та якості життя, що має загальнодержавне значення по збереженню та покращенню здоров’я населення. Завдяки розвитку молекулярної біології, генетики та імуногематології, що дозволяють проникнути у внутрішні механізми окремої клітини, лабораторна медицина, зокрема і сучасна гематологія стрімко збагачується новими знаннями. Це стосується і схеми кровотворення, і механізмів виникнення та розвитку захворювань крові. Ознайомлення з показниками гемограми автоматичних аналізаторів на сьогодні є необхідністю для лікаря будь-якого профілю. Лабораторні дослідження гематологічних показників необхідні для правильної діагностики патології різних органів і систем.

Програма самопідготовки студентів до заняття:

1. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи (9⁰⁰-10³⁰ год.)

І. ЛАБОРАТОРНА МЕДИЦИНА: СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Призначення лабораторних досліджень. Профілі лабораторних досліджень.
Види біологічного матеріалу. Рекомендації щодо забору крові. Умови зберігання крові.
Використання цільної крові для біохімічних досліджень. Одержання плазми й сироватки крові.
Антикоагулянти, які використовують у лабораторній практиці.
Вплив різних факторів на результати лабораторних досліджень.
Сучасні лабораторні технології (імуноферментний аналіз, проточна цитометрія, метод ДНК-полімеразної ланцюгової реакції, принципи і можливості, сфери використання).
Сучасні можливості безприладної експрес-діагностики в клінічній практиці.
Переваги автоматизованих клініко–лабораторних досліджень.

ІІ. КЛІНІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ У ГЕМАТОЛОГІЇ

1. Вчення про кровотворення.

– Ембріональний гемопоез

– Постембріональний гемопоез

– Сучасна схема кровотворення

Фізіологічна роль формених елементів крові. Гематологічна норма.
Нормальна лейкоцитограма дорослої людини.
Особливості роботи автоматичних гематологічних аналізаторів.
Гемограма з автоматичних гематологічних аналізаторів.

– Еритроцитарні параметри

– Тромбоцитарні параметри

– Лейкоцитарні параметри

Клініко-діагностичне значення визначення еритроцитів.
Клініко-діагностичне значення визначення гемоглобіну.
Клініко-діагностичне значення визначення ретикулоцитів.
Клініко-діагностичне значення визначення гематокриту.
Клініко-діагностичне значення визначення колірного показника.
Клініко-діагностичне значення визначення тромбоцитів.
Клініко-діагностичне значення визначення лейкоцитів.
Клініко-діагностичне значення визначення ШОЕ.

2. Перерва (10³⁰-11⁰⁰ год.)

3. Методика виконання практичної роботи: 11.⁰⁰– 13.⁰⁰ год.

І. ЛАБОРАТОРНА МЕДИЦИНА: СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Робота 1. Ознайомлення з бланками лабораторних аналізів.

робота 2. Ознайомлення з методами одержання плазми й сироватки крові.

робота 3. Ознайомлення з сучасними технологіями клініко-біохімічних досліджень.

II. КЛІНІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ У ГЕМАТОЛОГІЇ- ІІ

Робота 4. Ознайомлення з класичними методами фарбування мазків крові.

робота 5. Визначення еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. Клінічне трактування результатів.

робота 6. Визначення вмісту гемоглобіну. Клінічне трактування результатів.

РОБОТА 7. Ознайомлення з роботою автоматичного гематологічного аналізатора.

4. тестові завдання та ситуаційні задачі:

1. У якому разі збільшується кількість лейкоцитів в крові?

A. При запальних процесах

B. При вірусних інфекціях

C. Внаслідок вживання ліків

D. При апластичній анемії

E. При агранулоцитозі

2. Який нормальний вміст еозинофілів в крові?

A. 18-40 %

B. 40-50 %

C. 0,5-5 %

D. 0-1 %

E. 47-372 %

3. Який колірний показник відповідає гіперхромії ?

А. 0,9

В. 1,3

С. 1,05

D. 0,7

Е. 1,0

4. Аномалії гемоглобінів поділяють на:

5. вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу крок, конструктивні запитання (14¹⁵-15⁰⁰ год.).

6. студент повинен знати:

1. Призначення лабораторних досліджень. Профілі лабораторних досліджень.

2. Види біологічного матеріалу. Рекомендації щодо забору крові. Умови зберігання крові.

3. Використання цільної крові для біохімічних досліджень. Одержання плазми й сироватки крові.

4. Антикоагулянти, які використовують у лабораторній практиці.

5. Вплив різних факторів на результати лабораторних досліджень.

6. Сучасні лабораторні технології (імуноферментний аналіз, проточна цитометрія, метод ДНК-полімеразної ланцюгової реакції, принципи і можливості, сфери використання).

7. Сучасні можливості безприладної експрес-діагностики в клінічній практиці.

8. Переваги автоматизованих клініко–лабораторних досліджень.

9. Вчення про кровотворення.

– Ембріональний гемопоез

– Постембріональний гемопоез

– Сучасна схема кровотворення

10. Фізіологічна роль формених елементів крові. Гематологічна норма.

11. Нормальна лейкоцитограма дорослої людини.

12. Особливості роботи автоматичних гематологічних аналізаторів.

13. Гемограма з автоматичних гематологічних аналізаторів.

– Еритроцитарні параметри

– Тромбоцитарні параметри

– Лейкоцитарні параметри

14. Клініко-діагностичне значення визначення еритроцитів.

15. Клініко-діагностичне значення визначення гемоглобіну.

16. Клініко-діагностичне значення визначення ретикулоцитів.

17. Клініко-діагностичне значення визначення гематокриту.

18. Клініко-діагностичне значення визначення колірного показника.

19. Клініко-діагностичне значення визначення тромбоцитів.

20. Клініко-діагностичне значення визначення лейкоцитів.

21. Клініко-діагностичне значення визначення ШОЕ.

7. студент повинен вміти: інтерпретувати результати лабораторної діагностики патології крові, володіти принципами методів сучасних клініко-біологічних технологій.

8. ВІРні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. А

2. С

3. В

4. А. Гемоглобінопатії

В. Таласемії

9. Джерела інформації:

А – Основні:

1. Вибрані лекції з лабораторної медицини. Частина 1. Гематологічні дослідження /Лаповець Л.Є., Лебедь Г.Б., Ястремська О.О., Луцик Б.Д., Порохнавець Л.Є, Акімова В.М., Залецький М.П. – Львів: Видавництво Тараса Сороки, 2011. – 338 с.

2. Клінічна лабораторна діагностика. Практикум (3-є видання) / Л.Є. Лаповець, Б.Д. Луцик, Г.Б. Лебедь, Л.Є. Порохнавець, О.О. Ястремська, О.Ю. Андрушевська, І.П. Кокодиняк, Г.В. Максимюк, В.М. Акімова, Н.Д. Бойків, А.С. Кость, З.Я. Лавро. – Львів, 2011. – 252 с.

3. Кишкун А. А. Руководство по лабораторным методам диагностики / А. А. Кишкун. – «ГЭОТАР-Медиа» Москва, 2007. – 779 с.

4. Клиническая лабораторная диагностика: национальное руководство: в 2 т. –Т.1./ под ред. В.В.Долгова, В.В.Меньшикова.- М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012.

5. Електронний ресурс: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=clinlab/classes_stud/

6. Електронний посібник «Что нужно знать клиницисту для интерпретации лабораторных тестов» Л. В. Натрус, А. В. Мельник, И. А. Шрамко, Донецк-2011. сайт: www.clindialab.dsmu.edu.ua/uch_posobie.html)